ЗАТВЕРДЖЕНО

педагогічною радою
Ізмаїльської гімназії №11 з початковою школою
Ізмаїльського району Одеської області
(протокол педради №1
від 29.08.22)

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
предмета галузі «Українська мова»
для 5 класу Нової української школи
140 год., 4 год. на тиждень

(розроблена відповідно до модельної програми «Українська мова. 5-6 класи» для закладів
загальної середньої освіти / Заболотний О.В., Заболотний В.В., Лавринчук В.П., Плівачук
К.В., Попова Т.Д. – К., 2021. – 63 с.
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (наказ №795 від 14.07.21))

Зміст навчальної програми забезпечує підручник «Українська мова: підручник для 5 класу
закладів загальної середньої освіти» (автори О.В. Заболотний, В.В. Заболотний. – К.:
Генеза, 2022. – 283 с.)

Укладач:
Дженкова М.Б.,
вчитель І категорії

2022-2023 н. р.
 ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ

Пояснювальна записка
 нормативно-правова база
 мета і завдання предмета
 ключові компетентності
 наскрізні вміння
 підґрунтя навчальної програми
 основні особливості організації сучасного уроку української мови
 методи та прийоми психолого-педагогічної підтримки діяльності учнів
 форми організації освітнього процесу, типологія і структура уроків
 перелік навчально-методичного та матеріально-технічного забезпечення навчального
процесу
Основна частина (календарно-тематичне планування)
 рекомендовані види робіт
 зведена таблиця розподілу навчального часу у 5 класі
 орієнтовний формат запису журнальної сторінки з української мови у 5 класі
 зміст навчального матеріалу за програмою, об’єднаний тематично із зазначенням
кількості годин
 очікувані результати навчання здобувачів освіти
 види навчальної діяльності
Оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови
 критерії оцінювання за різними видами мовленнєвої діяльності
Зразок свідоцтва досягнень
Використані джерела
 ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

1. Нормативно-правова база, на основі якої укладено навчальну програму:

1. Закон України № 2145-VIII від 05.09.2017 «Про освіту»

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text
2. Закон України №463-IX від 16.01.2020 «Про повну загальну середню освіту»
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text
3. Концепція «Нова українська школа» https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna
%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf
4. Державний стандарт базової середньої освіти https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-
serednya-osvita/nova-ukrayinska-shkola/derzhavnij-standart-bazovoyi-serednoyi-osviti
5. Типова освітня програма для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти
https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-tipovoyi-osvitnoyi-programi-dlya-5-9-
klasiv-zagalnoyi-serednoyi-osviti
6. Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти
Ізмаїльської гімназії №11 з початковою школою Ізмаїльського району Одеської
області https://drive.google.com/drive/my-drive

2. Метою навчання української мови в школі є формування компетентного мовця,

національно свідомої, духовно багатої мовної особистості.
Завдання навчання предмета:
 навчити вільно, комунікативно доцільно користуватися засобами української мови;
 виховати свідоме прагнення до вивчення української мови;
 сформувати духовний світ учнів, цілісні світоглядні уявлення, загальнолюдські
ціннісні орієнтири;
 розвинути мислення, пам’ять, творчі здібності, естетичні почуття, самоповагу та
впевненість у собі.
Знання мають стати інструментом у розв’язанні життєвих проблем, засобом
особистісного розвитку, соціалізації учнів, успішного професійного становлення та
облаштування свого життя.

3. Ключові компетентності, якими мають оволодіти здобувачі освіти після

закінчення адаптаційного циклу (5-6 класи):
 вільне володіння державною мовою,
 здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними
мовами,
 математична компетентність,
 компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій,
 інноваційність,
 екологічна компетентність,
 інформаційно-комунікаційна компетентність,
 навчання впродовж життя,
 громадянські та соціальні компетентності,
 культурна компетентність,
 підприємливість і фінансова грамотність.

Компетентнісний підхід передбачає зміщення акцентів із накопичення нормативно

визначених знань, умінь і навичок на вироблення і розвиток умінь діяти, застосовувати
досвід у конкретних умовах. Компетентності дають змогу усунути суперечності між
засвоєними теоретичними відомостями та їх використанням для розв’язання конкретних
життєвих завдань: уміти розрізняти об’єкти, ознаки, властивості; аналізувати і пояснювати
причини та наслідки подій, вчинків, явищ; створювати тексти, проєкти; висловлювати
ставлення до подій, вчинків; брати участь у колективних справах, у розв’язанні навчальних
завдань та ін.

4. Наскрізні вміння спільні для всіх компетентностей і є наступними:

 читати з розумінням,
 висловлювати власну думку усно і письмово,
 критично та системно мислити,
 діяти творчо,
 виявляти ініціативність,
 здатність логічно обґрунтувати позицію,
 конструктивно керувати емоціями,
 оцінювати ризики,
 приймати рішення,
 розв’язувати проблеми.

5. Підґрунтя навчальної програми:

 засади цінностей українського народу,
 особистісно зорієнтований, компетентнісний, аксіологічний, діяльнісний,
інтегративний підходи в педагогіці;
 реалізація вимог до обов’язкових результатів навчання в мовно-літературній освітній
галузі; урахування наступності між циклами навчання;
 орієнтація на компетентнісний потенціал мовно-літературної освітньої галузі.

6. Основні особливості організації сучасного уроку української мови:

 виховання мовної особистості, національно-свідомого громадянина України;
 реалізація комунікативно-діяльнісного, українознавчого, функціонально-
стилістичного та інших аспектів навчання;
 розвиток пізнавальних і творчих здібностей особистості;
 мовленнєва спрямованість уроку, удосконалення всіх видів мовленнєвої діяльності;
 здійснення морального, етичного та естетичного виховання, що передбачає
особистісний підхід до навчання;
 посилення практичної спрямованості навчання;
 використання активних інноваційних форм, методів, прийомів навчання;
 інтегральність (реалізація внутрішньо- і міжпредметних зв’язків);
 оптимальність змісту уроку.

