Professional Documents
Culture Documents
1.ТРЕНІНГ ПЕРШОКЛАСНИКА
1.ТРЕНІНГ ПЕРШОКЛАСНИКА
«ДОПУЩЕНО ДО ЗАХИСТУ»
Завідувач
Каведри освіти дорослих,
доктор педагогічних наук,
професор Слабко В.М. ______________
Протокол №___ від _____________2023р.
МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА
на здобуття освітнього рівня «Магістр»
ФОРМУВАННЯ ТОЛЕРАНТНОСТІ ПЕРШОКЛАСНИКІВ МЕТОДОМ
ІГРОВОГО ТРЕНІНГУ
Кріпчак
2
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………..4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ
ФОРМУВАННЯ ТОЛЕРАНТНОСТІ ПЕРШОКЛАСНИКА ЗА
ДОПОМОГОЮ ІГРОВОГО ТРЕНІНГУ……………………………………..8
1. 1. Аналіз проблеми толерантності у психолого-педагогічній
літературі……………………………………………………………………8
1. 2. Особливості розвитку дітей молодшого шкільного віку……………24
1. 3. Роль і місце ігрового тренінгу у процесі формування толерантності
першокласника……………………………………………………………31
Висновки до розділу 1…………………………………………………………..39
РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗВИТКУ
ТОЛЕРАНТНОСТІ ПЕРШОКЛАСНИКА …………………………………41
2. 1. Обґрунтування методичного інструментарію та організація емпіричного
дослідження……………………………………………………………………...41
2. 2. Результати емпіричного дослідження розвитку толерантності у
першокласників…………………………………………………………………46
Висновки до розділу 2…………………………………………………………..62
РОЗДІЛ 3. ПРОГРАМА ФОРМУВАННЯ ТОЛЕРАНТНОСТІ
ПЕРШОКЛАСНИКІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ІГРОВОГО ТРЕНІНГУ……64
3. 1. Загальна характеристика ігрових тренінгів у літературі………………..64
3. 2. Обґрунтування та впровадження ігрового тренінгу «Я у світі
толерантності» для першокласників……………………………………………71
3. 2. 1. Аналіз результатів впровадження ігрового тренінгу «Я у світі
толерантності» у першокласників ……………………………………………80
3. 3. Психолого-педагогічні рекомендації щодо розвитку толерантної
поведінки у дітей молодшого шкільного віку………………………………..87
Висновки до розділу 3…………………………………………………………92
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………96
ЛІТЕРАТУРА………………………………………………………………101
3
ДОДАТКИ………………………………………………………………….109
4
ВСТУП
Актуальність дослідження. Населення нашої планети складає
близько 9 мільярдів осіб. Кожний є представником певної раси,
національності, носієм своєї неповторної культури та морально-ціннісних
орієнтаці. Кожна із народностей різниться за економічними і соціальними
характеристиками, за рівнем політичної організації, за мовою і культурою,
особливостями національного характеру.
Сучасні глобальні зміни в культурі, економіці і політиці спричинили
загострення світової суспільної кризи в сфері міжнаціональних стосунків, що
призводить до тяжких наслідків не лише для людства, а й для планети
загалом, до зростання нетерпимості.
Тому, розвиток толерантності у підростаючого покоління є одним з
головних завдань суспільства.
Лише толерантній особистості притаманно конструктивно
взаємодіяти з оточенням. Вона здатна більш продуктивно працювати у
сучасному світі, змінювати його на краще разом із собою. Такій особистості
притаманно сміливо самостійно мислити, здійснювати моральний вибір і
нести за нього відповідальність перед собою і суспільством. Толерантність
потрібна й для реалізації прав людини і встановлення миру у світі.
Проблема толерантності залишається, актуальною протягом багатьох
років і цікавить представників різних наукових напрямів: Ю.А. Іщенко,
М.Ліпман, М.Й. Савчин та ін. розглядають толерантність, як
екзистенціальний стан людини; А.І. Титаренко, В.В. Лекторський,
А.В.Шестопал з точки зору соціальної активності, тощо.
