ВИКОРИСТАННЯ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПІД ЧАС

ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ФРАЗЕОЛОГІЗМАМИ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

Помирча С.В., Ябурова О.В. ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний
університет» У статті розглядається проблема використання мультимедійних
технологій на уроках рідної мови з метою розвитку пізнавальної діяльності
учнів у початковій школі взагалі та вивчення фразеологізмів зокрема.

Сучасність вимагає нових підходів до навчального процесу, нових методів,

форм подання навчальної інформації. Саме тому авторки роботи пропонують
систему вправ, спрямованих на формування в учнів молодших класів умінь і
навичок доцільного використання фразеологізмів у мовленні, глибшому
розумінню їх суті. Ключові слова: початкова школа, мультимедійні
технології, лінгвометодичне забезпечення, фразеологізми. © Помирча С.В.,
Ябурова О.В., 2017 Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв’язок із
важливими науковими чи практичними завданнями.

Найбільш характерним явищем сучасного етапу розвитку цивілізації є

зріст обсягу інформації та залучення інформаційних ідей, засобів та
технологій майже до кожної галузі людської діяльності. На різних етапах
навчання з технічним розвитком відбувалося інтенсивне впровадження в
навчальний процес різноманітних засобів наочності, технічних засобів.
Реформування загальної середньої освіти, Національна доктрина освіти
України передбачається методологічне переорієнтація процесу навчання,
індивідуально-диференційований та особистісно орієнтований підхід до
навчання та оцінювання навчальних досягнень учнів. Одним із
найголовніших завдань початкового навчання рідної мови є збагачення
словника учнів. Успішне його виконання має велике значення для розвитку
мовлення і мислення дітей молодшого шкільного віку. Розширення
лексичного запасу учнів є необхідною умовою засвоєння не лише мови, а й
інших предметів. Виконуючи настанови навчальної програми, учителі
початкової школи мають якнайбільше уваги приділяти розвитку мовлення
учнів, розширенню їхнього загального і мовного світогляду. Істотну роль тут
відіграє робота з фразеологізмами, ознайомлення з фразеологічним
багатством української мови, вироблення навичок користування цими
виражальними засобами. Уважаємо, що прищеплювати любов до рідної
мови, викликати захоплення багатством і різноманітністю її виражальних
засобів, розвивати чуття любові і виховувати високу культуру мовлення
неможливо, якщо не брати до уваги мовних перлин – фразеологізмів.
Сучасний світ динамічний, мобільний, тому молода людина краще реагує,
відгукується на нове в навчанні. Використання комп’ютерних технологій та
Інтернету є одним із інноваційних засобів вивчення рідної, який дозволяє
стимулювати пізнавальний інтерес учнів і вивільнити чимало часу для
творчої співпраці вчителя та учня.

