ЗМІСТ

ВСТУП.......................................................................................................................3

РОЗДІЛ 1 ПЕРЕДУМОВИ ВИКОРИСТАННЯ КРАЄЗНАВЧОГО АСПЕКТУ У

ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ .....................................................
5

1.0. Вступні зауваження............................................................................................5

1.1 "Краєзнавчий аспект" як предмет наукових досліджень................................5

1.2 Ролі та цілі використання краєзнавчого аспекту у вивченні іноземної

мови............................................................................................................................9

1.3 Психологічні та вікові особливості учнів (початкової/середньої/старшої)

школи..........................................................................................................................9

Висновки до розділу 1..............................................................................................9

РОЗДІЛ 2 ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ КРАЄЗНАВЧОГО АСПЕКТУ ПРИ

ВИВЧЕННІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ........................................................................ 13

2.0. Вступні зауваження............................................................................................9

2.1 Краєзнавчий аспект як засіб розвитку мовних навичок................................13

2.2 Розробка вправ та навчальних ситуацій, що забезпечують реалізацію

країнознавчого аспекту.......................................................................................... 15

Висновки до розділу 2..............................................................................................9

ВИСНОВОК ....................................................................................................... 18
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ........................................................... 19
ДОДАТОК А ...................................................................................................... 24
ДОДАТОК Б ....................................................................................................... 25
ДОДАТОК В....................................................................................................... 26

ВСТУП
 3

Актуальність дослідження. Знання іноземної мови є ключем до культури

іншого народу,мову якого ми вивчаємо.Мова служить не тільки як засіб
спілкування і вираження думки, а й як акумуляція цінностей культури. У ній
відбивається досвід народу, його історія, матеріальна і духовна культура.
Інтерес до іноземної мови неминуче пов'язаний з інтересом до іншомовного
життя та культури.Сьогодення вимагає від учителів сучасних методів у системі
навчання. Завдання вчителя прищеплювати інтерес до отримання знань,
формувати прагнення учнів навчатися протягом усього життя, усіма сучасними
засобами та методами.
На початку ХХІ століття інтерес до краєзнавчого матеріалу на уроках
іноземної мови зростає.Це пояснюється низкою причин: вивчення краєзнавства
полегшує процес засвоєння мовного матеріалу, сприяє розвитку мислення і
творчої активності учнів, вивчаючи іноземну мову, учні вчаться
толерантності, шанобливого відношення до чужої культури,
віросповідання.
Неабиякий внесок у вивченні країнознавчого аспекту зробили наступні
дослідники та вчені:В. Г. Костомаров, Верещагин Е. М,
Н.В.Баришніков,Н.Д.Гальскова, Н.І.Гез, І.О.Зимня, І.І.Коваль та ін.
Метою цієї роботи є вивчення сутності використання країнознавчого аспекту
на уроках іноземної мови в школі.Для цього необхідне виконання таких
завдань:
1.Розкриття структури, функцій та поняття “країнознавчий аспект”.
2.Визначити роль та цілі використання країнознавчого аспекту на уроках
іноземної мови.
3.Вироблення рекомендацій та методик для практичного використання
країнознавчого аспекту на уроках іноземної мови.

Об’єктом є лінгвокраїнознавчий аспект в процесі навчання іноземній

мові.
 4

Предметом є способи та методи застосування лінгвокраїнознавчого аспекту

як складової навчання іноземній мові в середній школі.

Структура роботи включає у себе вступ, два розділи (із підрозділами),

висновки та список використаних джерел, який нараховує - позиції. Загальний
обсяг роботи – - сторінки.
 5

РОЗДІЛ 1 ПЕРЕДУМОВИ ВИКОРИСТАННЯ КРАЄЗНАВЧОГО

АСПЕКТУ У ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

1.0 Вступні зауваження

В даному розділі ми розглядаємо поняття “краєзнавчий аспект” у вивченні

іноземної мови,його ролі та цілі, а також психологічні особливості учнів та
розглянемо питання реалізації краєзнавчого компоненту змісту навчання
іноземної мови і культури у молодшій,середній та старшій школі.

