Professional Documents
Culture Documents
81491
81491
Однією з істин моєї педагогічної віри є безмежна віра в виховну силу книги.
Школа – це насамперед книга. Книга – це могутня зброя. Розумна, натхненна
книга часом вирішує долю людини.
В.О.Сухомлинський
Опис системи роботи
Вступ
Актуальність теми.
Методична тема, над якою я працюю, обрана не випадково. Адже у
Концепції літературної освіти в 11-річній загальноосвітній школі сказано, що
«головною метою літературної освіти є виховання творчого читача із
самостійним критичним мисленням, формування гуманістичного світогляду,
загальної культури, естетичних смаків особистості».
Стратегічним загальнодержавним завданням розбудови української освіти на
початку нового тисячоліття є створення умов для особистісного зростання і
творчого самовираження кожного громадянина нашої держави. Реалізація
«Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті» спрямована на
формування покоління, здатного «навчатися протягом життя, оберігати і
примножувати цінності національної культури та громадянського суспільства,
розвивати і зміцнювати суверенну, незалежну, демократичну, соціальну та
правову державу як невід’ємну складову європейської та світової спільноти».
Модернізація змісту освіти має відбуватися у контексті Болонського процесу,
метою якого є створення єдиного європейського освітнього простору.
Підтримка читання – це стратегічно важливий елемент культури, інструмент
підвищення інтелектуального потенціалу нації, творчого розвитку особистостей
та соціальної активності українського суспільства. Сучасний навчально-
виховний процес спрямований на виховання учня – суб’єкта культури і власної
життєтворчості. Школа, учитель, класний керівник мають забезпечити духовний
розвиток і саморозвиток особистості, навчити вихованців мистецтву творити
себе і своє життя.
Велику роль у цьому процесі відіграє книга. Тому пропаганда читання,
виховання інформаційно-бібліографічної та читацької культури, формування
вміння користуватися бібліотекою, її послугами, книгою, довідковим апаратом,
розвиток пізнавальних інтересів – пріоритетні напрямки спільної діяльності
педагогів, бібліотеки, батьків.
Теоретична база досвіду.
Обґрунтовуючи практичну значущість і актуальність представленого
педагогічного досвіду, спираюся на праці таких видатних педагогів та
науковців, як А. Шмельов, А. Бельцер (інтерактивні технології), В. Безпалько,
Ф. Штейнбук, Н. Нев’ярович, В. Мухін, О. Гузь, І. Переденко.
Окремі аспекти досліджуваної проблеми уже перебували в колі наукових
інтересів видатних українських та зарубіжних учених. Так, літературознавчою
основою дослідження стали праці О. Потебні, І. Франка, О. Білецького, М.
Бахтіна, Ю. Лотмана, Ю. Борєва, Р. Барта, Р. Гром’яка, В. Прозорова, В. Ізера, Г.
Яусса, У. Еко, Р. Інгардена та інших.
3
Суттєво вплинули на розвиток читацької культури школярів дослідження
відомих педагогів та психологів К. Ушинського, А. Макаренка,
В. Сухомлинського, П. Каптєрєва, П. Блонського, Л. Виготського, Д. Ельконіна,
С. Рубінштейна, О. Леонтьєва, О. Никифорової, Л. Жабицької, Р. Бамбергера, Л.
Бєлєнької та інших.
Проблема розвитку читацької компетенції особистості в процесі вивчення
літератури має глибокі традиції і в історії методики. Так, у ХІХ - на початку ХХ
століття прогресивні педагоги Ф. Буслаєв, В. Водовозов, В. Острогорський, В.
Стоюнін, І. Огієнко та інші запропонували своє бачення шляхів розвитку
читацької діяльності школярів. На найкращих традиціях розвитку наукової
думки розглядали зазначену проблему відомі методисти В. Голубков, Г.
Гуковський, М. Рибникова. Вони вважали вдумливе читання тексту твору,
єдність емоційного сприйняття та глибокого критичного аналізу запорукою
успішної літературної освіти.
У ХХ столітті проблема формування читацьких інтересів і потреб як
засобів пізнання світу та самопізнання особистості залишається в центрі уваги
методичної науки та практики. У працях Т. Бугайко, Ф. Бугайка, Л. Айзермана,
Г. Бєлєнького, Є. Пасічника, В. Маранцмана, С. Гуревича, Л. Мірошниченко, Є.
Квятковського, Н. Волошиної, І. Збарського та інших пропонуються ефективні
шляхи вирішення поставленої проблеми. Водночас узагальнений аналіз
результатів навчання школярів, теоретичні та емпіричні спостереження,
соціологічні дослідження, численні матеріали фахової преси останніх років
дають підстави констатувати загальне падіння читацької культури в
суспільстві, зниження інтересу до літератури. Особливо гостро ця проблема
постала при вивченні літератури у старших класах, коли процес читання
школярів стає менш керованим з боку вчителя.
Серед причин, що спричинили розвиток негативної тенденції, можна
виділити такі чинники об’єктивного та суб’єктивного характеру, як зниження
економічного та морально-культурного рівня життя нашого суспільства; засилля
мас-медійної культури; захоплення сучасної молоді комп’ютерними
технологіями та Інтернетом; перевантаження навчальних програм, а звідси брак
у школярів вільного часу для читання; відсутність комплексної програми
розвитку читацької культури особистості.
Незважаючи на актуальність означеної проблеми для української школи,
теоретичне обґрунтування і практичне впровадження методичної системи
формування широкої читацької активності школярів у процесі вивчення
літератури ще не знайшли свого необхідного висвітлення в концептуальних
методичних розробках. Отже, аналіз реального стану вказаної проблеми дає
змогу зробити висновок про те, що в сучасній українській школі постала
нагальна потреба створення науково обґрунтованої та практично
випробуваної технології розвитку читацької діяльності учнів у процесі
вивчення літератури, що й зумовило вибір теми дослідження.
Об'єкт дослідження – процес формування читацьких компетентностей у
школярів.
Предмет дослідження – читацькі уміння і навички школярів.
4
Мета дослідження – теоретично обґрунтувати шляхи формування читацьких
навичок і умінь учнів, прослідкувати проблему формувань читацьких
компетентностей у школярів.
Мета мого досвіду – формування читача як високодуховної, інтелектуальної,
морально активної та творчої особистості.
Завдання дослідження – накреслити шляхи формування інтересу до книги,
любові до читання, прищеплювати уміння і навички, корисні для життя і
подальшого навчання, залучити дітей до щоденного самостійного читання в
школі і вдома.
Напрями досвіду, цілі і завдання читання вміщено у додатку. ( Додаток 1). З
урахуванням зазначених цілей і завдань мовного компонента освітньої галузі
виділяються 4 змістові лінії (додаток 2). Згідно цих змістових ліній я намітила
свої кроки щодо розв’язання проблеми, над якою працюю. (Додаток 2).
Можна навчитися читати трояко:
- читати і нічого не розуміти; - читати і розуміти ;
- читати і розуміти навіть те, про що не написано.
Читання розвиває особистість учнів засобами художнього слова. Як
зробити так, щоб усі учні, які вміють і не вміють читати, прагнули до читацької
діяльності та до самостійної літературної творчості? Як же активізувати
особистісний потенціал учнів? Які інноваційні підходи здійснювати до творчої
індивідуальної діяльності?
Представлені нижче матеріали мають на меті презентувати засоби
залучення учнів до читання, шляхи створення умов для розвитку творчих
здібностей та самореалізації особистості на уроках зарубіжної літератури
та в позаурочний час для учнів сільської школи в умовах віддаленості від
обласного центру.
Інноваційні ідеї покладені в основу досвіду.
Часто у роботі вчителі – словесники надмірно захоплюються використанням
якоїсь однієї педагогічної технології, не помічаючи її "мінусів", не враховуючи
індивідуальні особливості своїх учнів, їх готовність до роботи за певною
технологією. Експеримент не приносить бажаних результатів, і вчитель
розчаровується у всіх нововведеннях, продовжує працювати за "старою
системою". Вважаю, що сучасному педагогові необхідно вибрати те "зерно", що
дасть змогу створити свою міні-методику. А у творчого вчителя і учні
прагнутимуть до творчості.
Головним об’єктом у навчально – виховному процесі повинна бути кожна
конкретна дитина. На цьому й має будуватися вся система педагогічної
діяльності вчителя, спрямована на всебічний, особистісний розвиток кожного
вихованця. Тому за інноваційним потенціалом мій досвід носить
комбінаторний характер, так як передбачає конструктивні поєднання,
інтеграцію сучасних педагогічних технологій та методик, спрямованих на
розвиток читацьких інтересів. Це дозволяє вчителю самому творчо
інтерпретувати різні підходи до організації навчально-виховного процесу, а не
заглиблюватися в суть тільки однієї технології. У своїй педагогічній практиці
апробовую спосіб інтеграції окремих елементів таких сучасних технологій
навчання: технології колективно-групового навчання, технології
5
ситуативного моделювання, інформаційно-комунікаційні технології.
(Інтерактивні технології , які я використовую у своїй роботі, подано нижче у
додатку 3) Для того, щоб така інтеграція принесла бажаний результат,
намагаюся вникнути в методику кожної з освітніх технологій і використовувати
на своїх уроках залежно від теми, мети виучуваного матеріалу, а також типу
уроку та навчального предмета. При аналізі етичних проблем і вирішенні
ситуацій морального вибору я застосовую як традиційні, так і інноваційні
методи і прийоми. Це, перш за все, окремі елементи (структури) технології
кооперованого навчання: «Думай – Працюй у парі – Ділись», «круглий стіл»,
«кути», «галерея», «мозковий штурм», «групове дослідження», триступеневе
інтерв’ю, «дерево рішень». Також залежно від віку учнів використовую
наступні види і прийоми роботи: проблемні запитання, пошук ключових слів,
розгадування кросвордів, вікторини, «обери позицію», зіставлення аргументів,
зіставлення твору з іншими творами, з екранізацією, «дилема Хельги»,
«ланцюжок дискусії», метод «Прес», створення сенкану, «даймонду».
Результативність досвіду та його аналіз.
Даний педагогічний досвід ще на початковій стадії був представлений
на районному етапі Всеукраїнського конкурсу « Вчитель року - 2007». Потім
презентувала його в електронному вигляді та в мультимедійних слайдах під
час чергової атестації 2010 року. На курсах підвищення кваліфікації вчителів
зарубіжної літератури при ДОІППО у 2010 році презентувала свої посібники
«Особистість письменника та його літературних героїв як зразок для
формування духовного світу особистості учня», 2008 р. 129 с., « Від особистості
письменника або особистості героя літературного твору до особистості учня»
(2009 р. - 140с) «Опитування на уроках зарубіжної літератури у 6 класі. Книга
для вчителя». 2009 - 190 с « Випробування учнів. Використання
різноманітних форм контролю на уроках літератури у 5 класі» (2009 р. – 125 с.).
«Зарубіжна література у 7 класі. Опитувальник. Книга для вчителя». 2010 –
229с. Посібники - опитувальники містять запитання та відповіді до кожної
статті та художнього твору підручника «Зарубіжна література» відповідного
класу. Ці ж матеріали я презентувала і на районних семінарах 12 листопада 2010
р. (Виступ «Реалізація педагогічних ідей вчителя світової літератури в
позашкільній роботі». Відеофрагменти уроку «Театр поезії» в 11 кл. та
«Літературний брейн –ринг 5-6 клас») та у 2011 р.(Презентація досвіду та своїх
наробок. Широківська СЗШ № 2) Матеріали досвіду були розглянуті на
засіданні творчої групи, ШМК, РМК вчителів світової літератури, дані
методичні рекомендації з окремих питань
( матеріали опубліковано у фахових журналах, Інтернет-виданнях для
педагогів):
- у 2011 році керівник районного методичного об’єднання Твердохлєбова Т.В.
залучила мене до роботи у творчій філологічниій майстерні. 15 травня 2012 р.
Презентація досягнень кафедри філологічної майстерності у 2011-2012 н.р.
(Твердохлєбова Т.В. Руденко В.І. і Шевченко В.В.);
- 07 грудня 2012 н.р. підготувала семінар «Інноваційні технології навчання у
розвитку творчих здібностей учнів на уроках світової літератури» і провела на
базі районного відділу освіти методичний всеобуч «Майстерність вчителя –
6
вимога сучасності» (доповідь «Інноваційні технології - ефективний засіб
формування читацької компетенції на уроках світової літератури» та
презентувала свій посібник «Читання – крок до пізнання.» Кожен учасник
семінару отримав диск з посібником у електронному вигляді.
- 20.03.2013 на районному семінарі на базі Широківської СЗШ №1
«Калейдоскоп педагогічних ідей « (поділилася досвідом позакласної роботи та
підготувала практичні поради «Учимося бути авторами журнальних
публікацій» 27.08.2013 Конференція вчителів світової літератури. Виступ
«Методичні рекомендації щодо викладання світової літератури та російської
мови у 2013-2014 н.р.»
- За період 2011 – 2013 р. окремі методичні знахідки - конспекти уроків з
вивчення творчості О.Блока, Г.Маркеса, А.Ахматової, М.Цвєтаєвої
надруковані на шпальтах фахових періодичних видань («Зарубіжна література в
школі», « Все для вчителя») та на порталі «Учительський журнал он-лайн».
- Даний педагогічний досвід був представлений на районному етапі
Всеукраїнського конкурсу « Вчитель року - 2014» ( 2 місце).
- У 2014 році досвід ввійшов до каталогу “Інноваційний досвід
Дніпропетровщини”
В позаурочний час основними напрямками роботи є тижні світової
літератури, літературні вітальні.
Практична значущість та можливість поширення досвіду.
Досягаючи основної мети власного педагогічного пошуку як вчителя –
словесника, а саме формування читача як високодуховної, інтелектуальної,
морально активної та творчої особистості, через практичну діяльність,
використовуючи традиційні і новітні технології, шляхом власних висновків,
оцінок колег, обґрунтовуючи практичну значущість досвіду, приходжу до
думки, що моя робота має позитивні впливи на розвиток читацьких інтересів
учнів. Підвищився інтерес до вивчення предмета, збільшилася кількість учнів,
що бажають взяти участь у різних конкурсах та змаганнях, поступово
намічається тенденція зростання успішності, підвищення проценту якості
знань.
Результативність упровадження досвіду
Така система роботи допомагає залучати учнів до читання, виявляти
неординарних і творчих особистостей. З ними відшліфовую навички аналізу
літературних творів, написання власних віршів, прози. Результативність моєї
роботи (досягнення учнів у предметних олімпіадах, моніторинг навчальних
досягнень учнів ) представлена у додатку 4.
Висвітлення змісту досвіду як системи в дії
Проблема читання – одна з найважливіших в навчально-виховному процесі
в школі. Ця гостра проблема спільної діяльності учителя літератури, класного
керівника, шкільного бібліотекаря, батьків. У зв’язку з вихованям у дітей
ставлення до читання та розвивання учнівських навичок та здібностей, сьогодні
є такі терміни як «читацька компетентність», «грамотне читання», читацька
грамотність», «читацька культура».
