МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра педагогіки, методики викладання іноземних мов

й інформаційно-комунікаційних технологій

Курсова робота з методики навчання

французької мови на тему: «Мовні ігри для формування франкомовної
лексичної компетентності в учнів початкової/основної/старшої школи»

студенки групи Соф 02-18

факультету романської філології
освітньо-професійної програми Іноземні мови та
літератури, методика навчання іноземних мов і
зарубіжної літератури (французька і друга
західноєвропейська мова)
(назва)
за спеціальністю 014 Середня освіта
(код, назва)
________________________________________________________
ПІБ студентки Яковлевої Дар‘ї Денисівни

Члени комісії: Науковий керівник: доктор пед. наук, професор

_________ Майєр Н.В. (науковий ступінь, вчене звання, ПІБ)
(підпис) Майєр Наталія Василівна
_________ Бігич О.Б.
(підпис)
Національні шкала _________________________
________ Коваль Т.І.
(підпис) Кількість балів ____________________________
Оцінка ЄКТС _____________________________

Київ – 2022

1
 ПЛАН

Вступ……………………………………….....…………………………….3

Розділ І. Теоретичні засади формування франкомовної лексичної

компетентності в учнів старшої ланки………………………………………5

1. Мета, застосування та функції лексичних ігор на

уроках французької
мови……………………………………………………………………
……..........7

2. Інформаційно-комунікаційні технології у формуванні

іншомовної лексичної компетентності учнів старшої
школи……………………..........13

Розділ ІІ. Типологія мовних ігор для формування франкомовної

лексичної компетентності школярів старших класів…….................................18

2.1. Вправи для розвитку усного мовлення на уроках французької мови

в старшокласників……………………………………………………………….18

2.2. Рольові ігри як ефективний вид діяльності на уроках французької

мови у старшій школі……………………………………………………………23

2.3. Наукове дослідження під час педагогічної практики……………26

Висновки…………………………………………………………………..33

Резюме……………………………………………………………………..34

Sommaire…………………………………………………………………..36

Список використаних джерел та літератури……………………..……..38

2
 ВСТУП
Сьогодні особливої актуальності набула проблема лексичної
компетентності, що забезпечує пріоритети іноземної мови, сприяє
інтелектуальному розвиткові особистості сучасного школяра. Володіння
іноземною мовою, уміння спілкуватися, досягати успіхів у процесі
комунікації є важливими характеристиками особистості, які визначають
знання людини практично в усіх галузях життя, сприяють її успішній
адаптації до мінливих умов сучасного світу.

Актуальність проблеми. Однією з основних тенденцій розвитку

сучасної освіти є активне впровадження франкомовної лексики у навчально-
виховний процес. На жаль, у системі загальної освіти початкова школа
залучилась до процесу вивчення іноземної мови останньою, що зумовлено
наступними причинами: тривалими дискусіями науковців щодо доцільності
вивчення молодшими школярами цієї наукової дисципліни, методичних
систем навчання базових дисциплін початкової школи, неготовністю
вчителів до використання іноземних мов у предметно-професійній
діяльності, та незважаючи на це, застосування вивчення іноземних мов у
початковій і старшій школі набуває все більшої актуальності, в тому числі у
викладанні французької мови і є одним із важливих аспектів формування в
учнів лексичної компетентності.

Мета роботи - визначити етапи формування іншомовної лексичної

компетентності учнів початкової школи, обґрунтувати роль вивчення
іноземних мов у навчанні лексики молодших школярів.

Об’єктом дослідження є процес навчання французької мови в

основній школі.

Предметом дослідження є методика формування у школярів лексичної

компетентності.

Для досягнення поставленої мети необхідно виконати такі завдання:

3
 - розкрити особливості викладення іноземної мови у молодший та
старшій школі;

- розкрити особливості викладання іноземної мови у початковій школі;

- з’ясувати основні принципи, що застосовуються при навчанні

іноземної мови дітей основної школи;

- дослідити проблематику викладання мови учням старших класів;

- визначити принципи навчання мовної системи учням різного

шкільного віку;

Аналіз останніх досліджень і публікацій, які присвячені аспектам

формування іншомовної лексичної компетентності учнів приділяють увагу в
своїх роботах Л.В. Кравчук, С. В. Смоліна, Т. А. Сотніченко, О. С. Козачинер
та інші.

Лексична компетентність – це результат набутих лексичних

компетенцій, що містять у собі відповідний запас слів у межах вікового
періоду, доцільне використання лексем як у мовленні, так і на письмі, уміння
застосовувати образні вислови, прислів’я, приказки й фразеологізми. Сучасна
методика особливу увагу приділяє практичній спрямованості навчанню
іноземної мови, удосконаленню комунікативних компетентностей на основі
засвоєних лексичних понять; їх смислового значення; місця в загальній
системі лексики.

Дана робота складається зі вступу, двох розділів з підрозділами,

висновків, списку використаних джерел та літератури.

4
 Розділ І. Теоретичні засади формування франкомовної лексичної
компетентності в учнів старшої ланки

1.1.Мета, застосування та функції лексичних ігор на уроках

французької мови

Мета навчання лексики у старшій школі полягає у формуванні

іншомовної лексичної компетентності на рівні згідно із
«Загальноєвропейськими Рекомендаціями з мовної освіти». У старшій школі
школі важливо систематизується й узагальнюється мовний досвід учнів,
набутий ними на попередніх ступенях вивчення мови. Методи і види
навчальної діяльності все більше набувають форм, наближених до реальних
умов спілкування. Широко використовуються творчі, проектні, групові,
інтерактивні форми роботи учнів. Зміст освіти диференціюється відповідно
до профілю навчання. З’являються професійно спрямовані ЛО відповідно до
певної галузі знань. Збільшується робота з формування пасивного лексичного
мінімуму у процесі самостійного читання. Зростає питома вага самостійної
роботи учнів з новою лексикою, удосконалюються прийоми користування
двомовними та одномовними словниками.

У межах тих самих сфер (особистісна, публічна, освітня)

поглиблюється тематика ситуативного спілкування: Я, моя сім’я, друзі
(особистість, стосунки з товаришами, взаємодопомога, якості особистості,
види особистісних стосунків, батьки і діти, толерантне ставлення до
оточуючих, емоції, права та обов’язки молоді, толерантність, гуманність,
благодійність). Дозвілля і спорт (роль спорту в житті суспільства, спортивні
події, обладнання для спорту, дозвілля, міжнародні спортивні змагання,
олімпійські чемпіони). Харчування (національна кухня Великої Британії та
України, національні страви, смаки, уподобання, заклади громадського
харчування, культура харчування). Природа і погода (природні катаклізми,
види природних катаклізмів). Живопис (відомі художники та їхні твори,
відвідування музею, виставки або галереї.
5
 Іншомовна лексична компетентність – це здатність розуміти та
використовувати лексичний матеріал у всіх видах мовленнєвої діяльності у
різних комунікативних ситуаціях. Формування іншомовної лексичної
компетентності включає в себе три етапи:

1) ознайомлення з новими лексичними одиницями;

2) рецептивно-репродуктивне тренування;

3) комунікативна практика.

Мета першого етапу – введення нових лексичних одиниць, розкриття

їх значення та забезпечення їх первинного засвоєння.

Мета другого етапу – організація тренування учнів щодо засвоєння

форми та значень нових лексичних одиниць, організація тренування учнів у
вживанні нових лексичних одиниць на рівні фрази.