7. Методи та прийоми психолого-педагогічної підтримки діяльності учнів:

 заохочення;
 створення яскравих навчально-образних уявлень;
 навчально-пізнавальна гра;
 створення ситуації успіху;
 створення проблемної ситуації;
 поштовх до пошуку альтернативних рішень;
 виконання творчих завдань;
 кооперація учнів.
 8. Опис форм організації освітнього процесу: очна (денною, вечірня); заочна;
мережева; екстернатна; сімейна (домашня); педагогічний патронаж.
Типологія та структура уроків (за класифікацією В.А.Оніщука):
 урок засвоєння нових знань;
 урок формування умінь та навичок;
 урок застосування знань, умінь та навичок;
 урок узагальнення та систематизації;
 урок контролю та корекції знань, умінь та навичок;
 комбінований урок.
Структура комбінованого уроку
1. Організаційна частина: передбачає мобілізацію уваги учнів, психологічну
підготовку до навчальної діяльності.
2. Повідомлення теми та завдань уроку, мотивація навчальної діяльності
учнів: визначення основних цілей уроку, передбачуваних результатів та очікувань,
стимулювання діяльності учнів на уроці (слід вказати, що даний етап уроку може
бути перенесений на четвертий етап уроку і проводитись після етапу перевірки
домашнього завдання і етапу актуалізації)
3. Перевірка домашнього завдання: передбачає індивідуальне і фронтальне усне
опитування дітей, роботу за індивідуальними картками, взаємоперевірку учнями
один одного, виконання тестів, письмових завдань тощо. На цьому етапі вчитель
обов’язково повинен вказати та проаналізувати виявлені недоліки при виконанні
домашнього завдання.
4. Контроль, корекція та актуалізація опорних знань: передбачає повторення,
уточнення та систематизацію знань, умінь та навичок, які стануть основою для
вивчення нової теми.
5. Сприймання та усвідомлення учнями нового матеріалу (вивчення нового
матеріалу): первинне сприймання й осмислення нових знань може здійснюватися за
допомогою різних методів та прийомів: розповіді, пояснення, бесіди, роботи з
підручником, створення проблемних ситуацій, демонстрації наочних посібників
тощо. Слід відзначити, що під час пояснення нового матеріалу не можна
перевантажувати його зміст другорядними деталями, а чітко, логічно і послідовно
пояснити основне.
6. Узагальнення, систематизація та закріплення вивченого матеріалу здійснюється
шляхом виконання школярами системи усних і письмових вправ. На цьому етапі
визначальна роль в осмисленні нових знань належить логічним операціям аналізу і
синтезу, абстрагування і конкретизації, порівняння й узагальнення.
7. Підсумки уроку: на цьому етапі вчитель має узагальнити набуті знання учнів,
акцентувати увагу на основних нових поняттях, які вивчали на уроці, проаналізувати
роботу дітей на уроці, порівняти очікувані результати з реальними результатами
роботи дітей
8. Повідомлення домашнього завдання. Пропонуючи домашнє завдання, необхідно
пояснити зміст роботи, способи й послідовність її виконання.

Структура уроку засвоєння нових знань

1. Організація учнів для роботи.
2. Актуалізація опорних знань учнів.
3. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми та мети уроку.
4. Сприймання й усвідомлення учнями нового навчального матеріалу:
 спостереження й аналіз мовних явищ під керівництвом учителя;
 висновки, формулювання правила учнями;
 робота з підручником (уточнення формулювання правила за підручником, вивчення
правила та добір нових прикладів для його ілюстрування);
 перевірка розуміння нового матеріалу (повторення вивченого правила, аналіз нових
прикладів).
5. Осмислення нових знань у процесі практичної діяльності:
 формування вмінь користуватися знаннями (новим правилом) у процесі виконання
різноманітних вправ під керівництвом вчителя;
 самостійна творча робота.
6. Завдання додому: пояснення домашнього завдання і способу його виконання.
7. Підсумок уроку.

Структура уроку формування умінь і навичок

1. Організація учнів для роботи.
2. Словникова робота. Робота над помилками.
3. Перевірка домашнього завдання.
4. Мотивація навчальної діяльності учнів і повідомлення теми і мети уроку.
5. Тренувальні вправи на осмислення знань, умінь, навичок за певною системою з
поступовим ускладненням форм роботи, зростанням самостійності і творчої
активності учнів. У процесі виконання вправ повторюються потрібні теоретичні
відомості, правила.
6. Творчі вправи.
7. Підсумок уроку.
8. Завдання додому.

Структура уроку контролю та корекції знань, умінь та навичок

1. Організація учнів для роботи.
2. Мотивація навчальної діяльності учнів і повідомлення мети уроку.
3. Підготовча робота:
 читання тексту диктанту;
 з'ясування, як учні зрозуміли зміст тексту диктанту;
 словникова робота.
4. Контрольний диктант:
 учитель читає речення, потім диктує його по частинам, учні записують;
 записане речення повторюється для перевірки;
 учитель диктує весь записаний текст, учні перевіряють;
 учні ще раз самостійно перевіряють записаний текст.
5. Відповіді на запитання, які виникли в учнів під час написання контрольного
диктанту (після того, як зібрано зошити).
6. Завдання додому (з урахуванням необхідності підготовки учнів до уроку, аналізу
результатів контрольного диктанту).

Структура уроку аналізу результатів письмових (контрольних) робіт

1. Перевірка домашнього завдання.
2. Мотивація навчальної діяльності учнів і повідомлення мети уроку.
3. Загальна характеристика результатів перевірки знань і навичок, виявлених учнями
під час виконання контрольної роботи, диктанту:
 результати виконання контрольної роботи;
  аналіз позитивних моментів у роботах окремих учнів;
 аналіз типових недоліків у роботах.
4. Робота над типовими помилками:
 пояснення орфограм, повторення правил;
 запис аналогічних прикладів;
 складання речень зі словами, в яких допущено помилки.
5. Завдання додому.
6. Робота над індивідуальними помилками.

