МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені М.П. ДРАГОМАНОВА

ФАКУЛЬТЕТ ІНОЗЕМНОЇ ФІЛОЛОГІЇ

Кафедра методики викладання іноземних мов

Курсова робота на тему:

ХАРАКТЕРИСТИКА ОСОБЛИВОСТЕЙ ФОРМУВАННЯ ЛЕКСИЧНОГО

ПОТЕНЦІЙНОГО СЛОВНИКА В УЧНІВ СТАРШИХ КЛАСІВ З
ВИКОРИСТАННЯМ ІНТЕРНЕТ-МАТЕРІАЛІВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ
ІСПАНСЬКОЇ МОВИ

Студентки групи 47іс Ф

факультету іноземної філології
денної форми навчання
спеціальності 25010100 Філологія
Климович Каріни Ігорівни
Науковий керівник:
Старший викладач кафедри
Яковлєва Т. В.
Допущена до захисту
«____»_________________ року
Завідувач кафедри _____________ к. пед. н., доц. Ніколаєнко
В.В.

Національна
шкала:__________________
Кількість балів:__________________
Оцінка: ЄКТС ___________________

Київ – 2022
 2

ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………...………………………………………….……3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАНННЯ ЛЕКСИЧНОГО

ПОТЕНЦІЙНОГО СЛОВНИКА В УЧНІВ СТАРШИХ КЛАСІВ ………….6

1.1. Віково-педагогічні особливості визначеної вікової групи ……….………..6

1.2. Формування лексичного потенційного словника в учнів старших класів. 8
1.3. Інтернет-матеріали як джерело отримання відомостей для формування
лексичного словника ………………………………………………………..11

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ЛЕКСИЧНОГО ПОТЕНЦІЙНОГО

СЛОВНИКА В УЧНІВ СТАРШИХ КЛАСІВ ……....…14

2.1. Мета та завдання формування лексичного потенційного словника ……….14

2.2. Комплекс вправ для формування лексичного словника із використанням

інтернет-матеріалів під час вивчення іспанської мови……………………..……16

2.3. Методичні рекомендації щодо формування лексичного словника із

використанням інтернет-матеріалів під час вивчення іспанської мови…….…..19

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………..……23

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………….........................………....25

 3

ВСТУП

Питання вибору інноваційних форм та способів навчання нині є досить

актуальним. Зокрема, популярності набувають інтернет-матеріали, що слугують
грунтовною джерельною базою для формування лексичного словника. При цьому
інтернет-матеріали добре сприймаються при вивченні іноземної мови, оскільки
передають автентичне мовлення, побутову розмову, культурну розмаїтість носія
мови.
Актуальність теми дослідження. Нині питання формування лексичного
потенційного словника є досить актуальним. Це обумовлено зокрема тим, що без
знання базових слів учень не може сформувати знання мови. При цьому цей
лексичний словник повинен бути не лише загальним, але й ситуативним, адже
важливо розуміти, які слова та словосполучення потрібно використати в окремій
ситуації.
Водночас необхідно відзначити, що формування такого словника повинно
відбуватися системно та залежно від цілей навчального процесу. При цьому
застосування традиційних методів формування потенційного словника, зокрема, за
допомогою підручників та посібників, де слова подані для запам’ятовування у тексті
чи окремою колонкою, на сьогодні менш є ефективним. Причинами цього є те, що
зростає роль інформаційних технологій та інтернет-матеріалів, урізноманітнюються
форми подачі матеріалу, зростають вимоги учнів до поданої інформації.
Важливою особливістю сучасних інтернет-матеріалів є те, що вони передають
актуальну лексику. Це і використання широкого синонімічного ряду, і
представлення актуальної інформації, і подача матеріалу ніби зі сторони носія мови.
При цьому такі матеріали здебільшого містять багато сленгу та новотворів, що
дозволяє більш ефективно сформувати потенційний лексичний словник. Все це
свідчить про актуальність теми дослідження «Характеристика особливостей
формування лексичного потенційного словника в учнів старших класів з
використанням інтернет-матеріалів під час вивчення іспанської мови».
 4

Тема дослідження.
Характеристика особливостей формування лексичного потенційного словника
в учнів старших класів з використанням інтернет-матеріалів під час вивчення
іспанської мови.
Мета – теоретично та практично дослідити формування лексичного
потенційного словника у учнів старших класів з використанням інтернет-матеріалів
під час вивчення іспанської мови. Відповідно до мети було поставлено наступні
завдання дослідження:
- описати формування лексичного потенційного словника в учнів старших
класів;
- охарактеризувати інтернет-матеріали як джерело отримання відомостей для
формування лексичного словника;
- визначити мету та завдання формування лексичного потенційного словника;
- проаналізувати комплекс вправ для формування лексичного словника із
використанням інтернет-матеріалів під час вивчення іспанської мови;
- розробити методичні рекомендації щодо формування лексичного словника із
використанням інтернет-матеріалів під час вивчення іспанської мови.
Об’єкт – процес формування потенційного лексичного словника.
Предмет – специфіка формування лексичного потенційного словника у учнів
старших класів з використанням інтернет-матеріалів під час вивчення іспанської
мови.
Методи дослідження. У роботі були використані такі методи дослідження як
теоретичні (узагальнення, опису, аналізу та синтезу, порівняння) та конкретно
наукові (контент-аналіз).
Теоретичне значення. Теоретичне значення полягає у висвітленні праць
вітчизняних дослідників у питанні формування потенційного лексичного словника
за допомогою інтернет-матеріалів. Зокрема, це такі вчені як Н Богушевич,
Г. Ваніна, О. Іванова, О. Кирпун, С. Логвінова.
Практичне значення. Матеріали дослідження можуть бути корисними для
студентів філологічних та педагогічних факультетів, викладачів іноземної філології,
 5

