Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет

Факультет іноземної філології та соціальних комунікацій

Кафедра германської філології

БАКАЛАВРСЬКА РОБОТА

Спеціальність 035 «Філологія»

Спеціалізація 035.4 «Германські мови та літератури
(переклад включно)»

Розвиток критичного мислення учнів на уроках іноземної

мови

Допущено до захисту «___» _____________ 2018 р.

Зав. каф. германської філології ___ канд. філол. наук, проф. Кобякова І. К.

Виконала:
студ. групи ПР-42
Мельник Інна Володимирівна

Науковий керівник:
канд. філол. наук, ст. викл.
Овсянко Олена Леонідівна

Суми 2018
 2

ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………………..3
Розділ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО
МИСЛЕННЯ УЧНІВ НА УРОКАХ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ………………………...6
1.1 Сутність поняття «критичне мислення»…………………………….......6
1.2 Зміст, цілі та завдання технології розвитку
критичного мислення……………………………………………………........9
Розділ 2 ФОРМУВАННЯ НОВИЧОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ
НА УРОКАХ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ………………………………………………..13
2.1 Характеристика прийомів та стратегій під час стадії
виклику ………………………………………………………………………13
2.2 Характеристика прийомів та стратегій під час
стадій реалізації та рефлексії……………………………………………......17
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….......24
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….....27
ДОДАТКИ…………………………………………………………………………..31
 3

ВСТУП

Кожен вчитель іноземної мови прагне, щоб на уроці відчувалася творча

атмосфера, духовна розкутість. Тому необхідно, щоб вчитель завжди звертав
увагу на те, як налаштувати навчальний процес, щоб школярі мали змогу
проявити свою фантазію, уяву, проводили аналіз, порівняння, конкретизацію.
Іншими словами, необхідно розвивати в учнів творче мислення. Але сучасного
школяра надзвичайно важко мотивувати до пізнавальної діяльності. Це
відбувається тому, що діти мають труднощі під час сприйняття навчального
матеріалу. Причина цього полягає в недостатньо високому рівні розвитку
мислення і, перш за все, критичного. А це дуже важливо для людини в
сучасному світі.
Розвиток раціонального, критичного мислення – одна із загальновизнаних
у зарубіжній педагогіці освітніх цілей протягом десятиліть. Особлива увага
приділяється спеціальному формуванню мислення, цілеспрямованому розвитку
інтелектуальних умінь. В Україні проводяться реформи в системі освіти, які
передбачають не тільки отримання учнями знань і навичок з англійської мови, а
також формування особистості учня та компетентностей, необхідних у житті.
Тому модель сучасного освітнього процесу спрямована на перехід від «школи
знань» до «школи мислення», що потребує освоєння стратегій пізнавальної
діяльності. Дослідження показують, що необхідні такі форми навчання
англійської мови, які б сприяли більш продуктивному мисленню. Тим, хто живе
у XXI столітті просто не обійтись без здатності критично мислити.
Дослідженням критичного мислення займалися такі вчені, як:
О. В. Бєлкіна-Ковальчук, В. С. Біблер, Т. С. Воропай, Н. В. Вукіна,
В. М. Макаренко, Т. А. Непокупна, Л. В. Пироженко, О. І. Пометун,
Г. О. Сиротенко, С. О. Терно, О. О. Туманцова, О. В. Тягло, У. Аткінсон,
Д. Брунер, М. Вертгеймер, Д. Елліс, Д. Клустер, М. Ліпман, С. Метьюз, Р. Пол,
Е. Саул, К. Тавріс, К. Уейд, Д. Халперн, Дж. Чаффа, Дж. Шерман.
 4

Не обсягом знань визначається інтелектуальний розвиток учня, а його

готовністю до відбору потрібних знань за допомогою критичного аналізу,
обміркування інформації і здатністю самостійно прийняти рішення. Отже,
актуальність теми дослідження визначається необхідністю більш поглиблено
дослідити особливості розвитку критичного мислення учнів на уроках
іноземної мови.
Мета роботи полягає в теоретичному обґрунтуванні та
експериментальній перевірці методів розвитку критичного мислення учнів
середніх класів на уроках іноземної мови.
Поставлена мета передбачає реалізацію таких завдань:
1) проаналізувати психолого-педагогічну та методичну літературу з
проблематики дослідження;
2) розкрити сутність явища «критичне мислення»;
3) описати технології формування навичок критичного мислення на
уроках іноземної мови;
4) експериментально перевірити ефективність методики розвитку
критичного мислення учнів середніх класів на уроках іноземної мови.
Об'єктом наукового дослідження є процес розвитку критичного
мислення учнів на уроках іноземної мови.
Предметом дослідження є технології розвитку критичного мислення
учнів середніх класів під час вивчення іноземної мови.
Методи досліджень. Завдання наукової розвідки об'єктивуються
застосуванням комплексу як загальнонаукових, так і лінгвістичних методів. У
бакалаврській роботі використано такі загальнонаукові методи: теоретичні
(аналіз, синтез, узагальнення та ін.), емпіричні (спостереження за навчальним
процесом), діагностичні (бесіди, інтерв'ю), прогностичні (експертна оцінка) та
експериментальні (вивчення результатів діяльності школярів, педагогічний
експеримент).
Практичне значення дослідження полягає в можливості впровадження
прийомів розвитку критичного мислення в школі під час формування
 5

англомовної комунікативної компетенції учнів; напрацювання наукової роботи

можуть бути використані вчителями на уроках у школах, гімназіях,
викладачами, студентами педагогічних ВНЗ.
Апробація результатів дослідження. Успішне проходження «Онлайн-
курсу для вчителів початкової школи», розроблений Міністерством освіти і
науки України, студією онлайн-освіти EdEra та громадською спілкою
«Освіторія» (сертифікат виданий 18.05.2018). До онлайн-курсу був включений
модуль 3 «Інтегроване навчання», який має підрозділ 3. 5 «Критичне
мислення».
Проходження вебінару на тему “Giving students a voice. Critical thinking in
English classes”, який був організований National Geographic Learning and
Linguistic LTD (сертифікат виданий 26.04.18).
Структура й обсяг роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів з
висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаних
джерел (35 позицій).
У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, визначено мету та
основні завдання дослідження, окреслено об'єкт і предмет, визначено методи
дослідження, розкрито практичну цінність, наведено відомості про апробацію
результатів дослідження.
У першому розділі «Теоретичні основи розвитку критичного
мислення учнів на уроках іноземної мови» систематизовано наукові погляди
щодо трактування поняття «критичне мислення», охарактеризовано його
основні напрямки й аспекти, ідентифіковано ступінь дослідження цього явища
та накреслено перспективи подальшої наукової розвідки.
У другому розділі «Формування навичок критичного мислення учнів
на уроках іноземної мови» сформовано основні етапи розвитку критичного
мислення; розроблено вправи, спрямовані на розвиток критичного мислення.
У загальних висновках сформульовано підсумки проведеного
дослідження й окреслено перспективи подальших пошуків з цієї проблематики.
 6

РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ
УЧНІВ НА УРОКАХ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

1.1 Сутність поняття «критичне мислення»

Існує багато різноманітних думок та оцінок щодо поняття «критичне

мислення». З одного боку, воно асоціюється з чимось негативним, так як
передбачає суперечку, конфлікт, а з іншого – об'єднується з такими поняттями
як «аналітичне мислення», «логічне мислення», «творче мислення». У наукових
джерелах можна знайти багато різних визначень терміну «критичне мислення».
Проблематика критичного мислення неодноразово вивчалася такими
вітчизняними, та зарубіжними науковцями, як: А. О. Авершина [1],
К. О. Баханов [2], С. О. Терно [13], О. В. Тягло [15], Т. В. Яковенко [1],
Дж. Браус [19], Д. Вуд [19], Д. Елліс [23], Д. Клустер [27], К. Мередіт [33],
Р. Пауль [30], Дж. Стіл [33],Ч. Темпл [33], Д. Халперн [26].
Лексикографічне тлумачення поняття «критичне мислення» подане у
Кембриджському словнику. Це поняття ідентифікується, як процес ретельного
обміркування теми чи ідеї, під час якого особа не дозволяє, щоб почуття та інші
думки впливали на рішення [34]. Згідно Оксфордського словника, критичне
мислення – це об'єктивний аналіз та оцінка проблеми для того, щоб сформувати
рішення [35].
Американські вчені Дж. Браус і Д. Вуд визначають критичне мислення як
розумне рефлексивне мислення, сфокусоване на вирішенні того, у що вірити і
що робити [19, с. 42].
На основі досягнень в когнітивній психології та завдяки власному
педагогічному досвіду американський психолог Д. Халперн ідентифікує
критичне мислення як спрямоване мислення. Воно відрізняється виваженістю,
логічністю і цілеспрямованістю, його вирізняє використання таких когнітивних
навичок і стратегій, які збільшують імовірність отримання бажаного
 7