Структура уроку навчального переказу (українська мова)

1. Мотивація навчальної діяльності учнів, визначення мети, завдань уроку.
2. Читання тексту для переказу.
3. Аналіз змісту прочитаного тексту.
4. Словникова робота.
5. Повторне читання тексту по частинах: робота над планом.
6. Усний переказ тексту.
7. Заключне цілісне читання тексту.
8. Підготовка варіанта переказу на чернетках.
9. Редагування виконаної роботи. Індивідуальна робота вчителя з окремими учнями.
10.Переписування учнями остаточного варіанта переказу.

Структура уроку аналізу учнівських переказів і творів

1. Перевірка домашнього завдання.
2. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення мети, завдань уроку.
3. Загальна характеристика результатів перевірених робіт, творчих успіхів окремих
учнів.
4. Зачитування та аналіз кращих робіт.
5. Робота над типовими лексичними, стилістичними, орфографічними та
пунктуаційними помилками.
6. Підбиття підсумків.
7. Завдання додому.

9. Перелік навчально-методичного та матеріально-технічного забезпечення

навчального процесу
Навчально-методичне забезпечення навчального процесу включає:
 рекомендації щодо організації навчання в закладах освіти;
 змістовне, дидактичне та методичне наповнення електронних освітніх ресурсів з
навчального предмета «Українська мова».
Системотехнічне забезпечення навчання включає:
 апаратні засоби (персональні комп'ютери, мережеве обладнання, джерела
безперебійного живлення, сервери, обладнання для відеоконференц-зв'язку тощо),
що забезпечують розроблення, накопичення та ефективне використання електронних
освітніх ресурсів, управління освітнім процесом та навчальну взаємодію між
суб'єктами дистанційного навчання у синхронному та асинхронному режимах;
 інформаційно-комунікаційне забезпечення із пропускною здатністю каналів, що
надає суб'єктам навчання цілодобовий доступ до електронних освітніх ресурсів для
реалізації освітнього процесу;
  програмне забезпечення загального та спеціального призначення (у тому числі для
осіб з особливими потребами), яке має бути ліцензійним або побудованим на
програмних продуктах з відкритими кодами;
 технічна/сервісна підтримка для забезпечення безперервної роботи платформи
дистанційного навчання, що надається фахівцями у сфері цифрових технологій;
 електронні освітні ресурси з навчального предмета, що необхідні для забезпечення
дистанційного навчання
Види електронних освітніх ресурсів, вимоги до них, порядок їх розроблення та
впровадження визначається відповідно до Положення про електронні освітні ресурси,
затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 01
жовтня 2012 року N 1060 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України
юстиції України 5 жовтня 2012 р. за N 1695/22007.
У 2022-2023 навчальному році згідно з наказом про організацію навчання у 5 класі
онлайн матеріально-технічне забезпечення навчального процесу здійснюється
використанням учителем особистих цифрових пристроїв, посібників і дидактичного
матеріалу.
 ОСНОВНА ЧАСТИНА
Уміщує такі розділи: 1) рекомендовані види робіт; 2) зведена таблиця розподілу навчального часу у 5 класі відповідно до календарно-
тематичного планування; 3) орієнтовний формат запису журнальної сторінки з української мови у 5 класі; 4) зміст навчального матеріалу за
програмою, об’єднаний тематично із зазначенням кількості годин; 5) очікувані результати навчання здобувачів освіти; 6) види навчальної
діяльності (відповідно до нормативно-правової бази).
Рекомендовані види робіт з української мови в 5 класі
5 кл. НУШ
Усього годин/ Години РМ 140 / 34
Семестри І ІІ
Діагностування (у різний спосіб) прогресу набуття учнями мовних знань і компетентностей 4 4
1. Сприймає усну інформацію на слух / Аудіювання
аудіювання 1 1
2. Усно взаємодіє та висловлюється / Говоріння *
діалог 1* -
усний переказ 1* -
усний твір - 1*
3. Сприймає письмові тексти/ Читання
читання вголос 1* -
читання мовчки - 1
4. Письмово взаємодіє та висловлюється / Письмо
переказ 1 1
твір/ есей - -
диктант 1 1
* Види діяльності, перевірка яких здійснюється індивідуально протягом семестру (на розсуд учителя); для них не виділяються окремі уроки.

Під час оцінювання загальних результатів, які прописані в Стандарті й у Свідоцтві досягнень учня/учениці 5 класу,
РЕКОМЕНДОВАНО враховувати оцінки за такі види робіт:
І семестр ІІ семестр
1. Аудіювання 1. Аудіювання
2. Говоріння ― діалог + усний переказ (одна оцінка, яка є середнім 2. Говоріння ― усний твір
арифметичним за виконані роботи) 3. Читання ― читання мовчки
3. Читання ― читання вголос 4. Письмо ― письмовий переказ +диктант (одна оцінка, яка є
4. Письмо ― письмовий переказ + диктант (одна оцінка, яка є середнім арифметичним за виконані роботи)
середнім арифметичним за виконані роботи)
 1. Зведена таблиця розподілу навчального часу в 5 класі
Форми контролю І семестр ІІ семестр Рік
Діагностування прогресу набуття учнями мовних знань і компетентностей 4 5 9
Письмо:
- переказ 1 1 2
- твір - - -
- контрольний текстовий диктант 1 1 2
Говоріння:
- переказ 1 - 1
- твір - 1 1
- діалог 1 - 1
Читання вголос 1 - 1
Читання мовчки - 1 1
Уроки розвитку мовлення 19 15 34
Кількість годин за програмою / кількість годин на тиждень 64/4 76/4 140/4
Кількість годин (виконано)
Перевірка зошитів 4 5 9

