Мета.

Формування здатності застосовувати набуті знання, уміння,

навички та розуміння для вирішення типових задач діяльності лікаря в галузі
охорони здоров’я, сфера застосування яких передбачена визначеними
переліками синдромів та симптомів захворювань, невідкладних станів та
захворювань, що потребують особливої тактики ведення пацієнтів;
лабораторних та інструментальних досліджень, медичних маніпуляцій; питань
трудової експертизи та реабілітації.
Компетентності та результати навчання, формуванню яких сприяє
дисципліна
Компетентності:
інтегральна:
Здатність розв’язувати складні задачі, у тому числі дослідницького та
інноваційного характеру у сфері медицини. Здатність продовжувати навча
ння з високим ступенем автономії
зaгaльнi компетентності (ЗК):
ЗК 1. Здaтнicть дo aбcтрaктнoгo миcлення, aнaлiзу тa cинтезу.
ЗК 2. Здaтнicть вчитиcя i oвoлoдiвaти cучacними знaннями.
ЗК 3. Здaтнicть зacтocoвувaти знaння у прaктичних cитуaцiях.
ЗК 4. Знaння тa рoзумiння предметнoї oблacтi тa рoзумiння прoфеciйнoї
дiяльнocтi.
ЗК 5. Здaтнicть дo aдaптaцiї тa дiї в нoвiй cитуaцiї.
ЗК 6. Здaтнicть приймaти oбґрунтoвaнi рiшення.
ЗК 7. Здатність працювати в команді.
ЗК 8. Здатність до міжособистісної взаємодії.
ЗК 9. Здатність спілкуватись іноземною мовою.
ЗК 10. Здатність використовувати інформаційні і комунікаційні
технології.
ЗК 11. Здатність до пошуку, опрацювання та аналізу інформації з
різних джерел.

2
 ЗК 12. Визнaченicть i нaпoлегливicть щoдo пocтaвлених зaвдaнь i
взятих oбoв’язкiв.
ЗК 13. Усвідомлення рівних можливостей та гендерних проблем.
ЗК 14. Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена
суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного
демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку,
верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні.
ЗК 15. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні,
наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та
закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі
знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і
технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для
активного відпочинку та ведення здорового способу життя.
спеціальні (фахові, предметні) компетентності (ФК)
ФК 1.Здатність збирати медичну інформацію про пацієнта і аналізувати
клінічні дані.
ФК 2. Здатність до визначення необхідного переліку лабораторних та
інструментальних досліджень та оцінки їх результатів.
ФК 3. Здатність до встановлення попереднього та клінічного діагнозу
захворювання.
ФК 4. Здатність до визначення необхідного режиму праці та
відпочинку при лікуванні та профілактиці захворювань.
ФК 5. Здатність до визначення характеру харчування при лікуванні та
профілактиці захворювань.
ФК 6. Здатність до визначення принципів та характеру лікування та
профілактики захворювань.
ФК 7. Здатність до діагностування невідкладних станів.
ФК 8. Здатність до визначення тактики та надання екстреної медичної
допомоги.
ФК 10. Здатність до виконання медичних маніпуляцій.

3
 ФК 11. Здатність розв’язувати медичні проблеми у нових або
незнайомих середовищах за наявності неповної або обмеженої інформації з
урахуванням аспектів соціальної та етичної відповідальності.
ФК 15. Здатність до проведення експертизи працездатності.
ФК 16. Здатність до ведення медичної документації, в тому числі
електронних форм.
ФК 21. Зрозуміло і неоднозначно доносити власні знання, висновки та
аргументацію з проблем охорони здоров’я та дотичних питань до фахівців і
нефахівців, зокрема до осіб, які навчаються.
ФК 23. Здатність розробляти і реалізовувати наукові та прикладні
проекти у сфері охорони здоров’я.
ФК 24. Дотримання етичних принципів при роботі з пацієнтами,
лабораторними тваринами.
ФК 25. Дотримання професійної та академічної доброчесності, нести
відповідальність за достовірність отриманих наукових результатів.
Програмні результати навчання
ПРН 1. Мати ґрунтовні знання із структури професійної діяльності.
Вміти здійснювати професійну діяльність, що потребує оновлення та
інтеграції знань. Нести відповідальність за професійний розвиток, здатність
до подальшого професійного навчання з високим рівнем автономності.
ПРН 2. Розуміння та знання фундаментальних і клінічних біомедичних
наук, на рівні достатньому для вирішення професійних задач у сфері охорони
здоров’я.
ПРН 3. Спеціалізовані концептуальні знання, що включають наукові
здобутки у сфері охорони здоров’я і є основою для проведення досліджень,
критичне осмислення проблем у сфері медицини та дотичних до неї
міждисциплінарних проблем
ПРН 4. Виділяти та ідентифікувати провідні клінічні симптоми та
синдроми; за стандартними методиками, використовуючи попередні дані

4
анамнезу хворого, дані огляду хворого, знання про людину, її органи та
системи, встановлювати попередній клінічний діагноз захворювання.
ПРН 5. Збирати скарги, анамнез життя та захворювання, оцінювати
психомоторний та фізичний розвиток пацієнта, стан органів та систем
організму, на підставі результатів лабораторних та інструментальних
досліджень оцінювати інформацію щодо діагнозу (за списком 4), враховуючи
вік пацієнта.
ПРН 6. Встановлювати остаточний клінічний діагноз шляхом
прийняття обґрунтованого рішення та аналізу отриманих суб’єктивних і
об’єктивних даних клінічного, додаткового обстеження, проведення
диференційної діагностики, дотримуючись відповідних етичних і юридичних
норм, під контролем лікаря- керівника в умовах закладу охорони здоров’я.
ПРН 7. Призначати та аналізувати додаткові (обов’язкові та за
вибором) методи обстеження (лабораторні, функціональні та/або
інструментальні), пацієнтів із захворюваннями органів і систем організму для
проведення диференційної діагностики захворювань.
ПРН 9. Визначати характер та принципи лікування хворих
(консервативне, оперативне) із захворюваннями, враховуючи вік пацієнта, в
умовах закладу охорони здоров’я, за його межами та на етапах медичної
евакуації, в т.ч. у польових умовах, на підставі попереднього клінічного
діагнозу, дотримуючись відповідних етичних та юридичних норм, шляхом
прийняття обґрунтованого рішення за існуючими алгоритмами та
стандартними схемами, у разі необхідності розширення стандартної схеми
вміти обґрунтувати персоніфіковані рекомендації під контролем лікаря-
керівника в умовах лікувальної установи.
ПРН 10. Визначати необхідний режим праці, відпочинку та харчування
на підставі заключного клінічного діагнозу, дотримуючись відповідних
етичних та юридичних норм, шляхом прийняття обґрунтованого рішення за
існуючими алгоритмами та стандартними схемами.

