1

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

"Затверджено"
на методичній нараді кафедри
гігієни та екології №2
Завідувач кафедри
професор О.П. Яворовський.
"__" ______________20__ р.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО
ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Навчальна дисципліна Гігієна та екологія

Модуль № 1 Загальні питання гігієни та екології
Змістовний модуль №3 Оцінка стану навколишнього середовища та його
впливу на здоров’я людини
Тема заняття Законодавчі основи організації та проведення
санітарного нагляду. Методика складання і ведення
основної обліково-звітної документації гігієнічних
відділень районної СЕС. Біоетичні основи
професійної діяльності лікаря. Правові та
законодавчі основи біоетики.
Курс 6
Факультет медичний № 2

Київ 20__ р

1
 2

1. Актуальність теми. Розробка профілактичних заходів для зміцнення

здоров'я людини, лікування хворих, запобігання виникненню професійних та
екозалежних хвороб тісно пов'язане з формуванням у студентів мислення
профілактичного напряму та гігієнічного світогляду. Профілактичний напрям
охорони здоров’я здійснюється системою наукових, державних, суспільних та
медико-профілактичних закладів тому знання мети, завдань, методів гігієни,
структури санепідслужби України, елементів дослідницької роботи, що
передбачено темою, є актуальним.
2. Конкретні цілі:
2.1. Засвоїти мету і завдання гігієни.
2.2. Класифікувати методи гігієнічних досліджень.
2.3. Називати служби та їх структурні відділи, які відповідають за
питання харчової безпеки, гігієни праці, гігієни праці та навколишнього
середовища.
3. Базовий рівень підготовки.

Назви попередніх Отримані навички

дисциплін
Класифікувати екологічні чинники. Уміння
виявляти біотичні зв'язки між різними класами і
1. Медична біологія видами живих організмів.
Класифікувати фізичні, хімічні, біологічні
чинники навколишнього середовища.
Вимірювати за допомогою приладів фізичні
чинники навколишнього середовища (температуру,
2. Біологічна фізика
швидкість руху, вологість повітря, шум, освітле-
ність, тощо). Вміння користуватись мікроскопом.
3. Біологічна хімія Готувати молярні, нормальні, процентні розчини,
(біонеорганічна, визначати титри розчинів, проводити кількісний
біоорганічна, аналіз речовин в біологічних середовищах.
фізколоїдна)
Визначати основні показники дихальної, серцево-
4. Нормальна та
судинної, нервової систем, функції аналізаторів.
патологічна фізіологія
Класифікувати етіологічні чинники хвороб тощо.
Виділяти мікроорганізми із різних об'єктів
5. Мікробіологія
навколишнього середовища.
Класифікувати фармпрепарати за хімічною
6. Фармакологія
будовою, токсичністю, механізмом дії на організм.

2
 3

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до

заняття.
4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти
студент при підготовці до заняття:
Термін Визначення
Це наука, що вивчає закони впливу на організм окремих
людей і цілих колективів соціальних, природних і штучних
чинників навколишнього, а також внутрішнього середовища
для виявлення закономірностей позитивного та негативного
впливу на організм, здійснює на цій підставі наукове
1. Гігієна розроблення запобіжних і оздоровчих заходів, спрямованих
на ліквідацію або зменшення до безпечних величин
(гігієнічних нормативів) впливу негативних чинників, або
навпаки, на широке використання позитивних чинників для
збереження, оздоровлення і зміцнення здоров'я, як окремої
людини так і цілих колективі, усього людського суспільства.
Предметом вивчення гігієни є колективне та індивідуальне
2. Предмет
здоров'я у постійному взаємозв'язку з чинниками навко-
(об'єкт гігієни)
лишнього середовища.
Це розділ гігієни, що передбачає практичне впровадження
3. Санітарія
в життя гігієнічних нормативів, вимог і рекомендацій.
За визначенням ВООЗ - це стан повного фізичного,
4. Здоров'я духовного та соціального благополуччя, а не тільки
відсутність хвороб і фізичних дефектів.
Порушення рівня здоров'я людей, викликане фізичними,
хімічними, біологічними, психогенними, етіологічними
5. Перший
чинниками, може виникнути лише у разі наявності трьох
закон гігієни
рушійних сил: джерела шкідливості, чинника (механізму)
впливу або передачі його чутливому організму.
Негативний вплив на навколишнє середовище діяльності
людей незалежно від своєї волі та свідомості у зв'язку з
фізіологічною, побутовою і виробничою діяльністю люди
6. Другий
негативно впливають на навколишнє середовище, і тим
закон гігієни
небезпечніше, чим нижче науково- технічний рівень
виробництва, культура населення, соціальні умови
життя.

