ЗАТВЕРДЖУЮ

Зав. каф. ОП ХНУРЕ

доц. Стиценко Т.Є.

«____» ________2022 р.

Конспект лекції
з дисципліни «Безпека життєдіяльності»

Тема 1.1: «Проблема безпеки людини»

Лектор - доц. каф. ОП

Мамонтов О. В.
1.1.1 Історія розвитку безпеки життєдіяльності та її сучасний стан в Україні та закордоном
1.1.2 Основні терміни та їх визначення, аксіоми БЖД
1.1.3 Система “Людина-Машина-Середовище”
1.1.4 Необхідна умова безпеки людини в системі Л-М-С
(відповідно до діючого тематичного плану на 2020 н. р.)

Тема 1.1. Проблема безпеки людини

1.1.1 Історія розвитку безпеки життєдіяльності та її сучасний стан

в Україні та закордонном

Історія виникнення БЖД починається з самого початку розвитку

людини як розумної істоти. На зорі людства, коли техніки і знарядь
виробництва не було, основою життя було забезпечення виживання, тобто
безпека життєдіяльності. Йшли роки, змінювалися тисячоліття і століття, але,
не дивлячись на значний прогрес науки і техніки, проблема БЖД як і раніше
залишається актуальною.
Створені людиною знаряддя полювання (мисливські луки, стріли,
списи, кам'яні сокири тощо) час від часу використовувалися проти
побратимів з розуму в війнах. Освоюючи нові території і виснажуючи їх
природні ресурси, люди починали конкурувати і конфліктувати між собою.
Навчившись добувати вогонь, люди стали страждати від пожеж. Освоюючи
ремесла, отримували нові захворювання. Проникаючи вглиб землі, шукаючи
корисні копалини люди гинули під завалами.
На перший погляд, виникає парадоксальна ситуація: з метою
підвищення БЖД люди вдосконалюють знаряддя праці, створюють
техногенні системи, які несуть в собі приховані небезпеки, які проявляються
рано чи пізно. Вирішуючи тактичні задачі БЖД, люди часто створювали
собі стратегічні проблеми (рис. 1).

Рис. 1 - Замкнутий цикл виникнення антропогенних небезпек

     Зниження надійності системи «Людина-Природа» можна пояснити на

основі елементарних уявлень про теорію надійності. Чим складніше
система, тим вона менш надійна. Інакше кажучи, чим більше в системі
елементів і зв'язків між ними, тим вище ймовірність виникнення збоїв
роботи, відмов, неконтрольованих процесів тощо.

Cучасний стан безпеки життєдіяльності є незадовільним не тільки в

Україні, але і в світі, про говорять наступні цифри:
В ХХ столітті у війнах загинуло 100 млн. людей. А на виробництві за той
же період від нещасних випадків - 300 млн., тобто за одну хвилину в світі
гине 7 - 8 чоловік. Зараз в світі налічується 500 млн. інвалідів. З них
кожний 5 став ним в результаті нещасного випадку.
У країнах Європейського Союзу (рис. 2) щорічно жертвами нещасних
випадків і професійних захворювань стають близько 10 млн. людей, майже 8
тис. З них гине. Ці дані регулярно оновлюються, що в цілому свідчить про
негативну динаміку стану безпеки праці.
В 2017 р. в Україні (рис. 3) було зареєстровано 4965 нещасних випадків
на виробництві (з них 322 - зі смертельними наслідками). У порівнянні з 2016
р. кількість нещасних випадків збільшилася на 4,2%. Кількість смертельно
травмованих осіб зменшилась на 8,8% ). Кількість професійних захворювань
в 2017 р. склало 3061. У порівнянні з 2016р. цей показник збільшився на 21,
7% . За станом на кінець 2019 р. в конфлікті на сході України загинуло понад
13 тис. людей, постраждало понад 35 тис. людей (за даними інтернет-
джерел). В тому ж році відбулося 162526 ДТП, в яких постраждало 27220
людей.

