Комунальний заклад Львівської обласної ради

«Самбірський фаховий педагогічний коледж імені Івана Филипчака»

Циклова комісія

Формування лексичної компетенції

дошкільників на заняттях англійської мови

КУРСОВА РОБОТА
з методики навчання іноземної мови
дітей дошкільного віку
студентки ІV курсу ДО-41 групи
спеціальності 012 «Дошкільна освіта»
Арсан Марії Володимирівни

Керівник: викладач методики навчання

іноземної мови дітей дошкільного віку
Андрищак О.В.
.

Оцінка __________________

Члени комісії: ___________ ________________

(підпис) (прізвище та ініціали)
___________ ________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
___________ ________________
(підпис) (прізвище та ініціали)

Самбір – 2023 рік

 2

ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………………………..……3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РАННЬОГО НАВЧАННЯ
ІНОЗЕМНОЇ МОВИ………………………………………………………………………..……..6
1.1. Проблема раннього навчання дітей іноземній мові
у різноманітних наукових підходах……………………………………………………6
1.2. Психолого-педагогічні умови навчання дошкільників
іноземній мові………………………………………………………………………………10
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ЛЕКСИЧНОЇ
АНГЛОМОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДОШКІЛЬНИКІВ
НА ЗАНЯТТЯХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ…………………………………………………….14
2.1. Формування основ англомовної лексичної
компетентності дошкільників на основі автентичних
матеріалів……………………………………………………………………………………..14
2.2. Використання методу повної фізичної реакції
(Total Physical Response) в процесі формування
англомовної лексичної компетенції дошкільників………………………...………20
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………………...………29
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….…………………31
ДОДАТКИ……………………………………………………………………….………………….33
 3

ВСТУП
Актуальність дослідження. Володіння іноземною мовою – це не
вимога програм навчальних закладів, а природна потреба сучасних дітей та
їхніх батьків, які живуть у багатомовному полікультурному світі. Сучасні
дошкільнята разом з батьками подорожують до інших країн, дивляться
зарубіжні фільми, співають зарубіжні пісні, користуються іншомовними
комп’ютерними програмами. Тому нас цікавить питання: як ефективно
навчити дитину іноземної мови вдома чи в дитсадку, тобто у «штучному
мовному середовищі».
Виходячи з цього, надзвичайно актуальним на сьогоднішній день є
впровадження європейських стандартів у навчання іноземних мов та
вдосконалення організації навчання іноземних мов у школі та в дошкільних
закладах. Іншомовна грамотність сприяє формуванню гідного іміджу наших
громадян за кордоном, дає змогу зруйнувати бар’єр недовіри, дозволяє
поширювати свою культуру та засвоювати чужу.
Тому іноземна мова стала обов’язковим компонентом навчання не
тільки в школах та закладах вищої освіти, але й у багатьох дошкільних
закладах, на різноманітних курсах та в сім’ї. Раннє навчання іноземної мови
створює прекрасні можливості для того, щоб викликати зацікавленість до
мовного та культурного розмаїття світу, повагу до мов та культур інших
народів, сприяє розвитку комунікативно-мовленнєвого акту.
Саме вивчення іноземної мови в ранньому віці зобов’язує дитячий садок
і школу створити умови, які б сприяли мовному, мовленнєвому,
інтелектуальному та емоційному розвитку дітей. Рішення цього відповідаль-
ного завдання потребує кваліфікованих, спеціально підготовлених до роботи
з дітьми раннього віку педагогів.
Успіх в оволодінні іноземною мовою знаходиться в прямій залежності
від активності дошкільників, від того, як вони залучені в саму мовну
діяльність. На жаль, у наші дні відсутність в дітей природної потреби і
необхідності користуватися іноземною мовою в комунікативних цілях
 4

створює великі труднощі як для педагога, так і для них самих. Працюючи з
дітьми всі педагоги прагнуть досягнути якнайкращих результатів,
використовуючи для цього різноманітні методи.
Аналіз основних досліджень і публікацій. Проблема раннього навчання
іноземної мови не є новою і почала цікавити науковців з другої половини
XX ст. Це питання досліджували А.М.Богуш, Р.А.Дольнікова, Н.В.Імідадзе,
Л.Д.Какушадзе-Мдінарадзе, Р.Ю.Мартинова, О.І.Матецька, С.А.Натальїна,
В.М.Плахотник, Т.К.Полонська, В.Г.Редько, С.В.Роман, Ж.Ронже, А.Табуле-
Келлер, Т.М.Шкваріна.
Зважаючи на актуальність проблеми, була обрана тема курсового
дослідження: «Формування лексичної компетентності дошкільників на
заняттях англійської мови».
Об'єктом дослідження є процес формування основ елементарної
англомовної лексичної компетенції дошкільників.
Предметом дослідження є методика формування лексичної
компетентності дошкільників на заняттях англійської мови.
Метою дослідження є теоретичне обґрунтування ефективних методів та
прийомів методики формування лексичної компетентності дошкільників на
заняттях англійської мови.
Для реалізації поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:
- вивчити проблему раннього навчання дітей іноземній мові у
різноманітних наукових підходах;
- охарактеризувати психолого-педагогічні умови навчання дошкіль-
ників іноземній мові;
- теоретично обґрунтувати методику формування лексичної
компетентності дошкільників на заняттях англійської мови.
Для розв’язання поставлених мети і завдань застосовувався комплекс
методів дослідження:
- теоретичні: вивчення та аналіз психолого-педагогічної, науково-
методичної літератури, що забезпечило розгляд загальних
 5

теоретичних питань з проблеми дослідження; вивчення, аналіз і

узагальнення педагогічного досвіду, порівняння, систематизація,
моделювання змісту, організаційних форм і методів навчання;
зіставлення та узагальнення отриманих результатів дослідження з
метою обґрунтування сутності досліджуваного явища та визначення
оптимальних педагогічних умов формування лексичної
компетентності дошкільників на заняттях англійської мови;
- праксиметричні (аналіз педагогічного досвіду та результатів
діяльності), за допомогою яких упорядковано та систематизовано
дослідницькі матеріали.
Теоретичне значення дослідження. В процесі роботи уточнено базово-
категоріальні поняття з проблеми дослідження; обґрунтовано особливості
формування лексичної компетентності дошкільників на заняттях англійської
мови.
Практичне значення дослідження полягає в тому, що основні
положення роботи доповнюють педагогічне знання й можуть слугувати для
подальшої наукової розробки проблеми формування лексичної
компетентності дошкільників на заняттях англійської мови, а також
сприяють її використанню для розробки методичних рекомендацій в
контексті проблеми дослідження. Матеріали дослідження можуть бути
реалізовані під час організації освітнього процесу в закладах дошкільної
освіти.
Структура та обсяг курсової роботи. Робота складається зі вступу, двох
розділів, чотирьох підрозділів, висновків до кожного розділу, загальних
висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг курсової
роботи становить 35 сторінок комп'ютерного тексту. Основний зміст
викладено на 30 сторінках. Список використаних джерел складається з 25
найменувань.
 6