Орієнтовний формат запису журнальної сторінки з української мови у 5 класі

І семестр
№ Місяць і число 09 27 24 28 05 15 20 29

Скоригова
Тематичн

Тематичн

Тематичн

Тематичн

Аудіюван

Говорінн

І семестр
Читання
/ / / / / / / / /

Письмо
Зошит

Зошит

Зошит

Зошит
Прізвище та ім'я
09 09 10 10 11 11 12 12

ня
учня \ учениці

на
я
а

а
1. 8 6 8 7 8 8 8 8 9 8 9 8 9 8 8 8 8 8
2. 7 7 7 7 9 7 7 8 7 8 9 8 7 8 7 7 7

ІІ семестр
№ Місяць і число 29 27 26 28 15 20 17 29
/ / / / / / / / /

Аудіювання

Скоригована
Тематична

Тематична

Тематична

Тематична
Прізвище та ім'я

Говоріння

ІІ семестр
01 02 03 03 04 04 05 05

Читання
учня \ учениці

Письмо
Зошит

Зошит

Зошит

Зошит

Зошит

Річна
1. 8 7 8 7 7 8 8 8 8 9 8 8 8 8 8 9 8 8 8 8 8
2. 7 7 7 7 8 9 8 7 8 7 7 8 7 7 7 7 7 7 7
Календарно-тематичне планування (І семестр)

№ Зміст навчального матеріалу за К- Дата Види навчальної діяльності Очікувані результати Примітки
з/ програмою ть (мовленнєва лінія) навчання (здобувач/ка
п год освіти…)
.
Тема №1. Значення мови в житті людини й суспільства. Українська мова – державна мова України. Повторення та
узагальнення вивченого в початкових класах (14 год.)
1 Вступ. Мова як основний засіб 1  міркування та відповіді на запитання за  розуміє та відтворює зміст
змістом висловлень відомих людей про почутого повідомлення,
спілкування. Інші функції мови значення мови в житті людини й толерантно реагує,
(формування думки, пізнавальна, суспільства (усно) (проблемні питання: - використовуючи формули
об’єднувальна). Мовні й немовні засоби Чому українською мовою варто мовного етикету, етично
пишатися? - Чи можна без мови висловлює власне ставлення до
спілкування, які люди використовують у побудувати собор, подолати стихійне почутого
повсякденному житті. лихо чи провести Олімпійські ігри? – Як за  доброзичливо висловлює своє
допомогою мови людина пізнає світ? – ставлення до думок інших осіб,
2 РМ (у). Загальне уявлення про мовлення 1 Чому суспільству було б важко без мови? зважаючи на неповноту або
РМ №1 (у)
як діяльність. Види мовленнєвої – Чому потрібно берегти українську суперечливість почутої
діяльності (аудіювання, читання, мову? - - Чи обов’язково знати мову того інформації
народу, серед якого живете?)  використовує потрібні вербальні
говоріння, письмо), їхні особливості.  записування речень, висловлень та невербальні засоби для
Різновиди мовленнєвого спілкування  колективне складання ланцюжка- збагачення міжособистісної
(усне й писемне, монологічне й продовження твердження «Мова комунікації позитивними
необхідна людям, щоб…» емоціями, створення комфортної
діалогічне). Мета спілкування та адресат  обмін думками на теми, пов’язані із атмосфери спілкування,
мовлення. ціннісними орієнтирами спонукання співрозмовників до
 пояснення функцій мови та змісту статті певних дій
3 Значення української мови як державної 1 10 Конституції України  читає тексти різних
в житті Української держави та її  порівняння мовних і немовних (звукові і функціональних стилів і
громадян. Зміст статті 10 Конституції світлові сигнали, символіка, дорожні знаки мовленнєвих жанрів у різний
тощо) засобів спілкування, які люди спосіб (оглядово, вибірково тощо)
України. використовують у повсякденному житті відповідно до мети читання
4 РМ (у). Основні правила спілкування. 1  формулювання правил спілкування на  характеризує порушені в тексті РМ №2 (у)
Складання та розігрування діалогів основі прочитаних крилатих висловів проблеми
 колективне складання словника  знаходить у тексті відому і нову
відповідно до запропонованої ситуації найпоширеніших етикетних формул інформацію
спілкування (в онлайн-середовищі, (привітання, прощання, вибачення,  формулює тему та основну думку
висловлення вдячності) тексту
телефоном або за ілюстрацією).  складання висловлення з урахуванням  виокремлює в тексті мікротеми
5 РМ (у). Читання мовчки тексту, аналіз 1 ситуації спілкування за ілюстрацією або  формулює висновки відповідно РМ №3 (у)
прочитаного, відповіді на запитання за коміксом до поставленого завдання на
 розв’язання ситуаційних завдань, основі аналізу опрацьованого
змістом прочитаного та виконання пов’язаних з неврахуванням умов тексту
тестових завдань («Спілкування із спілкування  проєктує власну поведінку в
 задоволенням»).  складання усного висловлення, ситуаціях, подібних до тих, що
пов’язаного з конкретною життєвою зображено в тексті
6 Текст. Заголовок тексту. Поділ тексту на 1 ситуацією  висловлює власні почуття,
речення. Інтонація речень, різних за  виконання проєкту (участь у теле- чи враження, викликані,
радіопередачі, інтерв’ю про значення прочитаним, своє ставлення до
метою висловлювання. української мови в житті нашого народу) зображених у тексті людей, подій,
7 РМ (у). Змістова й композиційна 1  тлумачення ЛЗ слова, добирання ситуацій, явищ тощо РМ №4 (у)
єдність, зв’язність тексту. Тема, основна синонімів і антонімів  обґрунтовує значення інформації,
 доповнення речень словами в правильних здобутої в прочитаному тексті
думка тексту, мікротема, тематичне граматичних формах  складає та оформлює власне
речення. Усні й письмова форми тексту  обґрунтування ролі слів різних ЧМ висловлення згідно з усталеними
(висловлення).  визначення в слові орфограм, записування мовними нормами
правильно слів із вивченими орфограмами  взаємодіє з іншими особами в
8 РМ (п). Будова тексту (зачин, основна 1  розв’язання ситуаційних завдань, цифровому середовищі, дбаючи РМ №5 (п)
частина, кінцівка). Ключові слова в пов’язаних із неправильним уживанням про безпеку
слів  дотримується норм етикету під
тексті. Простий план тексту.  робота зі словниками та довідковими час онлайн-спілкування
9 Слово як компонент речення. Лексичне 1 джерелами, обмін враженнями щодо  вичерпно відповідає на запитання
значення слова. здобутої в них інформації за змістом почутого повідомлення
 ігри зі словами (вікторини, кросворди, (зокрема художнього тексту,
10 РМ (п). Типи мовлення: розповідь, опис, 1 ребуси) медіатексту) РМ №6 (п)
роздум (складання тексту про домашню  аналіз та оцінювання прочитаного чи  вибірково переказує зміст
тварину відповідно до типу мовлення). прослуханого тексту, добирання заголовка почутого повідомлення
тексту  складає простий план почутого
11 Слово як частина мови. Роль слів різних 1  формулювання теми та основної думки  визначає ключові слова в
частин мови. тексту, визначення мікротем і тематичних почутому повідомленні
речень  визначає головну і другорядну
12 РМ (у). МД. Говоріння. Особливості 1  колективне складання простого плану інформацію у прочитаному тексті
РМ №7 (у)
будови опису предмета. Усний прослуханого або прочитаного тексту  формулює тему та основну думку МД Усний
вибірковий переказ художнього тексту,  визначення ключових слів у тексті, аналіз тексту переказ
будови тексту  виокремлює в тексті мікротеми
що містить опис предмета (за  редагування речень, у яких допущено  розрізняє тексти різних стилів і
колективно складеним простим планом) помилки у слововживанні типів
– «Суперагент і його «Ферарі».  складання висловлення за поданими чи  переказує зміст тексту в різний
дібраними самостійно опорними словами спосіб відповідно до завдання
13 Граматичні форми різних частин мови 1  складання висловлення за коміксом  складає та оформлює власне
(практично). (малюнком) висловлення згідно з усталеними
 усний опис малюнка, за допомогою якого лексичними, граматичними,
14 Контрольна робота №1 за темою 1 можна проілюструвати прочитаний текст орфографічними нормами КР №1
«Значення мови в житті людини й  мовленнєвий експеримент (наприклад,  виокремлює та розрізняє мовні
суспільства. Українська мова – державна заміна іменників займенниками для одиниці різних рівнів (текст,
уникнення небажаного повтору слів) речення, слово, форми слова)
мова України. Повторення та  складання висловлення з особовими  порівнює та зіставляє мовні
узагальнення вивченого в початкових займенниками з урахуванням змісту одиниці різних рівнів за
класах» (тестові та практичні  складання усного висловлення, визначеними ознаками
пов’язаного з конкретною життєвою  вирізняє окремі мовні явища у
завдання). ситуацією своєму та чужому мовленні,
 зіставлення прочитаного із зображеним на пояснює їх суть
малюнку  урізноманітнює власне мовлення
 обмін думками на теми, пов’язані із завдяки роботі із словниками та

