КУРСОВА НА ТЕМУ: ВПЛИВ СУЧАСНИХ МУЛЬТФІЛЬМІВ НА ПСИХІКУ

ДИТИНИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

 2

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….…3
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВПЛИВУ МУЛЬТФІЛЬМІВ НА
ПСИХІКУ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ…………………………………..
….5
1.1.Вікові особливості дітей дошкільного віку………………………………...
…..5
1.2.Особливості сучасних мультфільмів в житті дитини…………………………
10

РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ

МУЛЬТФІЛЬМІВ НА ПСИХІКУ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО
ВІКУ……………………………………………………………………………..….14
2.1.Роль мультфільмів у формуванні та розвитку психіки дітей дошкільного
віку…………………………………………………………………………………..14
2.2.Сучасна мультиплікаційна продукція як чинник формування емоційної
сфери та ознайомлення з соціумом дітей старшого дошкільного
віку………………….18
2.3.Рекомендації для батьків щодо перегляду мультфільмів
дітьми……….........24
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….….27
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….…29
 3

ВСТУП

Актуальність. Актуальність дослідження полягає у визнанні важливості

періоду дошкільного дитинства як ключового етапу для формування основних
якостей та особистісного розвитку дитини, а також у створенні необхідних
умов для її гармонійного розвитку та соціалізації. Значний вплив на
формування цінностей та світоглядних позицій дошкільників має безпосередній
контакт з електронними засобами інформації, що відображає вплив
інформаційно-екранної культури. Використання комп'ютерних технологій,
телебачення та мультфільмів з раннього дитинства займає значне місце в
їхньому житті і може бути потужним засобом виховання, але одночасно може
мати й небезпечні наслідки для них.
Мультиплікаційні фільми мають значний вплив на моральну свідомість та
поведінку старших дошкільників через їхні психологічні особливості.
Використання мультиплікаційних фільмів для морального виховання
дошкільників потребує детального вивчення та аналізу.
Сучасні технології та новітні прийоми маніпулювання свідомістю
становлять найбільшу небезпеку для маленьких телеглядачів. Діти, особливо у
віці 4-6 років, є найбільш незахищеною групою, оскільки в цей період
відбуваються важливі зміни у їхньому розвитку, такі як засвоєння моральних
норм, формування статевої ідентифікації. Дитина активно сприймає всю
оточуючу інформацію, яку бачить. Тому ця тема є дуже актуальною і потребує
належного уваги та дослідження.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. В процесі дослідження були
використані праці: Н. В. Гавриш [1], Л. М. Галігузова [2], Р. Г. Казакова [4], О.
 4

Є. Карповська [5], О. В. Квашук [6], О. Л. Кононко [7], О. В. Куніченко [9], О.

Мазур [12], О. О. Міненко [13], Р. В. Павелків [15], О. Ф. Станіченко [19], І. Н.
Тимошина [20], Л. Чорна [21].

Мета курсової роботи полягає в аналізі впливу сучасних мультфільмів на

психіку дітей дошкільного віку та розробці рекомендацій для батьків щодо
перегляду мультфільмів дітьми. Для досягнення цієї мети було сформульовано і
виконано наступні задачі:
1. Охарактеризувати вікові особливості дітей дошкільного віку, враховуючи
їх психологічні особливості і потреби на цьому етапі розвитку.
2. Розглянути особливості сучасних мультфільмів в житті дитини,
зосереджуючись на їх змісті, стилістиці, педагогічній цінності та
способах сприйняття.
3. Охарактеризувати роль мультфільмів у формуванні та розвитку психіки
дітей дошкільного віку, звертаючи увагу на їх вплив на емоційну сферу,
когнітивний розвиток, мовленнєвий розвиток та соціальну адаптацію
дитини.
4. Проаналізувати сучасну мультиплікаційну продукцію як чинник
формування емоційної сфери та ознайомлення з соціумом дітей старшого
дошкільного віку, визначити її вплив на цільову аудиторію та можливі
ризики.
5. Розробити рекомендації для батьків щодо перегляду мультфільмів дітьми,
враховуючи вікові особливості, обмеження щодо вмісту та тривалості
перегляду, вибір якісних та виховних мультфільмів, та спільний перегляд
з батьками для активної комунікації та розуміння сприйняття дитиною.
Об'єктом дослідження є вплив мультфільмів на психіку дитини, що
означає, що дослідник досліджує загальне явище впливу мультфільмів.
 5

Предметом дослідження є вплив сучасних мультфільмів на психіку

дитини дошкільного віку, тобто дослідник конкретизує свою увагу на впливі
саме сучасних мультфільмів.
У процесі написання даної курсової роботи було використано
різноманітні наукові методи для досягнення поставлених цілей і вирішення
завдань дослідження. Зокрема, були використані наступні методи:
1. Метод аналізу наукових праць дозволив оцінити і систематизувати наявні
дослідження та публікації з теми впливу мультфільмів на психіку дітей
дошкільного віку. Шляхом аналізу наукової літератури було виявлено
теоретичні підходи, методологічні основи та результати попередніх
досліджень.
2. Метод аналізу був використаний для розгляду особливостей сучасних
мультфільмів в житті дитини, а також для охарактеризування ролі
мультфільмів у формуванні та розвитку психіки дітей дошкільного віку.
Шляхом аналізу контенту мультфільмів, їх стилістики, тематики та
педагогічної цінності, було з'ясовано вплив цих аспектів на психіку дітей.
3. Метод порівняння дозволив порівняти різні аспекти мультфільмів,
включаючи їх зміст, жанри, емоційну навантаженість, педагогічну
спрямованість тощо. Це дозволило виявити спільні риси та відмінності
між різними мультфільмами та їх впливом на психіку дітей.
4. Поєднання історичного та логічного методів було використано для
розуміння історичного розвитку мультфільмів та їх впливу на сучасну
дитину. Шляхом аналізу історичних даних та логічного мислення було
виявлено зміни у змісті, форматі та способах сприйняття мультфільмів та
їх вплив на психіку дітей дошкільного віку.
5. Міждисциплінарний підхід передбачав використання даних з різних
дисциплін, таких як історія, педагогіка, психологія та інші. Це дало
можливість збагатити дослідження різноманітними аспектами, врахувати
різні точки зору та підкріпити результати аргументованими даними.
 6

Базовою інформаційною підставою для даного дослідження є

нормативні документи, статистичні та спеціалізовані періодичні видання, як
вітчизняні, так і закордонні, а також збірники наукових праць, що стосуються
теми дослідження.
Стосовно структури роботи, вона містить такі елементи: вступ, два
розділи, висновки, список використаних джерел та літератури.