1.1 “Краєзнавчий аспект” як предмет наукових досліджень

Проблеми іншомовної міжкультурної комунікації та краєзнавства як

дидактичного і виховного засобу навчання в середній школі розглядали
Н.В.Баграмова, Н.В.Баришніков, І.Л.Бім, М.Л.Вайсбурд, Е.М.Верещагіна,
Н.Д.Гальскова, Н.І.Гез, І.О.Зимня, І.І.Коваль, Н.Ф.Коряковцева, Р.Д.Мін’яр-
Бєлоручєв, Г.В.Рогова, Т.Ю.Тамбовкіна, Ю.Ф.Тарасов, Р.П.Мільруд,
Ю.І.Пасов, В.В.Сафонова, С.Г.Тер-Мінасова, Г.Д.Томахін, І.І.Халеева,
А.В.Щепілова та ін.

Сучасна лінгводидактична наука все частіше досліджує проблеми навчання

мови та культури, в тому числі культурі міжособистісного спілкування
суб'єктів, що належать до різних культур, але цікавих один одному з точки зору
життєвого досвіду, потреби пізнання інших культур. Як зазначають деякі
лінгводидакти (Н.В.Баришніков, Р.Д.Гальскова та ін..), для того, щоб бути
цікавим партнером міжкультурної комунікації, необхідно знати і розуміти свою
національну (етнічну) культуру. У міжособистісному діалозі значне міс- це
займає обмін інформацією про свою країну, традиції та звичаї народу, до якого
належить комунікант. Іншими словами, це той пласт культури, який
називається краєзнавством, яке є засобом реалізації принципів
етнолінгводидактики (Н.В.Баришніков) та передбачає навчання іноземної мови
у формі «діалогу культур»[1].
 6

Лінгвокраїнознавство співвідноситься із загальним краєзнавством як

систематизованою сукупністю наукових знань. З погляду лінгвокраїнознавчої
теорії слова лінгвокраїнознавство містить спеціально дібраний, однорідний
мовний матеріал, який відображає культуру країни, нееквівалентні, фонові та
конотативні лексичні одиниці, візуальні та невербальні (наприклад, мова жестів
та міміки) форми мовлення. Ці поняття відображають актуальну тенденцію
сучасної освіти: зодного боку, відбувається навчання іноземної мови, а зіншого
– учень старших класів здобуває інформацію про культурні особливості країни,
мову якої вивчає. Водночас варто зауважити, що в такому поєднанні іноземна
мова стає дзеркалом суспільного та культурного життя народу – носія цієї
мови. Вона формує уявлення про духовне багатство іншого народу, сприяє
підвищенню рівня гуманітарної освіти та інтелекту людини, виробляє вміння
швидко адаптуватися у відповідній комунікативній ситуації [2].

Терміну лінгвокраїнознавство близько 40 років. Вперше він був використаний

в 1971 році в брошурі «Лінгвістична проблематика країнознавства у викладанні
російської мови іноземцям» двома російськими лінгвістами - Е.М.Верещагіним
і В.Г. Костомаровим[5].

Лінгвокраїнознавство – відносно молода і поки що недостатньо розроблена

та досліджена галузь лінгвістики. Вона є злиттям двох окремих дисциплін
мовознавства: соціолінгвістики і культурології[14].

Верещагин Е.М зазначав що, лінгвокраїнознавство — відносно молода і

поки що недостатньо розроблена і вивчена галузь лінгвістики, основне
завдання якої полягає у виявленні зв'язків між мовою і культурою народу, що є
носієм цієї мови. Лінгвокраїнознавство співвідноситься із загальним
краєзнавством як систематизованою сукупністю наукових знань [3].

В сучасній науковій та методологічній літературі лінгвокраїнознавство

аналізується у двох вимірах: перший, лінгвокраїнознавство - це аспект
методики викладання іноземних мов, в якому досліджуються питання відбору
 7

та прийомів подачі студентам відомостей про країну, мова якої вивчається, з

метою забезпечення їх практичного володіння даною мовою [4].

