1. Характеристика і склад атомного ядра.

2. Дефект маси. Енергія зв’язку атомного ядра.

3. Радіоактивність. Закон радіоактивного розпаду.
 Характеристика і склад атомного
ядра
Позначення ядер:

Х – хімічний елемент
А – масове число (число нуклонів у ядрі)
Z – зарядове число (число протонів, порядковий
номер елемента)
N=(A – Z) – число нейтронів у ядрі
Протони та нейтрони
називають нуклонами Радіус ядра ; м
Густина ~1017кг/м3
 протон нейтрон
• Відкрив Е. Резерфорд у 1919 р. • Відкрив Дж. Чедвік у 1932 р.
• Стабільний • У вільному стані нестабільний
• Додатній заряд q=−e=1.6·10-19 Кл τ=12 хв.
• Маса m=1836me= 1.672×10−27 кг
• Ел. заряду не має
• Спін =
• Додатній власний магнітний • Маса mn = 1.675×10−27 кг
момент mn – mp =2.5me
• Спін =
• Від‘ємний власний магнітний
момент
• Ізотопи – ядра з однаковою кількістю протонів

• Ізотони – ядра з однаковою кількістю нейтронів

• Ізобари – ядра з однаковим масовим числом А

 Одиниці маси у ядерній фізиці
• Атомна одиниця маси

• Частіше використовують електрон-вольт

 Ядерні сили та їх характеристики
• Ядерні сили завжди є силами притягання
• Найсильніші із відомих взаємодій
• короткосяжні з радіусом дії 10–15 м
• незалежні від електричного заряду
• насичуються з ростом числа найближчих сусідніх нуклонів у ядрі
• залежать від напрямків спінів нуклонів у ядрі
• вони не є центральними (консервативними)
• обмінні (π-мезони або піони) – відкриті у космічному
випромінюванні

Ядра стійкіші, коли n>p.

 3. Дефект маси. Енергія зв’язку атомного ядра.
• Eзв – енергія, яку треба затратити,
щоб розділити ядро на нуклони
(яка виділяється при об‘єднанні
нуклонів)
• Дефект маси:
Σ мас усіх нуклонів у ядрі ≠ масі ядра

Питома енергія зв‘язку

 4. Радіоактивність. Закон радіоактивного розпаду.
• Природна радіоактивність – самовільне перетворення одних ядер
у інші.

Три види радіоактивності:

α-частинки
β-частинки
γ-випромінювання
Різна проникна здатність та
іонізуюча дія.
 Закон радіоактивного розпаду
За час dt розпадається dN ядер
→
λ – стала розпаду, частка ядер, що розпадаються за одиницю часу [c−1]
– кількість ядер, що не розпалися за час t
Період піврозпаду T – час, протягом якого розпадається половина ядер:
.
Середній час життя ядра:
 Період піврозпаду деяких ізотопів

Rn – 3.82 доби
 Закономірності α-розпаду
- закон зміщення
Дочірні ядра випромінюють γ-кванти.
α-розпад властивий важким ядрам (A>200). Теорію α-розпаду
розробив Г. Гамов.
 β-розпад
• Електронний

• Позитронний

• Електронне захоплення

Супроводжується характеристичним рентгенівським

випромінюванням.
 γ-випромінювання

• Причина – перехід ядер зі збудженого стану в

основний, а також ядерні реакції
• Супроводжує процеси α- та β-розпаду
 Методи спостереження та реєстрації радіоактивного
випромінювання та частинок
• Сцинтиляційні лічильники.
• Напівпровідникові лічильники
• Імпульсна іонізаційна камера
• Камера Вільсона
• Лічильник Гейгера-Мюллера
• Бульбашкова камера
 Одиниці вимірювань у ядерній фізиці

Активність елемента:

бекерель: 1 Бк= 1 розпад за 1 секунду (кюрі 1 Кі=3.7·1010 Бк)

