Силабус навчальної дисципліни

«ФІЗИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ»

Статус дисципліни: навчальна дисципліна

вибіркова (внутрішньогалузева)

Для спеціальностей 222 Медицина

Окрім спеціальностей

Ступінь вищої освіти Магістр

Форма навчання Денна

Курс 4 курс

Семестр 7

Обсяг дисципліни Кредити 6 Години 180

Семестровий контроль екзамен

Викладач Рибалко Алевтина Володимирівна, кандидат

біологічних наук, доцент, завідувач кафедри
фундаментальної медицини

Контактна інформація rybalko16@vu.cdu.edu.ua

Кафедра Фундаментальної медицини

Навчально-науковий Навчально-науковий центр «Медичний інститут»

інститут / Факультет

Мова викладання українська

Предмет навчання Предмет вивчення навчальної дисципліни: науково-

методичні засади організації медичної та фізичної
(Що буде вивчатися)
реабілітації, які забезпечують ефективне
формування у здобувачів освіти професійного
світогляду, свідомих мотивацій, умінь та навичок,
життєво необхідних компетенцій для організації
реабілітаційного процесу; усвідомлення місця і ролі
медичної та фізичної реабілітації в роботі
реабілітаційних центрів для осіб з обмеженими
 можливостями.

Мета Метою вивчення дисципліни є навчити студентів

використовувати засоби фізичної культури у своїй
(Чому це цікаво/потрібно
практичній діяльності для якнайшвидшого
вивчати) відновлення порушених у процесі захворювання чи
ушкодження функцій, підвищення фізичної
працездатності, попередження наслідків
патологічного процесу, формування цілісного
уявлення про можливості, форми і методи
медичного контролю при проведенні лікувальної
фізкультури, розуміння значення своєчасного
застосування засобів лікувальної фізкультури в
комплексному лікуванні і реабілітації хворих
медичного профілю, а також в попередженні
професійних захворювань у лікарів.

Програмні результати У результаті вивчення навчальної дисципліни

студенти зможуть:
(Чому можна навчитися)
ПРН 1. Мати ґрунтовні знання із структури
професійної діяльності. Вміти здійснювати
професійну діяльність, що потребує оновлення та
інтеграції знань. Нести відповідальність за
професійний розвиток, здатність до подальшого
професійного навчання з високим рівнем
автономності.

ПРН 2. Розуміння та знання фундаментальних і

клінічних біомедичних наук, на рівні достатньому
для вирішення професійних задач у сфері охорони
здоров’я.

ПРН 3. Спеціалізовані концептуальні знання, що

включають наукові здобутки у сфері охорони
здоров’я і є основою для проведення досліджень,
критичне осмислення проблем у сфері медицини та
дотичних до неї міждисциплінарних проблем.

ПРН 4. Виділяти та ідентифікувати провідні клінічні

симптоми та синдроми (за списком 1); за
стандартними методиками, використовуючи
попередні дані анамнезу хворого, дані огляду
хворого, знання про людину, її органи та системи,
встановлювати попередній клінічний діагноз
захворювання (за списком 2).

ПРН 5. Збирати скарги, анамнез життя та

захворювання, оцінювати психомоторний та
фізичний розвиток пацієнта, стан органів та систем
організму, на підставі результатів лабораторних та
інструментальних досліджень оцінювати
інформацію щодо діагнозу (за списком 4),
враховуючи вік пацієнта.

ПРН 6. Встановлювати остаточний клінічний

діагноз шляхом прийняття обґрунтованого рішення
та аналізу отриманих суб’єктивних і об’єктивних
даних клінічного, додаткового обстеження,
проведення диференційної діагностики,
дотримуючись відповідних етичних і юридичних
норм, під контролем лікаря- керівника в умовах
закладу охорони здоров’я (за списком 2).

ПРН 7. Призначати та аналізувати додаткові

(обов’язкові та за вибором) методи обстеження
(лабораторні, функціональні та/або
інструментальні ) (за списком 4), пацієнтів із
захворюваннями органів і систем організму для
проведення диференційної діагностики захворювань
(за списком 2).