3
 4

Закон негативного впливу на навколишнє середовище

7. Третій природних екстремальних явищ, катаклізмів, таких як:
закон гігієни спалахи на сонці, землетруси, активна циклічна й
антициклічна діяльність тощо.
Закон позитивного впливу на навколишнє середовище
людського суспільства. У залежності від соціального рівні
розвитку культури, досягнень науково-технічного прогресу,
8. Четвертий
економічних можливостей суспільства, цілеспрямовано
закон гігієни
позитивно впливає на навколишнє середовище з метою його
оздоровлення, запобігає забрудненню і тим самим підвищує
рівень здоров'я населення.
Закон негативного впливу забрудненого навколишнього
середовища на здоров'я людини. Під час контакту людини із
9. П'ятий
забрудненим навколишнім середовищем у кількостях
закон гігієни
забруднювачів, які перевищують гігієнічні нормативи,
неминуче настає зміна рівня здоров'я у бік його погіршення.
Закон позитивного впливу природного навколишнього
середовища. Природні чинники (сонце, повітря, чиста вода,
10. Шостий
доброякісна їжа) позитивно впливають на здоров'я,
закон гігієни
сприяючи його збереженню і зміцненню при доцільному їх
використанні.
Це кількісні параметри шкідливих чинників
навколишнього середовища, які при постійному впливі на
11. Гігієнічні організм не повинні викликати захворювань або відхилень у
нормативи стані здоров'я під час впливу або у віддалені періоди життя
нинішніх та наступних поколінь та не погіршувати санітарні
умови проживання населення.
Метод - це спосіб пізнання дійсності. У гігієні способи
12. Методи і дослідження чинників навколишнього середовища, законів і
методики закономірностей їх впливу на організм людини.
гігієни Методика - це сукупність конкретних засобів і прийомів
доцільного виконання завдання, наукового дослідження.

4.2. Теоретичні питання для контролю початкового рівня знань

студентів

4
 5

1. Профілактика - провідний принцип охорони здоров'я населення.

Суспільна та особиста, первинна, вторинна та третинна профілактика
захворювань.
2. Гігієна як наукова дисципліна, її мета, завдання, зміст.
3. Методи гігієнічних досліджень, їх класифікація, характеристика.
4. Методи вивчення стану навколишнього середовища (санітарне
обстеження і описання, органолептичні, фізичні, хімічні, біологічні,
бактеріологічні), їх сутність та застосування в гігієні.
5. Методи вивчення впливу навколишнього середовища на організм
людини (експериментальні, фізіологічні, біохімічні, гістологічні, гістохімічні,
гематологічні, токсикологічні, методи натурального спостереження, клінічні).
6. Гігієнічне нормування як основа охорони навколишнього середовища
та умова збереження здоров'я населення, його об'єкти, види, форми.
7. Особливості формування природних факторів навколишнього
середовища та антропогенних (техногенних) шкідливих чинників.
8. Принципи гігієнічного нормування, заклади та установи, що його
здійснюють. Санітарне та правове законодавство з охорони навколишнього
середовища та здоров'я населення.
9. Санітарія, як практичне застосування положень гігієни, санітарних
норм і правил її використання у роботі санітарного лікаря та лікарів інших
спеціальностей.
10. Структура Державної служби України з питань безпечності харчових
продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба). Державний нагляд
за дотриманням санітарного законодавства.
11. Структура служби з питань праці. Контроль аспектів гігієни праці на
робочих місцях.
12. ДУ «Центр громадського здоров’я». Лабораторні центри.
4.3. Практичні завдання студентам
1. Знайомство з кафедрою гігієни та екології №2 (коротка історія,
напрямки наукової діяльності, профільні наукові лабораторії та науково-
педагогічний склад) (розповідає та демонструє викладач).
2. Вивчення довідкових матеріалів з основних понять гігієни та методів
дослідження у гігієні (п.5.1;5.2, схеми 1-3).
3. Знайомство з переліком тем НДРС, вибір теми та вивчення алгоритму
її виконання (п.5.3).
4. Знайомство з порядком роботи на кафедрі та схемою оформлення
протоколів занять (п.5.4).
5. Зміст теми:
5.1. Гігієна як наукова дисципліна, її мета, завдання. Санітарія.