Основні дозиметричні величини, за допомогою яких оцінюють
дію радіації на навколишнє природне середовище та людину:
експозиційна, поглинута та еквівалентна дози опромінювання.
 Одиниці вимірювань у ядерній фізиці
Експозиційна доза опромінення – міра іонізації повітря, відношення
суми зарядів всіх іонів одного знаку до маси повітря. – це доза, яка
створює в 1 кг сухого повітря іони, що несуть заряд 1 К кожного знаку.
(позасистемна од. – рентген)
Рентген – це така доза гамма-випромінювання, яка створює в 1 см3
сухого повітря за нормальних умов (температура 0°С і тиск 760 мм рт.
ст.) 2.083·109 пар іонів. Дозі 1 Р відповідає поглинання в 1 г повітря 88
ерг енергії (8.8·10−3 Дж/кг), або 1 г біологічної тканини – 93 ерг
(9.3·10−3 Дж/кг).
На практиці використовують значно менші одиниці вимірювання:
мілірентген (1 мР = 10−3 Р; 1 мкР = 10−6 Р).
 Одиниці вимірювань у ядерній фізиці
Поглинута доза – це кількість енергії будь-якого випромінювання (α,
β, γ, p, n) поглинутої одиницею маси речовини.
Вимірюється несистемною одиницею – рад (rad – radiation absorbed
dose), 1 рад – це доза будь-якого виду випромінювання, за якої
одним грамом маси речовини поглинається енергія у 100 ерг (1 рад =
100 ерг/г).
В системі СІ використовують Грей (Гр), 1 Грей – це така одиниця
поглинутої дози, при якій 1 кг опроміненої речовини поглинає
енергію 1 джоуль (Дж), 1 Гр = 1 Дж/кг.
 Одиниці вимірювань у ядерній фізиці
Еквівалентна доза – поглинута доза, помножена на коефіцієнт якості,
що відображає здатність визначеного виду опромінення ушкоджувати
тканини організму.
Для біологічної тканини визначають ступінь важкості променевого
ураження. Одиниця вимірювання еквівалентної дози в системі СІ –
зіверт (Зв), позасистемна одиниця – бер (біологічний еквівалент
рентгена), 1 бер – це енергія будь-якого виду випромінювання,
поглинута одним грамом біологічної тканини, яка створює такий же
біологічний ефект, як і доза рентгенівського або гамма-
випромінювання в 1 рад. Співвідношення цих одиниць таке:
1 Зв = 100 бер, .
 Одиниці вимірювань у ядерній фізиці
Еквівалентна доза обраховується за формулою:
,
де Декв – еквівалентна доза випромінювання; Дпогл– поглинута доза (α, β, γ, p, n)
випромінювань; Кяк – коефіцієнт якості для (α, β, γ, p, n) випромінювань.
Коефіцієнт якості випромінювання (Кяк) – відношення поглинутої дози рентгенівського
випромінювання до поглинутої дози будь-якого іншого типу випромінювання (α, β, γ,
p, n), що викликає такий же самий біологічний ефект:
,
де Дрентг – поглинута доза рентгенівського випромінювання. Коефіцієнт якості для
різних типів випромінювань:
– для гамма і бета-випромінювання = 1;
– для протонів і нейтронів = 10;
– для альфа-випромінювання = 20.
 Одиниці вимірювань у ядерній фізиці
Ефективна еквівалентна доза – еквівалентна доза помножена на коефіцієнт
радіаційного ризику (Крр), який враховує різну чутливість різних тканин організму
до опромінення. Вимірюється системною одиницею СІ – зіверт (Зв) або
несистемною – бер.
За визначенням:
,
де Деф екв– ефективна еквівалентна доза випромінювання; Крр – коефіцієнт
радіаційного ризику:
– червоний кістковий мозок – 0,12;
– кісткова тканина – 0,03;
– щитовидна залоза – 0,03;
– молочна залоза – 0,15;
– легені – 0,12;
– інші тканини – 0,3.