Період першого класу – важливий період в житті дитини молодшого
шкільного віку. Цей період характеризується активним включенням
першокласника в доросле життя, формуванням своєї ідентичності, освоєнням
різних соціальних ролей. Його життєва орієнтація залежить від того, як він
відноситиметься до світу, до себе й інших у цьому світі. Позиція терпимості і
довіри - це основа для здійснення вибору майбутніх поколінь на користь
5
РОЗДІЛ 1
недоліків інших людей і прийняття та поважання їх такими, які вони є». Він
визначає толерантність як «ознаку особистості, яка стала на шлях
саморозвитку і прагне до гармонії як усередині себе, так і у відносинах з
оточуючими, ще більш адекватна оцінка реальності, ще більш відповідальне
ставлення до власного життя» [44, с. 33].
Науковці (О.Г. Асмолов, С.К. Бондирєва, Д.В. Колесов, П.В. Степанов)
розглядають толерантність як визнання здатності до неагресивної поведінки
у ставленні до іншої людини на основі відкритості незалежно від дій іншого,
як визнання й повага рівності, відмова від домінування й насилля, визнання
багатомірності й різноманітності людської культури, норм, вірувань і відмова
від переваги якоїсь однієї точки зору, як «ціннісне ставлення людини до
людей», що виражається у визнанні, прийнятті й розумінні ним
представників інших культур [5; 20; 63].
Зокрема, О.Г. Асмолов зазначає, що феномен «толерантність» виражає
три непересічних між собою значення: стійкість (витривалість), терпимість і
допуск (допустиме відхилення), при цьому найбільш вичерпне за його
значенням поняття міститься у стійкості до конфліктів [5, с. 270-278].
С.К. Бондирєва, Д.В. Колесов розглядають толерантність як ставлення.
Толерантність та інтолерантність – це особливі стосунки, які формуються, як
будь-яке ставлення, на підставі оцінки певного об’єкту (частіше іншого
індивіду), завдяки постійному зв’язку з ним. Тобто тут справедливою є
формула: зв’язок → оцінка → ставлення → поведінка (наміри) толерантні чи
інтолерантні. Ставлення толерантне чи інтолерантне (згідно із ситуацією)
можуть наповнюватися певними емоціями, для інтолерантного притаманні
саме негативні [20, с. 4-5].
На думку дослідників, в ієрархії стосунків толерантність та
інтолерантність відіграють роль базисних. Толерантність зароджує довіру,
готовність до компромісу та співпраці, а також радість, доброзичливість,
комунікабельність. Інтолерантність як ставлення породжує негативізм або
неприязнь, а також негативні емоції – гнів, досаду. У загальному понятті
15
РОЗДІЛ 2
ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗВИТКУ ТОЛЕРАНТНОСТІ
ПЕРШОКЛАСНИКА
2. 1. Обґрунтування методичного інструментарію та організація
емпіричного дослідження.
Аналіз психологічних особливостей розвитку толерантності
першокласника було здійснено із застосуванням комплексу методів
дослідження. Теоретичні методи: аналіз і систематизація наукового матеріалу
в літературних джерелах. Емпіричні методи: спостереження, бесіда.
Статистичні методи обробки отриманих даних.
Для дослідження психологічних особливостей розвитку толерантності
у першокласників були використані такі психодіагностичні методики [11; 18;
32; 37; 63]:
1. Методика «Незакінченого речення» Н. Щуркова (діагностика
розуміння сутності толерантності та її значення в житті людини);
2. Методики «Що таке добре і що таке погано» за В. Б. Дермановой;
3. Діагностика морального рівня толерантності першокласників була
здійснена за допомогою анкети Я.А. Батрак (самооцінка навичок
толерантності).
Методика «Незакінченого речення» була проведена з
першокласниками у вигляді бесіди, що дає можливість зрозуміти, які
смислові наповнення має поняття толерантність для першокласника, які
якості притаманні толерантній людині та визначити її значення у житті
людини.
Завдання: визначити уявлення першокласників про прояви
доброзичливості, співчуття, співпереживання, терпимості.
Так, у процесі використання методики дітям було запропоновано
висловити своє судження або визначити своє ставлення до таких
висловлювань: «Доброзичлива людина – це та, яка…», «Бути терпимою
40
Низький 42 52 47 38
Аналіз отриманих результатів дозволяє стверджувати, що перше місце
серед моральних цінностей, усвідомлених першокласниками, посідає
співчуття (12 %), друге – доброзичливість (10%), третє місце згідно з даними
експерименту належить толерантності (6%), а четверте, – такій якості як
терпимість (4%), що є найменш усвідомленою якістю у дітей цього віку.
