Лабораторне заняття № 

Тема: Статистична оцінка небезпечних і шкідливих чинників для життя

людини. Ризик як кількісна оцінка небезпек

Мета роботи: визначити та усвідомити небезпечні й шкідливі чинники для життя

людини, що найчастіше трапляються, шляхом соціального опитування студентів.

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Життєдіяльність – це специфічна форма активності людини, яка охоплює усю

різноманітність взаємодії людини з навколишнім середовищем. Будь-яка діяльність
людини є потенційно-небезпечною. Потенційна небезпека діяльності людини існує як
явно, так і приховано, у вияві її результатів, котрі важко передбачити, і які можуть бути
причиною травм, загибелі, захворювань, погіршення працездатності і самопочуття та
інших небезпечних наслідків.
Небезпека – це наслідок впливу окремих факторів на людину. Розрізняють
уражаючі, небезпечні та шкідливі фактори.
Уражаючий фактор − це чинник життєвого середовища, який за певних умов
завдає шкоди як людям, так і системам життєзабезпечення людей, призводить до
матеріальних збитків. За своїм походженням вражаючі фактори поділяються на:
фізичні, в тому числі енергетичні (ударна повітряна чи водна хвиля, електромагнітне,
акустичне, іонізуюче випромінювання, об’єкти, що рухаються з великою швидкістю
або мають високу температуру тощо), хімічні (хімічні елементи, речовини та сполуки,
що негативно впливають на організм людей, фауну та флору, викликають корозію,
призводять до руйнації об’єктів життєвого середовища), біологічні (тварини, рослини,
мікроорганізми), соціальні (збуджений натовп людей) та психофізіологічні.
Залежно від наслідків впливу конкретних вражаючих факторів на організм людини
вони в деяких випадках (наприклад, в охороні праці) поділяються на шкідливі й
небезпечні.
Шкідливі − це чинники життєвого середовища, які призводять до погіршення
самопочуття, зниження працездатності, захворювання і навіть до смерті як наслідку
захворювання.
Небезпечні − чинники життєвого середовища, які призводять до травм, опіків,
обморожень, інших пошкоджень організму або окремих його органів і навіть до раптової
смерті.
Такий поділ вражаючих факторів ефективно використовується в охороні праці
для організації розслідування та обліку нещасних випадків і професійних захворювань,
налагодження роботи, спрямованої на розробку заходів і засобів захисту працівників і
та ін.
Поділ на джерело небезпеки, небезпечну ситуацію та небезпечний фактор
проводиться залежно від завдання, яке ставиться, передусім від рівня системи «людина-
життєве середовище», яка розглядається. Наприклад, якщо для однієї конкретної особи
або групи людей вражаючим фактором є осколки від вибуху бомби; падіння бомб
(бомбування) є небезпечною ситуацією, а літак, з якого здійснюється бомбування,
джерелом небезпеки, то для рівня країни чи регіону, в якому ведуться бойові дії,
небезпечним фактором є бомби; поява літаків, що несуть бомби – це небезпечна ситуація,
а джерелом небезпеки є війна.
Небезпечні фактори викликають за певних умов травми чи раптове погіршення
здоров’я (головний біль, погіршення зору, слуху, зміну психологічного чи фізичного
стану).
Шкідливі фактори можуть викликати захворювання чи зниження працездатності
людини, як у явній, так і в прихованій формі.
Важливо зазначити, що усвідомлення небезпечних та шкідливих факторів для
життя людини є тільки першим кроком до безпечної життєдіяльності. Необхідно
встановити умови, за яких ці чинники спричиняють небажані наслідки і попередити їх
виникнення.
Традиційна техніка безпеки ґрунтується на категоричному імперативі –
забезпечити безпеку, не допустити ніяких аварій. Як показує практика, така концепція
неадекватна законам технічної сфери. Вимога абсолютної безпеки, приваблива своєю
гуманністю, може обернутися трагедією для людей тому, що забезпечити нульовий ризик
у діючих системах неможливо.
Сучасний світ відкинув концепцію абсолютної безпеки і прийшов до концепції
прийнятного (допустимого) ризику, сутність якої у прагненні до такої безпеки, яку
приймає суспільство у даний період часу на певному етапі свого розвитку.
Знехтуваний ризик має настільки малий рівень, що він перебуває в межах
допустимих відхилень природного (фонового) рівня.
Гранично допустимий ризик – це максимальний ризик, який не повинен
перевищуватись, незважаючи на очікуваний результат.
Надмірний ризик характеризується виключно високим рівнем, який у переважній
більшості випадків призводить до негативних наслідків.
Сприйняття ризику та небезпек громадськістю суб’єктивне. Люди різко
реагують на події рідкі, що супроводжуються великою кількістю одночасних жертв. У
той же час події, що відбуваються часто, у результаті яких гинуть одиниці або
невеликі групи людей, не викликають дуже напруженого стану. Кожного дня на
виробництві, наприклад у Росії, гине 40-50 осіб, у цілому по країні від різних небезпек
втрачають життя більше 1000 осіб на день. Але ці відомості менш вражають, ніж
загибель 5-10 людей у одній акваторії або якому-небудь конфлікті. Це необхідно мати
на увазі під час розглядання проблеми прийнятного ризику. Суб’єктивність в
оцінюванні ризику підтверджує необхідність пошуку прийомів і методологій, які не
мають цього недоліку. Спеціалісти вважають, що використання ризику у якості оцінки
небезпек є кращим ніж використання традиційних показників.
Прийнятний ризик поєднує у собі технічні, економічні, соціальні та політичні
аспекти і являє собою певний компроміс між рівнем безпеки та можливостями її
досягнення. Передусім потрібно мати на увазі, що економічні можливості підвищення
безпеки технічних систем не безмежні. Якщо витрачаються надмірні кошти на
підвищення безпеки, то можна завдати шкоди соціальній сфері, наприклад, погіршиться
за браком коштів медична допомога.
При збільшенні витрат технічний ризик зменшується, але росте соціальний.
Сумарний ризик має мінімум за певного співвідношення між інвестиціями у технічну та
соціальну сфери. Цю обставину і потрібно враховувати при виборі ризику, з яким
суспільство поки змушене миритися.
Необхідно підтримувати відповідне співвідношення витрат у зазначених сферах,
оскільки порушення балансу на користь однієї з них може спричинити різке збільшення
ризику і його рівень вийде за межі прийнятних значень.
Сумарний ризик має мінімум при певному співвідношенні інвестицій у технічну та
соціальну сфери. Цю обставину потрібно враховувати при виборі ризику, з яким
суспільство поки що змушене миритися.
У деяких країнах, наприклад у Голландії, прийнятні ризики встановлені у
законодавчому порядку. Максимально прийнятним рівнем індивідуального ризику
загибелі звичайно вважається 10-6 на рік. Малим ризиком, яким можна знехтувати,
вважається індивідуальний ризик загибелі 10 на рік.
Максимально прийнятним ризиком для екологічних систем вважається такий, при
якому може постраждати 5 % видів біогеоценозу.