Читацька культура це - сукупність знань, умінь та почуттів читача, які
дозволяють повноцінно та самостійно засвоювати інформацію.
7
Читацькі уміння виховуються протягом усього життя, але фундаментом
організації та розвитку читацької діяльності людини разом із родинним
вихованням мають стати шкільні уроки читання в початковій школі, та
літератури у середній та старшій школі. Проблема читання завжди була і
лишається актуальною. Від перших вмінь складання слів в процесі читання, до
складання власних творів, вчитель повинен допомогти учням підніматися
такими сходами: засвоїти вміння читати, сприйняти прочитане,
аналізувати та критично оцінювати, вміти читати між рядками,
висловлювати власну думку, формулювати гіпотези та висновки,
використовувати прочитане в життєвих ситуаціях, вміти написати твори,
есе. І кому ще дано від Бога талант, розвивати його і стати автором книг.
У вирішенні проблеми читання обов’язково треба звертати увагу на
психологічні властивості учня, важливу роль у цьому грає анкетування,
тестування, тренінги.
У моїй педагогічній діяльності проблема стимулювання інтересу до книг
була і лишається основною. Вирішити цю проблему означає дипломатично
боротись з діяльністю сьогоднішніх учнів, які захоплені різними технічними
формами сучасності, інтереси яких орієнтовані в інших напрямках, ніж інтереси
до книг.
Вважаю, що мій обов’язок - переконати учнів, що книга впродовж віків була
авторитетною, сягала апогею розвитку в різних напрямках людської діяльності.
Всі інші технології повинні підкорятися книзі. Намагаюсь вирішити цю
проблему як на уроках, так і на індивідуальних заняттях, під час позаурочних
заходів. На уроках використовую, як традиційні (пасивні та активні методи
навчання), так і інтерактивні, нестандартні методи. Звичайно, звертаю
найбільше увагу на нові сучасні методи та технології, серед котрих чільне місце
займає комп’ютер.
Різні типи завдань на уроці (додаток 1) розвивають читацьку
компетентність та критичне мислення. Але діалог є домінуючою формою
спілкування на моїх уроках, сприяє розвитку критичного мислення, дає
можливість висловити власну позицію, формує навички відстоювати свою
думку. Тому мої учні практикують різні види діалогу: з вчителем, з
однокласниками, з самим собою, з автором, з літературними героями тощо.
Проблема виховання читача є головною на уроках літератури. То ж потрібно
шукати шляхи її успішного розв`язання. Якщо учні читають мало за власним
бажанням, то як домогтися, щоб вони читали хоча б матеріали підручника,
тобто програмові матеріали у скороченому вигляді. Як виробляти в учнів звичку
проникати до всіх подробиць твору, бути уважним і вдумливим читачем? На
допомогу вчителю і учням я підготувала методичні посібники «Випробування
учнів. Різні види та форми контролю на уроці зарубіжної літератури у 5
класі», «Опитування на уроках зарубіжної літератури у 6 класі», «Зарубіжна
література у 7 класі. Опитувальник», «Випробування учнів. Літературні
диктанти. 8 клас», які є ще одним видом стимуляції активності учнів, так як
містять тести, запитання до експрес-опитування. За їх допомогою можна
швидко перевірити, чи знають учні біографію письменника, особливості
літературної епохи, зміст художнього твору. Запитання до експрес-опитування
8
складаються таким чином, щоб можна було дати якомога коротшу відповідь,
часто навіть одним словом. Ці запитання та завдання полегшують усне
опитування і здійснення постійного контролю знань учнів на уроці при
перевірці домашнього завдання. Це привчає учнів систематично читати твір та
інші матеріали підручника, бути уважним, вдумливим читачем. Запитання
можна використовувати при проведенні різних літературних конкурсів, ігор,
змагань. В кінці кожного розділу вміщено тести, кросворди, творчі завдання
для підготовки до тематичного оцінювання. Посібник для 5 класу
«Випробування учнів. Різні види та форми контролю на уроці зарубіжної
літератури у 5 класі», внесено у каталог «Педагогічні здобутки освітян
Дніпропетровщини - 2010». Помітила, що опитувальники підштовхують до
читання, так як учні знають, що на кожному уроці відбувається бесіда за
змістом того матеріалу, який вони повинні були прочитати дома, чи читають в
класі.
Згідно Проекту «Концепція літературної освіти в 11-річній школі» в
структурі літературної освіти перший етап - 5-7 класи - прилучення до
читання. Тому запитання для експрес – опитування розроблені мною до всіх
тем згідно підручників Є.Волощук, 5 клас, Ж.Клименко, 6 клас, Н.Дорофеєва,
7 клас, Ю.Ковбасенко, 8 клас. Думаю, мої опитувальники допоможуть
сформувати в учнів стійкий інтерес до літератури, сприятимуть прилученню до
читання.
Сформувати читацьку компетенцію вчитель літератури зможе тільки у
процесі комплексного вирішення таких завдань:
- зацікавити учнів читанням; - розвивати цей інтерес;
- створити умови для сприйняття, розуміння та оцінки прочитаного;
- формувати навички аналізу художнього твору;
- розвивати усне та писемне мовлення учнів;
- постійно удосконалювати естетичний смак школярів.
Та основним у роботі вчителя-словесника є, безперечно, вміння
організувати роботу з текстом художнього твору, його аналіз. Тому першим
кроком є розуміння учнями тексту, не можна залишати поза увагою жодне
незрозуміле слово.
Кроки до розв’язання даної проблеми:
• Вчимося розуміти слово. Теорія літератури. Підготувала словничок
«Азбука моралі»- 2007 р.- 83 стор., зібрала словнички літературознавчих термінів.
• Вчимося аналізувати, порівнювати. Надрукувала довідник для учнів
«Учись учитись» – 2008 р,- 117 стор. (пам’ятки для учнів).
• Вчимося бути уважним читачем. Створила опитувальники до
підручників «Зарубіжна література» для 5-8 класів (дивись вище – с.16).
• Вчимося пізнавати світ і себе. Методичний посібник «Читання – крок
до пізнання. 2012. – 89 стор. Гурток «Швидкочитання – прогрес у навчанні»,
позакласне читання, робота за проектною методикою «Завдання на літо».
Читацькі щоденники.
• Творчості треба вчитися. «На шляху до країни Творчості». Робота з
поетично та літературно обдарованими дітьми. Систематизація творчих робіт
учнів (малюнки, кросворди, презентації, твори, тощо)
9
На етапі роботи з художнім твором, або як його ще називають, на етапі
усвідомлення, можна використовувати читання у ролях, переказ ланцюжком,
поєднання читання з аналізом прочитаного, читання з передбаченням, переказ
від імені героя і т.д.. Щоб залучити учня до сприйняття морального досвіду
людства через літературний твір, можна використати дослідницьку, пошукову,
творчу діяльність школярів. Тому вчителю теж треба бути творчою людиною,
розвивати себе постійно.
Таким чином, досвід моєї роботи над проблемою «Засоби залучення
учнів до читання як шлях формування загальнокультурної компетенції
інноваційної особистості» поступово склався в певну систему (додаток 5).
Отож, перш за все, ведення читацьких щоденників. Кожного дня учень
самостійно читає обрану книгу. Автора, назву книги і кількість прочитаних
сторінок записує в учнівський щоденник після розкладу уроків щодня (У 1-6
класах можуть допомагати батьки і ставити свій підпис). Наприкінці тижня
підраховуємо загальну кількість сторінок і переводимо їх у бали 1 до 1 ( 50
сторінок = 50 балам) У щоденнику записую слова захоплення, вдячності,
побажання успіхів. Щомісяця підбиваємо підсумки домашнього читання, в класний
куточок поміщаємо подяку переможцям. І так щоденно і щомісячно. У пошуках
стійких стимулів до творчості успішно прижилася методика формування
мотивації залучення до щоденного самостійного читання вдома. Як ви вже
зрозуміли, підвищенню інтересу до читання сприяє системна робота з читацькими
щоденниками. З 6-го класу в їх веденні простежується динаміка розумових
ускладнень. Учні пишуть три-чотири речення короткого змісту тексту і невеликі
відгуки в рубриці «Мої враження». У 7—9-х класах творчу сторінку займають
ребуси, кросворди, плутанини, лабіринти, головоломки, листи автору, запрошення,
вікторини, власні твори. Кожна сторінка щоденника має самостійно обраний
екслібрис.
Робота над технікою читання — процес досить тривалий і не завжди
привабливий для дітей. Однак без нормальної техніки читання навчатися в
старших класах буде нелегко.Існують різні точки зору щодо належної швидкості
читання на кінець навчання в початковій школі. У програмі початкових класів
вона складає 90—100 слів за хвилину. Деякі педагоги вважають, що до кінця
навчання в початковій школі бажано, щоб учні читали 120 слів за хвилину.
В. Сухомлинський у своїй книзі «Розмова з молодим директором школи» писав,
що нормальне читання — це читання зі швидкістю 150—300 слів за хвилину.
Щоб з’ясувати обґрунтованість тих чи інших рекомендацій, В. Зайцев, який
досліджує проблему техніки читання, порівняв успішність учнів 6—8 класів
(відмінників, «хорошистів», трієчників), зі швидкістю читання цих-таки учнів у
третьому класі. Що ж з’ясувалося? Учні, які стали відмінниками, до кінця
третього класу читали в середньому 150 слів за хвилину, хорошисти — 120 слів
за хвилину. трієчники — 80-90 слів за хвилину. Отже, якщо ми хочемо, аби наші
діти навчалися переважно на відмінно, ми маємо виконувати рекомендації В.
Сухомлинського. З народної мудрості: «Не той грамотний, хто читати вміє, а той,
хто читає і розуміє». Як показує досвід, більшості учнів цілком доступна
швидкість читання 120 слів за хвилину. Як цього добитися? В. Зайцев дає такі
рекомендації: (дивись додаток 6 )
10
Важливою умовою є дотримання норм читання, вже починаючи з 5 класу :
120 - 180 слів за хвилину. І батькам, і учням слід пам’ятати: якщо в початковій ланці
навчання дитина не засвоїть техніку читання, то вона залишиться на все життя
тільки читаючою людиною і багато чого в художній літературі пропустить лише з
причини слабко розвиненої техніки. Зазвичай, погано читаючі учні надалі не оси-
люють таких великих творів як «Війна і мир», «Анна Кареніна» Л. М. Толстого,
«Катерина» Т. Г. Шевченка, інших класиків літератури, і залишаються духовно зу-
божілими на все життя, «перебиваючись» на екранних замінниках справжнього
мистецтва. З учнями 5-7 класів проводжу постійну роботу над удосконаленням
техніки читання. Робота з техніки читання для учнів, які поки що не досягли
успіху, має проводитись кожен день. Засобом контролю за самостійною роботою
учня стає заповнення (кожного дня) такої форми звіту (див. таблицю додаток
7). Ця робота зі звітами та умови успішного формування навички правильного,
швидкого, свідомого, виразного читання докладно описано у додатку 7.
Працюю над проектною технологією «Завдання на літо», розробленою
М.О.Єрошенко, вчителем Миколаївського ліцею для учнів 9-11 класів. Для учнів
6-8 склала таблицю сама за даним зразком. Учні 6-11 класів отримують листки
самоконтролю. Можна вклеювати їх у робочі зошити із світової літератури, щоб
учні не губили, не забували дома. Зразок листка самоконтролю дивись у додатку 8.
На уроках позакласного читання широко використовується презентація книги з
матеріалами творчої сторінки. Учень стає активним учасником навчального процесу.
Таке спілкування створює сприятливе середовище для розвитку літературно-творчих
здібностей дітей, формування толерантних відносин, уміння вести діалог..
Книга завжди відображала технічні можливості свого часу, рівень культури.
Вже з 5-го класу застосовую рекламні паузи. Це перша спроба сформулювати
власні думки» 3 кожною новою рекламою виступи дітей стають вдаліші, чіткіші,
лаконічніші Вона спирається на природну допитливість, емоційність, самооцінку і
значимість у колективі, бажання представити різні джерела інформації. Такий
прийом привертає учнів неординарною формою проведення, ігровими елементами,
образними ілюстраціями. Діти емоційно реагують на них, що сприяє розвитку
інтересу до читання і книги як до об'єкта пізнання. Реклама вчить послідовному
висловлюванню, вмінню виділяти головне, розрізняти твори різних жанрів.
Як формувати в школярів уміння здійснювати самооцінні судження, які
сприяють розвитку їх розумової рефлексії та оцінюванню своїх можливостей.
Великий інтерес серед учнів отримала методика « Оцінюй свої можливості»,
де, працюючи в парі, потрібно проаналізувати читання товариша та оцінити свої
можливості порівняно з ним. Цей прийом сприяє зростанню активності дітей,
розвитку їх мовних навичок. У результаті такої взаємодії відбувається
самовираження, самовизначення і самооцінка учасників процесу.
А чи є такі прийоми, які сприяють формуванню повноцінного цілісного
сприйняття тексту?
Формування вміння аналізувати текст, розглядати твір із різних боків, розуміти
його й оцінювати свої можливості досягається за допомогою прийому «Маршрутний
лист», У ньому зазначені основні етапи уроку у вигляді фраз, виставлення оцінок
(балів) із КОЖНОГО напряму і результати пошуку «Міжряддя» (додаток 8).
11
Головне завдання вчителя – розвинути потребу в систематичному читанні,
інтерес до пізнання літературних творів, тим самим сформувати читацьку
компетентність. Рівень її сформованості видно з результатів участі в конкурсах,
олімпіадах. Наприклад, щорічний конкурс під час проведення тижня світової
літератури «Хочу читати!» включає в себе :
- парад щоденників із домашнього читання «Від читача до художника слова»,
(ведення читацьких щоденників),
- захист читацьких формулярів,
- написання продовження улюбленої книги;
- відгук на прочитаний твір;
- цікаві творчі сторінки;
- екслібрис.
Матеріали фотозвіту тижня світової літератури дивись у додатку
«Позакласна робота з дитячою книгою — необхідна умова виховання читацьких
інтересів»
Робота з батьками. Постійно виступаю на батьківських зборах як класних, так і
загальношкільних з метою довести значення вміння читати для успішного
навчання дитини з усіх предметів; дати рекомендації щодо вдосконалення
техніки читання та розвитку читацького інтересу в дітей.
Тісний зв’язок з бібліотекарем. Опрацювавши багато матеріалів колег та з
власного досвіду можна стверджувати, що попри основні завдання:
інформаційного забезпечення навчального процесу, роботи з вчителями –
інформування про нову методичну і педагогічну літературу, підбір додаткової
літератури до уроків і класних заходів, роботи з батьками, бібліотекар
навчального закладу відіграє важливу роль у первинному залученні дітей до
читання. Шкільна бібліотека більш ніж будь-яка інша наближена до дитини. У
публічну дитячу бібліотеку дитина піде у тому випадку, якщо в неї уже
сформована потреба у читанні. Шкільну не мине ніхто.