вчителів іноземної мови, учнів старших класів, адміністрацій шкіл та вищих

навчальних закладів, розробників підручників з іноземної (іспанської) мови для 9-11
класів.
Структура роботи. Робота складається із вступу, двох розділів із
підрозділами, висновків, списку використаних джерел із 25 позицій. Загальний обсяг
роботи становить 26 сторінок, з них основного обсягу – 24 сторінки.
 6

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАНННЯ ЛЕКСИЧНОГО

ПОТЕНЦІЙНОГО СЛОВНИКА В УЧНІВ СТАРШИХ КЛАСІВ

1.1 Віково-педагогічні особливості визначеної вікової групи

Старшим шкільним віком називають період від 14 до 17 років, коли учень

навчається у 9-11 класах [12, c. 12]. Завершення юнацького віку характеризується
сформованістю властивостей особистості, які дають змогу молодій людині повною
мірою реалізувати себе у професійній діяльності, у майбутній сім’ї, громадському
житті. Юність — це процес стабілізації особистості, завершення формування сталих
поглядів на світ і своє місце в ньому, особистісного і професійного самовизначення.

Педагогу необхідно знати, що важливим моментом у становленні особистості

старшокласника є відчуття власного світу, що виявляється у формі переживань
власної індивідуальної цілісності та неповторності. Відбувається інтеграція
розвитку самосвідомості. На думку Е.Еріксона, юнацький вік тісно пов’язаний із
кризою ідентичності — відчуттям індивідуальної самототожності, цілісності.

Молода людина перебуває у пошуку самовизначення. За всієї складності цього

явища основним у ньому є прагнення посісти внутрішню позицію дорослого,
усвідомити себе як члена суспільства, визначити себе в світі, тобто зрозуміти себе,
власні можливості, своє місце та призначення в житті: Який я є? Що я хочу? Що я
можу?

Якщо у підлітковому віці самооцінка визначалася зовнішніми показниками

досягнень, оцінкою членів референтної групи, то в юнацькому віці з’являються
власні критерії оцінювання своєї значущості. Школярі оцінюють себе з позиції
власної індивідуальної шкали цінностей.

Навчальний процес необхідно будувати таким чином, щоб у старшокласника була

можливість виявляти свою позицію, аргументувати власну точку зору, доводити
правильність або хибність окремих положень, ставити запитання вчителеві, вміти
чути позицію й точку зору іншої людини, рецензувати відповіді товаришів,
допомагати однокласникам та ділитися власними знаннями з іншими. Вчитель має
 7

практикувати вільний вибір завдань, створювати ситуації самоперевірки,

використовувати групові форми роботи, дискусію, мозковий штурм, у навчання
включати елементи праці та гри тощо.

Удосконалюється процес самоуправління власною діяльністю, а це дає змогу

спиратися у навчанні на власну активність юнака чи дівчини. Чітко поставивши
мету, молоді люди здатні контролювати етапи її досягнення, чинити опір зовнішнім
перепонам, не відволікатися на побічні зовнішні подразники, регулювати миттєві
бажання та прагнення [10, c. 11].

Мотиви навчання часто пов’язані з майбутньою професійною діяльністю. У

навчальному процесі старшокласники обирають те, що особисто їм видається
розумним, цікавим, доцільним і корисним.

Одна з центральних проблем підліткового віку — перебудова взаємин із

дорослими та зміна значущих осіб — зберігає своє значення й у період ранньої
юності. У період ранньої юності триває процес переорієнтації спілкування з
дорослих на ровесників. Старший школяр у спілкуванні реалізує дві протилежні
потреби: у відокремленні та в належності до певної групи. Якщо перша реалізується
передусім через прагнення до емансипації від дорослих, то друга — у взаєминах з
однолітками.

Юнацькому спілкуванню притаманні дві протилежні тенденції: розширення його

сфери та зростання індивідуалізації. Потреба самовиразитися, розкрити власні
ставлення, переживання часто домінує над інтересом до почуттів і переживань
іншого, що зумовлює егоцентричність юнацького спілкування, слугує причиною
напруження в стосунках та незадоволенням ними. Різко посилюється потреба в
індивідуальній інтимній дружбі, помітно активізуються міжстатеві взаємини,
проявляється потреба в коханні, з’являються серйозні захоплення.
 8

Сприймання виявляється у довільних його формах, у перцептивних діях, актах

планомірної спостережливості за певними об’єктами, що спрямовуються
пізнавальними і практичними цілями. Сприймання стає складним інтелектуальним
процесом опосередкованим попереднім досвідом, наявними знаннями й
інтелектуальним потенціалом. Знаючи ці особливості сприймання, викладач може
використовувати різноманітні схеми, графіки, таблиці для врізноманітнення
проведення занять.
Розвиваються й зростає обсяг уваги, концентрації, інтегруються властивості
уваги: тривалість , здатність розподіляти одночасно виконувати різні дії.
Удосконалюється переключення уваги від одних навчальних та практичних завдань
до інших, зростає вибірковість уваги, яка зумовлена інтересами та цілями молодих
людей. У навчальній діяльності зростає роль післядовільної уваги. Передусім це
відбувається тоді, коли в процесі навчальної діяльності виникає інтерес, молодим
людям стає цікаво, зникає вольове зусилля.

