Силабус навчальної дисципліни

«ВІКОВА ФІЗІОЛОГІЯ ТА ОСНОВИ ПЕДІАТРІЇ»

Статус дисципліни: обов’язкова
Галузь знань 01 «Освіта/Педагогіка» 
Спеціальність 012 «Дошкільна освіта»
Освітня програма
Ступінь вищої освіти Бакалавр
Форма навчання Денна / заочна
Курс 1 курс
Семестр 2 /1
Обсяг дисципліни Кредити 3 Години 90
Семестровий контроль іспит
Викладач Рибалко Алевтина Володимирівна, кандидат
біологічних наук, доцент, завідувач кафедри
фундаментальної медицини
Контактна інформація rybalko16@vu.cdu.edu.ua
Кафедра Фундаментальної медицини
Навчально-науковий Навчально-науковий центр «Медичний інститут»
інститут / Факультет
Мова викладання українська
Предмет навчання Предметом вивчення навчальної дисципліни 
(Що буде вивчатися) «ВІКОВА ФІЗІОЛОГІЯ ТА ОСНОВИ
ПЕДІАТРІЇ» є закономірності фізичного 
та психомоторного розвитку дітей різного віку,
анатомо-фізіологічні особливості та
закономірності  розвитку і перебігу найбільш
поширених  соматичних захворювань дитячого
віку, принципи  раціонального вигодовування та
харчування дітей  різного віку. Особлива увага
приділяється  конституційним розладам, дитячим
інфекційним  хворобам, особливостям їх перебігу,
наслідкам та  профілактиці.
Мета (Чому це Метою навчальної дисципліни «ВІКОВА
цікаво/потрібно вивчати) ФІЗІОЛОГІЯ ТА ОСНОВИ ПЕДІАТРІЇ» є 
формування у майбутніх працівників дошкільної
освіти необхідного рівня теоретичних знань,
практичних  вмінь та навичок, а також вміння
аналізувати й  застосовувати одержані знання з
основ дитячих  хвороб для здійснення професійної
діяльності,  враховуючи специфіку методів і
технологій корекційної освіти сприяти
формуванню у майбутніх фахівців готовності
здійснювати ефективний та безпечний вплив на
розвиток дитини.
Програмні результати У результаті вивчення навчальної дисципліни
(Чому можна навчитися) студенти зможуть:
ПР-01. Розуміти і визначати педагогічні умови,
закономірності, принципи, мету, завдання, зміст,
організаційні форми, методи і засоби, що
використовуються в роботі з дітьми від народження
до навчання у школі; знаходити типові ознаки і
специфіку освітнього процесу і розвитку дітей
раннього і дошкільного віку
ПР-03. Розуміти природу і знати вікові особливості
дітей з різними рівнями розвитку, особливості
розвитку обдарованих дітей, індивідуальні
відмінності дітей з особливими освітніми
потребами.
ПР-14. Мати навички збереження та зміцнення
психофізичного і соціального здоров’я дітей.
ПР-19. Збирати та аналізувати дані про
індивідуальний розвиток дитини.
ПР-20. Враховувати рівні розвитку дітей при виборі
методик і технологій навчання і виховання, при
визначенні зони актуального розвитку дітей та
створенні зони найближчого розвитку.
ПР-22. Дотримуватись умов безпеки
життєдіяльності дітей раннього і дошкільного віку.
Компетентності ІК. Здатність розв’язувати складні спеціалізовані
(Як можна завдання та практичні проблеми в галузі дошкільної
користуватися набутими освіти з розвитку, навчання і виховання дітей
знаннями і вміннями) раннього і дошкільного віку, що передбачає
застосовування загальних психолого-педагогічних
теорій і фахових методик дошкільної освіти, та
характеризується комплексністю та невизначеністю
умов
КЗ-1. Здатність реалізувати свої права і обов’язки як
члена суспільства, усвідомлювати цінності
громадянського (вільного демократичного)
суспільства та необхідність його сталого розвитку,
верховенства права, прав і свобод людини і
громадянина в Україні.
КЗ-2. Здатність зберігати та примножувати
моральні, культурні, наукові цінності і досягнення
суспільства на основі розуміння історії та
закономірностей розвитку предметної області, її
місця в загальній системі знань про природу і
суспільство та в розвитку суспільства, техніки і
технологій, використовувати різні види та форми
рухової активності для активного відпочинку та
 ведення здорового способу життя.
КЗ-3. Здатність до абстрактного мислення, аналізу
та синтезу.
КЗ-4. Здатність до спілкування державною мовою
як усно, так і письмово.
КЗ-5. Здатність оцінювати та забезпечувати якість
виконуваних робіт.
КЗ-6. Здатність до міжособистісної взаємодії.
КЗ-7. Здатність вчитися і оволодівати сучасними
знаннями.
КЗ-8. Здатність застосовувати знання у практичних
ситуаціях.
КЗ-9. Здійснення безпечної діяльності.
КС-1. Здатність працювати з джерелами навчальної
та наукової інформації.
КС-4. Здатність до формування в дітей раннього і
дошкільного віку первинних уявлень про
предметне, природне, соціальне довкілля,
властивості і відношення предметів; розвитку
самосвідомості («Я» дитини і його місце в довкіллі).
КС-5. Здатність до розвитку в дітей раннього і
дошкільного віку мовлення як засобу спілкування і
взаємодії з однолітками і дорослими.
КС-8. Здатність до формування в дітей раннього і
дошкільного віку навичок екологічно безпечної
поведінки і діяльності в побуті, природі й довкіллі.
КС-12. Здатність до фізичного розвитку дітей
раннього і дошкільного віку, корекції і зміцнення
їхнього здоров’я засобами фізичних вправ і рухової
активності.
КС-14. Здатність до формування в дітей раннього і
дошкільного віку навичок здорового способу життя
як основи культури здоров’я (валеологічної
культури) особистості.
КС-18. Здатність знаходити, опрацьовувати
потрібну освітню інформацію та застосовувати її в
роботі з дітьми, батьками.
КС-20. Здатність до самоосвіти, саморозвитку, до
безперервності в освіті для постійного поглиблення
загальноосвітньої та фахової підготовки,
перетворення набуття освіти в процес, який триває
впродовж усього життя людини.
Зміст дисципліни Змістовий модуль 1. АНАТОМО-
ФІЗІОЛОГІЧНІ  ОСОБЛИВОСТІ ДИТЯЧОГО
ВІКУ.  
Тема 1.1. Основні завдання та організація 
педіатричної служби в Україні. Основи 
перинатології.  Розвиток педіатрії в Україні.
Предмет і  завдання педіатрії. Структура
педіатричної служби. Періоди дитячого віку,
характеристика кожного з періодів розвитку
дитини з медичного погляду. Перинатологія як
галузь медицини. Внутрішньоутробний період
розвитку та вплив шкідливих чинників на
організм дитини. Спадковість і патологія.
Запліднення та розвиток зародка. Основні етапи
ембріонального розвитку людини. Вплив
шкідливих чинників на розвиток плода. Критичні
періоди розвитку плоду. Ушкоджуючи фактори
акушерсько-гінекологічного анамнезу

