МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА

ДАЛЯ
КАФЕРДРА ПРАКТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

РЕФЕРАТ
На тему: Виробничі травми, професійні захворювання
та нещасні випадки виробничого характеру

Виконала: Студентка групи ПС-18д

Куліш Олена Сергіївна
Перевірив: Старший викладач кафедри
Горобець Аліса Ігорівна

Сєверодонецьк 2020
 2

ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………… 3
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ПРО ТРАВМИ НА
ВИРОБНИЦТВІ……………….4
1.1 Поняття про виробничу
травму……………………………………..4
1.2 Небезпечні та шкідливі виробничі фактори…………………..
…....5
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1……………………………………………………
7
РОЗДІЛ 2. ПРОФЕСІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ТА НЕЩАСНІ ВИПАДКИ
НА ВИРОБНИЦТВІ……………………………………………………………..8
2.1 Поняття про нещасний випадок та професійне захворювання….…8
2.2 Основні причини нещасних випадків на
виробництві……………..10
2.3 Профілактика травматизму та захворювань……………………..…
13
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2………………………………………………….14
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..15
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………..…
17
 3

ВСТУП
Рівень виробничого травматизму стабільно залишається в кілька разів
вищим, ніж в економічно розвинених країнах. Коли до цього додати ще й
чималу кількість травм, зокрема і смертельних, які під час розслідувань не
беруться до уваги як такі, що повязані з виробництвом, і де значною мірою
спрацьовує субєктивний фактор, то достеменно окреслити загальну щорічну
картину стає досить складно.
Щороку на виробництві виявляються професійні захворювання в
середньому у 6-6,5 тис. працівників, травмується близько 20-25 тис, з яких
майже 1-1,5 тис. із смертельним наслідком.
Статистика показує, що щорічно в Україні відбуваються тисячі
нещасних випадків на виробництві. Зустрічаються і рядові травми, і трагічні
події, в результаті яких гинуть десятки людей. Достатньо пригадати сумно
відомі і, на жаль, регулярні нещасні випадки в шахтарських забоях нашої
країни.
Як вже відмічено вище, будь-який виробничий процес пов'язаний з
ризиком, і нещасні випадки та професійні захворювання тут - явища
неминучі.
А для успішного вирішення питань зниження виробничого
травматизму, профзахворювань та нещасних випадків на підприємстві велике
значення має знання причин їх виникнення, що дозволяє розробляти
конкретні плани щодо запобігання нещасних випадків. Мета мого реферату
виявити і проаналізувати ці причини.
Для того, щоб виявити, що є причинами професійних захворювань і
травм потрібно мати загальне уявлення про них.
 4

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ПРО ТРАВМИ НА ВИРОБНИЦТВІ

1.1 Поняття про виробничу травму
Вчені провели велику роботу з вивчення впливу на людину умов її
праці для підготовки заходів, спрямованих на збереження життя і здоров'я
працівників. Ще у 18 ст. М.В.Ломоносов у своїй книзі "Перші основи
металургії або рудних справ" викладав правила безпеки і санітарні правила
для гірничих робіт. Він же запропонував застосовувати блискавкозахист.
Науку про гігієну праці почав розробляти професор Московського
університету Ф.Ф.Ерісман. Академік М.Д.Зелінський винайшов фільтруючий
протигаз. Велике значення має праця академіка С.І.Вавілова з питання
освітлення робочих місць люмінесцентними лампами і праця А.Н.Кисельова
та його учнів про визначення допустимих для організму людини струмів і
напруг під час розрахунків запобіжних заходів проти ураження електричним
струмом[2].
Заходи виробничої санітарії ґрунтуються на висновках гігієни праці.
Гігієна праці розробляє теоретичне обґрунтування допустимих норм
впливу на людину несприятливих факторів умов праці, визначає конкретні
санітарні вимоги до них. Гігієнічний аналіз умов праці враховує фізіологію і
психологію праці і так звану інженерну (технічну) психологію, яка вивчає
можливості психіки людини у виробничих умовах, визначає, наприклад, її
здатність зберігати увагу до виробничих сигналів та небезпек до кінця
робочого часу, не допускаючи помилок, залежність цієї здатності від
навколишньої обстановки. Враховуються досягнення виробничої естетики,
яка розробляє питання впливу на підвищення працездатності і на увагу до
небезпек таких умов праці, як зручна і красива форма, раціональне
пофарбування устаткування, а також правильно підібраний колір стін у
виробничому приміщенні. Науку, яка вивчає функціональні можливості
людини в трудових процесах з метою створення для неї оптимальних умов
 5

праці, називають ергономікою (від грецького егgоn- робота і nomos- закон)

[2].

