Практичне заняття 1

Освітньо-виховні завдання шкільного курсу літератури. Планування

роботи вчителя літератури. Методи навчання літератури

ЗАВДАННЯ 1.
АНАЛІЗ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
Модельна навчальна програма «Зарубіжна література. 5-6 класи» для
закладів загальної середньої освіти (авт. Ніколенко О., Ісаєва О.,
Клименко Ж., Мацевко-Бекерська Л., Юлдашева Л., Рудніцька Н.,
Туряниця В, Тіхоненко С., Вітко М., Джангобекова Т.).
а) мета і завдання вивчення літератури у школі
У цій навчальній програмі головною метою вивчення зарубіжної
літератури є прилучення учнів до найкращих здобутків класичної й
сучасної художньої літератури різних країн і народів, формування
компетентних читачів, здатних творчо сприймати, критично оцінювати й
насолоджуватися художніми творами, брати участь у різних
комунікативних ситуаціях та взаємодії на підставі прочитаних художніх
текстів і медіатекстів відповідно до контексту.
Завдання вивчення зарубіжної літератури в основній школі
відповідно до програми:
 репрезентувати актуальні для школярів художні твори (класичні та
сучасні), необхідні для духовної та психологічної адаптації людини
в сучасному полікультурному суспільстві;
 сформувати в учнів сталу потребу в діалозі з творами словесного
мистецтва, необхідність у власній рефлексії над почуттями й
думками, які виникають в семантичному та естетичному полі
художнього тексту;
 навчити школярів естетично сприймати літературні твори, виявляти
їх художню своєрідність, розглядати в контексті розвитку
загальнолюдської культури та національних культур різних країн і
народів;
 розширити особистісний культурно-естетичний тезаурус учнів на
основі набутих знань про художню літературу світу, практичних
умінь і навичок сприймання, аналізу, інтерпретації, дослідження
художніх творів зарубіжних письменників від давнини до
сучасності, а також у процесі творчого діалогу із художніми
текстами і відповідними медіатекстами;
  розвивати високі моральні якості школярів, їхні ціннісні орієнтації,
ставлення, емоційно-чуттєву сферу особистості;
 виховувати в учнів патріотизм, повагу до національних традицій і
різних культур, толерантне ставлення до «інакшості», до відмінного
від власного погляду.
б) формування ключових і предметної компетентностей;
наскрізні змістові лінії;
У ході вивчення зарубіжної літератури програмою передбачено
формування ряду ключових компетентностей: вільне володіння
державною мовою; здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від
державної) та іноземними мовами; математична компетентність;
компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій;
екологічна компетентність; інформаційно-комунікаційна компетентність;
навчання впродовж життя; громадянські та соціальні компетентності;
культурна компетентність; підприємливість та фінансова грамотність.
Щодо предметних компетентностей, то в зарубіжній літературі
виділяють різні види компетентності: комп'ютерну та інформаційну,
організаційну, самоорганізаційну, управлінську, мотивування,
міжкультурну та ін.. Проте жодна з них у програмі не прописана, такі
компетентності віднесенні до окремих вмінь загальних компетентностей.
Вважаю, що це пов’язано, насамперед, з особливостями Нової
української школи, де симбіоз предметів є пріоритетом.
в) принципи побудови програми (групування матеріалу,
принципи);
Курс зарубіжної літератури в основній школі має два етапи: 5-6
класи – прилучення до читання художньої літератури, що прямо впиває на
