Силабус навчальної дисципліни

«ПАТОЛОГІЧНА АНАТОМІЯ ТА
ФІЗІОЛОГІЯ»
Статус дисципліни: навчальна дисципліна
обов’язкова фахова
Галузь знань «01 Освіта/Педагогіка»
Спеціальність 016 Спеціальна освіта
Освітня програма «Ортопедагогіка»
Ступінь вищої освіти бакалавр
Форма навчання Денна
Курс 3 курс
Семестр 6
Обсяг дисципліни Кредити 4 Години 120
Семестровий контроль Екзамен
Викладач Рибалко А.В., кандидат біологічних наук, доцент,
доцент кафедри анатомії, фізіології та фізичної
реабілітації
Контактна інформація rybalko16@vu.cdu.edu.ua
Кафедра Кафедра фундаментальної медицини
Навчально-науковий ННЦ «Медичний інститут»
інститут / Факультет
Мова викладання українська
Предмет навчання Предметом вивчення навчальної дисципліни є
(Що буде вивчатися) життєдіяльність хворого організму. Патологічна
анатомія та фізіологія займає одне з провідних
місць в системі науково-теоретичної підготовки
ортопедагога, який повинен трактувати основні
поняття загальної нозології, інтерпретувати
причини, механізми розвитку та прояви типових
патологічних процесів та найбільш поширених
захворювань, аналізувати, робити висновки щодо
причин і механізмів функціональних,
метаболічних, структурних порушень органів та
систем організму при захворюваннях.

Мета (Чому це Метою курсу є є формування у студентів здатності

цікаво/потрібно вивчати) трактувати основні поняття загальної нозології,
розуміти причини, механізми розвитку та прояви
типових патологічних процесів та найбільш
поширених захворювань, аналізувати, робити
висновки щодо причин і механізмів
функціональних, метаболічних, структурних
порушень органів та систем організму при
захворюваннях; забезпечити фундаментальну
підготовку та набуття практичних навичок для
наступної професійної діяльності ортопедагога.