Аналіз лінгвістичної та методичної літератури свідчить, що проблема

вивчення фразеології знаходиться в полі зору таких лінгвістів і методистів:
С. Гаврина, О. Бистрова, В. Барабаша, Т. Грибницького, М. Коломійця, В.
Мельничайка, О. Смовської та інших. Знання фразеології мови – важливий
фактор у формуванні та вдосконаленні навчально-пізнавального інтересу до
вивчення рідної мови, до пізнання її глибин мудрості, багатства. Але цей
фактор ефективно може спрацювати лише за умови, коли вчителі початкової
ланки озброять учнів фразеологічними вміннями і навичками, забезпечуючи
при цьому розвиток навчально-пізнавального інтересу молодших школярів.
Програма з української мови не передбачає цілеспрямованої систематичної
роботи над фразеологічним матеріалом, хоча ця роблема є складною і
багатоаспектною. Не дивлячись на існуючий методичний досвід, проблема
вивчення фразеології та забезпечення мовлення учнів фразеологізмами,
використовуючи мультимедійні технології недостатньо вивчена. Як відомо,
розділ «Фразеологія» за програмою для 12-річної школи передбачено для
вивчення в 5-му класі. Це пояснюється тим, що фразеологія, як і лексика,
побудована на системності. У початковій школі засвоєння фразеологічних
понять відбувається в основному практично, хоча учні знайомляться з
фразеологічними одиницями протягом усього навчання в школі, учать
відрізняти їх від вільних синтаксичних словосполучень. Під час
ознайомлення з фразеологізмами варто звернути увагу молодших школярів
на те, що фразеологізми української мови різняться своєю граматичною
структурою, їх можна розділити на дві основні групи: ті, що мають структуру
речення – вітер свище в голові: легковажний, несерйозний; показати, де раки
зимують – провчити, та фразеологізми зі структурою словосполучення –
короткий розум, добра душа, дівоча пам’ять. Бачимо потребу звернути увагу
учнів на те, що матеріалом для творення українських фразеологізмів є
передусім буття українського народу в усьому його розмаїтті. Саме тому
українська фраземіка в цілому є своєрідним джерелом, у якому це розмаїття
віддзеркалюється всіма своїми гранями, як: історія, суспільні взаємини
минулих епох, заняття людей, їхня виробнича діяльність, побут, мораль,
родинні стосунки, звичаї, вірування й повір’я. У цьому матеріалі також
відображено природне середовище, в якому жив і живе український народ,
своєрідність рослинного і тваринного світу, а також сама людина, тобто її
вигляд, міміка, жести, психічний і фізіологічний стан [. Демський М.
Українські фраземи і особливості їх творення / М. Демський. – Львів, 1994. –
62 с. ]. Конструюючи урок із застосуванням мультимедійних технологій,
особливу увагу слід звертати на добір навчального матеріалу. Важливо, щоб
інформація була чіткою, доступною, пізнавальною, цікавою для учнів. Також
необхідно включати завдання практичного спрямування, що дають змогу
дітям безпосередньо працювати з комп’ютером. Тренувальні вправи із
використанням мультимедійних технологій залишаються ефективним
прийомом формування фразеологічних умінь і навичок у початковій школі.

Традиційно окреслюють 2 групи вправ:

1) власне фразеологічні (значення фразеологічної одиниці, її ознаки,

будова; явища полісемії, синонімії, антонімії і т.д.);

2) комбіновані – фразеолого-стилістичні, фразеолого-граматичні та

фразеолого-стилістичні (фразеологічні явища засвоюються на основі
взаємозв’язку з виучуваною темою лексичного, граматичного чи іншого
характеру). Фразеолого-лексичні завдання ілюструють виучуване лексичне
явище, допомагають з’ясувати його суть, разом із тим активізують і
збагачують фразеологічний запас учнів, виховують увагу до слова і
фразеологізмів, їх значення, розвивають мислення. Фразеолого-граматичні
завдання використовуються як ілюстративний матеріал до виучуваної
граматичної теми (загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична
роль, основні способи творення, правопис та ін.). Фразеолого-стилістичні
завдання сприяють засвоєнню стилістичних ознак тих чи інших
фразеологічних одиниць, приналежності їх до певного стилю мовлення. Ці
вправи сприятимуть формуванню навичок правильного відбору і вживання
фразеологізмів у мовленні залежно від мети і характеру висловлення. Урок із
використанням мультимедійних технологій стає цікавішим для учня, а тому й
ефективнішим для засвоєння знань, поліпшує рівень унаочнення навчального
матеріалу на уроці. Скажімо, електронне видання може стати у нагоді при
організації дослідницької роботи молодших школярів.

Так, перший українсько-англійський англо-український словник

народної мудрості “Так кажуть” увібрав у себе найкращі перлини народної
творчості з різних куточків світу. Словник містить рідкісні та широковживані
вислови, а також їхні синоніми, ідіоматичні звороти, фразеологізми,
порівняльні звороти, сталі та крилаті вислови, прислів’я та приказки,
афоризми, повір’я та прикмети, включає початкові, необхідні для молодшого
школяра поняття про фразеологізм та його значення. Використовуючи у
практиці навчання молодших школярів мультфільми (“У гостях у
фразеологізмів”, “Чиста мова”, “Великі неприємності” тощо), навчальний
матеріал істотно розширює можливості звичайних підручників за рахунок
використання звукового й відео супроводу й ефектів анімації. Тому що під
час роботи з комп’ютером в учнів задіються слухові й візуальні канали
сприйняття, що дозволяє збільшити не тільки обсяг сприйманої інформації,
але й міцність її засвоєння. Зміст матеріалу спирається на принцип обліку
індивідуальних особливостей учнів із різним рівнем готовності до навчання,
що передбачає можливість розвитку кожного учня, а також дозволяє
вибудовувати його індивідуальну освітню траєкторію.

