Professional Documents
Culture Documents
Сучасні тенденціїї
Сучасні тенденціїї
Вступ.................................................................................................................................3
1. Сучасні тенденції викладання зарубіжної літератури в школі..........................5
2. Методика використання інноваційних форм і методів навчання на уроках
зарубіжної літератури..................................................................................................9
3. Застосування сучасних інформаційних технологій при викладанні
зарубіжної літератури в школі..................................................................................12
Висновки........................................................................................................................18
Список використаних джерел та літератури...............................................................20
Додатки...........................................................................................................................22
2
Вступ
4
1. Сучасні тенденції викладання зарубіжної літератури в школі
5
Вивчення курсу зарубіжної літератури у навчальних закладах передбачає
формування широкої читацької компетенції молодих поколінь, яка базується на
знаннях і уміннях пізнавального і творчого типу, соціальних навичках,
світоглядних переконаннях тощо, розвиток їхніх духовно-ціннісних орієнтацій та
естетичних потреб, виховання особистості, здатної цінувати явища класичної й
сучасної культури. Це дозволяє сприяти формуванню в учнів уявлень про єдність
світового літературного, культурного й цивілізаційного процесу.
Серед інноваційних педагогічних технологій важливо виділити
інтерактивне навчання, використання інтернетних і комп'ютерних технологій та
дослідницьку діяльність учнів.
Перед сучасними вчителями літератури постає питання про те, яким
повинен бути сучасний урок літератури. Сучасна школа має рішуче відмовитися
від стереотипів, тиражування одинакових „стандартних” уроків, під час яких
нівелюються індивідуально-творчі здібності словесника та його вихованців [5, с.
36].
Можна виділити такі основні риси сучасного уроку літератури:
- Дух творчих пошуків, широке залучення учнів до навчального
процесу;
- Науковість;
- Емоційність;
- Раціональне використання методів і прийомів;
- Застосування інноваційних технологій;
- Урахування специфіки інонаціонального та іномовного твору, котрий
подається у перекладі;
- Особисто зорієнтоване навчання учнів.
Відомий в Україні методист Н. Волошина стверджує, що урок літератури
сьогодні - це витвір мистецтва, в якому присутні і краса, і натхнення думки, і
радість пошуків, створені спільними зусиллями учня і вчителя [17, с. 14].
Отже, ми бачимо, що сучасний урок літератури - це засіб формування
соціально компетентної особистості учня, здатної оцінювати явища класичного та
6
сучасного мистецтва. Головною умовою ефективності сучаного уроку є
використання таких методичних підходів, які передбачають позицію учня як
активного співтворця уроку. Таким чином, сучасний урок літератури вимагає
переосмислення пріоритету певних методів, прийомів та видів навчальної
діяльності. Тому закономірно, що перевага останнім часом надається
різноманітним інтерактивним формам роботи, серед яких поширення набуває
навчальна взаємодія учнів у парах, мікрогрупах, групах, що здебільшого
застосовуються під час пошуку інформації, виконання практичних завдань,
підготовки диспутів, семінарів, різноманітних творчих завданнь.
Деякі методисти дослідили і запропонували наступні ознаки сучасного
уроку зарубіжної літератури:
- Дух творчого пошуку, залучення учнів до процесу навчання;
- Научність;
- Емоційність;
- Раціональне використання методів и прийомів;
- Використання інноваційнних технологій;
- Використання специфіки іншомовного твору, який вивчається у
перекладі;
- Особистісна орієнтація на учнів [6, с. 53].
Серед інноваційних технологій у сучасній школі набувають поширення
наступні: інтерактивне навчання, компаративне навчання, комп'ютерне навчання.
Щоб активізувати пізнавальну діяльність сучасного учня, педагог теж має
бути сучасним і реалізувати свої професійні здібності не тільки в самостійному
творчому пошуку, а й в колективному, разом з учнями. Саме під час такого
співробітництва формується культура навчальної праці, вміння визначати мету,
виробляти стратегію дій, розвивається самостійність мислення, створюється
ситуація успіху.