Мета третього етапу - забезпечити комунікативну практику у вживанні

нових лексичних одиниць у різних видах мовленнєвої діяльності [3: 18-19]

Спілкування іноземною, а саме французькою мовою, як засіб і

необхідність міжкультурної комунікації, закладається саме на уроках
іноземної мови. Спілкування є провідною діяльністю людини, частиною якої
є комунікативна гра, яка має величезну цінність і в навчанні іноземної мови,
будучи соціальною за своєю природою, своїм змістом та походженням.

«Комунікативно-орієнтоване викладання мов має на меті не тільки дати

учням практичні знання граматики та лексики мови, що вивчається, але
також розвинути у них розуміння того, як відповідна мова використовується
для спілкування» [4: 8]. Усно-мовленнєва комунікативна компетенція
передбачає собою здатність слухати, розуміти та розмовляти. Комунікативна
компетенція є метою та результатом навчання, але цей результат стає
реальним лише при наявності сформованої лінгвістичної компетенції та
високої вмотивованості учнів [3: 65].
6
 Значення ігрової діяльності у вивченні іноземної французької мови
досліджували такі методисти, як: Э.І. Пассов, М.Н. Скаткін, Л.С. Виготський,
Л.С. Андреєвська - Левінстерн та ін. Важливо усвідомлювати, — вирішенню
яких дидактичних задач повинна сприяти дана гра, на розвиток яких
психічних процесів вона спрямована [6: 96]. Гра – це лише оболонка, форма,
змістом якої повинне бути навчання, оволодіння видами мовної діяльності
[5].

Л. С. Виготський доводив, що між мовою та грою існує двосторонній

зв'язок. З однієї сторони, мова розвивається та активізується під час гри, а з
іншої — сама гра розвивається під впливом розвитку мовлення [2].

В першу чергу, гра використовується як модель реальної ситуації

спілкування, де вся увага учня спрямована на практику та розвиток мовних
навичок і вмінь і він не лише концентрується на своїй відповіді, а й
змушений уважно слухати партнера, аби правильно зрозуміти його питання.

Гра виконує декілька функцій, а саме:

1. навчальну функцію (оскільки вона сприяє розвитку мовних навичок та

дозволяє моделювати спілкування в різних ситуаціях);

2. виховну (за допомогою якої виховується дисципліна, взаємодопомога,

самостійність, уміння відстоювати свою точку зору та проявляти
ініціативу);

Гра несе в собі елемент раптовості, з яким учні часто стикаються в

реальних життєвих ситуаціях. Спілкування, яке є основною метою навчання
іноземної мови, є ситуативним, адже воно завжди відбувається в певній
ситуації. Ситуації є чудовою основою для навчання спілкування, тому в них
задаються умови та ролі, які моделюють реальні життєві ситуації [1].
Застосування різноманітних ігор під час занять з французької мови є

7
ефективним засобом привертання та утримання уваги. Багато сучасних
навчальних матеріалів пропонують найрізноманітніші ігри, які спрямовані на
закріплення лексики та граматики, але головним чином вони розраховані на
розвиток різних видів усного спілкування.

На думку М.Ф. Строніна, гра на уроці іноземної мови – вправа, де

з'являється можливість для багаторазового повторення мовного зразка за
умов максимально наближених до реального мовного спілкуватися з її
ознаками: емоційністю, спонтанністю, цілеспрямованістю мовного впливу.
Тобто, під час гри в учнів формуються вимова, лексичні, граматичні навички,
учні набувають досвід мовного спілкування.

Ігри сприяють виконанню важливих методичних завдань:

1. створення психологічної, готовності дітей до мовного спілкування;

2. забезпечення природної необхідності багаторазового повторення ними

мовного матеріалу;

3. тренування, які у виборі потрібного мовного варіанту, що є

підготовкою до ситуативної спонтанності промови взагалі.

Тому гра повинна займати важливе місце на уроці французької, і бути

його стрижнем. Треба прагнути, щоб ігровий елемент був присутній на всіх
етапах уроку французької і створював загальну ігрову атмосферу. Діти під
час гри на уроці можуть помітити, що вони відіграють важливу роль.

Головне завдання вчителя – домогтися, щоб у учнів не пропадав

інтерес до предмета, щоб запропонований учневі матеріал був доступний.
Велику допомогу у цьому питанні надають ігри. Їх використання дає хороші
результати, підвищує інтерес хлопців до уроку, дозволяє сконцентрувати їх,
звернути увагу на головне – сформувати вимовляння, лексичні, граматичні
навички та вміння у процесі природної ситуації спілкування під час гри [27]

8
 Ігри використовують у всіх класах, але характер матеріалу і завдання
змінюються від класу до класу. Гра є важливим елементом уроку
французької мови в 9 класах. Гра для старшого школяра це вже способом
пізнання дійсності, як для молодшого, але спосіб вдалого вивчення лексики
та легшого розуміння граматики, оскільки від класу до класу матеріал стає
важчим та більш академічним (з правилами, таблицями та великими
текстами) . З особливостей психологічного розвитку старшого школяра
можна відстежити переважання інтелектуальної сфери над емоційною [26]

Як обрати правильну гру для учнів? Це питання повинен ставити собі

кожен знаючий вчитель, який бачив, що діти не будуть радіти від будь якого
сплеску його креативу.

Важливо добре знати свою групу, щоб звести до мінімуму ризик

виникнення незручних ситуацій, коли ви хочете розпочати послідовність гри
у своєму класі. Питання, які потрібно задати, коли зіткнулися з бібліотекою
іграшок, прості і відносно очевидні, але важливі для вибору не тільки гри, а й
способу її використання.

Яка мета гри? Як і будь-яка навчальна послідовність, ігрова

послідовність вимагає визначення однієї або кількох чітких цілей навчання.

Які навички ви б хотіли підкреслити у своїй серії? Письмове/усне

розуміння, вироблення, закріплення словникового запасу, граматики тощо...
Це, очевидно, головне питання, яке потрібно поставити. Скільки учнів у мене
в цій групі? Важливе питання, щоб визначити, чи будете ви грати в команді
чи окремо, питання кількості може бути проблематичним для командних ігор
у малих групах, або, навпаки, для більш індивідуальних ігор у великих
класах.

Який у них рівень і характер? Будьте обережні, щоб не переплутати ці

два! Низький рівень, але відкритий і динамічний учень може допомогти вам
прийняти гру в групі, і навпаки, деякі групи високого рівня можуть не

9
сприймати гру. У будь-якому випадку потрібно буде адаптувати правило або
використовувати гра як привід, відповідно до того, що ви знаєте про свою
групу.

Скільки в мене часу? Будьте обережні, коли користуєтеся грою вперше

або з обережними групами: деякі ігри вимагають дуже мало пояснень,
достатньо розминкового кола, але це не завжди так, і рівень групи також
може вплинути на час що вам доведеться присвятити введенню в гру, а
також, і перш за все, підрахунку балів і різним виправленням, які дуже часто
займають більше часу, ніж можна собі уявити. Це важливий момент обміну
між учнями, де вони збагачуються відповідями інших. Уникайте цього лише
в тому випадку, якщо ви вважаєте, що це нічого не приносить, але
враховуйте це при оцінці часу, який ви витрачаєте на послідовність.

Скільки у мене місця? Маленький клас? Стаціонарні або мобільні

столи, у приміщенні, на вулиці, можливе використання
шкільного/університетського/інститутського простору тощо. Питання
простору пов'язане з питанням руху учня. Попрацюйте над жестами,
підніміть, очистіть грудну клітку... [28]

На уроці ми маємо справу з особливою категорією ігор – навчальними

іграми. Вони від розважальних відрізняються тим, що мають методичну
мету. Учням навіть у старших класах навчальна гра залишається розвагою,
тренування відсувається на другий план. Для вчителя ж будь-яка навчальна
гра – це передусім вправи. Учитель завжди чітко й точно планує, яку
навчальну мету переслідує та чи інша гра. У процесі гри формування
мовлення, лексичних і граматичних навичок відбувається у цікавій формі:

Табу

Це чудовий спосіб змусити учнів говорити під час поточного уроку

лексики. Щоб грати, учні повинні змусити свого партнера відгадати поняття
або слово, не використовуючи конкретні терміни, пов’язані з ними.

