Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Медичний інститут
Кафедра фундаментальної медицини

ЗАТВЕРДЖЕНО
Завідувач кафедри
__________________
________________/Рибалко А. В.

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ОСНОВИ КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНОЇ ДІАГНОСТИКИ»

1. Загальна інформація про курс

Назва курсу, мова викладання Основи клініко-лабораторної діагностики

Курс викладається українською мовою.

Статус дисципліни Вибіркова

Викладачі

Код класу /

Корпоративна пошта / E-mail:

Затвердження та перегляд робочої Розглянуто та затверджено на засіданні кафедри фундаментальної медицини 10.08.2022, протокол
навчальної програми №1

2. Анотація до курсу
Навчальна дисципліна «Основи клініко-лабораторної діагностики» знайомить студента із сучасними методами гематологічних і
загальноклінічних досліджень, а також досліджень, спрямованих на з’ясування функціонального стану органів шлунково-кишкового тракту,
підшлункової залози, нирок, м’язової та сполучної тканин, нервової системи, а також із діагностично важливими лабораторними
синдромами й симптомами. Теоретичні та практичні знання, що надає дана дисципліна, є необхідними при здійсненні об’єктивної оцінки
стану здоров’я, при встановленні та верифікації діагнозу у хворих на найпоширеніші захворювання, під час моніторингу ефективності
лікування, прогнозування подальшого перебігу хвороби та якості життя.
Вивчення її рекомендується планувати у восьмому семестрі .

3. Мета та цілі курсу

Метою вивчення курсу «Клінічна лабораторна діагностика» є формування, засвоєння та систематизація знань і умінь з аналітичних і
клінічних основ лабораторної діагностики, що дозволить планувати, організувати, самостійно проводити та інтерпретувати лабораторні
дослідження біологічного матеріалу; раціонально використовувати лабораторні алгоритми при різних формах патології.
Завданнями вивчення навчальної дисципліни «Основи клініко-лабораторної діагностики» передбачено:
1) ознайомити з якісними можливостями сучасних лабораторних методів досліджень з врахуванням чутливості, специфічності,
допустимої варіації методів;
2) виробити практичні навички використання основних методів, що застосовуються в клініко-діагностичних лабораторіях;
3) навчити вмінню складати індивідуальний план обстеження пацієнта залежно від вихідних клініко-лабораторних даних;
4) виробити навички аналітичної оцінки результатів лабораторного обстеження та інтерпретації результатів досліджень з метою
встановлення діагнозу, корекції лікування і реабілітації;
5) ознайомити з проблемою стандартизації лабораторних досліджень на всіх етапах його виконання.
4. Компетентності та очікувані результати навчання
Навчальна дисципліна «Основи клініко-лабораторної діагностики» забезпечує формування таких компетентностей, передбачених
освітньою програмою підготовки магістрів спеціальності: 222 Медицина
Інтегральна компетентність: Здатність розв’язувати складні задачі, у тому числі дослідницького та інноваційного характеру у сфері
медицини. Здатність продовжувати навчання з високим ступенем автономії.
Загальні компетентності:
ЗК 1. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.
ЗК 2. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.
ЗК 3. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
ЗК 4. Знання та розуміння предметної галузі та розуміння професійної діяльності.
ЗК 5. Здатність до адаптації та дії в новій ситуації.
ЗК 6. Здатність приймати обґрунтовані рішення.
ЗК 7. Здатність працювати в команді.
ЗК 8. Здатність до міжособистісної взаємодії.
ЗК 9.Здатність використовувати інформаційні і комунікаційні технології.
ЗК 10.Здатність до пошуку, опрацювання та аналізу інформації з різних джерел.
ЗК 11. Визначеність і наполегливість щодо поставлених завдань і взятих обов’язків.
 Фахові компетентності (визначені стандартом та освітньою програмою компетентності, формування яких забезпечує ця
навчальна дисципліна)
ФК1. Здатність збирати медичну інформацію про пацієнта і аналізувати клінічні дані.
ФК2. Здатність до визначення необхідного переліку лабораторних та інструментальних досліджень та оцінки їх результатів.
ФК3. Здатність до виконання медичних маніпуляцій.
ФК4. Здатність до ведення медичної документації, в тому числі електронних форм.
ФК5. Зрозуміло і неоднозначно доносити власні знання, висновки та аргументацію з проблем охорони здоров’я та дотичних питань до
фахівців і нефахівців, зокрема до осіб, які навчаються
ФК6. Дотримання професійної та академічної доброчесності, нести відповідальність за достовірність отриманих наукових
результатів.
ФК7. Здатність здійснювати наукову та/або науково-педагогічну діяльність у сфері охорони здоров’я.
ФК8. Здатність розробляти і реалізовувати наукові та прикладні проекти у сфері охорони здоров’я
Згідно з вимогами освітньо-професійної програми, програмними результатами вивчення дисципліни «Основи клініко-
лабораторної діагностики» є такі:
ПРН1. Мати ґрунтовні знання із структури професійної діяльності. Вміти здійснювати професійну діяльність, що потребує оновлення
та інтеграції знань. Нести відповідальність за професійний розвиток, здатність до подальшого професійного навчання з високим рівнем
автономності.
ПРН2. Розуміння та знання фундаментальних і клінічних біомедичних наук, на рівні достатньому для вирішення професійних задач у
сфері охорони здоров’я.
ПРН3. Спеціалізовані концептуальні знання, що включають наукові здобутки у сфері охорони здоров’я і є основою для проведення
досліджень, критичне осмислення проблем у сфері медицини та дотичних до неї міждисциплінарних проблем.
ПРН4. Виконувати медичні маніпуляції (за списком 5) в умовах лікувального закладу, вдома або на виробництві на підставі
попереднього клінічного діагнозу та/або показників стану пацієнта шляхом прийняття обґрунтованого рішення, дотримуючись відповідних
етичних та юридичних норм.
ПРН5. Відшуковувати необхідну інформацію у професійній літературі та базах даних інших джерелах, аналізувати, оцінювати та
застосовувати цю інформацію.
ПРН6. Оцінювати вплив навколишнього середовища на стан здоров`я людини для оцінки стану захворюваності населення.
ПРН7. Зрозуміло і однозначно доносити власні знання, висновки та аргументацію з проблем охорони здоров’я та дотичних питань до
фахівців і нефахівців.
ПРН8. Вільно спілкуватися державною та англійською мовою, як усно так і письмово для обговорення професійної діяльності,
досліджень та проектів.
 4. Обсяг і характеристика курсу

