Затверджено Міністерством освіти і науки України

(наказ № 1407 від 23.10.2017 р.)

БІОЛОГІЯ І ЕКОЛОГІЯ
10-11 класи
Профільний рівень

Навчальна програма
для закладів загальної середньої освіти

Пояснювальна записка
Загальна характеристика навчального предмета
Програма навчального предмета „Біологія і екологія” розроблена на основі Державного
стандарту базової і повної загальної середньої освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 23.
11. 2011 р. № 1392) з урахуванням змісту кваліфікаційних рівнів згідно Національної рамки
кваліфікацій (Постанова Кабінету Міністрів України від 23. 11. 2011 р., № 1341), Концепції
екологічної освіти України (Затверджено Рішенням Колегії МОН України від 20.12.01 р., № 13/6-19)
та відповідно до положень «Концепції Нової української школи» (Розпорядження Кабінету Міністрів
України від 14.12.2016 р., №988). Навчальний предмет „Біологія і екологія” завершує
природознавчий цикл загальної середньої освіти і покликаний сформувати у випускників ключові
компетентності, які забезпечують концептуальні знання, осмислені уміння, сформовані навички,
усвідомлені ставлення, які вони будуть реалізовувати у своїй майбутній діяльності. Базовим
поняттям предмету є неперервність життя та його нерозривний зв'язок з довкіллям. Реалізація
представленої програми передбачається у профільних навчальних закладах (профільних класах) з
метою підготовки випускників, які у подальшому планують продовжити навчання у спеціалізованих
навчальних закладах біологічного, медичного або екологічного профілю.
Профільне навчання спрямоване на забезпечення умов для якісної освіти старшокласників у
відповідності з їхніми індивідуальними нахилами, можливостями, здібностями і потребами,
забезпечення професійної орієнтації учнів на майбутню діяльність, яка користується попитом на
ринку праці, встановлення наступності між загальною середньою і професійною освітою,
забезпечення можливостей постійного духовного самовдосконалення особистості, формування
інтелектуального та культурного потенціалу як найвищої цінності нації. Профільні предмети
вивчаються поглиблено і передбачають більш повне опанування понять, законів, теорій;
використання інноваційних технологій навчання; організації дослідницької, проектної та практичної
діяльності учнів. Профільні предмети забезпечують також прикладне спрямування навчання за
рахунок інтеграції знань і методів пізнання та застосування їх у різних сферах діяльності, у т.ч. і
професійній, яка визначається специфікою профілю навчання.
Основна мета профільного навчального предмета „Біологія і екологія” – формування базової
природничо-наукової компетентності випускників шляхом засвоєння системи інтегрованих знань
про закономірності функціонування живих систем, їх розвиток і взаємодію, взаємозв’язок із
довкіллям; оволодіння методологією пізнання живої природи; розуміння біологічної картини світу та
цінності таких категорій, як знання, життя, природа, здоров’я; свідомого ставлення до природи як
 2

універсальної, унікальної цінності; застосування знань з біології та екології у повсякденному житті

та майбутній професійній діяльності, оцінювання їх ролі для збалансованого розвитку людства,
науки та технологій.
Досягнення зазначеної мети передбачає вирішення таких завдань:
– оволодіння учнями термінологічним апаратом біології та екології, засвоєння предметних
знань та усвідомлення суті фундаментальних ідей, принципів, основних законів і закономірностей,
що дають змогу зрозуміти неперервність життя та його нерозривний зв'язок з довкіллям;
– розуміння універсальності функціональних ознак життя, його дискретності та цілісності,
принципів та вимог підтримання життєдіяльності організму;
– встановлення міжпредметного внутрішньоциклового та міжцикливого зв’язку біології та
екології з метою формування в учнів науково-гуманістичних поглядів на природу, сучасних уявлень
про її цілісність і розвиток;
– набуття досвіду практичної та пошуково-дослідницької діяльності, здатності встановлювати
причинно-наслідкові зв’язки при застосовуванні набутих знань у процесі пізнання світу та уміння
представляти отриманні результати;
– використання набутих знань, навичок та умінь у повсякденному житті для оцінки впливу
факторів довкілля, наслідків своєї діяльності для збереження власного здоров’я та безпеки інших
людей;
– розвиток особистої відповідальності за стан довкілля, формування ціннісних орієнтацій на
збереження природи, розуміння необхідності узгодження стратегії природи і стратегії людини на
основі ідеї універсальності природних зв'язків та самообмеженості, подолання споживацького
ставлення до природи.

Особливості організації вивчення програмового матеріалу

В основу виокремлення тем було покладено принцип функціональних ознак життя, які є
універсальними критеріями живої природи і дозволяють сформувати цілісну системну картину
даного явища. Послідовність тем відповідає зворотній послідовності рівнів організації життя, що
реалізує концепцію пізнання від цілого до окремого. В кожній темі по можливості передбачена
наявність екологічної складової, що розкриває роль факторів зовнішнього середовища, взаємозв’язок
живого зі своїм довкіллям, наслідки порушення умов довкілля для функціонування різних
ієрархічних рівнів життя, визначення діяльнісних аспектів подолання екологічних проблем та
досягнення збалансованого розвитку. В кожній темі передбачено наявність здоров’язбережувальної
компоненти, що розкриває ознаки та критерії здоров'я, визначає роль ендогенних та екзогенних
чинників, забезпечує набуття діяльнісних здібностей та безпечної поведінки, спрямованих на
збереження власного здоров’я та здоров’я інших людей.
Освітній процес рекомендується базувати на компетентнісно орієнтованих завданнях з
використанням сучасних освітніх технологій. Основну увагу слід зосередити на формуванні
компетентностей, потрібних для успішної самореалізації випускника школи в суспільстві. Зміст
компетентностей є відображення соціального замовлення набуття знань, навичок, умінь,
автономності та відповідальності молодих громадян для повсякденного життя в суспільстві. Вони є
умовою реалізації особистісних прагнень учня в освітній, професійній та суспільній діяльності.
Інтегральна компетентність являє собою узагальнений опис кваліфікаційного рівня, який
виражає основні компетентністні характеристики відповідного кваліфікаційного рівня щодо
навчання та/або професійної діяльності. Згідно Національної рамки кваліфікацій, досягнення
випускника повної загальної середньої освіти відповідають четвертому кваліфікаційному рівню.
Предметні компетентності надають мінімальний предметний досвід діяльності випускника для
набуття здатностей практичної діяльності та/або продовження навчання на вищих рівнях або в інших
галузях знань.
Предмет „Біологія та екологія” є одним з базових, що забезпечує наскрізний процес
виховання, який формує цінності, що виражаються у формі інтегральної та ключових
компетентностей. Ключовою компетентністю є спеціально структурований комплекс
характеристик (якостей) особистості, що дає можливість їй ефективно діяти у різних сферах
життєдіяльності і належить до загальногалузевого змісту освітнього стандарту. Відповідно до
Рекомендації Європейського Парламенту та Ради (ЄС) "Про основні компетенції для навчання
протягом усього життя" і положень «Концепції Нової української школи» реалізація освітніх
 3

стандартів та програм повинна забезпечувати формування у випускника школи 10 ключових

компетентностей. Перелік ключових компетентностей та детальний перелік знаннєвого, діяльнісного
і ціннісного компонентів предметних компетентностей наведено в таблиці «Компетентнісний
потенціал предмету». Проблема компетентнісного підходу полягає в тому, що самі по собі
компетентності не піддаються оцінці. Така оцінка необхідна для встановлення кваліфікації – ступеня
прояву набутих компетентностей. Безпосереднім результатом навчального процесу є очікувані
результати навчання, які являють собою сукупність знань, умінь, навичок, інших компетентностей,
набутих особою у процесі навчання, досягнення яких можна чітко ідентифікувати, кількісно оцінити
та виміряти.
Механізми формування компетентностей – особистісна мотивація, актуалізація, прагнення до
самореалізації, конкурентнозмагальний підхід, проектна діяльність, професійна орієнтованість,
розвиток особистісних якостей, міждисицплінарність.

Компетентнісний потенціал предмету

Інтегральна Здатність самостійно виконувати складні спеціалізовані виробничі чи навчальні
компетентність завдання у сфері біології та екології під час професійної діяльності або у процесі
(згідно НРК 2011) навчання, зокрема в нестандартних ситуаціях
Ключові Основні компетентності у природничих науках і технологіях: наукове розуміння
компетентності природи і сучасних технологій, а також здатність застосовувати його в практичній
діяльності. Уміння застосовувати науковий метод, формулювати гіпотези,
збирати дані, спостерігати, проводити прості експерименти, аналізувати,
формулювати висновки.
Екологічна грамотність і здорове життя: розумно та раціонально користуватися
природними ресурсами в рамках збалансованого розвитку, усвідомлення ролі
навколишнього середовища для життя і здоров’я людини, здатність і бажання
дотримуватися здорового способу життя.
Уміння вчитися впродовж життя: здатність до пошуку та засвоєння нових знань,
набуття нових умінь і навичок, організації навчального процесу (власного і
колективного), зокрема через ефективне керування ресурсами та
інформаційними потоками, вміння визначати навчальні цілі та способи їх
досягнення, вибудовувати свою освітньо-професійну траєкторію, оцінювати
власні результати навчання, навчатися впродовж життя.
Інформаційно-цифрова компетентність: застосування інформаційно-
комунікаційних технологій для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією
у професійній діяльності, публічному просторі та приватному спілкуванні.
Інформаційна й медіа-грамотність, основи програмування, алгоритмічне
мислення, робота з базами даних, навички безпеки в Інтернеті та кібербезпеці.
Розуміння етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна
власність тощо).
Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами: усно і письмово
висловлювати й розуміти поняття, думки, почуття, факти та погляди (через
слухання, говоріння, читання, письмо, застосування мультимедійних засобів).
Здатність реагувати мовними засобами на повний спектр соціальних і культурних
явищ – у навчанні, професійній діяльності, дозвіллі.
Спілкування іноземними мовами: належно розуміти висловлене іноземною
мовою, усно і письмово висловлювати і розуміти поняття, думки, почуття, факти
та погляди у широкому діапазоні соціальних і культурних контекстів. Уміння
посередницької діяльності та міжкультурного спілкування.
Математична компетентність: застосовувати математичні (числові та
геометричні) методи для вирішення прикладних завдань та проблем у різних
 4

сферах діяльності. Здатність до розуміння і використання простих математичних

моделей.
Ініціативність і підприємливість: генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх
у життя з метою підвищення власного соціального статусу та добробуту, розвитку
суспільства і держави. Вміння раціонально вести себе як споживач, ефективно
використовувати індивідуальні заощадження, приймати доцільні рішення у сфері
зайнятості, фінансів тощо.
Соціальна та громадянська компетентності: набуття форм поведінки, які
потрібні для ефективної та конструктивної участі у громадському житті, в сім’ї,
професійній діяльності. Уміння працювати в команді з метою досягнення
спільного результату, попереджати і розв’язувати конфлікти, досягати
компромісів. Поважати закон, дотримуватися прав людини і підтримувати
соціокультурне різноманіття.
Обізнаність та самовираження у сфері культури: здатність розуміти твори
мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід
та почуття за допомогою мистецтва. Глибоке розуміння власної національної
ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття
культурного вираження інших.
Предметні Знання:
компетентності Знання та розуміння фундаментальних принципів біології та екології, основних
законів та закономірностей, володіння основним термінологічним апаратом, що
дозволяє розуміти принципи функціонування організмів та надорганізмових
систем різного рівня.
Розуміння місця біології та екології в системі природничих наук, їх роль у
створенні загальної картини світу, визначенні місця людини в природі та сталому
розвитку людства.
Уміння
Здатність застосовувати набуті теоретичні знання та практичні навички у сфері
біології та екології при виконанні завдань, що передбачає прийняття рішень у
змінних та нестандартних ситуаціях.
Здатність планувати власну діяльність та оцінювати роботу інших з
дотриманням вимог збереження власного здоров'я та безпеки оточуючих,
охорони навколишнього середовища та сталого розвитку людства.
Здатність формувати причинно-наслідковий зв'язок між явищами живої
природи та господарською діяльністю людини, їх впливом на здоров'я та безпеку
людини, екологічну ситуацію.
Застосовуючи сучасні інформаційно-комунікаційні технології із дотриманням
етичних норм проводити пошук, обробку та поширення інформації про актуальні
наукові питання біології, екологічні проблеми та здоров’я.
Комунікація
Здатність усно і письмово описувати факти, пояснювати явища живої природи,
формулювати та аргументувати, зрозуміло для слухачів доносити власні погляди
на актуальні наукові та суспільні проблеми у сфері біології та екологічної безпеки,
у тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.
Працювати в команді з метою досягнення спільного результату при
проведенні екологічних заходів та здійсненні просвітницької діяльності.
Автономність і відповідальність
Самостійно обирати форми та засоби пошуку та засвоєння нових знань у сфері
біології та екології, прагнути до набуття нових вмінь та навичок, критично
оцінювати їх опанування.
 5

Генерувати нові ідеї й ініціативи, втілювати їх у життя, відстоювати власну

думку та громадянську позицію з метою збереження власного здоров'я, безпеки
оточуючих, охорони навколишнього середовища та сталого розвитку суспільства.
Очікувані Усно, письмово, із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій
результати відповідно до контексту використовувати біологічні та екологічні терміни та
навчання поняття.
Давати визначення, пояснювати та наводити приклади для основних
сукупність знань,
біологічних та екологічних законів, закономірностей, правил.
умінь, навичок,
Перекладати на рідну мову предметні іншомовні тексти та усні повідомлення;
інших
іноземною мовою формулювати твердження та формувати інформаційні
компетентностей,
повідомлення за визначеними предметними темами.
набутих особою у
Застосовувати прості математичні обчислення та моделі при аналізі
процесі навчання,
біологічної та екологічної інформації, у тому числі з елементами математичної
які можна
статистики.
ідентифікувати,
Застосовувати методи графічного аналізу та представлення біологічних та
кількісно оцінити
екологічних закономірностей.
та виміряти.
Пояснювати явища живої природи із застосуванням елементів наукового
методу пізнання.
Ідентифікувати чинники негативного впливу на довкілля та оцінювати
наслідки технологічної діяльності людини на довкілля.
Створювати інформаційні продукти, спрямовані на поширення, донесення та
роз’яснення актуальних наукових питань біології, проблем збереження здоров’я,
якості довкілля та збалансованого розвитку людства.
Використовувати комп’ютерну техніку та інформаційно-комунікаційні
технології для проведення обчислень, графічного аналізу, пошуку та
представлення біологічної та екологічної інформації.
Вміти концентруватися на вирішенні поставленої задачі, проводити
самоконтроль якості виконання завдань.
Вміти самостійно вишукувати нову інформацію, необхідну для формулювання
обґрунтованих висновків щодо особливостей функціонування біо- та екосистем.
Знати принципи та вміти організовувати культурно-масові екологічні та
просвітницькі заходи із залученням однокласників та інших осіб.
Проводити критичне оцінювання власного внеску, та ролі окремих членів
команди у досягненні спільного результату при виконанні групових завдань та
масових заходів.
Застосовуючи базові біологічні та екологічні закони, закономірності та
правила та знання інших суспільно-гуманітарних та природничих предметів
здійснювати синтез нових ідей для реалізації в ході культурно-масових
екологічних та просвітницьких заходів.
Дотримуватися принципів ощадливого та раціонального використання
ресурсів з метою збереження здоров’я та покращення стану довкілля.
Окреслювати перспективність розвитку окремих галузей біології та екології з
метою свідомого вибору майбутньої професії.
Використовуючи засоби мистецтва створювати творчий продукт, який
розкриває актуальні наукові питання біології, проблеми збереження здоров’я,
якості довкілля та збалансованого розвитку людства.
Діяти з дотриманням біоетичних і правових норм, правил екологічної
поведінки, вимог безпечної поведінки для збереження життя і здоров’я.
 6

Наскрізні змістові лінії

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, навчальних предметів та предметних циклів. Вони є
соціально значимими надпредметними темами, які забезпечують формування в учнів уявлень, навичок та умінь у суспільному житті та професійній
діяльності в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.
У навчальних програмах з усіх предметів виокремлено такі наскрізні змістові лінії: "Екологічна безпека та сталий розвиток", "Громадянська
відповідальність", "Здоров'я і безпека", "Підприємливість та фінансова грамотність".
Змістова лінія "Екологічна безпека та сталий розвиток" націлена на формування в учнів екологоцентричної свідомості, відповідального
відношення до довкілля, ощадливого використання природних ресурсів, соціальної активності та готовності брати участь у вирішенні питань
збереження довкілля і сталого розвитку суспільства. 
Учнів 10 класу орієнтують (тема 1-5):
На знання фундаментальних закономірностей організації життя; розуміння місця біології та екології в системі природничих наук, їх внеску у
створення загальної картини світу; формування стратегій вирішенні актуальних проблем екологічної безпеки існування людини та довкілля.
Учнів 11 класу орієнтують (тема 6-7):
На виявлення взаємозв'язку між ієрархічними рівнями організації життя, осмислення принципів організації біосфери в цілому; на
усвідомлення в своїй діяльності дотримання принципів екоефективності, достатності та збалансованого розвитку та критично оцінювати їх
досягнення.
Змістова лінія «Здоров'я і безпека» забезпечує формування учня як духовно, емоційно, соціально і фізично повноцінного члена суспільства,
який здатний дотримуватися здорового способу життя і формувати безпечне життєве середовище.
Учнів 10 класу орієнтують (тема 1-5):
На знання біологічних складових здоров'я як здатності організму активно та повноцінно пристосовуватись до змін довкілля; розуміння
функцій навколишнього середовища для нормального функціонування організму.
Учнів 11 класу орієнтують (тема 6-7):
На здатність ідентифікувати небезпечні ендогенні та екзогенні чинники, що визначають стан здоров'я як необхідну умову збереження життя, у
тому числі у віддаленому часі; оцінювання їх впливу на здоров'я, володіння засобами корекції їх негативного впливу та дотримання безпечного
способу життя.
Змістова лінія «Громадянська відповідальність» повинна забезпечувати формування діяльного члена громади і суспільства, який розуміє
принципи і механізми функціонування суспільства, є вільною особистістю, яка визнає загальнолюдські й національні цінності та керується морально-
етичними критеріями і почуттям громадянської відповідальності у власній поведінці.
Учнів 10 класу орієнтують (тема 1-5):
На розуміння власного місця в соціумі та професійній сфері; усвідомлення важливості громадської активності та відповідальної професійної
діяльності для розбудови держави та суспільства.
Учнів 11 класу орієнтують (тема 6-7):
На здатність працювати в команді задля спільного результату при проведенні екологічних заходів та здійсненні просвітницької діяльності; на
цінування різноманіття людської особистості, у тому числі осіб з обмеженими можливостями; на здатність критично оцінювати події в державі на
 7

основі статистичних даних соціально-економічних, демографічних, екологічних та інших явищ і процесів в Україні та світі, протистояти
маніпулюванню свідомістю, що застосовується в інформаційному просторі.