Програмні результати У результаті вивчення навчальної дисципліни

(Чому можна студенти зможуть:
навчитися) РН1. Знати сучасні теоретичні основи спеціальної
освіти відповідно до спеціалізації, застосовувати
методи теоретичного та експериментального
дослідження у професійній діяльності, релевантні
статистичні методи обробки отриманої інформації,
узагальнювати результати дослідження.
РН2. Здійснювати пошук, аналіз і синтез інформації
з різних джерел для розв’язування конкретних задач
спеціальної та інклюзивної освіти.
РН3. Розуміти закономірності та особливості
розвитку і функціонування, обмеження
життєдіяльності у контексті професійних завдань.
РН6. Планувати освітньо-корекційну роботу на
основі результатів психолого-педагогічної
діагностики осіб з особливими освітніми потребами з
врахуванням їхніх вікових та індивідуально-
 типологічних відмінностей.
РН7. Вільно спілкуватися державною та іноземною
мовами у професійному середовищі, володіти
фаховою термінологією та професійним дискурсом.
РН8. Організовувати і здійснювати психолого-
педагогічне вивчення дітей з особливостями
психофізичного розвитку, діагностико-
консультативну діяльність.
РН10. Здійснювати спостереження за дітьми з
психофізичними порушеннями (інтелекту, мовлення,
зору, слуху, опорно-рухових функцій тощо),
реалізовувати корекційно-педагогічну роботу з
урахуванням їхніх психофізичних, вікових
особливостей, індивідуальних освітніх потреб,
можливостей та здібностей.
РН11. Застосовувати у професійній діяльності
знання про методики, технології, форми і засоби
реабілітації та корекційно-розвивального навчання
дітей з особливими освітніми потребами.
РН12. Аргументувати, планувати та надавати
психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові
послуги (допомогу) відповідно до рівня розвитку і
функціонування, обмеження життєдіяльності дитини
з особливими освітніми потребами.
РН14. Реалізовувати психолого-педагогічний
супровід дітей з особливими освітніми потребами в
умовах інклюзії у ролі вчителя-дефектолога,
асистента вихователя закладу дошкільної освіти,
асистента вчителя закладу загальної середньої освіти
тощо.
РН15. Застосовувати у професійній діяльності
сучасні універсальні та спеціалізовані інформаційні
системи та програмні продукти; бібліотечні ресурси
та технології, зокрема електронні; спеціальну
апаратуру та інструменти.
РН16. Приймати обґрунтовані рішення з
урахуванням цілей, ресурсних і законодавчих
обмежень, ціннісних орієнтирів.
РН17. Мати навички самостійного навчання та
пошуку необхідної інформації.
Компетентності СК-1. Усвідомлення сучасних концепцій і теорій
(Як можна функціонування, обмеження життєдіяльності,
користуватися розвитку, навчання, виховання і соціалізації осіб з
набутими знаннями і особливими освітніми потребами.
вміннями) СК-2. Здатність до аналізу вітчизняного та
зарубіжного досвіду становлення і розвитку
спеціальної та інклюзивної освіти.
СК-3. Здатність застосовувати психолого-
 педагогічні, дефектологічні, медико-біологічні,
лінгвістичні знання у сфері професійної діяльності.
СК-4. Здатність планувати та організовувати
освітньо-корекційну роботу з урахуванням
структури та особливостей порушення (інтелекту,
мовлення, слуху, зору, опорно-рухових функцій
тощо), актуального стану та потенційних
можливостей осіб із особливими освітніми
потребами.
СК-5. Здатність реалізовувати ефективні корекційно-
освітні технології у роботі з дітьми, підлітками,
дорослими з особливими освітніми потребами,
доцільно обирати методичне й інформаційно-
комп’ютерне забезпечення.
СК-6. Здатність працювати в команді, здійснювати
комплексний корекційно-педагогічний,
психологічний та соціальний супровід дітей з
особливими освітніми потребами, в тому числі з
інвалідністю в різних типах закладів.
СК-8. Готовність до діагностико-консультативної
діяльності.
СК-13. Здатність будувати гармонійні відносини з
особами з психофізичними порушеннями, їхніми
сім’ями та учасниками спільнот без упередженого
ставлення до їх індивідуальних потреб.

