МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

"Затверджено"
на методичній нараді
кафедри гігієни та екології №2
(назва кафедри)

Завідувач кафедри,
академік НАМН України
професор __________ О.П.Яворовський
"______" _____________ 20 р.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Навчальна дисципліна Гігієна та екологія

Модуль № 1 Оцінка стану навколишнього середовища та його впливу на
здоров’я населення (гігієна та екологія)
Змістовний модуль №1 Загальні питання гігієни та екології
Тема заняття Гігієнічна оцінка потенційного ризику впливу факторів
навколишнього середовища на організм людини і здоров’я
населення
Курс VІ
Факультет Медичний № 2

Відповідальний за тему: доц. Марченко М.Л.

Київ 20

1
 1. Актуальність теми:
Ризик як вірогідність небажаних подій є невід'ємним компонентом життя людини.
Людина постійно піддається різноманітним ризикам: ризику втрати здоров'я у зв'язку з
професійною діяльністю (професійний ризик); радіаційному ризику; ризику для здоров'я,
обумовленому дією чинників довкілля; ризику, пов'язаному з умовами і якістю життя,
фінансовим ризикам тощо.
Виявлення причинно-наслідкових зв’язків між показниками стану здоров’я та
чинниками навколишнього середовища дозволяє прогнозувати можливий негативний
ефект. Основою для оцінки ризиків є епідеміологічний аналіз впливу визначених рівнів
факторів навколишнього середовища на стан здоров’я населення.
Останніми роками значення управління ризиками як інструменту зниження втрат і
підвищення ефективності національних економік у всьому світі постійно зростає. Це
обумовлено зростанням самих ризиків, що є загальносвітовою тенденцією, і є
результатом стрімкого розвитку та ускладнення всіх сфер функціонування сучасного
суспільства.
Оцінка і управління ризиками – це нагальна економічна необхідність. В більшості
розвинених країн оцінка і управління ризиками в області безпеки праці є законодавчим
обов'язком працедавця. На жаль, на даний час рівень вітчизняних розробок в галузі
оцінки ризиків недостатній для того, щоб використовувати їх можна було хоч би
міркувати про державне регулювання процесу управління професійними ризиками, а тим
більше, упроваджувати які-небудь, м'яко кажучи, дуже непрофесійні «концепції».

1. Конкретні цілі:
1. Трактувати та пояснювати методологію оцінки ризику впливу факторів
навколишнього середовища на здоров’я людини.
2. Аналізувати та пояснювати методи управління ризиком.

2. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми

(міждисциплінарна інтеграція).
Назви попередніх
Отримані навички
дисциплін
Медична біологія Визначати біологічну сутність механізмів розвитку хвороб, які
виникають внаслідок антропогенних змін у навколишньому середо-
вищі. Пояснювати закономірності проявів життєдіяльності люд-
ського організму на молекулярно-біологічному та клітинному рівні.
Нормальна Аналізувати стан здоров’я людини за різних умов на підставі
фізіологія фізіологічних критеріїв.
Анатомія людини Аналізувати інформацію про будову тіла людини, системи, що його
складають, органи і тканини.
Медична і Пояснювати фізичні основи та біофізичні механізми дії зовнішніх
біологічна фізика факторів на системи організму людини. Трактувати загальні фізичні
закономірності, що лежать в основі життєдіяльності людини.
Біонеорганічна, Класифікувати хімічні властивості та перетворення біонеорганічних
хімія речовин в процесі життєдіяльності організму. Трактувати загальні
фізико-хімічні закономірності, що є в основі процесів
життєдіяльності людини.

2
Мікробіологія, Інтерпретувати біологічні властивості патогенних та непатогенних
вірусологія і мікроорганізмів, вірусів та закономірності їх взаємодії з
імунологія макроорганізмом, з популяцією людини і зовнішнім середовищем.