З іншого боку, лінгвокраїнознавство - це аспект навчання іноземної мови

(поряд з лексичним, фонетичним, граматичним), який відбиває національно-
культурний компонент мовного матеріалу. Кінцевою метою засвоєння
лінгвокраїнознавчого аспекту є формування у студентів лінгвокраїнознавчої
компетенції, тобто «цілісної системи уявлень про основні національні традиції,
звичаї та реалії країни, мова якої вивчається, що дозволяє студентам
асоціювати з мовною одиницею ту ж саму інформацію, що й «носії» цієї мови і
досягати повноцінної комунікації» [4].

Лінгвокраїнознавство, будучи методичним аспектом соціолінгвістики, вивчає

мовні одиниці з національно-культурним компонентом значення, а також
способи семантизації та презентації даних одиниць в іноземнійаудиторії в
процесі вивчення мови з метою акультурації іноземних учнів[5].

Суму даних, що складає основний зміст лінгвокраїнознавчого аспекту. Це:

- дані про географію країни, її історію, соціально-політичний устрій,

досягнення культури, науки, літератури, мистецтва, традиції і звичаї народу і
т.д.;

- “фонові знання”, які присутні у свідомості усіх носіїв мови і які є основою
акту комунікації;

- “невербальна мова” жестів, міміки, традицій, звичаїв, повсякденної

поведінки[6].

Таким чином, лінгвокраїнознавство є невід’ємним аспектом у вивченні будь-

якої іноземної мови, зокрема англійської. Оволодіваючи іноземною мовою учні
стикаються з аутентичною культурою, таким чином, учні мають
комплементарний філологічний метод побічного пізнання малознайомого світу.
 8

Ця іншомовна культура включає в себе такі компоненти: навчальний аспект,

пізнавальний аспект, розвиваючий аспект та виховний аспект.

Аналіз літератури з проблеми краєзнавства в навчанні іноземної мови дає

можливість визначити такі групи краєзнавчих даних: географічні, історичні,
суспільні, економічні. У методиці навчання іноземних мов використовується в
основному матеріал географічного характеру (природа, погода, географічне
розташування об’єктів і т.д.)[1].

1.2 Ролі та цілі використання краєзнавчого аспекту у вивченні іноземної

мови

Вільне володіння хоча б однією іноземною мовою відіграє важливу роль в

сучасному суспільстві.Це одна з складових успішної людини.Знання іноземної
мови відкриває великі горизонти та можливості.Це допомагає розширити
світогляд людини та збагатити її культурні цінності.

Автентичні тексти, які містять в собі країнознавчий зміст, є невід’ємною

частиною уроку іноземної мови в школі на сьогодні .Вони дають можливість
учням ознайомитися з реаліями країни, мову якої вони вивчають, а також
допомагають краще зрозуміти культуру та менталітет носіїв
мови.Використання краєзнавчих матеріалів сприяє розвитку та підтримки
інтересу в учнів до вивчення іноземної мови.Завдяки цьому з’являються
мотивація, яка є однією з найважливіших умов успішного навчання.

Лінгвокраїнознавчий аспект прямо пов’язаний з культурологічною

спрямованістю вивчення іншомовної дійсності. Вивчаючи мову інших народів,
людина так чи інакше прилучається до духовних цінностей країни, тому роль
 9

візуальної предметної наочності у вирішенні розглянутої нами проблеми,

безперечно, велика [6].

На заняттях з ІМіК використання країнознавчої інформації носить приклад􏰀

ний характер. Вона включається в систему уроків у процесі знайомства учнів зі
змістом і формами мовленнєвого спілкування носіїв мови, що вивчається. Така
інформація забезпечує не лише пізнавальні, але й комунікативні потреби учнів,
сприяючи формуванню комунікативної та соціокультурної компетентностей
[7].

На сьогоднішній день, сучасний Державний стандарт з іноземної мови

ставить за основну мету “розвивати здібності учнів, використовувати іноземну
мову як інструмент у діалозі культур і цивілізації сучасного світу. Ця мета
передбачає взаємопов’язаний комунікативний і соціокультурний розвиток
учнів засобами іноземної мови для підготовки їх до міжкультурного
спілкування у різноманітних сферах життєдіяльності” [8].