Зміст дисципліни Змістовий модуль 1. ЗАГАЛЬНА ПАТОЛОГІЧНА

АНАТОМІЯ
Тема 1.1. Патологічна анатомія: основні поняття
та методи. Патоморфологія - наука, що вивчає
структурні (матеріальні) основи хвороб для
осмислювання фундаментальних основ медичної
науки та поглибленого вивчення клініки
захворювань з наступним використанням одержаних
знань в практичній роботі. Завдання патоморфології:
вивчення патології клітини; загальнопатологічних
процесів; аналіз та висновки щодо морфогенезу і
морфології хвороб, структурних основ одужання,
ускладнень та наслідків. Принцип єдності структури
та функції. Зіставлення морфологічних і клінічних
проявів хвороб на всіх етапах їх розвитку. Методи
патоморфологічних досліджень: аутопсія, біопсія,
дослідження операційного матеріалу,
експериментальне моделювання.
Характеристика розвитку патоморфології. Внесок
робіт Д.Морганьї, К.Рокитанського, Р.Вирхова в
розвиток світової патоморфології. Українська
патоморфологічна школа.
Тема 1.2. Пошкодження клітини. Характеристика
поняття «пошкодження». Принципи класифікації
пошкодження клітин, ознаки пошкодження, екзо- і
ендогенні причини. Причини, що викликають
пошкодження клітини. Фізичні, хімічні, біологічні
фактори. Загальні механізми та прояви
пошкодження клітини. Пряма і опосередкована дія
пошкоджуючого агента на клітину. Порушення
структури і функції окремих клітинних органел.
Порушення генетичного апарату. Порушення
функцій пошкоджених клітин і міжклітинної
взаємодії, розлади пластичних процесів, клітинні
дистрофії, некроз і аутоліз як наслідки
пошкодження.
Тема 1.3. Альтерація. Дистрофія. Альтерація.
Дистрофія. Визначення. Принципи класифікації.
Дегенерація, патологічна інфільтрація та
трансформація – основа патогенезу дистрофій.
Поняття про патологічні накопичення
(тезаурісмози). Білкові дистрофії та їх прояви у
різних органах. Рогова дистрофія. Жирова
паренхіматозна дистрофія. "Тигрове" серце.
"Гусяча" печінка. Загальне ожиріння. Жовтяниця.
Камені нирок та жовчного міхура. Дистрофія
сполучної тканини: Мукоїдний та фібриноїдний
набряк. Фібриноїдний некроз. Гіаліноз (різновиди,
патогенез). Амілоїдоз. Морфогенез. Клініко
анатомічні форми.
Тема 1.4. Патологія обміну ендогенних,
екзогенних пігментів та мінералів. Порушення
обміну заліза і метаболізму гемоглобіногенних
пігментів. Класифікація гемоглобіногенних
пігментів. Порушення утворення меланіну.
Морфологічна характеристика гіпопігментації
(лейкодерма, вітіліго, альбінізм) і гіперпігментації
(загальна меланодермія, місцевий меланоз,
пігментний невус). Порушення обміну
нуклеопротеїдів. Подагра: морфологічна
характеристика, ускладнення, наслідки.
Порушення обміну мінералів та мікроелементів.
Утворення каменів: локалізація, види каменів,
наслідки і ускладнення каменеутворення.
Тема 1.5. Незворотні зміни клітин: некроз,
апоптоз. Некроз клітини: визначення, терміни і фази
розвитку, морфологічна характеристика клінічних
форм некрозу і лізису клітин, їх наслідки. Макро- та
мікроскопічна характеристика картина. Наслідки.
Гангрена. Патогенно індукований апоптоз:
визначення, молекулярні механізми, термін
розвитку, мікроскопічні прояви, наслідки.
Основи танатології – вчення про смерть, її причини,
механізми та ознаки. Смерть організму з
біологічних, соціальних і медичних позицій:
уявлення про природну, насильницьку смерть і
смерть від хвороб (передчасну і раптову).
Танатогенез. Структурні механізми припинення
діяльності життєво-важливих органів при
природному перебігу хвороби. Біологічна смерть:
визначення, безпосередні причини і терміни
розвитку при природному перебігу хвороби і при