Основна тенденція в розвитку пам’яті на цьому етапі полягає в подальшому

зростанні та зміцненні довільності. Окреслюється спеціалізація пам’яті, зумовлена
провідними інтересами юнаків і дівчат. Удосконалюються способи
запам’ятовування за рахунок свідомого використання раціональних прийомів та
встановлення логічних зв’язків між частинами матеріалу. Зростає продуктивність
запам’ятовування абстрактного матеріалу.

Отже, старший шкільний вік є періодом, за якого в учнів покращуються такі

процеси як мислення, пам’ять, увага. При цьому навчання зорієнтоване на
формування в учнів навичок соціалізації та професійних компетентностей.

1.2. Формування лексичного потенційного словника в учнів старших класів

В учнів старших класів важливим є формування потенційного лексичного

словника. До потенціального словника належать:
 9

1) інтернаціональні слова, подібні за звучанням або написанням та за

значенням до слів рідної мови;
2) похідні та складні слова, що складаються з відомих учням компонентів;
3) конвертовані слова;
4) нові значення відомих багатозначних слів;
5) слова, про значення яких учні можуть здогадатися за контекстом в
аудіюванні або читанні [2, c. 40].
Для відбору лексичних одиниць існують критерії: сполучуваності,
семантичної цінності, стилістичної необмеженості, частотності, багатозначності,
словотворчої здатності і семантичних групах, із синонімами й антонімами; чітке
визначення значення слова, співвідношення його зі схожими або контрактивними
значеннями зіставних лексем; оволодіння правилами словотворення; засвоєння
функцій (передбачених чинною навчальною програмою) певної лексичної одиниці в
рецептивних і продуктивних текстах [4, c. 6].
Зазначеному вище відповідають вправи, що забезпечують володіння
лексичною одиницею на трьох рівнях:
1) значення;
2) форми (формоутворення);
3) функцій (меж і сфер використання) у мовленнєвій діяльності:
• вправи на семантизацію лексичних одиниць;
• підготовчі тренувальні вправи рецептивного та продуктивного спрямування
на:
а) диференціацію;
б) повторення;
в) порівняння;
г) групування;
д) вибір за певними ознаками [17, с. 23];
• вправи на підстановку: а) заповнення пропусків, б) заміну, в)доповнення (на
заповнення пропусків, заміну, доповнення);
• вправи на конструювання: а) побудову речення із даних компонентів;
 10

б) «виправлення помилок», в) завершення мовних висловлювань, г)

заповнення пропусків у мовленнєвих висловлюваннях, д) заміну окремих слів
їхніми синонімами/антонімами, е) побудову мовленнєвих висловлювань заданими
компонентами, є) визначення співвідношень між реченнями/висловлюваннями і
малюнками;
• вправи на трансформацію: а) розширення речення/висловлювання, б)
скорочення (компресію) речення/висловлювання, в) перефразування, г) заміну
окремих компонентів речення/висловлюваннями даними, д) заміну змісту
висловлювання [20, с. 41];
• на активізацію лексичного матеріалу: а) доповнення, б) розширення,
в) заповнення, г) компонування, д) продукування тексту в усній/письмовій формі, е)
формулювання відповідей на запитання [7, c. 5].
У старшій школі (10–11 класи) систематизується й узагальнюється мовний
досвід учнів, набутий ними на попередніх ступенях вивчення мови. Методи і види
навчальної діяльності все більше набувають форм, наближених до реальних умов
спілкування. Широко використовуються творчі, проектні групові інтерактивні
форми роботи учнів. Зміст освіти диференціюється відповідно до профілю навчання.
З’являються професійно спрямовані лексичні одиниці відповідно до певної галузі
знань. Збільшується робота з формування пасивного лексичного мінімуму у процесі
самостійного читання. Зростає значення самостійної роботи учнів з новою
лексикою, удосконалюються прийоми користування двомовними та одномовними
словниками [8, c. 7].
У межах тих самих сфер (особистісна, публічна, освітня) поглиблюється
тематика ситуативного спілкування: я, моя сім’я, друзі; дозвілля і спорт;
харчування; природа і погода; живопис; наука і технічний прогрес; шкільне життя.
Отже, потенційний словник учнів формується на основі цікавих для них тем, а
також набутого мовного досвіду. При цьому пропонуються різні вправи для
закріплення набутих знань та розширення мовного словника.
 11

1.3. Інтернет-матеріали як джерело отримання відомостей для

формування лексичного словника

Велика увага при формуванні потенційного словника відводиться нині

інтернет-матеріалам, зокрема відеоматеріалам. При відборі змістовного наповнення
автентичних відеоматеріалів, що використовуються з метою формування
потенційного словника учнів старших класів, необхідно враховувати, що
інформація, значима з позиції міжкультурного детермінанта, може бути
представлена в різних аспектах автентичних відеоматеріалів:
- тематичному (політика, економіка і т. д.);
- філологічному (фонова, безеквівалентна лексика, ідіоматичні вирази);
- соціологічному (інформація про особливості вербальної і невербальної
поведінки в різних ситуаціях) [5, c. 182].
Не можна забувати, що інформація, що транслюється за допомогою
автентичних відеоматеріалів, повинна бути достатньою і бути стимулом для
розвитку соціокультурної компетенції .
У науково-методичній літературі описані такі критерії відбору автентичного
відеоматеріалу:
1) системність і послідовність, реалізовані у змісті програм. Автентичний
матеріал не повинен порушувати цілісність навчального процесу. Робота з
автентичними відеоматеріалами повинна стати органічною частиною, модулем
заняття, вплітатися в концепцію навчально-методичного комплексу, тему, ситуацію.
Важливим критерієм при цьому є тематична і ситуативна маркованість матеріалу,
яка полягає в його значенні у конкретному контексті[11, c. 4];
2) новизна по відношенню до предметних знань, явна невідомість інформації
для навчання;
3)значимість, змістовна та інформаційна цінність відомостей для народів
інших країн [25, с. 130];
 12