Г. Колшанський [9, с. 26] ставить лінгвокраїнознавчий аспект навчання

іноземної мови поряд з фонетичним, граматичним і лексичним, оскільки саме
він найповнішою мірою відображає національно-культурну складову мовного
матеріалу. Кінцевою метою його засвоєння є формування у студентів
лінгвокраїнознавчої компетенції, тобто цілісної системи уявлень про основні
реалії іншомовної країни.

Іноземна культура як ціль навчання має соціальний, лінгвокраїнознавчий,

педагогічний і психологічний зміст, що співвідноситься зі усіма аспектами
навчання і випливає зі змісту предмета „іноземна мова”.
Як і будь-яка інша, іншомовна культура складається з чотирьох елементів
змісту:
 10

1) знання про функції, культуру, способи оволодіння мовою як засобом

спілкування;
2) навчальні і мовленнєві навички — досвід використання знань;
3) уміння здійснити всі мовні функції;
4) мотивація — досвід, направлений на систему цінностей особистості.
Зробивши співвідношення елементів змісту іноземної культури з аспектами
навчання, можна визначити компоненти іншомовної культури як мети
навчання:
1) навчальний аспект — соціальний зміст мети. Даний аспект включає
оволодіння іноземною мовою як засобом міжособистісного спілкування, а
також освоєння навичок самостійної роботи, як процес удосконалювання рівня
іншомовної культури;
2) пізнавальний аспект — лінгвокраїнознавчий зміст мети. Використовується
як засіб збагачення духовного світу особистості і реалізується переважно на
основі рецептивних видів діяльності: читання й аудіювання;
3) розвиваючий аспект — психологічний зміст мети. В даний аспект входить
головна мета — розвиток мовленнєвих здібностей, психічних функцій, умінь
спілкуватися;
4) виховний аспект — педагогічний зміст мети. Навчання іншомовній
культурі є засобом всебічного виховання.[13]

В основі лінгвокраїнознавства лежать наступні принципи. Перший принцип –

це суспільна природа мови. Вона являє собою єдність національної культури і
мови, яка може бути реалізована в функціях. Однією з особо важливих є
комунікативна яка є основним засобом передачі інформації від одного учасника
комунікативного процесу іншому (умовою забезпечення цієї функції є саме
використання відомостей про країну). Другий принцип - засвоєння людиною,
 11

що виросла в одній національній культурі, норм поведінки, істотних фактів,

цінностей і традицій іншої державної культури. Учням потрібно не тільки
засвоїти інформацію про країну, а й сформувати в собі позитивне відношення
до неї. Третій принцип -формування позитивної установки до народу -носія
мови. Це один із самих складних принципів, тому що мета вивчення мови –
зближення народів. Четвертий принцип утілює в собі вимоги цілісності і
гомогенності мовного навчального процесу: країнознавча інформація має бути
отримана з автентичних навчальних текстів [12].

Інтеграція краєзнавства у процес навчання англійської мови може

здійснюватися за двома напрямами: 1) включення краєзнавчої інформації в
програму вивчення англійської мови (тобто тематичний спосіб засвоєння
краєзнавчої інформації); 2) твор- че переосмислення отриманої краєзнавчої
інформації, вміння конкретизувати, аналізувати та синтезувати історичні та
сучасні тенденції розвитку рідного краю та країни. Залучення учнів до
краєзнавчої діяльності засобами англійської мови відбувається в основному у
межах роботи над проектами, під час навчання у співробітництві та у лекційно-
реферативній формі[19].