результату. Учню необхідно розвинути в собі ряд якостей, серед яких

Д. Халперн виділяє такі: готовність до планування, гнучкість, наполегливість,
готовність виправляти свої помилки, усвідомлення, пошук компромісних
рішень для того, щоб він міг скористатися своїм критичним мисленням.
Відповідно до бачення науковця важливим є те, щоб прийняті рішення
сприймалися іншими людьми, інакше вони так і залишаться на рівні
висловлювань [26].
Вагомий внесок у розбудову питання щодо критичного мислення зробив
О. В. Тягло. Науковець стверджує, що критичне мислення – це процес оцінки
достовірності, точності або цінності чого-небудь, здатність шукати і знаходити
причини й альтернативні точки зору, сприймати ситуацію в цілому і змінити
свою позицію на основі фактів і аргументів [15, с. 78]. У своєму науковому
доробку К. О. Баханов ідентифікує критичне мислення як процес аналізу ідей з
різних сторін відповідно до їх змістових зв’язків та порівняння їх з іншими
ідеями [2, с. 23]. Ще одна наукова праця була підготовлена С. О. Терно.
Науковець визначає, що критичне мислення – це наукова оцінка позитивних та
негативних рис дійсності, здатність використовувати певні прийоми обробки
інформації, що дозволяють отримувати бажаний результат [13].
Д. Клустер вважає, що критичне мислення – це творче або інтуїтивне
мислення. Науковець виділяє наступні параметри критичного мислення:
1) критичне мислення є мислення самостійне;
2) інформація є відправним, а не кінцевим пунктом критичного мислення;
3) критичне мислення починається з постановки питань і з’ясування
проблем, які потрібно вирішити;
4) критичне мислення прагне до переконливої аргументації;
5) критичне мислення – це мислення соціальне [27, с. 37].
У науковій праці «Активний мислитель» американський вчений Д. Елліс
стверджує, що учні, котрі критично мислять, розуміють різницю між фактом,
думкою, задають питання, роблять цікаві детальні спостереження [23].
 8

Американський науковець Р. Пауль зазначає, що під час критичного

мислення важливими є дві обставини: 1) критичне мислення – це не просте
мислення, а мислення, що приводить до самовдосконалення, 2) бажане
самовдосконалення наступає із навичками використання стандартів коректного
оцінювання процесу мислення [30, с. 97–98]. Резюмуючи думки автора можна
зробити висновок, що за допомогою критичного мислення можливо не лише
зануритися у роздуми, а й покращити свої навички у цій діяльності. Науковець
робить висновок, що це є самовдосконалення мислення на основі конкретних
стандартів.
Американські науковці Ч. Темпл, К. Мередіт, Дж. Стіл у спільній розвідці
сфокусували увагу на дослідженні процесів критичного мислення. Вони
вважають, що думати критично – це виявляти допитливість і застосовувати
дослідницькі методи: ставити питання і здійснювати пошук відповідей на них.
Критичне мислення працює на багатьох рівнях, не задовольняючись фактами, а
розкриваючи причини і наслідки цих фактів [33, с. 62]. Вищезазначена
інформація уможливлює підведення підсумку: людина, котра мислить критично
піддає сумніву загальноприйняті істини і тому в неї виробляється власна точка
зору з конкретного питання і вона відстоює цю точку зору логічними доказами.
Під час критичного мислення проявляється увага до аргументів опонента і їх
логічне осмислення. Критичне мислення не є окремою навичкою або вмінням, а
є поєднанням багатьох умінь.
Вітчизняні науковці А. О. Авершина і Т. В. Яковенко стверджують, що
критично мислити означає свідомо оцінювати, думати, виявляти психічну,
емоційну, пізнавальну активність, яка спрямовується на вирішення певної
проблеми [1, с. 35].
Ми навели різні визначення поняття «критичне мислення». Незважаючи
на різноманітність тлумачень цього явища, в них можна знайти схожий сенс.
Наведені дефініції уможливлюють формулювання власного розуміння цього
феномену.
 9

На нашу думку, критичне мислення – це мислення рефлексивне, оцінне,

те яке відбувається за допомогою накладення нової інформації на власний
досвід. Огляд науково-методичної літератури засвідчує, що основним
пріоритетом розвитку освіти сьогодні стає його особистісно-орієнтована
спрямованість. Учні мають право брати під сумнів достовірність або
авторитетність отриманої інформації, перевіряти логіку доказів, робити
висновки, конструювати нові приклади для її застосування, розглядати
можливості вирішення проблеми і т. д. Тому ми вважаємо, що критичне
мислення має бути стратегічною основою для постійної освіти людей.

1.2 Зміст, цілі та завдання технології розвитку критичного мислення

В кінці XX століття в США вперше з'явилася ідея розвитку критичного

мислення, яка на сьогоднішній день є однією із загальновизнаних напрямів у
закордонній педагогіці та психології. Розробниками цієї технології вважаються
Ч. Темпл, Дж. Стіл, К. Мередіт. Науковці стверджують, що вона є
особистійсно-орієнтована і дозволяє вирішувати широкий спектр освітніх
завдань: навчальних, виховних, розвиваючих [33, c. 210].
На часі ця проблематика активно досліджується як зарубіжними
(Дж. Дьюї [21], Е. Енніс [24], А. Кроуфорд [20], М. Ліпман [28], Дж. Макінстер
[20], М. Мейсон [29], С. Метьюз [20], Ж. Піаже [31], Е. Саул [20],
А. Фішер [25]), так і вітчизняними науковцями (О. В. Бєлкіна-Ковальчук [3],
В. І. Бондар [4], Н. В. Вукіна [5], І. В. Горохова [6], О. В. Кочерга [7],
В. М. Макаренко [8], С. В. Омельяненко [9], О. І. Пометун [10],
Н. Б. Скоморовська [11], Л. Г. Терлецька [12], Н. В. Харченко [16],
Т. І. Хачумян [17] та ін.).
Видатний американський мислитель Дж. Дьюї стверджує, що
фундаментальна мета сучасної освіти полягає не у тому, щоб просто надавати
 10

інформацію учням, а у тому, щоб розвивати критичний спосіб мислення

[21, с. 142].
С. О. Терно зазначає, що потреба у критичному мисленні виникає тоді,
коли ми зіштовхуємося із складними життєвими ситуаціями вибору, що
потребують детального розгляду та оцінювання. Адже критично думаючі люди,
на думку вченого, мають такі характеристики: 1) чесні перед собою, 2)
переборюють плутанину, 3) ставлять запитання, 4) роблять свої висновки на
очевидних фактах, 5) слідкують за зв'язком між явищами, 6) інтелектуально
незалежні [14, с. 62].
Американський філософ, фундатор Інституту критичного читання
М. Ліпман зазначає, що для досягнення учнями завдання розвитку критичного
мислення вчителі повинні розуміти його сутність та визначальні особливості.
Науковець стверджує, що педагоги мають стимулювати учнів мислити
самостійно, а не тільки вивчати те, до чого дійшли інші [28, с. 41].
Американські науковці Дж. Стіл, К. Мередіт, Ч. Темпл у спільній
науковій розвідці сформували такі основні тези щодо критичного мислення:
1) цінність знань є лише тоді, коли вони використовуються та
усвідомлюються концептуально;
2) лише тим людям, хто критично перевіряє інформацію майбутнє є
відкритим;
3) добре сконструйований навчальний план сприяє виникненню
критичного мислення [33, с. 55].
З психологічної точки зору, дослідниця Л. Г. Терлецька стверджує, що
критичне мислення має наступні особливості:
1) глибина – здатність проникати в суть, бачити неясне там, де іншим все
здається ясним і зрозумілим;
2) послідовність – вміння дотримуватися логічних правил, не суперечити
самому собі, обґрунтовувати висновки;
 11

