МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.Н.

КАРАЗІНА
ФАКУЛЬТЕТ «КОМП’ЮТЕРНИХ НАУК»

Реферат №4
з дисципліни «Глобальні проблеми сучасності»

На тему «21: Техногенні катастрофи як глобальна проблема сучасності (Файл

2)»

Виконав студент 5 курсу

групи КС-51
Васечек Ілля Сергійович
Перевірив: Потоцький В’ячеслав Петрович

Харків – 2021
 Вступ
Життєдіяльність людини спрямована на перетворення природи та
створення комфортного штучного довкілля. Розвиток науки, техніки та
технології викликає непередбачені наслідки. Побічні результати науково-
технічного прогресу створюють серйозні загрози життю та здоров'ю, стану
генетичного фонду людей. Як наслідок, сьогодні збільшилася можливість
виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру.
Катастрофа - велика аварія, що спричинила за собою людські жертви,
значні матеріальні збитки та інші тяжкі наслідки.
Техногенні катастрофи за кількістю загиблих перебувають на 3 місці
серед всіх видів стихійних лих. Технічний прогрес значно підвищує ризик
трагедій.
Техногенні катастрофи мають початок, але не мають закінчення, вони
абсолютно непередбачувані, а ступінь збитків після них не зменшується з
роками, оскільки негативні фактори продовжують діяти в середовищі ще
багато років.
За останні десятиліття у світі сталися сотні техногенних катастроф.
Деякі з них мали глобальний вплив на навколишнє середовище та людину.

Техногенні катастрофи та їх класифікація

Виникнення будь-якої надзвичайної ситуації, зокрема й техногенної
катастрофи, викликається поєднанням дій об'єктивних і суб'єктивних
чинників, створюючи причинний ряд подій. Безпосередніми причинами
техногенних катастроф можуть бути зовнішні щодо інженерної системи
впливу (стихійні лиха, військово-диверсійні акції тощо), умови та обставини,
пов'язані безпосередньо з цією системою, у тому числі технічні несправності,
а також людські помилки. Останнім, згідно зі статистикою та думкою
фахівців, належить головна роль у виникненні техногенних катастроф. За
оцінкою експертів, людські помилки зумовлюють 45% екстремальних
ситуацій на АЕС, 60% авіакатастроф та 80% катастроф на морі.
 На жаль, кількість аварій у всіх сферах виробничої діяльності невпинно
зростає. Це відбувається у зв'язку з широким використанням нових
технологій та матеріалів, нетрадиційних джерел енергії, масовим
застосуванням небезпечних речовин у промисловості та сільському
господарстві.
Сучасні складні виробництва проектуються із високим ступенем
надійності. Проте, що більше виробничих об'єктів, то більше ймовірність
щорічної аварії одному з них. Абсолютної безаварійності немає.
Все частіше аварії набувають катастрофічного характеру зі знищенням
об'єктів та важкими екологічними наслідками (наприклад – Чорнобиль).
Аналіз таких ситуацій показує, що незалежно від виробництва, у переважній
більшості випадків вони мають однакові стадії розвитку.
На першій з них аварії зазвичай передує виникнення або накопичення
дефектів в устаткуванні, або відхилень від нормального ведення процесу, які
власними силами не становлять загрози, але створюють для цього
передумови. Тому на даному етапі ще можливе запобігання аварії.
На другій стадії відбувається якась ініціююча подія, зазвичай
несподівана. Зазвичай, в цей період у операторів немає ні часу, ні коштів на
ефективні дій.
Власне, катастрофа відбувається на третій стадії, як наслідок двох
попередніх.
Таким чином, можна виділити основні причини виникнення катастроф:
 прорахунки при проектуванні та недостатній рівень безпеки
сучасних будівель;
 неякісне будівництво чи відступ від проекту;
 непродумане розміщення виробництва;
 порушення вимог технологічного процесу через недостатню
підготовку або недисциплінованість і недбалість персоналу.
 відсутність на належному рівні утримання будівель та споруд,
обладнання, не купуються нові верстати та механізми, замість застарілих.
  падіння виробничої дисципліни. Неуважність, грубі порушення
правил експлуатації техніки, транспорту, приладів та обладнання.
 сучасне виробництво дедалі більше ускладняється. У його
процесі часто застосовуються отруйні та агресивні компоненти. На малих
площах концентрується велика кількість енергетичних потужностей.
 стихійні лиха, в результаті яких виходять із ладу підприємства,
які мають у виробництві небезпечні суспільству шкідливі речовини тощо.
 складність технологій, недостатня кваліфікація персоналу,
проектно-конструкторські недоробки, низька трудова та технологічна
дисципліна;
 концентрація різних виробництв у промислових зонах без
належного вивчення їхнього взаємовпливу;
 відмови технічних систем через дефекти виготовлення та
порушення режимів експлуатації;
 високий енергетичний рівень технічних систем;
Багато сучасних потенційно небезпечних виробництв спроектовані так,
що ймовірність великої аварії на них дуже висока і оцінюється величиною
ризику 10% і більше. Статистичні дані показують, що понад 60% аварій
сталося внаслідок помилок обслуговуючого персоналу.

