Бліц опитування за матеріалом теми 1

1. Безпека життєдіяльності це- це система заходів та правил, спрямованих на

забезпечення безпеки людей під час їх повсякденних дій та роботи. Ця
система включає в себе розробку та впровадження профілактичних заходів,
які мають на меті запобігти можливим небезпекам та загрозам життю та
здоров'ю людей.
До основних напрямів безпеки життєдіяльності належать:
Охорона праці та профілактика нещасних випадків на виробництві;
Пожежна безпека та профілактика пожеж; Захист навколишнього
середовища та здоров'я людей від шкідливих впливів промисловості та
транспорту;
Безпека дорожнього руху та пішоходів;
Безпека водних видів транспорту та водного відпочинку;
Профілактика наркоманії та алкоголізму;
Забезпечення безпеки під час спортивних та рекреаційних заходів.
З метою забезпечення безпеки життєдіяльності людей, відповідальні
особи здійснюють постійний моніторинг стану об'єктів, де може
виникнути небезпека, а також розробляють та впроваджують системи
попередження можливих негативних наслідків та системи реагування в
разі виникнення аварійних ситуацій.
2. Принципи забезпечення життєдіяльності:
Принципи забезпечення життєдіяльності - це основні принципи, які повинні
бути враховані для забезпечення життєдіяльності та здоров'я людини. Основні
принципи включають такі: Доступ до питної води: Людина повинна мати
доступ до достатньої кількості питної води в якості, яка відповідає нормам
якості води. Доступ до достатньої кількості харчів: Людина повинна мати
доступ до достатньої кількості харчів, які забезпечують необхідну кількість
енергії та поживних речовин. Доступ до належної медичної допомоги: Людина
повинна мати доступ до медичних послуг, включаючи профілактику,
діагностику та лікування захворювань. Забезпечення належних санітарно-
гігієнічних умов: Людина повинна жити в умовах, які забезпечують належні
санітарні та гігієнічні умови, зокрема, чистоту повітря та води, відсутність
забруднення навколишнього середовища. Забезпечення належної житлової
ситуації: Людина повинна мати доступ до належного житла, яке забезпечує
комфортні умови проживання. Доступ до освіти та культури: Людина повинна
мати доступ до освіти та культурних послуг, які допомагають розвивати її
потенціал та забезпечують її інтелектуальні потреби.
3. Скільки аксіом науки про безпеку життєдіяльності в техносфері існує?
Наука про безпеку життєдіяльності в техносфері не має точно визначеної
кількості аксіом. Аксіоми - це базові припущення, на основі яких будується
теорія. В науці про безпеку життєдіяльності в техносфері існує багато
принципів та законів, на яких ґрунтується безпека людини в техногенному
оточенні. Ці принципи можна вважати базовими, але їх кількість може
варіюватися в залежності від підходу та концепції, яку використовує
конкретний дослідник чи вчений. Тому неможливо точно визначити кількість
аксіом у науці про безпеку життєдіяльності в техносфері.
4. Безпека це- стан, коли ризики зменшені до мінімуму, а людське життя та
здоров'я захищені. Вона пов'язана зі забезпеченням безпечного середовища
для людей, їх майна та інших цінностей. Безпека може бути забезпечена
різними способами, такими як застосування правил та нормативів,
використання технологій, навчання та підвищення обізнаності людей. Деякі з
основних аспектів безпеки включають безпеку на робочому місці, безпеку на
дорозі, безпеку продуктів та послуг, безпеку інформації та безпеку у
відносинах між людьми. Безпека є важливою складовою для забезпечення
здорового та щасливого життя людей.
5. Номенклатура небезпек це- система класифікації різних видів небезпек,
пов'язаних з використанням та зберіганням хімічних речовин, матеріалів,
пристроїв, обладнання та інших ризикових джерел. Ця система була створена
з метою стандартизації маркування та ідентифікації небезпеки для
забезпечення безпеки працівників, захисту довкілля та громадського
здоров'я. Номенклатура небезпек використовує різні піктограми та коди для
класифікації небезпеки, такі як: Здоров'я: позначається черепом та хрестом;
Пожежна небезпека: позначається вогнем; Вибухонебезпека: позначається
вибухом; Оксидуючі властивості: позначається киснем та піктограмою, що
зображує вогонь; Шкідливість для довкілля: позначається деревом, що стоїть
у ліхтарі; Небезпека радіації: позначається трьома хрестами, які вказують на
радіацію. Номенклатура небезпек використовується в різних галузях, таких
як промисловість, медицина, транспорт та інші, для позначення різних
ризиків, пов'язаних з різними видами діяльності.
6. Провокована небезпека це- ситуація, коли наступна небезпека створюється
штучно або усвідомлено з метою досягнення певної мети. Це може бути
зв'язано з ризиком для життя, здоров'я, майна, довкілля та інших аспектів
безпеки. Прикладом провокованої небезпеки може бути ситуація, коли
людина насильно заходить на територію, де перебуває небезпечна тварина, з
метою зняти фотографії або відео, і тим самим ставить себе в небезпеку
нападу тварини. Також, провокацією небезпеки може бути спроба зламати
правила безпеки на робочому місці або на виробництві, щоб зекономити час
або збільшити прибуток, що може призвести до нещасного випадку. В будь-
якому випадку, провокація небезпеки може мати серйозні наслідки, тому
важливо дотримуватись правил безпеки та не ставити своє життя та здоров'я
