ПРАВОВІ ТА

ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ
ОХОРОНИ ПРАЦІ
Основними законодавчими акти є наступні Закони
України:
• «Про охорону праці».
• «Про охорону здоров'я».
• «Про пожежну безпеку».
• «Про обов'язкове державне соціальне страхування
від нещасного випадку на виробництві й
професійного захворювання, що привели до втрати
працездатності».
• «Про використання ядерної енергії і радіаційний
захист».
• «Про забезпечення санітарного й епідемічного
благополуччя населення».
• «Про цивільну оборону».
• Кодекс законів «Про працю України».
Закон України «Про охорону праці» — що визначає основні положення
щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і
здоров'я у процесі трудової діяльності.
Прийнятий 14 жовтня 1992 р.; закон діє у редакції від 21 листопада 2002
р. із наступними змінами.

Умови і характер праці відповідно до Гігієнічної класифікації праці

поділяють на чотири класи:
1 клас (оптимальні умови праці)
2 клас (допустимі умови праці)
3 клас (шкідливі умови праці)
4 клас (небезпечні умови праці)
 Поняття ризику як міри небезпеки

Ризик – це імовірність заподіяння шкоди з

урахуванням її тяжкості. Він є кількісною мірою
здатності певних подій завдавати шкоду людині.

Загальний ризик
Груповий ризик
Виробничий ризик
Система управління охороною праці
Спеціально уповноваженим центральним органом
виконавчої влади з нагляду за охороною праці є
Державна служба України з питань праці.

Державний нагляд з питань цивільного захисту здійснює

Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

Центральним органом який здійснює контроль у сфері

безпеки на транспорті є Державна служба України з
безпеки на транспорті.
 Міжнародне співробітництво з охорони
праці

Міжнародну організацію праці (МОП)

- Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ)

- Всесвітню організацію охорони здоров'я (ВООЗ),
- Міжнародну організацію зі стандартизації (ІСО),
- Міжнародну організацію авіації (ІКАО)
ПРОФІЛАКТИКА ВИРОБНИЧОГО
ТРАВМАТИЗМУ І ПРОФЕСІЙНОЇ
ЗАХВОРЮВАНОСТІ
До травм відносять забиті місця на тілі, порізи, поранення, переломи
кісток, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом,
блискавкою та іонізуючим випромінюванням, наслідки контакту з
представниками флори та фауни тощо.

Нещасні випадки поділяють:

♦ за кількістю потерпілих на такі, що сталися з одним працівником, і
групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше
працівниками;
♦ за ступенем тяжкості ушкодження здоров'я - без втрати працездатності,
з втратою працездатності на 1 робочий день і більше, з тяжким наслідком,
зі стійкою втратою працездатності (каліцтво) і смертельні (летальні);
♦ за зв'язком із виробництвом - на такі, що пов'язані з виробництвом і не
пов'язані з виробництвом.
Не визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні
випадки, що сталися з працівниками:

♦ за місцем постійного проживання на території польових і вахтових селищ;

♦ під час використання ними в особистих цілях транспортних засобів,
машин, механізмів, устаткування, інструментів, що належать або
використовуються підприємством (крім випадків, що сталися внаслідок їх
несправності);
♦ внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи
отруйними речовинами, якщо це не пов'язане із застосуванням таких
речовин у виробничих процесах;
♦ у разі алкогольного, токсичного чи наркотичного сп'яніння, не зумовленого
виробничим процесом;
♦ під час скоєння ними злочину, що встановлено обвинувальним вироком
суду;
♦ у разі смерті або самогубства (крім випадків, зазначених вище).
 Акт про нещасний випадок на виробництві
(Форма Н-1). 

Акт за формою Н-1 є первинним документом, що несе всю

інформацію про кожен нещасний випадок, пов'язаний з
виробництвом, що трапився в країні. Він складається з
текстової і кодової частин. Кодування інформації дає
можливість легко і повно виконувати її статистичну обробку
та аналіз.
Про нещасні випадки, що не пов'язані з виробництвом,
складається акт за формою НТ (невиробничий травматизм),
але оскільки відповідно до Порядку розслідування та обліку
нещасних випадків невиробничого характеру таке
розслідування проводиться обов'язково лише в разі смерті або
на вимогу потерпілого, то найбільш повну інформацію про
невиробничий травматизм можна отримати з журналів, які
ведуть лікувально-профілактичні заклади.
 Професійне захворювання

зумовлюється впливом шкідливих речовин, певних

видів робіт та інших виробничих факторів.