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РАННЬОГО НАВЧАННЯ

ІНОЗЕМНОЇ МОВИ
1.1. Проблема раннього навчання дітей іноземній мові
у різноманітних наукових підходах
Доцільність навчання дітей дошкільного віку іноземної мови
відображена в низці праць вітчизняних та зарубіжних учених (Н.Агурова,
В.Гінзберг, С.Гоздецька, В.Плахотник, О.Ханова та ін.). Навчання іноземної
мови в закладах дошкільної освіти має на меті формування елементарних
навичок усного мовлення на основі засвоєння лінгвістичного матеріалу та
сприяння загальному розумовому розвитку дошкільників. Оволодіння
іноземною мовою у дошкільному віці, на думку багатьох дослідників
(Н.Басова, М.Безруких, В.Бухбіндер, І.Вронська, Н.Гальскова, Г.Рогова та
ін.), є найбільш ефективним. Особливо це стосується навчання дітей
старшого дошкільного віку. У.Вайнрайх, Н.Імедадзе, М.Павлович та інші
вбачають основу успішного навчання дошкільників іноземної мови саме у
специфіці психофізіологічних можливостей дітей цього віку [4, с.16].
Незважаючи на різні предмети досліджень, у науковій літературі існує
думка, що «під час вивчення іноземної мови в дошкільному віці вона
засвоюється так само, як і рідна» (В.Гінзберг). На основі аналізу загальних
закономірностей засвоєння рідної та іноземної мов можна зробити висновок,
що розбіжність елементів мовних систем не впливає на умови засвоєння
дитиною рідної та іноземної мов, що мають багато подібного. Так, Н.Жинкін
стверджував, що засвоюючи мову, рідну чи іноземну, дитина проходить
шлях від пасивного сприйняття почутої нею мови до самостійного
продукування розгорнутих висловлювань завдяки встановленню активних
стосунків із навколишніми у процесі спільної діяльності [1, с.34].
Як зазначає Г.Пальмер, у дошкільному віці наявна «найбільша
чутливість до мовних явищ, — це твердо встановлений факт».
Численні дослідження у галузі раннього навчання іноземної мови
українських (П.Бех, Л.Биркун, Н.Гальскова, Н.Клевченко, В.Колечко,
О.Коломінова, Н.Колтко, О.Першукова, О.Рейпольська, С.Роман,
 7

Т.Шкваріна) і зарубіжних (М.Біболетова, І.Бім, І.Верещагіна, І.Вронська,

Дж.Голдернес, Ф.Гопкінс, Д.Лазер, Е.Джонсон, Н.Доусон, М.Маглиш,
Н.Малкіна, А.Майер, А.Сушкевич, Д.Стрейндж, К.Хастінгз, П.Шиллєр,
Н.Уітні) вчених довели доцільність і ефективність дошкільної англомовної
освіти дітей, її позитивний вплив на інтелектуальний розвиток особистості та
підготовку дитини до школи [25, с.22]. Проте проведений науковцями
порівняльний аналіз зарубіжних і вітчизняних посібників із раннього
навчання англійської мови доводить, що використовувати зарубіжні
посібники у «чистому» вигляді неможливо, тому що вони розроблені за
традиціями, вимогами іншої освітньої системи і мають свою специфіку.
Вітчизняні методичні посібники з раннього навчання іноземної мови певною
мірою теоретично не обґрунтовані відносно навчання англомовного
спілкування [24, с.18].
Таким чином, наявні суперечності між розмаїттям технологій,
посібників, розробок, рекомендацій, програм із раннього навчання
англійської мови, які спираються на різні принципи, методи, прийоми тощо, і
відсутністю теоретично обґрунтованої, експериментально перевіреної та
узгодженої з особливостями розвитку старших дошкільників та специфікою
навчання методики формування умінь англомовного спілкування [8, с.13].
Науковці наголошують, що у разі організації навчання дітей
дошкільного віку слід враховувати особливості, якості та здібності, які вже є
рисами особистості дитини.
Таким чином, як показав аналіз досліджень, існують певні передумови
до успішного опанування іноземної мови саме в дошкільному віці, а саме:
 здатність цільового запам’ятовування необхідної інформації;
 початок формування процесу логічного мислення;
 формування уявлень та понять у дітей, які забезпечують успішний
розумовий розвиток;
 формування здібності до початкових форм абстракції, узагальнення;
 8

 розвиток образного мислення та початок поступового переходу до

понятійного мислення;
 інтенсивне формування пізнавальних потреб, потреб у нових знаннях
та способах розумової діяльності [1, с.35].
Цікавим є досвід зарубіжних методистів. Розробці теоретичних засад
раннього навчання іноземних мов велику увагу приділяють методисти
Німеччини (A.Kubanok-Gemian, U.Karbe та ін.). Це пояснює появу великої
кількості проектів і концепцій раннього навчання іноземних мов у ФРН.
Одним з них є «Begegnung mit Sprache», який базується на принципах
орієнтації на подію, на проектне вивчення іноземної мови. В Австрії, як і в
багатьох європейських країнах, вивчення іноземної мови в початковій школі
набуло масового характеру (90% дітей). Навчання іноземної мови є
інтегративною складовою, так, наприклад, на уроках музики діти вивчають
англійські пісні, на математиці вчаться рахувати англійською, на уроках
фізкультури слухають команди [25, с.23].
Іншим різновидом раннього навчання іноземних мов в Австрії є
білінгвальні школи. Основною метою цих шкіл є здобуття знань з інших
предметів, де іноземна мова є робочою. Майже весь учбовий час викладачі
працюють в команді і користуються двома мовами. Результати довго-
тривалих експериментів у Австрії свідчать про те, що можливість
високопродуктивного вивчення іноземної мови існує тоді, коли вихователі
досконало володіють іноземною мовою, або ж є носіями мови [4, с.17].
Усі ці дослідження дали можливість ученим визначити основні вимоги
до організації раннього навчання іноземних мов:
 Викладання іноземної мови має відбуватись педагогами, що досконало
володіють іноземною мовою.
 Форми і методи раннього навчання іноземної мови мають
орієнтуватись на основні форми навчання рідної мови.
 9

 Обов’язковою умовою організації освітнього процесу є створення

природних ситуацій спілкування з урахуванням інтересів і здібностей
дошкільників.
 Необхідно забезпечувати достатню кількість і якість навчального
матеріалу, який має бути організованим за параметрами зразковості,
частотності, прозорості, продуктивності, засвоюваності.
 Мовні і когнітивні стартові складові повинні бути однаковими.
Часто наші вчителі намагаються скористатись досвідом західних колег,
використовуючи посібники зарубіжних авторів, погано орієнтуючись у тому,
який метод використовується у цьому посібнику та як його адаптувати до
своїх умов. Ці посібники:
 мають різний рівень комплектації книжки для педагога, зошити для
дошкільників, дидактичні матеріали, аудіо, відеоматеріали,
комп’ютерні програми;
 мають прагматичну спрямованість, в них чітко сформульовані цілі
навчання, вік і рівень дітей дошкільного віку, кількість часу тощо;
 побудовані за методичними рекомендаціями, що викладені на початку
посібника;
 спрямовані на навчання іноземної мови у мовному середовищі,
будуються за прямим методом, пропонуючи великі тексти для
аудіювання, які, маючи цінний лінгвокраїнознавчий компонент,
складні за змістом і потребують адаптації [25, с.24].
Всі ці особливості свідчать про те, що в наших умовах використання
зарубіжних посібників у повному обсязі є неможливим, оскільки вони
розроблені в світі іншої освітньої парадигми. Вітчизняні методичні
посібники представлені в основному авторськими розробками, які є
узагальненим досвідом конкретного педагога або колективу, часто без
врахування теоретичного підґрунтя свого методу, що ускладнює адаптацію
до умов навчання, цілі і задачі навчання мають узагальнений характер, тому
іншому педагогу важко використовувати подібні посібники.
 10