4) близькість країнознавчих, в тому числі культурологічних, відомостей

сучасності. Поряд з цим в науково-методичній літературі виділяються також
критерії, що знаходяться в тісному взаємозв'язку з вищеназваним, а саме
актуальність і стабільність. Необхідно пояснити кореляцію і значимість цих
критеріїв [6, c. 22].
Так, наприклад, під «сучасністю», на відміну від «актуальності», мається на
увазі те, що автентичний матеріал повинен відображати сучасну дійсність країни
досліджуваної мови: новини суспільного, політичного, культурного життя. У той же
час це не означає, що слід виключити звернення до історичних фактів, до класичної
літератури, до всіх тих фактів, які закладають основу стабільних енциклопедичних
знань, основу міжкультурної ерудиції особистості. Але при цьому важливо
пам'ятати про те, щоб «фонові знання культурної спадщини були представлені з
позиції нашого дня і через сприйняття нашого сучасника». «Актуальність»
трактується як значущість інформації для конкретної групи учнів [15, c. 120];
5) необхідність відомостей для конкретних, найбільш ймовірних ситуацій
спілкування з іноземцями та розуміння їх мови. Значущими характеристиками при
цьому повинні бути достовірність, типовість і частотність або, іншими словами,
репрезентативність [13, c. 2].
На основі цього пропонується така форма занять, що дозволяє
використовувати у навчанні матеріали інтернет-ресурсів. Так, вправи першого блоку
мають на меті запровадження нового мовного матеріалу, тренування у сприйманні й
переробці формальної мовної інформації, зняття труднощів подальшого сприймання
навчального матеріалу, текстові вправи, спрямовані на засвоєння похідної, тобто
деривативної лексики, формування мовних та мовленнєвих навичок вживання
лексики на умовно-комунікативному етапі і контроль якості її сприймання в
навчальному тексті [21, с. 29].
Вправи другого блоку мають на меті моделювання та семантизацію похідної
лексики від нововведеної на основі знань правил словотворення і зняття труднощів
подальшого сприймання адаптованого аудіоповідомлення. Набуті таким чином
загальні рецептивні та репродуктивні знання номінативної лексики дозволяють
 13

починати навчання студентів похідних лексичних одиниць, а також ще раз

повторити способи утворення похідних одиниць, без яких вони не зможуть надалі
трансформувати певні лексичні одиниці для їх вживання в потрібному контексті [24,
с. 31].
Вправи третього блоку – вправи, спрямовані на засвоєння ідіомативної
лексики, формування мовних та мовленнєвих навичок вживання цієї лексики на
реально-комунікативному етапі й контроль якості її сприймання в автентичному
тексті, а також її вживання при інтерпретації.
Отже, інтернет-матеріали є корисними при формуванні потенційного
лексичного словника іноземної мови. Зокрема, велика увага відводиться
автентичним відеоматеріалам, що сприяють засвоєнню як ситуативної, так і
загальної лексики.
Таким чином, у старшому шкільному віці, основна увага відводиться
навчальним здібностям учням, адже покращуються їхні розумово-мисленнєві
процеси. Вони прагнуть до самореалізації та набуттю фахових знань. Водночас при
вивченні іноземної мови велика увага відводиться саме формуванню потенційного
лексичного словника. Для учнів старшого шкільного віку це можливо завдяки
вивченню загальної та ситуативної лексики. Водночас у цьому віці важливими є
інтернет-матеріали, які полегшують процес навчання. У тому числі, це і автентичні
відеоматеріали із широкою тематикою.
 14

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ЛЕКСИЧНОГО

ПОТЕНЦІЙНОГО СЛОВНИКА В УЧНІВ СТАРШИХ КЛАСІВ

2.1. Мета та завдання формування лексичного потенційного словника

Метою формування лексичного потенційного словника в учнів старших
класів, зокрема в учнів 9-11, є практичне засвоєння навичок спілкування іспанською
мовою за рахунок формування потенційного лексичного словника. Для цього було
поставлено наступні завдання формування лексичного потенційного словника:
- визначити тематику потенційного словника;
- вибрати інтернет-матеріали для підготовки;
- розробити комплекс вправ для формування словника;
- перевірити ефективність кожної вправи;
- оцінити значення кожної методики [16].
Як наслідок, після формування потенційного лексичного словника учні
старших класів повинні:
- використовувати відповідну лексику у різних ситуаціях;
- володіти базовими та ситуативними поняттями;
- застосовувати синоніми та фразеологізми іспанською мовою;
- здійснювати переклад іспаномовних текстів;
- писати твори іспанською мовою із засвоєними словами.
Крім того, при формуванні словника потенційної лексики, велика увага
повинна приділятися саме інтернет-матеріалам, на яких він буде грунтуватися. Як
правило, вони повинні бути достовірними, відображати реальну ситуацію в
середовищі носіїв мови, застосовувати сленгову та жаргонну лексику. Найкраще для
формування знань іспаномовної лексики підходять матеріали інтернет-видань, а
також сторінки іспанських організацій у соціальних мережах чи офіційних
сторінках, новинні ресурси. Також при вивчені іспанської мови корисними будуть
онлайн-бібліотеки із сучасними іспаномовним творами [14, c. 16].
Крім того, можна запропонувати ознайомитися учням із відео-матеріалами. До
прикладу, це можуть бути виступи іспанських політиків, громадських та публічних
 15