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВПЛИВУ МУЛЬТФІЛЬМІВ НА

ПСИХІКУ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

1.1.Вікові особливості дітей дошкільного віку

Період дошкільного віку від 3 до 6-7 років характеризується певними

особливостями. Основною з них є формування нової соціальної ситуації
розвитку, де гра стає провідною діяльністю. Гра дозволяє дошкільникам
опановувати інші види діяльності та розвивати важливі психічні та особистісні
аспекти. Також у цьому віці спостерігається інтенсивний інтелектуальний
розвиток, а дитина формує готовність до навчання у школі [8, c. 90].
Соціальна ситуація розвитку в дошкільному віці характеризується
кількома аспектами. Дитина починає виконувати елементарні обов'язки,
взаємини з дорослими отримують нові форми, де спільні дії змінюються на
самостійне виконання вказівок. Також відбувається можливість систематичного
навчання, дитина вступає у стосунки з однолітками, розширюючи своє
соціальне оточення. У цьому віці дитина усвідомлює своє "Я" та свої вчинки,
виявляє великий інтерес до світу дорослих, їхньої діяльності та взаємин. Вона
також починає діяти як дорослий, але у формі сюжетно-рольової гри.
Період звикання дітей у віці 3,5-4 років протікає відносно спокійно. На
цьому етапі дитина поступово розширює свої інтереси поза межі сімейного
 7

кола. Втім, період адаптації може бути важким для дітей. Малюк відчуває
неприйняття і паніку, коли сторонній дорослий намагається займатися з ним
якими-небудь діями. Він може відмовлятися приймати допомогу вихователя. В
цей час може спостерігатися нервове напруження: дитина стає пригніченою,
легко плаче; вона не хоче відпускати маму ні вночі, ні вдень; вона може мати
труднощі зі засипанням і часто прокидається з плачем [2, c. 102].
Поведінка дитини під час періоду адаптації у дитячому садку може бути
різною. Загалом, можна виділити три групи поведінки:
Перша група включає більшість дітей. Вони проявляють різке негативне
ставлення до відвідування дитячого садка: голосно плачуть, кидаються на
підлогу, дряпаються, кусаються. Вони можуть то просити, щоб їх підняли на
руки, то бігти до дверей, ігноруючи оточуючих. Відчуваючи втому від такої
бурхливої демонстрації протесту, дитина може раптово заснути, присівши біля
столу, і через декілька хвилин з новою енергією знову почати плакати. Ці діти
зазвичай звикають до дитячого садка протягом 20-30 днів [10, c. 45].
Друга група – кілька дітей, які після розлуки з мамою замикаються,
стають дуже напружені й насторожені. У них вистачає сили тільки на те, щоб
зробити кілька кроків, забитися в найближчий куточок, від усіх відгородитися.
Ці діти ледь стримують плач, сидять, їхній погляд нерухомий, вони не
граються, мовчать. І тільки побачивши в дверях маму, оживають, біжать до неї і
гірко плачуть. Адаптація таких дітей триває 2-3 місяці.
Третя група – комунікабельні малюки. Переступивши поріг дитячого
садка, вони не лякаються, а навпаки, беруть ініціативу в спілкуванні з
дорослими. Протягом дня розповідають дорослому все, що знають. Із
задоволенням демонструють свої вміння: самостійно одягаються, роздягаються,
їдять, у ліжечку лежать спокійно. Але така ідилія триває недовго (2-3 дні), на
більше у дітей не вистачає обсягу інформації. Після цього, побачивши будівлю
дитячого садка, вони впадають у відчай, і їх стиль поведінки стає схожим на
стиль дітей першої групи [12, c. 17].
 8

Досвід дитини залежить від її сімейного оточення та індивідуальних

особливостей. Малюк з великої сім'ї, де є багато членів родини, має можливість
взаємодіяти з різними людьми і вже знає, як поводитися з кожним з них. Така
дитина також може бути більш відкритою до нового середовища і цікавитися
його дослідженням.
У дітей, чия сімейна круговерть обмежена, відбувається закріплення
симбіотичного зв'язку з матір'ю. Вони можуть відчувати паніку, коли
залишаються без неї на деякий час. Адаптаційний період для таких дітей може
бути дуже складним і може призвести до дитячого неврозу. Не маючи
достатнього досвіду у новому середовищі, дитина може стати наляканою і
почати проявляти неадекватну поведінку, наприклад, лазити, хоча вміє ходити,
або замовкати, хоча вже говорить.
Індивідуальні особливості дитини також впливають на процес адаптації.
Активна, комунікабельна дитина з пізнавальним інтересом швидко й легко
адаптується. У той же час, повільна, спокійна дитина, яка любить гратися
самостійно і не переносить шуму та голосні розмови однолітків, може
потребувати більше часу на адаптацію. Вона може відстати в розвитку та
відчувати себе відокремленою від інших. Для хворобливих і сором'язливих
дітей може бути корисною організація періодичних вихідних всередині тижня.
Проте важливо пам'ятати, що тривалі перерви можуть ускладнити адаптаційний
процес [12, c. 18].
На п'ятому році життя дитина стає надзвичайно мовленнєво активною і
задає безкінечну кількість запитань дорослим. Коло запитань та обсяг
лексичного запасу значно розширюються. До 4,5 років завершується
формування граматичної правильності мовлення, і дитина починає
використовувати граматичні правила в своїх висловлюваннях.
У цьому віці відбувається цікаве явище - словотворення. Дитина починає
творити нові слова шляхом поєднання частин слів або застосування
неправильних законів мови. Розвивається монологічне мовлення, коли дитина
 9

може розповідати про свої спостереження, ділитися інформацією та описувати

події. Вона також будує висловлювання різних типів, таких як мовлення-описи
та мовлення-розповідання.
Сюжетно-рольова гра набуває особливого значення на цьому етапі.
Дитина може грати одну гру впродовж кількох днів, розвиваючи її у різних
варіаціях. Це свідчить про розвиток творчої гри та заглиблення інтересу до
навколишнього життя. Важливо, щоб дорослий активно втручався в гру,
надавав нові ідеї і стимулював пізнавальну активність та творчу ініціативу
дитини.
Малюнки та будівлі дитини стають більш різноманітними, хоча їх задуми
можуть бути ще не дуже чіткими та стійкими.
Дошкільники залюбки виконують трудові завдання, але дитяча праця ще
сильно пов'язана з грою, і саме ігрові мотиви роблять її привабливою для них.
У п'ятому році життя діти починають розвивати своє сприймання світу
навколо. Вони навчаються оглядати предмети, розпізнавати їх частини і
встановлювати зв'язки між ними. В цей період також активно розвивається їх
мислення. Діти вміють виділяти найважливіші ознаки об'єктів і групувати їх за
різними критеріями, такими як матеріал або призначення. Вони засвоюють
поняття "частина", "ціле", "рівність" і "нерівність". Діти цього віку також
можуть розуміти прості причинно-наслідкові зв'язки, особливо якщо вони
базуються на їх минулому досвіді. Це свідчить про їх чутливість до
суперечностей і розвиває елементи критичного мислення. Коли вирішують
завдання, діти намагаються розуміти його і шляхи розв'язання в процесі дії.
У цей час також відбувається розвиток пам'яті. Діти запам'ятовують
предмети, ситуації і слова під час практичної, ігрової і трудової діяльності. Чим
активніша і цікавіша діяльність дитини, тим краще вона запам'ятовує матеріал
без свідомих зусиль. Також починає формуватися довільне запам'ятовування
шляхом повторення і простої організації матеріалу.
Уява стає більш стійкою. Образи, які діти уявляють, стають яскравішими і
живими. Це можна побачити в тому, що діти можуть грати в одну гру протягом
 10

тривалого часу, зупинятися і знову продовжувати гру. Також розвивається

репродуктивна уява. Коли діти слухають художню історію, вони можуть
уявляти собі персонажів і переживати разом з ними певні емоції.
Увага стає більш стійкою, але її розвиток залежить від індивідуальних
особливостей розвитку нервової системи кожної дитини. Здатність до довільної
уваги ще досить обмежена в цьому віці, тому важливо активно працювати над її
розвитком.