раптовій смерті людини. Ранні і пізні ознаки
біологічної смерті і смерті реанімованого хворого.
Морфологічна характеристика трупних змін.
Тема 1.6. Компенсаторно-пристосовчі процеси.
Загальна характеристика захисних та
пристосувальних процесів. Сутність поняття та
механізми компенсації. Регенерація. Основні її
закономіності на різних рівнях організації.
Репаративна регенерація. Загоєння ран. Патологічна
регенерація. Келоїд. Гіпертрофія. Гіперплазія.
Механізми розвитку. Організація. Метаплазія.
Дисплазія. Атрофія (місцева та загальна).
Визначення. Приклади. Наслідки.
Тема 1.7. Патофізіологія як фундаментальна
наука. Загальне вчення про хворобу, етіологію та
патогенез. Патофізіологія як фундаментальна наука,
її місце в системі медичних знань, значення для
клінічної і профілактичної медицини, предмет і
задачі. Експериментальне моделювання
патологічних процесів (захворювань) – основний
метод патофізіології – його можливості та
обмеження, етапи експерименту. Сучасні методики
проведення експерименту.
Основні поняття нозології: норма, здоров’я,
хвороба, патологічний процес, патологічний стан,
патологічна реакція, типовий патологічний процес.
Принципи класифікації хвороб, класифікація ВООЗ.
Періоди хвороби, її кінець.
Визначення поняття «етіологія». Сучасні уявлення
про причинні фактори, фактории ризику, умови
виникнення і розвитку хвороб. Основні напрями
розвитку вчення про етіологію (монокаузалізм,
кондиціоналізм, конституціоналізм та інші).
Класифікація етіологічних факторів. Етіотропний
принцип лікування і профілактики хвороб.
Визначення поняття «патогенез». Патологічні і
пристосувально-компенсаторні явища в патогенезі.
Роль етіологічного чинника у патогенезі, причинно
наслідкові відношення у патогенезі, поняття «ведуча
ланка» і «хибне коло» та ланцюги причинно-
наслідкових відношень при розвитку хвороби.
Проблеми загального і місцевого у патогенезі,
локалізація і генералізація патологічного процесу.
Захисні, компенсаторні і відновні реакції організму.
Поняття про саногенез, механізми видужання.
Тема 1.8. Патогенна дія факторів зовнішнього та
внутрішнього середовища.
Патогенна дія механічних факторів. Синдром
довготривалого розчавлювання, травматична
хвороба.
Патогенна дія термічних факторів. Тепловий та
сонячний удар. Опікова хвороба. Гіпотермія,
механізми довготривалої адаптації до холоду.
Відмороження.
Патогенна дія променевої енергії. Механізми
прямого і непрямого променевого пошкодження
біологічних структур. Патогенез променевої
хвороби, її форм і синдромів. Патогенна дія
інфрачервоних та ультрафіолетових променів,
електромагнітних хвиль, факторів космічного
польоту.
Патогенна дія електричного струму. Фактори, які
визначають характер уражень при цьому. Дія на
організм високого та низького атмосферного тиску.
Патогенна дія хімічних факторів. Екзо- та
ендоінтоксикаціїї. Патофізіологічні аспекти
алкоголізму, наркоманії, токсикоманії.
Патогенна дія біологічних факторів. Інфекційний
процес, загальні закономірності розвитку.
Тема 1.9. Роль спадковості, конституції, вікових
змін у патології. Спадкові та вроджені хвороби.
Класифікація спадкових хвороб, причини спадкової
патології. Мутації, їх різновиди. «Спонтанний» і
індукований мутагенез у людини. Мутагенні
фактори, можливість лікарських мутацій. Моно- і
полігенні (мультіфакторні) спадкові хвороби.
Хромосомні хвороби. Механізми виникнення
геномних та хромосомних мутацій. Шляхи корекції
генетичних дефектів. Перспективи генної інженерії.
Конституція, її роль в патології. Класифікація
конституціональних типів. Аномалії конституції як