10
Наприклад, якщо вони хочуть, щоб їхній партнер відгадав слово «gâteau», їм
заборонено використовувати слова «cuire», «farine», «four», «cupcake»,
«sucre» або «dessert». Після того, як їхній партнер відгадає сказане слово,
учні міняються ролями. Щоб підготуватися, складіть колоду карт із цільовим
словником угорі та списком «табу» нижче. (Google швидко допоможе вам
знайти ці табуйовані слова, якщо вам знадобиться допомога!) [24]

Відповідно до шкільної системи навчання мови М. Ф. Стронін поділяє

ігри на:

- підготовчі;

- творчі.

Підготовчі ігри містять у собі граматичні, лексичні, фонетичні і

орфографічні ігри. Метою таких ігор є формування мислення, лексичних і
граматичних навичок, тренування вживання мовних явищ на підготовчому,
перед комунікативному етапі оволодіння іноземною мовою.

До творчих ігор відносяться аудіювання і мовні ігри. Їх мета –

розвиток мовних навичок і умінь.

Лексичні ігри з граматичним змістом будують фундамент вимови

оволодіння лексичним і граматичним матеріалом. Дані ігри переслідують
таку мету:

-тренування у вживанні лексики у ситуаціях, наближених до природної

ситуації;

- активізувати мовне мислення діяльності учнів;

11
 - розвивати мовну реакцію учнів;

В лексичних ігрових вправах можна використовувати широкий спектр

тестових завдань, досліджуючи обсяг пам'яті учня, які є нетрадиційною
формою контролю процесу навчання мови. Так, серед тестів і діагностичних
методик, мають практичне значення навчанню французької лексики
найефективнішими є: методика опосередкованого запам'ятовування Л.С.
Виготського і Л. Р. Лурия, вивчення творчого мислення за методикою Е. Е.
Туник, методика Айзенка та інших.

12
 1.2. Інформаційно-комунікаційні технології у формуванні
іншомовної лексичної компетентності учнів старшої школи

Мова – це історично складена система звуків, слів та граматичних

засобів. Тому навчання іноземної, а саме французької мови передбачає
накопичення мовного матеріалу, тобто опанування всіма аспектами мови –
фонетикою, лексикою, граматикою. Необхідно також формувати і уміння,
використовуючи ці аспекти мови в різних видах мовленнєвої діяльності, а
саме: аудіюванні, говорінні, читанні та письмі. Значну допомогу в
поглибленні знань аспектів мови та розвитку вмінь мовленнєвої діяльності
можуть надати інформаційні технології: від вивчення лексики,
відпрацювання вимови, навчання діалогічного мовлення,навчання письму до
тестування набутих знань.

Використання комп’ютерної техніки при вивченні іноземної мови

професійного спрямування відкриває доступ до нових джерел інформації,
підвищує мотивацію слухачів до отримання та обробки професійної
інформації іноземною мовою, підвищує ефективність самостійної роботи, дає
нові можливості для надбання та закріплення професійних навичок, дозволяє
реалізовувати якісно нові форми та методи навчання іноземної мови
професійного спрямування.

Інформаційно-комунікаційні технології – це сукупність методів,

виробничих процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою
збирання, обробки, зберігання, розповсюдження, відображення і
використання інформації в інтересах її користувачів. До технологій, що
забезпечують та підтримують інформаційні процеси відносять процеси
пошуку, збору, передачі, збереження, накопичення, тиражування інформації
та процедури доступу до неї.

Використання інформаційно-комунікаційних технологій суттєво

покращує якість візуальної та аудіо інформації, вона стає яскравішою,

13
динамічнішою, тобто легше запам’ятовується. Заняття з використанням
інформаційних технологій призначені для відпрацювання практичних умінь
та навичок під час самостійної роботи, контролю та самоконтролю. [26]

Головною і визначальною перевагою інформаційно-комунікаційних

технологій в порівнянні зі всіма іншими засобами навчання є можливість
створення навчального мовного середовища, яке по автентичності та
інтенсивності мовного спілкування наближено до реальної комунікації, чого
неможливо було досягти раніше. Наступним, по важливості моментом на
користь застосування інформаційно-комунікаційних технологій при вивченні
іноземних мов можна вважати конструктивно обумовлений
індивідуалізований характер навчання, що особливо важливо при наявності
слухачів із різними початковими рівнями володіння мовою, різним ступенем
мотивації та рівнем сформованості умінь та навичок [26] Проникнення
інформаційних технологій в освітній процес створює передумови для
кардинального оновлення як змістовно-цільових, так і технологічних
аспектів навчання. Сьогодні інформатизація освіти розглядається як
упорядкована сукупність взаємопов’язаних організаційно-правових,
соціально-економічних, навчально-методичних, науково-технічних,
виробничих та управлінських процесів, спрямованих на задоволення освітніх
інформаційних, обчислювальних і телекомунікаційних потреб учасників
навчально-виховного процесу. Реалізація напрямків діяльності здійснюється
з використанням сучасної комп’ютерної та периферійної техніки, основних
можливостей локальної та всесвітньої мережі Інтернет, мультимедійних
мережевих навчальних комплексів та відповідних класів інформаційних
програмних систем.

При навчанні іноземних мов за допомогою інформаційно-

комунікаційних технологій мета досягається насамперед за рахунок
найповнішого використання можливостей програмного забезпечення та
комп’ютерних мереж (ресурсів мережі Інтернет, локальних мереж).

14
Програмне забезпечення або навчальні програми на CD-Rom дисках
дозволяють виводити інформацію у вигляді тексту, звуку, зображення.

Переваги мультимедійних навчальних програм такі:

1. наочність представлення матеріалу (використання кольору, ілюстрацій,

звуку, відео, анімації та інших);

2. різноманітність видів діяльності;

3. швидкий зворотній зв’язок (вбудовані тест-системи забезпечують

миттєвий контроль за засвоєнням матеріалу);

4. інтерактивний режим дозволяє контролювати швидкість проходження

навчального матеріалу.

Під час пед практики у школі я активно використовувала сервіс Wordwall

для створення власних завдань або для вживання завдань, які створені
іншими користувачами. Цей сервіс пропонує спектр різних форм для
створення завдань: вікторина, кросворди, шибениця і тд.

Учні старших класів не повинні обмежуватися вивченням та закріпленням

знань під час шкільних уроків. В якості дз я часто надсилала їм модулі у
Quizlet, де можна самостійно відпрацювати будь який матеріал методами
карток, запам‘ятовування, прослуховування, написання та тестів.

Для контролю та перевірки знань я створювала тести у застосунку Kahoot.

Він лімітує можливість списування під час контрольних моментів, оскільки
можна встановити час на кожне завдання (20 сек, 30 сек і тд).

Електронні підручники з іноземних мов запроваджені Міністерством

освіти Франції у 2012 році у всіх школах, оскільки це новий та
перспективний засіб навчання. Вони стали інноваційно новою пропозицією
навчальних послуг для вчителів, учнів і батьків. Оскільки створюють
реальний робочий простір з можливістю виконання учнями різноманітних

15
вправ та оцінкою своїх навиків з іноземних мов онлайн. Під час
використання інтернет-ресурсів, вчителі можуть розробляти власні курси,
завдання, чим урізноманітнять навчальний процес, підвищать інтерес до
навчання та зроблять його більш сучасним і динамічним.

