МЕДИКО-СОЦІАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ

ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ ТА МЕТОДИКИ

ЙОГО ВИВЧЕННЯ

Методичні вказівки
до практичного заняття студентів спеціальностей
222 «Медицина» та 228 «Педіатрія» з дисципліни «Соціальна
медицина, громадське здоров’я»
(Громадське здоров’я)

Харків
2020
 МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МЕДИКО-СОЦІАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ
ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ ТА МЕТОДИКИ
ЙОГО ВИВЧЕННЯ

Методичні вказівки
до практичного заняття студентів спеціальностей
222 «Медицина» та 228 «Педіатрія» з дисципліни «Соціальна
медицина, громадське здоров’я»
(Громадське здоров’я)

Затверджено Вченою радою ХНМУ.

Протокол № ___ від _________

Харків
ХНМУ
2020

2
 Медико-соціальні проблеми здоров’я населення та методики його
вивчення: методичні вказівки до практичного заняття студентів спеціальностей
222 «Медицина» та 228 «Педіатрія» з дисципліни «Соціальна медицина,
громадське здоров’я» (Громадське здоров’я) / укл. В.А. Огнєв, К.М. Сокол,
Ковтун М.І. – Харків : ХНМУ, 2020. – 24 с.

Укладачі: Огнєв В.А.

Сокол К.М.
Ковтун М.І.
 МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ

Мета заняття: освоєння студентами інтегральних методів оцінки

здоров'я населення на популяційному рівні.
Знати:
 програмні питання:
– цільові підходи до вивчення поняття «здоров'я»: філософський
індивідуальний, теоретичний, практичний, популяційний; здоров'я населення, як
умовне статистичне поняття; показники здоров'я населення: демографічні
(народжуваність, смертність, середня тривалість майбутнього життя), фізичний
розвиток, захворюваність, інвалідність; залежність здоров'я населення від рівня
життя: внутрішнього валового продукту (ВВП), індексу розвитку людського
потенціалу (ІРЛП); особливості здоров'я в різних статево-вікових, професійних
групах населення; поняття про взаємозв'язок здоров'я населення з якістю життя,
що дозволяє досягти фізичного, психічного, соціального благополуччя та
самореалізації.
Основні міжнародні та національні нормативно-правові документи за
темою:
– Конституція України (прийнята Верховною Радою України 26 червня
1996 року);
– Основи законодавства України про охорону здоров'я (прийняті
Верховною Радою України 19 листопада 1992 року №2801-ХІІ);
– Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне
соціальне страхування (№16 / 98 - ВР від 14 січня 1998 року);
– Закон України «Про охорону дитинства» № 2402-ІІІ від 26 квітня 2001
року;
– Закон України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного
благополуччя населення (24 лютого 1994 г.);
– Міжгалузева комплексна програма «Здоров'я нації на 2002-2011роки».
Обліково-звітна медична документація
– медичне свідоцтво про народження (ф.103 / о);
– лікарське свідоцтво про смерть (ф.106 / о);
– лікарське свідоцтво про перинатальну смерть (ф.106-2 / о - 95);
– фельдшерська довідка про смерть (ф. 106-1 / о);
– історія розвитку дитини (ф.112 / о);
– журнал обліку прийому вагітних, роділь і породіль (ф.002 / о);
– медична карта переривання вагітності (ф.003-1 / о);
Вміти:
– визначати та аналізувати показники комплексної оцінки здоров'я
населення.
Форма заняття: практичне заняття.
Місце проведення заняття: учбова кімната кафедри.
Методичне забезпечення заняття:
– методичні розробки до занять;
– методична література: робочий зошит для студентів;
– презентаційні матеріали;
– тестові завдання.
 Рекомендована література
Базова література

1. Громадське здоров'я: підручник для студентів Вищих мед. навч.

закладів / В.Ф. Москаленко, О. П. Гульчій, Т.С. Грузєва [та ін.]. - Вінниця: Нова
Книга, 2013. - С. 18-44; 45-70; 71-80; 97-100.
2. Соціальна медицина та організація охорони здоров'я / під ред. В.Ф.
Москаленка, Д.В. Вороненка. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. - С. 3-22; 95-107.
3. Соціальна гігієна і організація охорони здоров'я / під ред. Н.Ф.
Серенко, В.В. Єрмакова - Підручник. - Москва, Медицина, 1984. - С. 185-199.
4. Посібник із соціальної медицини та організації охорони здоров'я / під
редакцією Ю.В. Вороненка. - Київ: Здоров'я, 2002. - С. 9-10; 82-91.
5. Тестові завдання із соціальної медицини, організації охорони здоров'я
та біостатистики: навч. посібн. для студентів мед. ф-тів / за ред. В.А. Огнєва. -
Харків: Майдан, 2005. - С. 94-102.
6. Лекційний курс кафедри.

Допоміжна література
1. Гончарук Є.І. Вивчення впливу факторів навколишнього середовища
на здоров'я населення / Є.І. Гончарук, Ю.В. Вороненко, Н.М. Марценюк. - К.,
1989. - 204 с.
2. Європейська політика щодо досягнення здоров'я для всіх на двадцять
перше сторіччя / Робочий документ для консультацій. - ВООЗ, 1997. - 216 с.
3. Охорона здоров'я в Україні: проблеми та перспективи / під ред .. В.М.
Пономаренка. - К., 1999. - 309 с.
4. Показники здоров'я населення та використання ресурсів охорони
здоров'я в Україні за 1998-99 рр. - К.: Центр медичної статистики МОЗ України,
2000. - 187 с.