5
 6

Профілактика - один з основних принципів охорони здоров'я. Під

профілактикою розуміють широку систему державних, соціальних та медичних
заходів, що спрямовані на збереження та зміцнення здоров'я людей, виховання
здорового молодого покоління, підвищення працездатності та продовження
активного життя людини.
Розрізняють профілактику суспільну та особисту. Суспільна профілактика
забезпечується державними заходами, зафіксованими у Конституції України,
Основах законодавства України про охорону здоров'я. Ці заходи забезпечують
право людини на працю, житло, відпочинок, безкоштовне навчання та
лікування, пенсійне забезпечення, тобто на створення таких умов, які
дозволяють людині гармонійно розвиватися фізично та духовно, зберігати своє
здоров'я та працездатність.
Особиста профілактика включає боротьбу з перенавантаженням нервової та
інших систем, порушеннями режиму праці, відпочинку, харчування,
гіподинамією, вживанням алкоголю та тютюнопалінням.
Стосовно конкретних видів патології розрізняють профілактику первинну,
тобто попередження виникнення захворювання, вплив на механізми, що лежать
в основі їх розвитку або ризик-чинники, що сприяють їх виникненню,
вторинну, мета якої - попередження прогресування або загострення
захворювань, стосується ліквідації несприятливого впливу чинників
навколишнього середовища і систематичного диференційованого лікування
хворого, та третинну, метою якої є запобігання рецидивів перенесених
захворювань.
Чим повніше населення буде охоплено заходами профілактики, тим
здоровішим воно буде.
Гігієна - галузь медичних знань, наука про збереження та зміцнення
суспільного та індивідуального здоров'я шляхом здійснення профілактичних
заходів.
Мета гігієни - збереження і зміцнення здоров'я людей тобто «... зробити
розвиток людського організму найбільш досконалим, життя - найбільш
сильним, згасання - найбільш уповільненим, а смерть - найбільш віддаленою»
(Еразм Паркс).
Шляхи та засоби досягнення мети гігієни наведені у схемах 1-3.
Основними завданнями гігієни є:
1. Вивчення природних та антропогенних чинників навколишнього
середовища та соціальних умов, що впливають на здоров'я людини.
2. Вивчення закономірностей впливу чинників та умов навколишнього
середовища на організм людини або популяції.
3. Наукове обґрунтування та розробка гігієнічних нормативів, правил та
заходів з максимального використання позитивних чинників навколишнього
середовища та ліквідації або обмеження до безпечних рівнів несприятливих.