5
 ПРН 14. Визначати тактику та надавати екстрену медичної допомогу
при невідкладних станах в умовах обмеженого часу згідно з існуючими
клінічними протоколами та стандартами лікування
ПРН 17. Виконувати медичні маніпуляції в умовах лікувального
закладу, вдома або на виробництві на підставі попереднього клінічного
діагнозу та/або показників стану пацієнта шляхом прийняття обґрунтованого
рішення, дотримуючись відповідних етичних та юридичних норм.
ПРН 18. Визначати стан функціонування та обмежень життєдіяльності
особи та тривалість непрацездатності з оформленням відповідних
документів, в умовах закладу охорони здоров’я на підставі даних про
захворювання та його перебіг, особливості професійної діяльності людини,
тощо. Вести медичну документацію щодо пацієнта та контингенту населення
на підставі нормативних документів.
ПРН 21. Відшуковувати необхідну інформацію у професійній
літературі та базах даних інших джерелах, аналізувати, оцінювати та
застосовувати цю інформацію.
ПРН 22. Застосовувати сучасні цифрові технології, спеціалізоване
програмне забезпечення, статистичні методи аналізу даних для розв’язання
складних задач охорони здоров’я.
ПРН 25. Зрозуміло і однозначно доносити власні знання, висновки та
аргументацію з проблем охорони здоров’я та дотичних питань до фахівців і
нефахівців.

Обладнання: комп’ютери з відповідним інформаційним забезпеченням,

аудіо- та відеоматеріали, муляжі, фантоми, електронні довідники.

План та організаційна структура заняття (2,5 акад. год)

Назва етапу Опис етапу Рівні засвоєння Час
Підготовчий етап
Організаційні заходи Методи контролю теоретичних Питання 15%
Відповіді на запитання знань: Типові задачі
студентів, які виникли - індивідуальне теоретичне Тести

6
під час СРС. опитування; Письмові
Перевірка робочих - тестовий контроль; теоретичні
зошитів. - вирішення типових задач. завдання
Визначення конкретної Таблиці
мети заняття і Малюнки
створення позитивної Структурно-
пізнавальної мотивації. логічні схеми
Контроль вихідного Аудіо- та відео-
рівня знань: матеріали.
1. Визначення,
ітіологія і патогенез
есенціальної АГ.
2. Класифікація
есенціальної АГ.
3. Клініка.
4. Діагностика.
5. Диференційний
діагноз.
6. Модифікація
способу життя.
7. Медикаментохне
лікування.
8. Цільові рівні
артеріального тиску
(АТ).
9. Гіпертензивні
кризи, надання
допомоги.
10. Прогноз.
Профілактика.
Основний етап
Формування Метод формування практичних Алгоритм для 65%
практичних навичок навиків: формування
Пальпація, перкусія та Практичний тренінг практичних
аускультація серця у навичок,
хворого з есенціальною виконання
АГ медичних
маніпуляцій.

Формування Метод формування професійних Професійні

професійних вмінь вмінь: алгоритми для
1. Провести курацію тренінг у вирішенні типових та формування
хворого. нетипових ситуаційних задач професійних
2. Скласти план (реальних клінічних, імітованих, вмінь;
обстеження хворого з текстових) хворі, медичні
есенціальною АГ. карти
3. Діагностична стаціонарного
цінність ЕКГ, ЕхоКГ хворого,
при есенціальній АГ. ситуаційні задачі,
4. Ведення хворих з визначення
есенціальною АГ. серцево-судинного
5. Провести ризику.

7
інтерпретацію ЕКГ, Результати
ЕхоКГ хворих з додаткових
есенціальною АГ. методів
6. Провести дослідження (ЕКГ,
інтерпретацію ЕхоКГ, біохімічне
біохімічного аналізу дослідження крові
крові, визначення та ін.).
серцево-судинного
ризику.
Підсумковий етап
Контроль та корекція Методи контролю практичних Результати роботи 20%
рівня практичних навичок: з хворим, з
навичок та Індивідуальний контроль медичною картою
професійних вмінь практичних навичок та їх стаціонарного
результатів хворого. Захист
протоколу курації
хворого.
Вирішення
тестових завдань
формату А (10 ТЗ).

Підведення підсумків Методи контролю професійних Нетипові

заняття: теоретичного, вмінь: аналіз та оцінка ситуаційні задачі.
практичного, результатів клінічної роботи
організаційного з студентів
оцінюванням
навчальної діяльності
студентів за
результатами їх роботи
протягом трьох етапів
заняття.
.
Домашнє завдання: Орієнтовна карта для
інформування самостійної роботи з
студентів про тему літературою.
наступного заняття, Рекомендована література
конкретні завдання для (основна, додаткова,
самостійної інформаційні ресурси)
позааудиторної роботи,
в т.ч. творчі та
індивідуальні.
Зміст теми заняття
ЕСЕНЦІАЛЬНА АРТЕРІАЛЬНА ГІПЕРТЕНЗІЯ

Визначення. АГ - постійно підвищений систолічний (САТ) та/чи

діастолічний АТ (ДАТ) ≥140/90 мм рт. ст. Есенціальна АГ (первинна АГ,
або гіпертонічна хвороба) - підвищений АТ, обумовлений порушенням
регуляції АТ, за відсутності очевидної причини його підвищення.

