Посібник Вороненка

УДК 61;379.
ББК 51.1я73
П61
Авторський колектив:
Ю. В. Вороненке, д-р мед. наук, проф., засл. діяч науки і техніки України,
лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки; О. П. Гульчій, канд.
мед. наук, доц.; С. М. Зоріна, канд. мед. наук, ст. викладач.; Л. О. Прус, канд.
мед. наук, доц.; О. Б. Тонковид, канд. мед. наук, доц.; А. П. Чуйко, канд. мед.
наук, доц.; Є. М. Захарченко, канд. мед. наук, доц.
У навчальному посібнику викладено методичні рекомендації щодо

проведення практичних занять відповідно до програми з дисципліни,
затвердженої МОЗ України для студентів медичних і стоматологічних
факультетів вищих навчальних закладів III—IV рівнів акредитації.
Наведено головні статистичні методики, методи аналізу й оцінювання
рівня та структури показників здоров'я, аналізу організації медичного
забезпечення окремих контингентів населення, проведення медико-соціальної
експертизи працездатності.
Згідно з вимогами сучасної педагогіки, до кожного заняття
сформульовано мету заняття та її обґрунтування, навчально-цільові завдання,
перелік практичних умінь і навичок, контрольні запитання, підготовлено
ситуаційні задачі, логічні структури, добірку облікових документів, витяги з
чинних нормативно-директивних документів.
Для студентів вищих медичних навчальних закладів III—IV рівнів
акредитації.
Рецензенти:
проф. В. М. Лехан,
проф. Г. В. Бесполудіна
ПЕРЕДМОВА
Соціальна медицина та організація охорони здоров'я як наука вивчає
стан здоров'я населення, його соціально-економічні умови життєдіяльності,
науково обґрунтовує заходи щодо поліпшення здоров'я та удосконалення
системи охорони здоров'я.
У системі вищої медичної освіти означена дисципліна займає особливе
місце. Це пов'язано з тим, що всі лікарі незалежно від фаху та місця роботи
обов'язково виконують певний обсяг організаційно-методичної роботи:
аналізують дані про стан здоров'я відповідного контингенту населення,
показники діяльності закладів охорони здоров'я та їхніх підрозділів. Дуже
важливо, щоб лікар знав правила ведення обліку своєї роботи й облікової
документації, методику визначення рівня роботи та його аналізу. Від цього
залежить якість інформації, яку використовують в управлінні системою
охорони здоров'я.
Не менш важливими в практиці лікарів є знання системи соціальної
профілактики та медико-соціальних аспектів захворюваності, смертності й
інших показників здоров'я населення.
Методику збирання та аналізу матеріалів треба знати також для
проведення наукових і науково-практичних досліджень.
Навчальна програма з соціальної медицини та організації охорони
здоров'я передбачає курс лекцій, практичних занять і самостійну роботу
студентів.
Користуючись посібником, студент у процесі підготовки до
практичного заняття з'ясовує мету вивчення конкретної теми, навчально-
цільові завдання, ознайомлюється з переліком обов'язкових практичних умінь і
навичок, працює з рекомендованою літературою.
Для систематизації матеріалу та його осмислення пропонуються логічні
структури тем.
На практичних заняттях здійснюється контроль початкового рівня
знань; студенти виконують індивідуальні завдання, результати їхньої роботи
оцінює викладач.
Частину викладених у посібнику завдань з окремих тем можна
виконувати в позааудиторний час.
Індивідуальні завдання складено з урахуванням дійсних ситуацій,
характерних для стану здоров'я населення та діяльності закладів охорони
здоров'я в сучасний період.
Для забезпечення можливості самостійно засвоювати навчальний
матеріал і виконувати відповідні завдання в посібнику наведено зразки
облікових документів, витяги з чинних положень, інструкцій, окремі показники
стану здоров'я та діяльності закладів охорони здоров'я, зразки розв'язання
типових задач.
Терміни опрацювання окремих тем визначають кафедри з огляду на
тематичні навчальні плани.
Посібник доповнює підручник, він має сприяти повнішому засвоєнню
навчального матеріалу та оволодінню практичними навичками.
Професор Ю.В. Вороненко
ТЕМА:
Організація статистичного дослідження, його
етапи
Мета заняття:
• ознайомитися зі змістом поняття "медична статистика";
• вивчити методику організації та проведення статистичного
дослідження, зміст його етапів.
Обґрунтування мети. Оскільки встановлення закономірностей

показників здоров'я населення та оцінка діяльності закладів охорони здоров'я
неможливі без вивчення значної за обсягом і різноманітної за змістом
інформації, статистичний метод займає чільне місце в соціальній медицині.
Діяльність лікарів усіх спеціальностей незмінно пов'язана з обліком,
розробкою та аналізом статистичних матеріалів. Уміння узагальнити,
проаналізувати отриману в повсякденній медичній практиці інформацію дає
змогу на належному рівні підходити до розв'язання клінічних та організаційних
проблем. Крім того, досить часто лікарю доводиться самому проводити наукові
статистичні дослідження, тому вивчення статистичного методу для студентів,
які здобувають вищу медичну освіту, має велике значення.
Кожен лікар повинен знати вимоги, порядок, послідовність дій під час
проведення статистичного дослідження, зміст його етапів.
Навчально-цільові завдання
• Студенти повинні:
1) знати:
поняття, завдання та зміст медичної статистики; головні етапи
статистичного дослідження, їх зміст;
2) уміти:
складати план та програму статистичного дослідження; проводити
розробку та зведення статистичних матеріалів.
Запитання для підготовки до заняття

1. Предмет і зміст медичної статистики.
2. Етапи статистичного дослідження.
3. Зміст першого етапу дослідження.
4. Методи (види) дослідження.
5. Способи формування вибіркової сукупності.
6. Програма розробки та зведення матеріалу. Види групування облікових
ознак.
7. Види статистичних таблиць, правила їх побудови та оформлення.
8. Зміст другого етапу статистичного дослідження. Типові помилки під
час збирання матеріалу.
9. Зміст третього етапу статистичного дослідження. Помилки в розробці
матеріалу.
10. Види обробки статистичних документів.
Завдання для самостійної роботи

Завдання 1
Скласти план та програму статистичного дослідження відповідно до
конкретних тем (1—15)*.
1. Вивчити захворюваність студентів на хвороби органів травлення.
2. Вивчити поширеність інфекційних хвороб серед дітей в районі А.
3. Вивчити поширеність пневмонії серед дітей першого року життя у
районі С.
4. Вивчити склад хворих, які лікуються в денних стаціонарах міста К.
5. Вивчити рівень та причини тимчасової непрацездатності робітників
машинобудівного підприємства.
6. Вивчити захворюваність на гіпертонічну хворобу робітників
текстильної фабрики.
7. Вивчити причини виробничих травм на судоремонтному заводі.
Групуючи статистичні дані за віком, у процесі виконання завдань 1, 2, потрібно
враховувати рекомендації Міжнародної статистичної класифікації хвороб — МКХ-10.
Для розробки макетів таблиць використати наведені далі зразки.
8. Вивчити причини смертності дітей першого року життя (смертності
немовлят) у місті О.
9. Вивчити склад хворих, госпіталізованих до терапевтичного віддання
лікарні № 1.
10. Вивчити поширеність виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої
кишки серед водіїв автотранспортного підприємства.
11. Вивчити поширеність інфаркту міокарда серед мешканців міста Н.
12. Вивчити летальність та частоту ускладнень у хворих на опікову
хворобу, госпіталізованих до комбустіологічного відділення обласної лікарні.
13. Вивчити поширеність природжених вад розвитку новонароджених в
області М.
14. Вивчити смертність населення району В. у працездатному віці.
15. Вивчити поширеність екстрагенітальних захворювань серед вагітних
у місті С.
Завдання 2
Кожний студент отримує набір заповнених облікових документів
лікувально-профілактичних закладів (статистичні талони для реєстрації
уточнених діагнозів, статистичні карти пацієнта, що вибув зі стаціонару,
екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре
професійне отруєння, незвичайну реакцію на щеплення тощо). За даними цих
документів потрібно:
• визначити завдання дослідження;
• скласти програму спостереження та план дослідження;
• скласти програму розробки матеріалів;
• погрупувати і зашифрувати матеріал;
• підрахувати одиниці спостереження в групах і занести дані в макети
таблиць.
Класифікація за віком для загальних потреб (за МКХ- 1 0 ) :
а. До 1 року; з розбивкою кожний рік до 4 років; 5—9 років, 10—14 років
і т. д. з п'ятирічними інтервалами до 84 років; 85 років і старші;
b. До 1 року, 1—4 роки, 5—14 років, 15—24 роки, 25—34 роки, 35—44
роки, 45—54 роки, 55—64 роки, 65—74 роки, 75 років і старші;
c. До 1 року, 1—14 років, 15—44 роки, 45—64 роки, 65 років і старші.
На національному рівні доцільно використовувати одну із зазначених
вікових класифікацій.
Зразки макетів таблиць

Проста таблиця
Т а б л и ц я 1. Поділ за діагнозами хворих дітей, які звернулися до дитячої
поліклініки
Діагноз Кількість випадків
…
…
Разом
Групова таблиця
Т а б л и ц я 2. Поділ за віком та статтю хворих дітей, які звернулися до дитячої
Діагноз Стать Вік, роки Разом
ч ж До 1 1-4 5-9 10-14
…
…
Разом
Комбінаційна таблиця
Т а б л и ц я 3. Поділ за віком та статтю хворих дітей, які звернулися до дитячої
Вік, роки
Діагноз До 1 1-4 5-9 10-14 Разом
ч ж ч ж ч ж ч ж
…
…
Разом
Логічна структура теми ОРГАНІЗАЦІЯ СТАТИСТИЧНОГО

ДОСЛІДЖЕННЯ
Складання плану та розробка програми
І етап (підготовчий)
дослідження
Визначення притаманних явищу закономірностей
та зв'язків цього явища з іншими
МЕТА Розробку заходів щодо зниження впливу
СТАТИСТИЧНОГО несприятливих чинників на здоров'я
ДОСЛІДЖЕННЯ Розробку заходів щодо впровадження результатів
передбачає роботи в практику охорони здоров'я
Розробку заходів щодо оптимізації медичної
допомоги
Перелік конкретних досліджень, результати яких
сприятимуть досягненню мети (визначення рівня
ЗАВДАННЯ та структури явищ, що вивчаються в конкретних
ДОСЛІДЖЕННЯ групах населення, визначення впливу різних
чинників на ці явища, визначення обсягу та якості
медичної допомоги)
ОБ'ЄКТ Сукупність осіб чи явищ, носіїв необхідної
СПОСТЕРЕЖЕННЯ інформації
ОДИНИЦЯ Окрема особа, окреме явище — елементи об'єкта,
яким притаманні ознаки, що підлягають обліку
СПОСТЕРЕЖЕННЯ
(вік, стать, стаж, діагноз тощо)
ОРГАНІЗАЦІЙНІ
Фінансування, терміни виконання, виконавці тощо
ЕЛЕМЕНТИ
ЗА
ЗА СПОСОБОМ ЗБОРУ
ЗА ЧАСОМ СТУПЕНЕМ
ІНФОРМАЦІЇ
МЕТОДИ (ВИДИ) ОХОПЛЕННЯ
ДОСЛІДЖЕННЯ суцільне безпосередня реєстрація,
поточне
несуцільне викопіювання,
одночасне
(вибіркове) опитування, анкетування
Продовження логічної структури теми

СТАТИСТИ --
ЧНЕ ознаки, внесені (або можуть бути
СПОСТЕРЕ внесені) в облікові документи (картки,
ЖЕННЯ анкети, журнали)
ПРОГРАМА РОЗРОБКА
макети проста таблиць: групова
ДОСЛІДЖЕННЯ ТА
комбінаційна
ЗВЕДЕННЯ
СТАТИСТИ
вибір похідних величин та методик
ЧНИЙ
обробки даних
АНАЛІЗ
II ЕТАП РЕЄСТРАЦІЯ (ЗБІР) ДАНИХ
Заповнення облікових Поточний контроль

документів реєстрації
III ЕТАП ЗВЕДЕННЯ І РОЗРОБКА ДАНИХ
Контроль Шифруванн Поділ за Підрахунок по

документів я групами групах
1) типологічне (описові, якісні Групуван- ознаки) —

стать, діагноз тощо ня ознак 2) варіаційне (кількісні
ознаки) —
вік, зріст тощо
Обчислення
Зведення (заповнення Графічне
похідних
таблиць) зображення
величин
IV ЕТАП СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ
Інтерпретува з нормативами, стандартами, середніми

ння та рівнями, даними інших закладів,
порівняння регіонів
даних у динаміці
Формулювання висновків
Літературне оформлення результатів
Пропозиції для впровадження в практику
ТЕМА:
Відносні величини. Графічні зображення
статистичних даних
• ознайомитися з видами та можливостями застосування відносних
величин і графічних зображень статистичних даних;
• засвоїти методику обчислення відносних величин та графічного
зображення статистичних даних.
Обґрунтування мети. Статистичне зведення матеріалу дослідження
закінчується отриманням абсолютних величин, що відображають масштаби
вивченого явища на певний період. Часто ці відомості важливі самі по собі
(чисельність населення на території за даними перепису, кількість ліжок,
лікарів тощо).
Але абсолютні величини здебільшого мало придатні для порівняння,
виявлення закономірностей явищ, тому що абсолютний масштаб явища в цих
випадках слід порівняти з масштабом сукупності, в якій воно виникло. Для
цього визначають відносні величини, які дають змогу порівнювати явища.
Відносні величини широко використовують у практиці охорони здоров'я,
особливо під час аналізу роботи закладів, для характеристики здоров'я
населення. Тому лікарі повинні знати види та можливості застосування
відносних величин, графічних зображень статистичних даних, уміти
обчислювати і аналізувати відносні величини.
1) З Н А Т И :
основні види відносних величин і можливості їх застосування;
види графічних зображень статистичних даних і особливості їх
використання;
2) В М І Т И :
обчислювати показники: інтенсивні, екстенсивні, співвідношення і
наочності;
вибрати вид графічного зображення для певного статистичного показника
та побудувати відповідну діаграму.

1. Значення абсолютних величин і можливості їх використання в
практичній діяльності лікаря.
2. Основні види відносних величин, сутність, методика визначення та
аналізу, приклади.
3. Які відносні величини доцільно використовувати для порівняння явищ,
що вивчаються в динаміці, по регіонах, у певних групах, у розрізі окремих
класів захворювань і діагнозів?
4. Типові помилки в обчисленні та аналізі відносних величин.
5. Види графічних зображень статистичних даних.
6. Правила побудови різних видів графічних зображень.
7. Можливості застосування окремих видів графічних зображень.
Завдання для підготовки до заняття

До яких видів відносних величин належать такі показники:
а) зниження захворюваності в 2—3 рази;
б)
в)
2. До яких видів відносних величин належать такі показники:
а) зниження летальності на 15 %;
б)
в)
3. Які показники можна визначити за даними про чисельність населення,
загальну кількість померлих, в т. ч. від пневмонії? Наведіть методику їх
обчислення.
4. Які показники можна визначити за даними про чисельність населення
району, кількість лікарів усього і за фахом? Наведіть методику їх обчислення.
5. Які з наведених показників можна порівнювати в динаміці та з
аналогічними показниками на інших територіях: рівень смертності; структура
смертності; забезпеченість населення належною кількістю лікарів?
6. Є дані про захворюваність дітей на інфекційні хвороби в двох різних районах:
Показник Район № 1 Район № 2
Рівень захворюваності дитячого населення, ‰ 27 31
Питома вага серед усіх захворювань, % 2,2 1,7
Наведіть методику обчислення цих показників та дайте їм оцінку.
7. Які показники можна розрахувати, якщо відомо, що в районі
народилося 1060 дітей, серед них з масою тіла від 1000 до 1499 г — 3 дітей,
1500—2499 г — 47 дітей, 2500—3499 г — 578 дітей та 3500 г і більше — 432
дитини? Наведіть методику їх обчислення.
8. Які дані потрібні для визначення частки випадків дифтерії серед усіх
інфекційних захворювань у дітей до 7 років та віком 7—14 років?
9. Які дані потрібні для відповіді на запитання: в котрому з чотирьох
районів вища захворюваність на кір дітей до 4 років? Як обчислити відповідні
показники?
10. Було оглянуто 1500 школярів віком 10 років, у 150 з них виявлено
сколіоз І стадії. Три роки тому серед такого ж контингенту частота випадків
сколіозу становила 80 %. Які показники можна визначити за цими даними?
Наведіть методику їх обчислення.
11. Із 800 новонароджених 220 мали довжину тіла 45— 48 см, 400 дітей
— 48—52 см, 180 дітей — 53 см та більше. Які показники можна визначити за
цими даними? Наведіть методику їх обчислення.
12. Які показники потрібно використовувати в процесі аналізу
захворюваності на грип за останні 5 років? Наведіть методику їх обчислення.
13. Які показники можна визначити, якщо відомо: чисельність усього
дитячого населення, в т. ч. до 1 року життя; загальну кількість хворих дітей, у т.
ч. до 1 року; загальну кількість хворих на пневмонію та з них дітей віком до 1
року життя. Наведіть методику їх обчислення.
14. Які показники можна визначити за даними про загальну кількість
прооперованих хворих та з приводу виразкової хвороби шлунка, а також про
кількість ускладнень після операції з приводу виразкової хвороби шлунка?
Наведіть методику їх обчислення.
15. До яких видів належать показники:
а) частота ускладнень при опіках;
б) показник летальності (кількість померлих на 100 хворих);
в) рівень смертності населення району.
Завдання 1
За даними, наведеними в табл. 1—5, обчислити по одній із областей
відповідні відносні величини, оцінити отримані показники та зобразити їх
графічно.
Т а б л и ц я 1. Поділ оглянутих школярів за віком і кількістю виявлених у них
порушень постави (абсолютні дані)
Область Кількість Вік, роки Кількість Вік, роки
оглянутих 7 10 14 порушень 7 10 14
постави
1 1800 400 800 600 265 40 120 105
2 2100 500 900 700 300 50 130 120
3 1500 300 700 500 240 30 110 100
4 1700 350 450 900 275 32 68 175
Т а б л и ц я 2. Поділ новонароджених з масою тіла 1000 г і більше за
станом здоров'я та окремими захворюваннями (абсолютні дані)
Область Народил Народили У тому числі
ися ся природжені пологові внутрішньоматкова інші
живими хворими аномалії травми гіпоксія та асфіксія
та в пологах
захворіли
5 701 80 18 3 40 19
6 678 180 42 9 66 63
7 1031 - 230 46 10 84 90
ТАБЛИЦЯ 3. ПОДІЛ ДІТЕЙ ЗА ВІКОМ ТА КІЛЬКІСТЮ ВИКЛИКІВ ДО НИХ
ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ

(абсолютні дані)
Вік, роки Кількі Вік, роки
Кількі
Облас 7і сть 7і
сть
ть до 1 1—3 4—6 більш викли до 1 1—3 4—6 більш
дітей
е ків е
8 12 402 654 1487 2861 7400 1492 236 432 376 448
9 10 199 663 1084 2304 6143 1468 256 416 388 408
11
10 650 990 2360 7200 1295 245 297 320 433
200
ТАБЛИЦЯ 4. ПОДІЛ ОГЛЯНУТИХ У ДИТЯЧИХ ДОШКІЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ І
ШКОЛАХ ДІТЕЙ ЗА ВІКОМ ТА КІЛЬКІСТЮ ВИЯВЛЕНИХ У НИХ ВИПАДКІВ
ЗНИЖЕННЯ ГОСТРОТИ ЗОРУ (АБСОЛЮТНІ ДАНІ)
У тому числі Зниже У тому числі

ння
діти діти
Кількі відвіду гостро відвід
почали віком почали віком
Обла сть вали ти ували
навчання 14 навчання 14
сть огляну ЛАЗ зору ЛАЗ
років років
тих мали
в6 в7 в6 в7
років років років років
11 42500 10200 7000 10500 14800 3810 115 210 525 2960
12 46300 10300 12800 7100 16100 3770 125 400 350 2895
13 36300 6350 8200 10100 11650 3460 130 285 505 2540
ТАБЛИЦЯ 5. ПОДІЛ ХВОРИХ З ОПІКАМИ ТА ПОМЕРЛИХ ЗАЛЕЖНО ВІД
ТЕРМІНУ ГОСПІТАЛІЗАЦІЇ З МОМЕНТУ ДІСТАННЯ ОПІКУ В ХІРУРГІЧНОМУ
ВІДДІЛЕННІ ЛІКАРНІ В ОБЛАСТІ 14 І В СПЕЦІАЛІЗОВАНОМУ ОПІКОВОМУ
ВІДДІЛЕННІ В ОБЛАСТІ 15 (АБСОЛЮТНІ ДАНІ)

Область Кількість Термін госпіталізації Кількість Термін госпіталізації
хворих з до ЗО 30 хв — Пізніше померлих до ЗО 30 хв — пізніше
опіками хв 1 год за 1 год хв 1 год за 1 год
14 929 150 318 461 98 10 29 59
15 1238 185 420 633 102 8 27 67
Завдання 2
Провести експертну оцінку щодо правильності оформлення, назви
окремих таблиць (1—6) і вибору відповідного графіка для зображення
статистичних даних (мал. 1—6).
Таблиця 1. Структура та рівень причин смерті дітей періоду
новонародження (на 1000 народжених)
Причина 0—6 діб
Абсолютні Питома Показник
дані вага
Перинатальна 136 70,8 6,9
смертність
Природжені аномалії 56 29,2 2,8
розвитку
Усі причини 192 100,0 9,7
Т а б л и ц я 2. Рівень смертності дітей віком від 1 до 2 років по районах
області H. за рік
Район Абсолютне число Рівень
1 3 1,2
2 2 1,4
3 2 0,9
.
.
.
24 1,1
По області
Т а б л и ц я 3. Показники перинатально! смертності по областях за 3 роки
Область Рік
1998 1999 2000
1 16,2 16,8 9,7
2 10,4 16,0 12,6
3 17,5 15,5 13,4
По Україні 14,0 12,8 12,3
Т а б л и ц я 4. Структура причин інвалідності по класах захворювань в

області Н.
Показник на 1000 Питома вага
дітей
Хвороби нервової системи та 6,34 44,0
органів чуття
Хвороби органів дихання 0,89 6,2

Природжені аномалії 1,93 13,4
Усі причини 14,4 100,0
Т а б л и ц я 5. Планова та фактична потужність дитячих поліклінік області Н.

Поліклініка Планова потужність Фактична потужність
Рік
1999 2000 1999 2000
1 15,2 22,2 16,2 18,1
2 17,2 18,4 15,5 17,3
3 23,3 23,7 12,8 13,7
По області 23,1 24,0 17,9 18,5
Т а б л и ц я 6. Динаміка показників травматизму в дітей за видом травми

(на 10 тис дитячого населення)
Вид травми Рік
1998 1999 2000
Загальний рівень 352,1 340,0 309,4

травматизму
Побутова 180,4 178,7 170,0
Шкільна 36,9 30,0 23,3
Спортивна 4,5 4,3 3,2
Мал. 1. РІВЕНЬ ПЕРИНАТАЛЬНО! СМЕРТНОСТІ ЗА 1994—2000 PP., ‰
Мал. 2. СТРУКТУРА ПЕРИНАТАЛЬНО! СМЕРТНОСТІ ЗА 1994—2000 PP., ‰

Мал. 3. РІВЕНЬ СМЕРТНОСТІ ДІТЕЙ ЗА ВІКОМ ЗА 1994—2000 PP., ‰
Мал. 4. СТРУКТУРА ПОШИРЕНОСТІ ЗАХВОРЮВАНЬ ЗА КЛАСАМИ ХВОРОБ,
%
Мал. 5. Структура причин смерті дітей віком 0—27 діб за 1999—2000 pp.
Мал. 6. Структура дитячої смертності до 1 року життя за 1999—2000 pp.

Логічна структура теми

ТЕМА:
Середні величини
• ознайомитися з можливостями застосування та видами середніх
величин, з практичним використанням їх під час аналізу результатів
досліджень;
• вивчити методику складання варіаційного ряду, визначення середніх
величин та інших параметрів варіаційного ряду.
Обґрунтування мети. Узагальнюючими мірами кількісних ознак у

сукупності є середні величини, які широко використовують для оцінки стану
здоров'я населення і роботи лікувально-профілактичних закладів, що диктує
потребу оволодіння методикою визначення та аналізу середніх величин, а
також критеріями мінливості ознак.
1) З Н А Т И :
методику складання варіаційних рядів;
методику обчислення середньої арифметичної величини;
методику визначення критеріїв мінливості ознаки в сукупності, їхньої
сутності та можливості практичного використання;
2) В М І Т И :
складати варіаційні ряди;
визначати середню арифметичну величину;
визначати середнє квадратичне відхилення та визначати коефіцієнт
варіації;
оцінювати отримані результати.

1. Варіаційні ряди, їхні види, складові елементи варіаційного ряду.
2. Методика складання згрупованого варіаційного ряду.
3. Параметри варіаційного ряду.
4. Середні величини, їхні види і використання в практичній діяльності
лікаря.
5. Методика визначення простої та зваженої середньої арифметичної
величини.
6. Основні властивості середньої арифметичної величини.
7. Середнє квадратичне відхилення, його практичне використання,
методика обчислення.
8. Коефіцієнт варіації, методика визначення та практичне використання.

Завдання 1
1. Складіть варіаційний ряд за наведеними даними:
У 50 хворих з ГРВІ тривалість непрацездатності становить (дні): 6, 7, 5, 3,
9, 8, 7, 5, 6, 4, 9, 8, 7, б, 6, 9, б, 5, 10, 8, 7, 11, 13, 5, 6, 7, 12, 4, 3, 5, 2, 5, 6, 6, 7, 1,
3, 2, 7, 4, 6, 7, 7, б, 6, 5, 10, 13, 12, 11.
2. Складіть варіаційний ряд за наведеними даними:

У 40 хворих з пневмонією температурний період тривав (дні): 3, 8, 14, 14,
7, 6, 4, 12, 13, 3, 4, 5, 10, 11, 5, 10, 10, 11, 12, 8, 9, 7, 7, 8, 9, 9, 7, 8, 12, 6, 10, 9, 5,
6, 7, 8, 4, 10, 3, 12.
3. Визначіть амплітуду, М0 у наведеному ряді: Кількість днів втрати
працездатності з приводу бронхіту:
X 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
f 1 2 3 4 5 6 3 2 2 1
4. Визначіть хцентр у наведеному ряді: Зріст хлопчиків (см):

X 67-68,9 69-70,9 71-72,9 73-74,9
f 1 3 10 8
5. Середня тривалість лікування в стаціонарі хворих при оперативному

втручанні з приводу грижі в лікарні А. становить 10 днів при ст = ± 0,5 дня, в
лікарні Б — 10,2 при ст = ± 1 , 2 дня. Яка середня типовіша?
6. Визначіть крайні значення варіант варіаційного ряду, якщо відома
середня величина систолічного тиску в жінок 40—48 років — 120 мм рт. ст. і ст
= ± 5 мм рт. ст.
7. Середній зріст дітей становив 140,0 см при а = ±3,0 см. Визначіть
величини найменшої та найбільшої варіанти варіаційного ряду.
8. Середня маса тіла учнів старших класів становила 62,6 кг при ст = ± 4,5
кг, а середня величина зросту — 165,0 см при ст ±5,0 см. Визначіть, яка ознака
є варіабельнішою.
9. У хворих досліджували кількість лейкоцитів у крові та вміст
гемоглобіну; отримано такі результати:
X σ
лейкоцити 6000 ±600
гемоглобін 130,0 ±2
Я к а о з н а к а є в а р і а б е л ь н і ш ою ?
10. Визначіть найменше та найбільше значення варіант, якщо відомо, що
середній вміст цукру в крові 100 хворих становить X = 5,0 ммоль/л при ст =
±0,5ммоль/л.
11. Середній зріст 150 дівчаток віком 12 років дорівнює 137 см при ст =
± 1 , 7 см. Яка кількість дівчаток може мати зріст у межах від 133,6 до 140,4 см?
12. Середня маса тіла новонароджених хлопчиків — 3450 г при ст = ±350
г. Скільки з 160 новонароджених матимуть масу тіла в межах 3100—3800 г?
13. Середня тривалість лікування з приводу пневмонії у відділенні № 1
становила X, = 15 днів при ст = ± 2 , 8 дня, у відділенні № 2 Х2 = 15,1 дня, ст = ±
1,6 дня. Яка середня типовіша?
14. Відновіть максимальне та мінімальне значення варіаційного ряду,
якщо X систолічного тиску в студентів після складання іспиту становила 120
мм рт. ст., ст = ± 4 м м рт. ст.
15. Середня тривалість випадку тимчасової непрацездатності робітників
залізничного транспорту в звітному році становила 10,4 дня при ст = ± 2 , 3 дня,
а три роки тому — 10,8 дня при ст = ± 1,5 дня. Яка середня величина є
типовішою?
Завдання 2
За даними, наведеними в таблицях 1—5, визначіть і оцініть параметри,
що характеризують варіаційні ряди (див. типові приклади).
Типові приклади
знаходження середньої арифметичної величини ( X ) ,
середнього квадратичного відхилення ( а) ,
похибки середньої величини (пі)
1. Частота пульсу за 1 хв (варіаційний ряд простий)
х (за 1 хв) 63 64 65 67 68 70 72 74 Σx = 543
f 1 1 1 1 1 1 1 1 Σf = n = 8
(число
хворих)
d -4,8 -3,8 -2,8 -0,8 0,2 2,2 4,2 6,2
d2 23,04 14,44 7,84 0,64 0,04 4,84 17,64 38,44 Σd 2 = 106,92
Середня арифметична проста:
де n < 30 (мала вибірка).
2. Частота пульсу за 1 хв, (варіаційний ряд згрупований)

X
62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 Σx = 543
(за 1 хв)
f
(кількість 3 8 10 15 18 20 17 13 11 5 2 Σf = n = 122
хворих)
xf 186 504 640 975 1188 1340 1156 897 770 355 144 Σxf = 8155
d -4,8 -3,8 -2,8 -1,8 -0,8 0,2 1,2 2,2 3,2 4,2 5,2
d2 23,04 14,44 7,84 3,24 0,64 0,04 1,44 4,84 10,24 17,64 27,04
d2f 69,12 115,52 78,40 48,60 11,52 0,80 24,48 62,92 112,64 88,20 54,08 Σd 2 f = 666,28
Середня арифметична зважена:

3. Частота пульсу за 1 хв (варіаційний ряд інтервальний, дискретний)
X 62—64 65—67 68—70 71—73
(за 1 хв.)
f 21 53 41 7 Σ f = n = 122
(кількість
хворих)
хцентральна 63 66 69 72
xцентральнаf 1323 34,98 29,29 504 Σx центральнаf — 8154
d — 3,8 — 0,8 2,2 5,2
d2 14,44 0,64 4,84 27,04
d2f 303,24 33,92 198,44 189,28 Σ d 2 f = 724,88
Середня арифметична зважена:
4. Зріст школярів (см) (варіаційний ряд інтервальний, інкретний)

х (см) 125— 127— 129— 131 — 133— 135— 137—
126,9 128,9 130,9 132,9 134,9 136,9 138,9
f 25 90 120 82 70 32 15 Σ f = n = 434
(число
дітей)
Xцентральна 126 128 130 132 134 136 138
Xцентральнаf 3150 11520 15600 10824 9380 4352 2070 Σ x ц ентральнаf
= 56896
d — 5,0 — 3,0 — 1,0 1,0 3,0 5,0 7,0
d2 25 9 1 1 9 25 49
d2f 625 810 120 82 630 800 735 Σ d2f =3802
Примітка: а ) варіанту центральну в інтервальних рядах визначають у

дискретному ряді як напівсуму крайніх значень групи (в прикладі 3 (62 + 64):2
= 63); в інкретному ряді як напівсума мінімальних значень двох суміжних груп
(у прикладі 4 (125+ 127):2= 128 і т. і.) чи до нижньої межі кожної групи додати
половину інтервалу (125 + 1 = 126).
Т а б л и ц я 1. Поділ дівчаток віком 7 років за зростом (см) у окремих районах

трьох областей
Область Зріст 114— 116— 118— 120— 122— 124— 126— 128— 130—
115,9 117,9 119,9 121,9 123,9 125,9 127,9 129,9 131,9
1 Кількі 4 7 9 12 16 14 8 6 3
сть
дітей
2 Кількі 5 10 14 16 17 20 13 11 9
сть
дітей
3 Кількі 15 4
18 21 ЗО 23 20 15 12 7
сть
дітей
Т а б л и ц я 2. Поділ дівчаток віком 7 років за масою тіла (кг) у окремих
районах трьох областей
Область Маса тіла 20,0— 22,0— 24,0— 26,0— 28,0— 30,0— 32,0—33,9
21,9 23,9 25,9 27,9 29,9 31,9
4 Кількість 6 8 12 16 9 5 4
дітей
5 Кількість 5 7 15 20 13 9 8
дітей
6 Кількість 3 9 13 16 18 15 6
дітей
Т а б л и ц я 3. Поділ хворих з ускладненими переломами щелепи за
термінами лікування в стаціонарі лікарень різних областей
Область Кількість днів 38—40 41—43 44—46 47—49 50—52 53—55 56—58
7 Кількість хворих 3 6 10 12 11 6 2
Т а б л и ц я 4. Дані біохімічного дослідження крові на холестерин у
працівників сільського господарства окремих районів різних областей
після інтоксикації пестицидами (мг %)
Область Концентрація 150— 190— 230— 270— 310— 350— 390—
холестерину (мг %) 180 220 260 300 340 380 420
10 Кількість спостережень 2 5 4 6 8 7 2
Т а б л и ц я 5. Поділ хворих з опіками, що лікуються в неопіковому
відділенні лікарні (13-та область) і спеціалізованих опікових відділеннях
(14-та, 15-та області), за терміном перебування в стаціонарі ( у днях)
Області Тривалість 1—5 6—10 11 — 16— 21— 26— 31— 36— 41—45
перебування 15 20 25 30 35 40
13 Кількість хворих 1297 1718 1084 658 297 200 118 54 40
ТЕМА:
Оцінка вірогідності результатів досліджень
• визначити доцільність проведення оцінки вірогідності результатів
досліджень, виражених відносними та середніми величинами, з
можливостями застосування коефіцієнта вірогідності (Стьюдента);
• вивчити методику оцінки вірогідності окремих результатів та
їхньої різниці.
Обґрунтування мети. Більшість досліджень лікарі проводять на
вибіркових сукупностях. Для цього визначають середню похибку відносної чи
середньої величини, яка дає змогу визначити суттєвість похідної величини, її
довірчі межі.
Визначення можливих меж коливання показників під час повторних
досліджень дає змогу встановити межі норми показників під час клінічних
досліджень.
Якщо в процесі вивчення одного і того самого явища в різних вибіркових
сукупностях буде отримано різні результати, кожен з них певною мірою
характеризуватиме дане явище, проте залежно від випадкових коливань він
відрізнятиметься від результату генеральної сукупності. В такому разі слід
проводити оцінку вірогідності (істотності) різниці цих результатів за
допомогою параметричного коефіцієнта вірогідності (кри-терія Стьюдента).
Уміння проводити оцінку вірогідності результатів дослідження допомагає
зробити правильні висновки, а також уникнути помилок в інтерпретації
результатів.
1) знати:
суть понять вірогідності результатів дослідження та коефіцієнта
вірогідності;
методику оцінки вірогідності результатів дослідження та їхньої різниці;
2) вміти:
обчислювати середні похибки репрезентативності відносних і середніх
величин;
визначати довірчі інтервали та коефіцієнт вірогідності для оцінки
результатів досліджень та їхньої різниці.
1. Мета проведення оцінки вірогідності результатів дослідження.
2. Визначення поняття репрезентативності, довірчого інтервалу та
довірчих меж.
3. Мета визначення середньої похибки похідних величин (відносної та
середньої). Методика її визначення.
4. Методика визначення довірчих меж похідних величин.
5. Методика обчислення коефіцієнта вірогідності різниці двох вибіркових
сукупностей.
6. Якій імовірності безпомилкового прогнозу відповідають певні
значення коефіцієнта вірогідності (критерія Стьюдента)?
7. Оцінка вірогідності результатів дослідження за незначної кількості
спостережень (n < ЗО).
1. Визначіть довірчі межі з імовірністю 95,5 %, якщо середній зріст у
досліджуваній групі становив 165 см, m = ± 2,0 см.
2. Під час визначення різниці середніх величин зросту 7-річних дівчаток
за два роки отриманий коефіцієнт вірогідності становить 1,8. Чи вірогідні
відмінності зросту?
3. Кількість спостережень (п) у двох порівнюваних групах дорівнює 167.
Коефіцієнт вірогідності t = 2,0. Оцініть отримані результати.
4. Наведено дані про частоту загрози переривання вагітності (%) серед
тих, хто працює із сірководнем (23,4 + 2,9%), і тих, що не мали контакту з цією
речовиною (14,2 ± 2 , 4% ) . Визначіть, чи вагома різниця результатів.
5. Наведено дані про частоту повернень до роботи хворих на інфаркт
міокарда з гіпертонічною хворобою (56,0 ± 3,5 %) та хворих на інфаркт
міокарда без гіпертензій (67,4 ± 3 , 0 % ) . Визначіть, чи вагома різниця
результатів.
6. Які дані потрібні для визначення різниці летальності хворих з опіками
під час лікування в хірургічному відділенні лікарні загального профілю та
спеціалізованому комбустіологіч-ному відділенні?
7. Середня маса 400 новонароджених хлопчиків становить 3380 г при а =
200 г. Визначіть середню похибку середнього результату та довірчі межі зі
ступенем імовірності 95,5 %, 997 %.
8. Обстеження 64 шістнадцятирічних хлопців засвідчило, що середня
частота пульсу дорівнює 74 за 1 хв при а = 4 уд. Визначіть середню похибку та
довірчі межі з різним ступенем імовірності.
9. Середній зріст новонароджених дівчаток від перших пологів у 120
матерів становив 50,0 см при а = 2 см. Визначіть межі середнього зросту цих
дітей за різних ступенів імовірності.
10. Частота виявлення гіпертонічної хвороби під час проф-огляду
становила 12 ± 1,2 %. В яких межах у генеральній сукупності буде величина
цього показника з імовірністю 95,5 % ?
11. Середня тривалість лікування хворих з виразковою хворобою шлунка
становила 23 дні при о = 4, 8, п = 64 особи. Визначіть довірчі межі середньої
величини під час проведення аналогічних досліджень з імовірністю 95,5 %.
12. У 40 хворих, що лікувалися новим препаратом, частота ' рецидивів
становила 7,6 % при m = ± 1,3 %. Визначіть, в яких межах може бути даний
показник у генеральній сукупності або за проведення аналогічних досліджень з
імовірністю 99,7 %. ,
13. Середня тривалість лікування в поліклініці хворих на ангіну
становила 10,7 дня при m = ± 1,2. В яких межах буде цей результат під час
проведення аналогічних досліджень з імовірністю 95,5 % ?
14. Які дані потрібні для визначення різниці рівнів захворюваності на кір
дітей, яким проведено щеплення, та дітей, батьки яких відмовилися від
щеплень?
15. Визначіть довірчі межі середньої тривалості перебування хворих у
стаціонарі з приводу апендектомії, якщо X = 6,5 дня, m — ± 0,5 дня.