1.3 Психологічні та вікові особливості учнів

(початкової/середньої/старшої) школи

Якою б не була причина або обставини, що спонукають людину до вивчення

іноземної мови, вікові особливості мають не аби який вплив на сам процес
вивчення ІМ і його успішність. Відомо, що люди, які вивчають ІМ, за звичай
описуються як діти, молодші учні, підлітки, молоді люди і дорослі. Все це
можна умовно поділити на три групи: діти – від 2 до 12 років, підлітки – від 13
до 17 років і дорослі – від 18 років [15].
 12

Розглянемо психологічні та вікові особливості учнів школи:

Молодший шкільний вік триває від 6 до 10 років.До 6 років дитина досягає

такого рівня розвитку, який визначає її готовність до навчання в школі.
Фізичний розвиток, значний багаж уявлень і понять, рівень розвитку мислення
й мови, бажання йти в школу - все це створює передумови того, щоб
систематично вчитися.

З перших днів навчання в школі у дитини з'являються нові потреби:

оволодівати новими знаннями, старанно виконувати вимоги вчителя,
приходити в школу вчасно і з виконаними завданнями, потреба в схваленні з
боку дорослих (особливо вчителі), потреба виконувати певну суспільну роль
(бути старостою, санітаром, командиром і т. д.)

Увага учнів 1-х класів ще слабо організована, має невеликий об'єм, погано
розподіляється, нестійка. Тому для концентрації дитині потрібна зовнішня
допомога (цікаві картинки, звукові сигнали, ігрові ситуації).Першокласники
легко відволікаються, не здатні до тривалого зосередження, володіють низькою
працездатністю і швидко втомлюються, збудливі, емоційні, вразливі.

У початковій школі важливо зацікавити учнів вивченням іноземної мови,

викликати в них позитивне ставлення до предмета, вмотивувати необхідність
володіння іноземною мовою як засобом міжкультурного спілкування.Головна
мета навчання іноземної мови у початковій школі полягає у формуванні в учнів
комунікативної компетентності, що забезпечується лінгвістичним,
мовленнєвим і соціокультурним досвідом, узгодженим з віковими
можливостями молодших школярів [10].

Одним із найголовнішим способом вивчення англійської мови у початковій

школі є гра.
 13

Середній шкільний вік триває від 11 до 15 років. Згідно багатьма

періодизаціями психічного розвитку особистості, підлітковий вік визначається
періодом життя людини від 11-12 до 14-15 років - періодом між дитинством і
юністю. Це один з найбільш кризових вікових періодів, пов'язаний з бурхливим
розвитком усіх провідних компонентів особистості і фізіологічними
перебудовами, зумовленими статевим дозріванням.

У цей період дитина набуває значний соціальний досвід, починає осягати

себе в якості особистості в системі трудових, моральних, естетичних
суспільних відносин. У неї виникає прагнення брати участь в суспільно
значущій роботі, ставати суспільно корисним. Ця соціальна активність підлітка
зумовлена сприйнятливістю до засвоєння норм, цінностей і способів поведінки,
які існують у дорослих відносинах.

Однією з відзнак цього періоду є розвиток більшої здатності до усвідомлення

абстрактних понять, ідей і концепцій. Більшість підлітків з готовністю
розуміють і приймають необхідність навчання як інтелектуальної, а не ігрової
(як у дитинстві) діяльності. У кращих своїх проявах підлітки мають величезний
потенціал у креативних міркуваннях і пристрасне бажання відкрито сприймати
усе, що їх зацікавило. Проте підлітковий вік певним чином обмежується
характерними для нього пошуками власного «Я», самоідентичності, а також
яскраво вираженій потребі у самооцінці. Ці фактори впливають на місце
підлітків у групі і можуть бути використані вчителем для стимулювання
навчальної діяльності.[16]

На уроках у профільних класах рекомендується використовувати доступні

країнознавчі матеріали.Спиратися на вивчену тематику навчального плану,
узагальнюючи та розширюючи її, ураховуючи інтереси учнів. Наприклад,
говорячи про країну, мову якої ми вивчаємо, доцільно доповнювати знання
 14