Наслідки техногенних катастроф

Техногенна катастрофа відноситься до надзвичайних ситуацій з усіма
соціальними, юридичними та економічними наслідками у сфері суспільства,
які мають глобальний характер.
Аварії та катастрофи не мають національних кордонів, вони ведуть до
загибелі людей та створюють у свою чергу соціально-політичну
напруженість. На всіх континентах Землі експлуатуються тисячі потенційно
небезпечних об'єктів з такими обсягами запасів радіоактивних, вибухових та
отруйних речовин, які у разі НС можуть завдати непоправних втрат
навколишньому середовищу або навіть знищити на Землі життя.
 При великих аваріях та катастрофах організація робіт з ліквідації
наслідків проводиться з урахуванням обстановки, що склалася після аварії
або катастрофи, ступеня руйнування та пошкодження будівель та споруд,
технологічного обладнання, агрегатів, характеру аварій на комунально-
енергетичних мережах та пожеж, особливостей забудови території об'єкту та
інших. умов. Роботи з організації ліквідації наслідків аварій та катастроф
проводяться в стислий термін: необхідно швидко врятувати людей, що
знаходяться під уламками будівель, у завалених підвалах, та надати їм
екстрену медичну допомогу, а також запобігти іншим катастрофічним
наслідкам, пов'язаним із загибеллю людей та втратою великої кількості
матеріальних цінностей.
В залежності від виду техногенної катастрофи їх наслідки
відрізняються, розглянемо деякі з них:
При радіаційній аварії основними вражаючими факторами є
радіаційний вплив та радіоактивне забруднення. Аварії можуть
супроводжуватися вибухами та пожежами.
Радіаційний вплив на людину полягає у порушенні життєвих функцій
різних органів (головним чином органів кровотворення, нервової системи,
шлунково-кишкового тракту) та розвитку променевої хвороби під впливом
іонізуючих випромінювань.
Радіоактивне забруднення викликається впливом альфа-, бета- та
гамма-іонізуючих випромінювань і обумовлюється виділенням при аварії
непрореагованих елементів та продуктів поділу ядерної реакції
(радіоактивний шлак, пил, уламки ядерного продукту), а також утворенням
різних радіоактивних матеріалів та предметів (наприклад, ґрунту) внаслідок
їх опромінення.
При хімічних аваріях можуть виникнути викиди аварійно хімічних
небезпечних речовин у разі пошкодження та руйнування ємностей при
зберіганні, транспортуванні або переробці. Крім того, деякі нетоксичні
речовини в певних умовах (вибух, пожежа) внаслідок хімічної аварії можуть
утворити аварійно хімічні небезпечні речовини. У разі аварії відбувається не
лише зараження приземного шару атмосфери, а й зараження водних джерел,
продуктів харчування, ґрунту.
Небезпека хімічної аварії для людей та тварин полягає у порушенні
нормальної життєдіяльності організму та можливості віддалених генетичних
наслідків, а за певних обставин – у летальному результаті при попаданні
аварійно хімічних небезпечних речовин в організм через органи дихання,
шкіру, слизові оболонки, рани та разом з їжею.
Пожежі та вибухи. Пожежа – це процес горіння, що вийшов з-під
контролю, що знищує матеріальні цінності і створює загрозу життю та
здоров'ю людей.
Основними небезпечними факторами пожежі є теплове
випромінювання, висока температура, що отруюча дія диму (продуктів
згоряння: окису вуглецю та ін.) та зниження видимості при задимленні.
Критичними значеннями параметрів для людини при тривалому впливі
зазначених значень небезпечних факторів пожежі є: температура, щільність
теплового випромінювання, концентрація окису вуглецю, видимість в зоні
задимлення.
Вибух – це горіння, що супроводжується визволенням великої кількості
енергії в обмеженому обсязі за короткий проміжок часу. Вибух призводить
до утворення та поширення з надзвуковою швидкістю вибухової ударної
хвилі (з надлишковим тиском більше 5 кПа), що надає ударний механічний
вплив на навколишні предмети.
Основними вражаючими факторами вибуху є повітряна ударна хвиля і
осколкові поля, що утворюються уламками різного роду об'єктів,
технологічного обладнання, вибухових пристроїв.
Повне або часткове раптове обвалення будівлі – це надзвичайна
ситуація, що виникає через помилки, допущені при проектуванні будівлі,
відступ від проекту під час ведення будівельних робіт, порушення правил
монтажу, при введенні в експлуатацію будівлі або окремих його частин з
великими недоробками, при порушенні правил експлуатації будівлі, а також
внаслідок природної чи техногенної надзвичайної ситуації.
Обвалу часто може сприяти вибух, що є наслідком терористичного
акту, неправильної експлуатації побутових газопроводів, необережного
поводження з вогнем, зберігання в будівлях легкозаймистих та
вибухонебезпечних речовин.
Раптове обвалення призводить до тривалого виходу будівлі з ладу,
виникнення пожеж, руйнування комунально-енергетичних мереж, утворення
завалів, травмування та загибель людей.