8
 Епідеміологія. На підставі офісних значень АТ встановлено, що число
хворих АГ в світі в 2015 р. становило 1,13 млрд, при цьому більше 150 млн
проживають в Центральній і Східній Європі. Поширеність АГ серед
дорослого населення складає 30-45%.
Класифікація артеріальної гіпертензії
Відповідно до останніх рекомендацій Європейського товариства
гіпертензії та Європейського товариства кардіологів (ЄТГ та ЄТК) 2018 р.
виокремлюють декілька рівнів АТ (табл. 1). Згідно із цією класифікацією, АГ
є підвищенням САТ до 140 мм рт. ст. і вище або ДАТ до 90 мм рт. ст. і вище,
якщо таке підвищення є стабільним, тобто підтверджується при повторних
вимірюваннях АТ (не менше ніж 2–3 рази у різні дні протягом 4 тижнів).
Згідно з рекомендаціями Асоціації кардіологів України (АКУ),
класифікація АГ (як есенціальної, так і вторинної) охоплює визначення стадії
(табл. 2) за ураженням органів-мішеней (УОМ). Сумарний серцево-судинний
ризик встановлюють з урахуванням ступеня АГ, наявності і кількості
чинників ризику, а також супутніх клінічних ускладнень (табл. 3).
Діагноз формулюють із визначенням стадії (на підставі характеру
виявлених УОМ), ступеня підвищення АТ та ступеня серцево-судинного
ризику.
Таблиця 1. Класифікація рівнів АТ (ЄТК, 2018)

Категорія САТ (мм рт. ст.) ДАТ (мм рт. ст.)

Оптимальний <120 Та <80

Нормальний 120–129 та/або 80–84
Високий нормальний 130–139 та/або 85–89
АГ 1-го ступеня 140–159 та/або 90–99
АГ 2-го ступеня 160–179 та/або 100–109
АГ 3-го ступеня ≥180 та/або ≥110
Ізольована систолічна АГ ≥140 Та <90

9
 Примітка: *Категорія АТ визначається результатами офісного
вимірювання АТ у положенні сидячи за найвищим рівнем АТ, систолічним або
діастолічним; **ізольована систолічна АГ має ступені 1, 2 або 3 відповідно
до значень САТ у зазначеному діапазоні. Ця сама класифікація
застосовується для пацієнтів віком >16 років.

Таблиця 2. Класифікація АГ за ураженням УОМ (АКУ)

Стадія I Об’єктивні ознаки органічних ушкоджень органів-мішеней
відсутні
Стадія II Є об’єктивні ознаки ушкодження органів-мішеней без
симптомів з їхнього боку чи порушення функції.
- Гіпертрофія ЛШ (ГЛШ) (за даними ЕКГ, ЕхоКГ, МРТ),
- та/ або кровокиливи та ексудати в сітківці з набряком диску
зорового нерва або без нього,
- або мікроальбумінурія (30–300 мг/добу) чи підвищене
співвідношення альбумін/креатинін (30-300 мг/г) та/або
хронічна хвороба нирок (ХХН) ІІІ стадії (рШКФ=30-59
мл/хв/1,73м2),
- та/або гомілково-плечовий інфекс більше 0,9 та/або
артеріальна жорсткість (пульсовий тиск вище 60 мм рт.ст. ( у
людей похилого віку), каротидно-феморальна швидкість
поширення пульсової хвилі вище 10 м/с.
Стадія III Є об’єктивні ознаки ушкодження органів-мішеней із
симптомами з їхнього боку та порушенням функції
Серце:
- інфаркт міокарда (ІМ), стенокардія, реваскуляризація
міокарда,
- Серцева недостатність (СН) ІІА–ІІІ ст.
- фібриляція передсердь на фоні органічного ураження
серця
Мозок:
- інсульт (ішемічний, геморагічний),
- транзиторна ішемічна атака,
Нирки:
- Хронічна хвороба нирок (ХХН) IV стадії, рШКФ
нижче 30 мл/хв/1,73 м2
- макроальбумінурія (протеїнурія вище 300 мл/добу)
Судини:
- розшаровування аорти,
- аневризма аорти
- наявність атеросклеротичної бляшки при візуалізації
більше 50%.
- захворювання периферичних артерій
Примітка. Діагноз есенціальної АГ III стадії за наявності в анамнезі ІМ і
інсульту слід встановлювати лише у тих випадках, коли ці серцево-судинні
10
ускладнення виникають на тлі АГ, яка існує тривалий час, що
підтверджується наявністю об'єктивних ознак гіпертензивного УОМ (ГЛШ),
генералізоване звуження артерій сітківки тощо).

Оцінка загального серцево-судинного ризику

В рекомендаціях ЄТК 2018 року для оцінки 10-річного ризику розвитку
першої фатальної події, асоційованої з атеросклерозом, в залежності від віку,
статі, статуса курця, рівня холестерину та АТ використовується шкала
SCORE (див. «Атеросклероз».
Окрім того, серцево-судинний (СС) ризик стратифікований у різні
категорії відповідно до значень АТ, наявності факторів СС-ризику,
безсимптомних УОМ та цукрового діабету (ЦД), серцево-судинних
захворювань (ССЗ) або симптоматичної ХХН. Фактори, що впливають на
СС-ризик наведені в табл. 3.
Табл. 3. Фактори, що впливають на СС-ризик у пацієнтів з АГ
(ЄТК, 2018)
Демографічні характеристики та лабораторні показники
Стать (чоловіки > жінки)
Вік
Куріння на даний момент та в анамнезі
Загальний холестерин (ХС) і холестерин ліпопротеїдів низької щільності (ХС
ЛПНЩ)
Рівень сечової кислоти
ЦД
Ожиріння або надмірна вага
Сімейний анамнез раннього розвитку ССЗ (чол. ≤55 років, жінки ≤65 років)
Анамнез раннього розвитку АГ у батьків та інших близьких родичів
Рання менопауза
Малорухливий спосіб життя
Психосоціальні та соціально-економічні фактории
Частота серцевих скорочень (в стані спокою >80 уд./хв)