Щоб розвинути творчі здібності учнів, поступово та систематично залучати
до самостійної пізнавальної діяльності, щоб забезпечити співпрацю між учнями та
учителем, традиційного уроку недостатньо. Для цілеспрямованого і постійного
7
розвитку творчих можливостей дітей необхідно, щоб методи, організаційні форми
та засоби навчання відповідали цілям і задачам навчальної та творчої діяльності.
Отже, розвитком творчого мислення на уроках необхідно керувати [6, с. 62].
Серед методів, що позитивно впливають на розвиток творчого потенціалу
варто виділити такі:
- ігрові методики, серед яких особливе місце відводиться розвивальним,
оскільки їх головна мета – сприяння творчому мисленню, підвищення інтересу до
вивчення предмету;
- пошуково-дослідницький метод, який особливо ефективний у старшій
ланці школи;
- методика проблемного навчання, яка надає можливості і умови для
творчого засвоєння інформації;
- метод проектного навчання як засіб організації самостійної діяльності
учнів.
Саме вони сприяють формуванню в учнів умінь і навичок, виробленню
особистих цінностей, створюють атмосферу співробітництва, творчої взаємодії у
навчанні [3, с. 215].
Інтерактивне навчання дозволяє розв'язати одразу кілька завдань: розвиває
комунікативні вміння й навички, допомагає встановленню емоційних контактів
між учасниками процесу, забезпечує виховне завдання, оскільки змушує
працювати в команді, прислухатися до думки кожного.
Отже, сучасні соціальні умови підвищують вимоги до професійного рівня
особистості, націлюють на формування людини ініціативної, самостійної,
наділеної творчим мисленням. Гостро стоїть проблема розвитку творчих
здібностей особистості, творчої уяви, інтуїтивного мислення, оригінальних
способів дій, відходу від шаблонів.
Головне завдання вчителя літератури – сформувати таку особистість, яка
здатна створити й розвивати цінності громадянського суспільства. А для цього
слід пробудити у дітей інтерес до знань [2, с. 25].
8
2. Методика використання інноваційних форм і методів навчання на
уроках зарубіжної літератури
9
навчання. Вони опираються на образ не мислення, фантазію, уяву учнів [5, с. 63-
64].
Пошук інновацій у формах навчання привів до появи нестандартних уроків.
Серед найбільш розповсюджених типів нестадартних уроків виступають ділові
ігри, прес-конференції, урок типу КВК, урок-конкурс, урок-«суд», уроки-
концерти, рольові ігри, конференції, семінари, екскурсії, урок-подорож,
урок-«літературне кафе».
Класифікація нестандартних уроків різна. Науковці дають підстави заявити,
що форми уроків, які застосовуються в сучасній старшій школі є різноманітними:
- бінарні уроки;
- віршовані (римовані) уроки;
- інтегровані (міжпредметні) уроки;
- уроки-дискусії (урок-діалог, урок-диспут, урок запитань і відповідей,
урок-засідання, урок-круглий стіл, урок-конгрес, урок-практикум, урок -прес-
конференція, урок-проблемний стіл, урок-семінар, урок-суд, урок-телеміст);
- уроки-дослідження (урок-знайомство, урок-панорама ідей, урок-
пошук, урок-самопізнання, урок «Слідство ведуть знатоки», урок «Що? Де?
Коли?»);
- уроки-звіти (урок-аукціон, урок-залік, урок-захист, урок-інтерв’ю,
урок-екзамен, урок-ерудит, урок-композиція, урок-концерт, урок-огляд знань,
урок-презентація, урок-ярмарок);
- уроки-змагання (урок — брейнг-ринг, урок-вікторина, урок-КВД —
конкурс винахідливих та допитливих, урок-КВК — конкурс веселих та кмітливих,
урок-конкурс, урок-мозкова атака, урок-турнір);
- уроки-мандрівки (урок-екскурс, урок-екскурсія, урок-марафон, урок-
подорож);
- уроки - сюжетні замальовки (урок-віночок, урок-вечорниці, урок-
драматизація, урок-казка, урок-картинна галерея, урок-ранок, урок-спектакль,
урок-фестиваль, урок-усний журнал) [14, с. 18].
10
Завдання педагога — не тільки чітко усвідомлювати мету кожного окремого
уроку, а й розуміти важливість проведеного заняття як органічної ланки
загального ланцюжка даної теми, розділу, курсу, циклу, всього навчально-
виховного процесу.