Тема 1.2. Анатомо-фізіологічні особливості

доношеної новонародженої дитини.
Характеристика доношеної новонародженої
дитини. Ознаки доношення і зрілості. Організація
середовища і догляду за новонародженою
дитиною. Основи неонатології. Анатомо-
фізіологічні особливості доношеної
новонародженої дитини: шкіра, підшкірна жирова
клітковина, кістково м’язова система. Анатомо-
фізіологічні особливості системи дихання у дітей.
Анатомо-фізіологічні особливості серцево-
судинної системи у дитячому віці. Вікові анатомо-
фізіологічні особливості системи травлення у
дітей. Анатомо-фізіологічні особливості органів
сечової системи у дитячому віці. Особливості
системи крові у дітей різних вікових груп.
Анатомо-фізіологічні особливості ендокринної
системи у дітей. Імунна система, особливості її
функціонування у дітей. Анатомо фізіологічні
особливості центральної нервової системи та
органів відчуттів. Розвиток статистичних і
моторних функцій у дітей першого року життя і у
старших дітей. Оцінка психомоторного розвитку
дитини в різні вікові періоди. Фізіологічні стани
новонароджених.
Тема 1.3. Анатомо-фізіологічні особливості
недоношеної дитини. Критерії недоношеності
плоду. Новонароджена дитина з затримкою
внутрішньоутробного розвитку Причини та
статистика недоношеності. Гестаційний вік та
методи його визначення. Класифікація
недоношеності дитини за ступенем важкості.
Анатомо-фізіологічні особливості недоношеної
новонародженої дитини. Характеристика основних
патологічних станів у недоношених дітей
(респіраторний дистрес-синдром, гіпоксично-
ішемічні пошкодження ЦНС, перинатальні
інфекції,  пневмонія, виразково-некротичний
ентероколіт, метаболічні кісткові захворювання,
ретинопатія  недоношених). Особливості
психомоторного  розвитку недоношених дітей.
Профілактика  недоношування. Особливості
догляду за  недоношеними дітьми. 