3) самостійність – вміння ставити питання, знаходити нові підходи до їх

розуміння;
4) гнучкість – вміння змінювати спосіб розв'язання проблеми, знаходити
нові шляхи, бути вільним від шаблонів;
5) швидкість – вміння швидко впоратися з пізнавальним завданням [12,
с. 182].
Ч. Темпл зазначає, що важливими пунктами для технології розвитку
критичного мислення є: ідея цінності особистості, організація групової роботи в
класі, розвиток навичок спілкування, підхід до освітньої технології як засобу й
інструменту самоосвіти людини, співвіднесення змісту навчального процесу з
певними життєвими завданнями, виявленням і вирішенням проблем, з якими
учні зіштовхуються після закінчення школи [32, с. 84].
Розвиток критичного мислення відбувається за допомогою технологій
аудіювання, мовлення, читання, письма. У межах цього дослідження наша
увага буде зосереджена на технології «Розвиток критичного мислення через
читання і письмо», яка є найбільш вживаною.
Читання і письмо вважаються базовими процесами, за допомогою яких
людина отримує і передає інформацію. Тому, необхідно навчити школярів
ефективно читати і писати. Вчитель повинен навчити вдумливо і продуктивно
читати, після чого інформація піддається аналізу і розподіляється за
значимістю. За допомогою цієї технології формуються основні навички особи
відкритого інформаційного простору, розвиваються якості громадянина
відкритого суспільства.
Технологія «Розвиток критичного мислення через читання і письмо» є
цілісною системою, яка сприяє формуванню навичок роботи з інформацією в
процесі читання і письма [32, с. 81]. Група американських науковців
А. Кроуфорд, Е. Саул, С. Метьюз, Д. Макінстер зазначають, що для того, щоб
розвивати в учнів критичне мислення вчителі повинні будувати урок, який
складається з трьох фаз. Кожен урок починається з фази актуалізації
(передбачення), під час якої учень спрямований на те, щоб думати над темою і
 12

задавати питання. Мета цієї фази полягає в наступному: 1) оживити в пам’яті

учнів вже наявні знання, 2) неформальним способом оцінити те, що школярі
вже знають (включаючи їхні неправильні уявлення), 3) встановити цілі
навчання, 4) сфокусувати увагу учнів на темі, 5) представити контекст для
розуміння нових ідей [20, с. 14].
Після такого початку уроку вчитель підводить учнів до задавання питань,
з’ясування, обмірковування матеріалу, відповідей на попередні питання,
знаходження нових питань і відповідей на них. Це є другою фазою – фазою
побудови знань, яка відбувається в основній частині уроку. Її мета полягає в
наступному: 1) порівняти очікування школярів з тим, що вивчається, 2)
переглянути очікування й сформувати нові, 3) визначити основні моменти, 4)
відстежити процеси мислення учнів, 5) зробити висновки щодо матеріалу, 6)
поєднати зміст уроку з особистим досвідом учнів, 7) задати запитання щодо
вивченого на уроці матеріалу [20, с. 15].
До того як урок закінчиться, після того як учні зрозуміли ідеї заняття,
треба переходити до наступної фази. Вчитель прагне, щоб учні
відрефлексували те, що вивчили і задали самі собі питання про те, що це
значить для них, як це змінює їхні попередні думки, і як вони зможуть це
використати. Ця третя фаза уроку називається фазою консолідації. Мета цієї
фази полягає в наступному: 1) підсумувати основні ідеї, 2) інтерпретувати ці
ідеї, 3) поділитися думками, 4) зробити особисті відповіді, 5) перевірити ці ідеї,
6) оцінити процес навчання, 7) поставити додаткові запитання [20, с. 15].
Вищезазначені факти уможливлюють формулювання наступного
висновку. Мета технології «Розвиток критичного мислення через читання і
письмо» полягає у тому, що розвиток розумових навичок учнів необхідний не
лише під час навчання в школі, але також ці навички знадобляться і в
майбутньому (прийняття важливих рішень, опрацювання інформації, аналіз
життєвих ситуацій). Ця технологія дозволяє вирішувати завдання: освітньої
мотивації; культури письма; інформаційної грамотності; соціальної
компетентності.
 13

РОЗДІЛ 2
ФОРМУВАННЯ НОВИЧОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ
НА УРОКАХ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

2.1 Характеристика прийомів та стратегій під час стадії виклику

З розвитком культурних і економічних зв’язків між країнами і народами

зростає роль вивчення іноземних мов, особливо англійської. Іноземна мова як
навчальний предмет володіє багатими можливостями для формування
конструктивно думаючої, вільної і динамічною в своїх вчинках особистості.
Володіння іноземною мовою створює передумови для діяльності, необмеженої
власним мовним простором.
Статус іноземної мови, як шкільного навчального предмета, змінився.
Розширення міжнародних зв’язків, входження нашої держави у світове
співтовариство зробило іноземну мову дійсно затребуваною. Держава і
суспільство відчувають реальну потребу в людях, котрі практично володіють
іноземною мовою. Школярі та їхні батьки пов’язують з практичним володінням
іноземною мовою плани на майбутнє. Іноземна мова в повній мірі
усвідомлюється як засіб спілкування, засіб взаєморозуміння і взаємодії людей.
Концепція модернізації української освіти визначає нові соціальні вимоги
до формування життєвих установок особистості. Відбувається переорієнтація
оцінки результатів освіти з понять «підготовленість», «навченість»,
«вихованість» на поняття «компетенція», «компетентність» тих, хто навчається.
Швейцарський психолог Ж. Піаже стверджує, що технологія розвитку
критичного мислення дозволяє вчителеві створити в класі атмосферу
відкритості та відповідального, творчого співробітництва, дає можливість
використовувати модель навчання і систему ефективних методик, які сприяють
розвитку критичного мислення та самостійності в процесі навчання [31, c. 281].
 14

Американські вчені Дж. Стіл і К. Мередіт впровадили терміни «виклик»,

«реалізація», «рефлексія», які є надзвичайно важливими у рамках технології
розвитку критичного мислення під час вивчення англійської мови [33].
З психологічної точки зору структура уроку, яка складається з трьох фаз:
виклик, реалізація, рефлексія відповідає етапам людського сприйняття.
Спочатку людина налаштовується, згадує, що вже відомо з цієї теми, після
цього знайомиться з новою інформацією, потім думає для чого їй знадобляться
отримані знання і як вона їх зможеш застосувати. Педагоги повинні створити
умови на уроках іноземної мови, за яких школярі будуть самостійно здобувати
й конструювати знання.
Під час реалізації стадії виклику необхідно застосовувати різні прийоми і
методи, що сприяють актуалізації наявних в учнів знань і уявлень про предмет
вивчення [33, с. 86]. Основні стратегії та прийоми, що використовуються на
цьому етапі: прогнозування за ключовими словами, формулювання запитань,
відповіді на які потрібно знайти в тексті, вірні і невірні твердження, мозкова
атака, переплутані логічні ланцюжки.
Найефективнішими прийомами на цій стадії вважаються:
1) кластер («гроно») – виділення смислових одиниць тексту і графічне їх
оформлення в певному порядку у вигляді грона [33, с. 156]. Виконуючи певні
записи для пам’яті, ми часто інтуїтивно розподіляємо їх особливим чином,
компонуємо за категоріями. Кластер вважається графічним прийомом
систематизації матеріалу.
Правила є простими: у центрі знаходиться тема, ключове поняття, а
навколо нього великі смислові одиниці. У результаті виходить щось на зразок
опорного конспекту по темі, що вивчається. Приклад побудови кластера
(«гроно») проілюстровано на рис. 2. 1.
 15