11
 Безсимптомне УОМ
Артеріальна жорсткість:
Пульсовий тиск (у літніх людей) ≥60 мм рт.ст.
Каротидно-феморальна швидкість пульсової хвилі ˃10м/с
ЕКГ-ознаки гіпертрофії лівого шлуночка (ГЛШ) (індекс Соколова-Лайона
˃35 мм; чи R aVL˃11 мм; чи вольтажний добуток Корнелла ˃2440 мм·мс; чи
вольтажний критерій Корнелла >28 мм для чоловіків чи >20 мм для жінок)
ЕхоКГ-ознаки ГЛШ (індекс маси міокарда ЛШ: чол. ˃50 г/м2.7; жінки ˃47
г/м2.7 (вага/м2.7); індексація до площі поверхні тіла (ППТ) можлива у пацієнтів
з нормальною вагою; маса міокарда ЛШ/ППТ, г/м2 чол. ˃115 г/м2; жінки ˃95
г/м2 площі поверхні тіла (ППТ)
Мікроальбумінурія (30-300 мг/24 год) або підвищення співвідношення
альбуміну і креатиніну (30-300 мг/г; 3,4-34 мг/ммоль) (переважно у порції
ранкової сечі)
Помірна ХХН з ШКФ>30–59 мл/хв/1,73 м2, чи тяжка ХХН з ШКФ˂30
мл/хв/1,73 м2
Кісточково-плечовий індекс ˂0,9
Розвинена ретинопатія: крововиливи або ексудати, набряк зорового нерва
Встановлене ССЗ або захворювання нирок
Цереброваскулярне захворювання: ішемічний інсульт, крововилив у мозок,
транзиторна ішемічна атака (ТІА)
Ішемічна хвороба серця (ІХС): ІМ, стенокардія, реваскуляризація міокарда
Наявність атеросклеротичної бляшки (методи з візуалізацією)
Серцева недостатність (СН), в тому числі СН із збереженою фракцією
викиду лівого шлуночка (ФВ ЛШ)
Захворювання периферичних артерій нижніх кінцівок
Фібриляція передсердь

Класифікація низького, середнього, високого та дуже високого

додаткового ризику у пацієнтів з АГ заснована на оцінці 10-річного ризику
серцево-судинної смертності (табл. 4).
12
Таблиця 4. Класифікація стадій АГ з врахуванням рівня АТ, наявності
факторів СС-ризику, УОМ та коморбідних станів (ЄТК, 2018)
Стадія Інші фактори Ступінь підвищення АТ
ризику (ФР), УОМ Високий Ступінь 1 Ступінь 2 Ступінь 3
або захворювання нормальний
Стадія 1 Немає ФР Низький Низький Помірний Високий

1 або 2 ФР Низький Помірний Помірний- Високий

високий

≥3 ФР Низький- Помірний- Високий Високий

помірний високий
Стадія ІІ УОМ, ХХН, ЦД Помірний- високий високий Високий-
(безсимптомне без УОМ високий дуже
захворювання) високий
Стадія ІІІ Симптомне ССЗ, Дуже Дуже Дуже високий Дуже
(симптомне ХХН≥4 ст, ЦД з високий високий високий
захворювання) УОМ
Примітка. СС-ризик проілюстрований для чоловіка середнього віку. СС-ризик не
обов’язково відповідає реальному ризику для різних вікових груп. Використання шкали
SCORE рекомендовано для формальної оцінки СС-ризику з метою вибору лікувальної
тактики.

Особи з високим нормальним офісним, але підвищеним позаофісним

АТ (маскована АГ) мають СС-ризик у діапазоні АГ. Особи з високим
офісним АТ, але нормальним позаофісним АТ («АГ білого халата»),
особливо якщо немає ЦД, УОМ, ССЗ або ХХН, мають нижчий ризик, ніж
пацієнти зі стійкою АГ, при тих самих значеннях офісного АТ.

Основні клінічні прояви есенціальної АГ

До розвитку ускладнень захворювання часто має безсимптомний
перебіг, а єдиним його проявом є підвищений АТ. Деякі хворі мають
неспецифічні скарги: періодичний головний біль, частіше в ділянці потилиці,
запаморочення та шум у вухах. Симптоми і клінічні ознаки ураження серця
пов’язані з: ГЛШ, супутньою ІХС, СН та ін.
Під час об’єктивного клінічного дослідження слід звернути увагу на:
1. Набухання шийних вен і периферичні набряки як ознаки
правошлуночкової СН, а також ХХН.

13
 2. Пульс на променевих, стегнових, колінних артеріх і артеріях на
тильній поверхні ступні. Він може бути ослаблений у разі їх
атеросклеротичного ураження, а також коарктації аорти. Для
атеросклеротичного ураження характерні переміжна кульгавість та
похолодіння кінцівок.
3. Зміщення верхівкового поштовху назовні, внаслідок збільшення
ЛШ.
4. Акцент ІІ тону над аортою, систолічний шум над сонними і
нирковими артеріями.
5. Під час пальпації черевної порожнини можна виявити аневризму
черевного відділу аорти внаслідок атеросклерозу, збільшення печінки
внаслідок СН.
Вимірювати АТ необхідно на обох руках та на нижніх кінцівках (при
вперше виявленому підвищенні АТ у осіб молодших за 40 років та старше 55
років). Крім того, фізикальне обстеження проводиться для виявлення
вторинної АГ («Вторинні АГ»).