Воля дитини розвивається як здатність активно прямувати до певної мети,

подолання зовнішніх і внутрішніх перешкод і свідоме регулювання власної
поведінки. Мета, яку ставлять перед дошкільником дорослі, має значний вплив
на формування його цілеспрямованої діяльності. У сюжетно-рольовій грі
дитина просувається до своєрідних цілей, розвиває сюжет, дотримується
правил гри і т.д.
Емоції та почуття стають все більш стійкими. Дитина починає виявляти
бажання бути корисним для дорослих і розвиває дружні стосунки з
однолітками. Вона може відчувати спонтанне співчуття до інших людей.
Однак, характерною рисою цього періоду є перевага збудження над
гальмуванням, що призводить до сильних емоційних реакцій при навіть
незначних змінах у житті.
Вік 5-6 років вважається старшим дошкільним віком, який є дуже
важливим для розвитку пізнавальної, інтелектуальної та особистісної сфери
дитини. Цей вік можна вважати основним, оскільки багато аспектів особистості
закладається саме в цей період і формується ставлення "Я". Близько 90%
особистісних рис дитини формуються саме у віці 5-6 років. Це дуже важливий
період, який визначає майбутнє формування особистості. У цьому віці дитина
як губка вбирає всю пізнавальну інформацію. Науково доведено, що дитина в
цьому віці запам'ятовує таку кількість матеріалу, яку вона ніколи вже не зможе
 11

запам'ятати в подальшому житті. В цьому віці дитині цікаво все, що пов'язано з

навколишнім світом та розширенням її кругозору.
У віці 5-6 років відбувається сензитивний період, коли всі пізнавальні
процеси, такі як увага, сприйняття, мислення, пам'ять та уява, розвиваються
інтенсивно. У цей час дитина здатна досягати прогресу у розумінні складних
інтелектуальних завдань. Наприклад, вона може грати у словесні ігри,
використовуючи синоніми та антоніми, розрізняти голосні та приголосні звуки
та аналізувати склади в словах.
Розвивальні іграшки, такі як конструктори, сприяють логічному
мисленню. Дитині корисно складати їх за схемою, починаючи з простих
моделей. Крім того, різноманітні головоломки та мозаїки допомагають
розвивати зорову та логічну аналітику, а логічні таблиці вправляють увагу та
мислення.
У цьому віці дитина також починає формувати своє власне оцінне
ставлення до себе та інших людей. Вона може критично оцінювати свої
недоліки і володіє здатністю аналізувати поведінку однолітків. Також вона
усвідомлює відносини між дорослими і дітьми. Важливо, щоб батьки були
позитивним прикладом для своїх дітей і створювали сприятливе емоційне
середовище, що допомагає засвоїти як особистісні, так і інтелектуальні
навички.
Отже, у дошкільному віці відбувається розвиток особистості дитини, який
включає розуміння власної гідності, потребу у визнанні, свідомість про свій
часовий рамки (минуле, теперішнє, майбутнє), розуміння статевої належності
та власного місця у соціальному просторі. Дошкільний вік можна поділити на
молодший (3-4 роки), середній (4-5 років) та старший (5-6 років). Врахування
цих вікових та індивідуальних особливостей дозволяє налагодити навчально-
виховний процес таким чином, щоб дитина могла свідомо планувати,
програмувати та творчо реалізовувати своє індивідуальне життя в
майбутньому.
 12

1.2.Особливості сучасних мультфільмів в житті дитини

Важливо враховувати, що риси характеру та місце особистості в

соціальних відносинах значно залежать від впливу різних медійних джерел,
таких як книги, фільми, мультфільми та телепередачі, а також улюблені ігри та
іграшки, які дитина сприймає протягом свого дитинства. Мас-медіа, завдяки
своїй постійній динаміці, мають значний вплив на сприйняття дитини та процес
її соціалізації. Поза взаємодією з батьками та найближчим оточенням, діти
сприймають окремі явища реальності через медіа.
З набуттям більшого досвіду та знань діти стають здатними оцінювати
події на екрані, персонажів і визначати рівень їх реалістичності. Таким чином,
медіа, з кожним роком, займають все важливіше місце у процесі вступу дитини
у суспільство та формуванні її оцінних суджень про світ навколо.
Діти зустрічаються з казковими героями у книгах, на екрані телевізора під
час перегляду художніх фільмів і особливо мультиплікаційних фільмів.
Мультфільми стають одним із основних джерел, які передають уявлення дітей
про світ, стосунки між людьми та норми поведінки [18, c. 69].
Загалом, можна зазначити, що мультиплікаційні фільми формують в дітей
початкові уявлення про добро і зло, стандарти гарного і поганого поводження.
Персонажі мультфільмів демонструють різноманітні способи взаємодії зі
світом для дітей. Шляхом порівняння себе з улюбленими героями, діти
отримують можливість навчитися позитивно сприймати себе, подолувати свої
страхи та труднощі, проявляти повагу до інших. Події, які розгортаються у
мультфільмах, допомагають виховувати дітей, розширюючи їх свідомість,
розвиваючи мислення і уяву, формуючи світогляд.
В наш час, залежно від стрімкого розвитку засобів масової інформації, ми
спостерігаємо постійне зростання кількості телевізійних каналів та іноземних
художніх та мультиплікаційних фільмів. Сучасна мультиплікація має свої
особливості, такі як яскравість і образність, стислість і динамічність зміни
 13

образів, наявність реального і фантастичного, представлення добрих і злих сил,

а також анімізму, що передбачає уособлення неживих предметів та надання
тваринам і рослинам людських рис [11, c. 4].
Поряд з позитивними прикладами сучасних мультфільмів, які сприяють
формуванню у дітей таких рис і цінностей, як дружба, альтруїзм, повага та
любов до ближнього, взаємодопомога, взаємовиручка, робота в команді,
доброзичливе ставлення до навколишнього середовища, любов до батьків і
дітей, цінність сім'ї тощо, також спостерігаються негативні приклади, де
сюжети містять елементи, які не є придатними для дітей, такі як бійки, смерть,
вбивство, кримінальні ситуації. Наприклад, фільми "Трансформери", "Людина-
павук", "Супермен", "Черепашки Ніндзя".
Вчені В. Д. Абраменкова, М. В. Аромаштам і І. Я. Медведєва визначили
ознаки "шкідливого мультику", від перегляду якого варто захистити дитину:
1. Головні герої мультфільму є агресивними, вони намагаються завдати
шкоди іншим персонажам, часто нівечать або вбивають їх. Деталі
жорстокого та агресивного ставлення повторюються і розкриваються
докладно. Перегляд таких мультфільмів може призвести до прояву
жорстокості, безжальності та агресії у реальному житті дитини.
2. Поведінка героїв відхиляється від норм суспільства, але не карається.
Персонажі, які порушують загальноприйняті правила, не отримують
жодного покарання або настанови, що це неприйнятно. В результаті
уявлення дитини про припустимість подібної поведінки закріплюється, а
поняття про добре і погане, прийнятну та неприйнятну поведінку
зникають.
3. Демонструються небезпечні для життя дитини форми поведінки, які не
слід наслідувати у реальному житті, оскільки вони безглузді та
небезпечні. Перегляд таких прикладів може знизити чутливість дитини до
небезпеки і спричинити потенційні травми.
4. Показуються нестандартні статево-рольові форми поведінки: чоловічі
персонажі поводяться як жінки, а жіночі персонажі - як чоловіки,
 14