Нижче проаналізуємо отримані результати докладніше
Так, високий рівень усвідомлення поняття «співчуття» належить 12%
молодших школярів. Учні вважають, що співчуття виявляється у допомозі,
підтримці, жалощах тощо.
Середній рівень усвідомлення сутності співчуття продемонстрували
46% вихованців. Діти розумію, що в людини поганий настрій або в неї щось
болить, що цю людину образили, хоча й не намагаються їй підтримати.
Низький рівень усвідомлення сутності поняття «співчуття» виявили
42% учасників експерименту. Ці учні не змогли продовжити незакінчене
речення.
Ще 10% учнів виявили високий рівень усвідомлення поняття
«доброзичливість». Вони визначали такі ознаки доброзичливої людини, як:
ввічлива, бажаюча усім добра, добре ставиться до усіх.
Середній рівень усвідомлення поняття «доброзичливість» виявили 43%
учнів, проте, їхні уявлення не є систематизованими. Доброзичлива людина на
їх погляд є: хороша, мила, незла, ввічлива, не кричить.
Не змогли продовжити незакінчене речення 47 % учнів.
Високий рівень усвідомлення поняття «толерантність» мають 6% учнів.
Вони, доповнюючи незакінчене речення, визначили такі якості
толерантної людини як: доброзичливість, терпимість, співчуття, уміння
слухати, повагу до інших тощо.
Середній рівень усвідомлення поняття «толерантність»
продемонстрували 36% першокласників. Вони мають несистематизовані
46
першокласники першокласника
К-ть учнів 3 14 8 4 1
% 10 47 27 14 5
К-ть учнів 0 3 16 7 4
% 0 10 53 24 13
К-ть учнів 5 13 7 5 0
% 18 40 24 18 0
К-ть учнів 7 9 8 4 2
% 23 31 26 12 8
55
Таблиця 2.8
Загальний рівень толерантності першокласників
(за методикою А. Я. Батрак «Анкета самооцінки навичок
толерантної поведінки дітей молодшого шкільного віку»), n=30
Досліджувані
Загальний рівень толерантності
першокласники
низький недостатній середній достатній високий
К-ть учнів 4 8 10 7 0
% 17 27 33 23 0
видом діяльності дитини. Саме через гру дитина пізнає всі таємниці світу.
Отже, двоє досвідчених людей переконані, що гра – це важливий метод
навчання, адже вона виховує, навчає, розвиває [64].
Потреба у грі ніколи не зникне. Для дитини особлива цінність її
полягає не тільки в тому, що вона дає можливість як загального, так і
фізичного, духовного зростання, а й готує до різних сфер життя. Гра для
дитини, особливо в молодшому шкільному віці, наділена ще й
дослідницьким змістом, що дає змогу моделювати все те, що існує поза її
межами. Саме через гру дитина швидше дізнається про правила та норми
спілкування – зі світом природи, з людьми; швидше опановує навички
культурної поведінки.
Організовуючи гру, педагог має створити таке входження дитини в
доросле життя з його, на жаль, жорстокими нормами, щоб не зашкодити їй. У
грі дитина безтурботна, психологічно розкута і тому здатна на повне
виявлення своєї індивідуальності.
Гра – активність індивіда, спрямована на умовне моделювання якоїсь
розгорнутої діяльності; вид осмисленої непродуктивної діяльності, де мотив
лежить не в результаті, а в самому процесі; форма діяльності в умовних
ситуаціях, спрямована на відтворення і засвоєння суспільного досвіду,
фіксованого в соціально закріплених способах здійснення предметних дій, в
предметах науки і культури. Таким чином, в грі як особливому виді
суспільної практики відтворюються норми людського життя і діяльності,
підпорядкування яким забезпечує пізнання і засвоєння предметної і
соціальної дійсності, а також інтелектуальний, емоційний і моральний
саморозвиток особистості.
Соціально-психологічні особливості ігрового взаємодії. Взаємодія –
процес безпосереднього або опосередкованого впливу об'єктів (суб’єктів)
один на одного, що породжує їх взаємну обумовленість і зв’язок. Під ігровою
взаємодією розуміється певний тип поведінки особистості в сюжетно-
рольовій грі, опосредуемый роллю, відносинами і способами впливу на
63
Наліпки-смайлики.
Заняття 2
«Ми різні, проте схожі». Структура заняття таблиця 3.2.2.
Таблиця 3.2.2.