6
 7

4. Впровадження у практику охорони здоров'я та державну політику з

охорони здоров’я населення розроблених гігієнічних рекомендацій, правил,
нормативів, перевірка їх ефективності та вдосконалення.
5. Прогнозування санітарної ситуації на найближчу та віддалену
перспективу з урахуванням розвитку економіки України, визначення
відповідних гігієнічних проблем, наукова розробка та вирішення цих проблем.
Санітарія - це практичне застосування розроблених гігієнічною наукою
нормативів, санітарних правил та рекомендацій, що забезпечують оптимізацію
умов навчання та виховання, побуту, праці, відпочинку та харчування людей з
метою зміцнення та збереження їх здоров'я.
Санітарія забезпечується санітарними та протиепідемічними заходами.
Виконавцями санітарних заходів є державні органи, підприємства, установи та
організації, приватні підприємці та фермери, банки та фонди, профспілки та
інші громадські організації. Розрізняють санітарію шкільну, житлово-
комунальну, виробничу та харчову.
Шкільна санітарія - це система контролю за дотриманням санітарних
норм, правил та гігієнічних вимог стосовно фізичного розвитку, стану здоров'я
дітей та підлітків, їх режиму дня, організації навчання, праці, відпочинку,
фізичної культури, проектування та експлуатації приміщень, меблів,
обладнання у дитячих дошкільних та підліткових закладах.
Житлово-комунальна санітарія забезпечує контроль за проведенням
заходів з санітарної охорони атмосферного повітря, води та ґрунту від
забруднення, здійсненням раціонального науково обґрунтованого планування,
озеленення, забудови, санітарного благоустрою та санітарного стану населених
місць, житлових та громадських будівель, установ освіти, культури, охорони
здоров'я, споруд для спорту та фізичної культури.
Виробнича санітарія - це комплекс заходів з контролю за дотриманням
гігієнічних нормативів чинників виробничого середовища, що забезпечують
сприятливі умови праці та запобігають можливості виникнення професійних
захворювань, розробка санітарно-технічних та інженерних заходів боротьби з
шкідливими для здоров'я умовами праці.
Харчова санітарія є комплексом заходів з контролю за дотриманням
гігієнічних вимог при проектуванні, будівництві та експлуатації харчових
підприємств та установ, матеріалів та обладнання для них, розробки рецептури
та технології харчових продуктів, виробництві, консервуванні,
транспортуванні, зберіганні та реалізації харчових продуктів, проведенні
заходів з попередження аліментарних захворювань.
Для вирішення завдань гігієни і санітарії розроблені комплекси
специфічних методів гігієни (схема 1).

7
 8

Схема 1.
8
 9

Схема 2.
9
 10

Функції ліквідованої Санітарно-епідеміологічної служби в Україні

розподілені між Міністерством аграрної політики та продовольства України
(питання, що стосуються усього шляху харчових продуктів до споживача) і
Міністерством охорони здоров’я України (питання, що стосуються
громадського здоров’я). Контролююча функція колишньої СЕС перейшла до
Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та
захисту споживачів, яка продовжує проведення планових та позапланових
перевірок установ, підприємств і організацій та Державної служби з питань
праці (Держпраці).
Державна служба України з питань безпечності харчових
продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) - утворена у
вересні 2014 на базі Державної ветеринарної та фітосанітарної служби і
приєднанням до Служби, що утворилася, Державної інспекції з питань
захисту прав споживачів і Державної санітарно-епідеміологічної служби.
Відповідно Положенню про Державну службу України з питань
безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого
Кабінетом Міністрів України від 2 вересня 2015 р. №667
Держпродспоживслужба є центральним органом виконавчої влади,
діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України
через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну
політику, зокрема, сферах безпечності та окремих показників якості харчових
продуктів, санітарного законодавства, попередження та зменшення вживання
тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров’я населення,
10
 11
державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і
генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення,
дослідження та практичного використання генетично модифікованого
організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та
організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування
і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем
радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів
харчування.
Основними завданнями Держпродспоживслужби, які раніше виконувала
санітарно-епідеміологічна служба є:
1) Реалізація державної політики у сферах безпечності та окремих
показників якості харчових продуктів, санітарного законодавства,
попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх
шкідливого впливу на здоров’я населення.
2) здійснення відповідно до закону державного нагляду (контролю) за
дотриманням санітарного законодавства, безпечністю та окремими
показниками якості харчових продуктів, неїстівних продуктів тваринного
походження, профілактичних і протиепідемічних заходів щодо охорони в
межах компетенції території України від проникнення хвороб людей,
показників вмісту шкідливих для здоров’я людини речовин та інгредієнтів
у тютюнових виробах, які реалізуються на території України, здійснення
державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів, за якістю
зерна та продуктів його переробки, за додержанням заходів біологічної і
генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час
створення, дослідження та практичного використання генетично
модифікованих організмів у відкритих системах на підприємствах, в
установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх
підпорядкування і форми власності, за рівнем радіоактивного забруднення
сільськогосподарської продукції і продуктів харчування, за діяльністю
суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, перевезення,
зберігання, реалізацію органічної продукції (сировини).
3) здійснення в межах компетенції контролю за факторами середовища
життєдіяльності людини, що мають шкідливий вплив на здоров’я
населення.
Однією із функцій, яка раніше була покладена на державну санітарно-
епідеміологічну службу є Державний нагляд за дотриманням санітарного
законодавства.
До основних завдань Управління державного нагляду за дотриманням
санітарного законодавства відноситься:
11
 12

- здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням санітарного

законодавства, біологічними продуктами, патологічним матеріалом,
застосуванням санітарних заходів, профілактичних і протиепідемічних
заходів щодо охорони в межах компетенції території України від
проникнення хвороб людей з території інших держав, , показників вмісту
шкідливих для здоров’я людини речовин та інгредієнтів у тютюнових
виробах, які реалізуються на території України;
- здійснення в межах компетенції контролю за факторами середовища
життєдіяльності людини, що мають шкідливий вплив на здоров’я
населення;
- реалізація державної політики у галузі санітарного законодавства,
попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх
шкідливого впливу на здоров’я населення
- організовує та здійснює у межах своїх повноважень державний нагляд
щодо безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.
Управління уповноважене подавати пропозиції щодо обмеження або
заборони в’їзду на територію України її громадян, іноземців та осіб без
громадянства, експорту, імпорту, транзиту вантажів і товарів з держав або
регіонів у зв’язку з неблагополучною епідемічною ситуацією на їх
території.
Управління також:
- проводить державну санітарно-епідеміологічну експертизу, видає за
результатами її проведення відповідні висновки;
- здійснює у межах компетенції контроль за усуненням причин і умов
виникнення та поширення інфекційних, масових неінфекційних захворювань,
отруєнь та радіаційних уражень людей;
- розробляє та здійснює санітарні заходи, що стосуються обмеженого
(визначеного) кола осіб чи випадків, передбачених законодавством;
- бере участь у розробленні санітарних, протиепідемічних
(профілактичних) заходів, вимог щодо окремих показників якості харчових
продуктів, технічних регламентів та стандартів;
- розробляє, виконує та/або організовує виконання загальнодержавних
програм та/або планів державного моніторингу небезпечних факторів та
показників безпечності та окремих показників якості харчових продуктів у
визначених сферах;
- встановлює на підставі результатів проведення аналізу ризику
періодичність здійснення державного контролю кожної потужності, що є
об’єктом державного контролю;
12
 13
- уповноважує лабораторії та референс-лабораторії на проведення
досліджень (випробувань) об’єктів санітарних заходів для цілей державного
контролю;
- організовує проведення в лабораторіях досліджень (випробувань) для
цілей державного контролю;
- проводить відбір зразків об’єктів санітарних заходів з метою здійснення
державного контролю;
- бере учать у визначенні факторів, що можуть мати шкідливий вплив на
здоров’я людини, у проведенні оцінки ризику та встановленні ступеня
створюваного ними ризику;
- бере участь у проведенні санітарно-епідеміологічних розслідувань,
спрямованих на виявлення причин та умов, що призводять до виникнення
і поширення інфекційних хвороб, у тому числі через харчові продукти,
групових та індивідуальних харчових отруєнь, масових неінфекційних
захворювань (отруєнь) та радіаційних уражень, випадків порушення норм
радіаційної безпеки, санітарних правил роботи з радіоактивними
речовинами, іншими джерелами іонізуючих випромінювань, та вживає
заходів до їх усунення відповідно до законодавства;
- проводить державну санітарно-епідеміологічну експертизу планів
державних випробувань пестицидів і агрохімікатів, матеріалів реєстрації
пестицидів і агрохімікатів;
- здійснює державний нагляд за додержанням підприємствами,
установами, організаціями всіх форм власності та громадянами державних
санітарних норм і правил, гігієнічних нормативів і регламентів безпечного
виробництва, транспортування, зберігання, застосування пестицидів і
агрохімікатів,
- визначає перелік установ, які проводять токсиколого-гігієнічні (медико-
біологічні) дослідження пестицидів і агрохімікатів.
В структуру держпродспоживслужби входить центральний апарат,
головні обласні управління, районні, міжрайонні, міські. Схема організації
центрального апарату обласної держпродспоживслужби зображена на
схемі 4.

13
 14

Схема 4

Державна служба України з питань праці (Держпраці) реалізує

державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни
праці.

