Викладання зарубіжної літератури як науки передбачає вивчення та аналіз

творів зарубіжних авторів з метою розкриття їхньої культурної, історичної та

естетичної значущості. Основні етапи методики викладання зарубіжної
літератури як науки включають:
1. Вивчення теорії літератури. Це передбачає ознайомлення з основними
теоретичними підходами до аналізу літератури, такими як
структуралізм, постмодернізм, фемінізм, культурологія та інші. Також
важливо ознайомити студентів з основними поняттями
літературознавства, такими як жанр, тема, сюжет, персонаж, стиль та
інші.
2. Вивчення історії літератури. Це передбачає ознайомлення студентів з
історичними та культурними контекстами, в яких були написані твори
зарубіжних авторів. Важливо також дослідити основні тенденції та
розвиток зарубіжної літератури від античності до сучасності.
3. Аналіз творів зарубіжних авторів. Це передбачає детальний аналіз
текстів зарубіжних авторів з точки зору їхнього стилю, жанру, сюжету,
персонажів та інших аспектів. Важливо звернути увагу на особливості
мови та образного світу творів, а також на їхню співвіднесеність з
культурним та історичним контекстом.
4. Порівняння творів зарубіжних авторів. Це передбачає порівняння та
аналіз творів різних авторів, жанрів, епох та культур. Важливо
звернути увагу на подібності та відмінності між творами, а також на
спільні теми та ідеї, які вони відображають.

5. Вивчення критики та рецепції. Це передбачає ознайомлення студентів

зі сприйняттям творів зарубіжних авторів у різні епохи та культури.
Важливо дослідити, як твори отримували оцінки від критиків та як їх
сприймали читачі в різні часи.
6. Проведення дискусій та семінарських занять. Це передбачає
організацію активної роботи з текстами, проведення дискусій та
дебатів щодо тлумачення творів зарубіжних авторів. Важливо дати
студентам можливість висловлювати свої думки та аргументувати свої
позиції з використанням теоретичних підходів та історичного
контексту.
7. Робота зі джерелами. Це передбачає ознайомлення студентів з різними
джерелами, які допоможуть зрозуміти твори зарубіжних авторів,
такими як листування, документи, біографії та інше. Важливо вивчити
особливості роботи зі згаданими джерелами та їхню значущість для
розуміння творів зарубіжних авторів.
 Викладання зарубіжної літератури як науки є складним та
багатоаспектним процесом. Однак, він є надзвичайно важливим для
розвитку культури та освіти в сучасному світі. Вивчення зарубіжної
літератури допомагає розширювати кругозір та розвивати критичне
мислення студентів, а також дає можливість поглибити знання про
культуру та історію різних країн та епох.

Літературна освіта є однією з ключових складових нової української школи.

Мета літературної освіти - формування критичного мислення та розвиток
емпатії учнів, розширення їхнього кругозору та підвищення культурного
рівня.
Основні принципи літературної освіти в новій українській школі:
1. Інтегрованість. Літературна освіта повинна бути інтегрованою з
іншими предметами, зокрема з історією, мистецтвом, філософією,
мовою та літературою української діаспори.
2. Активність учнів. Учні повинні бути активними учасниками у процесі
вивчення літератури, виконувати різноманітні творчі завдання, брати
участь у дискусіях та проектах.
3. Інтерактивність. Навчання повинно базуватися на діалозі та взаємодії
між вчителем та учнем, а також між учнями.
4. Компетентність вчителя. Вчителі літератури повинні мати достатній
рівень компетентності у своєму предметі та вміти застосовувати
різноманітні педагогічні методики.
5. Розвиток мовленнєвих та читацьких навичок. Учні повинні
вдосконалювати свої мовленнєві та читацькі навички через регулярні
читання, виконання творчих завдань та взаємодію зі своїми
однолітками та вчителем.
6. Повага до культурних традицій. Учні повинні поважати культурні
традиції інших країн, а також вивчати та досліджувати літературу
інших культур.
Основні методи літературної освіти в новій українській школі:
 Аналіз літературних творів. Учні повинні вивчати літературні твори,
аналізувати їх зміст, стиль та мову, розуміти авторську інтенцію та
історичний контекст.
  Творчі завдання. Учні повинні виконувати різноманітні творчі
завдання, наприклад, писати есе, створювати вірші та оповідання,
досліджувати теми, пов'язані з літературою.
 Дискусії та проекти. Учні повинні брати участь у дискусіях,
обговореннях та проектах, пов'язаних з літературою, щоб розвивати
своє критичне мислення та емпатію.
 Взаємодія з вчителем та однолітками. Учні повинні взаємодіяти з
вчителем та однолітками, обмінюватися думками, досвідом та ідеями,
щоб розвивати свої навички та збагачувати свій кругозір.
 Використання сучасних технологій. Учні повинні використовувати
сучасні технології, такі як інтернет-ресурси, відео та аудіо матеріали,
для поглибленого вивчення літератури та розвитку своїх навичок.
 Взагалі, літературна освіта в новій українській школі є не тільки
засобом вивчення літератури, а й засобом розвитку критичного
мислення, емпатії та культурного рівня учнів. Вона базується на
інтегрованому навчанні, активній участі учнів у процесі вивчення,
діалозі та взаємодії між вчителем та учнем.