учнів новими фактами з її історії та культури; ставити проблеми, які дають
змогу порівняти культуру країни, мову якої вивчаємо, з культурою України[11].
Старший шкільний вік триває від 15-18 років.Інтерес до школи й навчання у
старшокласників в порівнянні з більш молодшими школяра помітно
підвищується,оскільки навчання набуває безпосередній життєвий сенс,
пов'язаний з майбутнім. Також виникає виражений інтерес до різних джерел
інформації (інтернету, книгам, кіно, телебачення). Посилюється потреба в
самостійному здобутті знань та зростає свідоме ставлення до праці і навчання.
Старшокласник поєднує в собі риси підлітка та ознаки юнацького віку. У
старшокласника вже складаються певні принципи поведінки, формується образ
власного "Я", свої ціннісні орієнтації. Чітко виявляється диференціація
інтересів. Ставлення до дисциплін стає більш вибірковим. Оскільки в учнів з
особливою силою виявляється прагнення до самоствердження, самовираження,
до можливості відстоювати свої погляди та переконання, то саме
комунікативна спрямованість навчання іноземної мови і створення
сприятливого психологічного клімату для спілкування є тими факторами, які на
цьому етапі мають особливу значущість.[18]

Важливою передумовою профільного спрямування змісту навчання

іноземної мови учнів старшої школи є широке використання автентичних
матеріалів: текстів, діалогів, ілюстрацій та інших додаткових дидактичних
засобів.[17]

Краєзнавчий компонент шкільної освіти наближає іншо- мовну

комунікативну компетентність до особистого досвіду учнів, дозволяє їм
оперувати в навчальній бесіді тими фактами, відо- мостями і знаннями з якими
вони зустрічаються у повсякденному житті, в умовах буття у рідній для них
культурі. Це дозволяє нам говорити про те, що використання краєзнавчого
матеріалу відповідає принципам культурологічного підходу в навчанні
іноземних мов. У поняття «культура» вкладають сукупність багатьох фак- торів
(матеріального і духовного змісту), які оточують індивіда і сприяють його
 15

соціалізації в суспільстві. Ознайомлюючись з іншомовною культурою, учні

постійно порівнюють її з рідною[1].

Висновки до Розділу 1

Немає ніяких сумнів в тому що країнознавчий аспект у вивченні іноземної

мови займає вагоме місце.Вивчаючи мову студент чи учень знайомиться з
незнайомою йому раніше культурою.Необхідно особливо підкреслити, що
навчання природній, сучасній іноземній мові можливе лише за умови
використання матеріалів, взятих з життя носіїв мови або складених з
урахуванням особливостей їх культури та менталітету.Це і є країнознавчі
матеріали. Використання автентичних текстів, аудіо- та відеоматеріалів ,статей
з журналів,листів і тд. допомагає максимально наблизити учня до розуміння та
прийняття культури та менталітету країни,мову якої він вивчає,імітує
занурення у мовне середовище та розширює горизонти.

Саме країнознавство може стати опорою підтримки для мотивації.Адже

паралельно з вивченням мови, учень вивчає відомості про країну.Це служить
величезним важелем підтримки інтересу до вивчення мови.

Під час введення країнознавчих матеріалів в хід уроку слід враховувати

психолгічні та вікові особливості учнів школи.Так до прикладу, у молодшій
школі це можливо зробити у формі гри, для учнів середньої та старшої школи
акцентування уваги на автентичних матеріалах допомагає підтримувати та
збільшувати мотивацію.
 16