діячів, артистів. Цікавою формою роботи є перегляд виступів іспанських коміків. Це

важливо, тому що при стендап-виступах, зазвичай, фігурує розмовна лексика із
сленговим відтінком, яка присвячена різним темам та явищам носія мови. Як
наслідок, учень може отримати знання не тільки того, яку лексику можна
застосовувати, а ще й її відповідники, у яких ситуаціях вона є доречною, яке
смислове навантаження має. Зокрема, тут можна додати також іспаномовні фільми.
Отже, було визначено мету та завдання формування потенційного лексичного
словника. Також було зорієнтовано увагу на інтернет-матеріали як ключовий
компонент формування потенційного словника учнів старших класів.

2.2. Комплекс вправ для формування лексичного словника із

використанням інтернет-матеріалів під час вивчення іспанської мови

Відповідно, можна запропонувати наступний комплекс вправ для формування

лексичного словника із використанням інтернет-матеріалів під час вивчення
іспанської мови. Він використовується системно із активним залученням до
використання вправ у навчанні учнів 9-11 класів, що вивчають іноземну мову
(іспанська мова).
Вправа 1. Мовна здогадка. Така вправа використовується для формування
потенційного лексичного словника шляхом застосування прийомів мовної та
мовленнєвої здогадки. Для цього учням пропонується текст з іспанського інтернет-
джерела. На основі виділених слів, учні мають здогадатися про що текст, які його
ключові слова, яка мета цього тексту. При цьому здогадка про значення окремого
слова базується на його розташуванні у тексті, позиції, смислових зв’язках. Також
учням можна запропонувати такі контекстуальні підказки як перефразування,
порівняння, протиставлення, дефініція, контраст [9, c. 13].
Зокрема, для учнів 9-11 класу можна подати наступний текст для
ознайомлення.
 16

Es una pequeña pieza de bronce, no más grande que una bola de billar. Un
poliedro de 12 caras que, en cada vértice, luce un pequeño remate redondo, como una
esfera. En cada uno de sus planos hay tallado un agujero, y cada uno de estos agujeros
resulta de distinto tamaño. Suena misterioso, y lo es. De los llamados dodecaedros
romanos, de hecho, ni siquiera se sabe si tienen su origen en Roma [22].
Це маленький шматочок бронзи, не більший за більярдну кулю. 12-гранний
многогранник, у кожній вершині якого є невелике кругле завершення, схоже на
сферу. У кожній його площині висічено отвір, і кожен з цих отворів різного розміру.
Це звучить загадково, і це так. Щодо так званих римських додекаедрів, фактично
навіть невідомо, чи походять вони з Риму.
При цьому доцільно незнайомі, багатозначні, контекстні слова виділити
жирним шрифтом чи курсивом. Це сприятиме тому, що учні звернуть на них
додаткову увагу. Після цього відбувається обговорення такого тексту і цих слів, а
самі видалені слова записуються та розшифровуються.
Вправа 2. Групування. Учням пропонується група слів із статті інтернет-
видання Іспанії «El Mundo» на тему «Tripledemia, qué podemos esperar del Covid y los
otros virus este invierno y en un futuro a largo plazo» [23]. Це такі слова як: pandemia
(пандемія), Covid (Ковід), vacunación (вакцинація), virus (вірус), gripe (грип),
respiratorio sincitial (респіраторно-синцитіальний), infecciones (інфекція).
Ознайомившись із даними словами, учні повинні за допомогою гугл-
перекладача перекласти ці слова та розподілити їх на відповідні групи [1, c. 12].
Пропонуються такі групи: хвороба, засоби захисту, різновиди захворювань.
Відповідно, учні групують слова у наступну таблицю, що подається нижче.
Хвороба Засоби захисту Різновиди захворювань
Pandemia vacunación gripe
Covid respiratorio sincitial infecciones
Virus
Якщо учень будує таблицю, яка не відповідає наведеній, то він повинен
обгрунтувати чому визначене ним слово відноситься саме до даної групи. Адже при
 17