Тема №2. Лексикологія. Групи слів за значенням (14 год.)
15 Лексичне значення слова. Однозначні й
багатозначні слова (повторення).
Тлумачний словник.
16 Використання багатозначних слів у
прямому й переносному значеннях
(повторення). Роль слів у переносному
значенні в художньому стилі мовлення.
17 РМ (у). Особливості будови опису
тварини.
18 РМ (у). Докладний усний переказ
розповідного тексту художнього стилю з
елементами опису тварини, що містить
синоніми та антоніми (за колективно
складеним простим планом) – «Кріт».
19 Синоніми (повторення і поглиблення).
Синонімічний ряд. Роль синонімів у
мовленні. Використання синонімів як
засобу зв’язку речень у тексті та для
уникнення невиправданих повторів слів.
Словник синонімів.
20 Антоніми (повторення і поглиблення).
Роль антонімів у мовленні. Антоніми в
прислів’ях і приказках. Словник
антонімів.
21 РМ (п). Докладний письмовий переказ
тексту розповідного характеру
елементами опису тварини, що містить
синоніми та антоніми (за самостійно
складеним простим планом) – 
«Наталчина втіха».
22 РМ (у). Аналіз письмового переказу.
23 Омоніми (повторення і поглиблення).
Розрізнення омонімів і багатозначних
ціннісними орієнтирами довідковими джерелами
1  тлумачення ЛЗ слова, зіставлення ЛЗ та ГЗ  самостійно складає простий план
слова почутого
 лінгвістичне мінідослідження  вказує на окремі особливості, що
 проблемні питання: - Чи може слово сприяють або заважають
збагатитися новим ЛЗ? Якщо так, то ефективній комунікації в
1 коли це відбувається? – З якою метою конкретній ситуації спілкування
укладають словники? – Як виникають  дотримується норм у виборі
переносні значення слів? – Чим омоніми мовленнєвих засобів
відрізняються від багатозначних слів? – У  читає тексти різних
чому сила слова? функціональних стилів і
1  тлумачення ЛЗ багатозначних слів, мовленнєвих жанрів у різний РМ №8 (у)
омонімів і паронімів з урахуванням спосіб (оглядово, вибірково тощо)
контексту відповідно до мети читання
1  добирання синонімів, антонімів  формулює тему та основну думку РМ №9 (у)
 доповнення речень словами з урахуванням тексту
контексту  розпізнає основні виражальні
 розв’язання ситуаційних завдань, засоби, використовує окремі з них
пов’язаних із неправильним уживанням  висловлює власні почуття,
слів враження, викликані прочитаним,
 робота зі словниками та іншими своє ставлення до зображених у
1 джерелами інформації, обмін враженнями тексті людей, подій, ситуацій,
щодо здобутої в них інформації явищ тощо
 ігри зі словами (вікторини, відгадування за  використовує для розв’язання
лексичним значенням, добирання завдань актуальні та достовірні
синонімів, антонімів тощо) текстові / медіатекстові джерела
 аудіювання і читання тексту, у якому інформації
використано слова, ужиті в переносному  переказує зміст тексту в різний
значенні спосіб відповідно до завдання
1  аналіз, оцінювання, інтерпретація тексту  складає та оформлює власне
 відповіді на запитання за змістом висловлення згідно з усталеними
прочитаного чи почутого лексичними нормами
 порівнювання текстів щодо наявності в  добирає доречні засоби мовної
них багатозначних слів, синонімії, виразності для оформлення
1 антонімії власного висловлення РМ№10 (п)
 редагування речень і текстів (зокрема  створює невеликі типові
з оголошень), у яких допущено лексичні повідомлення на спеціальних
помилки, з коментуванням захищених цифрових сервісах і в
 складання речень з опорними словами та соціальних мережах
певного змісту  знаходить і виправляє недоліки та
складання усного висловлення, помилки в змісті, будові й
пов’язаного з конкретною життєвою мовному оформленні власних
ситуацією висловлень
1  висловлення міркувань щодо проблемних  пояснює окремі виправлення з РМ№11 (у)
1 питань, пов’язаних з мовними явищами урахуванням вивчених правил
 складання і розігрування діалогу-  виокремлює та розрізняє мовні
 слів. Словник омонімів.
24 Пароніми. Словник паронімів.
25 РМ (у). МД. Створення діалогу-обміну
думками на тему «Національні символи
України» або «Чи може слово
вилікувати або поранити людину?»
26 Вживання слів відповідно до їхнього
лексичного значення. Лексична помилка
(практично).
27 Узагальнення вивченого з теми
«Лексикологія» (урок-вікторина або
урок-екскурсія).
28 Контрольна робота №2 за темою
«Лексикологія. Групи слів за значенням»
(тестові та практичні завдання).
Тема №3. Будова слова. Орфографія (18 год.)
29 Основа слова й закінчення.
30 Незмінні й змінні слова (повторення і
поглиблення).
31 РМ (п). МД. Письмо. Контрольний
письмовий докладний переказ
розповідного тексту художнього стилю
(«Скриня»).
32 РМ (у). Аналіз письмового переказу.
33 Корінь слова. Спільнокореневі слова та
форми слова (повторення і («фемінітиви
поглиблення). Спільнокореневі слова як
засіб зв’язку речень у тексті.
34 Урок культури мовлення. Невиправдане
вживання спільнокореневих слів.
розпитування про корисність різних видів одиниці різних рівнів (слова,
спорту (правила користування речення, тексти)
1 смартфоном та ін.) з використанням  вирізняє лексичні явища у своєму
1 синонімів, антонімів та чужому мовленні, пояснює їх РМ№12 (у)
 складання і розігрування діалогу суть
етикетного характеру з використанням  порівнює тексти щодо наявності в
МД