Варто зазначити, що Міністерством освіти Франції встановлено вимоги

до електронних підручників, а саме: вони повинні відповідати програмі
Міністерства освіти; бути зручними у використанні; повинні містити
дидактичні матеріали; повинні включати рекомендації щодо використання
електронних носіїв. Тематично навчальні матеріали електронних підручників
з іноземних мов узгоджуються зі змістом паперових підручників
відповідного класу, але не являються їх абсолютною копією. Так, вони
поділяються на тематичні модулі, які, у свою чергу, складаються з
мікромодулів відповідно до уроків друкованого підручника. Мовний
матеріал кожного модуля електронного підручника повністю відповідає
мовному матеріалу аналогічного друкованого засобу навчання. Такий підхід
дозволяє використовувати електронний підручник як автономно, так і в
поєднанні з підручником і робочим зошитом.

Більш ефективним вчені вважають другий підхід до організації роботи

з електронним підручником, оскільки поєднання електронного підручника з
іншими засобами навчання інтенсифікує навчальну діяльність учнів і
дозволяє здійснювати мовленнєву взаємодію в різних формах різними
способами, стимулює інтерактивну діяльність.

Одним із принципів побудови електронних підручників є пріоритет

комунікативних цілей, що передбачає можливість формувати в користувача
уміння і навички іншомовного спілкування в усній і писемній формах, тому
більшість вправ і завдань у їх змісті комунікативно зорієнтовані.

Отже, як висновок, можна сказати, що використання електронних

підручників доповнює паперові засоби навчання, створюючи можливості для

16
ефективнішого запам’ятовування нового навчального матеріалу, формування
умінь і навичок у різних видах мовленнєвої діяльності. Варто зазначити, що
вони не позбавлені деяких недоліків, зумовлених обмеженнями
комп’ютерної техніки.

Дослідники відзначають поступову заміну моделі традиційного

читання широким спектром контактів з медіа текстами (здебільшого
екранними й аудіовізуальними). Неврахування цих тенденцій, а також
психічних процесів, що відбуваються під їх впливом, у сфері шкільної освіти
може негативно позначитися на її ефективності. Саме тому в останнє
десятиріччя електронні підручники не лише почали широко
використовуються поряд із традиційним підручником, але й стають
невід’ємним компонентом сучасних навчальних комплексів.

А якщо взяти до уваги такі ситуації в країні, як COVID-19 чи війну, то

електронні підручники стають просто необхідними. Як і будь-який винахід,
по своїй логіці електроний підручник, само собою має певні переваги над
традиційними підруниками. Мало того, що вирішується питання з розмірами,
габаритністю підручників, якщо тим більше мова йде не просто про один а
кілька підручників. Так ще ж і справді, одразу в текст можна вставити
посилання на інтерактивні вправи чи відео-демонстрацію. І робота з
електронним підручником до всіх своїх переваг приємна ще й і тим, що є
просто в ногу з часом — сьогодні все в смартфоні, і підручники не можуть
бути виключенням.

17
 Розділ ІІ. Типологія мовних ігор для формування франкомовної
лексичної компетентності школярів старших класів

2.1 Вправи для розвитку усного мовлення на уроках французької

мови в старшокласників

Що посієш в юності, те пожнеш у зрілості. Г.Ібсен (1828-1906)

Цей віковий період характерний тим, що формування особистості

продовжується під активним впливом різних соціокомпоненті особистість
старшокласників відзначається "творчою самодіяльністю" (С. Л.
Рубінштейн)., прагненням до відповідальності (М.В. Савчин).

До 15 років нейронний апарат головного мозку вже завершує своє

формування. Активізуються такі фізіологічні потреби як фізична та
сексуальна активність. При чому у хлопчиків і в дівчаток разюче по-різному.
Дівчата дуже зосереджуються на своєму зовнішньому вигляді і формах,
хлопців же непокоїть їх фізична сила. Але це те, що їх доймає зсередини. Є
ще соціальна складова. Старшокласники, вже готуються ступити за поріг
батьківського дому і показати чого навчилися, чи виправдаються сподівання
батьків чи готові вони бути дорослими. І на фоні цього назрівають дуже
важливі питання:

1) переосмислення власної значущості в системі соціальних відношень;

2) пошук сенсу життя є заключною фазою становлення особистості як

підлітка, коли виокремлюється проблема набуття ідентичності та перспектив
подальшого розвитку власного "Я";

3) зорієнтованість на здобуття статусу самостійної дорослої людини;

4) потреба в особистісному та професійному самовизначенні.

Проблема сенсу життя:

1) пошук власного місця в системі соціальних стосунків;

2) критичне сприймання спільного з дорослими життєвого простору;

3) прагнення до самовизначення (професійного, особистісного,

індивідуального) та самореалізації;

4) потреба в самоповазі;

5) бажання подобатися; в) патріотизм;

18
 7) юнацький максималізм як насторожене, або заперечне, скептичне
ставлення до різнопланових компромісів (не знаю як, але знаю, що не так).

І зрозуміло, що провідною діяльністю вже не може бути гра, у всякому

випадку, гра до якої звикли в молодшій школі. Ведучою діяльністю стає -
навчання, як вид професійної діяльності. Над старшокласниками висить
важливе питання, відповіді на яке від них усі чекають. І відповідь на яке дуже
важливо їм сами дати максимально правильно — вибір професії. Це лише
одне слово, але. Перш ніж промовити це слово підліток зважує всі можливі,
відомі йому «за» і «проти». Бо це не просто питання і не просто відповідь. У
підлітка є чітке розуміння, що своїм вибором він вже займає певне місце в
соціумі. І якщо правильно підготуватися і виправдати свій намір — то тебе
чекає визнання, ти вступиш в доросле життя впевнено і твердо.

Це питання переходить у тягар відповідальності. А поміж тим все ще

треба ходити в школу і виконувати навчальну програму. Вивчати предмети,
які і не потрібні для вступу у обраний навчальний заклад для здобуття
майбутньої професії. Але наполегливо вивчати ті, які потрібні для цього.
Суперечності в навчальній діяльності:

1) багатогранність викладання, зміна обсягу і змісту навчального

матеріалу, поява нових понять, форм навчальної роботи, зміна мотивації
навчання - і часто неможливість якісного і вчасного подолання пов'язаних із
цим труднощів;

2) розуміння значущості навчання - і часто практична бездіяльність як

результат дії несприятливих чинників соціального впливу.

Важливе значення для становлення особистості має децентрація (Ж.

Піаже) як механізм подолання егоцентризму (трансформація змісту власних
образів, понять, уявлень на основі розуміння життєвої позиції іншої людини)
і умова успішного розвитку пізнавальної сфери. Джерело децентрації:
інтеріоризоване (безпосереднє) спілкування з оточенням, яке спонукає до
зміни вже своєї життєвої позиції.

Розвиток сприймання:

1) стає інтелектуалізованим процесом;

2) активізується осмислене узагальнення дійсності;

3) удосконалюється самоспостереження.

Розвиток мовлення:
19
 1) уміння адекватно висловлювати думки абстрактного змісту;

2) прагнення до самовдосконалення мовлення;

3) оволодіння складними конструкціями; зміни в динаміці та структурі

внутрішнього мовлення (скорочене внутрішнє мовлення стає основою
мисленнєвих дій).