іншій відповіді не можна говорити, що учень помилився, можливо він мислить

більш абстрактно чи конкретно.
Вправа 3. Читання тексту. При цій вправі потрібно не просто прочитати текст
та перекласти його слова, а знайти якнайбільше синонімів. Виділені слова мають
бути відображені в українських відповідниках [3, c. 23]. Зокрема, можна
запропонувати наступний текст із інтернет-видання «El Jueves Revista».
La única revista satírica del país. A lo largo de sus 74 páginas desfilan un montón
de personajes, dibujados por los mejores humoristas gráficos. Además, y desde hace casi
35 años, cada semana la actualidad política, económica y cotidiana es parodiada para
nuestros lectores [19].
Єдиний в країні сатиричний журнал. На його 74 сторінках дефілює безліч
персонажів, намальованих найкращими карикатуристами. Крім того, протягом
майже 35 років кожного тижня для наших читачів пародіюють політичні,
економічні та щоденні новини.
Тут можна запропонувати таке тлумачення виділених слів:
Журнал – видання, газета, періодика.
Дефілювати – йти, показувати, пропонувати.
Карикатуристи – пародисти, художники, гумористи.
Пародіювати – копіювати, наслідувати, повторювати.
Як наслідок, чим більше еквівалентів знайде учень, тим краще. Проте при
виконанні даної вправи, учень має обговорити з вчителем питання, чому деякі слова
важкі у перекладі. Наприклад, дане слово має мало відповідників, слово не
притаманне для української лексики, слово відповідає саме іспанській ментальності,
слово рідко вживається в іспанській мові. Таке обговорення дозволить досить якісно
сформувати потенційний лексичний словник та ефективно засвоїти учнями новий
матеріал.
Вправа 4. Аудіювання. Учням пропонується прослухати аудіотекст
іспанського політика, що розміщений на сайті «El Confidencial Digital». Текстово
виступ подається наступним чином.
 18

El Gobierno anunció un cambio en la postura histórica que había mantenido

España con respecto a la soberanía del Sáhara Occidental. El objetivo era llegar a un
acuerdo con Marruecos en el que España reconocía el plan de este país para el Sáhara
Occidental a cambio de garantizar la reapertura de las fronteras con Ceuta y Melilla, la
persecución de la inmigración ilegal y, según el Gobierno, el reconocimiento y el respeto
a la soberanía española en Ceuta y Melilla. El acuerdo suscitó reproches de la mayoría
de partidos políticos y el enfado del gobierno de Argelia, afín al Frente Polisario, por lo
que anunció que suspendía el trato de amistad y congelaba el comercio con España [18].
Уряд оголосив про зміну історичної позиції, яку Іспанія зберігала щодо
суверенітету Західної Сахари. Метою було досягти угоди з Марокко, згідно з якою
Іспанія визнавала план цієї країни щодо Західної Сахари в обмін на гарантію
відкриття кордонів із Сеутою та Мелільєю, переслідування нелегальної імміграції
та, за словами уряду, визнання та повагу до Іспанського суверенітету у Сеуті та
Мелільї. Угода викликала закиди з боку більшості політичних партій і гнів
алжирського уряду, пов'язаного з Фронтом Полісаріо, через що він оголосив, що
призупиняє дію угоди про дружбу та заморожує торгівлю з Іспанією.
Під час слухання учні повинні виписати незнайомі для них слова та з огляду
на контекст виступу, написати що означає кожне слово на їх думку. Після цього, як
текст прослуханий, учні запитують вчителя про значення кожного незнайомого для
них слова. Дізнавшись, вони занотоновують переклад, формуючи так лексичний
словник [1, c. 13].
У ході аудіювання учням можна назвати наступні питання:
1. Як ви думаєте, про що текст?
2. Якого спрямування лексика?
3. Чи використані у виступі сленг чи жаргонізми?
4. Чи є у тексті новотвори?
Щоб матеріал був ефективно сформований в учнів, варто застосовувати
комплекс не менше ніж раз на тиждень. Це можуть бути як окремі вправи, так і
комплекс загальний. До того ж варто подавати вправи не в однаковому порядку, а
 19

змішано на різних заняттях, при цьому кожна вправа змістовно має відповідати тій
темі, яка вивчається.
Отже, можна запропонувати такий комплекс вправ для формування
потенційного лексичного словника в учнів старших класів під час вивчення
іспанської мови як аудіювання, читання, групування, мовна здогадка. Комплекс
потрібно використовувати системно для закріплення набутих знань.

2.3. Методичні рекомендації щодо формування лексичного словника із

використанням інтернет-матеріалів під час вивчення іспанської мови

Враховуючи вищевикладене, можна сформувати наступні рекомендації щодо

використання інтернет-матеріалів під час вивчення іспанської мови в аспекті
формування потенційного лексичного словника.
По-перше, добір інтернет-матеріалів із розмовною лексикою іспанською
мовою. Варто знайти такі інтернет-матеріали, які б базувалися на використанні саме
побутової іспанської мови. Це можуть бути інтернет-видання, новинні ресурси,
інформаційні сервіси. Це дозволить побачити функціонування лексики як
ситуативної, так і загальної. Зокрема, краще добирати тексти із неологізмами,
фразеологізмами, метафорами, жаргонізмами та сленгом. Важливо, щоб тексти
містили локальну лексику, яка б відображала специфіку тої чи іншої території. Все
це у комплексі дозволяє ефективно сформувати потенційний лексичний словник.
По-друге, використання відеоматеріалів при підготовці до занять з іспанської
мови. Це можуть бути виступи іспаномовних політиків, громадських та публічних
діячів, коміків. Як наслідок, учні будуть опановувати навички розмови побутовою
мовою. Відповідно, чітко усвідомлюватимуть, у якій ситуації яке слово є доречним.
При цьому, звертаючи увагу на експресію та міміку персонажів на відео, вони
будуть розуміти про що виступ, з якою інтонацією вживається кожне слово, який
має бути тембр. При цьому учні будуть вчитися володіти такими проксемічними
засобами як акцентуація, паузація, тон.
 20