одягають непристойний одяг і виявляють особливий інтерес до подібних

собі персонажів за статтю. Для дітей шестирічного віку, які перебувають
у періоді активної статевої ідентифікації, перегляд таких мультфільмів
може мати негативні наслідки.
5. Показуються сцени безшанобливого ставлення до людей, тварин і рослин.
Демонструється безкарне насмішкування зі старістю, безпорадністю та
слабкістю. Перегляд таких мультфільмів може призвести до цинічних
висловлювань, непристойних жестів та непристойної поведінки дитини.
6. Зображаються несимпатичні або неприємні герої мультфільму.
Ці ознаки вказують на те, що деякі сучасні мультфільми можуть мати
негативний вплив на дитину з психологічної, педагогічної та етичної точок
зору. Важливо бути уважними і обирати віково відповідний та виховний
контент для дітей.
Думки В.С. Мухіної підкреслюють важливість зовнішнього вигляду
героїв мультфільмів для дитини. Вона вказує, що позитивні персонажі часто
мають бути привабливими або навіть красивими, тоді як негативні персонажі
можуть мати менш привабливу зовнішність. Це допомагає дитині формувати
орієнтири для оцінки вчинків персонажів.
Однак, якщо всі персонажі в мультфільмі негативні, це може створити
змішані повідомлення та заплутати дитину у оцінці їх вчинків. Це може
вплинути на самооцінку дитини, особливо якщо вона вимушена ідентифікувати
себе з несимпатичними героями.
Важливо пам'ятати, що сам мультфільм не може бути абсолютно поганим
або добрим. Вплив, який він справляє на дитину, залежить від того, як дорослі
обробляють цей контент. У світі, де комп'ютери, Інтернет і телевізори
практично в кожній родині, важливо, щоб батьки не дозволяли вихованню дітей
відбуватися безконтрольно. Необхідно приділяти дитині достатньо часу і уваги,
а також розуміти, які мультфільми є відповідними для неї з точки зору віку та
виховання.
 15

Отже, мультфільми мають велике значення в житті дитини. Вони

розважають, надають інформацію, формують уявлення про добро, зло, правила
поведінки та сприяють розвитку мислення і світогляду. Однак, деякі сучасні
мультфільми можуть бути побудовані некомпетентно з психологічної,
педагогічної та етичної точок зору. Сцени насильства, які діти бачать на екрані,
можуть збільшувати їх агресивність і формувати небажані риси характеру.
Тому батькам важливо бути свідомими та проявляти інтерес до мультфільмів,
які дивляться їх діти, а також відповідально обирати контент, який відповідає
віку та потребам дитини.

РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ

МУЛЬТФІЛЬМІВ НА ПСИХІКУ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО
ВІКУ

2.1.Роль мультфільмів у формуванні та розвитку психіки дітей

дошкільного віку

Мультфільми відіграють важливу роль у формуванні та розвитку психіки

дітей дошкільного віку. Вони є формою кіномистецтва, яка створюється за
допомогою мальованих або об'ємних послідовних фаз. Термін "мультфільм"
також використовується для позначення коміксів та гумористичних малюнків.
У дошкільному віці відбувається інтенсивний психічний розвиток дитини,
що має великий вплив на формування її особистості та подальший розвиток.
Для багатьох дорослих мультфільми асоціюються саме з дітьми. Однак, в
сучасному світі, де телевізор, інтернет та гаджети є невід'ємною частиною
життя, батьки починають задумуватися про те, що дивляться їхні діти і як це
впливає на їх розвиток.
 16

Необхідно враховувати, що не всі мультфільми мають виховний характер

або несуть глибокий моральний сенс, який може служити прикладом для
наслідування. Часто зустрічаються мультфільми, які пропонують поверхневу
розвагу без позитивних моральних цінностей. Тому батькам варто бути
свідомими та критичними до вибору мультфільмів для своїх дітей.
При виборі мультфільмів для дітей дошкільного віку важливо звертати
увагу на їх вікову відповідність, педагогічну цінність, виховний потенціал та
позитивний зміст. Якщо мультфільм має виховний потенціал, він може сприяти
формуванню моральних цінностей, розвитку творчості, уяви, мовлення та
інших аспектів психічного розвитку дитини.
Батьки мають активно включатися в процес вибору та контролювати
перегляд мультфільмів своїми дітьми. Важливо обговорювати з ними зміст та
вчинки персонажів, пояснювати моральні аспекти та навчати критично
сприймати подану інформацію. Таким чином, мультфільми можуть стати
корисним засобом виховання, розвитку та навчання дитини дошкільного віку.
В процесі психічного розвитку дитини має велике значення отримання
позитивних вражень від оточуючого світу та їх подальша обробка разом з
дорослими. Чим докладніше ці враження будуть аналізовані, тим більшу
користь з них зможе отримати дитина і тим більше розвиватиметься її
пізнавальна діяльність.
Психологи та педагоги, що працюють з дітьми дошкільного віку,
вважають, що будь-який емоційно заряджений об'єкт має вплив на психіку
дитини - він або може руйнувати її, або впливати позитивно. У цьому контексті
психологи зазначають, що не всі мультфільми є корисними для психіки дітей.
Багато сучасних мультфільмів, які транслюються по телевізору, негативно
впливають на соціальний розвиток та психіку дітей, сприяючи появі
агресивності, нервозності та розладів. Враховуючи цей факт, дорослим важливо
контролювати час, який діти проводять перед екраном телевізора, а також
обирати мультфільми для перегляду з особливою уважністю.
 17

Варто пам'ятати, що дітям віком до трьох років не рекомендується

дивитися мультфільми, оскільки вони ще не в змозі одночасно слухати й
спостерігати. У такому віці діти повністю поглинаються переглядом
мультфільму та фокусують свою увагу на яскравих епізодах. Це може
негативно вплинути на їхні мовлення, зір та координацію рухів. Крім того, у
сфері соціального розвитку такі діти можуть відставати від своїх ровесників.
При обранні мультфільмів потрібно бути обережними, особливо згадуючи
«радянські» мультфільми, адже надається перевага тим, що мають нормальну
для дитини картину світу. Особливо важливо, що в цих мультфільмах
негативний герой був представлений у гумористичній формі, що
збалансовувало його негативний характер. Це сприяло гармонізації психіки
дитини, тому такі мультфільми корисні дітям, які хворі або мають душевну
травму. Для дітей, які мають проблеми зі спілкуванням, вони надають
правильні моделі поведінки: як знаходити друзів, бути хорошим товаришем,
допомагати іншим.
Крім того, під впливом мультфільмів діти можуть придумувати ігри, які
містять негативні та агресивні елементи. У сучасних мультфільмах часто
показують багато насильства, жорстокості, хоча для нормального соціального
розвитку дітям не потрібні сцени з кров'ю, бійками та подібними. Часто на
екрані можна спостерігати неповагу до тварин, рослин, літніх людей та батьків.
У таких випадках батькам важливо протидіяти негативному впливу
мультфільмів на дітей та більше проводити час разом з ними, займатися
прогулянками, читати книжки, робити рукоділля, доглядати за домашніми
тваринами, малювати, вивчати вірші, відвідувати зоопарк, музеї та дозволяти
грати з однолітками у дворі, щоб не створювати ситуацію, коли дитина
відчувається ізольованою від реального світу, сприймаючи лише віртуальну
мультиплікаційну реальність.
Важливо пам'ятати, що в період формування особистості дошкільного
віку дитину слід оточувати цікавими заняттями і веселими мультфільмами, які
знайомлять їх з добром.
 18