Тема 1.4. Пологові травми. Асфіксія 

новонароджених. Пологові травми. Фактори, що 
сприяють розвитку пологової травми.
Класифікація  пологових травм. Загальна
характеристика  пологових травм м’яких тканин
(шкіри, підшкірної  основи, м’язів), кісткової
системи, внутрішніх  органів та периферичної
нервової системи (неврит  лицьового нерву,
ураження плечового сплетіння).  Значення методів
фізичної реабілітації при  ураження м’язів
(кривошия), переломів ключиці,  ураженні
периферичної нервової системи. 
Внутрішньочерепна пологова травма: клінічна 
класифікація, клінічні ознаки пологової травми 
ЦНС: загальномозкові розлади (синдром 
гіперзбудливості та синдром пригнічення), 
вогнищеві ураження (паралічі та парези,
косоокість,  птоз), наслідки. Асфіксія
новонароджених: фактори  ризику і причини,
основні патогенетичні ланки її  розвитку (гіпоксія,
гіперкапнія, ацидоз).  Класифікація асфіксії
( первинна, вторинна, за  ступенем важкості),
клінічні ознаки білої та синьої  асфіксії.
Визначення ступеня тяжкості асфіксії за  шкалою
Апгар за функціональними ознаками (ЧСС, 
глибина дихання, забарвлення шкіри, м”язів
тонус,  рефлекторна збудливість). Тактика
лікувально реанімаційних заходів при народженні
дитини в  асфіксії. Гемолітична хвороба
новонароджених:  етіологія, патогенез, клінічні
ознаки, методи  діагностики, лікування та
профілактики. Особливості росту і розвитку дітей,
що перенесли  захворювання в період
новонародженості. 
Тема 1.5. Вигодовування дітей першого року 
життя. Організація режиму дня та гігієна 
харчування дітей різного віку. Природне 
вигодовування немовлят. Кількісний і якісний
склад  материнського молока. Переваги грудного 
вигодовування. Гіпогалактія, причини розвитку, 
профілактика та лікування. Методи розрахунку
добового об'єму їжі та режим харчування. Добова 
потреба в інгредієнтах їжі при грудному 
вигодовуванні. Підгодовування (прикорм), види 
прикорму, техніка проведення. Корекція 
харчування. Змішане вигодовування. Техніка і 
правила догодовування. Добова потреба дитини в 
білках, жирах, вуглеводах та калоріях при 
змішаному вигодовуванні. Класифікація та 
характеристика молочних сумішей для 
вигодовування немовлят. Штучне вигодовування 
немовлят. Підгодовування при штучному та 
змішаному вигодовуванні. Особливості обміну 
речовин і енергії у дітей. Повноцінне харчування –
передумова нормального росту і розвитку дітей
різного віку. Значення основних компонентів їжі. 
Норми харчування в дитячих закладах. Основні 
принципи складання та оцінки харчового раціону. 
Режим харчування. Фізіолого-гігієнічні основи 
режиму дня дітей раннього та дошкільного віку. 
Компоненти режиму дня: гігієнічно повноцінний 
сон; режим харчування; різні види діяльності, їх 
оптимальна тривалість, раціональне чергування та 
регулярність; відпочинок з максимальним 
перебуванням на свіжому повітрі. Принципи 
складання режиму дня для дітей різного віку. 
Індивідуалізація режиму дня. 

Змістовий модуль 2. ЗАГАЛЬНА 

ХАРАКТЕРИСТИКА ДИТЯЧИХ ХВОРОБ.
Тема 2.1. Гнійно-септичні захворювання 
новонароджених та дітей. Захворювання шкіри й 
пупкової ранки у новонароджених. Основні
клінічні  прояви попрілостей І, ІІ, ІІІ ступенів, 
везикулопустульозу, пухирчатки, омфаліту. 
Принципи лікування. Догляд за новонародженими
з  гнійно-септичними ураженнями шкіри. Хвороби 
пупка, проста та гангренозна форми омфаліту. 
Догляд за пупковою ранкою. Мастіт 
новонароджених. Неспецифічний та гонорейний 
кон’юнктивіт. Остеомієліт. Запальні
захворювання  центральної нервової системи
(менінгіт, енцефаліт).  Сепсіс: етіологія, патогенез,
класифікація, характеристика основних клінічних
форм  (септицемія, септікопіемія), наслідки,
принципи  лікування та попередження. 