принцип побудови програми.
У 5-6 класах поєднано проблемно-тематичний і жанровий принципи
побудови програми із настановою на формування початкових уявлень про
окремі літературні явища та поняття. Протягом вивчення зарубіжної
літератури в 5-6 класах класичні твори й твори сучасних письменників
поєднані в межах окремих розділів і тем на підставі образно-тематичної
або жанрової подібності.
Крім цих двох ключових принципів використовуються й інші:
хронологічний (вивчення зразків світового красного письменства
відповідно до розвитку літературного процесу), жанрово-родовий (розгляд
художніх творів у їхній родовій та жанровій специфіці), концентричний
(можливість розширення, нарощування знань, умінь і навичок учнів,
повертатися до певних творів, жанрів чи періодів національних літератур
на різних етапах дорослішання учнів), проєктивний (здатність рухатися від
початкових уявлень про літературне явище або поняття до його проєкції в
часі й просторі культури, постійно поглиблювати знання класичної та
сучасної літератури, розвивати вміння та навички роботи з різними
ресурсами, зокрема цифровими).
г) критерії добору творів для вивчення;
Наскрізним стрижнем навчального предмета «Зарубіжна література»
є поєднання класичної й сучасної літератури, художніх творів і
медіатекстів. Це дає змогу вибудувати єдиний простір цікавих для учнів
третього тисячоліття творів, що належать до різних культур, забезпечити
умови для діалогу класики й сучасності, реалізувати різновекторність у
пізнавальній діяльності, залучити інтермедіальність як один із ефективних
шляхів вивчення зарубіжної літератури, підвищити мотивацію учнів до
читання найкращих книжок світу.
Художні твори для текстуального вивчення у модельній навчальній
програмі для 5-6 класів відібрані з урахуванням психологічних та
інтелектуальних можливостей школярів, а також відповідно до інтересів і
проблем (моральних, соціальних, культурних та ін.), актуальних для учнів
певних вікових груп.
Основу змісту навчального матеріалу програми становлять
літературні тексти, перевірені часом, які мають сталу добру традицію у
шкільній практиці викладання літератури, і художні твори, що цікаві
сучасному поколінню учнів, популярні нині серед молодіжної аудиторії
зарубіжних країн у різних частинах світу.
д) основні рубрики програми;
Програма «Зарубіжна література. 5-6 класи» має три основні
частини
 пояснювальну записку (в якій зазначено мету, завдання предмета,
пріоритети викладання зарубіжної літератури, принципи модельної
навчальної програми, шляхи реалізації модельної навчальної програми,
особливості організації освітнього процесу під час вивчення зарубіжної
літератури в 5-6 класах та ін.);
 основну частину, в якій визначено для кожного класу зміст навчального
предмета (за розділами, темами), очікувані результати навчання учнів
(що корелюють із результатами навчання та орієнтирами для
 оцінювання учнів у мовно-літературній галузі відповідно до
Державного стандарту), види навчальної діяльності учнів (за
розділами);
 прикінцеву частину (додатки – 1) компетентнісний потенціал предмета
«Зарубіжна література», 2) список творів для додаткового читання
учнів, 3) електронні ресурси зарубіжної літератури для учнів).
У модельній навчальній програмі до кожного розділу запропоновано
рубрики, що сприятимуть вивченню зарубіжної літератури з урахуванням
досягнень літературознавства, культурного контексту, українознавчого