фактор ризику виникнення і розвитку хвороб.
Поняття про антенатальну патологію. Тератогенні
фактори. Внутрішньоутробна інфекція та гіпоксія.
Хвороби і шкідливі звички матері як причинні
фактори патології плода та дитини. Старіння,
загальні риси і закономірності. Прогерія. Методи
геропротекції.
Тема 1.10. Типові порушення периферичного
кровообігу і мікроциркуляції. Загальна
характеристика системи кровообігу. Зміни об’єму
циркулюючої крові. Основні форми порушення
периферійного кровообігу: артеріальна гіперемія,
венозна гіперемія, ішемія, стаз. Їх різновиди,
причини і механізми розвитку, зовнішні прояви.
Тромбоз і емболія як причини місцевих розладів
кровообігу. Причини та умови тромбоутворення.
Види емболів, механізми емболії. Особливості
перебігу емболії великого і малого кіл кровообігу,
ворітної вени. Типові порушення мікроциркуляції.
Сладж-синдром, ДВЗ-синдром, капілярний стаз.
Типові порушення лімфообігу. Механічна,
динамічна та резорбційна недостатність лімфообігу.
Тема 1.11. Гіпоксія. Визначення поняття, принципи
класифікації гіпоксії. Механізми розвитку гіпоксії:
зменшення постачання і порушення утилізації
кисню клітинами. Етіологія основних типів гіпоксії,
зміна газового складу артеріальної та венозної крові
при них. Негайні та довготривалі механізми
пристосування і адаптації до гіпоксії. Стійкість
окремих органів та тканини до гіпоксії; фактори, які
її забезпечують. Механізми гіпоксичного
пошкодження клітин. Сучасні принципи кисневої
терапії. Ізо- та гіпербарична оксигенація. Токсична
дія кисню. Гіпероксія і вільнорадикальні реакції.
Тема 1.12. Запалення як типовий патологічний
процес. Визначення поняття запалення.
Класифікація запалення, етіологія, загальні та
місцеві прояви. Альтерація первинна і вторинна.
Біохімічні та фізико-хімічні порушення в осередку
запалення. Медіатори запалення (плазмові та
клітинні). Порушення місцевого кровообігу у
вогнищі запалення. Дослід Ю. Конгейма. Ексудація
при запаленні, причини і механізми розвитку, види
ексудатів. Еміграція лейкоцитів в осередку
запалення. Фагоцитоз: стадії, механізми знищення
об’єктів фагоцитозу. Проліферація в місці
запалення, її причини і механізми. Співвідношення
місцевих проявів запалення і загального стану
організму, їх взаємовплив. Загальні прояви
запалення. Наслідки.
Тема 1.13. Порушення терморегуляції.
Лихоманка. Визначення поняття і загальна
характеристика лихоманки. Відзнаки лихоманки від
екзогенного перегрівання і інших видів гіпертермій.
Етіологія та патогенез лихоманки: пірогени.
Патогенез лихоманки: механізми впливу на центр
терморегуляції. Значення термочутливих зон
гіпоталамусу і периферійних рецепторів у
механізмах перебудови терморегуляції при
лихоманці. Типи гарячкової реакції. Залежність
розвитку лихоманки від реактивності організму.
Зміни обміну речовин і фізіологічних функцій в різні
стадії лихоманки. Біологічне значення лихоманки.
Патофізіологічні принципи жарознижуючої терапії.
Поняття про піротерапію.
Тема 1.14. Алергія як типовий патологічний
процес. Алергени, їх природа і види. Патогенез
алергії: імунологічна, біохімічна та патофізіологічна
стадія алергії. Алергічні реакції негайного
уповільненого типу, їх сутність. Поняття про
сенсибілізацію і її механізми. Класифікація алергії за
Кумбсом і Джелом. Цитотоксичні, імунокомплексні,
клітинні реакції. Алергічні реакції стимулюючого та
гальмуючого типів. Характеристика основних видів
алергічних реакцій (РСТ, РНТ). Аутоалергічні
реакції, причини і механізми їх розвитку, роль в
патогенезі хвороб. Поняття про десенсибілізацію
організму.