Культура виробництва і наукова організація праці безпосередньо

стосуються охорони праці, бо вони передбачають найправильніші і,
безумовно, безпечні умови роботи на підприємстві.
Безпека праці - запорука її високої продуктивності, бо тільки безпечні
техніка і прийоми дають можливість робітникові зосередитись на
продуктивній роботі[2].
Виробнича небезпека - це можливість впливу на працівників
небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які призводять до травм або
захворювання.
Виробничою називають травму, якої зазнав працівник на виробництві і
яка пов'язана з виконанням виробничого завдання. Здебільшого вона виникає
внаслідок недодержання вимог безпеки праці[2]
Вимоги безпеки праці - це вимоги, які встановлюються законодавчими
актами, нормативно-технічною документацією, правилами і інструкціями,
виконання яких забезпечує безпеку праці. Вимоги безпеки праці стосуються
виробничого процесу, а також працівників.
Безпека праці - стан умов праці, при якому усунено дію на працюючих
небезпечних та шкідливих виробничих факторів.

1.2 Небезпечні та шкідливі виробничі фактори

Аналіз причин виробничого травматизму свідчить, що від 33 до 47%
нещасних випадків щорічно відбуваються внаслідок наявності небезпечних
та шкідливих виробничих факторів.
Небезпечний виробничий фактор - це виробничий фактор, дія якого на
працюючого в певних умовах приводить до травми або іншого погіршення
здоров'я[3].
 6

Шкідливий виробничий фактор - це виробничий фактор, дія якого на

працюючого приводить до захворювання або зниження працездатності.
Небезпечні та шкідливі виробничі фактори поділяються на 4 класи:

 фізичні;
 хімічні;
 біологічні;
 психофізіологічні.
До фізичних факторів належать рухомі машини та механізми;
невідповідність нормам мікроклімату в робочій зоні; підвищений рівень
шуму, вібрацій, ультразвуку, електромагнітних та іонізуючих
випромінювань; недостатня освітленість робочої зони тощо[3].
До хімічних факторів відносять шкідливі для організму людини
речовини: загальнотоксичні, подразнюючі, канцерогенні (що викликають
пухлини), сенсибілізуючі (що викликають алергічні захворювання),
мутагенні (що впливають на статеві клітини організму). В цю групу входять
шкідливі пари бензолу і толуолу, окисел вуглецю, сірчаний газ, окисел азоту,
хлор, а також аерозолі плюмбуму (свинцю), сполуки хрому, токсичний пил
при різанні бронзи та латуні тощо. Окрім того до них відносяться агресивні
рідини, які можуть викликати гострі та хронічні захворювання шкіри:
кислоти, луги, лаки, розчинники, епоксидні смоли тощо[3].
Хімічні фактори розділяють:
1) по характеру дії на організм людини (токсичні, викликаючи
подразнення, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні);
2) по шляху проникнення в організм людини через: органи дихання,
шлунково-кишковий тракт, шкіряний покров та слизисту оболонку.
До біологічних факторів відносять патогенні мікроорганізми (бактерії,
віруси, спірохети, гриби) та макроорганізми (рослини та тварини).
До психофізіологічних факторів відносять:
 7

а) фізичні перевантаження: статичні і динамічні;

б) нервово-психічні перевантаження: розумова перенапруга,
монотонність праці, емоційні перевантаження.
Найбільш небезпечними виробничими факторами є шкідливі речовини.