Бібліотекар перебуває в школі увесь час на очах дітей. Навіть тоді, коли
дитина ходить в бібліотеку лише два-три рази на рік за підручниками (адже
буває і так), вона все одно знає співробітників бібліотеки в обличчя, хочеш не
хочеш знає, що відбувається в стінах бібліотеки і в школі. Раніше або пізніше
щось її зацікавить. Крім цієї непрямої дії, яка безумовно є в кожній школі, де
бібліотека – не лише пункт видачі підручників, бібліотекар може впливати на
читання дітей через їх друзів, вчителів, через спільну підготовку заходів в класі.
Тому багато спільних позакласних заходів проводжу з бібліотекарем школи, яка
у нас в школі є ще й вчителем музики. Допомагає на святі і щодо музичного
оформлення, і виставку книг та наочних матеріалів підібрати й організувати.
Разом проводимо під час тижня світової літератури конкурси «Захист читацьких
формулярів» (дивись у додатку фотозвіт про тиждень світової літератури у
школі).
Кабінет світової літератури в школі
Велике значення для пропаганди знань по світовій культурі, зокрема
літератури, у загальноосвітній школі має кабінет. Саме тут відбувається
залучення учнів до світу прекрасного, виховується любов до книги,
формуються критерії сприйняття добутків світового мистецтва.
12
Оснащуюю кабінет програмними художніми текстами, підручниками-
хрестоматіями. Наявність художнього тексту на уроці є гарантією його
ефективного вивчення. Тому хрестоматії по кожному класі важливо придбати
для кабінету заздалегідь. Це дає можливості забезпечити на уроці художнім
текстом кожного учня, що буде сприяти ефективному навчанню школярів
читати й аналізувати програмні добутки. Прилучити учнів до читання художньої
літератури або проілюструвати наслідки такої роботи можуть стенди рекламно-
агітаційного характеру: «Пам’ятні дати», «Нобелівська премія», «Прочитай»
«Дивовижний світ лвтератури», «Книги-діти розуму»», «Що ти читаєш?»,
«Сьогодні на уроці», «Літературна газета», «Пізнай себе» та ін.. Ці стенди дієві,
постійно змінюються, використовую під час уроку. Зібрано дуже багато папок,
куди разом з учнями збираємо різний матеріал з газет, журналів. Щороку
переглядаю фахові журнали й найкращі матеріали залишаю в папках.
Таким чином, використовуючи різні ситуації на уроках світової літератури
та в позакласній роботі, я намагаюся сприяти вихованню інтересу до читання
учнів, розвитку етичного мислення і особистості в цілому, формуванню
літературно-творчого читача. Модель літературно-творчого читача (додаток 9).
• Не зупинятися,
• шукати нові шляхи до дитячих душ,
• запалювати в них вогонь пізнання та творчості.
• Читати самій і постійно залучати до читання своїх учнів.
13
2. ДОДАТОК Б.
Додаток 17. Батьківські збори на теми залучення учнів до читання.
Загальношкільні збори. Роль книги в розвитку інтелектуальних і
особистісних якостей людини 48
Любов до читання - успіх у навчанні 54
3. ДОДАТОК В.
Додаток 18. Позакласна робота з дитячою книгою — необхідна умова
виховання читацьких інтересів
Фотозвіт про тиждень світової літератури у школі
Два перші уроки у 5 класі «Книга – дивовижний сад, будинок життя та
мудрості»
15
ДОДАТОК А
Напрями досвіду :
0 підвищення ефективності навчання;
o виховання культури спілкування з книжкою;
o уміння сприймати прекрасне в мистецтві і в житті;
o уміння працювати з підручником, довідковою та енциклопедичною
літературою, словниками;
o розвиток креативності учнів;
o формування соціокультурної компетенції учнів;
o створення дослідницьких робіт;
o практично-пошукова діяльність;
o використання інтерактивних методів навчання;
o формування в учнів цілісної картини світу тощо.
Вчимося
розуміти слово.
Вчимося пізнавати
Творчості треба досвід читацької
світ і себе
вчитися діяльності.
17
Додаток 2.
Змістові лінії з урахуванням зазначених цілей і завдань мовного компонента освітньої
галузі
З урахуванням зазначених цілей і завдань мовного компонента освітньої галузі
виділяються такі змістові лінії:
Змістові лінії:
досвід читацької
діяльності.
Технологія досвіду.
Використання мультимедійних
технологій
( створення міні – проектів,
досліджень).
Перспективи. Перспективи.
Проведення уроків з Впровадження проектної технології
використанням мультимедіа. «Іntel @. Навчання для
майбутнього.»
20
Додаток 4.
2008\ 2 1 Зубова Ю. --
2009 10 кл.
2009\ 2 1 Зубова Ю.
2010 11 кл.
2010 \ 2 2 - Жук О., 9 кл. -
2011 Данілащук О.,
8 кл.
2011 \ 2 2 Данілащук О., Жук О., 10 кл.
2012 9 кл.
2012 \ 2 2 Данілащук О.,10
2013 Данілащук Н., 9
2013\ 1 1 Данілащук О.
2014 11 кл.
Не було олімпіади
2014\
2015
21
Додаток 5.
Додаток 7.
Додаток 8.
Переднє слово
Завдання на літо — це не лише список літератури для читання. Проект має
певну структуру, яка допомагає усвідомити характер майбутньої роботи над
твором та її мету. Додаткові завдання і вимоги до їх виконання слугують
26
мотивом подальшої учнівської діяльності у напрямку вдосконалення читацьких
умінь.
Реалізація проекту залежить від попередньої підготовки, оволодіння прийомами
роботи з літературними творами.
Зазначені види робіт, які виконуватимуться під час вивчення конкретних творів
(розвиток зв’язного мовлення, конкурси на краще декламування напам'ять
творів чи уривків з них, фотовиставки тощо), дають змогу підготуватись до них
заздалегідь, ще в період літнього відпочинку.
Записана в проекті інформація про виконання курсової роботи спонукає до
збирання додаткового матеріалу (критичних статей, історичних джерел), що
стосується конкретного твору.
Листок самоконтролю містить список літератури для читання влітку.
Він має чітку структуру: певну систему вивчення творів, об'єднаних тематично,
передбачає послідовність уроків розвитку мовлення та самостійного читання.
Листок самоконтролю має інформаційний характер: вказується назва країни,
представником якої є письменник, факт відзначення Нобелівською премією
(позначено*), рік написання твору.
Визначено вимоги для глибшого засвоєння матеріалу: знання тексту, відомості з
теорії літератури, біографічні дані, ведення зошита.
Листок самоконтролю дає змогу оцінити досягнення. Ви маєте можливість
виставити бали в останній графі таблиці й таким чином контролювати себе.
Подається перелік заходів із позакласної роботи: читацькі конференції,
літературні вітальні.
Для виконання проекту учні мають обрати вид діяльності, який допоможе
повніше засвоїти матеріал та розвинути творчі здібності.
Види робіт
Кохання… Езоп
Несподіване, п’янке Сліпий, мудрий
Захоплює, хвилює, полонить. Повчає, наставляє, висміює
Заради цього варто жити. Давньогрецький засновник жанру
Любов. байки
Раб
28
11 КЛАС
Листок самоконтролю
із світової літератури учня/учениці
1914
творів за програмою.
♦ Т/л: декаданс,
модернізм, авангардизм,
експресіонізм,
імпресіонізм,
"потік свідомості",
модерністський роман,
есе, гротеск
Ведення зошита
Т/о
29
Ведення зошита
Р/мовл. Контрольний
твір
Т/о
Література про Другу світову війну
Ведення зошита
Т/о
31
Ведення зошита
Т/о
Література постмодернізму
Ануй Ж. Жайворонок;
Беккет С. Чекаючи на Годо;
Борхес X. Л. Оповідання. Есе;
Булгаков М. Дні Турбіних. Собаче серце;
Белль Г. Очима клоуна;
Вулф В. Місіс Деллоуей;
Гашек Я. Пригоди бравого вояка Швейка;
Гессе Г. Степовий вовк;
32
Голсуорсі Дж. Сага про Форсайтів;
Джойс Дж. Портрет митця замолоду;
Драйзер Т. Американська трагедія;
Елюар П. Поезії;
Замятін Є. Ми;
Зощенко М. Оповідання;
Ільф І., Петров Є. Дванадцять стільців. Золоте теля;
Манн Т. Доктор Фаустус;
Набоков В. Дар;
Орвелл Дж. 1984. Скотоферма;
Пастернак Б. Лікар Живаго;
Ремарк Е. М. Три товариші;
Рюноске Акутагава. Новели;
Селінджер Дж. Над прірвою у житі;
Сіменон Ж. Записки Мегре;
Фолкнер В. Ведмідь;
Чапек К. Фабрика абсолюту.
Айтматов Ч. І понад вік триває день;
Апдайк Дж. Кентавр;
Бах Р. Чайка Джонатан Лівінгстон;
Дюрренматт Ф. Гостина старої дами. Фізики;
Еко У. Ім'я троянди. Маятник Фуко;
Зюскінд П. Запахи, або Історія одного вбивці;
Кальвіно І. Коли однієї зимової ночі подорожній...;
Камю А. Міф про Сізіфа;
Кортасар Х. Гра в класики;
Коельо П. Алхімік;
Павич М. Хозарський словник. Оповідання;
Рансмайр К. Останній світ;
Сартр Ж. П. Мухи;
Стругацькі А. і Б. Важко бути богом;
Хемінгуей Е. По кому подзвін;
Фаулз Дж. Маг.
33
10 КЛАС
Листок самоконтролю
із світової літератури учня/учениці
Види робіт
♦ Участь в олімпіадах, робота в МАН.
ф Захист курсових робіт.
♦ Участь у конкурсі "Кращий фрагмент уроку "Вивчення творчості письменника
у школі".
♦ Участь у конференції за романом О. Вайльда "Портрет Доріана Грея".
♦ Виготовлення буклетів.
♦ Робота з афоризмами.
♦ Застосування історичних відомостей під час вивчення певної теми (наприклад,
передумови виникнення романтизму, модернізму).
36
♦ Складання узагальнюючих таблиць (як-от, "Система образів у романі Ф.
Достоєвського "Злочин і кара").
♦ Опрацювання критичної літератури за певною темою (зіставлення статей
підручників за різними редакціями).
♦ Зіставлення перекладів різних авторів (ліричні твори).
♦ Створення власного перекладу ліричного твору.
♦ Зіставлення напрямів у різних видах мистецтва (наприклад, романтизму та
реалізму).
♦ Підготовка доповідей (наприклад, "Імпресіонізм у творчості П. Верлена та
художників-імпресіоністів").
♦ Відгук на прочитану книжку.
♦ Написання рецензій після перегляду відеофільмів за вивченими творами
(Бальзак. "Гобсек","Портрет Доріана Грея", "Анна Кареніна", тощо ).
♦ Оформлення стенда.
♦ Оформлення книжкових виставок, виставок репродукцій, фотовиставок.
♦ Випуск газет.
♦ Написання листа письменнику.
♦ Написання продовження невеличкого епічного твору.
♦ Написання власних віршів, оповідань та ін.
♦ Створення ілюстрацій, їхня інтерпретація.
♦ Створення обкладинки до книжки.
♦ Інсценізація уривків п'єс драматургів кінця XIX — початку XX ст.
♦ Захист комп'ютерних презентацій «Реалізм у різних видах мистецтва ХІХ
століття»
♦ Ознайомлення із сайтами, присвяченими творчості письменників
♦ Створення сайтів в Інтернеті.
♦ Наявність публікацій (статті, вірші, ілюстрації).
♦ Створення матеріальної бази кабінету (складання портфоліо за творчістю
обраного письменника: фрагмент уроку "Вивчення творчості письменника в
школі", добір фотографій, друкованих матеріалів, добір та складання ребусів,
кросвордів, тестів).
♦ Робота в групах (розробка власного варіанта програми та підручника із
зарубіжної літератури).
♦ Складання сенкану до творчості кожного письменника.
9 КЛАС
Листок самоконтролю
із світової літератури учня/учениці ____________
Література Просвітництва
Просвітництво як Знати:
літературна епоха. ♦ основні біографічні
відомості про
Гете (Німеччина) "Фауст", 1831 письменника;
♦ основні його твори;
Фрідріх Шиллер «Вільгельм Телль» ♦ ідейно-художній зміст
творів за
програмою;
♦ уривок напам'ять з
поеми
"Фауст" (за вибором).
♦ Т/л: Просвітництво,
драматична
поема.
Контрольний твір.
Ведення зошита ,
т\о
Романтизм у західній літературі
Особливості Знати:
романтизму як ♦ основні біографічні
художнього напряму. відомості про
Ернст Гофман «Крихітка Цахес на письменника;
прізвисько ♦ основні його твори;
Циннобер» ♦ ідейно-художній зміст
Генріх Гейне Із «Книги пісень» його творів
напам’ять вірш (за за програмою;
вибором) ♦ вірш напам'ять (за
Байрон (Англія) "Хотів би жити знов вибором).
у горах...", "Мазепа», ♦ Т/л: романтизм,
«Прометей»(уривок характерні ознаки
напам’ять) романтизму, гротеск,
Адам Міцкевич «Кримські сонети» іронія, романтичний
(один напам’ять) герой, байронічний
герой, «світова
скорбота», уміння
визначати риси
Позакласне читання. "Собор Паризької романтизму у поезіях.
В. Гюго (Франція) Богоматері", 1832 ♦
Проект Образ Мазепи у
світовій літературі.
Ведення зошита
Т\\О Ведення зошита
40
Види робіт
8 КЛАС
Листок самоконтролю
із світової літератури учня/учениці
Знати:
Біблія, II тис. до н. е ♦ основні відомості про
виникнення
Коран, II тис. до н. е. Старого і Нового
Заповіту, його
Веди, II тис. до н. е. складові, історію
Йосипа, долю
Ісуса, головні цінності
християнської моралі;
♦ відомості про
виникнення Корану та
Вед, їхні складові
частини;
♦ роль священних книг в
історії
людства та етичних
норм існування
Р/мовл. Контрольний
твір
Ведення зошита
Антична література
Види робіт
♦ Ілюстрації до прочитаних творів
♦ Участь у конкурсі "Кращий фрагмент уроку "Вивчення творчості письменника у
школі".
♦ Участь у тижні зарубіжної літератури та участь у літературній вітальні..
♦ Виготовлення буклетів.
♦ Робота з афоризмами, цитатами, ведення зошита «Мудрі думки».
♦ Захист проектів «Оспівування людини в античній літературі », «Найвидатніші
представники давньогрецької лірики»», «Енеїда Вергілія і Котляревського»,
«Культура Середньовіччя», «Китайська середньовічна лірика», «Корифеї персько-
таджицької лірики, алегорична багатозначність їхніх творів», «Провансальські
трубадури», «Лірика вагантів», «Кому посвячують сонети?» «Вічні образи в
літературі», «Культура Відродження».
♦ Складання карти «9 кіл пекла: хто за що карається?»