синонімічних етикетних формул вітання, них багатозначних слів, синонімії, Діалог
прохання, вдячності (у музеї, бібліотеці, антонімії
магазині, спортзалі та ін.) з урахуванням  творчо використовує лексичні
1 віку та статусу співрозмовника засоби, обираючи доречні
 складання діалогу про погоду з нестандартні рішення
використанням запропонованих або  урізноманітнює власне мовлення
дібраних самостійно антонімів завдяки роботі із словниками та
1  робота з деформованим текстом (заміна довідковими джерелами
повторюваних слів синонімами,
використання синонімів як засобу зв’язку
речень у тексті)
1  складання опису природи з використанням КР№2
слів у переносному значенні, а також
епітетів і порівняння
 обмін думками на теми, пов’язані з
ціннісними орієнтирами
 підготовка аудіо- чи відеорекомендацій
(постер, слайди, відеоролик) для соцмереж
про поширені лексичні помилки
 виконання проєкту (напр., складання
рекламного тексту з метою спонукати
правильно добирати слова,
урізноманітнювати своє мовлення тощо)
1  добирання спільнокореневих слів, слів із  дотримується норм у виборі
певними префіксами та суфіксами, слів за мовленнєвих засобів
1 схемами  знаходить у тексті відому і нову
 проблемні питання: - Для чого словам інформацію
закінчення? Чи всі слова його мають? –  розпізнає основні виражальні
1 Для чого словам різні форми? - Чи може засоби, використовує окремі з них
РМ№13 (п)
існувати слово без кореня? – Чим  обґрунтовує значення інформації, МД
спільнокореневі слова відрізняються від здобутої в прочитаному тексті КПП №1
форм слова? – Що спільного й відмінного  створює письмові тексти
між суфіксом і префіксом? Яка роль цих визначених типів, стилів і жанрів,
1 значущих частин слова? зважаючи на мету, адресата, РМ№14 (у)
1  виділення у слові значущих частин власний життєвий досвід
 лінгвістичне мінідослідження  складає та оформлює власне
– це прекрасно», висловлення згідно з усталеними
«Найуживаніші суфікси для творення словотвірними, орфографічними,
фемінітивів») стилістичними нормами
 визначення в реченнях (текстах) і  створює невеликі типові
1 добирання слів, що містять антонімічні повідомлення на спеціальних
префікси захищених цифрових сервісах і в
35 Префікс (повторення і поглиблення).
Префікси, які надають словам
емоційного забарвлення та виразності.
36 Написання префіксів пре-, при-, прі-.
37 Написання префіксів (тренувальні
вправи).
38 Суфікс (повторення і поглиблення).
Суфікси, які надають словам емоційного
забарвлення та виразності.
39 РМ (п). Особливості твору-опису
тварини. Письмовий твір-опис тварини з
використанням слів із суфіксами та
префіксами, що надають тексту
емоційного забарвлення і виразності (у
художньому стилі) – «У зоопарку».
40 РМ (у). Аналіз письмового твору-опису.
МД. Читання вголос. Усний переказ
повідомлення ЗМІ з обґрунтуванням
достовірності, повноти інформації (у
разі потреби звертаючись до відповідних
джерел, доречно цитуючи окремі
фрагменти прочитаного повідомлення).
41 Розбір слова за будовою.
42 Правопис значущих частин слова
(повторення).
43 РМ(п). Особливості твору-опису
предмета. Письмовий твір-опис
предмета з використанням слів із
суфіксами та префіксами, що надають
тексту емоційного забарвлення і 
виразності (у художньому стилі) – (на
вибір: «Чарівна паличка», «Лицарський
меч», «Моя улюблена іграшка»).
44 Орфограма. Орфографічний словник.
45 Узагальнення вивченого з теми «Будова
слова. Орфографія».
1  визначення в слові орфограм, соціальних мережах
обґрунтування написання значущих  знаходить і виправляє недоліки та
частин слова, записування правильно слів помилки в змісті, будові й
з вивченими орфограмами мовному оформленні власних
 складання «хмари слів» до теми висловлень
1 «Правопис префіксів»  пояснює окремі виправлення з
1  робота зі словником урахуванням вивчених правил
 ігри зі словами (добирання слів,  виокремлює та розрізняє мовні
відгадування тощо) одиниці різних рівнів (частини
1  аудіювання і читання текстів, що містять слова, слова, форми слова)
слова із суфіксами, які надають слову  порівнює та зіставляє мовні
значень зменшуваності й пестливості одиниці різних рівнів за
 аналізування, оцінювання, інтерпретація визначеними ознаками
1 тексту  вирізняє окремі мовні явища РМ№15 (п)
 порівнювання текстів щодо наявності в (спільнокореневі слова тощо) у
них спільнокореневих слів своєму та чужому мовленні,
 відповіді на запитання за змістом пояснює їх суть
прочитаного чи почутого  порівнює тексти щодо наявності в
 редагування речень і текстів, що містять них спільнокореневих слів
спільнокореневі слова й форми одного  урізноманітнює мовлення завдяки
слова (з коментуванням) роботі із словниками та
1  створення казки, текст якої містить слова, довідковими джерелами РМ№16 (у)
що надають слову значення збільшеності МД
та згрубілості
 складання мікротексту зі словами, що Читання
мають суфікси та префікси, які надають їм вголос
емоційного забарвлення і виразності
 складання усного висловлення,
пов’язаного з конкретною життєвою
ситуацією
 створення розповіді про відвідування
1 зоопарку з використанням незмінних слів
1 (назв тварин)
 складання речень-компліментів з
використанням слів із префіксом пре-
1 (напр., для привітання з днем народження) РМ№17 (п)