Uniform Types of school

Subjects School School rules

School actions Classroom

Рис. 2. 1 Схема побудови кластера під час вивчення теми «Шкільне

життя»
Ми вважаємо, що цей прийом дозволяє кожному учню виділити поняття,
які є значимі саме для нього. Кластер дозволяє не тільки активізувати лексичні
одиниці в мові учнів і ввести нові, але і, об’єднавши їх в зв’язне
висловлювання, тренувати різні граматичні структури, в залежності від
поставленої мети.
2) «концептуальне колесо» – учням пропонується підібрати синоніми до
слова, що знаходиться в ядрі понятійного «колеса», і вписати їх в сектори
колеса [33, с. 209]. У результаті відбувається активізація лексичного матеріалу
за певною темою. Приклад реалізації цього прийому під час вивчення теми
«Хобі та захоплення» унаочнимо так:

to love to be
fond
of
to
enjoy
like to prefer

to be
keen on to get
pleasure
with
 16

Рис. 2. 2 Схема побудови прийому «концептуальне колесо» в процесі

вивчення теми «Хобі та захоплення»
На нашу думку, цей спосіб є універсальним, за допомогою якого можна
активізувати знання школярі на першій стадії виклику.
3) «тонкі» і «товсті» питання. На будь-якій стадії може
використовуватися таблиця «тонких» і «товстих». Якщо цей прийом
використовується на першій стадії виклику, то це повинні бути запитання, на
які школярі хочуть отримати відповіді під час вивчення певної теми [33, с. 264].
Наприклад, при вивченні теми «Школи в англомовних країнах» в 7 класі
учням пропонується сформулювати питання до теми у формі «тонких» і
«товстих» питань. Найчастіше задаються питання про кількість уроків, про
тривалість занять і перерв. Далі вчитель записує на дошці ряд питань і
пропонує учнів (індивідуально або в групах) спробувати на них відповісти,
аргументуючи свої припущення. Школярі записують в ліву колонку питання,
які потребують простої відповіді, а в праву – питання, які потребують
розгорнутої відповіді; або питання, на які учні не можуть відповісти, але хочуть
знайти на них відповіді. Таблицю «тонкі» і «товсті» запитання можна
представити таким чином.

Таблиця 2. 1
Форма таблиці «тонких» і «товстих» запитань
“Thin” questions “Thick” questions
Who …?
Why … ?
What … ?
Explain why … ?
When … ?
Why do you think that …?
Where … ?
Was his/her choice right or wrong to
Was it … ?
your mind?
What was the name …?
What is the most important idea of the
Are you agree that … ? etc.
story?
 17

What is the difference between … ?

If you were … would you … ? etc.

Цей прийом використовується також під час двох інших стадій: під час
стадії осмислення змісту він необхідний для активної фіксації питань при
читанні і слуханні; під час рефлексії – для демонстрації розуміння
опрацьованого матеріалу.
Узагальнюючи теоретичні знання та практичне застосування технології
«Розвиток критичного мислення через читання і письмо», ми вважаємо, що
знання, які були отримані учнями на стадії виклику переходять на рівень
усвідомлення. Вони стають базою для засвоєння нових знань, що дозволяє
учням ефективніше пов’язувати нову інформацію з відомою раніше і свідомо,
критично підходити до розуміння нової інформації.

2.2 Характеристика прийомів та стратегій під час стадій реалізації та

рефлексії

Психолог Ж. Піаже зазначає, що найкращі умови для розвитку

критичного мислення особи відбувається до 14–16 років. Але це зовсім не
значить, що ці навички розвинені в кожної людини однаково [31, с. 127].
Тому, під час уроку іноземної мови вчителю необхідно враховувати, що
кожна стадія має конкретну мету і певні задачі, а також ряд характерних
прийомів та стратегій, які спочатку спрямовані на активізацію дослідницької та
творчої діяльності, а потім на осмислення та узагальнення здобутих
знань [29, с. 6].
Основним етапом під час критичного мислення вважається реалізація
(осмислення), під час якого відбувається осмислена робота школярів.
На стадії осмислення, учень вступає в контакт з новою інформацією та
ідеями. Під час читання тексту школяр навчається відслідковувати своє
розуміння і звертати увагу на прогалини, записувати питання щодо того, що не
 18

не зрозумів, для подальшого з’ясування. Вчителям необхідно навчати дітей

такому самоаналізу. Основні стратегії та прийоми, що використовуються на
етапі осмислення: зигзаг, виділення ключових слів підкресленням, пошук
відповідей на поставлені у першій частині уроку запитання, бортовий журнал.
Найефективнішими прийомами на цій стадії вважаються:
1) прийом маркування тексту «ІНСЕРТ». Цей прийом використовується
для розвитку аналітичного мислення у школяра, для відслідковування
розуміння інформації під час читання науково-популярних текстів з великою
кількістю фактів і відомостей [33, с. 312].
Під час читання тексту вчитель просить учнів зробити на полях помітки, а
після прочитання заповнити таблицю, де значки стануть заголовками граф
таблиці. Після цього у таблицю коротко заносяться відомості з тексту. У
таблиці 2. 2 подано значення символів під час застосування прийому
«ІНСЕРТ».

Таблиця 2. 2
Значення символів прийому ІНСЕРТ під час читання тексту
«v» «+» «-» «?»
You should put a New information Thought Don’t understand, have
tick if you knew (те, що ви differently questions
this fact before. читаєте є для вас (те, що ви (те, що ви читаєте
(те, що ви новим) читаєте незрозуміло або ви
читаєте суперечить тому, хотіли б отримати
відповідає тому, що ви вже знали детальнішу
що ви знаєте або або думали, що інформацію з цього
думали, що знаєте) питання)
знаєте)

Реалізація цього прийому представлена детальніше у додатку А.

 19

Ми вважаємо, що за допомогою цього прийому можна спостерігати

процес накопичення нової інформації, шлях до «нових» знань.
2) прийом «читання тексту з зупинками». Матеріалом для використання
цього прийому є розповідний текст. Обов’язкова умова під час застосування
цього прийому – знайти вдалий момент в тексті для зупинки [33, с. 325].
Під час підготовчої роботи учитель вибирає текст для читання, який був
невідомим для учнів, з динамічним сюжетом та несподіваною розв’язкою.
Потім текст ділить на смислові частини. Прямо в тексті вчитель позначає, де
необхідно зупинитися читати і зробити паузу: «перша зупинка», «друга
зупинка» і т. д. Також учитель придумує питання до кожної частини тексту
(додаток Б).
Узагальнюючи вищесказане, можна підвести підсумок: працюючи над
текстом в такому режимі, учні одночасно читають розуміють текст, а також
розвивають комунікативні навички.
3) _абл._гія «Фішбоун» (рибний скелет). У «голові» цього скелета
зазначається проблема, яка розглядається в тексті. Верхні і нижні кісточки
знаходяться на скелеті. На верхніх кісточках учні пишуть причини виникнення
проблеми, що досліджується. Нижні кісточки розташовані навпроти верхніх, на
них школярі під час читання пишуть факти, що відображають суть [33, с. 398].
На основі викладеного вище представимо графічно схему стратегії «Фішбоун»
(див. рис. 2. 3).