Шкідливою називається речовина, яка при контакті з організмом

людини у випадку порушення вимог ТБ викликає виробничі травми,
професійні захворювання або відхилення в стані здоров'я, як в процесі праці,
так і в наступні роки[5].
По ступеню впливу на організм шкідливі речовини поділяються на 4
класи небезпеки:
 надзвичайно небезпечні;
 високонебезпечні (надтонебезпечні);
 помірно небезпечні;
 малонебезпечні.

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1
Людина може припускатися помилок у своїх діях внаслідок фізичного,
статичного або динамічного перевантаження, розумового перенапруження,
перенапруження аналізаторів (зорового, слухового, тактильного),
монотонності праці, стресових ситуацій, хворобливого стану. Травму може
викликати незадовільність анатомо-фізіологічних і психічних особливостей
організму людини залежно від характеру виконуваної роботи.
Аналіз виробничого травматизму дозволяє виявити причини і
визначити закономірності їх виникнення. На основі такої інформації
розробляються заходи та засоби щодо профілактики. Для аналізу
виробничого травматизму застосовують такі основні методи: статистичний,
топографічний, монографічний, економічний, метод анкетування, метод
експертних оцінок [5, с. 76].
8
 9

РОЗДІЛ 2. ПРОФЕСІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ТА НЕЩАСНІ

ВИПАДКИ НА ВИРОБНИЦТВІ
2.1 Поняття про нещасний випадок та професійне захворювання
Професійні хвороби виникають в результаті дії на організм
несприятливих факторів виробничого середовища. Клінічні прояви часто не
мають специфічних симптомів, і лише відомості про умовах праці хворої
людини дозволяють встановити приналежність виявленої патології до
категорії професійних хвороб. Лише деякі з них характеризуються особливим
симптомокомплексом, обумовленим своєрідними рентгенологічними,
функціональними, гематологічними і біохімічними змінами [1, с. 85].
Загальноприйнятої класифікації професійних хвороб не існує.
Найбільше визнання одержала класифікація за етіологічним принципом.
Виходячи з цього, виділено п'ять груп професійних захворювань:
1) що викликаються дією хімічних факторів (гострі і хронічні
інтоксикації, а також їх наслідки, протікаючі з ізольованою або поєднаною
поразкою різних органів і систем);
2) що викликаються дією пилу (пневмокониозы-силікоз, силікатози,
металлоконіози, пневмоконіози електрозварників газорізальників,
шліфувальників і т. д.);
3) що викликаються дією фізичних факторів: вібраційна хвороба;
захворювання, пов'язані з дією контактного ультразвука – вегетативний
поліневрит; зниження слуху по типу кохлеарного невриту – шумова хвороба;
захворювання, пов'язані з дією електромагнітних випромінювань і розсіяного
лазерного випромінювання; променева хвороба тощо;
4) що викликаються перенапруженням: захворювання периферичних
нервів і м'язів – неврити, радікулополіневріти, шийно-плечові плексити,
вогетоміофаоцити, міофасцити; захворювання опорно-рухового апарату -
хронічні тендовагініти, стенозірующие лігаментіти, бурсити, еріконділіт
плеча, деформуючі артроз та ін..;
 10

5) що викликаються дією біологічних факторів: інфекційні і

паразитарні – туберкульоз, бруцельоз, сап, сибірська язва, дисбактеріоз,
кандидамікоз шкіри і слизистих оболонок, вісцелярний кандидоз [3, с. 98].
Розрізняють також гострі і хронічні професійні захворювання. Гостре
професійне захворювання (інтоксикація) виникає раптово, після одноразової
дії щодо високих концентрацій хімічних речовин, що містяться в повітрі
робочої зони, а також рівнів і доз інших несприятливих факторів. Хронічне
професійне захворювання виникає в результаті тривалого систематичної дії
на організм несприятливих факторів.
Для правильної діагностики професійного захворювання особливо
важливо ретельне вивчення санітарно-гігієнічних умов праці, анамнезу
хворого, його "професійного маршруту", що включає всі види робіт, що
виконувалися їм з початку трудової діяльності [4, с. 74].
Нещасний випадок – випадок з людиною внаслідок непередбаченого збігу
обставин та умов, за котрих завдається шкода здоров'ю або настає смерть
потерпілого. Нещасний випадок на виробництві пов'язується з дією на
працівника небезпечного виробничого фактора.
Усі нещасні випадки відносяться до таких, що пов'язані з роботою, і до
побутових. Віднесення травми до тієї чи іншої категорії являє собою
юридичний акт і здійснюється на основі спеціальних правових норм і правил.
Нещасний випадок на виробництві можна кваліфікувати як раптове
пошкодження здоров'я працівника при виконанні трудових обов'язків або при
обставинах, спеціально зумовлених законом. При цьому не має значення, чи
працює робітник на підприємстві постійно, тимчасово або сезонно, є
штатним чи позаштатним, працює на основній роботі чи за сумісництвом,
оскільки у перерахованих випадках він вступив у трудові відносини з
підприємством [2, c. 45].
Визначення причин нещасних випадків на виробництві є складним і
відповідальним моментом. Дуже часто в цій справі допускають грубі
 11