1.2. Психолого-педагогічні умови навчання дошкільників

іноземній мові
Психофізіологічні та нейрофізіологічні дослідження як вітчизняних
(Л.С.Виготський, І.А.Зимня, О.О.Леонтьєв та ін.), так і зарубіжних учених
(М.Браун, У.Пенфілд, Л.Робертс, В.Сингер та ін.) показують: на п’ятому році
життя в дитини практично завершується нейрофізіологічне дозрівання мозку,
що є передумовою інтенсивного розвитку пізнавальних процесів та мовлен-
нєвих здібностей [28, с.17]. Але якою б не була позиція науковців, остаточне
рішення щодо навчання дитини іноземної мови все-таки за батьками.
Навчання іноземної мови в дошкільному закладі не є обов’язковим і
відбувається за бажанням батьків.
Новітні відкриття в галузі педагогіки, методики, психології та психо-
лінгвістики доводять, що навчити дошкільнят іноземної мови можна лише
за умови дотримання низки вимог.
Час початку навчання другої мови зумовлюється:
 середовищем, у якому виховується дитина (сім’я, дошкільний чи
позашкільний заклад);
 особливостями її розвитку (відсутністю чи наявністю відхилень);
 мовною ситуацією в сім’ї (яка мова рідна, чи володіє хтось із членів
родини іноземною мовою);
 функціонування цієї мови в соціумі;
 взаємодією рідної та другої мов;
 можливістю забезпечити педагогічне керівництво формуванням
двомовності [25, с.22].
З урахуванням цих чинників навчання другої мови можна починати:
 з народження, якщо хтось із батьків чи рідних є носієм другої мови і
під час навчання дотримуються принципу «одна особа – одна мова»
(постійно розмовляють із дитиною цією мовою, не переходячи на
іншу);
 11

 з трьох років у сім’ї силами запрошеного вчителя чи гувернантки; у

групі дошкільного або позашкільного закладу силами педагога. Для
дітей четвертого та п’ятого року життя найдоцільнішим є прості
мовленнєві ігри, ігрові вправи, сенсорно-моторні, тактильні,
спрямовані на контакт учасників один з одним, пов’язані з рухами
тіла;
 у старшому дошкільному віці: дитина шостого-сьомого років життя
здатна поставитися до іноземної мови як до предмета вивчення [1,
с.36].
При цьому слід ураховувати індивідуальні особливості дітей та стан
їхнього здоров’я. У разі ж нехтування базовими принципами та підходами,
ігнорування чи вилучення будь якого складника зі спеціально обґрунтованої
системи таке навчання швидше завдасть шкоди, аніж принесе користь.
Інколи навчання іноземної мови перетворюється на монотонне
«зазубрювання» фраз, віршів і пісень. Подібні явища не мають права на
існування.
Сучасні підходи до навчання дошкільнят іноземної мови сформулювала
у вигляді «семи законів» Т.Шкваріна:
 Закон 1. Формувати іншомовну комунікативну компетентність.
 Закон 2. Навчати іншомовного спілкування, а не іноземної мови.
 Закон 3. Вибирати зразки мовлення не лише відповідно до вимог, а з
урахуванням потреб спілкування.
 Закон 4. Гра – провідний метод і форма навчання дошкільнят
іноземної мови.
 Закон 5. Провідна роль пізнавальної та ігрової діяльності.
 Закон 6. Заняття в системі – базова форма навчання дошкільнят
іноземної мови.
 Закон 7. Успіх породжує успіх (оцінювання рівня сформованості
іншомовних мовленнєвих навичок і вмінь за допомогою ситуації
успіху).
 12

Розглянувши психологічні аспекти, які допомагають забезпечити

вивчення іноземної мови дітьми дошкільного віку, закономірно розглянути
питання щодо стратегії навчання дітей іноземної мові. Ця проблема потребує
глибокого вивчення і спеціальних досліджень, хоча вони й проводились
раніше (особливо інтенсивно наприкінці ХХ сторіччя). Ми спробували
провести їхній аналіз і отримали наступні результати [1, с.37].
Почнемо з того, що «здібностей до мови» взагалі немає як таких чи,
якщо їх все ж таки виділяти, їх структура надзвичайно гетерогенна. Так,
М.М.Гохлернер та Г.В.Ейгер формулюють наступні компоненти лінгвістич-
них здібностей:
 яскраво виражена вербальна пам’ять що виявляється в легкому та
швидкому утворенні вербальних асоціацій;
 швидкість та легкість утворення функціонально – лінгвістичних
узагальнень, що знаходить своє вираження у відносно швидкому
формуванні відчуття «правильності мовлення»;
 імітаційні мовні здібності на фонетичному, лексичному, граматичному
та стилістичному рівнях;
 здібність до швидкого оволодіння новим психолінгвістичним кутом
зору на предмети об’єктивного світу при переході від однієї мови до
іншої;
 здібність до формалізації вербального матеріалу, що знаходить своє
вираження у швидкому утворенні лінгвістичного відношення до нього
[4, с.18].
Загалом, вже на 4 році життя дитина психологічно готова до навчання
іноземної мови. Але найсприятливіший вік навчання іноземної мови є п’ять –
шість років, оскільки саме в цей період у дитини вже сформовані навички
рідної мови. Також в цьому віці дитина спроможна відтворювати звуки
іноземної мови.
 13

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ЛЕКСИЧНОЇ

АНГЛОМОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДОШКІЛЬНИКІВ
НА ЗАНЯТТЯХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ
2.1. Формування основ англомовної лексичної компетентності
дошкільників на основі автентичних матеріалів
На основі оволодіння різними способами словотворення формується
потенціальний словник дітей, що має велике значення для рецептивних видів
мовленнєвої діяльності. Потенціальний словник складають лексичні одиниці
(ЛО), які, навіть зустрівши у тексті вперше, дитина може зрозуміти
самостійно. Лексика мінімуму, а також лексика, засвоєна дошкільником у
процесі навчальної роботи, складає його реальний словник.
Педагог володіє чималим запасом засобів для зацікавлення дітей на
заняттях англійської мови. Одним з таких засобів вважаємо роботу з
віршами англійських та американських поетів.
Вибір вірша визначається лексичним або граматичним матеріалом, який
вивчають в даний момент. Основною і провідною метою є комунікативна
ціль, яка і визначає весь навчальний процес. Однією із основних форм
мовленнєвого спілкування є діалогічне мовлення. Таким чином, вибір вірша і
вид роботи над ним залежать від того, яку мету ми хочемо досягти. Саме
вірші збагачують усне мовлення дошкільників готовими мовними взірцями
[25, с.22].
Наприклад, при бесіді про пори року можна згадати рядки з віршів
«Autumn» або «One Winter’s Day»:
The summer is over,
The trees are all bare,
There is mist in the garden
And frost in the air.
Або:
When clouds hung low I made a snowman
In the snow He stayed with me
 14

All next day

The sun came out
He ran away.
При описанні режиму дня діти можуть згадати уривки з «Our day»:
Tea comes after dinner Now the day is over
Then comes time to play . And I go to bed
Або:
In winter I get up at night
And dress by yellow candle light ,
In summer quite the other way-
I have to go to bed by day! [29, с.123].
Для закріплення теми «Shopping» можна використати вірш «Ting-a-Ling-
a-Ling a Telephone Ring»:
Shopman: Hallo, hallo ! Who are you?
Boy: Jumbo – Joe ,I live at the Zoo.
Shopman : What can I do for you?
Boy: Send me some jam.
For my little Sam
Shopman :Do you want a lot?
Boy: A five kilogram pot,
And send me some cake.
Shopman: How many kilograms of cake ?
Do you want to take ?
Boy: Only twenty and no more;
My little Sam is only four [24, с.18].
Вірш - це один з найбільш ефективних видів фонетичної зарядки, на
його матеріалі за допомогою технічних засобів можна відпрацьовувати
окремі звуки, інтонацію, наголос, а також навчатися виразному читанню.
І ще одна досить важлива деталь у розвитку усного мовлення - це
правильне розуміння і використання прислів’їв і приказок у діалогічній мові.
 15