Науковці В. Абраменкова, М. Аромаштам і І. Медведєва визначили деякі

ознаки "шкідливого мультику", від перегляду якого варто захистити дитину:
 Головні герої мультфільму є агресивними і намагаються завдати шкоди
оточуючим, часто нівечать або навіть вбивають інших персонажів.
 Поведінка героїв, яка відхиляється від норм суспільства, не карається.
Порушники загальноприйнятих правил залишаються безнаказаними,
ніхто їх не покарає або не пояснює, що так робити не можна.
 Показуються форми нестандартної статево-рольової поведінки.
 Присутні сцени нешанобливого ставлення до людей, тварин і рослин.
 Зображено безкарне насмішливе ставлення до старості, безпорадності і
слабкості.
Доведено, що сучасні західні мультфільми можуть негативно впливати на
психіку дітей. На перший погляд, мультфільми про Гуффі, Дональда і Міккі-
Мауса можуть здатися безпечними, адже ці герої вважаються добродушними й
завжди веселими. В діснеєвських мультфільмах відсутні сцени насильства,
немає крові, а добро завжди перемагає зло. Однак, це лише один бік медалі.
Варто враховувати той факт, що дитина сприймає все, що бачить, буквально, і
вірить у те, що відбувається. Вона спостерігає, як Гуффі падає з величезної
висоти на асфальт і відразу підлітає вгору. Дональда вдаряють відбійним
молотком по голові, але у нього виникають лише пташки навколо голови.
Можливо, це можна розцінити як перебільшення, але фактично були
випадки, коли діти спробували наслідувати своїх улюблених екранних героїв.
Діти, як споживачі інформації, є досить вразливими, оскільки часто
сприймають отриману інформацію пасивно, не завжди здатні до критичного
мислення і захисту себе [21, c. 12]. У зв'язку з цим фахівці, такі як неврологи та
психологи, рекомендують дитям дошкільного віку переглядати мультфільми,
що були створені в другій половині минулого століття. Це пояснюється тим, що
мультфільми цього періоду майже повністю витіснені з телевізійних екранів
американськими та японськими продуктами. Один з популярних серед малюків
мультфільмів, яким можна знайомити дітей, - "Сімпсони", є яскравим
 19

прикладом деградації людини та родинних відносин, представлених у сімействі

Сімпсонів. У цьому мультфільмі відображена жорстокість, неуважність до
батьків та нездатність до розвитку особистості.
Наприклад, мультфільми, такі як "Карлсон", "Простоквашино" і
"Крокодил Гена та Чебурашка", відомі тим, що вони створені з урахуванням
безпеки дитячої психіки, пропагують добро і прекрасне. Ці "правильні"
мультфільми сприяють розвитку дітей у таких напрямках:
 Мовлення: вони вчать грамотній та красивій мові героїв мультфільмів,
збагачують словниковий запас дитини і навіть можуть здивувати батьків
цікавими висловлюваннями і афоризмами.
 Мислення і пам'ять: діти вчаться аналізувати зміст мультфільмів,
порівнювати, узагальнювати та встановлювати причинно-наслідкові
зв'язки.
 Знання: мультфільми розповідають про навколишній світ, допомагають
дітям вивчити рахунок, читання, іноземну мову, вивчати геометричні
фігури, кольори та отримувати енциклопедичні знання.
 Творчі здібності та уява: мультфільми розбуджують фантазію дітей,
залишають яскраві враження і можуть стати джерелом для творчості в
мистецтві та словесному вираженні.
 Людські якості: персонажі мультфільмів демонструють дітям різні
способи взаємодії зі світом, надають зразки позитивної та негативної
поведінки, розвивають в них співпереживання, уявлення про добро і зло,
навчають справлятися з труднощами та страхами [5, c. 98]. Отже,
завдання батьків і вихователів у системі дошкільної освіти полягає в
тому, щоб допомогти дітям дошкільного віку правильно сприймати свої
враження, розвивати в них критичне мислення щодо переглянутого. Це
можливо лише через систематичний і цілеспрямований процес медіа-
освіти дітей дошкільного віку, формування медіа-грамотності як
необхідної умови для подальшого розвитку їх особистості. Для того, щоб
дитина засвоювала з мультфільмів лише позитивне, батьки та вихователі
 20

повинні обирати лише "правильні" мультфільми для перегляду. Після

перегляду мультфільму важливо спілкуватися з дитиною про побачене,
обговорювати основні події та дії персонажів.

2.2.Сучасна мультиплікаційна продукція як чинник формування емоційної

сфери та ознайомлення з соціумом дітей старшого дошкільного віку

Аналізуючи сучасну анімаційну продукцію як фактор формування

емоційної сфери та соціалізації старших дошкільнят, важливо відзначити, що у
цьому віці сприйняття має провідну роль серед психічних функцій. Під кінець
дошкільного віку дитина вже добре розуміє все, що відбувається навколо неї.
Ці враження глибоко закріплюються в пам'яті та відображаються у її поведінці.
Під час перегляду мультфільмів дитина ненав'язливо ознайомлюється з різними
стратегіями та правилами поведінки, розрізняє хороших і поганих героїв. Все
це вона використовує у реальному житті, застосовуючи їх до людей навколо без
критичного аналізу отриманої інформації.
Оскільки мовлення є важливим аспектом розвитку, бажано, щоб дитина
познайомилася з мультфільмами якомога пізніше (ідеально після трьох років),
оскільки темп та ритм мови, які вона почує з екрану телевізора, дуже швидкі.
Щоб розвивати власне зв'язне мовлення, необхідно говорити без поспішання,
чітко та ретельно вимовляючи кожне слово, щоб дитина могла виділяти окремі
звуки та слова в потоці мови. Розвиток мови у дітей залежить від їх здатності
розуміти мову [16, c. 120].
Для формування активного словника у дитини, важливо, щоб вона не
тільки могла вимовляти слова та фрази, але й розуміла їх значення. Дорослі
можуть допомогти дитині у цьому, пояснюючи значення слів, намальовуючи
картинки, створюючи образи та застосовуючи їх у різних іграх. З мультфільмів
діти часто лише запам'ятовують окремі слова та фрази, намагаються
використовувати їх у схожих ситуаціях, але не завжди розуміють їх справжній
зміст [13, c. 190].
 21