Час
Види роботи Ресурсне забезпечення
проведення
Привітання 5 Вільний простір в аудиторії
Знайомство. Вправа «Моя
5 Вільний простір в аудиторії
особлива риса »
Актуалізація теми
«Знайди спільне і Вільний простір в аудиторії
10
відмінне зі своїм 4 аркуші паперу
товаришем»
Вправа «Об’єднуємося» 10 Вільний простір у кімнаті
Оцінка заняття. Екран
настрою. Стікери- 5 Вільний простір в аудиторії
смайлики.
Заняття 3
Добро і зло. Структура заняття таблиця 3.2.3.
Таблиця 3.2.3.
Час
Види роботи Ресурсне забезпечення
проведення
Привітання «Моя добра
5 Вільний простір в аудиторії
справа»
Вільний простір в аудиторії,
Розмальвування
15 кольорові олівці, папір на
тематичних замальовок
кожного
Актуалізація Гра Набір карток із зображенням
10
«Відгадай якість» ситуацій
Оцінка заняття. Екран
5 Наліпки-смайлики
настрою
Заняття 4
72
Заняття 5
Справедливість і співчуття. Структура заняття таблиця 3.2.5.
Таблиця 3.2.5.
Час
Види роботи Ресурсне забезпечення
проведення
Привітання «Я люблю» 5 Ігри для дітей, м’яч
Актуалізація теми «Що
Плакат, вирізки, клей
таке справедливість? Що 10
олівці
таке відчуття»
Вправа «Навчаємося Вільний простір в
15
розуміти одне одного» аудиторії
Оцінка заняття. Екран
5 Наліпки-смайлики
настрою
Заняття 6
Чесність і брехня. Структура заняття Таблиця 3.2.6.
73
Таблиця 32.6.
Час
Види роботи Ресурсне забезпечення
проведення
М’яч, Вільний простір в
Привітання «Я бажаю» 5
аудиторії.
Вільний простір в
Актуалізація «Я чесний» 10
аудиторії, парашут
«Наслідки брехні» 15 Аналіз історії
Оцінка заняття. Екран
5 Наліпки-смайлики
настрою
Заняття 7
Повага. Структура заняття Таблиця 3.2.7.
Таблиця 3.2.7.
Час
Види роботи Ресурсне забезпечення
проведення
Вільний простір в аудиторії,
Привітання «У мене є» 5
м'яч
Прослуховування історії 5 Вільний простір в аудиторії
Вправа «Портрет Аркуші паперу, олівці/воскова
10
толерантної людини» крейда
Аркуш паперу на кожного,
Вправа «Коло довіри» 10
кольорові олівці
Оцінка занять. Екран
5 Наліпки-смайлики
настрою
Заняття 8
Кожний із нас унікальний. Структура заняття Таблиця 3.2.8.
Таблиця 3.2.8.
Час
Види роботи Ресурсне забезпечення
проведення
Привітання «Я маю Вільний простір в аудиторії,
5
спільне» м'яч
Прослуховування історії 5 Вільний простір в аудиторії
Аркуші паперу, олівці/воскова
Вправа «Мій портрет» 10
крейда
Аркуш паперу на кожного,
Вправа «Виставка» 10
кольорові олівці
Оцінка занять. Екран
5 Наліпки-смайлики
настрою
74
Заняття 9
Толерантна людина це я. Структура заняття Таблиця 3.2.9.
Таблиця 3.2.9.
Час
Види роботи Ресурсне забезпечення
проведення
Привітання «Мені не Вільний простір в аудиторії,
5
подобається» м’яч
Прослуховування історії 5 Вільний простір в аудиторії
Вправа «Малювання
Аркуші паперу, олівці/воскова
портрет толерантної 10
крейда
людини»
Вправа «Пам’ятка Аркуш паперу на кожного,
10
толерантності » кольорові олівці
Оцінка занять. Екран
5 Наліпки-смайлики
настрою
Заняття 10
Всі люди різні. Структура заняття Таблиця 3.2.10.
Таблиця 3.2.10.
Час
Види роботи Ресурсне забезпечення
проведення
Привітання «Різні види Вільний простір в аудиторії,
5
привітання» м'яч
Перегляд мультфільму 10 Вільний простір в аудиторії
Вправа «зображення
Аркуші паперу, олівці/воскова
людей різних 10
крейда
національносту»
Вправа «нерозумію » 10 Програвання історій
Оцінка занять. Екран
5 Наліпки-смайлики
настрою
Заняття 11
Такий різний світ. Структура заняття Таблиця 3.2.11.