 обмін думками на теми, пов’язані з
ціннісними орієнтирами
 усне повідомлення на лінгвістичну тему
(«Префікси-антоніми»)
підготовка відеопам’ятки (постер, слайди,
відеоролик) про написання префіксів
1
1
46 Контрольна робота №3 за темою
«Будова слова. Орфографія» (тестові
та практичні завдання).
Тема №4. Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія. Звуки мови й звуки мовлення. Позначення звуків мовлення на письмі.
Склад. Наголос (18 год.)
47 Звуки мови і звуки мовлення.
Відмінність їх від інших звуків, які
створює людина(кашляння, свист),
звуків природи, фізичних явищ тощо.
Голосні і приголосні звуки. Фонетична
транскрипція.
48 Приголосні тверді й м’які, шиплячі
(повторення). Напівпом’якшені
(пом’якшені) приголосні.
49 Приголосні дзвінкі й глухі (повторення).
Вимова звуків, які позначаємо буквами ґ
і г.
50 РМ (п). Особливості будови розповіді.
Письмовий твір-розповідь на основі
власного досвіду в художньому стилі (за
планом) на одну з поданих тем (вправа
591).
51 РМ (у). Аналіз письмового твору-
розповіді. МД. Контроль аудіювання
тексту-розповіді художнього стилю
«Смугаста палиця».
52 Позначення звуків мовлення на письмі.
Алфавіт (абетка, азбука).
Співвідношення звуків і букв. Звукове
значення букв я, ю, є, ї та щ
(повторення).
53 Фонетичний розбір слова.
54 Склад. Основні правила переносу.
55 Підсумковий контрольний текстовий
диктант за І семестр («Тарасова
криниця»).
1 КР №3
1  записування слова фонетичною
транскрипцією
 визначення належності звуків до певної
групи: голосних і приголосних, твердих і
м’яких, дзвінких і глухих, шиплячих
 фонетичний розбір слова
 лінгвістичне мінідослідження
 мовленнєвий експеримент (напр., зсув
наголосу в слові)
1  орфоепічний тренінг
 визначення складів у слові, перенесення
слів із рядка в рядок
 визначення наголосу в слові
1  використання логічного наголосу для
виділення слів зі смисловим
навантаженням
 упорядкування за алфавітом прізвищ
1 письменників (співаків, імен героїв
улюблених мультфільмів та ін.)
 виправлення орфоепічних помилок
 складання електронної мапи (малюнка)
звуків української мови
 робота з орфоепічним словником і
словником наголосів
1  ігри зі словами (вікторини)
 виразне читання текстів з дотриманням
правил орфоепії
 аналізування, оцінювання тексту
 відповіді на запитання за змістом
1 прочитаного та почутого
 виявлення та аналіз орфоепічних помилок
у своєму мовленні та мовленні інших
людей
 складання усного висловлення,
пов’язаного з конкретною життєвою
ситуацією
1  обмін думками на теми, пов’язані з
ціннісними орієнтирами
1  висловлення міркувань щодо проблемних
1 питань: - Чим звук відрізняється від
букви? – Чому в українській мові звуків
більше, ніж букв? – Навіщо потрібно
 вичерпно відповідає на запитання
за змістом почутого повідомлення
 виявляє і відтворює прихований
зміст повідомлення, розрізняючи
невербальні засоби (інтонацію,
силу голосу, логічні наголоси,
темп, паузи, міміку, жести, пози),
використані для передачі
прихованого змісту
 визначає основну мету почутого
 аргументовано зіставляє почуте із
життєвим досвідом
 дотримується норм у виборі
мовленнєвих засобів
 розрізняє тексти різних стилів і
типів
 висловлює власні почуття,
враження, викликані прочитаним, РМ№18 (п)
своє ставлення до зображених у
тексті людей, подій, ситуацій,
явищ тощо
 записує власні міркування або
інформацію з інших джерел
 створює письмові тексти
визначених типів, стилів і жанрів, РМ№19 (у)
зважаючи на мету, адресата, МД
власний життєвий досвід Аудіюванн
 знаходить і виправляє недоліки
 та помилки в змісті, будові й я
мовному оформленні власних
висловлень
 виокремлює та розрізняє мовні
одиниці різних рівнів (звуки,
Склади слова, слова)
 порівнює та зіставляє мовні
одиниці різних рівнів за
визначеними ознаками
 вирізняє фонетичні явища у
своєму та чужому мовленні,
пояснює їх суть КД №1
 урізноманітнює власне мовлення
завдяки роботі із словниками та
56 Аналіз контрольного диктанту. 1 знати алфавіт? – Чи є в алфавіті букви, довідковими джерелами
без яких можна обійтися?
57 Наголос. Словник наголосів. Логічний 1  складання та розігрування діалогів з
наголос для виділення слів зі смисловим використанням слів, у вимові яких часто
трапляються помилки (черговий, новий,
навантаженням. випадок, вимова, запитання, завдання,
58 Урок творчості. Створення малюнків, 1 разом та ін.)
колажів, коміксів, ментальних карт про  запис аудіопривітання з дотриманням
правил орфоепії
звуки і букви, нормативне  складання речень і мікротекстів, що
наголошування слів. містять слова, у вимові яких трапляються
59 Узагальнення вивченого з теми. 1 помилки
 підготовка аудіоповідомлення для
Фонетичний розбір слів (тренувальні соцмереж про поширені помилки в
вправи). наголошуванні слів
 складання тексту, у якому всі слова
60 Контрольна робота №4 за темою 1 починаються однаковою буквою
КР №4
«Фонетика. Графіка. Орфоепія.
Орфографія. Звуки мови й звуки
мовлення. Позначення звуків мовлення
на письмі. Склад. Наголос» (тестові та
практичні завдання).
61 Аналіз контрольної роботи. 1
62 Урок культури мовлення. Виразне 1
читання текстів. Вимова звуків,
наголошування слів, антисуржик.
63 Повторення і узагальнення вивченого 1
матеріалу (урок-рольова гра).
64 Підсумковий урок за І семестр. 1