Інформаційні ресурси
1. US National Library of Medicine - Національна медична бібліотека
США - http://www.nlm.nih.gov/
2. Державна науково-педагогічна бібліотека України ім. В.О.
Сухомлінського -http://www.dnpb.gov.ua/
3. Наукова бібліотека Харківського національного медичного
університету - http://libr.knmu.edu.ua/index.php/biblioteki
4. Наукова педагогічна бібліотека ім. К.Д. Ушинського Російської
академії освіти -http://www.gnpbu.ru/
5. Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського -
http://www.nbuv.gov.ua/
6. Національна наукова медична бібліотекаУкраіни-
http://www.library.gov.ua/
7. Харківська державна наукова бібліотека ім. В.Г. Короленка -
http://korolenko.kharkov.com
8. Центральна бібліотека Пущинского наукового центру РАН -
http://cbp.iteb.psn.ru/library/default.html
 Алгоритм проведення заняття: після перевірки присутності студентів,
викладач оголошує тему та мету заняття, пояснює актуальність її вивчення й
можливість використання в практичній діяльності.
Після введення в заняття, викладач з’ясовує у студентів наявність питань,
які виникли під час самостійного опрацювання теми. Надалі викладач переходить
до розгляду змісту теми й контролю знань студентів за основним теоретичним
матеріалом, приділяючи особливу увагу питанням, які студенти не змогли
зрозуміти при самостійній підготовці до заняття.
Форми контролю: усне опитування студентів, теоретична або проблемна
дискусія, бліц-контрольні за варіантами (5–7 хв.), завдання по визначенню
термінології, письмовий контроль теоретичних знань – індивідуальні завдання
або завдання за кількома варіантами, які включають 3–4 теоретичних питання
(не більше 20 хв.). За необхідності, контроль теоретичних знань може
проводитися після виконання практичного заняття.
Після контролю теоретичних знань і виконання практичних завдань,
викладач робить основні висновки з вивченої теми, підводить підсумки контролю
теоретичних знань і практичних навичок студентів, а також оголошує студентам
отримані ними на занятті оцінки та конкретизує домашнє завдання.

План заняття та розрахунок часу у відсотках до тривалості заняття:

1 Введення в заняття до 5%
2 Розгляд основних питань теми і контроль теоретичних знань 80%
3 Виконання тестових завдань 10%
4 Підведення підсумків та оголошення домашнього завдання до 5%
студентам
Всього 100%

ОСНОВНИЙ ТЕОРЕТИЧНИЙ
МАТЕРІАЛ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ

1. Поняття «Здоров'я населення»

Соціальна медицина та організація охорони здоров'я вивчає
закономірності здоров'я та систему його охорони. До теперішнього часу ще не
існує єдиного критерію, за яким можна визначити стан здоров'я населення,
наприклад, міста, регіону та ін. У міжнародній практиці прийнято
використовувати комплексний підхід до визначення поняття «здоров'я
населення».
Необхідно підкреслити складність визначення поняття здоров'я
населення, у зв'язку з чим існує безліч визначень, але і в міжнародній практиці
прийнято характеризувати індивідуальне здоров'я з трьох точок зору, а саме:
філософського, теоретичного і практичного підходу.
Філософський підхід або норма для живого організму – це інтервал, в
межах якого кількісні коливання біологічних процесів здатні утримувати живу
систему на рівні функціонального оптимуму.
Дане визначення відповідає поняттю норми здоров'я та широко
використовується в медичній практиці.
 Теоретичний підхід або ідеал здорової людини (ВООЗ) – це стан
повного соціального, біологічного та психічного благополуччя, коли функції всіх
органів і систем урівноважені з навколишнім середовищем, відсутні
захворювання, хворобливі стани та фізичні дефекти.
Дане визначення сформулювала Всесвітня організація охорони здоров'я
(Статут ВООЗ – 1948 рік).
З точки зору практичного підходу здоров'я характеризується як стан
організму, коли він здатний повноцінно виконувати свої соціальні та біологічні
функції.

Існує 4 рівні здоров'я населення:

1. Індивідуальний – здоров'я окремої людини;
2. Груповий – здоров'я соціальних та етнічних груп;
3. Регіональний – здоров'я населення адміністративних територій;
4. Суспільний – здоров'я суспільства в цілому, здоров'я популяції.

При визначенні індивідуального здоров'я в практиці широко

використовуються раніше наведені визначення, але для характеристики здоров'я
популяції в цілому або окремих його груп населення необхідно застосовувати
інші підходи.
При оцінці популяційного здоров'я, тобто здоров'я населення в цілому або
в окремих його групах, які проживають на певній регіональній території так
само немає єдиного критерію, у зв'язку з чим, використовуються комплексні
інтегральні оцінки громадського здоров'я.
Громадське здоров'я – це умовне статистичне поняття, обумовлене
комплексним впливом соціальних, біологічних факторів навколишнього
середовища і оцінюється демографічними показниками, показниками фізичного
розвитку, захворюваністю, інвалідністю і поширенням донозологічних станів.

Здоров'я населення може розглядатися в різних аспектах, воно може

бути охарактеризоване як категорія:
– соціально-біологічна;
– соціально-політична;
– економічна;
– морально-естетична;
– психофізіологічна;
– медико-соціальна.

2. Методи вивчення здоров'я населення

Для оцінки суспільного здоров'я населення застосовуються різні
методики. На території України найбільш поширеною є комплексна оцінка
здоров'я. У другій половині ХХ століття в розвинених країнах світу почали
використовувати міжнародні інтегральні показники здоров'я населення. Нижче
наведені комплексні та інтегральні методики оцінки здоров'я населення, серед
них важливе місце займають:
– комплексна оцінка;
– коефіцієнт життєстійкості;
 – індекс людського розвитку (ІЛР);
– індекс бідності;
– показник дожиття населення до певного віку (до 1, 5, 15, 45 і 65 років);
– метод «DALY»;
– методика заснована на оцінці якості життя населення;
– дитяча смертність;
– середня тривалість майбутнього життя та ін.

До критеріїв комплексної оцінки популяційного здоров'я населення

відносяться:
– демографічні показники (смертність, народжуваність, природний
приріст населення, середня тривалість майбутнього життя, дитяча смертність та
ін.);
– показники захворюваності (загальна захворюваність, інфекційна
захворюваність, захворюваність найважливішими неепідемічними
захворюваннями, госпіталізована, захворюваність з тимчасовою втратою
працездатності);
– показники фізичного розвитку населення (антропометричні – зріст
стоячи, маса тіла, розмір грудної клітини; функціональні, фізіометричні –
життєва ємність легенів (спірометрія), м'язова сила кисті (динамометрія) та ін.;
соматоскопічні – будова тіла, розвиток м'язів, форма грудної клітки, ніг,
вираженість вторинних статевих ознак, пульс, артеріальний тиск і т.п.);
– показники інвалідності (показник загальної інвалідності та інвалідізації
(первинної інвалідності));
– поширеність донозологічних станів (дохворобний стан здоров'я
населення).

