МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’ Я УКРАЇНИ

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця

«Затверджено»
на методичній нараді
кафедри внутрішньої медицини №4
Завідувач кафедри
професор Лизогуб В.Г._______

«24» серпня 2022

РОБОЧИЙ ЗОШИТ
для самостійної роботи студентів 6 курсу
Навчальної дисципліни
«Екстрена та невідкладна допомога в клініці внутрішньої медицини»
Напрям підготовки другий (магістерський) рівень вищої освіти
галузі знань 22 «Охорона здоров’я»
спеціальність 222 «Медицина»
Кафедра внутрішньої медицини №4
Тема: Алгоритм надання невідкладної допомоги при анафілактичному шоці

Автори: доцент Пліскевич Д.А.

Зaтверджено на зaсiдaннi кафедри внутрiшньої медицини №4
протокол № _1__ вiд «_24__»___08___2022 р.
Зaвiдувaч кафедри професор, д.мед.н.___________ Лизогуб В.Г.

Розглянуто та зaтверджено: на засіданні ЦМК з терапевтичних дисциплiн

протокол № __1_ вiд «_29__»____08______2022 р.
Головa ЦМК з терапевтичних дисциплiн
професор, д.мед.н._________Яременко О.Б.
 ВСТУП
Одним із ефективних засобів організації самостійної роботи студентів з
тем дисципліни, які відведені на самостійне опрацювання є робота студента
над робочим зошитом. Роботу над робочим зошитом слід починати з
ознайомлення ключових питань з теми. На наступному етапі необхідно
познайомитися з переліком джерел, в яких студент може знайти відповіді на
поставлені питання. Для більш поглибленого вивчення даної проблеми
студент може звернутися на професійні сайти.
Ознайомившись з теорією, студенту необхідно оцінити ступінь
засвоєння матеріалу. У цьому зв'язку він вирішує запропоновані завдання,
тестові запитання з теми. Особливу увагу при підготовці до заняття, студент
повинен звернути на необхідний мінімум тих практичних навичок, якими
йому необхідно оволодіти. У відповідних розділах підручників, посібників,
він повинен почерпнути ті відомості, які йому потрібні для оволодіння
практичними навичками.
Організація самостійної роботи з використанням робочого зошита,
здійснюється наступним чином: викладач надає робочий зошит студенту на
електронних носіях (на кафедральному сайті та на платформі Likar), або в
друкованому вигляді, далі студенти виконують завдання в позааудиторний
час, після чого викладач їх перевіряє та оцінює на початковому етапі
практичного заняття.

Критерії оцінки завдань робочого зошита

Кожне завдання вимагає окремого підходу при оцінці якості його
виконання, зі своїми критеріями. І тим не менш, при 5-бальній оцінці
кожного виду завдань, слід дотримуватися загальнодидактичних критеріїв, а
саме:
Оцінка «5» ставиться, якщо студент:
1. Виконав роботу без помилок і недоліків.
2. Допустив не більше одного недоліку.
Оцінка «4» ставиться, якщо студент виконав роботу повністю, але
допустив в ній:
1. Не більше однієї негрубої помилки і одного недоліку.
2. Не більше двох недоліків.
 Оцінка «3» ставиться, якщо студент правильно виконав не менше
половини роботи або допустив:
1. Не більше двох грубих помилок або не більше однієї грубої і однієї
негрубої помилки і одного недоліку;
2. Не більше двох-трьох негрубих помилок або однієї негрубої помилки і
трьох недоліків;
3. За відсутності помилок, але за наявності чотирьох-п'яти недоліків.
Оцінка «2» ставиться, якщо студент:
1. Допустив число помилок (недоліків) перевищує норму, при якій може бути
виставлена оцінка «3».
2. Якщо правильно виконав менше половини роботи .
3. Не приступив до виконання роботи.
Правильно виконане більше 10% всіх завдань.