під загрозу для досягнення якої-небудь мети.
7. Умови реалізації небезпеки: З наведеної логічної послідовності виходить,
що наявність потенційної небезпеки в системі не завжди супроводжується її
 негативною дією на об'єкт. Будь-яке виключення в ланцюзі веде до не-
реалізації небезпеки. Для реалізації небезпеки необхідне виконання мінімум
трьох умов: небезпека реально діє; об'єкт перебуває в зоні дії небезпеки;
об'єкт не має достатніх засобів захисту. Аналіз безпеки людини має п'ять
складових: аналіз загрози безпеці людини; аналіз експозиції безпеки людини;
аналіз уразливості безпеки людини; аналіз лиха (шкоди) безпеки людини;
аналіз ризику безпеки людини.
8. Небезпечний фактор це - виробничий фактор, вплив якого на організм
працюючого у відповідних умовах праці може призвести до травм або
іншого раптового, різкого погіршення стану здоров’я.
9. Що таке ризик?
Ризик — характеристика ситуації, що має невизначеність результату, при
обов'язковій наявності несприятливих наслідків. Ризик у вузькому сенсі —
кількісна оцінка небезпек, визначається як частота однієї події при настанні
іншої.
10.Мотивований ризик це- ризик, пов'язаний з можливістю того, що людина
або група людей будуть здійснювати неправомірні дії відповідно до
фінансових стимулів або інших видів мотивації. Наприклад, якщо компанія
запропонує своїм співробітникам бонуси за досягнення певних цілей, то
можливо, що деякі працівники будуть намагатися досягти цих цілей, навіть
якщо це означає порушення правил або законів. Це може бути пов'язано з
фінансовою мотивацією отримати бонус або з мотивацією показати свої
професійні навички. Мотивований ризик може бути пов'язаний не тільки зі
співробітниками компаній, але й з іншими людьми, які можуть бути
мотивовані порушити закон або правила в пошуку фінансової вигоди або
інших мотивацій. Тому компанії та інші організації повинні оцінювати
мотивований ризик та приймати заходи для його управління з метою
зменшення можливості таких негативних наслідків.
11.Яка величина прийнятного ризику?
Ризик – це кількісна характеристика оцінки ступеня небезпеки. Ризик є
критерієм реалізації небезпеки. Нескінченно малий (“нульовий”) ризик свідчить
про відсутність реальної небезпеки в системі, і навпаки: чим вищий ризик, тим
вища реальність впливу небезпеки. Величина ризику визначається як
відношення кількості подій з небажаними наслідками до максимально
можливого їх за конкретний період часу.
12.Як поділяються надзвичайні ситуації за походженням?
Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій за характером походження
подій, котрі зумовлюють виникнення надзвичайних ситуацій на території
України, розрізняє чотири класи надзвичайних ситуацій:
- техногенного;
- природного;
- соціально-політичного;
- військового характеру.
Кожен клас надзвичайних ситуацій поділяється на групи, які містять конкретні
їх види.
Надзвичайні ситуації техногенного характеру - це транспортні аварії
(катастрофи), пожежі, неспровоковані вибухи чи їх загроза, аварії з викидом
(загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин,
раптове руйнування споруд та будівель, аварії на інженерних мережах і
спорудах життєзабезпечення, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах тощо.
Надзвичайні ситуації природного характеру - це небезпечні геологічні,
метеорологічні, гідрологічні морські та прісноводні явища, деградація грунтів
чи надр, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна
захворюваність людей, сільськогосподарських тварин, масове ураження
сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміна стану водних
ресурсів та біосфери тощо.
Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру - це ситуації, пов’язані з
протиправними діями терористичного та антиконституційного спрямування:
здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад,
захоплення і затримання важливих об’єктів, ядерних установок і матеріалів,
систем зв’язку та телекомунікацій, напад чи замах на екіпаж повітряного чи
морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден,
встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, викрадення або
захоплення зброї, виявлення застарілих боєприпасів тошо.
Надзвичайні ситуації воєнного характеру - це ситуації, пов’язані з наслідками
застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час
яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування
атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і
токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, сильнодіючих
отруйних речовин, токсичних відходів, нафтопродуктів, транспортних та
інженерних комунікацій тощо.
13. Назвіть рівні надзвичайних ситуацій

Надзвичайні ситуації, які можуть виникати на теренах України і здійснювати

поганий вплив на роботу об'єктів економіки та життєдіяльність населення,
поділяються за такими основними ознаками:

 за галузевою ознакою;
 за обсягами можливих наслідків.

14. Що враховують при визначення рівня НС?

Для визначення рівня надзвичайної ситуації встановлюються такі критерії:

1) територіальне поширення та обсяги технічних і матеріальних ресурсів, що
необхідні для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;
2) кількість людей, які постраждали або умови життєдіяльності яких було
порушено внаслідок надзвичайної ситуації;
3) розмір заподіяних (очікуваних) збитків.