Розвиток мислення:

1) домінування словесно-логічного типу, його варіативність;

2) наявність інтуїції;

3) усвідомлення найбільш прийнятних для себе розумових операцій.

Розвиток пам'яті:

1) домінування словесно-логічної, довготривалої пам'яті;

2) вибірковість пам'яті;

3) оперування найбільш прийнятними для себе способами

запам'ятовування.

Розвиток уяви:

1) удосконалення репродуктивної і творчої уяви;

2) спостерігається більш критичне ставлення до витворів власної уяви,

посилюється самоконтроль за її роботою; співвіднесення образів уяви,
особливо своїх мрій, з реальністю та власними можливостями.

Розвиток емоцій залежить від розвитку, самосвідомості, наприклад, для

хлопців головним є не предмет захоплення, а його психологічні функції,
значущість. Як і розумні процеси, емоції не можна зрозуміти без урахування
самосвідомості особистості.

Самосвідомість є центральним віковим новоутворенням, яке формує

ідентичність, унаслідок чого усвідомлюється власна індивідуальність (образ
Я), розвивається самооцінка, вольові зусилля, формуються ціннісні
орієнтації.

Трошки розібралися з тим кого маємо вчити. Тепер подивимось на те,

чого маємо навчати. Французька мова — це спосіб вираження і спілкування
20
іншого народу. Людей з іншими звичками, іншими цінностями, іншими
традиціями, звичаями, з іншими стандартами, в тому числі стандартами
поведінки, з іншими вербальними і невербальними моделями. І якщо це не
враховувати, то немає ніякого сенсу у вивчені мови — воно не буде
досконалим ніколи. Крім того, якщо вивчити тільки мову, в своїй суворій
теоретичній складовій і тільки, а не зважати на потребу в правильній
інтерпритації кожного слова є небезпека опинившись в цій країні сформувати
у оточуючих негативне ставлення до себе, як до невігласа, який не поважає
культури і цінностей землі в якій опинився. Адже, граматичні і лексичні
помилки іноземцям пробачаються, вони виправляються, але культурні —
ніколи.

Отже, щоб саме спілкування було ефективним і успішним вартує

спочатку звертатися до розбіжностей в культурах і особистостях. А отже
нашим піліткам вивчаючи іншу мову, наприклад, французьку — потрібно
бачити себе частиною соціуму, не тільки того в якому вони є і в якому хочуть
бути, але і частиною соціуму франкомовного населення.

Чудовою вправою, чи навіть прийомо є образні асоціації. Це дозволяє

пам'ятати спільне і відмінне в культурах різних країн. Крім того,
старшокласник повинен бути готовим продовжувати самостійно вивчати
предмет після закінчення школи.Він повинен вміти визначати цілі,
передбачувати результат, вибирати найефективніші прийоми, оцінювати
продуктивність своєї діяльності. Тому найкращими вправами для
старшокласників є навчальні проекти — поле для самовираження,
самоствердження, демонстрації своєї волі, досвіду, компетентності — своєї
серйозності.

Звичайно, як джерело знань, на першому місці лишається підручник і

додаткові фото та відеоматеріали. Але це все можна розбавити, наприклад
картками для вивчення і повторення лексики. І використовувати їх у малих
групах, або хоча б в парах було б ефективніше.

Ще одна вправа з стратегії запам'ятовування є наприклад рольова гра і

пантоміми. Тут потрібна фантазія, але чому б ні — все що оживить урок.
Слова можна вимовляти з театральними почуттями, або римувати чи
проспівувати, а також зображати за допомогою пантоміми.

Чудовою вправою для розвитку усного мовлення і не тільки, є

створення власних правил. Можна дати учням прослухати текст із завданням

21
зібрати, згрупувати і систематизувати граматичний матеріал. На основі
виявлених закономірностей сформулювати правило.

Таких вправ, прийомів і стратегій є безліч, постійно можна

придумувати щось нове. Левова частка їх використання на уроках чи для
домашньої роботи залежить звичайно від самих учнів, їх особистісних
звичок, навчального стилю та власної фантазії. Знову ж тут постає питання,
яке ятрить наших старшикласників майже увесь їх підлітковий вік —
правильний вибір. І вчитель, який організовує урок має цей важливий момент
враховувати, бо більшу частину цього вибору робить саме він.

22
 2.2. Рольові ігри як ефективний вид діяльності на уроках
французької мови у старшій школі

Плануючи урок вчитель має продумати, як розкрити кожного учня, як

дати проявити себе сильному учневі щоб це не відкинуло на задній план
слабшого учня. Найлегше це зробити в підлаштованих умовах ситуативного
спілкування в малих групах. Дуже хорошим способом створити
комунікативну ситуацію є рольова гра, де з легкістю можна реалізувати
міжособистісне, спонтанне спілкування учнів на уроці. Рольова гра вимагає
від учнів планувати особистісну мовленнєву поведінку і прогнозувати
поведінку свого співрозмовника, вимагає від учня вжитися в роль
представника будь-якої професії, рівня життя і інтересів. Однак, це
можливість побути кимось іншим, а можливо тим ким хочеться — тобто це
можливість на самовираження.
Гра допомагає зробити навчальний процес цікавішим, навіть привабливішим.
У учн але не боятися зробити помилку, виглядати дивно чи ще щось таке —
бо це гра. Навіть інтелектуально-неактивний учень у грі може виконувати
навчальні завдання, бо часом гра вимагає більше кмітливості і винахідливості
ніж знання предмету. І тоді слабший учень може піднятися, може відчути
себе на рівні з сильними, і в один прекрасний момент зловити себе на думці
«я теж так можу» і це буде його рушієм, заохоенням стати кращим, а отже
більше старатися в навчанні.

Дуже продуктивними є рольові ігри, де учням пропонують гіпотетично

реальні ситуації, які можуть трапитися в їх житті. Старшокласник змушений
адаптуватися у вибраній ролі, навіть якщо ця роль — повна протилежність
йому справжньому.

Англійські вчені-методисти Д. Віл-кінс, Д. Тейлор виділяють 5

категорій ролей:

1) вроджені(визначають стать і вік учасника гри);

23
 2) приписані (визначають національність чи іншу національну
меншину);

3) набуті (визначають професію);

4) дійові (визначають дії, які відбуваються у життєвій ситуації:

візит до лікаря, відвідування виставки, зустріч на вулиці im. ін.);

1. функціональні (визначають потребу в

спілкуванні: запропонувати допомогу, висловити
співчуття im. ін.).

Однак, рольова вона чи ні, це насамперед — гра. І якщо дітей навіть не

треба заохочувати — вони з радістю зіграють у що завгодно, вони люблять
саме слово «гра», то з старшокласниками тут складніше, бо їм на фоні
соціалізації дуже важлива думка отчуючих про них, а отже вони мають страх
виглядати смішними чи незграбними. І тому, завдання вчителя не просто
підібрати правильну гру і ролі, а ще й і правильно до цієї гри заохотити
учнів.

Стронін М.Ф. пропонує таку класифікацію ігор у відповідності до

мовних навичок, формуванню яких вони сприяють:

1. граматичні;

2. лексичні;

1. фонетичні;

2. орфографічні;

1. аудитивні;

2. мовні.

Очевидно, шо використовуючи рольові ігри вчитель має змогу

тренувати в учнів вживання ситуативної лексики, розуміння учнями змісту
висловлювань, слухову та момовну реакцію, послідовне та логічне
використання мовних навичок, правильне вираження думок.

Вони в свою чергу поділяються на певні групи за змістом. Мільруд Р.П.