Змістовий модуль № 3 Навчальної дисципліни

«Екстрена та невідкладна допомога в клініці внутрішньої медицини»
Тема заняття №4: Алгоритм надання невідкладної допомоги при
анафілактичному шоці

1. Мета заняття:
1. Навчити студентів вмінню збирати скарги, анамнез та проводити
фізикальне обстеження пацієнтів з АШ.
2. Ознайомити студентів з методами обстеження, які використовуються для
діагностики АШ, спосіб виконання, діагностичне значення кожного з них.
3. Навчити студентів самостійно інтерпретувати результати проведених
обстежень, формулювати діагноз.
4. Навчити студентів надавати невідкладну допомогу хворим з АШ.
5. Ознайомити студентів з особливостями профілактики АШ.

Рекомендована література:

1. Наказ Міністерства охорони здоров’я України 05.06.2019 № 1269

ЕКСТРЕНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА: ДОГОСПІТАЛЬНИЙ ЕТАП. НОВИЙ
КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ

2. АНАФІЛАКТИЧНИЙ ШОК: СУЧАСНИЙ АЛГОРИТМ ЕКСТРЕНОЇ

ДОГОСПІТАЛЬНОЇ ТА РАННЬОЇ ГОСПІТАЛЬНОЇ МЕДИЧНОЇ
ДОПОМОГИ. Р. М. Ляхович//Здобутки клінічної і експериментальної
медицини. 2015. № 1, ст. 87-91.

3. Внутрішні хвороби: Підручник, заснований на принципах доказової

медицини 2018/19 / Керівник проекту Александра Кубєц, гол. ред. Адріана
Яремчук-Кочмарик, Анатолій Свінцицький; пер. з польск. – Краків:
Практична медицина, 2018. – С. 69-71, 91-93, 95-96, 110-111, 125-126, 457-
463, 475-533, 568-570.
4. Анафілактичний шок. С.М. Недашківський, С.В. Крилов, Ф.А. Головань,
О.А. Галушко// Гострі та невідкладні стани у практиці лікаря. 4, 2017, ст.: 18-
22.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ ТЕМИ

(потрібно відповісти письмово)
Варіант 1

Завдання 1. Основні причини розвитку АШ, що опосередковані IgE-

залежними механізмами:

1. лікарські засоби (частіше β-лактамні антибіотики, вітаміни групи В,

фолієва кислота, цитостатики, аміноглікозиди, метронідазол,
триметоприм, нітрофурани, ванкоміцин, тетрациклін, сульфаніламіди,
амфотерицин В, міорелаксанти, місцеві анестетики, β-блокатори,
снодійні, колоїдні розчини, моноклональні антитіла);

2.

3.

4.

5.

Завдання 2. За характером перебігу АШ може бути (Лопатин А.С., )

1. Гострий злоякісний перебіг АШ характеризується гострим
початком, швидким зниженням артеріального тиску, порушенням
свідомості, вираженими симптомами дихальної недостатності,
 резистентністю до протишокової терапії і високою вірогідністю
фатальних наслідків.

2.

3.

4.

5.

Варіант 2

Завдання 1. Патогенез

В основі патогенезу АШ лежить негайна (анафілактична, IgE-залежна)

алергічна реакція I типу, що розвивається у високосенсибілізованому
організмі. Алергічна реакція негайного типу складається з наступних фаз:

І – імунологічна фаза:

контакт з антигеном на поверхні шкіри, слизової оболонки носа,

бронхів, шлунково-кишкового тракту чи безпосередньо з
макрофагом; макрофаг поглинає алерген і презентує його T-
хелперам 2-го типу, котрі починають виробляти цитокіни, які
стимулюють проліферацію В-лімфоцитів, їх трансформацію у
плазматичні клітини з наступною продукцією IgE-антитіл;

2.

3.

4.