Професійні захворювання виникають за обставин

невиконання правил виробничого процесу; порушень
режиму експлуатації технологічного устаткування,
приладів і т.п.; через відсутність (невикористання)
засобів індивідуального захисту тощо.
 Первинними документами, що несуть повну
інформацію про кожне професійне захворювання,
є карти обліку професійних захворювань за
формою П-5, які складають установи державної
санітарно-епідеміологічної служби на підставі
розслідування нещасних випадків (у разі гострих
професійних захворювань) та на підставі
розслідування професійних захворювань (в разі
хронічних захворювань).

Так само, як і акт за формою Н-1, Карта обліку професійних

захворювань складається з текстової і кодової частин.
 Причини виробничих травм і професійних
захворювань

Технічні - це конструктивні недоліки машин, механізмів, інструментів,

пристосувань і їх несправність.
Технологічні - порушення технологічного процесу виробництва
продукції Організаційні - несвоєчасне і неякісне проведення
інструктажів та навчання з охорони праці,
Санітарно-гігієнічні - несприятливий мікроклімат в приміщеннях,
підвищений вміст в повітрі шкідливих речовин, високий рівень шуму
Психофізіологічні - це втома, монотонність, висока напруженість праці
Суб'єктивні - особиста недисциплінованість працівника, невиконання
інструкцій з охорони праці
Економічні - прагнення роботодавця і працюючих забезпечити високу
вироблення або заробітну плату при зневажливому ставленні до питань
охорони праці
 Основні заходи щодо профілактики виробничого травматизму
та професійної захворюваності

Технічні заходи - технічні засоби, що забезпечують безпечні і нешкідливі

умови праці

Нормативно-методичні заходи:
- розробка нормативно-правової бази з охорони праці на підприємстві;
- забезпечення необхідною нормативно-правовою документацією
функціональних служб, окремих структурних підрозділів та робочих місць;
- перегляд нормативно-правових актів з охорони праці (далі НПАОП)
підприємства.
Організаційні заходи:
- контроль за технічним станом обладнання, інструментів, будівель і споруд;
- нагляд за обладнанням підвищеної небезпеки;
- контроль за виконанням технологічного процесу відповідно до вимог
охорони праці;
- забезпечення працівників засобами індивідуального та колективного
захисту;
Санітарно-гігієнічні заходи:
- контроль за впливом виробничих факторів на здоров'я працівників;
- забезпечення санітарно-побутових умов згідно з діючими нормами;
Соціально-економічні заходи:
- створення умов для економічної зацікавленості роботодавця і працівника у
поліпшенні умов і підвищенні безпеки праці;
- соціальне страхування працівників роботодавцем;
- відшкодування роботодавцем працівнику збитків у разі каліцтва.
Лікувально-профілактичні заходи:
- надання медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків на
виробництві;
- контроль за здоров'ям працюючих протягом їхньої трудової діяльності;
- проведення медичних оглядів працівників (попередніх та періодичних)
Наукові заходи:
- прогнозування соціально-економічних наслідків нещасних
випадків і аварій;
- моделювання аварійних ситуацій і розробка заходів щодо
їх відвернення;

Інформаційне забезпечення - інформаційна підтримка при

проведенні нормативно-методичних, організаційно-
технічних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних,
соціально-економічних, наукових досліджень, спрямованих
на збереження безпеки праці, здоров'я працюючих.
 Оцінка рівня виробничого травматизму та
професійної захворюваності.

Для аналізу виробничого травматизму

використовують здебільшого монографічний,
топографічний, економічний і
статистичний методи.
 Засоби колективного та індивідуального
захисту
Засоби колективного захисту (ЗКЗ) - це засоби, які
використовуються для захисту двох чи більше осіб.

Засоби колективного захисту залежно від призначення поділяються

на такі класи:
1. Засоби нормалізації повітряного середовища виробничих приміщень і
робочих місць
2. Засоби нормалізації освітлення виробничих приміщень і робочих місць
3. Засоби захисту від окремих випадків випромінювання і підвищеної
напруженості магнітних та електричних
4. Засоби захисту від коливань повітряного середовища і підвищеного рівня
вібрації
5.Засоби захисту від ураження електричним струмом
6.Засоби захисту від впливу механічних факторів та падіння з висоти
7. Засоби захисту від впливу факторів хімічної та
біологічної природи
8.Засоби захисту від підвищених або понижених
температур поверхонь обладнання, матеріалів,
виробів, заготовок

Створення на робочому місці сприятливих і

безпечних умов праці тісно пов'язане із
забезпеченням робітників спецодягом, спецвзуттям
та іншими засобами індивідуального захисту.