Тема 1.15. Пухлини. Загальна характеристика

основних видів порушень тканинного росту
(атрофія, гіпертрофія, гіперплазія, регенерація,
пухлиний рост). Значення спадкових чинників, статі,
віку, умов життя і праці, хронічних захворювань у
виникненні пухлин у людини. Анаплазія: прояви
структурної, функціональної, фізико-хімічної,
біохімічної, антигенної анаплазії. Етіологія пухлин.
Хімічний, фізичний та вірусний онкогенез. Поняття
про екзо- та ендогенні канцерогенні речовини.
Механізм пухлинної трансформації клітин. Стадії
патогенезу: ініціація, промоція та прогресія.
Характеристика експансивного та інфільтративного,
екзо- та ендофітного росту пухлин. Типові
властивості доброякісних та злоякісних пухлин.
Шляхи та механізми метастазування. Класифікація
пухлин. Характеристика основних груп. Взаємодія
пухлини і організму. Вплив пухлини на організм.
Поняття про передрак (облігатний,
факультативний). Патофізіологічне обґрунтування
принципів профілактики та терапії пухлинного
росту.

Змістовий модуль 2. ПАТОФІЗІОЛОГІЯ

ОКРЕМИХ ОРГАНІВ ТА СИСТЕМ.
Тема 2.1. Патологія серцево-судинної системи.
Загальні причини і механізми розладів серцево-
судинної системи. Атеросклероз, етіологія і
механізм розвитку. Патологоанатомічні стадії
атеросклерозу. Клінічні прояви, можливі наслідки
для організму.
Недостатність вінцевого кровообігу, види,
механізми розвитку. Ішемічна хвороба серця як
прояв вінцевої недостатності, її різновиди.
Стенокардія. Інфаркт міокарда, етіологія, патогенез,
прояви, загальні принципи лікування. Патогенез
кардіогенного шоку. Принципи профілактики і
лікування ішемічної хвороби серця.
Аритмії серця: класифікація, причини, механізми,
типові електрокардіографічні прояви. Фібріляція і
дефібріляція серця. Визначення поняття
недостатність кровообігу, принципи її класифікації,
характеристика порушень кардіо- та гемодинаміки.
Поняття про гостру та хронічну недостатність
кровообігу: етіологія, патгенез основних клінічних
проявів. Артеріальна гіпертензія (АГ), визначення
поняття, принципи класифікації. Гіпертонічна
хвороба: етіологія, патогенез, класифікація,
клінічний перебіг, ускладнення. Основні принципи
лікування та профілактики. Симптоматичні
артеріальні гіпертензії (ниркового та ендокринного
генезу). Диференціальна діагностика гіпертонічної
хвороби та симптоматичних артеріальних
гіпертензій. Артеріальна гіпотензія: визначення
поняття, критерії. Етіологія та патогенез гострих і
хронічних артеріальних гіпотензій.
Тема 2.2. Патологія системи дихання.
Патогенез основних клінічних проявів
недостатності зовнішнього дихання. Задишка: види,
причини, механізми виникнення та розвитку.
Асфіксія, причини виникнення й механізми
розвитку. Патологічне дихання. Типи періодичного
та термінального дихання. Гострі та хронічні
бронхіти: етіопатогенез, клінічні прояви,
ускладнення, основні принципи лікування та
профілактики. Запалення легенів: етіологія,
патогенез, патоморфологічні прояви. Клінічний
перебіг, основані принципи діагностки та лікування.
Бронхіальна астма. Туберкульоз: етіопатогенез,
клінічні форми, ускладнення, профілактика.
Тема 2.3. Патологія системи травлення: Гастрити.
Виразкова хвороба шлунка і ДПК: етіологія,
патогенез, основні морфологічні прояви,
ускладнення. Розлади травлення, пов’язані із
недостатністю секреції соку підшлункової залози:
етіологія, патогенез, ускладнення гострого та
хронічного панкреатитів. Панкреонекроз. Патологія
кишок. Порушення моторики кишечнику. Проноси,