Завдання 2. Перебіг медикаментозного анафілактичного шоку

(МАШ) може існувати у вигляді типової форми або 4 можливих
атипових варіантів: гемодинамічного, асфіктичного, церебрального і
абдомінального.
1. Гемодинамічний, або колаптоїдний, варіант АШ характеризується
переважанням симптомів порушення серцево-судинної діяльності:
 сильні болі у ділянці серця, значна гіпотензія, глухість тонів серця,
слабість пульсу або його зникнення, порушення ритму серця.
Спостерігається спазм периферійних судин (блідість) або їх
розширення (генералізована «палаюча гіперемія»), дисфункція
мікроциркуляції (мармуровість шкірних покривів, ціаноз). Ознаки
порушень функції зовнішнього дихання і центральної нервової системи
виражені відносно слабше, головний синдром – серцево-судинна
недостатність, що служить підставою для розвитку інших ускладнень.
2.

3.

4.

Завдання 3. Лікувальні заходи у відділенні реанімації та інтенсивної

терапії

1. При нестабільній гемодинаміці з безпосередньою загрозою для життя

можливе внутрішньовенне крапельне введення адреналіну. При цьому 1 мл
0,18% розчину адреналіну розчиняють у 100 мл ізотонічного розчину
хлориду натрію і вводять з початковою швидкістю 1 мкг/хв (1 мл/хв).

2. Киснева терапія проводиться зі швидкістю 6–8 л/хв.

3.
4.
5.
6.

Варіант 3
Завдання 1. Тяжкість анафілактичного шоку
(визначається проміжком часу від моменту надходження алергену до
розвитку шокової реакції)
I. Блискавична форма розвивається через 1-2 хв після надходження
алергену. Іноді хворий не встигає навіть поскаржитися. Блискавичний
шок може виникати без або з передвісниками (відчуття жару, пульсація
в голові, втрата свідомості). При огляді відзначається блідість або
різкий ціаноз шкіри, судомні посмикування, розширення зіниць,
відсутність реакції на світло. Пульс на периферійних судинах не
визначається. Тони серця різко ослаблені або не вислуховуються.
 Дихання утруднене. При набряку слизових оболонок верхніх
дихальних шляхів - дихання відсутнє. Відмічаються тонічні і клонічні
судоми, дефекація і сечовипускання. Розвиваються судинний колапс,
коматозний стан.
2.

3.

4.

5.

Завдання 2. Профілактика

Профілактика розвитку АШ та його рецидивів у майбутньому є вкрай

важливим завданням для пацієнта та лікаря. Основними заходами
профілактики АШ є:

1. обов’язковий і прискріпливий збір алергологічного анамнезу,

відомостей про непереносимість лікарських засобів, харчових
продуктів, ужалень комахами та інших можливих чинників анафілаксії
із занесенням отриманих даних у медичну документацію;

2.

3.

4.

5.
Завдання 3. Лікування . Невідкладна допомога при АШ

При АШ потрібна термінова допомога, оскільки хвилини і навіть секунди

зволікання і розгубленості лікаря можуть призвести до смерті хворого.

1. Як тільки виникає підозра на АШ, основоположним в його лікуванні має

стати негайне і послідовне введення хворому тільки адреналіну (епінефрину)
в передньобокову поверхню стегна внутрішньом’язово кожні 5–20 хв за
показаннями. Для цього використовують автоін’єктор або розчин адреналіну
в концентрації 1: 1 000

2.

3.

4.

5.

Завдання 2. Діагностика

Схема алергологічного обстеження хворого складається з декількох

етапів:

1. Ретельне збирання анамнезу у пацієнта (особливо алергологічного).

Детально зібраний анамнез має визначальне діагностичне значення і
є вирішальним для встановлення не лише клінічного, а й
етіологічного діагнозу АШ.

2. Оцінка клінічних симптомів.

3.

4.

5.

Завдання 3. Критерії ефективності надання невідкладної допомоги:

1. - систолічний АТ не менше 100 мм рт. ст.;

2.

3.
4.