У розвитку наукового напрямку БЖД можна виділити три етапи (рис. 4).
      1 - підготовчий етап (безсистемний) почався з давніх часів і тривав до
80-х років 20 ст. Він характеризується накопиченням «гіркого» досвіду,
виробленням нормативів, формуванням технічних методів і окремих
наукових дисциплін, пов'язаних з БЖД;
2 – етап становлення (системний) почався з кінця 80-х років 20 ст. і
тривав приблизно до початку 3-го тисячоліття. Він передбачає формування
(становлення) певних наукових напрямків, пов'язаних з БЖД;
3 - етап вдосконалення триває сьогодні. Він характеризується
комплексним використанням досягнень науково-технічного прогресу.
Сьогодні кібернетика використовується в комплексі з іншими науками з
метою вжиття превентивних заходів безпеки та найбільш ефективних заходів
захисту (зокрема комп'ютерне та інші види моделювання). Контроль стану
безпеки у світі здійснюється за допомогою космічних супутників і сучасних
систем зв`язку.
     До 1-го етапу відносяться роботи Аристотеля (384-322 р. до н.е.) (рис.5),
Гіпократа (460-377 р. до н.е.) Та інших вчених античних часів. Знаменитий
медик епохи відродження Парацельс (1493-1541) (рис. 6), німецький лікар і
металург Агрікола (1490-1555), М. В. Ломоносов (1711-1765) виклали питання
безпеки в гірничій справі. Відоме висловлювання Парацельса: «Все є отрута
і все є ліки. Тільки одна доза робить речовину отрутою або ліками».
 Соціальні питання безпеки людини відображені в філософських думках
видатних представників українського народу (рис. 7). Так російський та
український філософ, поет, байкар та педагог Г.С. Сковорода (1722-1794)
писав: «Ми повинні бути вдячні Богові, що він створив світ так, що все
просте – правда, а все складне - неправда». Т.Г. Шевченко(1914-1861): «…Та
неоднаково мені, як Україну злії люде присплять, лукаві, і в огні її, окраденую
здудять…Ох, не однаково мені.». Ці слова і нині звучать як пророцтва та
свідчать про те, що соціальна складова безпеки людини в нашій країні була
актуальною за будь-яких часів.
У 19 ст. перший ректор ХПІ (рис. 8) В. Л. Кирпичьов (1845-1913) ввів
вперше в світі курс «Техніка безпеки». Фізіолог І. М. Сєченов (1829-1905)
науково обгрунтував тривалість робочого дня, показавши роль нервової
системи в трудовому процесі. Професор московського університету Ф. Ф.
Ерісман (1842-1915) розробив питання гігієни праці.
Початок третього етапу пов'язаний з діяльністю професорів С. В. Бєлова і
О. Н. Русака (рис. 9), які зуміли об'єднати різні наукові дисципліни в єдиний
науковий напрям БЖД.
Передовий науково-технічний досвід свідчить про те, що замкнутий цикл
виникнення антропогенних небезпек (див. рис.1) може, і повинен бути
розірваний. Можливе створення і експлуатація складних і в той же час
безпечних техногенних систем. Можлива господарська діяльність людини,
що надає відносно невелике навантаження на навколишнє природне
середовище. При цьому природа не будемо «мститися» людині. Це можливо
на основі реалізації принципів, закладених ще на другому етапі розвитку
БЖД як науки:
- відмова від гонки озброєнь;
- застосування безпечних, маловідходних та енергозберігаючих
технологій;
- застосування сучасних відновлювальних джерел енергії;
- відновлювання пошкоджених земель та захист зникаючих видів флори
та фауни;
- всебічний контроль за станом навколишнього середовища;
- дотримання природоохоронного законодавства, міжнародне
співробітництво тощо.