♦ Складання узагальнюючих таблиць (як-от, "Система образів у романі
45
Сервантеса «Дон Кіхот" Античність Середньовіччя, Відродження: спільне і
відмінне, характерні риси кожної епохи, тощо)
♦Застосування історичних відомостей під час вивчення певної теми (наприклад, про
культуру середньовіччя, відродження ).
♦Зіставлення перекладів різних авторів (сонети Шекспіра, Петрарки).
♦Зіставлення епохи Відродження, Античності, Середньовіччя у різних видах
мистецтва.
♦Підготовка доповідей (наприклад, "Титани епохи Відродження").
♦ Опрацювання критичної літератури за певною темою (зіставлення статей
підручників за різними редакціями).
♦ Зіставлення перекладів різних авторів (ліричні твори).
♦ Створення власного перекладу ліричного твору.
♦ Відгук на прочитану книжку. Захист читацьких щоденників.
♦ Написання рецензій після перегляду відеофільмів за вивченими творами
(«Одіссея», «Дон Кіхот», «Гамлет» тощо").
♦ Оформлення стенда до пам’ятних дат письменників.
♦ Оформлення книжкових виставок, виставок репродукцій, фотовиставок. (Згідно
прочитаних творів)
♦ Випуск газет.
♦ Написання листа письменнику.
♦ Написання продовження невеличкого епічного твору.
♦ Написання власних віршів, оповідань та ін.
♦ Створення ілюстрацій, їхня інтерпретація.
♦ Створення обкладинки до книжки.
♦ Інсценізація уривків вивчених творів.
♦ Захист комп'ютерних презентацій.
♦ Ознайомлення із сайтами, присвяченими творчості письменників
♦ Створення сайтів в Інтернеті.
♦ Наявність публікацій (статті, вірші, ілюстрації).
♦ Створення матеріальної бази кабінету (складання портфоліо за творчістю
обраного письменника: фрагмент уроку "Вивчення творчості письменника в
школі", добір фотографій, друкованих матеріалів, добір та складання ребусів,
кросвордів, тестів).
♦Складання тез»Особистість письменника», хронологічних таблиць,
характеристика літературного героя (тези, твори, есе) (по творчості кожного
письменника)
♦Контрольні твори (2 класні, 2 домашні)
♦ Складання сенкану до творчості кожного письменника.
7 КЛАС
Листок самоконтролю
із світової літератури учня/учениці
Пригоди та фантастика
Джонатан Свіфт «Мандри Лемюеля Знати:
Гуллівера» ♦ основні біографічні ■
відомості про
письменників; основні
Артур Конан Дойль «Собака їхні твори;
Баскервілів» ♦ характеристика
Шерлока Холмса
Літературна вітальня (презентація ) ♦ ідейно-художній зміст
«Майстри детективного жанру» творів за
програмою; переказ
близько до тексту
♦ скласти досьє на
підозрюваних у злочині»
♦ Т/л: роман, сатира,
фантастика, детектив.
інтрига
Ведення зошита
Т/о
Краса чистих людських взаємин
Види робіт
♦ Ілюстрації до прочитаних творів
♦ Участь у конкурсі "Кращий фрагмент уроку "Вивчення творчості письменника у
школі".
♦ Участь у тижні зарубіжної літератури.
♦ Виготовлення буклетів.
♦ Робота з афоризмами, цитатами, ведення зошита «Мудрі думки».
♦ Захист проектів «Україна в творчості зарубіжних письменників», », «Батьки і
діти – одвічне коло», «Література проти війни»
Бредбері Р. Канікули;
51
Вазов І. Під ігом;
Васильєв Б. А зорі тут тихі. У списках не значився;
Верн Ж. Діти капітана Гранта. 20 000 льє під водою;
Грін О. Пурпурові вітрила. Та, що біжить по хвилях;
Джованьйолі Р. Спартак;
Діккенс Ч. Пригоди Олівера Твіста;
Дюма А. Граф Монте-Крісто;
Конан-Дойль А. Пригоди Шерлока Холмса;
Костер Ш. Легенда про Тіля Уленшпігеля;
Купер Ф. Звіробій. Останній з могікан;
О. Генрі. Новели (за вибором);
Пушкін О. Капітанська дочка;
Рід М. Оцеола, вождь семінолів;
Сабатіні Р. Одіссея капітана Влада;
Скотт В. Роб Рой. Квентін Дорвард;
Толстой Л. Дитинство;
Уеллс Г. Невидимець;
Чапек К. Оповідання;
Чехов А. Гумористичні оповідання;
Шеклі Р. Запах думки.
6 КЛАС
Листок самоконтролю
із світової літератури учня/учениці
істьМудр
Езоп «Вовк і Ягня», «Крук Знати:
і Лисиця» ♦ основні біографічні
Езоп Мурашки і Цикада
Позакласне «П'ятнадцятилітній
читання капітан».
Жуль Верн
53
Людські стосунки
Антон Чехов ««Хамелеон», Знати:
«Товстий і тонкий» ♦ основні біографічні
відомості про
Джек Лондон «Жага до життя»
Антуан де Сент-
Екзюпері «Маленький принц»
Ведення зошита
Т\О
54
Образ майбутнього в 1. Рей Дуглас «Усмішка» Знати:
літературі Бредбері ♦ основні біографічні
відомості про
2. Роберт Шеклі «Запах думки» письменників;
♦ основні твори;
♦ ідейно-художній зміст
творів за програмою
переказ близько до
тексту змісту творів
Зростання і взаємини зі світом.Сучасна література.
Види робіт
♦ Ілюстрації до прочитаних творів.
♦ Участь у конкурсі "Кращий знавець літератури»
♦ Участь у тижні зарубіжної літератури та тижні Лермонтова.
♦ Виготовлення буклетів.
♦ Робота з афоризмами, цитатами, ведення зошита «Мудрі думки».
♦ Захист проектів «Слов’янська міфологія», «як вистояти у життєвих
випробуваннях», «Цивілізація – друг чи ворог людини?»
♦ Складання узагальнюючих таблиць (як-от, "Система образів у романі Ж.Верна
«П’ятнадцятирічний капітан").
♦ Опрацювання критичної літератури за певною темою (зіставлення статей
підручників за різними редакціями).
♦ Зіставлення перекладів різних авторів (ліричні твори).
♦ Створення власного перекладу ліричного твору.
♦ Зіставлення та порівняння різних жанрів у вигляді таблиць (наприклад «Міф і
казка», «новела і оповідання»)
♦ Відгук на прочитану книжку. Захист читацьких щоденників.
55
♦ Написання рецензій після перегляду відеофільмів за вивченими творами
(Діккенс «Різдвяна пісня у прозі», Ж. Верн «П’ятнадцятирічний капітан»,
Стівенсон «Острів скарбів» тощо").
♦ Оформлення книжкових виставок, виставок репродукцій, фотовиставок. (Згідно
прочитаних творів)
♦ Випуск газет.
♦ Написання листа письменнику.
♦ Написання власних віршів, оповідань та ін.
♦ Створення ілюстрацій, їхня інтерпретація.
♦ Створення обкладинки до книжки.
♦ Інсценізація уривків вивчених творів.
♦ Захист комп'ютерних презентацій.
♦ Ознайомлення із сайтами, присвяченими творчості письменників
♦ Створення сайтів в Інтернеті.
♦ Створення матеріальної бази кабінету (складання портфоліо за творчістю
обраного письменника: добір фотографій, друкованих матеріалів, добір та
складання ребусів, кросвордів, тестів).
♦ Складання сенкану до творчості кожного письменника.
Додаток 10.
Рекомендації для батьків. «Як розвивати читацький інтерес дитини?»
РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ
«Як розвивати читацький інтерес дитини?»
Поради батькам
Правила читання
— Якщо хочеш навчитися читати добре, намагайся читати не менше 10—15
хвилин на день.
— Не читай лежачи, вибери зручну позу для читання.
— Під час читання прибери предмети, які тебе відволікають, вимкни телевізор.
Якщо ти цього не зробиш, твоя праця буде марною.
— Якщо книга тобі сподобалася і ти хочеш почитати довше, зроби перерву,
використай її для фізкультурної паузи.
— Звертай увагу на вчинки героїв; аналізуй їхні вчинки, роби для себе
висновки.
— Вчися в героїв прочитаних книг хороших манер і хороших учинків.
— Якщо ти вирішив перервати читання до наступного разу, поклади в книгу
закладку. Можливо, ця книга буде цікавою не лише тобі, але й іншим людям.
Вони повинні взяти її в руки чистою та охайною.
— Ділися із друзями інформацією про цікаву та захоплюючу книгу.
Додаток 11.
Рекомендації вчителям «Розвиток читацьких інтересів»
Додаток 12.
Вправи на удосконалення техніки читання
1. Розширення кута зору. В процесі читання очі рухаються стрибкоподібно.
Сприйняття тексту відбувається в мить зупинки очей. Хто читає добре, швидко
– потребує менше зупинок, ніж той, хто читає повільно. Це пояснюється різною
величиною кута зору. Вона визначається кількістю слів, сприйнятих читачем за
час однієї фіксації: у гіршому випадку – 1-2, у кращому – 5-6 слів.
а) вправи з точкою. В основі таких вправ завдання: дивитись, не зводячи очей
на певну точку, намагаючись побачити те, що поруч з точкою. Наприклад : МИ*
ТИ ВО*НА
2
3 * 8
5
б) картки з пірамідками.
в) Учень читає вголос простий, не знайомий йому текст. Учитель дає команду
заплющити очі. Учень із заплющеними очима проговорює ті слова, які він встиг
побачити наперед, коли пролунала команда.
г) Вправи з числовими таблицями Шульте. Показати олівцем розташовані в
таблиці числа з наростанням натурального ряду за 25 сек. Час поступово
скорочується до12 сек
2. Вправи на миттєве розпізнавання слова під час читання (картки-
блискавки).
3. Постановка дихання. Розучування скоромовок, дихальні вправи
(чергування швидкого вдиху через ніс із повільними видихами ротом; таке ж
чергування при звуках [л], [р] та ін.)
5. Вправи на подолання регресій.
a) Попереднє пояснення і читання важких слів;
b) Закривати лінійкою попереднє прочитане слово;
c) Читання у „віконці”, в якому видно 5-6 рядків.
d) Ритмічне постукування олівцем в ході читання.
6. Розвиток антиципації. Розвивати в дітей антиципацію необхідно з 1
класу. Для цього корисно практикувати читання слів, тексту з пропущеними
буквами, потім – речення з пропущеними словами. Наприклад: ма..а, пар..а;
Випав сн... . Петрусь ловить ... .
60
7. Вправа „Фініш”. Ця вправа для розвитку швидкості читання і вміння
виділяти основну (задану) інформацію. Вчитель називає текст для мовчазного
читання і зказує слово або групу слів до якого діти повинні якомога швидше
дочитати текст. Дочитавши до заданого слова, піднімають руку.
8. Дидактичний засіб „Решітка”. Служить для розвитку перед- угадування
при частково перекритому тексті. 10 см. Решітка являє собою комплект
чотирикутників з міцного паперу 16 1 см. решітки. В кожному чотирикутнику
вирізані віконця розміром 6 розрізняються шириною перегородки. В решітці №4
усі перегородки між віконцями - 4 мм, в №5 – 5 мм, в №6 – 6мм. Решітка
накладається горизонтально на частину сторінки, яка читається і поступово
здвигається донизу. Тренування читання з решіткою проводжується не більше 5
хв. і змінюється читанням без решітки протягом 2-3 хв. Решітку №4 змінюють
на №5, якщо з’явиться відчуття легкого читання.
9.Багаторазове читання невеликого уривка з фіксуванням часу.
10. Читання слів, в яких переставлені склади, букви.
Додаток 13.
Методи навчання, які забезпечують розвиток критичного мислення учнів.
Напружуй нерв, напружуй мозок,
Сприймай, збагни і зрозумій
Метод графічної організації. Використовується для того, щоб допомогти
учням проаналізувати життєвий і творчий шлях письменника, героїв твору
(складання схем-опор, порівняльних та узагальнюючих таблиць).
Метод асоціацій. Використовується для того, щоб формувати й розвивати в
учнів асоціативне мислення щодо ключових понять художнього твору
(«Асоціативний кущ», «Асоціативний ряд», «Гроно думок»).
Метод запитань. Використовується в процесі роботи над змістом художнього
твору. Учні, самостійно читаючи твір, записують у зошити чи на картки
запитання, на які хотіли б отримати відповіді. Даний метод доречно
використовувати під час роботи в малих групах («Обмін думками») чи в парах
(«Ти мені – я тобі»).
Метод дебатів. Дає можливість учням висловлювати власні думки, захищати їх,
використовуючи відповідні аргументи («За – Проти).
Метод припущень. Використовується в ході роботи над змістом художнього
твору в класі. Текст не дочитується до кінця й учням пропонується висловити
припущення щодо того, чим закінчиться розповідь. Для цього вчитель пропонує
учням уявити себе одним із героїв твору й запропонувати свій варіант
розв’язання конфлікту у творі («Я – герой твору»).
Метод обговорень. Використовується з метою активізації критичного й
творчого мислення учнів у процесі коментування цитат із тексту, які школярі
обрали самостійно або запропонованих учителем («Моя позиція»).
61
Метод міні-проектів. Використовується з метою розвитку в учнів умінь
збирати необхідну інформацію, аналізувати її з різних точок зору, висувати
гіпотези, робити висновки, вирішувати пізнавальні й практичні задачі.
Презентація проектів – трамплін у самостійне життя майбутніх випускників.
Метод розширює горизонти навчального процесу, відповідає вимогам часу.
Усі вищеназвані методи навчання озброюють школяра вмінням критично
мислити, формують свідомого читача, здатного не просто прочитати художній
твір, а й осмислити його.
Додаток 14.
Технології залучення учня до читання
Прийоми залучення учнів до книги:
індивідуальні та колективні бесіди про книжки;
книжкові виставки;
екскурсії до бібліотеки;
читання улюбленої книжки вголос;
драматизація, інсценівки за книгами;
конкурси кращих саморобок, малюнків за книгами, створення альбому
власних ілюстрацій до творів;
використання засобів наочності (ілюстрацій до тексту) і засобів масової
інформації (кіно, телебачення, радіо).
урочисті вечори, засідання та науково-практичні конференції з нагоди …
річчя з дня народження видатного письменника;
читацькі конференції за творами письменника;
літературні та творчі конкурси, вікторини, присвячені життю і творчості
письменника;
конкурси учнівських рефератів, творчих робіт;
виставки творів, документів, фотографій та інших матеріалів, присвячених
ювілейній даті майстра художнього слова;
випуск шкільних газет і літературних альманахів;
Шкільний аналіз будується на літературознавчих і специфічних прийомах
роботи з художнім текстом. Прийоми аналізу – це засоби осмислення
художнього твору.