Коефіцієнт життєстійкості був запропонований експертами ВООЗ і

набув широкого поширення з середини 60-х років і до теперішнього часу. Він
визначається на підставі таких показників як:
– середня тривалість майбутнього життя;
– дитяча смертність;
– якість продуктів харчування;
– бюджетні витрати на соціальні, медичні та екологічні програми.
Інтервал оцінки коефіцієнта життєстійкості перебуває в межах від 1 до 5
балів. Критичне значення цього коефіцієнта знаходиться на рівні 1 балу, а
максимальне – 5 балів. На сьогодні немає країни в світі, яка мала б
максимальний коефіцієнт життєстійкості, 4 бали мають такі країни як: Швеція,
Бельгія, Нідерланди, Люксембург, 3 бали – США, Японія.
Україна має 1,4 бала.

Дослідницькою групою ООН в 1990 році був запропонований

спеціальний показник – індекс людського розвитку (ІЛР). Він об'єднує три
показники: валовий внутрішній продукт на душу населення (в доларовому
розрахунку), грамотність (рівень грамотності дорослого населення країни – 2/3
індексу і сукупна частка тих, хто навчається – 1/3 індексу) і середня тривалість
життя (в роках), що дає інтегральну оцінку людського прогресу.
На сьогоднішній день ІЛР модифікований в двох своїх компонентах:
показник освіти і доходу (ВВП на душу населення). Показник освіти
визначається як грамотність населення з урахуванням середнього числа років
навчання. В області доходів – як порогової величини використовується середнє
світове значення ВВП на душу населення.
Залежно від значення ІЛР країни прийнято класифікувати за рівнем
розвитку: дуже високий (понад 0,900), високий (0,800 ... 0,899), середній (0,500 ...
0,799) та низький (менше 0,500) рівень.
Найвищий рівень індексу людського розвитку мають такі країни як:
Ісландія, Норвегія, Канада, Австралія, Ірландія, Швеція, Нідерланди, Японія,
Люксембург, Франція, Фінляндія, Данія, Австрія, США – 0,950-0,968.
За даними ООН, 30 із 32 країн з низьким ІЛР знаходяться в Африці, одна в
Північній Америці (Гаїті), одна в Азії (Ємен), серед них з найменшими
показниками: Сьєрра-Леоне, ЦАР, ДР Конго, Ліберія, Мозамбік, Нігер – 0,29-0,37.
Найменші показники індексу в Європі мають такі країни як: Молдова
(0,719), Грузія (0,780) і Україна (0,786).
Альтернативним індексом людського розвитку є індекс бідності
(розроблений ООН для оцінки якісті життя населення). Публікується щорічно
ООН та розраховується за трьома основними показниками: очікувана тривалість
життя при народженні, рівень освіченості населення, рівень реальних доходів
населення.
На території України використовується методика визначення індексу
людського розвитку, яка адаптована до національних умов, перш за все до
національної статистичної бази. Методика розроблена Держкомстатом спільно з
Радою з вивчення продуктивних сил НАН України. Відповідно до цієї методики
індекс людського розвитку визначається на підставі 9 груп показників:
демографічний розвиток, розвиток ринку праці, матеріальний добробут, умови
проживання населення, стан і охорона здоров'я, рівень освіти, соціальне
середовище, фінансування людського розвитку та екологічна ситуація.
За даними Держкомстату України найвищий індекс людського розвитку
мають такі територіальні утворення: м. Київ (0,683), м Севастополь (0,592),
Полтавська область (0,565), АР Крим (0,558), Харківська область (0,543).
Найменший – Луганська (0,384), Донецька (0,423), Миколаївська (0,448),
Херсонська (0,462) області.
В останні роки в міжнародній практиці використовується показник
дожиття до запропонованих ВООЗ вікових рубежів: до 1 року, до 15 років, до 45
років, до 65 років, який розраховується на підставі рівнів смертності в вікових
групах та розкриває причини її формування.
Метод «DALY» пов'язує смертність від окремих причин з потенційною
втратою життя чи неякісним життям. Показник потенційно втрачених років
життя за період 0-65 років серед чоловіків майже у 3 рази вище, ніж у жінок, які
помирають в значно старшому віці.

Смертність дітей у віці до одного року (дитяча смертність) є одним з

найбільш чутливих індикаторів рівня соціально-економічного розвитку
суспільства, який акумулює в собі рівень освіти і культури, стан навколишнього
середовища, ефективність профілактичних заходів, рівень доступності та якості
медичної допомоги, розподіл соціальних і матеріальних благ в суспільстві. Серед
демографічних показників існує ще один показник, який використовується для
інтегральної оцінки стану здоров'я населення – середня тривалість життя. На
цей показник особливо впливає збільшення смертності серед дітей, молоді та
осіб працездатного віку. Тому він має більш практичне значення, ніж загальний
рівень смертності, на який значно впливає висока частота і питома вага
смертності населення непрацездатного віку.

Критерії ВООЗ для оцінки громадського здоров'я.

Для оцінки громадського здоров'я ВООЗ рекомендує використовувати
такі показники:
– відрахування валового національного продукту на охорону здоров'я;
– доступність первинної медико-санітарної допомоги;
– охоплення населення медичною допомогою;
– рівень імунізації населення;
– ступінь обстеження вагітних кваліфікованим персоналом;
– стан харчування, в тому числі харчування дітей;
– рівень дитячої, в тому числі малюкової смертності;
– середня тривалість майбутнього життя;
– гігієнічна грамотність населення.