Проаналізувавши підручники з української мови для початкової школи,

побачили, що основу в оволодінні фразеологічним матеріалом становлять
вправи на усвідомлення і розуміння значень фразеологізмів. Тому з метою
виявлення ефективності цих вправ для вивчення фразеологічних одиниць, а
також рівня фразеологічних умінь (пояснення значення фразеологічних
одиниць, знаходження їх у реченні, правильне вживання фразеологічних
зворотів у мовленні) пропонуємо низку вправ із використанням проектора
або мультимедійної дошки.

1. На слайді розміщена фразеологізми. Випишіть словосполучення у

дві колонки: у першу – фразеологізми, а в другу – звичайні словосполучення.
Зелений гай, зелена вулиця, нагріти руки, піймати облизня, бити чолом, бити
на сполох, гріти воду, бити молотом, взяти за горло, взяти за руку, піймати
злочинця, заварити кашу, заварити чай, скакати в гречку, сіяти гречку.

2. На слайді подано текст. Прочитайте і знайдіть у ньому стійкі

словосполучення. Обгрунтуйте свій вибір. Моя подруга Оксана – золота
людина. Вона усім допомагає. Ми з нею часто разом готуємо домашнє
завдання. Вона живе за два кроки від мого будинку. Оксана завжди радіє
моїм успіхам. Коли я одержую високу оцінку вона на сьомому небі. Важко
розповісти про гарну людину двома словами.

3. Поясніть значення фразеологізмів на слайдах. Водити за ніс

Розвішувати вуха

4. Прочитайте вислови. Поясніть їх значення. Аршин проковтнути

(триматися неприродно прямо) Походження. Турецьке слово «аршин»,
означає міру довжини в один лікоть, давно вже стало російським. До самої
революції російські купці і майстри постійно користувалися аршинами –
дерев’яними і металевими лінійками довжиною у сімдесят один сантиметр.
Уявіть собі, як має виглядати людина, проглотивший таку лінійку, і ви
зрозумієте, чому це вираз застосовується по відношенню до манірним і
гордим людям.

5. Користуючись електронним словником або інтернет джерелами,

випишіть фразеологізми зі словами-антонімами, потім слова-антоніми, а
наприкінці – фразеологізми-антоніми. Рано чи пізно; рано – пізно; зима
одягає, а літо роздягає; вести перед – пасти задніх; перемога – поразка; не ти
перший, не ти останній; працьовитий – лінивий; кидає то в жар, то в холод;
гладити за шерстю; гладити проти шерсті; білий – чорний; ні назад, ні
вперед; дивитись вперед – оглядатися назад; не за життя, а на смерть.

6. До поданих фразеологізмів у малюнках доберіть усталені вирази з

протилежним значенням, у дужках поясніть лексичне значення.

7. Користуючись електронним словником, з’ясуйте джерело

походження фразеологізмів. Складіть із цими фразеологізмами речення.
Адам і Єва, блудний син, дерево пізнання, до сьомого коліна, умивати руки,
Ноїв ковчег, як дві каплі, ґав ловити.

8. Доберіть до кожного з поданих фразеологізмів синонімічну пару.

Золоті руки Правити теревені Як оселедців у бочці Намилити шию І за
холодну воду Не братися Тримати язик за зубами Знімати стружку Майстер
на всі руки Ні пари з уст Сидіти склавши руки Накласти головою Яблуку
ніде впасти Точити ляси

9.Складіть антонімічні пари з поданих фразеологізмів. Останнє

віддасть Перебиватися з хліба на воду За тридев’ять земель З легким серцем
Кидати в жар Важкий на підйом Легкий на підйом З батька рідного здере З
важким серцем Рукою подати Кидати в холод

10. Доповніть фразеологічні звороти. Мов води в…; вийти … з води;

тягти за …; стояти над …; їхати …. (див. останній рис.).