Висновок
Техногенні катастрофи виникають внаслідок порушення
технологічного процесу або раптового виходу зі строю технічних приладів
під час експлуатації. Оскільки з кожним роком кількість подібних приладів
постійно збільшується, то і кількість катастроф збільшується також. Такі
катастрофи за останні десятиліття надали величезного впливу на життя і
здоров’я людей, стан навколишньої середи і природи.
Оскільки техногенні катастрофи виникають лише через дію людини, то
необхідно постійно проводити заходи які направленні на запобігання
виникнення таких катастроф: тестування техніки на питання її зносу,
перевірка дисципліни та професіоналізму обслуговуючого персоналу і т.п.
Оскільки повністю запобігти можливості виникнення техногенної
катастрофи не можливо, то необхідно передбачити заходи щодо своєчасного
оповіщення про її можливий початок, плани її локалізації, евакуації
населення з потерпілого району та організація допомоги постраждалим і тим,
хто вижив у зоні лиха. В свою чергу звичайне населення може значно
підвищити свої шанси та шанси оточуючих на виживання в таких
катастрофах, маючи знання про те, як потрібно діяти в тій чи іншій
катастрофі та володіти способами надавання першої медичної допомоги.
 Список використаних джерел:
https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0160791X02000052
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D1%85%D0%BD
%D0%BE%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%BA
%D0%B0%D1%82%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE
%D1%84%D0%B0