ПРН 9. Визначати характер та принципи лікування

хворих (консервативне, оперативне) із
захворюваннями (за списком 2), враховуючи вік
пацієнта, в умовах закладу охорони здоров’я, за
його межами та на етапах медичної евакуації, в т.ч.
у польових умовах, на підставі попереднього
клінічного діагнозу, дотримуючись відповідних
етичних та юридичних норм, шляхом прийняття
обґрунтованого рішення за існуючими алгоритмами
та стандартними схемами, у разі необхідності
розширення стандартної схеми вміти обґрунтувати
персоніфіковані рекомендації під контролем лікаря-
керівника в умовах лікувальної установи.

ПРН 10. Визначати необхідний режим праці,

відпочинку та харчування на підставі заключного
клінічного діагнозу, дотримуючись відповідних
етичних та юридичних норм, шляхом прийняття
обґрунтованого рішення за існуючими алгоритмами
та стандартними схемами.

ПРН 14. Визначати тактику та надавати екстрену

медичну допомогу при невідкладних станах (за
списком 3) в умовах обмеженого часу згідно з
існуючими клінічними протоколами та стандартами
лікування.

ПРН 17. Виконувати медичні маніпуляції (за

списком 5) в умовах лікувального закладу, вдома
або на виробництві на підставі попереднього
клінічного діагнозу та/або показників стану
пацієнта шляхом прийняття обґрунтованого
рішення, дотримуючись відповідних етичних та
юридичних норм.

ПРН 18. Визначати стан функціонування та

обмежень життєдіяльності особи та тривалість
непрацездатності з оформленням відповідних
документів, в умовах закладу охорони здоров’я на
підставі даних про захворювання та його перебіг,
особливості професійної діяльності людини, тощо.
Вести медичну документацію щодо пацієнта та
контингенту населення на підставі нормативних
документів.

ПРН 21. Відшуковувати необхідну інформацію у

професійній літературі та базах даних інших
джерелах, аналізувати, оцінювати та застосовувати
цю інформацію.

ПРН 22. Застосовувати сучасні цифрові технології,

спеціалізоване програмне забезпечення, статистичні
методи аналізу даних для розв’язання складних
задач охорони здоров’я.
 ПРН 24. Організовувати необхідний рівень
індивідуальної безпеки (власної та осіб, про яких
піклується) у разі виникнення типових небезпечних
ситуацій в індивідуальному полі діяльності.

ПРН 25. Зрозуміло і однозначно доносити власні

знання, висновки та аргументацію з проблем
охорони здоров’я та дотичних питань до фахівців і
нефахівців.

ПРН 26. Управляти робочими процесами у сфері

охорони здоров’я, які є складними,
непередбачуваними та потребують нових
стратегічних підходів, організовувати роботу та
професійний розвиток персоналу з урахуванням
набутих навиків ефективної роботи в команді,
позицій лідерства, належної якості, доступності і
справедливості, забезпечення надання інтегрованої
медичної допомоги.

ПРН 27. Вільно спілкуватися державною та

англійською мовою, як усно так і письмово для
обговорення професійної діяльності, досліджень та
проектів.

ПРН 28. Приймати ефективні рішення з проблем

охорони здоров’я, оцінювати потрібні ресурси,
враховувати соціальні, економічні та етичні
наслідки.

Компетентності В результаті вивчення навчальної дисципліни

студенти можуть оволодіти компетентностями:
(Як можна
Інтегральна компетентність: Здатність
користуватися набутими
розв’язувати складні задачі, у тому числі
знаннями і вміннями) дослідницького та інноваційного характеру у сфері
медицини. Здатність продовжувати навчання з
високим ступенем автономії.

Загальні компетентності:

ЗК 1. Здатність до абстрактного мислення, аналізу

та синтезу.
ЗК 2. Здатність вчитися і оволодівати сучасними
знаннями.

ЗК 3. Здатність застосовувати знання у практичних

ситуаціях.

ЗК 4. Знання та розуміння предметної галузі та

розуміння професійної діяльності.

ЗК 5. Здатність до адаптації та дії в новій ситуації.

ЗК 6. Здатність приймати обґрунтовані рішення.

ЗК 7. Здатність працювати в команді.

ЗК 8. Здатність до міжособистісної взаємодії.

ЗК 10. Здатність використовувати інформаційні і

комунікаційні технології.

ЗК 11. Здатність до пошуку, опрацювання та аналізу

інформації з різних джерел.

ЗК 12. Визначеність і наполегливість щодо

поставлених завдань і взятих обов’язків.

ЗК 13. Усвідомлення рівних можливостей та

гендерних проблем.