Використання комп’ютерних технологій вносить істотні зміни у

діяльність педагога та розвиток учня як особистості, ставить нові вимоги до
професійної майстерності викладання рідної мови, вимагає чіткої організації
та індивідуальної роботи з кожним учнем під час навчальновиховного
процесу. Володіння фразеологічним мінімумом забезпечує нормальне
спілкування українською мовою, знання та розуміння творів художньої
літератури, які вивчаються. Оскільки програмою вивчення фразеологічного
матеріалу в початковій школі не передбачається, то й фразеологічний
мінімум залишається не визначеним. Взяти за основу цього мінімуму ми
пропонуємо фразеологічні одиниці, з якими учні будуть зустрічатися
протягом навчального року на сторінках підручників. Висновки з
дослідження і перспективи подальших розвідок у цьому напрямі.

За допомогою комп’ютерних технологій можна використовувати на

уроці наочність вищого рівня – відео матеріали, анімаційні фрагменти,
інтерактивні моделі тощо, які дають змогу продемонструвати на уроці ті
явища, які в реальному світі побачити неможливо. Інформаційні технології
допомагають індивідуалізувати та диференціювати навчання. Отже,
комп’ютер та інтерактивні дошки на рідної мови поступово стають звичними
засобами навчання, використання яких роблять урок динамічним, яскравим і
набагато результативнішим.

Список літератури:

1. Демський М. Українські фраземи і особливості їх творення / М.

Демський. – Львів, 1994. – 62 с.

2. Єгорова Ю.М. Мультимедіа як засіб підвищення ефективності

навчання в загальноосвітній школі: автореф. дис. на здобуття ступеня канд.
пед. наук: 13.00.09 / Ю.М. Єгорова. – Чебоксари, 2000.

3. Захарова І.Г. Інформаційні технології в освіті: Навч. посібник для

студ. вищ. пед. навч. закладів. – М.: Видавничий центр «Академія», 2003. –
192 с.

РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ

ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В 4 КЛАСІ
Олексюк С., студентка педагогічного факультету О.В. Ткачук, кандидат
педагогічних наук, доцент ДВНЗ «Прикарпатський національний університет
імені Василя Стефаника» Анотація : Стаття присвячена обґрунтуванню
теоретичних основ та дидактичних умов розвитку лексичного запасу
молодших школярів у процесі роботи з фразеологізмами на уроках
української мови. Ключові слова: фразеологізми, фразеологія, дослідження,
джерела, завдання, підручник. Постановка наукової проблеми та її значення.

Особливістю оволодіння української мовою є те, що вона є не тільки

предметом вивчення, а й найважливішим засобом виховання і розвитку
особистості. У зв’язку з цим важливого значення набуває розв’язання
проблеми формування культури спілкування учнів з опорою на
фразеологічне багатство української мови – стійкі сполучення слів, що
репрезентують вербальне і невербальне спілкування. Рівень вихованості
учнів проявляється в умінні оформляти думку в слово, в манері говорити, в
умінні володіти силою голосу та виразністю, уважно слухати
співрозмовника, в багатстві етикетної фразеології. Саме тому необхідно вже
у початковій школі навчати школярів спілкуватися, дотримуючись правил
вербального і невербального спілкування, які формувалися протягом століть
багатьма поколіннями українців. Робота з фразеологізмами дозволяє
розширити фразеологічний запас учнів, довести важливість правил ґречної
поведінки людей у суспільстві, ознайомити з нормами етикету в спілкуванні,
з особливостями українського національного етикету, сприяє реалізації
комунікативної та діяльнісної змістових ліній навчання української мови.