ДІАГНОСТИЧНА ОЦІНКА
Первинна оцінка включає вимірювання АТ, збирання анамнезу
хвороби, у тому числі сімейний анамнез, огляд, лабораторні дослідження та
подальші діагностичні тести.
При розпитуванні хворого необхідно зібрати персональний та сімейний
анамнез хвороби, уточнити тривалість і попередній рівень підвищеного АТ, у
т.ч. при вимірюванні в домашніх умовах.
Наступним кроком ми виявляємо причини вторинної АГ (див.
відповідні методичні рекомендації). Необхідно виявити ФР (табл. 3).
Проводиться опитування щодо можливого ураженя мозку та очей (головний
біль, запаморочення, порушення зору, сенсорний або моторний дефіцит,
інсульт, реваскуляризація сонних артерій), серця (біль у грудях, задишка,
набряки щиколоток, ІМ, реваскуляризація, непритомність, анамнез

14
серцебиття, аритмії, особливо фібриляція передсердь), нирок (спрага,
поліурія, ніктурія, гематурія) та периферичних артеріій (холодні кінцівки,
переміжна кульгавість, дистанція безбольової ходьби, периферична
реваскуляризація). На завершення діагностичної оцінки збирають анамнез
щодо лікування, уточнюється поточний та попередній прийом
антигіпертензивних препаратів, проводить оцінку ефективності лікування та
уточнює можливі побічні ефекти препаратів.
Після цього з метою оцінки УОМ проводять лабораторні
дослідження. З лабораторних методів дослідження рекомендується провести
рутинні дослідження та визначити рівень гемоглобіну і/або гематокриту,
глюкози в плазмі натще, рівень загального холестерину (ХС), ХС ЛПНЩ, ХС
ЛПВП та тригліцеридів сироватки натще, електролітів крові (калій і натрій
сироватки). Крім того, визначають такі параметри як: сечова кислота,
креатинін сироватки (з розрахунком ШКФ). Обовязковим є проведення
рутинного аналізу сечі з визначенням мікроскопічного дослідження, білку в
сечі при аналізі за допомогою тест-смужки та тесту для виявлення
мікроальбумінурії (для виявлення ураження нирок).
З інструментальних методів дослідження рекомендовано провести:
ЕКГ у 12 відведеннях (як скринінговий метод для виявлення ГЛШ, та
можливих аритмій), фундоскопія (для виключення гіпертензивної
ретинопатії, особливо у хворих 2 та 3 ступеню АГ).
До ряду додаткових лабораторних методів дослідження, що проводять
на підставі анамнезу, фізикального обстеження та результатів рутинних
лабораторних досліджень можна віднести: визначення HbAIc (якщо глюкоза
в плазмі натще становить ˃5,6 ммоль/л або наявний попередній діагноз
цукрового діабету; кількісна оцінка протеінурії (при позитивному результаті
тест-смужки).
За необхідності можна провести ряд додаткових інструментальних
досліджень: домашній та 24-годинний моніторинг АТ, ЕхоКГ, холтерівський
моніторинг у разі аритмії, ультразвукове дослідження сонних артерій,

15
периферичних артерій/черевної порожнини, визначення швидкості
поширення пульсової хвилі, вимірювання гомілково-плечового індексу
(скринінг для виявлення атеросклерозу нижніх кінцівок), тощо.
Подальший пошук уражень мозку, серця, судин та нирок, обов’язковий
у пацієнтів зі стійкою АГ та з ускладненнями, пошук ознак вторинної АГ
проводимо за необхідності та за результатами анамнезу, фізикального
обстеження або рутинних досліджень.

ЛІКУВАННЯ
Основні принципи лікування
1. Лікування (немедикаментозне і медикаментозне) необхідно починати
якомога раніше і проводити його постійно, зазвичай все життя.
2. Всі особи з підвищеним АТ підлягають модифікації способу життя.
3. Схема лікування має бути простою.
4. Перевагу слід надавати антигіпертензивним препаратам 24-годинної
дії.
5. Рекомендації щодо початку антигіпертензивної терапії ґрунтуються
на визначенні СС-ризику і рівнях АТ наведені на рис. 1 (ЄТК, 2018).

16
 Високий АГ 1 ст. АГ 2 ст. АГ 3 ст.
нормальний АТ АТ 140-159/90-99 АТ 160-179/100- АТ >180/>110
130-139/85-89 109

Рекомендації щодо модифікації способу життя

Розглянути Негайно Негайно Негайно

фармакотерапію розпочати розпочати розпочати
у пацієнтів дуже фармакотерапію у фармакотерапі фармакотерапі
високого ризику пацієнтів ю у всіх ю у всіх
з ССЗ, особливо з високого або дуже пацієнтів пацієнтів
ІХС високого ризику з
ССЗ, ХХН або
УОМ
Фармакотерапія у Контроль Контроль
пацієнтів низького цільового АТ цільового АТ
помірного ризику через 3 місяці через 3 місяці
без ССЗ, ХХН або
УОМ через 3-6
місяців після
модифікації способу
життя, якщо
контроль АТ не
Рис.1. Початок антигіпертензивної терапії (модифікація способу життя та лікування) при
досягнуто
різних значеннях початкового рівня офісного АТ.

Першим кроком в лікуванні АГ є рекомендації щодо змін способу

життя. До них належать: обмеження споживання солі до 5-6 г на день;
помірність у споживанні алкоголю до 20-30 г етанолу на день для чоловіків і
до 10-20 г етанолу на день для жінок; споживання овочів, фруктів і молочних
продуктів із низьким вмістом жиру; рекомендації по зниженню маси тіла до
рівня ІМТ 25 кг/м2 й окружності талії до ˂102 см у чоловіків у ˂88 см у
жінок, якщо немає протипоказань. Усім хворим наголошується питання
необхідності виконання регулярних фізичних навантажень, тобто принаймні
30 хв помірних динамічних вправ 5-7 днів на тиждень. Всім без винятку
пацієнтам рекомендовано кинути палити і запропонувати свою допомогу в
цьому.
З метою медикаментозної корекції рівня АГ використовуються різні
групи препаратів (інгібітори АПФ, блокатори рецепторів ангіотензину (БРА),
17
бета-адреноблокатори, діуретики, антагоністи кальцію); показання та
абсолютні і відності протипоказання наведені в таблиці 5.

