You are on page 1of 10

Міністерство освіти і науки України

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Навчально-науковий інститут філології

Реферат на тему:

«МОЗКОВИЙ ШТУРМ ЯК ОДИН З НОВІТНІХ МЕТОДІВ

ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ»

Виконала

студентка 2 курсу ОС «Магістр»

спеціальності «Українська філологія та

західноєвропейська мова»

Мельничук Марія Віталіївна

Викладач

Пономарьова Віра Анатоліївна

Київ 2022
Зміст

1. Вступ ……………………………………………………………………………. 3
2. Загальна характеристика інтерактивних методів навчання іноземної мови
………………..…..……………………………………………………………….4
3. «Мозковий штурм» як метод реалізації інтерактивного навчання ………….6
4. Висновки ………………………………………………………………………. 9
5. Список використаних джерел ……………………………………………….. 10

2
Вступ

Попри воєнний стан та повномасштабне вторгнення росії Україна відкрита


до співпраці з міжнародними партнерами та продовжує покращувати
інвестиційний клімат, що, безумовно, передбачає потребу в спеціалістах, які
вільно спілкуються іноземними мовами.

Такі глобалізаційні процеси зумовлюють переорієнтацію нинішніх та


майбутніх викладачів з авторитарного стилю навчання на гуманітарний. Наразі
освітній фокус спрямований на застосування таких методів навчання, зокрема
іноземної мови, які сприяють розвитку творчих засад особистості з
урахуванням індивідуальних особливостей учасників навчального процесу й
спілкування.

Це зумовлює необхідність пошуку нових конструктивних ідей для вирішення


проблеми оптимізації й інтенсифікації навчання іноземних мов, здобування
нових знань та удосконалення рівня мовної і мовленнєвої підготовки.

Таким чином зорієнтована на особистість сучасна освіта спрямована на


створення умов для її самовираження і саморозвитку, а прагнення вищих
навчальних закладів постійно оптимізувати навчальний процес з урахуванням
особливостей суспільства зумовлює потребу у впровадженні інноваційних
технологій та використанні інтерактивних методів навчання.

Таке навчання відкриває для студентів можливості співпраці зі своїми


ровесниками, дозволяє реалізувати природне прагнення кожної людини до
спілкування, сприяє досягненню високих результатів засвоєння знань та
формування вмінь.

3
Загальна характеристика інтерактивних методів навчання

На сучасному етапі розвитку методики викладання іноземних мов дедалі


частіше почали застосовувати інтерактивні методи навчання, що зумовлено
вимогами часу.

Інтерактивне навчання студентів – це спеціальна організація їхньої


пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету – створити
комфортні умови навчання.

Суть інтерактивних методів навчання полягає в організації навчального


процесу так, щоб на заняттях превалювала активна взаємодія та всіх учасників.
Використання таких методів спрямоване на розвиток і самовдосконалення
особистості, на розкриття її резервних можливостей і творчого потенціалу,
створює передумови для ефективного покращення навчального процесу у
вищих навчальних закладах.

Залежно від способу організації колективної навчально-пізнавальної


діяльності дослідники поділяють інтерактивні методи навчання іноземних мов
на групові і колективно-кооперативні.

Групові методи навчання іноземних мов передбачають навчання однією


людиною (здебільшого викладачем) групи студентів. Усі студенти в кожен
момент часу працюють разом чи індивідуально над одним завданням і з
наступним контролем результатів.

Колективно-кооперативні методи навчання іноземних мов передбачають


організацію навчання в малих групах, об’єднаних спільною навчальною метою,
наприклад метод співпраці в малих групах. За такої організації навчання
викладач керує роботою кожного студента опосередковано, через завдання,
якими він спрямовує діяльність групи.

4
Залежно від способів стимулювання і мотивації учіння інтерактивні методи
навчання іноземних мов можна поділити на ситуативно-тематичні, дискусійні
та дослідницькі.

Ситуативно-тематичні інтерактивні методи навчання іноземних мов


передбачають наявність спеціально створених комунікативних ситуацій,
що моделюють реальність, в якій студенти виступають активними
учасниками.
До дискусійних інтерактивних методів навчання іноземних мов можна
віднести диспути, дебати, форуми, дискусії, «мозковий штурм» та ін.
Серед дослідницьких інтерактивних методів навчання іноземних мов
можна виділити метод проєктів.