Фразеологія – це порівняно нова лінгвістична дисципліна. Професор

Б.Ларін писав, що фразеологія перебуває в стані “прихованого розвитку”.
Початок її формування пов’язують з ім’ям швейцарського вченого Шарля де
Баллі. Він убачав суть фразеологічної одиниці у сематичних ознаках – якщо в
якому-небудь словосполученні кожна графічна одиниця частково або
повністю втрачає своє значення й тільки сполучення в цілому зберігає чіткий
смисл, то ми можемо стверджувати, що маємо справу з фразеологічним
виразом. Базуючись на теорії Ш. Баллі, свою концепцію розробив В.
Виноградов. Він вважав, що стійкість фразеологічної одиниці є наслідком її
семантичної цілісності; ступінь семантичного поєднання слів-компонентів і
співвідношення семантики всього вислову із семантикою його окремих
складників є основою виділення головних типів фразеологічних одиниць.
Гучного резонансу набули семантична класифікація фразеологізмів В.
Виноградова та його розробка категорії зв’язності значень. Останнім часом у
зв’язку з виноградівською концепцією чомусь або зовсім забувають здобутки
Ш. Баллі, або кажуть про них побіжно, між іншим (В. Телія, М. Горди).
[Ужченко В. Д. Фразеологія сучасної української мови: навчальний
посібник / В. Д. Ужченко, Д. В. Ужченко. – Х.: Основа, 2005. – 360с., c. 15-
75] Послідовники досліджень В. Виноградова утворюють виноградівську
школу. До якої входили В. Архангельський, О. Бабкін, М. Шанський, Л.
Ройзензон, В. Жуков, Р. Попов, І. Чернишова. З’ясовуються такі питання, як
обсяг і об’єкт фразеології, ознаки фразеологізму, специфіка фразеологічного
значення, методи дослідження. Питання фразеології досліджували такі вчені,
як М. Алексеєнко, Л. Скрипник, В. Біложенко, Л. Булаховський, Б. Ларін, Л.
Коломієць, М. Олійник та багато інших. Фразеологія формувалася протягом
багатьох століть, збираючи в собі життєвий досвід народу. Найбільш яскраве
своє виявлення фразеологізми знаходять у живому мовленні народу у різних
формах, адже справжнє життя слова здійснюється тільки в мовленні.

Фразеологія – це скарбниця будь-якої мови, а особливо – української.

Фразеологізми вважаються однією із специфічних рис кожної мови. Вони
емоційно збагачують мовлення людини, містять у собі велику силу експресії,
носять яскраво національний характер. Наприклад, прислівник тривожно
лише констатує стан людини, тим часом – коти шкребуть на серці має ще й
виразне конотативне забарвлення, викликає хвилювання: Ніби все правда і
правильно, а десь на серці коти шкребуть (В. Собко). [Соловець Л. Робота
над фразеологізмами ввічливості, усталені форми вітання / Л. Соловець //
Початкова школа. – 2000. - №3. – С.7-9., c. 7-9] Об’єктом фразеології як
мовознавчої дисципліни є сукупність усіх фразеологізмів мови. Фразеологізм
– відтворюване, цілісне за значенням, стійке за складом і структурою
словосполучення. Виникнення і вживання фразеологізму зумовлене
постійним відчуттям лексичної недостатності, намаганням вербалізувати
людські емоції, утілені в когнітивні моделі душевного стану. Усе матеріальне
життя, обряди, вірування, повір’я, забобони відклалися в стереотипах
поведінки будь-якого народу й вербалізувалися в численних фразеологізмах.
[Буряк П. А. Робота над фразеологізмами / П. А. Буряк // Початкова школа. –
2000. – № 4. – С.11-14., c. 11-14]