Література

1.Алєксєєнко І. В. Реалізація краєзнавчого компоненту змісту навчання

іноземної мови у старшій школі (на матеріалі елективного курсу з англійської
мови) / І. В. Алєксєєнко // Науковий вісник Ужгородського національного
університету : Серія «Педагогіка. Соціальна робота». – Ужгород, 2014. – Вип.
32. – С. 12–14.
2.Саланович М. А. Лингвоведческий подход как средство повышения
мотивации при обучении иностранным языкам в старших классах средней
школы: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. пед. наук : спец. 06.00.01 /
М. А. Саланович. – М., 1995. – 18 с.
3.Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Лингвострановедение в преподавании
русского языка : Методика / за ред. А.А.Леотьева.Москва, 1988. 98 с.
4.Веклич Ю.І. Лінгвокраїнознавчий аспект навчання іноземної мови у
підготовці майбутніх учителів початкової школи [Електронний ресурс] –
Режим доступу доhttps://www.psyh.kiev.ua/%D0%92%D0%B5%D0%BA
%D0%BB%D0 %B8%D1%87_%D0%AE.%D0%86._%D0%9B%D1%96%D0%BD
%D 0%B3%D0%B2%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0 %BD
%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0 %B8%D0%B9_
%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1 %82_%D0%BD
%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0 %BD%D1%8F_
%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0 %BC%D0%BD%D0%BE
%D1%97_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0 %B8_%D1%83_%D0%BF
%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%BE%D1 %82%D0%BE
%D0%B2%D1%86%D1%96_%D0%BC%D0%B0%D0%
B9%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%85_%D1%83
%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B2_% D0%BF
%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D 0%B2%D0%BE
%D1%97_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D 0%B8
 17

5.Фомина Т.Г Язык и национальная культура.Лингвострановедение :

Підручник. Казань : КФУ , 2011 9 с.
6.Наочні матеріали у процесі навчання іноземної мови(лінгвокраїнознавчий
аспект) [Електронний ресурс] – Режим доступу до
http://elar.khnu.km.ua/jspui/bitstream/123456789/4025/1/%d1%8f%d0% bb
%d1%82%d0%b0%202008%20%281%29.pdf
7.Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах:
Підручник. — Вид. 2-ге, випр. і перероб. / Кол. авторів під керівн. С. Ю
Ніколаєвої. — К.: Левінт, 2002 — 77 с
8.Державний освітній стандарт з іноземної мови (загальна освіта) 5 - 9 класи /
[під ред. С. Ю. Ніколаєвої]. - К.: Ленвіт, 1998. - С. 5 .
9.Колшанский Г.В. Лингвокоммуникативные аспекты речевого общения / Г.В.
Колшанский // Иностранные языки в школе. – 1985. – No 1. – С. 24–27.
10.Вивчення англійської мови в умовах Нової української школи
[Електронний ресурс] – Режим доступу до https://imso.zippo.net.ua/wp-
content/uploads/2018/08/20180813_statja_7.pdf
11.Жеребна Н. М.Проблеми викладання іноземної мови в умовах профільного
навчання: теорія і практика, досвід та перспективи. Таврійський вісник освіти.–
2014.–No1(45).–Частина ІІ
12. Кондратьєва О. Застосування лінгвокраїнознавчого підходу у процесі
вивчення іноземної мови в контексті полікультурного освітнього середовища
[Електронний ресурс] – Режим доступу до
https://www.cuspu.edu.ua/ua/konferentsii-2016-2017-n-r/international- scientific-
and-practical-internet-conference-foreign-language-in- professional-training-of-
specialists-issues-and-strategies/section-2- foreign-language-teaching-
techniques/6033-zastosuvannya- linhvokrayinoznavchoho-pidkhodu-u-protsesi-
vyvchennya-inozemnoyi- movy-v-konteksti-polikulturnoho-osvitnoho-seredovyshcha

13.Кечик О.О ЛІНГВОКРАЇНОЗНАВЧИЙ АСПЕКТ НАВЧАННЯ

 18

ІНОЗЕМНОЇ МОВИ [Електронний ресурс] – Режим доступу

доhttp://www.rusnauka.com/8._NPE_2007/Philologia/20941.doc.htm
14.Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики: підручник/ Ф. С. Бацевич.
– К.: Вид. центр «Академія», 2004. – 344 с.
15.Harmer, Jeremy (2007) How to Teach English. Pearson Longman, Harlow, 288
pp.
16.Наталія Орлова. Особливості вивчення іноземної мови.Наукові записки. No
99
17. Редько В.Концепція змісту навчання іноземної мови в старшій школі.Рідна
школа..–2013.–No9(серпень-вересень)
18.Якобчук Г.І Методичні особливості навчання страшокласників англійської
мови на профільному рівні.[Електронний ресурс] – Режим доступу до 2.2
Навчання англійської мови у старшій школі - Освіта.UAosvita.ua › doc › files ›
news › Dosvid

.
19