4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен

засвоїти студент при підготовці до заняття:
Термін Визначення
Індивідуальний ризик ризик який характеризує небезпеку для окремого індивідуума.
Колективний ризик ризик прояву небезпеки того або іншого виду для колективу,
(груповий, групи людей, для визначеної соціальної або професійної групи
соціальний) людей.
Абсолютний ризик ймовірність появи ознаки (напр. захворювання) у людини (групи
(AR) людей) за визначений час впливу певного чинника.
відношення величини ризику при наявності впливу певного
Відносний ризик фактора до величини ризику при відсутності цього фактора.
(RR) Відносний ризик визначає зв’язок між впливом середовища та
станом здоров’я населення.
ризик, рівень якого є припустимим та обґрунтованим, на основі
економічних та соціальних міркувань.
Це той незначний ризик до якого готове суспільство, заради
Прийнятний загального прибутку та вигоди.
(припустимий) ризик Кількісні показники прийнятного ризику це компроміс між
рівнем безпеки і можливостями його досягнення, величина якого
залежить від виду галузі економічної діяльності, виробництва,
професії, факторів, яким він визначається
ризик пов'язаний з особливостями професії працівника або
певної групи професій.
Професійний ризик
Професійний ризик характеризує особливості умов праці
робітників зайнятих певним видом професійної діяльності.
ризик пов'язаний з особливостями виробництва з врахуванням
вживаної технології, системи управління, умов праці.
Тобто, виробничий ризик включає всі чинники, що діють на
Виробничий ризик
працівників різних професій в процесі їх трудової діяльності, і
має відношення до виробництва (виду діяльності, підприємству
або галузі в цілому).

4.2. Теоретичні питання до заняття:

1. Методологія оцінки ризику. Характеристика проблеми та основні терміни.
2. Основні етапи методології оцінки ризику.
3. Ідентифікація шкідливого фактора (факторів).
4. Оцінка залежності "доза-відповідь".
5. Якісна оцінка ризиків.
6. Кількісні характеристики ризику.
7. Управління ризиком.
8. Проблеми застосування методології оцінки ризику в Україні.
3
4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
Ситуаційні завдання:

1. Ознайомитися з методичними вказівками, та додатковими матеріалами до теми

та коротко занотувати в протоколи їх основні положення.
2. Розв’язати ситуаційні задачі:

1. У дослідженні випадок-контроль для виявлення зв’язку між курінням і

інфарктом міокарда були отримані наступні результати:

Некурящі Курящі (експоновані)

(неекспоновані) Кількість пачок цигарок на день
0,5 1 2
Випадки (інфаркт) 31 9 39 18
Контроль 2706 710 1825 605
(відсутність інфаркту)

Розрахуйте відносний ризик (RR) інфаркту міокарда для кожної групи курящих (за
кількістю викурених пачок на день) у порівнянні з некурящими.

2. Ознайомтесь з статистичними даними наведеними у таблицях А і Б.

Таблиця А.
Стан умов праці за певними видами економічної діяльності в Україні (2004 р.)
№ Галузь виробництва Кількість працівників, що Загальна кількість
з/п працюють в умовах підвищених працівників, тис.
рівнів шуму, тис.
1. Видобувна промисловість 165,1 544,9
2. Металургія та обробка металу 155,0 420,0
3. Сільське господарство 42,2 1688,0
4. Будівельна галузь 27,1 437,1
5. В цілому по країні 705,2 6186,0

Таблиця Б.
Розподіл випадків нейросенсорної приглухуватості у працівників за певними
видами економічної діяльності (Україна, 2004 р.)
№ Галузь виробництва Кількість випадків Із них, у працівників, що
з/п нейросенсорної працюють в умовах
приглухуватості підвищених рівнів шуму
1. Видобувна промисловість 103 63
2. Металургія та обробка металу 73 61
3. Сільське господарство 4 3
4. Будівельна галузь 2 2
5. В цілому по країні 268 225

Визначіть поширеність (Pr) нейросенсорної приглухуватості у працівників, що

працюють в умовах підвищених рівнів шуму, у наведених галузях та в цілому по країні.