2
 Деякі спеціалісти піддають критиці концепцію прийнятного ризику, тому що
бачать у ній антигуманний підхід до проблеми. Насправді, прийнятні ризики на 2-3
порядки «суворіші» фактичних. Отже, введення прийнятних ризиків є акцією, прямо
спрямованого на захист людини.
Управління ризиком. Основне питання теорії й практики безпеки «Як підвищити
рівень безпеки»? Очевидно, що для цієї мети кошти можна витрачати за трьома
напрямами:
а) удосконалювання технічних систем та об’єктів;
б) підготовка персоналу;
в) ліквідація наслідків.
Апріорно важко визначити співвідношення інвестицій по кожному напряму.
Необхідний спеціальний аналіз із використанням конкретних даних та умов. Висновки
можуть бути при цьому досить непередбачуваними.
Для того щоб надати перевагу конкретним заходам і засобам або певному їх
комплексу, порівнюють витрати на ці заходи та засоби і рівень зменшення шкоди, який
очікується в результаті їх запровадження. Такий підхід до зменшення ризику небезпеки
зветься управління ризиком.
Перехід до ризику відкриває принципово нові можливості підвищення безпеки
технічної сфери. До технічних, організаційних, адміністративних додаються економічні
методи керування ризиком. До останніх відноситься: страхування, грошова компенсація
ушкодження, платежі за ризик тощо. Спеціалісти вважають доцільним у законодавчому
порядку запровадити квоти на ризик.
Для розрахунку ризику необхідні обґрунтовані дані. Гостра потреба в даних у
нинішній час визнана у всьому світі на національному та міжнародному рівнях.