ЗК 14. Здатність реалізувати свої права і обов’язки

як члена суспільства, усвідомлювати цінності
громадянського (вільного демократичного)
суспільства та необхідність його сталого розвитку,
верховенства права, прав і свобод людини і
громадянина в Україні.

ЗК 15. Здатність зберігати та примножувати

моральні, культурні, наукові цінності і досягнення
суспільства на основі розуміння історії та
закономірностей розвитку предметної області, її
місця у загальній системі знань про природу і
суспільство та у розвитку суспільства, техніки і
технологій, використовувати різні види та форми
рухової активності для активного відпочинку та
ведення здорового способу життя.
Спеціальні (фахові, предметні) компетентності:

ФК 1. Здатність збирати медичну інформацію про

пацієнта і аналізувати клінічні дані.

ФК 2. Здатність до визначення необхідного переліку

лабораторних та інструментальних досліджень та
оцінки їх результатів.

ФК 3. Здатність до встановлення попереднього та

клінічного діагнозу захворювання.

ФК 4.Здатність до визначення необхідного режиму

праці та відпочинку при лікуванні та профілактиці
захворювань.

ФК 5. Здатність до визначення характеру

харчування при лікуванні та профілактиці
захворювань.

ФК 6. Здатність до визначення принципів та

характеру лікування та профілактики захворювань.

ФК 7. Здатність до діагностування невідкладних

станів.

ФК 8. Здатність до визначення тактики та надання

екстреної медичної допомоги.

ФК 9. Здатність до проведення лікувально-

евакуаційних заходів.

ФК 10. Здатність до виконання медичних

маніпуляцій.

ФК 11. Здатність розв'язувати медичні проблеми у

нових або незнайомих середовищах за наявності
неповної або обмеженої інформації з урахуванням
аспектів соціальної та етичної відповідальності.

ФК 15. Здатність до проведення експертизи

працездатності.

ФК 16. Здатність до ведення медичної документації,

в тому числі електронних форм.
 ФК 21. Зрозуміло і неоднозначно доносити власні
знання, висновки та аргументацію з проблем
охорони здоров’я та дотичних питань до фахівців і
нефахівців, зокрема до осіб, які навчаються.

ФК 24. Дотримання етичних принципів при роботі з

пацієнтами, лабораторними тваринами.

ФК 25. Дотримання професійної та академічної

доброчесності, нести відповідальність за
достовірність отриманих наукових результатів.

Зміст дисципліни Змістовий модуль 1. ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ ФІЗИЧНОЇ

РЕАБІЛІТАЦІЇ

Тема 1.1. Фізична та медична реабілітації у сфері

охорони здоров’я. Сучасні уявлення про систему
надання реабілітаційної допомоги. Система
реабілітації в Україні та шляхи її вдосконалення.
Стратегії охорони здоров’я: превентивна,
промоційна, лікування, реабілітаційна,
підтримуюча, паліативна. Загальні принципи
сучасної реабілітації. Психологічна реабілітація та
соціальна робота з особами, які стали інвалідами під
час проходження військової служби та іншими
особами, які постраждали під час військових дій.
Тема 1.2. Фізична реабілітація як складова
частина медичної реабілітації. ЛФК як основний
засіб фізичної реабілітації. Засоби ЛФК,
класифікація фізичних вправ. Періоди та етапи
ЛФК. Форми ЛФК.

Тема 1.3. Фізичні вправи як основний засіб ЛФК.

Механізми лікувальної дії фізичних вправ. Основні

методичні принципи проведення лікувальної
гімнастики. Класифікація фізичних вправ. Методика
проведення гімнастичних вправ. Спортивно-
прикладні вправи.
Тема 1.4. Методи контролю ефективності
фізичних навантажень в ЛФК. Види контролю за
процедурами лікувальної фізкультури. Методи
контролю за впливом фізичних навантажень в ЛФК.

Тема 1.5. Рухові режими та види контролю за

ефективністю застосування ЛФК. Періоди
застосування лікувальної фізкультури. Рухові
режими. Особливості дозування фізичних
навантажень в лікувальній фізкультурі. Оформлення
призначень з лікувальної фізкультури.

Тема 1.6. Масаж як метод фізичної реабілітації.