Курс зарубіжної літератури - це один із найважливіших предметів у системі

загальної середньої освіти. Вивчення зарубіжної літератури в школі
допомагає формувати культурну та моральну свідомість учнів, розвивати
критичне мислення та логічне мислення, а також поглиблювати знання про
світову культуру і історію.
Історія шкільного курсу зарубіжної літератури починається з початку XX
століття, коли на території України з'являються перші реальні можливості
для вивчення літератури інших країн. У 1913 році Міністерство народної
освіти Російської імперії затвердило нову програму зарубіжної літератури
для гімназій та реальних училищ. Протягом XX століття програми курсу
зарубіжної літератури зазнавали багатьох змін і доповнень.
У період СРСР курс зарубіжної літератури був скорочений та перероблений у
зв'язку з введенням ідеологічного контролю в освіті. В курсі зарубіжної
літератури обов'язково вивчалися твори соціалістичного реалізму, а
література Заходу трактувалася з точки зору класової боротьби.
З розпадом СРСР і відродженням незалежної України курс зарубіжної
літератури став більш демократичним і дозволяє вчителям вибирати твори зі
списку згідно з власними педагогічними поглядами та з урахуванням
особливостей класу та індивідуальних потреб учнів.
Сучасний курс зарубіжної літератури включає твори різних жанрів, від епосу
та лірики до драматургії та прози. До нього входять твори класиків світової
літератури, таких як Вільям Шекспір, Шарль Діккенс, Іван Тургенєв, Федор
Достоєвський, Габріель Гарсіа Маркес, Альбер Камю та інших. Курс також
включає сучасні твори, що відображають сучасні соціальні проблеми та
відбивають нові тенденції у світовій літературі.
Основна мета курсу зарубіжної літератури - розширити світогляд учнів,
розвинути їхні здібності до аналізу та критичної оцінки текстів, навчити
знаходити відповіді на складні питання, розвивати творчу уяву та письмові
навички. Також вивчення зарубіжної літератури дає можливість учням
підготуватися до вступу до вищих навчальних закладів та отримати глибші
знання про світову культуру та літературу.