Таблиця 5. Особливості застосування основних груп антигіпертензивних

препаратів, специфічні показання та можливі протипоказання до їх
застосування
Група Препарат, дози Абсолютні Відносні Особливості
(мг/добу) протипоказа протипоказан
та кратність ння ня
прийому
Діуретики Гідрохлортіази Подагра Метаболічний Додатковий ефект — незалежний від
(тіазидні та д -12,5-25 мг 1 синдром АТ: попередження інсульту
тіазидоподі раз на добу Порушення (церебропротекція).
бні толерантності Несприятливий вплив на обмін
Індапамід – до глюкози ліпідів (за винятком індапаміду)
1,25-2,5 мг 1 Вагітність збільшення рівня сечової кислоти та
раз на добу Гіперкальцієм підвищення ризику цукрового діабету
ія
Гіпокаліємія
Петльові Фуросемід 20- Застосовують замість тіазидових при
діуретики 40 мг, СН і важкій ХХН

торасемід 10 мг
1 раз н а добу
Бета- Метопролол - Бронхіальна Метаболічний Запобігають розвитку повторного ІМ
блокатори 50-200 мг 2 астма синдром і смерті у хворих із СН. Негативний
рази на добу, Синоатріаль Порушення вплив на метаболізм ліпідів і
на та толерантності діабетогенний ефект і негативний
бісопролол 2,5- атріовентри до глюкози інотропний ефект (на початку
10 мг 1 раз на кулярна Спортсмени і лікування хворих із СН зі зниженою
добу, блокада (2-й фізично ФВ, великими дозами), погіршення
і 3-й ст.) активні атріовентрикулярної провідності
небіволол -2,5- Брадикардія пацієнти
10 мг 1 раз на ХОЗЛ (за
добу винятком
вазодилатато
рних бета-
блокаторів)
Антагоністи Амлодипін 2,5- Тахіаритмія - церебропротекторний ефект.
кальцію 10 мг СН - метаболічно нейтральні.
(дигідропір Тяжкий -можуть спричиняти головний біль,
идиниового лерканідипін набряк запаморочення, почервоніння
ряду) 2,5-20 мг 1 раз нижніх обличчя, тахікардію, периферичні
на добу кінцівок в набряки
анамнезі
Антагоністи Верапаміл Синоатріаль запори Верапаміл зменшує ЧСС, погіршує
кальцію тривалої дії на та скоротливість міокарда та може
(недигідроп 120-480 мг, атріовентри спричинити атріовентрикулярну
іридинового кулярна блокаду.
ряду) дилтіазем блокада (2-й
тривалої дії і 3-й ст.,
120-540 мг 1-2 трипучкова
рази на добу блокада)

18
 Тяжка
дисфункція
ЛШ
СН
Брадикардія
Інгібітори Каптоприл 25- Вагітність Жінки з Метаболічно нейтральні, зменшують
АПФ 75 мг 3 рази на Ангіоневрот дітороднім ризик розвитку цукрового діабету на
добу ичний потенціалом 30%. Зменшують смертність хворих із
набряк СН та після ІМ із зубцем Q,
Еналаприл 5-40 Гіперкаліємі зменшують протеїнурію і гальмують
мг 2 рази на я прогресування ХХН (ренопротекція).
добу Двосторонні Мають доказаний ефект відносно
й стеноз попередження ІХС і ІМ
Раміприл 2,5- ниркових (кардіопротекція).
10 мг 1 раз на артерій Здатні викликати ХХН у хворих із
добу двостороннім стенозом ниркових
артерій або стенозом артерії єдиної
Периндоприл нирки, яка функціонує. Викликають
2,5-10 мг 1 раз сухий кашель у 5–10% випадків, який
на добу проходить безслідно після відміни.
Можуть спричиняти гіперкаліємію і
погіршення ШКФ.
БРА Лозартан – 50- Вагітність Жінки з ТЕ ж саме, к і АПФ, однак не
100 мг Гіперкаліємі дітороднім викликають сухий кашель за рахунок
я потенціалом підвищення рівню брадикініну, тому
Валсартан – 80- Двосторонні показані у разі непереносимості
320 мг й стеноз останніх внаслідок кашлю.
1 раз на добу ниркових
артерій
Антагоністи Спіронолактон Гостре
мінералоко 25-100 мг 1 раз ураження
ртикоїдних на добу нирок або
рецепторів ХХН(ШКФ
˂30
мл/хв/1,73
м2)
Гіперкаліємі
я

Алгоритм медикаментозного лікування при АГ (ЄТК, 2018 р.)

1. Початок лікування у більшості пацієнтів з однієї таблетки, що
містить два препарати, для підвищення швидкості, ефективності та
прогнозованості контролю АТ.
2. Рекомендовані двокомпонентні комбінації - блокатор РАС
із антагоністами кальцію або діуретиком.
3. Застосування монотерапії можна розглядати у пацієнтів з низьким
кардіоваскулярним ризиком із АГ 1-го ступеня, пацієнтів старше 80 р. чи осіб
з низькою масою тіла.

19
 4. Застосування трикомпонентної комбінації в одній таблетці, що
містить блокатор РАС, антагоніст кальцію та діуретик, якщо АТ не вдається
контролювати застосуванням двох лікарських засобів в одній таблетці.
5. Додавання спіронолактону для лікування пацієнтів із резистентною
АГ, якщо немає протипоказань.
6. Застосування інших класів антигіпертензивних препаратів у разі
рідкісних випадків, коли АТ не вдається контролювати вищезазначеними
методами.
Стратегія медикаментозного лікування при неускладненій АГ (ЄТК,
2018) представлена у табл. 6 (ЄТК, 2018 р.)