БІОЛОІГІЯ І ЕКОЛОГІЯ
10-11 класи
профільний рівень

10 клас
175 годин, 5 годин на тиждень
Очікувані результати навчання учня/учениці Зміст навчального матеріалу
Тема 1. Вступ (10 годин)
Знання Діяльність (уміння) Ставлення Зміст навчального матеріалу

оперує термінами: аналізує: усвідомлює: Біологія як комплексна наука про

- система, біосистема,
екосистема, навколишнє
середовище, гомеостаз,
стрес.
- емпіричний та теоретичний
метод, дослідження, дослід,
спостереження,
моделювання, науковий
метод пізнання
наводить приклади:
- спостережень та
експериментів у біології та
екології;
пояснює:
- відмінності спостереження
та експерименту;
- відмінності емпіричного та
теоретичного методів
наукового пізнання;
- відмінності між науковим та
- процеси та явища в живій
природі (як явні, так і неявні) на
різних ієрархічних рівнях
організації за допомогою
реальних та концептуальних
моделей;
- результати спостережень та
дослідів шляхом виявлення
причинно-наслідкових зв’язків;
- наукові тексти із застосуванням
методу наукового пізнання.
застосовує:
- різні джерела та засоби для
отримання інформації
(вербальної, числової,
символьної) з критичним
оцінюванням її якості та
достовірності;
- прості математичні (числові та
геометричні) методи для
- місце біології та екології в системі
природничих наук;
- зв'язок професійної діяльності з
біологією та екологією.
робить висновок:
- про ступінь доведеності наукового
твердження.
оцінює:
- вплив досягнень науки та технологій
на довкілля та збереження здоров’я
людини.
проявляє зацікавленість:
- до локальних та глобальних явищ та
їх впливу на довкілля та здоров’я;
- до перспективного розвитку
природничих наук та технологій;
- до навчання впродовж життя шляхом
отримання нових знань у сфері біології
та екології.
біосистеми. Екологія як комплексна
наука про екосистеми.
Міждисциплінарні зв’язки біології та
екології. Відмінності живого та
неживого. Критерії та форми життя.
Основи системного підходу в біології
та екології: системні зв’язки та
елементи, системний ефект. Поняття
про біологічну систему та екосистему.
Основні ієрархічні рівні організації
життя на Землі. Нерозривність життя
від середовища існування, функції
навколишнього середовища.
Природне, антропогенно змінене та
штучне середовище. Поняття
гомеостазу як необхідної умови
функціонування біологічних та
екологічних систем різних рівнів
організації.
Поняття про науку та науковий
 8

ненауковим пізнанням. вирішення прикладних завдань; метод пізнання. Загальнонаукові

класифікує: - наукові принципи досягнення методи (форми) дослідження в біології
- ієрархічні рівні організації об’єктивності дослідження. та екології – емпіричні та теоретичні
життя; визначає: дослідження. Відмінності гіпотези та
- методи наукових зіставляє: теорії. Поняття про об’єктивність та
досліджень; - сформульовані гіпотези з суб’єктивність, методи досягнення
формулює: результатами спостереження об’єктивності. Принципи планування
- поняття об’єкту та предмету (досліду).- природничо-наукові, біологічного та екологічного
дослідження; соціальні та особистісні; дослідження. Формулювання
- мету та завдання проблеми, мети, завдання.
дослідження; планує: Визначення об’єкту та предмету
- гіпотези для пояснення - прості дослідницькі проекти (під дослідження. Принципи аналізу
явищ живої природи. керівництвом вчителя); наукових результатів. Загальна схема
представлення результатів наукових
досліджень. Основні види наукових
творів.

Практичні роботи: (2-3 на вибір):

1. Довести наявність/відсутність критеріїв життя для запропонованих об’єктів
2. Запропонувати/спростувати гіпотезу за заданим твердженням
3. Створити план проведення біологічного/екологічного дослідження
4. Розрахувати основні статистичні показники для порівняння мінливості біологічних об’єктів (середнє арифметичне, медіана, стандартне
відхилення, коефіцієнти Фішера та Стьюдента).
5. Візуалізувати результати дослідження за допомогою таблиць, діаграм, графіків.
6. Проаналізувати різні види біологічних/екологічних наукових творів, визначити їх особливості, мету та завдання, недоліки та переваги.
Тема 2. Біорізноманіття (25 годин)
Знання Діяльність (уміння) Ставлення Зміст навчального матеріалу
оперує термінами: описує: усвідомлює: Біологічна систематика живого світу:
 біологічна систематика;  філогенетичні дерева і  різноманіття флори та фауни завдання, методи дослідження,
 природна та штучна система кладограми; різних екосистем планети значення. Поняття про штучні
живого світу;  історію розвитку систематики; Земля; (формальні) та природні
 бінарна номенклатура;  принципи сучасної систематики;  значення біорізноманітності (філогенетичні) системи живого світу.
 філогенетика;  зв’язки між стійкістю екосистем та для функціонування Бінарна номенклатура. Історія
 філогенез; біологічним різноманіттям; біологічних систем; розвитку систем класифікації
 класичні та сучасні методи і  причини зміни організмів. Принципи сучасної

 філогенетичне дерево;
 кладистика;
 кладограма;
 таксономічна ієрархія;
 таксон;
 монофілетичний таксон;
 парафілетичний таксон;
 вид;
 біогеографія;
 генетичне різноманіття;
 видове різноманіття;
 екосистемне біорізноманіття;
 інвентаризація;
 біоіндикація;
 флористичне та фауністичне
царство;
 біогеографічне районування;
 інтродукція;
 інвазія.
наводить приклади:
 організмів різних таксонів;
 ознак природних та штучних
систем живого світу;
 парафілетичних груп;
пояснює:
 принципи сучасної біологічної
систематики;
 правила роботи з
дихотомічним визначником.
класифікує:
 види рослин та тварин родин,
представлених в даній
місцевості
характеризує:
9
підходи до встановлення біорізноманіття: інтродукція класифікації організмів. Філогенетика
філогенезу різних систематичних видів, монокультурне та молекулярна філогенетика.
груп; сільське господарство, Еволюційна таксономія та кладистика.
 рівні і типи біорізноманіття; надмірне використання Таксономічна ієрархія. Монофілетичні і
 методи вивчення біорізноманіття; природних ресурсів, парафілетичні таксони. Вид як базовий
 основні таксони еукаріот. регіональне просторове таксон. Критерії виду.
планує: планування, забруднення Рівні і типи біологічного різноманіття.
 самостійно або в групі теоретичні середовища. Значення біорізноманіття у природі і
та емпіричні дослідження робить висновок: житті людини. Систематика,
біорізноманіття різних типів;  про пряму залежність біогеографія – розділи біології, що
 елементарні заходи щодо стійкості екосистем будь- вивчають біорізноманіття на різних
моніторингу біорізноманіття. якого рівня від біологічного рівнях. Методи вивчення
розпізнає: різноманіття; біорізноманітності: інвентаризація,
 представників різних таксонів;  про значення збереження моніторинг і складання екологічного
 різні види, базуючись на критеріях біорізноманітності для прогнозу. Біоіндикація - метод
виду; сталого розвитку людської визначення екологічного стану
 флористичні та фауністичні цивілізації. екосистем за видовим складом
царства; оцінює: організмів-індикаторів.
ілюструє:  естетичне, соціальне, Трьохдоменна система живого світу.
 спорідненість між організмами за здоров’язберігаюче Загальна характеристика Архей,
допомогою кладограм та значення біорізноманіття; Бактерій та Еукаріотів. Місце вірусів у
філогенетичних дерев.  можливі наслідки різних системі живої природи.
аналізує: видів природокористування Основні характеристики, таксони та
 критерії виду; на стан генетичного, різноманітність представників домену
 переваги і недоліки різних видового та екосистемного Археї.
підходів до систематики; біорізноманіття; Різноманітність, систематика та
значення представників домену
 різницю між кладистикою й  оптимальні шляхи
Бактерії.
еволюційною таксономією; дотримання бізнесовими
Сучасна систематика еукаріот: п’ять
 роль комп’ютерних технологій і структурами екологічного
основних супергруп (Екскавати,
баз даних у сучасній систематиці; законодавства.
Амебозої, Опістоконти, Архепластиди,
 ступінь подібності та відмінності висловлює судження:
SAR) та некласифіковані таксони,
між представниками різних  про роль біологічної
основні представники цих груп.
таксонів; систематики у вивчені
Еволюційні зв’язки між еукаріотами та
 ієрархічні та еволюційні зв’язки живого світу;
прокаріотами.
між таксонами різних рангів.  недосконалість методів
 10

 конкретних представників прогнозує: систематики; Загальна характеристика та

певних таксонів;  наслідки зменшення  обсяги видового різноманітність наземних рослини.
 практичне та естетичне біорізноманіття; різноманіття нашої планети. Різноманітність вищих спорових рослин.
значення біорізноманіття;  наслідки інтродукції та інвазії; Різноманітність насінних рослин.
 генетичне біорізноманіття  майбутнє розширення окремних Загальна характеристика та
видів, популяцій, особин; таксонів. різноманітність грибів.
 правові, економічні та практикує: Загальна характеристика царства
соціальні основи організації  встановлення належності чи Тварини. Різноманітність безхребетних
охорони біорізноманіття. неналежності до того чи іншого та хребетних тварин їх значення в
 значення біорізноманіття для організму до певного виду чи екосистемах та житті людини. Анамнії та
екосистем та сталого розвитку таксону; амніоти.
людства.  навички класифікації для Екосистемне біорізноманіття.
встановлення систематичного Флористичні та фауністичні царства –
положення організму; найвищий ранг біорізноманіття.
 прийоми прогнозування для Ендеміки, аборигени та космополіти.
встановлення наслідків зміни Зміни в біорізноманіття шляхом
біологічної різноманітності. інтродукції та інвазії: причини, наслідки,
застосовує знання: перспективи.
 для здійснення польових Узагальнення. Біорізноманіття як
досліджень у природі, основ ресурс і основа збереження життя на
безпеки життєдіяльності при Землі.
роботі з живими об’єктами;
 про особливості біології
інтродуцентів для успішної
інтродукції та попередження
експансії інвазійних видів рослин
та тварин.
Практичні роботи: (2-3 на вибір):
1. Вивчення критеріїв виду на прикладі рослин та тварин, що належать до однієї родини.
2. Визначення систематичного положення організмів своєї місцевості.
3. Вивчення видового складу екосистем своєї місцевості. Видова біорізноманітність.
4. Порівняльна характеристика фауністичних царств.
5. Порівняльна характеристика флористичних областей даної місцевості.
6. Вивчення динаміки рослинності екосистем з використанням ботанічного моніторингу.
Проекти: (один на вибір).
 11

1. Здійснити оцінку стану місцевої водойми методами біоіндикації (за макрофітами та макрозообентосом).
2. Виявлення та моніторинг поширення інвазійних рослин, безхребетних тварин на території місцевих екосистем.
3. Вивчення стану інтродуцентів у зелених насадженнях населеного пункту, мікрорайону, навчального закладу.
4. Вивчення основних груп одноклітинних та колоніальних водоростей місцевих водойм.
5. Оцінка стану повітря даної місцевості методами ліхеноіндикації.
Тема 3. Обмін речовин і енергії (50 годин)
Зміст навчального матеріалу
Знання Діяльність (уміння) Ставлення
оперує термінами: описує: усвідомлює: Потреба людини у речовинах і
- авто-, гетеро-, фото-, хемо-, - перетворення речовин в організмі - роль збалансованого хімічних елементах. Перетворення
фотоавто-, хемоавто-, людини харчування у підтриманні і речовин в організмі людини.
фотогетеро- і - ( у процесі травлення і дихання); збереженні здоров’я; Джерела енергії і речовин для
хемогетеротрофи, - типи гетеротрофного живлення; - значення якості середовища організмів. Харчова та енергетична
міксотрофи; - типи автотрофного живлення; існування у забезпеченні цінність продуктів харчування.
- метаболізм; - вплив способу життя людини на організмів речовинами. Органічні та неорганічні сполуки,
- гомеостаз; метаболічні процеси в її організмі; - санітарну роль сапротрофних необхідні для життєдіяльності
- пасивний і активний - способи надходження речовин у організмів; організмів.
транспорт, осмос, дифузія, клітину; - роль мембрани у Типи живлення організмів за
симпорт, антипорт, - типи дихальних систем; підтриманні сталості складу джерелом енергії та джерелом
ендоцитоз, екзоцитоз; - залежність між осмотичним, всередині клітини і Карбону.
- голозойне, сапротрофне, гідростатичним і водним вибірковому транспорті Субстрати, умови, етапи
симбіотичне, паразитичне потенціалом клітини речовин; метаболізму. Хімічні й фізичні основи
живлення; - способи транспорту речовин у - важливість транспорту метаболізму. Фактори, що впливають
- зябра, трахеї, легеневі мішки, рослин та тварин; речовин у живих організмах; на метаболізм: спадковість, умови
легені; - небезпеку утворення середовища, вік, стать, спосіб життя.
- продихи, замикальні клітини; - способи всмоктування та травлення карбоксигемоглобіну; Внутрішнє середовище організму та
- везикулярний транспорт, поживних речовин - прояв фізичних підтримання його сталості.
мікротрубочки, динеїн, гетеротрофними організмами; закономірностей у Транспортування речовин через
кінезин; - типи травних систем; функціонуванні транспортних мембрану в клітину.
- гемоглобін, оксигемоглобін, - види лізосом; систем організмів; Типи гетеротрофного живлення за
карбгемоглобін, - гідролітичні ферменти; - необхідність постійного механізмом поглинання і джерелом
карбоксигемоглобін, - етапи енергетичного обміну; оновлення елементів органічних речовин.
міоглобін, альбумін, глобулін, - функції біологічного окиснення організму; Надходження газів до організмів
гідролімфа, гемолімфа, кров, (синтез метаболітів; детоксикація - значення збільшення площі тварин. Виникнення і еволюція
гемоціанін; ксенобіотиків; енергетичне кишківника для збільшення дихальної системи. Різновиди органів