Однією з нових форм організації розвитку пізнавальної активності учнів і
розвитку їхньої самостійності є Лепбук. Це саморобна паперова книжечка з
кишеньками, де дитина може діставати, перекладати, складати на свій розсуд
різноманітний матеріал. По суті лепбук являє собою папку або міні-книжку, в якій
систематизовані знання з якоїсь теми. Теми можуть бути як широкі («Література
доби Бароко», «Символізм як літературний напрям»), так і вузькі («Життєвий і
творчий шлях Вальтера Скотта», «Образ Полліанни»). У такій книжці багато
кишеньок та конвертиків, що містять необхідний систематизований матеріал (у
тому числі ілюстративний) для вивчення і закріплення знань по темі [11].
Лепбуки допомагають швидко і ефективно засвоїти нову інформацію і
закріпити вивчене в пізнавально-ігровий формі. Ці тематичні посібники мають
яскраве оформлення. Цей вид роботи можна застосовувати як форму групової
роботи, тому що одна дитина за урок не зможе систематизувати матеріал і
оформити роботу, а для групи – це посильна робота. Дітям цей вид роботи дуже
подобається і вони змагаються, у кого вийдуть оригінальніші кишеньки і їхній
інформаційний зміст.
У ході роботи з тематичним матеріалом учні проводять спостереження,
виконують завдання, вивчають і закріплюють іфнформацію. Згодом, маючи під
рукою готову тематичну папку, дитина може освіжити свої знання з тієї чи іншої
теми.
Лепбук – підсумковий результат спільної роботи з дітьми по тій або іншій
темі. Його виготовленню повинні передувати уроки вивчення матеріалу. У такому
випадку учень буде готовий до виготовлення тематичної папки.
В сучасній педагогіці все більшої популярності набуває метод сторітелінгу,
при якому пояснення нової інформації, необхідної для запам’ятовування,
відбувається за допомогою захоплюючих емоційних історій.
11
Сторітелінг (storytelling) – це мистецтво розповідати історії з метою
навчання, керування шляхом донесення змісту повідомлення за допомогою
спеціальної методики. Розповідати захоплюючі історії може вчитель (наприклад,
на початку вивчення теми – для того, аби вмотивувати учнів чи допомогти
запам’ятати складну інформацію). Учні його пасивно слухають, а тому такий
сторітелінг називають пасивним. Активний сторітелінг – це самостійне
розповідання історій учнями, яке вчитель може практикувати або впродовж
вивчення теми або наприкінці її, аби закріпити набуті знання. Для того, щоб
створити історію, яка захоплюватиме учнів, перш за все необхідно придумати
цікавий сюжет, вигадати героя (їв), додати цікаві події, які підведуть до потрібних
висновків [7, с. 3-4].
Вивчаючи той чи інший твір, учні можуть перевтілившись в персонажа,
розповісти однокласникам та вчителю про себе – про свої переживання та
пригоди, думки, взаємини з іншими, плани на майбутнє тощо.
Використовуючи цей метод, діти вчаться більш аналізувати й зіставляти
важливі факти, продумувати структуру публічного виступу. Для слухачів це теж
має хороший ефект: імовірність того, що вони запам’ятають літературний твір і
конкретні моменти з нього, значно зростає. Адже тепер в уяві закріпиться стійка
асоціація: літературний твір — цікавий виступ когось з однокласників. Також
вправа розвиває емоційний інтелект і здатність до емпатії.
Отже, використання сучасних педагогічних технологій збільшує
пізнавальну самостійність учнів та мотивує потребу розвитку їхньої читацької
культури.
Висновки
18
На сучасному етапі розвитку освітньої системи в процесі викладання
зарубіжної літератури зростає роль інноваційних технологій, використання яких
значно сприяє піднесенню якості та інтенсивності навчального процесу,
приверненню уваги учнів до найкращих надбань світової літератури. Одним із
продуктивних і перспективних напрямів такої роботи є використання
можливостей комп’ютерної техніки, за допомогою якої насамперед якнайкраще
вирішується проблема забезпечення вчителя й учня художніми текстами та
науково-методичною літературою.