Завдання 1
Провести оцінку вірогідності різниці результатів досліджень за даними
ситуаційних задач (пп. 1.1.—1.16.).
1.1. Середня тривалість лікування хворих на пневмонію із застосуванням
препарату А становила 20,5 ± 0,8 дня, іншого препарату — 22,5 ± 0,7 дня.
1.2. За даними профілактичних оглядів частота випадків зниження зору у
восьмирічних школярів у школі № 1 дорівнювала 34,2 ± 0,2 %,' у школі № 2—
37,3 ± 0,4 %.
1.3. За даними профілактичних оглядів частота випадків сколіозу в
школярів віком 12 років становила 33,0 ± 1,2 %, а 14 років — 40,0 ± 0,8 %.
1.4. Поширеність опіків у дітей 0—14 років на 10 тисяч дітей в районі Д.
становила 30,9 ± 0,4, в районі С.— 25,5 ± 0,6.
1.5. Середня маса тіла хлопчиків, народжених від перших пологів,
становила 3410 ± 60 г, а від других — 3460 ± 40 г.
1.6. У 1980 р. середній зріст новонароджених дівчаток дорівнював 48,7 ±
0,5 см, а в 2000 p.— 50,0 ± 0,6 см.
1.7. Частота передчасних пологів у місті К. п'ять років тому становила 3,8
± 0,2 %, а в звітному році цей показник дорівнював 4,7 ± 0,3 %.
1.8. Частота ускладнень перших пологів у жінок, що мали в анамнезі
аборт, становила 30,2 ± 3 %, а у жінок, що не мали такої операції,— 20,1 ± 2 %.
1.9. Частота виробничого травматизму з тимчасовою втратою
працездатності на 1000 працівників металургійної промисловості сягає 7,2 ±
0,4, а металообробної — 4,5 ± 0,6.
1.10. Частота функціональних порушень постави у хлопчиків віком 9
років становила 9,3 ± 0,4 %, а в дівчаток — 13,0 ± 0,7 %.
1.11. Частота внутрішньоматкової гіпоксії плода у вагітних, які мали
анемію, дорівнювала 13,7 ± 0,8 %, а в контрольній групі — 11,2 ± 0,6 %.
1.12. Рівень лікарняної летальності у хворих з опіками, що лікувалися в
спеціалізованому комбустіологічному відділенні, становила 1,1 ± 0,04 %, а в
тих, що лікувалися в хірургічному відділенні, відповідно 2,0 ± 0,2 %.
1.13. У дванадцятирічних сільських дівчат середня довжина тіла
дорівнювала 145,2 ± 0,7 см, а в міських — 147,0 ± 0,7 см.
1.14. Частота випадків сколіозу у дванадцятирічних хлопчиків становила
31,0 ± 1,3 %, а у дівчаток такого самого віку — 36,0 ± 0,8 %.
1.15. Частота пульсу у студенток перед складанням іспиту досягала 84 ± 4
за 1 хв, а після складання іспиту вона зменшилася до 70 ± 3 за 1 хв.
1.16. Частота анемії у вагітних, які проживають у несприятливих
екологічних умовах, досягла 47,0 і 3 % а в контрольній групі цей показник
становив 37 ± 2,5 %.
Завдання 2
Оцінити вірогідність різниці результатів досліджень у двох малих
вибірках (п < ЗО) за даними, наведеними в табл. 1—4, використовуючи
таблицю значень критерію t Стьюдента (див. далі).
Т А Б Л И Ц Я 1. ДАНІ ОЦІНКИ РІЗНИЦІ АКТИВНОСТІ ФАГОЦИТОЗУ У
ХВОРИХ НА ГОСТРУ (1-ША ГРУПА) ТА ЗАТЯЖНУ (2-ГА ГРУПА) ФОРМУ
ПНЕВМОНІЇ, %
Кількість Величина
критерію t
Область спостережень у групах
1 2
1 10 7 2,2
2 12 7 2,0
3 9 9 1,96
4 10 6 2,2
Т А Б Л И Ц Я 2. ДАНІ ОЦІНКИ РІЗНИЦІ ВМІСТУ ГЕМОГЛОБІНУ В КРОВІ У
ГРУПАХ ЧОЛОВІКІВ З ОПІКАМИ І—II СТУПЕНЯ (1-ША ГРУПА) ТА II—III

ступеня (2-га група), г/л
Область Кількість спостережень у Величина
групах критерію t
1 2
5 10 9 2,0
6 8 9 2,2
7 9 7 2,18
8 9 5 2,02
Т А Б Л И Ц Я 3. ДАНІ ОЦІНКИ РІЗНИЦІ ВМІСТУ ЕОЗИНОФІЛІВ У КРОВІ
ЖІНОК, ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ У ФАРБУВАЛЬНИХ ЦЕХАХ ТЕКСТИЛЬНИХ ФАБРИК (1-

ША ГРУПА), ТА В КОНТРОЛЬНІЙ ГРУПІ (2-ГА ГРУПА), %
Область Кількість спостережень у Величина
групах критерію t
1 2
9 6 9 2,1
10 8 12 2,2
11 9 7 2,0
12 12 9 1,95
Т А Б Л И Ц Я 4. ДАНІ ОЦІНКИ ЗБІЛЬШЕННЯ МАСИ ТІЛА ДІТЕЙ, ЯКІ
ОТРИМАЛИ НОВУ ХАРЧОВУ СУМІШ (1-ша група), та в контрольній групі (2-га

група)
Область Кількість Величина
спостережень у групах критерію t
1 2
13 8 8 1,96
14 11 7 2,2
15 10 9 2,0
Таблиця значень критерію t (Стьюдента)
n' 95 % (Р < 99 % (Р < 0,01) 99,9 % (Р<
0,05) 0,001)
1 12,71 63,66 636,62
2 4,30 9,93 31,60
3 3,18 5,84 12,94
4 2,78 4,60 8,61
5 2,57 4,03 6,86
6 2,45 3,70 5,96
7 2,37 3,50 5,40
8 2,30 3,36 5,04
9 2,26 3,25 4,78
10 2,23 3,17 4,59
11 2,20 3,11 4,49
12 2,18 3,06 4,32
13 2,16 3,01 4,22
14 2,14 2,98 4,12
15 2,13 2,96 4,07
16 2,12 2,92 4,02
17 2,11 2,90 3,97
18 2,10 2,88 3,92
19 2,09 2,86 3,88
20 2,09 2,85 3,85
21 2,08 2,83 3,82
22 2,07 2,82 3,79
23 2,07 2,81 3,77
24 2,06 2,80 3,75
25 2,06 2,79 3,72
26 2,06 2,78 3,71
27 2,05 2,77 3,69
28 2,05 2,76 3,67
29 2,05 2,76 3,66
ЗО 2,04 2,75 3,65
Понад ЗО 1,96 2,58 3,26
ТЕМА:
Непараметричні методи оцінки вірогідності різниці
результатів статистичного дослідження
• ознайомитися з можливостями та умовами застосування
непараметричних методів оцінки вірогідності різниці результатів
статистичного дослідження, вивчити методику визначення окремих
непараметричних критеріїв.
Обґрунтування мети. Оцінювати вірогідність різниці результатів
статистичного дослідження за допомогою критерію Стьюдента (t) можна тільки
в разі наведення вихідних даних у кількісному вигляді та за нормального (чи
близького до нього) розподілу варіант.
До того ж характер розподілу медико-біологічних ознак може бути
різним, а вивчення його в малих вибіркових сукупностях не дає можливості
визначити тип розподілу.
У таких випадках для оцінки вірогідності різниці слід використовувати
непараметричні критерії.
їхніми перевагами є можливість використання незалежно від типу
розподілу ознаки або коли він невідомий (мала вибіркова сукупність), простота
методики, можливість використання в сукупностях з ознаками напівкількісного
(порядкового) характеру, а також для оцінки вірогідності різниці у двох (та
більше) зв'язаних між собою або незалежних сукупностях.
1) З Н А Т И :
можливості та умови застосування непараметричних критеріїв оцінки
вірогідності різниці у взаємопов'язаних і незалежних сукупностях за
допомогою відповідних методик;
2) В М І Т И :
вибирати відповідний непараметричний критерій для оцінки вірогідності
різниці результатів конкретного статистичного дослідження; визначати й
оцінювати критерій знаків; визначати й оцінювати критерій Вілкоксона;
визначати й оцінювати критерій Колмогорова—Смирнова;
визначати й оцінювати критерій відповідності X (критерій Пірсона).
1. Умови для використання параметричних критеріїв оцінки вірогідності
різниці результатів дослідження.
2. Можливості та переваги використання непараметрич-них критеріїв.
3. Характеристика незалежних і взаємопов'язаних сукупностей.
4. Непараметричні критерії, які використовують для оцінки різниці
результатів дослідження у взаємопов'язаних сукупностях, методика їхнього
визначення та оцінка.
5. Непараметричні критерії, які використовують для оцінки різниці в
незалежних сукупностях, методика їхнього визначення та оцінка.
6. Практичне значення критерію відповідності, методика визначення та
оцінка.
Завдання 1
Визначити та оцінити критерій знаків (Z) за даними, наведеними в табл. 1
—3, використовуючи типовий приклад і критичні значення Z-числа знаків, що
рідше зустрічаються.
Т и п о в и й п р и к л а д Зміна маси тіла після дієти у 10 осіб, кг
До дієти Після дієти Спрямованість
змін
75 74 -
82 82 =
73 75 +
85 83 +
80 78 -
78 80 +
87 85
88 90 +
90 88 -
94 83 -
Зразок виконання завдання
1. Спрямованість змін парних спостережень позначають знаками " + " , "
— " та " = ". Варіанти без змін (" = " ) не беруть до уваги в підрахунку загальної
кількості спостережень (у нашому прикладі п = 9).
2. Окремо підраховують кількість спостережень з позитивними (3) та
негативними (6) результатами (це числа знаків Z).
3. Порівнюють менше число знаків з критичними значеннями. Якщо
одержана величина менша за табличну, то різниця вірогідна (істотна). У
прикладі при п = 9, Z = 3, що перевищує табличне значення для цієї кількості
спостережень (Z = 2). Отже, різниця невірогідна, ймовірність похибки більша за
5 % (р > 0,05).
Критичні значення Z — кількості знаків, що рідше зустрічаються
(за В. Ю. Урбахом)
n Р n Р n Р
0,05 0,01 0,05 0,01 0,05 0,01
7 1 — 23 7 5 34 11 10
8 1 1 24 7 6 35—36 12 10
9—11 2 1 25 8 6 37—38 13 11
12—14 3 2 26—27 8 7 39 13 12
Продовження
n Р n Р n Р
0,05 0,01 0,05 0,01 0,05 0,01
15—16 4 3 28 9 7 40—41 14 12
17 5 3 29 9 8 42—43 15 13
18—19 5 4 30—31 10 8 44—46 16 14
20 6 4 32 10 gу 47—48 17 15
21—22 6 5 33 11 9 49—50 18 16
Т а б л и ц я 1. Вплив гемосорбції на загальнотоксичні симптоми у
дітей з площею опіків 10—15 % поверхні тіла (спрямованість змін)
Лікарня Дитина
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
1 = - - - + - - - - - -
2 - - - - - + - - - - =
3 + - - - = - - - + - -
4 - - + - - = - - - - -
5 = - - - + - - - - + -
Т а б л и ц я 2. Зміни ШОЕ на 7-й день від початку протизапального
лікування у хворих на пневмонію (спрямованість змін)
Лікарня Хворий
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
6 - - = - - + - - - - -
7 + - - - - - - - - - =
8 = - - = - - + - - - -
9 - + - - = - - - + - -
10 - - - - - + + - - - -
Т а б л и ц я 3. Зміни кількості лейкоцитів порівняно з нормою після лікування
новим препаратом (характер змін)
Лікарня Хворий
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
11 + - - - - - - + - - -
12 - = - + - - - - - - -
13 - - - - - - + - - - =
14 - = - - + - - - - + -
15 - + - - - + - - - - -
Завдання 2
Визначити й оцінити Т-критерій Вілкоксона за даними, наведеними в
табл. 4—7, використовуючи типовий приклад і критичні значення Т-критерію
Вілкоксона для взаємопов'язаних сукупностей.
Рівень артеріального тиску у хворих на гіпертонічну хворобу до та
після лікування, мм рт. ст.
Хворий Рівень Різниця Ранг Значення Значення
артеріального тиску різниці рангів зі рангів зі
до після знаком знаком "
лікуванн лікування "— " +"
я
В. 210 175 - 35 6,5 6,5 4
К. 185 140 - 35 6,5 6,5
Р. 160 185 + 25 4 1
Н. 175 145 - 30 5 5
П. 190 150 - 40 8 8
А. 155 160 +5 1
С. 180 160 - 20 3 3
Ю. 200 155 - 45 9 9
Т. 170 155 - 15 2 2
Т = 40 Т=5
1. Визначають різницю в порівнюваних парах між кінцевим і початковим
рівнями артеріального тиску.
2. Визначають ранг різниці для кожної з порівнюваних пар результатів
(порядкові номери абсолютних значень, не враховуючи знаки " + " чи " — " у
порядку зростання). Ранги однакових значень дорівнюють півсумі двох
порядкових місць.
3. Обчислюють окремо суму рангів для різниць із знаками " + " та " — ".
Для подальшої оцінки використовують меншу суму рангів (у нашому прикладі
Т = 5).
4. Визначену меншу суму рангів Т порівнюють із табличним значенням Т
для відповідної кількості спостережень. Якщо одержаний критерій Т менший за
табличний, різниця вірогідна.
У нашому прикладі при п = 9, Т = 5, що не перевищує табличного
значення для рівня ймовірності Р < 0,05 (Т = 7).
Висновок. Різницю між рівнями артеріального тиску можна вважати
вірогідною.
Граничні значення Т-критерію Вілкоксона для взаємопов'язаних сукупностей (за В.
Ю. Урбахом)
Р Р Р
n n n
0,05 0,01 0,05 0,01 0,05 0,01
6 1 — 13 18 11 20 53 39
7 3 14 22 14 21 60 44
8 5 1 15 26 17 22 67 50
9 7 3 16 31 21 23 74 56
10 9 4 17 36 24 24 82 62
11 12 6 18 41 29 25 90 69
12 15 8 19 47 33 — — —
Т а б л и ц я 4. Вміст гемоглобіну в крові хворих з глибокими опіками
через 1 та 2 доби після дістання опіку, г/л
Лікарня Термін Вміст в крові досліджуваних
гемоглобіну хворих
1-ша
130 125 120 110 130 115 123 116
доба
1
2-га
120 110 112 100 110 90 125 88
доба
1-ша
135 120 110 115 118 130 120 110
доба
2
2-га
120 110 112 120 100 110 95 98
доба
1-ша
120 115 100 130 125 125 118 114
доба
3
2-га
110 105 105 110 115 122 116 120
доба
1-ша
128 118 130 126 116 125 130 128
доба
4
2-га
120 126 120 110 100 110 118 112
доба
Т а б л и ц я 5. Зміни бактерицидної активності сироватки крові у
хворих на затяжну пневмонію на 5-й та 10-й день від початку
захворювання, %
Лікарня Період Бактерицидна активність сироватки крові
5-й день 96 95 93 94 90 95 90 89
5
10-й день 86 96 87 86 91 84 83 92
5-й день 93 96 92 95 90 89 91 95
6
10-й день 88 87 83 86 91 84 84 85
5-й день 90 92 94 96 88 95 93 91
7
10-й день 85 88 87 90 89 92 83 93
5-й день 95 86 90 92 90 93 95 88
8
10-й день 88 91 83 82 86 87 86 84
Т а б л и ц я 6. Зміни діастолічного артеріального тиску у хворих на
гіпертонічну хворобу після лікування новим препаратом, мм рт. ст.
Лікар
Період Артеріальний тиск
ня
До лікування 90 100 105 85 105 95 110 100
9 Після
85 80 90 90 115 85 85 75
лікування
До лікування 85 105 110 95 90 90 85 95
10 Після
80 110 100 100 80 85 80 80
лікування
До лікування 110 100 95 105 100 85 90 95
11 Після
105 110 80 100 90 90 80 80
лікування
До лікування 110 90 105 90 85 110 100 95
12 Після
100 85 110 80 80 100 75 90
лікування
Т а б л и ц я 7. Зміни вмісту еозинофілів у крові жінок, що працюють у
фарбувальних цехах текстильних фабрик, залежно від стажу роботи, %
Досліджувана
Стаж, роки Вміст еозинофілів
група
До 2 3 5 2 4 6 4 3 5
13
5-7 9 7 6 7 4 3 8 6
До 2 4 6 6 5 3 5 7 8
14
5—7 10 4 9 9 8 4 10 8
До 2 7 5 4 4 6 3 5 4
15
5-7 10 3 9 8 5 9 9 7
Завдання З
Визначити та оцінити критерій Колмогорова—Смирнова за даними,
наведеними в табл. 8—10, використовуючи типовий приклад і граничні
значення λ2005 = 1,84 та λ2001 = 2,65.
Типовий приклад
Збільшення маси тіла новонароджених доношених дівчаток за різних
методів вигодовування (протягом 4 міс після народження), кг:
Метод І (х) 1,6 1,8 2,0 2,0 2,1 2,3
Метод II (У) 1,9 2,1 2,2 2,3 2,5 2,5
Варіанти Частота Накопичені Накопичені Різниця

хіу варіант по частоти по частки
у групах групах
висхідному Рх Pу Sx Sy
порядку
1,6 1 0 1 0 0,166 0 0,166

1,8 1 0 2 0 0,333 0 0,333
1,9 0 1 2 1 0,333 0,166 0,167
2,0 2 0 4 1 0,666 0,166 0,500
2,1 1 1 5 2 0,833 0,333 0,500
2,2 0 1 5 3 0,833 0,555 0,333
2,3 1 1 6 4 1,000 0,666 0,334
2,5 0 2 6 6 1,000 1,000 0
nх = 6 nу = 6
Зразок обчислення
1. Об'єднують в один ряд усі варіанти обох груп у висхідному порядку
(графа 1).
2. Записують частоту варіант окремо в групах х і у (графи 2, 3).
3. Визначають накопичену частоту шляхом послідовного додавання до
частоти поточної варіанти частот усіх попередніх варіант по відповідній групі
(графи 4, 5). Сума накопичених частот не повинна перевищувати загальної
кількості варіант по кожному ряду.
4. Накопичені частоти ділять на кількість спостережень у відповідних
групах і визначають накопичені частки (графи 6, 7). Ці дані можна отримати з
таблиць Колмогорова—Смирнова.
5. Обчислюють різницю накопичених часток груп х і у (не враховуючи
знаків) (графа 8). Для подальших розрахунків використовують максимальну
різницю.
6. Визначають критерій λ2 за формулою: ,

де Д — найбільша різниця (за графою 8 — у прикладі 0,500).
7. Якщо λ 2 більше λ20,05 = 1,84 чи λ20,01 = 2,65, різниця істотна.
У нашому прикладі λ 2 = 0.52 x 36/12 = 0,75.
Висновок.
Різницю не можна вважати вірогідною.
Значення накопичених часток S/n за різних величин накопичених

частот S і кількості п (для критерію Колмогорова—Смирнова)
№ l 2 3 4 5 6 7 8 9
5 0,200 0,400 0,600 0,800 1,000 — — — —
6 0,166 0,333 0,500 0,666 0,833 1,000 — — —
7 0,143 0,286 0,482 0,571 0,714 0,857 1,000 — —
8 0,125 0,250 0,375 0,500 0,625 0,750 0,875 1,000 —
9 0,111 0,222 0,333 0,444 0,555 0,666 0,777 0,888 1,000
10 0,100 0,200 0,300 0,400 0,500 0,600 0,700 0,800 0,900
11 0,091 0,182 0,273 0,364 0,455 0,545 0,636 0,727 0,818
12 0,083 0,166 0,250 0,333 0,417 0,500 0,583 0,666 0,750
13 0,077 0,154 0,231 0,307 0,385 0,461 0,538 0,615 0,692
14 0,071 0,143 0,214 0,286 0,357 0,428 0,500 0,571 0,643
15 0,066 0,133 0,200 0,266 0,333 0,400 0,466 0,533 0,600
16 0,062 0,125 0,187 0,250 0,312 0,375 0,437 0,500 0,562
17 0,059 0,118 0,176 0,235 0,235 0,353 0,412 0,471 0,529
18 0,055 1,112 0,166 0,222 0,222 0,333 0,388 0,444 0,500
Продовження таблиці
№ 10 11 12 13 14 15 16 17 18
10 1,000 — — — — — — — —
11 0,909 1,000 — — — — — — —
12 0,833 0,917 1,000 — — — — — —
13 0,769 0,846 0,923 1,000 — — — — —
14 0,714 0,786 0,857 0,928 1,000 — — — —
15 0,666 0,733 0,800 0,866 0,933 1,000 — — —
16 0,625 0,687 0,750 0,812 0,875 0,937 1,000 —
17 0,588 0,643 0,706 0,785 0,823 0,882 0,941 1,000 —
18 0,555 0,611 0,666 0,722 0,777 0,833 0,888 1,944 1,000
Т а б л и ц я 8. Активність фагоцитозу у хворих на гостру (група X) та

затяжну (група Y) пневмонію, %
Лікарня Група Активність фагоцитозу
X 60 62 66 67 70 64 63
1
Y 58 60 61 57 57 62 59
X 61 63 64 67 65 68 60
2
Y 55 60 62 56 57 62 58
X 59 63 65 67 64 68 66
3
Y 60 58 55 56 59 57 56
X 60 62 63 66 64 67 60
4
Y 56 60 61 57 58 64 57
Т а б л и ц я 9. Вміст лімфоцитів у крові хворих на виразкову хворобу,
які мали ускладнення у вигляді пенетрації (група X), і без ускладнень
(група Y), %
Лікарня Група Вміст лімфоцитів
X 12 15 14 14 22 20 20 24
5
Y 20 25 25 23 29 28 30 27
X 14 18 15 15 19 20 21 21
6
Y 19 24 24 23 27 26 28 28
X 17 16 14 14 18 21 23 20
7
Y 24 18 26 26 23 25 29 27
X 18 17 15 14 19 21 24 21
8
Y 24 19 25 24 23 24 28 26
Т а б л и ц я 10. Вміст гемоглобіну в чоловіків з опіками 1—2 (X) і 2—З
(Y) ступенів через 3 доби після дістання опіку, г/л
Лікарня Група Вміст гемоглобіну
X 128 130 130 128 135 140 137 140
9
Y 110 110 128 115 116 120 122 122
X 125 135 137 137 130 131 139 138
10
Y 115 110 115 118 123 123 125 126
X 130 130 124 127 128 134 135 129
11
Y 116 112 112 117 122 122 126 134
X 126 130 128 138 136 130 132 140
12
Y 118 120 115 126 115 126 126 118
Завдання 4
Визначити й оцінити критерій відповідності χ2 (Критерій Пірсона) за
даними задач 4.1 – 4.15, використовуючи типовий приклад і таблицю значень
критерію χ2.
Наслідки застосування трьох методів неспецифічної профілактики грипу
Очікувана
Із них Р - Р'
кількість
Кількість
не не
Метод піддослід захво захво не не
захво захво захво
них ріли ріють захво захворіли захво
ріли ріють ріли
ріли ріли
(Р) (Р' )
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
І 140 80 60 42 98 38 -38 14,7
II 232 60 172 70 162 -10 10 0,6
III 160 20 140 48 112 -28 28 7,0
Абсол
ютне 532 160 372 160 372
Разом
число
% 100 30,0 70,0
1. Обирають "нульову" гіпотезу, в основу якої покладено припущення
про відсутність різниці за ефективністю досліджуваних методів. У цьому
прикладі це сумарний поділ піддослідних (у %) на тих, що захворіли (ЗО %), й
тих, які не захворіли (70 %), за трьома методами.
2. Обчислюють "очікувану" абсолютну кількість (Р') за даними —
"нульової" гіпотези: скільки було б тих, що захворіли та не захворіли,
відповідно до обраного поділу піддослідних (графа 5, 6).
Для І методу: із 140 піддослідних ЗО % хворих становлять 42 особи,
відповідно не хворіли 98 осіб (70 %) і т. д.
3. Обчислюється різниця між фактичними та "очікуваними" числами в
кожній групі (Р — Р ' ) (графа 7—8).
4. Визначений результат (графа 7—8) підноситься до квадрату й
обчислюється частка від ділення квадратів різниць на "очікувані" числа по
групах серед тих, що захворіли та не хворіли (графа 9—10).
5. Обчислюється критерій відповідності за формулою χ .

У нашому прикладі X = 34,4 + 1,42 +16,3 + 14,7 + 0,6 +7,0 = 74,42.
6. Оцінка X проводиться за таблицею для відповідної кількості "ступенів
свободи" (n'). Для будь-якої сукупності кількість ступенів свободи є на 1
меншим від кількості варіант (груп) за відповідним критерієм оцінки. Для
нашого прикладу п' визначається з кількості досліджуваних методів (r = 3) та
кількості груп результатів (S = 2):
n' = ( S — 1) • (r — 1), де S — кількость граф вихідної таблиці (без графи
"Разом"), r — кількость рядків без рядка "Разом", тобто п' - (2—1) - ( 3 — 1 ) - 2.
Для кількості ступенів свободи n' = 2 значення χ200,5 — 5,991, χ20,01 = 9,210
Одержаний результат X = 74,42, що набагато перевищує табличне
значення χ20,01. Отже, "нульова гіпотеза" не підтверджується та різниця різних
методів профілактики грипу є істотною.
Таблиця значень критерію χ2
Кількість Ймовірність похибки (Р)

ступенів 0,05 0,01 0,001
свободи n'
1 3,8 6,6 9,5
2 6,0 9,2 12,4
3 7,8 11, 3 14,8
4 9,5 13,3 16,9
5 11,1 15,1 18,9
6 12,6 16,8 20,7
7 14,1 18,5 22,6
8 15,5 20,1 24,3
Продовження таблиці
Кількість Ймовірність похибки (Р)
ступенів 0,05 0,01 0,001
свободи n'
9 16,9 21,7 26,1
10 18,3 23,2 27,7
11 19,7 24,7 29,4
12 21,0 26,2 31,0
13 22,4 27,7 32,5
14 23,7 29,1 34,0
15 25,0 30,6 35,5
16 26,3 32,0 37,0
17 27,6 33,4 38,5
18 28,9 34,8 40,0
19 30,1 36,2 41,5
20 31,4 37,6 43,0
21 32,7 38,9 44,5
22 33,9 40,3 46,0
23 35,2 41,6 47,5
24 36,4 43,0 48,5
25 37,7 44,3 50,0
26 38,9 45,6 51,5
27 40,1 47,0 53,0
28 41,3 48,3 54,5
29 42,6 49,6 56,0
30 43,8 50,9 57,5
Задача 4.1
Дані про загострення хронічних радикулоневритів серед робітників ТЕЦ залежно від
умов праці
загострень
Разом Кількість
Умови праці на рік
хворих
2 3 та більше
Вимушена поза 92 10 17
Різкі зміни
110 5 12
температур
Сприятливі 320 4 9
Задача 4.2
Дані про загрозу переривання вагітності серед робітниць заводу хімічного волокна
залежно від стажу роботи
Загроза
Тривалість стажу,
Обстежено переривання
роки
вагітності
1—2 160 6
3—4 180 9
5—7 315 40
8 і більше 420 45
Задача 4.3
Поділ осіб, що хворіли на грип, залежно від застосованих методів профілактики
Метод профілактики Обстежено Захворіли
Приймання ремантадину 120 12
Застосування оксолінової
152 28
мазі
Щеплення
протигрипозною 685 103
вакциною
Задача 4.4
Поділ вагітних, що хворіють на анемію та хвороби нирок, залежно від проживання в
умовно чистому чи забрудненому районі
Діагностовано
Обстежено Хворіли
Район хвороби
жінок на анемію
нирок
Умовно чистий 560 140 17
Забруднений 1485 594 89
Задача 4.5
Поділ дітей, що народилися хворими, залежно від проживання їхніх сімей в умовно
чистому чи забрудненому районі
Кількість Народилися
Район
новонароджених хворими
Умовно чистий 600 120
Забруднений 785 355
Дані про реакцію ШОЕ у робітників різних цехів
Була
Цех Обстежено прискорена
реакція ШОЕ
Ливарний 420 70
Інструментальний 320 30
Сортувальний 280 8
Разом 1020 108
Задача 4.7
Дані про стан артеріального тиску в робітниць різних цехів ткацької фабрики
Мали артеріальний тиск
Цех Обстежено
підвищений знижений
Прядильний 280 85 40
Сортувальний 240 36 65
Задача 4.8
Поділ чоловіків, що померли від раку легенів, залежно від тютюнокуріння
Не Курили Курили
Разом
курили люльку сигарети
480 315 1290 2085
Померли
від раку 40 55 380 475
легенів
Задача 4.9
Поділ робітників цементного заводу, що хворіють на хронічний бронхіт, залежно від
стажу роботи
Хворіють на
Тривалість
Обстежено хронічний
стажу, роки
бронхіт
До 5 185 25
5—9 130 35
10—14 85 40
Разом 400 100
Задача 4.10
Поділ підлітків, які проживають у сприятливих і
несприятливих екологічних умовах, за р і в н ем гармонійного
м о р ф оф у н к ц і о н а л ь н о г о с т а н у ( а б с о л ю т н і д а н і )
Морфофункціональний стан
Кількість
Стан довкілля різко
підлітків гармонійний дисгармонійний
дисгармонійний
Сприятливий 800 647 135 18
Несприятливий 755 540 160 55
Задача 4.11
Поділ обстежених, що мають знижений артеріальний тиск, за віком
Виявлено
Вік, роки Обстежено
знижений тиск
18—25 250 80
26—35 300 70
35 і більше 115 15
Разом 665 165
Задача 4.12
Дані про виявлення порушень постави під час обстеження школярів різного віку
Виявлено
Вік, роки Обстежено
сколіоз
7 200 18
10 400 65
14 300 77
Разом 900 160
Задача 4.13
Дані про захворювання новонароджених, сім'ї яких проживали в різних екологічних
умовах
Захворювання
Кількість
внутрішньо-
Територія новонарод природжені
маткова
жених вади
гіпоксія
Умовно
340 7 20
чиста
Забруднена 260 8 29
Разом 600 20 49
Задача 4.14
Дані про ускладнення серед прооперованих хворих, які потребували екстреної
допомоги, залежно від терміну доставки
Термін доставки Кількість Мали

прооперованих ускладнення
До 24 год 1400 42
Пізніше за 24 год 340 24
Разом 1710 66
Задача 4.15
Дані про виявлення під час обстеження зниження гостроти зору в школярів різного
віку
Виявлено
Вік, роки Обстежено зниження
гостроти зору
7 6050 305
10 7180 865
14 10200 3570
Разом 23430 4740
ТЕМА:
Метод стандартизації
• ознайомитися з можливостями застосування методу
стандартизації під час проведення статистичних досліджень.
• вивчити методику визначення стандартизованих показників і
використання їх для оцінювання результатів аналізу статистичних
матеріалів.
Обґрунтування мети. В практиці охорони здоров'я та в наукових
дослідженнях часто виникає потреба в порівнянні показників здоров'я
населення, а також діяльності закладів охорони здоров'я в різних за складом
сукупностях (показники захворюваності в неоднакових за віковим складом і
стажем роботи колективах; показники смертності, народжуваності на
територіях, що відрізняються за віковим складом населення; показники
летальності в окремих відділеннях стаціонару, що відрізняються термінами
доставки хворих, які потребують екстреної хірургічної допомоги тощо).
У таких випадках різниця між загальними показниками може бути
зумовлена неоднорідністю складу порівнюваних груп. Дії цих побічних
чинників слід відокремити (елімінувати), інакше порівняння масштабу явищ у
таких сукупностях втрачає зміст.
Для елімінування впливу побічних чинників на масштаб явища, що
вивчається в різних за складом сукупностях, використовують метод
стандартизації.
Стандартизовані показники відображують, якими були б загальні
коефіцієнти в порівнюваних сукупностях, якби вони мали однаковий склад за
тією чи тією ознакою.
Уміння використовувати цей методичний прийом під час проведення
аналізу матеріалів має суттєве практичне значення, чим і продиктовано потребу
його вивчення.
1 ) з н ат и :
мету та можливості використання методу стандартизації;
методику визначення стандартизованих показників за допомогою
прямого методу;
2) в м і т и :
обчислювати стандартизовані показники за допомогою прямого методу;
оцінювати одержані результати.
1. Можливості методу стандартизації та його сутність.
2. Методи стандартизації.
3. Умови застосування прямого методу.
4. Методика обчислення стандартизованих показників за допомогою
прямого методу.
5. Види стандартів.
6. Оцінка стандартизованих показників порівняно з інтенсивними
показниками.
1. Наведено дані про склад населення за видом занять і рівнем освіти.
Яка з цих ознак може насамперед впливати на рівень загального
показника інвалідизації через хвороби системи кровообігу в порівнюваних
сукупностях?
2. Рівень інвалідизації через хвороби системи кровообігу в області А.
становить 8,0, в області Б.— 6,1 випадки на 10 тис. працюючих.
Стандартизовані показники за видом занять населення становлять відповідно
5,4 і 7,9 випадка на 10 тис. працюючих. Оцініть дані.
3. Наведено дані про склад населення за віком, статтю, видом занять,
рівнем освіти. Які з цих ознак можуть насамперед впливати на рівень
загального показника смертності в порівнюваних сукупностях?
4. Рівень смертності в області Н. серед чоловіків становить 14,5 %0, серед
жінок — 15,5 %0. Стандартизовані показники за віком дорівнюють відповідно
15,2 %0 та 10,8 %0. Оцініть дані.
5. Рівень смертності через хвороби органів дихання в області А.
становить 11,4, в області Б.— 6,8 випадка на 10 тис. населення.
Стандартизовані показники за статтю дорівнюють відповідно 7,5 і 10,4 випадка.
Оцініть дані.
6. Наведено дані про склад оперованих хворих з приводу жовчнокам'яної
хвороби і проривної виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, що
потребували екстреної хірургічної допомоги, за давністю захворювання,
термінами доставки до лікарні. За якою з цих ознак потрібно визначити
стандартизовані показники летальності?
7. Летальність після операції з приводу проривної виразки шлунка та
дванадцятипалої кишки в лікарні № 1 становить 2,8 %, в лікарні № 2 — 1,2 %.
Стандартизовані показники за термінами госпіталізації (в годинах від початку
захворювання) були відповідно 2,3 % і 3,4 %. Оцініть дані.
8. Поширеність гіпертонічної хвороби в районі А. становить 60 %0, в
районі В.— 73 %0. Стандартизовані за віком показники відповідно — 61 % 0 і 50
%0. Оцініть дані.
9. Наведено дані про поділ чоловіків, що працюють на підприємствах
легкої промисловості, за віком, давністю паління тютюну, рівнем освіти. Які з
цих ознак можуть насамперед впливати на рівень захворюваності на злоякісні
новоутворення органів дихання?
10. Рівень захворюваності чоловіків, у яких виявлено злоякісні
новоутворення органів дихання, на підприємстві А.— 0,97 %, а на підприємстві
В. тієї самої галузі промисловості — 0,88 %. Стандартизовані показники за
поділом працюючих на групи щодо частоти куріння однакові й становлять 0,9
%. Оцініть дані.
11. Рівень захворюваності на гострий інфаркт міокарда у районі А.— 94,
в районі Б.— 108 на 100 тис. населення. Стандартизовані показники за віком
становлять відповідно 110 та 86 на 100 тис. населення. Оцініть дані.
12. Наведено дані про поділ вагітних за віком, проживанням у різних
екологічних умовах, рівнем освіти. Які з цих ознак можуть насамперед
впливати на рівень захворюваності новонароджених?
13. Захворюваність новонароджених (на 100 дітей) в області А. становила
45,0, в області С.— 30,2. Стандартизовані показники за поділом вагітних, що
проживають у різних екологічних умовах, дорівнювали відповідно 43,0 і 35,4.
Оцініть дані.
14. Наведено дані про поділ породіль за віком, кількістю абортів, що
передували останній вагітності, рівнем освіти. За якими з цих ознак насамперед
доцільно визначати стандартизовані показники частоти випадків
недоношеності?
15. Частота випадків недоношеності на 100 вагітностей, що завершилися
пологами, в місті А. становить 6,0, у місті Н.— 3,9. Стандартизовані показники
за кількістю абортів, що передували цьому, дорівнюють відповідно у місті А.—
4,7, у місті Н.— 5,9. Оцініть дані.
За даними, наведеними в табл. 1—6, обчислити інтенсивні та
стандартизовані показники за допомогою прямого методу стандартизації,
використовуючи типовий приклад.
Зробити висновок про частоту явищ у порівнюваних групах на підставі
порівняння інтенсивних і стандартизованих показників.
Дані про захворюваність з тимчасовою втратою працездатності
(ТВП) робітників цехів 1 і 2 заводу H.
Кількість Стандарт складу Очікувана
Кількість
Кількість випадків робітників за віком кількість
випадків
Вік, працюючих ТВП на 100 (загалом робітників у випадків
ТВП
роки працюючих двох цехах) ТВП
Цех Цех Цех Абсолютні

Цех 1 Цех 1 Цех 2 Відсоток Цех 1 Цех 2
2 1 2 дані
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
До 20 120 200 80 140 67,0 70,0 320 18,0 12,0 12,6
20-39 380 500 400 575 105,0 115,0 880 49,0 51,6 56,3
40-59 400 80 680 132 170,0 165,0 480 26,0 44,2 42,9
60 і
100 20 185 34 185,0 170,0 120 7,0 12,9 11,9
старші
Разом 1000 800 1345 881 134,5 110,1 1800 100,0 120,7 123,7
I етап — розраховують погрупові та загальні інтенсивні показники (графа
б, 7). Для вікової групи до 20 років у цеху № 1: 80/120 • 100 = 67 на 100
працюючих. Аналогічні розрахунки проводять для інших груп.
II етап — вибір і розрахунок стандарту. В нашому прикладі за стандарт
беруть сумарний склад працюючих в обох цехах підприємства, припускаючи,
що склад працюючих у кожному з цехів відповідає поділу, обраному за
стандарт (графа 8, 9).
III етап — розрахунок очікуваної кількості хворих за стандартом. Його
здійснюють за такою схемою: яка кількість випадків тимчасової
непрацездатності могла б бути на 18 працюючих у групі стандарту (до 20 років
у цеху № 1 ) , якщо фактична частота випадків ТВП у цій групі становить 67
випадків на 100 працюючих і в цеху № 2 — 70 випадків на 100 працюючих.
Приклад розрахунку очікуваної кількості випадків ТВП для робітників
цеху № 1 (віком до 20 років):
На 100 працюючих було 67 випадків