4
Розрахуйте та порівняйте показники відносного ризику (RR) та етіологічної частки (EF)
виникнення нейросенсорної приглухуватості у працівників видобувної промисловості та
металургії і обробки металу. Зробіть висновки.

Зміст теми:

Існує декілька визначень ризиків (це пов’язано з особливостями вживання цього

терміну в різних ситуаційних контекстах).
Найбільш загальне визначення наступне:
ризик (міра ризику) – характеристика ситуації, пропорційна очікуваним
втратам, які можуть бути заподіяні ризиковою подією, а також ймовірності цієї
події (формула 1).
R=G·A, (1)
де: R – ризик;
G (gravity) – очікувані втрати, серйозність наслідків;
A (accident) – ймовірність події.

У разі, якщо втрати є чіткими і фіксованими, наприклад, "людське життя" оцінка

ризику фокусується лише на вірогідності події (частоті події) і пов'язаних з ним обставин
(формула 2). Тобто:
ризик – кількісна характеристика небезпеки, обумовлена частотою її
реалізації (формула 2). Ризик – безрозмірна величина, його звичайно визначають на
конкретний період часу.
n
R= , (2)
N
де: R – ризик;
n – кількість подій з небажаними наслідками;
N – максимально можлива їх кількість.

В профілактичній медицині визначають ризики впливу різноманітних факторів

навколишнього середовища на здоров’я населення. Широко застосовується методологія
оцінки ризиків в гігієні праці (оцінка професійних, виробничих ризиків). Значний вклад в
теорію оцінки ризиків, також, був внесений в ході розробки оцінок радіаційного та
екологічного ризиків населенню, коли здобула визнання теорія "безпорогових ризиків".

Методологія оцінки ризиків

Оцінка та управління ризиками передбачає наступні етапи:
1. планування оцінки ризиків;
2. ідентифікація та оцінка шкідливих та небезпечних факторів (які вже виникали та
потенційних, які можуть виникнути у майбутньому). Визначаються види та
причини ризиків, встановлюються пріоритетні ризики;
3. ідентифікація та оцінка ефекту – результату впливу шкідливих та небезпечних
факторів. Аналіз показників здоров’я: захворюваності, працездатності,
травматизму, смертності.
4. якісна оцінка ризиків;
5. кількісна оцінка ризиків;

5
 6. визначення й реалізація заходів, спрямованих на зниження ризиків, інформування
про наявні ризики;
7. моніторинг за реалізацією передбачених заходів зниження ризиків та рівнями
самого ризику.

Необхідно розрізняти апріорну і апостеріорну оцінку ризику.

Апріорна (попередня) оцінка ризику здійснюється шляхом оцінки факторів
середовища (наприклад шляхом гігієнічної оцінки умов праці під час атестації робочих
місць) з подальшим прогнозуванням ймовірності шкідливої дії цих факторів за раніше
розробленими моделями. Тобто етап №3 "ідентифікація та оцінка ефекту" не
здійснюється.
Апостеріорна (остатóчна) оцінка ризику передбачає урахування "ефекту"
(наприклад медико-біологічних показників: рівня професійної та загальної
захворюваності, в тому числі порушень репродуктивної функції та здоров’я майбутніх
поколінь, збільшення біологічного віку відносно паспортного, рівня інвалідності,
смертності; за рекомендаціями ВООЗ слід враховувати також компоненти психо-
соціального благополуччя – задоволеність роботою, сім’єю, доходами, здоров’ям тощо).

Якісна оцінка ризиків (табл. 3) здійснюється за показниками серйозності

наслідків (табл. 1) та ймовірності (частоти) подій (табл. 2).