пропонує таку класифікацію рольових ігор:

1. ігри побутового змісту;

2. ігри казкового змісту;

24
 3. імітаційні рольові ігри;

4. пізнавальні рольові ігри;

5. рольові ігри ділового змісту;

6. рольові ігри світоглядного змісту.

У підсумку маємо широкий вибір різних вправ для вивчення

французької мови, зокрема і рольові ігри, яких самих по собі є немало.
Завдання вчителля, як справжнього спеціаліста своєї справи підібрати і
організувати ту чи іншу гру так, щоб максимально розкрити потенціал своїх
підопічних.

25
 2.3. Наукове дослідження під час педагогічної практики

У наш час всі шукають нові форми, методи та прийоми навчання. Сучасні
школи потребують методів , які б допомогли якісно навчити, та у першу
чергу, розвинути потенціал особистості. Сучасне навчання спрямоване на те,
щоб готувати учнів до активного засвоєння ситуації соціальних змін.

Ці завдання можна вирішити за допомогою ігрових методів навчання. У

грі здібності дитини виявляється повною мірою. Про навчальну функцію гри
відомо вже давно. Використовуючи її як засіб навчання, відомі педагоги
стверджували, що в ній закладені великі потенційні можливості. Ігрові
форми роботи на уроці активізують діяльність учнів, дають змогу виявити
розумові та творчі здібності дітей.

Об'єктом дослідження є процес викладання французької мови в середній

школі (в 9 класі).

Предметом дослідження є гра як засіб навчання лексики в середній школі.

Мета дослідження полягає у виявленні та обґрунтуванні умов успішного
використання ігор у навчанні лексики учнів середньої школи.
Завдання дослідження:
1) проаналізувати теоретико-методологічні засади лексичних ігор;
2) розгорнуто висловити мету, цілі та завдання лексичних ігор на уроці
іноземної мови;

Підлітковий вік - складний період становлення особистості, коли

формується соціальна спрямованість і моральна свідомість (моральні
погляди, судження, оцінки, уявлення про норми поведінки, запозичені у
дорослих). Шлях оволодіння ними відбувається через реальні стосунки, через
оцінку їхньої діяльності дорослими.

26
 На сьогодні багато шкіл віддають перевагу комунікативному методу
навчання. Комунікативний підхід вимагає від учителя створення атмосфери
співпраці з учнями, їх активної участі у процесі навчання на уроці, коли діти
висловлюють свої думки, роблять висновки та пропонують свої варіанти
вирішення складних життєвих проблем.

Навчальний матеріал на уроці має бути максимально наближеним до

реального життя учнів, до проблем, що їх цікавлять, і види діяльності мають
бути природними.

В підлітковому віці розвиток мови відбувається за рахунок розширення

словникового запасу та засвоєння багатьох значень слів. Тому актуальним є
використання на уроках іноземної мови різноманітних буквених ігор. Коли я
проводила перший урок у дев’ятому класі я використала гру «Шибениця», за
правилами якої вішають чоловічка, якщо гравець не зміг відгадати слово з
певної кількості букв за певну кількість ходів.

Підліток підходить інтуїтивно до того, що мова є знакового системою,

тому дозволяє відображати навколишню дійсність і фіксувати певний погляд
на світ. Саме в підлітковому віці учні розуміють, що розвиток мови визначає
пізнавальний розвиток самої людини. В цей період формується теоретичне
мислення, з'являється здатність встановлювати максимальну кількість
розумових зв'язків. У підлітків з'являється прагнення до відчуття мови, вони
підходять до розуміння того, що «слово» допомагає концентрувати думки,
робить самосвідомість більш об'єктивною.

Головоломки вводять елемент складності в розгадування задуманих слів.

Це особливе розташування слів, які відгадуються, у вигляді квадрата, фігур,
ланцюжка, драбини, або комбінація малюнків, знаків, умовних позначень.
Суть завдання в головоломках полягає у відгадуванні слів, фраз за умови їх

27
правильного, відповідно задуманому, розташування відносно один одного
(кросворди) або у відгадуванні намальованих чи зашифрованих слів або фраз
(ребуси).

Під час своїх уроків я частіше використовувала кросворди. Гра, яка ніколи не
втратить підлітковий інтерес, особливо якщо використовується для
командної гри та вимагає найбільшої кількості балів для перемоги.

Окрім кросвордів я робила фанти. Це завдання у вигляді настільної карткової

гри, яке допомагало розвивати логічне мислення, розширювати словниковий
запас, вчитися швидко пригадувати й відтворювати необхідну інформацію. Я
розрізала та розклала підготовлені мною заздалегідь картки (розробка
наведена нижче - у прикладі тількі 6 карток, за темою “La ville”, яку ми
проходили по книжці Zénith 3 : méthode de français : B1) перед гравцями так,
щоб не було видно змісту завдань. Кожен учасник гри по черзі мав витягнути
картку й усно виконати одне із записаних на ній мовних завдань. Виконуючи
завдання, підліток розвиватиме мовну компетентність, логічне мислення,
уміння працювати в команді, збагачуватиме власний словниковий запас.

28


Qu’est-ce que c’est? Quels sont les trois Qu'est-ce que ce

avantages d'une campagne
par rapport à une ville? signe signifie?

Traduisez la phrase:
Quelle est la différence La ville est la source
“У моєму ідеальному місті
entre la rivière et le de l’inspiration.
люди б допомагали один fleuve? Prouvez.
одному”

Основним у мовному розвитку в учнів підліткового віку є вдосконалення

уміння користуватися мовою як засобом спілкування. У здатності
користуватися словом підлітки вбачають свою інтелектуальну силу, ознаку
свого авторитету в колективі. У зв'язку з цим посилюється інтерес до
оволодіння засобами виразного мовлення, до алегорій, крилатих виразів і
метафор. Підлітки розуміють гумор, мовні засоби його вираження.
Користуючись внутрішнім мовленням, вони шукають адекватні способи
передачі своїх думок.

Ігрова діяльність зберігає своє значення, але набуває якісно іншого характеру
за змістом і способами здійснення. Особливо захоплюють підлітків колективі
ігри, адже для цього віку є характерним прагнення до спілкування з

29
однолітками. Успіхи та помилки їх стають предметом жвавого обговорення
та критичних зауважень. В іграх вони проявлять підвищену емоційність.

Гра – особливо організоване заняття, яке потребує напруги емоційних

і розумових сил. Гра завжди передбачає вживання рішення – що робити, що
сказати, як виграти? Бажання вирішити питання загострює мисленну
діяльність граючих. Якщо ж учень буде при цьому розмовляти іноземною
мовою? Чи не таяться тут багаті навчальні можливості?

У старшій школі (на відміну від молодшої) знання предмета стають

більш важливими ніж спритність і кмітливість, особливо під час командної
гри. Під час моєї пед практики у школі з дев‘ятим класом ми декілька разів
пропонувала учням командні ігри (див.а,в) і я помітила, що слабкі учні
взагалі не приймали участі через те, що завдання буди пов‘язані з лексикою,
яку треба було вивчити, або з граматикою, яку вони не змогли засвоїти на
відповідному етапі.

А) Гра “Знавці”

Учнів класу можна поділити на декілька команд. Учитель розміщує на

парті картки з питаннями ( або на мультимедійній дошці). Представники
команд обирають картки із запитаннями, а після обдумування членами
команд даються відповіді на запитання. Перемагає та команда, яка дає
найбільше правильних відповідей.