на 18 (за стандартом) — х
IV етап — обчислення стандартизованих показників. Знаходять підсумок
результатів, розрахованих на попередньому етапі за всіма групами для
відповідних цехів. Сума очікуваних чисел є стандартизованим за віком
показником частоти ТВП для обох цехів.
Сума очікуваних чисел для цеху № 1: 12,0 + 51,6 + 44,2 + + 12,9 = 120,7.
Висновки:
• Загальний показник ТВП вищий у цеху № 1.
• Спеціальні показники за віковими групами свідчать про зростання рівня
ТВП з віком; проте їхні рівні в обох цехах змінюються по-різному.
• Стандартизовані показники мають інше співвідношення порівняно зі
звичайними, що свідчить про вплив вікового складу працюючих на рівень
захворюваності з ТВП.
• Якби віковий склад працюючих в цехах № 1 і № 2 був однаковим,
захворюваність з ТВП була б вищою в цеху № 2.
Т а б л и ц я 1. Поділ жінок, у яких завершилася вагітність, в тому числі
передчасними пологами, за характером трудової діяльності (за видом виробництва)
Кількість жінок, у яких вагітність Кількість жінок з передчасними
завершилась пологами, у т. ч. у зайнятих на пологами у т. ч. зайнятих на
виробництві виробництві
Облаеть
Місто
Виробництво хімічних волокон
Виробництво хімічних волокон
ХХарчова промисловість
Лакофарбове виробництво
Лакофарбове виробництво
Харчова промисловість
Легка промисловість
Легка промисловість
разом
разом
Місто 1
1 2900 1000 420 730 750 126 34 34 44
А. 4
Місто 2
1 2100 450 220 580 850 140 57 20 35
С. 8
Місто 3
2 2800 400 380 720 1300 163 50 34 40
К. 9
Місто 1
2 3100 950 570 980 600 220 109 44 49
М. 8
Місто 1
3 3300 1200 680 1020 400 243 132 48 51
В. 2
Місто 2
3 2700 540 360 800 1000 170 65 32 48
Д. 5
Т а б л и ц я 2. Поділ дітей, яких виховують удома та в дошкільних закладах, за віком
і кількістю випадків ГРВІ
Кількість дітей Кількість випадків ГРВІ
Облас Група дітей за віком, роки за віком, роки
разом разом
до 3 3—4 5—6 до 3 3—4 5—6
Виховуються
4 820 370 230 220 1570 555 575 440
вдома
Відвідують
4 дошкільні 690 80 300 310 1800 280 900 620
заклади
5 510 180 170 160 930 252 390 288
вдома
5 дошкільні 680 90 290 300 1554 288 696 570
заклади
6 750 270 240 240 1400 350 530 520
вдома
6 дошкільні 830 110 340 380 2165 374 918 873
заклади
Т а б л и ц я 3. Поділ населення та померлих за віковими групами в
районах окремих областей
Чисельність населення
Померло
(тис.)
за віком, роки за віком, роки
Область Район
60 і 60 і
разом
0-14 15-59 стар разом 0-14 15-59 старш
ші і
7 А. 30,2 7,6 16,5 6,1 425 16 225 184
7 К. 56,0 11,2 38,0 6,8 616 34 412 170
8 В. 68,5 14,4 44,5 9,6 710 ЗО 500 180
8 Д. 38,0 9,2 22,0 6,8 440 19 220 210
9 Н. 78,0 17,2 50,7 10,1 860 35 535 290
9 К. 43,5 10,0 24,8 8,7 625 20 355 250
Таблиця 4. Поділ працівників текстильних фабрик і днів
непрацездатності за стажовими групами
Кількість днів втрати
Чисельність працюючих працездатності за всіма
хворобами
Область Район в т. ч. зі стажем,
в т. ч. зі стажем, роки
роки
разом разом
8і 8і
до 3 3—7 до 3 3—7
більше більше
10 №1 150 40 60 50 1260 284 520 456
10 №2 130 50 50 30 1040 355 415 270
11 №1 180 45 70 65 1550 325 615 610
11 №2 210 85 75 50 1680 615 595 470
12 №1 160 45 55 60 1320 315 460 545
12 №2 190 80 65 45 1425 445 575 405
Т а б л и ц я 5. Поділ оглянутих хворих, у яких виявлено пародонтоз, за віковими

групами в населених пунктах різних областей
Кількість оглянутих Виявлено пародонтоз
Населений за віком, роки вік, роки
Область
пункт разом 55 і разом
15-24 25-39 40-54 15-24 25-39 40-54 55 і ст.
ст.
Райцентр
13 2300 500 610 600 590 770 75 172 228 295
К.
Населені
13 пункти р- 1200 435 455 150 160 340 65 128 60 87
ну К.
14 Місто А. 3200 736 800 832 832 1059 110 216 333 400
14 Місто В. 3400 816 918 782 884 1120 123 275 297 425
Т а б л и ц я 6. Поділ новонароджених у районах А. і В. за масою тіла під час
народження та кількістю померлих серед них на першому році життя
Кількість
Область Район Кількість померлих
новонароджених
з з
з з
масою масою
масою масою
разом тіла разом тіла
тіла до тіла до
2500 г і 2500 г і
2500 г 2500 г
більше більше
Район
15 7000 200 6800 125 25 100
А
Район
15 8000 800 7200 170 100 70
В
ТЕМА:
Динамічні ряди
• ознайомитися з можливостями, умовами та методами аналізу
динамічних рядів.
Обгрунтування мети. Для виявлення закономірностей у стані здоров'я
населення і в наданні медичної допомоги відповідні показники аналізують у
динаміці (забезпеченість населення лікарями, ліжками; середня кількість
відвідувань на 1 мешканця за рік; народжуваність, смертність, захворюваність
тощо).
Але динаміка явища інколи представлена не поступовими, однаково
спрямованими змінами, а у вигляді коливання змін то в один, то в іншій бік. Це
може залежати від загальної тенденції змін, а також від впливу випадкових
чинників.
Щоб позбутися цих можливих випадкових впливів та виявити
спрямування змін явища, потрібно перетворювати або вирівнювати динамічний
ряд, використовуючи адекватні методи залежно від характеру явища та мети
дослідження.
У різні періоди явище може змінюватися різними темпами, тому для
аналізу його динаміки доцільно використовувати спеціальні показники
динамічного ряду. Це дуже важливо, коли проводити порівняльний аналіз
кількох динамічних рядів (темпи змін показника на різних територіях, у різних
колективах тощо). Тому методами аналізу динамічних рядів повинні володіти
лікарі.
1) з н а т и :
види динамічних рядів; можливості та методику їхнього аналізу;
2) в м і т и :
обчислювати та оцінювати показники динамічного ряду;
проводити вирівнювання динамічних рядів.
1. Визначення динамічного ряду.
2. Якими величинами можуть бути представлені рівні рядів динаміки?
3. Види динамічних рядів.
4. Показники динамічного ряду, методика їхнього обчислення та
значення для аналізу явища.
5. У яких випадках проводять вирівнювання динамічних рядів?
6. Методи вирівнювання рядів динаміки.
Завдання 1
Визначити та оцінити показники динамічного ряду за даними,
наведеними в табл. 1—4, використовуючи типовий приклад.
Кількість населення міста H. у 1980—2000 pp. (на початок року)
Темп Темп
Кількість
Абсолютний росту або приросту Значення 1 %
Рік населення,
приріст зниження, чи приросту
тис.
% зменшення
1 2 3 6 4 5
1980 90,2 — — — —
1985 96,6 + 6,4 107,1 + 7,1 0,91
1990 109,0 + 12,4 112,8 + 12,8 0,97
1995 116,3 + 7,3 106,7 + 6,7 1,09
2000 121,3 + 5,0 104,3 + 4,3 1,16
Разом за 20 років 31,1
Примітка: методику визначення відповідних показників динамічного
ряду наведено за умови змінної основи ряду — для кожного наступного рівня
ряду основою для розрахунків є попередній рівень ряду.
Абсолютний приріст — це різниця між певним рівнем ряду і тим, що
прийнятий за основу (попереднім). Він відображає, як змінився рівень того чи
того періоду порівняно з базовим. У наведеному прикладі абсолютний приріст
для періоду 1980—1985 pp. становить: 96,6 — 90,2 = 6,4, для періоду 1985—
1990 pp.— 109,0 - 96,6 = 12,4 тощо.
Темп росту — відношення даного рівня ряду до рівня, прийнятого за
основу, виражене у відсотках. Показує, на скільки відсотків збільшився чи
зменшився рівень ряду за даний період. Для наведеного прикладу темп росту
для періоду 1980—1985 pp. дорівнює: (96,6 : 90,2) х 100 = 107,1 %, для періоду
1985—1990 pp.— (109,0:96,6) х 100 = 112,8 %.
Темп приросту — відношення абсолютного приросту за даний період
до абсолютного рівня попереднього періоду, виражене у відсотках. Для
наведеного прикладу темп приросту для періоду 1980—1985 pp. становить:
(6,4 : 90,2) х 100 = 7,1 %, для 1985—1990 pp.— (12,4 :96,6) х 100 = 12,8 %.
Абсолютне значення 1 % приросту — відношення абсолютного
приросту до темпу приросту. В певних ситуаціях (у тому числі для цього
прикладу), незважаючи на зниження темпу приросту, одночасно відбувається
збільшення значення 1 % приросту. Для періоду 1980—1985 pp. зазначений
показник становить: 6 , 4 : 7 , 1 = 0,91, для 1985—1990 pp.— 12,4 : 12,8 = 0,97.
Висновки
1. Протягом 20 років чисельність населення міста Н. збільшилася на 31,1
тис. осіб, або на 34,5 % (31,1 : 90,2 х 100 = = 34,5).
2. Темпи приросту чисельності населення по п'ятирічних періодах
змінювалися нерівномірно: найбільш значним цей показник був за період з
1985 по 1990 рік.
Значення 1 % приросту поступово збільшилося з 0,9 тис. до 1,16 тис. осіб.
Т а б л и ц я 1. Чисельність міського населення в окремих областях
України в 1980—2000 pp. (абсолютні дані, тис.)
Рік
Область
1980 1985 1990 1995 2000
1 660 700 720 726 736
2 2710 2880 3007 3030 3100
3 380 414 434 440 445
4 650 715 725 735 748
Т а б л и ц я 2. Народжуваність в окремих областях України (на 1000
населення)
Рік
Область
1996 1997 1998 1999 2000
5 9,1 8,7 8,3 7,8 7,8
6 12,8 12,2 11,8 10,8 10,7
7 8,8 8,2 7,7 7,3 7,1
8 11,0 10,2 10,0 9,0 8,8
Т а б л и ц я 3. Забезпеченість населення окремих областей України
ліжками (на 10 тис. населення)
Рік
Область
1996 1997 1998 1999 2000
9 96,0 94,0 91,8 90,2 89,8
10 114,3 122,0 110,4 108,3 94,0
11 80,3 87,0 84,0 82,9 80,0
12 106,4 102,0 98,4 93,5 91,5
Т а б л и ц я 4. Показники первинної інвалідності населення України
(на 10 тис. населення)
Рік
Область
1996 1997 1998 1999 2000
13 63,5 60,2 58,3 57,5 56,0
14 72,0 70,3 68,4 66,0 64,3
15 71,2 69,4 65,8 63,4 62,3
Завдання 2
Провести вирівнювання рядів динаміки за допомогою методу змінної
(ковзної) середньої величини за даними, наведеними в табл. 5—8,
використовуючи типовий приклад.
Рівні фактичного та вирівняного рядів зобразити графічно.
Кількість випадків втрати працездатності на 100 працюючих в
основних галузях промисловості в області за 7 років
Рік
n - 6 n - 5 n - 4 n - 3 n - 2 n - 1 Звітний рік
Рівні ряду 81,2 77,0 82,4 78,0 76,0 77,3 76,3
Змінна
— 80,2 79,1 78,8 77,1 76,5 —
середня
Зразок розрахунку
Підсумовуються рівні трьох суміжних років (n — 6, n — 5, n — 4) та
визначену суму ділять на кількість доданків:
Підсумок записують у графу навпроти n — 5. Далі визначаємо X за n —

5, n — 4, n — 3 і так далі, зміщуючись кожен раз на один період.
Висновок
• Простежується чітка тенденція зниження зазначеного показника в
динаміці за 7 років.
Таблиця 5. Поширеність хвороб системи кровообігу серед
населення окремих областей (на 1000 дорослого населення)
Рік
Область Звітний
n-6 n-5 n-4 n-3 n-2 n-1
рік
1 209,0 235,0 245,0 230,0 270,4 266,2 300,0
2 220,0 215,6 258,5 243,4 287,0 295,4 310,0
3 225,0 218,0 246,0 250,0 248,0 276,0 296,3
280,0
4 256,0 232,0 265,0 278,0 250,0 300,4
_
Т а б л и ц я 6. Рівень вуличного травматизму серед усього населення
окремих областей (на 10 тис. населення)
Рік
Звітний
Область n - 6 n-5 n-4 n-3 n-2 n-1
рік
5 23,2 22,9 23,8 24,2 22,1 23,4 25,5
6 72,5 70,1 73,8 75,2 78,3 76,4 82,0
7 54,3 58,7 56,0 57,6 55,4 58,3 59,0
8 53,2 57,5 60,0 58,4 60,3 62,8 64,5
Т а б л и ц я 7. Рівень госпіталізації хворих з гострим апендицитом та
защемленою грижею по окремих областях України (на 10 тис. населення)
Рік
n-6 n–5 n-4 n-3 n-2 n-1
рік
Гострий апендицит
9 19,0 18,5 20,8 20,3 21,2 25,8 23,6
10 17,3 17,0 18,0 17,6 20,0 21,3 19,0
Защемлена грижа
11 2,6 2,5 2,7 2,6 2,8 3,1 2,9
12 2,2 2,3 2,1 2,4 2,6 2,5 2,7
Т а б л и ц я 8. Кількість флюорографічних профілактичних обстежень
на 1000 дорослого населення по окремих областях України
Рік
n-6 n-5 n-4 n-3 n-2 n-1
рік
13 450,5 458,6 454,0 468,0 475,6 470,3 480,0

14 330,0 332,2 338,0 336,0 343,5 340,4 360,5
15 263,0 270,0 269,5 280,3 274,0 278,0 290,6
Завдання З
Провести вирівнювання динамічного ряду методом найменших квадратів
(по прямій) за даними, наведеними в табл. 9—12, використовуючи типовий
приклад.
Захворюваність на пневмонію на 10 тис населення в місті А. за 9 років
Вирівняні
Рік Рівні ряду (y) Умовний час (x) ху Х
2
дані у;
n-9 21,0 -4 - 84 16 19,9
n-8 18,0 -3 - 54 9 19,1
n-7 19,0 -2 - 38 4 18,3
n-6 17,0 -1 - 17 1 17,5
n-5 15,0 0 0 0 16,7
n-4 17,0 1 17 1 15,9
n-3 15,0 2 30 4 15,1
n-2 14,0 3 42 9 14,3
n-1 14,0 4 56 16 13,5
Σy = 150 Σx = 0 Σxy = - 48 Σx2 = 60
Ця методика ґрунтується на математичному законі — через ряд
емпіричних точок можна провести тільки одну пряму лінію, яка найбільше
підходить для емпіричних даних та дає характеристику спрямованості
досліджуваного явища. Рівняння прямої лінії має вигляд: у' = а0 + а1х1 де х —
порядковий номер року чи іншого періоду; у' — теоретичні рівні; а0 —
початковий рівень; а1 — початкова швидкість ряду. Розрахунок по прямій за
методом найменших квадратів спрощується відповідним підбором способу
розрахунку часу (х) таким чином, щоб Σ х = 0. Для нашого прикладу таким
базовим періодом є рік, позначений n — 5.
Якщо кількість рівнів динамічного ряду парна, то розрахунок проміжків
часу (х) треба вести від середини інтервалу між двома роками ряду, при цьому
проміжки часу рахують по півріччях.
Розрахунок параметрів а0 та а, проводять за формулами:
де а0 і а 1 — постійні параметри для підставляння їх у рівняння; n —

кількість членів ряду; х — позначення одиниці часу.
1. Середній період часу беруть за початок відліку (п — 5). Час наведено в
умовних одиницях від середини відліку (ряд х),
Σx = 0
2. Визначають постійну величину рівняння (а0):
3. Отримують добуток ряду у на ряд х. Наприклад, для n — 9:

ху = 21 х (-4) = - 84
4. Визначають Σ ху = - 48.
5. Значення ряду х підносять до квадрату.
6. Визначають другу постійну величину рівняння (а1):
7. Підставивши отримані дані, визначають вирівняні рівні ряду (у'х):

Yx = а0 + а1х.
Для n - 9: Y1 = 16,7 + (-0,8) х ( - 4 ) = 19,9.
Для n - 8: Y2 = 16,7 + (-0,8) х ( - 3 ) = 19,1.
...
Для n - 1: Y7 = 16,7 + (-0,8) х 4 = 13,5.
Рівні вирівняного ряду свідчать про те, що, незважаючи на коливання
показників за окремі роки, спостерігається загальна тенденція до їхнього
зниження.
За дійсними та вирівняними даними можна побудувати лінійні діаграми.
Т а б л и ц я 9. Первинна захворюваність на цукровий діабет населення

окремих областей України за 7 років (на 10 тис. населення)
Рік
n-6 n-5 n-4 n-3 n-2 n-1
рік
1 9,0 9,8 9,4 10,6 11,0 10,8 12,0
2 11,3 11,8 10,6 13,5 13,9 13,7 14,1
3 9,4 10,0 9,8 11,2 10,8 11,3 11,5
4 10,2 11,8 10,6 11,8 12,6 12,5 12,8
Таблиця 10. Поширеність виразкової хвороби шлунка та
дванадцятипалої кишки серед населення окремих областей України за 7
років (на 10 тис. населення)
Рік
n-6 n-5 n-4 n-3 n-2 n - 1
рік
5 18,2 19,6 19,0 22,3 21,4 23,0 23,5
6 14,4 13,8 14,9 16,5 16,0 17,0 17,8
7 9,6 10,4 10,2 11,5 11,2 12,0 12,6
8 11,0 12,8 12,2 14,3 14,8 14,7 15,3
Т а б л и ц я 11. Показники первинної інвалідності внаслідок усіх
захворювань дітей віком до 16 років по окремих областях України за 7
років (на 10 тис. дітей)
Рік
n-6 n-5 n-4 n-3 n-2 n-1
рік
9 20,1 23,2 22,8 25,4 24,9 26,1 27,9
10 17,4 16,8 18,2 17,4 19,4 19,2 20,2
11 18,0 19,5 18,8 21,3 20,4 21,7 22,5
12 16,2 17,4 17,0 18,2 17,8 18,4 18,6
Т а б л и ц я 12. Рівень госпіталізації населення окремих областей при
всіх захворюваннях (на 100 жителів)
Рік
n-6 n-5 n-4 n-3 n-2 n-1
рік
13 25,0 24,3 23,6 24,5 24,0 23,5 23,0
14 24,3 23,0 23,2 21,8 22,0 20,6 20,2
15 21,4 20,8 21,0 18,4 18,8 17,0 17,5
ТЕМА:
Кореляційно-регресивний аналіз
• ознайомитися з можливостями та умовами застосування
кореляційно-регресивного аналізу;
• вивчити методику оцінки характеру, сили, напрямку та вірогідності
взаємозв'язку між явищами (ознаками).
Обгрунтування мети. Практичне значення цієї теми зумовлене тим, що
під час вивчення залежності стану здоров'я населення від різних умов
середовища часто доводиться встановлювати найістотніші зв'язки між
чинниками та явищами, процесами. Аналіз можливих зв'язків між ознаками
(явищами) часто потрібний також у клінічній практиці.
У медико-біологічних дослідженнях певному значенню одного параметра
може відповідати кілька значень іншого, що можна визначити як кореляційний
зв'язок, на відміну від функціонального. За останнього зміна одного параметра
на певну величину призводить до зміни іншого на певну фіксовану величину.
У процесі вивчення зв'язків різних величин (ознак, явищ) у сукупності
виявляються тенденція, характер, їхній напрямок і сила, а також визначається
вірогідність цієї залежності в генеральній сукупності, що є серйозною
підставою для формування висновків і прийняття рішень (напрямки
профілактики, діагностика, тактика лікування тощо).
1) з н а т и :
види зв'язку між явищами (ознаками);
сутність функціонального та кореляційного зв'язків;
2) в м і т и :
визначати лінійний коефіцієнт кореляції (Пірсона)
та ранговий коефіцієнт (Спірмена);
оцінювати за коефіцієнтом кореляції спрямування,
силу зв'язку та вірогідність коефіцієнта кореляції;
визначати коефіцієнт регресії та оцінювати виявлену
залежність.
1. Види зв'язку між явищами (ознаками).
2. Сутність функціонального та кореляційного зв'язків.
3. Характеристика форми, спрямування та сили кореляційного зв'язку.
4. Лінійний коефіцієнт кореляції, методика його обчислення. Оцінка
вірогідності.
5. Ранговий коефіцієнт кореляції, методика його обчислення, оцінка
вірогідності.
6. Коефіцієнт регресії, його сутність, обчислення та практичне
використання.
1. Рівень загальної смертності населення п'яти районів становить (% 0):
13,0; 12,0; 13,5; 11,8; 14,0. Рівень смертності осіб віком 60 років і старших
відповідно дорівнював: 16,2; 14,3; 16,0; 14,1; 16,8.
Упорядкуйте ці дані для їхньої оцінки.
2. Які методики можна застосовувати для визначення кореляційного
зв'язку за даними, наведеними в завданні 1 ?
3. Наведено дані про рівні ішемічної хвороби серця в різних вікових
групах. Яку методику слід застосовувати для визначення зв'язку між цими
явищами?
4. Наведено дані про охоплення дітей щепленнями в різних районах
області та рівні захворюваності на кір. Які методики можна використати для
аналізу цих даних?
5. Наведено дані про рівні захворюваності на хвороби системи кровообігу
робітників різних стажових груп. Яку методику можна використати для оцінки
цих даних?
6. Якими величинами можуть бути представлені ряди, що корелюються?
Наведіть конкретні приклади.
7. Кількість випадків втрати працездатності на 100 працюючих з приводу
всіх хвороб та частка тих, хто тривалий час хворів, (%) на окремих
підприємствах машинобудування становили відповідно: 800,0 — 9,0; 760,0 —
9,2; 820,0 — 9,8; 850,0 — 10,0; 890,0 — 11,0. Упорядкуйте ці дані для їхньої
оцінки.
8. Наведено дані про стан довкілля окремих зон: забрудненість дуже
слабка, слабка, помірна, сильна, дуже сильна та рівні анемій на 1000 дітей віком
0—14 років, які відповідно становили 20,0; 27,3; 25,4; 33,6; 40,2. Упорядкуйте
ці дані для їхньої оцінки.
9. Яку методику слід застосувати для визначення зв'язку між даними,
наведеними в завданні 8?
10. Наведено дані про забезпеченість дітей віком 0—14 років у шести
сільських районах лікарями-педіатрами (на 10 тис. дітей), які дорівнюють 10,5;
11,4; 9,0; 10,8; 12,0; 9,6. Рівні загальної захворюваності дітей (%) відповідно
становили 1100,6; 1160,8; 980,0; 1080,0; 1110,3; 1020,5. Упорядкуйте ці дані для
їхньої оцінки.
11. Які методики можна застосовувати для визначення зв'язку між
даними, наведеними в завданні 10?
12. Коефіцієнт лінійної кореляції між зростом і масою тіла 14-річних
хлопчиків дорівнює + 0,65, mrxy= ± 0,1. Оцініть наведені дані.
13. * Коефіцієнт рангової кореляції між стажем роботи та рівнем
захворюваності з тимчасовою втратою працездатності дорівнює +0,76.
Кількість порівнюваних груп становить 5. Оцініть отримані дані.
14. * Коефіцієнт рангової кореляції між звертаннями сільського
населення по медичну допомогу та відстанню до сільських амбулаторій
дорівнює 0,9, кількість порівнюваних груп становить 6. Оцініть отримані дані.
15. * Коефіцієнт рангової кореляції між кількістю випадків утрати
працездатності на 100 працюючих з приводу всіх хвороб і стажем роботи на
даному підприємстві дорівнює 0,7; кількість порівнюваних груп становить 6.
Оцініть отримані дані.
* Примітка: під час виконання завдань 13—15 слід користуватися критичними
значеннями коефіцієнта кореляції рангів, які наведено нижче.

Завдання 1
Визначити й оцінити коефіцієнт рангової кореляції за
даними, наведеними в завданнях 1 — 15, використовуючи типовий
приклад і критичні значення коефіцієнта кореляції рангів (Спірмена).
Поширеність гіпертонічної хвороби в різних вікових групах
населення (на 1000 населення відповідного віку)
Рівень
Порядковий номер Різниця Квадрат
Вік, роки гіпертонічної
(ранг) ознак рангів d різниці
хвороби
(x - y) рангів d2
x y x y
15—24 45,4 1 1 0 0
25—34 63,5 2 4 2 4
35—44 60,0 3 2,5 0,5 0,25
45—54 60,0 4 2,5 0,5 0,25
55—64 130,3 5 5 0 0
65—74 135,0 6 6 0 0
75 і старші 150,5 7 7 0 0
Σd 2 = 4,5

1. Визначають рангові місця кожної величини рядів х та у від
найменшого значення до найбільшого.
Якщо окремі показники зустрічаються декілька разів (60,0 і 60,0), то вони
займають відповідно 2-ге та 3-тє місця та їхні порядкові номери
дорівнюватимуть півсумі цих місць (2 + 3 = 5 : 2 = 2,5).
2. Розраховують різницю рангів.
3. Різницю підносять до квадрату й визначають суму цих величин ( Σ d 2 ) .
4. Розраховують коефіцієнт рангової кореляції за формулою:
де р — коефіцієнт кореляції; d — різниця рангів; n — кількість

порівнюваних пар.
У конкретному випадку:
5. Оцінюють вірогідності коефіцієнта кореляції, для чого визначають

його середню похибку за формулою:
6. Визначають коефіцієнт вірогідності t за формулою:
7. Оцінку критерію "t" проводять згідно з даними таблиці критичних

значень його в малих вибіркових сукупностях (таблиці Стьюдента, див. тему
"Оцінка вірогідності результатів досліджень"): одержаний коефіцієнт (5,25)
перевищує критичне значення при числі ступенів свободи 5 (7—2) та
ймовірності похибки 0,01 (табличне значення 4,03). Отже, в генеральній
сукупності з імовірністю понад 99 % між віком і частотою гіпертонічної
хвороби існує прямий сильний зв'язок.
Спрощений метод оцінки коефіцієнта рангової кореляції передбачає
порівняння його з критичним табличним значенням.
Критичні значення коефіцієнта кореляції рангів (р) Спірмена (за В. Ю.
Урбахом)
p p p
n n n
0,05 0,01 0,05 0,01 0,05 0,01
5 0,94 — 17 0,48 0,62 29 0,37 0,48
6 0,85 — 18 0,47 0,60 ЗО 0,36 0,47
7 0,78 0,94 19 0,46 0,58 31 0,36 0,46
8 0,72 0,88 20 0,45 0,57 32 0,36 0,45
9 0,68 0,83 21 0,44 0,56 33 0,34 0,45
10 0,64 0,79 22 0,43 0,54 34 0,34 0,44
11 0,61 0,76 23 0,42 0,53 35 0,33 0,43
12 0,58 0,73 24 0,41 0,52 36 0,33 0,43
13 0,56 0,70 25 0,40 0,51 37 0,33 0,42
14 0,54 0,68 26 0,39 0,50 38 0,32 0,41
15 0,52 0,66 27 0,38 0,49 39 0,32 0,41
16 0,50 0,64 28 0,38 0,48 40 0,31 0,40
Якщо отриманий результат вищий або дорівнює табличному значенню,
коефіцієнт кореляції вірогідний з відповідною ймовірністю похибки. В нашому
прикладі р — 0,92, а для 7 пар спостережень табличне значення р = 0,78 (при р
< 0,05). Отже, отриманий результат можна вважати істотним.
Задача 1
Рівень куріння серед жінок різного віку (на 100 обстежених)
Вік, роки до 24 25—29 30—34 35—39 40—44 45—49
Рівень
36,3 36,8 35,4 33,5 28,5 22,0
куріння
Задача 2
Рівень куріння серед чоловіків різного віку (на 100 обстежених)
Вік, роки до 24 25—29 30—34 35—39 40—44 45—49
Рівень
52,5 53,8 51,6 45,4 40,2 38,4
куріння
Задача 3
Кваліфікація потерпілих Травматизм
Адміністративні працівники 0,44
Інженери 0,58
Спеціалісти з середньою
0,56
технічною освітою
Кваліфіковані робітники 0,65
Некваліфіковані робітники 1,85
Задача 4
Поширеність хронічного бронхіту серед гірників залежно від стажу
роботи (на 1000 працюючих)
Стаж, роки До 5 5—9 10—14 15—19 20 і більше
Рівень бронхіту 20,1 38,6 54,0 52,3 78,0
Задача 5
Смертність від раку молочної залози та від раку шийки матки в
шести районах області (на 100 тис. жінок)
Район А. Б. В. Г. Д. Е.
Рак молочної залози 27,6 23,4 21,0 19,2 9,7 8,4
Рак шийки матки 15,7 12,4 16,0 14,3 17,5 18,0
Задача 6
Рівень захворюваності на рак шкіри серед чоловіків різного віку (на 10
тис.)
Вік, роки До 24 25—29 30—34 35—39 40—44 45—49
Рівень
0,2 0,8 1,5 3,3 2,9 3,8
захворюваності
Задача 7
Рівень анемій на 1000 дітей віком 0—14 років залежно від забрудненості
стану довкілля окремих поселень
Дуже
Забрудненість Дуже слабка Слабка Помірна Сильна
сильна
Рівень анемій 21,0 26,3 24,3 32,5 39,0
Рівень травматизму серед працюючих з різною виробничою
кваліфікацією на хімічному комбінаті (на 100 працюючих)
Задача 8
60 і
Вік, роки До 20 20—29 30—39 40—49 50—59
старші
Рівень
20,1 38,6 54,0 62,3 60,0 78,0
Задача 9
Повікові показники захворюваності чоловіків на рак трахеї, бронхів та
легень (на 10 тис. населення)
Вік, роки 20—24 25—29 30—34 35—39 40—44
Показник
1,3 2,1 4,7 3,8 5,2
Задача 10
Частота виявлення хронічних бронхітів залежно від тривалості
тютюнокуріння (за даними медичних оглядів, на 100 обстежених)
Тривалість куріння, 3—5 6—9 10—14 15—19 20—25
роки
Показник
5,5 8,0 12,5 19,5 17,5
Задача 11
Кількість випадків тимчасової втрати працездатності на 100 працюючих у різних цехах залежно від концентрації
сірковуглецю, мг/м
3
Цех
перемоту оброблюв сортуваль готової
прядильний хімічний
вальний альний ний продукції
Концент
рація
25—27 18—20 13—14 8—10 6—7 1,5
сірковуг
лецю
Кількість
60,6 56,1 56,9 54,2 50,6 52,3
випадків
Повікові показники захворюваності на хвороби системи кровообігу в
чоловіків, що працюють на машинобудівному заводі (на 1000 працюючих)
Задача 12
Забезпеченість ліжками міст (на 10 тис. населення) та рівень
госпіталізації (на 100 жителів)
Місто А. Б. В. Г. Д. Е.
Кількість ліжок 76,7 81,5 82,3 87,8 88,6 90,0
Рівень госпіталізації 15,4 16,5 16,2 17,4 17,0 18,5
Задача 13
Частота порушень постави у школярів різного віку (на 100 школярів
відповідного віку)
Вік, роки 7 8 9 10 11 12
Частота
порушень 9,5 10,3 12,4 11,5 13,4 16,0
постави
Задача 14
Рівеньартеріальноїгіпертензіїсереджінокрізноговіку,якіпрацюютьнатекстильнійфабриці,%0
Вік, роки 20—24 25—29 30—34 35—39 40—44 45—49

Рівень гіпертензії 0,4 4,5 25,4 22,7 28,3 32,0
Задача 15
Рівень виробничого травматизму на металургійному комбінаті (на
1000 працюючих) залежно від стажу роботи
Стаж, роки До 2 3—5 6—10 11—15 16 і більше
Травматизм 3,8 3,2 3,0 3,2 3,6
Завдання 2
Визначити та оцінити коефіцієнт лінійної кореляції та коефіцієнт
регресії за даними, наведеними в задачах 1—15, використовуючи типовий
приклад.
Антропометричні параметри новонароджених дівчаток
Маса Довжина Відхилення

тіла, кг тіла, см від середньої d2x d2y dx x dy
x y dx dy
2,7 46 - 0,7 - 3,5 0,49 12,25 2,45
2,9 48 - 0,5 - 1,5 0,25 2,25 0,75
3,0 47 - 0,4 - 2,5 0,16 6,25 1,0
3,5 50 0,1 0,5 0,01 0,25 0,05
3,9 52 0,5 2,5 0,25 6,25 1,25
4,4 54 1,0 4,5 1,0 20,25 4,5
Хх=3,4 Х у = 49,5

1. Визначають середнє арифметичне кожного з рядів:
Х х = 3,4 кг; Х у = 49,5 см.
2. Визначають відхилення варіант від середніх для ряду х і ряду у:
d x = 2,7 - 3,4 = -0,7 і т. д.
dy = 46 - 49,5 = - 3,5 і т. д.
3. Відхилення підносять до квадрату:
d2x = ( - 0 , 7 ) 2 0,49 і т. д.
d2y = (-3,5)2 = 12,25 і т. д.
4. Визначають суму квадратів відхилень по ряду х та у:
Σ d2x = 2 , 1 6 ;
Σ d2y = 47,50.
5. Розраховують добуток суми квадратів відхилень:
Σ d2x x Σ d2y = 2,16-47,50 = 102,6.
6. Розраховують добуток відхилення від середньої:
d X 1 - d y 1 = (-0,7) - ( - 3 , 5 ) = 2 , 4 5 і т. д.
7. Обчислюють суму добутків відхилення від середньої:
Σ(dxdy)=10,0.
8. Розраховують коефіцієнт кореляції:
9. Оцінюють вірогідність коефіцієнта кореляції за допомогою його
критерію t за співвідношенням де mr при малій кількості

спостережень визначається за формулою:
Для даної задачі:
Оцінку критерію t проводять згідно з даними таблиці критичних значень t

у незначних вибірках (Стьюдента; див. тему "Оцінка вірогідності результатів
досліджень").
Значення t в даному разі (9,8) перевищує критичне значення при ступені
ймовірності 99,9 % (4,68) для п' = 6 — 2 = 4 і свідчить, що зв'язок між ознаками
в генеральній сукупності є сильним та вірогідним (Р < 0,01).
Висновок
• Між масою та довжиною тіла існує прямий сильний зв'язок;
• з імовірністю вище за 99 % аналогічний зв'язок між ними буде і в
генеральній сукупності.
10. Визначення коефіцієнта регресії. На основі коефіцієнта кореляції

можна визначити коефіцієнт регресії, який дає змогу встановити зміну однієї
величини (в середньому) у разі зміни іншої на відповідну одиницю виміру.
Для визначення коефіцієнта регресії треба обчислити середні
квадратичні відхилення порівнюваних рядів:
Коефіцієнт регресії визначають за формулою:
Висновок
• Зі збільшенням довжини тіла на 1 см маса тіла збільшиться в
середньому на 0,21 кг.
Задача 1
Результати визначення зросту та маси тіла групи студентів
чоловічої статі 20 років
Зріст, см 160 162 165 167 168 172 174 177
Маса, кг 58 64 63 64 67 68 72 75
Задача 2
Результати визначення зросту та маси тіла групи дівчаток 5 років
Зріст, см 87 95 115 89 98 92 101 95
Маса, кг 13 15 20 14 17 16 18 16
Задача З
Захворюваність населення на гострі кишкові інфекції (на 10 тис.
населення) та стан шахтних колодязів (за комплексною оцінкою) в деяких населених пунктах
Населений пункт
Показник
Г. С. Р. Д. К.
Захворюваність 49,8 57,7 59,4 60,2 63,6
Питома вага
шахтних колодязів у
23 27 34 29 38
незадовільному
стані, %
Задача 4
Забезпеченість ліжками міст (на 10 тис. населення) та рівень
госпіталізації (на 100 жителів)
Місто А. Б. В. Г. Д. Е.
Кількість
74,3 80,5 83,4 85,7 87,4 91,0
ліжок
Рівень госпіталізації 14,2 15,6 16,0 17,8 16,9 18,7
Задача 5
Захворюваність населення на гельмінтоз (на 1000 населення) залежно від
питомої ваги осіб, які проживають на неканалізованій території
Частота випадків
169,4 169,4 174,5 181,7 184,9 188,5
гельмінтозу
Питома вага осіб,

які проживають
10,0 12,4 20,0 18,3 26,2 24,2
на неканалізованій
території, %
Задача 6
Захворюваність на хвороби нервової системи та органів чуття працівників на різних ділянках (на 1000 працюючих)
залежно від концентрації вінілхлориду в робочій зоні, мг/м

3
Захворюваність 126 121,4 130,0 137,6 142,0 145,0

Концентрація
35,4 46,0 54,8 66,2 73,9 70,0
вінілхлориду
Задача 7
Смертність від раку молочної залози та шийки матки (на 100 тис.
жінок) в окремих районах області
Район А. Б. В. Г. Д. Е.
Рак молочної
26,3 24,2 22,3 18,4 10,3 9,7
залози
Рак шийки
14,2 11,5 16,3 14,7 16,4 18,3
матки
Задача 8
Частота випадків зниження гостроти слуху у працівників окремих
цехів (на 1000 працюючих) і рівень шуму на виробництві
Частота випадків
11,4 18,2 26,3 28,7 35,6 38,5
зниження слуху
Питома вага замірів

рівнів шуму,
що перевищують 16,7 12,0 22,0 29,5 35,0 33,0
максимально
допустимі, %
Задача 9
Захворюваність на грип у школах-інтернатах (на 1000 школярів)
залежно від охоплення школярів щепленням
Школа-інтернат 1 2 3 4 5
Охоплення
85,0 87,0 92,0 89,0 91,0
щепленням, %
Захворюваність на
16,0 12,3 11,3 10,4 11,0
грип
Задача 10
Захворюваність на дерматит серед працівників різних цехів машинобудівного заводу (на 1000 працюючих) залежно від
концентрації формальдегіду в робочій зоні, мг/м

3
Захворюваність 3,7 11,3 18,2 25,4 31,2
Концентрація формальдегіду 0,5 2,0 4,3 6,7 8,0
Задача 11
Рівень захворюваності дітей на диспепсію (на 1000
дітей), що проживають на різних дільницях, і частота
раннього прикорму, %
Захворюваність 22,0 30,0 28,0 32,0 36,0
Частота раннього прикорму 19,0 24,0 25,0 29,0 30,0
Задача 12
Захворюваність дітей на ентерит (на 10 тис), зумовлений встановленими
збудниками та ступенем обсіменіння харчоблоків дитячих дошкільних закладів (за
результатами дослідження змивів)
Рівень захворюваності
28,4 22,5 19,7 13,2 11,4
на ентерит
Питома вага змивів,

обсіменіння яких вище за 10,8 8,0 9,8 7,6 6,5
нормативний рівень, %
Задача 13
Частота виявлення зниженої гостроти зору в дітей віком 12 років (на
1000 оглянутих) і освітленість за даними окремих шкіл
Частота зниженої 35,0 34,5 36,0 33,9 37,5
гост-
роти зору
Питома вага замірів 14 17 19 21 23
рів-
нів освітленості, які
ниж-
че за нормативні, %
Задача 14
Захворюваність на пневмоконіоз серед працівників металургійного комбінату (на 1000 працюючих) залежно від концентрації
кремнієвого пилу в робочій зоні окремих цехів, мг/м

3
Захворюваність 0,2 9,1 14,4 29,7 34,8

Концентрація 0,3 0,8 1,2 1,6 1,9
кремнієво-
го пилу
Задача 15
Захворюваність на алюміноз серед працівників окремих цехів металургійного комбінату (на 1000 працюючих), залежно від
концентрації алюмінію в повітрі робочої зони, мг/м

3
Захворюваність 0,4 14,7 18,6 21,3 23,2

Концентрація 2,0 6,9 8,7 10,5 11,3
алюмінію
ТЕМА:
Методика вивчення демографічних процесів
• ознайомитися з методикою вивчення статистики населення; зі
сферою застосування демографічних даних у практиці охорони здоров'я; із
закономірностями демографічних процесів;
• засвоїти методику обчислення та аналізу показників природного
руху (відтворення населення).
Обґрунтування мети. Демографічні показники поряд із показниками

захворюваності, інвалідності та фізичного розвитку є важливими критеріями
здоров'я населення.
Крім того, демографічні дані використовують у практиці охорони
здоров'я для планування мережі закладів охорони здоров'я (їхньої кількості,
профілю та розміщення), забезпечення населення медичними кадрами,
лікарняними ліжками, в діяльності лікувально-профілактичних закладів (беруть
до уваги дані про чисельність і віковий склад населення, рівень і структуру
смертності населення тощо).
Народжуваність і смертність населення певною мірою зумовлені роботою
медичних закладів, а отже, можуть бути розцінені і як показники ефективності
їхньої діяльності.
Зрозуміло, що знання питань демографічної статистики, уміння
обчислювати та аналізувати відповідні показники дуже потрібні в практичній
діяльності лікаря.
Набуті знання та уміння сприятимуть також формуванню розуміння
взаємозумовленості демографічних і соціально-економічних процесів на
певному етапі розвитку чи трансформації суспільства, закономірностей і
тенденцій відтворення населення, динамічних змін у його чисельності та складі.
Навчально-цільові завдання:
1) з н ат и :
головні закономірності демографічних процесів в Україні та інших
державах;
методику обчислення, аналізу та оцінки показників відтворення
населення;
причини загальної, перинатально! смертності й смертності дітей різного
віку; шляхи зниження цих видів смерті;
2) в м і т и :
визначати показники природного руху населення; аналізувати та
оцінювати отримані дані.
1. Демографія як наука, її зміст, головні завдання, розділи.