- ксилема, флоема, тургор,
сисна сила, продих,
транспірація, апопластичний
транспорт, симпластичний
транспорт, плазмодесми;
- первинні лізосоми, вторинні
лізосоми; залишкові тільця,
ендосоми;
- аутофагоцитоз, автоліз,
гідролітичний фермент,
залишкове тільце,
протеосома;
- порожнинне травлення,
пристінкове травлення,
пробіотики;
- ліпази, пептидази, амілази,
нуклеази;
- каталіз, активний центр
ферменту, фермент-
субстратний комплекс,
кофермент, алостеричне
інгібування;
- аеробне та анаеробне
дихання;
- субстрат, продукт, проміжна
речовина;
- інгібування за типом
зворотного зв’язку;
- гліколіз, субстратне
фосфорилювання,
молочнокисле, спиртове
бродіння;
- дезамінування амінокислот;
- дихальний ланцюг, цитохром,
АТФ-синтаза, протонний
12
забезпечення синтетичних реакцій, ефективності всмоктування
електричних процесів, осмотичних речовин;
явищ, механічної роботи, - різницю між зовнішнім та
підтримання температури тіла, внутрішнім диханням
біолюмінесценції); - роль кисню у процесі
- прикладне значення бродіння; метаболізму;
- досягнення і напрями досліджень - значення біосинтезу білка
ензимології; для забезпечення
- основні компоненти білок функціонування усіх ланок
синтезуючої системи; метаболізму;
- процес та фактори транскрипції; - ефективність акумуляції
- процес та значення процесингу енергії, спряженої з круглих
мРНК перенесенням електронів;
- процес транспорту мРНК з ядра у - що виділення — це діяльність
цитоплазму організму, спрямована на
- основні етапи трансляції виведення невикористаних
- фолдінг синтезованих білків продуктів обміну речовин, а
- функцію шаперонів також чужорідних і білків, жирів, вуглеводів, йонів,
- мікроРНК та РНК–інтерференцію у шкідливих для організму
регуляції транскрипції сполук;
- механізми регуляції процесу - єдність різноманітних
трансляції; процесів обміну речовин —
- структуру фотосинтетичного найважливіша властивість
апарату; всього живого;
- роль плазмодесм у здійсненні - роль поживних речовин у
симпластичного транспорту; метаболізмі;
- види хемосинтезу; - нерозривний зв'язок між
- генерацію і роль АТФ у фото- і обміном речовин та
хемосинтезі; енергією;
- кінцеві продукти обміну речовин, - що еволюційні зміни у
їхні фізіологічні функції; транспортних, травних,
- видільні органи і системи органів дихальних, видільних
різних організмів; системах — як відповідь до
- ознаки відкритої системи. оптимізації процесів обміну.
планує: робить висновок:
дихання і принципів організації
дихальних систем.
Надходження газів до організмів
рослин і грибів. Роль продихів.
Всмоктування речовин з ґрунту.
Дифузія. Білки-транспортери.
Мікротрубочки й моторні білки:
динеїни та кінезини. Везикулярний
транспорт.
Транспорт речовин у
кишковопорожнинних, губок, плоских і
червів. Поняття про
гідролімфу, гемолімфу, кров. Основні
компоненти кровоносної системи.
Типи кровоносних систем. Еволюція
кровоносних систем.
Транспортні функції крові: транспорт
гормонів, вітамінів, продуктів
екскреції. Основні транспортні білки
крові: альбуміни та глобуліни.
Гемоглобін. Транспорт газів. Дихальні
пігменти безхребетних та хребетних.
Роль міоглобіну у транспорті кисню в
м’язах.
Провідна тканина. Еволюція
транспортної системи у рослин.
Переміщення води і мінеральних
речовин у горизонтальній площині
кореня та стебла. Поняття про
осмотичний та тургорний тиск, сисну
силу. Апопластитчний та
симпластичний шлях транспорту води
та мінеральних речовин. Механізми
транспорту речовин по ксилемі. Шляхи
 13

градієнт; - проведення досліджень та - про роль збалансованого пересування води у листках. Будова
- матричний синтез; розрахунків для визначення раціону у підтриманні ситоподібних трубок. Механізм
- транскрипція, РНК- власних показників обміну метаболічної рівноваги; переміщення речовин по флоемі.
полімераза, ініціація, речовин; - про різноманітність Основні функції травлення.
елонгація і термінація - дослідження впливу факторів дихальних систем як Зовнішнє травлення у павуків та
транскрипції, процесинг, середовища на поглинання результат еволюції живого личинок жуків-плавунців.
сплайсинг, альтернативний речовин коренем; світу; Позаклітинне травлення у бактерій,
сплайсинг; - застосовувати знання у житті для - про необхідність регулярного архей, грибів, хижих рослин.
- генетичний код; формування раціональної поливу кімнатних рослин; Локалізація і функціонування травних
- трансляція, ініціація, поведінки з метою оптимізації - про різноманітність ферментів цих організмів.
елонгація і термінація процесів життєдіяльності; транспортних систем Внутрішньоклітинне травлення.
трансляції; - грамотно використовувати організмів як результат Формування первинних та вторинних
- фолдінг, шаперони; пробіотики після лікування еволюції; лізосом. Гідролітичні ферменти.
- фотосинтез, фотоліз води, антибіотиками; - про нездатність тварин Залишкові тільця. Аутофагоцитоз і
антенні комплекси, хлорофіл, - вироблення правильної стратегії розщеплювати целюлозу без автоліз. Роль протеосом у розщеплені
фотосистема, циклічне і харчування у різних умовах наявності симбіотичних білків клітини.
нециклічне фізичного та емоційного бактерій у їхній травній Порожнинне травлення у
фотофосфорилювання; навантаження; системі; багатоклітинних організмів.
- рибулозобісфосфаткарбоксил - дослідження інтенсивності - що процеси обміну речовин Пристінкове травлення на поверхні
аза; цикл Кальвіна; фотосинтезу у рослин за різних контролюються ферментами; мікроворсинок тонкого кишківника.
- крохмаль-синтаза; умов ; - дихання забезпечує Будова мікроворсинок. Активний та
- бактеріородопсин; - заходи зі створення оптимальних організми енергією; пасивний процес всмоктування
- хемосинтез, залізобактерії, умов для процесу фотосинтезу. - що біологічне окиснення речовин у кишківнику. Травлення у
сіркобактерії, нітрифікувальні, розпізнає: поєднує всі ланки обміну товстому кишківнику. Розщеплення
водневі бактерії; - організми з різним типом речовин; клітковини. Поняття про пробіотики і
- глюконеогенез, синтаза живлення (у природі, на - що біосинтез білка — пребіотики. Синтез вітамінів у
жирних кислот, глікоген- зображеннях, у колекціях, в тому багатоетапний процес товстому кишківнику.
синтаза; числі електронних ); утворення поліпептидного Особливості ферментативного
- кінцеві і побічні продукти - органи дихання організмів різних ланцюгу та його модифікації; каталізу: зміна енергії в ході реакції,
метаболізму, екскреція, систематичних груп; - про універсальність АТФ у механізм каталізу, коферменти,
осморегуляція; - різницю між диханням через збереженні і передачі енергії; способи регуляція активності
- протонефридії, метанефридії, легені, шкіру і зябра у повітряному - шляхи перетворення різних ферментів. Типи метаболічних шляхів
зелені залози, мальпігієві й водному середовищі; субстратів завершуються клітини. Регуляція метаболічних
судини, нирки; - транспортні системи рослин і утворенням спільного шляхів: контроль транскрипції,
- відкрита, закрита, ізольована тварин; продукту; активація ферментів, вплив субстратів,

система;
- вільна енергія, ентропія.
наводить приклади:
- макро- та мікроелементів;
- речовин, що забезпечують
організми енергією;
- речовин, що слугують для
організмів пластичним
матеріалом;
- процесів анаболізму і
катаболізму;
- організмів з різними
органами дихання;
- рослин з різними типами
кореневих систем;
- активного та пасивного
транспорту;
- дифузії, полегшеної дифузії,
ендоцитозу;
- транспортних систем рослин і
тварин;
- дихальних пігментів тварин;
- речовин, що транспортуються
кров’ю;
- організмів із зовнішнім,
позаклітинним, порожнинним
травленням;
- активного і пасивного
всмоктування речовин у
кишечнику;
- ферментів, що здійснюють
травлення;
- організмів із зовнішнім,
позаклітинним, порожнинним
травленням;
14
- організми із зовнішнім та - про необхідність дотримання коферментів, продуктів.
внутрішнім травленням; балансу надходження Анаеробне та аеробне дихання.
- органи травлення організмів різних речовин у організм і Гліколіз. Принцип субстратного
систематичних груп; виділення продуктів фосфорилювання. Енергетичний
- типи метаболічних шляхів за життєдіяльності; баланс гліколізу. Молочнокисле та
схемами, рівняннями реакцій; - обмін речовин відбувається спиртове бродіння.
- на схемах рибосоми, полісоми, на всіх рівнях організації Утворення ацетил-КоА. Цикл
- структурні частини тРНК, кодони та живого. трикарбонових кислот. Переносники
антикодони; оцінює: Гідрогену.
- фази фотосинтезу за схемами, - практичне значення знань про Окисне фосфорилювання. Робота
таблицями, рівняннями реакцій; метаболізм; дихального ланцюга. Створення
- органи виділення (на таблицях, - значення транспортних систем протонного градієнту і його
моделях тощо); для забезпечення існування використання АТФ-синтазою.
- органи виділення різних організму як цілісної системи; Енергетичний баланс аеробного
систематичних груп. - ефективність різних видів окиснення глюкози та його порівняння
ілюструє: травлення; з енергетичним балансом гліколізу.
- будову та роботу продихів; - взаємозв’язок між різними β-окиснення жирних кислот.
- за допомогою схем активний і видами травлення; Спряження β-окиснення з циклом
пасивний транспорт; - значення появи кисневого трикарбонових кислот.
- систему везикулярного транспорту; етапу енергетичного обміну Дезамінування амінокислот.
- етапи внутрішньоклітинного для існування біосфери Утворення сечовини і сечової кислоти
травлення; - значення процесів бродіння при розщепленні нітрогеновмісних
- за допомогою рівнянь реакцій при використані у основ нуклеотидів.
гліколіз, різні типи бродіння; біотехнології; Поняття про матричні синтези.
- за допомогою моделей - значення альтернативного Етапи біосинтезу білка.
локалізацію кофакторів і ферментів сплайсингу для Транскрипція: етапи, механізми,
у дихальному ланцюгу мітохондрій, - підвищення різноманіття ферменти. Процесинг мРНК.
механізми регуляції біосинтезу білків; Альтернативний сплайсинг.
білка; - клінічне значення сплайсингу; Транскрипція тРНК і рРНК.
- за допомогою власноруч складеної - можливості регуляції Генетичний код. Відхилення від
схеми: ефективності фотосинтезу для універсальності генетичного коду.
- місце реакцій біологічного підвищення врожайності Утворення аміноацил-тРНК.
окиснення в обмінних процесах, агрокультур; Трансляція: етапи, механізми.
- зв’язок обміну нуклеїнових кислот з - значення процесів виділення у Структура рибосома і роль рРНК у
обміном білків і жирів; підтриманні гомеостазу; трансляції. Особливості трансляції

- активного і пасивного
всмоктування речовин у
кишечнику;
- ферментів, що здійснюють
травлення;
- ферментів, що здійснюють
матричні синтези;
- стоп-кодонів;
- типів РНК;
- процесів пластичного обміну
речовин;
- організмів, здатних до
фотосинтезу;
- хемосинтезувальних
організмів;
- ферментів, що приймають
участь у пластичному обміні;
- умов у яких відбувається
утворення і розщеплення
запасних полісахаридів;
- кінцевих продуктів
метаболізму (вуглекислий газ,
вода, амоніак, сечова кислота,
сечовина);
- органів виділення тварин;
- організмів з різними
органами виділення;
- шляхів виведення продуктів
метаболізму з клітини;
- способів виведення продуктів
метаболізму з
багатоклітинного організму;
- структур, що забезпечують
виділення у рослин, грибів,
одноклітинних
- загальні шляхи перетворення
амінокислот;
- за допомогою рівнянь реакцій
хімізм фотосинтезу, хемосинтезу;
- за допомогою схем і моделей
локалізацію кофакторів і ферментів
у ланцюгу переносу електронів
хлоропластів, зв'язок між світловою
і темновою фазами фотосинтезу,
шляхи міграції енергії у
фотосистемах;
- мембранний транспорт екскретів;
- реакцію закриття продихів.
оцінює:
- спорідненість гемоглобіну до
різних газів;
- структуру і функції окремих
компартментів мітохондрій
- значення посттранскрипційних змін
мРНК для ефективності її
функціонування;
- значення хемосинтезу для
колообігу речовин у природі;
- значення запасних полісахаридів у
клітині;
- зміни ентропії в організмі та
виникнення патологічних станів.
аналізує:
- різницю між типами живлення;
- енергетичну цінність різних груп
харчових продуктів;
- енергетичні потреби організму
людини у різних умовах;
- причини постійного поглинання
організмами речовин з довкілля;
15
- вплив зовнішніх і внутрішніх мембранних і секреторних білків.
факторів на виділення Фолдінг білка. Роль шаперонів.
продуктів обміну речовин; Посттрансляційна модифікація білків.
- значення процесів Поняття про пластичний обмін у
метаболізму як джерело клітині.
будівельного матеріалу та Світлова фаза фотосинтезу. Фотоліз
енергії для живих організмів; води. Робота світлозбиральних
- важливість знання шляхів антенних комплексів пігментів.
метаболізму для можливості Фотосинтетичний ланцюг перенесення
регуляції обміну речовин з електронів. Утворення АТФ за рахунок
медичною або протонного градієнту на мембрані
біотехнологічною метою; тилакоїда. Циклічне і нециклічне
- значення органів дихання, фотофосфорилювання.
травлення виділення у Темнова фаза фотосинтезу. Цикл
підтримці гомеостазу. Кальвіна. Роль
висловлює судження: рибулобісфосфаткарбоксилази.
- катаболізм та анаболізм є Утворення, запасання і використання
нерозривними складовими крохмалю.
єдиного процесу — Особливості фотосинтезу у
метаболізму; прокаріотів. Планетарне значення
- організм — відкрита система, фотосинтезу.
енергетичні процеси у якій Загальні риси процесу хемосинтезу.
описуються законами Групи хемосинтезувальних організмів.
термодинаміки; Етапи хемосинтезу. Значення
- про різні шляхи розв’язання хемосинтезу для колообігу елементів у
єдиної проблеми ефективного природі.
газообміну (на прикладі різних Біосинтез жирних кислот і складних
принципів організації ліпідів.
дихальних систем); Утворення, запасання і використання
- про необхідність оновлення глікогену.
ґрунту чи насичення його Основні функції екскреції та
мінеральним добривами для осморегуляції: виділення побічних
забезпечення життєдіяльності продуктів метаболізму, регуляція
рослин; концентрації йонів, виділення
- знання механізмів транспорту токсинів.