1.1 2 Основні терміни та їх визначення

Безпека життєдіяльності (як наукова дисципліна) – область науково-

практичної діяльності, спрямована на вивчення загальних закономірностей
виникнення небезпек, їх властивостей та наслідків впливу на організм
людини, основ захисту здоров`я та життя людини, а також навлишнього
середовища. Безпека життєдіяльності дозволяє розробляти та реалізувати
відповідні заходи та засоби створення безпечних умов життя та діяльності
людини.
 Ризик – комбінація ймовірності заподіяння шкоди і тяжкості цієї шкоди.
Професійний ризик, відповідно, - ризик ушкодження здоров`я
працівника в процесі його трудової діяльності.
Виробничий ризик – ймовірність ушкодження працівника в процесі
трудової діяльності, нанесення шкоди майну, навколишньому середовищу,
яку зумовлено шкідливістю та/чи небезпечністю виробничих і технологічних
процесів.
Прийнятний [допустимий] ризик - ризик, зменшений до такого рівня,
що його галузь, об’єднання підприємств, підприємство, установа, організація
може допустити, ураховуючи свої легальні обов’язки та власну політику у
сфері охорони праці.
Небезпека - джерело чи ситуація, що потенційно може призвести до
травмування, погіршення здоров’я чи смерті людини, завдавати шкоду
майну, довкіллю, чи їх комбінація (див. також ДСТУ 2156 і ДСТУ EN 292-1)
Безпека - стан діяльності, в якому з певною ймовірністю виключено
прояв небезпек. У літературі можна знайти й інші визначення, суть яких
зводиться до того ж. Наприклад, «Безпека - стан захищеності життєво
важливих інтересів особистості, суспільства і держави від внутрішніх і
зовнішніх загроз».
Безпека праці – захищеність трудової діяльності людини від
перевищення прийнятного ризику.
Виробнича безпека – захищеність життя, здоров’я працівників та
інших осіб і/та майна від впливу шкідливих виробничих чинників.
Шкода – ушкодження здоров’я людей, довкілля, нанесення збитків чи
ї/та їх поєднання.
Небезпечна ситуація – ситуація, в якій на людей, майно, або довкілля
діє одна чи більше небезпек.
Надзвичайна ситуація (НС) - порушення нормальних умов життя і
діяльності людей на об'єкті або території, що створюються аварією,
катастрофою, стихійним лихом або іншою подією, яке призвело (або може
призвести) до загибелі людей та (або) значних матеріальних збитків.
Аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що виникла на
виробничому об’єкті, яка спричинила загибель або травмування людей, чи
створює загрозу їхньому життю та здоров’ю та призводить до руйнування
будівель, споруд, устаткування та транспортних засобів, порушення
трудового процесу, чи завдає шкоди навколишньому середовищу.
Катастрофа - широкомасштабна аварія чи інша подія, що призвела до
тяжких трагічних наслідків, пов'язаних із загибеллю людей або порушення
цілісності екосистем, які згодом викликають згубні для всього живого зміни
в біосфері. Характерним прикладом є техногенна катастрофа на ЧАЕС у 1986
р. (рис. 10).
Фактор небезпеки - це складова будь-якого процесу або явища,
викликана джерелом небезпеки, яка характеризується фізичними, хімічними,
біологічними або психологічними діями з небажаними наслідками для
людини. Чинники небезпеки діляться на: небезпечні, шкідливі і вражаючі.
 Небезпечний виробничий фактор (чинник) – це виробничий фактор,
вплив якого на людину призводить до травм, погіршення здоров’я чи смерті.
Такий чинник діє на людину короткочасно (протягом не більше однієї
робочої зміни).
Шкідливий виробничий фактор - виробничий фактор, вплив якого на
людину може призвести до захворювання, зниження працездатності та/чи
негативного впливу на здоров’я нащадків. Такий фактор діє на людину
тривалий час, викликаючи поступові зміни в стані здоров`я.
Примітка. Залежно від кількісної характеристики (рівня, концентрації
тощо) і тривалості впливу шкідливий виробничий фактор може стати
небезпечним.
Вражаючий фактор – фактор небезпеки, що має "крайню форму" дії на
людину і навколишнє середовище, що характеризується істотними
несприятливими наслідками для людини і суспільства в цілому (наприклад,
смерть людини масові руйнування будівель). Як правило, небезпечні і
шкідливі чинники є причиною нещасного випадку, а вражаючі - причиною
катастроф.
Травма - порушення анатомічної цілісності організму людини чи його
функцій унаслідок дії зовнішніх чинників.
Виробнича травма - травма, що сталася з працівником унаслідок дії
небезпечного виробничого чинника.
Нещасний випадок на виробництві - обмежена в часі подія чи
раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого чинника, що
сталися під час виконування ним трудових обов’язків, унаслідок чого
завдано шкоди здоров’ю чи трапилася смерть.
Професійне захворювання - патологічний стан людини, зумовлений
професійною діяльністю працівника та пов’язаний винятково чи переважно з
впливом шкідливих виробничих чинників.
Гігєна праці – галузь профілактичної медицини, що вивчає умови та
характер праці, їх вплив на здоров`я, функціональний стан людини,
розробляє наукові основи гігієнічної регламентації та нормування окремих
чинників виробничого середовища та трудового процессу, практичні заходи,
спрямовані на профілактику шкідливого та небезпечного впливу на
працівника.
Умови праці – сукупність виробничого середовища та трудового
процесу, що впливають на стан здоров`я та працездатність працівника.
( Відводиться на самостійну роботу).