2. Переписи населення та методика їх проведення.
3. Динаміка чисельності населення в Україні, його поділ за місцем
проживання.
4. Статево-віковий склад населення та чинники, що його визначають.
Типи структури населення за віком.
5. Міграція населення, її види, значення. Особливості міграції населення
України.
6. Показники природного руху населення.
7. Документи, які використовують для вивчення природного руху
населення.
8. Методика обчислення загальних коефіцієнтів народжуваності,
смертності та природного приросту.
9. Спеціальний показник народжуваності, методика його обчислення та
динаміка в Україні.
10. Медико-соціальні аспекти регулювання народжуваності в Україні та
інших державах.
11. Загальна смертність. Динаміка та головні причини смертності
населення в Україні та в її регіонах.
12. Повікові коефіцієнти смертності чоловіків і жінок, методика
обчислення, рівні.
13. Методика обчислення показників рівня та структури смертності
немовлят.
14. Динаміка і структура причин смертності немовлят в Україні, шляхи її
зниження.
15. Перинатальна смертність: методика обчислення, шляхи зниження.
16. Поняття про середню очікувану тривалість життя. Тенденції
показників в Україні.

Завдання 1
Ознайомитися зі змістом, призначенням таких облікових документів
(додатки 1—4):
• медичне свідоцтво про народження (ф. № ЮЗ/о);
• лікарське свідоцтво про смерть (ф. № 106/о);
• фельдшерська довідка про смерть (ф. № 106-1/о);
• лікарське свідоцтво про перинатальну смерть (ф. № 106-2/о).
Завдання 2
За даними по одній із областей України (табл. 1):
1. Обчислити демографічні показники.
2. Дати оцінку отриманих показників, використовуючи аналогічні
показники за минулі роки по певній області, інших областях і Україні в цілому
(табл. 2—6).
3. Отримані показники зобразити графічно.
4. Сформулювати висновки.
Методика обчислення показників природного руху населення
Показник Методика обчислення
1Загальний Кількість дітей, що
народилися
показник живими за рік х 1000
народжуваності Середньорічна чисельність
населення
.Спеціальний Кількість дітей, що
народилися
показник живими за рік х 1000
народжуваності Чисельність жінок віком 15
—49 років
5Загальний Кількість померлих за рік | 1000

показник Середньорічна чисельність
смертності населення
-Природний Показник народжуваності — показник
.
приріст смертності
населення
Таблиця 1. Дані про природний рух населення за поточний рік (абсолютні числа)
Демографічні дані Область
1 2 3 4 5 6 7 8
Середньорічна чисельність 1199,0 2736,0 2729,0 1328,0 2547,0 1719,0 1186,0 1378,0
населення, тис.
Народилося в минулому році 11407 19564 29594 12369 22775 18870 15164 9842
живими в поточному 11141 19252 28941 11925 22520 18255 14245 9600
році
Померло разом 20737 47067 39361 19732 38472 23969 15420 27509
у тому числі:
дітей віком з покоління 68 96 61 58 122 70 79 58
до 1 року минулого року
з покоління 111 183 294 107 235 144 122 81
поточного року
дітей віком до 1 міс 88 159 124 108 175 129 86 75
дітей віком до 1 тиж 70 141 180 91 159 119 80 70
Кількість хвороби 9300 17389 14300 8710 18502 14121 9139 2589
померлих від системи
окремих кровообігу
причин новоутворення 2232 45118 5848 3501 5670 3300 1626 364
травми, 1416 2804 3381 1483 3600 2003 1920 1608
отруєння
хвороби органів 1218 2968 2189 826 2046 1514 156 1116
дихання
Кількість окремі стани, 80 135 230 78 175 110 101 55
померлих що виникають у
віком до 1 пери-натальний
року від період
окремих природжені 55 90 150 55 100 70 65 35
причин вади розвитку
хвороби органів 8 9 23 10 25 7 11 8
дихання
Область
Демографічні дані 9 10 11 12 13 14 15
Середньорічна кількість 1167,0 3034,0 1251,0 1492,0 1486,0 943,0 1329,0
населення (тис.)
Народилося в минулому 11074 23061 13926 13252 13889 13031 10449
живими році
в поточному 10671 22452 13732 12982 13599 12856 10109
році
Померло разом 13199 47473 20706 25804 26192 13354" 23835
у тому числі:
дітей віком з покоління 48 109 68 50 58 55 34
до 1 року минулого року
з покоління 86 188 126 101 116 109 74
поточного року
дітей віком до 1 міс 83 173 81 67 91 83 65
дітей віком до 1 тиж 79 169 77 60 85 77 63
Кількість хвороби 8127 5041 8043 9651 11156 6200 11105
померлих від системи
окремих кровообігу
причин новоутворення 2247 4318 7956 3054 2420 1470 2920
травми, 1450 2568 1562 2187 2040 1542 2432
отруєння
хвороби органів 827 1816 1024 1056 1362 821 850
дихання
Кількість окремі стани, 65 150 98 76 85 78 58
померлих що виникають у
віком до 1 пери-натальний
року від період
окремих природжені 51 100 65 50 52 55 33
причин вади розвитку
хвороби органів 4 17 11 11 17 9 7
дихання
Т а б л и ц я 2. Демографічні показники в Україні за 2 попередніх роки

(на 1000 населення)
Область Народжуваність Смертність
n -2 n -1 n -2 n -1
1 9,6 9,3 17,6 17,6
2 7,2 7,0 17,3 17,2
3 11,0 10,8 12,1 11,8
4 9,6 9,5 15,1 15,0
5 9,2 9,0 15,3 15,1
6 8,8 8,3 17,1 17,0
7 13,2 13,0 12,0 12,6
8 8,4 8,1 17,5 17,6
9 11,5 11,1 13,9 14,0
10 7,6 7,4 15,9 15,7
11 9,8 9,7 14,8 14,7
12 10,6 10,3 15,9 16,0
13 9,3 8,9 17,2 17,2
14 12,1 11,7 12,8 12,6
15 8,2 6,7 18,8 18,6
По 9,1 8,7 15,2 14,9
Україні
Т а б л и ц я 3. Рівень смертності населення від окремих причин за
минулий рік (на 100 тис. населення)
Область Хвороби Новоутвор Травми, Хвороби
системи ення отруєння органів
кровообігу дихання
1 786 186 117 95
673 167 101 106
3 522 215 128 84
4 654 266 120 76
5 720 223 143 85
6 820 194 120 92
7 762 136 161 86
8 808 203 156 94
9 695 194 126 72
10 743 142 174 61
11 636 183 126 84
12 646 206 147 73
13 750 164 133 92
14 658 158 167 89
15 835 221 184 64
По Україні 874 192 157 86
Т а б л и ц я 4. Показники смертності немовлят за 2 попередніх роки

(на 1000 народжених живими)
Область Смертність
немовлят неонатальна Питома вага
неонатальної смертності
в смертності дітей до 1
п-2 п-1 п-2 п-1 року (n — 2)
1 15,3 15,1 8,1 8,0 52,5
2 14,6 14,3 8,6 8,4 58,6
3 16,5 16,2 6,9 6,6 42,4
4 14,3 14,1 7,8 7,4 53,4
5 17,0 16,9 7,7 7,5 49,1
6 12,3 12,1 7,6 7,3 61,4
7 14,3 14,1 6,6 6,5 45,5
8 14,0 13,6 8,0 7,9 61,0
9 13,3 13,0 8,4 8,2 65,3
10 14,0 13,6 8,1 7,8 58,5
11 15,3 15,0 6,4 6,1 42,4
12 12,3 12,1 6,4 6,0 45,5
13 13,9 13,7 6,9 6,8 52,3
14 13,8 13,6 7,2 6,9 51,2
15 11,3 11,0 5,3 5,0 46,7
По Україні 14,3 14,0 7,4 7,0 53,9
Т а б л и ц я 5. Рівень смертності немовлят від окремих причин за
минулий рік (на 10 тис. дітей, що народилися живими)
Область Окремі стани, що Природжені Хвороби
виникають у вади органів
перинатальний період розвитку дихання
1 67,2 47,5 8,6
2 59,4 44,1 6,9
3 65,1 38,3 8,5
4 65,9 46,5 9,3
5 77,9 44,9 12,1
6 60,9 38,6 4,5
7 71,3 45,9 7,6
8 57,9 36,9 9,1
9 61,3 47,8 4,1
10 67,3 44,8 7,8
11 75,9 50,6 8,9
12 58,6 38,9 8,6
13 62,9 38,6 12,9
14 61,4 43,1 7,3
15 57,9 33,1 7,2
По Україні 66,9 44,9 6,9

ТЕМА:
Методика вивчення захворюваності населення
• ознайомитися з методами вивчення та видами захворюваності,
чинниками, що впливають на різні види захворюваності, закономірностями
захворюваності; засвоїти методику обчислення та аналізу окремих видів
захворюваності населення.
Обґрунтування мети. Вірогідна інформація про рівень і характер
захворюваності населення в цілому та в різних його віково-статевих,
соціальних, професійних та інших групах потрібна для комплексної оцінки
стану здоров'я, планування мережі та кадрів системи охорони здоров'я,
визначення потреби населення в окремих видах допомоги, а також для
планування та оцінювання якості й ефективності роботи лікувально-
профілактичних закладів (ЛПЗ).
Вивчення захворюваності дає змогу прогнозувати її, забезпечити
цілеспрямований розвиток наукових медичних досліджень, медичної техніки,
підготовку кадрів тощо.
Отже, кожний лікар повинен володіти методикою обліку та аналізу
захворюваності.
1) з н а т и :
методи вивчення захворюваності;
види захворюваності та порядок обліку й аналізу
окремих її видів;
облікові документи за усіма видами захворюваності та правила їх
заповнення;
методику обчислення та аналізу головних показників захворюваності;
2) вм і т и :
заповнювати статистичні документи, що використовують для обліку
захворюваності; обчислювати та аналізувати показники захворюваності за
усіма її видами.

1. Значення статистики захворюваності населення в практичній
діяльності лікаря.
2. Методи вивчення захворюваності, їхні переваги та недоліки, чинники
впливу на повноту інформації про захворюваність.
3. Види захворюваності.
4. Поняття "первинна захворюваність", "поширеність захворювань",
"патологічна ураженість".
5. Міжнародна номенклатура та класифікація хвороб, травм і причин
смерті десятого перегляду (МКХ-10): принципи побудови та значення для
вивчення захворюваності.
6. Загальна захворюваність: поняття, одиниця спостереження, організація
обліку, правила заповнення облікових документів, показники.
7. Інфекційна захворюваність: доцільність спеціального обліку, одиниця
спостереження, облікові документи та їхній маршрут, головні показники.
8. Захворюваність на найважливіші неепідемічні хвороби: перелік
нозологічних форм, доцільність спеціального обліку, одиниця спостереження,
облікові документи та їхній маршрут, основні показники.
9. "Госпіталізована" захворюваність: поняття, доцільність спеціального
обліку, одиниця спостереження, обліковий документ, методи вивчення, головні
показники.
10. Захворюваність з тимчасовою втратою працездатності (ТВП):
чинники, що зумовлюють рівень і структуру захворюваності з ТВП, джерела та
методи вивчення, одиниця спостереження, показники захворюваності з ТВП.
Показники захворюваності та методика їхнього визначення

Завдання 1
Ознайомитися зі змістом і призначенням основних обліково-звітних
документів, які застосовують для реєстрації та аналізу окремих видів
захворюваності (додатки 5—12):
• статистичний талон для реєстрації заключних (уточнених) діагнозів (ф.
№ 025-2/о);
• талон амбулаторного пацієнта (ф. № 025-7/о);
• екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре
професійне отруєння, незвичайну реакцію на щеплення (ф. № 058/о);
• повідомлення про хворого з уперше в житті встановленим діагнозом
активного туберкульозу, трихофітії, мікроспорії, фавусу, корости, трахоми (ф.
№ 089/о);
• повідомлення про випадок захворювання на сифіліс, гонококову,
хламідійну інфекцію, урогенітальний мікоплаз-моз і трихомоніаз (ф. №
089-1/о);
• повідомлення про хворого з уперше в житті встановленим діагнозом
раку чи іншого злоякісного новоутворення (ф. № 090/о);
• статистична карта хворого, який вибув зі стаціонару (ф. № 066/о);
• листок непрацездатності.
Завдання 2
За даними ситуаційних задач (пп. 1—15) визначити облікові документи,
які слід заповнювати для обліку даних про окремі види захворюваності.
1. Робітник Р. звернувся до поліклініки в цьому році з приводу
загострення виразкової хвороби шлунка (07.02; 10.02; 15.08).
2. Робітник Н. звернувся до поліклініки з певними скаргами. Після
обстеження вперше встановлено діагноз "Гіпертонічна хвороба І стадії з
переважним ураженням серця".
3. Дитина Б. протягом року хворіла на ГРВІ верхніх дихальних шляхів у
січні, квітні, вересні.
4. Дитині К. було встановлено такі діагнози: 10.03 — гострий
назофарингіт, 13.03 — гострий трахеїт, 16.03 — гострий бронхіт.
5. Робітник Б. переїхав на постійне місце проживання в район А. Під час
звернення до поліклініки з приводу ГРВІ верхніх дихальних шляхів
встановлено також, що він хворіє на виразкову хворобу шлунка протягом трьох
останніх років.
6. Робітниця С. хворіє на гіпертонічну хворобу з переважним ураженням
серця та перебуває під диспансерним спостереженням протягом трьох років. У
березні викликала вперше в поточному році дільничного терапевта з приводу
гіпертонічного кризу.
7. Робітницю К. з діагнозом "Гостра амебна дизентерія" було направлено
до інфекційного відділення лікарні.
8. Робітнику С. у квітні вперше в житті встановлено діагноз "Виразка
дванадцятипалої кишки". У вересні він звернувся до лікаря з приводу
загострення цієї хвороби.
9. Пацієнту М. у січні встановлено діагноз "Гострий бронхіт", а в березні
— "Бронхопневмонія".
10. У пацієнтки Т. після обстеження гінеколог установив діагноз
"Злоякісне новоутворення шийки матки".
11. Диспансерний хворий з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки
звернувся до лікаря з приводу її загострення в лютому та вересні поточного
року.
12. Робітник В. з діагнозом "Хронічний гастрит", який було встановлено
минулого року, звернувся до лікаря з приводу загострення хвороби.
13. Під час обстеження вагітної для взяття на диспансерний облік було
встановлено діагноз "Сифіліс".
14. Пацієнтові К. під час звернення до лікаря встановлено діагноз
"Гострий бронхіт". Через день після рентгенологічного обстеження у хворого
було виявлено бронхопневмонію.
15. Хвора А. пенсійного віку перебуває 7 років під диспансерним
спостереженням з приводу гіпертонічної хвороби. Зверталася до лікаря через
погіршення стану в січні. В березні до хворої викликали лікаря, який встановив
діагноз "Гостре порушення мозкового кровообігу".
Завдання З
За даними по одній з областей обчислити та оцінити показники загальної
захворюваності населення на окремі хвороби (табл. 1—4).
Т а б л и ц я 1. Кількість захворювань, зареєстрованих у поточному році серед
населення під час звертання до лікувально-профілактичних закладів (абсолютні дані, тис.)
Кількість Кількість Кількість окремих захворювань серед
населення захворювань усього населення
Област разом у тому серед у тому Новоу Хворо Хворо Хворо Травми,
ь числі усього числі творен би би би отруєнн
дітей (0 населе серед ня систем органі органі я
—14 ння дітей (0 и в в
років) —14 кровоо дихан травле
років) бігу ня ння
1 1803 342 3072 617 64 701 724 308 81
2 1055 233 1834 448 24 359 435 169 55
3 3701 664 5628 1070 117 1172 1438 452 195
4 4932 823 8740 1360 166 1780 1633 682 324
5 1424 282 1713 458 37 324 420 168 61
6 1277 293 1600 381 25 368 381 182 51
7 1997 357 2481 514 66 561 646 158 116
8 1446 313 2025 491 31 357 541 199 58
9 1824 343 2968 709 51 650 762 324 100
10 1157 221 1554 296 38 434 313 134 49
11 2637 456 3262 607 75 838 840 210 143
12 2696 547 4218 1113 60 658 1299 313 84
13 1296 285 1486 317 39 420 323 105 51
14 2492 469 3590 546 73 872 784 400 116
15 1673 298 2106 425 58 513 505 223 73
Таблиця 2.
Кількість уперше зареєстрованих захворювань у поточному році серед
населення під час звернень до лікувально-профілактичних закладів
(абсолютні дані, тис.)
Кількість захворювань Кількість окремих захворювань серед усього

населення
Обла серед у тому числі Ново Хвороби Хвороби Хвороби Травми,
сть усього серед дітей (0 утвор системи органів органів отруєнн
населення —14 років) ення кровообігу дихання травленн я
я
1 1346 439 14 90 585 66 72
2 821 297 5 40 354 47 49
3 2778 830 37 147 1215 95 179
4 3312 1000 40 211 1367 122 303
5 846 330 9 41 361 42 57
6 834 276 7 92 316 70 48
7 1241 426 19 53 566 344 115
8 1063 363 9 64 449 66 55
9 1298 481 12 71 629 53 98
10 653 229 10 51 258 28 45
11 1557 510 19 76 718 36 141
12 2212 729 14 98 1174 88 81
13 684 251 9 58 267 25 48
14 1543 448 17 109 637 73 113
15 957 324 15 52 439 46 68
Т а б л и ц я 3. Рівень поширення захворювань за попередній рік (на

1000 населення)
Захворювання У тому числі серед усього населення
серед населення
Область усього дітей Новоутв Хвороби Хвороби Хвороби Травми,
орення системи органів органів отруєння
кровообі дихання травлен
гу ня
1 1541 1625 32 352 368 158 44
2 1564 1605 24 315 387 162 52
3 1445 1536 32 291 363 120 54
4 1429 1569 34 328 326 130 70
5 1120 1481 25 206 280 115 45
6 1135 1208 18 241 291 137 35
7 1169 1447 28 226 328 80 61
8 1294 1420 20 228 349 130 39
9 1456 1724 28 328 393 167 50
10 1245 1255 40 329 257 113 44
11 1152 1232 27 287 279 77 56
12 1306 1486 21 211 445 116 35
13 1048 1154 29 278 235 78 40
14 1374 1123 31 321 307 148 47
15 1176 1327 34 290 260 128 44
По 1321 1444 29 286 330 123 52
Україні
Таблиця 4. Частота вперше зареєстрованих захворювань за

попередній рік (на 1000 населення)
Захворювання У тому числі серед усього населення
серед населення
Область усього дітей Новоутв Хвороби Хвороби Хвороби Травми,
орення системи органів органів отруєння
кровообі дихання травлен
гу ня
1 687 1193 7 43 297 37 39
2 738 1164 6 35 315 49 46
3 725 1210 10 38 303 28 49
4 660 1175 8 39 274 23 65
5 560 1104 6 23 238 27 41
6 614 916 5 56 240 54 34
7 622 1207 8 23 280 19 60
8 700 1110 6 40 289 43 37
9 668 1299 7 36 326 28 49
10 532 1005 8 34 208 24 40
11 552 1045 7 28 232 14 55
12 736 1176 5 25 387 34 34
13 479 918 6 40 194 18 37
14 605 932 7 39 250 28 46
15 528 1016 9 27 222 28 41
По 636 1119 7 34 276 28 49
Україні
Завдання 4
Обчислити та оцінити показники захворюваності з тимчасовою втратою
працездатності загалом та по окремих захворюваннях (табл. 5, 6)
Таблиця 5. Кількість випадків і днів утрати працездатності через окремі хвороби на

різних підприємствах у поточному році (абсолютні дані)
КІЛЬ В тому числі
Обл Підприє КІСТЬ Усі >рюва хвороби гіпертонічна ГРВІ
асть мства праців захв( ння периферичної хвороба,
ників нервової ішемічна
системи хвороба серця
Випад Дні Випад Дні Випад Дні Випад Дні
ки ки ки ки
1 Хімічні 1100 890 9340 25 280 33 500 340 2310
2 комбінат 1800 1405 15730 45 500 48 760 500 3570
3 и 2100 1520 16420 36 380 52 760 650 3890
4 2800 1970 22640 68 168 730 70 950 840 5469
5 Машино 7000 6100 61200 1680 200 3010 1800 12610
6 будівні 5100 4750 48900 150 1740 182 2700 1700 10200
7 заводи 6800 5320 61150 150 1770 220 3400 2080 12910
8 3300 2970 28220 90 960 106 1590 1070 6400
9 10 Текстиль 1500 13220 13860 38 420 50 825 450 3150
ні 700 580 5795 13 135 20 310 215 1400
11 фабрики 1020 920 9480 24 270 37 590 305 1990
12 890 750 8260 20 200 ЗО 450 280 1860
13 Металур 15000 10830 12238 160 1800 360 5100 4930 34500
гійні 0
14 комбінат 12100 9440 11137 208 2180 365 5450 4200 31500
и 0
15 6900 8010 88110 128 1340 255 3560 3160 22100
Таблиця 6. Кількість випадків і днів утрати працездатності через

окремі захворювання на різних підприємствах і по відповідних галузях за
попередній рік (на 100 працюючих)
Обл Підприємства Усі У тому числі
асть захво рюван хвороби гіпертонічна ГРВІ та грип
ня периферичної хвороба,
нервової ішемічна
системи хвороба серця
Випад Дні Випад Дні Випад Дні Випад Дні
ки ки ки ки
1 ХІМІЧНІ 77,0 800,0 2,0 22,0 3,2 48,0 33,0 200,0
2 комбінати 76,0 790,0 2,1 25,3 3,0 44,0 30,0 210,0
3 76,0 810,0 1,7 20,1 3,1 38,2 31,0 185,0
4 69,0 780,3 2,5 22,0 2,7 35,0 32,0 200,0
Галузь (поточний 77,2 792,8 1,8 17,8 2,8 39,6 32,0 220,0
рік)
5 Машинобудів 85,0 847,0 2,0 21,0 3,3 43,1 29,0 190,5
6 ні заводи 90,0 910,0 2,6 32,5 3,6 54,0 36,0 240,3
7 80,2 830,0 2,4 27,8 3,8 52,0 34,2 210,0
8 88,0 840,0 2,5 25,0 3,4 48,0 35,0 230,0
Гал зь (поточний 81,5 825,2 2,4 25,1 3,6 48,1 34,0 328,3
у рік)
9 Текстильні 90,0 890,0 2,3 25,0 3,0 50,0 36,0 242,0 "
10 фабрики 80,8 810,0 1,9 21,5 3,0 42,0 37,5 238,0
11 87,0 930,0 2,1 22,0 3,1 54,0 33,0 200,0
12 86,0 910,0 2,0 20,0 2,8 48,0 34,0 210,5
Галузь (поточний 87,0 865,0 1,9 18,5 2,8 42,8 40,0 260,0
рік)
13 Металургійні 75,2 830,0 1,2 14,6 2,8 35,0 33,0 232,0
14 комбінати 78,0 910,0 1,6 17,0 3,2 47,0 35,7 250,2
15 78,0 936,0 15,0 2,9 28,0 35,5 255,0
Галузь 77,0 950,0 1,8 18,0 3,0 30,0 34,8 248,0
пточний рік)

ТЕМА:
Організація та зміст роботи поліклініки для дорослого населення,
облік і аналіз її діяльності
• вивчити основи організації, зміст і структуру роботи поліклініки,
засвоїти методику аналізу її діяльності.
Обгрунтування мети. Амбулаторно-поліклінічна служба є провідною
ланкою в системі охорони здоров'я населення. Знання з організації цього виду
допомоги дає змогу раціонально налагодити роботу відповідних підрозділів і
медичного персоналу, підвищити якість лікувальної, протиепідемічної та
профілактичної роботи (в т. ч. диспансеризації), а також поліпшити показники
здоров'я населення. Вміння обчислити та проаналізувати показники роботи
поліклініки допомагає виявити недоліки в організації та невикористані резерви,
а також розробити управлінські рішення щодо удосконалення її діяльності.
1) з н а т и :
завдання, структуру, зміст і організацію роботи поліклініки в цілому та
головних її підрозділів; правила заповнення основної облікової та звітної
документації поліклініки;
2) вм і т и :
заповнювати основні облікові документи; визначати групи здоров'я під
час надання медичної допомоги;
обчислювати та аналізувати показники діяльності поліклініки;
розробляти заходи щодо поліпшення роботи поліклініки.
1. Завдання та розділи роботи поліклініки, її роль у медичному
забезпеченні населення в сучасних умовах.
2. Структурні підрозділи поліклініки, функції головних підрозділів
(реєстратури, лікувально-профілактичних, діагностичних, лікувально-
допоміжних).
3. Переваги та недоліки дільничного принципу обслуговування
населення, завдання та зміст роботи дільничного терапевта (сімейного лікаря).
4. Завдання диспансеризації та сутність диспансерного методу.
5. Методи відбору контингентів для диспансерного спостереження, етапи
диспансеризації.
6. Види профілактичних оглядів, їхня періодичність, обсяг.
7. Значення та організаційні форми стаціонарозамінної допомоги,
завдання.
8. Основна облікова документація поліклініки, зміст і порядок її
заповнення.
9. Зміст талона амбулаторного пацієнта (ф. № 025-7/о), технологія
10. Можливості, які надає використання талона амбулаторного пацієнта.
11. Основні показники діяльності поліклініки, методика їхнього

Під час проведення заняття на базах міських поліклінік ознайомитися зі
змістом та організацією роботи цих закладів, а також із основною обліковою
документацією.
Під час проведення занять на кафедрі виконати наведені нижче завдання.
Завдання 1
Ознайомитися зі змістом, призначенням і порядком заповнення таких
основних обліково-звітних документів (додатки 5, 6, 13, 14, 15, 16):
• медична картка амбулаторного хворого, ф. № 025;
• статистичний талон для реєстрації заключних (уточнених) діагнозів, ф.
№ 025-2/о;
• талон амбулаторного пацієнта, ф. № 025-7/о;
• контрольна картка диспансерного нагляду, ф. № ОЗО/о;
• відомість обліку відвідувань у поліклініці (амбулаторії), ф. № 039/о;
• зведена відомість обліку захворювань та причин смерті в даному
лікувальному закладі (серед дорослого та підліткового населення), ф. № 071-І/о;
• звіт про захворювання, зареєстровані у хворих, які проживають у районі
обслуговування лікувального закладу, ф. № 12;
• звіт лікувально-профілактичного закладу, ф. № 20.
Завдання 2
Заповнити статистичний талон для реєстрації заключних (уточнених)
діагнозів (ф. № 025-2/о) і талон амбулаторного пацієнта (ф. № 025-7/о) за
даними ситуаційних задач, зашифрувати діагнози за МКХ-10 (додатки 5, 6, 17,
18).
1. Хворий Іваненко О. О., народився 05.05.45 p., мешкає на вул.
Степанівській, 65, кв. 6 (дільниця 5), звернувся вперше в поточному році 15.01
до терапевта (код — 4, порядковий номер, згідно з табельним списком, 15) з
певними скаргами, був обстежений, відвідував лікаря 17.01; 20.01; 25.01; 30.01;
04.02. Лікар встановив діагноз "Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки",
призначив амбулаторне лікування, звільнив хворого від роботи з 15.01 до 04.02.
Номер медичної картки амбулаторного хворого — 09214.
2. Хвора Максименко Л. П., народилася 13.08.37 p., пенсіонерка, мешкає
на вул. Степовій, 8, кв. ЗО (дільниця 5), 10.03 викликала лікаря-терапевта
додому (код — 04, порядковий номер — 21) з приводу підвищення температури
тіла, болю в горлі. Лікар встановив діагноз "Гострий тонзиліт", призначив
лікування, відвідав удруге хвору 13.03. На прийом до лікаря в поліклініку хвора
прийшла 17.03; їй було рекомендовано лікування у фізіотерапевтичному
відділенні; видано направлення на обстеження. На прийом до лікаря до 1 квітня
хвора не з'явилася. Номер медичної картки амбулаторного хворого — 03630.
3. Хвора Смирнова І. І., народилася 25.01.50 p., мешкає на вул. Салютній,
68, кв. 60 (дільниця 9), страждає на стенокардіюнапруження. Вона звернулася
14.04 до терапевта (код — 04, порядковий номер — 18) у зв'язку з погіршенням
стану здоров'я. З аналогічного приводу зверталася до поліклініки 25.01
поточного року. 14.04 їй було призначено лікування та видано листок
непрацездатності. Хвора відвідала лікаря 16.04 та 18.04, стан здоров'я
поліпшився. її направлено на консультацію до невропатолога. Номер медичної
картки амбулаторного хворого — 17534.
4. Хвора Сомова І. Л., народилася 05.04.50 p., працює, мешкає на вул.
Салютній, 14, кв. 6 (дільниця 9). Вона звернулася 17.04 (вперше в поточному
році) до кардіолога (код — 12, порядковий номер — 23) з приводу мітрального
стенозу. Цей діагноз встановлено три року тому. Лікар провів корекцію
медикаментозного лікування. Номер медичної картки амбулаторного хворого
— 17639.
5. Хворий Карпенко А. О., ліквідатор аварії на ЧАЕС, народився 19.02.60
p., мешкає на вул. Салютній, 12, кв. ЗО (дільниця 9). 22.01 він викликав
терапевта (код — 04, порядковий номер — 18) у зв'язку з гострим трахеїтом.
Лікар призначив лікування, видав листок непрацездатності, відвідав хворого
24.01, 26.01. 27.01 хворого госпіталізували. Номер медичної картки
амбулаторного хворого — 16115.
6. Хворий Олексієнко С. І., народився 15.06.22 p., учасник війни, мешкає
на вул. Вокзальній, 3, кв. 10 (дільниця 4); перебуває під диспансерним
спостереженням з приводу бронхіальної астми. Він прийшов 10.06 (вперше в
поточному році) на прийом до лікаря-терапевта (код — 04, порядковий номер
— 17) за запрошенням медичної сестри. Його обстежили згідно з планом
диспансерного спостереження, а через погіршення стану здоров'я перевели на
спостереження до пульмонолога. Номер медичної картки амбулаторного
хворого — 06020.
7. Хвора Коваленко М. І., народилася 21.03.52 p., працює, мешкає на вул.
Будівельній 21, кв. 16 (дільниця 6), перебуває під диспансерним
спостереженням з приводу інсулінозалеж-ного цукрового діабету в
ендокринолога (код — 21, порядковий номер — 20). Вона вперше в поточному
році прийшла на прийом до цього лікаря 12.02. на диспансерний огляд. Хвору
направили на консультацію до невропатолога, 19.08 її знову обстежив
ендокринолог і рекомендував відповідне лікуваннята призначив дату
наступного відвідування. Номер медичної картки амбулаторного хворого —
10936.
8. Робітник-ливарник Сергієнко П. І., народився 19.10.60 p., мешкає на
вул. Светлова, 16, кв. 6 (дільниця 2). 14.03. відвідав поліклініку з метою
періодичного профогляду. Після відповідного обстеження його оглянув
терапевт (код — 04, порядковий номер — 08). Захворювань не виявлено. Номер
медичної картки амбулаторного хворого — 03245.
9. Хворий Соколов Ю. П., інженер, народився 23.09.58 p., мешкає на вул.
Підвальній, 6, кв. 19 (дільниця 3), кілька років страждає від жовчнокам'яної
хвороби, був прооперований у стаціонарі за направленням поліклініки. Після
виписки зі стаціонару звернувся 20.11. у поліклініку до хірурга (код — 08,
порядковий номер — 11), котрий проводив подальше лікування та
спостереження. Хворий відвідував хірурга 22.11; 25.11; 30.11; 02.12; 06.12;
11.12; 18.12; 24.12; листок непрацездатності видано в поліклініці з 20.11. до
24.12. Номер медичної картки амбулаторного хворого — 05129.
10. Хвора Степанова А. К., маляр, народилася 19.12.39 p., мешкає на вул.
Дмитрівській, 67, кв. 2 (дільниця 4). Вона звернулася вперше в поточному році
до терапевта (код — 04, порядковий номер — 16) під час загострення
хронічного холециститу, її було направлено до денного стаціонару поліклініки,
де лікувалася з 08.01 до 19.01 (за винятком вихідних днів). Лікування проводив
той самий лікар. На період лікування видано листок непрацездатності. Номер
медичної картки амбулаторного пацієнта — 07836.
11. Хворий Бойченко І. М..ліквідатор аварії на ЧАЕС, народився 12.06.53
p., службовець, мешкає на вул. Ярославській, 10, кв. 18 (дільниця 3). Хворіє на
мітральний стеноз. Уперше в поточному році звернувся до поліклініки 18.03 по
довідку для санаторно-курортного лікування. Хворому проведено потрібні
дослідження. Терапевт (код — 04, порядковий номер — 14) видав довідку.
Номер медичної картки амбулаторного хворого — 04373.
12. Робітниця цеху антибіотиків Петренко С. Т., евакуйована з міста
Чорнобиль, народилася 21.03.54 p., мешкає на вул. Степовій, 7, кв. 48 (дільниця
5). 04.02 відвідала медико-са-нітарну частину з приводу періодичного
профогляду, під час якого дерматолог (код — 06, порядковий номер — 09)
виявиватопічний дерматит. Номер медичної картки амбулаторного хворого —
03790.
13. Хворий Щербак І. П., слюсар, народився 17.10.78 p., мешкає на вул.
Середній, 5, кв. 10 (дільниця 8). 10.03 звернувся до терапевта поліклініки (код
— 04, порядковий номер — 12) з приводу гострого ларингіту. Лікар призначив
лікування, видав листок непрацездатності, відвідав хворого вдома 12.03 та
продовжив листок непрацездатності до 15.03. Хворий відвідав поліклініку
15.03, його виписали на роботу. Номер медичної картки амбулаторного хворого
— 10925.
14. Хворий Петров Г. К., механік, народився 10.05. 79 p., мешкає на вул.
Львівський, 10, кв. 7 (дільниця 20). З переломом кісток гомілки, які він дістав
під час дорожньо-транспортної пригоди, звернувся до хірурга (код — 08,
порядковий номер — 12) 06.02. Хірург відвідав хворого вдома 08.02. Через
ускладнення 09.02 його госпіталізували. Номер медичної картки амбулаторного
15. Хворий Марченко П. Г., кухар, народився 10.12.82 p., мешкає на вул.
Тінистій, 2, кв. 10 (дільниця 5). 10.04 відвідав дільничного терапевта (код — 04,
порядковий номер — 07), уперше в житті йому було встановлено діагноз
"Гострий гастрит" і видано листок непрацездатності. Відвідав лікаря повторно
12.04 і 15.04. У вересні (20.09.) встановлено діагноз "Виразкова хвороба
шлунка", з яким його направили до стаціонару. Номер медичної картки
амбулаторного хворого — 13005.
Завдання З
Ознайомитися з переліком основних показників, які можна визначити за
наведеними нижче даними:
1 . Статистичні талони для реєстрації заключних (уточнених) діагнозів
(ф. № 025-2/о):
• первинна захворюваність;
• загальна захворюваність (поширеність захворювань);
• структура за метою звернення.
Ці показники можна обчислювати за метою звернення по окремих
контингентах, за видами травм і отруєнь. 2. Талони амбулаторного пацієнта
(ф. № 025-7/о):
• первинна захворюваність (на гострі, хронічні хвороби);
• загальна захворюваність (поширеність);
• частота і структура випадків поліклінічного обслуговування (ВПО) за
метою звернення;
• частота й питома вага первинних і повторних ВПО в загальній кількості
ВПО;
• структура за метою звернення первинних і повторних ВПО;
• середня кількість відвідувань на один ВПО;
• кількість відвідувань на одного мешканця;
• питома вага відвідувань у поліклініці та вдома в загальній кількості
відвідувань;
• питома вага закінчених (незакінчених) ВПО серед первинних і
повторних ВПО та в загальній їхній кількості;
• питома вага осіб, що звернулися до поліклініки протягом року
(визначати за талонами на одну особу);
• середня кількість відвідувань на одну особу, з тих, що звернулися до
поліклініки.
Завдання 4
За даними табл. 1 обчислити такі показники:
• питому вагу осіб, що користувалися медичною допомогою протягом
року;
• середню кількість випадків поліклінічного обслуговування на одну
особу, з тих, що звернулася до поліклініки;
• середня кількість відвідувань на один випадок поліклінічного
обслуговування.
Т а б л и ц я 1. Деякі дані про роботу поліклінік (за матеріалами талона ф. 025-7/о)
№ Кількість Кількість осіб, відвідувань за Кількість
поліклініки населення які звернулися рік випадків
до поліклініки поліклінічного
за рік обслуговування
за рік
1 58200 37830 465600 113490
2 43100 26722 301700 100566
3 38600 22774 347400 115800
4 55700 31750 473450 111392
5 46300 49780 473000 118250
6 60180 33100 451350 156450
7 51410 35990 411280 102620
Продовження табл. 1
№ Кількість Кількість осіб, Кількість Кількість
поліклініки населення які звернулися відвідувань за випадків
до поліклініки рік поліклінічного
за рік обслуговуванн
я за рік
8 45760 27402 411840 68640
9 41340 26044 310050 103350
10 62300 42634 560700 112140
11 56500 33465 395500 98875
12 48300 28980 386400 128800
13 52790 31485 412346 103750
14 61020 35390 486312 156475
15 34850 19846 327044 91348
Завдання 5
Визначити, до якої групи здоров'я належать вказані особи (додаток 19).
1. Під час періодичного медичного огляду у водія автотранспорту
виявлено гастрит. Діагноз підтверджено під час подальшого обстеження. За
останній рік водій мав два випадки тимчасової втрати працездатності через
грип і ГРВІ.
2. Жінка віком ЗО років хворіє на хронічний тонзиліт, протягом року
зареєстровано одне загострення. Загальний стан не порушений.
3. Слюсаря визнано інвалідом II групи через виразкову хворобу шлунка.
За останні два роки у хворого було 2—3 загострення хвороби на рік.
4. Підліток 16 років за останній рік тричі хворів на ГРВІ. Хронічних
захворювань, порушень функцій органів і систем немає.
5. У жінки 29 років пупкова грижа, яка жодного разу не за-щемлювалася.
Протягом року двічі хворіла на ГРВІ.
6. Прядильниця хворіє на гіпертонічну хворобу. Протягом останнього
року двічі був гіпертонічний криз, лікувалась у стаціонарі, 4 рази отримувала
листки непрацездатності.
7. Студент вищого навчального закладу віком 20 років переніс
інфекційний гепатит чотири місяці тому. Дотримує дієти, самопочуття добре.
8. Жінка 26 років хворіє на хронічний тонзиліт, протягом року мала 4
загострення, періодично спостерігається субфебрилитет. Кілька разів
отримувала листок непрацездатності.
9. Чоловік 35 років хворіє на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки.
За останні 3 роки загострень і випадків тимчасової втрати працездатності не
було.
10. Підліток 15 років протягом останнього року двічі хворів на ГРВІ з
легким перебігом.
11. У хворого 47 років, інваліда II групи з ішемічною хворобою серця,
стенокардією бувають часті напади задухи. Фізичне навантаження, навіть
ходьба, зумовлює значне погіршення стану.
12. Водій таксі 46 років переніс інсульт, після якого залишився
правобічний геміпарез. Водія визнано інвалідом І групи.
13. У слюсаря віком 21 рік під час профілактичного огляду не виявлено
порушень функцій органів і систем. У анамнезі немає хронічних захворювань.
14. Вчитель ЗО років протягом року двічі хворів на ГРВІ, остання з них
ускладнилася катаральним отитом. Порушень слуху не виявлено.
15. Пенсіонерка 70 років хворіє на гіпертонічну хворобу з частими
кризами. Останній призвів до інсульту, внаслідок якого хвора потребує
постійного догляду.
Обчислити та оцінити показники діяльності поліклініки за даними звітів
лікувально-профілактичних закладів (ф. № 20) і звітів про захворювання,
зареєстрованих у хворих, які проживають у районі обслуговування
лікувального закладу (ф. № 12).
Завдання 6
1. Середня кількість відвідувань лікарів на одного жителя:

Кількість відвідувань лікарів
Кількість населення
(Аналогічно обчислюють середню кількість відвідувань хворих лікарями

вдома).
2. Питома вага профілактичних відвідувань:

Кількість профілактичних відвідувань лікарів *100
Загальна кількість відвідувань лікарів
3. Повнота охоплення профілактичними оглядами різних контингентів

населення (окремо по кожній групі):
Кількість оглянутих *100
Кількість осіб, які підлягали оглядам
(Обчислюють також питому вагу жінок, обстежених в оглядових
кабінетах із застосуванням цитологічного дослідження).
4. Кількість виїздів з метою надання невідкладної медичної допомоги (на
1000 осіб):
Загальна кількість виїздів *1000
Кількість населення
5. Повнота охоплення підлітків оперативним лікуванням (корекція зору):

Кількість охоплених даним видом допомоги *100
Кількість осіб, які потребували такої допомоги
6. Поділ ветеранів і осіб, прирівняних до них за пільгами, за групами

інвалідності:
Кількість інвалідів I (II, III) групи *100
Загальна кількість інвалідів
(Аналогічно ділять ветеранів за фахом лікарів, які здійснюють
диспансерне спостереження).
7. Питома вага ветеранів, яким проведено стаціонарне (санаторно-
курортне) лікування:
Кількість ветеранів, яким проведено
стаціонарне (санаторно-курортне) лікування *100
Загальна кількість ветеранів
8. Питома вага знятих з диспансерного обліку у зв'язку з переїздом чи

смертю:
Кількість померлих *100
Кількість осіб, які перебували під диспансерним спостереженням
9. Поділ оперативних втручань за видами, наприклад:

Кількість операцій на органах вуха, горла, носа * 100
Загальна кількість операцій
Для поглибленого аналізу диспансерного спостереження доцільно
обчислювати показники організації та ефективності диспансеризації за даними
звіту про захворювання (ф. № 12) і первинних облікових документів (медична
картка амбулаторного хворого ф. № 025/о, вкладний листок № 2 до ф. № 025/о
"Щорічний епікриз на диспансерного хворого", контрольна картка
диспансерного спостереження ф. № ОЗО/о, картка обліку диспансеризації ф. №
ІЗІ/о).
10. Повнота охоплення хворих диспансеризацією:
Кількість осіб з окремими захворюваннями, які

перебувають під диспансерним спостереженням *100
Кількість відповідних захворювань
11. Своєчасність взяття хворих під диспансерне спостереження:
Кількість хворих, яких узяли під спостереження

з вперше виявленими захворюваннями *100
Кількість відповідних захворювань з уперше встановленим діагнозом
12. Частота загострень захворювань:
Кількість загострень певного захворювання *100

Кількість хворих з певним захворюванням
13. Поділ осіб, які перебувають під диспансерним спостереженням, за

групами здоров'я:
Кількість осіб I (II, III) групи здоров'я *100

Кількість осіб, які перебувають під
диспансерним спостереженням
14. Повнота охоплення певним видом лікування (працевлаштування):
Кількість осіб, яким проведено лікування *100

Кількість осіб, які потребували лікування
15. Переведення осіб, які перебувають під диспансерним спостереженням,

з однієї групи здоров'я до іншої:
Кількість осіб, переведених з II до IIІ групи*100

Кількість осіб II групи

СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ РОБОТИ ОКРЕМИХ ПІДРОЗДІЛІВ
ПОЛІКЛІНІКИ
Завдання
Довідково-інформаційне забезпечення
Запис на прийом до лікаря та викликів додому
/. РЕЄСТРАТУРА
Регулювання потоку осіб, що звернулися в поліклініку
Оформлення та зберігання
медичної документації
Підбір і подання медичної документації в кабінети лікарів
Продовження логічної структурної схеми
ТЕМА:
Організація та зміст роботи стаціонару, облік і аналіз його
діяльності
• вивчити основи організації, зміст роботи і структуру стаціонару,
засвоїти методику аналізу його діяльності.
Обґрунтування мети. Стаціонарна допомога займає важливе місце в

медичному забезпеченні населення, її надають при захворюваннях з тяжким
перебігом, у разі потреби в проведенні складних досліджень і застосуванні
інтенсивних методів лікування. Знання основ організації цього виду досить
дорогої допомоги та аналіз діяльності стаціонарів дає змогу розробляти
ефективні заходи щодо поліпшення роботи відповідних закладів і є складовою
частиною підготовки майбутнього лікаря.
1) з н а т и :
завдання, структуру, зміст і організацію роботи стаціонару в цілому та
головних його підрозділів;
правила заповнення основної облікової та звітної документації;
2) вм і т и :
заповнювати основні облікові документи;
обчислювати та аналізувати показники діяльності стаціонару;
розробляти заходи щодо поліпшення роботи стаціонару.