Найменування показників Характеристика навчального курсу

денна форма навчання заочна форма навчання
Освітня програма, спеціальність Медицина, 222 Медицина
(№4735)

Рік навчання 4
Семестр вивчення 8
обов’язкова /вибіркова вибіркова
Кількість кредитів ЄКТС 3
Загальний обсяг годин 90
Кількість годин навчальних занять 30
Лекційні заняття 14
Практичні заняття 0
Семінарські заняття 0
Лабораторні заняття 16
Самостійна та індивідуальна робота 60
Форма підсумкового контролю екзамен

5. Пререквізити курсу
Для вивчення курсу студенти потребують базових знань з дисциплін Медична біологія, Анатомія людини, Фізіологія, Медична
хімія, Біоорганічна хімія, Гістологія, цитологія та ембріологія, Мікробіологія, вірусологія та імунологія, Патоморфологія, Патологічна
фізіологія, Внутрішні хвороби тощо.

6. Технічне забезпечення
Вивчення курсу не потребує використання програмного забезпечення, крім загальновживаних офісних програм та онлайн-сервісів
 7. Політика курсу
Письмові роботи. Очікується, що студенти виконають декілька видів письмових робіт (написання розгорнутих відповідей на
поставлені питання, вирішення кейсів, тестів та ситуаційних задач, підготовка презентацій). У випадку якщо студент не отримав протягом
семестру необхідну кількість балів для допуску до здачі заліку чи екзамену , він може виконати передбачені програмою завдання,
узгодивши з викладачем терміни виконання.
Академічна доброчесність. Очікується, що роботи студентів будуть їх оригінальними дослідженнями чи міркуваннями. Відсутність
посилань на використані джерела, фабрикування джерел, списування, втручання в роботу інших студентів можуть бути кваліфіковані як
академічна недоброчесність. Виявлення ознак академічної недоброчесності в письмовій роботі студента є підставою для її не зарахування
викладачем, незалежно від масштабів плагіату.
Відвідування занять. Відвідання занять є важливою складовою навчання. Очікується, що всі студенти відвідають усі лекції і
практичні зайняття курсу. Студенти мають інформувати викладача про неможливість відвідати заняття. Допускається 1 пропуск з поважних
причин, який не впливатиме на систему оцінювання. У будь-якому випадку студенти зобов’язані дотримуватися усі строків визначених для
виконання усі видів письмових робіт, передбачених курсом.