1.1.3.Основні аксіоми БЖД

     Аналіз реальних небезпек, ситуацій, подій і чинників дозволяє

сформулювати низку аксіом (рис. 11) про безпеку життєдіяльності в
техносфери. (аксіома - положення, прийняте без доказів).
 Аксіома 1. Техногенні небезпеки існують, якщо повсякденні потоки
речовини, енергії та інформації в техносфери перевищують порогові
значення.
      Порогові або гранично допустимі значення небезпек встановлюються з
умови збереження функціональної і структурної цілісності людини і
природного середовища. Це робиться в ході спеціальних медико-біологічних
досліджень. Дотримання гранично допустимих значень створює безпечні
умови життєдіяльності.

Аксіома 2. Джерелами техногенних небезпек є елементи

техносфери.
      Небезпеки виникають при наявності дефектів, несправностей,
неправильної експлуатації технічних систем, а також наявності відходів.
ЧАЕС є яскравим прикладом.

Аксіома 3. Техногенні небезпеки діють в просторі і в часі.

     Травмонебезпечні фактори віють як правило короткочасно і спонтанно в
обмеженому просторі. Шкідливі чинники зазвичай проявляються протягом
тривалого часу, впливаючи на людину і навколишнє середовище.

      Аксіома 4. Техногенні небезпеки чинять негативний вплив на людину,

навколишнє середовище і елементи техносфери одночасно.

      Аксіома 5. Техногенні небезпеки погіршують здоров'я людей,

призводять до травм, матеріальних втрат і до деградації природного
середовища.

      Аксіома 6. Захист від техногенних небезпек досягається

вдосконаленням джерел небезпеки, застосуванням способів захисту.

      Аксіома 7. Показники комфортності процесу життєдіяльності

взаємопов'язані з видами діяльності та відпочинку людини. Оптимальні
параметри мікроклімату під час роботи (температура, вологість і швидкість
руху повітря) залежать від ступеня тяжкості фізичної роботи, бо визначають
тепловіддачу в навколишнє середовище. Чим важче робота, тим більше
виділяється тепла. Для підтримки нормальної температури тіла на важких
фізичних роботах потрібна нижча температура навколишнього повітря, ніж
на легких. Також зрозуміло, що після важкої та напруженої праці потрібен
більш тривалий відпочинок, ніж після легкої роботи.

      Аксіома 8. Компетентність людей в світі небезпек і способах захисту

від них - необхідніше умова досягнення безпеки життєдіяльності.
     На підставі цього можна сформулювати основну аксіому (постулат) БЖД:
будь-яка людська діяльність потенційно небезпечна.
    Яскравим прикладом прояву аксіом є катастрофа на ЧАЕС та її наслідки.
Складна техногенна система виявилася в позамежному режимі роботи. До
числа причин можна сміливо віднести некомпетентність осіб, які
обслуговують станцію, бо на той момент часу ніхто не знав про процеси, що
відбуваються в реакторі і можливі наслідки. Виникла неконтрольована
ланцюгова реакція, що супроводжується потужною проникаючою радіацією і
радіоактивними викидами в навколишнє середовище. Безліч людей отримали
великі дози опромінення, в результаті чого частина з них загинула, частина
захворіла на променеву хворобу, у інших загострилися інші захворювання.
До числа некомпетентних осіб можна віднести не тільки технічних фахівців
станції, але і ряд представників командно-адміністративного апарату, які в
першу добу приховували інформацію від населення та не вживали всіх
необхідних заходів безпеки. Після аварії підвищений рівень радіації
відзначався на відстані десятків кілометрів. На довгі десятиліття, а можливо,
30-кілометрова зона навколо станції набула статусу зони відчуження.
     
     Знання аксіом дозволить нам своєчасно виявляти і усувати причини НС,
нещасних випадків або професійних захворювань.
Завдання студентам: Наведіть приклади інших НС, нещасних випадків
або професійних захворювань, проаналізуйте їх і вкажіть, яким чином в них
проявляються аксіоми БЖД.