1. Завдання стаціонару та його роль у медичному забезпеченні населення
в сучасних умовах.
2. Структурні підрозділи стаціонару.
3. Функції головних підрозділів (приймального та спеціалізованих
лікувальних відділень).
4. Показання до госпіталізації та порядок направлення хворих до
стаціонару.
5. Зміст роботи завідувача відділення та лікаря-ординатора.
6. Чинники, що впливають на ефективність роботи стаціонару.
7. Заходи щодо раціонального використання ліжкового фонду.
8. Основна облікова документація стаціонару, зміст і порядок її
9. Головні показники діяльності стаціонару, методика їхнього

Завдання 1
Ознайомитись зі змістом, призначенням і порядком заповнення основних
обліково-звітних документів (додатки 11, 20, 21, 22):
• медична картка стаціонарного хворого, ф. № ООЗ/о;
• листок обліку руху хворих і ліжкового фонду стаціонару, ф. № 007/о;
• зведена відомість обліку руху хворих і ліжкового фонду в стаціонарі,
відділенні або профілю ліжок, ф. № 016/о;
• статистична картка хворого, який вибув зі стаціонару, ф. № 066/О.
Завдання 2
Заповнити статистичну картку хворого, який вибув зі стаціонару (ф. №
066/о), за даними ситуаційних задач (пп. 2.1.— 2.15.), зашифрувати діагнози за
МКХ-10 (додатки 11, 18).
1. Карпенко Лідія Павлівна, народилася 14.03.30 p., проживає в місті К. на
вул. Васильківській, 24, кв. 18. Була госпіталізована повторно до
терапевтичного відділення лікарні № 11 18.09 за направленням лікаря
поліклініки № 1 через загострення хронічного бронхіту. В анамнезі зазначено
хронічний ревматичний перикардит. Направлення видано 16.09. Основне
захворювання ускладнилося бронхопневмонією. В стаціонарі встановлено
діагнози: хронічний бронхіт, бронхопневмонія, хронічний ревматичний
перикардит.
Хвора померла 22.09 о 21 годині. Статистична картка хворого, який вибув
зі стаціонару (ф. № 066/о) — № 7802.
2. Іваненко Петро Іванович, народився 28.04.35 p., проживає в місті К. на
вул. Підвальній, 25, кв. 7. Госпіталізований уперше до кардіологічного
відділення лікарні № 4 15.05 бригадою "Швидкої медичної допомоги" через 50
хв після звертання по медичну допомогу. Під час направлення був
встановлений діагноз "Пароксизмальна тахікардія". В стаціонарі встановлено
діагноз "Пароксизмальна тахікардія", "Хронічний бронхіт". Хворого виписали з
поліпшенням стану о 13 годині 28.05.
Статистична картка хворого (ф. № 066/о) — № 5301.
3. Коваленко Михайло Іванович, народився 21.03.52 p., проживає в місті
К. на вул. Будівельній, 21, кв. 16. Госпіталізований уперше до терапевтичного
відділення лікарні № 6 15.05 за направленням лікаря поліклініки № 3 з
діагнозом "Інсу-лінозалежний цукровий діабет". В анамнезі зазначено
гіпертонічну хворобу. Направлення було видано 13.05. У стаціонарі
встановлено діагноз "Інсулінозалежний цукровий діабет", "Деформівний
ендартеріїт", "Гіпертонічна хвороба", "Емфізема легень".
Стан хворого погіршився. 26.05 об 11 годині його перевели до
ендокринологічного відділення.
Статистична картка хворого (ф. № 066/о) — № 3185.
4. Соколов Юрій Петрович, народився 23.09.58 p., проживає в місті В. на
вул. Підвальній, 6, кв. 19. Госпіталізований уперше до хірургічного відділення
лікарні № 3 06.11 об 11 годині за направленням бригади "Швидкої медичної
допомоги" через 1,5 год після звертання по медичну допомогу. Під час
направлення встановлено діагноз "Жовчнокам'яна хвороба". В анамнезі
зазначено гастродуоденіт. У стаціонарі встановлено такі діагнози:
"Жовчнокам'яна хвороба", "Гастродуоденіт". Здійснено холецистектомію 07.11
о 12-й годині.
Хворого виписали 19.11 о 12 годині з поліпшенням стану. На RW був
обстежений 06.11. Статистична карта хворого (ф. № 066/о) — № 7980.
5. Степанова Ганна Михайлівна, народилася 19.12.39 p., проживає в селі
Дмитрівка Іванківського району області К. Госпіталізована вперше до
ендокринологічного відділення лікарні № 1 03.10 за направленням лікаря
центральної районної лікарні з діагнозом "Вузловий зоб". В анамнезі зазначена
хронічна ішемічна хвороба серця. Направлення було видано 28.09. В стаціонарі
встановлено такі діагнози "Тиреотоксикоз з токсичним багатовузловим зобом",
"Ішемічна кардіоміопатія". Здійснено субтотальну резекцію щитоподібної
залози 05.10 о 10 годині ЗО хв. Під час операції пошкоджено прищитоподіб-ні
залози. Хвору виписали 13.10 о 12 годині ЗО хв. з поліпшенням стану. На RW
обстежена 04.10. Статистична картка хворого (ф. № Обб/о) — № 5693.
6. Максименко Лідія Степанівна, народилася 12.08.37 p., проживає в місті
П. на вул. Степовій, 8, кв. ЗО. Госпіталізована вперше до ендокринологічного
відділення лікарні № 1 11.05 за направленням лікаря міської поліклініки з
діагнозом "Вузловий зоб". Направлення видано 08.05. В стаціонарі встановлено
такі діагнози: "Злоякісне новоутворення щитоподібної залози III—IV стадії",
"Серцева недостатність". 15.05 об 11 годині здійснено тотальну
тиреоїдектомію, яка ускладнилася кровотечею. Під час патологоанатомічного
дослідження визначено папілярний рак. Хвору виписали зі стаціонару 23.05 об
11 годині з поліпшенням стану. На RW обстежена 11.05. Статистична картка
хворого (ф. № 066/о) — № 3182.
7. Олексієнко Сергій Іванович, народився 15.06.50 p., проживає в місті В.
на вул. Салютній, 12, кв. ЗО. Госпіталізований уперше 04.10 о 22 годині до
хірургічного відділення № 7 з діагнозом "Гострий апендицит" за направленням
лікаря "Невідкладної медичної допомоги" поліклініки, до якого він звернувся
04.10 о 21 годині. В стаціонарі встановлено такі діагнози: "Гострий апендицит з
перитонітом", "Хронічний бронхіт". 04.10 о 22 годині 35 хв здійснено
апендектомію з дренуванням черевної порожнини. Хворого виписали зі
стаціонару 24.10 о 10 годині ЗО хв з поліпшенням стану. На RW обстежений
04.10. Статистична картка хворого (ф. № 066/о) — № 6384.
8. Петренко Ніна Трофимівна, народилася 21.03.64 p., проживає в місті Л.
на вул. Степовій, 7, кв. 48. Госпіталізована вперше до терапевтичного
відділення лікарні № 2 10.09 з діагнозом "Бронхопневмонія" за направленням
лікаря поліклініки, яке видано 09.09. В стаціонарі встановлено такі діагнози:
"Бронхопневмонія", "Гострий кон'юнктивіт". Виписана зі стаціонару 26.09 о 12
годині 20 хв у зв'язку з одужанням. На RW обстежена 11.09. Статистична
картка хворого (ф. № 066/о) — № 6402.
9. Бойченко Олег Михайлович, народився 22.08.82 p., проживає в місті Ф.
на вул. Ярославській, 10, кв. 8. Госпіталізований уперше до хірургічного
відділення центральної районної лікарні 16.04 з діагнозом "Хронічний
тонзиліт" за направленням лікаря поліклініки, яке видано 15.04. В стаціонарі
встановлено діагноз "Гіпертрофія мигдаликів і аденоїдів", з приводу якого
хворого оперували 17.04 о 9 годині 30 хв. Після операції спостерігалася
кровотеча. Виписаний зі стаціонару 20.04 о 10 годині з поліпшенням стану. На
RW обстежений 17.04. Статистична картка хворого (ф. № 066/о) — № 2486.
10. Петрова Ліна Сергіївна, народилася 14.01.32 p., учасник війни,
проживає в селі К. району В. Госпіталізована вперше до неврологічного
відділення центральної районної лікарні 02.03 о 16 годині за направленням
лікаря сільської лікарської амбулаторії з діагнозом "Інсульт". Направлення було
видано 02.03 о 8 годині. В стаціонарі встановлено діагноз "Внутріш-
ньомозковий крововилив". Хвора померла 03.03 о 5 годині 35 хв. Під час
розтину патологоанатом встановив такі діагнози: "Внутрішньомозковий
крововилив у стовбур головного мозку", "Церебральний атеросклероз",
"Емфізема легень". Статистична картка хворого (ф. № 066/о) — № 1897.
11. Щербак Андрій Степанович, народився 17.10.78 p., проживає в місті
М. на вул. Львівській, 10, кв. 7. Госпіталізований уперше до
гастроентерологічного відділення лікарні № 2 12.03 о 12 годині за
направленням лікаря поліклініки № 2 з діагнозом "Гастродуоденіт".
Направлення видано 10.03. В стаціонарі встановлено такі діагнози: "Виразкова
хвороба дванадцятипалої кишки", "Хронічний холецистит". Хворого виписали
зі стаціонару 31.03 о 13 годині з поліпшенням стану. На RW був обстежений
13.03. Статистична картка хворого (ф. № 066/о) — № 1884.
12. Марченко Петро Григорович, народився 20.06.54 p., проживає в селі
Б. району Б. Госпіталізований уперше до неврологічного відділення
центральної районної лікарні 18.03 о 15 годині за направленням лікаря сільської
лікарської амбулаторії з діагнозом "Попереково-крижовий радикуліт".
Направлення видано 16.03. В стаціонарі встановлено такі діагнози:
"Попереково-крижовий радикуліт", "Хронічна ішемічна хвороба серця",
"Хронічний бронхіт". Хворого виписали зі стаціонару 03.04 об 11 годині з
поліпшенням стану. На RW обстежений 20.03. Статистична картка хворого (ф.
№ 066/о) — № 1183.
13. Шевченко Антоніна Миколаївна, народилася 15.07.27 p., інвалід
війни, проживає в місті К. на вул. Підвальній, 6, кв. 19. Госпіталізована вперше
до травматологічного відділення лікарні № 4 10.09 за направленням бригади
"Швидкої медичної допомоги" з діагнозом "Перелом шийки стегна". В
стаціонарі встановлено такі діагнози: "Перелом шийки стегна", "Хронічна
ішемічна хвороба серця", "Хронічний холецистит". Хворій здійснено операцію
металоостеосинтезу. Виписана зі стаціонару 26.04 о 10 годині з поліпшенням
стану. Статистична картка хворого (ф. № 066/о) — № 980.
14. Гончаров Олексій Степанович, народився 04.08.40 p., проживає в місті
К. на вул. Вокзальній, 12, кв. 18. Госпіталізований до урологічного відділення
лікарні № 2 14.06 о 12 годині за направленням лікаря поліклініки з діагнозом
"Гломерулонефрит". Направлення видано 12.06. В стаціонарі встановлено такі
діагнози: "Гломерулонефрит з уремією", "Хронічна ішемічна хвороба серця".
17.06 о 7 годині 20 хв хворий помер. Статистична картка хворого (ф. № 066/о)
— № 3485.
15. Ковальова Ольга Іванівна, народилася 10.11.63 p., проживає в місті В.
на вул. Лісовій, 28, кв. 25. Удруге госпіталізована до гінекологічного відділення
пологового будинку № 2 14.04 о 12 годині за направленням лікаря жіночої
консультації з діагнозом "Ендометрит", "Ерозія шийки матки". Направлення
видано 12.04. В стаціонарі встановлено такі діагнози: "Ендометрит", "Ерозія
шийки матки", "Хронічний холецистит". Хвору виписано зі стаціонару 29.04 о
12 годині з поліпшенням стану. На RW обстежена 16.04. Статистична картка
хворого (ф. № 066/о) — № 285.
Завдання З
Ознайомитися з переліком головних показників, які можна визначити за
даними статистичних карток хворих, які вибули зі стаціонару (ф. № 066/о):
• рівень захворюваності серед осіб, яких госпіталізовано (за основним
діагнозом стаціонару);
• структура захворюваності осіб, яких госпіталізовано;
• розбіжності між діагнозом під час направлення та діагнозом стаціонару;
• розбіжності між діагнозом стаціонару (клінічним, заключним) та
діагнозом патологоанатомічним;
• поділ госпіталізованих хворих за порядком направлення;
• середня тривалість лікування;
• поділ госпіталізованих хворих за результатами лікування;
• летальність;
• післяопераційна летальність;
• рівень госпіталізації хворих у порядку ургентної хірургічної допомоги;
• частка доставления в порядку ургентної допомоги пізніше за 24 год;
• післяопераційна летальність у разі пізньої госпіталізації.
Завдання 4
Заповнити п. 11 "Лікарського свідоцтва про смерть" за даними
ситуаційних задач (пп. 1—15), зашифрувати діагнози за МКХ-10 (додатки 2, 18,
23).
1. У померлого, що хворів на хронічний бронхіт і хронічний ревматичний
перикардит, встановлено діагноз "Бронхопневмонія".
2. У померлої було встановлено діагнози "Гострий апендицит з гострим
перитонітом", "Хронічний гломерулонефрит".
3. У померлого встановлено діагнози "Абсцес легень", "Бронхопневмонія
на фоні хронічного бронхіту та хронічного тонзиліту".
4. У померлого, який хворів на стенокардію напруження, встановлено
діагноз "Повторний інфаркт міокарда".
5. У померлого, що хворів на гіперплазію передміхурової залози,
зареєстровано діагноз "Уремія".
6. У померлої встановлено діагноз "Сальмонельоз".
7. У померлої встановлено діагноз "Церебральний менінгіт".
8. У померлого, що хворів кілька років на коронарний атеросклероз і
хронічний бронхіт, встановлено діагноз "Гострий інфаркт міокарда".
9. Померлий хворів на гіпертонічну хворобу та цукровий
інсулінозалежний діабет, який ускладнився комою.
10. У померлої, яка хворіла на церебральний атеросклероз і цукровий
інсулінозалежний діабет, виявлено внутрішньомоз-ковий крововилив.
11. Померлий хворів на вузловий зоб, у нього виявлено перелом основи
черепа з внутрішньомозковим крововиливом.
12. Виразка шлунка в померлого, що хворів також на інсу-
лінонезалежний діабет, ускладнилася кровотечею.
13. Хвора, в якої було злоякісне новоутворення молочної залози з
метастазами в легені, померла від емпієми плеври.
14. Померлий хворів на грип, у нього виявлено також гострий інфаркт
міокарда.
15. У чоловіка, який потрапив у дорожньо-транспортну аварію і помер,
встановлено множинні переломи лівої стегнової кістки та травму стегнової
артерії.
Завдання 5
Обчислити й оцінити показники діяльності стаціонару за даними звітів
лікувально-профілактичних закладів (ф. № 20).
1. Середньорічна зайнятість ліжка:
Кількість проведених хворими ліжко-днів
Середньорічна кількість ліжок
2. Середня тривалість перебування хворого в лікарні:

Кількість проведених хворими ліжко-днів
Кількість хворих, що пройшли через стаціонар
(загальна кількість госпіталізованих, виписаних
та померлих, поділена на 2)
3. Обіг ліжка, тобто середня кількість хворих, які перебували на одному
ліжку:
Кількість хворих, що пройшли через стаціонар
Середньорічна кількість ліжок
Показники обчислюються загалом для стаціонару, а також для всіх його

відділень.
4. Середня кількість операцій на одну зайняту посаду хірурга:
Кількість проведених операцій
Кількість посад хірургів
По стаціонару проводять також аналіз показників летальності (загальний,

для відділень, при окремих захворюваннях):
Кількість померлих хворих х 100
Кількість виписаних + кількість померлих Звіт дає змогу також провести
детальний аналіз середньої тривалості перебування в стаціонарі та летальності
за класами хвороб і окремими захворюваннями для певних вікових груп.
З метою оцінки хірургічної роботи стаціонару визначають такі
показники:
• кількість оперативних втручань загалом і за окремими видами на 100
хірургічних ліжок;
• структура оперативних втручань;
• використання апаратури під час операцій (лазерної, кріогенної,
ендоскопічної) на 100 операцій.
Окремо визначають післяопераційну летальність:
Кількість померлих оперованих хворих *100
Кількість оперованих хворих
Післяопераційну летальність доповнюють відповідними показниками для
окремих операцій, а також летальністю оперованих хворих при загальній
анестезії.
Оцінку термінової хірургічної допомоги проводять за даними показників
пізньої госпіталізації від початку захворювання:
Кількість хворих, доставлених до стаціонару
пізніше за 24 год після встановлення діагнозу *100
Кількість хворих, доставлених для надання термінової допомоги
Визначають також летальність серед оперованих і неопе-рованих хворих,

доставлених у стаціонар своєчасно та з запізненням.

ТЕМА:
Організація лікувально-профілактичної допомоги сільському
населенню
• вивчити основи та особливості організації медичної допомоги сільському
населенню, засвоїти зміст дій органів і закладів охорони здоров'я щодо
оптимізації лікувально-профілактичної допомоги.
Обґрунтування мети. Принципи організації лікувально-профілактичної

допомоги міському та сільському населенню єдині. Проте типи розселення
сільського населення, характер сільськогосподарського виробництва, стан
шляхів сполучення та зв'язку, забезпеченість транспортом й інші чинники
зумовлюють низку особливостей організації медичної допомоги сільському
населенню.
Знання особливостей та завдань організації лікувально-профілактичної
допомоги сільському населенню дає можливість правильно оцінити її стан і
розробити заходи стосовно поліпшення медичного забезпечення відповідного
контингенту на конкретній території.
• Студенти повинні: 1) знати:
організаційні особливості надання лікувально-профілактичної допомоги
сільському населенню;
завдання та структуру провідних лікувально-профілактичних закладів;
завдання охорони здоров'я сільського населення на перспективу та шляхи
їхнього розв'язання;
2) вм і т и :
оцінювати стан медичної допомоги сільському населенню у взаємозв'язку
з головними показниками здоров'я цього контингенту;
розробляти управлінські рішення стосовно поліпшення лікувально-
профілактичної допомоги.

1. Особливості організації лікувально-профілактичної допомоги
сільському населенню.
2. Етапи надання медичної допомоги сільському населенню. Сутність
етапності. Лікувально-профілактичні заклади різних етапів.
3. Завдання закладів сільської лікарської дільниці.
4. Можливі варіанти формування мережі закладів сільської лікарської
дільниці.
5. Значення центральної районної лікарні (ЦРЛ) у системі медичного
забезпечення сільського населення.
6. Завдання та структура ЦРЛ.
7. Сутність організаційно-методичної роботи ЦРЛ і роль районних
спеціалістів в організації лікувально-профілактичної допомоги сільському
населенню.
8. Значення обласної лікарні в наданні медичної допомоги населенню
області, її головні завдання.
9. Структура обласної лікарні, особливості діяльності її головних
підрозділів.
10. Проблеми забезпечення амбулаторно-поліклінічної та стаціонарної
допомоги сільському населенню, заходи щодо їхнього розв'язання.

Завдання 1
Під час проведення заняття на базах сільських дільничних лікарень
(амбулаторій) чи ЦРЛ ознайомитися зі змістом та організацією роботи цих
закладів, із основними обліковими документами.
Завдання 2
Під час проведення занять на кафедрі за даними ситуаційних задач (пп. 1
—15):
• оцінити окремі показники здоров'я сільського населення;
• визначити доцільність розташування відповідних закладів охорони
здоров'я та показники їхньої діяльності;
• розробити заходи щодо поліпшення лікувально-профілактичної
допомоги сільському населенню.
Примітка: під час виконання завдань слід користуватися показниками
здоров'я населення та діяльності лікувально-профілактичних закладів регіону
(табл. 1);
під час порівняння даних, що стосуються двох районів (задачі 1—3, 7, 10
—15), слід враховувати, що віковий і статевий склад населення відповідних
районів, а також стан довкілля істотно не відрізняються.
1. Забезпеченість ліжками в сільських районах М. і С. становить 86,0 і
82,3, забезпеченість лікарями відповідно 24,0 і 28,5 на 10 тис. населення. Штати
сільських дільниць укомплектовані на 58 % і 75 %. Рівень госпіталізації досягає
18,0 і 19,3 на 100 жителів. Кількість відвідувань лікарів на 1 жителя сільських
поселень дорівнює 4,2 та 6,4. Поширеність усіх захворювань протягом двох
років коливається в межах 720—810 %0 (район М.) і 920—1080 %0 (район С).
Первинна захворюваність становить 520—580 %0 і 600—690 %„.
2. ЦРЛ району В. на 280 ліжок розташована на відстані 46 км від
обласного центру, а ЦРЛ району Т. на 330 ліжок — на відстані 80 км.
Середньорічна зайнятість ліжка в хірургічних відділеннях цих ЦРЛ становила
318 і 338 днів за середньої тривалості перебування в стаціонарі відповідно 12,2
та 14,8 дня. Співвідношення хворих, госпіталізованих у плановому та
екстреному порядку, приблизно однакове.
Склад хворих за видами операцій був таким:
Вид операції ЦРЛ району В., % ЦРЛ району Т., %
Операції на судинах 1,4 4,0
Апендектомія 33,0 28,0
Холецистектомія 2,1 4,6
Операції на кістково- 5,5 12,0
м'язовій системі
Операції на шкірі та 22,2 17,4
підшкірній основі
Інші 35,8 34,0
Разом 100,0 100,0
3. Забезпеченість лікарями в районах І. і Р. досягає 21,0 і 26,4,

забезпеченість ліжками — 81,4 та 84,0 на 10 тис. населення. Штати лікарів на
сільських дільницях укомплектовані на 58 % і 76 %. Кількість відвідувань
лікарів на 1 мешканця сільських поселень дорівнює 3,8 і 5,6. Поширеність усіх
захворювань становить відповідно 810 %0 та 1020 %0, первинна захворюваність
— 680 %0 і 810,5 %0. Рівень загальної смертності населення району Р. на 25 %
вищий, ніж у районі І., частота інвалідизації при всіх захворюваннях відповідно
вища на 15 %. Район Р. розташований у зоні посиленого радіометричного
контролю.
4. На території сільської лікарської дільниці мешкає 4600 жителів, у тому
числі в пунктовому селі 2300 жителів. У сільській амбулаторії працюють
терапевт (на 1,5 ставки) та стоматолог. На дільниці діють два фельдшерсько-
акушерських пункти (ФАПи), в тому числі в селі Д., де кількість жителів
становить 1080 чоловік, відстань до пунктового села дорівнює 6 км. ФАП діє
також у селі К., яке розташоване на відстані 7,2 км і в якому мешкають 310
жителів. У інших трьох селах проживає 283, 330 і 297 жителів. Ці села
розташовані на відстані 8 км, 3 км і 3,5 км від пунктового села. Кількість
відвідувань до лікарів на одного жителя цієї дільниці дорівнює 4,1.
5. Забезпеченість населення сільського району лікарями становить 28,0 на
10 тис. населення, забезпеченість ліжками — 84,0 на 10 тис. населення. Середня
кількість днів зайнятості ліжка в ЦРЛ в цілому становить 330 днів, у тому числі
в терапевтичному відділенні 323 дні, а в неврологічному — 350 днів.
Середня тривалість лікування в ЦРЛ становить 13,4 дня, в тому числі в
терапевтичному відділенні 15,8 дня, а в неврологічному — 14,6 дня. Питома
вага мешканців райцентру серед усього населення району досягає 46 %, а серед
госпіталізованих до ЦРЛ на них припадає 58 %, у тому числі в терапевтичному
відділенні 75 %, а в неврологічному — 80 %.
6. На сільських дільницях № 1 і № 2 району М. майже однакові умови
розселення жителів, кількість населення становить відповідно 3,5 тис. та 4,6
тис. жителів. Радіус обох дільниць не перевищує 6 км. На дільниці № 1 є
сільська лікарська амбулаторія та один ФАП. В амбулаторії працює терапевт.
На дільниці № 2 є два ФАПи, в амбулаторії працюють терапевт і педіатр.
Рівні госпіталізації мешканців цих дільниць дорівнюють 20,0 і 19,0 на 100
жителів, кількість відвідувань до лікарів становить відповідно 3,6 і 4,6 на
одного жителя.
7. У сільських районах М. і С. проживає 39,1 тис. та 44,5 тис. населення,
потужність ЦРЛ дорівнює 250 і 320 ліжок. У районі М. є три дільничні лікарні,
в яких розміщено 70 ліжок, у районі С. у трьох дільничних лікарнях діє 50
ліжок. Рівень госпіталізації становить відповідно 16,0 і 18,8 на 100 жителів.
Середня кількість днів зайнятості ліжка в терапевтичних відділеннях ЦРЛ
районів досягає 330 і 345 за середньої тривалості лікування в цих відділеннях
16,0 дня (район М.) і 13,3 дня (район С.). Середня кількість днів зайнятості
терапевтичних ліжок в дільничних лікарнях району М. коливається в межах 305
—310 за середньої тривалості лікування в цих лікарнях 16—17,2 дня.
Зайнятість ліжка в дільничних лікарнях району С.— у межах 280—290 днів за
середньої тривалості лікування 14—15 днів.
8. На території сільської лікарської дільниці мешкає 4350 жителів, у тому
числі в пунктовому селі 2150 жителів. Радіус дільниці не перевищує 6 км.
Відстань від пунктового села до райцентру становить ЗО км. В амбулаторії
працюють терапевт, педіатр і стоматолог, діє денний стаціонар на 10 ліжок. За
три роки кількість хворих, яких проліковано на ліжку, зросла з 18 до 26. За цей
період рівень госпіталізації жителів з цієї дільниці в стаціонарі ЦРЛ зменшився
на 10 %. Кількість відвідувань до лікарів на одного жителя цієї дільниці
протягом трьох років коливається в межах 4,6—5,1.
9. Забезпеченість ліжками населення сільського району П. становить 81,0
на 10 тис. населення. ЦРЛ має 270 ліжок. У трьох дільничних лікарнях
розміщено 15, 25 і 25 ліжок, відстань до райцентру становить 20, 25 і 40 км.
Дороги до пункто-вих сіл усіх дільниць мають тверде покриття. На трьох
сільських дільницях діють самостійні лікарські амбулаторії, відстань до
райцентру коливається в межах 18—20 км. Середня кількість днів зайнятості
ліжка в ЦРЛ становить 338, у тому числі в терапевтичному відділенні 346 днів.
Середня тривалість перебування в стаціонарі ЦРЛ становить 13,1 дня, в тому
числі в терапевтичному відділенні 12,9 дня. Середня кількість зайнятості ліжок
у дільничних лікарнях становить відповідно 270, 290 і 300 за середньої
тривалості лікування 17,0, 15,4 та 16,0 дня.
10. Забезпеченість лікарняними ліжками населення сільських районів О.
та П. достатня, забезпеченість лікарями досягає 29,2 та 23,8 на 10 тис.
населення. Штати лікарів сільських дільниць укомплектовані відповідно на 70
—75 % і 50—60 %. Поширеність усіх захворювань становить 965 % 0 і 734 %0, у
тому числі хвороб органів травлення 96 %0 і 74 %0. Поширеність виразкової
хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки дорівнює 22,1 % в 13,2 %, повнота
охоплення диспансерним спостереженням при цій хворобі досягає 72 % і 51,5
% на 100 хворих. Протягом року було зареєстровано 3,2 та 8,3 загострення на
100 хворих.
11. Забезпеченість лікарями в сільських районах І. та Р. досягає 21,0 і 26,4
на 10 тисяч населення, забезпеченість ліжками становить 81,4 та 82,0 на 10 тис.
населення. Поширеність хвороб системи кровообігу у сільських районах І. та Р.
становить відповідно 220,4 %0 і 270,2 %0. Під диспансерним спостереженням
перебуває 42 % та 57 % хворих на ці хвороби. Рівень госпіталізації при
хворобах системи кровообігу досягає 3,3 та 2,6 випадку на 100 жителів, а
частота інвалідизації — 17,2 та 14,4 на 10 тис. дорослого населення.
12. Забезпеченість ліжками районів Б. і К., що належать до однієї області,
достатня, забезпеченість лікарями становить у районі Б. 23,0, у районі К.— 27,0
на 10 тис. населення. Штати лікарів на сільських дільницях укомплектовані
відповідно на 50 % і 70 %. Кількість відвідувань лікарів на 1 мешканця району
досягає 7,4 та 9,8. Рівні госпіталізації досягають 22,0 і 18,0 на 100 жителів.
Поширеність усіх захворювань дорівнює 760,0 %0 і 980,3 %0, первинна
захворюваність становить відповідно 570,0 ‰ і 610,7 ‰
13. Забезпеченість лікарями населення районів 3. і В. становить 28,3 та
24,0 на 10 тис. населення. Штати лікарів на сільських дільницях
укомплектовані відповідно на 65 і 51 %. Умови розселення мешканців
аналогічні. Кількість відвідувань лікарів на 1 мешканця сіл у цих районах
дорівнює 6,4 та 4,4, на 1 мешканця райцентрів відповідно 10,0 і 8,9. Рівні
поширеності всіх захворювань досягли 1060,5 %0 і 830,2 %0, первинна
захворюваність становить відповідно 670,0 ‰ і 620,0 ‰.
14. У сільських районах Б. і К. забезпеченість ліжками достатня,
забезпеченість лікарями становить 23,0 і 27,0 на 10 тис. населення. Штати
лікарів на сільських дільницях укомплектовані відповідно на 50 % і 70 %.
Кількість відвідувань лікарів на 1 мешканця досягає 7,4 та 9,8. Рівень
госпіталізації в районі Б. на 22 % вищий, ніж у районі К., поширеність усіх
захворювань у цьому районі менша на 23 %. Поширеність хвороб системи
кровообігу протягом трьох останніх років коливається в межах 230—240 ‰
(район Б.) і 268—270 ‰ (район К.).
15. Забезпеченість лікарями населення сільських районів 3. і В. становить
28,3 та 24,0 на 10 тис. населення. Штати лікарів на сільських дільницях
укомплектовані відповідно на 85 % і 61 %. Кількість відвідувань лікарів на 1
мешканця сіл у цих районах дорівнює 9,8 та 7,4.
Повнота охоплення диспансерним спостереженням хворих на
гіпертонічну хворобу та ішемічну хворобу серця, які проживають у селах,
коливається в межах 51—47 % і 43—35 %. Забезпеченість ліжками становить
відповідно 83,2 та 85,4 ліжка на 10 тис. населення. Рівні госпіталізації
досягають 18,0 і 21,8 на 100 жителів, показники інвалідизації — 60,4 та 66 на 10
тис. населення, в тому числі при хворобах системи кровообігу відповідно 14,4
та 18,0.
Таблиця 1. Показники здоров'я населення та діяльності лікувально-
профілактичних закладів регіону
Захворювання Поширеність, ‰ Захворюваність, ‰
Разом 1080,2 605,4
Хвороби системи кровообігу 265,2 28,4
в т. ч. гіпертонічна хвороба 114,5 12,4
ішемічна хвороба серця 116,6 10,0
Хвороби органів дихання 280,4 255,6
Хвороби органів травлення 108,8 22,2
в т. ч. виразкова хвороба шлунка та 17,6 1,2
дванадцятипалої кишки
Рівень інвалідизації на 10 тис. 65,3
дорослого населення
в т. ч. від хвороб системи 15,8
кровообігу
Показники використання ліжкового фонду

ЦРЛ Відділення Дільничні
терапе хірур неврол кардіол лікарні
разом
втичне гічне огічне огічне
Середня кількість днів 332 338 336 350 348 319
зайнятості ліжка
Середня тривалість 12,8 14,5 12,6 15,4 16,7 16,0
перебування хворого на
ліжку, дні

ТЕМА:
Організація, зміст роботи жіночої консультації та пологового будинку,
облік і аналіз їхньої діяльності
• вивчити основи організації акушерсько-гінекологічної допомоги, зміст
роботи й структуру жіночої консультації. Засвоїти методику аналізу роботи
жіночої консультації та пологового будинку.
Обґрунтування мети. Охорона здоров'я матері та дитини є одним із

пріоритетних напрямків діяльності закладів охорони здоров'я. Провідне місце в
здійсненні заходів щодо збереження та зміцнення здоров'я жінок і майбутніх
дітей посідає акушерсько-гінекологічна допомога.
Знання організації цього виду допомоги дає змогу оцінювати обсяг
лікувально-профілактичних заходів, що проводяться стосовно майбутньої
матері.
Обчислення та оцінка показників роботи жіночої консультації та
пологового будинку дають змогу розробляти заходи, спрямовані на поліпшення
діяльності цих закладів.
1) знати:
завдання, структуру, зміст і організацію роботи жіночої консультації та
пологового будинку;
організаційні елементи медичного забезпечення вагітних, роділь і
породіль, а також жінок із гінекологічними захворюваннями;
2) вміти:
проводити експертну оцінку надання медичної допомоги вагітним,
роділлям і породіллям;
обчислювати та оцінювати показники діяльності жіночої консультації та
пологового будинку.

1. Медико-соціальне значення системи охорони здоров'я матері та
дитини.
2. Стан репродуктивного здоров'я населення України.
3. Заклади, в яких надається акушерсько-гінекологічна допомога.
4. Завдання жіночої консультації.
5. Структура жіночої консультації.
6. Головні організаційні елементи медичного забезпечення вагітних.
7. Завдання стаціонару пологового будинку.
8. Структура стаціонару пологового будинку.
9. Медико-соціальні чинники, що впливають на рівень смертності
немовлят і матерів.
10. Функції різних закладів охорони здоров'я (жіночої консультації,
дитячої поліклініки, санітарно-епідеміологічної станції) стосовно антенатальної
охорони плода.
11. Програма планування сім'ї, заходи щодо її здійснення.
12. Головні показники діяльності жіночої консультації та стаціонару
пологового будинку, методика їхнього обчислення.