Тема 2.2. Захворювання дітей раннього віку.

Гострі розлади травлення. Проста та токсична 
диспепсія: причини захворювання, основні 
симптоми, профілактика. Хронічні розлади 
живлення. Дистрофія. Поняття «гіпотрофія», 
«паратрофія», «нормотрофія». Причини
виникнення  та перебіг гіпотрофії. Профілактика
розладів  травлення та живлення у дітей. Синдром
токсикозу з ексикозом. Етіологія, патогенез,
діагностика. Типи  ексикозу (гіпотонічний,
гіпертонічний, ізотонічний).  Ступені зневоднення
організму. Причини, перші  ознаки та перебіг
рахіту. Профілактика рахіту:  неспецифічна та
специфічна, антенатальна і  постнатальна.
Спазмофілія; причини, симптоми,  перебіг
захворювання. Перша допомога при появі  судом.
Поняття про діатез. Ексудативно катаральний
діатез. Геморагічні діатези. Лімфатико-
гіпопластичний діатез. Харчування і режим дітей, 
які страждають на діатези, та догляд за ними.

Тема 2.3. Захворювання органів дихання у

дітей. Гострі респіраторні захворювання верхніх 
дихальних шляхів у дітей: гострий назофарингіт, 
гострий фарингіт, гострий ларингофарингіт,
гострий  трахеїт. Гіпертермічний та судомний
синдром при  грипі та ГРВІ у дітей, невідкладна
допомога.  Бронхіти у дітей. Пневмонії у дітей.
Класифікація  пневмоній. Етіологічні фактори і
механізми  розвитку пневмоній у дітей.
Діагностичні критерії  пневмоній у дітей. Клініко-
лабораторні критерії  пневмоній. Диференціальна
діагностика пневмоній.  Сучасні аспекти лікування
пневмоній. Бронхіальна  астма у дітей. Фактори
ризику та патофізіологічні  механізми розвитку
бронхіальної астми.  Класифікація, клініка,
діагностика, лікування та  профілактика
бронхіальної астми у дітей, прогноз.  Невідкладна
допомога при астматичному статусі.  Туберкульоз:
етіопатогенез, особливості клінічного  перебігу,
профілактика. Гостра дихальна  недостатність у
дітей, невідкладна допомога.

Тема 2.4. Патологія серцево-судинної системи. 

Анатомо-фізіологічні особливості серцево-
судинної  системи у дітей раннього та дошкільного
віку.  Природжені вади серця; причини, види,
основні симптоми. Кардити у дітей: класифікація, 
етіопатогенез, клініка, діагностика, лікування, 
прогноз. Ревматизм; етіологія, особливості
перебігу,  основні симптоми, профілактика.
Вегето-судинна дистонія, міокардіодистрофія;
причини виникнення,  клінічні симптоми,
профілактика. 

Тема 2.5. Патологія системи травлення. 

Визначення, класифікація, етіопатогенез, клінічні 
прояви, методи діагностики та сучасні принципи 
лікування хронічного гастриту, дуоденіту та 
виразкової хвороби у дітей. Методи діагностики в 
педіатричній практиці. Профілактика 
функціональних та органічних захворювань 
стравоходу та шлунку у дітей. Визначення, 
класифікація, клінічні прояви, методи діагностики 
та принципи терапії хронічного коліту,
виразкового  коліту та хвороби Крона в
педіатричній практиці. 

Тема 2.6. Патологія опорно-рухового  апарату.

Анатомо-фізіологічні особливості опорно рухового
апарата у дітей. Природжені порушення опорно-
рухового апарата. Вроджений вивих стегна. 
Нормальна постава. Неправильна постава: кіфоз, 
лордоз, сколіоз. Профілактика порушень постави. 
Плоскостопість; види, симптоми, профілактика. 
Дитячий травматизм. Особливості клінічного 
перебігу та методів лікування переломів у дітей. 
Невідкладна допомога.