По-третє, застосування мовної здогадки. За допомогою мовної здогадки учень

зможе вчитися ефективно використовувати набуті знання на практиці. Зокрема,
враховуючи контекст поданого матеріалу, виділені слова, розташування слів,
взаємозв’язок одних слів із іншими, граматичну побудову речення, в учня
виробляються знання щодо того, що можуть означати певні слова. Відповідно, він
логічно розмірковує щодо того, яке значення має кожне слово, також враховуючи
конструкцію речення.
По-четверте, формування потенційного словника відповідно до вікових
особливостей учнів. Зокрема, при формуванні словника потрібно враховувати
педагогічні та вікові особливості старшокласників. Зокрема, те як вони сприймають
інформацію та як можуть її інтерпретувати. При цьому важливо враховувати тему
потенційного словника та навчальну програму. Саме тому необхідно формувати
словник відповідно до того, які теми будуть цікаві учням, потрібні, необхідні.
По-п’яте, поступовість. Словник має формуватися системно із помірним
навантаженням. Це дозволить акумулювати знання та ефективно засвоювати
матеріал. Саме тому доцільно починати із вивчення кількох слів, а потім поступово
збільшувати навантаження. До того ж потрібно спочатку формувати словник із
простих слів, які будуть доступними для запам’ятовування, потім можна додавати
слова більш складні за структурою, які можуть мати різні корені, містити префікси
та суфікси. Тобто складність має поступово зростати, що дозволить ефективно
засвоювати навчальний матеріал.
По-шосте, урізноманітнення вправ. Для оптимального формування словника
необхідно використовувати такий набір вправ, що дозволив би повноцінно
формувати лексичний словник із різними типами завдань. При цьому важливо на
кожному занятті застосовувати різні вправи або ж чергувати їх, що дозволить як
цікаво застосовувати матеріал, так і використовувати різні форми роботи.
Також можна додати різні вправи. Наприклад, учні можуть називати один
одному слова, поділившись на пари, а завданням кожного учасника пари є
визначити, які слова не підходять під потенційний словник; вчитель пропонує тему,
а учні формують потенційний словник; вчитель пропонує учням словник, а їхнім
 21

завданням є визначити, які слова є помилковими. Такі вправи як дозволяють

ефективно формувати словник, так і зміцнити взаємодію старшокласників із
вчителем.
Варто зазначити, що досить цікавим підходом є використання проєктних
технологій. Так, при формуванні потенційного словника можна запропонувати
учням створити певний проєкт на визначену тему. Зокрема, вони обравши тему,
можуть за допомогою презентації, інфографіки, картинки, малюнку, створити
потенційний лексичний словник, і оформивши його відповідним чином,
презентувати певне явище за допомогою словника. Як наслідок, провівши цікаву та
комплексну роботу, учень може сформувати повноцінний словник, тим самим
закріпивши здобутий матеріал.
Отже, можна запропонувати наступні рекомендації для покращення
формування потенційного лексичного словника. Це урізноманітнення вправ,
поступовість, формування потенційного словника відповідно до вікових
особливостей учнів, застосування мовної здогадки, добір інтернет-матеріалів із
розмовною лексикою іспанською мовою, використання відеоматеріалів підготовці
до занять з іспанської мови.
Таким чином, метою формування потенційного лексичного словника є
засвоєння навичок спілкування іспанською мовою за рахунок формування
потенційного лексичного словника. Завданнями формування словника є визначити
тематику потенційного словника; вибрати інтернет-матеріали для підготовки;
розробити комплекс вправ для формування словника; перевірити ефективність
кожної вправи; оцінити значення кожної методики. Крім того, можна
запропонувати такий комплекс вправ для формування потенційного лексичного
словника в учнів старших класів під час вивчення іспанської мови як аудіювання,
читання, групування, мовна здогадка. При цьому рекомендаціями до формування
потенційного лексичного словника є урізноманітнення вправ, поступовість,
формування потенційного словника відповідно до вікових особливостей учнів,
застосування мовної здогадки, добір інтернет-матеріалів із розмовною лексикою
 22

іспанською мовою, використання відеоматеріалів підготовці до занять з іспанської

мови.

.
 23

ВИСНОВКИ

Тож, у курсовій роботі було теоретично та практично досліджено формування

лексичного потенційного словника в учнів старших класів з використанням
інтернет-матеріалів під час вивчення іспанської мови. Згідно мети дослідження було
отримано наступні висновки.
Описано формування лексичного потенційного словника в учнів старших
класів. Лексичним потенційним словником є набір нових слів згідно певної теми, що
формується відповідно до потреб учня. Для відбору лексичних одиниць до
потенційного словника існують критерії сполучуваності, семантичної цінності,
стилістичної необмеженості, частотності, багатозначності, словотворчої здатності і
семантичних групах, із синонімами й антонімами; чітке визначення значення слова,
співвідношення його зі схожими або контрактивними значеннями зіставних лексем;
оволодіння правилами словотворення; засвоєння функцій (передбачених чинною
навчальною програмою) певної лексичної одиниці в рецептивних і продуктивних
текстах.
Охарактеризовано інтернет-матеріали як джерело отримання відомостей для
формування лексичного словника. Інтернет-матеріали при формуванні потенційного
словника допомагають засвоювати нові слова за допомогою трьох блоків вправ.
Вправи першого блоку мають на меті запровадження нового мовного матеріалу.
Вправи другого блоку мають на меті моделювання та семантизацію похідної
лексики від нововведеної на основі знань правил словотворення і зняття труднощів
подальшого сприймання адаптованого аудіоповідомлення. Вправи третього блоку
націлені на формування ідіоматичної лексики.
Визначено мету та завдання формування лексичного потенційного словника.
Метою формування потенційного лексичного словника є засвоєння навичок
спілкування іспанською мовою за рахунок формування словника. Завданнями
формування словника є визначити тематику потенційного словника; вибрати
інтернет-матеріали для підготовки; розробити комплекс вправ для формування
 24