Таблиця 1.
Критерії визначення серйозності (gravity) наслідків
Тривалість втрати
Категорії
Наслідки подій для працівників працездатності та інші
наслідків
наслідки
"Незначні" Події викликають короткочасні захворювання Тимчасова втрата
(G1) чи порушення здоров’я, які не передбачають працездатності до 3
звернення по медичну допомогу (наприклад: робочих днів
головний бій, синяк)
"Помірно Події викликають значні та тривалі розлади Тимчасова втрата
значимі" здоров’я, які передбачають надання медичної працездатності від 4 до
(G2) допомоги (наприклад: поранення, опіки) 30 днів
"Серйозні" Події викликають постійні та незворотні Тимчасова втрата
(G3) порушення здоров’я, які передбачають працездатності більш
лікування в стаціонарних умовах чи викликають 30 робочих днів.
смерть (наприклад: професійне захворювання чи Стійка втрата
отруєння) працездатності
(інвалідність).
Смерть
Таблиця 2.
Критерії визначення ймовірності (accident) подій
Категорії Частота подій
ймовірності
"Незначна" Події виникають рідко та нерегулярно (наприклад: обледеніння доріг)
(A1)
"Помірна" Події виникають періодично, але не регулярно (наприклад: підйом
(A2) вантажів руками під час технічного обслуговування механізмів)
6
 "Висока" Події виникають часто та регулярно (наприклад: рух навантажувача
(A3) викликає ймовірність зіткнення із ним)

Таблиця 3.
Величина ризиків
Наслідки (G)
Ймовірність (A)
"Незначні" (G1) "Помірні" (G2) "Серйозні" (G3)
"Мала" (A1) R–І R–ІІ R–ІІІ
"Помірна" (A2) R–ІІ R–ІІІ R–ІV
"Висока" (A3) R–ІІІ R–ІV R–V

якісна величина ризиків: R–І – "малозначимий";

R–ІІ – "малий";
R–ІІІ – "помірний";
R–ІV – "значний";
R–V – "недопустимий".

Таблиця 4
Прийняття рішення щодо необхідності та черговості заходів, спрямованих на
ліквідацію чи зменшення ризиків (на прикладі професійних ризиків)

Рівень ризику Необхідні заходи

"Малозначимий" (R–І) Додаткові заходи не потрібні
"Малий" (R–ІІ) Додаткові заходи не обов'язкові
"Помірний" (R–ІІІ) Потрібні планові додаткові заходи
"Значний" (R–ІV) Потрібні термінові позапланові додаткові заходи.
Робота в умовах ризику повинна бути призупинена до ліквідації
факторів ризику.
"Недопустимий" (R–V) Потрібні негайні позапланові додаткові заходи.
Робота в умовах ризику повинна бути негайно призупинена до
ліквідації факторів ризику.

Таблиця 5
Зміст заходів, спрямованих на ліквідацію чи зниження ризиків
(на прикладі професійних ризиків)

Аспекти заходів Зміст заходів Приклад

Опис Опис небезпечної ситуації:
небезпечної назва небезпеки; локалізація
ситуації небезпеки; джерело
(причини) небезпеки; групи
ризику; ймовірні наслідки та
їх очікування.
назва небезпеки - потрапляння
поліциклічних ароматичних
вуглеводнів (канцерогенні речовини) у
повітря робочої зони, рівень яких (за
бенз(а)піреном) у повітрі робочої зони
перевищує ГДК в 3,5 рази;
локалізація небезпеки - коксова піч,
ділянка завантаження коксового
вугілля
джерело (причини) небезпеки -
порушення функціонування системи
7