1.1.4 Основні завдання БЖД

Для забезпечення безпеки і комфортності конкретної діяльності повинні

бути вирішені наступні завдання (рис. 12):
- ідентифікація небезпек (розпізнання, встановлення можливих
причин, наслідків та кількісна оцінка ризиків);
- вжиття заходів превентивної безпеки (попередження впливу
чинників небезпеки);
- ліквідація негативних наслідків впливу факторів небезпеки;
- створення комфортного стану середовища проживання.

1.1.5 Система «Людина – Машина - Середовище» (Л-М-С) та

необхідна умова безпеки людини

       Забезпечення безпеки життєдіяльності людини неможливо без

комплексного врахування віх умов, в яких він знаходиться. Для вирішування
цього завдання доцільно розглядати систему «Людина-Машина-Середовище»
(ЛМС, рис. 13), в якій діє безліч чииників, викликаних різними джерелами.
Ці чинники можуть:
       - посилювати чи послаблювати (компенсувати) свою дію на людину.
Наприклад, параметри мікроклімату (температура, вологість, швидкість руху
повітря, тепловий потік від нагрітих тіл) одночасно впливають на
тепловіддачу організму і можуть сприяти перегріву чи переохолодженню;
      - викликати (ініціювати) небезпеки від інших чинників. Наприклад,
недостатня освітленість або підвищений шум можуть привести до травми,
викликаної іншими факторами (ріжучий інструмент, висока електрична
напруга та ін.), які людина перестане помічати.
       Рішення проблеми БЖД без системного підходу та комплексної
оцінки) немжливе!
Аналіз умов праці передбачає складання системи Ч-М-С, яка включає
(рис.14):
Л1 - людина (колектив) з точки зору управління машиною для виконання
її основної технологічної функції;
      Л2 - людина з точки зору впливу на середовище за рахунок споживання
кисню, виділення тепла, вологи і вуглекислого газу;
      Л3 - людина з точки зору психофізіологічного стану при впливі на нього
факторів виробничого середовища і трудового процесу (стомлюваність,
втома, погіршення стану здоров'я та ін.);
      М1 - машина з точки зору виконання основної технологічної функції
(верстат, гальванічна ванна, генератор сигналів, осцилограф, комп'ютер
тощо);
      М2 - машина з точки зору аварійного захисту (сигналізація, блокування,
захисне відключення, ізоляція тощо);
      М3 - машина з точки зору впливу на середовище (виділення тепла,
хімічних речовин, іонізація повітря тощо) і людину (електромагнітні поля,
рентгенівське випромінювання, шум, вібрація, напруженість аналізаторів
тощо).
      Предметом праці, в залежності від трудового процесу, може бути деталь,
експериментальні дані в ході наукового дослідження, комп'ютерна програма
тощо. Середовищем називається те, що знаходиться навколо людини
(приміщення, повітря, меблі тощо).
Зв'язки, позначені на схемі (рис. 15):
      1 - управління машиною (установка і подача різця на верстаті, настройка
генератора в лабораторії, введення необхідних даних в комп'ютер тощо);
      2 – виконання предмету праці;
      3 – оцінювання предмету праці;
      4 - вплив людини на природне середовище;
      5 - вплив машини на середовище;
      6 - вплив середовища на людину;
      7 - вплив машини на людину;
      8 і 9 - захисний вплив машини в аварійній ситуації, відповідно, на
середовище і людину;
      10 - зміна якості праці внаслідок зміненого психофізіологічного стану
людини;
      11 - зміна працездатності машини під дією середовища.
 Рис. 12 - Спрощена схема Л-М-С

Слід зазначити, що в кожному конкретному випадку схема Л-М-С матиме

свій конкретний вид, який відрізняється від інших схем кількістю елементів і
зв'язків, а самі елементи і зв'язку будуть наповнені конкретним змістом. Всі
елементи цієї схеми повинні відповідати можливостям людини.

Необхідна умова БЖД людини в системі ЛМС полягає в сумісності

(відповідності параметрів) при функціонуванні та розвитку цієї системи.