Таблиця 3.2.11.
Час
Види роботи Ресурсне забезпечення
проведення
Вільний простір в аудиторії,
Привітання «я мрію про» 5
м'яч
Перегляд мультфільму 10 Вільний простір в аудиторії
Вправа «Такий різний Аркуші паперу, олівці/воскова
15
світ» крейда, макет карти світу
Оцінка занять. Екран 5 Наліпки-смайлики
75
настрою
Заняття 12
Я поважаю себе та інших. Структура заняття Таблиця 3.2.12.
Таблиця 3.2.12.
Час
Види роботи Ресурсне забезпечення
проведення
Привітання «моя улюблена Вільний простір в аудиторії,
5
їжа» м'яч
Перегляд мультфільму
10 Вільний простір в аудиторії
«Іжачок вір у мене»
Вправа «Складання
Аркуші паперу, олівці/воскова
пам’ятки самоповаги та 10
крейда, макет карти світу
поваги інших»
Оцінка занять. Екран
5 Наліпки-смайлики
настрою
Підведення підсумків тренінгу. Зворотній зв’язок. Підготовка до
повторного діагностування.
Доброзичливість
Доброзичливість
Толерантність
Толерантність
Терпимість
Терпимість
Співчуття
Співчуття
Високий 12 4 10 6 21 13 19 15
Середній 46 44 43 36 57 55 54 47
Низький 42 52 47 38 22 22 27 24
ь
компетентніст
комунікативна
асертивність
стійкість
емоційна
Емпатія
орієнтації
ціннісні
компетентніст
комунікативна
асертивність
стійкість
емоційна
емпатія
орієнтації
ціннісні
Низький 10 0 18 12 23 3 0 3 0 4
Недостатній 47 10 40 21 31 25 0 20 10 12
Середній 27 53 24 21 26 31 35 30 26 39
Достатній 14 24 18 27 12 23 41 35 35 26
Високий 5 13 0 18 8 18 24 12 29 19
ДОДАТКИ
Додаток А
Діагностичний інструментарій
Методика 1. «Що таке добре і що таке погано»
Призначення тесту:
Діагностика сформованості моральних уявлень
Тестовий матеріа.
Учнів просять навести приклади: принципового вчинку; зла, зробленого тобі
іншими; доброї справи, свідком справи якої ти був; справедливого вчинку
твого знайомого; безвольного вчинку; прояви безвідповідальності і ін.
Інтерпретація результатів тесту
Ступінь сформованості понять про моральні якості оцінюється по 3-
бальною шкалою:
1 бал - якщо у дитини сформовано неправильне уявлення про даному
моральному понятті;
2 бали - якщо уявлення про моральному понятті правильне, але
недостатньо чітке і повне;
3 бали - якщо сформовано повне і чітке уявлення.
Можливо також проведення структурованої бесіди на тему,
наприклад, справедливості. Дітям читають розповідь про справедливе або
несправедливе вчинок і обговорюють його. Дитині задають такі питання:
«Як називається такий вчинок?», «Про який справедливому вчинок ти можеш
розповісти сам?» і т.д.
104
Додаток Б
Тест «Складання понятійного словника»
Мета: виявити уявлення учнів про якості людини, що характеризують його
моральну культуру і громадянську позицію.
Хід експерименту:
1 рівень - розташовують в дві колонки:
а) зрозумілі слова з даної теми;
б) незрозумілі слова.
2 рівень - розташувати поняття в дві колонки:
а) позитивні поняття;
б) негативні поняття.
3 рівень - ранжування понять (вибирають найбільш значущі для себе).
Основні поняття: толерантність, байдужість, зарозумілість, борг, доброта,
дружба, щирість, любов, милосердя, невитриманість, недовіра, ненависть,
зневага, співчуття, совість, справедливість, теплота, терпимість.
105
Додаток В
Анкета самооцінки навичок толерантної поведінки молодших школярів
Я. А. Батрак
Інструкція: «Запропонований Вам тест містить 25 питань. Прочитайте їх і на
бланку відповідний номер обведіть кружечком. Не слід витрачати багато
часу на обдумування, відповідайте швидко. Можливо, на деякі питання Вам
буде важко відповісти. Тоді постарайтеся дати ту відповідь, яка Вам
підходить більше. У тесті немає правильних і неправильних відповідей.