Reason Conclu-
Problem sion
Fact

Рис. 2. 3 Схема стратегії «Фішбоун»

Практичне застосування зазначеного прийому представлене у додатку В.
 20

Отже, за допомогою цих фактів проблеми мають ясність і чіткість, які

дозволяють говорити не про абстрактне вирішення, а про конкретний механізм.
4) конструктивна таблиця «Знаємо – дізналися – хочемо дізнатися». Цей
прийом вважається одним із способів графічної організації і логіко-смислового
структурування матеріалу [33, с. 418].
Учитель оголошує тему чи назву твору, пропонує учням згадати
інформацію, яку вони знають з теми чи з тексту. Учні заповнюють першу
частину таблиці – знаю. У другій частині таблиці школярі пишуть те, що
дізналися, а в третій – що хочуть дізнатися. Таке завдання може бути виконане
індивідуально, в парах, в групах. Таблицю можна представити у такому вигляді
(див. _абл.. 2. 3).
Таблиця 2. 3
Конструктивна таблиця «Знаємо – дізналися – хочемо дізнатися»
Знаю Дізнався Хочу дізнатися

На нашу думку, за допомогою цього прийому учень не просто слухає

вчителя або читає, а вдумливо вслуховується або вчитується в текст, формує
власне розуміння під час сприйняття інформації.
Використавши ці прийоми під час другої стадії реалізації (осмислення) на
практиці, ми можемо стверджувати, що вони сприяють не лише вдосконаленню
та розвитку навичок читання та письма, а й також сприяють формуванню та
вдосконаленню навичок говоріння та письма.
Під час третьої стадії рефлексії відбувається активне переосмислення
власних уявлень з урахуванням здобутих знань. На цьому етапі вчитель не
лише перевіряє знання учнів, але вони самі аналізують, чи змогли досягти
поставлених цілей і вирішити проблеми та протиріччя, які з’явилися під час
знайомства з новим матеріалом [33, с. 433].
Також на цій стадії творчо застосовуються знання та навички, отримані під
час заняття. Рекомендується використовувати наступні методи і прийоми:
 21

організація усних і письмових круглих столів, дискусії, дослідження з окремих

питань теми, написання творчих робіт, відповіді на поставлені запитання,
рольові проекти.
Найбільш розповсюдженими вважаються наступні прийоми та стратегії:
1) стратегія «ІДЕАЛ» була розроблена американським дослідником
Дж. Бренсфордом для формування навичок критичного мислення учнів на
уроках іноземної мови. Сутність зазначеної стратегії: І – ідентифікуйте
проблему; Д – доберіться до її суті (школярі формулюють проблему у вигляді
питання); Е – є варіанти вирішення; А – а тепер за роботу! (відбувається вибір
оптимального варіанту (варіантів), учні зважують всі «за» і «проти», вибирають
найкращий варіант (варіанти) вирішення проблеми); Л – логічні висновки [18,
с. 118].
Практичне застосування цього прийому можна реалізувати на уроці
присвяченому перевірці домашнього читанню у 8 класі. Наприклад, учні
розбирають текст «Проблеми навколишнього середовища», шукають
інформацію про причини виникнення екологічних проблеми, їх вплив на
людей, намагаються виробити шляхи їх вирішення і записують відповіді в
«лист для вирішення проблем» (додаток Г).
Ми вважаємо, що цей прийом сприяє формуванню вмінь для того, щоб
працювати з питаннями, вирішувати проблеми. Технологія «Розвиток
критичного мислення через читання і письмо» орієнтована на питання, як на
основну рушійну силу мислення, що, на жаль, часто відсутнє в традиційній
системі навчання.
2) стратегія «сенкан» – це неримований вірш, який складається з п’яти
рядків і вимагає синтезування інформації та матеріалу в стислих виразах з будь-
якої теми в чітко заданій формі: 1 рядок – будь-який іменник, 2 рядок – два
прикметника – епітета, 3 рядок – три дієслова руху, 4 рядок – крилатий вислів,
смислова фраза, 5 рядок – слово, яке підсилює зміст теми [33, с. 450].
Наприклад, за матеріалами прочитаного чи прослуханого тексту
вибирається тема для сенкана. Це сприяє вдумливому вчитуванню,
 22

вслуховуванню учнів для того, щоб виділити головне і висловити власну думку
щодо нової інформації. Ця стратегія наочно відображена в додатку Д.
Узагальнюючи вищесказане ми вважаємо, що сенкан підштовхує до
міркувань і сприяє критичному аналізу інформації, що є надзвичайно важливо
на третьому етапі.
3) прийом «шість капелюшків» – один із найефективніших методів
організації мислення. Він був розроблений британським психологом та
письменником Едвардом де Боно.
Використовуючи цей прийом, процес мислення ділиться на шість різних
режимів. Капелюх певного кольору представляє певний режим мислення. Учні
не мають потреби думати про все одночасно, їм необхідно навчитися оперувати
різними аспектами свого мислення по черзі. Це потрібно для того, щоб
накопичити інформацію та разом отримати певний висновок [22, с. 52–55].
Автор встановив: білий капелюх – це об’єктивні факти і цифри, вони
допомагають учням обґрунтувати відповіді. Червоний капелюх – емоції,
почуття, інтуїтивні здогадки, учні висловлюють свої думки інтуїтивно, не
пояснюючи їх. Жовтий – капелюх позитиву, школярі звертають увагу на
позитивну сторону ідей. Чорний капелюх – критична оцінка, обережність, він
вважається протилежний жовтому; учні не забувають про можливі ризики.
Зелений – капелюх творчості, учні генерують ідеї. Синій капелюх
призначається для керування процесом втілення ідей. Графічна інтерпретація
вищесказаного подана на рисунку 2. 4.

Рис. 2. 4 «Шість капелюшків» – шість різних режимів мислення

Паралельне мислення лягло в основу «Шести капелюхів», під час якого

різноманітні погляди і думки можуть співіснувати, тому, на нашу думку, цей
 23

метод сприяє ефективнішій діяльності індивідуальній та груповій роботі

школярів.
Підсумовуючи вищесказане, можна відзначити, що використання цих
трьох стадій є надзвичайно важливе для ефективного навчання школярів і
розвитку критичного мислення. Під час практичного впровадження цих методів
на уроках англійської мови учні систематизують нову інформацію згідно
уявлень, які вони вже мали, проводять відбір інформації, яка є найбільш
важливою для розуміння суті досліджуваної теми і для її подальшої реалізації.
Для досягнення цілей в процесі педагогічної діяльності вчителю
необхідно виробити чітку систему уроків на основі використання прийомів і
методів критичного мислення для формування комунікативної компетенції
учнів.
Узагальнюючи психологічні та методичні дослідження, власні
спостереження та практичне застосування технології «Розвиток критичного
мислення через читання і письмо» можна стверджувати, що її використання на
уроках іноземної мови уможливлює створення умов для активного, творчого
процесу пізнання, надає вчителю систему ефективних стратегій і прийомів, які
створюють атмосферу співробітництва, спільного пошуку способів вирішення
проблем, з огляду на інтереси школярів, а учням допомагає визначити власні
пріоритети в особистому, професійному та громадському житті, передбачає
прийняття власної відповідальності за зроблений вибір.
 24

ВИСНОВКИ

Результатом проведеного нами дослідження став аналіз розвитку

критичного мислення учнів на уроках іноземної мови. Теоретико-
методологічне підґрунтя виконаної роботи формують праці українських та
зарубіжних учених із релевантних проблем. Огляд теоретичних джерел
засвідчує, що вчені неодноразово досліджували процеси критичного мислення
особи.
У сучасному суспільстві надзвичайно важливо, щоб розвиток критичного
мислення відбувався зі шкільних років. Адже критичне мислення є складовою
частиною практично всіх видів діяльності учня, як в навчальному процесі, так і
в позанавчальній діяльності.
Основні результати проведеного дослідження узагальнимо такими
положеннями:
1. Проаналізувавши психолого-педагогічну літературу, яка присвячена
питанню розвитку критичного мислення, нам вдалося розкрити сутність
проблеми і описати різноманітність думок та оцінок щодо поняття «критичне
мислення». Незважаючи на різноманітність підходів до цієї проблематики та
різносторонність трактувань науковців вищезазначеного поняття ми визначили,
що добре розвинене критичне мислення є невід'ємною частиною успішного
навчання, оволодіння навчальним матеріалом і використання отриманої
інформації у повсякденному житті.
На нашу думку, критичне мислення – це мислення рефлексивне, оцінне,
те яке відбувається за допомогою накладення нової інформації на власний
досвід.
2. Ідея розвитку критичного мислення на сьогоднішній день є однією із
загальновизнаних напрямів у закордонній педагогіці та психології. Ми
вважаємо, що технологія «Розвиток критичного мислення через читання й
письмо» є найбільш вживаною в процесі навчання. За допомогою цієї
технології формуються основні навички особи відкритого інформаційного
 25