14
15

15
 16

Основні завдання та функції відділу з питань гігієни праці

департаменту з питань праці:

1. Державний нагляд (контроль) у сфері гігієни праці, у тому числі нагляд

(контроль) за:
 факторами виробничого середовища та виробничих операцій, наявність
яких може шкодити здоров’ю працівників;
 виконанням заходів щодо запобігання виникненню професійних
захворювань;
 дотриманням вимог санітарних норм та правил в частині гігієни праці;
 своєчасним здійсненням профілактичних заходів, спрямованих на
попередження шкідливої дії факторів виробничого середовища і
трудового процесу, збереження здоров’я працівників;
 наявністю обов’язкових медичних оглядів працівників.
2. Здійснення дозиметричного контролю робочих місць та доз опромінення
працівників.
3. Забезпечення складення санітарно-гігієнічних характеристик умов праці для
подальшого визначення зв’язку захворювання з умовами праці.
4. Розслідування обставин та причин виникнення гострих і хронічних
професійних захворювань та отруєнь.
5. Моніторинг стану умов праці та здоров’я працівників, що є складовою
державного соціально-гігієнічного моніторингу.
6. Сприяння формуванню Державного реєстру професійних захворювань;
7. Формування та фінансування державного замовлення на підготовку кадрів з
питань гігієни праці.

ДУ «Центр громадського здоров’я. Лабораторні центри.

Згідно з урядовим розпорядженням від 8 червня 2016 р. №437-р МОЗ
України проведення лабораторних досліджень (випробувань), необхідних для
реалізації повноважень Держспоживслужби, доручено лабораторними
центрами, які входять в структуру ДУ «Центр громадського здоров’я». Центр є
науково-практичною установою, яка здійснює забезпечення збереження і
укріплення здоров’я населення, проведення соціально-гігієнічного моніторингу
захворювань, епідеміологічного нагляду та біологічної безпеки, здійснення
групової та популяційної профілактики захворювань, боротьби з епідеміями та
стратегічними питаннями управління з питань громадського здоров’я.

16
 17

Принципи гігієнічного нормування шкідливих чинників

навколишнього середовища.
Головним у системі профілактичних заходів впливу шкідливих чинників
навколишнього середовища на людину є гігієнічне нормування. Нормування
ґрунтується на певних принципах:
- Принцип першочерговості медичних показань. Цей принцип заснований
на тому положенні, що під час обґрунтування нормативу шкідливого чинника
навколишнього середовища перевагу віддають його впливу на організм людини
та санітарні умови життя. Жодні докази щодо відсутності ефективних засобів
зниження діючих концентрацій чи доз, способів очистки атмосферних викидів
чи стічних вод, повітря робочої зони або відсутності засобів індивідуального
захисту не можуть бути причиною встановлення нормативу на гіршому рівні.
- Принцип диференціації біологічних відповідей. Гігієнічні нормативи
встановлюються з урахуванням найуразливіших або чутливих груп населення
(діти, люди похилого віку), а сила впливу повинна бути нижчою захисно-
пристосувальних реакцій з розрахунку на ці групи населення.
- Принцип розподілу об'єктів санітарної безпеки. Нормативи
встановлюють окремо для кожного об'єкта: повітря промислових приміщень,
атмосферного повітря населених місць, питної води і води водойм, харчових
продуктів тощо.
- Принципи урахування всіх можливих несприятливих впливів. Залежно
від того, для яких середовищ встановлюється гігієнічний норматив набір
показників буде різним: органолептичний, загально санітарний, санітарно-
токсикологічний, специфічний, рефлекторний, міграційно-водний, міграційно-
повітряний. З усіх мінімально діючих концентрацій (доз), встановлених за
кількома показниками шкідливості, вибирають найменшу, яка і буде
лімітуючим показником шкідливості.
- Принцип пороговості є центральним принципом нормування шкідливих
чинників навколишнього середовища. Поріг шкідливого впливу позначає
перехід непомітних кількісних змін у якісні, перехід фізіологічних процесів у
патологічні. Він встановлюється здебільшого у лабораторному експерименті.
Пороговість має важливе значення для визначення максимально допустимих
навантажень на популяцію людей.
- Принцип залежності ефекту від концентрації (дози) і часу.
Сформульований на засадах математичного опису закономірностей впливу
чинників залежно від концентрації (дози) і часу. Для гострих впливів, що
реєструються негайно, ефект залежить від концентрації (дози). Для хронічних
впливів, прояв яких пов'язаний з функціональною або матеріальною
кумуляцією, ефект залежить від концентрації (дози) і тривалості впливу.
- Принцип лабораторного експерименту. Дослідження з визначення
порогу впливу чинника (речовини) за всіма показниками шкідливості
проводяться у лабораторних умовах (на тваринах, лабораторних установках).