3. Групи здоров'я населення

Для забезпечення здоров'я населення важливе значення має
диспансеризація населення, яка сама по собі передбачає формування груп
здоров'я.
Диспансеризація – система роботи лікувально-профілактичних закладів,
яка полягає в активному динамічному спостереженні за здоров'ям певних
контингентів населення, в вивченні умов їх праці і побуту, в забезпеченні їх
правильного фізичного розвитку та збереження здоров'я, а також в попередженні
захворювань шляхом проведення відповідних лікувально-профілактичних,
санітарно гігієнічних і соціальних заходів.
Основу диспансеризації становить диспансерний метод, який полягає в
постійному медичному спостереженні за особами, які перебувають на обліку,
здійсненні у відношенні до них заходів індивідуальної і суспільної
профілактики, а також в оздоровленні умов праці і побуту. За допомогою
диспансерного методу здійснюється синтез лікувального та профілактичного
принципів в медицині.
Успішне проведення диспансеризації багато в чому залежить від участі в
ній широкого загалу. Тільки спираючись на допомогу і сприяння громадського
активу, диспансери та поліклініки можуть розширювати масштаби та
вдосконалювати форми диспансеризації.
В охороні здоров'я історично визначилися і практично виправдали себе
два основних принципи формування груп здоров'я, які підлягають
диспансеризації – це соціальний і медичний принцип. Відповідно до них в
лікувально-профілактичних закладах формуються групи здоров'я. Групи здоров'я
розробляються окремо зі своїми критеріями для новонароджених, для дітей, для
дорослого населення, для характеристики здоров'я жінок, для вагітних і т.д.
Комплексна оцінка стану здоров'я дітей до 3 років життя визначається
відповідно до наказу МО3 України, при цьому враховують:
– особливості онтогенезу (дані генеалогічного, біологічного, соціального
анамнезу);
– фізичний розвиток;
– нервово-психічний розвиток;
– рівень резистентності;
– функціональний стан організму;
– наявність чи відсутність хронічних захворювань або вроджених вад
розвитку.

Групи здоров'я дитячого населення (старше 3-х років):

1-а група здоров'я – здорові діти, які мають нормальний фізичний і
психічний розвиток, які не мають анатомічних дефектів, функціональних і
морфофункціональних відхилень.
2-а група здоров'я – діти, у яких немає хронічних захворювань, але є
деякі функціональні та морфофункціональні порушення, реконвалесценти, ті що
перенесли важкі і середньої тяжкості інфекційні захворювання; діти із загальною
затримкою фізичного розвитку без ендокринної патології (низький зріст,
відставання за рівнем біологічного розвитку), діти з дефіцитом маси тіла (маса
менш М-1σ) або надлишковою масою тіла (маса більш М + 2σ). Також до цієї
групи включають дітей, часто і / або тривало хворіючих на гострі респіраторні
захворювання, дітей з фізичними вадами, наслідками травм або операцій при
сбереженні відповідних функцій.
3-тя група здоров'я – діти, які страждають хронічними захворюваннями
в стадії клінічної ремісії, з рідкісними загостреннями, збереженими або
компенсованими функціональними можливостями, при відсутності ускладнень
основного захворювання. Так в цю групу відносять дітей з фізичними вадами,
наслідками травм і операцій за умови компенсації відповідних функцій, причому
ступінь компенсації не повинна обмежувати можливість навчання або праці
дитини, в тому числі підліткового віку;
4-а група здоров'я – діти, які страждають хронічними захворюваннями в
активній стадії і стадії нестійкої клінічної ремісії з частими загостреннями, із
збереженими або компенсованими функціональними можливостями або
неповної компенсації функціональних можливостей, з хронічними
захворюваннями в стадії ремісії, але обмеженими функціональними
можливостями, можливі ускладнення основного захворювання, основне
захворювання вимагає підтримуючої терапії. Також в цю групу відносять дітей з
фізичними вадами, наслідками травм, операцій, з неповною компенсацією
відповідних функцій, що в певній мірі обмежує можливість навчання або праці
дитини;
5-а група здоров'я – діти, які страждають важкими хронічними
захворюваннями, з рідкісними клінічними ремісіями, частими загостреннями,
безперервно рецидивуючим перебігом, з вираженою декомпенсацією
функціональних можливостей організму, наявністю ускладнень основного
захворювання, що вимагають постійної терапії; діти з інвалідністю; діти з
фізичними вадами, наслідками травм і операцій, з вираженим порушенням
компенсації відповідних функцій і значним обмеженням можливості навчання
або праці.

Групи здоров'я дорослого населення.

 1. Здорові – до першої групи здоров'я відносяться люди, які не мають
будь-яких хронічних захворювань. Здоров'я у них досить міцне, застудними
захворюваннями хворіють рідко (0-1 випадок гострих респіраторних
захворювань в рік). Артеріальний тиск в нормі або має невеликі відхилення,
несуттєві для нормального соціального життя і виконання робочих та сімейних
обов'язків.
2. Практично здорові – до другої групи належать люди, які цілком
працездатні, але мають різні фактори ризику, преморбідні стани; не більше 2-3
випадків гострих респіраторних захворювань в рік. Люди з другою групою
здоров'я зберігають помірний рівень фізичної активності.
3. Хворі з компенсованим станом – особи з хронічними хворобами без
загострень; 4 і більше випадків гострих респіраторних захворювань за рік.
4. Хворі з субкомпенсованим станом – особи із загостреннями
хронічних хвороб протягом року.
5. Хворі з декомпенсованим станом – мають хронічні захворювання в
стадії декомпенсації.

Після визначення групи здоров'я для кожного оглянутого пацієнта

медичні працівники повинні розробити індивідуальний план профілактичних,
лікувально-оздоровчих заходів, включаючи лікарські рекомендації щодо режиму
праці, відпочинку, харчування, а за показаннями – медичне лікування, масаж,
лікувальна фізкультура, працевлаштування і т. д. Здорові і практично здорові
передаються для обліку та спостереження у відділення профілактики
поліклініки, а хворі підлягають обов'язковому дінамічному спостереженню у
лікарів-фахівців відповідного профілю.
Наприклад, особи, які належать до групи Д-I підлягають обстеженню
не рідше 1 разу на рік з метою виявлення початкових ознак захворювання.
Індивідуальне спостереження полягає в проведенні тестів, функціональних проб
мінімуму діагностичних досліджень, заключного огляду та бесіди з лікарем.
Особи другої групи (Д-II) підлягають обстеженню не менше 2-х разів на
рік з проведенням заходів оздоровчого характеру. Індивідуальні заходи повинні
бути спрямовані на усунення чинників ризику, таких як: алкоголізм, паління,
зайва маса тіла. Повинні бути рекомендовані та проводені загальнозміцнюючі
заходи, заняття в групах здоров'я, лікувальна фізкультура, корекція умов праці та
побуту тощо.
Особи третьої, четвертої та п'ятої групи (Д-III, Д-IV, Д-V) підлягають
більш широкому проведенню лікувально-профілактичних, діагностичних,
оздоровчих та інших заходів.