8. Схема курсу

Тема, основні питання / завдання Розподіл Форми та методи Література. Завдання для самостійної роботи, год Форма
годин за проведення Ресурси в контролю, бали
темами інтернеті
та
формам
и занять
(денна/
заочна)
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. Загальні питання клініко-лабораторної діагностики
Лекція 1. Тема: Поняття про предмет, 2 Лекція-візуалізація (з Основна: 1- 1. Сучасні методи і напрямки розвитку Опитування на
завдання та основні методи сучасної використанням 10 лабораторної діагностики. Етапи лабораторному
клінічної лабораторної діагностики. презентації) Додаткова: лабораторного аналізу. занятті:
1. Організація лабораторної служби на 1-5 2. Фактори, які впливають на результат 0-5 балів
всіх рівнях надання медичної дослідження.
допомоги. 3. Поняття «норма», «референтний
2. Етапи лабораторного дослідження. інтервал». Критичні величини
Поняття референтної величини, результатів лабораторних досліджень.
референтного інтервалу 4. Вимоги до лабораторних приміщень та
3. Біологічна безпека та біологічний засоби індивідуального захисту при
 захист при роботі з інфекційним роботі з патогенами в клініко-
матеріалом діагностичних лабораторіях. (2 год)
4. Основи стандартизації методів
досліджень. Контроль якості
лабораторних досліджень.
Лабораторне заняття 1. Тема: Правила 2 Виконання завдань Основна: 1- 1. Автоматизований гематологічний 0-5
проведення забору крові для клінічного лабораторної роботи. 10 аналіз – суть і клінічна інформативність
аналізу із врахуванням профілактики Обговорення Додаткова: тестованих показників.
вірусних захворювань. теоретичних питань у 1-5 2. Вимоги до лабораторних приміщень та
1. Порядок забору крові на клінічний форматі дискусії. засоби індивідуального захисту при
аналіз. роботі з патогенами в клініко-
2. Ручні і автоматизовані методики діагностичних лабораторіях.
дослідження загального аналізу 3. Різновиди експрес методів дослідження
крові. в лабораторній практиці. (4год)
3. Приготування мазків крові, товстої
та сухої краплі.
4. Порядок проведення тестування на
ВІЛ, вірусні гепатити та інфекції,
що передаються статевим шляхом
(ІПСШ) із використанням експрес
тестів.
5. Оцінка якості проведення
тестування із застосуванням експрес
тестів.
Лекція 2. Тема: Клініко - лабораторні 2 Лекція-візуалізація (з Основна: 1- 1. Міжнародна система одиниць (СІ) в Опитування на
критерії диференційної діагностики використанням 10 клінічній лабораторній діагностиці. лабораторному
гематологічних синдромів. Правила презентації) Додаткова: 2. Основні характеристики лабораторного занятті:
інтерпретації отриманих результатів. 1-5 тесту (діагностична, аналітична 0-5 балів
1. Критерії діагностики і чутливість, специфічність).
дифдіагностики анемічних Хибнопозитивні, хибнонегативні
синдромів. результати. (2 год)
2. Критерії діагностики і
дифдіагностики новотворів
кровотворної тканини.
3. Значення морфологічних,
цитохімічних, імунофенотипових,
молекулярно -генетичних
досліджень для верифікації варіанту
 гемобластозу.
4. Критерії діагностики лейкемоїдних
реакцій
Лекція 3. Тема: Гематологічні методи 4 Лекція-візуалізація (з Основна: 1- 1. Сучасне вчення про кровотворення. Опитування на
дослідження. використанням 10 Регуляція гемопоезу. лабораторному
1. Загальні відомості про систему крові. презентації) Додаткова: 2. Сучасна схема кровотворення (загальна занятті:
Органи кровотворення та гемопоез. 1-5 характеристика). Морфологія і функції 0-5 балів
2. Морфофункціональна характеристика клітин.
клітин червоної крові в нормі і при 3. Аналіз основних показників
патології. Кінетика еритрона. гематологічних аналізаторів, фактори,
Еритроцит. Патологічні форми які впливають на їх значення.
еритроцитів. 4. Дегенеративні зміни та аномалії
3. Морфофункціональна характеристика еритроцитів. Аномалії лейкоцитів. LE –
клітин білої крові в нормі і при феномен.
патології. Кінетика лейкоцитів.
Патологічні форми лейкоцитів.
4. Морфофункціональна характеристика
тромбоцитів в нормі і при патології.
Кінетика тромбоцитів. Поняття про
первинний гемостаз.
Лабораторне заняття 2. Тема: Техніка 2 Виконання завдань Основна: 1- 1. Клінічне значення змін Виконання
приготування мазка крові на предметному лабораторної роботи. 10 гематокриту. завдань
склі для мікроскопії формених елементів. Обговорення Додаткова: 2. Принципи роботи сучасних лабораторної
1. Техніка приготування мазка крові теоретичних питань у 1-5 гематологічних аналізаторів та роботи,
на предметному склі для форматі дискусії. ШОЕ-метрів опитування
мікроскопії формених елементів. 3. Клінічне інтрепритація змін ШОЕ 0-5
2. Фіксація. Фарбування. (4год)
3. Визначення рівня гемоглобіну,
гематокриту та швидкості осідання
еритроцитів (ШОЕ) в периферичній
крові