Отже, характерними ознаками інтерактивних технологій навчання іноземних


мов у вищих навчальних закладах є: активність, колективність, комунікативний
та ситуативний характер навчальної діяльності; розвиток у тих, хто навчається,
рефлексивних умінь, уваги, фантазії, уяви, спостережливості, нестандартного
мислення; виховання системності, логічності, критичності і креативності
мислення, а також працездатності, допитливості, пізнавальної самостійності та
наполегливості в досягненні поставленої мети.

5
«Мозковий штурм» як метод реалізації інтерактивного навчання іноземної
мови

У навчанні навчанні іноземної мови необхідно виробити в студентів навички


критичного мислення, навчити їх способів пізнання та одержання потрібної їм
інформації. Вивчення іноземної мови з використанням методів розвитку
критичного мислення передбачає не лише активну пізнавальну діяльність
студентів у пошуку інформації, але й уміння аналізувати, осмислювати,
оцінювати, зіставляти різні точки зору, відстоювати, аргументувати власну,
робити висновки, припускати можливості розв’язання проблеми.

Враховуючи вищесказане, на уроках іноземної мови доцільно застосовувати


метод «мозкового штурму», який з’явився наприкінці 30-х років у США, коли
співвласник рекламної компанії Алекс Осборн почав практикувати серед своїх
співробітників новий підхід до пошуку ідей. Метод остаточно оформився і став
відомий широкому колу спеціалістів з виходом у 1963 році книги Осборна
«Кероване уявлення: принципи і процедури творчого мислення».

Так, головна ідея «мозкового штурму» полягає в тому, що ніхто не повинен


висловлювати оцінку чи критику на адресу будь-якої ідеї, що виникла в ході
обговорення. Метод «мозкового штурму» припускає, що кожна людина в якійсь
мірі володіє творчими здібностями, але певні внутрішні та соціальні фактори не
дозволяють йому повною мірою використовувати свій творчий потенціал.

Доведено, що оптимальна кількість учасників «мозкового штурму» – 7. Для


місця проведення методу найдоцільніше використовувати аудиторію або
окрему кімнату, далеко від стороннього шуму. На стіні рекомендується
повісити плакат з основними правилами проведення мозкового штурму. Бажано
мати дошку, яку учасники можуть використовувати для відображення своїх
ідей. Столи та стільці рекомендовано розташувати у вигляді букви П, О, кола
або напівеліпса. Це полегшує контакт учасників і підвищує комунікабельність.

6
Як правило, тривалість проведення мозкового штурму коливається в межах
40–60 хвилин – це найбільш ефективний проміжок часу.

Загальноприйнята процедура проведення занять за методом «мозкового


штурму» складається з наступних етапів:

1. Формулювання проблеми, яку необхідно вирішити, обґрунтування задачі


для пошуку рішення. Визначення умов групової роботи, знайомство з
правилами поведінки в процесі. Формування робочих груп по 5–7 чоловік
і окремо експертної групи, в обов’язки якої на наступному етапі будуть
входити розробка критеріїв, оцінка і відбір кращих із висунутих ідей..
2. Розминочна сесія, тобто вправи на швидкий пошук відповідей на
питання. Завдання цього етапу – допомогти учасникам максимально
звільнитися від впливу психологічних бар’єрів (ніяковості,
сором’язливості, замкнутості, скутості й т.п.).
3. Робоча сесія, тобто сам «штурм» поставленої проблеми. Ще раз
уточнюються завдання, нагадуються правила поведінки в ході роботи.
Генерування ідей починається за сигналом керівника (викладача) в усіх
робочих групах.
4. Експертиза – оцінка зібраних ідей і відбір кращих із них на основі
попередньо розроблених критеріїв.
5. Підведення підсумків – загальне обговорення результатів роботи груп,
представлення кращих ідей, їх обґрунтування та публічний захист.
Прийняття загального групового рішення, його фіксація.

Під час занять з англійської мови метод «мозкового штурму» є найбільш


дійовим та оптимальним для вивчення нових лексичних одиниць (зокрема на
етапі закріплення матеріалу), розвитку комунікативних здібностей та навичок
читання мовчки, передтекстовий етап.