Таблиця 6. Стратегія фармакотерапії у пацієнтів з неускладненою АГ (ЄТК,

2018)
1 таблетка Початкове лікування іАПФ або БРА+ Розглянути
Подвійна комбінація АК або діуретик монотерапію
при АГ низького
ризику 1
ступеню або
осіб похилого
віку та низькою
масою тіла
1 таблетка Етап 2 іАПФ або БРА+
Потрійна комбінація АК + діуретик
2 Етап 3 Резистентна АГ Розглянути
таблетки Потрійна додати направлення до
комбінація+спіронолактон спіронолактон 25- спеціалізованого
або інший препарат 50 мг щодня (або центру для
інший діуретик, додаткових
блоктор альфа- обстежень
адренорецепторів
або бета-
адренорецепторів)
Призначення бета-адреноблокаторів розглядається на будь-якому етапі за
наявності специфічних показань для їх застосування: стенокардія, СН, стан
після ІМ, фібриляція передсердь, у жінок молодого віку, вагітних або що
планують вагітність
Примітка. Основний алгоритм можна також застосовувати для більшості пацієнтів з
УОМ, цереброваскулярними захворюваннями, ЦД або захворюваннями периферичних
артерій.
20
 Рекомендації щодо цільових значень АТ
В якості першого цільового рівня рекомендується використовувати
значення АТ <140/90 мм рт.ст. у всіх пацієнтів, за умови, що лікування добре
переноситься, при подальшому лікуванні слід прагнути знижувати АТ до
значень 130/80 мм рт.ст. у більшості хворих. В таблиці 7 наведені цільові
значення АТ в залежності від віку і коморбідних станів.
Таблиця 7. Цільові рівні офісного АТ (ЄТК, 2018 р.)
Вікові Цільові рівні офісного САТ (мм рт.ст.) Цільові
групи рівні
офісног
о ДАТ
(мм
рт.ст.)
АГ + Діабет +ХХН +ІХС +Інсульт*/ТІ
А
18-65 р. Ціль до 130 Ціль до 130 Ціль <140 до Ціль до 130 Ціль до 130 70-79
Або нижче Або нижче 130 при Або нижче Або нижче
при перено- при перено- переносимос при перено- при перено-
симості симості ті симості симості
не <120 не <120 не <120 не <120
65-79 Ціль <140 до Ціль <140 до Ціль <140 до Ціль <140 до Ціль <140 до 70-79
р.** 130 при 130 при 130 при 130 при 130 при
переносимос переносимос переносимос переносимос переносимос
ті ті ті ті ті
>80 р. Ціль <140 до Ціль <140 Ціль <140 до Ціль <140 до Ціль <140 до 70-79
130 при до 130 при 130 при 130 при 130 при
переносимос переносимос переносимос переносимос переносимос
ті ті ті ті ті
Цільові 70-79 70-79 70-79 70-79 70-79
рівні
офісног
о ДАТ
(мм
рт.ст.)

Екстрені і невідкладні стани (гіпертензивні кризи)

Екстрені стани (гіпертензивні кризи, ГК) є станами, при яких важка АГ
(3 ступ.) асоціюється з гострим ураженням органів, що нерідко загрожує
життю хворого і потребує негайної допомоги, що направлена на зниження
АТ, зазвичай за допомогою внутрішньовенного введення препаратів. До ГК
відносять:

21
  Пацієнтів із злоякісною АГ, у яких тяжка АГ (зазвичай 3 ступ.)
асоційована зі змінами на очному дні (крововиливи і/або набряк диску
зорового нерву), мікроангіопатіями і синдромом дисемінованого
внутрішньосудинного згортання крові, а також енцефалопатією, гострою СН,
раптовим погіршенням функції нирок.
 Пацієнтів з тяжкою АГ, що асоційована з іншими клінічними
станами, які потребують невідкладних заходів, що спрямовані на зниження
АТ: дисекція аорти, гостра ішемія міокарда або гостра СН.
 Пацієнтів з раптовим підвищенням АТ при феохромоцитомі, що
асоціюється з ураженням органів.
 Вагітних жінок з тяжкою АГ або прееклампсією.
Клінічні прояви ГК залежать від ураження конкретних органів і можуть
включати: головний біль, порушення зору, біль у грудній клітці,
запаморочення, задишку та ін.
До невідкладних станів також відносять випадки тяжкої АГ у пацієнтів,
що поступили у відділення інтенсивної терапії, які не мають ознак гострого
УОМ. Хоча цим хворим необхідне зниження АТ, вони зазвичай не
потребують госпіталізації, а зниження АТ можливе за допомогою
пероральних препаратів. Однак ці пацієнти потребують ретельного
амбулаторного спостереження з метою оцінки досягнення контролю АТ.
Препарати, які рекомендовані при різних екстрених станах наведені у
табл. 8. Швидке неконтрольоване зниження АТ не рекомендується, оскільки
може привести до розвитку ускладнень.
Таблиця 8. Екстрені стани, що обумовлені АГ і потребують
внутрішньовенного введення препаратів (ЄТК, 2018)
Клінічна картина Швидкість Терапія 1 лінії Альтернативні
зниження і препарати
цільові значення
АТ
Злоякісна АГ, що Декілька годин. Лабеталол Нітропрусид
супроводжується ↓ середнього АТ натрію
гострим на 20-25% Урапідил

22
ураженням нирок
або без нього
Гіпертензивна Негайне ↓ Лабеталол Нітропрусид
енцефалопатія середнього АТ на Нікардипін натрію
20-25%
Гострий Негайне ↓ САТ Нітрогліцерин Урапідил
коронарний до <140 мм рт. ст. Лабеталол
синдром
Гострий Негайне ↓ САТ Нітропрусид Урапідил (з
кардіогенний до <140 мм рт. ст. натрію або петльовими
набряк легень нітрогліцерин (з діуретиками)
петльовими
діуретиками)

Гостра дисекція Негайне ↓ САТ Есмолол і Лабеталол

аорти до <120 мм рт. ст. нітропрусид або метопролол
і частоти натрію або
серцевих нітрогліцерин
скорочень < 60 за
1 хв
Еклампсія і тяжка Негайне ↓ САТ Лабеталол або Прийняти
прееклампсія/ до <160 мм рт. ст. Нікардипін і рішення про
/HELLP* і ДАТ до < 105 сульфат магнія родорозрішення
мм рт. ст.
Примітка. * - HELLP – від перших букв трьох основних характеристик синдрому: гемолізу
(Hemolysis), підвищення активності ферментів печінки (Elevated Liver enzymes)
і тромбоцитопенії (Lоw Platelet соunt).