Також варто зазначити, що перегляд мультфільмів має вплив на емоційну

сферу дітей. Згідно з дослідженням В. І. Кротенко (2017), можна виділити дві
категорії емоцій людини [3, c. 60]:
1. Позитивні емоції, пов'язані з задоволенням потреб індивідуума або
спільноти. Для їх виникнення необхідне поєднання двох факторів:
 потреба, яку не вдалося задовольнити;
 наявність ймовірності її задоволення.
2. Негативні емоції, пов'язані з небезпекою і навіть загрозою для життя. До
позитивних емоційних переживань відносять такі як задоволення, радість,
блаженство, захоплення, радість, гордість, самовдоволення, задоволеність
собою, впевненість, довіра, повага, симпатія, ніжність, любов,
розчулення, подяка, спокійна совість, полегшення, стан безпеки,
передчуття, зловтіха, задоволена помста [3, c. 61].
Отже, мультфільми можуть впливати на формування емоційної сфери
дитини, створюючи позитивні або негативні емоційні реакції.
У ранньому дитинстві всі психічні процеси перебувають у стадії
формування та розвитку, а цей розвиток продовжується й у дошкільному віці.
Однак, у цей період дитина може засвоювати та опрацьовувати значно більше
інформації. Саме тому особливо важливо контролювати час, який діти
проводять перед екранами телевізорів та інших гаджетів. До розкладу дня слід
додавати різноманітні активності та розвивальні заняття. Через особливості
дитячої психіки та недостатньо розвинутих психічних процесів, діти стають
вразливими та залежними від впливу телевізійних та мультимедійних ресурсів.
Ольга Міненко (2018) в своєму дослідженні виокремлює такі особливості:
 Відсутнє або слабке розрізнення між реальним світом та вигадкою, що
може призвести до того, що дитина сприймає сюжет як реальність.
 Наслідування є провідним механізмом психічного розвитку та засвоєння
соціального досвіду. Дитина першочергово наслідує значущих дорослих,
а потім ровесників та улюблених героїв мультфільмів.
 22

 Некритичне сприйняття та автоматичне засвоєння інформації через

несформоване критичне мислення.
 З самого дитинства формується модель світу на основі отриманої
інформації з навколишнього середовища. У деяких випадках
мультимедійні ресурси можуть відігравати важливу роль, оскільки діти
проводять багато часу перед екранами телевізора.
 Крім побудови моделі світу, дитина також намагається знайти своє місце
в цій моделі. Це здійснюється шляхом приєднання до більшості, хоча ця
більшість, яка існує на екрані телевізора або будь-якого іншого гаджета,
не завжди відповідає суспільним та моральним нормам.
Вимоги до мультфільмів, що враховують потреби дітей:
1. Спрямованість на глядача та доступність - мультфільм повинен бути
орієнтований на дитину та легко сприйматися нею.
2. Врахування віку та рівня розвитку дитини - мультфільм повинен
відповідати віковим особливостям дитини та її здатності сприймати
інформацію.
3. Простота сюжету - сюжет мультфільму має бути простим, щоб дитина
могла зрозуміти його.
4. Морально-ціннісний стрижень - мультфільм повинен містити міцний
моральний компонент, який може бути наслідуваним дитиною через
головного або улюбленого героя.
Згідно з М. Корепановою, мультфільми для дітей часто передають ідею
протидії добра та зла, де добро завжди перемагає. У них також показують
наслідки, які виникають внаслідок порушення правил поведінки та моральних
норм.
Науковець Н. Гавриш звертає увагу на те, що неконтрольований перегляд
мультфільмів може привести до того, що діти не засвоять віково відповідних
моральних орієнтирів та соціально-моральних правил. Це може статися, якщо
дитина ідентифікує себе з негативними героями, які проявляють агресивну
поведінку та мають негативні риси. Такі "герої" можуть бути сприйняті дітьми
 23

як сміливі та рішучі, не боязкі перед життєвими труднощами. Це може

призвести до підміни життєвих цінностей та духовних орієнтирів дитини.
Погоджуючись з думкою О. Куніченко, варто відзначити, що діти часто
сприймають лише зовнішні прояви образу без розуміння мотивів поведінки,
емоційних станів та внутрішнього світу героїв. Це особливо складно для
дошкільнят через їхні вікові особливості - вони не здатні самостійно розуміти
дії героїв, їх сенс, слова та взаємини з іншими персонажами. Тому самостійні
перегляди мультфільмів часто стають просто розвагою та способом заповнення
часу, і в результаті діти стають звиклими до пасивного сприйняття, а
організовані педагогом покази мультфільмів стають для них складними і
незрозумілими.
Отже, мультфільми є ефективним засобом формування особистості
дитини та її соціалізації. Проте, мультиплікаторам варто уважно підходити до
соціально-моральних аспектів створення анімаційної продукції, а педагогам
слід надати більше уваги поясненню дитині моральних основ фільму і
тренувати її в умінні доцільно взаємодіяти зі суспільством на основі
позитивного прикладу, який надає мультфільм.
Мультфільм "Смішарики" дійсно вважається відповідним для показу
дітям і має позитивну модель світу, яка в деяких аспектах перекликається з
"Вінні-Пухом". Проте можуть виникнути певні проблеми з ідентифікацією
деяких персонажів, і для їх розуміння необхідна фантазія та вгадування,
наприклад, що за звір такий як Пін або Копатич.
У героїв мультфільму переважають позитивні риси характеру, а
негативних рис практично немає. Теми, що розглядаються, цікаві, але не
завжди присутні розв'язки. "Смішарики" можуть бути хорошим мультфільмом
для дітей шкільного віку, коли дитина вже розуміє, що таке іронія та готова
сприймати її.
Проте, варто відзначити, що присутня певна проблема з єдиним жіночим
персонажем у мультфільмі, Нюше (Хрюше). Вона зображена досить негативно
як домінуючий тип жінки. Це може викликати розмірковування про
 24

стереотипні ролі гендерів та впливати на сприйняття дітьми гендерної рівності.

З цим аспектом слід бути обережним та відкритим для обговорення з дітьми.

Рисю 2.1. Мультфільм «Смішарики»

Мультфільм "Маша і Ведмідь" є популярним як серед дітей, так і серед їх

батьків. Проте, варто враховувати, що в ньому присутні деякі елементи, які
можуть бути сприйняті як класичний приклад садомазохізму, де Ведмідь є
жертвою, а Маша виконує роль маленького садиста.
Ідентифікуючись з Машею, дитина може відчувати внутрішнє
задоволення від того, що домінує над дорослими. Це може здійснювати
маніпуляцію емоціями дорослих персонажів у мультфільмі.
Важливо враховувати, що мультфільми мають вплив на формування
світогляду дітей, і деякі аспекти можуть викликати роздуми. Залежно від віку
та розуміння дитини, може бути корисним проводити обговорення з батьками
або педагогами про поведінку персонажів у мультфільмі, емоції, які вони
викликають та визначати важливі моменти щодо моральних аспектів.
Крім того, рекомендується батькам та педагогам бути уважними до того,
як дитина сприймає мультфільм і як він впливає на її емоційний стан та
розвиток.
 25

Рис. 2.2. Мультфільм «Маша і Ведмідь»

Мультфільм "Пінгвіни Мадагаскару" дійсно має свою цікавість з

психологічного боку. Характери героїв в ньому прописані чітко, вони
проявляються яскраво і харизматично. Колектив пінгвінів позитивно
відображений в мультфільмі, і вони демонструють злагодженість у спільній
діяльності, доводячи кожну справу до кінця.
Однак, мультфільм не має смислового навантаження. У порівнянні з
мультфільмом "Мадагаскар", де присутня основна думка про прийняття себе та
інших такими, які вони є, у "Пінгвінах Мадагаскару" така основна думка
відсутня. Дії пінгвінів в мультфільмі можуть здаватися безглуздими, без
конструктивного мотиву, рухом заради руху або дії заради дії.
Ці аспекти мультфільму можуть бути об'єктом роздумів і обговорень,
особливо при перегляді разом з дітьми. Важливо розмовляти про мотивацію
персонажів, цілі їхніх дій та їхнє взаємодіяти у команді. Такі обговорення
можуть сприяти розвитку критичного мислення та розумінню сутності дій та
взаємодії персонажів у мультфільмі.
 26

Рис. 2.3. Мультфільм «Пінгвіни Мадагаскару»

Мультфільм "Лунтик" можна розглядати з різних поглядів з точки зору
виховання дітей. Основним характеристикою головного героя є його
унікальний вигляд, який відрізняється від реальних образів людей та тварин. Це
може викликати дискусії щодо того, наскільки мультфільм має бути близьким
до реальності для дітей віком від 3 років. З іншого боку, ідентифікуючись з
уявним персонажем, дитина може навчитися визнавати свою унікальність. Але
важливо враховувати, що установки Лунтика, такі як "Я повинен бути хорошим
для всіх" або "Кохання потрібно заслужити", можуть викликати у дитині
почуття провини та орієнтувати її на жертвенні стосунки, замість того, щоб
бути собою та відповідати своїм індивідуальним потребам.