твариноподібних організмів;
- різних типів нирок;
- різних шляхів виділення для
однакових речовин;
- поліфункціональної ролі
органів виділення;
- інгредієнтів харчових
продуктів, що не виводяться з
організму людини;
- взаємозалежності та
взаємовпливу різних процесів
метаболізму.
пояснює:
- значення неорганічних та
органічних сполук для
організмів;
- термодинамічні
закономірності метаболічних
процесів;
- різницю між катаболізмом та
анаболізмом;
- броунівський рух – основа
біохімічних реакцій
метаболізму;
- різницю між різними типами
мембранного транспорту;
- залежність типу кореневої
системи від вологості
середовища існування;
- роль транспортних систем
організмів для забезпечення
фізіологічних процесів обміну
речовин;
- роль продихів у механізмі
транспірації;
16
- відмінність за способом живлення речовин дають можливість Продукти виділення: нітрогеновмісні
гетеротрофів і автотрофів; регулювати процеси продукти розпаду білків і нуклеїнових
- зв’язки між способом надходження метаболізму; кислот (амоніак, сечова кислота,
газів до організму і середовищем - як процес травлення сечовина); кисень, як продукт
його існування забезпечує організм фотосинтезу; вуглекислий газ, жовчні
- структурні й функціональні будівельним матеріалом та пігменти, токсини.
адаптації органів дихання, що енергією; Способи виділення продуктів
виникли у процесі еволюції; - що процесу окислення метаболізму клітиною: мембранний
- різницю між апопластичним і підлягають усі органічні транспорт, екзоцитоз.
симпластичним транспортом сполуки; Різноманітність органів виділення
речовин; - про АТФ, як універсальне багатоклітинних тварин, їх будова і
- причини і умови необхідні для джерело та акумулятор функції. Еволюція видільної системи.
транспорту речовин організмом; енергії; Роль шкіри, легень, печінки і
- причини аутофагоцитозу й автолізу; - про те, як знання механізмів кишечнику у виділенні продуктів
- зв'язок між способом добування синтезу білка лежать в основі обміну речовин.
їжі, типом травлення та об’єктами розвитку прикладного Виділення води рослиною. Гутація.
живлення тварини; напрямку медико-біологічних Транспірація. Регуляція транспірації.
- енергетичну ефективність наук; Кількісні показники транспірації.
аеробного та анаеробного етапу - про планетарну роль Екскреція шкідливих речовин у рослин
енергетичного обміну; фотосинтезу; — листопад
- - зв'язок між будовою окремих - необхідність врахування Роль виділення у підтриманні
компартментів мітохондрій та морфофізіологічних гомеостазу. Токсичний вплив
певними процесами кисневого особливостей (індивідуальних, продуктів обміну речовин на
етапу енергетичного обміну; вікових тощо) для організми. Фактори порушення
- відмінність між аеробами та нормального перебігу в процесів виділення.
анаеробами; організмі людини процесів Єдність процесів обміну речовин і
- схему загальних шляхів катаболізму виділення; енергії. Взаємоперетворення речовин
біомолекул - обмін речовин відбувається на у організмі.
- різницю між біосинтезом білка у всіх рівнях організації живого. Відкритість біологічних систем.
прокаріотичних та еукаріотичних Процеси і результати обміну речовин у
клітинах; живих системах із погляду
- відхилення від універсальності термодинаміки. Метаболічна
генетичного коду: геном інженерія.
мітохондрій і хлоропластів
- відмінність процесу біосинтезу

- механізм роботи продихів;
- механізми транспорту
речовин по ксилемі та флоемі;
- механізми перенесення газів
кров’ю;
- наявність позаклітинного
травлення у гетеротрофів з
клітинною стінкою;
- значення мікроворсинок у
процесах всмоктування
речовин;
- роль травлення у процесі
обміну речовин;
- зміну енергії у ході реакції;
- механізм ферментативного
каталізу;
- механізм алостеричної
регуляції;
- принцип інгібування за типом
зворотного зв'язку;
- принцип субстратного
фосфорилювання;
- значення гліколізу й циклу
трикарбонових кислот;
- принцип роботи дихального
ланцюга і АТФ-синтази;
- механізм β-окиснення жирних
кислот;
- процесинг мРНК;
- механізми матричних
синтезів;
- роботу рибосоми під час
трансляції;
- особливості структури тРНК;
- принцип роботи
17
білків у прокаріот та еукаріот;
- фактори часу життя різних видів
РНК;
- умови виходу мРНК з ядра у
цитоплазму;
- відмінність рибосом еукаріот та
прокаріот
- роль р РНК у формуванні
трансляційного комплексу
біосинтезу білка
- особливості синтезу
мембранозв'язаних та секреторних
білків;
- роль шаперонів у процесі фолдінгу
білків
- ресурси потрібні для фото- і
хемосинтезу;
- зв'язок між будовою окремих
компартментів хлоропластів та
світловою і темновою фазами
фотосинтезу;
- пігментну систему зеленого листка
вищих рослин у зв’язку з функцією
фотосинтезу;
- відмінність між фотосинтезом та
хемосинтезом;
- відмінність фотосинтезу у прокаріот
та рослин;
- - різноманітність шляхів отримання
АТФ при хемосинтезі;
- роль шкіри і дихальної системи у
процесах виділення;
- роль нирок у підтриманні
осмотичних властивостей крові;
- закони термодинаміки біологічних

світлозбиральних комплексів
фотосистем;
- закономірності
транспортування електрона
фотосинтетичним ланцюгом
перенесення електрона;
- механізм виникнення
протонного градієнту під час
світлової фази фотосинтезу;
- роль
рибулозобісфосфаткарбоксил
ази в автотрофному живленні;
- принцип роботи
бактеріородоспину;
- схожості й відмінності між
хемосинтезом і
фотосинтезом;
- необхідність утворення
вуглеводів і ліпідів наново;
- значення виділення продуктів
метаболізму для підтримки
гомеостазу організму;
- залежність між площею
поверхні тіла тварини та
особливостями виділення
продуктів метаболізму;
- залежність способу виведення
сполук з тваринного організму
від їх хімічної природи;
- роль шкіри, легень, печінки і
кишечнику у процесах
виділення кінцевих продуктів
обміну речовин;
- фізіологічне значення гутації,
транспірації;
18
систем.
прогнозує:
- динаміку катаболічних та
анаболічних процесів на різних
етапах онтогенезу, при зміні
функціональних станів організмів;
- зміни метаболізму під впливом
внутрішніх і зовнішніх факторів;
- причини і наслідки ендемічних
хвороб;
- наслідки пересихання ґрунту для
рослини;
- можливість вирощування рослин
способами, альтернативними
традиційним (гідро- та аеропоніка
тощо);
- наслідки порушення
транспортування жирів в організмі
людини;
- як процес травлення обумовлює
втрату антигенних властивостей
органічних речовин
- сполучення роботи дихального
ланцюга з процесом синтезу АТФ;
- значення біосинтезу білку для
життєдіяльності клітини
- використання хемосинтетичних
процесів у різних сферах
господарства;
- наслідки порушення роботи органів
виділення;
- значення вивчення процесів обміну
для формування навичок

- значення листопаду у
екскреції шкідливих речовин у
рослин;
- значення
взаємоперетворення речовин
у організмі;
- зміну вільної енергії в ході
метаболічних процесів;
- зміну ентропії в організмах і
довкіллі внаслідок постійного
обміну речовин.
класифікує:
- організми за джерелом
енергії та джерелом Карбону;
- тварин за типом органу
дихання;
- види активного та пасивного
транспорту;
- види ендоцитозу;
- транспортні білки крові;
- типи транспортних систем у
рослин та тварин;
- типи травлення;
- способи всмоктування
речовин у тонкому
кишківнику;
- способи регуляції
метаболічних шляхів;
- способи накопичення енергії у
клітині;
- шляхи окиснення глюкози у
клітині;
- типи кодонів;
- фотосинтетичні пігменти;
- системи виділення різних груп
19
здорового способу життя;
- створення продуктів метаболічної
інженерії.
практикує:
- розрахунки власного основного
обміну для складання
збалансованого раціону живлення;
- створення моделі рослинної
клітини як осмотичної системи;
- використання таблиць, графіків,
моделей, відеоматеріалів, 3D-
анімацій, web-сайтів для кращого
розуміння та засвоєння матеріалу;
- використання таблиці генетичного
коду для розв’язання задач;
- заходи з підвищення ефективності
фотосинтезу
- метод спостереження біологічних
об’єктів, експериментальний
метод.
застосовує знання:
- для вироблення правильної
стратегії харчування у різних
умовах фізичного та емоційного
навантаження
- для аналізу харчової та
енергетичної цінності продуктів
харчування;
- для розв’язування ситуаційних
задач щодо процесів обміну
речовин та перетворення енергії;
- для догляду за рослинами;
- для корекції власної поведінки в
умовах середовища з низьким
 20

організмів; парціальним тиском кисню;

- продукти екскреції; - для оптимізації власних
- системи за наявністю обміну фізіологічних процесів травлення;
енергією й речовиною з - для розуміння процесів анаболізму
довкіллям. та шляхів його регуляції для
характеризує: формування стратегії харчування у
- субстрати метаболізму (малі різних умовах фізичного та
органічні молекули, емоційного навантаження;
макромолекули, неорганічні - для профілактики захворювань
речовини, вітаміни); органів виділення.
- умови метаболізму (водне
середовище, наявність
ферментів, спеціалізовані
структури клітини);
- етапи метаболізму;
- значення макро- та
мікроелементів для
організмів;
- середовище як джерело
речовин для організмів;
- процеси, що відбуваються на
різних етапах метаболізму;
- метаболічну рівновагу як
умову гомеостазу;
- принципи побудови
дихальної системи тварин;
- вимоги до дихальної поверхні
для перебігу дифузії газів
(проникність, зволоженість,
значна площа і незначна
товщина тощо);
- роль продихів в отриманні
газів рослиною;
- причини і механізми
всмоктування речовин з
 21

ґрунту;
- способи транспорту речовин у
клітині;
- механізми транспорту
речовин у рослин та тварин;
- значення транспорту речовин
для забезпечення процесів
гомеостазу організму;
- роль ферментів у процесі
травлення;
- значення пробіотиків;
- необхідність аутолізу і
знищення власних елементів
клітини;
- роль коферментів у
ферментативних реакціях;
- шляхи утворення Нітроген-
вмісних кінцевих продуктів
обміну речовин;
- роль протонного градієнту у
синтезі АТФ у мітохондріях;
- енергетичний баланс
анаеробного і аеробного
окиснення глюкози та
різницю між ними;
- етапи біосинтезу білка;
- компоненти системи
біосинтезу білка;
- роль шаперонів у фолдінгу
білка;
- склад і будову рибосом;
- посттрансляційну
модифікацію білків;
- хлорофіл як оптичний і
хімічний сенсибілізатор;
 22

- світлову й темнову фази

фотосинтезу;
- особливості листка як органу
фотосинтезу;
- фотосинтез як основу
енергетичної піраміди у
біосфері;
- процеси глюконеогенезу і
синтезу жирних кислот і
складних ліпідів;
- механізми екскреції та
осморегуляції;
- екскрецію у одноклітинних
твариноподібних організмів;
- протонефридії, метанефридії,
зелені залози, мальпігієві
судини, нирки як органи
виділення;
- роль нирок у підтриманні
гомеостазу;
- етапи сечоутворення
(фільтрацію, реабсорбцію,
секрецію);
- відділи травної системи, що
беруть участь у виділенні
продуктів обміну речовин;
- роль продихів у виділенні
продуктів метаболізму
- особливості листка як органу
транспірації;
- значення підтримання
ентропії в біологічних
системах;
- напрями і методи
метаболічної інженерії.
 23

Практичні роботи: (4-5 на вибір):

1. Розрахунок основного обміну і власної добового витрати енергії, складання харчового раціону.
2. Вивчення активності ферментів слини.
3. Розв’язування задач на тему «Енергетичний обмін».
4. Розв’язування задач на тему «Біосинтез білка».
5. Розв’язування задач на тему «Фотосинтез і хемосинтез».
6. Виділення і розділення суміші рослинних пігментів методом паперової хроматографії.
7. Визначення інтенсивності транспірації та відносної транспірації ваговим методом.
8. Порівняльна характеристика змін у процесі еволюції органів травлення, дихання та виділення як оптимізація їх до процесів метаболізму.
9. Критичний аналіз реклами харчових продуктів та біодобавок.
Тема 4. Спадковість та мінливість (35 годин)
Знання Діяльність (уміння) Ставлення Зміст навчального матеріалу

оперує термінами: описує: усвідомлює: 1. Складові здоров’я людини

– алель, амніоцентез, аутосоми,
віддалена гібридизація,
гемізигота, геном, генотип,
гетерогаметність, гетерозигота,
гетерозиготність, гібрид,
гібридизація, гомогаметність,
гомозигота, гомозиготність,
домінування, епістаз, закон
гомологічних рядів спадкової
мінливості, закони Менделя,
закон чистоти гамет, закон Харді-
Вайнберга, кодомінування,
кросинговер, летальні гени,
локус, мінливість, модифікації,
модифікаційна мінливість,
мутаген, мутагенез, мутаційна
мінливість, мутації, неповне
домінування, норма реакції
ознаки, полігенія, поліплоїдія,
рекомбінація, розщеплення,
спадковість, статеві хромосоми,
- активні і неактивні ділянки
генома, екзони, інтрони;
- види хромосомних мутацій;
- методи діагностики,
профілактики та лікування
спадкових хвороб людини
планує:
- схеми схрещування для
одержання бажаного результату
у нащадків
розпізнає:
- домінантні та рецесивні
ознаки, зокрема у людини;
- типи мутацій;
- ознаки із вузькою і широкою
нормами реакції
ілюструє:
- закономірності успадкування;
- хромосомну теорію
спадковості;
- генетичні основи визначення
- молекулярні та Антропогенетика та медична генетика, євгеніка.
цитологічні основи Людина як об’єкт генетичних досліджень. Генетика
спадковості; особистості
- роль спадковості в
еволюції організмів; 2. Шляхи передачі інформації в живих системах
- роль мінливості в (центральна догма). Реплікація, транскрипція,
еволюції організмів; трансляція. Основні ферменти, що забезпечують
робить висновок: функціонування нуклеїнових кислот (полімерази,
- генетична гелікази, топоізомерази, і т.і.)
неоднорідність живих Сучасні уявлення про структуру гена. Некодувальні
організмів – основа послідовності ДНК. Генетичний код та його
біологічного прогресу властивості.
оцінює:
- генетичну роль Генетична система прокаріотичних (нуклеоїд,
батьківських особин у плазміди) та еукаріотичних (пласти) клітин. Геном.
визначенні ознак Регуляція активності генів.
нащадків; 3. Генетика – наука про закономірності
- роль генних мутацій у успадкування ознак та їх мінливість. Основні етапи
розвитку спадкових розвитку генетики.
хвороб
висловлює судження: Методи генетичних досліджень (гібридологічний,

транскриптон
наводить приклади:
- що дозволяють перевірити
встановлені Г. Менделем і Т.
Морганом закони спадковості та
їхні наслідки;
- хімічних методів дослідження
молекулярної структури гена;
успадкування гена, зчепленого зі
статтю;
- прояву зчепленого
успадкування; хромосомних
перебудов;
- ознак із вузькою і широкою
нормами реакції;
пояснює:
- реалізацію генетичної
інформації у формуванні ознак;
- біологічні антимутаційні
механізми;
- генетичну мінливість у
природних популяціях
класифікує:
- мінливість;
- типи мутацій;
- характеризує:
- методи генетичних
досліджень;
- типи схрещувань;
- будову та функції генів;
- форми взаємодії неалельних
генів;
- сучасні напрями досліджень
молекулярної генетики;
- типи успадкування у людини;
статі;
- типи і загальні властивості
мутацій;
- процес видоутворення
оцінює:
- генетичну роль батьківських
особин у визначенні ознак
нащадків;
- роль генних мутацій у розвитку
спадкових хвороб
аналізує:
- вплив середовища на прояв
генів у фенотипі;
- молекулярні основи спадкової
мінливості;
- можливості різних методів
селекції у створенні організмів з
новими комбінаціями
спадкових ознак
прогнозує:
- значення генотипу і умов
середовища для формування
фенотипу;
- наслідки результатів медико-
генетичного консультування;
- можливості профілактики
спадкових хвороб людини
практикує:
- виявлення домінантних і
рецесивних ознак у культурних
рослин та домашніх тварин
застосовує знання:
- для запису схем схрещування;
- визначення фенотипу і
24
- диплоїдність як близнюковий, цитологічний, популяційний
механізм генетичної (статистичний) біохімічний та молекулярно-
стабільності організмів біологічний). Генетична термінологія та символіка.
Гібридологічний метод. Типи схрещувань.
Закономірності успадкування, встановлені Г.
Менделем. Закон чистоти гамет. Їх цитологічні
основи.
Множинний алелізм. Взаємодія алельних генів.
Плейотропія.
4. Хромосомна теорія спадковості.
Зчеплене успадкування. Кросинговер. Групи
зчеплення генів. Генетичні карти хромосом.
Генетика статі. Генетичні основи визначення статі у
різних груп організмів. Успадкування, зчеплене зі
статтю.
5. Взаємозв’язок між генотипом і фенотипом.
Взаємодія неалельних генів (компліментарність,
епістаз, полімерія). Генотип як цілісна система.
6. Мінливість ознак та її типи. Спадкова і
неспадкова мінливість. Мінливість бактерій та
вірусів.
Мутації, їх молекулярна основа. Типи і загальні
властивості мутацій. Мутагенні чинники: фізичні,
хімічні, біологічні; їх вплив на живі системи.
Значення мутацій.
Властивості модифікаційної мінливості. Поняття
норми реакції, варіаційного ряду, варіаційної
кривої.
7. Генетика людини. Методи вивчення та
 25

- закономірності генотипу батьків і нащадків, особливості успадкування. Спадкові хвороби, їх

цитоплазматичної спадковості; домінантних та рецесивних виявлення (генетичне обстеження, пренатальна
- норму реакції як межу адаптації ознак діагностика і т.і.) та профілактика (медико-
організму; генетичне консультування).
- сутність гібридологічного
методу дослідження; 8. Вид і популяція. Популяційна генетика.
- статистичний характер законів Елементарні процеси еволюції: Закон Харді-
спадковості Г. Менделя; Вайнберга, мутації, міграція, випадковий дрейф
- причини відхилень від генів. Процес видоутворення.
встановлених Г. Менделем
кількісних співвідношень при
розщепленні;
- закони Г. Менделя з позицій
хромосомної теорії;
- необхідність медико-
генетичного консультування;
- регуляцію генної активності;
- механізми визначення статі;
- чинники, що зумовлюють зміну
генетичного складу популяцій:
мутації, міграції, популяційні
хвилі, ізоляція, природний добір;
- дрейф генів як випадковий
процес у популяції;
- мутації як основу
видоутворення
Практичні роботи (2-3 на вибір):
1. Виявлення та опис нормальних і мутантних форм дрозофіли.
2. Вивчення мінливості рослин. Побудова варіаційного ряду і варіаційної кривої.
3. Складання родоводів.
4. Розв’язування типових задач з генетики: успадкування ознак.
5. Розв’язування типових задач з генетики: визначення типу мутацій.
6. Визначення характеру успадкування та мінливості організмів.
Тема 5. Репродукція та розвиток (55 годин)
Репродукція (25 годин)
 26