помилки, що невірно відображає фактичний бік справи і веде до

неправильних висновків, спрямовує зусилля у боротьбі з виробничим
травматизмом у хибному напрямку.

2.2 Основні причини нещасних випадків на виробництві

Для розробки заходів попередження нещасних випадків необхідно
виявити причини, що їх викликають. Загальноприйнятої класифікації причин
нещасних випадків не існує. Однак, аналіз причин нещасних випадків
дозволяє поділити їх умовно на:
• організаційні;
• технічні;
• санітарно-гігієнічні;
• психофізіологічні;
• економічні;
• соціально-психологічні.
Організаційні - відсутність або неякісне проведення навчання з питань
охорони праці; відсутність контролю; порушення вимог інструкцій, правил,
норм, стандартів; невиконання заходів щодо охорони праці; порушення
технологічних регламентів, правил експлуатації устаткування, транспортних
засобів, інструменту; порушення норм і правил планово-попереджувального
ремонту устаткування; недостатній технічний нагляд за небезпечними
роботами; використання устаткування, механізмів та інструменту не за
призначенням[3, c 41]
Технічні — несправність виробничого устаткування, механізмів,
інструменту; недосконалість технологічних процесів; конструктивні недоліки
устаткування, недосконалість або відсутність захисних загороджень,
запобіжних пристроїв, засобів сигналізації та блокування;
Санітарно-гігієнічні — підвищений (вище ГДК) вміст в повітрі робочих
зон шкідливих речовин; недостатнє чи нераціональне освітлення; підвищені
 12

рівні шуму, вібрації; незадовільні мікрокліматичні умови; наявність

різноманітних випромінювань вище допустимих значень; порушення правил
особистої гігієни;
Психофізіологічні — помилкові дії внаслідок втоми працівника через
надмірну важкість і напруженість роботи; монотонність праці; хворобливий
стан працівника; необережність; невідповідність психофізіологічних чи
антропометричних даних працівника використовуваній техніці чи
виконуваній роботі;
Економічні — неритмічність роботи; прагнення до виконання
надурочних робіт; недоліки в побутових умовах, у забезпеченні дитячими
закладами; порушення термінів отримання заробітної плати тощо.
Соціально-психологічні — нездоровий психологічний клімат в
колективі.
Розрізняють гострі і хронічні професійні захворювання та отруєння.
Хвороби, зумовлені тривалим, протягом багатьох років, вдиханням
невеликих концентрацій пари хімічних речовин, пилу, газів, впливом на
організм вібрації і шуму, як правило, мають хронічний характер і виникають
поступово - через 10-15 і більше років роботи в несприятливих умовах.
Наприклад, вібраційна хвороба розвивається за 15-20 і більше років у разі
нехтування гігієнічними рекомендаціями.
Прояви перших ознак хронічного отруєння пестицидами при контакті з
ними без суворого виконання профілактичних заходів можуть спостерігати
вже через 2-3 роки.
У тих рідкісних випадках, коли працюючі протягом одного робочого
дня зазнають короткочасного, часто випадкового, впливу великих
концентрацій хімічних речовин або якогось іншого шкідливого чинника
(високої температури, випромінювання тощо) і при цьому не користуються
засобами індивідуального захисту або порушують інші правила безпеки,
може виникнути так зване гостре професійне отруєння або захворювання.
 13