Відповідаючи на питання, не намагайтеся справити приємне враження.
Важлива чесність і щирість при відповіді».
Питання тесту:
1. Тобі часто роблять зауваження на уроках? А) часто Б) рідко
2. Ти впевнений, що впораєшся з будь-яким завданням? А) так Б) ні
3. Якщо хтось із хлопців забув вдома олівці, ти поділишся з ним, або він
повинен носити сам? А) поділюся Б) повинен носити сам
4. Ти зазвичай мовчазний чи багато говориш? А) мовчазний Б) багато говорю
5. Чи буває так, що ти боїшся сказати правду, тому обманюєш? А)
трапляється Б) ні, такого не трапляється
6. Ти завжди слухаєшся своїх батьків? А) так Б) ні
7. Якщо тебе попросять допомогти, ти погодишся чи можеш відмовити? А)
погоджуся Б) можу відмовити
8. У тебе багато друзів? А) багато Б) мало
9. Коли ти граєш з друзями, ти сам пропонуєш у що грати або чекаєш, коли
запропонують хлопці. А) пропоную сам Б) чекаю, коли запропонують хлопці
10. Якщо твої друзі грають у дуже гучну рухливу гру, ти приєднаєшся до них
або будеш грати окремо? А) приєднаюся Б) буду грати окремо
11. Зазвичай ти рухливий і галасливий або спокійний? А) рухливий і
галасливий Б) спокійний
106
Додаток Г
Пам’ятки реалізації толерантного спілкування і духовно-морального
виховання для учнів початкової школи, батьків та вчителів
Пам’ятка толерантного спілкування батьків з дітьми.
Діти – дзеркало відносин і характерів батьків. Тому для початку необхідно
самим ставитися до своєї дитини толерантно.
1.Не ображати її.
2.Вислуховувати її думку і рахуватися з нею.
3. Вміти прощати образи і просити вибачення у дитини.
4.Вміти домовлятися без сварок і руйнівних конфліктів.
5.Не можна принижувати гідність дитини – проявляти неповагу.
6. Не варто примушувати дитину насильно робити те, що хочеться вам.
Пам’ятка про виховання духовно-моральних почуттів
Заповіді виховання духовно-моральних почуттів:
- Якщо дитину постійно критикувати, вона вчиться ненавидіти.
- Якщо дитина живе у ворожнечі, вона вчиться агресивності.
- Якщо дитину висміюють, вона стає замкнутою.
- Якщо дитина росте в докорах, вона вчиться жити з почуттям провини.
- Якщо дитина росте в терпимості, вона вчиться приймати інших.
- Якщо дитину підбадьорюють, вона вчиться вірити в себе.
- Якщо дитина росте в чесності, вона вчиться бути справедливою.
- Якщо дитина росте в безпеці, вона вчиться вірити в себе.
- Якщо дитина живе в розумінні і дружелюбності, вона вчиться знаходити
любов у цьому світі.
Пам’ятка про виховання толерантності для батьків і вчителів
Правила виховання толерантності:
1.Вчіться слухати і чути свою дитину.
2.Постарайтеся зробити так, щоб не тільки ви знімали її емоційну напругу.
3.Не забороняйте дітям виражати негативні емоції.
4.Вмійте прийняти і любити її такою, якою вона є.
109
Додаток Д
Заняття 1. «Ми різні, проте схожі».
1. Привітання. Оголошення теми. «Особлива риса».
Діти передаючи м’ячик один одному називають рису, яка його виділяє з
поміж інших дітей колективу.
2. Основна частина.
«Знайди спільне і відмінне зі своїм товаришем».
Мета: закріпити навички самоаналізу;
формувати в учнів уміння чути і розуміти один одного.
Всі сидять гуртком. Ведучий пропонує кому-небудь з учасників з коробочки
дістати аркуш, на якому написано початок речення, він повинен продовжити
речення, і вибирають наступного гравця. Так до тих пір, поки все не візьмуть.
На пропозиції, позначені зірочкою у списку, відповіді дають всі бажаючі.
Якщо діти теж вподобали відповідь , то плескають в долоні. В кінці гри
задаються уточнюючі питання, обмінюються враженнями, вибирають
особливо цікаві висловлювання, які здивували.