Знання Діяльність (уміння) Ставлення Зміст навчального матеріалу

оперує термінами: описує: усвідомлює: 1.Репродукція молекул

- реплікація ДНК; - будову вірусів віроїдів та
- значення вірусів та Реплікація ДНК: етапи, фактори, регуляція,
- пріони; пріонів на малюнках та схемах;
- віруси; -процес реплікації ДНК та пріонів у житті людини значення. Зворотна транскрипція :механізми,
- віроїди зворотної транскрипції на
та природи; значення.
-соматичні клітини; схемах;
- гамети; - структурно - морфологічні - біологічне значення Місце вірусів у системі органічного світу.
- гаметогенез; зміни ядра у клітині під час
різних типів поділу Особливості будови і процесів життєдіяльності
- життєвий цикл клітини; життєвого циклу на малюнках,
- проліферація; схемах та мікропрепаратах; клітини; вірусів тварин, рослин та бактерій. Шляхи
- інтерфаза; - морфологічну будову
-значення кросинговеру проникнення вірусів у клітини і організм хазяїна.
- мітоз; метафазної хромосоми на
- мейоз; малюнках та схемах; у формуванні Поняття про віроїди, пріони. Значення їх у природі
- кросинговер; - етапи сперматогенезу та
різноманітності та житті людини. Будова і особливості репродукції
- каріотип; овогенезу у
- амітоз; ссавців нащадків; різних систематичних груп вірусів та пріонів.
- апоптоз; - типи яйцеклітин;
- роль статевого процесу Загальна характеристика інфекційного процесу,
- каріокінез; - будову яйцеклітини та
- цитокінез; сперматозоїда; у відтворені нащадків та викликаного вірусами. Залежність профілактики та
- статеве та нестатеве - способи та етапи запліднення
еволюції організмів; лікування вірусних хвороб рослин, тварин та
розмноження у хребетних тварин;
- запліднення; - подвійне запліднення у - наслідки вживання людини від особливостей збудника. Гіпотези
- гермафродитизм; покритонасінних.
алкоголю на процеси виникнення вірусів. Значення вірусів у процесі
- брунькування; - механізми загибелі клітини;
- шизогонія; - механізми визначення статі. гаметогенезу; еволюції.
- спороутворення; планує:
-наслідки порушення 2 Репродукція клітин.
- фрагментація; - використовувати знання про
- поліембріонія; інфекційні агенти для процесів запліднення Репродукція прокаріотичних клітин. Бінарний
- апоміксис; профілактики захворювань;
для людини поділ.
- копуляція; - більш детальне знайомство з
- кон’югація; сучасними клітинними робить висновок: Репродукція еукаріотичних клітин. Соматичні і
- партеногенез; технологіями, їхнім значенням - закономірності статеві клітини. Каріотип. Порівняльна
- неотенія;
для людства;
 27

- педогенез; розпізнає: відтворення лежать в характеристика наборів хромосом різних видів.

- ембріонізація; -структурні компоненти вірусів
основі процесів, що Життєвий цикл клітин. Інтерфаза: періоди та
- статевий диморфізм; на малюнках та схемах;
- гетерогаметна стать; -процес реплікації ДНК на відбуваються на різних тривалість. Значення інтерфази. Регуляція
- гомогаметна стать схемах;
рівнях організації життя інтерфази. Структурна організація інтерфазного
наводить приклади: -клітини на різних стадіях
-хвороб, спричинених вірусами, життєвого циклу на схемах та та забезпечують його хроматину. Будова нуклеусом. Типи та значення
пріонами, віроїдами; мікропрепаратах;
існування у часі та основних та кислих білків.
- клітин або організмів, які - яйцеклітини та сперматозоїди
поділяються амітозом, мітозом, на малюнках та просторі; Способи репродукції клітин. Непрямий поділ.
мейозом; мікропрепаратах;
- мейоз передує Мітоз (каріокінез та цитокінез).
- ізо-, гетеро- та оогамії;
-будови яйцеклітин хордових та ілюструє: утворенню гамет у Фази мітозу, їх тривалість та біологічне значення.
безхребетних; - етапи проникнення вірусів у
тварин та спор у рослин; Структурні зміни хроматину на різних етапах
- кон’югації та копуляції; клітину господаря;
- організмів із зовнішнім та - етапи гаметогенезу на - порушення під час мітотичного циклу клітини. Морфологічна будова
внутрішнім заплідненням; препаратах статевих залоз
мейозу приводять до метафазної хромосоми. Порушення процесу
- поліембріонії та апоміксису; людини;
- партеногенезу, неотенії, - етапи мітозу та мейозу; генетичних вад мітозу. Цитокінез у рослин та тварин. Типи мітозу.
педогенезу; - способи вегетативного
організмів; Регуляція процесу мітозу.
-яйценародження, розмноження
яйцеживонародження, аналізує: оцінює: Непрямий поділ
справжнього народження; - місце вірусів у системі живої
- знання про Мейоз. Фази мейозу. Кросинговер. Порушення
гермафродитизму природи;
- організмів з гетерогаметною та - взаємозв’язок між будовою і життєдіяльність вірусів, мейозу. Біологічне значення мейозу у тварин та
гомогаметною статтю. функціями хромосом;
для здійснення рослин.
пояснює: - значення мітозу і мейозу для
- значення реплікації ДНК; розмноження організмів; профілактики вірусних Прямий поділ - амітоз. Значення.
- роль пріонів, віроїдів у - різні механізми визначення
захворювань і надання Приклади.
природі; статі;
- значення мітозу та мейозу у - значення у житті людини першої допомоги у разі Старіння і загибель клітин. Апоптоз, некроз.
розмноженні організмів; природного та штучного
їх виникнення; Клітинні технології в біології та медицині.
- роль клітинних органел у вегетативного
процесі цитокінезу та розмноження; - наслідки порушення 3. Репродукція організмів
каріокінезу; - значення клітинних технологій
процесу мейозу; Форми розмноження організмів. Нестатеве

- значення кросинговеру;
- переваги внутрішнього
запліднення порівняно із
зовнішнім;
- особливості гаметогенезу у
чоловічої та жіночої статі.
- роль клітинних органел у
процесі дозрівання
сперматозоїдів;
- роль кортикальної реакції у
процесі запліднення;
- біологічне значення подвійного
запліднення покритонасінних;
- процес клонування;
- механізми визначення статі;
- відмінності понять стать та
гендер
класифікує:
- типи вірусів;
- типи поділу клітин;
- способи розмноження;
- типи яйцеклітин;
- типи народження
характеризує:
- структуру і відтворення вірусів
та пріонів;
- процес реплікації ДНК, та
процес зворотної транскрипції;
- етапи життєвого циклу клітини;
- типи мітозу;
- будову метафазної хромосоми;
- процес мейозу, кросинговер;
- форми розмноження
одноклітинних організмів;
- форми розмноження
28
в медицині та сільському - перспективи та і статеве розмноження: цитологічні основи, форми,
господарстві
можливості клітинних біологічне значення. Способи нестатевого
прогнозує:
- негативний вплив деяких технологій у медицині, розмноження прокаріотів, грибів, рослин та
вірусів на репродуктивну
сільському господарстві тварин. Поліембріонія. Клонування. Використання
систему людини.
-вплив негативних факторів та екології вегетативного розмноження рослин та грибів у
середовища, наркотичних
висловлює судження: агрокультурі.
речовин на процеси
гаметогенезу людини. - способи непрямого Статеве розмноження і статевий процес.
поділу – мітоз та мейоз Способи статевого розмноження. Будова статевих
практикує:
- запобігання вірусним лежать в основі сталості клітин різних систематичних груп організмів.
хворобам, та попередженню
виду; Гаметогенез у рослин та грибів. Гаметогенез у
ВІЛ-інфікування;
- процес гаметогенезу тварин на прикладі ссавців. Будова статевих залоз.
- використання таблиць,
надзвичайно чутливий Особливості сперматогенезу та овогенезу у
графиків,моделей,відеоматеріа
лів,3D анімації; web-сайтів для до дії несприятливих людини. Фактори регуляції гаметогенезу. Вплив
кращого розуміння та засвоєння
факторів; негативних факторів середовища, алкоголю,
матеріалу;
- роботу з біологічними -збереження тютюнопаління на процеси гаметогенезу людини.
приладами, інструментами,
репродуктивного Еволюція статевого розмноження.
довідниками;
- спостереження за здоров’я залежить від Запліднення: його форми, етапи значення.
біологічними об'єктами і станом
здорового способу життя Запліднення у нижчих, вищих спорових та
власного організму, біологічні
експерименти; голонасінних рослин. Подвійне запліднення у
застосовує знання:
покритонасінних рослин. Зовнішнє та внутрішнє
-для профілактики вірусних
інфекцій; запліднення у тварин. Партеногенез. Апоміксис.
- для розуміння порушення
Неотенія, Педогенез.
процесу гаметогенезу при дії на
організм алкоголю, тютюну. Етапи запліднення у людини. Причини
- для формування здорового
порушення процесів запліднення у людини.
 29

багатоклітинних організмів; способу життя Екстракорпоральне запліднення. Способи

- етапи гаметогенезу;
контрацепції.
- типи яйцеклітин
- зовнішнє і внутрішнє Механізми визначення статі. Стать і гендер у
запліднення;
людини. Гермафродитизм. Види гермафродитизму
- типи народження.
Типи народження.
Практичні роботи: (2-3 на вибір)
1. Вивчення стадій мітозу на препараті корінця цибулини.
2. Вивчення будови хромосом на постійному препараті гігантських хромосом мотиля.
3. Вивчення стадій гаметогенезу на постійних препаратах сім’яників та яєчників ,таблицях малюнках.
4. Вивчення будови статевих клітин тварин зміни їхньої будови у процесі еволюції.
5. Нестатеве розмноження – брунькування дріжджів.
6. Типи та способи розмноження організмів.
7. Розв’язування задач на тему «гаметогенез, значення мейозу при гаметогенезі, кількісні зміни генетичного матеріалу».
8. Відмінність сперматогенезу та овогенезу у людини.
9. Цитогенетична характеристика ядра соматичної клітини у різні періоди клітинного циклу.
10. Порівняльна характеристика мітозу та мейозу. Складання аплікаційних схем мітозу і мейозу.
Розвиток (30 годин)
Знання Діяльність (уміння) Ставлення Зміст навчального матеріалу

оперує термінами: описує: усвідомлює: 1. Індивідуальний розвиток організмів

- онтогенез; - етапи ембріогенезу у рослин та
- біологічне значення (онтогенез).
- дроблення; тварин;
- бластомер; - типи бластул; процесів розвитку і росту Типи онтогенезу у тварин. Періодизація
- бластодерма; - типи гаструляції;
у забезпеченні онтогенезу багатоклітинних організмів.
- бластоцель; - будову зародка на стадії
- гаструляція; формування мезодерми; неперервності життя; Етапи ембріонального розвитку у тварин.
- гісто- та органогенез; -способи утворення мезодерми;
- вразливість Ооплазматична сегрегація та презумптивні зони
- морула; - типи стовбурових клітин;
- бластула; - похідні ектодерми; функціонування зиготи. Типи та закономірності процесів
- гаструла ; - похідні мезодерми;
репродуктивної системи дроблення. Тотипотентність бластомерів як
- нейруляція; - похідні ентодерми;
- осьові органи; - ембріональну індукцію; людини при дії передумова появи однояйцевих близнюків. Поява
- ектодерма; - типи поза зародкових органів;
 30

- ентодерма; - прямий розвиток; негативних факторів багатоклітинного одношарового зародка –

- мезодерма; - розвиток з перетворенням;
внутрішнього та бластули. Типи бластул у хордових. Способи
- мезенхіма; - процес старіння на
- целом; молекулярному, клітинному та зовнішнього гаструляції. Способи закладки мезодерми у
- стовбурова клітина; організмовому рівні;
середовища; безхребетних та хордових. Гістогенез, органогенез.
-диференціація; - способи росту та регенерації.
- ембріональна індукція; Ілюструє: Поняття про стовбурові клітини та їхні властивості.
- провізорні органи: - етапи індивідуального
- вплив факторів Диференціація клітин, поява тканин. Ембріональна
амніон, розвитку;
алантоїс, сероза, хоріон, - типи бластул зовнішнього та індукція. Процес нейруляції, формування
плацента; - компоненти зародка на стадії
внутрішнього комплексу осьових органів. Первиннороті та
- прямий розвиток; формування мезодерми;
- непрямий розвиток; - схему розвитку організмів з середовища на ріст вториннороті організми. Похідні зародкових
- ювенільний період; повним та неповним
організму людини; листків. Поняття про провізорні органи. Амніоти та
- пубертатний період; перетворенням
- старіння ; порівнює за вказаними робить висновок: анамнії. Механізми регуляції онтогенезу.
- ріст; ознаками:
-процес розвитку Ембріологічні теорії та закони.
- регенерація; - типи стовбурових клітин
наводить приклади: - мітотичний цикл клітин на спостерігається на всіх Періодизація ембріонального
-способів дроблення, стадії дроблення та типового
рівнях організації розвитку людини. Типи дроблення та гаструляції у
- типів бластул, поділу соматичних клітин;
-способів гаструляції - типи бластул у відповідності до живого; людини. Критичні періоди розвитку зародка
- ембріональних індукторів; вмісту жовтку в яйцеклітинах;
- онтогенез- процес людини. Будова та функції плаценти людини.
-провізорних органів, - зміни будови яйцеклітин у
-анамніїв та амніот; процесі еволюції; реалізації спадкової Вплив алкоголю, нікотину, наркотичних речовин та
-організмів з прямим розвитком - процес росту та розвитку;
інформації; фізико-хімічних факторів зовнішнього середовища
та метаморфозом, - прямий та непрямий
- обмеженого та необмеженого розвиток; - чинники зовнішнього і на розвиток зародка людини. Поняття про
росту, - способи регенерації;
внутрішнього тератогенез.
- періодичного та - способи росту;
неперіодичного росту, - життєві цикли хребетних, середовища впливають Ембріональний розвиток та його етапи у рослин
рівномірного та нерівномірного безхребетних тварин, рослин;
на ріст та розвиток (ембріогенез та спокій).
росту аналізує:
- фізіологічної та репаративної -біологічне значення явища людини Сучасні методи ембріології. Тканинна та
регенерації. взаємодії частин зародка; ембріональна інженерія, химерні організми.
 31

пояснює: - вплив тератогенних чинників цінує: Репродуктивна медицина.

-залежність способів дроблення і на формування зародка;
- отриманні знання для Постембріональний розвиток організмів.
утворення різних типів бластул - переваги і недоліки статевого
від кількості жовтка в
розмноження та живо розуміння здорового Типи постембріонального
яйцеклітинах та йогонародження; розвитку у тварин. Прямий розвиток. Поняття
способу життя з метою
розміщення; планує: ембріонізації. Розвиток з повним та неповним
- зміни у будові яйцеклітин в ході
- використовувати сформовані збереження
перетворенням. Біологічне значення
еволюції; здоров’язберігаючі
репродуктивного метаморфозу. Регуляція постембріонального
- причину зменшення розмірів компетентності у
клітин під час дроблення зиготи; повсякденному житті для здоров’я, розвитку.
-значення ембріональної профілактики порушень Етапи постембріонального розвитку насінних
індукції; репродуктивної системи; висловлює судження: рослин (догенеративний, генеративний,
- значення утворення прогнозує: постгенеративний).
провізорних органів; - вплив негативних факторів -про
Вікові періоди індивідуального
-значення непрямого розвитку середовища на порушення необхідність розвитку людини. Статеве дозрівання.
для особини та виду розвитку зародка;
та можливість Профілактика захворювань, що передаються
практикує:
характеризує: запобігання ускладнень, статевим шляхом.
збереження
- етапи ембріогенезу та спокою у пов’язаних з репродуктивним Старість як етап онтогенезу.
рослин; здоров’ям; репродуктивного Теорії старіння на молекулярному, клітинному та
-процес дроблення, гаструляції, - використання таблиць, здоров’я молоді; організмовому рівнях.
утворення тканин та органів у графиків,моделей,відеоматеріа Життєві цикли та чергування поколінь. Прості
тварин; лів,3D анімації; web-сайтів для - про залежність
та складні життєві цикли рослин та тварин.
-провізорні органи: амніон, кращого розуміння та засвоєння розвитку дитини в
алантоїс. серозу, хоріон, матеріалу; 2.Ріст та регенерація
плаценту; - роботу з біологічними материнському організмі Біологічні основи процесів росту та регенерації.
-закон Бера приладами, інструментами, від здоров’я матері, її Поняття про проліферацію та диференціацію
-закон Геккеля-Мюллера; довідниками; клітин.
- постембріональний розвиток у - спостереження за поведінки;
Типи, швидкість, тривалість росту різних груп
рослин і тварин; біологічними об'єктами і станом організмів.
- первинний ріст рослини: власного організму, біологічні
Регуляція росту у тварин та рослин.
апікальний , інтеркалярний. експерименти
- вторинний ріст стебла у - навички пошуку наукової Вплив на ріст організму людини екзогенних та
дерев'янистих дводольних, річні інформації; ендогенних чинників (поживних речовин,
кільця. дотримується правил: мікроелементів, вітамінів,
 32

- вторинний ріст коренів - безпеки при виконанні гормонів). Роль незбалансованого харчування,
дводольних; практичних та лабораторних вживання алкоголю та тютюну на ріст людини.
робіт; Регенерація Типи регенерації. Рівні регенерації:
репарація ДНК, регенерація на субклітинному,
клітинному, тканинному, органному рівнях.
Здатність до регенерації у різних тварин.
Стимуляція регенераційних процесів.
Трансплантація органів.
Використання 3 D друку у відтворені тканин та
органів.
Практичні роботи: (2-3 на вибір):
1. Вивчення будови яйцеклітини птаха.
2. Спостереження та опис комах на різних стадіях розвитку.
3. Періодичність росту дерев’янистих рослин.
4. Періодичність росту луски риби.
5. Вивчення етапів ембріогенезу хордових тварин.
6. Вивчення похідних зародкових листків.
7. Форми розмноження організмів.
8. Вивчення типів регенерації.