аспекту, сучасного медіапростору: Теорія літератури (ТЛ), Література і
культура (ЛК), Україна і світ (УС), Медіатекст (МТ).
е) призначення програми, особливості її використання
Програма призначена для учнів 5-6 класів закладів середньої освіти,
складена в межах реформування шкільної освіти і впровадження
стандартів Нової української школи.
Програма містить обов’язковий і варіативний компоненти.
Обов’язковий компонент – це художні твори класики й сучасності, які
передбачені для обов’язкового вивчення. Варіативний компонент містить
перелік художніх текстів, із яких учитель може вибрати один або декілька
відповідно до забезпечення матеріально-технічними ресурсами, інтересів
учнів тощо.
У процесі викладання зарубіжної літератури слід звернути увагу на
можливості використання окремих елементів компаративістики –
порівняння явищ однієї національної літератури, художніх творів різних
національних культур, художніх текстів і медіатекстів (наприклад,
кінофільмів, мультфільмів за прочитаними творами тощо), літературних
творів і творів інших видів мистецтва, художніх і нехудожніх текстів
(наприклад, науково-популярних, документальних тощо), оригіналу і
перекладу.
 ЗАВДАННЯ 2. ВИДИ ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ ВЧИТЕЛЯ
ЛІТЕРАТУРИ
У методичні науці виділяють кілька видів планів у роботі учителя
словесника: календарні, тематичні, календарно-тематичні, поурочні.
Державна служба з якості освіти ототожнює календарне і календарно-
тематичне планування, залишаючи останню назву. Методичні
рекомендації Міністерства освіти України взагалі фіксують два різновиди
планування: календарне та поурочне. Вважаю, що остання класифікація
більш доречна, оскільки в більшій мірі відповідає практичним потребам
школи, використовується практиками та вимагається управлінськими
структурами, тому саме цю класифікацію візьму за основу.
Календарне та поурочне планування здійснюється вчителем у
довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи
електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення
календарних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною
справою вчителя.
Календарно-тематичне планування – це розподіл у часі окремих
уроків із врахуванням кількості годин, що визначаються програмою на
кожну тему, кількості тижневих годин (визначених навчальним планом) і
розкладу занять. Календарний (календарно-тематичний) план є основним
робочим документом, який визначає педагогічну діяльність вчителя та
допомагає досягти очікуваних результатів навчання.
Календарно-тематичне планування розробляється вчителем
самостійно або спільно з іншими педагогами в структурі методичного
об’єднання (комісії) закладу освіти. Форма ведення календарно-
тематичного плану є довільною. У першу чергу, план має бути зручним
для використання самим учителем.
Поурочний план – логічна схема побудови уроку (він повинен
відповідати типу уроку). У ньому відображається творчість вчителя, його
особистісні якості та особливості стилю викладання предмету, розуміння
їм цілей навчання, усвідомлення кінцевих результатів навчання, умов, в
яких відбувається навчання, конкретні прийоми, потреби та можливості
учнів, їхні індивідуальні та вікові особливості. План обов’язково повинен
відтворювати весь хід уроку. його зміст і методи роботи; використання
ТЗН і комп’ютерної техніки; мати вказівки щодо практичного
застосування знань; визначити зміст домашньої роботи учнів.
 Календарно-тематичне планування
9 КЛАС