простору, розвиваються якості громадянина відкритого суспільства. Мета

технології «Розвиток критичного мислення через читання і письмо» полягає у
тому, що розвиток розумових навичок учнів необхідний не лише під час
навчанні в школі, але також ці навички знадобляться і в майбутньому житті.
3. Технологія «Розвиток критичного мислення через читання і письмо»
являє собою структуру уроку, що складається з трьох етапів: виклику, реалізації
(осмислення), рефлексії, кожен з яких має конкретну мету і певні задачі, а
також ряд характерних прийомів та стратегій.
Під час практичного застосування вищезазначеної технології на уроках
англійської мови нам вдалося активізувати навчальний процес, сформувати
стійкі пізнавальні інтереси і домогтися стабільного підвищення мотивації
школярів. Учні систематизували нову інформацію згідно уявлень, які вже мали,
проводили відбір інформації, яка є найбільш важливою для розуміння суті
досліджуваної теми і для її подальшої реалізації.
4. Застосування технології «Розвиток критичного мислення через читання
і письмо» на уроках іноземної мови уможливлює створення умов для
активного, творчого процесу пізнання, надає вчителю систему ефективних
стратегій і прийомів, які створюють атмосферу співробітництва. В умовах
спільної творчої діяльності, як на уроці, так і поза ним, між учителем і
школярем складаються стосунки партнерства.
Вищезазначена інформація уможливлює підведення підсумку: результати
учнів на уроках іноземної мови показали, що вибрана нами технологія
виявилась досить продуктивною. Учні мали можливість відчути себе творчими
особистостями, навчалися співпрацювати, отримувати та осмислювати
інформацію, висловлювати власну думку. Резюмуючи вищесказане, ми
вважаємо, що знання, вміння і навички, які учень отримує в процесі навчання за
допомогою технології «Розвиток критичного мислення через читання і
письмо», допоможуть визначити власні пріоритети в особистому, професійному
та громадському житті, сприятимуть прийняттю власної відповідальності за
зроблений вибір.
 26

Результати аналізу можуть стати базою для подальших фундаментальних

досліджень з релевантних питань. До перспектив розвитку теми бакалаврської
роботи доцільно віднести такі питання: розроблення власної методики розвитку
критичного мислення учнів середніх класів на уроках англійської та німецької
мов; створення моделі розвитку критичного мислення учнів середніх класів на
уроках іноземних мов.

Я, Мельник Інна Володимирівна, своїм підписом засвідчую, що моя

бакалаврська робота «Розвиток критичного мислення учнів на уроках іноземної
мови» виконана з дотриманням усіх вимог до наукової етики та поваги до
інтелектуальних надбань, самостійно та індивідуально. Під час написання
роботі я дотримувалась принципів академічної доброчесності та несу
відповідальність за порушення загальноприйнятих правил цитування.
 27

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авершин А. О. Формування критичного мислення у студентів
інженерно-педагогічних ВНЗ / А. О. Авершин, Т. В. Яковенко // Збірник
наукових праць: Проблеми інженерно-педагогічної освіти. – Харків :
Українська інженерно-педагогічна академія, 2009. – № 24 – 25. – С.134–145.
2. Баханов К. О. Сучасна шкільна історична освіта: інноваційні аспекти :
монографія / К. О. Баханов. – Донецьк : ТОВ «Юго-Восток, ЛТД», 2005. – 384 с.
3. Бєлкіна-Ковальчук О. В. Формування критичного мислення учнів
початкових класів у процесі навчання : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня
канд. педагогічних наук : спец. 13.00.09 «Теорія навчання» / О. В. Бєлкіна-
Ковальчук. – Луцьк : Волинський державний університет імені Лесі
Українки, 2006. – 21 с.
4. Бондар В. І. Критичне мислення в психології та педагогіці: сутність,
розвиток, формування : посібник / В. І. Бондар. – Київ : Вид-во НПУ
ім. М. П. Драгоманова, 2015. – 106 с.
5. Вукіна Н. В. Критичне мислення: як цього навчати / Н. В. Вукіна,
Н. П. Дементієвська. – Харків : Основа, 2007. – 108 с.
6. Горохова І. В. Мовно-комунікативні практики формування критичного
мислення в сучасних університетах США : дис. на здобуття наук. ступеня
канд. філософ. наук : спец. 09.00.10 «Філософія освіти» / І. В. Горохова. – Київ :
Національна академія педагогічних наук України, 2016, – 206 с.
7. Кочерга О. В. Взаємозв'язок мислення, почуттів та уяви у розвитку
критичності людини : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня
канд. психол. наук : спец. 19.00.01 «Загальна психологія» / О. В. Кочерга. –
Київ : Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України, 2003. – 16 с.
8. Макаренко В. М. Як опанувати технологію формування критичного
мислення / В. М. Макаренко, О. О. Туманцова. – Харків. : Основа, 2008. – 96 с.
9. Омельяненко С. В. Навчання критичного мислення: методичні
рекомендації до спецсемінару для студентів психолого-педагогічного
 28

факультету / С. В. Омельяненко. – Кіровоград : РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка,

2004. – 192 с.
10. Пометун О. І. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання :
наук.-метод. посібник / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко. – Київ : А.С.К., 2004. –
194 с.
11. Скоморовська Н. Б. Розвиток критичного мислення старшокласників
на уроках української літератури : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня
канд. педагогічних наук : спец. 13.00.02 «Українська література» /
Н. Б. Скоморовська. – Київ : Національний педагогічний університет імені
М. П. Драгоманова, 2016. – 16 с.
12. Терлецька Л. Г. Критичне мислення як засіб розвитку вмінь учнів
аналізувати і застосовувати інформацію: матеріали міжнародної науково-
практичної конференції «Розвиток навичок критичного мислення» /
Л. Г. Терлецька. – Київ, 2015. – 364 c.
13. Терно С. О. Розвиток критичного мислення старшокласників у
процесі навчання історії / C. О. Терно. – Запоріжжя : Запорізький національний
університет, 2011. – 275 с.
14. Терно С. О. Критичне мислення – Сучасний вимір суспільствознавчої
освіти / C. О. Терно. – Запоріжжя : Просвіта, 2009. – 268 с.
15. Тягло О. В. Критичне мислення : навч. посібник / О. В. Тягло. –
Харків : Основа, 2008. – 189 с.
16. Харченко H. В. Критичне мислення як характеристика сучасної
особистості підлітка / H. В. Харченко // Теоретико-методичні проблеми
виховання дітей та учнівської молоді. – Київ : Інститут проблем виховання
НАПН України, 2016. – Вип. 20 (2). – С. 276–286.
17. Хачумян Т. І. Поняття «критичне мислення» та його сутність в
психолого-педагогічній науці / Т. І. Хачумян // Теоретичні питання культури,
освіти та виховання: збірник наук. пр. – Київ : Видавничий центр КНЛУ, 2003.
– Вип. 24, частина 2. – С. 171–177.
 29

18. Bransford J. The Ideal Problem Solver: A Guide for Improving Thinking,
Learning, and Creativity / J. Bransford, B. Stein. – W. H. Freeman, 1993. – 262 p.
19. Braus J. Environmental Education in the Schools: Creating a Program that
Works / J. Braus, D. Wood. – Washington, DC : Peace Corps Information and
Exchange Program, 1993. – 210 p.
20. Crawford A. Teaching and Learning Strategies for The Thinking
Classroom / A. Crawford, J. Makinster, S. Mathews, W. Saul. – New York : The
International Debate Education Association, 2005. – 244 p.
21. Dewey J. How We Think / J. Dewey. – New York : Cosimo, Inc, 2008. –
236 p.
22. Edward de Bono Six Thinking Hats / Edward de Bono. – UK : Penguin,
2017. – 192 p.
23. Ellis D. An Active Thinker / D. Ellis. – New York : Pantheon Books,
1999, – 215 p.
24. Ennis R. Critical thinking / R. Ennis. – Upper Saddle River, NJ : Prentice
Hall, 1996. – 407 p.
25. Fisher A. Critical Thinking. An Introduction / A. Fisher. – Cambridge :
Cambridge University Press, 2001. – 294 p.
26. Halpern D. Thought and Knowledge: An Introduction to Critical Thinking /
D. Halpern. – New Jersey : Lawrence Erlbaum Associates, Inc., Publishers, 2003. –
394 p.
27. Klooster D. What is critical thinking / D. Klooster // Thinking Classroom. –
No 4. – p. 36–40.
28. Lipman M. Thinking in Education / M. Lipman. – Cambridge University
Press, 2003. – 304 p.
29. Mason M. Critical Thinking and Learning / M. Mason. – Singapore :
Blackwell Publishing, 2008. – 111 p.
30. Paul R. Critical Thinking: What Every Person Needs to Survive in a
Rapidly Changing World / R. Paul. – Rohnert Park, C A : Center for Critical
Thinking and Moral Critique, Sonoma State Univ., 1990. – 575 p.
 30