ХІД РОБОТИ

Завдання 1. Студентам пропонується оцінити небезпечність для життя мешканця

України 25-ти чинників, наведених в таблиці (3.1), за такою шкалою: найнебезпечніший
чинник (на думку студента) – оцінено в 25 балів, а далі – 24, 23, 22 і до останнього, який
вважається найменш небезпечним – в 1 бал.
Зрозуміло, маючи неоднаковий життєвий досвід, студенти по-різному оцінюють
небезпечність того чи іншого чинника, тому отримані результати треба статистично
обробити. Для кожного чинника підраховують кількість балів, які визначили студенти,
цю суму ділять на кількість опитаних студентів і одержана величина слугує середньою
оцінкою небезпечності того чи іншого чинника: чим вона є більшою, тим
небезпечніший чинник.
Середню оцінку небезпечності j–го чинника Sj визначають за формулою:

Sj =∑ Sj / n (3.1)

де Sj – індивідуальна оцінка небезпеки для j-го чинника;

n – кількість опитаних студентів;
∑ – сума.
Якщо прийняти, що перелічені чинники охоплюють усі небезпеки життя людини,
то можна також оцінити відносну частку кожного чинника qj в сумарній кількості
небажаних наслідків за формулою:

qj = (Sj / 325 ) х 100 = Sj / 3,25, % (3.2)

Результати розрахунків заносимо в табл .3.1.

3
 Таблиця 3.1
Статистична оцінка небезпечних та шкідливих чинників для життя людини
№ Чинник Індивідуальна Середня Відносна
оцінка Sij оцінка Sj частка qj
1 Авіаційний транспорт 2 9 3
2 Автомобільний транспорт 22 12 4
3 Атомна енергетика 25 20 6
4 Вживання спиртних напоїв 12 9 3
5 Виробничі травми 14 9 3
6 Вбивства та навмисні ушкодження 21 19 6
7 Водойми 7 11 3
8 Діагностичне опромінення 18 7 2
9 Електричний струм 16 15 5
10 Залізничний транспорт 8 10 3
11 Інфекційні захворювання 16 13 4
12 Військова служба 15 17 5
13 Куріння 9 10 3
14 Медичні препарати 1 7 2
15 Наркотичні речовини 20 18 6
16 Побутові травми 3 9 3
17 Робота в правозахисних органах 6 10 3
18 Пожежі 13 17 5
19 Самогубства 23 16 5
20 СНІД 19 13 4
21 Спортивні та масові заходи 4 4 1
22 Стихійні лиха 10 17 5
23 Тероризм 17 21 6
24 Харчові отруєння 5 9 3
25 Хірургічні втручання 11 10 3

Виконуючи завдання 2-4, зверніть увагу, що номенклатура можливих небезпек

налічує понад 150 найменувань. Щоб запобігти небезпеці, важливо знати не лише
джерела, що їх спричиняють, а й фактори, які безпосередньо призводять до негативного
впливу на людину і середовище. Потрібно також пам’ятати, що джерело небезпеки може
зумовлювати виникнення різноманітних небезпечних ситуацій та вражаючих факторів.
Кожна, людина відчуває небезпеку інтуїтивно, по-своєму розуміє її значення. Небезпеці
може підлягати все живе й неживе.
Розвиток небезпеки можна зобразити так: Джерело небезпеки → Умови →
Небезпека → Небезпечні фактори → Об’єкт дії → Ризик виникнення

Завдання 2. Ознайомтеся з джерелами небезпек, які наведені в таблиці, та вкажіть

небезпечні ситуації (небезпеки) і вражаючі фактори, що можуть виникнути за певних
умов.
Результати роботи оформіть у вигляді таблиці:
Джерело небезпеки Небезпечна ситуація Вражаючий фактор
(небезпека)
Газові побутові прилади
Ураган
Хвора на сказ тварина
Медичний термометр

4
 Гроза
Мобільний телефон
Балкон будинку
Чіпси, сухарики

Завдання 3. Складіть кадастр місцевих екологічно небезпечних техногенних

об’єктів, ознайомившись із кадастром екологічно небезпечних техногенних об’єктів міста,
району (області). Встановіть найбільш екологічно небезпечні підприємства та техногенні
об’єкти, їх характер і вид небезпеки.
Результати роботи оформіть у вигляді таблиці:
Показник Кількість Характер
Радіаційно небезпечні
Хімічно небезпечні
Пожежонебезпечні
Вибухово- й пожежонебезпечні
Енергетичні
Магістральні трубопроводи та транспортні
комунікації
Гідродинамічні
Пов’язані з іншими небезпеками

Завдання 4. Охарактеризуйте небезпечні фактори за схемою (див. додаток А).