І СЕМЕСТР
№ Приміт
Тема уроку Дата
з/п .
ВСТУП. ПРОСВІТНИЦТВО
1. Вступ. Роди і жанри літератури. Поняття про
01.09.202
літературний стиль. Загальні та індивідуальні
2
стилі
Загальна характеристика доби Просвітництва.
2. Життя і творчість Дж. Свіфта. Історія 06.09.202
створення роману «Мандри Лемюеля 2
Гуллівера»
3. Образ Гуллівера як утілення концепції нової 08.09.202
людини 2
4. Зображення суспільно-політичного життя 13.09.202
Ліліпутії. Просвітницькі ідеї у творі 2
5. Жанрова своєрідність твору Дж. Свіфта 15.09.202
«Мандри Лемюеля Гуллівера» 2
6. Використання різних засобів комічного в
20.09.202
романі Дж. Свіфта «Мандри Лемюеля
2
Гуллівера»
Життя і творчість представника німецького 22.09.202
7. Просвітництва Й. Ґете. «Вільшаний король» 2
8. Художні особливості віршів Й. Ґете 27.09.202
«Травнева пісня», «Прометей» 2
9. Життя і творчість Фрідріха Шиллера. Ідея 29.09.202 Напам.
об’єднання людства в оді «До радості» 2
10. Урок позакласного читання № 1. «Рік
балад»: творче змагання Й. В. Ґете і 04.10.202
Ф. Шиллера. Художня своєрідність балади Ф. 2
Шиллера «Івікові журавлі»
11. Контрольна робота № 1 «Вступ. Темат.
06.10.202
Просвітництво» (тести, відповіді на
2
запитання)
РОМАНТИЗМ
 Романтизм як напрям у літературі й
12. мистецтві. Майстерність передання почуттів 11.10.202
через образи природи у вірші Г. Гейне «На 2
півночі кедр одинокий...»
13. Утілення високого почуття кохання у віршах Напам.
13.10.202
Г. Гейне «Не знаю, що стало зо мною...» та
2
«Коли розлучаються двоє...»
Протиставлення мрії й дійсності в ліриці. Дж.
14. Байрона. Ідейно-художні особливості вірша
18.10.202
«Хотів би жити знов у горах...». Біблійні
2
мотиви у вірші Дж. Байрона «Мій дух як
ніч...»
15. Українська тема в поемі Дж. Байрона
20.10.202
«Мазепа». Поєднання історичної правди і
2
романтичного міфу у творі
Особливості композиції та сюжету поеми Дж.
16. Байрона «Мазепа». Образ головного героя в 01.11.202
поемі Дж. Байрона «Мазепа». Утілення в 2
образі Мазепи рис байронічного героя
17. Урок розвитку мовлення № 1 (у).
03.11.202
Зображення образу Мазепи у різних творах
2
мистецтва: літературі, живописі, кіно.
18. Контрольна робота № 2 «Творчість 08.11.202 Темат.
Г. Гейне та Дж. Байрона» (твір) 2
НОВІ ОБРІЇ ЄВРОПЕЙСЬКОГО РОМАНУ
Віктор Гюго. «Собор Паризької
10.11.202
19. Богоматері». Історична основа твору та її
2
авторське переосмислення.
20. Провідні теми й проблеми роману. 15.11.202
2
21. Образи персонажів (Есмеральда, Клод 17.11.202
Фролло, Квазімодо, Феб та ін.). 2
22. Стосунки й життєві долі героїв твору 22.11.202
2
23. Поетизація почуття кохання 24.11.202
2
24. Особливості побудови сюжету і композиції 29.11.202
 2
25. Символіка твору. 01.12.202
2
26. Урок розвитку мовлення № 2 (п). Лист 06.12.202
сучасного читача до героя роману В. Гюго. 2
27. Сюжет і герої роману В. Гюго у світовому 08.12.202
мистецтві 2
28. Урок позакласного читання № 2. Жіноча 13.12.202
література: Джейн Остін, Шарлотта Бронте 2
29. Контрольна робота № 3 «Нові обрії Темат.
15.12.202
європейського роману» (тести, відповіді на
2
запитання)
30. Урок-вікторина «Літературний калейдоскоп» 20.12.202
2
31. Повторення та узагальнення вивченого 22.12.202
матеріалу. 2