Інтегральні Ймовірність (A1–A3),
ризики серйозність (G1–G3),
величина (RІ–RV) кожного із
наявних ризиків. При
наявності декількох ризиків
на одній виробничій ділянці
– вказується найбільш
значущий та кількість осіб,
що зазнають ризику.
Заходи Заходи спрямовані на
ліквідацію ризику чи його
зменшення
Графік Створюється графік
реалізації передбачених
заходів
Відповідальні Визначається відповідальні
особи особи за кожний захід із
вказівкою посади
відповідальних осіб
Відмітка про Визначається час та вид
контроль контролю. При здійсненні
виконання та її заходу – визначається його
ефективність ефективність
витяжної вентиляції (виникає
періодично, під час вивантаження
вугілля, що пройшло коксування (A2);
професійна група ризику –
робітники-дверові (18 осіб);
очікувані наслідки – професійний рак
легень та шкіри через 10–20 років
(G3).
A2G3/R–ІV – 18 осіб на рік
ремонт системи герметизації дверей
коксової печі; відновлення технічної
здатності системи вентиляції
відновлення системи витяжної
вентиляції – ІV квартал поточного
року
Сидоров В. М., головний інженер
комбінату; Любко О. О., начальник
ремонтного цеху; Корж Л. І.,
начальник дільниці коксування вугілля
грудень поточного року – визначення
функціонування системи витяжної
вентиляції у зоні дверей коксової печі,
визначення концентрації бенз(а)пірену
у повітрі робочої зони під час
вивантаження вугілля після
коксування.
17.ХІІ - Виконано. Система витяжної
вентиляції працює. Рівень
бенз(а)пірену в повітрі робочої зони
під час вивантаження вугілля із печі –
нижче ГДК.

Кількісна оцінка ризиків. Ризик визначається не тільки якісними, але і кількісними

показниками. Для їх розрахунків використовують наступні показники:
1. Поширеність (англ. – prevalence) (Pr) – відносна частка в популяції (в групі людей)
деякої ознаки (захворювання) (форм. 3).
Може визначається за показниками самостійного звернення людей по медичну
допомогу ("за зверненням") та за результатами їх медичних оглядів ("за виявленням"):
D
Pr =  1000, (3)
n

8
 де: D – кількість осіб із певною ознакою (хворобою) у певній групі населення у
визначений час;
n – чисельність популяції (групи) у визначений час.
2. Захворюваність (англ. – incidence) (I) – кількість нових випадків ознаки
(захворювання) в популяції (групі людей) за фіксований період часу (форм. 4).
Di
I=  1000, (4)
n
де: Di – кількість нових (вперше у житті встановлених) випадків захворювання за
визначений період часу і;
n – чисельність популяції, певної групи населення у період часу і.
3. Кумулятивна захворюваності (CI) – частка здорових осіб, що захворіє за проміжок
часу, коли ведеться спостереження (форм. 5).
Di
СI =  1000, (5)
nt
де: t – кількість років спостереження за популяцією (певною групою населення).
Di – к-ть нових (вперше у житті встановлених) випадків захворювання за
визначений період часу і;
n – чисельність популяції, певної групи населення у період часу і.

Ці показники реєстрації захворювань можуть обчислюватися для всього населення

в цілому ("грубі") чи для його часток ("специфічні"). Якщо рівень реєстрації
захворювання в різних групах може бути неоднаковим, населення поділяється на
підгрупи (страти). Вивчення такої неоднорідності не виявляється при аналізі тільки
грубих показників. Величина грубого показника для групи населення залежить не тільки
від значень специфічних показників, що характеризують її підгрупи, але і від
особливостей її розподілу.
4. Для порівняння ймовірності захворювання населення від дії факторів ризику
розраховують показник відносного ризику (RR) (форм. 6), відповідно до даних,
розташованих згідно шаблону таблиці "2×2" (табл. 6).
Таблиця 6
Дані про кількість хворих та експонованих у досліджені
Експоновані
Всього
Так Ні
Так А1 А0 А
Хворі
Ні N1 – А1 N0 – А0 N–А
Всього N1 N0 N

A1 / N 1 A1  N 0
RR = = , (6)
A0 / N 0 N 1  A0
Позначки у формулі 6 згідно табл. 6.