Аналізуючи підручники з української мови за 3 клас М. С. Вашуленка,

О. І. Мельничайко, Н. А. Васильківська та 4 клас М С. Вашуленко, С. Г.
Дубовик, О. І. Мельничайко, можна досить мало зустріти інформації про
фразеологізми. На початку учнів ознайомлюють із різними словниками, в
тому числі і фразеологічним: “У фразеологічному словнику ти знайдеш
пояснення найуживаніших у творах для дітей та в їхньому мовленні
фразеологізмів, наприклад: пекти раків, що означає червоніти із сорому”.
Конкретних вправ із фразеологізмами практично немає, але в текстах
усталені словосполучення можна знайти. Ці фразеологічні одиниці належать
до таких лексико-граматичних розрядів: іменні – медвежа послуга,
неозначено-кількісні – капля в морі, дієслівні – збилась з ніг, водить за ніс,
дієслівно-пропозиційні – зуб на зуб не попадає, адвербіальні – склавши руки,
модальні – з Богом. У підручнику за 3 клас є вправи на фразеологізми, що
містять такі завдання: виразно прочитайте текст; як називаємо підкреслені
слова; спишіть останнє речення; замініть виділений вислів одним словом;
замініть вислови синонімами з довідки; визначте, до якого малюнка можна
вжити вислів брати ноги на плечі в значенні тікати; складіть речення з цим
фразеологізмом; складіть 3 речення з фразеологізмами; замініть вислови –
синонімом. Вправ у підручнику є досить мало: три завдання творчого
характеру, п’ять завдань – репродуктивного, три – на засвоєння нового
матеріалу. Фразеологізми несуть не тільки предметну, а й естетичну
інформацію. Тому необхідно виробляти навички вмілого вживання
фразеологізмів у повсякденній мовній практиці. Школа потребує
фразеологічного словника для початкових класів, який би передбачав:
ступінь володіння молодшими школярами фразеологічним багатством мови;
доступність фразеологічних одиниць для засвоєння їх школярами; наявність
фразеологічних одиниць у текстах вправ у підручниках з української мови, у
шкільній програмі з читання; цінність фразеологічних одиниць з погляду
освітньо-виховних завдань школи; можливість використання у
міжпредметних зв’язках. [ Соловець Л. Роль фразеологізмів у збагаченні
лексичного запасу школярів / Л. Соловець // Початкова школа. – 1999. - №11.
– С. 9-12., c. 9-12]. Фразеологізми, поряд зі словами, є будівельним
матеріалом речення. Вони суттєво доповнюють номінативний фонд мови.
Отже, вивчення фразеології в школі є важливою справою, має як пізнавальні
(освітні), так і практичні цілі. Практичні цілі вивчення фразеології –
формування навчально-мовних фразеологічних вмінь – сприяють створенню
умов для роботи з мови в різних напрямках: над орфографією і граматикою,
над збагаченням лексичного і фразеологічного запасу учнів. Фразеологізми
дуже приваблюють учнів. Їх цікавить не тільки семантика фразеологізмів, а й
те, як і звідки з’являються у мові усталені сполучення із значенням і
вживанням окремого слова. Учні на позакласних заняттях із задоволенням
ведуть бесіду з таких питань: o перетворення вільного словосполучення у
фразеологізм; o джерела фразеологізмів; o тематичні групи фразеологізмів,
що називають частини тіла людини, риси характеру, прикмети погоди і т.ін. [
Ляхова Т. Фразеологічний матеріал у початковій школі / Т. Ляхова, І.
Бєлошапка // Початкова школа. – 1997. - №4. – С. 28-31, c. 28-31] На жаль,
сучасні школярі практично не володіють фразеологічним багатством рідної
мови, натомість спостерігається широке вживання слів сленгу, засвоєного з
телефільмів та мови молодих журналістів, що свідчить про низький рівень
культури мовлення. Слова видатного педагога В. О. Сухомлинського
“Потрібно на кожному уроці записувати по два-три нових фразеологічних
звороти, які б збагачували мову школярів” слід розуміти однозначно:
постійно, систематично вести роботу над засвоєнням фразеологізмів,
починаючи з молодших класів. Останнім часом у підручниках для учнів 1-4
класів певним чином звертається увага на “стійкі звороти”, “народні
вислови”, пропонується пояснити значення окремих з них, але більшість
фразеологічних зворотів - як у творах для читання, так і вправах з мови, -
здебільшого залишаються “непоміченими” вчителем і незрозумілими учнями
загадковими виразами. Образних фразеологічних сполук у тексті учень, як
правило, “не бачить”, бо не розуміє їх значення, не може оцінити
функціональної стилістичної ролі. Тому цілком поділяємо думки тих
педагогів, які пропонують уже в 1 класі ознайомлювати дітей з приказками,
прислів’ями та стійкими виразами, зокрема, фразеологізмами. Адже
правильно зазначав відомий мовознавець і педагог І. І. Срезневський:
“Дитина не дуже відчуває потребу в словах, але часто – у виразах”.
[Зиноватна І. І. Опрацювання фразеологізмів у 3 класі / І. І. Зиноватна //
Початкова школа. – 1982. - №11. – С. 30-33. , c. 30-33] За програмою учні 3-4
класів повинні одержати уявлення про фразеологізми як стійкі звороти в
мові, навчитись пояснювати найуживаніші, добирати синоніми й антоніми до
них, правильно використовувати у власному мовленні. Підручники
пропонують дві-три вправи на вироблення цих умінь. Звичайно, цього
недостатньо, а тому вчителі, як правило, не приділяють належної уваги
засвоєнню фразеологізмів, обмежуються тим, що пропонує підручник. Це
призводить до того, що поступового губиться багатство, оригінальність,
національний колорит українського мовлення учнів. Суть системи роботи з
фразеології в школі, на нашу думку, повинна становити:

– зміст і обсяг фразеологічного матеріалу відповідно до конкретних

розділів і тем шкільного курсу мови;

– методи навчання фразеологізмів у початковій школі;

– види і форми фразеологічних завдань та вправ.