Прислів’я є одним з виразних мовних засобів. Вивчивши прислів’я,

дошкільники з задоволенням вживають їх у своєму мовленні.
Наприклад, для кращого запам’ятовування, прислів’я потрібно записати
на великих щільних листах паперу і розподілити відносно тем. При вивченні
будь-якої теми потрібно дати дітям одну з цих таблиць, на якій записані
прислів’я та приказки, що найбільше підходять за лексичним змістом для
певної теми.
 Everything is good in its season.
 Great talkers are little doers.
 No bees, no honey.
 Brevity is the soul of wit.
 Appetite comes in eating.
 Tastes differ.
 A sound mind in a sound body.
 Good health is better than wealth.
 It is never too late to learn.
 Choose an author as you choose a friend.
 Live and learn [24, с.19].
При введені лексики в теми яку вивчаємо, одночасно можна
ознайомлювати дошкільників з новими словами, що знаходяться в прислів’ях
та приказках. У процесі роботи на занятті над темою, можна включити
прислів’я в діалог і мовні вправи, що сприяє кращому запам’ятовуванню.
Створити невимушене оточення на занятті, ввести елемент гри у процес
оволодіння лексичною стороною іноземного мовлення допомагає також
скоромовка - невід‘ємний елемент дитячої поетизації мови, малий
жартівливий фольклорний жанр. Вона побудована на «поєднанні звуків, які
утруднюють швидку вимову слів» [8, с.13].
Скоромовка - це «вигадана фраза з добором звуків, важким для вимови,
жартівлива примовка; рід складного мовлення, з повторенням та
 16

перестановкою одних і тих самих літер чи складів, плутаних чи важких для

вимови» [4, с.16].
Якщо дитина не вимовляє певний звук, то будь-яке слово з цим звуком
для неї буде важким для вимови. Можливо, точніше сказати так: скоромовка
- спеціально придуманий невеликий текст, у кожному чи майже кожному
слові якого в різних сполученнях присутні одні й ті ж приголосні звуки. У
більшості видань, присвячених розвитку мовлення дітей, вони називаються
чистомовками.
Аналіз скоромовок свідчить, що їхній діапазон надзвичайно широкий.
Скоромовки бувають короткі та довгі, римовані та неримовані, сюжетні та
без сюжету, логічні та абсурдні, з повторами та без повторів, «побудовані» на
одному звуку та на поєднаннях звуків, доступні дитячому сприйманню та не
розраховані на нього. Небагато жанрів літератури можуть змагатися зі
скоромовками у подібній різноманітності [25, с.23].
Використання скоромовок на занятті іноземної мови допоможе педагогу
в невимушеній ігровій формі відпрацювати вимову окремих приголосних,
особливо тих, які відсутні в рідній мові:
Betty Botter had some butter,
"But," she said, "this butter's bitter.
If I bake this bitter butter,
it would make my batter bitter.
But a bit of better butter-
that would make my batter better."
So she bought a bit of butter,
better than her bitter butter,
and she baked it in her batter,
and the batter was not bitter.
So 'twas better Betty Botter
bought a bit of better butter.
 17

A big black bug bit a big black bear,

made the big black bear bleed blood.

She sells seashells by the seashore.

The shells she sells are surely seashells.
So if she sells shells on the seashore,
I'm sure she sells seashore shells.

Робота над скоромовками проводиться у кілька етапів.

 Перший етап - презентація. Педагог вимовляє скоромовку спочатку
швидко, так, як потрібно це робити (показує зразок мовлення), а потім
— повільно, вправляючи дітей у чіткій та правильній вимові важких
звуків.
Для дітей із патологічно прискореним темпом мовлення таку роботу
доцільно повторювати більшу кількість разів, ніж для дітей, швидкість
мовлення яких є нормальною, тобто не поспішати переходити до швидкої
вимови скоромовок. У даному випадку більшу увагу краще приділити
аналізу звуків, на яких побудована скоромовка: голосний це звук чи
приголосний, дзвінкий він чи глухий (якщо приголосний), наголошений чи
ненаголошений (якщо голосний). Тренування у чіткій, правильній вимові
кожного звука, повторення з дітьми цієї операції належну кількість разів та
часу — запорука корекції мовленнєвих дефектів дітей [24, с.20].
Дошкільників, темп мовлення яких патологічно уповільнений, треба,
навпаки, тренувати якнайшвидше вимовляти скоромовки. Для цього
звичайно застосовують годинник. Але це не означає, що дітей із таким
дефектом не потрібно привчати аналізувати та чітко вимовляти звуки, на
яких побудована скоромовка. Просто ця робота має тривати меншу кількість
часу. Основну увагу педагог повинен приділяти швидкості вимови
скоромовок [8, с.13].
 Другий етап - власне робота над скоромовками.
 18

При ознайомленні з новим звуком текст скоромовки служить вихідним

матеріалом для виділення звука, який вивчається. Текст скоромовки може
підлягати більш детальному звуковому аналізу. У звукових вправах текст
скоромовки читається, а діти називають слова, в яких міститься звук, що
вивчається, вказують його місцезнаходження у слові. Для слухових вправ
доцільно використовувати скоромовки, у яких повторюється потрібний та
схожий на нього звук [8, с.13].
 Третій етап - закріплення, диференціація.
Усі скоромовки можна «розігрувати»: уявити ігрову ситуацію, включити
елемент змагання. Поєднуючи скоромовку зі грою, з рухами корисно для
відпрацювання чистоти вимови звуків, для відпрацювання дихання, почуття
ритму, створення у дітей радісного настрою.
Також для закріплення можна запропонувати такі види вправ із
використанням скоромовок:
 Скласти скоромовку з розсипаних слів (у групах, індивідуально за
картками);
 Вгадати скоромовку за ключовим словом (у групах, індивідуально за
картками; або фронтально);
 Вгадати скоромовку за малюнком;
 Гра у командах: одна команда починає скоромовку, друга завершує та
навпаки;
 Гра у командах: яка група швидше та правильніше скаже скоромовку;
при цьому використовують годинник [24, с.21].
Таким чином, можна зробити висновок про те, що скоромовки служать
прекрасним матеріалом для формування основ англомовної лексичної
компетентності дошкільників корекції легких мовленнєвих дефектів дітей.
При цьому робота з такими дітьми має свою специфіку: багаторазове
повторення, детальний аналіз звуків, а також спеціальна підготовка
мовленнєвого апарату для вимови іншомовних звуків тощо.
 19