11 клас

175 годин, 5 годин на тиждень

Тема 6. Адаптації (60 годин)

Подразливість (15 годин)
Знання Діяльність (уміння) Ставлення Зміст навчального матеріалу

оперує термінами: описує: усвідомлює: Подразливість як здатність біологічних об’єктів

- Подразливість, - види подразників, види - неможливість (клітини, тканини, організму) реагувати на
- рецептор, рецепторів, структуру існування життя без екзогенні та ендогенні подразники. Подразливість
 33

- ліганд, рефлекторної дуги, подразливості, на клітинному рівні: будова та значення клітинних

- фототропізм, - механізм формування - роль нормального рецепторів; механізми трансмембранної передачі
- фотоперіодизм, потенціалу дії функціонування сигналу.
- геотропізм, планує: сенсорних систем у житті Подразливість в одноклітинних організмів
- настії, експеримент для виявлення людини і себе особисто (реакції на зміну харчових ресурсів, температури,
- таксиси, таксисів у протистів, визначення робить висновок: освітленості тощо. Міжорганізмова передача
- сенсор, порогу чутливості, адаптації - про значення сигналів у прокаріотів, грибів.
- аналізатор, аналізаторів, формування подразливості для Фізіологічні основи подразливості у рослин.
- збудливість, умовних рефлексів у домашніх існування організмів та Реакції рослин на світло, гравітаційне поле, зміну
- рефлекс, тварин. екосистем, температури, вологості. Особливості реакцій
- рефлекторна дуга, розпізнає: - про комахоїдних рослин.
- мембранний потенціал, - види таксисів, взаємоузгодженість Збудливі тканини тварин. Мембранний
- потенціал дії, - види подразливості у рослин, діяльності сенсорних потенціал і потенціал дії. Види рецепторів.
- деполяризація, реполяризація,
- види рецепторів систем і компенсаторне Сприйняття сигналів, поріг збудливості.
- перша і друга сигнальні - безумовні і умовні рефлекси посилення розвитку Сенсорні системи багатоклітинних, їх еволюційне
системи. у тварин одних систем за умови ускладнення.
аналізує: втрати чи Рефлекси. Роль нервової та м’язової систем у
називає: механізми передачі сигналу в недорозвиненості інших. реакції-відповіді на подразнення.
- збудливі тканини, клітину та формування клітинної оцінює: Безумовні й умовні рефлекси. Відповідь на
- компоненти сенсорних відповіді - рівень подразливості подразнення за участі вищої нервової діяльності.
систем механізми формування та ступінь розвитку Слово (чи символ) як подразник. Перша і друга
- види рецепторів за мембранного потенціалу та сенсорних систем у сигнальні системи. Формування другої сигнальної
механізмом сприйняття потенціалу дії певних біологічних системи у людини.
наводить приклади: обґрунтовує: об’єктів, Значення подразливості у пристосуванні до умов
- подразників, зв'язок будови сенсорних - швидкість сприйняття середовища.
- реакцій рослин на дію систем з їхніми функціями, та обробки інформації Роль подразливості у внутрішньовидових та
подразників, - зв'язок особливостей розвитку сенсорними системами міжвидових взаємодіях в екосистемі.
- безумовних і умовних різних сенсорних систем людини
рефлексів, організму з умовами його - значення другої Демонстрування: рефлексів (колінного,
існування та способом життя сигнальної системи у Ахіллового, зіничного, рефлексу кліпання,
пояснює: прогнозує: становленні людини і клімостатичного рефлексу Данієлопуло,
- механізми функціонування реакції клітин і організмів на суспільства. ортостатичного рефлексу Превеля.
сенсорних систем конкретні подразники висловлює судження: Лабораторні дослідження:
дотримується правил: - про відповідність Таксиси у протистів
збереження нормального стану особливостей розвитку Встановлення порогу чутливості смакового

власних сенсорних систем
практикує:
формування умовних рефлексів
у домашніх тварин
застосовує знання:
для збереження власного
здоров’я (враховуючи правила
гігієни сенсорних систем та
розуміючи можливості їхньої
адаптації), для догляду за
домашніми тваринами і
рослинами
Практичні роботи:
1. Моделювання фізіологічних і поведінкових реакцій організмів на подразники, сформовані іншими організмами екосистеми (у вигляді
розгорнутих ілюстрованих схем).
Знання Діяльність (уміння)
оперує термінами: описує:
- моторні білки, циклоз, - відмінності і подібності між - життєву необхідність руху різних рівнях організації живого. Типи руху
амебоїдний рух, окультуреними рослинами та
миготливий рух, брахіація, одомашненими тваринами з
махальний і ширяючий їхніми дикими предками;
польоти, прямоходіння; - шляхи щорічних міграцій комах,
- окультурення й риб, птахів;
одомашнення; - будову про- та еукаріотичного
- міграція; джгутиків;
- фототропізм, геотропізм, - різні типи м’язових тканин.
настія, тургор, планує:
подразливість, меристема; - заходи по підвищенню фізичної
- таксис, фагоцитоз; витривалості.
- аксонема, базальне тіло, розпізнає:
динеїн, тубулін, флагелін; - активні й пасивні форми
- посмугована, гладенька розселення живих організмів;
та серцева м’язові тканини, - клітини здатні до амебоїдного
34
подразливості способу аналізатора.
життя організмів; Дослідження адаптації аналізаторів.
про суб’єктивність (або Міні-проект
індивідуальність) Еволюція сенсорних систем у тварин (різних видів
сприйняття оточуючого систем: зорової, слухової, хімічного чуття,
світу. положення тіла в просторі)
проявляє зацікавленість: Формування умовних рефлексів у домашніх тварин
у пізнанні
функціонування
сенсорних систем,
Рух (15 годин)
Ставлення Зміст навчального матеріалу
усвідомлює: Рух як властивість живого. Функції руху. Рух на
для живих організмів; організмів.
- негативні наслідки вилову Поняття про амебоїдний та миготливий рух.
і полювання на тварин під Будова і функціонування джгутиків та війок.
час міграцій; Поширення і значення клітин з миготливими
- залежність росту рослин структурами в організмі людини.
від зовнішніх чинників; Будова і робота м’язів. Типи м’язової тканини.
- важливість підтримання Структура міоцитів і саркомерів. Механізм
імунітету; м’язового скорочення.
- значення активної роботи Типи рухів рослин.
миготливих структур тіла Способи розселення живих організмів.
людини для нормального Поширення організмів внаслідок окультурення і
функціонування організму; одомашнення.
- значення активного Міграції тварин: причини, способи і шляхи.
способу життя для Вплив людської діяльності на міграційні процеси.
підтримання здоров’я.
 35

міоцит, міофібрили, руху; робить висновок:

саркомер, міофіламенти, - наслідки зниженої активності - про важливість рухової
актин, міозин. миготливих структур клітин тіла; активності для підтримання
наводить приклади: - клітини з різними типами власного здоров’я;
- окультурених і миготливих структур; - про вплив зміни клімату
одомашнених тварин; - різні типи м’язових тканин; на міграційні процеси;
- рослин здатних до - товсті і тонкі міофіламенти. - різні шляхи розв’язання
швидких рухів; ілюструє: однієї проблеми у природі
- клітин здатних до - різні типи рухів рослин. (на прикладі джгутиків про-
амебоїдного руху; оцінює: та еукаріотичних клітин).
- клітинний структур, клітин - зв’язки між особливостями оцінює:
та організмів яким будови плодів і способами їх - наслідки малорухливого
властивий миготливий рух. поширення; способу життя;
пояснює: - залежність між життєдіяльністю - негативний вплив людина
- різницю між видами руху; організму і напрямком його на шляхи міграції.
- наслідки окультурення і міграції; висловлює судження:
одомашнення; - вплив особливостей будови - про необхідність
- причини міграцій клітин на її здатність до врахування шляхів міграцій
організмів; амебоїдного руху; тварин у господарській
- механізми рухів рослин; - зв'язок між особливостями діяльності;
- внутрішньоклітинні будови та функцій різних типів про необхідність роботи
механізми амебоїдного м’язових тканин. джгутика сперматозоїда
руху; аналізує: людини для запліднення.
- принципи роботи - - залежність типу руху від
джгутиків і війок; середовища існування організму;
- механізм роботи м’язів. - значення рухів для
класифікує: життєдіяльності рослин;
- різні типи руху; - значення нерухомих закріплених
- різновиди м’язових частин для роботи джгутиків і
тканини; війок;
- активні і пасивні форми - залежність потужності м’язу від
поширення організмів. структури та тренованості.
характеризує: прогнозує:
- організми здатні до - час початку міграцій тварин;
різних типів руху; - наслідки втрати рослинами
 36

- спільні риси здатності до рухів;

одомашнених тварин; - наслідки втрати клітинами
- необхідні умови для імунної системи здатності до
початку міграції; амебоїдного руху.
- різну періодичність практикує:
міграцій; - рухливий спосіб життя,
- чинники, що стимулюють регулярну рухову активність;
тропізми; - дотримання правил про
- роль амебоїдного руху переміщення рослин і тварин між
для життя найпростіших та різними країнами;
для імунітету; - створення необхідних умов для
- шляхи перетворення ростових рухів рослин;
енергії під час роботи - здоровий спосіб життя, як
джгутиків і війок; запоруку народження здорових
- частини джгутиків про- та нащадків.
еукаріот; застосовує знання:
- структурні частини м’язів про роботу м’язів різних видах
структуру міоцита, фізичного навантаження.
саркомера.
Практичні роботи (дві на вибір):
1. Дослідження особливостей будови плодів і насіння залежно від способу поширення.
2. Дослідження залежності між типом руху організму і будовою його тіла.
3. Напрямки та результати одомашнення.
4. Дослідження шляхів міграції мічених тварин.
5. Ростові рухи рослин на прикладі проростків насіння.
Проекти (один на вибір):
1. Дослідження зв’язку між чисельністю одомашнених тварин і розвитком людства.
2. Ріст рослин в умовах невагомості.
3. Створення моделі еукаріотичного джгутика (війки).
Саморегуляція (15 годин)
Знання Діяльність (уміння) Ставлення Зміст навчального матеріалу

оперує термінами: описує: усвідомлює: Саморегуляція як здатність біологічних

- саморегуляція, - механізми терморегуляції, - значення збереження систем самостійно встановлювати і забезпечувати
- позитивний і - перебіг реакції запалення, гомеостазу для на відносно стабільному рівні фізіологічні,
 37

негативний зворотний - роль печінки у збереженні функціонування організму, біохімічні та інші показники. Поняття
зв'язок, гомеостазу, - необхідність вакцинації саморегулюючої біологічної системи. Негативний і
- оперон, - механізми регуляції роботи робить висновок: позитивний зворотний зв'язок.
- РНК-інтерференція продихів, - про необхідність Саморегуляція на молекулярному рівні.
- апоптоз, - значення фітогормонів зворотного зв’язку в будь- Регуляція активності ферментів.
- гомеостаз, - регуляцію роботи лактозного якій системі, що Саморегуляція на клітинному рівні.
- нейрогормони, оперона саморегулюється Внутрішньоклітинний сигналізація. Механізми
- нейромедіатори, - значення РНК-інтерференції - про інтеграцію нервової, регуляції експресії генів в прокаріотів та еукаріотів.
- цитокіни, аналізує: гуморальної та імунної Самозбирання клітинних органел. Підтримання
- гіпоталамо- - дію гормонів на організм, регуляції в організмі стабільного значення мембранного потенціалу.
гіпофізарний комплекс - роль автономної нервової людини і тварин Саморегуляція клітинного циклу; апоптоз, як
- гомойотермні і системи в збереженні гомеостазу, оцінює: можливий механізм самоліквідації клітини.
пойкілотермні тварини - механізми регуляції харчової - роль саморегуляції в Саморегуляція на тканинному рівні.
- запалення поведінки та інших поведінкових існуванні біологічних Міжклітинний сигналізація.
- неспецифічний і реакцій систем, Саморегуляція на рівні організму. Гомеостаз.
специфічний імунітет розпізнає: - досконалість механізмів Нервова, гуморальна й імунна регуляція.
- фітогормони - реакції специфічного і саморегуляції організму Автономна нервова система та її роль у
- флоема неспецифічного імунітету, людини саморегуляції. Біологічно активні речовини –
- ксилема ілюструє: проявляє зацікавленість: цитокіни, нейромедіатори, гормони,
- ауксини - принцип зворотного зв’язку - до розуміння механізмів нейрогормони. Механізми дії гормонів.
- абсцизова кислота саморегулюючих систем, регуляції роботи власного Терморегуляція. Гомойотермні і
- етилен - етапи регуляції експресії генів організму та інших пойкілотермні тварини. Водно-сольовий
- фітонциди характеризує: біологічних систем гомеостаз. Механізми підтримання сталого рівня
- фітоалексини - роль автономної нервової висловлює судження: глюкози та рН крові. Роль печінки у детоксикації та
- цитокіни системи в саморегуляції, - про необхідність підтриманні гомеостазу.
- аутокринні речовини - роль імунної системи у збереження гомеостазу, Імунітет як засіб збереження гомеостазу.
- паракринні речовини збереженні гомеостазу - про пріоритетність Реакції запалення. Неспецифічний і специфічний
наводить приклади: класифікує: негативного зворотного імунітет.
- гормонів, - біологічно активні речовини за зв’язку і обмеженість дії Поведінкові механізми збереження
нейромедіаторів, дистантністю дії (аутокринні, позитивного зворотного гомеостазу. Інтеграція нервової, гуморальної та
фітогормонів паракринні, ендокринні) зв’язку в біологічних імунної регуляції в організмі людини і тварин.
- гомойотермних і порівнює: системах Регуляція у рослин. Фітогормони. Регуляція
пойкілотермних тварин - механізми регуляції експресії надходження і виділення речовин. Механізми
- дії негативного і генів у прокаріотів та еукаріотів захисту рослин для збереження гомеостазу.
позитивного зворотного - механізми регуляції у рослин і Прояви саморегуляції біологічних систем
 38

зв’язку в біологічних тварин надорганізмових рівнів.