До найважливіших елементів системи збагачення мовлення учнів

українською фразеологією віднесено такі: мотивація навчально-пізнавальної
діяльності, обсяг і характер фразеологічного словника-мінімуму,
стимулювання навчальної діяльності з боку вчителя, розвиток самостійної
мовленнєвої практики учнів, методи, прийоми і засоби роботи над
збагаченням мовлення учнів, загальнодидактичні та специфічні принципи.

Реалізація пропонованої системи передбачала розв’язання завдань:

формування в учнів чіткого уявлення про українську фразеологію; виховання
уваги й інтересу до незнайомих і малознайомих фразеологізмів; засвоєння
прийомів розкриття смислового й культурознавчого значення фразеологічних
одиниць; визначення фразеологічного мінімуму для учнів, а також
оптимальної кількості фразеологічних одиниць для засвоєння; організація
навчально-пізнавальної діяльності учнів у роботі з фразеології; формування
умінь і навичок доречного використання фразеологізмів у власному
мовленні. [Сковронська І. Ю. Фразеологізми як складові формування
культури моделі мислення та поведінки / І. Ю. Сковронська // Психолого-
педагогічні умови розвитку освітнього простору держави. – 2013. – С. 508-
510., c. 508-510]

Фразеологізми охоплюють всі сфери життя людини, тому

фразеологізми – це той матеріал з яким діти ознайомлюються на етапі
первинного ознайомлення мови, а у початковій школі йде інтенсивний
процес запам’ятовування і введення в активний словниковий запас
фразеологізмів різного типу. Це спрацьовує на користь актуальності теми
нашого дослідження. Свідоме й уміле використання учнями фразеологізмів
залежить від вибору методичних шляхів, що перетворюють усталений вираз
в активний засіб спілкування, вираження думки.

Фразеологізми дуже приваблюють учнів. Їх цікавить не тільки

семантика фразеологізмів, а й те, як і звідки з’являються у мові усталені
сполучення із значенням і вживанням окремого слова. Практичні цілі
вивчення фразеології – формування навчально-мовних фразеологічних вмінь
– сприяють створенню умов для роботи з мови в різних напрямах: над
орфографією і граматикою, над збагаченням лексичного і фразеологічного
запасу учнів. Отже, робота з фразеологізмами як засіб формування культури
спілкування молодших школярів значною мірою залежить від застосування
комплексу творчих фразеологічних завдань. Розроблена типологія
комплексних фразеологічних вправ складає основу дидактичної мети
експериментального навчання, результатом якого є стійкий інтерес учнів до
вдосконалення культури спілкування, фразеологічного багатства української
мови.

Список використаної літератури:

1. Буряк П. А. Робота над фразеологізмами / П. А. Буряк // Початкова

школа. – 2000. – № 4. – С.11-14.

2. Зиноватна І. І. Опрацювання фразеологізмів у 3 класі / І. І.

Зиноватна // Початкова школа. – 1982. - №11. – С. 30-33.

3. Ляхова Т. Фразеологічний матеріал у початковій школі / Т. Ляхова, І.

Бєлошапка // Початкова школа. – 1997. - №4. – С. 28-31.
 4. Сковронська І. Ю. Фразеологізми як складові формування культури
моделі мислення та поведінки / І. Ю. Сковронська // Психолого-педагогічні
умови розвитку освітнього простору держави. – 2013. – С. 508-510.

5. Соловець Л. Роль фразеологізмів у збагаченні лексичного запасу

школярів / Л. Соловець // Початкова школа. – 1999. - №11. – С. 9-12.

6. Соловець Л. Робота над фразеологізмами ввічливості, усталені

форми вітання / Л. Соловець // Початкова школа. – 2000. - №3. – С.7-9.

7. Ужченко В. Д. Фразеологія сучасної української мови: навчальний

посібник / В. Д. Ужченко, Д. В. Ужченко. – Х.: Основа, 2005. – 360с.