Методика викладання зар.літ.

в середній школі 1-10

1. Основні завдання предмета «зарубіжна література».
Головною метою вивчення предмета «Зарубіжна література» в загальноосвітній школі
є залучення учнів до найвищих досягнень світової літератури і культури,
загальнолюдських і національних духовних цінностей, виховання естетичного смаку,
високої читацької і загальної культури, вироблення імунітету проти низькопробних
явищ масової культури.
Основні завдання:
· формувати в учнів уявлення про художню літературу як мистецтво слова, важливу
складову системи мистецтв і духовної культури як окремих народів світу, так і всього
людства;
· виховувати повагу до духовних скарбів людства і, зокрема, українського народу;
расову, етнічну, соціальну, гендерну, релігійну, індивідуальну толерантність водночас
із принциповим нонконформізмом, здатністю формувати й активно відстоювати
власну точку зору, свою систему життєвих цінностей і пріоритетів, прагненням мати
ніким не нав’язане світобачення, не бути об’єктом маніпуляцій, зберігати й
продовжувати кращі національні традиції, не сприймати культу сили й переваги
матеріальних цінностей над духовними;
· навчати школярів сукупності відомостей про вершинні явища світового літературного
процесу, загальні закономірності його перебігу від найдавніших часів до сьогодення;
· давати школярам оптимальний обсяг літературознавчих понять і термінів, необхідних
для повноцінного аналізу та інтерпретації художніх текстів, розуміння головних
закономірностей перебігу літературного процесу;
· відпрацьовувати з учнями вміння й навички аналізу та інтерпретації художнього
тексту, здатність сприймати його з розумінням задуму і стилю автора, бачити кожний
конкретний твір у літературному, культурному та історичному контекстах;
· навчати школярів визначати національну своєрідність і загальнолюдську значущість
творів світової літератури, зокрема у зіставленні з творами української літератури та
інших видів мистецтва;
· розвивати усне і писемне мовлення школярів, а також їхнє мислення (образне,
асоціативне, абстрактне, логічне та ін.);
· формувати в учнів потребу в читанні літературних творів, здатність насолоджуватися
мистецтвом слова, а також «привласнювати» духовний потенціал художньої
літератури, реалізувати його у власному житті;
· відпрацьовувати навички розрізнення явищ елітарної та масової культури;
· прищеплювати школярам високий естетичний смак.

2. Методологічні основи методики викладання зарубіжної літератури.

Методологія - це сукупність наук на основі яких розвивається певна дисципліна.
Групи дисциплін:
• літературознавство
• педологіка
 • психологія
• історія
• філософія
• соціологія
Методика викладання літератури - одна з наук, які готують для шкіл вчителів-
словесників, самостійна педологічна наука про виховання, літературну освіту, і
розвиток особистості учня засобами художнього слова.

3. Формування методики викладання зарубіжної літератури як науки: об′єкт і

предмет дослідження.
Об’єкт дослідження - це процес професійної підготовки майбутнього вчителя до
викладання зарубіжної літератури в школі.
Предмет дослідження - це зміст, методи, прийоми, види навчальної діяльності,
які використовуються на уроках вчителем.
Методи дослідження:
• критичне засвоєння досвіду зарубіжної та вітчизняної методики
• метод масового усного и письмового оцінювання учнів
• метод цілеспрямованого спостереження
• метод педагогічного експерименту
Формування:
1932-35 рр. - до 32-го року школа була 7-річна
Почали розробляти перші програми для учнів 8-10 класів. Оскільки основною мовою
була російська, тому першою була російська мова та література, далі вже йшла
українська література.
На той час була залізна завіса. Вводили деяких зарубіжних авторів у програму
російської літератури. Це давалося для розширення кругозору.
Через розвал СРСР російську літературу прибрали.
З 1991 року по наш час — у школах України викладається зарубіжна (світова)
література.
У 1992-93 рр. Міністерство Освіти видає Інструктивний лист, у якому
були чітко перелічені твори для вивчення. Паралелльно складаються орієнтовні/
тимчасові програми і вимоги до дітей.
У 1995 році — виходить перша програма Світової літератури під редакцією Шахової К.
Далі виходить під авторством Борецького. Далі Панченка. А в 1998 р. виходить
програма за редакцією Наливайка.
4. Зв’язок методики викладання зарубіжної літератури з іншими науками.

5. Специфіка викладання уроків зарубіжної літератури.