5. Розрахунок показника етіологічної частки відносного ризику (EF) здійснюється за

формулою 7.
RR − 1
EF =  100% , (7)
RR
При оцінці професійних ризиків "Експонованими" вважають працівників, які
працюють в умовах впливу на них виробничих факторів на рівні ГДК/ГДР та вище.
За "Випадок" приймають таке ушкодження здоров’я, яке можливо чітко описати у
9
вигляді чітко обґрунтованих та визначених лімітів (діагностичних критеріїв).
Оцінка ступеню причинно-наслідкових зв’язків порушень здоров’я працівників, в
залежності від впливу професійних факторів ризику рекомендується проводити
відповідно до таблиці 4.
Таблиця 7.
Оцінка ступеню причинно-наслідкового зв’язку порушень здоров’я із впливом на
працюючих професійних факторів ризику
0<RR≤1,0 1,0<RR≤1,5 1,5<RR≤2,0 2,0<RR≤3,2 3,2<RR≤5,0 RR>5,0
EF=0 EF<33% EF=33–50% EF=51–66% EF=67–80% EF=81–100%
"Дуже "Майже
"Нульовий" "Малий" "Середній" "Високий"
високий" повний"
Загальні Виробничо-обумовлені Професійні
захворювання захворювання захворювання

Під управлінням ризиками найчастіше розуміють систему заходів, спрямованих

на зниження й ліквідації ризиків, забезпечення високого рівня здоров’я населення.
Але, слід зазначити, що в західних країнах поняття управління ризиком є ширшим і
не ототожнюється лише з його зниженням. В деяких випадках керівники можуть свідомо
піти на підвищення рівня ризику, наприклад при ліквідації аварійних ситуацій, при
виконанні термінових, але економічно вигідних замовлень, або, відмовляючись від
деяких вимог охорони праці, якщо після оцінки ризику виявиться, що ці вимоги пов'язані
з ризиками, якими можна знехтувати.
Управління професійними ризиками здійснюється комплексом організаційно-
технічних, лікувально-профілактичних, економічних та інформаційних заходів. Згідно з
рекомендаціями Міжнародної організації праці перевагу слід віддавати технічним
заходам з усунення небезпечного фактора та впровадження нових безпечних технологій.
При неможливості повного усунення шкідливого чинника заходи спрямовують на
зниження його рівня до безпечних величин. При збереженні залишкового ризику
необхідне застосування засобів індивідуального захисту та здійснення захисту
працюючих часом (режим праці та відпочинку, скорочений робочий день, додаткові
відпустки), що подовжує безпечний стаж роботи. Лікувально-профілактичні заходи
включають в себе регулярне відстеження стану здоров’я – періодичні цільові медичні
огляди, диспансерний нагляд тощо.
Ефективним важелем зниження професійного ризику може стати обов’язкове
страхування від нещасних випадків і професійних захворювань за диференційованими
тарифами.
Інформаційні заходи здійснюються шляхом доведення до відома працівників,
роботодавців та адміністративних органів інформації про можливі несприятливі наслідки
для здоров’я робіт у шкідливих та небезпечних умовах праці, про необхідні заходи
колективної та індивідуальної профілактики, а також шляхом пропаганди здорового
способу життя.
Для підвищення ефективності безпеки праці робітників керування ризиками має
передбачати активну взаємодію працедавців, робітників та інших зацікавлених
організацій (незалежних профспілок, організацій соціального страхування тощо).

Рекомендована література.
1. Власов В. В. Эпидемиология : Уч. пособ. / В. В. Власов– М., ГЭОТАР–МЕД, 2004. –
464 с.
10
2. Гігієнічна класифікація праці (ГН 3.3.5-3.3.8; 6.6.1-083-2001). – МОЗ України. – К.,
2001. – 46 с.
3. Муртонен М. Оценка рисков на рабочем месте : Практ. пособ. – Тампере: Финский
институт профессионального здоровья, 2007. – 63 с.
4. Руководство по оценке профессионального риска для здоровья работников. –
Организационно-методические основы, принципы и критерии оценки (Р2.2.1766-03).
– Минздрав России. – М, 2003. – 23 с.
5. Руководство по системам управления охраной труда (ILO–OSH 2001). – Женева:
МОТ, 2002. – 28 с.

11