Під час проведення занять на базах жіночих консультацій та
стаціонару пологового будинку ознайомитися зі змістом і організацією
роботи цих закладів, а також з основною обліковою документацією.
Під час занять на кафедрі виконати наведені нижче завдання.
Завдання 1
основних обліково-звітних документів (додатки 24—30):
• індивідуальна картка вагітної і породіллі, ф. № 11 І/о;
• лікарський висновок про переведення вагітної на іншу роботу, ф. №
084/о;
• обмінна картка пологового будинку, пологового відділення лікарні;
Відомості жіночої консультації про вагітну, ф. № 11 З/о;

• обмінна картка відомості пологового будинку, пологового відділення
лікарні про породіллю, ф, № 11 З/о;
• журнал запису пологової допомоги вдома, ф. № 032/о;
• історія пологів, ф. № 096/о;
• картка розвитку новонародженого, ф. № 097/о.
Ці документи відображають специфіку роботи жіночої консультації та
пологового будинку, їх заповнюють додатково до облікових документів,
перелічених у темах "Організація та зміст роботи поліклініки для дорослого
населення, облік і аналіз її діяльності", "Організація та зміст роботи стаціонару,
облік і аналіз його діяльності".
Завдання 2
Провести експертну оцінку організації лікувально-профілактичної
допомоги вагітним у жіночій консультації за даними табл. 1.
Під час виконання завдання використати матеріали, що характеризують
вимоги до медичного забезпечення вагітних.
Головні організаційні елементи надання медичної допомоги
вагітним, роділлям і породіллям
1. Забезпечення звертання жінок до жіночої консультації в ранні терміни
вагітності (до 12 тиж).
2. Огляд вагітної в обов'язковому порядку проводять такі лікарі:
а ) акушер-гінеколог: 13—15 разів за нормального перебігу вагітності
(один раз у першій половині вагітності, двічі на місяць у другій половині
вагітності, тричі на місяць після 32 тиж вагітності);
б) терапевт (двічі, в тому числі перший огляд до 12 тиж вагітності) ;
в) стоматолог, отоларинголог, окуліст;
г) інші спеціалісти за показаннями.
3. Проведення досліджень: а) аналіз крові 3—4 рази;
Таблиця 1. Дані про лікувально-профілактичну допомогу вагітним у жіночій

консультації
№ Прізвище Вік Місце Порядк Акушерський Взято Вперше оглянуто
п/п вагітної вагі роботи, овий анамнез на (строк, тиж)
тної посада номер облік
вагітнос (строк,
тера ЛОР окул стом
ті тиж)
певт іс- ато-
ом том лого
м
1 Коваленко А. О. 21 Кухар 1 — 11 11 11 14 12
2 Щербак С. I. 27 Хімічний 3 Мимовільні 10 15 15 20
завод, аборти
робітниця
3 Миколаєнко Н. 22 Продавець 2 Під час першої 10 11 12 12
П. вагітності
природжена
вада розвитку
(аненцефалія)
4 Левицька Л. Д. 20 Кранівниця 1 — 13 15 14 — 15
5 Сидоренко О. М. 24 Трикотажна 2 Під час першої 14 14 14 14 14
фабрика, вагітності
обліковець мимовільний
аборт
6 Максим'юк Т. С. 23 Викладач 1 — 12 12 12 12 12
7 Різник М. Г. 20 Швачка 1 — 16 16 — 17 16
8 Вінник Л. Г. 24 Економіст 1 Вузький таз 11 11 12 12 11
9 Тараненко К. Б. 34 Цегельний 3 Під час другої 12 16 13 16

завод, вагітності
робітниця передчасні
пологи
10 Ляшенко В. В. 23 Службовець 2 — 16 16 16 — 16
№ Прізвище Вік Місце Порядк Акушерський Взято Вперше оглянуто
п/п вагітної вагі роботи, овий анамнез на (строк, тиж)
тної посада номер облік тера ЛОР оку стом
вагітнос (строк, певт ліст атол
ті тиж) ом ом огом
11 Назаренко С. П. 26 Гумове ви 4 за бажанням 13 13 13 15 16
робництво, жінки
робітниця
12 Панасенко В. Б. 26 Тютюнова 3 Один аборт за 10 12 12 13 12
фабрика, бажанням
робітниця жінки
13 Ільїна О. П. 24 Службовець 1 — 17 17 — — 16
14 Демидова О. М. 25 Бухгалтер 2 Мимовільний 12 13 13 14 13
аборт
15 Душко Л. В. 17 Студентка 2 Один аборт за 15 15 16 — 15
бажанням
жінки
Обстеження Екстра-
генітальні Переведе
Кількість
захворюван но на
Строк, тижні відвідувань
№ Кількість ня, іншу
Прізвище вагітної вагітності консультації
п/п ускладнення роботу
вагітності
Аналіз Аналіз
RW УЗД
крові сечі
1 Коваленко А. О. 3 12 15, 32 15 — 12 —
2 Щербак С. I. 5 8 10, 30 18, 30 — 8 +
3 Миколаєнко Н. П. 2 8 32 16, 28 — 11 —
4 Левицька Л. Д. 4 12 13, 28 28 Токсикоз 13 —
Мітральний
5 Сидоренко О. М. 4 11 15 18, 30 8 —
стеноз
Хронічний
6 Максим'юк Т. С. 6 7 12, 26 26 гломерулоне 9 —
фрит
7 Різник M. Г. 6 6 26 17, 26 Анемія 6 —
8 Вінник Л. Г. 4 7 10, 32 26 — 7 —
9 Тараненко К. Б. 2 6 16 16, 30 Анемія 6 —
10 Ляшенко В. В. 2 5 32 17, 32 — 8 —
Хронічний
11 Назаренко С. П. 4 8 13, 26 26 8 +
холецистит
Токсикоз,
12 Панасенко В. Б. 3 6 16 16, 32 тромбофлебі 9 +
т
17, 26,
13 Ільїна О. П. 5 12 17, 26 Анемія 9 —
33
14 Демидова О. М. 3 12 15, 27 27 — 12 —
15 Душко Л. В. 4 13 32 32 анемія 12 —
№ Прізвище Під час Госпіталізова Ускладнення Стан дитини Відвідала
п/п вагітної госпіталізації но до пологів жіночу
до відділення консультацію
пологового в
будинку післяпологов
виявлено ий період
уперше в
строк, дні
1 Коваленко А. О. Висипання Фізіологічне Розрив Маса тіла — 12
на промежини 4100 г
передпліччі III ступеня
2 Щербак С. I. Фізіологічне Кровотеча Сестринськи
й
патронаж на
40-й день
3 Миколаєнко Н. ГРВІ Обсерваційн — — ЗО
П. е
4 Левицька Л. Д. Підвищення Обсерваційн 32
температури е
тіла
5 Сидоренко О. Патології Передчасне Асфіксія під 14
M. вагітності відшаруванн час пологів
я плаценти
6 Максим'юк Т. С. Підвищення Фізіологічне Маса тіла — 28
артеріальног 2100 г,
о тиску асфіксія під
час пологів
7 Різник M. Г. Неправильне Патології Кесарів Недоношеніс 16
положення вагітності розтин ть
плода
8 Вінник Л. Г. — Фізіологічне — — 12
Народилася
9 Тараненко К. Б. — Фізіологічне — 17
мертвою
Недоноше-
10 Ляшенко В. В. — Фізіологічне — 38
ність
Пологова
травма ЦНС,
11 Назаренко С. П. Ожиріння Фізіологічне — 15
маса тіла —
4100 г
Маса тіла —
Набряки, 4200 г,
12 Панасенко В. Б. Ожиріння Фізіологічне 33
протеінурія асфіксія під
час пологів
Асфіксія під
час пологів,
13 Ільїна О. П. — Фізіологічне — 18
маса тіла —
2200 г
14 Демидова О. М. — Фізіологічне — — 28
Недоноше-
15 Душко Л. В. — Фізіологічне Кровотеча 16
ність
б) загальний аналіз сечі (12—13 разів). У першій половині вагітності —

під час кожного відвідування; у другій половині вагітності — три рази на
місяць;
в) реакція Вассермана до ЗО тиж — двічі;
г) УЗД до 28 тиж — двічі;
д) медико-генетичне консультування — за показаннями.
4. Жінці, що працює в шкідливих умовах, потрібно видати відповідний
висновок (згідно з чинним законодавством), ф. № 084/О.
5. Після пологів жінка повинна відвідати жіночу консультацію протягом
двох тижнів після виписування зі стаціонару.
6. Антенатальний патронаж проводить медпрацівник дитячої поліклініки
з 28 тиж вагітності.
7. За підозри на наявність інфекційного захворювання у вагітної чи в разі
її контакту з хворим на інфекційне захворювання жінку направляють на пологи
до обсерваційного відділення (такого порядку госпіталізації дотримують також,
якщо за жінкою не спостерігали в жіночій консультації, вагітна не мала
обмінної картки чи пологи розпочалися поза лікарняним закладом).
Завдання З
Обчислити та оцінити зазначені нижче показники роботи жіночої
консультації та стаціонару за даними звітів про медичну допомогу вагітним,
роділлям і породіллям (ф. № 21).
1. Своєчасне взяття вагітних на облік:
Кількість жінок, які звернулись до консультації

_із строком вагітності до 12 тиж_ х 100
Загальна кількість вагітних, взятих
консультацією під спостереження
2. Частота обстеження терапевтом жінок, у яких завершилася вагітність:
Кількість вагітних, оглянутих терапевтом х 100

Кількість жінок, у яких вагітність
завершилася пологами та абортами
3. Своєчасність обстеження вагітних терапевтом:
Кількість вагітних, оглянутих терапевтом

_до 12 тиж вагітності_ х 100
Кількість жінок, у яких вагітність завершилася
пологами та абортами
4. Повнота проведення досліджень на реакцію Вассермана, СНІД, УЗД

тощо:
Кількість обстежених вагітних х 100.

5. Частота екстрагенітальних захворювань:

Кількість захворювань у вагітних на хвороби
системи кровообігу, анемії тощо х 100.
6. Частота пізніх токсикозів:
Кількість пізніх токсикозів х 100.

7. Питома вага нормальних пологів:
Кількість нормальних пологів х 100.

Загальна кількість прийнятих пологів
Обчислюють також питому вагу абортів самовільних і за медичними

показаннями.
8. Частота ускладнень пологів:
Кількість окремих ускладнень пологів

_і післяпологового періоду_ х 100
Кількість прийнятих пологів
9. Питома вага дітей з низькою масою тіла:
Кількість народжених з масою тіла до 2500 г х 100

Кількість дітей, які народилися живими
10. Захворюваність новонароджених:
Кількість окремих захворювань новонароджених х 100

Кількість дітей, які народилися живими
11. Рання неонатальна смертність:
Кількість померлих віком перших повних 7 днів х 100

Кількість народжених живими
12. Летальність новонароджених:
_ Кількість померлих_ х 100

Кількість дітей, що народилися хворими та захворіли
Захворюваність, ранню неонатальну смертність і летальність обчислюють
окремо для доношених і недоношених новонароджених.
ТЕМА:
Організація та зміст роботи дитячої лікарні, облік і аналіз ї ї
діяльності
• вивчити основи організації амбулаторно-поліклінічної та стаціонарної
допомоги дітям, зміст роботи й структуру дитячої лікарні. Засвоїти
методику аналізу діяльності дитячої лікарні.
Обґрунтування мети. В медичному забезпеченні дітей провідне
місце посідає дитяча поліклініка, яка здійснює багатопланові лікувальні та
профілактичні заходи.
Важливе значення має надання дитячому населенню стаціонарної
допомоги, оскільки лише в умовах стаціонару є можливість застосувати сучасні
методи обстеження, провести комплексне лікування і надати кваліфіковану
допомогу в разі тяжких захворювань.
Ефективність роботи стаціонарів і використання ліжкового фонду
залежать від багатьох чинників, у тому числі від спадкоємності в роботі між
стаціонаром, поліклінікою й іншими лікувально-профілактичними закладами,
від організації лікувально-діагностичного процесу тощо.
Знання основ організації амбулаторно-поліклінічної та стаціонарної
допомоги дітям, їхніх особливостей, уміння обчислити та оцінити показники
роботи дитячої лікарні дає змогу розробляти заходи, спрямовані на поліпшення
її діяльності.
1) знати:
завдання, структуру, зміст і організацію роботи поліклініки та стаціонару
в цілому, а також головних їхніх підрозділів;
2) в м і т и :
заповнювати основні облікові документи; проводити експертну оцінку
повноти диспансерного спостереження за здоров'ям дітей першого року життя;
обчислювати та аналізувати показники діяльності поліклініки та
стаціонару;
розробляти заходи щодо поліпшення роботи поліклініки та стаціонару.
1. Завдання поліклініки, її значення в медичному забезпеченні дітей.
2. Розділи роботи дитячої поліклініки, їхній зміст.
3. Структурні підрозділи поліклініки, формування штатів медичного
персоналу.
4. Зміст роботи кабінету (відділення) здорової дитини, кабінету щеплень.
5. Завдання, зміст і організація роботи дільничного педіатра.
6. Організація диспансерного спостереження дітей різних вікових груп.
7. Заходи, які здійснює медичний персонал щодо підготовки дітей до
вступу в дошкільні заклади і школи.
8. Зміст роботи лікарів-педіатрів у дошкільних закладах і школах.
9. Завдання денного стаціонару та показання для лікування дітей у цьому
підрозділі.
10. Завдання стаціонару, його значення в медичному забезпеченні дітей.
11. Структурні підрозділи стаціонару дитячої багатопро-фільної лікарні.
12. Зміст роботи приймального відділення, його структура.
13. Зміст роботи завідувача відділення та лікаря-ордина-тора.
14. Основні показники діяльності поліклініки та стаціонару, методика
їхнього обчислення.
Під час проведення занять на базі дитячих поліклінік ознайомитися зі
змістом і організацією роботи цих закладів, а також з основною обліковою
документацією.
Під час проведення занять на кафедрі виконати наведені нижче
завдання.
Завдання 1
основних обліково-звітних документів (додатки 31—34):
• обмінна картка відомості пологового будинку, пологового відділення
лікарні про новонародженого, ф. № 11 З/о;
• історія розвитку дитини, ф. № 112/о;
• довідка для дільничного педіатра або сімейного лікаря, ф. № 057/о;
• картка профілактичних щеплень, ф. № ОбЗ/о.
Ці документи відображують специфіку роботи дитячої поліклініки, їх
заповнюють додатково до облікових документів, перелічених у темах
"Організація та зміст роботи поліклініки для дорослого населення, облік і
аналіз її діяльності" та "Організація та зміст роботи стаціонару, облік і аналіз
його діяльності".
Завдання 2
Провести експертну оцінку організації лікувально-профілактичної
допомоги дітям першого року життя за даними ситуаційних задач (пп. 1—15).
Підчас виконання завдання використати матеріали, що характеризують вимоги
до надання медичної допомоги дітям першого року життя.
Головні організаційні елементи надання медичної допомоги дітям
першого року життя
1. Антенатальний патронаж проводять у другій половині вагітності.
2. Лікар-педіатр повинен відвідати дитину вдома в перші три дні після
виписування із пологового будинку та на 20-й день життя.
3. Частота і строки оглядів здорової дитини:
педіатром — двічі на першому місяці життя та ще один раз на місяць у
подальшому (12—13 разів за рік); хірургом-ортопе-дом — один раз у перші три
місяці; офтальмологом, неврологом, отоларингологом — один раз протягом
року; іншими спеціалістами — за показаннями.
4. Відвідування кабінету здорової дитини перший раз — до З міс (або під
час першого звертання).
5. Антропометрія — 1 раз на місяць; аналіз крові, сечі — 1 раз протягом
року.
6. Вакцинацію дитини проводять згідно з календарем щеплень. Відміна
конкретного щеплення має бути дозволена комісією з урахуванням абсолютних
чи відносних протипоказань. У разі відносних протипоказань треба вказати
термін.
7. Введення прикорму має призначати лікар.
8. Етапні епікризи в історії розвитку дитини повинні бути записані в 1; 3;
6; 9; 12 міс.
9. Комплексну оцінку стану здоров'я слід проводити щоквартально з
визначенням групи здоров'я.
1. Дитина А. народилася недоношеною, допологового патронажу не

проводили. Після виписування з пологового будинку рекомендовано
спостереження невролога. Лікар-педіатр відвідав дитину на третій день після
виписування та в 28 днів життя. За рік було 10 відвідувань педіатра. Хірург-
ортопед і офтальмолог оглянули в б міс, невролог — у 5 міс. Етапні епікризи є в
3 та 12 міс. Клінічний аналіз крові було зроблено один раз у 6 міс. Щеплення
відмінено педіатром у зв'язку з частими захворюваннями дитини.
Антропометричні вимірювання проводили один раз у 2 міс. Мати самостійно
ввела прикорм у 2 міс, масаж і гімнастику почали проводити в 5 місяців після
першого відвідування кабінету здорової дитини.
2. Дитина Д. народилася з масою тіла 4200 г. У довідці з пологового
будинку вказано на наявність кефалгематоми, рекомендовано спостереження
невролога та ендокринолога. До-пологовий патронаж проведено на 38-му тижні
вагітності. Лікар-педіатр відвідав дитину на п'ятий день після виписування та
на 30-й день життя. За рік було 16 відвідувань педіатра. Хірург-ортопед і
офтальмолог оглянули в 10 міс, невролог — у б і 8 міс (встановлено парез
лицевого нерва, призначене лікування). Аналіз крові було зроблено один раз на
12 міс. Антропометричні вимірювання проводились у 1, 3, 4, 6 і 12 міс.
Вакцинацію АКДП педіатр відмінив через ексудативний діатез. Етапні епікризи
є в 6 і 12 міс.
3. Дитина В. народилася недоношеною. З пологового будинку виписана
на 20-й день. Допологового патронажу не проводили. Лікар-педіатр відвідав
дитину на другий день після виписування з пологового будинку та ще раз
протягом 1-го місяця життя. Хірург-ортопед, офтальмолог і отоларинголог
оглянули дитину в 4 міс, невролог — у 6 міс. Встановлено діагноз "Дисплазія
кульшових суглобів". Призначено лікування, рекомендації виконували. Аналіз
крові зроблено в 10 міс. Масаж і гімнастику проводили з 5 міс після
відвідування кабінету здорової дитини. Від вакцинації мати відмовилася через
недостатню масу тіла дитини. Етапні епікризи є в 1, 3 та 12 міс. За рік було 14
відвідувань педіатра.
4. Дитина Д. народилася доношеною від перших пологів у жінки 35 років.
Пологи затяжні, з подвійним обвиттям пуповини. Із пологового будинку
виписана на 14-ту добу, рекомендовано спостереження невролога. Допологовий
патронаж проведено на 36-му тижні вагітності. Лікар-педіатр відвідав дитину
на другий день після виписування, медична сестра — в перший день і в 1,5 міс
життя. За рік було 12 відвідувань педіатра. Мати самостійно ввела прикорм,
після чого в дитини з'явився ексудативний діатез, який часто загострювався.
Хірург-ортопед оглянув дитину в 5 міс, коли було виявлено дисплазію
кульшових суглобів, рекомендував лікування. Офтальмолог і отоларинголог
оглянули дитину в 9 міс, невролог — у 6 міс. Аналіз крові зроблено в і ї міс.
Кабінет здорової дитини відвідали в 3 міс. Масаж і гімнастику почали
проводити з 6 міс. Щеплення АКДП відмінив педіатр у зв'язку з ексудативним
діатезом. Етапні епікризи є в 1, 7 та 11 міс. Антропометричні вимірювання
проводили у 1, 3, 7 і 11 міс.
5. Дитина С. народилась недоношеною. В довідці з пологового будинку
вказано на наявність кривошиї. Рекомендовано спостереження хірурга-
ортопеда. Допологовий патронаж не проводили (мати приїхала з іншого міста).
Медична сестра відвідала дитину на 3-й, а педіатр — на 4-й день після
виписування з пологового будинку. За рік було лише 8 відвідувань педіатра,
перерва в спостереженні — протягом 2,5 міс. Хірург-ортопед оглянув дитину в
3,5 міс, призначив лікування, його рекомендації виконували. Невролог оглянув
дитину у 7 міс. Аналізу крові не зроблено. Антропометричні вимірювання
проводили в 1, 3, 7 і 12 міс. Масаж і гімнастику почали проводити з 3,5 міс
після відвідування кабінету здорової дитини. Вакцинацію АКДП проведено
своєчасно. Етапні епікризи є в 1, З та 12 міс.
6. Дитина М. народилася з масою тіла 5100 г. У довідці з пологового
будинку вказано на параліч лицевого нерва, пологові травми. Рекомендовано
спостереження хірурга та невролога. Допологового патронажу не проводили.
Лікар-педіатр і медична сестра відвідали дитину на 4-й день після виписування
та на 20-й день життя. За рік було 18 відвідувань педіатра. Масаж і гімнастику
почали проводити з 6 міс після першого відвідування кабінету здорової дитини.
Від аналізу крові та вакцинації мати відмовилась. Хірург і невролог оглянули
дитину в 2 міс, офтальмолог і отоларинголог — в 10 міс. Етапні епікризи та
антропометричні вимірювання є в 3, 6 і 12 міс.
7. Дитина Д. народилася доношеною, в пологовому будинку захворіла на
пневмонію, виписана на 30-й день після пологів. Педіатр відвідав дитину в 1-й
день після виписування. Інші спеціалісти дитину не оглядали. Допологовий
патронаж проводили на 32-му тижні вагітності. Мати рекомендації лікарів
поліклініки та пологового будинку не виконувала, до кабінету здорової дитини
не зверталася. Протягом року було 15 відвідувань лікаря. Мати в 3 міс
самостійно ввела прикорм. Антропометричні вимірювання є в 3, 6 і 12 міс.
Масаж і гімнастику почали проводити з 7 міс. Аналізу крові не зроблено.
Вакцинацію АКДП не проведено в зв'язку з відмовою батьків. Етапні епікризи є
в 1, 6 і 12 міс.
8. Дитина Т. народилася з масою тіла 4900 г. Перенесла пологову травму.
Виписана з пологового будинку на 15-й день. Педіатр відвідав дитину в 1-й
день після виписування. В довідці з пологового будинку рекомендовано
спостереження невролога та ендокринолога. Допологовий патронаж проводили
на 38-му тижні вагітності. Протягом року було 12 відвідувань лікаря, перерва в
спостереженні — протягом двох місяців (хворів дільничний педіатр). Хірург та
офтальмолог оглянули дитину в 7 міс, невролог — у 4 та 10 міс. Кабінет
здорової дитини відвідали в 4 міс; масаж і гімнастику почали проводити з 5 міс.
Антропометричні вимірювання проводили у 3, 6 і 12 міс. Аналіз крові зроблено
в 10 міс. Вакцинацію АКДП відмінено на підставі рішення комісії. Етапні
епікризи є в 3, 6 і 12 міс.
9. Дитина Л. народилася недоношеною. Мати працює на заводі
"Хімволокно", в анамнезі має спонтанні аборти. Допологовий патронаж
проведено на 30-му тижні вагітності. Дитину переведено з пологового будинку
до відділення для недоношених, а на 30-й день після пологів виписано в
задовільному стані. Педіатр і медична сестра відвідали дитину в 1-й день після
виписування; за рік було 18 відвідувань. Кабінет здорової дитини відвідали в 2
міс, після чого почали проводити масаж і гімнастику. Антропометричні
вимірювання проводились щомісячно. Етапні епікризи є в 1, 3, 6, 9 і 12 міс.
Хірург і невролог оглянули дитину в 2,5 міс, офтальмолог і отоларинголог — в
9 міс. У 8 міс зроблено аналіз крові.
10. Дитина Р. народилася доношеною, з подвійним обвит-тям пуповини.
У довідці з пологового будинку рекомендовано спостереження невролога.
Лікар-педіатр відвідав дитину на 3-й день після виписування та в 1,5 міс життя.
За рік було 8 відвідувань педіатра. Антропометричні вимірювання проводили у
2, 6 і 12 міс. Етапні епікризи є в 2, 6 і 12 міс. Хірург, офтальмолог і
отоларинголог оглянули дитину в 6 міс, виявлено дис-плазію кульшових
суглобів. Невролог оглянув дитину в 4 міс, встановив діагноз "Парез лицевого
нерва", спостерігав за дитиною систематично. Аналіз крові зроблено в 10 міс.
Щеплення АКДП відмінено комісією. Мати самостійно ввела прикорм. Кабінет
здорової дитини відвідали в 6 міс, масаж і гімнастику не проводили.
11. Дитина Н. народилася доношеною. Допологовий патронаж проведено
на 30-му тижні вагітності. Педіатр відвідав дитину на 2-й і на 20-й день після
виписування з пологового будинку; за рік було 14 відвідувань. Кабінет здорової
дитини відвідали в 2,5 міс, масаж і гімнастику проводили з 6 міс.
Антропометричні вимірювання здійснено в 3, 6, 12 міс. Етапні епікризи є в 6 і
12 міс. Аналіз крові зроблено в 11 міс. Перед щепленням АКДП педіатр
оглянув дитину 03.10, а щеплення зроблено 05.10. Хірург і невролог оглянули
дитину в 3 міс.
12. Дитина С. народилася недоношеною, з кривошиєю. Рекомендовано
спостереження хірурга-ортопеда. Допологовий патронаж проведено на 31-му
тижні вагітності. Педіатр відвідав дитину на 2-й день після виписування зі
стаціонару та в 1,5 міс. За рік було лише 9 відвідувань. Хірург і невролог
оглянули дитину в 4 міс. Аналізу крові протягом першого року життя не
зроблено, щеплення АКДП проведено за календарем щеплень.
Антропометричні вимірювання проводили в 1, 5, 6 і 12 міс. Етапні епікризи є в
6 і 12 міс. Мати самостійно ввела прикорм у 3 міс. Кабінет здорової дитини
відвідали в 4 міс, після чого почали проводити масаж і гімнастику.
13. Дитина Р. народилася доношеною, з подвійним обвиттям пуповини.
Рекомендовано спостереження невролога. Лікар-педіатр відвідав дитину на 5-й
день після виписування з пологового будинку та на 20-й день життя. За рік було
15 відвідувань педіатра, невролог оглядав дитину в 2,5; 5 і 7 міс. Хірург,
офтальмолог і отоларинголог оглянули дитину в 11 міс. Антропометричні
вимірювання проводили в 1, 6 і 12 міс. Етапні епікризи є в 3, 9 і 12 міс. Від
щеплення мати відмовилась. Аналізу крові не зроблено. Допологового
патронажу не проводили.
14. Дитина Я. народилася недоношеною з масою тіла 2300 г. Лікар-
педіатр відвідав дитину на 2-й день після виписування з пологового будинку та
в 1 міс життя. За рік було 10 відвідувань. Хірург-ортопед оглянув дитину в 4
міс. Допологовий патронаж проведено на 28-му тижні вагітності. Аналіз крові
зроблено в 5 міс. Щеплення АКДП відмінив педіатр у зв'язку з частими ГРВІ.
Кабінет здорової дитини відвідали в 5 міс, масаж і гімнастику почали
проводити в 6 міс. Антропометричні вимірювання проводились у 1, 3, 6, 9 і 12
міс. Етапні епікризи є в 1, 3, 6, 9 і 12 міс.
15. Дитина Т. народилася доношеною з масою тіла 4200 г. Рекомендовано
спостереження ендокринолога. Допологовий патронаж проведено на 30-му
тижні вагітності. Лікар-педіатр відвідав дитину на 3-й день після виписування з
пологового будинку та в 1,5 міс життя. За рік було 9 відвідувань. Хірург-
ортопед оглянув дитину в 3 місяці. Аналіз крові зроблено в 11 міс. Щеплення
АКДП здійснено за календарем. Антропометричні вимірювання проведено у б і
12 міс. Етапні епікризи є в 6 і 12 міс. Кабінет здорової дитини відвідали в 5 міс,
після чого почали проводити масаж і гімнастику.
Завдання З
Обчислити та оцінити показники діяльності дитячої поліклініки та
стаціонару за даними звіту лікувально-профілактичних закладів ф. № 20
(методики наведено в таких темах: "Організація та зміст роботи поліклініки для
дорослого населення, облік і аналіз її діяльності" та "Організація та зміст
роботи стаціонару, облік і аналіз його діяльності").
Обчислити та оцінити зазначені нижче показники медичної допомоги
дітям за даними звіту про медичну допомогу дітям (ф. № 31).
1. Захворюваність дітей першого року життя:
Кількість зареєстрованих захворювань
(разом та за окремими діагнозами) * 100
Кількість дітей, які досягли одного року
2. Частка дітей, яких вигодовували груддю (окремо до трьох і шести

місяців):
Кількість дітей, яких вигодовували груддю *100
Кількість дітей, які досягли одного року
3. Частота патології, виявленої під час профілактичних оглядів
(пониження гостроти слуху та зору, дефекти мови, сколіоз, порушення
постави):
Кількість виявлених порушень х 1000.
Кількість оглянутих
Ці показники обчислюють для всіх дітей віком до 14 років включно, а

також окремо для дітей дошкільного віку, у віці б і 7 років та школярів 2—8-го
класів.
ТЕМА:
Оцінка якості медичної допомоги в сучасних економічних умовах
• вивчити систему контролю якості та ефективності медичної
допомоги в сучасних економічних умовах, засвоїти методику визначення
коефіцієнта досягнення результату (КДР), рівня якості лікування (РЯЛ) та
інтегрального коефіцієнта інтенсивності (Кі).
Обґрунтування мети. Для оцінки ефективності діяльності закладів
охорони здоров'я слід враховувати як показники обсягу їхньої роботи, так і
показники якості медичної допомоги.
У сучасних економічних умовах забезпечення високої якості медичної
допомоги та належних кінцевих результатів діяльності окремих лікарів,
підрозділів і лікувально-профілактичних закладів у цілому виходить на перший
план. Це пов'язано з тим, що їхня діяльність впливає на стан здоров'я населення
та ефективність використання кадрових і матеріально-технічних ресурсів
галузі.
Показники якості медичної допомоги можна використовувати для
підвищення рівня надання медичної допомоги, диференційованого оцінювання
праці медичного персоналу та закладів охорони здоров'я, матеріального
стимулювання, а також під час проведення акредитації та ліцензування
лікувально-профілактичних закладів.
Засвоєння методики визначення показників якості лікування дасть змогу
розробляти заходи щодо усунення недоліків у медичному забезпеченні
населення.
1) з н ат и :
сутність оцінки якості медичної допомоги;
можливості окремих методик оцінки якості медичної
допомоги;
2) в м і т и :
визначати та оцінювати РЯЛ; визначати та оцінювати КДР; обчислювати
та оцінювати Кі.
1. Сутність оцінки якості медичної допомоги в сучасних економічних
умовах.
2. Система контролю якості медичної допомоги, її ступені.
3. Методика визначення РЯЛ і його оцінка.
4. Складові частини моделі кінцевих результатів (МКР).
5. Методичні підходи до відбору показників, які доцільно застосовувати
для оцінювання результативності та недоліків у діяльності різних закладів
охорони здоров'я.
6. Методика визначення КДР і його оцінка.
7. Методика визначення інтегрального Кі та його оцінка.
Завдання 1
Визначити РЯЛ, проведеного окремими лікарями (табл. 1).
У процесі оцінювання РЯЛ експерт використовує оцінкові шкали,
враховуючи діагностичні та лікувально-оздоровчі заходи, а також стан здоров'я
пацієнтів після проведення лікування.
Після визначення рівня якості лікування кожного з пацієнтів (РЯ), щодо
яких здійснювалась експертна оцінка, обчислюють РЯЛ, проведеного
конкретним лікарем.
де РЯ — рівень якості лікування кожного хворого, який лікувався в

даного лікаря;
п — кількість хворих.
Т а б л и ц я 1. Дані експертної оцінки рівня якості лікування окремих пацієнтів (РЯ)
Лікар КІЛЬКІС Рівень якості лікування
ТЬ
пацієнтів
А. 8 0,72; 0,83; 0,85; 0,76; 0,78; 0,81; 0,86; 0,89
Б. 9 0,46; 0,48; 0,84; 0,81; 0,62; 0,64; 0,67; 0,76; 0,68
В. 8 0,81; 0,56; 0,69; 0,73; 0,72; 0,59; 0,78; 0,62
Г. 10 0,73; 0,38; 0,68; 0,81; 0,55; 0,59; 0,43; 0,45; 0,70;
0,56
Д. 9 0,83; 0,58; 0,72; 0,79; 0,74; 0,69; 0,65; 0,80; 0,76
Є. 8 0,76; 0,67; 0,73; 0,81; 0,88; 0,71; 0,82; 0,86
3. 11 0,73; 0,45; 0,54; 0,39; 0,46; 0,48; 0,51; 0,43; 0,70;
0,65; 0,58
К. 9 0,37; 0,62; 0,48; 0,55; 0,73; 0,65; 0,68; 0,61; 0,70
Л. 9 0,44; 0,49; 0,76; 0,38; 0,58; 0,63; 0,41; 0,54; 0,48
М. 10 0,52; 0,76; 0,59; 0,54; 0,48; 0,69; 0,58; 0,62; 0,60;
0,74
Н. 11 0,56; 0,62; 0,73; 0,69; 0,66; 0,83; 0,64; 0,45; 0,47;
0,78; 0,68
О. 8 0,65; 0,59; 0,76; 0,68; 0,73; 0,72; 0,82; 0,67
П. 11 0,73; 0,46; 0,55; 0,40; 0,48; 0,48; 0,50; 0,43; 0,58;
0,64; 0,72
Р. 8 0,80; 0,58; 0,70; 0,72; 0,71; 0,59; 0,77; 0,64
С. 10 0,76; 0,68; 0,59; 0,80; 0,82; 0,73; 0,68; 0,82; 0,63;
0,75
Завдання 2
Визначити КДР за даними табл. 2 про фактичні рівні кінцевих результатів
роботи різних поліклінік і відповідної МКР (табл. 3), використовуючи типовий
приклад.
Наслідки роботи поліклініки за звітний рік і МКР
Заплановани
Фактичний
й рівень
Показник роботи показник за Оцінка, бали
показника
звітний рік
(норматив)
Норм
Відхилення
атив
На одиницю
Знак
вимірювання
Результативність
55,0 на 10
1. Частота первинного 53 на 10 тис.
тис. 4 - 1,0
виходу на інвалідність населення
населення
2. Виявлення хворих на
50,0 % від
туберкульоз органів 46 % від усіх
усіх уперше 5 + 0,5
дихання під час виявлених
виявлених
профілактичних оглядів
Дефекти
1. Пізнє виявлення хворих
3 на 100 тис.
на туберку льоз з вини 0 0 - 0,5
населення
медич них працівників
Для першого показника нормативне значення 55,0 оцінюється в 4 бали.

Відхилення на 1 одиницю оцінюється в 1 бал. При цьому знак "-"вказує на
бажану зміну показника, тобто значення його має зменшуватися. Значення
другого показника повинно збільшуватися.
Показник результативності (ПР) визначають за формулою:
ПР = бал 4- (чи — ) (фактичний рівень — рівень моделі) х одиниця
вимірювання.
Тоді
ПР1 = 4 - (53 - 55,0) х 1 = 6 балів;
ПР2 = 5 + (46 - 50) х 0,5 = 3 бали.
За частоти пізнього виявлення хворих на туберкульоз з вини медичних
працівників 3 на 100 тис. населення ПД — 0,5 х З = = 1,5 бали.
Таблиця 2. Фактичні рівні кінцевих результатів роботи поліклінік для дорослого
населення
Одини
ця
Показник Поліклініка
вимірю
вання
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
Результат ивн ість

Частота 53,0 57,0 56,2 51,0 54,2 56,0 58,0 53,8 51,0 53,0 57,0 55,0 52,6 55,0 57,
На 10
первинного 2
тис.
виходу на
працю
інвалідніст
ючих
ь
Виявлення 48,0 52,0 46,0 53,0 52,0 47,0 50,0 48,0 47,0 51,0 45,0 49,0 48,0 52,0 51,
хворих на 0
туберкульо % від
з органів усіх
дихання уперше
під час виявле
профілакти них
чних
оглядів
Частота 61,0 58,0 57,0 59,0 60,0 60,0 55,0 60,0 56,0 62,0 58,0 57,0 58,0 61,0 60,
флюорогра 0
На 100
фічного
населе
обстеженн
ння
я
населення
% 78,0 80,0 72,0 75,0 77,0 76,0 75,0 78,0 68,0 69,0 74,0 75,0 78,0 78,0 73,
Повнота огляну 0
охоплення тих до
жінок кількос
профілакти ті
чними жінок
оглядами 3 18
років
Середня 10,2 10,0 10,6 9,2 11,6 12,5 10,8 10,0 11,0 10,5 12,0 11,5
9,5 9,6 11,8
тривалість 9,5
перебуванн
Дні
я на
лікарняном
у листку
Одиниця Поліклініка
Показник вимірюв 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
ання
79, 72, 79, 78, 72, 67, 80, 80, 81, 84, 71, 70, 81, 81, 79,
Рівень якості Середній 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
лікування (РЯЛ) рівень %
Дефекти
Виявлення 2,5 3,4 4,0 3,2 3,5 4,5 4,0 3,5 4,2 2,8 3,5 4,3 2,7 3,0 4,8
хворих із На 100
задавненими тис.
стадіями населенн
онкологічних я
хвороб
Пізнє виявлення 3,0 5,2 4,0 6,0 3,2 6,0 5,8 3,2 5,8 3,2 3,2 5,0 3,2 3,6 4,8
На 100
хворих на
тис.
туберкульоз з
населенн
вини медичних
я
працівників
Обґрунтовані 0,8 0,3 1,5 2,0 2,0 1,8 2,1 1,6 2,6 1,8 1,5 3,0 2,0 2,3 2,8
скарги: •
На 10
деонтоло-гічні
тис.
• на низьку населенн 3,0 5,2 3,4 3,5 3,2 4,0 4,2 3,6 4,0 2,8 3,0 2,8 3,0 3,4 3,8
якість я
діагностики та
лікування
Таблиця 3. Типова модель кінцевих результатів роботи поліклінік для

дорослого населення
Показник Одиниця Норм Оцінка, бали
вимірювання атив
Норм Відхилення
атив
Знак На
одиницю
вимірюва
ння
Результативність
Частота первинного виходу На 10 тис.
55 4 — 1
на інвалідність працюючих
Виявлення хворих на
туберкульоз органів дихання % від усіх уперше
50 5 + 0,5
під час профілактичних виявлених
оглядів
Частота флюорографічного
На 100 населення 60 6 + 0,5
обстеження населення
% оглянутих до
Повнота охоплення жінок
кількості жінок з 18 80 5 + 0,3
профілактичними оглядами
років
Середня тривалість Дні 10* 2 - 0,3
перебування на лікарняному
листку
Рівень якості лікування (РЯЛ) Середній рівень у % 85 6 + 0,1
Дефекти
Виявлення хворих із
На 100 тис.
задавненими стадіями — 0,3
населення
онкозахворювань
Пізнє виявлення хворих на
На 100 тис.
туберкульоз з вини медичних - 0,5
населення
працівників
Обґрунтовані скарги: На 100 тис.
0,3
• деонтологічні населення
• на низьку якість
- 0,5
діагностики та лікування
Примітка. * — встановлює відділ охорони здоров'я.
КДР визначається відношенням різниці між реально досягнутою сумою

балів показників результативності та сумою балів дефектів до суми
нормативних значень (НЗ) усіх показників результативності в балах:
де ПР — показники результативності;
ПД — показники дефектів;
НЗ — нормативні значення показників результативності.
Бажано, щоб КДР наближався до 1.