 винятковість
• залучення учнів до фундаментальних цінностей світу, що сприятиме
культурному входженню України у світове співтовариство
• включення до програм майже кожного класу Біблії, як вагомого класу
мистецтва минулого
• інтеграція літературних курсів рідної української та зарубіжної літератур
шляхом
зіставлення, порівняння творів, що належать до одного жанру стилю, на
різних рівнях. Це все робиться з метою виявлення неповторності кожного
з них.
• вивчення творів у перекладах

6. Професійні вимоги до вчителя зарубіжної літератури.

1) Повага до учнів і любов до своєї професії
2) Наявність особистих моральних, духовних і физичних якостей
3) Глибокі та міцні знання предмета, його деалектичних основ
4) Уміння цікаво та доступно викладати знання з ефективними результатами
5) Проявляти творчість
6) Повинен здійснювати таки напрямки діяльності:
 дослідницький - дослідити причини та наслідки
 конструкторський - правильно розроблями методи та шляхи
 організаторський - організація урока, роботи
 комунікативний - спілкування

7. Програма як державний документ.

Програма — це державний документ, що спрямовує урок літератури і
пов’язані з ним основні форми позакласної роботи і забезпечує
навчально-виховний процес засобами мистецтва слова.
 Основні теми програми:
• монографічні - 1 автор 1-2 його оповідання
• оглядові - багато авторів, і не розгляд, іх твори, розгляд, епоха.
Також можуть даватися норми розвитку мови учнів.
Композиція програми:
1. пояснювальна записка
2. Розділ, де автори розподіляються по класам (перший, другий і т.д.)
3. Календарно-тематичний план (по кожній темі окремий план)
• тема уроку
• мета
- Навчальна
- розвиваюча (складання плану)
• тип уроку (закріплення, вивчення нового матеріалу, повторення,
комбінований)
• обладнання
• хід уроку
1) організаційний момент
2) розробка конкретних дій (залежно від типу уроку)
3) домашнє завдання (+інструктаж)
4) підсумок уроку
5) оцінювання

8. Підготовка Програм для викладання зарубіжної літератури. Апробація.

9. Структура Програми з зарубіжної літератури.

10. Планування та організація праці вчителя зарубіжної літератури.

Зміст підготовчого етапу до проведення уроків та позакласної роботи:

 опрацювання діючих програм шкільного курсу «Світова література» (нові
програми завжди друкують в літніх числах фахових періодичних видань та
окремими виданнями, які повинні бути в заступника з навчальної роботи та
голови методичного об’єднання, а також учителів-предметників);
 здійснення планування уроків та ПЗ; в ході подальшої підготовчої роботи
вносимо зміни й доповнення в текст планів, а також після їх реалізації; за
сучасних умов найкраще набирати плани на комп’ютері та зберігати в окремій
електронній папці;
 перечитування (читання) творів письменника, що вивчається: читання
в оригіналі (по можливості) та в кількох перекладах (переважно
українських); відбір варіанту перекладу для репрезентації учням (якщо
програми не обумовлюють необхідність використання якогось конкретного
перекладу);
 читання художньо-біографічних творів про письменника та
перекладача, листів та інших матеріалів, пов’язаних з історією написання чи
перекладу твору;
 опрацювання літературно-критичної, довідкової, науково-
методичної літератури, фахових періодичних видань, навчальних підручників
та посібників тощо;
 перегляд (прослуховування) мистецьких творів, які виникли на основі
програмового твору, що вивчається (художні фільми, картини, музичні твори,
балетні вистави, скульптури тощо); за сучасних вимог широко використовуємо
можливості Інтернету, зокрема відеоматеріалів YouTube;
 ознайомлення з країнознавчим та краєзнавчим матеріалом, пов’язаним з
життям та діяльністю письменника або фактами, відбитими в тексті твору;
 пошук (добір) та виготовлення наочного матеріалу (в тому числі
мультимедійного);
 підготовка ТЗН – технічних засобів навчання (за сучасних умов це, перш за
все, мультимедійне обладнання);
 вивчення напам’ять цитат та віршів (автора, творчість якого вивчається, а
також поезії інших авторів про нього та його творчість або на спільну тематику);
 підготовка учня (групи учнів) до виступу (з повідомленням за самостійно
опрацьованим матеріалом), виразного читання напам’ять художнього твору
(уривку), інсценізації уривку п’єси чи епічного твору та ін. (такі виступи зазвичай
відбуваються на 1-му уроці з теми й допомагають учителю зацікавити інших
учнів даною темою, репрезентувати її класу, урізноманітнити джерела нової
інформації);
 підготовка кабінету до уроку;
 зовнішня підготовка вчителя до уроку.