4. Джерела інформації про здоров'я та

тенденції здоров'я населення України
Вивчення потенційного здоров'я населення ґрунтується на численних
джерелах, основними з яких є:
– офіційні звіти ЗОЗ і органів охорони здоров'я, соціального страхування,
РАГСу і статистичних органів;
– спеціально організований облік випадків захворюваності та смертності
в ЗОЗ, виділених зонах спостереження – проспективні дослідження;
– ретроспективна інформація облікових документів ЗОЗ за минулий
період часу;
– дані анкетування населення;
– дані медичних оглядів;
– дані лабораторних та інструментальних досліджень;
– результати математичного моделювання.

На сьогоднішній день в здоров'ї населення України можна виділити

наступні тенденції відповідно до комплексної оцінки здоров'я населення:
– демографічна ситуація: мають місце урбанізація, старіння населення,
зміна структури смертності і зменшення середньої тривалості майбутнього
життя;
– захворюваність населення: склався неепідемічний тип патології,
підвищився рівень деяких захворювань, зокрема, неепідемічних (ендокринних,
алергічних і т.д.), збільшилась тенденція поєднаної патології, зросла частота
окремих інфекційних захворювань (туберкульозу, дифтерії, гепатиту, ВІЛ-
інфекції та ін.);
– фізичний розвиток населення: зростає чисельність дітей з
дисгармонійним розвитком, зменшується чисельність здорових дітей;
– інвалідність: збільшується показник первинної інвалідності
(інвалідизації).
Всесвітня організація охорони здоров'я в глобальному стратегічному для
національних служб охорони здоров'я «Здоров'я для всіх в двадцять першому
столітті» визначила критерії, до яких повинні прагнути всі країни.
Для України вони повинні бути наступні:
1. Повна доступність первинної безкоштовної медико-санітарної
допомоги.
2. Відсоток валового національного продукту, який витрачають на
охорону здоров'я (повинен дорівнювати 7-8%, практично становить не більше
5%).
3. Позитивний природний приріст населення у всіх областях (зараз в
більшості областей природний приріст – негативний).
4. Відсоток дітей, які народжуються з масою тіла 2500 грамів і менше
(повинен бути не більше 3,5%).
5. Рівень смертності немовлят (не повинен перевищувати 9 на 1000
живонароджених, фактично протягом останніх років коливається в межах 9-10
‰).
6. Середня тривалість життя з моменту народження (повинна бути не
менше 75 років, а становить 67-68 років).
 ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. В даний час немає єдиного визначення поняття «здоров'я населення». У