1.1.5 Види сумісності людини в системі Л-М-С (рис. 16)

Інформаційна сумісність (рис. 17) передбачає безпомилкове

сприйняття і обробку інформації, відсутність перевантаження уваги і пам'яті.
Біофізична сумісність (рис. 18) передбачає незмінність нормального
фізіологічного стану "людини" і його нормальну працездатність.
Енергетична сумісність (рис. 19) передбачає відповідність органів
управління "машини" можливостям "людини" щодо прикладених зусиль,
швидкості і точності рухів окремих ділянок тіла людини.
Просторово-антропометрична сумісність (рис. 20) передбачає
відповідність розмірів тіла людини (або окремих його частин), умовам огляду
та робочій позі в процесі його діяльності.
Техніко-естетична сумісність (рис. 21) передбачає забезпечення
задоволення "людини" від спілкування з "машиною" при роботі.
 1.1.7 Потреби людини і проблема безпеки в суспільстві

Безпека життєдіяльності людини в значній мірі залежить від її

мотивації, тобто від потреб, які вона прагне задовольнити.
Потреби людини в даний час добре вивчені і класифіковані
американським вченим А. Маслоу. (Maslow, Abraham (1908-1970), рис. 22 ),
спочатку займався вивченням соціальної поведінки приматів, а в подальшому
став основоположником теорії мотивації).
А. Маслоу ідентифікував п'ять основних людських потреб (рис. 23):

Рис. 21 - Структура (піраміда) потреб за А. Маслоу

1. Фізіологічні потреби включають їжу, питво, особину протилежної

статі та ін.;
2. Потреби в безпеці: захист життя, збереження здоров'я, майна тощо.
Придбання почуття впевненості, стабільності, подоланні страху і т.д. Людині
не до спілкування і самоповаги, якщо він не відчуває себе досить захищеним;
3. Соціальні потреби (потреби в соціальному спілкуванні,
приналежності: до сім'ї, до колективів і груп (наприклад, до робочого
колективу), клубу тощо. Людина хоче відчути себе потрібним. Йому
важливо, щоб його навички, досягнення та в цілому він сам були потрібні
(затребувані);
4. Потреби в признанні Людина демонструє себе та свої досягнення
оточуючим, роблячи дорогі покупки (косметику, спортивні автомобілі,
модний одяг, товари, пов'язані з підвищенням іміджу тощо;
5. Потреби в самовираженні. Вони тісно пов'язані з розвитком
особистості, досягненням мети і прагненням до досконалості. Людина робить
те, до чого, як йому здається, він покликаний. Композитор повинен складати
музику, художник - писати картини, поет - вірші, а програміст - програмні
продукти. В іншому випадку вони не будуть відчувати себе щасливими
людьми.
Важливою умовою переходу до вищих потреб А. Маслоу вважав
задоволення нижчих потреб. Якщо людина задовольняє нижчі потреби, то
вона починає замислюватися про більш "високі" потреби. Так, наприклад, у
ситої людини, яка відчуває себе в безпеці, з'являються соціальні потреби
(потреба в спілкуванні, любові і тощо). Задоволення потреб у спілкуванні з
бажаною соціальною групою призводить до потреби повазі. Якщо будь-яка з
нижчих потреб не задоволена, людина відчуває себе некомфортно і не може в
повній мірі задовольняти вищі потреби. Ця умова справедливо для всіх, за
рідкісним винятком.
Піраміда потреб Маслоу допомагає проникнути в психологію людського
сприйняття. Стає зрозуміло, що незадоволення будь-яких потреб у
суспільстві невідворотньо призведе до збільшення ризиків. Одним із
прикладів може служити введення «сухого» закону в США в 1920-1933 р, яке
призвело до вживання сурогатів спиртного, поширенню контрабанди та
підпільного виробництва алкоголю. Цивілізоване задоволення потреби в
даних продуктах харчування змінилося протизаконним. Це викликало
численні отруєння і зростання економічної злочинності.
Можна з упевненістю сказати, що в основі багатьох негативних
соціальних процесів і потрясінь (наркоманія, злочинність, тероризм,
політична нестабільність, революції, громадянські війни та ін.) Лежать
незадоволені потреби громадян. Громадянська війна в колишній Російській
Імперії і розпад СРСР в 20 ст. - не виняток.
Вивчення потреб громадян в стрімко змінюваному світі та створення
умов для їх цивілізованого задоволення – є важливими державними
завданнями. Своєчасне вирішення цих завдань є необхідною умовою безпеки
життєдіяльності людей в сучасному суспільстві.

Примітка. Проведення лекції включає демонстрацію рисунків (слайдів), які в

даному тексті приведені вибірково. Тому нумерація рисунків в тексті не є
послідовною.