7
Якщо мозковий штурм використовується на початку вивчення нової теми, він
дає бачення того, яким словниковим та граматичним запасом володіє студент,
на що викладачеві варто звернути увагу.

Недоліком застосування методу «мозкового штурму» загалом є те, що він не


гарантує, що буде знайдено оптимальне, єдино правильне рішення проблеми.
Практика показує, що не більше 15% напрацьованих таким чином ідей є
справді дієвими. Ще одним недоліком застосування цього методу є те, що часто
«генеровані» ідеї важко або неможливо реалізувати.

Не зважаючи на ці недоліки, за умов правильної організації, застосування


методу «мозкового штурму» є дуже доцільним для підвищення ефективності
професійно-орієнтованого навчання англійській мові, оскільки він не тільки
сприяє розвитку креативного мислення, тренуванню вміння шукати нові
підходи до вирішення конкретних проблем і задач, поліпшенню навичок роботи
в команді, які можуть знадобитися майбутнім молодим спеціалістам у
професійній діяльності, а й робить учнів більш впевненими в собі та розкутими.

8
Висновки

Вимоги часу та розвиток науки зумовлюють пошук нових методів, стратегій


та технологій навчання. Дедалі частіше у вищих навчальних закладах, різних
школах іноземних мов застосовують інтерактивні методи навчання, які
спрямовані на навчання ефективно генерувати нові ідеї, допомагають
студентам, яким важко висловлювати власну думку перед великою аудиторією,
індивідуалізують навчання, стимулюють іншомовне мовлення студентів, а
також сприяють усвідомленню студентами мовних явищ, розвитку їх
лінгвістичних здібностей, автоматизації мовних і мовленнєвих дій, створенню
ситуацій спілкування, формуванню навичок самооцінки та взаємооцінки.

Досить цікавим та ефективним за умови правильної організації є метод


«мозкового штурму», який стимулює активність та інтуїтивне мислення людей
в процесі пошуку ідей, пропозицій; сприяє інтегруванню накопиченої
інформації, чим значно підвищують ефективність прийнятих рішень, що
особливо важливо в умовах жорсткої конкуренції , коли необхідні інноваційні
стратегії, неординарні ідеї та дії, нові способи поведінки.

Впровадження методу «мозкового штурму» в практику викладання


іноземних мов дає можливість покращити якість засвоєння знань, забезпечує
активізацію розумової діяльності учнів, заохочується творче мислення учнів та
допомагає подолати залежність від стереотипів й нівелювати страх «поганої
оцінки», адже виключає критику запропонованих ідей.

«Мозковий штурм» дає можливість об’єднати в процесі пошуку рішень дуже


різних людей, а якщо групі вдається знайти рішення, то її учасники зазвичай
стають стійкими прихильниками його реалізації.

Процес «мозкового штурму» може призвести до виникнення дійсно цінних


ідей і пропозицій. Хоча його ефективність буває різною, але в будь-якому
випадку, якщо завдання важливе, а вирішення його відсутнє, то варто все-таки
спробувати «мозковий штурм».
9
Список використаної літератури

1. Годованець Н. І., Леган В.П. Короткий огляд інтерактивних методів навчання


іноземної мови. Науковий вісник Ужгородського національного
університету. Серія: Педагогіка. Соціальна робота, 2017, 1: 60-62.
2. Коваль, Т. І., Кочубей Н. П. Інтерактивні технології навчання іноземних
мов. Наукові записки НДУ ім. М. Гоголя. Психолого-педагогічні науки, 2011,
7: 160-163.
3. Лагодзінська В.С. Традиційні й інноваційні методи навчання іноземних мов.
2016.
4. Мергель Т. В. Застосування інтерактивного методу мозкового штурму” у
навчальному процесі. Медична освіта, 2015, 4: 44-47.
5. Мусійчук С.М. Розвиток критичного мислення студентів при вивченні
іноземної мови. Актуальні проблеми педагогіки, психології та професійної
освіти, 2015, 2.2: 63-67.
6. Свириденко І. М. Інтерактивні технології і методи навчання іноземних мов
на немовних факультетах. Наукові записки.-Серія: Філологічні науки, 2016,
144: 455-458.
7. Телемуха С. Б. Мозковий штурм як метод реалізації інтерактивного
навчання. Український науково-медичний молодіжний журнал, 2014, 1: 169-
171.

10

You might also like