світовій практиці прийнято характеризувати індивідуальне здоров'я,
використовуючи різні підходи. Дайте визначення індивідуального
здоров'я відповідно до теоретичного підходу:
А Інтервал, у рамках якого кількісні коливання біологічних
процесів здатні утримувати живу систему на рівні
функціонального оптимуму
В Стан організму людини, коли всі його функціі врівноважені із
зовнішнім середовищем
С Стан організма людини, при якому він здатен повноцінно
виконувати біологічні та соціальні функції
*D Стан повного соціального, біологічного та психологічного
благополуччя людини, коли функції всіх органів і систем
урівноважені з зовнішнім середовищем, відсутні захворювання,
хворобливі стани та фізичні дефекти
Е Умовне статистичне поняття, обумовлене комплексним впливом
соціальних і біологічних факторів, факторів зовнішнього
середовища і оцінюється демографічними показниками,
показниками фізичного розвитку, захворюваністю, інвалідністю
та поширеністю донозологічих станів
2. У формуванні здоров'я населення важливе місце займає суспільство і всі
його інститути. Саме визначення поняття здоров'я неоднозначно і
вимагає різних підходів. Дайте визначення індивідуального здоров'я
відповідно до філософськогопідходу:
Інтервал у рамках якого кількісні коливання біологічних
*А процесів здатні стримувати живу систему на рівні
функціонального оптимуму
Стан організма людини, коли всі його функціі врівноважені із
В
зовнішнім середовищем
Стан організма людини, при якому вона здатна повноцінно
С
виконувати біологічні та соціальні функції
Стан повного соціального, біологічного психологічного
благополуччя людини, коли функції всіх органів і систем
D
урівноважені з зовнішнім середовищем, відсутні захворювання,
хворобливі стани та фізичні дефекти
Умовне статистичне поняття, обумовлене комплексним впливом
соціальних і біологічних факторів, факторів зовнішнього
Е середовища і оцінюється демографічними показниками,
показниками фізичного розвитку, захворюваністю, інвалідністю
та поширеністю донозологічних станів
3. У відношенні до поняття «здоров'я населення» розглядається два
напрямки: індивідуальне здоров'я і здоров'я населення в цілому
(популяційне здоров'я). Дайте визначення індивідуального здоров'я
відповідно до практичного підходу:
 Інтервал, у рамках якого кількісні коливання біологічних
А процесів здатні утримувати живу систему на рівні
функціонального оптимуму
Стан організму людини, коли всі його функціі врівноважені із
В
зовнішнім середовищем
Стан організма людини, при якому вона здатна повноцінно
*С
виконувати біологічні та соціальні функції
Стан повного соціального, біологічного та психологічного
благополуччя людини, коли функції всіх органів і систем
D
врівноважені із зовнішнім середовищем, відсутні захворювання,
хворобливі стани та фізичні дефекти
Умовне статистичне поняття, обумовлене комплексним впливом
соціальних і біологічних факторів, факторів зовнішнього
Е середовища і оцінюється демографічними показниками,
показниками фізичного розвитку, захворюваністю, інвалідністю
та поширеністю донозологічних ста
4. Громадське (популяційне) здоров'я населення залежить від біологічних,
природних, соціально-економічних чинників, стану служби охорони
здоров'я та ін. Дайте визначення популяційного здоров'я:
А Інтервал, у рамках якого кількісні коливання біологічних
процесів здатні стримувати живу систему на рівні
функціонального оптимуму
В Стан організма людини, коли всі його функціі врівноважені із
зовнішнім середовищем
С Стан організма людини, при якому вона здатна повноцінно
виконувати біологічні та соціальні функції
D Стан повного соціального, біологічного та психологічного
благополуччя людини, коли функції всіх органів і систем
урівноважені з зовнішнім середовищем, відсутні захворювання,
хворобливі стани та фізичні дефекти
*Е Умовне статистичне поняття, обумовлене комплексним впливом
соціальних і біологічних факторів, факторів зовнішнього
середовища і оцінюється демографічними показниками,
показниками фізичного розвитку, захворюваністю, інвалідністю
та поширеністю донозологічних станів
5. Вкажіть, який з перелічених варіантів є інтегрірованим для оцінки
здоров'я населення в системі охорони здоров'я відповідно до критеріїв
ВООЗ:
А Захворюваність, смертність немовлят
В Захворюваність і травматизм, фізичний розвиток
С Інвалідність, смертність осіб працездатного віку
D Народжуваність, середня очікувана тривалість життя
*Е Средняя очікувана тривалість життя, смертність немовлят, якість
продуктів харчування, бюджетні витрати на соціальні, медичні
та екологічні програми
6. Вивчення стану здоров'я населення дає можливість отримати
різноманітну інформацію, в тому числі передбачає поділ населення на
групи здоров'я. Визначте, хто відноситься до групи практично здорових:
 Особи, які в анамнезі мають 3 і більше гострих захворювань
А
протягом року і не мають хронічних захворювань
В Особи, які мають в анамнезі хронічні захворювання в стадії
декомпенсації і тривалу непрацездатність
С Особи, які мають в анамнезі хронічні захворювання в стадії
компенсації і нетривалі втрати працездатності
D Особи, які не мають в анамнезі хронічних захворювань або
порушень функцій окремих органів і систем. При обстеженні у
них не виявлено відхилень від норми
*Е Особи з факторами ризику, преморбідними станами і ті, які
мають в анамнезі більш ніж 2-3 випадки гострих респіраторних
захворювань на рік
7. Вивчення стану здоров'я населення дає можливість отримати
різноманітну інформацію, в тому числі передбачає поділ населення на
групи здоров'я. Визначте, хто відноситься до групи здорових:
А Особи, які в анамнезі мають 3 і більше гострих захворювань
протягом року і не мають хронічних захворювань
В Особи, які мають в анамнезі хронічних захворювань в стадії
компенсації і нетривалі втрати працездатності
*С Особи, які не мають в анамнезі гострих респіраторних
захворювань, або мають не більше 1 випадку
D Особи, які не мають в анамнезі хронічних захворювань або
порушень функцій окремих органів і систем. При обстеженні у
них не виявлено відхилень від норми
Е Особи з факторами ризику, преморбідними станами і ті, які
мають в анамнезі більш ніж 2-3 випадки гострих респіраторних
захворювань в рік
8. У визначенні Всесвітньої організаціі охорони здоров'я коефіцієнт
життєстійкості населення – це інтегрований показник, який
характерізується станом здоров'я суспільства. Вкажіть, що з
переліченого нижче використовують для розрахунку цього показника.
*А Бюджетні витрати на соціальні, медичні та екологічні програми
В Захворюваність
С Захворюваність і травматизм, фізичний розвиток
D Інвалідність, смертність осіб працездатного віку
Е Народжуваність
9. У хлопчика 13 років бронхоектатична хвороба, яка загострюється
щороку. До якої групи здоров'я його можна віднести?
А Першої групі здоров'я
В Другої групі здоров'я
С Третьої групі здоров'я
*D Четвертої групи здоров'я
Е П'ятої групи здоров'я
10. З контингенту дітей ІІІ групи здоров'я троє вилікувалися від хронічного
захворювання і були зняті з диспансерного обліку. Оцініть
«правильність» дій дільничного педіатра:
А Дії лікаря правильні – діти обліку не підлягають
 В Дії неправильні – діти повинні бути під наглядом фахівців за
профілем патології
С Дії неправильні – необхідно перейти до І групи здоров'я
*D Дії неправильні – необхідно перейти до ІІ группи здоров'я
Е Дії неправильні – необхідно перейти доІІІ группи здоров'я
11. Для оцінки стану здоров'я дітей важливе значення мають різні
показники, серед них «індекс здоровья» .Визначте, які необхідні дані для
розрахунку цього показника?
Число дітей І, ІІ групи здоров'я, загальна кількість дітей, які
А
знаходяться під наглядом
В Число дітей, які хворіли не більше 3-х разів на протязі року,
загальне число обстежуваних
*С Число дітей, які не хворіли протягом року, загальне число дітей,
які перебувають під наглядом
D Число дітей, які не мають відхилень за станом здоров'я, загальна
кількість дітей, які перебувають під наглядом
Е Число дітей, які не мають хронічних захворювань, число дітей,
які перебувають під наглядом
12. Визначте, до якої групи здоров'я буде віднесений хлопчик 10 років, якщо
відомо, що він протягом року 3 рази хворів гострими респіраторними
інфекціями:
А Першої групи здоров'я
*В Другої групи здоров'я
С Третьої групи здоров'я
D Четвертої групи здоров'я
Е П'ятої групи здоров'я
13. Дівчинка 14 років має хронічне захворювання (бронхіальна астма в
стадіі субкомпенсаціі). За останній рік було загострення хвороби.
Визначте, яка група здоров'я у цієї дівчинки?
А Перша група здоров'я
В Друга група здоров'я
С Третя група здоров'я
*D Четверта група здоров'я
Е П'ята група здоров'я
14. Оцінюючи стан здоров'я учнів восьмого класу загальноосвітньої школи,
лікар встановив наявність у одного із учнів гіпертрофію мигдалін ІІІ
ступеня, хронічний риніт та вегето-судинну дистонію. Функціональні
можливості організму знижені. За станом здоров'я цей учень відноситься
до:
А Першої групи здоров'я
В Другої групи здоров'я
С Третьої групи здоров'я
*D Четвертої групи здоров'я
Е П'ятої групи здоров'я
15. Дільничний лікар повинен підготувати на нараду доповідь про стан
здоров'я населення своєї території обслуговування. Визначте, що з
наведеного нижче він повинен використовувати для характеристики
стану здоров'я населення?
 Захворюваність, інвалідність, демографічні показники, фізичний
*А
розвиток
В Спосіб життя, забруднення навколишнього середовища, генетичні
С Соціальний добробут, задоволення якістю життя