запори. Поняття про динамічну та механічну
непрохідність кишок. Патологія печінки.
Порушення жовчоутворення і жовчовиділення.
Поняття про жовтяницю: механізми розвитку та
характеристика порушень пігментного обміну при
гемолітичній, печінковій та механічній жовтяницях;
синдром холемії та гіпо-, ахолії. Жовчнокам’яна
хвороба. Причини і механізми утворення жовчних
каменів.
Синдром портальної гіпертензії: етіологія,
патогенез, прояви. Механізми розвитку асциту.
Поняття про гепатит, цироз: етіопатогенез, клінічні
прови, наслідки. Недостатність антитоксичної
функції печінки, механізм основних проявів. Види,
причини, патогенез печінкової коми.
Тема 2.4. Патофізіологія видільної системи.
Преренальні, ренальні та постренальні механізми
порушень ниркових процесів. Функціональні та
фізико-хімічні основи порушень клубочкової
фільтрації. Причини і механізми порушень
канальцевої реабсорбції і секреції. Кількісні та
якісні зміни складу сечі. Сечовий синдром.
Синдроми гострої і хронічної ниркової
недостатності: критерії, причини та механізми
розвитку, клінічні прояви. Патогенез уремічної
коми. Принципи терапії ниркової недостатності,
поняття про екстракорпоральний і перітонеальний
гемодіаліз, лімфодіаліз, лімфосорбцію.
Гломерулонефріти: визначення поняття, принципи
класифікації. Сучасні уявлення про етіологію і
патогенез дифузного гломерулонефрита.
Пієлонефрит. Сечокам’яна хвороба: причини та
механізми утворення ниркових каменів, клінічний
перебіг.
Тема 2.5. Патологія ендокринної системи.
Загальна характеристика порушень діяльності
ендокринної системи: гіпофункція, гіперфункція,
дисфункція залоз; первинні, вторинні
ендокринопатії. Патологія гіпоталамо-гіпофізарної
системи. Причини, механізми, клінічні прояви
патології адено- та нейрогіпофізу. Нецукровий
діабет. Патологія щитоподібної залози: гіпотиреоз
та гіпертиреоз. Зоб: види, їх етіологія і патогенез,
функціональні порушення залози. Порушення
функції паращитоподібних залоз. Цукровий діабет:
етіологія, патогенез, класифікація, клінічний
 перебіг, ускладнення. Основні принципи лікування
та профілактики. Патологія надниркових залоз:
синдроми Іценка-Кушинга, Конна,
адреногенітальний. Патологія функції статевих
залоз: первинні та вторинні стани гіпер- і
гіпогонадізму.
Тема 2.6. Патологія системи крові. Поняття про
еритроцитоз і анемію. Патологічні зміни
еритроцитів (кількісні і якісні). Анемії: визначення
поняття, принципи класифікації (за етіологією,
патогенезом, характером перебігу, типом
еритропоезу, регенераторною здатністю кісткового
мозку, колірним показником, змінами розмірів
еритроцитів. Крововтрата. Етіологія, патогенез,
гематологічна характеристика постгеморагічної
анемії (гострої і хронічної). Анемії внаслідок
посиленого гемолізу. Поняття про залізодефіцитні
анемії. Анемії, спричинені недостатністю вітаміну
В12 та/або фолієвої кислоти. Анемії у результаті
пригнічення еритропоезу токсичними впливами,
іонізуючою радіацією і при аутоімунних процесах.
Гіпо- і апластичні анемії. Лейкоцитоз та лейкопенія.
Причини, механізми, патогенез основних клінічних
проявів. Лейкоцитарна формула. Типові
закономірності та особливості патогенезу гострих і
хронічних лейкозів: порушення клітинного складу
кісткового мозку та периферичної крові;
морфологічна, цитогенетична, цитохімічна,
імунофенотипічна характеристики; системні
порушення в організмі. Прогресія лейкозів, поняття
про «бластний криз». Метастазування лейкозів.
Принципи діагностики і лікування лейкозів.