Так, у працівників сільського господарства можливе гостре отруєння

пестицидами, сонячний удар під час польових робіт, електрофтальмія на
зварювальних роботах.
Шкідлива дія виробничих чинників на організм людини посилюється
при поєднанні їх з так званими супутніми несприятливими умовами праці і
побуту, під якими розуміють увесь комплекс негативних соціально-
економічних умов. До них насамперед належать шкідливі звички - вживання
алкогольних напоїв, куріння, неправильна організація відпочинку,
нераціональне харчування тощо[3, c 44].
Нераціональне неповноцінне харчування (порушення режиму,
харчування, одноманітність їжі, недостатнє споживання вітамінів),
ослаблюючи захисні сили організму, знижує його опір шкідливим
професійним чинникам. Особливо, це слід пам'ятати тим, хто часто цілий
день перебуває у полі (трактористам, рільникам та ін). Цих працівників треба
регулярно забезпечувати гарячими стравами, безпосередньо на робочому
місці. Їди всухом'ятку їм потрібно уникати.
Перед вживанням їжі (особливо у випадках роботи з пестицидами) слід
мити руки і полоскати рот, щоб запобігти потраплянню шкідливих речовин у
травний тракт.
Важливу роль у профілактиці професійних хвороб відіграє правильна
організація відпочинку трудівників під час і після роботи, в тому числі й у
вихідні дні.
Нерідко виникненню професійного захворювання сприяє індивідуальна
чутливість організму, тобто чутливість людини до дії тих чи інших факторів
зовнішнього середовища. Поняття індивідуальної чутливості організму
включає, з одного боку - алергічні його реакції, а з другого – загально-
біологічну відповідь на дію тих чи інших чинників.
Ослаблюють організм хвороби, нераціональне харчування,
зловживання спиртними напоями, порушення режиму праці та відпочинку.
 14

Наприклад, не можна допускати до роботи з пестицидами осіб з органічними

захворюваннями центральної нервової системи, виразковою хворобою
шлунка і дванадцятипалої кишки. Професія тракториста не рекомендується
особам, які мають радикуліт чи порушення опорно-рухового апарату[3,c 50].

2.3 Профілактика травматизму та захворювань

Організаційна робота щодо попередження травматизму та захворювань
повинна бути скерована на розробку планів заходів з охорони праці. Перед
складанням таких заходів доцільно провести прогнозування виробничого
травматизму, професійних захворювань та інших показників з охорони праці.
Прогнозування показників з охорони праці може бути пошуковим і
нормативним. Пошукове прогнозування базується на даній ситуації і
визначається станом системи в майбутньому. Нормативне прогнозування
ведеться залежно від нормативної оцінки майбутнього стану системи до її дії
в даний час.
Планування робіт з охорони праці буває перспективним (на 3…5
років), річним та оперативним (квартальним, місячним, декадним).
Основною формою перспективного планування робіт з охорони праці є річні
плани номенклатурних заходів щодо покращення умов та безпеки праці і
санітарно-оздоровчих заходів. В табл. 1 подається план номенклатурних
заходів з охорони праці[1]
Перспективний та річний плани складають з врахуванням результатів
аналізу (паспортизації) санітарно-технічного стану умов праці на виробничих
дільницях; аналізу причин виробничого травматизму, загальної і професійної
захворюваності, за бажанням працюючих, за приписами органів державного
нагляду та комітетів профспілок.
При складанні номенклатурних і річних планів щодо покращення умов
праці враховуються найбільш актуальні наданий період заходи з охорони
праці.
 15

В основу складення планів повинні бути покладені наступні принципи:

· перспективність, що характеризує вибір найбільш важливих завдань з
охорони праці; комплексність, що забезпечує зв'язок діючих та
перспективних планів з охорони праці з іншими планами виробництва (план
соціального розвитку колективу, наукова організація праці, виробництва і
управління;
· охорона праці жінок та підлітків;
· заходи з культури виробництва тощо);
· системність структури планів, що забезпечує зв'язок з іншими
планами.
Для швидкої ліквідації недоліків, які виявлені в процесі державного,
відомчого та громадського контролю, розробляються оперативні плани з
охорони праці[1].