словника; перевірити ефективність кожної вправи; оцінити значення кожної

методики.
Проаналізовано комплекс вправ для формування лексичного словника із
використанням інтернет-матеріалів під час вивчення іспанської мови. Можна
запропонувати такий комплекс вправ для формування потенційного лексичного
словника в учнів старших класів під час вивчення іспанської мови як аудіювання,
читання, групування, мовна здогадка. Їхнє систематичне застосування дозволить
розширити отримані знання.
Розроблено методичні рекомендації щодо формування лексичного словника із
використанням інтернет-матеріалів під час вивчення іспанської мови.
Рекомендаціями до формування потенційного лексичного словника є
урізноманітнення вправ, поступовість, формування потенційного словника
відповідно до вікових особливостей учнів, застосування мовної здогадки, добір
інтернет-матеріалів із розмовною лексикою іспанською мовою, використання
відеоматеріалів підготовки до занять з іспанської мови.
Таким чином, формування потенційного лексичного словника є важливим для
розвитку знань іноземної мови в учнів старших класів. Зокрема, використання вправ
дозволяє ефективно сформувати набуті знання в учнів.
 25

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Богушевич Н. Комплекс вправ для формування потенційного лексичного
словника. Іноземні мови. 2013. Вип. 1. С. 10-16.
2. Ваніна Г. В. Формування потенційного словника учнів з опорою на
внутрішню будову слова. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. 2020.
Вип. 12. С. 40-44.
3. Власенко Л. Розвиток техніки читання як засіб засвоєння мовного
матеріалу. Київ, 2020. 40 с.
4. Гусленко І. Методика навчання іноземних мов. Харків, 2018. 64 с.
5. Долинська Є. Методика формування іншомовної лексики. Педагогічні
науки. 2015. Вип. 2. С. 179-186.
6. Іванова О. О. Інформаційно-комунікаційні технології у процесі
формування професійно орієнтованої лексичної компетентності. Вісник КПІ. 2014.
Вип. 1. С. 21-29.
7. Іконописцева М. О. Формування лексичних навичок на рiзних етапах
навчання мови. Суми, 2020. 50 с.
8. Засецька А. С. Формування іншомовних лексичних навичок на
середньому етапі в умовах дистанційного навчання. Кривий Ріг, 2021. 74 с.
9. Зоренко І. С. Ігрові вправи на заняттях з іноземної мови як засіб
вивчення нових лексичних словотворів. Київ, 2021. 20 с.
10. Зязюн І. А. Аксіологічні критерії вікової психології. Вісник НАПН.
2020. Вип. 11. С. 11-21.
11. Кирпун О. Шляхи збагачення лексичного запасу учнів у процесі
вивчення мови. Вісник ЖДУ. 2020. Вип. 3. С. 3-6.
12. Кутішенко В. П. Вікова та педагогічна психологія. Київ, 2010.
129 с.
13. Логвінова С. А. Формування потенційного лексичного словника для
сприймання автентичного мовлення. Одеса, 2014. 23 с.
14. Матюхіна Г. Методика навчання старшокласників самостійного
розширення. Методика навчання. 2020. Вип. 3. С. 15-19.
 26

15. Пономаренко А. Не бійтеся заглядати у словник та інтернет. Культура

слова. 2014. Вип. 81. С. 118-123.
16. Формування лексичної компетентності. URL:
https://www.coursehero.com/file/52589997/%D0%BB%D0%B5%D0%BA
%D1%81%D0%B8%D0%BA%D0%B0-%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4-
%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87docx/(дата звернення: 17.12.2022).
17. Andreichuk N.I., Babeliuk O.A. Contrastive lexicology of English and
Ukrainian languages: theory and practice. London, 2019. 236 p.
18. El Confidencial Digital. URL: https://www.elconfidencialdigital.com/ (дата
звернення: 17.12.2022).
19. El Jueves Revista. URL:
https://apps.apple.com/ru/app/el-jueves-revista/id599941085 (дата звернення:
17.12.2022).
20. Kövecses Z. Language, mind and culture: a practical intrintroduct ion. Oxford
: Oxford University Press, 2006. 416 p.
21. Krzeszowski T. Contrasting languages: the scope of contrastive linguis.
Berlin, New York : Mouton de Gruyter, 2010. 298 р.
22. Tras siglos estudiándolo, nadie sabe qué es ni para qué sirve este objeto: el
misterio de los dodecaedros «romanos». URL:
https://elpais.com/icon-design/2022-12-17/tras-siglos-estudiandolo-nadie-sabe-que-es-ni-
para-que-sirve-este-objeto-el-misterio-de-los-dodecaedros-romanos.html (дата звернення:
17.12.2022).
23. Tripledemia, qué podemos esperar del Covid y los otros virus este invierno y
en un futuro a largo plazo. URL:
https://www.elmundo.es/ciencia-y-salud/salud/2022/12/17/639b591f21efa004508b45b6.ht
ml (дата звернення: 17.12.2022).
24. Turner M. Reading Minds. The Study of English in the Age of Cognitive
Science. Princeton, N J: Princeton University Press. 2011. 318 p.
25. Werber B. L’arbre des possibles et autres histories. Werber.Paris : Albin
Michel, 2002. 301 p.