Основи лікувального масажу. Сутність і механізм
дії масажу. Системи, форми і методи масажу. Види
масажу: гігієнічний (загальний і локальний);
спортивний; лікувальний (загальний і локальний);
косметичний; самомасаж. Основні прийоми масажу:
погладжування, розтирання, розминання, вібрація.
Вплив масажу на органи і системи людини.
Фізіологічна дія лікувального масажу. Організація
праці масажиста, підготовка до масажу, показання
та протипоказання, положення під час масажу,
тривалість сеансу масажу. Класифікація та
характеристика масажних прийомів:
погладжування, розтирання, пилення, розминання,
здригання, пощипування, надавлювання вібрація,
встряхування, рублення, похлопування та ін.
Техніка масажу окремих ділянок тіла.

Змістовий модуль 2. ФІЗИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ПРИ

ТРАВМАХ ТА ЗАХВОРЮВАННЯХ ОПОРНО-
РУХОВОГО АПАРАТУ.

Тема 2.1. Фізична реабілітація в травматології та

ортопедії. Загальна характеристика ушкоджень
опорно-рухового апарату: забій, розтягнення
зв’язкового апарату або м’язів, підшкірні розриви
м’язів, сухожилків, вивихи, перелом. Фізична
реабілітація при травмах та пошкодженнях ОРА.
Фізична реабілітація при системних ураженнях
опорно-рухового апарату.
Тема 2.2. Фізична реабілітація при травмах
верхньої кінцівки. Фізична реабілітація при
переломах ключиці. Особливості фізичної
реабілітації при внутрішньосуглобових переломах
(плечового, ліктьового). Особливості фізичної
реабілітації при діафізарних переломах верхньої
кінцівки (плече, передпліччя).

Тема 2.3. Фізична реабілітація при травмах

нижньої кінцівки. Фізична реабілітація при
переломах шийки стегна. Фізична реабілітація при
переломах діафізу стегна. Фізична реабілітація при
пошкодженнях колінного суглоба. Фізична
реабілітація при переломах гомілки.

Тема 2.4. Фізична реабілітація при переломах

тазу та хребта. Фізична реабілітація при переломах
тазу з порушенням та без порушення неперервності
тазового кільця. Фізична реабілітація при переломах
шийно-грудного відділу хребта. Фізична
реабілітація при переломах поперекового відділу
хребта.

Тема 2.5. Фізична реабілітація в хірургії. Фізична

реабілітація при оперативних втручаннях органів
грудної порожнини. Фізична реабілітація при
оперативних втручаннях органів черевної
порожнини. Фізична реабілітація при ампутаціях
кінцівок.

Тема 2.6. Фізична реабілітація ортопедії.

Особливості застосування фізичної реабілітації при
порушеннях постави у сагітальній площині.
Особливості застосування фізичної реабілітації при
порушеннях постави у фронтальній площині.
Особливості застосування фізичної реабілітації при
плоскостопості.

Змістовий модуль 3. ФІЗИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ПРИ

ТРАВМАХ ТА ЗАХВОРЮВАННЯХ НЕРВОВОЇ
СИСТЕМИ

Тема 3.1. Фізична реабілітація при

захворюваннях і ушкодженнях нервової системи.
Анатомо-фізіологічні особливості нервової системи.

Методи дослідження та загальні порушення

чутливої та рухової сфери. Загальні принципи
реабілітації неврологічних хворих.

Тема 3.2. Реабілітація при судинних

захворюваннях головного та спинного мозку.
Етіопатогенез, епідеміологія та класифікація
судинної патології головного мозку. Гострі
порушення мозкового кровообігу: інсульти ішемічні
та геморагічні – принципи фізичної реабілітації в
різні періоди. Хронічні порушення мозкового
кровообігу: ранні і пізні форми. Судинні деменції.
Мультидисциплінарний принцип організації
реабілітаційного лікування хворих інсультом.

Тема 3.3. Фізична реабілітація при

захворюваннях периферичної нервової системи.
Особливості клінічного перебігу захворювань
периферичної нервової системи. Вертеброгенні
ураження периферичної нервової системи на різних
рівнях. Радикуліти. Принципи реабілітації.
Патологія периферичних нервів. Моно-,
полінейропатії. Принципи реабілітації. Особливості
фізичної реабілітації при патології черепно-
мозкових нервів.

Тема 3.4. Фізична реабілітація при травмах

центральної нервової системи.