2.2. Використання методу повної фізичної реакції

(Total Physical Response) в процесі формування англомовної
лексичної компетенції дошкільників
На сьогодні одним із основних напрямів державної освітянської
політики в Україні визнано модернізацію системи дошкільної освіти з
урахуванням принципів демократизації, гуманізації, індивідуалізації
педагогічного процесу. В її основу покладено пріоритетність дошкільної
ланки в єдиній національній системі неперервної освіти, а основним
завданням визначено своєчасне становлення і повноцінний розвиток
життєво-компетентної творчої особистості з раннього дитинства. У
теоретичних дослідженнях мовленнєвий акт розглядають як чинник
мовленнєвої діяльності, який можливий за умови виникнення певної
мовленнєвої ситуації й орієнтування в ній. Мовленнєва діяльність завжди має
комунікативний характер, адже формування та розвиток її якісних
характеристик реалізується в процесі мовленнєвого спілкування [8, с.13].
Поступовий розвиток у дітей мовленнєвих умінь і навичок суттєво впливає
на процес спілкування, істотно збагачує, удосконалює його. Вивчення
іноземної мови в цьому віці корисно всім дітям, незалежно від їх стартових
здібностей, оскільки це:
 стимулює мовленнєвий і загальний розвиток дітей і підвищує
загальноосвітню цінність дошкільного навчання, як фундаменту
початкової освіти;
 створює сприятливу вихідну базу для оволодіння іноземною мовою, а
також для подальшого навчання мови;
 залучає дітей до культури інших народів, формуючи тим самим
загальнолюдське свідомість;
 має безумовно позитивний вплив на розвиток психічних функцій
дитини: її пам’яті, уваги, мислення, сприйняття, уяви;
 20

 забезпечує можливість більш раннього завершення вивчення першої

мови і підключення другої.
Історія методики навчання іноземних мов завжди була зорієнтована на
пошуки найбільш раціонального методу навчання дітей. Завжди методи
навчання іноземних мов були у тісному взаємозв’язку із запитом суспільства,
навіть зміст та завдання навчання мови, а подекуди і вибір самої мови
залежав від цього. Отже на сучасному етапі, коли практичність використання
мови стоїть на першому місці, ми маємо віднайти методи, які в найбільшій
мірі будуть допомагати готувати дітей до іншомовного спілкування. Фахівці,
що займаються навчанням іноземних мов дітей дошкільного віку мають
використовувати різноманітні форми і методи, що сприятимуть мовленнєвій
активності дітей. Дискутуючи про методи навчання науковець В. М. Чайка
зазначає «без них неможливо досягнути поставлених цілей, реалізувати зміст
навчального матеріалу, організувати пізнавальну діяльність учнів. Метод
навчання - важлива ланка в дидактичній системі “мета - зміст - методи -
форми - результат навчання” [4, с.16].
Класифікація методів навчання іноземних мов викликає певні труднощі,
оскільки в основі їх назв лежать найрізноманітніші ознаки. Ми вважаємо, що
доцільніше розподілити методи навчання іноземних мов на традиційні та
сучасні. Традиційні: а) безпосередній / прямий метод; б) граматично-
перекладний метод; в) аудіо-лінгвальний метод; г) когнітивний метод; та
сучасні: а) метод повної фізичної реакції; б) сугестивний; в) комунікативний.
Одним із поширених методів у навчанні дітей іноземних мов є метод
повної фізичної реакції. Навчання іноземних мов має стати для дитини
бажаним і цікавим процесом. Оскільки формування мовленнєвої активності
можливе за умови наявності в дитини потреби в емоційному спілкуванні з
дорослими, в позитивному емоційному спілкуванні, то саме цей метод сприяє
в цьому як найкраще [25, с.24].
Цей метод широко використовується у Великій Британії та США. Метод
повної фізичної реакції базується на узгодженні мовлення і дії: навчання
 21

мовлення здійснюється через фізичну (моторну) активність. Розробник

методу - Джеймс Ашер (James Asher), професор психології університету
Сан Хосе в Каліфорнії. Метод повної фізичної реакції пов’язаний з теорією
сліду пам’яті (trace theory) в психології, за якою, чим частіше та інтенсивніше
фіксуються зв’язки в пам’яті, тим сильніші асоціації і більша ймовірність, що
вони будуть відтворюватися. Відтворення може відбуватися вербально чи
разом з моторною активністю. Винахідник цього методу Дж.Ашер вважає,
що поєднання вербальної і моторної активності підвищує ефект відтворення.
Науковець дослідив, що мовлення, з яким ми звертаємося до дітей,
переважно складається з наказів і розпоряджень, на які діти спочатку
реагують фізично, а потім вербально. Ашер стоїть на позиціях школи
гуманістичної психології щодо ролі афективних (емоційних) факторів у
навчанні мов. Метод, що пов’язує навчання з ігровою рухливою діяльністю,
на його думку, знімає стреси, створює у дітей позитивний настрій, що
полегшує навчання та мотивацію до подальшого вивчення іноземних мов [8,
с.13].
Метод повної фізичної реакції або Total Physical Response (TPR)
базується на узгодженні мовлення і дії: навчання мовлення здійснюється
через фізичну (моторну) активність. Розробник методу – Джеймз Ашер
(James Asher), професор психології університету Сан Хосе в Каліфорнії.
Метод повної фізичної реакції:
 етап говоріння повинен базуватись на попередньому етапі рецепції та
розуміння;
 розуміння розвивається через виконання наказів;
 говоріння не повинно бути результатом примусу.
TPR пов’язаний з теорією сліду пам’яті (trace theory) в психології, за
якою, чим частіше та інтенсивніше фіксуються зв’язки в пам’яті, тим
сильніші асоціації і більша ймовірність, що вони будуть відтворюватися.
Відтворення може відбуватися вербально і/чи разом з моторною активністю.
Поєднання вербальної і моторної активності підвищує ефект відтворення.
 22

Ашер вважає, що процес навчання другої мови дорослих повторює

процес засвоєння дитиною першої мови. Мовлення, з яким ми звертаємося до
дітей, переважно складається з наказів і розпоряджень, на які діти спочатку
реагують фізично, а потім уже вербально. Ашер стверджує, що дорослі
повинні повторити процес оволодіння дитиною рідної мови. Науковець
стоїть на позиціях школи гуманістичної психології щодо ролі афективних
(емоційних) факторів у навчанні мови. Метод, що пов’язує навчання з
ігровою руховою діяльністю, на його думку, знімає стреси, створює в
дошкільника позитивний настрій, що полегшує навчання [24, с.25].
Ашер не вдається до пояснення природи мови, однак його методика,
схоже, будується на поглядах структуралістів. Він стверджує, що більшість
граматичних структур і сотні лексичних одиниць можуть бути засвоєні
шляхом застосування педагогом імперативу. Він розглядає дієслово,
особливо в імперативі, як центральне лінгвістичне ядро, навколо якого
організується мова і процес її навчання [8, с.13].
Незважаючи на визнання Ашером центральної ролі розуміння у навчанні
мови, він не розглядає зв’язок між розумінням, продукуванням і
комунікацією: він не розробляє теорії мовленнєвих актів.
Учені давно помітили, що зазубрювання матеріалу не дає позитивних
результатів. Метод фізичної реакції допомагає навіть дітям 2-3 років
швидкому, ефективному запам’ятовуванню, а у старшому віці цей метод
сприяє активізації мовлення дітей.
Основними принципами цього методу є:
 розуміння іноземних мов має передувати говорінню;
 розуміння необхідно розвивати шляхом виконання наказів;
 змушувати дітей говорити, а тим більше примушувати - не потрібно,
завдяки наказам та фізичним діям під час їх виконання спонтанно
розвивається готовність до говоріння.
Сучасний досвід використання посібників різних іноземних авторів на
заняттях з іноземних мов у закладі дошкільної освіти свідчить про активне
 23