ПРОФІЛАКТИКА
Первинна профілактика - здоровий спосіб життя і корекція виявлених
ФР. Вторинну профілактику при АГ (тобто профілактика ІМ, інсульту і
серцево-судинної смерті) забезпечують контролем АТ на цільовому рівні, а
також профілактикою атеросклерозу і атеротромбозу.

Приклади формулювання діагнозів:

1. Гіпертонічна хвороба ІІ стадія, 1 ступінь. Гіпертензивне серце
(концентричне ремоделювання ЛШ за даними ЕхоКГ). Ризик ІІІ (високий).
СН І стадії зі збереженою ФВ ЛШ, II ФК за NYHA.

23
 2. Гіпертонічна хвороба ІІІ стадія, 2 ступінь. Ризик IV (дуже
високий). ІХС: постінфарткний кардіосклероз (Q-інфаркт міокарда задньої
стінки ЛШ від 20.09.2019 р.). СН ІІА зі збереженою фракцією викиду ЛШ, ІІІ
ФК за NYHA.
3. Гіпертонічна хвороба І стадія, 1 ступінь. Ризик низький. СН 0.

Питання для самопідготовки студента до практичного заняття:

1. Визначення АГ та есенціальної АГ
2. Етіологія АГ
3. Патогенез есенціальної АГ
4. Класифікація рівнів офісного АТ та визначення ступеню АГ
5. Класифікація АГ за стадіями
6. Оцінка серцево-судинного ризику у хворого з АГ
7. Методи діагностики есенціальної АГ (лабораторні)
8. Методи діагностики есенціальної АГ (інструментальні)
9. Рекомендації щодо модифікації способу життя
10. Лікування есенціальної АГ
11. Екстрені і невідкладні стани (ГК)
12. Профілактика.

Рекомендована література
Основна
1. Серцево-судинні захворювання. Класифікація, стандарти
діагностики та лікування/ За ред. В.М. Коваленка, М.І. Лутая, Ю.М. Сіренка,
О.С. Синова, 4-те вид., переробл. і до-повн. - К.: МОРІОН, 2020. – С. 10-14,
64-90.
2. Внутрішні хвороби: Підручник, заснований на принципах
доказової медицини 2018/19 / Керівник проекту Александра Кубєц, гол. ред.

24
Адріана Яремчук-Кочмарик, Анатолій Свінцицький; пер. з польск. – Краків:
Практична медицина, 2018. – С. 355-37.
3. 2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial
hypertension: The Task Force for the management of arterial hypertension of the
European Society of Cardiology (ESC) and the European Society of Hypertension
(ESH). European Heart Journal, Volume 39, Issue 33, 01 September 2018, Pages
3021–3104, https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehy339
4. Внутрішні хвороби. У 2 т. Т. 1 / Л.В.Глушко, С.В.Федоров, І.М.
Скрипник, М.М. Островський/ За ред. проф. Л.В.Глушка. – К.: ВСВ
«Медицина», 2019. –С. 156-162.
5. Внутрішні хвороби: Підручник, заснований на принципах
доказової медицини 2018/19 / Керівник проекту Александра Кубєц, гол. ред.
Адріана Яремчук-Кочмарик, Анатолій Свінцицький; пер. з польск. – Краків:
Практична медицина, 2018. – С. 270-288.
6. Наказ МОЗ України від 05.06.2019 № 1269 «Про затвердження та
впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації екстреної
медичної допомоги» Екстрена медична допомога: догоспітальний етап.
Новий клінічний протокол.
7. Свінціцький А. Методи діагностики в клініці внутрішньої
медицини / Медицина, 2019. – С. 9-157.
8. Серцево-судинні захворювання. Класифікація, стандарти
діагностики та лікування // За ред. В.М.Коваленка, М.І.Лутая, Ю.М.Сіренка,
О.С.Сичова, 5-те вид., переробл. і доповн. – К.: Моріон, 2021. – С. 10-12, 61-
82.
Додаткова
1. Internal medicine: Part 1: textbook for English-speaking students of
higher medical schools / edited by Professor M.A. Stanislavchuk and professor
V.K. Sierkova. – Vinnytsya: Nova Knyha, 2019. – P. 15-27.

25
 2. ЕКГ у практиці = The ECG in Practice = ЭКГ в практике:
навчальний посібник / Джон Р. Хемптон; переклад 6-го англ. видання. – Київ:
Медицина, 2018. –Р. 21-23.
3. Екстрена та невідкладна медична допомога в запитаннях і
відповідях: навчальний посібник / М. І. Швед [та ін.]; ред. М. І. Швед. -
Тернопіль: Укрмедкн., 2018. – С. 31-42.
4. Клінічна настанова «Артеріальна гіпертензія». Державний
Експертний Центр Міністерства охорони здоров’я України, 2017.
5. Скибчик В.A., Соломенчук Т.М. Прaктичнi aспекти сучaсної
кaрдiологiї. Видaння 2-ге, доповнене. – Львiв: Мс, 2019. – 416 c.
6. Скибчик В.А., Соломенчук Т.М. Практичні аспекти сучасної
кардіології. Видання 2, доповнене. – Львів: Мс, 2019. - С. 19-43.

Інформаційні ресурси
1. https://www.escardio.org/Guidelines/Clinical-Practice-
Guidelines/Arterial-Hypertension-Management-of
2. https://www.acc.org/latest-in-cardiology/ten-points-to-
remember/2017/11/09/11/41/2017-guideline-for-high-blood-pressure-in-adults
3. https://dec.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/kn_artergipert.pdf
4. http://www.oxfordmedicaleducation.com/

Методична розробка складена асистентом Шишкіною Н.В.

26