Лабораторне заняття 3. Тема: Клініко- 2 Виконання завдань Основна: 1- 1. Етіологія, патогенез, особливості Виконання
лабораторна діагностика анемій. лабораторної роботи. 10 клінічного перебігу анемій: завдань
1. Клініко-лабораторна діагностика Обговорення Додаткова: a. постгеморагічних лабораторної
гострих та хронічних теоретичних питань у 1-5 b. гемолітичних роботи,
постгеморагічних анемій. форматі дискусії. c. гіпопластичних (дефіцитних) опитування
2. Клініко-лабораторна діагностика 0-5
 гемолітичних анемій.
3. Клініко-лабораторна діагностика
гіпопластичних анемій.
Лабораторне заняття 4. Тема: Клініко- 2 Виконання завдань Основна: 1- 1. Сучасне уявлення про гемостаз. Виконання
лабораторна діагностика гемостазу. лабораторної роботи. 10 Судинно-тромбоцитарний і завдань
1. Особливості підготовки пацієнта, Обговорення Додаткова: коагуляційний гемостаз. лабораторної
забору та зберігання біоматеріалу для теоретичних питань у 1-5 2. Преаналітичний етап роботи,
гемостазіологіч них досліджень. форматі дискусії. гемостазіологічних досліджень: забір опитування
2. Клініко - лабораторна оцінка показників крові, умови зберігання, 0-5
судинно - тромбоцитарного гемостазу. транспортування.
3. Клініко - лабораторна оцінка показників 3. Інтерферуючі впливи на показники
коагуляційного гемостазу, анти - гемостазу.
коагулянтної та фібринолітичної систем 4. Аналіз тромбоцитарних параметрів для
крові. діагностики критичних станів.
4. Клініко-лабораторна оцінка ДВЗ 5. Коагулограма: особливості забору
синдрому крові, отримання плазми, параметри,
5. Клініко-лабораторна діагностика клінічна оцінка результатів досліджень .
гемофілій 6. Лабораторний алгоритм діагностики
порушення зсідання.
7. Лабораторна діагностика геморагічних
діатезів.
8. Вплив лікарських засобів на показники
гемостазу
9. Лабораторна діагностика захворювання
Фон Віллебранда
Лабораторне заняття 5. Тема: Клініко- 2 Виконання завдань Основна: 1- 1. Мієлограма при гострому та Виконання
лабораторна діагностика змін лейкоцитів лабораторної роботи. 10 хронічному лейкозах. Цитохімічні завдань
1. Лейкограма: підрахунок загальної Обговорення Додаткова: дослідження при В-ХЛЛ (В-клітинний лабораторної
кількості лейкоцитів та їх розподіл теоретичних питань у 1-5 хронічний лімфолейкоз) роботи,
на субпопуляції форматі дискусії. 2. Мієлограма при гострій та хронічній опитування
2. Клініко-лабораторна інтерпритація променевій хворобі 0-5
змін лейкоцитарної формули. 3. Лімфома Ходжкіна.
3. Гострі лейкемії. Класифікація,
етіопатогенез, клініко-лабораторні
показники.
4. Хронічні мієлопроліферативні
захворювання. Клініко-лабораторні
показники
Модульна контрольна робота Тестування Основна: 1 - 4. Повторити навчальний матеріал 5
8 змістового модуля 1 (4 год)
Додаткова:
1-5.
Всього балів за змістовим модулем 1 30
Всього годин за змістовим модулем 1 48
Лекцій 8
Лабораторних занять 10
Самостійна робота 30
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. Клініко-лабораторна діагностика патології окремих органів та систем
Лекція 4. Тема: Клініко-лабораторна 2 Лекція. Основна: 1- 1. Новоутвори органів дихання. Опитування на
діагностика патології дихальної системи Обговорення 10 Клініко-лабораторна діагностика. (2 лабораторному
1. Лабораторне дослідження теоретичних питань у Додаткова: год) занятті:
харкотиння, фізичні властивості, форматі дискусії 1-5 0-5 балів
мікроскопічні елементи і
бактеріологічне дослідження.
2. Лабораторна характеристика
харкотиння при неспецифічних
процесах в легенях (бронхіти,
пневмонія, абсцес легень)
3. Патогенез і клініка туберкульозу
легень. Харкотиння при
туберкульозі легень.
Лекція 5. Тема: Клініко-лабораторна 2 Лекція. Основна: 1- 1. Клініко-лабораторна діагностика Опитування на
діагностика патології серцево-судинної Обговорення 10 гіпертонічної хвороби. лабораторному
системи теоретичних питань у Додаткова: 2. Клініко-лабораторна діагностика занятті:
1. Атеросклероз. Фактори ризику. форматі дискусії 1-5 серцево-судинної недостатності. 0-5 балів
Ожиріння.  Значення показників 3. Лабораторна діагностика
ліпідного обміну в оцінці ризику гіперліпопротеїдемій. Порушення
розвитку серцево-судинних обміну ліпідів.
захворювань. 4. Біохімія стресу – стадії, типи, роль
2. Інфаркт міокарда: причини, стадії; гормонів у реалізації стресової
застосування біомаркерів при відповіді. Принципи використання
діагностиці інфаркту міокарда. біохімічних досліджень у
3. Ензимодіагностика при захворюваннях діагностиці стресових станів
 серцево-судинної системи.
Лекція 6. Тема: : Клініко-лабораторна 2 1. Анатомо-гістологічна характеристика Опитування на
діагностика патології шлунково- органів шлунково-кишкового тракту. лабораторному