Група Основні Їх джерела Дія на людину Методи захисту
факторів характеристики від небезпеки
ГДК

5
 Додаток А

Гранично допустимі концентрації (ГДК, мг/м3)

забруднювачів в атмосферному повітрі
ГДК, mi7mj
№ Речовина Максимальна Середньо- Клас
разова добова небезпечності
1 Азота диоксид 0,085 0,04 2
2 Азота оксид 0,6 0,06 3
3 Аміак 0,2 0,04 4
4 Ацетон 0,35 0,003 4
5 Бензол 1,5 0,1 2
6 Бензопірен 0,0 10,0 1
7 Бензин 5,0 1,5 4
8 Ванадію (5) оксид 0 0,002 1
9 Карбамід (сечовина) 0,2 4,0 4
10 Дифторхлорметан (фреон-22) 100,0 10,0 4
11 Диметиламін 0,005 0,005 2
12 Кіптява вугільна 0,012 0,05 3
13 Кислота оцтова 0,2 0,06 3
14 Кислота сірчана 0,3 0,1 2
15 Метилмеркаптан 9×10-6 — 2
16 Оксид вуглецю 5,0 3,0 4
17 Озон .0,16 0,003 1
18 Пеніцилін 0,05 0,0025 3
19 Пил неорганічний 0,5 0,15 3
20 Пил цукру 0,5 0,05 3
21 Пил крохмалю ‘ 0,5 0,05 3
22 Пил вапняку 0,5 0,15 3
23 Пил вапна негашеного 0,5 0,15 3
24 Свинець, його сполуки 0 3.10-4 1
25 Сірководень 0,03 0,05 2
26 Спирт етиловий 5,0 5,0 4
27 Спирт метиловий 1,0 0,5 3
28 Фенол 0,01 0,003 2
29 Формальдегід 0,035 0,003 2
30 Хлор 0,1 0,03 2

Для вирішення завдання слід нагадати, що серед численних джерел небезпеки для
людини є хімічні речовини різних класів небезпеки, які нормуються показником –
гранично допустима концентрація. Для вирішення завдання скористайтеся даними,
наведеними в додатку.

Питання для контролю та самоконтролю:

1. Як ви розумієте поняття «уражаючий фактор»? Дайте визначення.
2. Що таке небезпечні та шкідливі фактори?
3. Концепція прийнятого ризику, у чому її сутність?
4. Гранично допустимий ризик. Дайте визначення.
5. Дайте характеристику надмірного ризику.
6. Що таке знехтуваний ризик?

6
 Питання для самоперевірки:
1. Який з методичних підходів до оцінки коефіцієнта індивідуального ризику
використовує результати опитування населення?
А) експертний;
Б) інженерний;
В) соціологічний;
Г) модельний.
2. У якому рядку чинники, які призводять до нещасних випадків, знаходяться у
послідовності зменшення їх реалізації?
А) техніка → людський чинник → середовище перебування;
Б) людський чинник → техніка → середовище перебування;
В) середовище перебування → людський чинник → техніка;
Г) людський чинник → середовище перебування → техніка.
3. У населеному пункті А в результаті дорожньо-транспортного пригод загинуло
100 осіб за рік. Визначити рівень ризику для цього чинника, якщо в пункті А проживає 500
тис. осіб.
4. Яку концепцію використовує сучасна наука про безпеку життєдіяльності
людини?
А) концепцію допустимого ризику;
Б) концепцію абсолютної безпеки середовища;
В) концепцію невизначеного ризику;
Г) концепцію мінімального ризику.
5. За рахунок чиєї енергії виявляється дія механічних небезпечних чинників?
А) їх енергії;
Б) енергії людини;
Б) опосередковано;
Г) їх енергії та енергії людини.
6. Коефіцієнт індивідуального ризику на підприємстві – це:
А) відношення кількості працівників на підприємстві до кількості потерпілих за
рік;
Б) відношення кількості потерпілих за рік до кількості працівників на підприємстві;
В) відношення кількості нещасних випадків з летальним наслідком за рік до
кількості працівників на підприємстві;
Г) кількості нещасних випадків з летальним наслідком за рік до загальної кількості
нещасних випадків.