D Середня тривалість життя
Е Середня тривалість лікування хворого, питома вага ускладнень
16. Періодичні медичні огляди припускають розподіл дітей на групи
здоров'я. До якої групи здоров'я слід віднести школяра, яий страждає на
ревмокардит в стадіі субкомпенсації?
А Першої групи здоров'я
В Другої групи здоров'я
С Третьої групи здоров'я
*D Четвертої групи здоров'я
Е П'ятої групи здоров'я
17. Головний лікар об'єднаної дитячої лікарні наприкінці поточного року
провів вивчення стану здоров'я дітей в районі діяльності своєї лікарні. За
якою групою показників він оцінював їх здоров'я?
Захворюваності та смертності, за статтю, віковими групами,
*А
донозологічними формами
В Захворюваності, інвалідності
С Захворюваності, смертності немовлят, інвалідності
D Захворюваності, фізичного розвитку, смертності немовлят
Е Смертності за статтю, віковими групами
18. Здоров'я населення характеризується комплексом демографічних
показників, показників захворюваності, інвалідності, фізичного розвитку
і поширеністю донозологічних станів. Визначте, який з наведених нижче
показників відноситься до демографічних?
А Летальність
*В Загальна смертність
С Первинна захворюваність
D Травматизм
Е Фізичний стан батьків
19. Хлопчик 11-ти років за останній рік п'ять разів хворів на гострі
респіраторні захворювання. Визначте, яка група здоров'я у цього
хлопчика?
А Перша група здоров'я
В Друга група здоров'я
*С Третя група здоров'я
D Четверта група здоров'я
Е П'ята група здоров'я
20. Для ефективного диспансерного спостереження за станом здоров'я
населення важлива роль належить своєчасному формуванню груп
здоров'я. Вкажіть, скільки виділяють груп здоров'я населення:
А Дві групи здоров'я
В Три групи здоров'я
С Чотири групи здоров'я
*D П'ять груп здоров'я
 Е Шість груп здоров'я
21. Серед службовців установи в поточному році не хворіли жодного разу
10%, один – 30%, два рази – 15%, чотири рази хворіли – 5%, всі інші -5 і
больше разів. Визначте, яка питома вага службовців, віднесених до І
групи здоров'я?
А 10%
В 20%
*С 40%
D 55%
Е 60%
22. Визначте, групу здоров'я школяра, який хворіє на ревмокардит в стадії
субкомпенсації?
А Перша група здоров'я
В Друга група здоров'я
С Третя група здоров'я
*D Четверта група здоров'я
Е П'ята група здоров'я
23. У учня 4 класу під час профілактичного огляду медичними
працівниками виявлено дисгармонійний фізичний розвиток. Хлопчик
страждає на хронічний бронхіт в стадії компенсації. Протягом року
гострими захворюваннями він не хворів. Яка група здоров'я у хлопчика?
А Перша група здоров'я
В Друга група здоров'я
*С Третя група здоров'я
D Четверта група здоров'я
Е П'ята група здоров'я
24. Обстеження пацієнта показало високий рівень морфофункціонального
стану всіх органів і систем його організму. Була діагностована здатність
організму задовільно адаптуватися до факторів зовнішніх впливів.
Зроблено висновок про низьку ймовірність виникнення хвороби у даної
людини. Визначте, до якого ступеня донозологіческого стану здоров'я
повинен бути віднесений даний пацієнт?
*А 1-го ступеня
В 2-го ступеня
С 3-го ступеня
D 4-го ступеня
Е 5-го ступеня
25. При функціональному обстеженні пацієнта діагностовано стан напруги
механізмів адаптації в його організмі. Визначте, який ступінь
донозологіческого стану здоров'я і ймовірність виникнення хвороби у
даного пацієнта?
А 1-а ступінь і низька ймовірність хвороби
*В 2-а ступінь і підвищена ймовірність хвороби
С 3-я ступінь і висока ймовірність хвороби
D 4-а ступінь і дуже висока ймовірність хвороби
Е 5-а ступінь і наявність ранніх симптомів хвороби
26. При функціональному обстеженні пацієнта діагностовано стан
 незадовільної адаптації організму до факторів зовнішніх впливів.
Визначте, який ступінь донозологіческого стану здоров'я і ймовірність
виникнення хвороби у даного пацієнта?
А 1-а ступінь і низька ймовірність хвороби
В 2-а ступінь і підвищена ймовірність хвороби
*С 3-я ступінь і висока ймовірність хвороби
D 4-а ступінь і дуже висока ймовірність хвороби
Е 5-а ступінь і наявність ранніх симптомів хвороби
27. При функціональному обстеженні пацієнта діагностовано стан зриву
механізму адаптації його організму. Визначте, який ступінь
донозологіческого стану здоров'я і ймовірність виникнення хвороби у
даного пацієнта?
А 1-а ступінь і низька ймовірність хвороби
В 2-а ступінь і підвищена ймовірність хвороби
С 3-я ступінь і висока ймовірність хвороби
*D 4-а ступінь і дуже висока ймовірність хвороби
Е 5-а ступінь і наявність ранніх симптомів хвороби
28. З підвищенням віку людини знижуються біологічні можливості
організму і підвищується ймовірність появи хвороби. Вікові періоди
відрізняються якістю біологічних можливостей організму і мають
наступну градацію: до 15 років, 15-25 років, 25-40 років, 40-50 років, 50 і
більше років. Визначте, віковий період, в якому за біологічними
можливостями організму людина відноситься до стадії компенсаторних
реакцій?
А До 15 років
В 15-25 років
*С 25-40 років
D 40-50 років
Е 50 і більше років
29. Вікові періоди людини відрізняються якістю біологічних можливостей
організму і мають наступну градацію: до 15 років, 15-25 років, 25-40
років, 40-50 років, 50 і більше років. Визначте, віковий період, в якому за
біологічними можливостями організму людина відноситься до стадії
оборотних змін?
А До 15 років
*В 15-25 років
С 25-40 років
D 40-50 років
Е 50 і більше років
30. Вікові періоди людини відрізняються якістю біологічних можливостей
організму і мають наступну градацію: до 15 років, 15-25 років, 25-40
років, 40-50 років, 50 і більше років. Визначте, віковий період, нижня
межа якого є біологічним порогом хвороб?
А До 15 років
В 15-25 років
С 25-40 років
*D 40-50 років
 Е 50 і більше років
31. Здоров'я людини оцінюється по відсутності у нього хвороб і
пошкоджень (травм), а також за рівнем фізичного, психічного і
соціального благополуччя. Які з цих критеріїв покладені в основу
визначення по ВООЗ індивідуального здоров'я людини?
А Тільки відсутність хвороб
В Тільки відсутність хвороб і пошкоджень
С Тільки відсутність хвороб і соціальне благополуччя
D Тільки відсутність хвороб, фізичне та психічне благополуччя
*Е Всі 5 критеріїв
32. Оцінка популяційного здоров'я міського населення велася за наступними
показниками: народжуваність, смертність, хворобливість, патологічна
ураженість, первинна захворюваність, захворюваність з ТН, фізичний
розвиток та інвалідизація населення. Визначте, які з цих показників
відносяться до групи демографічних показників популяційного здоров'я?
А Хворобливість і патологічна ураженість
В Інвалідизація населення
С Первинна захворюваність і захворюваність з ТН
*D Народжуваність та смертність
Е Фізичний розвиток населення
33. Оцінка популяційного здоров'я дитячого населення велася за
наступними показниками: реакція організму на фізичне навантаження,
перевищення маси тіла над нормою, стан ЕКГ, фізична працездатність.
Визначте, які з цих показників дозволяють оцінювати донозологічний
стан здоров'я дітей?
А Тільки перевищення маси тіла над нормою
В Тільки реакція організму на фізичне навантаження
С Тільки стан ЕКГ
D Тільки фізична працездатність
*Е Всі перераховані показники
34. Для оцінки популяційного здоров'я міського жіночого населення
використовувалися наступні групи показників: демографічні,
захворюваності, фізичного розвитку, інвалідності. Визначте, які з цих
показників необхідно використовувати при комплексній оцінці
популяційного здоров'я всього міського населення?
А Тільки демографічні
В Тільки захворюваності
С Тільки інвалідності
D Тільки фізичного розвитку
*Е Всі чотири групи показників
35. При вивченні здоров'я сільського населення використовувалися наступні
групи показників: демографічні, захворюваності, психологічні,
фізичного розвитку, інвалідності. Які з цих показників не
використовуються при комплексній оцінці популяційного здоров'я
всього міського населення?
А Демографічні
В Захворюваності
С Інвалідності
 *D Психологічні
Е Фізичного розвитку
36. При вивченні здоров'я міського населення використовувалися наступні
групи показників: демографічні, захворюваності, фізичного розвитку,
донозологічні. Визначте, яка ще група показників повинна
використовуватися при комплексній оцінці популяційного здоров'я
населення?
*А Інвалідності
В Патологічної ураженості
С Народжуваності
D Смертності
Е Середньої тривалості життя
37. При вивченні здоров'я населення були виявлені особи, які не хворіють
протягом року, які хворіють 1 раз, 2 рази, 3 рази, 4 рази, 5 разів, 6 разів і
7 разів, а також мають хронічні захворювання в стадії компенсації.
Визначте, які з цих осіб повинні бути віднесені до 1-ї групи здоров'я?
А Які не хворіють або хворіють 1-7 разів та мають хронічні
захворювання в стадії компенсації
В Які не хворіють або хворіють 1-3 рази
С Які не хворіють або хворіють 1-7 разів
D Тільки не хворіючі
*Е Тільки не хворіючі або ті, що хворіють 1 раз
38. Дільничний лікар повинен підготувати на нараду доповідь про стан
здоров'я населення своєї території обслуговування. Визначте, які
медичні показники стану здоров'я населення він повинен
використовувати при цьому?
*А Захворюваність, інвалідність, демографічні, фізичний розвиток
В Спосіб життя, забруднення навколишнього середовища
С Соціальний добробут, задоволення якістю життя
D Середня тривалість життя
Е Середня тривалість лікування хворого, питома вага ускладнень
 КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Дайте визначення поняття індивідуального, групового, регіонального