кишкової системи. Фізіологія травлення занятті:
1. Лабораторні дослідження 2. Клініко-лабораторна діагностика 0-5 балів
шлункового вмісту та блювотиння новоутворів органів травлення.
2. Лабораторні дослідження 3. Лабораторна діагностика захворювань,
дуоденального вмісту викликаних гельмінтами
3. Клініко-лабораторна діагностика 4. Лабораторна діагностика захворювань,
патології підшлункової залози що викликають патогенні найпростіші.
4. Макро- та мікроскопічне Малярія
дослідження калу – копрограма
Лабораторне заняття 6. Тема: Клініко- 2 Виконання завдань Основна: 1- 1. Спадкові жовтяниці (родинні Виконання
лабораторна діагностика патології лабораторної роботи. 10 негемолітичні завдань
гепато-біліарної системи Обговорення Додаткова: гіпербілірубінемії).  Синдром лабораторної
1. Порушення обміну жовчних пігментів. теоретичних питань у 1-5 Жильбера. Синдром Криглера. роботи,
Жовтяниці. Гемолітична форматі дискусії. Синдром Дабіна-Джонсона. опитування
(надпечінкова); паренхіматозна Синдром Ротора. 0-5
(печінкова, гепатоцелюлярна); 2. Фізіологічна жовтяниця
обтураційна (підпечінкова, новонароджених.
холістатична  або механічна); спадкові 3. Диференціальна діагностика
жовтяниці; фізіологічна жовтяниця жовтяниць
новонароджених. 4. Біохімічні синдроми при
2. Набір лабораторних тестів, яві захворюваннях печінки.
використовують для визначення 5. Принципи діагностики
локалізації патологічного процесу та функціонального стану печінки за
диференціації жовтяниць. синдромним принципом.
3. Клініко-лабораторна діагностика
гепатитів. Печінкові проби.
4. Ензимодіагностика патології печінки
Лабораторне заняття 7. Тема: Клініко- 2 Виконання завдань Основна: 1- 1. Коротка анатомо-гістологічна Виконання
лабораторна діагностика патології лабораторної роботи. 10 характеристика органів завдань
видільної системи Обговорення Додаткова: сечовиділення. лабораторної
1. Дослідження фізико-хімічних теоретичних питань у 1-5 2. Новоутвори органів сечовиділення. роботи,
властивостей сечі. Мікроскопічне форматі дискусії. Клініко-лабораторна діагностика опитування
дослідження сечі (організовані, 3. Анатомо-гістологічна будова 0-5
неорганізовані осади сечі). жіночих статевих органів.
2. Лабораторна діагностика циститів, Кольпоцитодіагностика.
 гострих і хронічних пієлонефритів. Визначення гормонального
Діагностика скритого запалення. профілю.
3. Нефротичний синдром (ліпоїдний 4. Дослідження вагінального
нефроз, амілоїдоз). виділення при запальних процесах
4. Гостра ниркова недостатність (елементи запалення, трихомонади,
5. Хронічна ниркова недостатність гонококи, грибки).
5. Анатомо-гістологічна будова
чоловічих статевих органів.
Дослідження сім´яної рідини.
Діагностика чоловічого безпліддя та
простатитів .
6. Рекомендації щодо лабораторної
діагностики урогенітальних
інфекцій, що передаються статевим
шляхом
7. Новоутворення статевих органів
Лабораторне заняття 8. Тема: Клініко- 2 Виконання завдань Основна: 1- 1. Клініко-лабораторна діагностика
лабораторна діагностика патології лабораторної роботи. 10 патології гіпофіза
ендокринної системи Обговорення Додаткова: 2. Клініко-лабораторна діагностика
1. Клініко-лабораторна діагностика теоретичних питань у 1-5 безпліддя.
патології щитоподібної залози. форматі дискусії. 3. Клініко-лабораторна діагностика
2. Клініко-лабораторна діагностика гормоно-залежних пухлин.
цукрового діабету І та ІІ типу.
3. Діабетичні коми.
Модульна контрольна робота №1 Тестування Основна: 1- 1.Повторити навчальний матеріал 5 балів
10 змістовного модуля 2 (4 год)
Додаткова:
1-5
Всього балів за змістовим модулем 2 30
Всього годин за змістовим модулем 2 42
Лекцій 6
Лабораторних занять 6
Самостійна робота 30
Поточний контроль: 60
Підсумковий контроль: екзамен Тестування/усне 40
(письмове)
.
опитування
 10. Система оцінювання та вимоги
Навчальні досягнення студентів оцінюються за 100-бальною шкалою Університету, чотирибальною шкалою (5 «відмінно», 4 «добре»,
3 «задовільно», 2 «незадовільно»), і шкалою оцінок ЄКТС. На поточний контроль відводиться 60 балів, на підсумковий контроль (екзамен) –
40 балів.
Оцінювання поточної успішності студентів на окремих навчальних заняттях та за виконання завдань самостійної роботи визначається
диференційовано, відповідно до рівня складності завдань, та встановлюється в межах від 0 до 5 балів.
Кількість балів за роботу з теоретичним матеріалом, на практичних заняттях залежить від дотримання таких вимог:
- своєчасність виконання навчальних завдань;
- повний обсяг їх виконання;
- якість виконання навчальних завдань;
- самостійність виконання;
- творчий підхід у виконанні завдань