Завдання З
За даними про лікування хворих на виразкову хворобу визначити й
оцінити інтегральний коефіцієнт ефективності роботи певного лікаря (табл. 4).
Методика визначення інтегрального коефіцієнта
ефективності (Кі)
Кі визначають за формулою:
де Км — коефіцієнт медичної ефективності — відношення кількості

досягнутих медичних результатів до загальної кількості оцінюваних випадків;
Кс — коефіцієнт соціальної ефективності — відношення випадків
задоволення до загальної кількості випадків, що оцінювали пацієнти;
Кв — коефіцієнт співвідношення витрат — відношення нормативних
витрат до фактичних витрат в оцінюваних випадках надання медичної
допомоги.
Якщо виникають ускладнення, можна обмежитися Кі, який включає
тільки 2 коефіцієнти, наприклад, Км х Кс, при цьому Км і Кс можна спочатку
визначити не стосовно кожного медичного працівника, а щодо підрозділу в
цілому.
Із 100 хворих, які закінчили лікування у лікаря Т., наміченого наслідку
досягнуто у 80 осіб. Як свідчить анкетування, 45 із 50 хворих були задоволені
наданою їм медичною допомогою.
Визначення коефіцієнта медичної ефективності:
Визначення коефіцієнта соціальної ефективності:
Визначення інтегрального коефіцієнта ефективності:
Оцінюють Кі з урахуванням:
а) "еталонного" показника, до якого мають прагнути всі ме-іичні
працівники:
б) середнього показника для території, за яким і оцінюють рівень
медичної допомоги, що її надає цей медичний працівник;
в) динаміки даного показника у конкретного медичного працівника.
Т а б л и ц я 4. Дані про лікування хворих на виразкову хворобу

в певного лікаря
Кількість хворих, які закінчили

Лікар Опитано хворих
лікування
В тому числі наміченого В тому числі наміченого
Разом Разом
наслідку досягнуто наслідку досягнуто
А. 45 39 60 48
Б. 52 42 53 45
В. 40 31 48 39
Г. 63 52 58 43
Д. 60 48 55 41
Е. 43 33 49 35
Ж. 50 46 48 40
3. 72 56 68 57
І. 35 28 49 35
К. 65 51 53 42
Л. 54 47 60 51
М. 68 49 55 42
Н. 71 56 56 69
О. 45 43 43 40
П. 55 54 55 55
ТЕМА:
Медична експертиза працездатності
• вивчити основи організації медичної експертизи за різних видів
непрацездатності (тимчасової та стійкої), засвоїти правила оформлення
основних документів.
Обґрунтування мети: Медико-соціальна експертиза втрати
працездатності є складовою частиною системи державного соціального
страхування та соціального захисту населення, в тому числі заходів з охорони
здоров'я населення.
Суть медичної експертизи працездатності полягає у виявленні факту
непрацездатності, її ступеня та тривалості. Практичним лікарям щоденно
доводиться вирішувати питання, пов'язані з визначенням працездатності
пацієнтів. Тільки медичні працівники лікувально-профілактичних закладів
мають право визнати хворого непрацездатним і видавати йому документ про
це. Таке право покладає на лікарів велику відповідальність і зобов'язує їх знати
основи медичної експертизи, вміти в кожному конкретному випадку правильно
визначити порядок проведення експертизи непрацездатності та оформляти
відповідні документи, що засвідчують факт непрацездатності, згідно з чинними
офіційними документами.
1) з н ат и :
організацію медико-соціальної експертизи втрати працездатності
(тимчасової та стійкої); види тимчасової непрацездатності та правила
оформлення документів при різних видах тимчасової непрацездатності;
види інвалідності, критерії визначення груп інвалідності;
порядок і критерії встановлення ступеня стійкої втрати працездатності;
2) в м і т и :
визначати тактику різних посадових осіб лікувально-профілактичних
закладів і МСЕК стосовно конкретних видів і випадків тимчасової та стійкої
втрати працездатності;
оформляти листки непрацездатності.
1. Види медичної експертизи.
2. Визначення тимчасової та стійкої втрати працездатності за трудовим
прогнозом. Ступені втрати працездатності.
3. Основні документи, що засвідчують факт тимчасової непрацездатності.
4. Функції лікаря під час проведення медико-соціальної експертизи
працездатності.
5. Лікарсько-консультативна комісія (ЛКК): склад, функції, організація
роботи.
6. Види тимчасової непрацездатності.
7. Порядок експертизи непрацездатності при окремих видах
непрацездатності.
8. Види інвалідності.
9. Групи інвалідності та критерії їх визначення; терміни переогляду.
10. Види медико-соціальних експертних комісій (МСЕК), їх
підпорядкованість, склад, функції.
11. Порядок направлення хворих на МСЕК; документація ЛКК і МСЕК.
Завдання 1
основних облікових документів (додатки 12, 35—46):
• листок непрацездатності;
• довідка про тимчасову непрацездатність студента, учня технікуму,
професійно-технічного училища про хворобу, карантин та інші причини
відсутності дитини, яка відвідує школу, дитячий дошкільний заклад (ф. №
095/о);
• повідомлення про травму невиробничого характеру (ф. № 092);
• довідка про тимчасове звільнення від роботи (навчання) у зв'язку із
потребою догляду за хворою дитиною (ф. № 138/о);
• акт при травмі, одержаній на виробництві (ф. Н-1);
• акт при травмах невиробничого характеру, які прирівнюються до
виробничих (ф. НТ);
• направлення на МСЕК (ф. № 088/о);
• акт огляду у МСЕК;
• довідка про результати визначення ступеня втрати професійної
працездатності;
• індивідуальна програма реабілітації інваліда;
• статистичний талон до акта огляду у МСЕК.
Завдання 2
Проаналізувати ситуації стосовно експертизи працездатності (пп. 1 —15).
1.
1.1. Чи можна відсторонити від роботи бактеріоносія, якщо неможливо за
його згодою перевести на іншу роботу, не пов'язану з ризиком поширення
захворювання?
1.2. Робітник за власним бажанням звільнився з роботи 10.03. 12.03 він
захворів на гостру пневмонію, в зв'язку з чим йому видали листок
непрацездатності. Чи буде оплачено в цьому разі листок непрацездатності?
1.3. Чи враховується місцезнаходження робітника в разі видачі
лікарняного листка при захворюванні під час щорічної або додаткової
відпустки?
1.4. Робітник працює в двох місцях (на основній роботі та за
сумісництвом). Скільки листків непрацездатності він одержує в кожному
випадку тимчасової непрацездатності? Куди потрібно пред'являти листки для
оплати (на основну роботу, за сумісництвом; на основну та за сумісництвом) ?
1.5. Чи видається листок непрацездатності по догляду за здоровими
дітьми віком до трьох років у разі хвороби матері, встановлення карантину в
дитячому садку?
2.
2.1. Зі стаціонару виписують ще непрацездатного працівника. На який
термін йому може бути продовжено листок непрацездатності у стаціонарі? Хто
його має продовжити?
2.2. Чи видають листок непрацездатності по догляду за хворим членом
родини працівникові, що перебуває в щорічній або додатковій відпустці,
відпустці без заробітної плати?
2.3. Жінка народила дитину в 29 тиж вагітності. На який період буде
видано листок непрацездатності?
2.4. Як повинен вчинити лікар у разі несвоєчасного з'явлення без
поважних причин на експертизу до МСЕК?
2.5. Чи можна видати листок непрацездатності особі, що обрала
лікуючого лікаря чи ЛПЗ поза місцем постійного проживання чи роботи?
3.
3.1. Чи можна продовжити та закрити одночасно листок непрацездатності
робітникові, якого виписано зі стаціонару непрацездатним? Якщо можна
продовжити листок, то на який термін?
3.2. В яких випадках видають трудовий (доплатний) листок
непрацездатності? Який порядок його видачі?
3.3. Чи видають та сплачують листок непрацездатності іноземним
громадянам, що працюють на підприємствах України на посадах робітників і
службовців?
3.4. Мати перебуває на стаціонарному лікуванні. В цей час захворіла
дитина, яка потребує догляду. Чи можна видати листок непрацездатності
іншому членові родини?
3.5. ЛКК поліклініки направила хворого, який перебував на листку
непрацездатності, до МСЕК. Хворий відмовився від огляду на МСЕК. Чи
можна продовжити листок непрацездатності в цьому разі?
4.
4.1. Робітника лікували в стаціонарі шість днів і виписали його
непрацездатним. Хто продовжує листок непрацездатності в поліклініці:
лікуючий лікар, завідувач відділення, лікуючий лікар із завідувачем відділення,
ЛКК?
4.2. Чи видають листок непрацездатності робітникам, яких обстежують за
направленням військкоматів?
4.3. Під час медичного огляду робітника визнано непрацездатним. Чи
видають йому листок непрацездатності?
4.4. Чи видають листок непрацездатності бацилоносію?
4.5. Жінка народила живу дитину в 29 тиж вагітності. На 5-му дні життя
дитина померла. На який термін буде видано листок непрацездатності?
5.
5.1. Протягом якого часу сплачують листок непрацездатності інвалідам,
які працюють, унаслідок загального захворювання?
5.2. Де буде продовжено листок непрацездатності хворому, якого МСЕК
визнав непрацездатним, а інвалідність не встановлено?
5.3. Батько сам виховує дитину. Чи можна видавати йому листок
непрацездатності по догляду за хворою дитиною та на який термін?
5.4. Хворий з 16.09 перебуває на лікуванні з приводу перелому кісток
гомілки (під час травмування був у стані алкогольного сп'яніння). Як повинен
діяти лікар, встановлюючи тимчасову непрацездатність?
5.5. Жінка народила дитину на 28-му тижні вагітності. До пологів не була
під наглядом лікаря, На який термін буде видано листок непрацездатності? Хто
його видаватиме?
6.
6.1. Ким і на який максимальний термін продовжують листок
непрацездатності після закінчення терміну, на який листок був видано лікарем
одноособово?
6.2. Чи видають листок непрацездатності для проведення лабораторного
та інструментального обстеження?
6.3. На який термін надають право видавати листок непрацездатності
одноособово лікарю лікувального закладу, якщо він працює там сам?
6.4. Який документ потрібно видавати одному з членів родини, якого
замість матері було госпіталізовано до стаціонару з хворою дитиною для
догляду на період інтенсивного лікування?
6.5. Робітник самостійно звернувся по консультацію до пуль-
монологічного центру. Який документ буде видано?
7.
7.1. Чи можна продовжувати листки непрацездатності хворим, які
одержали первинний листок за місцем постійного проживання, а лікування
продовжують в іншому місці?
7.2. Чи видають листок непрацездатності по догляду за дорослим, що
перебуває на стаціонарному лікуванні?
7.3. Який лікувальний заклад видає листки непрацездатності тому, хто
працює на підприємстві?
7.4. По догляду за хворою дитиною видано листок непрацездатності з
05.10 по 14.10 у зв'язку із ГРВІ. Під час чергового відвідування дитини 14.10
лікар вважає за потрібне направити її на стаціонарне лікування. Як оформляють
листок непрацездатності у разі госпіталізації цього ж дня, коли дитина потребує
інтенсивного лікування?
7.5. Жінка народила мертву двійню. На який максимальний термін буде
8.
8.1. Як оформити листок непрацездатності хворому, якщо
непрацездатність настала поза місцем постійного проживання?
8.2. До лікаря в поліклініці звернувся хворий, що має листок
непрацездатності, виданий фельдшером на два дні. Хворий непрацездатний. На
який термін може бути продовжено листок непрацездатності лікарем
одноособово?
8.3. У родині з 01.03 по 16.03 хворіла на скарлатину одна дитина. З 05.03
по 24.03 хворіла друга дитина. Як і на який максимальний термін буде видано
листок непрацездатності по догляду за цими дітьми?
8.4. Жінка усиновила дитину на 30-му дні від її народження. На підставі
яких документів, ким і на який термін буде видано листок непрацездатності?
8.5. Як оформити листок непрацездатності при захворюванні внаслідок
алкогольного чи токсичного сп'яніння або дії наркотиків, пов'язаних зі
сп'янінням?
9.
9.1. До якої відповідальності притягують лікарів у разі необгрунтованої
видачі або помилок в оформленні листка непрацездатності?
9.2. Пацієнтові проведено косметичну операцію на обличчі за його
бажанням. Чи видають у такому випадку листок непрацездатності?
9.3. Хто бере участь в експертизі працездатності у разі потреби в догляді
за хворою дитиною, якщо призначено лікування в умовах поліклініки, в
стаціонарі?
9.4. Чи може хворий, який має листок непрацездатності, виїхати до іншої
місцевості? Якщо може, то з чийого дозволу?
9.5. Жінка, перебуваючи в післяпологовій відпустці по 20.04, хворіла на
пневмонію з 15.04 по 05.05. Як оформляють листок непрацездатності через
захворювання?
10.
10.1. Дільничний терапевт поліклініки особисто видав хворому листок
непрацездатності з приводу загострення виразкової хвороби шлунка на 12 днів.
Чи правильні дії лікаря?
10.2. У зв'язку з потребою встановлення стійкої втрати працездатності
хворого направлено на МСЕК. У лікувально-профілактичному закладі листок
непрацездатності було видано по 19.03. Після огляду його визнано інвалідом II
групи 23.03. Хто оформляє листок непрацездатності з 20.03? Документи
надійшли до МСЕК 22.03.
10.3. У родині 04.04 захворіла одна дитина, а 07.04 — друга. Обидві
дитини хворіли по 24.04, лікувались амбулаторно. На який максимальний
термін буде видано листки непрацездатності по догляду за дітьми?
10.4. По дорозі на роботу під час автомобільної аварії пасажир дістав
струс мозку. Яким документом буде засвідчено тимчасову непрацездатність?
10.5. Чи видають листок непрацездатності у разі настання тимчасової
непрацездатності при захворюванні дитини під час відпустки матері у зв'язку з
вагітністю та пологами?
11.
11.1. Робітниця під час відпустки без збереження заробітної плати хворіла
на ангіну протягом 9 днів. Чи видають у такому разі листок непрацездатності?
11.2. Хвора перебувала на лікарняному листку з 04.06 по 06.06 з приводу
гіпертонічної хвороби (криз). До лікаря з'явилась 08.06. Під час огляду визнана
працездатною. Як оформляють листок непрацездатності?
11.3. Хворий, який був звільнений від роботи по 05.05, направлений до
МСЕК. Відповідні документі надійшли до МСЕК 04.05, де 10.05 хворого
оглянули (встановлено II групу інвалідності). Якою датою буде закритий
листок непрацездатності?
11.4. Дитину лікували в стаціонарі з 10.09 по 16.09. Догляд здійснювала
мати. Лікування тривало в амбулаторних умовах по 28.09. Який порядок
оформлення листка непрацездатності в цьому випадку?
11.5. Жінка, перебуваючи в післяпологовій відпустці, захворіла. Лікар-
терапевт видав листок непрацездатності на 7 днів. Чи мав право лікар видавати
цей документ?
12.
12.1. Хворого, якого звільнили від роботи по 15.03, направлено до МСЕК,
де його оглянуто 19.03 і визнано працездатним. Якою датою буде закрито
листок непрацездатності?
12.2. Хворий мав листок непрацездатності з приводу ангіни протягом 10
днів. Випадково листок залишив у лікаря. На прийом і по лікарняний листок не
з'явився. Що повинен зробити лікар з листком непрацездатності?
12.3. Який максимальний термін видачі листка непрацездатності по
догляду за дитиною? Чи завжди листок непрацездатності видають на
максимальний термін?
12.4. Як видають листок непрацездатності при травмах: побутовій,
виробничій, на шляху до роботи та з роботи?
12.5. Жінка перебуває в частково оплачуваній відпустці по догляду за
дитиною. Вона звернулася до жіночої консультації з терміном вагітності 32
тиж. Чи видають листок непрацездатності?
13.
13.1. Жінка, яка часто й тривало хворіє, під час чергового звертання з
приводу загострення калькульозного холециститу від запропонованого їй
оперативного лікування відмовилась. Чи вважається це порушенням режиму?
13.2. На який максимальний термін може видати листок непрацездатності
ЛКК у разі направлення хворого на лікування в інше місце?
13.3. Як треба вчинити, якщо листок непрацездатності загублено?
13.4. Мати перебуває в частково оплачуваній відпустці по догляду за
дитиною, якій один рік і 9 міс. Захворіли одночасно мати та дитина. Чи може
лікар видати членові родини листок непрацездатності по догляду за дитиною?
13.5. Жінка після закінчення інституту (одержала направлення на роботу,
її зараховано до штату, але до роботи вона не стала) пішла в декретну
відпустку. Чи буде оплачено листок непрацездатності ?
14.
14.1. На який термін та ким буде видано листок непрацездатності
хворому на туберкульоз для санаторного лікування, якщо йому не передбачено
щорічної відпустки (працював лише З міс)?
14.2. Безробітна жінка (зареєстрована в державній службі зайнятості як
безробітна) народила дитину. Який документ буде видано у зв'язку з вагітністю
та пологами?
14.3. В амбулаторних умовах хворому проведено ендоскопію з біопсією.
Чи видають у такому випадку листок непрацездатності, який порядок
його оформлення?
14.4. У стаціонарі протезно-ортопедичного підприємства проведено
протезування нижньої кінцівки робітникові шахти. Які документи видають в
цьому разі й на який термін?
14.5. Вагітна, перебуваючи в декретній відпустці, виїхала в інше місто, де
народила двох дітей. Ким і на який термін їй буде видано листок
непрацездатності?
15.
15.1. Як повинен діяти лікар, коли матір звільнено від роботи, згідно з
довідкою по догляду за однією дитиною, і в цей період захворіла друга дитина?
15.2. Хворого 65 років з інсультом не госпіталізовано. Які документи й на
який термін можна видати по догляду за цим хворим?
15.3. Робітник перебував у відпустці без збереження заробітної плати з
01.03 по 20.03. 16.03 він звернувся до лікаря з приводу захворювання. Було
встановлено тимчасову непрацездатність з 16.03 по 23.04. Який документ і з
якого часу видають робітникові?
15.4. Потерпілого І категорії внаслідок аварії на ЧАЕС направили на
санаторне лікування. Який документ, ким і на який термін видають в цьому
разі?
15.5. Вагітна, що постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС (IV категорія),
пішла в декретну відпустку. В який термін вагітності й на скільки днів буде
Завдання З
За даними ситуаційних задач (для медичних факультетів пп. 1—15; для
стоматологічного факультету пп. 16—ЗО) оформити листок непрацездатності
(додатки 12, 18, 35, 36).
1. 10.01 робітник механічного заводу Іваненко О. П., 1945 p. народження,
номер медичної картки амбулаторного хворого — 09115, відчув загальне
нездужання; увечері піднялася температура. Викликаний наступного ранку
дільничний лікар поліклініки № 4 Різник А. Є. діагностував грип і призначив
відповідне лікування. Захворювання ускладнилося запаленням легенів. Хворий
лікувався вдома по 03.02.
2. Перебуваючи у відрядженні, економіст трикотажної фабрики
Сидоренко О. М., 1970 р. народження, номер медичної картки амбулаторного
хворого — 06280, 10.04 захворіла на гострий гастрит і звернулася по допомогу
в поліклініку № 3 до лікаря Демидової Л. О. Хвора була непрацездатна 5 днів.
3. Вчителька школи № 6 Ільїна О. П., 1960 p. народження, номер
медичної картки амбулаторного хворого — 04016, 15.03 відчула біль у горлі.
Лікар Назаренко І. М. поліклініки № 5, якого було викликано 17.03, встановив
діагноз "Гострий тонзиліт" і звільнив її від роботи. Хвора лікувалася по 25.03.
4. Робітник цегельного заводу Тарасов М. К., 1965 р. народження, номер
медичної картки стаціонарного хворого — 1020, під час автокатастрофи у
вихідний день дістав травму: множинний перелом стегнової кістки. Був
непрацездатним з 20.07 протягом 5 міс. Лікувався в стаціонарі лікарні № 3 з
20.07 по 25.09.
5. За бажанням Левицької С. К., яка працює інженером на кондитерській
фабриці, 1980 р. народження, номер медичної картки стаціонарного хворого —
825, їй зроблено аборт 03.10 в умовах стаціонару пологового будинку № 2. У
зв'язку з ускладненням (ендометрит) вона перебувала в стаціонарі по 16.10.
6. Інженер тютюнової фабрики Щербак М. М., 1962 р. народження, номер
медичної картки стаціонарного хворого — 920, звернувся до поліклініки № 2
07.10 зі скаргами на біль в епігастральній ділянці. Було встановлено діагноз
"Виразкова хвороба шлунка". Хворого госпіталізовано до стаціонару лікарні №
2 11.10, де перебував по 06.11. До роботи став 13.11.
7. Шофера АТП № 6 Олексієнка С. І., 1972 р. народження, номер
медичної картки стаціонарного хворого — 860, було звільнено з роботи за
власним бажанням наказом керівника з 20.08, а 19.08 його госпіталізовано до
хірургічного відділення лікарні № 4 з діагнозом "Гострий апендицит".
Перебував у стаціонарі по 28.08. До роботи став 05.09.
8. У робітниці трикотажної фабрики Смирнової Л. П., 1980 p.
народження, номер історії хвороби дитини — 830, 02.07 захворіла дитина віком
3,5 року на гострий трахеїт. 06.07 дільничний педіатр дитячої поліклініки № 4
Соколова О. М. діагностувала бронхопневмонію та направила дитину до
лікарні № 1, де вона перебувала з 07.07 по 29.07.
9. Робітниця хімічного комбінату Марченко Н. М., 1978 р. народження,
номер медичної картки амбулаторного хворого — 03160, вдома 10.05 впала та
поламала кістки гомілки. Лікар "Швидкої медичної допомоги" відвіз її до
хірургічного відділення, де їй надано допомогу. Хвору доставили додому.
Хірурга Петрову О. О. поліклініки № 5 було викликано 11.05. Хвора була
непрацездатною по 13.07.
10. Робітник металургійного заводу Карпенко А. Ю., 1971 р. народження,
номер медичної картки амбулаторного хворого — 0730, 15.01 захворів на
радикуліт. Лікар поліклініки № 4 Різник А. Є. визнав його непрацездатним і
призначив лікування. 02.02 робітник став до праці.
11. Лікар-педіатр дитячої поліклініки № 2 Самсонова Т. К. 10.12 під час
епідемії діагностувала в дитини віком 5 років грип, який ускладнився
пневмонією. Догляд за дитиною здійснювала мати, Кужель С. П., 1982 p.
народження, працює в лікарні № 3. Дитина пішла до дитячого садка 26.12.
Номер історії розвитку дитини — 8405.
12. Вантажник овочевої бази Соколов Т. П., 1950 p. народження, номер
медичної картки амбулаторного хворого — 06931, був непрацездатним з 05.04
протягом 50 днів з приводу травми (перелом кісток гомілки). Травмувався у
стані алкогольного сп'яніння. Лікувався амбулаторно в поліклініці № 3 у
хірурга Панасенка М. М.
13. Шахтарю шахти № 5 Липовому С. С, 1950 р. народження, номер
медичної картки амбулаторного хворого — 8203, встановлено антракоз, а 12.02
його переведено на іншу роботу з втратою в заробітку. Листок
непрацездатності видано в МСЧ.
14. Інвалід III групи Іваненко Б. Т., 1950 p. народження, що працює на
механічному заводі бухгалтером, був непрацездатним з приводу нестабільної
стенокардії з 20.05 впродовж 2,5 міс. В стаціонарі лікарні № 2 перебував з 26.05
по 19.06. Номер медичної картки стаціонарного хворого — 960.
15. У робітниці хлібозаводу № 1 Ляшенко М. К., 1975 р. народження,
дочка Ганна віком 6 років хворіла з 12.01 по 28.01 на гострий ларингіт, який
ускладнився трахеїтом. Син Сергій віком 3,5 року з 25.01 по 31.01 хворів на
гострий тонзиліт. Номери історій розвитку дітей відповідно — 9360 і 9480.
Дітей лікувала дільничний педіатр дитячої поліклініки № 2 Зайцева С. П.
Для стоматологічного факультету

16. Робітник цегельного заводу Тарасов М. К., 1968 р. народження, 20.02
відчув біль у ділянці нижньої щелепи. У нього піднялася температура тіла.
21.02 він звернувся до лікаря-стоматолога стоматологічної поліклініки № 2
Іванова В. Т., який встановив діагноз "Гострий гнійний періостит нижньої
щелепи 7 зуба" та видав листок непрацездатності. Хворого виписано на роботу
з 26.02. Номер медичної картки стоматологічного хворого — 04010.
17. Перебуваючи у відрядженні, інженер тютюнової фабрики Щербак М.
М., 1962 р. народження, відчув зубний біль і звернувся 15.05 до лікаря-
стоматолога стоматологічної поліклініки № 1 Степаненко К. П. Було
встановлено діагноз "Альвеоліт в ділянці видаленого 8-го зуба" та видано
листок непрацездатності по 21.05. Номер медичної картки стоматологічного
18. Хворого Олексієнка С. І., 1972 р. народження, який працює шофером
в АТП № 6, лікар-стоматолог стоматологічної поліклініки № 3 Іллєнко Н. К.
прооперував з приводу резекції верхівки кореня 5-ого зуба та видав листок
непрацездатності на 5 днів. Номер медичної картки стоматологічного хворого
— 04016.
19. Хворий Соколов Т. П., 1950 p. народження, який працює вантажником
на овочевій базі, лікувався в стаціонарі з приводу флегмони порожнини дна
рота з 01.06 по 20.06. Став до роботи 24.06. Номер медичної картки
стоматологічного хворого — 965.
20. Робітник заводу металевих виробів Іваненко О. П., 1945 p.
народження, в автокатастрофі дістав травму. З діагнозом "Перелом верхньої
щелепи" його госпіталізовано до лікарні № З, де перебував з 20.09 по 20.10. До
роботи став 09.10. Номер медичної картки стоматологічного хворого — 1020.
21. Хворий Петровський 3. С, 1956 р. народження, який працює слюсарем
на металургійному комбінаті, перебував на амбулаторному лікуванні у лікаря-
стоматолога стоматологічної поліклініки № 2 Кондратюка П. М. з приводу
остеомієліту верхньої щелепи з 13.06 по 01.07. Номер медичної картки
22. Лікар-стоматолог стоматологічної поліклініки № 2 Він-ник Л. Г. видав
листок непрацездатності вчительці школи № 6 Ільїній О. П., 1960 p.
народження, з приводу утрудненого прорізування 8-го зуба. Хвора була
непрацездатною з 05.07 по 14.07. Номер медичної картки стоматологічного
23. Лікар-стоматолог стоматологічної поліклініки № 2 Кондратюк П. М.
видав листок непрацездатності з приводу гангренозного стоматиту. Хворий
Петренко П. О., 1972 р. народження, який працює робітником на цегельному
заводі, був непрацездатним з 01.08 до 09.08. Номер медичної картки
24. Хворий Дзюба С. М.,1974 р. народження, який працює інженером на
хімічному комбінаті, відчув біль у ротовій порожнині 15.03 і не вийшов на
роботу. Звернувся до лікаря-стоматолога стоматологічної поліклініки № 2
Вінника Л. Г. 17.03. Лікар встановив діагноз "Ерозивно-виразкова форма
червоного плескатого лишаю" та звільнив хворого від роботи по 22.03. Номер
медичної картки стоматологічного хворого — 03085.
25. Лікар-стоматолог стоматологічної поліклініки № 2 Сте-паненко К. П.
під час поліклінічного прийому встановив діагноз "Гострий афтозний стоматит"
хворій Сидоренко О. М., 1970 р. народження, яка працює економістом на
трикотажній фабриці, та видав листок непрацездатності з 01.04 по 03.04. Хвора
прийшла на повторний прийом 05.04, її визнано працездатною. Номер медичної
картки стоматологічного хворого — 04160.
26. Хворий Смирнов К. Т., 1975 p. народження, працює ливарником на
металургійному заводі, був прооперований у лікарні № 3 з приводу анкілозу
скронево-нижньощелепного суглоба. У стаціонарі перебував з 12.06 по 12.07.
Хворий був непрацездатним по 15.07. Номер медичної картки стоматологічного
27. Лікар-стоматолог стоматологічної поліклініки № 3 Кравець С. І. 19.05
видав листок непрацездатності Лісовому П. P., 1973 p. народження, який
працює робітником на хімічному комбінаті, з приводу атипового видалення 8-
го зуба при хронічному періодонтиті. Хворий був непрацездатним по 25.05.
Номер медичної картки стоматологічного хворого — 03188.
28. Слюсар судоремонтного заводу Кащенко П. П., 1964 p. народження,
звернувся до стоматолога стоматологічної поліклініки № 2 Іванова В. Г. 05.01 з
діагнозом "Хвороба Мікулича", лікувався та був тимчасово непрацездатним по
27.01. Номер медичної картки стоматологічного хворого — 0978.
29. Вихователька дитячого садка № 4 Степанова І. П., 1976 p.
народження, 05.09 звернулась до лікаря-стоматолога стоматологічної
поліклініки № 4 Марченко Л. П., була прооперована з приводу радикулярної
кісти 6-го зуба. Непрацездатність тривала по 10.09. Номер медичної картки
30. Продавець молочного магазину Романенко В. П., 1970 p. народження,
у вихідний день 03.04 дістала травму, її госпіталізовано з відкритим переломом
кісток носа до стоматологічного відділення лікарні № 3. Через 7 днів її
виписано зі стаціонару для продовження лікування в умовах поліклініки, де
визнано непрацездатною ще 13 дні. Номер медичної картки стоматологічного
Завдання 4
Визначити та оцінити тактику медико-соціальних експертних комісій
(МСЕК) і лікувально-профілактичних закладів за даними наведених
ситуаційних задач (пп. 1—15) (додаток 47).
1. Хворому А., 40 років, ампутовано нижню кінцівку на рівні стегна у
зв'язку з облітеруючим ендартеріїтом. Сформована кукса в задовільному стані.
З моменту операції минуло 2 міс. В який термін є сенс направити такого
хворого для огляду в МСЕК?
2. Хворий К. перебуває на листку непрацездатності з приводу перелому
стегна протягом 4 міс. Процес консолідації перебігає без ускладнень. Якою
повинна бути позиція МСЕК при вирішенні цього питання (визначення групи
інвалідності, санкціонування продовження лікування за листком
непрацездатності) ?
3. Хворому Б. визначено III групу інвалідності після правобічної
пульмонектомії. Стан здоров'я хворого на момент огляду задовільний. На який
термін слід встановити цьому хворому групу інвалідності?
4. Хворій К., 56 років, встановлено II групу інвалідності у зв'язку з
ішемічною хворобою серця (ІХС) і кардіосклерозом за наявності недостатності
кровообігу II Б стадії. На який термін слід встановити інвалідність?
5. Хворий А., перебуваючи у службовому відрядженні, був травмований
під час виконання свого службового завдання. Через 2 роки наслідки травми
стали причиною інвалідності. Чи має право МСЕК встановити інвалідність
унаслідок трудового каліцтва?
6. Через 7 років після виробничої травми громадянина М. направлено до
МСЕК для встановлення інвалідності. Діагноз "Посттравматична контрактура
лівого колінного суглоба, обмеження рухів у суглобі до 30°. Було встановлено
інвалідність II групи внаслідок загального захворювання. Ще через рік хворий
звернувся до МСЕК з проханням переглянути вид інвалідності. Чи має право
МСЕК встановити інвалідність унаслідок трудового каліцтва через 8 років після
травми?
7. Хвора Л., інвалід II групи з дитинства, у 16 років проходить огляд у
МСЕК. Чи має право МСЕК змінити вид інвалідності на "загальне
захворювання"?
8. Військовослужбовцю, демобілізованому 4 роки тому, встановлено II
групу інвалідності внаслідок часткової втрати зору. У період військової служби
переніс черепно-мозкову травму (ЧМТ), після якої зір дещо погіршився. Чи
можна встановити причинний зв'язок між теперішнім захворюванням та
перенесеною колись ЧМТ і визначити інвалідність у зв'язку з проходженням
військової служби?
9. Колишньому військовослужбовцю, демобілізованому 6 років тому,
встановлено І групу інвалідності внаслідок загального захворювання після
інсульту за наявності тетрапарезу. В період проходження військової служби
двічі хворів на пневмонію. Чи правильні дії експертів МСЕК?
10. Інвалідові А., який переніс 4 міс тому операцію з приводу раку легень,
встановлено II групу інвалідності безстроково. Чи правильне рішення МСЕК?
11. Хворому Б., який переніс операцію на серці, встановлено II групу
інвалідності терміном на 1 рік. Чи правильне рішення МСЕК?
12. Хворому Н., який 4 міс тому переніс черепно-мозкову травму, МСЕК
рекомендувала продовжити лікування за листком непрацездатності. Своє
рішення МСЕК пояснила наявністю позитивної динаміки внаслідок
реабілітаційних заходів та повернення втрачених функцій (поліпшення пам'яті,
зникнення головного болю, відновлення рухів). Чи правильне рішення МСЕК?
13. Хворий А., 77 років, інвалід війни безстроково. У зв'язку з
перенесеним інфарктом міокарда його направлено для підвищення групи
інвалідності. На який термін у цьому разі буде встановлено групу інвалідності?
14. Хворій Г., 62 років, встановлено І групу інвалідності у зв'язку з
інкурабельним раком печінки терміном на 3 роки. Чи можна було такій хворій
встановити групу безстроково?
15. Хворого Д., 43 років, що хворів на променеву хворобу, визнано
інвалідом II групи. В який термін має бути призначено переогляд групи
інвалідності?
Завдання 5
За даними наведених ситуаційних задач (пп. 1—15) визначити тактику
медико-соціальних комісій під час направлення до них хворих з певними
діагнозами щодо встановлення причини та групи інвалідності (додаток 47).
1. Хворий А., 28 років, токар, тимчасово не працює, подав до МСЕК
посвідчення про захворювання, згідно з яким його звільнено з армії через
хронічний активний гепатит з помірною активністю, прогресуючим перебігом,
печінковою недостатністю І—II ступеня. Мотивування звернення до МСЕК:
захворювання дістав у період проходження військової служби. Яку
причину інвалідності може бути встановлено?
2. Хворий М, 56 років, протягом 20 років працює заступником керівника
будівельно-монтажного управління. Під час направлення на МСЕК встановлено
діагнози "Коронарокардіо-склероз"; "Кардіосклероз з вираженими змінами
міокарда"; "Хронічна коронарна недостатність І—II ступеня". Під час огляду на
МСЕК було визнано інвалідом III групи та рекомендовано роботу інженера-
проектувальника. З чим пов'язана рекомендація переведення на іншу роботу?
3. Хворий С, 50 років, працює лікарем-хірургом у стаціонарі. Хворіє на
гіпертонічну хворобу. Протягом останніх двох років, незважаючи на постійний
прийом гіпотензивних препаратів, було кілька гіпертонічних кризів.
Направлено на МСЕК з діагнозом "Гіпертонічна хвороба І — II ступеня,
повільно-прогресуючий перебіг з гіпертонічними кризами середньої тяжкості".
Рекомендовано переведення на роботу лікарем поліклініки з обмеженим
робочим днем. Яку групу інвалідності та у зв'язку з чим може бути встановлено
МСЕК?
4. Хворий Н., 38 років, працює водієм автобуса. Переніс трансмуральний
інфаркт міокарда. Пройшов повний курс відновного лікування: стаціонар —
санаторій — поліклінічний етап реабілітації. Тимчасова непрацездатність
становила 10 міс. Направлено на МСЕК з діагнозом "Ішемічна хвороба серця,
атеросклеротичний та постінфарктний кардіосклероз з порушенням кровообігу
II Б ступеня". Визначити причину та групу інвалідності.
5. Хворий Г., 16 років, студент будівельного технікуму. Одержує пенсію
як інвалід з дитинства до 16 років. Направлений на МСЕК з діагнозом
"Цукровий діабет І типу, інсуліноза-лежний, середньої важкості,
субкомпенсований, ускладнений діабетичною ангіопатією". Визначити причину
та групу інвалідності.
6. Хворого М., 48 років, слюсаря-монтажника п'ятого розряду,
направлено на МСЕК з приводу виразкової хвороби шлунка з помірним
больовим синдромом, схильністю до загострень. Визнано інвалідом III групи.
Рекомендовано перевести на роботу роздавача інструментів. З чим пов'язана
рекомендація про переведення на іншу роботу?
7. Хворий Ф., 17 років, учень технікуму, має III групу інвалідності з
приводу епілепсії з нападами середньої частоти. Під час виробничої практики
дістав тяжку черепно-мозкову травму, наслідком чого стала виражена атаксія та
вестибулярні порушення. Визначити причину та групу інвалідності.
8. Хворий М., 50 років, економіст, по дорозі на роботу дістав черепно-
мозкову травму — струс головного мозку ( І ступеня). Протягом 5 років до
цього хворів на гіпертонічну хворобу з нечастими кризами. Після травми кризи
почастішали, після останнього кризу стався ішемічний інсульт, внаслідок якого
у хворого встановлено помірний тетрапарез, виражену атаксію та вестибулярні
порушення. Визначити причину та групу інвалідності.
9. Хворий С , 37 років, слюсар-монтажник, протягом 5 років хворіє на
попереково-крижовий радикуліт. Загострення були рідко. Після піднімання
вантажу 3 міс тому з'явився різкий біль у поперековому відділі хребта з
іррадіацією в ліву ногу, протягом двох тижнів не міг самостійно пересуватися,
з'явився парез лівої стопи. Від оперативного втручання відмовився. Направлено
на МСЕК з діагнозом "Вертеброгенна радикулопатія L5—S, зліва, помірно
виражений стійкий больовий синдром, виражений парез лівої стопи зі значними
трофічними порушеннями". Визначити причину та групу інвалідності.
10. Хвора, 51 року, бібліотекар, хворіє на гіпертонічну хворобу протягом
трьох років. Погіршення стану за останній рік: перенесла ішемічний інсульт у
басейні правої середньої мозкової артерії. Лікувалася протягом місяця в
стаціонарі з хорошим ефектом. Через 3 міс стався ішемічний інсульт. Повторно
лікувалась у стаціонарі протягом місяця. Направлено на МСЕК з діагнозом
"Гіпертонічна хвороба І—II ступеня, дисци-ркуляторна енцефалопатія II
ступеня, стан після повторного ішемічного інсульту у вигляді лівобічного
геміпарезу". Визначити причину та групу інвалідності.
11. Хворий К., 51 року, головний інженер виробничого об'єднання,
переніс ішемічний інсульт з правобічним геміпарезом. Протягом місяця
лікувався в стаціонарі, його виписано з поліпшенням стану. Направлено на
МСЕК з діагнозом "Атеросклероз судин головного мозку, стан після
перенесеного інсульту, легкий правобічний геміпарез". Визначити причину та
групу інвалідності.
12. Хвора М., 50 років, робітниця. В 1986 р. перенесла гострий
ревмокардит і ревматичний поліартрит. З 1995 р. у хворої встановлено серцево-
судинну недостатність II ступеня. З 1998 р. стан хворої погіршився, зросли
ознаки декомпенсації. Направлено на МСЕК з діагнозом "Стеноз мітрального
клапана, недостатність кровообігу II—III ступеня". Визначити причину та
групу інвалідності.
13. Хворий, 38 років, водій автобуса, в робочий час унаслідок автоаварії
дістав тяжку травму спинного мозку (є акт про нещасний випадок на
виробництві). Внаслідок цього його визнано інвалідом І групи. Визначити
причину інвалідності.
14. Хвора Д., 17 років, не працює, вперше направлено на МСЕК у зв'язку
з наявністю ознак інвалідності. Діагноз "Бронхіальна астма інфекційно-
алергійного генезу, тяжкого перебігу з частими нападами задухи". Визначити
причину та групу інвалідності.
15. Хворий Т., 45 років, формувальник ливарного цеху. Робота фізично
важка. Направлено на МСЕК із висновком науково-дослідного інституту
профпатології: хронічний пиловий професійний бронхіт, загострення середньої
частоти, емфізема легень, пневмосклероз. МСЕК встановила йому III групу
інвалідності. Визначити причину інвалідності.
ТЕМА:
Організація санітарно-епідеміологічної служби, взаємодія її закладів
із лікувально-профілактичними закладами
• вивчити основи організації санітарно-епідеміологічної служби,
напрямки та організацію взаємодії лікувально-профілактичних закладів і
санітарно-епідеміологічних станцій, засвоїти зміст дій окремих закладів
охорони здоров'я та посадових осіб, спрямованих на забезпечення
санітарного та епідемічного благополуччя.
Обґрунтування мети. Одним із принципів охорони здоров'я в Україні є
її профілактичний характер, комплексний (соціальний, екологічний та
медичний) підхід до збереження та поліпшення здоров'я населення, а також
запобігання насамперед масовим захворюванням.
Забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення
залежить від злагоджених дій багатьох відомств, закладів, установ.
Наукове та методичне обґрунтування щодо цього має забезпечувати
санітарно-епідеміологічна служба. її заклади здійснюють координуючу роль у
проведенні комплексу профілактичних заходів.
Головними закладами санітарно-епідеміологічної служби є санітарно-
епідеміологічні станції різного рівня та підпорядкування. Знання завдань,
змісту та організації роботи цих закладів, взаємодії їх з іншими закладами
охорони здоров'я є необхідною складовою частиною підготовки майбутніх
лікарів.
1) з н ат и :
завдання, структуру та зміст роботи санітарно-епідеміологічних станцій
(СЕС);
права та обов'язки посадових осіб СЕС;
питання взаємодії СЕС з лікувально-профілактичними закладами;
зміст основних облікових і звітних документів СЕС;
2) в м і т и :
оцінювати доцільність дій лікувально-профілактичних закладів,
адміністрації певних підприємств, навчальних і виховних закладів, СЕС щодо
конкретних ситуацій, які потребують проведення злагоджених заходів щодо
організації лікувально-профілактичного та санітарно-протиепідемічного
забезпечення населення;
розробляти пропозиції до комплексних планів санітарно-гігієнічних і
протиепідемічних заходів.
1. Зміст поняття "санітарне та епідемічне благополуччя".
2. Основні законодавчі документи, які регламентують здійснення
санітарно-протиепідемічних заходів.
3. Головні напрямки діяльності санепідслужби.
4. Сутність запобіжного та поточного санепіднагляду.
5. Органи та заклади санепідслужби України.
6. Зміст роботи СЕС різного рівня управління.
7. Структура СЕС (сільського району, міської, обласної).
8. Повноваження головних державних санітарних лікарів та інших
посадових осіб органів і закладів державної санепідслужби щодо здійснення
державного санепіднагляду.
9. Обов'язки СЕС і лікувально-профілактичних закладів стосовно
проведення протиепідемічних заходів.
10. Права та обов'язки підприємств, установ, організацій і громадян щодо
забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.
11. Види відповідальності посадових осіб і громадян за порушення
санітарно-гігієнічних і протиепідемічних норм і правил.
12. Заходи, які можуть застосовувати посадові особи державної
санепідслужби для припинення порушень санітарного законодавства, та
порядок їх здійснення.
Завдання 1
Ознайомитися зі змістом і призначенням основних облікових документів
(додатки 48—53):
• акт санітарно-епідеміологічного обстеження об'єкта, ф. № 315/о;
• картка епідеміологічного обстеження осередку інфекційного
захворювання, ф. № 357/о;
• акт відбору проб харчових продуктів, ф. № 342/о;
• подання про відсторонення від роботи чи іншої діяльності, ф. № 314/о;
• протокол про порушення санітарних норм, ф. № 391/о;
• постанова про накладення штрафу, ф. № 422/о.
Завдання 2
За даними ситуаційних задач (пп. 1—15) оцінити стан виконання
відповідних заходів з боку різних закладів охорони здоров'я та адміністрації
відповідних об'єктів санепіднагляду, а також окремих посадових осіб.
1. Кухар заводської їдальні занедужав, з підозрою на сальмонельоз його
госпіталізовано до інфекційної лікарні, де діагноз підтверджено. Вказати на
обставини, що призвели до захворювання, хворий не може. Дружина хворого
працює вихователькою в дитячому садку.
Як мають діяти поліклініка та СЕС, у яких документах ці дії повинні бути
відображені?
2. До дитячої поліклініки звернулася мати з дитиною віком 6 років для
ревакцинації проти дифтерії та правця. У зв'язку з від'їздом родини на
відпочинок дитина не відвідувала дитячий садок протягом 1,5 міс. В цей час у
садку одна дитина захворіла на дифтерію, її госпіталізовано до інфекційної
лікарні.
Які підрозділи та які медичні працівники беруть участь у проведенні
щеплення? Які заходи має провести С Е С ? У яких документах мають бути
відображені дії обох закладів?
3. Під час проведення періодичного профогляду працівників провідних
цехів хімічного комбінату на огляд у зазначені терміни з'явилися 86 % осіб.
Згідно з календарним планом, складеним МСЧ комбінату, огляд проведено
протягом 5 днів, на другий та четвертий дні в оглядах не брали участі деякі
лікарі потрібних спеціальностей.
У складанні заключного акту за результатами періодичного медичного
огляду брали участь працівники МСЧ і підприємства. Які заходи не виконано
під час проведення періодичних оглядів з боку обов'язкових учасників цього
етапу диспансеризації?
4. У дитячому садку через 3—4 год після сніданку в частини дітей
старшої групи погіршився загальний стан, підвищилася температура тіла,
з'явилося блювання. Лікар-педіатр надав первинну допомогу, викликав бригаду
"Швидкої допомоги", яка госпіталізувала хворих дітей до інфекційної лікарні з
діагнозом "Гастроентерит".
У лікарні встановлено діагноз "Сальмонельозний ентерит".
Під час розслідування цього випадку спеціалісти СЕС встановили, що
було порушено терміни зберігання продуктів, які швидко псуються. В дитсадку
не було дезінфекційних засобів. У помічника кухаря та виховательки старшої
групи прострочені терміни чергового профілактичного огляду.
Як має діяти медичний персонал і адміністрація дитсадка, працівники
СЕС? Які документи повинні бути заповнені працівниками СЕС?
5. Під час запланованого обстеження харчоблоку міської лікарні на 500
ліжок лікар з гігієни харчування виявив, що в холодильнику готові страви
зберігалися поруч із напівфабрикатами, харчоблок недостатньо забезпечений
інвентарем. Один із кухарів і медична сестра з дієтичного харчування не
пройшли чергового профогляду, мийниця посуду не мала санітарної книжки.
У штаті харчоблоку є лікар-дієтолог, дві медичні сестри з дієтичного
харчування, 4 кухарі, 8 робітників кухні (чистильники плодоовочів, мийники
посуду).
Як мають діяти працівники лікарні та СЕС, у яких документах це має
бути відображено?
6. Дільничний лікар під час відвідування хворого вдома запідозрив
черевний тиф і направив хворого до інфекційної лікарні, де діагноз
підтвердили. У квартирі проведено заключну дезінфекцію.
Дружина хворого працює в їдальні кухарем. Під час останнього
лабораторного дослідження в неї встановлено бацилоно-сійство. Двоє дітей
відвідують школу.
Як мають діяти медичні працівники поліклініки, школи, СЕС, у яких
документах це має бути відображено?
7. В родині є двоє дітей віком 5,5 і 9 років, які відвідують відповідно
дитячий садок і школу. Дев'ятирічна дитина захворіла на кір. Обом дітям не
провели ревакцинацію проти кору, оскільки вони досить часто хворіли на ГРВІ.
Ревакцинацію обом дітям відмінив лікар-педіатр.
Хвору дитину лікували вдома.
Як мають діяти медичні працівники дитячої поліклініки, школи, СЕС? У
яких документах мають бути відображені ці дії?
8. Питома вага щеплених проти кору дітей віком б років в сільському
районі за три роки зменшилася з 92 % до 85 %.
На п'яти сільських лікарських дільницях імунний прошарок серед дітей
коливався в межах 87 % — 81 %, у райцентрі він становив 94—87 %. Сільські
амбулаторії у звітному році не завжди отримували вакцину в потрібні терміни.
Частина батьків відмовилася від вакцинації. 32 дітям, які мешкають у
райцентрі, ревакцинацію відмінено дільничними педіатрами. В райцентрі
перепис дітей проводять нерегулярно.
Як мають діяти лікувально-профілактичні заклади району та окремі
посадові особи, а також працівники СЕС? У яких документах мають бути
відображені ці дії?
9. Під час профогляду в МСЧ заводу у фрезерувальника металообробного
цеху виявлено активну форму туберкульозу легень. Родина хворого складається
з дружини, яка працює вчителькою загальноосвітньої школи, та двох синів
віком 10 і 14 років. Старшому синові ревакцинацію проти туберкульозу не
проведено внаслідок відмови батьків.
Хворого госпіталізували до протитуберкульозного диспансеру.
Як мають діяти дитяча поліклініка, шкільний педіатр,
протитуберкульозний диспансер, СЕС? У яких документах мають бути
10. Під час прийому хворого студента лікар-отоларинголог встановив
діагноз "Дифтерія". Хворого, який мешкає в гуртожитку, госпіталізували до
інфекційного відділення.
Як мають діяти поліклініка, адміністрація вузу, СЕС? У яких документах
мають бути відображені ці дії?
11. Під час епідемії грипу на ранковому огляді дітей старшої групи
дитячого садка виявлено дві дитини з ознаками ГРВІ. Протягом дня в цій групі
захворіли ще три дитини. У виховательки старшої групи напередодні
підвищилася температура тіла, спостерігався сухий кашель, головний біль.
Як мають діяти медичні працівники та адміністрація дитячого садка,
дитячої поліклініки (за місцем проживання дітей) та СЕС?
12. Під час епідемії грипу різко збільшилася кількість викликів до хворих
дітей, зросла кількість звертань до дитячої поліклініки.
На педіатричних дільницях № 3 та № 5 захворіли двоє дітей, що
перебувають під диспансерним спостереженням з приводу бронхіальної астми.
Дошкільно-шкільне відділення поліклініки надає медичну допомогу в
двох дитячих садках і двох школах. У дитячому садку № 1 і обох школах
виникли групові захворювання.
Як мають діяти медичні працівники поліклініки (в тому числі дошкільно-
шкільного його відділення) та С Е С ?
13. Наукова співробітниця, працюючи в експедиції, захворіла на
дизентерію. Від госпіталізації до сільської лікарні відмовилась. Повернувшись
до міста, звернулася по допомогу до дільничного лікаря, її було госпіталізовано
до інфекційної лікарні.
Хвора мешкає з батьками похилого віку. Як мають діяти медичні
працівники поліклініки, лікарні та СЕС? У яких документах мають бути
14. Лікар-педіатр дитячого садка виявила у дитини ознаки менінгіту,
викликала бригаду "Швидкої допомоги" та батьків. Дитину госпіталізували до
інфекційної лікарні, де діагноз підтвердився.
Родина дитини складається з батька, матері та брата-шко-ляра.
Які заклади охорони здоров'я мають бути задіяні в цьому випадку, як
вони повинні діяти?
15. Під час профогляду в студента педагогічного університету виявлено
активний туберкульоз легень. Студента госпіталізовано до
протитуберкульозного диспансеру. Терміни профогляду групи, в якій
навчається цей студент, прострочені. Студент мешкає в гуртожитку.
Як мають діяти студентська поліклініка, протитуберкульозний диспансер,
адміністрація вузу, СЕС? У яких документах мають бути відображені ці дії?
Завдання З
Обчислити й оцінити зазначені нижче показники діяльності СЕС і стану
об'єктів держсанепіднагляду за даними звіту про роботу санітарно-
епідеміологічної станції (ф. № 40—здоров), звіту про контингенти дітей і
підлітків, які прищеплені проти інфекційних захворювань (ф. № 6) та звіту про
чинники навколишнього середовища, що впливають на стан здоров'я людини
(ф. № 18).
1. Повнота госпіталізації хворих:
Кількість госпіталізованих хворих і підозрілих на захворювання * 100
Кількість хворих і підозрілих на захворювання за екстреними
повідомленнями
2. Питома вага осіб з виділеним збудником серед контактних осіб:
Кількість контактних з виділеним збудником -х 100.