використання цієї методики протягом усього курсу навчання. На кожному

занятті використовуються пісні, історії, казки, ігри, римівки, діалоги та ін. [8,
с.13].
Як засвідчує досвід використання цього методу під час роботи з дітьми
2-4 років, можна зазначити що він допомагає утримувати увагу і цікавість
дітей. Метод повної фізичної реакції викликає позитивні емоції і допомагає
на ознайомчому етапі з мовою залучити дітей у процес навчання. У
подальшому використання цього методу сприяє активізації мовлення. Цей
метод дуже добре інтегрується з іншими методами і це робить ще
ефективнішим процес навчання англійської мови з дітьми дошкільного віку.
Оскільки рухова активність відбувається під час слухання, виконання або
відтворення пісеньки, римівки, то окрім лексики діти запам’ятовують
граматичні структури у яких подано ці лексичні одиниці. Отже, метод повної
фізичної реакції, як засвідчує досвід його використання, полегшує процес
навчання, сприяє вивченню та закріпленню лексики, активізує іншомовне
мовлення дітей дошкільного віку.
Погляди Ашера на теорію навчання близькі до поглядів біхевіористів.
Він також вважає, що принцип «стимул-реакція» є фундаментальним
теоретичним положенням.
Ашер висунув три основоположних для теорії навчання гіпотези:
1. Існує специфічна природжена біопрограма навчання мови, яка визначає
оптимальний шлях оволодіння першою і другою мовами.
2. Півкулі мозку людини відповідають за різні навчальні функції.
3. Стрес (афективний фільтр) є визначальним фактором між актом
навчання і тим, що вивчається: чим він нижчий, тим успішніше
навчання.
Розглянемо кожну з цих гіпотез.
 Біопрограма
Ашер розглядає навчання першої і другої мов як паралельні (тотожні)
процеси. Навчання другої мови має проходити так, як дитина вивчає першу
 24

мову. Як і при вивченні першої мови, той, хто вивчає другу мову, спочатку
повинен інтерналізувати «когнітивну карту» виучуваної мови за допомогою
вправ у слуханні. Слухання має супроводжуватись фізичними рухами.
Вміння продукувати повинні йти за слуханням. Механізми говоріння почнуть
функціонувати спонтанно, коли для них буде закладена основа за допомогою
тренування у слуханні.
 Латералізація мозку
TPR спрямований, як вважає Ашер, на активізацію правої півкулі, в той
час як при навчанні за іншими методами задіяна ліва півкуля. Ашер
використовує неврологічні дослідження мозку котів і хворого на епілепсію
хлопчика, які свідчать про те, що мозок поділений на півкулі в залежності від
функції, при цьому мовна діяльність зосереджена у правій півкулі.
Посилаючись на праці Ж.Піаже, Ашер дотримується думки, що дитина
засвоює мову через рухову діяльність, тобто через діяльність правої півкулі.
Діяльність правої півкулі повинна передувати діяльності лівої півкулі, яка
продукує мовлення. Аналогічно дорослий повинен починати оволодіння
мовою з моторної активності, за яку відповідає права півкуля, в той час як
ліва півкуля очікує [8, с.13].
 Зниження стресу
Важливою умовою для успішного навчання мови є відсутність стресу.
Оволодіння мовою має місце в поза-стресовому середовищі, вважає Ашер,
тоді як дорослі вивчають мову в умовах стресу і тривожності. Вихід з такого
становища – використання природної біопрограми вивчення мови, що
дозволить забезпечити атмосферу задоволення і ненапруженості, яка
властива процесу оволодіння першою мовою. Акцент на засвоєння значень
через рухову активність, а не на абстрактне вивчення мовних форм,
допомагає дошкільникам звільнитися від стресових ситуацій і спрямувати
свої зусилля на освітній процес.
 25

Головною метою за методом TPR є навчання усного мовлення на

початковому ступені. Розуміння виступає засобом навчання говоріння
протягом усього періоду навчання [8, с.14].
Основна навчальна діяльність за методом Ашера полягає у виконанні
дошкільниками розпоряджень. Оволодіння розмовними діалогами починаєть-
ся після 120 годин навчання. Крім того, у групі виконуються рольові вправи,
в також проводиться робота зі слайдами. Основою для рольових вправ є
побутові ситуації: у ресторані, в маркеті, на заправці. За допомогою слайдів
учитель створює відеоряд до своєї розповіді, яку він супроводжує розпоряд-
женнями, а також використовує їх як опору для відповідей дошкільників. На
занятті виконуються і вправи в читанні та письмі для закріплення структур і
вокабуляру [8, с.15].
Діти перебувають переважно у ролях слухача і виконавця дій. Вони
уважно слухають і фізично реагують на команди педагога індивідуально або
разом. Дошкільники не впливають на зміст заняття, він визначається
виключно учителем. Учитель виконує активну направляючу роль. Він –
режисер п’єси, в якій діти актори. Ашер наголошує, що роль учителя не
стільки навчати, скільки забезпечити умови для навчання, щоб дошкільники
могли мати «доступ» до мови і могли інтерналізувати основні правила
виучуваної мови.
Здійснюючи зворотний зв’язок, учитель повинен робити так, як це
роблять батьки. Спочатку вони виправляють лише деякі помилки, а згодом,
коли діти підростають – усі їхні мовні помилки. Педагог також не повинен
коригувати мовлення дошкільників на ранніх стадіях роботи і не перебивати
їх. З часом «втручання» педагога має збільшуватися.
Як правило, в курсі навчання немає основного тексту. Допоміжні
матеріали та реалії використовуються на більш просунутих стадіях роботи.
Для початківців, як вважає Ашер, не потрібні ніякі матеріали, досить голосу,
рухів, жестів учителя. Пізніше педагог використовує набори предметної
 26

наочності і словарні таблиці. Дошкільники користуються наборами

предметів для створення ситуацій [21].
Курс розрахований на 159 годин. Ашер розробив зміст і хід кожного
заняття. Шосте заняття, наприклад, за його методом передбачає:
 вправи на виконання розпоряджень попередньо поданого лексичного
матеріалу;
 презентацію нових лексичних одиниць у реченнях;
 запитання учителя, що контролюють розуміння, при цьому дошкіль-
ники реагують жестами;
 розігрування ролі педагога дітьми, які повторюють його розпоряд-
ження для групи;
 запис слів і речень з ними педагогом на дошці та учнями в зошитах;
 читання і програвання педагогом записаних речень [8, с.16].
Отже, в певному смислі метод Ашера – відновлення і розвиток методики
Г.Пальмера, модернізований у світлі новітніх психологічних теорій. Його
підтримують ті, хто відводить важливу роль такому виду мовленнєвої
діяльності як розуміння у навчанні другої мови.
 27

ВИСНОВКИ
Протягом тривалого часу дошкільне навчання англійської мови
базувалося значною мірою на імітації мовленнєвих зразків. Між тим
дослідниками раннього навчання англійської мови переконливо доведено, що
імітація не є основним прийомом оволодіння англійською мовою в дитинстві.
Більш вирішальну роль відіграють процеси мовних узагальнень і так звані
металінгвістичні здібності, тобто здатність гнучко і на абстрактному рівні
засвоювати мову, помічати її відмінності від явищ рідної мови, свідомо
оперувати нею. Вивчення іноземних мов на ранньому етапі має розглядатися
як засіб розвитку особистості дитини з урахуванням її мотивів, інтересів і
здібностей.
Ефективність навчання іноземних мов, на нашу думку, здебільшого
залежить від обраного підходу до навчання. На сучасному етапі розвитку
навчання іноземних мов основним вважається комунікативний підхід,
оскільки він зорієнтований на вивчення іноземних мов через спілкування.
Реалізація цього підходу в освітньому процесі з іноземними мовами означає,
що формування іншомовних мовленнєвих навичок і вмінь відбувається
шляхом і завдяки здійсненню дітьми іншомовної мовленнєвої діяльності. Цей
підхід передбачає оволодіння іноземними мовами, як засобами спілкування,
набуття дітьми навичок первинної комунікативної компетенції. Правильно
побудований процес навчання іноземних мов сприятиме формуванню
навичок елементарного іншомовного спілкування дітьми.
Аналіз наукової літератури уможливив багатоаспектне вивчення
проблеми формування лексичної компетентності дошкільників на заняттях
англійської мови. В результаті дослідження ми дійшли наступних висновків.
 28