Рис. 2.4. Мультфільм «Лунтик»

Таким чином, багато з популярних мультфільмів для дошкільників
можуть мати негативний вплив на їхню психіку і емоційну сферу. Діти в цьому
віці часто мають емоційні порушення, пов'язані з тими мультфільмами, які вони
дивляться. Ця проблема потребує уваги з боку психологів, педагогів, сімей та
дошкільних закладів, а також від держави в цілому. Найпопулярніші серед
 27

дітей дошкільного віку мультфільми, такі як "Смішарики", "Маша і Ведмідь",

"Лунтик" і "Пінгвіни Мадагаскару", потребують аналізу. За результатами
аналізу було виявлено, що мультфільми "Смішарики" і "Маша і Ведмідь"
можуть бути рекомендовані для перегляду дітьми, але після цього варто
обговорити те, що було побачено. Мультфільми "Пінгвіни Мадагаскару" і
"Лунтик" краще дивитися разом з батьками і пояснювати події, що
відбуваються на екрані.
2.3.Рекомендації для батьків щодо перегляду мультфільмів дітьми
На основі аналізу наукової літератури та огляду мультфільмів та їх
впливу на психіку дітей, я розробила наступний список рекомендацій, які
сприятимуть розвитку дитини та допоможуть уникнути негативного впливу [18,
c. 72]:
1. Обмежте час перегляду мультфільмів та використання мультимедіа
відповідно до віку та потреб дитини.
2. Обирайте контент для перегляду разом з дитиною, враховуючи її
інтереси. Спостерігайте разом за обраними мультфільмами, щоб
зрозуміти, який вплив вони мають.
3. Обговорюйте з дитиною сюжет мультфільму. Якщо виникає питання про
небажану поведінку або негативні моральні норми, запитуйте, де дитина
побачила таке і поясніть через героїв мультфільму емоції та наслідки
таких дій. Пропонуйте дитині малювати героїв, сюжети або елементи
мультфільму, а також грайте в ігри, пов'язані з переглянутими сюжетами.
4. Використовуйте казко-терапію з улюбленими героями дитини.
Розглядайте альтернативні розвитки сюжету або закінчення мультфільму,
щоб допомогти дитині збагатити свої емоційні реакції та переживання.
5. Звертайте увагу на емоційні переживання та страхи дитини. Спільно з
дитиною вигадуйте альтернативні сценарії або закінчення, щоб зменшити
негативні враження. [18, c. 73].
Ці рекомендації сприятимуть взаєморозумінню з дитиною, розвитку її
критичного мислення та підтримці її емоційного благополуччя.
 28

Важливо, щоб діти свідомо сприймали мультфільми, і батьки мають

допомогти їм у цьому, враховуючи, що з раннього дитинства важливо
навчитись орієнтуватись у потоці зовнішньої інформації та користуватись нею.
Після перегляду мультфільму "Смішарики" рекомендується обов'язково
обговорити його з дитиною. Можна задавати запитання, наприклад: "Про що
був мультфільм?", "Чи сподобався тобі мультфільм?", "Що саме тобі
сподобалося?", "Чия поведінка тебе здивувала?", "Як би ти поступив(-ла) у
такій ситуації?". Це сприятиме розвитку мислення та уяви у дитини.
Після перегляду мультфільму "Маша і Ведмідь", особливо для дітей
шести років, можливий активніший та спонтаний прояв поведінки. Батьки
мають допомагати дитині керувати своєю енергією та спрямовувати її у
творчому напрямку. Рекомендується задавати запитання, наприклад: "Чи тобі
не жаль Ведмедя?", "Як думаєш, чи боляче Ведмедеві в тій ситуації?", "Чи був(-
ла) ти злим(-ою), коли Маша зробила це?", "Як думаєш, чи правильно зробила
Маша?", "Як би ти поступив(-ла) у такому випадку?".
Після перегляду мультфільму "Пінгвіни Мадагаскару" запитайте у
дитини, який персонаж їй найбільше сподобався, і попросіть описати його. Це
дозволить вам з'ясувати, яким ідеалом дитина прагне стати. Такий метод може
бути корисним для діагностики душевного стану дитини. Якщо ви помітили,
що дитина стримує свої емоції, боїться виражати гнів або є сором'язливою,
рекомендується дивитись цей мультфільм разом з нею та коментувати деякі
сцени, висловлюючи реальні емоції, наприклад: "Ось тут я був(-ла) бурхливим(-
ою)!".
Отже, батькам слід приділяти щонайменше 15 хвилин на день, коли вони
активно зацікавлюються справами своєї дитини. Мультфільми можуть
впливати на дитячу психіку як позитивно, так і негативно. Саме батькам
потрібно допомагати дитині усвідомлено сприймати ці мультфільми. Багато
мультфільмів, які дивляться молодші школярі, можуть містити елементи агресії
або відсутність виховного або розвиваючого змісту. Тому важливо, щоб батьки
дотримувалися рекомендацій щодо перегляду мультфільмів разом з дітьми,
 29

таких як обговорення побаченого і накреслення героїв після перегляду. Це

сприятиме розвитку уяви та мислення дитини і формуванню моральних норм
поведінки.

ВИСНОВКИ

Внаслідок аналізу впливу сучасних мультфільмів на психіку дітей

дошкільного віку, можна зробити наступні висновки: У цьому віці проходить
важливий етап розвитку особистості дитини. Вона поступово формує потребу в
визнанні, розумінні своєї гідності, свідомому сприйнятті себе у часі (минулому,
теперішньому та майбутньому), осознанні своєї статевої належності та свого
місця в соціальному просторі (розумінні бажань і обов'язків). Період
дошкільного віку звичайно поділяють на молодший (3-4 роки), середній (4-5
років) і старший (5-6 років). Врахування цих вікових і індивідуальних
особливостей розвитку дитини дозволяє спрямовувати навчально-виховний
 30