Тема 2.7. Гострі респіраторні вірусні 

інфекції. Туберкульоз. Етіологія та епідеміологія 
гострих респіраторних вірусних інфекцій.
Патогенез  ГРВІ. Загальна характеристика
основних клінічних  форм ГРВІ: грип, парагрип,
аденовірусна інфекція,  ріновірусна інфекція,
респіраторно-синтиціальний  вірус, рота-віруси,
ентеровіруси). Сучасні форми  ГРВІ, особливості
їх перебігу, епідеміології,  діагностики, лікування
та профілактики (атипова  пневмонія, пташиний та
свинячий грип). Основні  принципи лікування та
профілактики ГРВІ  (специфічні та неспецифічні).
Особливості  клінічного перебігу коронавірусної
інфекції (Covid 19) у дітей. Туберкульоз:
етіопатогенез, клінічні  форми, ускладнення,
профілактика. Особливості  перебігу, діагностики,
лікування та профілактики  тубінфекції в дитячому
та підлітковому віці. 

Тема 2.8. Інфекції дитячого віку. Дифтерія: 

етіопатогенез, епідеміологія, класифікація, 
особливості клінічного перебігу.
Бактеріоносійство і його епідеміологічне значення.
Характер місцевого  враження. Дифтерія зіва,
дифтерійний круп.  Ускладнення дифтерії. Догляд
за хворими. Кашлюк:  етіопатогенез, епідеміологія,
класифікація,  особливості клінічного перебігу.
Догляд за хворим.  Епідеміологічні заходи.
Ускладнення та  профілактика. Кір: етіопатогенез,
епідеміологія,  класифікація, особливості
клінічного перебігу.  Сприйнятливість дітей до
кору. Клінічні форми  кору. Профілактика. Заходи
в осередку. Краснуха: етіопатогенез, епідеміологія,
класифікація,  особливості клінічного перебігу,
сприйнятливість  дітей до краснухи. Основні
симптоми. Ускладнення.  Профілактика. Вроджена
краснуха. Скарлатина: етіопатогенез,
епідеміологія, класифікація,  особливості
клінічного перебігу. Догляд за хворою  дитиною.
Профілактичні заходи в дошкільних  закладах.
Вітряна віспа: етіопатогенез,  епідеміологія,
класифікація, особливості клінічного  перебігу.
Догляд за хворою дитиною. Профілактичні заходи
в дошкільному закладі,  школі. Епідемічний
паротит: етіопатогенез,  епідеміологія,
класифікація, особливості клінічного  перебігу.
Догляд за хворою дитиною. Ускладнення. 
Профілактика захворювання. Строки прийому
дітей,  контактних з хворими на дитячі інфекції та
тих, що  перехворіли ними в дошкільний заклад,
школу. 
 Менінгококова інфекція:  збудник, шлях передачі,
основні симптоми.  Особливості перебігу у дітей
першого року життя.  Ускладнення. Профілактика
захворювання.  Поліомієліт: етіологія, джерела
інфекції та шляхи  зараження, патогенез та
патоморфологія,  особливості клінічного перебігу
захворювання в  різні періоди його
розвитку(препаралітичний,  паралітичний,
відновлювальний). Класифікація  основних форм
(спінальна, бульбарна, понтинна,  енцефалітична).
Принципи лікування та реабілітації  в різні періоди
розвитку захворювання. Планова  імунізація дітей
полівалентною вакциною проти  поліомієліту. 
Профілактика інфекційних захворювань.
Показання  до вакцинації. Загальна характеристика
вакцин, сироваток та анатоксинів. Календар
профілактичних щеплень. Щеплення за віком.
Рекомендовані щеплення. Щеплення за станом
здоров’я. Протипоказання до вакцинації.
Поствакцинальні реакції та ускладнення, їх
діагностика та лікування.