1. Існує багато думок з приводу того в якому віці краще починати

вивчення іноземної мови. Деякі дослідники вважають, що навчання
іноземній мові слід розпочинати тільки тоді, коли дитина досконально
засвоїть свою рідну мову, інші вважають навпаки, що засвоєння другої
мови ніяк не впливає на засвоєння рідної, тому навчання можна
розпочати майже одночасно. Відбувається пошук нових шляхів, які
найбільш відповідають потребам вирішення завдань навчання
іноземної мови дітей дошкільного віку.
Лексичними навичками називають навички інтуїтивно-правильного
розуміння і вживання іншомовної лексики на основі мовленнєвих лексичних
зв’язків між слухо-мовленнєво-моторною і графічною формами слова та його
значенням, а також зв’язків між словами іноземної мови.
Одиницею навчання лексичного матеріалу є лексична одиниця (ЛО), яка
може бути не лише словом, але й сталим словосполученням і навіть так
званим «готовим реченням» (тобто таким, що не змінюється у мовленні).
2. Для формування основ англомовної лексичної компетентності
дошкільників на основі використання автентичних матеріалів педагог
повинен створити сприятливе іншомовне середовище, бути озброєним
великою кількістю методів і прийомів навчання. Використання
автентичних матеріалів не виключає застосування традиційних
методів, а доповнює їх і допомагає у досягненні мети навчання
іноземної мови – формування у дитини елементарних навичок
спілкування цією мовою.
При доборі змісту навчання дошкільнят англомовної лексичної
компетентності засобами автентичних матеріалів слід ураховувати наступні
чинники: принцип наступності дошкільного та раннього шкільного
іншомовного навчання; мотивацію, зміст та характер спілкування дітей
старшого дошкільного віку; частоту вживання дітьми цього віку певної
лексики, у першу чергу – дієслів та іменників; необхідність
повторюваності оперування відібраними для вивчення лексичними
 29

одиницями та мовленнєвими функціями; принцип поступового зростання

складності матеріалу та мовленнєвих функцій.
3. У практиці навчання іноземних мов за кордоном широке застосування
знайшов також метод Джеймса Ашера повної фізичної реакції. Як
правило, цей метод використовується на початковому ступені навчання
і базується на твердженні, що відсутність стресових ситуацій значно
підвищує мотивацію навчання.
Основними принципами цього методу є: розуміння іноземної мови
повинно передувати говорінню; розуміння слід розвивати шляхом
виконання наказів; не потрібно примушувати говорити, завдяки наказам та
фізичним діям при їх і виконанні спонтанно розвивається готовність до
говоріння.
Даний метод має свої переваги і може бути застосований на практиці.
Однак вибір методу роботи залежить виключно від педагога і таких факторів
як: вік дітей; потреби дошкільників (тобто ціль, за для якої беруть участь у
мовних курсах); особисті якості дітей; методичні переконання педагога;
тривалість курсів.
Як показує досвід, не має одного ідеального методу. На практиці, в
процесі викладання іноземної мови об’єднуються і використовуються
більшість методів. Нове бачення освіти має на меті створення мотиваційного
середовища для дошкільників у процесі вивчення іноземних мов. Тому, на
сьогоднішній день, викладачам потрібно постійно вдосконалювати власні
знання про методи навчання іноземних мов, впроваджувати у власну
викладацьку практику новітні освітні концепції та йти в ногу з часом.
 30

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Андрієвська В. В. Психологія засвоєння іноземних мов у різному віці.
Київ, 2013. 112 с.
2. Базовий компонент дошкільної освіти від 12 січня 2021 року
[Електронний ресурс]. Режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-
zatverdzhennya-bazovogo-komponenta-doshkilnoyi-osviti-derzhavnogo-
standartu-doshkilnoyi-osviti-nova-redakciya (дата звернення 21.01.2021)
3. Богуш А.М. Мовленнєво-ігрова діяльність дошкільників. Мовленнєві
ігри, ситуації, вправи: навч.-метод. посібник. Київ: «Слово», 2008.
256 с.
4. Вакарчук І. Вивчаючи іноземну мову з дитинства - реалізуємо рівний
доступ до якісної освіти. Вступне слово на нараді МОН України з
питань вивчення іноземних мов у дошкільних закладах та початковій
школі загальноосвітніх навчальних закладів. Іноземні мови в
навчальних закладах. 2017. №2. С.16-17
5. Воронка Г.С. Англійська мова для дітей. Книга для вчителів та
батьків. Київ: «Логос», 2015. 96 с.
6. Гергель А. Навчання іноземної мови через різні види діяльності.
Дошкільне виховання. 2018. №4. С.23-24
7. Гергель А.Ф. Ходімо з нами. Англійська мова для початківців.
Методичні рекомендації для вчителя. – К.: Освіта, 1995.
8. Кміть О. Основні сучасні тенденції розвитку англомовної освіти.
Дошкільне виховання. 2018. № 5. С.13-16.
9. Крайнова Л. До проблеми наступності між дошкільним навчальним
закладом і школою. Дошкільна освіта. 2017. №1. –С.27-28.
 31

10.Куліш В.Г. Цікава англійська. Дніпро: Сталкер, 2018. 120 с.

11.Люба Н.Г. Відкриваємо світ: система інтегрованих занять з дітьми
п’ятого року життя. Тернопіль: Мандрівець, 2010. 320 с.
12.Мороз Р.В. Прогнозування успішності дитини у шкільному навчанні.
Психолог. 2015. №4. С.12-14
13.Низьковська О. Іноземна мова в дошкільному закладі. Дошкільне
виховання. 2015. № 4. С.3-4.
14.Олійник Т.І. Рольова гра у навчанні англійської мови. Київ: Освіта,
2015. 127 с.
15.Островська І.Т. Використання казок у вивченні іноземної мови.
Актуальні проблеми гуманітарних та природничих наук. 2019. С.12-
16
16.Піроженко Т.О. Особистість дошкільника: перспективи розвитку:
навч.- метод. посібник. Тернопіль: Мандрівець, 2020. 136 с.
17.Піроженко Т.О. Особистість дошкільника: перспективи розвитку:
навч.- метод. посібник. Тернопіль: Мандрівець, 2016. 136 с.
18.Полонська Т.К. Навчання іноземної мови дітей шестирічного віку в
умовах дитячого садка: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01. Київ, 2015.
189 с.
19.Терлецька Л.Г. Психологія дитинства: практикум: навч. посібник.
Київ: Главник, 2016. 144 с.
20.Федусенко Ю. Пізнавати світ у грі. Дошкільне виховання. 2014. №1.
С.78-91
21.Фічора Т. Навчаємо із задоволенням - вивчаємо із успіхом. Дошкільне
виховання. 2017. №4. С.80-85.
22.Шкваріна Т.М. Англійська для дошкільнят. Київ: Шк. світ, 2012.
128 с.
23.Шкваріна Т.М. Англійська мова для наймолодших: програма,
методичні рекомендації, розробки занять. Харків: Видавнича група
"Основа", 2005. 176 с.
 32