Поурочне планування
Контрольний письмовий твір за вивченими творами Всеволода
Нестайка, Ярослава Стельмаха, Лесі Ворониної
Мета: вчити бачити, розуміти поведінку людини в складній життєвій
ситуації, удосконалювати вміння зв’язно викладати думки; розвивати
навички писемного зв’язного мовлення, творчі здібності школярів, їх
логічне мислення, уміння зіставляти, узагальнювати, робити власні
висновки; формувати позитивний світогляд, виховувати почуття гідності,
мужності, прагнення до самовдосконалення, самореалізації в ім’я добра.
Тип уроку: урок перевірки й корекції знань, навичок й умінь (за В.
Онищуком).
Методи й прийоми навчання: слово вчителя, бесіда, робота з
роздатковим матеріалом, написання твору.
Обладнання: підручник, перелік тем, запропонованих для контрольного
твору, таблиця «Вимоги щодо мовлення під час написання творчої
роботи», пам’ятка «Поради щодо написання твору», зразок письмової
роботи.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
Із допомогою таблиці «Вимоги до мовлення під час написання творчої
роботи» шестикласники пригадують, яким повинно бути мовлення, яких
правил.
Вимоги до мовлення під час написання творчої роботи
III. Оголошення теми, мети, завдань уроку
Яким повинно бути Яких правил мовлення потрібно
мовлення дотримуватись
Підпорядковуйте своє висловлювання темі,
1. Змістовним
основній думці; не пишіть зайвого
2. Послідовним Стежте за порядком викладу думок
Уживайте різноманітні слова і речення:
3. Багатим намагайтесь не повторювати тих самих слів і
однакових речень
4. Точним Використовуйте найбільш точні слова
Добирайте слова і вирази, які найбільш яскраво
5. Виразним
передають основну думку
Грамотно пишіть слова, правильно будуйте
6. Правильним
речення, зазначайте розділові знаки
Мотивація навчальної діяльності
Діти, ми завершуємо вивчення розділу «Пригоди і романтика». Ви
прочитали кілька прекрасних творів для дітей: «Тореадори з Васюківки»
Всеволода Нестайка; «Митькозавр із Юрківки, або Химера лісового озера»
Ярослава Стельмаха;
«Таємне Товариство боягузів, або засіб від переляку № 9» Лесі Ворониної.
Аналізуючи їх зміст, ви вчилися аналізувати стосунки, поведінку героїв
повістей, дорожити почуттям дружби, бути наполегливими у прагненні
подолати будь-які труднощі. А головне, що ми зрозуміли, — це те, що
життя без пригод не мало би змісту, не було б цікавим. Адже пригоди
ровесників — це не витівки заради шкоди. Їхні пригоди — це витвір
багатої уяви, фантазії, романтики в житті сучасної дитини. Це той світ
карколомних пригод, який заворожує і нас читачів. Це «щоденне відкриття
світу» у дитинстві назавжди залишається світлим образом на все життя.
ІV. Основний зміст уроку
Вступне слово вчителя
Поради щодо написання твору
Пам’ятка «Поради щодо написання твору-роздуму»
1. Зрозумійте, осмисліть тему майбутнього твору-роздуму.
 2. На підставі заголовку до твору визначте його проблему. Це й буде
зміст роботи.
3. Сформулюйте тезу, яка б відображала основну думку твору.
4. Проілюструйте тезу необхідними прикладами або доказами.
5. З’ясуйте послідовність наведення аргументів (доказів).
6. Уживайте вставні слова і словосполучення: на мою думку, до речі,
на жаль, по-моєму, отже, наприклад, таким чином; речення: «Я
вважаю», «Мені здається», які виступають засобами зв’язку між
частинами роздуму.
7. Висновки, аргументи (докази) намагайтеся виділяти в окремі абзаци.
8. Перевірте написане, виправте помилки.
Додатковий коментар.
Основна частина твору — це безпосереднє розкриття теми. Не слід
забувати, що назва твору лейтмотивом проходить через увесь текст, логіка
мислення учня повинна розвиватися від конкретної деталі до узагальнення
або навпаки — від загального до конкретного.
Вступ і висновки можуть бут и меншими за обсягом, але не можна
скорочувати основну частину, бо тоді розкриття теми твору не буде
достатнім.
Перелік тем, запропонованих для написання контрольного твору
(спроектовано на екран або записано на дошці):
«Дитинство — чарівний світ пригод і романтики» (за вивченими творами
Всеволода Нестайка, Ярослава Стельмаха, Лесі Ворониної).
«Світ карколомних пригод звичайного хлопчика Климка» (за повістю
«Таємне Товариство боягузів, або засіб від переляку №9» Лесі Ворониної).
«Цікаві пригоди Яви та Павлуші» (за повістю «Тореадори з Васюківки»
Всеволода Нестайка).
«Таємничі пригоди друзів» (за повістю «Митькозавр з Юрківки, або
Химера лісового озера» Ярослава Стельмаха).
Вибір теми учнями, її осмислення, складання плану.
Написання учнями твору
Редагування написаного на чернетці.
Переписування з чернетки в зошити для контрольних робіт.
V. Підсумок уроку
VI. Домашнє завдання
Дібрати повідомлення про життєвий і творчий шлях Леоніда Івановича
Глібова, прочитати його байки.
ЗАВДАННЯ 3.
МЕТОДИКА ЗАСТОСУВАННЯ РІЗНИХ НАВЧАЛЬНИХ МЕТОДІВ

