Професійна освіта: теорія, методологія, практика.

Хмеляр І.М.- кандидат педагогічних наук, професор кафедри хіміко-

фармацевтичних дисциплін КЗВО “Рівненська медична академія”
Кушнір Л.О. - кандидат педагогічних наук, доцент кафедри хіміко-
фармацевтичних дисциплін КЗВО “Рівненська медична академія”

ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

СТУДЕНТІВ МЕДИЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ПРИ
ВИКЛАДАННЯ ХІМІКО-БІОЛОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН

Стан здоров’я населення України з кожним роком погіршується, що

супроводжується високою смертністю, збільшенням кількості інвалідизації та
рівня захворюваності, зменшенням середньої тривалості життя. Збереження і
покращення здоров’я народу нашої держави є головним завдання системи
охорони здоров'я. Вирішення даного завдання потребує вдосконалення
організації та управління системою підготовки та професійного зростання
медичного працівника. Тому серед пріоритетних напрямів реформування
медичної освіти є формування здоров'язбережуваної компетентності студентів
медичних та фармацевтичних навчальних закладів [3;5].
Значення хімічної складової у підготовці фахівців медичної галузі
визначено у роботах багатьох дослідників: І. Геруш проаналізовані сучасні
підходи до викладання біоорганічної та біологічної хімії в медичних
навчальних закладах (2016), роль хімікобіологічних дисциплін у підготовці у
дослідженнях та наукових статтях Л.Кушнір (2014), Г.Токарик висвітленні
особливості формування практичних навичок у студентів — медиків на
заняттях з біохімії(2016, 2017), І. Хмеляр, О. Мялюк (2019). Розуміння здоров’я
та основних шляхів його збереження обґрунтовано Ю. Бойчук (2017) Проте
науковці не звертають увагу на значення хіміко-біологічних дисциплін у
формуванні здоров'язбережуваної компетентності при встановленні
професійності медичного працівника.
Мета: визначення ролі та місця хіміко-біологічних дисциплін при
формуванні здоров'язбережуваної компетентності.
Враховуючи те, що від рівня здоров’я людини залежить можливість бути
успішним та щасливим. Тому в нашому розуміння здоров'язбережувана
компетентність – це здатність особистості до збереження здоров'я. [2;3] А
здоров'язбережувана компетентність медичного працівника виявляється в його
психолого-емоційній та практичній готовності до майбутньої професійної
діяльності, прагненням та здатністю до збагачення досвіду самостійної та
дослідницької діяльності, пропаганди здорового способу життя, яка
спрямована на формування власного здоров’я і професійного довголіття,
дотримування правил техніки безпеки з хімічними речовинами. [1;3].
Досліджуючи особливості професійної компетентності медичних та
фармацевтичних працівників, нами детально проаналізовано систему хімічних
знань та вмінь, які потрібні для розуміння сутті визначення здоров'я та його
збереження [2;4]. В результаті аналізу ОПП та навчальних і робочих програм з
дисциплін: «Органічна хімія», «Неорганічна хімія», «Аналітична хімія»,
«Фізична та колоїдна хімія», «Біохімія», «Мікробіологія та фізіологія»,
«Основи екології», «Фармацевтична ботаніка», «Фармацевтична хімія»
встановлено, що кількість годин на проведення практичних занять не достатня,
перевантаженні теоретичним матеріалом. Аналіз анкетування випускників
засвідчив, що студенти задоволенні рівнем проведення занять (89,5 %),
рекомендують збільшити тривалість практичних занять (56,5%), зазначають за
необхідність більше уваги звертати на практичне застосування речових у
відповідній галузі, побуті, вплив на навколишнє середовище. Викладачі
професійно-зорієнтованих дисциплін рекомендують викладачам хіміко-
біологічних дисциплін більшу уваги звертати на встановлення зв’язку будови
— властивостей — застосування поширення в природі методів виділення та
очищення — можливостей утилізації. Опитування студентів І та ІІ курсів на
виявлення рівня знань про вплив хімічних речовин на навколишнє середовище,
організм людини, надання першої долікарської допомоги при отруєнні
найбільш поширеними речовинами амоніак, нітроген (IV) оксид, токсичність
сполук важких металів, дотримання правил техніки безпеки при роботі з
хімічними речовинами засвідчили, що знання студентів перебувають в
основному на середньому рівні. Причиною не розуміння хімічних процесів
студенти зазначають: дистанційне навчання: поганий інтернет у сільській
місцевості, в деяких студентів стара комп'ютерна техніка; низький рівень
базових знань зі школи; не вміння організувати систему роботи над навчальним
матеріалом.
Аналіз літературних джерел та опираючись на власний практичний досвід,
нами встановлено, що для поглиблення знань студентів про хімічні речовини,їх
властивості, галузі застосування, вплив на навколишнє середовище на організм
людини необхідно змінити: форми організації освітнього процесу з наданням
пріоритетності застосуванню в навчальній діяльності дослідницьких форм та
методів роботу, що базуються на студентоцентрованому та діяльнісному
підходах; встановлення доброзичних відношень в системі “викладач - студент”
з метою зняття емоційної напруги. Основні напрями реалізації змін вважаємо
це: структурування навчального матеріалу за інтегральним принципом
(внутрішньо- та міжпредметні зв’язки); використання опорних конспектів,
алгоритмів виконання вправ та завдань; залучення студентів до науково-
дослідницької роботи; систематичний контроль та обґрунтованість оцінювання;
вироблення раціональних прийомів розумової діяльності.
Список використаних джерел
1. Борисюк Л. О. Теоретичні основи професійної компетентності
бакалаврів сестринської справи / Л. О. Борисюк // Науковий вісник
Ужгородського національного університету. Серія : Педагогіка. Соціальна
робота. – 2014. – Вип. 31. – С. 36–38
 2. Геруш І.В. Сучасні підходи до викладання біоорганічної та біологічної
хімії в медичних ВНЗ / І.В. Геруш, Н.П. Григор’єва, Н.В. Давидова // Медична
та клінічнахімія. – 2016. – Т. 18 №4. – С. 114 – 117.
3.Загальна теорія здоров’я та здоров’язбереження: монографія / ред.
Бойчук Ю.Д. – Харків: Вид. Рожко С. Г., 2017. – 488 с.
4. Токарик Г.В. Формування практичних навичок у студентів ІІ-го курсу
медичного факультету при викладанні біохімії / Г.В. Токарик // Вісник проблем
біології і медицини. – 2016. – Вип. 4, Том 2 (134). – С. 156 – 158.
5. Інеса Хмеляр, Оксана Мялюк Формування дослідницької
компетентності студентів-лаборантів./ І Хмеляр, О Мялюк. // New pedagogical
thought, 2019. с 152-157.