17
 18

Це дає можливість стандартизувати умови, що ведуть до уніфікації методики

проведення.
- Принцип агравації. З усього розмаїття чинників відбирають лише ті, що
відіграють вирішальну роль і моделюють такі умови експерименту, які
максимально сприяють прояву впливу чинника.
- Принцип відносності нормативу. Будь-який встановлений і
затверджений гігієнічний норматив не є абсолютною істиною. Коли
епідеміологічні спостереження за станом здоров'я населення, що піддається
впливу чинника на рівні нормативу, свідчать про його шкідливий вплив, то
постає питання про його перегляд.
5.2. Приклади санітарного законодавства з гігієни:
5.2.1. Конституція України (ст.. 3, 43,45, 46, 49 та ін.), яка гарантує право
громадян України на безпечну працю, відпочинок, охорону здоров'я,
навколишнє середовище, а також матеріальне забезпечення у старості, у разі
хвороби при повній або часткової втраті працездатності.
5.2.2. Закони України, Закон України Про санітарне та епідеміологічне
благополуччя населення №4004-ХІІ від 24.02.94, Закон України Основи
законодавства України про охорону здоров'я №2801-ХІІ від 19.11.92 та ін.
5.2.3. Постанови Кабінету Міністрів України (Деякі питання
розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань
і аварій на виробництві №1112 від 25.08.04., Положення про гігієнічну
регламентацію і державну реєстрацію небезпечних факторів № 420 від
17.06.95).
5.2.4. ДСанПіН, ДСП, ГСТ,, ДСН:
ДСТУ - державний стандарт України
ГСТ - галузевий стандарт
ДБН - державні будівельні норми
ДСанПіН - державні санітарні норми і правила
ДСП - державні санітарні правила
ДСН - державні санітарні норми
5.2.5. Накази МОЗ України (Про проведення медичних оглядів
працівників певних категорій - Наказ МОЗ України №246 від 21.05.07, Про
затвердження списків гігієнічних регламентів ГДК, ОБРВ) у повітрі робочої
зони та атмосферному повітрі №8 від 15.01.97 та ін.
5.2.6. Методичні вказівки, рекомендації, інструкції.

6. Матеріали до самоконтролю студентів

А. Завдання для самоконтролю
Накреслити таблиці із двох колонок, у яких відобразити наступне:
а) у одній колонці шкідливі чинники навколишнього середовища, іншій
методи їх визначення;

18
 19

б) у одній колонці етіологічні чинники (чинники ризику), у іншій -

патологію, яку вони можуть викликати.
Б. Задачі для самоконтролю
Задача №1.
Відвідувач ресторану висловив своє незадоволення що до якості
замовлених ним страв адміністрації закладу. Назвіть службу, до якої може
звернутися відвідувач з приводу проведення експертизи страв та харчових
продуктів у вищеназваному закладі.
7. Рекомендована література
Основна:
1. Гігієна та екологія / за ред. В.Г. Бардова. Вінниця.: Нова книга, 2018,
с. 14-26.
2. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни. / Є. Г. Гончарук, Ю. І. Кундієв,
В. Г. Бардов та ін. / За ред.. Є. Г. Гонча рука. -К.: Вища школа, 1995. - С. 48-87;
138-142; 507-530.
4. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. Дацен-
ко І.І., Габович Р.Д. Даценко І.І., Габович Р.Д. – К.: Здоров'я, 2004 – С. 14-38.
Додаткова:
1. Гігієна праці. Методи досліджень та санітарно-епідеміологічний
нагляд, /за ред. А.М.Шевченко, О.П.Яворовського - Вінниця Нова книга", 2005
- С. 314 - 341.
2. Гігієна праці / за ред. А. М. Шевченко. Киів, "Інфотекс", 2006,с. 9-12.
3. Загальна гігієна. Словник-довідник. /1.1. Даценко, В. Г. Бардов,
Г. П. Степаненко та ін. / За ред. 1.1. Даценко. - Львів: "Афіша", 2001. - 242 с.

19