Кількість обстежених бактеріологічно, вірусологічно, серологічно
3. Поділ осередків інфекційних захворювань за кількістю випадків:
Кількість осередків з 1 випадком

(2—3, 4 і більше) -------х 100.
Загальна кількість осередків
4. Повнота охоплення щепленнями:
Кількість дітей і підлітків, яким зроблено

відповідне щеплення -х 100.
Кількість дітей і підлітків відповідного віку
5. Питома вага різних обстежень, які не відповідають санітарно-

гігієнічним нормативам (у тому числі з перевищенням гранично
допустимих концентрацій — ГДК):
Кількість певних обстежень з перевищенням ГДК (тощо) х 100.

Загальна кількість відповідних обстежень
6. Повнота обстеження об'єктів:
Кількість обстежених об'єктів х 100.

Разом об'єктів
7. Поділ об'єктів санепіднагляду за санітарно-гігієнічним станом:
Кількість об'єктів, які не відповідають

санітарно-гігієнічним вимогам х 100.
Разом об'єктів
8. Поділ об'єктів по групах за оцінкою їхнього санітарно-гігієнічного

стану:
Кількість об'єктів I (II, III) групи х 100
Загальна кількість об'єктів
9.Середня кількість потерпілих на один випадок харчового отруєння:
Кількість потерпілих х 100.

Кількість випадків
10.Летальність при харчових отруєннях:
Кількість померлих із потерпілих х 100

Кількість потерпілих
Оцінюючи проведення запобіжного санітарного нагляду, визначають

питому вагу земельних ділянок, проектів будівництва і реконструкції, які не
відповідають відповідним вимогам, а також питому вагу об'єктів, на яких
припинено будівництво та реконструкцію.
Визначають також питому вагу об'єктів, введених в експлуатацію без
дозволу санепідслужби.
Стосовно заходів адміністративного впливу оцінюють повноту
утримання штрафів, питому вагу справ, щодо яких прийнято рішення про
притягнення до відповідальності тощо.
ТЕМА:
Організація, зміст роботи стоматологічної поліклініки (відділення) та
лікарів-стоматологів, облік і аналіз їхньої діяльності
• вивчити основи організації та зміст роботи стоматологічної
поліклініки, засвоїти методику аналізу діяльності цього закладу, а також
лікарів-стоматологів.
Обґрунтування мети. Спеціалізована стоматологічна амбулаторно-
поліклінічна допомога є одним із наймасовіших видів медичного
обслуговування населення, оскільки стоматологічні захворювання належать до
найпоширеніших.
У зв'язку з цим однією із нагальних медико-соціальних проблем охорони
здоров'я є профілактика цих захворювань.
Реальні можливості подальшого удосконалення стоматології, її
профілактичної ланки відкриваються тільки завдяки впровадженню таких
організаційних форм і методів роботи, як дільничний принцип обслуговування,
перехід до планової санації, диспансеризація.
Тому здобуття знань з організації стоматологічної допомоги, особливо
організації роботи стоматологічної поліклініки, є обов'язковим елементом
підготовки лікаря-стоматолога.
1) з н ат и :
завдання, структуру, зміст і організацію роботи поліклініки в цілому, її
головних підрозділів, а також лікарів-стоматологів;
2) в м і т и :
заповнювати основні облікові документи; обчислювати та оцінювати
показники діяльності відповідних закладів або підрозділів і лікарів-стома-
тологів.
1. Організаційні форми та методи надання стоматологічної допомоги
населенню.
2. Особливості надання стоматологічної допомоги окремим
контингентам.
3. Завдання та розділи роботи стоматологічної поліклініки, її функції.
4. Структурні підрозділи поліклініки, їхні функції.
5. Зміст і організація роботи лікарів-стоматологів (терапевта, хірурга,
ортопеда).
6. Диспансерний метод у роботі лікарів-стоматологів, форми та методи
проведення диспансеризації.
7. Основна облікова документація поліклініки, зміст і порядок її
8. Сутність системи обліку праці лікарів-стоматологів.
9. Головні показники роботи стоматологічної поліклініки, методика
їхнього обчислення.
10. Показники діяльності лікарів-стоматологів, методика їхнього
обчислення, оцінка.
Під час проведення занять на базах стоматологічних поліклінік
(відділень) ознайомитися зі змістом, організацією роботи цих закладів, а також
із основною обліковою документацією.
Під час проведення занять на кафедрі виконати наведені нижче завдання.
Завдання 1
обліково-звітних документів (додатки 54—60):
• медична картка стоматологічного хворого, ф. № 043/о;
• листок щоденного обліку роботи лікаря-стоматолога (стоматологічної
поліклініки, відділення, кабінету), ф. № 037/о;
• листок щоденного обліку роботи лікаря-стоматолога-ор-топеда, ф. №
037-1/о;
• листок щоденного обліку роботи лікаря-стоматолога-ор-тодонта, ф. №
037-2/о;
• щоденник обліку роботи лікаря-стоматолога (стоматологічної
поліклініки, відділення, кабінету), ф. № 039-2/о;
• щоденник обліку роботи лікаря-стоматолога-ортодонта, ф. № 039-3/О;
• щоденник обліку роботи лікаря-стоматолога-ортопеда, ф. № 039-4/О;
• журнал обліку профілактичних оглядів лікаря-стоматолога, ф. № 049/о.
Завдання 2
Обчислити та оцінити показники діяльності бюджетних стоматологічних
поліклінік (відділень) за даними табл. 1.
Показники діяльності стоматологічної поліклініки (відділення,

кабінету)
1. Питома вага осіб, які звернулися до стоматологічної поліклініки

(відділення):
Кількість дорослих (дітей), що звернулися * 100

Кількість дорослого (дитячого) населення в районі діяльності
стоматологічної поліклініки (відділення)
2. Питома вага санованих відносно всього населення:
Кількість санованих дорослих (дітей) * 100

Кількість дорослого (дитячого) населення в районі діяльності
стоматологічної поліклініки (відділення)
3. Питома вага профілактично оглянутих від кількості населення певного

віку:
Кількість оглянутих дорослих і підлітків (дітей) * 100
Кількість дорослого населення і підлітків (дітей)
Таблиця 1. Дані про надання стоматологічної допомоги в

стоматологічних поліклініках (відділеннях) за звітний рік
Зайняті
посади Кількість населення
лікарів-
Звернулос
Поліклініка стоматоло Сановано
я
(відділення) гів на (дорослих)
Дорослі Підлітки Діти (дорослих)
10 тис.
дорослого
населення
1 2 3 4 5 6 7
1 2 51000 3250 10750 10710 6123
2 0,95 73000 2700 14300 10220 5110
3 3,2 95000 3600 21400 20900 12350
4 2,8 64000 2400 13600 19200 8960
5 1,8 76000 5000 19000 13680 8360
6 1,1 96500 5000 23500 14480 6760
7 3,3 52000 2600 10400 14560 9880
8 3,2 93600 6000 20400 19660 11700
9 2,2 90200 4400 15400 13530 9930
10 5,3 75000 6500 18500 24750 15750
11 2,4 64000 3100 12900 2240 15360
12 3,8 57500 2000 10500 16675 10930
13 2,3 69400 5700 19900 15270 6940
14 2,7 90000 5000 15000 20700 13500
15 3,1 50600 2360 9660 15188 14050
Кількість оглянутих на Сановано Проліковано Кількість Кількість
медичних оглядах дорослих з захворювань осіб, яким видалених
слизової
поставили
Дорослих і тих, що оболонки та постійних
Дітей зубні
підлітків звернулися паро- зубів у дітей
протези
донта
8 9 10 11 12 13
13563 5160 5785 1610 628 63
13630 11020 4810 1022 910 60
24650 15625 10450 4180 1235 200
29880 7210 10560 2304 2370 34
21060 9880 7530 1368 1900 36
20300 12690 7240 870 1350 85
17475 4473 9465 2625 990 71
29880 8980 10230 3540 936 50
20820 10010 8120 3790 1810 34
41570 6845 13620 1980 3375 85
24830 10070 13440 4032 1410 30
44630 8610 9180 1500 4025 42
20280 14730 9880 1530 835 66
21850 9750 11800 2900 990 60
17475 4895 12560 2660 1255 72
4. Питома вага санованих відносно тих, що звернулися до лікарів-

стоматологів:
_Сановано осіб_* 100
Кількість осіб, що звернулися до лікарів-стоматологів
5. Питома вага пролікованих із захворюваннями слизової оболонки та

пародонта відносно тих, що звернулися до лікарів-стоматологів:
Кількість осіб, у яких проліковано слизову оболонку та пародонт * 100

Кількість осіб, що звернулися до лікарів-стоматологів
6. Частота видалення постійних зубів у дітей:
Кількість видалених постійних зубів у дітей * 1000

Кількість дитячого населення в районі діяльності стоматологічної
поліклініки (відділення)
7. Частота випадків зубопротезування:
Кількість осіб, яким поставили зубні протези х 10000.

Кількість дорослого населення
в районі діяльності стоматологічної
поліклініки (відділення)
Завдання З
Обчислити та оцінити показники діяльності стоматолога-терапевта за
даними табл. 2.
Показники діяльності, які характеризують роботу стоматолога-терапевта:
1. Питома вага осіб, прийнятих лікарями під час планового
профілактичного огляду, відносно всіх прийнятих (за звертаннями та в
плановому порядку):
Кількість осіб, прийнятих під час

планового огляду (первинних хворих) * 100
Кількість осіб, прийнятих за звертаннями та в плановому порядку
2. Середня кількість запломбованих зубів за день на 1 лікаря:
Кількість запломбованих зубів за місяць

Кількість робочих днів
3. Співвідношення кількості запломбованих постійних зубів з

неускладненим карієсом і кількості запломбованих зубів з ускладненим
карієсом:
Кількість запломбованих постійних
_зубів з неускладненим карієсом_
Кількість запломбованих зубів з ускладненим
карієсом (пульпіт, періодонтит)
4. Питома вага вилікуваного ускладненого карієсу в постійних зубах за

одне звертання:
Кількість вилікуваних зубів при ускладненому карієсі за одне звертання

Кількість запломбованих постійних зубів при ускладненому карієсі
(пульпіт, періодонтит)
5. Середня кількість проведених санацій (за звертаннями та в порядку

планової санації) за день на лікаря:
Кількість проведених санацій за місяць

6. Питома вага осіб, що потребують санації, від загальної кількості осіб,

оглянутих під час планового профілактичного огляду:
Кількість осіб, що потребують санації * 100

Кількість оглянутих у плановому порядку
7. Питома вага сапованих осіб від кількості осіб, що потребують санації,

виявлених під час планового профілактичного огляду:
Кількість санованих осіб х 100.

Кількість виявлених осіб під час
планового профілактичного огляду
8. Середня кількість умовних одиниць працеємкості (УОП) за день на 1
лікаря:
Кількість УОП за місяць

Завдання 4
Розрахувати кількість умовних одиниць працеємкості (УОП) за даними
табл. 3.
Стаж роботи лікарів 1—4 становить понад 7 років, лікарів 5—8 — з 5 до 7
років, лікарів 9—12 — до 5 років*.
* Лікар зі стажем роботи до 5 років за зміну повинен виконувати 21 УОП,

з 5 до 7 років — 23 УОП, 7 років і більше — 25 УОП.
Наказ МОЗ України №305 від 21.11.2001 р.
Т а б л и ц я 2. Дані про роботу стоматологів-терапевтів

за місяць
Запломбовано
Прийнято хворих
постійних зубів
Лікар- Кількість разом в тому Запломбов разом в т. ч. при
стомато робочих числі ано зубів ускладнен
лог днів первинних (разом) * ому карієсі
(плановий (пульпіт,
профілакт періо-
ичний донтит)
огляд)
1 2 3 4 5 6 7
1 22 228 112 242 190 52
2 24 208 124 231 172 59
3 17 198 62 192 170 22
4 20 205 98 210 160 30
5 20 215 109 218 195 67
6 22 240 130 251 180 60
7 21 210 110 220 180 48
8 18 218 105 225 170 59
9 22 235 112 240 195 60
10 21 232 105 205 172 55
11 22 225 108 239 184 60
12 23 218 102 229 160 48
13 21 220 99 225 180 50
14 22 230 115 238 189 51
15 22 235 120 240 190 62
* До кількості запломбованих зубів (разом) входять і запломбовані зуби у

разі дефектів раніше накладених пломб, гіпоплазії емалі та інших захворювань
некаріозного походження (травми тощо).
Кількість
осіб, що
Вилікувано Разом потребували Сановано із
постійних сановано (за санації, із кількості Відпрацьован
Лікар- зубів за одне звертаннями кількості виявлених о умовних
стомато звертання та в порядку оглянутих під час одиниць
лог при планового під час планового праці
ускладненом профілактич планового профілактичн (УОП)
у карієсі ного огляду) профілактич ого огляду
ного огляду
1 8 9 10 11 12
1 5 76 91 69 570
2 14 28 109 35 771
3 — 48 60 44 430
4 4 61 75 58 475
5 12 66 85 60 560
6 8 77 101 75 660
7 8 59 70 40 569
9 49 85 39 386
со
9 10 78 99 72 506
10 11 48 82 48 502
11 12 67 78 50 517
12 12 67 62 51 572
13 6 53 70 52 530
14 4 68 84 61 550
15 8 70 100 69 570
Т а б л и ц я 3. Види процедур, виконаних стоматологами-терапевтами
Час на
№ п/п Вид процедури процедуру УОП
(хв)
1 Первинний огляд хворого 8 0,5

2 Повторний огляд хворого 8 0,5
3 Знеболювання інфільтраційне 4 0,25
4 Визначення патологічної рухомості зубів 4 0,25
5 Аналіз рентгенограми прицільної 5 0,25
6 Аналіз панорамної рентгенограми 10 0,5
7 Зняття м'якого зубного нальоту з усіх зубів 12 0,75
8 Зняття зубного каменя з усіх зубів 64 4,0
Вибіркове пришліфування зубів, усунення
9 16 1,0
травматичної оклюзії
10 Відбілювання зубів 12 0,75
11 Закриття фісур одного зуба гермети-ками 8 0,5
Лікування одного зуба при поверхневому і
12 12 0,75
середньому карієсі (без накладання пломби)
Лікування одного зуба при глибокому карієсі
13 20 1,25
(без накладання пломби)
14 Препарування каріозної порожнини 12 0,75
15 Накладання девіталізуючої пасти та пов'язки 4 0,25
Пломбування одного каналу кореня зуба пастою,
16 8 0,5
що полімерізується (цементом)
Продовження табл. З
№ п/п Кількість процедур, виконаних окремими стоматологами

6
5 Стоматолог
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
1 6 5 7 5 5 7 6 7 6 7 5 5
2 7 6 5 7 4 4 5 4 4 3 4 5
3 4 4 2 4 2 2 2 3 2 2 2 3
4 2 2 1 1 1
5 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2
6 2 1 1 1 1 1 1
7 1 1 1 1 1
8 1 1 1
9 1 1 1 1
10 1 1 1 2 1 1 1
11 2 1 1 1 1
12 2 2 1 2 2 1 2 2 2 2 2 2
13 2 1 2 2 1 2 2 2 1 2 2 2
14 2 4 2 2 1 2 2 2 2 2 2 2
15 1 1 1 1
16 1 2 1 2 2 1 2 1 2 2 2 2
Час на
№ п/п Вид процедури процедуру УОП
(хв)
Пломбування одного каналу кореня зуба пастою

17 12 0,75
та гутаперчевими штифтами
18 Накладання лікувальної пов'язки 4 0,25

Інструментальна та медикаментозна обробка
19 8 0,5
одного каналу зуба
Розпломбування кореневого каналу зуба,

20 48 3,0
запломбованого пастою або цементом
Пломбування одного каналу кореня зуба пастою
21 12 0,75
та гутаперчевими штифтами
22 Видалення постійної пломби 8 0,5
23 Накладання пломби при лікуванні карієсу з:
24 цементу 4 0,25
25 композитного матеріалу 12 0,75
26 світлополімерного матеріалу 24 1,5
Введення парапульпарних штифтів для

27 16 1,0
поліпшення фіксації композитної пломби
28 Лікування гострих форм стоматиту 12 0,75

29 Накладання тимчасової пломби 4 0,25
30 Видалення тимчасової пломби 4 0,25
№ п/п Кількість процедур, виконаних окремими стоматологами
5 Стоматолог
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
17 2 2 2 1 1 1 2 2 2 2
18 1 1 2 1
19 2 2 2 2 2 2 3 2 2 2 1 2
20 1 1 1 1 1
21 2 2 1 2 2 1 2 2 2
22 2 1 1 2 1 1 1
23
24 4 2 4 2 2 2 2 2 4 2 1
25 2 1 2 2 1 1 1 1
to
26 1 1 1
27 1 1
28 1
29 2 2 3 2 2 2 2 2
30 2 2 2 2 2
Класифікатор процедур у терапевтичній стоматології

Час на
Шифр Оцінка в
Найменування процедури процедуру
мкп* УОП**
(хв)
Первинний огляд хворого (включає запис
анамнезу, фізичних обстежень,
1—10.19 8 0,5
запланованої програми діагностики та
лікування)
Повторний огляд амбулаторного хворого
(включає запис анамнезу, фізичного
1—13.19 8 0,5
обстеження, контролю призначеного
лікування)
1—300 Б Знеболювання інфільтраційне 4 0,25
Огляд ротової порожнини та визначення
1—300.01 16 1,0
гігієнічного індексу
Визначення пародонтального індексу за
1—300.01А 8 0,5
Расселом (PI)
1—304.01 Визначення патологічної рухомості зубів 4 0,25
1—309.06 Аналіз рентгенограми прицільної 5 0,25
1—309.07 Аналіз панорамної рентгенограми 10 0,5

1—739.12 Вакуумна проба за Кулаженком 4 0,25,
Зняття м'якого зубного нальоту з усіх
4—521.05 12 0,75
зубів
Зняття зубного каменя з усіх зубів,
4—521.01 нальоту інструментальним способом з 64 4,0
усіх зубів
Вибіркове пришліфування зубів,
4—521.04 16 1,0
усунення травматичної оклюзії
4—521.06 Відбілювання зубів 12 0,75
4—539.02 Закриття фісур одного зуба герметиками 8 0,5
Час на
Шифр Оцінка в
Найменування процедури процедуру
мкп УОП
(хв)
4—539.03 Проведення ремінералізуючої терапії 8 0,5
Лікування одного зуба при поверхневому
5—232.01А і середньому карієсі (без накладання 12 0,75
пломби)
Лікування одного зуба при глибокому
5—232.04А 20 1,25
карієсі (без накладання пломби)
Препарування каріозної порожнини (або
5—237 А трепанація коронки), розкриття рогу 12 0,75
пульпової камери
Накладання девіталізуючої пасти та
5—237 Б 4 0,25
пов'язки
5—237.01 Пульпотомія 4 0,25
Пломбування одного каналу кореня зуба
5—237.04 0,5
со
пастою, що полімері-зується (цементом)

5—237.05 пастою та гутаперчевими штифтами (або 12 0,75
термопластом)
Закриття перфорації каналу зуба або
5—237.19 8 0,5
перфорації дна пульпової камери
Накладання лікувальної пов'язки під час
5—249.10 лікування карієсу та в разі його 4 0,25
ускладнення
Інструментальна та медикаментозна
5—237.03 8 0,5
обробка одного каналу зуба
Розпломбування кореневого каналу зуба,
5—249.02 запломбованого пастою, що 48 3,0
полімерізується, або цементом
Час на
Оцінка в
Шифр МКП Найменування процедури процедуру
УОП
(хв)
пастою, що поліме-різується, та
5—237.05А 12 0,75
гутаперчевими штифтами (або
термопластом)
5—249.12 Видалення постійної пломби 8 0,5
Накладання пломби під час лікування карієсу та в разі його
5—232
ускладнення з:
5—232.01 цементу 4 0,25
5—232.06 композитного матеріалу 12 0,75
5—232.08 світлополімерного матеріалу 24 1,5
Введення парапульпарних штифтів для
5—232.08А поліпшення фіксації композитної 16 1,0
пломби
Лікування гострих форм стоматиту
8—190 12 0,75
(ОГС, РГС, кандідоз, травматичне
ушкодження тощо)
Обробка уражених поверхонь слизової
8—190.02 оболонки, лікувальні пов'язки (одне 12 0,75
відвідування)
Кюретаж пародонтальних кишень 2-х
5—242.01 16 1,0
зубів
9—300.01 Накладання тимчасової пломби 4 0,25
9—300.02 Видалення тимчасової пломби 4 0,25
* Міжнародний класифікатор процедур у медицині

** УОП — умовні одиниці працеємкості
Витяг із наказу МОЗ України № 305 від 22.11.2000 р. "Про затвердження

Критеріїв медико-економічної оцінки надання стоматологічної допомоги
на І, II та III рівнях (амбулаторна допомога)
ТЕМА:
Методи та засоби медико-гігієнічного навчання та виховання
населення*
• ознайомитися з основами організації формування здорового способу
життя, методами і засобами медико-гігієнічного навчання та виховання
населення;
• засвоїти методику розроблення окремих засобів ведення усної та
друкованої пропаганди медичних знань.
Обґрунтування мети. Формування здорового способу життя є одним із

важливих завдань держави, суспільства, різних відомств і служб, громадських
організацій. Виняткове значення цього завдання полягає в тому, що саме спосіб
життя як чинник, який впливає на здоров'я населення, є визначальним.
Органи та заклади охорони здоров'я мають безпосереднє відношення до
стратегії формування здорового способу життя, до вивчення та оцінки впливу
складових частин способу життя на здоров'я населення. Вони покликані
розробляти рекомендації щодо формування здорового способу життя та брати
активну участь у медико-гігієнічному навчанні, вихованні населення.
Отож майбутні лікарі мають бути добре обізнані з методами та засобами
медико-гігієнічного навчання як складової частини формування здорового
способу життя.
* У підготовці теми брали участь співробітники Київського міського

центру здоров'я В. С. Лозинський, О. О. Стойка та асистент кафедри НМУ Н.
М. Захарова.
1) з н ат и :
складові частини способу життя, чинники способу життя, які позитивно
та негативно впливають на здоров'я;
методи та засоби медико-гігієнічного навчання та виховання населення;
2) в м і т и :
підготувати пам'ятку чи листівку; складати план і тези лекції.
1. Складові частини способу життя.

2. Провідні чинники способу життя, які негативно впливають на здоров'я.
3. Умови та заходи, що впливають на формування здорового способу
життя.
4. Напрямки формування здорового способу життя.
5. Заклади охорони здоров'я, відомства та служби, що беруть участь у
формуванні здорового способу життя.
6. Методи та засоби медико-гігієнічного навчання населення.
7. Особливості й переваги різних засобів усної пропаганди медичних
знань.
8. Особливості й переваги засобів друкованої пропаганди.
9. Особливості засобів зображувальної (наочної) пропаганди.
10. Форми проведення медико-гігієнічного навчання.
11. Головні напрямки та засоби медико-гігієнічного навчання в різних
закладах охорони здоров'я.
12. Структура лекції, завдання її складових частин.

Завдання 1
Розробити анкету (додаток 61) для вивчення чинників, які впливають на
здоров'я:
1) вживання алкоголю;
2) нераціональне харчування;
3) зловживання наркотиками;
4) недостатня фізична активність;
5) ожиріння;
6) підвищений артеріальний тиск;
7) використання комп'ютерів;
8) житлові умови;
9) самолікування;
10) особливості певної професійної діяльності;
11) ультрафіолетова радіація;
12) сексуальне насилля;
13) засоби побутової хімії;
14) спадковість;
15) сексуальна поведінка.
Завдання 2
Підготувати пам'ятку чи листівку на довільну тему щодо заходів,
спрямованих на формування здорового способу життя (зразки студенти
отримують на кафедрі).
Завдання З
Користуючись додатком 62 та відповідною літературою (навчальною,
популярною тощо), скласти план і підготувати лекцію на одну з
рекомендованих тем.
Перелік тем лекцій:
1. Спадковість і здоров'я.
2. Спосіб життя і хвороби системи кровообігу.
3. Тютюнокуріння та його вплив на здоров'я.
4. Алкоголізм і його наслідки.
5. Проблема наркоманії.
6. Харчування і здоров'я.
7. Самолікування та його вплив на здоров'я.
8. Екологічні проблеми і здоров'я.
9. Профілактика професійних захворювань.
10. Профілактика кишкових інфекцій.
11. Запобігання небажаній вагітності. Аборт і його наслідки.
12. Профілактика венеричних захворювань.
13. Що треба знати про туберкульоз?
14. Профілактика отруєнь у побуті.
15. СНІД, його небезпека та профілактика.
16. Цукровий діабет і його профілактика.
17. Злоякісні новоутворення.
18. Профілактика побутового травматизму.
19. Остеопороз і заходи запобігання йому.
20. Профілактика в стоматології.


Посібник Вороненка

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Посібник Вороненка

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

УДК 61;379.

У навчальному посібнику викладено методичні рекомендації щодо

Професор Ю.В. Вороненко

Обґрунтування мети. Оскільки встановлення закономірностей

Запитання для підготовки до заняття

Завдання для самостійної роботи

Зразки макетів таблиць

Логічна структура теми ОРГАНІЗАЦІЯ СТАТИСТИЧНОГО

Продовження логічної структури теми

Заповнення облікових Поточний контроль

Контроль Шифруванн Поділ за Підрахунок по

1) типологічне (описові, якісні Групуван- ознаки) —

Інтерпретува з нормативами, стандартами, середніми

Запитання для підготовки до заняття

Завдання для підготовки до заняття

ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ

ШКОЛАХ ДІТЕЙ ЗА ВІКОМ ТА КІЛЬКІСТЮ ВИЯВЛЕНИХ У НИХ ВИПАДКІВ

ЗНИЖЕННЯ ГОСТРОТИ ЗОРУ (АБСОЛЮТНІ ДАНІ)

У тому числі Зниже У тому числі

ТЕРМІНУ ГОСПІТАЛІЗАЦІЇ З МОМЕНТУ ДІСТАННЯ ОПІКУ В ХІРУРГІЧНОМУ

ВІДДІЛЕННІ ЛІКАРНІ В ОБЛАСТІ 14 І В СПЕЦІАЛІЗОВАНОМУ ОПІКОВОМУ

ВІДДІЛЕННІ В ОБЛАСТІ 15 (АБСОЛЮТНІ ДАНІ)

Т а б л и ц я 4. Структура причин інвалідності по класах захворювань в

Хвороби органів дихання 0,89 6,2

Усі причини 14,4 100,0

Т а б л и ц я 5. Планова та фактична потужність дитячих поліклінік області Н.

По області 23,1 24,0 17,9 18,5

Т а б л и ц я 6. Динаміка показників травматизму в дітей за видом травми

Загальний рівень 352,1 340,0 309,4

Мал. 2. СТРУКТУРА ПЕРИНАТАЛЬНО! СМЕРТНОСТІ ЗА 1994—2000 PP., ‰

Мал. 4. СТРУКТУРА ПОШИРЕНОСТІ ЗАХВОРЮВАНЬ ЗА КЛАСАМИ ХВОРОБ,

Мал. 6. Структура дитячої смертності до 1 року життя за 1999—2000 pp.

Продовження логічної структури теми

Обґрунтування мети. Узагальнюючими мірами кількісних ознак у

Запитання для підготовки до заняття

Завдання для самостійної роботи

2. Складіть варіаційний ряд за наведеними даними:

4. Визначіть хцентр у наведеному ряді: Зріст хлопчиків (см):

5. Середня тривалість лікування в стаціонарі хворих при оперативному

де n < 30 (мала вибірка).

2. Частота пульсу за 1 хв, (варіаційний ряд згрупований)

Середня арифметична зважена:

Середня арифметична зважена:

4. Зріст школярів (см) (варіаційний ряд інтервальний, інкретний)

Примітка: а ) варіанту центральну в інтервальних рядах визначають у

Т а б л и ц я 1. Поділ дівчаток віком 7 років за зростом (см) у окремих районах

Завдання для самостійної роботи

ХВОРИХ НА ГОСТРУ (1-ША ГРУПА) ТА ЗАТЯЖНУ (2-ГА ГРУПА) ФОРМУ

ГРУПАХ ЧОЛОВІКІВ З ОПІКАМИ І—II СТУПЕНЯ (1-ША ГРУПА) ТА II—III

ЖІНОК, ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ У ФАРБУВАЛЬНИХ ЦЕХАХ ТЕКСТИЛЬНИХ ФАБРИК (1-

ОТРИМАЛИ НОВУ ХАРЧОВУ СУМІШ (1-ша група), та в контрольній групі (2-га

Варіанти Частота Накопичені Накопичені Різниця

1,6 1 0 1 0 0,166 0 0,166

6. Визначають критерій λ2 за формулою: ,

Значення накопичених часток S/n за різних величин накопичених

Т а б л и ц я 8. Активність фагоцитозу у хворих на гостру (група X) та

І 140 80 60 42 98 38 -38 14,7

II 232 60 172 70 162 -10 10 0,6

III 160 20 140 48 112 -28 28 7,0

5. Обчислюється критерій відповідності за формулою χ .

Кількість Ймовірність похибки (Р)

Термін доставки Кількість Мали

Цех Цех Цех Абсолютні