19
Список використаних джерел та літератури
20
8. Ніколенко О. Когнітивне картування як технологія формування
літературних компетентностей у сучасну добу. Всесвітня література в школах
України. 2018. № 2. С. 2-7. № 3. С. 6-8.
9. Ніколенко О. Компетентність - сходинки до сучасного світу.
Інтеграція учнів у сучасний світ - головне завдання нової української школи.
Всесвітня література в школах України. 2018. № 1. С. 2-7.
10. Небеленчук І. Елементи компаративного аналізу в шкільному
вивченні як засіб формування навчально-дослідницьких умінь школярів.
Всесвітня література в школах України. 2017. № 6. С. 38-43.
11. Осадчий В., Осадча К. Інформаційно-комунікаційні технології у
процесі розвитку візуального мислення майбутніх учителів: [Електронний
ресурс]. – Режим доступу:
12. Про Національну доктрину розвитку освіти : Указ Президента
України від 17.04.2002 р. N 347/2002. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/347/2002 (дата звернення: 30.11.2019).
13. Сірко А. Г. Використання новітніх педагогічних технологій на уроках
зарубіжної літератури в 9-му класі: розробка. Зарубіжна література в школі
(Осн.). 2017. № 21/22. С. 32-39.
14. Сорока І. І. Кроссенс як засіб розвитку логічного і неординарного
творчого мислення учнів на уроках зарубіжної літератури. Зарубіжна література
в школі (Осн.). 2017. № 9/10. С. 14-25.
15. Тітаренко Л. М. Євроінтеграція у вивченні літератури в школі.
Зарубіжна література в школі (Осн.). 2017. № 17/18. С. 4-6.
16. Тіхоненко С. Хронотопічний аналіз як шлях пізнання феномену
літературного твору. Всесвітня література в школах України. 2015. № 11. С. 8-12.
17. Шкідін Н. Т. «Віяло асоціацій» як метод узагальнення учнівських
знань. Зарубіжна література в школі (Осн.). 2018. № 5/6. С. 13-15.
18. Шкідін Н. Т. Метод літературної географії на уроках зарубіжної
літератури. Зарубіжна література в школі (Осн.). 2018. № 5/6. С. 16-17.
21
Додатки
2. Meme generator
– безкоштовна програма для створення мемів, яку можна використовувати
через браузер комп`ютеру чи, завантаживши застосунок на смартфон.
Переваги:
більше 900 шаблонів старих та нових мемів;
вибірки популярних мемів за певний період;
22
можливість завантажити власне зображення із визначенням меж
текстового поля;
наявність теки «Вибране», куди можна додавати вподобані
зображення;
можливість поділитись власним мемом у соціальних мережах;
пошук популярних мемів, створених іншими користувачами, за
певним тегом.
3. Meme arsenal
– безкоштовний онлайн-генератор мемів і коміксів.
Переваги:
можливість створювання мему не лише на єдиному зображенні, але і
генерації коміксу;
зручний пошук шаблонних зображень (за ключовим словом, тегом,
серед популярних чи нових, зі світлин, малюнків чи коміксів);
налаштування розміру букв, центрування та положення тексту у
завантаженому і шаблонному файлі при створенні мему.
23
Word Art (Tagul)
– багатофункціональний англомовний сервіс для створення хмар слів. З
його допомогою можна створювати яскраві хмари різної форми. Однак недоліком
цієї програми є певне спотворення шрифтів при відображенні кирилиці.
Wordcloud.pro
– російськомовний слово-генератор, що дозволяє створювати яскраві хмари
певних форм (з використанням базових шаблонів чи авторські).
Програма має безкоштовну версію з базовими можливості та платну версію
pro.
Ключові переваги Wordcloud.pro:
наявність російсько- та англомовного інтерфейсів програми;
легка зрозуміла навігація сайтом;
створення власної хмари слів у 3 кроки;
наявна бібліотека базових шаблонів у 2-3 кольорах.
Використання яскравої графіки у вигляді хмар слів на уроках дозволить
зробити акценти на ключових моментах із теми вивчення. Це, у свою чергу,
24
сприяє переосмисленню та систематизації навчального матеріалу. До того ж,
використання різних кольорів, шрифтів та форм хмар дозволить учням швидше
опанувати новий матеріал завдяки активному залученню зорової пам'яті.
25