Виконання модульних контрольних робіт, завдань самостійної роботи та індивідуальних завдань є обов’язковим. До їх виконання
допускаються всі студенти. Студент, який не виконав поточних завдань, не підготувався до практичних занять, отримує 0 балів / не отримує
жодного балу. Поточну заборгованість, пов’язану з непідготовленістю або недостатньою підготовленістю до навчальних занять, студент
повинен ліквідувати шляхом виконання у визначений термін завдань, передбачених програмою. За виконані завдання нараховуються від 0
до 5 балів.
Студенти, які за результатами поточного контролю набрали менше 20 балів, вважаються такими, що мають академічну
заборгованість, ліквідація якої є обов’язковою. Студенти, які не мають академічної заборгованості за результатами поточного контролю,
допускаються до екзамену.

11. Критерії оцінювання успішності навчання

1. Завданням поточного контролю є систематична перевірка розуміння та засвоєння програмного матеріалу шляхом усного та
письмового опитування, аналіз виконання завдань індивідуальної та самостійної роботи , умінь самостійно опрацьовувати тексти, складання
конспекту, написання есе та анотацій, здатності публічно, письмово чи в електронному форматі представляти певний матеріал та ін.
Критеріями оцінювання у ході поточного контролю є:
а) під час поточної аудиторної роботи на лекційних та практичних заняттях:
• активна участь у дискусіях та пропонованих формах роботи на лекційних та практичних заняттях;
• доповнення та запитання на лекційних та практичних заняттях.
б) при усних відповідях:
 • повнота розкриття питання;
• логіка викладення, культура мовлення;
• впевненість, емоційність та аргументованість;
• використання основної та додаткової літератури (підручників, навчальних посібників, журналів, інших періодичних видань,
інтернет-ресурсів тощо);
• аналітичні міркування, уміння робити порівняння, висновки.
в) при виконанні письмових завдань:
• повнота розкриття питання;
• цілісність, систематичність, логічна послідовність;
• підготовка матеріалу за допомогою комп'ютерної техніки, різних технічних засобів (плівок, слайдів, приладів, схем тощо).
г) при виконанні завдань для самостійної та індивідуальної роботи:
• повнота виконання завдання;
• творчість та самостійність виконання.

2. Критерії оцінювання модульної контрольної роботи. Модульна контрольна робота містить 10 завдань, кожне з яких
оцінюється за 10 бальною системою за шкалою:
Бали Критерії оцінювання
9-10 Студент виконав завдання правильно, роботу оформлено належним чином або ж допущено недоліки у
оформленні
7-8 Студент виконав завдання правильно, але допущено несуттєві неточності
5-6 Студент при виконанні завдання допустив незначні помилки, які не вплинули на розв’язок або незначно його
спотворили.
3-4 Студент продемонстрував схему виконання завдання, але при допускає грубі помилки або не може виконати
той чи інший етап розв’язування.
1-2 Студентом зроблені певні спроби розв’язання завдання, в розв’язку є раціональні зерна, але завдання в цілому
виконано неправильно, допущені грубі помилки

3. Завданням підсумкового контролю (екзамену) є комплексна діагностика результатів навчання, глибини засвоєння студентом
програмного матеріалу з навчальної дисципліни, логіки та взаємозв'язків між окремими його змістовими модулями, здатності до творчого
використання набутих знань. Екзамен проводиться у формі розгорнутої відповіді на 2 теоретичні питання (кожна оцінюється 15 балами) та
виконання 1 практичного завдання (оцінюється 10 балами). Критерії оцінювання усної відповіді на теоретичне питання білета.
4.
 Бали Критерії оцінювання
15 балів Здобувач освіти вільно володіє вивченим обсягом матеріалу, застосовує його на практиці, вільно розв'язує
вправи і задачі у стандартизованих ситуаціях, самостійно виправляє помилки, кількість яких незначна, володіє не
менше, ніж 90% знань з теми.
10 балів Здобувач освіти може систематизувати інформацію під керівництвом науково-педагогічного працівника,
виправляти помилки, серед яких є суттєві, добирати аргументи для підтвердження думок, володіє не менше, ніж
75% знань з теми.
5 балів Здобувач освіти відтворює значну частину теоретичного матеріалу, виявляє знання і розуміння основних положень
з допомогою науково-педагогічного працівника, може аналізувати навчальний матеріал, виправляти помилки,
серед яких є значна кількість суттєвих, володіє не менше, ніж 65% знань з теми.
0 балів Здобувач освіти володіє матеріалом на рівні елементарного розпізнавання і відтворення окремих фактів, елементів,
володіє менше, ніж 60% знань з теми як під час опитування.