та популяційного здоров'я.
2. Назвіть основні методи вивчення стану здоров'я населення.
3. Що таке комплексний метод вивчення стану здоров'я населення?
4. Що таке інтегральні методи вивчення стану здоров'я населення?
Перерахуйте їх.
5. Назвіть джерела вивчення популяційного здоров'я населення.
6. Які регіональні особливості стану здоров'я населення України?
7. Оцінка стану населення на основі коефіцієнта життєстійкості.
8. Індекс людського розвитку (ІЛР), його показники, оцінка.
9. Показник дожиття населення до певного віку (до 1, 5, 15, 45 і 65 років)
10. Сутність оцінки популяціонного здоров’я на основі індексу «DALY».
11. Основні положення методики оцінки якості життя населення.
12. Назвіть групи здоров'я для дорослого населення, значення виділення
груп здоров'я для практичної охорони здоров'я.
13. Назовіть групи здоров'я для дитячого населення, значення виділення
груп здоров'я для практичної охорони здоров'я.
14. Загальні тенденціі основних показників здоров'я населення України
15. Назвіть критерії досягнення певного рівня здоров'я для населення
України, визначені експертами ВООЗ.

ЗМІСТ

Методика проведення заняття………………………………………………... 4

Основний теоретичний матеріал для підготовки до заняття……….………. 6
1.Поняття «здоров'я населення»…………………………………….. 7
2.Методи вивчення здоров'я населення……………………………… 8
3.Групи здоровья населення.....………………………………………. 10
4.Джерела інформації про здоров'я та тенденції здоров'я населення
України…………………………………………………………………………. 13
Тестові завдання……………………………………………………………….. 14
Контрольні питання…………………………………………………………… 25
Зміст…………………………………………………………………………….. 25
 Навчальне видання

МЕДИКО-СОЦІАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ
ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ ТА МЕТОДИКИ
ЙОГО ВИВЧЕННЯ

Методичні вказівки
до практичного заняття студентів спеціальностей
222 «Медицина» та 228 «Педіатрія» з дисципліни «Соціальна медицина,
громадське здоров’я» (Громадське здоров’я)

Укладачі: Огнєв Віктор Андрійович

Сокол Костянтин Михайлович
Ковтун Михайло Іванович

Відповідальний за випуск В. А. Огнєв

Формат А5. Ризографія. Ум. друк. арк. 2,19.

Тираж 100 прим. Зам. № 16-33265.
______________________________________________________________
Редакційно-видавничий відділ
ХНМУ, пр. Науки, 4, м. Харків, 61022
izdatknmu@mail.ru, izdat@knmu.kharkov.ua
Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру видавництв,виготівників і
розповсюджувачів видавничої продукції серії
ДК № 3242 від 18.07.2008 р.