В) Гра «Виправ помилку»

Учні діляться на команди. На дошці, на мультимедійній дошці, на

картках записані слова, речення або текст ( вони написані з помилками), їх
необхідно списати, а, можливо, розподілити за певними завданнями,
виправивши помилки і пояснивши їх( можна назвати і правило). Ця гра може
проводитись і в усній формі. Перемагає та команда, яка має більше

30
виправлених речень. Ця гра розвиває навички аналізу та перевірки. Загалом
учні будь якого класу мають звичку написати завдання і навіть не
переглянути на наявність помилок, які можуть бути зроблені шляхом
поспішання, або простого незнання правил.

Незважаючи на те, що провідною психологічною діяльністю молодших

підлітків є навчально-пізнавальна діяльність та спілкування, навчальні ігри
залишаються ефективним прийомом формування іншомовної комунікативної
компетенції. При використанні ігор для вдосконалення лексичних навичок,
слід брати до уваги такі вікові та індивідуально-психологічні особливості
учнів: прагнення до самостійності, перевага наочно-образного мислення,
розвиток механізму ймовірного прогнозування, підвищена сприйнятливість,
розвиток пам'яті та уваги, цілеспрямованість, зростання самосвідомості та
контролю за власною діяльністю.

Гра на уроці іноземної мови є формою навчання. Її основна функція - бути

засобом навчання, розвитку і виховання. Вона забезпечує емоційний вплив
на учнів, активізує резервні можливості особистості, полегшує опанування
знаннями, уміннями та навичками, сприяє їх актуалізації, створює умови для
активної розумової діяльності її учасників. На будь-якому етапі навчання гру
можна застосувати з навчальною метою.
Соціально-психологічний вплив гри на учнів виявляється в подоланні боязні
говорити іноземною мовою та в формуванні культури спілкування. Гра
породжує інтерес до країни, мова якої вивчається; до читання зарубіжної
преси та літератури. Вона формує здібності приймати самостійні рішення,
оцінювати свої дії та дії інших, спонукає актуалізувати свої знання.
Педагогічний вплив навчальної гри виявляється у вихованні почуття
колективізму та товариства, а також почуття особистої відповідальності
31
перед колективом за успіх спільної справи. Навчальна гра впливає і на
вчителя, сприяє розвитку його особистості як фахівця, примушує постійно
працювати над собою, удосконалювати педагогічну майстерність.

32
 Висновки

Французька мова не так пощирена сьогодні, як англійсь, а відтак, деякі

батьки не бачать доцільним вивчати цей предмет, тим більше ще з початкової
школи. Та і з точки зору санітарно-гігієнічних норм — розклад школярів
початкової ланки і так насичений. Але якщо все-таки говорити про вивчення
цієї мови, то ми розуміємо, що краще починати це робити саме з початкових
класів. Дедалі дальше буде все важче аргументувати і заохотити учнів до
вивчення французької мови. Хоча старші класи можуть стати переломним
рубежем, коли діти будуть самі зацікавлені в вивченні даного предмету, за
потребами обраного майбутнього фаху, бажання жити в франкомовній країні,
чи навіть просто тому, що це мова закоханих. Але чи буде в них достатньо
часу на це вже на виході зі школи.

Так чи інакше, з яким би класом вчитель не працював і яким би не було

навантаження учнів, найважливішим чинником, від якого залежить побудова
уроків — є психологічні особливості тих чи інших вікових категорій учнів,
ведуча діяльність в цьому віці. Тобто все зводиться до майстерності вчителя
зрозуміти дітей, побачити їх справжніх, викрити їх бажання і секрети — й
підібрати на це все потрібні вправи і прийоми, для найбільш ефективного
засвоєння матеріалу, та заохочення до наступного вивчення. А вже вправ,
прийомів, ігор є скільки потрібно і навіть більше, головне — правильно все
скомпонувати.

33
 Резюме

Слід знати, що культурно вчитель завжди зберігає важливу повагу з

боку учнів, які бачать у ньому навчального керівника. Не бажаючи зламати
цей образ, вчитель повинен підійти до них і зуміти створити атмосферу
довіри, сприятливу для навчання, про що ми докладніше пояснимо трохи
пізніше.

Навчальна ситуація має три складники: тренер (вчитель), учень (учні),

зміст. Учитель повинен вміти досягати взаємодії між цими трьома полюсами.
Він здійснює процес анімації у своїх стосунках з учнями та процес навчання
у його відношенні до змісту, що дозволяє йому ефективно передавати цей
зміст. Взаємодія між змістом і учнем досить погана, але її слід заохочувати,
якщо вона відбувається серед деяких учнів.

У традиційній чи цифровій формі гра займає невизначене місце в

мовному класі. Вона охоплює різні види використання залежно від рівня та
вікової категорії учнів і викликає різну реакцію серед учнів і вчителів.

У класі гра дозволяє перш за все розбити лід (в групі, яка не дуже
комунікабельна, або ще не знає один одного) або відпустити до/після більш
важкої та вимогливої діяльності. Іншими словами, це дає змогу створити
справжню групову динаміку, використовуючи її грайливу грань, при цьому
надається чіткі, визначені цілі, повністю вписані в послідовність навчання.

Це також дає змогу вийти за рамки інструментальних потреб, оскільки

вони часто представлені, і це може виявитися не дуже мотивуючим для
більш-менш значної частини учнів, які становлять ту чи іншу аудиторію, і які
не завжди переслідують конкретні цілі стосовно французької мови. У тому ж
ключі ігрова діяльність також дає змогу вийти за межі цих суто
функціональних цілей, щоб розблокувати мовлення, завдяки децентрації, яку
вона дозволяє, з точки зору емоційних проблем, таких як обличчя або погляд
іншого в класі.

Не всі ігри створені однаково. Безумовно, є деякі ігри, які дуже веселі,
тоді як інші забезпечать більш приємний спосіб навчання, але не будуть
такими розважальними.

Хороша мовна гра повинна підштовхнути до покращення розмови,

аудіювання, письма, читання, словникового запасу та розуміння цільової
мови. Вона повинна мати довговічність, щоб вам набридла гра за короткий

34
проміжок часу. Багато мовних ігор розроблені, щоб відповідати
вищезазначеним критеріям і робити більше.

. Навчальна практика дала мені можливість переконатися в правильності

всієї вищезазначеної теорії. Я вчив дев’ятий клас. дітям явно не вистачало
ігрового елементу в дослідженні. такі теми, як їжа, технології, здоров'я тощо.
повторюються від рівня до рівня, але словниковий запас ускладнюється, і
діти з 3-го курсу стикаються з об'ємними і нудними фрагментами словника,
які містять термін і банальне, а іноді й безглузде значення. У групі були діти
набагато слабші за більшість, але не помітити їх було важко. командні ігри
сприяли підвищенню їх впевненості та активності, особливо під час
позакласної роботи, де були завдання на загальні знання з географії чи
історії. Гра дає змогу пробудити цікавість учнів, закріпити їхню мотивацію,
створити атмосферу довіри, сприятливу для оволодіння мовою, заохочувати
обмін та взаємодію між учнями. Справді, веселі заняття, які, ймовірно,
зроблять серйозний і суворий вимір викладання/навчання привабливим через
ігрову форму, є джерелами мотивації та творчості.

35
 Sommaire

Il faut savoir que culturellement l’enseignant conserve toujours un important

respect de la part des apprenants qui voient en lui le représentant de l’instituteur.
Sans vouloir casser cette image, l’enseignant se doit d’aller vers eux et de pouvoir
établir le climat de confiance favorable à l’enseignement que nous exposerons plus
profondément un peu plus tard.

Une situation d’apprentissage comporte trois pôles : le formateur

(l’enseignant), l’(les) apprenant(s), le contenu. L’enseignant doit pouvoir réaliser
des interactions entre ces trois pôles.