процес на ефективне осмислення, планування, програмування та творче

втілення дитиною свого індивідуального життя в майбутньому.
Мультфільми відіграють важливу роль у житті дитини, оскільки вони є
джерелом розваг, інформації і яскравих візуальних образів. Вони можуть бути
популярними серед однолітків і стимулювати обговорення серед дітей.
Мультфільми демонструють різні способи взаємодії з навколишнім світом,
формують перші уявлення про моральні норми, правила поведінки та сприяють
розвитку мислення і світогляду дитини. Отже, мультфільм може бути
ефективним засобом виховання, але також може мати негативний вплив, якщо
побудований некоректно з психологічної, педагогічної або етичної точок зору.
Наприклад, сцени насильства, які можна зустріти у деяких мультфільмах,
можуть збільшити агресивність у дітей і сформувати небажані риси характеру.
Тому батькам важливо бути уважними, виявляти інтерес до того, що дивляться
їх діти, і розуміти вплив мультфільмів на їхнє виховання.
Одне з головних завдань батьків і вихователів у системі дошкільної освіти
- допомогти дітям навчитися свідомо сприймати свої враження і розвивати
критичне мислення щодо того, що вони бачать. Це можливо лише через
систематичний і спрямований процес медіа-освіти для дітей дошкільного віку,
що передбачає формування у них медіа-грамотності як необхідної передумови
для їхнього подальшого розвитку.
Для того, щоб дитина дошкільного віку з мультфільму вбирала тільки
корисне, батьки і вихователі повинні обирати "правильні" мультфільми для
перегляду. Це означає обдумано відбирати мультфільми, які мають виховну та
позитивну цінність, враховуючи індивідуальні особливості дитини.
Після перегляду мультфільму важливо провести розмову з дитиною про
те, що вона побачила, обговорити основні події та дії героїв. Це допоможе
закріпити знання, сприяти розвитку мислення та формуванню моральних
цінностей у дитини.
 31

Такий підхід сприятиме здоровому і свідомому сприйняттю мультфільмів,

а також допоможе дитині розвивати аналітичні навички і критичне мислення в
контексті медійного середовища.
Майже всі найпопулярніші сучасні мультфільми серед дошкільників
негативно впливають на психіку цих дітей, зокрема на їх емоційну сферу.
Багато дітей дошкільного віку мають емоційні порушення, які пов'язані з
вибором мультфільмів, які вони дивляться. Проблема формування емоційної
сфери дошкільників потребує уваги психологів, педагогів, сім'ї та держави
загалом.
Найпопулярніші мультфільми серед дошкільників, такі як "Смішарики",
"Маша і Ведмідь", "Лунтик", "Пінгвіни Мадагаскару", були проаналізовані. За
результатами аналізу, можна рекомендувати мультфільми "Смішарики" та
"Маша і Ведмідь" для перегляду дітьми, проте важливо обговорювати побачене
після перегляду. Мультфільми "Пінгвіни Мадагаскару" та "Лунтик" бажано
дивитися разом з батьками і пояснювати події, які відбуваються на екрані.
Батьки повинні приділяти дитині щодня принаймні 15 хвилин, під час
яких вони активно проявлятимуть інтерес до справ дитини. Мультфільм може
мати як позитивний, так і негативний вплив на психіку дитини. Дітям потрібно
усвідомлено сприймати мультфільми, і саме батьки повинні допомогти їм у
цьому. Багато сучасних мультфільмів, які дивляться молодші школярі, містять
прояви агресії в персонажах або не мають виховної або розвиваючої функції.
Тому батьки мають дотримуватись рекомендацій щодо вибору мультфільмів
для своїх дітей, які включають обговорення побаченого та навіть створення
малюнків персонажів після перегляду. Це допоможе розвивати уяву та
мислення дитини і формувати моральні норми поведінки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Гавриш Н. В., Клокова Г. А. Вплив мультфільмів на формування моральної

свідомості у дітей. Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. 2013. № 13 (272). Ч.
ІІ. С.103-110.
 32

2. Галігузова Л.М. Педагогіка дітей раннього віку: навч. посібник для студентів
вузів, які навчаються за спеціальностями «Дошкільна педагогіка та
психологія», «Педагогіка та методика дошк. освіти». Гуманітар. вид. центр
ВЛАДОС, 2006. 301 с.
3. Гордієнко Д. О., Коваленко В. В. Вплив анімаційних фільмів на рівень
тривожності дітей молодшого шкільного віку. Вісник ДНУ. Серія
«Педагогіка і психологія». Дніпропетровськ, 2012. Вип. 18. Т. 20. С. 57–65.
4. Казакова Р.Г. Дивимося і малюємо мультфільми: метод. посібник. Київ.
Сфера, 2013. 128 с.
5. Карповська О.Є. Вплив зарубіжних мультфільмів на психіку дітей PR та
реклама: традиції та інновації. 2011. № 6-2. С. 98-99.
6. Квашук О. В. Психологічні чинники впливу телебачення на становлення
моральної свідомості молодших школярів: автореф. дис. канд. психол. наук:
19.00.07; Прикарпатський нац. ун-т ім. В. Стефаника. ІваноФранківськ, 2008.
20 с
7. Кононко О.Л. Психологічні основи особистісного становлення дошкільника:
автореф. дис. д-р психол. наук: спец. 19.00.07 «Педагогічна та вікова
психологія». Київ, 2001. 37 с.
8. Куніченко О. В. Виховні можливості мультфільму та їх використання у
роботі вихователів дошкільного навчального закладу. Електронний науково-
освітній журнал ВДСПУ «Грані пізнання». №3(30). Март 2014. URL:
www.grani.vspu.ru
9. Куніченко О.В. Мультиплікаційний фільм як засіб морального виховання
дітей старшого дошкільного віку. Київ. 2013. 201 с.
10.Лаврентьєва Т. В. Психолог у дошкільній установі: Методичні рекомендації
до практичної діяльності. Видавництво «Гном та Д», 2004. 144 с.
11.Лорензіні Л. Діти та мультики. Психолог і я. 1994. № 12. С. 4-5.
12.Мазур О. Адаптація малюків до умов дошкільного закладу. Психолог. 2006.
№ 39. С. 16-18.
 33

13.Міненко О. О. Психологічний аналіз сучасної мультиплікаційної продукції та

її вплив на психічний розвиток дитини. Проблеми сучасної психології:
Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету
імені Івана Огієнка, Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України.
Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2018. Вип. 41. С. 188–204.
14.Мухіна B. C., Хвостів А. А. Вікова психологія: Дитинство, юність:
хрестоматія. Академія, 2003. 624 с.
15.Павелків Р. В., Цигипало О. П. Дитяча психологія: навч. посіб. Київ:
Академвидав, 2008. 432 с.
16.Петрунько О. Діти і медіа: соціалізація в агресивному медіа середовищі:
Монографія. Полтава: Укрпромторгсервіс, 2010. 480 с.
17.Семчук С. І. Морально-духовне становлення особистості в контексті впливу
комп’ютерних технологій. Науковий вісник мелітопольського державного
педагогічного університету. №1. 2014. С. 221-225.
18.Соколова М.В. Персонажі сучасних мультфільмів в іграх та іграшках дітей.
Психологічна наука та освіта. 2011. №2. C. 68-74.
19.Станіченко О. Ф. Програмно-методичне забезпечення виховання чуйності у
дітей дошкільного віку. Дошкільна освіта у сучасному соціокультурному
просторі: зб. наук. праць. Полтава : Видавець Шевченко Р. В., 2018. Вип. 2.
С. 157-162.
20.Тимошина І. Н., Морозова А. В. Вплив мультфільмів на психічний розвиток
дитини. Довідник педагога-психолога Дитячий садок. 2013. № 5. С. 49-58.
21.Чорна Л. Чи дивитися дитині телевізор? Київ: Дошкільне виховання, 2003. С.
21.