системах, прогнозує:
- поведінкових адаптацій - зміни в роботі регуляторних
людини і тварин систем під дією чинників, що
називає: порушують гомеостаз
- компоненти імунної обґрунтовує
системи, - значення апоптозу в
- провідні тканини рослин збереженні гомеостазу
пояснює: складає схеми:
- механізми специфічного і - механізмів збереження
неспецифічного імунітету гомеостазу при дії різних
- механізми збереження чинників
водно-сольового моделює:
гомеостазу, рівня - механізми збереження гомеостазу
глюкози в крові. при підвищенні (або зниженні)
рівня глюкози в крові, підвищенні
концентрації йонів Na+, Ca2+ в крові
застосовує знання:
- для сприяння регуляторним
механізмам власного організму

Практичні роботи:
1. Моделювання механізмів підтримання гомеостазу (Укладання схем регуляції рівня глюкози в крові, водно-сольового гомеостазу, рівня
кальцію в крові)
Проекти (один на вибір):
1. Формування первинної і вторинної імунної відповіді на проникнення антигенів.
2. Регуляція харчової поведінки у людини і тварин.
3. Використання фітогормонів для укорінення живців, прискорення дозрівання плодів та у якості гербіцидів.
4. Дослідження добових біоритмів.
Адаптації (15 годин)
Знання Діяльність (уміння) Ставлення Зміст навчального матеріалу
оперує термінами: описує: усвідомлює: Значення пристосувальних реакцій для
- адаптація - пристосування рослин до - значення адаптацій для збереження життя. Пристосованість організмів як
- стрес низьких і високих температур, функціонування організму, результат еволюції. Економічність функціонування
- дистрес нестачі води, мінеральних - компенсаторні адаптованої системи. Морфологічні, фізіологічні,
- стресор речовин, можливості організму поведінкові адаптації. Короткочасні і довготривалі
 39

- загальний адаптаційний - значення регенерації в - значення адекватного адаптації. Оборотність фізіологічної адаптації.
синдром пристосувальних реакціях рослин і стресу для формування Генотипні і фенотипні адаптації. Рівні адаптаційних
- функціональна система тварин стійкості організму до змін. Клітинні механізми адаптації.
- анабіоз - пристосування тварин до різних стресорів Адаптації в прокаріотів. Анабіоз, інцистування,
- резистентність до субекстремальних умов робить висновок: спороутворення. Формування резистентності до
антибіотиків - пристосування людини до - про значення стресу і антибіотиків. Пристосування архей до
- гіпоксія фізичного навантаження, гіпоксії, дистресу екстремальних умов існування.
- гігрофіти спеки і холоду - про необхідність Адаптації у протистів. Інцистування, регуляція
- мезофіти аналізує: фізичних тренувань для життєвого циклу залежно від умов. Пристосування
- ксерофіти - механізми адаптації організмів формування стійкості паразитичних та мутуалістичних одноклітинних до
- гідрофіти до організму співіснування з організмом хазяїна.
- кріофіти дії стресорів - про економічність Адаптації у рослин. Фізіологічні і морфологічні
- термофіли - роль умовних рефлексів у функціонування адаптації рослин до дії абіотичних чинників.
- мімікрія пристосуванні до мінливих умов адаптованої системи Пристосування рослин до низьких та високих
наводить приклади: середовища температур, до нестачі та надлишку вологи,
- організмів, що - вікові особливості адаптаційних проявляє зацікавленість: недостатнього освітлення, до життя на
переживають можливостей -до розуміння механізмів оліготрофних ґрунтах. Фотоперіодизм.
несприятливий період в формування адаптацій Пристосування рослин до запилення, запліднення,
стані анабіозу застосовує знання: біологічних систем, поширення у природі.
- морфологічних і - для запобігання дистресу - до пізнання Реакції у відповідь на проникнення патогенів та
фізіологічних адаптацій у - для планування поведінки в пристосованості організмів виїдання. Роль регенерації в адаптації рослин до
рослин і тварин, субекстремальних умовах до субекстремальних умов дії пошкоджувальних чинників.
- захисних реакцій рослин і визначає: Адаптації у людини і тварин. Адаптаційно-
тварин на дію патогенів, зіставляє: висловлює судження: трофічна функція симпатико-адреналової системи.
- оборотності фізіологічних - механізми формування - про необхідність Роль гормонів у пристосувальних реакціях.
адаптацій екстрених і довготривалих фізичних тренувань та Гіпоталамо-гіпофізарний комплекс як центр
- поведінкових адаптацій загартування для управління адаптаційними змінами.
пристосувальних реакцій - адаптаційні механізми збереження здоров’я Функціональні системи та їх взаємодія в організмі.
людини і тварин організмів різних груп оцінює: Роль умовних рефлексів у пристосувальних
класифікує: планує: - рівень небезпеки процесах.
- - власну діяльність щодо стресових чинників та Адаптації до зміни природних умов. Термінова та
характеризує: попередження дистресу внаслідок компенсаторні можливості довготривала адаптація до холоду; високих
- поведінкові адаптації фізичних, емоційних та розумових організму температур.
тварин перевантажень - негативні наслідки Пристосування до гіпоксії та до умов високого
формулює: - розподіл фізичних і розумових гіподинамії тиску. Пристосування водних тварин до змін

навантажень протягом доби
називає: відповідно до біоритмів
- рівні адаптаційних змін розпізнає: генотипові та
- види адаптацій фенотипові адаптації,
характеризує: ілюструє:
- пристосувальні реакції - пристосованість організмів до
організмів співіснування в екосистемі
пояснює: прогнозує:
- роль зміни експресії генів - наслідки впливу стресорів на
у пристосувальних організм
реакціях - реакції організмів на зміну
- пристосувальне значення умов середовища
біоритмів практикує:
- роль гіпоталамо- - планування фізичних тренувань
гіпофізарного комплексу в для збільшення м’язової маси або
адаптації ж корекції маси тіла
дотримується правил:
-загартування організму
- нормування фізичних і розумових
навантажень
складає схеми:
- функціональних систем
- механізмів формування
адаптацій
моделює:
- реакції організмів на дію
певних чинників
(функціональні зміни в спеку і
холод, при підйомі в гори)
порівнює:
- екстрені і довготривалі адаптації
Практичні роботи (одна на вибір):
1. Виявлення морфологічних та фізіологічних адаптацій рослин до умов існування (екскурсія).
2. Моделювання адаптаційних змін в організмі людини (або тварин) при зміні умов (спека, холод, підйом в гори).
3. Дослідження змін кровообігу та дихання людини при фізичному навантаженні.
40
виявляє власне ставлення: вмісту кисню у воді, до субекстремальних глибин.
- до Збереження водно-сольового гомеостазу в
умовах гіпо- та гіпертонічного середовища.
Адаптації до умов харчування. Пристосування до
захоплення, подрібнення, перетравлення їжі.
Перенесення голоду.
Добові та сезонні адаптації. Зимова сплячка та
заціпеніння у тварин. Адаптивна поведінка.
Пристосувальні реакції на дію деяких
пошкоджувальних чинників. Імунні адаптаційні
реакції. Фізіологічні механізми підтримання
гомеостазу в умовах крововтрат. Реакції на вплив
токсичних речовин. Автотомія у тварин.
Фізіологічна та репаративна регенерація.
Адаптації до фізичного навантаження та стресових
ситуацій. Екстрене та довготривале пристосування
до підвищеної м'язової діяльності. Адаптації до
гіпокінезії. Наслідки гіподинамії. Стрес та дистрес.
Загальний адаптаційний синдром та неспецифічна
резистентність організму.
Вікова динаміка адаптаційних можливостей
організму Адаптації до вагітності. Формування
адаптацій у новонароджених. Компенсаторні
можливості організму людини. Загартування.
Перехресна адаптація.
Адаптація як результат еволюції. Захисне і
застережне забарвлення. Мімікрія. Відповідність
будови тіла умовам існування та способу життя
організмів. Формування коадаптацій у
симбіотичних організмів (Пристосування
організмів до співіснування в екосистемі.
 41

4. Вплив температури та рівня зволоженості ґрунту на інтенсивність транспірації (або закриття і відкриття продихів)
Проекти (один на вибір):
1. Планування подорожі в субекстремальні умови (джунглі, пустелю, Арктику, підйом у високогір’я, занурення на глибину).
2. Проектування процесу формування адаптацій у тварин до життя на субекстремальних глибинах.
Тема 7. Біологічні основи здорового способу життя (30 годин)
Знання Діяльність (уміння) Ставлення Зміст

оперує термінами: описує: усвідомлює: Складові здорового способу життя:

 здоров’я; - способи визначення  комплексний характер раціональне харчування, рухова активність,
 гігієна; фізіологічного стану здоров’я людини та його особиста і побутова гігієна, відпочинок.
 гіподинамія; організму; роль у досягненні Негативний вплив на здоров’я людини алкоголю,
 репродуктивне здоров’я; - рівні порушень в організмі: життєвих цілей; куріння та наркотиків. Вплив стресових факторів
 природній імунітет; інформаційний, енергетичний,  необхідність медико- на організм людини. Вплив навколишнього
 набутий імунітет; морфологічний; генетичного середовища на здоров’я людини.
 штучний активний імунітет; - фактори, що впливають на консультування; Безпека і статева культура.
 штучний пасивний імунітет; сприйнятливість до  зростання ризику Профілактика неінфекційних захворювань
 вакцина; інфекційних захворювань; виникнення генетичних опорно-рухової системи людини. Вплив
 сироватка; - неспецифічні та специфічні захворювань із регулярних тренувань на стан опорно-рухової
механізми захисту організму збільшенням віку батьків; системи людини.
 імунітет;
людини;  необхідність Профілактика неінфекційних захворювань
 алергія;
- переваги та обмеження профілактики різних кровоносної, дихальної, травної, видільної,
 алерген;
використання антибіотиків з видів захворювань; ендокринної і статевої систем.
 імунодефіцит;
лікувальною метою;  відповідальність Профілактика неінфекційних захворювання
 імунотерапія;
- способи діагностики, батьківства; нервової системи. Профілактика порушення
 доброякісна пухлина;
профілактики і лікування  важливість власних психічної діяльності людини.
 злоякісна пухлина;
онкологічних хвороб; вольових зусиль у Імунна система людини, особливості її
 метастаз; функціонування. Види імунітету. Алергія.
- методи контрацепції та збереженні свого
 хіміотерапія; Імунодефіцити. Імунотерапія.
запобігання хвороб, що здоров’я;
 генна терапія;
передаються статевим робить висновок:
 пренатальна діагностика; Причини онкологічних хвороб. Механізми
шляхом; - про ефективність
 інфекція; - використання виникнення і розвитку пухлин. Способи
комплексного підходу
 інвазія; нанотехнологій у медицині; профілактики і лікування пухлин.
до збереження і
 трансмісивне захворювання; - адаптивні механізми і зміцнення здоров’я;
 полімеразна ланцюгова стратегії адаптивної поведінки - про користь фізичних Генетичні хвороби людини. Причини виникнення
реакція; у життєвих ситуаціях, у тому вправ і психогігієни для спадкових хвороб. Медико-генетичне

 імуноферментний аналіз;
 пріон;
 карантин;
 антибіотик;
 гельмінти.
наводить приклади:
 факторів, що негативно
впливають на здоров’я;
 наслідків впливу на організм
куріння, алкоголю і
наркотиків;
 стресових факторів;
 факторів навколишнього
середовища, що негативно
впливають на здоров’я;
 неінфекційних захворювань
систем органів людини;
 заходів профілактики
захворювань систем органів
людини;
 психічних порушень людини;
 різних видів імунітету;
 причин онкологічних
захворювань;
 способів лікування пухлин;
 генетичних хвороб людини;
 інфекційних та інвазійних
захворювань людини;
 шляхів зараження
інфекційними і інвазійними
захворюваннями людини;
 трансмісивних захворювань;
 методів боротьби з
паразитичними і
кровосисними видами
числі й екстраскладних (під
час епідемій, війни, стихійного
лиха тощо);
планує:
- проведення заходів , що
підвищують захисні сили
організму, його стійкість до дії
різних несприятливих
факторів, психоемоційних
перевантажень.
розпізнає:
- наукову і паранаукову
інформацію про вплив різних
факторів на здоров’я, про
заходи профілактики та
лікування певних хвороб;
- види отруйних рослин,
тварин, грибів, що
зустрічаються на території
України;
- ознаки харчових отруєнь,
деяких інфекційних
захворювань, теплового і
сонячного удару,
обмороження;
ілюструє на моделях,
зображеннях:
- способи проникнення
патогенних мікроорганізмів в
організм людини та
формування імунної відповіді;
- вплив загартовування на
фізичний стан і зміцнення
здоров’я людини;
- дію токсичних речовин (у
42
організму людини;
- здоровий спосіб життя
зміцнює і підвищує
адаптивні можливості
організму до факторів
середовища існування
людини;
- про необхідність
введення медичних
обмежень на вживання
енергетичних напоїв,
оцінює:
- особистісне та суспільне
значення збереження і
зміцнення здоров’я;
- біобезпеку
наноконструкцій і інфекціями людини, тварин і рослин у сучасних
нанотехнологій у справі
збереження здоров’я;
- морально-етичні засади
статевої культури;
- значення здобутих знань
для формування адекватної
самооцінки.
висловлює судження:
- гіподинамія, порушення
харчування є факторами
ризику у розвитку
захворювань різних систем
органів;
- - про хворобу як
порушення механізмів
адаптації;
- про вплив способу життя
на розвиток інфекційних і
консультування та пренатальна діагностика.
Перспективи використання генної терапії для їх
лікування.
Інфекційні та інвазійні захворювання людини.
Шляхи зараження. Трансмісивні захворювання та
їхні природні осередки. Методи боротьби з
паразитичними та кровосисними видами
членистоногих. Профілактика захворювань, які
переносять паразитичні та кровосисні
членистоногі. Сучасні методи діагностики
інфекційних та інвазійних захворювань людини.
Профілактика основних вірусних захворювань
людини. Можливості лікування вірусних хвороб.
Необхідність глобального контролю за вірусними
умовах. Перспективи ліквідації найбільш
небезпечних вірусних інфекцій. Профілактика
захворювань людини і тварин, які
спричиняються пріонами.
Профілактика основних інфекційних
захворювань людини, спричинених бактеріями.
Застосування антибіотиків, вакцин і сироваток
для профілактики та лікування інфекційних
захворювань людини.
Профілактика захворювань людини, збудниками
яких є паразитичні гриби.
Профілактика інвазійних захворювань людини,
спричинених одноклітинними тваринами.
Профілактика захворювань людини, збудниками
яких є паразитичні черви.
 43

членистоногих; складі алкогольних напоїв, неінфекційних хвороб

 способів профілактики тютюнового диму і смол, людини;
трансмісивних захворювань; наркотиків тощо) на організм; - про значення здорового
 сучасних методів - механізми виникнення і способу життя у підвищенні
діагностики інфекційних та розвитку пухлин; функціональних і резервних
інвазійних захворювань - реакцію організму на дію можливостей органів і
людини; чужорідних агентів систем організму людини.
 використання (токсикантів, патогенів,
нанотехнологій у медицині; канцерогенів, алергенів,
 методів профілактики паразитів тощо);
інфекційних та інвазійних - принципи лікування хвороб
хвороб, спричинених людини (інфекційних та
різними групами збудників; інвазійних, генетичних;
 заходів зі збереження аналізує:
репродуктивного здоров’я; - вплив різних факторів
пояснює: (соціальних, екологічних,
 принципи раціонального спадкових) на здоров’я;
харчування; - переваги та недоліки
 причини негативного впливу профілактичних щеплень;
алкоголю, куріння і - збалансованість різних видів
наркотиків, стресу на дієт та оцінює їх вплив на
організм людини; здоров’я;
 небезпеку штучного - зв’язки між фізичним
переривання вагітності; навантаженням, дієтами,
 способи профілактики вживанням наркотичних
неінфекційних та речовин, алкоголю і деяких
інфекційних захворювань лікарських препаратів,
людини; тютюнопалінням і станом
 принципи функціонування здоров’я;
імунної системи людини; - наслідки вживання харчових
 причини виникнення алергій добавок, пробіотиків,
та імунодефіцитів; анаболічних стероїдів;
 механізми виникненні і - можливості стресу у
розвитку пухлин; формуванні адаптивної
 різницю між інфекційними реакції;

та інвазійними
захворюваннями;
 принципи сучасних методів
діагностики інфекційних та
інвазійних захворювань;
 глобальну небезпеку
вірусних захворювань;
 недосконалість антибіотиків;
класифікує:
 заходи профілактики в
залежності від причини
захворювання, шляху
передачі збудника та шляху
зараження;
 види імунітету;
 шляхи зараження
інфекційними та інвазійними
захворюваннями;
 типи пухлин;
 причини виникнення
генетичних хвороб людини;
 сучасні методи діагностики
інфекційних та інвазійних
захворювань за принципом;
характеризує:
 складові здорового способу
життя;
 вплив тренувань на стан
опорно-рухової системи
людини;
 способи профілактики
виникнення онкологічних
захворювань;
 небезпеки хіміотерапії;
 перспективи імунотерапії та
44
- зв'язок онкологічних
захворювань із екологічним
станом довкілля;
прогнозує:
- зміни складників здоров’я
під впливом різних факторів;
- близькі й віддалені наслідки
порушення складників
здоров’я;
складає:
- рекомендації для підлітків
щодо вживання енергетичних
напоїв (енерготоніків);
- щодо особистої та
громадської гігієни (під час
епідемії грипу, виконання
фізичних вправ, прийому їжі
тощо);
практикує:
- пропагування здорового
способу життя;
- самоспостереження за
станом свого здоров’я,
- складання здорового раціону
харчування для себе і людей з
найближчого оточення;
- свідомий вибір продуктів
харчування;
- заходи, що зміцнюють і
підвищують адаптивні -
можливості свого організму
(фізичні навантаження,
раціональне харчування,
запобігання захворюванням);
- дотримання правил
 45

генної терапії; особистої та громадської

 дієвість різних способів
профілактики інфекційних
хвороб людини;
 перспективи повної
ліквідації вірусних інфекцій;
 небезпеки застосування
антибіотиків;
Практичні роботи (2-3 на вибір):
гігієни;
- навички надання першої
допомоги при пошкодженнях
опорно-рухової системи,
кровотечах, сонячному й
тепловому ударах,
обмороженні, опіках, укусах
отруйних тварин;
застосовує знання:
- при виборі продуктів
харчування, лікарських
препаратів, заходів
профілактики захворювань,
- для визначення видів
фізичних вправ відповідно до
особливостей власного
організму (віку, статі, стану
здоров’я);
- для запобігання розвитку
шкідливих звичок;
- для психофізичного
саморегулювання;
- для розв’язування
ситуаційних завдань, що
стосуються збереження і
зміцнення здоров’я, лікування
й профілактики хвороб (з
числа вивчених).