Лекція. У шкільній освіті доречно застосовувати лекцію лише в старших

класах, більше того, більш доречним є використання лише її елементів:
перетворювати урок на лекційне заняття не варто. Вважаю, що метод
лекції доречий при вивченні особливостей певної літературної епохи,
біографії письменника, відомостей з теорії літератури. До того ж,
лекційний виклад матеріалу повинен унаочнюватися презентаціями,
схемами тощо, а також інтерактивними елементами: бесіда, постановка
проблемних питань. Наприклад, у 9 класі можна використати лекцію, щоб
розкрити загальну характеристику доби Просвітництва.
Приклад лекції з теми «Загальна характеристика доби
Просвітництва»
XVIII ст. увійшло в історію як доба Просвітництва - епоха змін і
оновлення. Вони зачіпали не якусь одну, а різні боки життя - релігію і
політику, освіту й виховання, культуру й мистецтво, науку і техніку.
Ідеалами Просвітництва стали мир, ненасильство, віротерпимість,
критичне ставлення до авторитетів (вільнодумство), свобода, добробут і
щастя людей.
Порівняно з неспокійним, наповненим війнами XVII ст., доба
Просвітництва була відзначена певною політичною стабільністю, ростом
економіки, покращанням побутових умов, культурними досягненнями. Ці
позитивні зрушення дозволяли сподіватися: життя людини можна змінити
на краще. Мислителі тієї епохи – просвітники — вірили в «природне
світло розуму». На їхню думку, людина, як істота розумна, покликана
перебудувати суспільство на розумних засадах, варто лише використати
закладені в кожному здібності. Для цього людей необхідно виховувати і
освічувати, а в суспільстві поширювати корисні знання і наукові
відкриття. На переконання просвітників, тільки за допомогою знань можна
було досягти добробуту й процвітання.
В якій країні, на вашу, думку зародились ідеї Просвітництва?
Чому?
Головні ідеї Просвітництва народилися в Англії. У XVII ст. вона
помітно випередила більшість європейських країн в історичному розвитку
і стала своєрідним зразком суспільного прогресу. Основи англійського
Просвітництва заклав видатний мислитель Джон Локк (1632-1704). Він
стверджував, що від народження всі люди створені рівними, а тому мають
природні права на життя, свободу і власність.
Після Англійської революції багато європейських філософів почали
відкрито говорити про недосконалість світу і пропонувати свої ідеї щодо
його переоблаштування. Їхні погляди багато у чому розрізнялися. Але
були ідеї, які вони запозичили один в одного, розвиваючи їх та
поширюючи по Європі. Так склалася особлива філософія —
Просвітництво, представників якої називали просвітниками. Серед
просвітників доцільно виділити Вольтера, Ж.Ж. Руссо, Д.Дідро, Ш. Л.
Монтеск`є.
Просвітники Основні ідеї навчання
Вольтер (Франсуа- Абсолютна монархія є рабством і тиранією. Ідеал
Марі Аруе, 1694– суспільного устрою — освічена монархія на чолі з
1778) королем-філософом. Реформи, які проводить
королівська влада, — ось шлях до «царства
розуму», до суспільства, де пануватимуть свобода,
рівність і власність. Необхідність знищення
релігійного фанатизму і марновірств. Негативне
ставлення до церкви поєднувалося з упевненістю
у необхідності релігії як засобу впливу на простих
людей. Вважав за необхідне скасування всіх
сеньйоральних повинностей
Шарль Луї Супротивник деспотизму, захисник свободи.
Монтеск’є (1689– Свобода — право робити те, що дозволене
1755) законом. Розробив вчення про розділення властей
на три гілки влади: виконавчої, законодавчої та
судової. Заперечення абсолютної монархії як
форми правління і заміна її монархією
конституційною (за зразком англійської).
Засудження нещадної податкової системи, що
розоряє народ. Захист недоторканності приватної
власності та особистої свободи громадян
Жан-Жак Руссо Джерело нерівності й усіх бід у суспільстві —
(1712–1778) приватна власність. Народ — джерело влади. Ідеал
суспільного устрою — демократична республіка
дрібних власників. Необхідність зрівняти багатих і
бідних
 Дені Дідро та його Енциклопедія містила статті, що пропагували нові
«Енциклопедія» політичні ідеї: невідчужуваність прав особи,
необхідність народного представництва,
несправедливість існування у суспільстві
привілейованих станів, рівність всіх перед
законом. Піддавали критиці абсолютну монархію
та закликали до її повалення, викривали
королівський двір. Виступали проти католицької
церкви і релігії, захищали селянство, позбавлене
землі і придушене податками. Виступали на захист
приватної власності і свободи підприємництва, за
розвиток промисловості та торгівлі
В епоху Просвітництва з’явилась нова вагома сила у суспільстві –
громадська думка. Середовищем прояву громадської думки були світські
салони, кав’ярні, де велись розмови про науку, філософію, політику.