Арсенал шкільних прийомів роботи з літературним твором досить
різноманітній:
постановка запитань для тексту;
уміння виділяти головне і другорядне;
складання плану, конспекту, тез;
уміння підбирати цитати;
різні види коментарів;
переказ тексту;
зіставлення різних редакцій твору;
порівняння головних героїв з прототипами;
усне словесне малювання;
інсценування;
62
виразне читання;
складання кіносценаріїв;
зіставлення текстів з творами інших видів мистецтва.
Додаток 15.
Конкурси, що сприяють пропаганді книги,
спонукають до книжки та читання.
Щоб підготувати людину духовно до самостійного життя, треба ввести її у
світ книг (В.О.Сухомлинський)
(Щоб конкурси проходили яскраво, весело, з нагородженням, як справжнє
свято книги. Бажано за 2-3 тижні до конкурсу порекомендувати дітям книжки,
зробити виставку цих книжок «Прочитай! Це - цікаво!», де будуть ті книжки, за
якими укладено конкурсні завдання).
1. «Замаскована книга»Роздати тексти, у яких приховані назви художніх
творів із шкільної програми – 5-6 класи – 12 назв, 7-8 класи – 16 назв, 9-11 класи
– 18 назв. Хто знайде найбільшу кількість назв, отримає приз.
2. «Знайди помилку» (тексти з відомих творів, але з помилками у змісті).
3. «Книга в житті видатних математиків.»
4. «Книга в житті фізиків»
5. «Книги, які любила Леся Українка».
6. Вернісаж «Книжкові персонажі в карикатурі» (карикатури на героїв творів
та казок).
7. Обгортка для цукерки ( назви - літературні герої )
8. «Малюємо улюблену книгу»
9. Мій улюблений літературний герой.
10.Саморобна книжка. «Книжка власними руками» (прислів’я, загадки,
афоризми , малюнки про книжку, правила поводження з книжкою, тощо),
11.Вернісаж закладок «Подарунок книжці – закладка»
12.Саморобні обкладинки для книжки «Новий одяг для улюбленої книжки».
Суперобкладинка.
13.Жартівливий тлумачний словник. Перелік назв творів, можна і сучасних,
невідомих дітям, можна за програмою). Учні «розтлумачують» ці назви на свій
розсуд. Наприклад, М.Рильський «Перед грозою» - «чекання батьків з
батьківських зборів»; Мопассан «Пампушка» - «мрія голодного учня».
Визначення «найдотепнішого учня».
14. «SMS від літературних персонажів» Угадай, чий підпис? (Скласти короткі
повідомлення від героїв літературних творів, підписи переплутуються.
Виправити помилки)
15.«Вгадай цього героя» (Пам’ятники літературним персонажам, проте назви не
вказувати. Вивісити фото чи малюнки на стенді. Дітям пропонується до кінця
уроків відгадати кому цей пам’ятник. Наприклад, «Бременські музиканти»,
«Гуллівер» «Русалка» тощо. Тому, хто вказує автора - бонус). Можна дати
завдання самому знайти фото – пам’ятник літературному герою і принести на
виставку.
16.«Слідопит: знайди дорогу до подарунка за допомогою книжок.» (Надаються
уривки з дитячих художніх творів та запитання до них. Правильна відповідь є
підказкою для учня, куди йти далі. Наприклад, «Так, так, такий він і є,
63
синхрофазотрон, найбільша у світі машина – кругла, мов цирк, громада.
Всередині неї носяться частинки, з яких складається атомне ядро. Якби атом був
такий завбільшки, як футбольне поле, то його ядро стало б лише м’ячем. Тільки
вчора Сергій чув про це на уроці…?» - На якому уроці про це може йти мова?
Кабінет, де вивчається ця наука і є наступним пунктом призначення. Учень іде
до кабінету фізики, говорить пароль (назва твору), там чекає наступне завдання.
(Всього 10- 12 пунктів. Учень повинен їх перерахувати і здати. Знання твору,
звідки взято уривок, зараховується як бонус).
17. Книги – саморобки.
18.Міні - музей книги (найтовща книга, найменша книга, найстаріша (за роком
видання), книга – іграшка, книга – сувенір, тощо . Діти приносять ці книги на
виставку.
19.Конкурс «Письменники світу про Україну!», «Фантастична та пригодницька
література», виставки та конкурси до пам’ятних дат письменника.
20.«Детективне агентство: впізнаємо літературного героя за прикметами»
21.«Книга співає». Діти вгадують , який літературний герой виконує цю пісню
або у фільмі за яким твором звучить ця пісня чи мелодія. Наприклад, мелодії
до творів Дюма, Ж.Верна, К.Буличова, А.Ліндгрен, Андерсена, Булгакова тощо.
22.Флешмоб. Книга творить людину.
23.Комп’ютерні презентації. Блоки – схеми до уроків мови. Літературний
портрет. Віртуальна екскурсія..
Додаток 16.
Розвиток творчих здібностей
Творчості треба вчитися
(В.О.Сухомлинський)
1. Уроки колективного читання та обговорення, інсценування казки чи
епізоду з твору.
2. Ведення читацьких щоденників, позакласне читання.
3. Створення ілюстрацій до прочитаних творів, їхня інтерпретація.
4. Поставити запитання до прочитаного тексту.
5. Дібрати власні заголовки до твору.
6. Скласти власну кінцівку твору.
7. Висловитися, як би ви вчинили на місці дійової особи.
8. «Передбачити» зміст твору за заголовком та ілюстрацією.
9. Доповнити текст новими епізодами.
10. Уявити себе режисером. Як би ви зняли фільм, поставили виставу за
змістом прочитаного.
11. Творчий переказ прочитаного(зі зміною дійової особи, місця події,
розповідь від імені героя, тощо)
12. Міркування на основі прочитаного.
13. Скласти план прочитаного.
14. Скласти тлумачний словничок до тексту, який прочитали.
15. Скласти вірш на запропоновану риму.
16. Скласти сенкан.
64
17. Робота з поетично обдарованими дітьми. Розпочати створення збірки
«Літературні обрії дитинства»(Написання власних віршів, оповідань, казок).
18. Тижні світової літератури (спілкування, змагання, обмін творчими
здобутками, ярмарок поробок з природного матеріалу , пластиліну, тощо «Мій
улюблений літературний чи казковий герой». Все, що зроблене власними
руками.)
19. Робота за проектною методикою «Завдання на літо»
20. Робота з афоризмами
21. Складання узагальнюючих, порівняльних таблиць.
22. Складання ребусів, кросвордів, тестів до прочитаного твору.
23. Участь в олімпіадах, змаганнях, конкурсах.
24. Створення власного перекладу ліричного твору.
25. Підготовка доповідей, рефератів.
26. Відгук на прочитану книжку. Реклама на книжку. Анотація.
27. Оформлення стенду.
28. Випуск літературної газети.
29. Оформлення книжкової виставки, фотовиставки, виставки репродукцій
тощо.
30. Написання листа письменнику чи героєві твору.
31. Написання продовження невеличкого епічного твору.
32. Створення обкладинки до книжки.
33. Виготовлення буклетів.
34. Захист комп’ютерних презентацій.
35. Ознайомлення із сайтами, присвяченими творчості письменників.
36. Створення сайтів в Інтернеті.
37. Складання портфоліо за творчістю обраного письменника: добір
фотографій, друкованих матеріалів, ілюстрацій, ребусів, кросвордів, тестів,
презентацій, тощо)
38. Конкурс учнівської творчості.
39. Участь у читацькій конференції.
40. Участь у позаурочній роботі, в гуртках.
41. Робота в групах. Розробка власного варіанта програми та підручника із
світової літератури. Створення та захист власних проектів.
42. Створення відеоуроку, фільму.
43. Розробка тематичного тижня за творчістю письменника.
65
ДОДАТОК Б
Додаток 17 Виступ на загальношкільних батьківських зборах.
РОЛЬ КНИГИ В РОЗВИТКУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ І ОСОБИСТІСНИХ
ЯКОСТЕЙ ЛЮДИНИ
Мета: МЕТА.
Розповісти батькам про роль книги в розвитку інтелектуальних
здібностей дитини.
Ознайомити з нормами читання у початковій та середній школі згідно
програми;
Довести значення вміння швидко читати для успішного навчання дитини
з усіх предметів.
Дати рекомендації щодо вдосконалення техніки читання та розвитку
читацького інтересу в дітей.
Викликати інтерес у батьків з питань виховання любові до читання
художньої літератури дітьми та сімейного читання.
ОБЛАДНАННЯ.
* Виставка дитячих малюнків «Моя улюблена казка».
* Результати перевірки навички читання (таблиця).
* Мультімедійний супровід (презентація)
Приділяй час книгам,
бо це віконце у світ.
Народна мудрість
«...читання — це віконце, крізь яке діти
бачать і пізнають світ і самих себе» .
В. Сухомлинський
Зустріч батьків. Вітання з батьками
Крапля точить камінь не силою, а частим падінням, так людина стає вченою не
силою, а частим читанням.
Овідій
Щойно дитина навчиться читати, вона здобуватиме новий ґрунт для роботи
свого мислення...
Б. Грінченко
Читання та розмірковування — це гімнастика розуму.
О. Марден
Любити читання — це значить обмінювати години нудьги, неминучі в житті, на
години захвату.
Ш. Монтеск’є
Приділяй час книгам, бо це віконце у світ.
Народна мудрість
Книга — цариця на всіх етапах навчання.
Із журналу «Початкова школа»
Підготовка до зборів
Класний керівник готує анкети для учнів і батьків, пам’ятки для учнів,
рекомендації та поради для батьків.
Анкета для учнів
1. Як ти вважаєш, чи може людина жити без книги?
2. Чи подобається тобі читати книги?
3. Які книги ти читаєш із задоволенням?
4. Чи подобається тобі отримувати книги в подарунок?
5. Яку книгу ти читаєш зараз?
6. Цю книгу тобі подарували чи ти взяв її в бібліотеці?
7. Чи багато у вас удома книг?
8. Які дитячі книги є у вашій домашній бібліотеці?
Анкета для батьків
— Чи подобається вашій дитині читати книги?
— Скільки часу вона проводить за книгою?
— Ви переконуєте свою дитину читати чи вона робить це без примусу?
— Яким книгам вона надає перевагу?
— Як ви заохочуєте її читацькі прагнення?
— Чи даруєте ви своїй дитині книги?
— Чи є у вас із цього приводу якісь переконання?
— Чи обговорюєте ви зі своєю дитиною прочитане?
— Чи вважаєте ви себе активним читачем?
72
— Чи ви є прикладом для своєї дитини в читанні книг?
Хід зборів
Бесіда вчителя
Шановні батьки!
Загальновідомо, що для того аби дитина успішно навчалася в школі, вона
повинна вміти читати, мати інтерес до книги. Інколи дитині важко розв’язати
задачу тільки тому, що вона не вміє її правильно прочитати. Грамотне письмо
також пов’язане з навичками читання.
У першому класі учні починають самостійно читати, їм дозволяють брати книги
зі шкільної бібліотеки. У багатьох дітей з’являється власна домашня бібліотека.
Діти переказують одне одному зміст прочитаних книг. їм хочеться бути
схожими на улюблених літературних героїв.
Усі батьки знають про користь читання, тому цілком природна й закономірна
їхня тривога, коли дитина не любить книги. «Що слід зробити, аби дитина
полюбила читання? — часто запитують вони.— Ми купуємо багато книг, а син
навіть не дивиться на них».,
Звичайно, помиляються ті батьки, які вважають, що варто лише купити книгу,
як вона відразу ж сподобається дитині. З боку батьків потрібна велика увага до
читання молодшого школяра, допомога та керівництво його читанням. Потрібно
навчити дітей любити книгу.
Більшість молодших школярів люблять читати, а от вибрати книгу самостійно
ще не можуть. Тому дуже важливо, щоб дорослі стежили за вибором книг для
дитячого читання. Деякі батьки помилково думають, що корисне будь-яке
читання, а інші вважають, що за читанням дітей мають стежити вчитель та
бібліотекар і що роль батьків у цій справі невелика. Дійсно, і вчитель, і
бібліотекар стежать за читанням дітей, та вони не завжди можуть убезпечити
учнів від книг, призначених не для них. Лише спільні зусилля бібліотекарів,
учителів і батьків можуть вплинути на правильний розвиток дитячого читання.
Для кожного дитячого віку існують рекомендовані списки літератури «Що
читати дітям». Вони є в кожній шкільній і районній бібліотеці. У ці списки,
складені з урахуванням віку дітей, включені твори художньої та науково-
популярної літератури, книги класиків і сучасних письменників, українська й
зарубіжна література, поезія та проза.
Батьки мають стежити за тим, щоб до рук дітей потрапляли книги, призначені
для їхнього віку. Тому доцільно дотримуватися тих рекомендацій, які подані в
списках для читання. Даремно деякі батьки гордяться тим, що їхні діти із
задоволенням читають книги для дорослих. Це часто не йде їм на користь, тому
що молодші школярі не можуть повністю зрозуміти й усвідомити всю глибину
твору. Вони сприймають його поверхово, стежать головним чином за розвитком
сюжету та уловлюють лише основний зміст книги. Таке читання виробляє
шкідливу звичку читати побіжно, пропускаючи опис природи, характеристики
героїв, роздуми автора.
Стежачи за читанням дітей, слід обов’язково прагнути до того, щоб книги були
різноманітної тематики: казки, оповідання про тварин і рослини, пригоди,
73
оповідання про героїв, про працю дорослих і дітей, про школу, про музику,
мистецтво.
Добираючи книги, потрібно враховувати індивідуальні інтереси дітей. Діти,
особливо хлопчики, часто захоплюються лише пригодницькою літературою.
Пристрасть до пригод, гострих, захоплюючих сюжетів цілком природна, однак її
слід спрямувати в потрібне русло. Необхідно простежити, щоб книги
пригодницького жанру не були єдиними в читанні дітей, щоб до їхніх рук не
потрапляли книги, призначені для дорослих. Якщо дитину найбільше цікавить
життя рослин або тварин, нові машини, мандрівки, слід добирати книги, із яких
вона могла б отримати нові та цікаві для неї відомості.
Особливу увагу слід звернути на розвиток у дітей інтересу до науково-
популярної літератури. Учні 1 класу мають читати доступні для них книги.
Треба привчити дитину брати такі книги в бібліотеці.
Якщо дитина росла й розвивалася в обстановці, де бесіди, слухання, читання є
нормою повсякденного життя, вона і в школі цікавитиметься змістовною і
різноманітною інформацією, яку можна почерпнути головним чином із книг.
Така дитина стане зосередженим читачем.
Часто буває так, що дитина знає всі букви, може читати, але не хоче. Батьки
обурюються: «Адже ти вже вмієш читати. Невже тобі не хочеться самому
прочитати книжку?» І тоді в хід іде примус: «Прочитай ще хоч рядок», «Доки не
дочитаєш сторінку, не буду з тобою грати» тощо.
Аналіз ситуації
Не можна сказати, що Володя не любить книги. Він може подовгу тримати
книгу в руках, розглядати картинки, перегортати сторінки. Але сам читати не
любить. «Тато, у мене цікава книга. Почитай, будь ласка»,— часто
звертається він до батька. Тато бере книгу, читає. Прочитавши розділ, він
відкладає її вбік: «Далі читай сам».