24.Шкваріна Т.М. Технологія засвоєння мовленнєвих зразків в ігровій

діяльності. Дошкільне виховання. 2017. №9. С.18-25.
25.Шкваріна Т.М. У світ іноземної мови з цікавістю. Дошкільне
виховання. 2018. № 1. C.22-24.
 33

ДОДАТКИ
ЗАНЯТТЯ №1
Animals. Тварини.
Мета: вчити дітей називати і пам'ятати назви тварин англійською мовою,
використовувати їх у мовних структурах; збагачувати активний словник
словами з теми; розвивати зв'язне мовлення, вміння давати відповіді на
запитання повним реченням; виховувати пізнавальний інтерес до англійської
мови, дбайливе ставлення до тварин.
Матеріал: картинки тварин, конверти
Хід заняття
Підготовча частина
1. Привітання
Good morning, children, good morning
2. Warm-up «Put your clothes on»
Фізкультхвилинка
Основна частина
1.Прихід гостя
 Children, we have a guest. Діти у нас цікавий гість.
 This is a bird. Це пташкка.
 Вона принесла нам конверт, давайте подивимось, що в ньому. Тут є три
квитки.
- Перший квиток - On the farm на ферму.
- Другий квиток - To the forest в ліс.
- Третій квиток At the Zooзоопарк.
2. Let's go to the farm.
We have many animals there. Let's guess how does the animal say - Поїхали на
ферму. Тут багато тварин. Давайте відгадаємо, як кожна тваринка розмовляє.
- Oink, oink, oink who is this? - this is a pig.
- Moo, moo, moo who is this? - this is a cow.
- Neigh, neigh, neigh who is this? - this is a horse.
- Quack, quack, quack who is this? - this is a duck.
- Woof, woof, woof- who is this? - this is a dog.
- Meow, meow, meow who is this? - this is a cat.
- Baa, baa, baa- who is this? - this is a sheep.
3. Лічба
Let's count our animals. Давайте порахуємо звірят.
4. Song «Old Mc Donald had a farm».
 34

Let's sing a song «Old Mc Donald had a farm». - Проспіваймо пісню «Старий
Мак Дональд мав ферму ». (включити відео)
5. Другий квиток до лісу.
 Tell me please, who lives in the forest? Скажіть мені, будь ласка, хто
живе в лісі. (діти по черзі називають тваринок, які стоять перед ними і
кажуть, де вони живуть)
- Bear lives in the forest. - Ведмідь
- Fox lives in the forest. - Лисиця
- Wolf lives in the forest. - Вовк
- Hare lives in the forest. Заєць
- Hedgehog lives in the forest. - Їжaк
6. Гра «Rain, raindrop-drop-drop, in the forest-hop-hop-hop»
Let's play the game in the forest «Rain, raindrop-drop-drop, in the forest-hop-hop-
hop» -Давайте пограємо в гру в нашому лісі «Дощик, дощик - кап-кап-кап ми
у лісі стриб-стриб-стриб
7. Третій квиток до зоопарку.
Подивимось, хто живе у зоопарку. Я буду читати віршовані рядки і казати,
хто є в зоопарку, а ви повинні відгадати тваринку і показати її.
8. Вірш «On Sunday, on Sunday I go to the Zoo»
On Sunday, on Sunday
I go to the Zoo
I see many lions, I see many zebras,
I see many kangaroos, I see many elephants,
I see many giraffes, I see many monkeys,
I see many crocodiles, I see many hippos.
Заключна частина
Пісня «Good bye»
ЗАННЯТЯ №2
What's your name?
Активна лексика:
 35

Обладнання: м'яка іграшка (або малюнок) Вінні-Пух, малюнки із

зображенням героїв казки А.Мілна «Вінні-Пух та всі-всі-всі» (Вінні-Пух,
П'ятачок, Крістофер Робін, віслючок Іа, Тигра, Сова, Кенга та Крихітка Ру).
Хід заняття
У ч и т е л ь . Добрий день, діти. А чи знаєте ви, у якій країні ми живемо?
Так, правильно, в Україні. А якою мовою ми розмовляємо? Звичайно,
українською або російською. А ви знаєте, що якщо сісти на поїзд або на
літак, то можна приїхати в іншу країну, наприклад, в Англію? А як ви
вважаєте, якою мовою розмовляють люди в Англії?
Д і т и . Англійською.
(Якщо діти самостійно не можуть сказати, допоможіть їм.
Підкажіть: «В Україні розмовляють українською, а в Англії —
англійською».)
У ч и т е л ь . Саме так, англійською. До нас сьогодні завітав друг з Англії.
А хто це, ви дізнаєтесь, якщо закінчите віршик.
Він веселий й незлобливий,
Цей хороший дивачок.
З ним господар, хлопчик Робін,
І товариш — П’ятачок.
До прогулянок він ласий,
Є на мед чутливий нюх.
Зветься плюшевий ведмедик,
Всім відомо…
Д і т и . Вінні-Пух!
У ч и т е л ь . Правильно, Вінні-Пух. Він приїхав до вас разом зі своїми
друзями. (Показує малюнки, діти називають героїв) Ви бажаєте з ними
поговорити? А якщо ми говоритимемо з ними українською чи російською
мовою, чи зрозуміють вони? Звісно, ні. Тому ми з вами будемо вивчати
англійську мову, щоб з ним грати та розмовляти.
 36

(Учитель промовляє повністю діалог, вимовляючи свої слова та слова

Вінні-Пуха.)
У ч и т е л ь . Hello!
W i n n ie-t he-Po o h. Hello!
У ч и т е л ь . What is your name?
Wi n nie-t he-Po oh. My name is Winnie-the-Pooh.
У ч и т е л ь . Nice to meet you.
W i n n i e - t h e - P o o h . Nice to meet you, too.
У ч и т е л ь . Давайте привітаємося з Вінні-Пухом англійською мовою!
(Ніби підказує.) Hello! (Разом з дітьми.) Hello!
W i n n i e - t h e - P o o h . Hello!
У ч и т е л ь . Давайте запитаємо всі разом, як звуть ведмедика! (Ніби
підказує.) What is your name? (Разом з дітьми.) What is your name?
W i n n i e - t h e - P o o h . My name is Winnie-the-Pooh.
(Учитель показує дітям малюнки з героями казки.)
У ч и т е л ь . Герої казки про Вінні-Пуха хочуть дізнатися, як звуть вас.
(Від імені кожного героя.) What is your name?
Д і т и . My name is.
(Так педагог знайомиться з кожною дитиною.)
У ч и т е л ь . А тепер, щоб розмовляти англійською так само гарно, як
Вінні-Пух, ми підемо на прогулянку до чарівного лісу, де він живе.
Сьогодні у чарівному лісі так гарно! [ou ou ou ] Чуєте вітерець? [h-h-h ]
Співають пташки: [w w w ]. Шелестить листя на деревах: [ei-ei-ei ]. Гризе
горішок білочка: [t-t-t ].
На жаль, Вінні-Пухові час повертатися додому, усвій лісовий
будиночок. Давайте з ним попрощаємося. (Ніби підказує.) Goodbye!
Д і т и . Goodbye!

ВПРАВИ ІГРОВОГО ХАРАКТЕРУ

37
38
39
40