Тема 2.9. Інвазійні захворювання дітей та їх

профілактика. Інвазійні хвороби людини.
Гельмінтози. Загальна характеристика. Способи
зараження. Основні види глистів, що найчастіше
зустрічаються в Україні (аскариди, волосоголовці,
гострики, карликовий ціп'як). Симптоми,
діагностика, лікування та профілактика глистяних
захворювань. Лямбліоз. Основні симптоми,
перебіг, профілактика. Гельмінтоз. Короста.
Педикульоз. Етіологія, джерело зараження, шлях
поширення, основні симптоми, профілактика.
Розподіл годин Лекційні 14 / 4
Практичні/семінарські 16 / 4
Лабораторні - /-
Самостійна робота 60 / 82
Критерії оцінювання Оцінювання здійснюється за національною на ECTS
роботи студентів шкалою оцінювання на основі 100-бальної системи.
Максимальна оцінка – 100 балів (поточний
контроль – 60 балів, підсумковий контроль – 40
балів).
Кожен модуль включає бали за поточну  роботу
(опитування за  темою, виконання самостійної
роботи,  відпрацювання практичних навичок,
вирішення  клінічних ситуаційних задач,
тестування,  виконання індивідуального завдання
за вибором).  Підсумковий модульний контроль
здійснюється по  завершенню вивчення усіх тем
модуля на  останньому контрольному занятті з
модуля. До  підсумкового модульного контролю
допускаються  здобувачі ступеня бакалавра, які
відвідали усі  передбачені навчальною
програмою аудиторні  навчальні заняття і під час
вивчення модуля  набрали кількість балів, не
меншу ніж мінімальна.  Форми проведення
підсумкового модульного  контролю включають
контроль теоретичної та  практичної підготовки:
індивідуальне опитування,  тестовий контроль,
рішення типових ситуаційних задач, контроль
практичних дій та їх результатів.  Оцінювання
самостійної роботи студентів по  підготовці до
аудиторних практичних занять  здійснюється під
час поточного контролю теми на  відповідному
аудиторному занятті. 
Оцінювання засвоєння тем, які виносяться лише
на  самостійну роботу i не входять до тем
аудиторних  навчальних занять, здійснюється під
час  підсумкового модульного контролю. 
90-100 А – «відмінно» Здобувач освіти виявляє 
особливі творчі здібності, вміє самостійно 
здобувати знання, без допомоги викладача 
знаходить та опрацьовує необхідну інформацію, 
вміє використовувати набуті знання і вміння для 
прийняття рішень у нестандартних ситуаціях, 
переконливо аргументує відповіді, самостійно 
розкриває власні обдарування і нахили, володіє
не  менш ніж 90% знань з теми як під час
опитування,  та усіх видів контролю. 
82 – 89 В – «дуже добре» Здобувач освіти вільно 
володіє вивченим обсягом матеріалу, застосовує 
його на практиці, вільно розв'язує вправи і задачі
у  стандартизованих ситуаціях, самостійно
виправляє  помилки, кількість яких незначна,
володіє не менш  ніж 85% знань з теми як під час
опитування, та  усіх видів контролю.  
75 – 81 С – «добре» Здобувач освіти 
систематизувати інформацію під керівництвом 
науково-педагогічного працівника,
застосовувати  її на практиці, контролювати
власну діяльність;  виправляти помилки, серед
 яких є суттєві,  добирати аргументи для
підтвердження думок,  володіє не менш ніж 75%
знань з теми як під час  опитування, та усіх видів
контролю. 
68 – 74 D – «задовільно» Здобувач освіти 
відтворює значну частину теоретичного
матеріалу,  виявляє знання і розуміння основних
положень з  допомогою науково- педагогічного
працівника  може аналізувати навчальний
матеріал,  виправляти помилки, серед яких є
значна кількість  суттєвих, володіє не менш ніж
65% знань з теми як  під час опитування, та усіх
видів контролю. 
60 – 67 Е – «задовільно» Здобувач освіти володіє
навчальним матеріалом нарівні вищому за 
початковий, значну частину його відтворює на 
непродуктивному рівні. Володіє не менш ніж
60% знань з теми як під час опитування, та усіх
видів  контролю. 
35 – 59 FХ – «незадовільно» Здобувач освіти 
володіє матеріалом на рівні окремих фрагментів, 
що становлять незначну частину матеріалу, 
володіє менш ніж 60% знань з теми як під час 
опитування, та усіх видів контролю. 
0 - 34 F– «незадовільно» Здобувач освіти
володіє  матеріалом на рівні елементарного
розпізнання і  відтворення окремих фактів,
елементів, володіє  менш ніж 60% знань з теми як
під час опитування,  та усіх видів контролю.

Інформаційне
забезпечення
(лінк на е-НМЗНД)
Матеріально- Аудиторія теоретичного навчання, лабораторне
технічне забезпечення обладнання, навчальні стенди, проектор, ноутбук,
смартфон, наукова література, презентаційні
матеріали.