Принципи побудови програм з зарубіжної літератури можуть відрізнятися

в залежності від країни та системи освіти. Однак, загалом, програми
зарубіжної літератури мають наступні принципи:
1. Системність: програма має бути побудована як система, яка включає в
себе зміст, завдання, форми та методи навчання, оцінювання та
контролю знань та навичок учнів.
2. Послідовність: програма повинна бути побудована з урахуванням
послідовності вивчення творів залежно від їх складності та культурної
важливості.
3. Відкритість: програма має дозволяти вчителю вибирати твори для
вивчення, з урахуванням потреб та інтересів учнів, а також змінювати
підхід до вивчення матеріалу.
4. Розвивальний підхід: програма має сприяти розвитку критичного
мислення, творчості та комунікативних навичок учнів.
Структура програми зарубіжної літератури може відрізнятися в залежності
від країни та системи освіти. Проте загальна структура може включати
наступні елементи:
1. Вступ: опис мети та завдань курсу, змісту та організації навчання.
2. Огляд літератури: огляд літератури, яку планують вивчати, згрупованої
за країнами, періодами, жанрами тощо.
3. Конкретні твори: опис конкретних творів, які планують вивчати, їх
структури, аналізу та інтерпретації.
 4. Форми та методи навчання: опис форм та методів навчання, які будуть
використовуватись для вивчення творів.
5. Оцінювання та контроль знань: опис форм та методів оцінювання та
контролю знань та навичок учнів, що відповідають меті та завданням
курсу.
6. Завершення: підбиття підсумків курсу та опис дальших можливостей
розвитку вивчення зарубіжної літератури.
Для побудови ефективної програми зарубіжної літератури необхідно
враховувати національні традиції та культурні особливості країни, де вона
буде використовуватись. Також важливо враховувати вікові та індивідуальні
особливості учнів, щоб підібрати відповідні форми та методи навчання. Крім
того, необхідно віддавати увагу розвитку навичок критичного мислення,
творчості та комунікації, що допоможе учням розвивати свій потенціал та
успішно використовувати знання в майбутньому.

Принципи викладання зарубіжної літератури в школі можуть відрізнятися

в залежності від країни та системи освіти. Проте загалом, принципи
викладання зарубіжної літератури в школі мають наступні особливості:
1. Розвиток культурної компетенції учнів. Основним завданням
викладання зарубіжної літератури є формування культурної
компетенції учнів, тобто розвиток їхньої здатності розуміти, сприймати
та аналізувати культурні явища та взаємодіяти з культурною
спадщиною світу.
2. Розвиток мовленнєвої компетенції учнів. Вивчення зарубіжної
літератури сприяє розвитку мовленнєвої компетенції учнів, що полягає
у розвитку навичок правильного та грамотного висловлювання думок,
розуміння мовних норм та особливостей.
3. Розвиток критичного мислення та аналітичних навичок. Вивчення
зарубіжної літератури має сприяти розвитку критичного мислення
учнів, тобто здатності оцінювати та аналізувати текст, розуміти його
зміст та висловлювати власні думки щодо нього.
4. Використання інтерактивних технологій та інтерактивного навчання.
Для ефективного викладання зарубіжної літератури можна
використовувати інтерактивні технології та методи навчання, такі як
рольові ігри, дискусії, проекти, віртуальні екскурсії тощо.
5. Індивідуалізація навчання. Викладання зарубіжної літератури має бути
індивідуалізованим, тобто кожен учень мав можливість вибирати твори
 залежно від своїх інтересів та здібностей, а також отримував
індивідуальну підтримку вчителя. Індивідуалізація навчання дозволяє
краще враховувати потреби та можливості кожного учня, підвищує
мотивацію до навчання та підтримує розвиток індивідуальних
здібностей.
6. Посилення міжпредметних зв'язків. Викладання зарубіжної літератури
має сприяти посиленню міжпредметних зв'язків, зокрема з історією,
мистецтвом, мовою та іншими предметами. Це дозволяє більш глибоко
розуміти культурну спадщину та розвивати комплексне мислення
учнів.
7. Активна участь учнів у процесі навчання. Викладання зарубіжної
літератури має бути орієнтоване на активну участь учнів у процесі
навчання. Це може бути досягнуто за допомогою різноманітних
методів активного навчання, таких як групова робота, проекти,
дослідження, самостійна робота тощо.
Загалом, принципи викладання зарубіжної літератури в школі мають на меті
розвиток культурної та мовленнєвої компетенції, критичного мислення та
аналітичних навичок учнів, використання інтерактивних технологій та
індивідуалізацію навчання. Для досягнення цих цілей необхідно
орієнтуватися на активну участь учнів у процесі навчання та посилити
міжпредметні зв'язки.