Володі цікаво, що буде в наступному розділі. Він береться за книгу, та самому
читати важко: слова не складаються в речення так швидко, як у тата. Володя
перескакує через декілька рядків, тому не все зрозуміло. Деякі слова він читає
неправильно, через це спотворюється зміст написаного. Трішечки
помучившись, Володя йде до бабусі, мами або старшої сестри: «Почитай
книжку».
Іноді хтось із них пожаліє його, почитає книгу. І так повторюється майже
щодня. Володя не любить читати самостійно тому, що сам процес читання
для нього важкий. Серйозні й цікаві для його віку книги він читає через силу, а
більш легкі для самостійного читання книги вже не дуже цікаві для нього за
змістом.
Що ж слід зробити для того, аби процес читання став для дітей особистою
необхідністю? У цій справі дуже корисні ігри, у процесі яких навчання читання
відбувається невимушено й весело. Величезну роль у цьому відіграють і вечори
сімейних читань, наповнені живим, розумним словом. Під час сімейного
читання батько й мати зближуються з дітьми, відкриваються для них з іншого
боку.
Батьки мають допомогти дитині вдосконалити техніку читання. Робота над
технікою читання — процес досить тривалий і не завжди привабливий для
74
дітей. Однак без нормальної техніки читання навчатися в старших класах буде
нелегко.
Існують різні точки зору щодо належної швидкості читання на кінець навчання
в початковій школі. У програмі початкових класів вона складає 90—100 слів за
хвилину. Деякі педагоги вважають, що до кінця навчання в початковій школі
бажано, щоб учні читали 120 слів за хвилину
В. Сухомлинський у своїй книзі «Розмова з молодим директором школи» писав,
що нормальне читання — це читання зі швидкістю 150—300 слів за хвилину.
Щоб з’ясувати обґрунтованість тих чи інших рекомендацій, В. Зайцев, який
досліджує проблему техніки читання, порівняв успішність учнів 6—8 класів
(відмінників, «хорошистів», трієчників), зі швидкістю читання цих-таки учнів у
третьому класі. Що ж з’ясувалося? Учні, які стали відмінниками, до кінця
третього класу читали в середньому 150 слів за хвилину, хорошисти — 120 слів
за хвилину. трієчники — 80-90 слів за хвилину. Отже, якщо ми хочемо, аби наші
діти навчалися переважно на відмінно, ми маємо виконувати рекомендації В.
Сухомлинського.
Як показує досвід, більшості учнів цілком доступна швидкість читання 120 слів
за хвилину. Як цього добитися? В. Зайцев дає такі рекомендації:
1. Якщо дитина перебуває ще тільки на перших щаблях оволодіння технікою
читання, не слід примушувати її читати подовгу. Краще читати трішки менше,
але частіше. Почитати 5—7 хвилин і переказати зміст абзацу. Через годину-дві
— ще 1—2 абзаци. Перед сном — іще одна порція. Ефективність такого
тренування набагато вища, ніж читання впродовж години-півтори відразу.
2. Непогані результати дає читання перед сном. Справа в тому, що останні події
дня фіксуються емоційною пам’яттю, і в ті години, коли людина спить, вона
перебуває під їхнім враженням.
3. Якщо дитина не любить читати, то слід скористатися особливим режимом
читання. Дійсно, якщо дитина не любить читати, то це означає, що в неї під час
читання виникають труднощі. У режимі спеціального читання дитина читає 1—
2 рядки й після цього отримує короткий перепочинок. Прикладом такого
режиму читання є читання під час перегляду діафільмів: дитина читає два рядки
під кадром, розглядає картинку — відпочиває. Наступний кадр — знову читає
два рядки, потім розглядає картинку. Цей прийом цілком підходить тим дітям,
які читають неохоче.
4. Для того щоб привчити дітей читати самостійно, можна використовувати
такий прийом. Хто-небудь із дорослих починає читати дитині, але на
найцікавішому місці припиняє читання вголос. Захоплена подіями в книзі й
бажанням дізнатися, що буде далі з героями, дитина здебільшого продовжує
читати самостійно. У цьому разі дорослі мають обов’язково спитати в неї, про
що вона прочитала, похвалити її за самостійність, висловити надію, що тепер
вона завжди читатиме сама. Наступну книгу можна розпочати читати так само.
Поступово дитина набуває смаку до самостійного читання. Можна також
розповісти дитині хоча б один, але найцікавіший епізод із якої-небудь книги.
Молодший школяр обов’язково спитає: «А що далі? Розкажи, що було потім?»
У відповідь треба дати книгу: «Ось прочитай і про все дізнаєшся».
75
5. Для того щоб дитина наочно бачила своє зростання в оволодінні технікою
читання, потрібно частіше вимірювати швидкість читання й робити це
якнайурочистіше. Слід озброїтися годинником із секундною стрілкою, книжкою
з великим шрифтом та легким текстом. Нехай дитина читає рівно одну хвилину.
Підрахуйте, скільки слів вона встигає прочитати за хвилину. Важливо
оцінювати лише техніку читання, а не інші достоїнства маленького читача. Для
цього недостатньо загальних слів «добре», «молодець», «уже швидше». Дитині
будуть більш зрозумілі конкретніші оцінки («Аж 20 слів за хвилину! Чудово!»,
«У березні було 40, а зараз 45 слів за хвилину!» тощо). Необхідно відзначати
зростання, порівнювати сьогоднішні результати з учорашніми, радіти кожному
кроку вперед, кожному успіху. Педагоги дійшли висновку: якщо дитина на
першому році навчання не навчилася нормально читати, то її інтерес до
навчання значно падає.
Навчившись читати, дитина відкриває для себе світ великої літератури.
Особливе місце в ньому посідає казка. Казка — це перша сходинка входження в
країну знань, у світ культури. Як говорив К. Чуковський, казка є найздоровіша
їжа — не ласощі, а насущний і дуже поживний хліб.
Інколи діти не люблять читати тому, що їхні перші самостійні книжки були
нудними, вони не зачепили ні думки, ні почуття дитини, пройшли повз її
свідомість. Тому батькам слід бути особливо уважними при доборі перших книг
для самостійного читання. Книги мають бути із яскравими картинками, із
цікавим сюжетом та невеликі за обсягом, щоб дитина змогла швидко їх
прочитати.
Для того щоб дитина полюбила читання, дуже важливо створити її власну
домашню бібліотеку. Власна бібліотека, поличка для книг, можливість
обмінюватися книгами з товаришами — усе це викликає в дітей інтерес до
книги.
При створенні власної домашньої бібліотеки можуть бути два підходи.
Перший підхід — це робоча бібліотека, що допомагає в повсякденній навчальній
та позаурочній роботі: словники, енциклопедії, науково-популярна література.
Другий підхід — це придбання книг, які вже прочитані й стали улюбленими
(книги-друзі, книги-помічники, книги-співрозмовники).
• Дитину слід записати до бібліотеки, де із великої кількості книг можна
вибрати те, що потрібне саме їй. Під час першого відвідування бібліотеки
батьки можуть розповісти, хто в ній працює, як розташовані книги, де перебуває
періодика, як працювати в читальному залі тощо.
• У деяких сім’ях є чудова традиція — зберігати улюблені дитячі книги. Життя
цих книг може бути довгим: їх читали бабуся, дідусь, мама, тато, а тепер вони
стали друзями дитини. Така сімейна традиція не лише виховує дбайливе
ставлення до книги; це ставлення до книги доповнюється почуттями до
найдорожчих людей.
• Зближують батьків і дітей спільна покупка книг, їхній ремонт, наведення ладу
в домашній бібліотеці й, звісно, спільне читання та обговорення прочитаного.
• Навіть та дитина, яка вміє швидко читати, ще довго потребуватиме того, щоб
їй читали вголос, щоб, читаючи, відповідали на її питання, ділилися з нею
своїми переживаннями й думками про прочитане.
76
• Учитель розповідає батькам, як дитина має читати книгу. Слід привчити дітей
починати читання з обкладинки й титульного аркуша книги, де зазначені
прізвища автора, художника, який зробив малюнки до книги, видавництво та рік
видання. Діти, як правило, не звертають уваги на ці дані й не прагнуть їх
запам’ятати. «Я забув, хто написав книгу», «А навіщо запам’ятовувати, хто
написав книгу, адже я пам’ятаю, про що в ній написано», «Я всіх письменників
плутаю і ніяк не можу запам’ятати, хто які книги написав»,— незрідка можна
чути від дітей.
Батьки мають дуже терпляче, але наполегливо вимагати від дітей, щоб вони
запам’ятовували прізвища автора й художника та назву книги. Не завадить
перед початком читання спитати дитину, які книги цього письменника вона вже
читала й що вона знає про нього, чи зустрічалися їй уже де-небудь малюнки
художника-ілюстратора книги. Дитина має читати книгу уважно, не
поспішаючи. Часто молодші школярі, прочитавши п’ять-шість сторінок,
зазирають на останню сторінку — чим усе скінчилося? Прочитавши закінчення
книги й дізнавшись про долю героїв, діти, звісно, продовжують читати вже
менш уважно, пропускають цілі сторінки або розділи книги, а інколи просто
залишають її. Батьки мають стежити за тим, щоб у дітей не з’явилася така
шкідлива звичка. Не слід розповідати дітям заздалегідь, як розвиваються події в
книзі, чим вона закінчиться. Для дітей молодшого шкільного віку велике
виховне значення має розглядання ілюстрацій у книзі. Вони допомагають дитині
зрозуміти й запам’ятати прочитане. Багато картинок дають можливість уявити
собі ті явища й предмети, які дитина не може побачити безпосередньо.
Дивлячись на картинки, можна побувати на півночі й у тропічних країнах;
живучи далеко від моря, можна побачити пароплави та бурхливий океан,
дізнатися, як живуть діти в інших державах. Важливо навчити дітей розглядати
малюнки в книзі, помічати цікаві деталі. Часто діти, розглядаючи картинки, не
все бачать на них. Тому велике значення мають запитання батьків, спрямовані
на те, щоб дитина уважно розглянула зображене. Що намальовано на цій
картинці? Як звати зображених на ній дійових осіб? Що вони роблять? Чи добре
вчиняють?
• Дуже добре, коли діти розповідають про прочитане. Розповідаючи, дитина
розвиває своє мовлення, у неї виробляється вміння виділяти головне в книзі. У
процесі розповіді чіткіше формується ставлення до вчинків героїв, до
описуваних подій.
• Якщо дитині важко на перших порах розповісти про прочитане, слід
допомогти їй, скориставшись задля цього такими питаннями: «Що ти дізнався із
книжки?», «Коли й де відбувалися ці події?», «Що тобі сподобалося
найбільше?».
• Питання про прочитане важливі ще й тому, що в такий спосіб батьки можуть
проконтролювати читання дитини: чи всю книжку вона прочитала, чи все
зрозуміла в ній, чи правильна її думка стосовно поведінки героїв. Зазвичай такі
питання ставлять дітям у бібліотеках. Це дуже дисциплінує їх, змушує уважніше
читати й запам’ятовувати прочитане. Дитині 7—8 років ще важко написати
відгук про книгу, тому слід заохочувати прагнення дітей намалювати власноруч
картинку до прочитаного.
77
• Усний відгук першокласника про книгу не має бути складним за формою та
змістом. У більшості випадків дитина відповідає на такі питання: «Про кого або
про що написана книга?», «Що сподобалося в книзі й чому?», «Хто з героїв
сподобався найбільше?». У відгуку обов’язково зазначають автора та назву
книги.
• Дуже добре, якщо в сім’ї практикуються систематичні спільні читання книг
уголос. Це зближує батьків і дітей, допомагає батькам краще пізнати дітей,
зрозуміти їхні інтереси та захоплення.
Як читати разом?
Передусім слід обрати цікаву й захоплюючу книгу, щоб діти із задоволенням
чекали на ті вечори, коли всі сядуть разом і будуть читати. Читати вголос слід
по черзі: сьогодні читає батько, завтра — син тощо. Читання вголос — це
корисне тренування для дітей: вони звикають читати виразно, голосно й чітко.
Потрібно обов’язково визначити тривалість читання — не більше 45 хвилин,
задля того, щоб читання не втомило дітей, щоб вони не втратили інтересу до
книги.
Добре, коли батьки й діти діляться враженнями про книгу. Якщо виникає
суперечка, якщо діти висловлюватимуть неправильні думки, слід у тактовній
формі допомогти їм розібратися в прочитаному.
Загальновідомо, що культура поводження з книгою виховується в сім’ї. По-
перше, потрібно привчити дітей берегти книгу. Діти мають знати, що книгу не
можна жбурляти, рвати, малювати на ній, загинати куточки сторінок, вирізати з
неї картинки та сторінки. Особливо дбайливо слід поводитися із бібліотечною
книгою. Її потрібно обгорнути в чистий папір і,. прочитавши, здати у
визначений термін.
Необхідно також привчити дітей дотримуватися основних правил гігієни
читання. Діти мають знати, що очі потрібно берегти. Не можна читати при
слабкому освітленні. Лампа має бути з боку лівої руки дитини, світло від неї не
повинне потрапляти в очі, а освітлювати лише поверхню столу, де лежить книга.
При читанні слід робити короткий відпочинок для очей через кожні 45—50
хвилин.
Бесіда вчителя
Шановні батьки! Для розвитку читацького інтересу в дітей корисно
скористатися такими рекомендаціями:
• Прищеплюйте дитині інтерес до читання з раннього дитинства.
• Купуйте книги, вибирайте книги яскраві за оформленням і цікаві за змістом.
• Систематично читайте дитині. Це сформує в неї звичку щоденного
спілкування з книгою.
• Обговорюйте прочитану дитячу книгу із членами своєї сім’ї.
• Розповідайте дитині про автора прочитаної книги.
• Якщо ви читаєте дитині книгу, намагайтеся перервати читання на
найцікавішому епізоді.
• Пригадуючи з дитиною зміст уже прочитаного, навмисно його спотворюйте,
щоб перевірити, як вона запам’ятала раніше прочитаний текст.
• Рекомендуйте своїй дитині книги свого дитинства, діліться своїми дитячими
враженнями від читання тієї чи іншої книги, порівнюйте ваші та її враження.
78
• Влаштовуйте вдома дискусії за прочитаними книгами.
• Купуйте, по можливості, книги авторів, які подобаються дитині, формуйте її
особисту бібліотеку.
• Виховуйте бережливе ставлення до книги, демонструючи книжкові реліквії
своєї сім’ї.
• Даруйте дитині книги із дарчим написом, теплими побажаннями. Через роки
це стане щасливим нагадуванням про рідну домівку, її традиції, дорогих і
близьких людей.
Поради батькам
• Якщо до школи є бажання й можливість займатися з дитиною, нехай вона
прийде в школу, уміючи читати. У віці 4—5 років учитися читати легше, ніж у 7
—8 років.
• Терпляче допомагайте дитині, якщо у неї недостатня швидкість читання.