Розподіл годин Лекційні 18

Практичні/семінарські

Лабораторні 32
Самостійна робота 70
Критерії оцінювання Оцінювання обов’язкової дисципліни
роботи студентів «ПАТОЛОГІЧНА АНАТОМІЯ ТА ФІЗІОЛОГІЯ» є
рейтинговим та визначається з урахуванням
поточної освітньої діяльності студента (з
урахуванням тем самостійної роботи) та
результатів підсумкового модульного контролю.
Кожен модуль включає бали за поточну роботу на
навчальній практиці (опитування за темою,
виконання самостійної роботи, відпрацювання
практичних навичок, вирішення клінічних
ситуаційних задач, тестування, виконання
індивідуального завдання за вибором).
Підсумковий модульний контроль здійснюється по
завершенню вивчення усіх тем модуля на
останньому контрольному занятті з модуля. До
підсумкового модульного контролю допускаються
здобувачі ступеня бакалавра, які відвідали усі
передбачені навчальною програмою аудиторні
навчальні заняття1 і під час вивчення модуля
набрали кількість балів, не меншу ніж мінімальна.
Форми проведення підсумкового модульного
контролю включають контроль теоретичної та
практичної підготовки: індивідуальне опитування,
тестовий контроль, рішення типових ситуаційних
задач, контроль практичних дій та їх результатів.
Оцінювання самостійної роботи студентів по
підготовці до аудиторних практичних занять
здійснюється під час поточного контролю теми на
відповідному аудиторному занятті.
Оцінювання засвоєння тем, які виносяться лише на
самостійну роботу i не входять до тем аудиторних
навчальних занять, здійснюється під час
підсумкового модульного контролю.
90-100 А – «відмінно» Здобувач освіти виявляє
особливі творчі здібності, вміє самостійно
здобувати знання, без допомоги викладача
знаходить та опрацьовує необхідну інформацію,
вміє використовувати набуті знання і вміння для
прийняття рішень у нестандартних ситуаціях,
переконливо аргументує відповіді, самостійно
розкриває власні обдарування і нахили, володіє не
менш ніж 90% знань з теми як під час опитування,
та усіх видів контролю.

60 – 67 Е – «задовільно» Здобувач освіти володіє

навчальним матеріалом нарівні вищому за
початковий, значну частину його відтворює на
непродуктивному рівні. Володіє не менш ніж 60%
знань з теми як під час опитування, та усіх видів
контролю.

35 – 59 FХ – «незадовільно» Здобувач освіти

володіє матеріалом на рівні окремих фрагментів,
що становлять незначну частину матеріалу,
володіє менш ніж 60% знань з теми як під час
опитування, та усіх видів контролю.

0 - 34 F– «незадовільно» Здобувач освіти володіє

матеріалом на рівні елементарного розпізнання і
відтворення окремих фактів, елементів, володіє
менш ніж 60% знань з теми як під час опитування,
та усіх видів контролю.

82 – 89 В – «дуже добре» Здобувач освіти вільно

володіє вивченим обсягом матеріалу, застосовує
його на практиці, вільно розв'язує вправи і задачі у
стандартизованих ситуаціях, самостійно виправляє
помилки, кількість яких незначна, володіє не менш
ніж 85% знань з теми як під час опитування, та
усіх видів контролю.

75 – 81 С – «добре» Здобувач освіти

систематизувати інформацію під керівництвом
науково-педагогічного працівника, застосовувати
її на практиці, контролювати власну діяльність;
виправляти помилки, серед яких є суттєві,
добирати аргументи для підтвердження думок,
володіє не менш ніж 75% знань з теми як під час
опитування, та усіх видів контролю.

68 – 74 D – «задовільно» Здобувач освіти

відтворює значну частину теоретичного матеріалу,
виявляє знання і розуміння основних положень з
допомогою науково- педагогічного працівника
може аналізувати навчальний матеріал, виправляти
помилки, серед яких є значна кількість суттєвих,
володіє не менш ніж 65% знань з теми як під час
опитування, та усіх видів контролю.
Інформаційне https://drive.google.com/drive/folders/1iNVJO
забезпечення d6KUIEEHiBYt3o_fOu_-AaZ3da?
(лінк на е-НМЗНД) usp=sharing

Матеріально Аудиторія теоретичного навчання, лабораторне

технічне забезпечення обладнання, навчальні стенди, проектор, ноутбук,
смартфон, наукова література, презентаційні
матеріали