1. Моделювання поширення глобальної інфекції ресурсами комп’ютерної гри «Plague Inc».

2. Визначення харчового статусу організму.
3. Визначення індивідуальних біоритмів.
4. Порівняльний аналіз складу енерготоніків на основі інформації, поданої на етикетках.
 46

5. Санітарний аналіз повітря у приміщенні. Виготовлення найпростіших респіраторів.

6. Складання раціону (денного, тижневого) з урахуванням енергетичних витрат і збалансованої їжі.
7. Розроблення власної програми фізичної самопідготовки.
8. Вивчення (складання) вмісту аптечки для надання першої медичної допомоги.
9. Надання першої медичної допомоги при:
- пошкодженнях опорно-рухової системи;
- кровотечах;
- сонячному й тепловому ударах;
- обмороженні;
- опіках;
- укусах отруйних тварин.
Проекти (один на вибір, може бути виконаний групою учнів):
1. Вивчення поінформованості населення щодо здорового способу життя (соціально орієнтоване дослідження).
2. Вивчення тенденцій у виборі продуктів харчування населення України, аналіз їх причин і наслідків (соціально-, економічно- та валеологічно
орієнтоване дослідження).
Тема 8. Селекція та біотехнологія (20 годин)

Знання Діяльність (уміння) Ставлення Зміст навчального матеріалу

оперує термінами: описує: усвідомлює: 1. Основи сучасної селекції, її завдання.

- вектори для клонування, ,
гетерозис, гібрид, інбридинг,
плазміда, полігенія, поліплоїдія,
промотор, термінатор,
транскриптон
наводить приклади:
- продуктів, одержаних у
результаті життєдіяльності
генетично модифікованих
організмів;
- використання біотехнологій у
сільському господарстві,
енергетиці, харчовій
промисловості, медицині,
екології
- способи отримання клону;
- використання біотехнологій у
різних галузях господарства;
створює:
- інформаційні повідомлення
щодо перспектив використання
біотехнології та генетичної
інженерії
порівнює за вказаними
ознаками:
- методи селекції рослин, тварин
і мікроорганізмів
установлює:
- значення спадкової мінливості
для селекції, важливість знань
- генетичні основи селекції
рослин, тварин
мікроорганізмів
робить висновок:
- щодо обов’язкового
дотримання етичних принципів
в біотехнології та генетичній
інженерії
цінує:
- існуюче біологічне
різноманіття та усвідомлює
відповідальність за його
збереження
оцінює:
- наслідки застосування
Поняття сорту, породи, штаму. Внесок
і вітчизняних учених у розвиток селекції.
Штучний добір та його форми. Методи
селекції рослин і тварин (гетерозис,
поліплоїдія, віддалена гібридизація і т. і.).
Типи схрещувань і методи розведення.
Селекція рослин. Центри різноманітності
та походження культурних рослин.
Селекція тварин. Селекція мікроорганізмів.
2. Генетична і клітинна інженерія.
Клонування ДНК (рекомбінантні ДНК та
ПЛР) та організмів. Генетично
модифіковані організми. Біотехнологія.
 47

пояснює: законів спадковості для біотехнологій; Проблеми та перспективи розвитку

- використання закономірностей
генетики у практиці сільського
господарства, мікробіологічному
синтезі, біотехнології;
- значення поліплоїдії в селекції
рослин;
- механізми збільшення
генетичного матеріалу;
- реалізацію генетичної
інформації у формуванні ознак
характеризує:
- можливості сучасної
біотехнології;
- особливості селекції рослин;
- селекцію як науку і галузь
сільського господарства;
- основні методи селекції рослин,
тварин, мікроорганізмів
Практичні роботи:
1. Порівняльна характеристика порід тварин (сортів рослин).
практичної діяльності
аналізує:
- можливості різних методів
селекції у створенні організмів з
новими комбінаціями спадкових
ознак
планує:
- схеми схрещування для
одержання бажаного результату
у нащадків
прогнозує:
можливості та наслідки
використання трансгенних
організмів
практикує:
- виявлення домінантних і
рецесивних ознак у культурних
рослин та домашніх тварин
дотримується правил:
- роботи з натуральними
об’єктами та лабораторним
обладнанням
Тема 9. Екологія (35 годин)
- перспективи створення селекції і біотехнології.
генетично модифікованих
організмів і наслідки їх
впровадження;
- морально-етичні аспекти
клонування
висловлює судження:
- сучасна селекція є
неможливою без широкого
застосування методів та
підходів генетичної інженерії;
- біотехнологія відкриває безліч
можливостей у різних галузях
діяльності людини за умови
дотримання біоетичних норм

Знання Діяльність (уміння) Ставлення Зміст навчального матеріалу

оперує термінами: описує: усвідомлює: Визначення, об’єкт, предмет і завдання екології.

– навколишнє - фактори довкілля за природою - відмінності між екологією Тлумачення поняття «екологія». Короткий нарис
середовище, походження; та охороною довкілля, розвитку екології. Зв’язки екології з іншими
екологічний фактор, - криві виживання для запропонованих екологом та науками. Структурні підрозділи екології.
екосистема, біоценоз, видів; енвайронменталістом Методологія екологічних досліджень. Екологічні
популяція, екологічна планує: (екологістом); фактори та їхня класифікація, умови та ресурси.
 48

валентність, - екологічне дослідження методом - роль факторів Вплив біотичних факторів при різних формах
екологічна ніша, спостереження, експерименту (та) або навколишнього середовища спільного існування організмів. Основні закони
приріст популяції, моделювання; в формуванні адаптацій; факторіальної екології. Поняття про екологічну
народжуваність , розпізнає: - цілісність екосистем валентність організмів, стено- та еврибіонтні види.
смертність. - екологічні рухи (організації, фонди) та різного масштабу. Адаптація до впливу факторів (фізіологічна та
наводить приклади: зелені рухи (партії, угрупування); - відповідальну роль еволюційна, енергетична, речовинна,
- ресурсів та умов; - К- та r-стратегів; людини в сучасній біосфері. інформаційна).
- еври- та - біотичні фактори за наслідками та робить висновок: Екологічна ніша. Структура екологічної ніші
стенобіонтів; природою походження; - про причини високого (топічна, трофічна, часова тощо) та параметри
- типів між ілюструє: видового різноманіття (ширина, перекриття). Правило обов’язкового
популяційних - закони факторіальної екології; біоценозів; заповнення екологічної ніші та принцип
взаємодій; - екологічні стратегії популяцій; - про демекологічні конкурентного виключення, екологічне дублювання
- кривих виживання - правило обов’язкового заповнення механізми вимирання та диверсифікація.
популяцій; екологічних ніш; видів; Визначення терміну популяція, види популяцій та
пояснює: - трофічну структуру біоценозу; - про механізми субпопуляційних груп. Статичні параметри
- закони оцінює: біогеохімічних циклів популяцій: чисельність популяції (динаміка
факторіальної екології - видове багатство та різноманіття; біосфери; чисельності, методи її оцінки), вікова, статева,
(обмежуючого - чисельність популяції - роль людини у генетична, етологічна. Динамічні параметри: приріст
фактору, (субпопуляційної групи); функціонуванні сучасної та народжуваність, смертність та криві виживання.
толерантності, - первинну та вторинну продукцію біосфери. Поняття ємкості середовища. Типи життєвих
сукупної дії факторів); біоценозу. оцінює: (екологічних) стратегій популяцій.
- правило аналізує: - функції середовища для Екосистема як центральний об’єкт вивчення
обов’язкового - функціональну роль окремих видів у існування організмів; екології. Види екосистем: (екосистеми різних
заповнення біоценозі; - роль живої речовини в масштабів, за походженням – біогеоценоз, біом,
екологічної ніші та - основні чинники еволюційного сучасній біосфері; штучні та антропогенно-змінені екосистеми). Склад
принцип процесу; - причини глобальних екосистеми: біоценоз та біотоп. Функціональна роль
конкурентного - показники порушення стійкості екологічних проблем популяцій в біоценозі – консорції та еколого-
виключення біосфери; сучасної біосфери. ценотичні групи. Просторово-часова неоднорідність
класифікує: прогнозує: висловлює судження: біоценозів (ярусність та мозаїчність). Структурне
- екологічні фактори; - наслідки впливу діяльності людини - про необхідність різноманіття біоценозу (видове багатство та
- життєві (екологічні) на популяції, біоценози та екосистеми; збереження біологічного різноманіття). Часова неоднорідність екосистем
стратегії; - наслідки зникнення видів та появи різноманіття; (фенологічні зміни, сукцесія) Трофічна структура
- види екосистем за видів-вселенців у біоценозі; - про роль людства у біоценозу та екологічні піраміди. Трансформація
масштабами та - параметри популяції за заданими функціонуванні сучасної речовини та енергії в екосистемах, продуктивність
походженням; умовами. біосфери; біоценозу (первинна, вторинна).
 49

характеризує: практикує: Сучасні уявлення про біосферу як глобальну

- статичні та динамічні - цілісне екологічне мислення; екосистему. Структура та складові біосфери. Жива
параметри популяцій; застосовує знання: речовина і її роль у біосфері. Біогеохімічні цикли.
- параметри - екологічних законів при плануванні Еволюція біосфери, причини та наслідки змін
екологічної ніші; власної діяльності. біосфери. Основні чинники еволюційного процесу.
- трофічну структуру Сучасний етап розвитку біосфери та роль людини.
біоценозу; Основні глобальні екологічні проблеми сучасної
- етапи еволюційного біосфери. Показники порушення стійкості біосфери.
розвитку біосфери.
Практичні роботи (2-3 на вибір):
1. Розрахунок чисельності, середньої та екологічної щільності для субпопуляційної групи (учнів у класі).
2. Моделювання професійної ніші (екологічної ніші) у первісному суспільстві та в сучасному суспільстві. Пояснення причин збільшення
професійних ніш.
3. Аналіз розподілу населення людини на планеті, встановлення справедливості (несправедливості) законів факторіальної екології для людини.
4. Розкриття трофічної структури біоценозу за наданим переліком видів. Встановлення біоценотичної ролі для окремих видів.
5. Складання блок-схем енергетичних потоків в екосистемах різних типів. Розрахунок ефективності переходу енергії на різних трофічних рівнях.
6. Розрахунок енергетичного балансу біосфери. Оцінка ролі продуцентів в енергетичному балансі.
7. Визначення оптимального та песимального значення екологічного фактору, зони толерантності та проведення порівняння екологічної
валентності модельних видів.
Тема 10. Сталий розвиток та збалансоване природокористування (20 годин)
Знання Діяльність (уміння) Ставлення Зміст навчального матеріалу

оперує описує: усвідомлює: Основні уявлення про антропогенний вплив на

термінами: - локальні і регіональні екологічні проблеми; - відмінності між екологією, біосферу. Особливості природного і антропогенного
- забруднення, - категорії об’єктів природно-заповідного енвайронментологією та забруднення довкілля. Види забруднення, їх
нормування фонду; охороною довкілля; наслідки для екосистем та людини. Поняття якість
антропогенног - особливості природно-ресурсного - особисту відповідальність довкілля. Критерії забруднення довкілля. Екологічна
о потенціалу. за збереження довкілля; складова управління та поводження з відходами
навантаження, створює: - роль основних законів виробництва та споживання.
природокорист - інформаційні повідомлення щодо проблем природокористування при Фактори порушення якості атмосфери (види і
ування, стану довкілля; формуванні принципів джерела впливу на атмосферу, трансформація
природні - принципи поводження з відходами збалансованого забруднювальних речовин, поняття про якість
ресурси та виробництва та споживання; природокористування в атмосферного повітря, основні негативні наслідки
умови, порівнює за вказаними ознаками: контексті забруднення атмосфери, основні напрями охорони
оптимізація - схеми «жорсткого» і «м’якого» управління сталого розвитку; атмосфери).
 50

природокорист природними системами. - взаємозв’язок Основні причини порушення якості природних

ування, сталий установлює: економічних, екологічних та вод (дефіцит водних ресурсів, принципи оцінки
розвиток. - природну складову інтегрального ресурсу; соціальних аспектів екологічного стану водних об’єктів, негативні
наводить - причинно-наслідковий зв'язок між явищами збалансованого наслідки забруднення вод та їх охорона).
приклади: живої природи, показниками якості довкілля природокористування в Загальні уявлення про геологічне середовище,
- видів та господарською діяльністю людини; контексті екологічні функції геологічного середовища та його
забруднення аналізує: сталого розвитку; вплив на стан біти та здоров’я людини. Причини
довкілля; - антропогенний аспект вимирання видів; - правові аспекти охорони деградації ґрунтів (ерозія ґрунту, види забруднення
-природних - вплив факторів довкілля та показників його довкілля та дотримання та охорона ґрунтів).
ресурсів; якості на здоров'я та безпеку людини; збалансованого Антропогенний вплив на біологічне різноманіття:
- принципів - принципи збалансованого природокористування; вимирання видів, види-вселенці. Сучасні напрямки
класифікації природокористування та сталого розвитку. робить висновок: охорони природи та захисту навколишнього
природних планує: - щодо обов’язкового середовища в Україні та світі. Міждержавні угоди та
ресурсів. - власну діяльність з дотриманням принципів урахування принципів екологічна політика України.
пояснює: збалансованого природокористування та збалансованого Базові положення природокористування. Природні
- основні екологізації антропогенної діяльності; природокористування та ресурси, принципи їх класифікації, і проблема їх
закони - природоохоронні та екологічні проекти, сталого розвитку при використання. Основні закони
природокорист заходи та ініціативи. плануванні будь-якої
природокористування Принципи управління
ування (закон прогнозує: діяльності людини.
природними системами. Природокористування в
внутрішньої - негативні наслідки окремих видів цінує:
динамічної забруднення окремих складових довкілля - біологічне різноманіття та контексті сталого розвитку. Основні шляхи
рівноваги, для здоров’я; усвідомлює екологізації природокористування. Шляхи реалізації
закони Б. - негативні наслідки нераціонального відповідальність кожного за збалансованого розвитку та на індивідуальному,
Коммонера, природокористування для довкілля; його збереження; місцевому, державному та міжнародному рівнях.
закон - ефективність природоохоронних та - бережливе відношення до Природоохоронне законодавство України, Червона
обмеженості екологічних проектів, заходів та ініціатив. природи та довкілля як
книга України. Врахування наукових, економічних,
природних практикує: прояв культури.
ресурсів тощо). - раціональне використання природних висловлює судження: морально-етичних та правових аспектів при
- правило ресурсів. - щодо змісту шляхів вирішенні екологічних проблем. Природоохоронні
територіальної дотримується правил: реалізації збалансованого та екологічні громадянські ініціативи.
екологічної - оптимізації природокористування при розвитку на різних рівнях;
рівноваги плануванні власної діяльності в контексті - щодо переваг «м’якого»
тощо). сталого розвитку. управління природними
характеризує: системами та екологізації
принципи різних форм антропогенної
 51

управління діяльності.
природними
системами
(самоврядуван
ня, штучне
управління).
.
Практичні роботи (2-3 на вибір):
1. Розрахунок екосистемних послуг за наданими умовами. Проведення їх порівняльного аналізу.
2. Критичний аналіз існуючих класифікацій природних ресурсів.
3. Порівняльна характеристика наслідків «м'якого» і «жорсткого» управління природними системами.
4. Укладання плану заходів щодо екологізації окремої форми антропогенної діяльності (на прикладі виробництва, транспорту, рекреаційно-
туристичної діяльності тощо).
5. Аналіз власної повсякденної діяльності відповідно принципів сталого розвитку.
6. Розрахунок екологічних збитків через забруднення довкілля, знищення мисливських видів та видів, занесених до Червоної книги України.