• Навчаючи дітей читати, враховуйте їхні інтереси. Дитина, яку вчили читати
примусово, неохоче користується своїм умінням.
• Якнайбільше грайтеся з дітьми. Шлях дошкільника до грамоти лежить через
ігри у звуки та букви. Розповідайте дітям казки. Навіть «зовсім великі» діти (ми
часто говоримо семи-, восьмирічній дитині: «Ти вже великий») дуже люблять
послухати пісеньку, казку перед сном. Це заспокоює їх, допомагає зняти
напругу. Частіше влаштовуйте сімейні читання. Дітям, які вже виросли, читати
вголос іще цікавіше, ніж маленьким. Читайте самі, нехай дитина бачить, що
вільний час мама й тато проводять не лише біля телевізора. Є речі, які дітям
краще не чути й не знати: наприклад, суперечки батьків із приводу якихось
побутових проблем тощо. Тим часом суперечки батька й матері з приводу
прочитаної книги діти повинні чути обов’язково. Не забувайте про те, що вік із
7 до 16 років — це проміжок життєвого шляху, коли людина або набуває
потреби в читанні й реалізує її протягом усього життя, або втрачає цю
можливість.
• Не поспішайте відразу відповідати на дитячі запитання, краще порадьте
пошукати відповіді самостійно в книгах. Збирайте вдома різні словники:
тлумачний, орфографічний, енциклопедичний, іноземних слів тощо; привчайте
дитину звертатися до словників і працювати з ними. Старайтеся купувати й
дарувати дітям хороші книги, обов’язково з написом. Звертайте увагу на те, що
читають ваші діти.
• Разом із дитиною сформуйте для неї таку бібліотеку, щоб у ній були різні
книги, а не лише, наприклад, фантастика та пригоди.
• Разом купуйте, читайте, ремонтуйте книги, обговорюйте прочитане. У такий
спосіб набагато легше впливати на читацькі смаки дитини.
• Обов’язково запишіть дитину до бібліотеки. Час від часу ходіть туди разом із
нею.
2) Як допомогти дитині краще запам’ятати навчальний матеріал? Наведіть
приклади з власного досвіду.
Підсумовуючи сказане, слід зазначити таке: досвід свідчить про те, що учні, які
погано читають, приречені на неуспішність у середніх і старших класах, де
обсяг навчального матеріалу збільшується в багато разів. Окрім того, в процесі
79
читання удосконалюються оперативна пам’ять і стійкість уваги, від яких
залежить розумова працездатність.
Через читання –
до пізнання і творчості
ДОДАТОК В Фотозвіт про проведення тижня світової літератури
День поезії.
Поетичний турнір «Упізнай поета за віршем», «Відгадай вірш», «Буриме»,
«Продовж рядок»
80
Переможці турніру поетів: 1 місце Данилащук С., 2 місце – Шатрай В. і Лобченко Н., 3 місце
– Карєлов А. і Білецька Н.
День гри
Учні 6 класу перемогли – 1 місце виборола Шишка Н. (15 балів), 2 місце – Шатрай і
Данилюк – по 14 балів, 5 клас - 3 місце у Полінчака В. (13 балів), Висоцька О. і Демиденко
А. набрали лише по 10 і 8 балів відповідно.
81
Учні 7 класу краще знають підручник, 1 місце отримала Данилащук Н. ( 13 балів), Карєлов
Андрій (8 клас) 2 місце, Мітяєва О. та Мікрюкова К. – 3 місце.
Журі визначає
переможців
мапа
малюнки
Поетичний турнір
Брейн-ринг «Шанувальники
Літературні читання
інсценівка
Ведення зошита
Конкурс читців
Загальна кількість
Прізвище
Читацький щоденник і
Вікторина «Сторінками
підручника»
формуляр
літератури»
Шишка А. + + + + + + + + +15б. + 10
3 3м 2м 1м.
Данилюк + + 2м. - + + + + + +14б. + 9
2м. 2м 2м.
Шатрай - + - + + + + + +14б. - 7
3м. 2м. 1м 2 м.
Полінчак + - + - - + - + +13б. + 6
3 м.
Демиденко - + 3м. + + - + - - + - 5
Данилащук Н. - - + + + - - + + 1м. + 6
1м.
Мікрюкова - - - + + - - - + + 4
2м.
Карачун - - - - + - - - + - 2
Пензов - - + - + - - - + - 3
Лобченко - + 1м. - + + + - + - - 5
2 м.
Білецька + + + 3
Карєлов + + + 1 м. 3
3м
Корінь І. + 1
Мітяєва О. - - + + - - - - + + 4
Суряк В. + + 2
Білецький + 1
Висоцька + + + 3
Данилащук С. +1м. + 2
Юшко + 1
Мороз + 1
Голіков + 1
Висоцький + 1
Лисогор + 1
Деркач Б. + 1
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. Урок – знайомство. Вступний урок
–подорож до світу Книги.
Хід уроку
І. Ознайомлення з класом, створення позитивної психолого-емоційної
обстановки в класі.
Вступне слово вчителя: Дорогі п'ятикласники! У кожної людини, коли вона
приходить у цей світ, щось відбувається вперше – перший крок, перше слово,
перший клас. Це прекрасне слово - «вперше»! Сьогодні ми вперше з вами
зустрілися на уроці. Я… (вчитель розповідає про себе )
— Вправа «Знайомство». Знайомство з учнями класу та їхніми читацькими
уподобаннями. Учні по черзі розповідають про себе і ставлення до уроків
читання та до читання взагалі, використовуючи прийом «Мікрофон».
Ось уже чотири роки ви здобуваєте знання в школі. За цей час навчилися читати,
писати, рахувати. Але попереду на вас чекають набагато цікавіші відкриття. А
84
відкривають щось нове, подорожуючи світом. Любите ви подорожувати? Людей, які
подорожують світом, називають мандрівниками. Відвідуючи різні країни,
насолоджуючись красою пам'яток культури, неповторною архітектурою,
прилучаючись до традицій та звичаїв різних народів, люди стають набагато
освіченішими, культурнішими, духовно багатшими. От і ви сьогодні станете
мандрівниками в просторі й часі, потрапите до дивовижного світу Книги,
відвідаєте Францію, Англію, Данію, Росію, Норвегію та багато інших країн. Не
зрушуючи з місця, здійсните навколосвітню подорож і зможете знайти нових
друзів та зустрітись із давніми приятелями. І в цьому нам допоможе новий
навчальний предмет, назва якого зашифрована у кросворді.
л а т а
с і р у р
в т е
і т о в а
Для того, щоб потрапити до світу Книги, потрібно знати його закони й поняття,
пережити певні випробування. Чого варті лише уроки світової літератури! Вивчати
цей предмет ви починаєте сьогодні.
Що ж таке світова література? Про що йтиметься під час її вивчення?
Мультимедійна презентація №1 «Література» на фоні музики.
• Інтерактивна технологія "Акваріум" (передбачає обговорення проблеми
групою. Вона доручає своєму представникові доповісти класові про результати.
Інші в цей час —глядачі). Учні висувають свої варіанти відповіді на запитання,
поставлені вчителем, а той коригує відповіді.
Отже, випробування перше. Де ми можемо у школі подорожувати країною Література?
Презентація кабінету світової літератури. Наголос робиться на творчих успіхах
учнів-попередників з предмета: знайомство з переможцями олімпіад із літератури,
найкращі ілюстрації, реферати, літературні газети, виконані учнями, альбоми із
фотографіями літературних вечорів тощо.
Увага учнів звертається на виставку різних видань літературних творів, які
вивчатимуться в 5 класі, на ілюстрації до цих творів учнів-попередників.
Випробування друге. Мандрівникам потрібні якісь правила, знання для
подорожі? На екскурсії, у музеї, у театрі, у космосі - скрізь треба знати, як себе
поводити. Космонавту теж потрібен інструктаж! У нас теж є правила.
IІ.Організація роботи та вимоги до роботи за предметом. Підписати зошити.
Ознайомлення учнів з організаційними вимогами до них на уроках світової
літератури, до ведення записів в робочому зошиті.
— Учні 5-го класу носять на урок красивий та охайний зошит, де ведуть свої
записи розбірливо і послідовно;
— окремий зошит заводять для «Літературознавчого словничка» (це може
85
бути блокнот середнього формату, яким слід користуватися з 5 до 11 класу,
тому записи в ньому мають бути акуратні, щоб хотілося в ньому працювати не
один рік);
— ще один зошит — «читацький щоденник»; це може бути звичайний
шкільний зошит середньої товщини (щоб вистачило на 2—3 роки роботи —
вчитель демонструє деякі зразки читацьких щоденників учнів старших класів).
У читацькому щоденнику записуються не тільки назва книги і автор, а й
обов'язково свої враження від прочитаного, виконуються замальовки до творів.
Ось, наприклад, записи учениці 5 класу, яка прочитала твір Треверс П. «Мері
Поплінс».
*Дорослі завжди кажуть одне, а думають інше,так мені здається.
*Мені цікаво одне — чи зірки з золотого паперу, чи золотий папір із зірок?
Майкл. Майкл думав про школу... Але сьогодні й це здалося йому веселим, і він
засміявся. До запису додаються дві ілюстрації.
Приємно буде через роки передивитися щоденничок, що вів у дитинстві.
Фізкультхвилинка
Хто ж там, хто вже так втомився,
І наліво нахилився?
Треба дружно всім нам встати (вийти із-за парт)
Фізкультпаузу почати.
Сонце спить, небо спить (очі закриті долонями)
Навіть вітер не шумить. (присісти)
Рано-вранці сонце встало (відкрити очі, встати, підняти голови,
Всіх промінням привітало.(піднятися на носки, руки підвести
угору, розвести в сторони, підвести
угору, помахати руками)
Хмарка сонечко закрила
Слізки срібні зронила. ( закрити обличчя руками)
Ми ті слізки пошукаємо,
У травичці позбираємо. (присідання)
IIІ. Мотивація навчальної діяльності.
• Випробування 3. Діти, до нас у гості завітав Незнайко, допоможіть йому
відгадати загадку: «Сама мовчить, а всіх учить». Дійсно, це книга. Які книги ви
любите читати? П'ятикласникам пропонується відповісти на запитання анкети:
— Прізвище, ім 'я. (Слайд 1) Перегляд презентації № 2
— Чи любиш ти читати? (Так/ні).
— Яка книжка тобі сподобалася найбільше? Хто її автор?
— Що ти читаєш тепер?
— Який твір ти плануєш прочитати?
— Чи ведеш читацький щоденник?(Вчитель пропонує на наступний урок
принести свої читацькі щоденники або чисті зошити, щоб їх завести)
— Де ви берете книги для читання?
— Чи є у вас улюблений автор?
— Чому так важливо багато читати?
— Наскільки близькими є уроки читання та зарубіжної літератури?
— Твори яких зарубіжних письменників ви вивчали в молодших класах?
86
("Казка про царя Салтана..." О. Пушкіна, "Гидке каченя" Г. К. Андерсена, "Сіль
дорожча за золото" Б. Нємцової, "Майстер-ламайстер" С. Маршака, уривок з
роману "Пригоди Тома Сойєра" Марка Твена; "Кіт у чоботях" Ш. Перро, "Зачарована
красуня" братів Грімм, "Горбоконик" П. Єршова, "Пригоди Піноккіо" К. Коллоді,
"Про Карлсона, що живе на даху" А. Ліндгрен).
ІV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу.
Учитель. З деякими героями літературних творів всі знайомі завдяки
мультфільмам, кіно, телебаченню. Але таке знайомство не слід розглядати як знання
літературного твору, адже література—особливий вид мистецтва, що приносить
читачеві насолоду. Та з іншого боку, художній твір може виконувати багато інших
функцій, зокрема накопичення, акумулювання і передачі духовного досвіду людини
— народу — людства. Література—це скарбниця духовних багатств людства.
Перегляд презентації № 2. Учні записують тему уроку.
Оголошення теми, мети уроку. Назва предмета, яку ви відгадали, розв'язуючи
кросворд, складається з двох слів. Що означають ці слова окремо одне від
одного та у словосполученні? (слайд 1.)
• Робота із літературознавчими термінами: література, мистецтво слова,
світова література, національна література, всесвітня література
• Пояснення вчителя (слайди 2-7 - зображення карт подорожі).
Ми з'ясували, що література — це мистецтво.
Прочитаймо два уривки.
Мангуста - ссавець роду іхневмонів. Довжина тіла 65 см, воста до 50 см. Живуть
у Північній Африці, Малій Азії тощо.
Ріккі був мангуста. Ці звірки хутром і пухнастим хвостом схожі на котів, але
голівка в них як у ласиці, та й звички в них ласячі. Очі й кінчик хвоста, що весь
час ворушився, були у Ріккі рожеві, і він міг почухатися скрізь, де захоче, будь-
якою лапкою, передньою чи задньою, а хвоста вмів розпушити так, що ставав
схожий на довгу щітку, якою миють пляшки.
Перший уривок - з енциклопедії, другий - з художнього твору, який ми
вивчатимемо. В обох описах йдеться про мангусту, але як по-різному цей ссавець
представлений! Справа в тому, що автор другого уривка - Д.Р.Кіплінг, як і всі
письменники, використав для зображення маленького героя різні художні засоби
— порівняння, епітети (з ними ми також ознайомимось, вивчаючи літературу).
Отже, художня література - це мистецтво художнього, образного слова.
—Які інші види мистецтва ви знаєте?( Слайд 8)
(Музика, образотворче мистецтво, кінематограф, танець тощо).
— Назвіть основні риси кожного з видів мистецтв, за допомогою яких ми
відрізняємо їх від інших (наприклад, основний засіб створення художнього
образу в танці - це рухи: положення тіла танцюриста).
— Чим відрізняється література від інших видів мистецтва? Який основний
засіб створення образу в літературі?
(Слово).
—Які основні види літератури ви знаєте? (Відповіді учнів укладаються у
схему). Література наукова -…, художня-… (слайд 9)
• Випробування 4. Де ж записані наші інструкції та карта подорожі? У
підручнику?
87
• Знайомство з підручником. Вимоги до збереження підручника. Робота з
підручником (автор Є.Волощук): розгляд форзаців, ознайомлення з його
структурою—змістом, відомостями про авторів літературних творів, їхніми
текстами, літературознавчими статтями та словничком, завданнями для
самоперевірки, додатками, короткими відомостями про перекладачів. Розкриття
змісту умовних позначень. Увага до розділів, що вивчатимуться в 5 класі. Вчитель
наголошує, що підручник буде помічником для кожного учня. Щоб переконатися в
цьому, школярі розглядають ілюстрацію на обкладинці.
Випробування 5. Легко подорожувати Країною Літератури тому, хто гарно
читає. Не кожна людина може здійснити навколосвітню подорож, а от потрапити до
світу Книги під силу будь-кому, хто вміє читати. А чи вмієте ви читати? Це
засвідчить випробування 5.
• Як же ми читаємо? (Учні читають «ланцюжком»)
• Робота з підручником. Екскурсоводи часто роздають путівники.