Бесіда. На мою думку, це один з ключових методів на уроках

української літератури, яким можна досягти багатьох навчальних цілей –
проаналізувати образи, сюжет; перевірити засвоєння теоретичних знань
тощо.
Як приклад, можна навести систему питань для опрацювання твору
Дж. Олдріджа «Останній дюйм».
Питання для бесіди:
 Ким працював Бен?
 Чи хорошим він був пілотом? Доведіть цитатами з тексту.
 А чи таким же хорошим він був чоловіком і батьком?
Доведіть цитатами з тексту.
 Чому у нього не склалися стосунки з дружиною та сином?
 Чи можна, на вашу думку, зблизитися за тиждень?
 Отже, Бен рідко бував вдома і Деві постійно був з мамою, які
були між ними стосунки?
 Чому? Доведіть цитатами з тексту.
 Деві не ладнав з батьками. Хто ще крім батьків може
розрадити самотність 10-річного хлопчика?
 Чи мав Деві друзів? Чому? Доведіть цитатами з тексту.
 Ми дізнаємося, що Бен і Деві летять в Акулячу бухту. Де в
цей час знаходиться Джоанна? Чому не полетіла з ними?
  Охарактеризуйте Джоанну.
 Чи можна назвати Бена, Деві й Джоанну сім’єю?

Метод творчого читання. Цей метод сприяє активізації

безпосереднього, емоційного, естетичного сприймання твору; містить
прийоми виразного читання, прослуховування твору у виконанні актора,
автора (запис), переказування, коментування, ілюстрування. Читач
відгукується на текст на глибинному рівні, виявляє власні емоції, настрій,
розуміння. Вважаю, що цей метод найдоречніше поєднувати з
попереднім, бесідою.
Використання методу творчого читання для вивчення поезії «Ти
знаєш, що ти – людина?»
Учні самостійно читають поезію (мовчки). Після цього заслуховують її у
виконанні української акторки Н. Денисенко
(https://www.youtube.com/watch?v=dqL9KKDxuc8). Після чого вчитель
запитує учнів про враження. Далі педагог пропонує заслухати поезію у
виконанні автора, живий голос В. Симоненка
(https://www.youtube.com/watch?v=4CUX5OZ4ZK4). І запитує, чи таким
вони уявляли голос автора, чиє виконання більше сподобалось, чому?

Самостійна робота. Самостійну роботу можна використовувати на різних

етапах навчання, як для перевірки знань, умінь та навичок, так і для
вивчення нового матеріалу, коли учні самостійно засвоюють неважку
тему. Популярною сьогодні є робота за чек-листом, як один із способів
організувати самостійну роботу учнів.
Чек-лист для самостійного опрацювання теми «Коран» у 8 класі
 Інтерактивні методи навчання
Робота з інтерактивними модулями навчання. По суті, це
різновид ігрового навчання, чий позитивний вплив на процес активізації
пізнавальної та розумової діяльності учнів доведено педагогічною наукою.
Прийом полягає у виконанні на SMART-дошці створених вчителем
інтерактивних вправ. Для цього використовуються різні сервіси – Kahoot,
Plickers, Quizizz, проте беззаперечну першість за популярністю серед
педагогів має Learningapps.
Приклад використання інтерактивного модуля навчання для
характеристики лиса Микити з казки І. Франка «Фарбований лис». Учні
вивчають її в 5 класі, тому такий модуль допоможе їм не лише
охарактеризувати героя, а й вчитися інтерпретувати текст.
Робота в малих групах. Цей метод можна використати в 5 класі при
вивченні казки Г. К. Андерсена «Снігова королева». Учнів розподілити на
невеликі групи 4-6 чоловік. Дітям дати завдання літературне доміно до
казки, яке вони мають скласти, граючи за правилами звичайної гри
«Доміно».
 Мозковий штурм — метод опитування, за якого приймаються будь-
які відповіді учасників щодо обговорюваної теми. Осучаснити його можна
через використання «входження в картину», коли учням пропонується
ілюстрація та система з стандартних питань до неї, як наслідок учні
намагаються передбачити за ілюстрацією, про що йтиметься у творі.
Наприклад, можна використати цей метод перед початком вивчення казки
О. Вальда «Хопчик-Зірка», запропонувавши учням ілюстрацію і питання
до неї.