Сучасні аспекти класифікації черепно-мозкової

травми. Завдання та особливості фізичної
реабілітації в різні періоди ЧМТ. Методика
лікувальної фізкультури при наслідках травм
головного мозку. Вертеброспінальна травма як
соціально-медична проблема. Особливості фізичної
 реабілітації при спинно-мозкових травмах.

Тема 3.1. Фізична реабілітація при ДЦП.

Патогенетичні механізми при розвитку дитячого
церебрального паралічу. Класифікація дитячих
церебральних паралічів. Особливості клінічного
перебігу різних форм ДЦП: спастична, геміплегічна,
атактична, квадріплегічна, гіперкінетична.
Фізіологічні засади застосування засобів
лікувальної фізкультури при ДЦП.

Змістовий модуль 4. ФІЗИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ В

КЛІНІЦІ ВНУТРІШНІХ ХВОРОБ

Тема 4.1. Фізична реабілітація при

захворюваннях серцево-судинної системи.
Етіопатогенез захворювань ССС. Атеросклероз.
Особливості фізичної реабілітації хворих ІХС:
стенокардія, інфаркт міокарду. Особливості
фізичної реабілітації хворих гіпертонічною
хворобою. Принципи фізичної реабілітації
лікарняного періоду інфаркту міокарду. Принципи
фізичної реабілітації санаторного періоду інфаркту
міокарду. Принципи фізичної реабілітації
диспансерного періоду інфаркту міокарду.
Програми реабілітації ІМ.

Тема 4.2. Фізична реабілітація при

захворюваннях внутрішніх органів. Особливості
фізичної реабілітації при захворюваннях дихальної
системи. Особливості фізичної реабілітації при
патології ШКТ. Особливості фізичної реабілітації
при патології ендокринної системи. Особливості
фізичної реабілітації при гастритах та виразковій
хворобі шлунку та ДПК. Особливості фізичної
реабілітації при ожирінні. Особливості фізичної
реабілітації при цукровому діабеті.

Розподіл годин Лекційні 20

Практичні/семінарські 40
 Лабораторні

Самостійна робота 120

Критерії оцінювання Навчальні досягнення студентів оцінюються

роботи студентів за 100-бальною шкалою Університету,
чотирибальною шкалою (5 «відмінно», 4 «добре», 3
«задовільно», 2 «незадовільно»), і шкалою оцінок
ЄКТС.

Оцінювання поточної успішності студентів на

окремих навчальних заняттях та за виконання
завдань самостійної роботи визначається
диференційовано, відповідно до рівня складності
завдань, та встановлюється в межах від 0 до 5 балів.

Кількість балів за роботу з теоретичним

матеріалом, на практичних заняттях залежить від
дотримання таких вимог:

- своєчасність виконання навчальних завдань;

- повний обсяг їх виконання;

- якість виконання навчальних завдань;

- самостійність виконання.

Форми проведення підсумкового модульного

контролю включають контроль теоретичної та
практичної підготовки: індивідуальне опитування,
тестовий контроль, рішення типових ситуаційних
задач, контроль практичних дій та їх результатів.
Оцінювання засвоєння тем, які виносяться лише на
самостійну роботу i не входять до тем аудиторних
навчальних занять, здійснюється під час
підсумкового модульного контролю. Виконання
модульних контрольних робіт, завдань самостійної
роботи та індивідуальних завдань є обов’язковим.
До їх виконання допускаються всі студенти.
Студент, який не виконав поточних завдань, не
підготувався до практичних, семінарських,
 лабораторних занять, отримує 0 балів / не отримує
жодного балу. Поточну заборгованість, пов’язану з
непідготовленістю або недостатньою
підготовленістю до навчальних занять, студент
повинен ліквідувати шляхом виконання у
визначений термін завдань, передбачених
програмою. За виконані завдання нараховуються
від 0 до 5 балів. Після завершення вивчення курсу
застосовується накопичувальна (набрана
студентом сумарна кількість балів) 100-бальна
система оцінювання з відповідністю у національній
(«відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»)
та ЄКТС (А, B, C, D, E, FХ, F) шкалах.

Інформаційне

забезпечення

(лінк на е-НМЗНД)

Матеріально- Аудиторія теоретичного навчання, лабораторне

обладнання, навчальні стенди, проектор, ноутбук,
технічне забезпечення
смартфон, наукова література, презентаційні
матеріали, симуляційне обладнання