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2
На всіх підприємствах, в установах, організаціях повинні створюватись
безпечні і нешкідливі умови праці.
Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на
власника або уповноважений ним орган.
Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів,
машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів
колективного та індивідуального захисту, що використовуються
працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам
нормативних актів про охорону праці.
Трудові колективи обговорюють і схвалюють комплексні плани
поліпшення умов, охорони праці та санітарно-оздоровчих заходів і
контролюють виконання цих планів.
 16

ВИСНОВКИ
Безперечно, питання охорони праці багатогранне, складне і досить
відповідальне. Адже за ним – життя і здоров’я людей, які своєю працею
створюють для держави, нації матеріальні блага. Як показує світовий досвід
безпека праці є основною гарантією стабільності та якості будь-якого
виробництва. До того ж відсутність нещасних випадків позначається на
професійній активності працюючих, на моральному кліматі в колективі, а
отже і на ефективності та продуктивності праці, скорочує витрати на пільги
та компенсації за роботу в шкідливих та небезпечних для здоров’я умовах.
Підсумовуючи можна сказати, що під виробничою травмою розуміють
порушення анатомічної цілісності або фізіологічних функцій тканин чи
органів людини внаслідок механічного, теплового, хімічного та іншого
впливу факторів виробничого середовища на організм людини у зв’язку з
виконанням нею професійної праці, будь-якого виробничого завдання або
громадського доручення. Відповідно до впливу чинників виробничого
середовища на працівників травми поділяють на механічні, теплові, хімічні,
електричні, променеві, комбіновані.
Професійне захворювання – патологічний стан, зумовлений тривалою
роботою за шкідливих умов праці і пов'язаний з надмірним напруженням
організму. До професійних хвороб належать насамперед хвороби, що
виникають внаслідок безпосередньої дії на людей виробничих шкідливих
факторів, а також ті, що за певних виробничих умов розвиваються значно
частіше, ніж звичайно.
Нещасний випадок – це випадок, який стався з людиною із-за
непередбачених обставин та умов, внаслідок чого була завдана шкода
здоров'ю людини або наступила смерть потерпілого. Нещасний випадок на
виробництві пов'язується з дією небезпечного виробничого фактора. Нещасні
випадки поділяють за тяжкістю, кількістю потерпілих та їхніми зв'язками з
виробництвом.
 17

Безперечно, питання охорони праці багатогранне, складне і досить

відповідальне. Адже за ним – життя і здоров’я людей, які своєю працею
створюють для держави, нації матеріальні блага. Як показує світовий досвід
безпека праці є основною гарантією стабільності та якості будь-якого
виробництва. До того ж відсутність нещасних випадків позначається на
професійній активності працюючих, на моральному кліматі в колективі, а
отже і на ефективності та продуктивності праці.
Необхідно знати, що цілковито безпечних та нешкідливих умов праці
немає. Реальним виробничим умовам притаманна, як правило, наявність
певних шкоди та небезпеки, наслідком яких є профзахворювання та
травматизм.
Травматизм на виробництві не випадково почали прирівнювати до
національного лиха. Він завдає не лише багато горя і страждань конкретним
людям, їхнім рідним та близьким, а й безпосередньо впливає на економіку
країни, бо ці особисті трагедії зливаються в чималі суспільні втрати,
негативно позначаються на рівні життя народу.
 18

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Анісімов М.В. Охорона праці. — Кіровоград: Видавничий центр
КТКК, 2005. — 116 с.
2. Березуцький В.В., Бондаренко Т.С., Валенко Г.Г., Васьковець Л.А.,
Вершиніна Н.П. Основи охорони праці. — Х.: Факт, 2005. — 479 с.
3. Винокурова Л.Е., Васильчук М.В., Гаман М.В. Основи охорони
праці. — К.: Факт, 2005. — 343 с.
4. Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони
праці. — К.: Каравела, 2005. — 392 с.
5. Геврик Є.О. Охорона праці. — К.: Ніка-Центр, 2005. — 294 с.
6. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці. — Л.: Українська академія
друкарства, 2006. — 336 с.