Критерії оцінювання виконання практичного завдання наведені у п.2 цього розділу.

12. Перелік питань /завдань для підсумкового контролю

1. Сучасні аспекти взаємодії клініки та лабораторії.

2. Призначення лабораторних досліджень.
3. Профілі лабораторних досліджень.
4. Сучасні лабораторні технології (імуноферментний аналіз, проточна цитометрія, метод ДНК-полімеразної ланцюгової реакції,
принципи і можливості, сфери використання).
5. Сучасні можливості безприладної експрес-діагностики в клінічній практиці.
6. Переваги автоматизованих клініко-біохімічних досліджень.
7. Структура клініко-діагностичної лабораторії. Організація робочих місць і техніка безпеки клініко-діагностичної лабораторії.
8. Види біологічного матеріалу. Рекомендації щодо забору крові. Умови зберігання крові. Одержання плазми й сироватки крові.
Антикоагулянти, які використовують у лабораторній практиці.
9. Сучасні вимоги до якості виконання лабораторних досліджень.
10. Клініко-діагностичне значення визначення еритроцитів.
11. Клініко-діагностичне значення визначення гемоглобіну.
12. Клініко-діагностичне значення визначення ретикулоцитів.
13. Клініко-діагностичне значення визначення гематокриту.
14. Клініко-діагностичне значення визначення колірного показника.
15. Клініко-діагностичне значення визначення тромбоцитів.
16. Клініко-діагностичне значення визначення лейкоцитів.
17. Лейкоцитарна формула при патології.
18. Зміни морфології лейкоцитів.
19. Клініко-діагностичне значення визначення ШОЕ.
20. Сучасна класифікація анемій: за патогенезом, за колірним показником,за регенераторною здатністю кісткового мозку
21. Постгеморагічна анемія. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика.
22. Залізодефіцитна анемія. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика.
23. В12-фолієводефіцитна анемія. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика.
24. Апластична анемія. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика.
25. Гемолітична анемія. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика.
26. Агранулоцитоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика.
27. Гемограма з автоматичних гематологічних аналізаторів. Еритроцитарні параметри.
28. Клініко-діагностичне значення визначення лейкоцитів.
29. Зміни лейкоцитарна формули при патології.
30. Зміни морфології лейкоцитів.
31. Лейкози. Класифікація лейкозів. Патогенез.
32. Гострі мієлобластні лейкози: класифікація, лабораторна діагностика, імунологічна та цитохімічна характеристики.
33. Гострі лімфобластні лейкози: ФАБ-класифікація, імунологічна класифікація, цитогенетичні показники.
34. Мієлодиспластичний синдром: ФАБ-класифікація, патогенез, клінічні прояви, лабораторна діагностика
35. Алгоритм диференційної діагностики гострих мієлоїдних лейкозів і мієлодиспластичного синдрому.
36. Хронічні лейкози: класифікація, лабораторна діагностика, особливості кровотворення, цитохімічні характеристики,
цитогенетичні особливості.
37. Лімфопроліферативні захворювання.
38. Хронічний лімфолейкоз: класифікація, лабораторна діагностика, імунологічне фенотипування.
39. Мієломна хвороба: патогенез, клінічний перебіг, лабораторна діагностика.
 40. Лімфогранулематоз: патогенез, клінічний перебіг, лабораторна діагностика.
41. Роль нирок у підтриманні гомеостазу організму.
42. Будова нефрона і ниркового клубочка.
43. Механізм сечоутворення.
44. Кліренс: поняття і практичне значення.
45. Фізичні властивості сечі.
46. Хімічне дослідження сечі.
47. Мікроскопія сечового осаду.
48. Методика проведення трьохстаканної проби.
49. Методи Каковського-Аддіса, Нечипоренка. Проба Зімніцького.
50. Клініко-біохімічні зміни при гломерулонефритах.
51. Клініко-біохімічні зміни при пієлонефриті.
52. Клініко-біохімічні зміни при амілоїдозі.
53. Утворення ниркових каменів. Сечо-кам’яна хвороба.
54. Методи визначення сечової кислоти.
55. Біохімічні основи дії сечогінних препаратів.
56. Порушення концентрування розведення сечі. Нецукровий діабет.
57. Гостра і хронічна ниркова недостатність: клініко-лабораторна діагностика
58. Основні механізми лікарсько-індукованої анемії.
Список рекомендованої літератури / інтернет-ресурси / нормативні документи
Основна
1. Александрова К.В., Біленький С. А., Білоконь Л.Є., Горбачова С.В., Іванченко Д.Г., Крісанова Н.В., Куріпка В. І., Макоїд О.Б., Мишко О.
Л., Однокоз О. В., Романенко М.І., Рудько Н.П., Швець В.М. Основи клінічної біохімії. – Запоріжжя: ЗДМУ. – 2011. – 288 с
2. Посібник до вивчення курсу «Клінічна лабораторна діагностика» / Т.М. Шевченко, С.А. Лацинська, С.І. Вальчук. – Д.: РВВ ДНУ, 2015.–
70с
3. Цитологічна і лабораторна техніка та діагностика : навч. посіб. / Воробель А. В. [та ін.] ; ДВНЗ "Прикарпат. нац. ун-т ім. Василя Стефаника". -
Івано-Франківськ : Плай, 2013. - 164 с.
4. Гонський Я. І. , Максимчук Т. П. Біохімія людини. – 3-тє вид., випр. і допов. – Тернопіль : Укрмедкнига, 2019. – 732 с
5. Губський Ю.І., Ніженковська І.В. Біологічна і біоорганічна хімія: у 2 кн. — Кн. 2: Біологічна хімія: підручник для мед. ВНЗ ІV р.а. — 2-ге вид.,
випр. Затверджено МОН Київ: ВСВ «Медицина», 2017. – 544 с.
6. Клінічна лабораторна діагностика : навч. посіб. / О. І. Волошин [та ін.] ; за заг. ред. Заслуж. лікаря України, д-ра мед. наук, проф. О. І.
Волошина. - 2-ге вид., допов. і перероб. - Чернівці : Місто, 2018. - 223 с.
7. Лабораторна діагностика: навч. посіб. / МОЗ України, Івано-Франківський нац. мед. ун-т; ред.: І. Г. Купновицька, А. М. Ерстенюк. - Вінниця :
Нова книга, 2017. - 320 с.
8. Луцик Б.Д., Лаповець Л.Є., Лебедь Г.Б., Акімова В.М., Мішунін І.Ф. Клінічна лабораторна діагностика. - Київ: Медицина, 2018. – 288 с.
9. Онкологія: навчальний посібник / І. Б. Щепотін, О. М. Алексик, А. А. Бурлака [та ін.] ; за ред. І. Б. Щепотіна. – К. : МОРІОН, 2014. – 383 с.
10. Тагієва Ф. А. Сучасні уявлення про метаболічний синдром / Вістник проблем біології і медицини. – Вип. 1, №1 (126), 2016, с. 53 – 56.