31. Piaget J. The growth of Logical Thinking from Childhood to Adolescence:

An Essay on the Construction of Formal Operational Structures / J. Piaget. – United
Kingdom : Psychology Press, 1958. – 356 p.
32. Temple C. Critical Thinking Across the Curriculum : RWCT in Higher
Education / C. Temple. – New York : Open Society Institute, 1996. – 185 p.
33. Temple C. RWCT Project: Reading, Writing, Discussion in Every
Discipline : Guidebook III / C. Temple, J. Steele, K. Meredith. – Washington, DC :
International Reading Association for the RWCT Project, 1996. – 560 p.
34. Online Cambridge Dictionary [Electronic resource]. – Access mode :
ttps://dictionary.cambridge.org/ru/словарь/английский/critical-thinking. –
(01.06.2018).
35. Online Oxford Dictionary [Electronic resource]. – Access mode :
https://en.oxforddictionaries.com/definition/critical_thinking. – (01.06.2018).
 31

ДОДАТКИ
Додаток А
Застосування прийому «ІНСЕРТ»
Фрагмент уроку
Тема: Cпорт у нашому житті.
Мета: Формування навичок критичного мислення учнів. Удосконалення
навичок читання. Актуалізація відомостей з теми.
Завдання: Застосувати прийом ІНСЕРТ для розвитку критичного
мислення школярів.
Хід уроку
T: The theme of our lesson is “Sport in our life”. So what do you think we are
going to speak about? (Тема нашого уроку: «Спорт у нашому житті». Як ви
думаєте, про що ми будемо з вами говорити?)
P1: Sportsmen
P2: Football, volleyball
P3: Healthy lifestyle, etc.
T: Yes, you are right. We are going to speak about different kinds of sport and
sportsmen. You will read some interesting facts and information about sport and
work in groups and pairs. We will use INSERT method in our first exercise. (Так, ви
праві. Ми будемо говорити про різні види спорту та про спортсменів. Ви будете
читати цікаві факти та інформацію про спорт і працювати в групах і парах. Ми
використаємо прийом ІНСЕРТ під час виконання першого задання).
T: You can see the meaning of the concept «INSERT» on the blackboard.
(Значення поняття «інсерт» представлено на дошці).
I – interactive
N – notion
S – system
E – effective
R – reading
T – thinking
 32

You should make notes on the fields during reading the text about Olympic
Games by using certain symbols. (Під час читання тексту про Олімпійські ігри ви
повинні зробити помітки на полях,використовуючи певні символи). Meaning of
the symbols (значення символів):
V – знаю
+ – нова інформація
- – не знаю
? – є питання по змісту.
So, let's start to read!

THE HISTORY OF THE OLYMPIC GAMES

Long ago ancient Greeks often waged wars. Small states suffered and lost
much even if they did not take any side and stayed out of wars. The ruler of such a
small state, Elis, wanted to live in peace with all neighbours. He was a good diplomat
because his negotiations were successful and Elis was recognized a neutral state. To
celebrate this achievement, he organized athletic games.
In the beginning this feast lasted one day, but later a whole month was devoted
to it. All wars and feuds were stopped by special heralds who rode in all directions of
Greece.
The games were held every four years in Olympia on the territory of Elis. The
first games which later were called the Olympic Games were held about a thousand
years before our era.
Usually the Olympic Games began before the middle of the summer. Best
athletes arrived from many Greek states to Olympia to compete in running, long
jumps, throwing of discus and javelin and wrestling. In the course of time fist
fighting (boxing) and chariot races were also included in the Games.
All athletes took an oath that they had been preparing well for the Games and
promised to compete honestly and keep the rules of the sacred Olympics. The athletes
took part in all kinds of competitions. Winners were called “olympionics”, they were
awarded olive wreaths and cups of olive oil. This tradition has survived. In our time
 33

sportsmen often get cups and wreaths for winning the first place in sports
competitions.
The olympionics of ancient Greece became very popular. Best craftsmen were
chosen to make honourary cups, many poets wrote and recited in public poems about
the best athletes. Sculptors made their statues which were put up at the birthplace of
the winners.
The Olympic Games were accompanied by arts festivals. Poets recited their
poems, singers sang hymns dancers danced and orators pronounced speeches – all
this in honour of the sacred Games.
Only men could take part in the Olympic Games. Women were not allowed
even to watch the competitions at the stadium under the fear of death penalty. There
was a single exception, when a woman coached her son and accompanied him to the
stadium in men's clothes. That brave woman was spared the penalty because her son
excelled in many events.
Magnificent strong bodies inspired artists and sculptors. They painted wall
pictures and made statues of marble and bronze, so now we can admire the corporal
beauty of ancient and eternally young discus thrower, javelin bearer and others.
The Olympic Games had been held for about eleven hundred years, until the
emperor Theodosius banned them for religious reasons in 394 A. D.
The revival of the Olympic Games began long time afterwards, in 1892, when
a young French teacher Pierre de Coubertin made a public speech before the Union of
French sports clubs in Paris.
At that time many people in many countries practiced various kinds of sports
and games. They wanted to make friends and compete with sportsmen from other
lands. Pierre de Coubertin understood the importance of sports which unified peoples
of the world and served the cause of peace like in ancient time.
On the 23rd of June 1894 the International Congress of amateur sportsmen
made an important decision: to revive the Olympic Games and to establish the
International Olympic Committee which would be responsible for the administration
of the modern Olympic Games.
 34

The first Committee consisted of 12 members. Now 82 members of the

International Olympic Committee control the affairs of all member countries which
joined the Olympic movement.
T (after reading the text): answer the following questions. (Дайте відповідь на
наступні запитання):
1. What fact did you know before?
2. What new information have you found in the text?
3. Are there any facts you thought differently?
4. Are there any facts in the text you don't understand?
 35

Додаток Б
Застосування прийому «Читання тексту з зупинками»
Фрагмент уроку
Тема: Перевірка домашнього читання.
Мета: Формування навичок критичного мислення учнів. Удосконалення
навичок читання з пошуком необхідної інформації.
Завдання: Застосувати прийом читання тексту з зупинками.
Хід уроку
T: Today at the lesson I will check your home reading by using reading text
with stops method. (Сьогодні на уроці я перевірю домашнє читання
використовуючи прийом читання тексту з зупинками).
A Blind Love Story
I was going on my 2nd year out of high school, and I was finally becoming in
touch with who I was. I didn't date much, I hung out with guy friends but nothing
ever amounted a “boyfriend/girlfriend” relationship. I thought I was destined to be
alone. I mean I had so many guy friends, but I wanted a boyfriend. Everyone told me
I was so pretty and everything, but I didn't believe them. I used to think that I am
never going to find a boyfriend I am too fat, I am ugly, what’s wrong with me! Well I
had just started a new school (in January of 1999), lost some weight, and was
beginning to think any guy would be lucky to date with me, I am a great person. So
after a few months at my new school – no boyfriend. I once again lost hope.
Перша зупинка
Teacher: Where is the story set? Who are the main persons?
Well I was at home one day and my cousin Chris has called me and
said:“Listen there are these guys doing work at my office, there is this really cute one
named Bill he is 18 going on 19 and he is so cute… Wanna meet him?” Well I was a
little skeptical.... she said email me your picture and I will show him and ask him. So
I did uncaringly! She called me back and said that Bill wanted to meet me, so I was
like ok, well what does he look like, he knows what I look like, I want to know what
he looks like... so she said he looks like Matt Damon. I said Chris that it was
 36