Ознайомимося і ми з путівником. Опрацювання статті «Путівник до
підручника»
—Як ви зрозуміли зміст словосполучення "уміти читати "?
(Уміти читати - насолоджуватись читанням, знаходити відгук, розуміти
прочитане, мати відповіді).
• Відпрацювання змісту тексту за ключовими тезами: Засвоїти текст – це
зрозуміти його.
1. Як навчитися розуміти?
а) обміркувати заголовок («Заголовок — це не просто слова: ці слова — усьому
голова»).
2.Виділити всі незрозумілі слова, з'ясувати їх значення.
3.«Розмовляйте» з автором тексту, робіть записи, зауваження.
4.Виділяйте суттєві моменти тексту.
5.Поставте собі контрольні запитання і дайте відповідь на них.
Вікторина «Чи уважний ти читач?» Перевіримо, як ви зрозуміли прочитане.
Наш путівник закінчився словами «Бажаю захопливого й успішного читання!»
• Що читати? Навіщо читати? (слайди 10-14)
Випробування 6. • Робота з літературознавчими термінами: (слайд 11)
(Учні не записують визначення, вчитель роздає їм їх на листочках. Дома
запишуть ці визначення у словнички.)
Епіграф (від гр. —напис, заголовок, оцінка) — в давньому світі написи на
предметах, що безпосередньо їх стосувалися. За нового часу — влучний вислів,
афоризм або уривок літературного твору, який подають на початку художнього
твору або перед його частинами, щоб підкреслити тему або основну думку,
налаштовуючи читача на їхнє сприйняття.
Афоризм - коротке влучне судження, що містить глибоку думку.
• Робота з епіграфом уроку. Які слова можуть бути епіграфом нашого уроку?
Запис до зошитів епіграфа до уроку. Розповідь учителя про виникнення літератури,
її джерела, розвиток, роди та жанри.
• Робота з підручником. «Духовна скарбниця людства», сторінка 9. Хто буде
нашим екскурсоводом і помічником? «Кіт Учений і Мудра Сова). Перші поради.
Словник Мудрої сови : (слайд 15 )
88
Робота з літературознавчими термінами. (слайд 15)
Національна література — література певного народу.
Всесвітня література—сукупність усіх національних літератур.
Оригінал—текст, з якого роблять переклад іншою мовою.
Переклад—твір, який написаний однією мовою і відтворений перекладачем іншою
мовою.
V. Закріплення вивченого
Вправа «Знайди помилку». Випробування 7. (слайд 16)
• Словникова робота: оригінал і переклад, автор і перекладач твору.
Відомо, що Шарль Перро створював свої казки французькою мовою, Оскар Уайльд,
Даніель Дефо, Редьярд Кіплінг, Уолт Дісней писали англійською, Рудольф Еріх Распе -
німецькою. Для того, щоб прочитати і зрозуміти твори цих письменників, потрібно
володіти мовою, якою вони написані. Якщо ви змогли б прочитати, наприклад, казку
"Маленький Мук" Вільгельма Гауфа німецькою мовою, то ознайомились би із
оригіналом твору. Але володіти всіма мовами світу, щоб читати літературу в оригіналі,
майже неможливо. Тому виникає потреба у перекладі рідною мовою творів, написаних
іноземними мовами.
— Як називають людей, які займаються перекладами? (Перекладачі).
—Яких видатних українських перекладачів ви знаєте? (М.Лукаш, Г.Кочур,
М.Терещенко та інші).
— А як називають людину, яка написала художній твір? (Автор).
— Назвіть прізвище вашого улюбленого автора.
— Яка відмінність автора від перекладача?
(Автор пише твір, а перекладач лише пристосовує його для читання та розуміння
рідною мовою).
—Але слід додати, що перекладач повинен не тільки дослівно ("механічно ") відтворити
зміст оригіналу, а й донести до читача своєрідність творчої манери письменника
(автора), зберегти стиль твору, тобто здійснити літературний переклад.
Література, що існує у перекладах, називається перекладною. А як ми називаємо
літературу, створену мовою оригіналу?
• Розповідь вчителя про значення перекладів для вивчення зарубіжної літератури.
Підкреслюється думка про складність роботи перекладача. Переклад—це завжди
творчість, у ньому відбивається ставлення перекладача до тексту, з яким він
працює.
Ознайомлення з іменами перекладачів, чиї роботи представлені в підручнику для 5
класу (розділ підручника "Покажчик перекладачів творів").
Під час читання літературного твору завжди слід звертати увагу на ім'я не
лише його автора, а й перекладача.
VI. Підсумки уроку.
• Узагальнююче слово вчителя.
Ви пройшли всі випробування для того, щоб потрапити до
чарівного світу Книги, до країни Зарубіжної Літератури. Наша
навколосвітня мандрівка в просторі й часі тільки розпочалася. Ми з вами йдемо у
майбутнє, і щоб стати культурними людьми, ознайомимося з літературою,
створеною з давніх часів до сьогодення, з творами, якими пишаються народи світу.
Головне, щоб Книга стала вашим помічником і другом, щоб
89
ви її любили і шанували, адже "дружба з книгою - це свято", за висловом відомого
російського дитячого поета Сергія Михалкова.
Повторний висновок про те, що література є скарбницею духовних багатств
людства. (Знову увага учнів звертається на дошку та зошити, де записані епіграф,
тема уроку).Завершуючи урок, мені хочеться задати вам цікаве запитання. Ми з
вами записали, що таке зарубіжна література, а як же ми будемо читати всі ці
твори і німецьких, і французьких, і японських письменників? (У перекладі).
Мандрівники завжди щось собі купують на згадку про відвідані місця. Я хочу,
щоб наша подорож вам теж запам’яталася. На згадку про неї я дарую вам
«Пам’ятки для п’ятикласників»
Епіграф (від гр. —напис, заголовок, оцінка) —влучний вислів, афоризм або уривок
літературного твору, який подають на початку художнього твору або перед його
частинами, щоб підкреслити тему або основну думку, налаштовуючи читача на їхнє
сприйняття.
Афоризм - коротке влучне судження, що містить глибоку думку.
Національна література —література певного народу.
Всесвітня література—сукупність усіх національних літератур.
Оригінал—текст, з якого роблять переклад іншою мовою.
Переклад—твір, який написаний однією мовою і відтворений перекладачем іншою
мовою.
Література –(з латин.”літера”, написано буквами) 1)будь-які письмові тексти, 2)
сукупність писаних і друкованих творів певного народу, епохи, людства.
3) різновид мистецтва - мистецтво слова, що відображає дійсність у художніх
образах 4) навчальна дисципліна, яка вивчає певне коло фольклорних та
авторських творів, предмет.
Література є технічна, художня, наукова, довідкова, тощо. Наукова
(математична, географічна, біологічна тощо, словники, підручники,
енциклопедії тощо), художня (фантастична, пригодницька, детективна,
гумористична, сатирична тощо)
• Пам'ятка п'ятикласникам, які вивчають світову літературу.
^ Дбати про охайність зошитів для класних та домашніх робіт; записи в ньому робити
розбірливо й послідовно;
ХІД УРОКУ
І. Оголошення тами й мети уроку
Вступне слово вчителя. Дорогі діти! Тему нашої розмови ви дізнаєтеся,
відгадавши загадку: «Дуже я потрібна всім - І дорослим, і малим.
Всіх я розуму навчу Хоч сама завжди мовчу. )». (Книга)
Так, це Книга, без якої ми не обходимось жодного дня. За книгою ми вчимось,
розумнішаємо і формуємо свій світогляд. А чи знаєте ви, що першим російським
друкарем був Іван Федоров. Його першими надрукованими книгами були
„Апостол" та „Буквар". Роботу Івана Федорова й досі згадують з вдячністю.
Недарма на могилі першодрукаря у Львові викарбовано напис „Друкар книг,
перед тим не бажаних".
Минуло дуже багато часу, поки друкована книжка стала постійною в нашому
житті. Тепер книга всюди поруч із нами. Вона - наш порадник і друг. І сьогодні
ми з вами поведемо розмову про книгу. З активним розвитком науково-
технічного прогресу ви повинні навчитись самостійно здобувати знання,
знаходити додаткову інформацію. Тому важливо вміти користуватися книгою. Я
хочу, щоб ви дивились на книгу іншими очима, щоб ви переконались, що
читання книг – це велика духовна цінність. Розмова у нас буде цікавою, якщо ви
будете активними співрозмовниками. Ви розширите свої знання про те:
- звідки з’явилась книга,
- для чого вона нам потрібна,
- які книги шанують у всьому світі.
Тож я запрошую вас до спілкування на тему: Людина у світі книг”.
Учень 3-й
Перша друкована книга в Україні з’явилась 14 лютого 1574р. Ця книга
називалась „Апостол”. Першим друкарем книги був Іван Федоров. У тому ж
1574 р. у Львові вийшов друком “Буквар” – перший на східнослов’янських
землях підручник. Багато поколінь опанувало за ним ази грамоти. Мине ще 16
років і у Львові відкриється найбільша в Україні друкарня, з якої вийдуть сотні
книг...
Учень 1-й
Ми не забудемо нашу книгу,
Ось і прочитана сторінка,
Котра вінчає нашу книгу,
У ній і зайчик і ялинка,
94
І перший пролісок з –під снігу.
І ще цікавого багато –
Про землю рідну, хліб, камену...
Як треба матір шанувати,
І як любити Україну
Ми завтра підем знов до школи,
Бо у знаннях – краса і сила.
Та не забудемо ніколи,
Що це нам книга світ відкрила
Учень 2-й
Книголюбка
Хтозна вже відколи
Я люблю читати.
Якби не до школи –
Не лягала б спати.
Я люблю читати
Часто до півночі,
Поки палехаті
Ляжуть сни на очі.
А засну, раденька,
Сплять разом зі мною
Явори Шевченка
Над Дніпром – рікою.
В сні не знаю, де я, -
Лину в піднебессі,
А в руках лілея
Українки Лесі.
На столі розкрита
Книжечка весела –
Хитрий лис Микита
В мандри йде на села.
Кіт – воркіт – на плоті
Дядечка Малишка...
В навчанні й роботі
Помагає книжка.
Учень 3-й
Величезний світ – принадний і розмаїтий – лине до нас у кімнату зі сторінок
улюблених книг. Все життя книга допомагає нам вчитись, працювати, жити.
Учень 1-й
Книга вселяє в нас любов до рідної України, повагу до інших народів, інтерес до
їхньої культури, виховує почуття патріотизму. Вона навчає рідної мови,
розкриває красу поетичного слова. Книга вчить нас бути чесними і
працьовитими.
Учень 2-й
Як до живих джерел глибоких,
95
Ми припадаємо до книг.
Та нездоланну правду з них.
Нас поведуть вони у мрію,
Щоб розпізнати суть буття.
Прийдешні нам шляхи відкриють
І стануть школою життя.
Розповідь бібліотекаря. Що таке читацький формуляр?
Учитель. Бібліотека, хай і домашня, створюється не за один день, і не за один
рік. Вам дарують книжки родичі, батьки, друзі, купуєте в книгарнях.
Розставляєте в певному порядку на полицях. Розкажіть про ваші домашні
бібліотеки. (Розповідь учнів)
Бібліотекар. А тепер давайте поговоримо про те, як треба зберігати книги.
1. Необхідно берегти книжки, тримати їх у хорошому стані.
2. При користуванні книгою не слід робити поміток на її сторінках, загинати по
корінцю. Треба користуватися спеціальною закладкою чи листівкою.
3. Не варто вкладати між сторінками зайві предмети.
4. Пам’ятайте, що пил, сирість і волога – запеклі вороги книги. Тому не рідше
двох разів на рік книжки треба протерти сухою ганчіркою або почистити
пилососом.
5. Згубно діє на книжку і сонячне проміння – вицвітають, блякнуть тексти,
ілюстрації, руйнується папір. Не забувайте про це.
6. На полиці книжки мають стояти вільно. Між верхніми обрізами книжок і
верхньою поличкою слід залишати вільне місце для проникнення повітря.
Учениця.
Я- книжка! Я – товариш твій!
Ти зберегти мене умій!
Щоб я була нова щораз, оберігай мене від клякс.
Гортаєш – пальців ти не слинь,
Оцю погану звичку кинь.
Листків, гляди, не загинай –
Зроби закладки – їх вкладай.
Мене папером обгорни,
Де взяв, туди і поверни.
Запам’ятай же – я твій друг,
Та не для цих бруднючих рук,
Я – книжка! Я – товариш твій,
Тож зберегти мене зумій
Література:
Зміст
І. Опис системи роботи з реалізації пробоеми «Засоби залучення учнів до
читання»
ІІ. Додаток до досвіду.
1. ДОДАТОК А. Схеми, таблиці, пам’ятки:
Додаток 1. Напрями досвіду. Цілі та завдання читання. Кроки до розв’язання
проблеми, над якою працюю 15
Додаток 2. Змістові лінії з урахуванням зазначених цілей і завдань мовного
компонента освітньої галузі 17
Додаток 3. Технологія досвіду. Схема «Інтерактивні технології, які я
використовую» 17
Додаток 4. Досягнення учнів у предметних олімпіадах, моніторинг навчальних
досягнень учнів 20
Додаток 5. Система моєї роботи над проблемою 21
Додаток 6. Рекомендації Зайцева «Як покращити техніку читання» 22
Додаток 7. Умови успішного формування навички правильного, швидкого,
свідомого, виразного читання. Таблиця-звіт «Навички правильного, швидкого,
свідомого виразного читання» 23
Додаток 8. Завдання на канікули за проектною методикою
Маршрутний лист (5 кл). Лист самоконтролю (6-11 кл.) 25
Додаток 9. Модель літературно-творчого школяра 55
Додаток 10. Рекомендації для батьків. «Як розвивати читацький інтерес
дитини?». Пам’ятки для учня «Як читати художню книгу?» 55
Додаток 11. Рекомендації педагогічним працівникам навчальних закладів
«Розвиток читацьких інтересів» 58
Додаток 12 . Вправи на удосконалення техніки читання. 58
Додаток 13. Методи навчання, які забезпечують розвиток критичного мислення
учнів 60
Додаток 14. Прийоми залучення учнів до книги 60
Додаток 15. Конкурси, що сприяють пропаганді книги, спонукають до книжки
та читання 61
Додаток 16. Розвиток креативності учнів як умова формування читацьких та
життєвих компетенцій. (Види робіт, літературна творчість, конкурси) 63
2. ДОДАТОК Б.
Додаток 17. Батьківські збори на теми залучення учнів до читання.
Загальношкільні збори. Роль книги в розвитку інтелектуальних і
особистісних якостей людини 64
Любов до читання - успіх у навчанні 70
99
3. ДОДАТОК В.
Додаток 18. Позакласна робота з дитячою книгою — необхідна умова
виховання читацьких інтересів
Фотозвіт про тиждень світової літератури у школі 79
Два перші уроки у 5 класі «Книга – дивовижний сад, будинок життя та
мудрості»………………………………………………………………………85, 92
100