Додаткова

1. Konopelniuk V., Goloborodko I., Ishchuk T., Synelnyk T., Ostapchenko L., Spivak M., Bubnov R. Efficacy of Fenugreek-based bionanocomposite
on renal dysfunction and endogenous intoxication in high-calorie diet-induced obesity rat model—comparative study // EPMA Journal (2017)
2. Голобородько Є., Іщук Т., Синельник T., Конопельнюк В. Порівняльний аналіз ефектів лікувального введення орлістату й
біонанокомпозиту на основі фенугреку на показники-маркери ендогенної інтоксикації в щурів із експериментальним ожирінням // Проблеми
регуляції фізіологічних функцій. – 2016. – Т. 21, № 2. – С. 23 – 27.
3. Голобородько Є., Конопельнюк В., Синельник Т., Якубцова І., Остапченко Л. Гендерні особливості функціонального стану нирок щурів із
експериментальним ожирінням за умов профілактичного введення Орлістату й біонанокомпозиту на основі фенугреку // Експериментальна
та клінічна фізіологія і біохімія, 2017, № 2. – с. 12 – 18 .
4. Мельничук Д.О., Томчук В.А., Янчук П.І. та ін. Методи дослідження функціонального стану печінки та біліарної системи: навч. посібник.
– К: НУБіП України, 2015. - 416 с.
5. Онкологія: національний підручник для студентів медичних закладів вищої освіти / Г.В. Бондар, А.I. Шевченко, I.Й. Галайчук, Ю.В.
Думанський та ін. — 2-е видання. – К. :ВУСМВ «Медицина», 2019. – 520 с.Основи біохімії за Ленінджером / Дейвід Л. Нельсон, Майкл М.
Кокс ; [пер. з англ. О. Матишевська та ін. ; наук. ред. пер. С. Комісаренко та ін. ; ред. М. Мартиняк]. Львів: БаК, 2015. – 1256 с.