Il réalise un processus d’animation avec ses relations avec les apprenants et

un processus d’enseignement dans sa relation avec le contenu ce qui lui permet de
transmettre de façon efficace ce contenu. L’interaction entre le contenu et
l’apprenant est assez pauvre mais elle doit être encouragée si elle a lieu chez
certains apprenants.

Que ce soit sous sa forme traditionnelle ou sa forme numérique, le jeu tient

une place peu définie dans la classe de langue. Il recouvre des emplois divers en
fonction du niveau et de la catégorie d’âge des apprenants et suscite des réactions
divergentes chez les apprenants et chez les enseignants.

Au sein de la classe, le jeu permet tout d’abord de briser la glace (au sein
d’un groupe peu communicatif, ou qui ne se connaît pas encore) ou de lâcher du
lest avant/après une activité plus lourde et demandeuse. En d’autres termes, il
permet de créer une véritable dynamique de groupe, en tirant parti de sa facette
ludique, tout en étant pourvu d’objectifs clairs, définis, pleinement inscrits dans la
séquence pédagogique, et atteignables.

Il permet également de dépasser les besoins instrumentaux tels qu’ils sont

souvent présentés, et qui peuvent se montrer assez peu motivants pour une partie
plus ou moins grande des apprenants qui constituent notre public, et qui ne
poursuivent pas toujours d’objectifs spécifiques vis-à-vis du français. Dans le
même ordre d’idée, l’activité ludique permet par ailleurs de dépasser ces objectifs
purement fonctionnels, afin de débloquer la prise de parole, par le biais de la
décentration qu’elle permet, en termes d’enjeux émotionnels tels que la face, ou du
regard de l’autre au sein de la classe.

Tous les jeux ne sont pas créés de la même manière. Il y a certainement des
jeux qui sont très amusants, tandis que d’autres offriront une manière plus agréable
d’apprendre, mais qui ne seront pas aussi divertissants.

36
 Un bon jeu de langage devrait vous pousser à améliorer votre expression
orale, votre écoute, votre écriture, votre lecture, votre vocabulaire et votre
compréhension de la langue cible. Il devrait avoir de la longévité afin que vous ne
puissiez pas vous ennuyer avec le jeu dans un court laps de temps. De nombreux
jeux de langage sont conçus pour répondre aux critères ci-dessus et pour en faire
plus.

La pratique de l'enseignement m'a donné l'occasion de vérifier l'exactitude

de toute la théorie ci-dessus. J'ai enseigné en neuvième année. les enfants
manquaient clairement d'un élément de jeu dans l'étude. des sujets tels que
l'alimentation, la technologie, la santé, etc. se répètent de niveau en niveau, mais le
vocabulaire se complique et les enfants dès la 3ème sont confrontés à des
fragments de vocabulaire volumineux et ennuyeux qui impliquent un terme et un
sens banal, et parfois sans sens.

Dans le groupe, il y avait des enfants beaucoup plus faibles que la plupart,
mais il était difficile de ne pas les remarquer. les jeux d'équipe ont contribué à
augmenter leur confiance et leur activité, en particulier lors d'une activité
parascolaire où il y avait des tâches de culture générale en géographie ou en
histoire.

Utilisé à bon escient, le jeu permet de susciter la curiosité des élèves, de

conso- lider leur motivation, de créer un climat de confiance favorable à
l’acquisition de la langue, de favoriser les échanges et les interactions des élèves
entre eux. En effet, les activités ludiques, susceptibles de rendre attrayante la
dimension sérieuse et rigoureuse de l’enseignement/apprentissage par une forme
ludique, sont autant de sources de motivation et de créativité.

37
 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Активні методи навчання у викладанні іноземної мови: Посібник для

викладачів іноземних мов вузів / Під ред. Бельтюковой .- Томськ : У
Томського ун-та,1999.- 158с.

2. Ариян М.А. Варіанти ситуативних ролей для середньої школи //

Іноземні мови в школі.-1986.-№6.-С.17-20

3. Бондар С.О., Висоцька Л.Л., Гавриленко Н.П. Творчий пошук (за ред.
К.І. Онищенко).- К.: Рад.школа,1982.-72с.

4. Бутз М. Робота в групах: Вибрані статті.-Варшава,1994.-20с.

5. Виготський Л.С. Педагогічна психологія.- М.: Педагогіка,1991.-480

6. Вишневський О.І. Діяльність учнів на уроці іноземної мови: Посібник

для вчителів.- К.: Радянська школа,1989.- 224с.

7. Гапонова С.В. Сучасні методи викладання іноземних мов за рубежем (

англ. мова) // Іноземні мови .- 1998.- № 1.-C.24-31

8. Гаркуша В.В. Формування навичок спілкування і комунікативних

здібностей у процесі особистісно-орієнтованого навчання усного
іноземного мовлення. Автореферат.- НДІ психології України -К.,1992

9. Глечиків В.И. Ігри на заняттях англійською мовою // Іноземні мови в

школі.- 1993- № 2.- С.26-28

10. Дворжецька М.П., Павлюк М.В. Навчання спонтанного англійського

ділового мовлення за допомогою рольової гри в старших класах
середньої школи // Методика викладання іноземних мов: Науково-
методичний збірник . Вип.20.- К.: Освіта , 1992.- С.40-45

11. Денисенко М. Принципи комунікативно-орієнтованого навчання: (На

прикладі вивчення англійської мови ) // English.- 2002.- № 25.

12. Державна національна програма “Освіта” Україна ХХІ століття. -

К.:Райдуга, 1994.- 61с.

13. Ларіна Э. Ігрова вправа як ефективний засіб навчання іноземної мови в

школі // Учитель. - 2001.- № 3 C.45

14. Лобанова В. Рольова гра на заняттях з англійської мови. // Рідна школа.

- 2002.- №10.- С.51-52

38
15. Манилова Н.Я. Гра на уроці англійської мови: З досвіду роботи
школи.// Іноземні мови в школі. - 1997.- № 1.- С.25-26

16. Маргулис Е.Д. Колективна діяльність учнів. Проблеми

навчання:(Учбово-метод. посібник).К.:Вища шк.-1990.-135с.

17. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних

закладах:Підручник / Кол.авторів під керівн. С.Ю. Ніколаєвої. -
К.:Ленвіт, 2002.- 328с.

18. Мильруд Р.П. Організація рольової гри на уроці // Іноземні мови в

школі.-1987.-№3.-С.8-13

19. Ніколаєва С.Ю., Шерстюк О.М. Сучасні підходи до викладання

іноземних мов // Іноземні мови.- 2002.- № 1.-C.39-46

20. Про викладання іноземних мов у 2001/ 2002 навч. році // English.-
2001.- № 39.-C.38

21. Програми для загальноосвітніх навч. закладів Англ. мова 2-12 класи К.:
"Шкільний світ",2001.-44 с.

22. Размислова Є. Учбово-мовні ситуації на уроці // Іноземні мови в

школі.-1987.-№3.-С.33-35.

23. Цетлин В.С. Реальні ситуації спілкування на уроці // Іноземні мови в

школі.- 2000.-№ 3.- С.24-26

24. https://www.ef.tn/fr/blog/teacherzone/six-jeux-a-proposer-a-vos-
adolescents-quils-vont-reellement-aimer/

25. Méthodologie de l’enseignement du français et conceptions de l’homme

//Alain Coianiz p. 3-4

26. https://gerflint.fr/Base/Mekong6/DE_Methodes.pdf

27. https://www.lepointdufle.net/penseigner/didactique_fle.htm

28. https://www.institutfrancais.jp/kansai/files/2014/09/RPK-2014-Article.pdf

39


40