impossible for me go out with someone who looks like Matt Damon. I DON'T
THINK SO. So she said well and asked me to give him at least my number. I said
yes, what’s the harm in talking to him. Well he called me that night at 8:00, from that
night on every night at 8:00 Bill called me. Well, we talked from February 9th on and
we decided to meet finally on March 2nd at Friday's at 8:00 pm. Well I was a
complete nervous nearly the whole day, what was I going to wear, he knows what I
look like, I don't know what he looks like, I can't do this, etc., etc., etc. Well my
cousin picked me up at 7:30 and we went to Friday's (mind, everyone in her office
was there as well for my blind date). I walked into the restaurant looked across the
room and saw him.
Друга зупинка
Teacher: What was Matt Damon going to do? What were girl's emotions?
The most beautiful man with the most wonderful smile I have ever seen. I
walked up, introduced myself and everyone in the room disappeared. By the time I
realized what was going on, we were on our way to a dinner and soon after on our
way back to his house to watch a movie. We on March 17th we officially became a
couple... six months later, we were on our first vacation together, we have now been
together for 3 years this March, we have made it through some trials and
tribulations... we can't wait to spend the rest of our lives together... All I have to say
is Thank You Chris! You were right we are perfect together; he is my love, my heart,
my soul mate, my everything.
Третя зупинка
Teacher: What is the girl going to do? What does the girl think about Matt?
 37

Додаток В
Застосування стратегії «Фішбоун» (рибний скелет)
Фрагмент уроку
Тема: Роль англійської мови у світі.
Мета: Удосконалення навичок читання з детальним розумінням змісту.
Удосконалення навичок мовлення.
Завдання: застосувати стратегію «Фішбоун» для розвитку критичного
мислення учнів.
Хід уроку
T: (before reading the text). Read the title of text and try to guess what we are
going to discuss. What is the main question we are to answer after reading?
(Прочитайте заголовок тексту і здогадайтеся, що ми будемо з вами
обговорювати? На яке головне питання ми маємо відповісти після читання?
P1: Is English popular all over the world? And why?
P2: Is English the main language in different fields of our life? etc.
T: You are right. And why is English so popular? Give your reasons, please.
(Ви маєте рацію. І чому ж англійська мова така популярна? Назвіть, будь ласка,
причини)
P3: It is very old.
P4: It is beautiful, etc.
T: OK. Now read the text and find the facts that prove that English is the first
language in the world. (Добре. Тепер прочитайте текст і знайдіть факти, які
доводять, що англійська мова найпоширеніша у світі).
WHY WE LEARN ENGLISH
People began to speak many centuries ago, and since then they have been
speaking different languages. Every language reflects the soul, behaviour and
temperament of each nationality. Peoples created their own alphabets and rules, but
they always wanted to communicate with each other, to understand and to know more
about each other. Languages help people to understand each other better, they help
 38

them to solve different economic and political problems, which stands before them,
and so people learn foreign languages.
All languages are different. Some are very hard, some are easier, some are
similar, but there are no identical languages in the whole world. There are more than
2 700 languages in the world. Many of them are “alive” because people use them, but
there are some “dead” languages, for example Latin.
Two thousands years ago, Latin was the world's most important international
language. Today this title belongs to English. It's a global language of travel,
business, pop culture, sport and science.
Over one billion people speak English. That's almost one fifth of the world's
population. For over 400 million it's their first language. For the other 600 million it's
either a second language or a foreign language.
Today, in fact, over 250 million people are learning English. That's more than
the population of the USA.
The average person in Britain has a vocabulary of between 10 000 and 15 000
words. In his plays William Shakespeare used a vocabulary of about 30 000 words.
Shakespeare was born over 400 years ago. At that time, only six or seven million
people spoke English.
Now English is spoken practically all over the world, it has become the world's
most important language in politics, science, trade and cultural relations. It is spoken
as a mother tongue in Great Britain, the United States of America, Canada, Australia
and New Zealand. Besides, a lot of people speak English in Japan, India, China,
Africa and many other countries. English is one of the official languages of the
United Nation Organization. Half of the world's scientific literature is in English. It is
the language of computer technology.
English is worth studying. There is a proverb: “A new language is a new
world”. “Knowledge is a power”, one great man said. Speaking a foreign language
one can not only read the papers, magazines and original books by outstanding
writers, butas well watch satellite programmes, travel easily to different parts of the
 39

world. Besides, understanding and speaking a foreign language became necessary

while applying for a good and well paid job.
It is a must for XXI century professional no matter what job to choose. The
world is getting smaller and international connections tighter. A lot of foreign
delegations keep coming to our country, hundreds of joint ventures have appeared in
every city of our country recently. So without doubt you can't do without learning
this beautiful language.
T: (after reading the text). So will you give the facts? ( Ну що, ви може
назвати факти?)
P1: Today, in fact, over 250 million people are learning English, etc…
T: Will you make a conclusion?
 40

Додаток Г
Застосування стратегії «ІДЕАЛ»
Фрагмент уроку
Тема: Перевірка домашнього читання.
Мета : Формування навичок критичного мислення учнів. Удосконалення
навичок читання з пошуком необхідної інформації.
Завдання: Застосувати стратегію «ІДЕАЛ» для розвитку критичного
мислення школярів.
Хід уроку
T: Read the text “Environmental problems”and find information about reasons
of ecological problems, effect of these problems on people, and ways of solutions.
(Прочитайте текст на тему «Проблеми навколишнього середовища». Знайдіть
інформацію про причини екологічних проблем, їх вплив на людей, способи
вирішення).
Environment Problems
Nowadays, environmental problems are the most burning for the society. Air,
water, land and nuclear pollution badly damage the nature. People cut down trees and
destroy the habitat of thousands of animals. As a result, many species are in danger of
extinction. Factories pollute our rivers and lakes with dangerous chemicals. The
increasing number of cars in towns and cities has led to the growth of harmful gases
in the atmosphere. There is much litter everywhere, our parks and forests are full of
rubbish.
Scientists believe that the problem of global warming is becoming more and
more serious. The results of human activity such as acid rains, greenhouse effect and
ozone layer destruction cause the changes of the climate on our planet and destroy it.
All these facts have a bad influence on our health. More and more people suffer from
allergies and breathing problems. It’s almost impossible to find a healthy person
nowadays.
 41

People are becoming more and more aware that our planet is under threat and
it’s all our fault. Fortunately, it's not too late to solve these problems. We have the
time, the money and the technologies to take care of our planet.
There are a number of simple things we can do if we want to help our planet.
For example, if we stop wasting paper and start recycling it, we’ll save some of the
millions of trees which are cut down every year.We should also stop making
unnecessary car journeys to cut down air pollution. Governments can improve public
transport so that people could use it more often. They can also pass laws to stop
companies from destroying rainforests. We can create parks for endangered species
of animals. People should use natural resources in a rational way and look for
alternative sources of energy such as wind and solar energy. But the most important
thing we must do is to open our eyes and act immediately. The Earth is our home and
we should protect and save it for ourselves and for the future generations.
T: (after reading the text). Answer the questions and write down them (Дайте
відповіді на питання і запишіть їх в таблицю).

Таблиця Г. 1
Лист для вирішення проблем
1. What is the main problem? Яка головна проблема?

2. What important information have you found? Яку важливу інформацію ви

знайшли?

3. What do you know else about this problem? Що ви ще знаєте про цю проблему?

4. Find 3 main solution of the problem? Знайдіть 3 основні рішення проблеми.

5. What is the most suitable solution? Why? Який із вибраних вами способів
найкращий? Чому?
 42

Додаток Д
Творчі роботи учнів на прикладі складання неримованого віршу сенкану
Volcano
Mysterious, great
Dozes, wakes up, rages
We are afraid of it
DISASTER
(підготувала учениця 8 класу А. Михайлова)

Nature
Beautiful, poetic
Ripples, sings and plays
It’s always full of mystery
SPLENDOUR
(підготувала учениця 7 класу Ю. Симонова)

Clothes
Elegant, trendy
Choose, try on, admire
It is never permanent
FASHION
(підготував учень 6 класу С. Левшин)