Список незакінчених пропозицій:
– Якщо б я був пташкою ...
– Якби я була квіткою, то я був би ...
– Якби я був деревом ...
– Якщо б я був звіром ...
– Якщо б я була музичним інструментом ...
– Якщо б я був транспортним засобом ...
– Якщо б я був інструментом праці ...
– Якщо б я був частиною одягу ...
– Якщо б я була порою року ...
– Якби я був знаменитий ...
– Якщо б я був винахідником ...
– Якщо б я був зовсім іншою людиною ...
– Якби я був багатий ...
111
Учасники сідають у коло. Кожен має обвести свою руку на аркуші паперу і
на долоні написати своє ім’я. Потім ви передаєте свій аркуш сусідові
праворуч, а самі отримуєте малюнок від сусіда ліворуч. В одному з
пальчиків, на отриманому малюнку, ви повинні будете написати якесь
позитивне слово-якість, відповідне власникові листка (наприклад, «Ти дуже
добрий», «Ти завжди заступаєшся за слабких» і т. д.) і так поки аркуш не
повернеться до власника.
Ведучий збирає аркуші і вже всі разом вгадують, про кого написані
компліменти, які зачитує ведучий з кожного аркуша. Лист вручається
власнику і залишається у нього.
- Робота із змістом понять теми уроку «Гра угадай слово».
Мети: виробити у дітей вміння оцінювати вчинки, їх наслідки; дати уявлення
про те, що думки можуть керувати нашими вчинками.
Час: 15 хв
Наступне завдання. Слухають текст.
«Діти гралися в пісочниці. Повз проходила кішка, вона була стара і велика.
Шерсть висіла на ньому клаптями: кішка линяла.
– Фу, яка противна кішка, - сказала Олена.
–Так і хочеться в неї що-небудь кинути, - сказала Надя.
І діти почали кидати в кішку камені».
– Як оцінити вчинок дітей? А ви самі так робили коли-небудь?
– Так, вірно, це поганий вчинок, злий. А що ж таке зло? Зло – це заподіяння
шкоди і болю людям, тваринам і т. д.
– Розкажіть про злих вчинках, які ви спостерігали? (Записуються на дошці
під словом «Зло).
– Складіть коротку розповідь на тему: «Чому потрібно робити добрі справи?»
(Працюють групами по 4-5 чоловік. Кожна група представляє свій текст).
4. Прощання. Підведення підсумків. Діти оцінюють заняття смайликами 5 хв
Заняття 3. Добрі стосунки з друзями.
Тема: Добрі стосунки з друзями.
113
Текст: «Діти бігали по дворі. Вова впав і розбив коліно, потекла кров. Він
заплакав. Андрій підійшов до нього і сказав: «Ну, що ти плачеш, розмазня?
Заживе твоє коліно»».
– Як ви оцінюєте вчинок Андрія? Як потрібно було вчинити Андрію?
– Хлопці, розкажіть, коли ви проявили співчуття (2-3 хвилини).
В) Якщо з вами вчинили несправедливо, то ви:
будете битися
станете кричати, плакати, лаятися
зробите вигляд, що все добре
будете доводити, що з вами вчинили несправедливо
перестанете розмовляти з тим, хто вступив з вами несправедливо.
Г) Давайте згадаємо мультфільми, де представлені ситуації, які дозволяють
судити про справедливість і співчуття.
Мета: аналіз вчинків героїв, порівняння їх з реальними життєвими
ситуаціями.
Гра «Навчаємося розуміти один одного».
Мета: розвиток спостережливості.
Всі сідають в коло, залишаючи всередині достатньо місця. Там постане
перший доброволець, він буде першим в даній грі. Ведучий уважно
спостерігає за гравцями. Він повинен помітити якусь загальну деталь,
властиву деяким гравцям. Не називаючи вголос цієї деталі, він вимовляє
лише імена учасників гри, до яких вона належить і просить їх встати поруч з
собою.
Спочатку загальною рисою може бути якась характерна деталь зовнішності
гравців: елемент одягу блакитного кольору, колір очей. Поступово принцип
відбору повинен ускладнюватися.
Залишилися сидіти гравці повинні визначити, що ж подібне є у всіх
викликаних в середину кола учасників. Той, хто здогадується першим, стає
новим ведучим. Бажано, щоб кожен гравець був обраний хоча б одного разу.
Обговорення, обмін думками.
116