Календарно-тематичне планування (ІІ семестр)

№ Зміст навчального матеріалу за К- Дата Види навчальної діяльності Очікувані результати Примітки
з/п програмою ть (мовленнєва лінія) навчання (здобувач/ка
год освіти…)
.
Тема №5. Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія. Вимова голосних і приголосних звуків. Чергування звуків. Правопис
префіксів (14 год.)
65 Вимова голосних звуків. Ненаголошені 1  записування слова фонетичною  визначає спільне і різне в
транскрипцією повідомленнях інших осіб
голосні [е], [и], [о] в коренях слів.  розпізнавання в словах явищ уподібнення  розпізнає наявні в почутому
Позначення на письмі ненаголошених звуків, спрощення, чергування звуків повідомленні факти, судження
голосних [е], [и] в коренях слів  лінгвістичне мінідослідження та аргументи
 (повторення і поглиблення).  добирання слів з уподібненням звуків,  дотримується норм у виборі
спрощенням, чергуванням звуків мовленнєвих засобів
66 Ненаголошені голосні в коренях слів 1  орфоепічний тренінг (удосконалення  знаходить у тексті відому і нову
(тренувальні вправи). Орфограма, вимови звуків відповідно до правил інформацію
орфоепії)  розпізнає основні виражальні
орфографічна помилка (практично).  читання слів уголос із дотриманням норм засоби, використовує окремі з
Орфографічний словник. орфоепії них
67 Вимова приголосних звуків (у т.ч. 1  визначення в слові орфограм,  записує власні міркування або
обґрунтування написання слів, інформацію з інших джерел
префіксах з-, роз-, без-). Уподібнення записування правильно слів з вивченими  створює письмові тексти
приголосних звуків. орфограмами визначених типів, стилів і
68 Уподібнення приголосних звуків 1  вибір прийменника, сполучника з жанрів, зважаючи на мету,
дотриманням правил милозвучності адресата, власний життєвий
(тренувальні вправи). Написання слів із  виявлення і виправлення орфоепічних досвід
сумнівними приголосними. помилок (з коментуванням і без)  складає та оформлює власне
 розв’язання ситуаційних завдань, висловлення згідно з
69 Вимова та правопис префіксів з- (зі-, с-), 1 пов’язаних з уживанням слів усталеними орфографічними
роз- (розі), без-.  робота з орфографічним словником нормами
70 Спрощення в групах приголосних. 1  ігри зі словами (вікторини)  добирає доречні засоби мовної
 виразне читання текстів уголос із виразності для оформлення
71 Спрощення в групах приголосних 1 дотриманням правил орфоепії власного висловлення
(тренувальні вправи).  аналізування, оцінювання, інтерпретація  знаходить і виправляє недоліки
тексту та помилки в змісті, будові й
72 Найпоширеніші випадки чергування 1  відповіді на запитання за змістом мовному оформленні власних
голосних звуків (практично). прочитаного чи почутого висловлень
73 РМ (п). Особливості складання есе. 1  виявлення та аналіз орфоепічних  пояснює окремі виправлення з РМ№ 20 (п)
помилок )зокрема у вимові дзвінких) у урахуванням вивчених правил
Письмове есе на одну з тем: «Краса й своєму мовленні та мовленні інших людей  вирізняє фонетичні явища у
милозвучність української мови»,  складання речень з опорними словами та своєму та чужому мовленні,
«Транспорт майбутнього», «Вода в певного змісту пояснює їх суть
 складання усного висловлення,  порівнює тексти щодо
природі»). пов’язаного з конкретною життєвою наявності в них чергувань
74 РМ (у). МД. Говоріння. Усний твір. 1 ситуацією звуків, засобів милозвучності РМ№21 (у)
 обмін думками на теми, пов’язані із  урізноманітнює власне
Урок відкритих думок. Представлення ціннісними орієнтирами мовлення завдяки роботі із
МД Усний
власного есе (орієнтовні теми: «Людина,  висловлення міркувань щодо проблемних словниками та довідковими твір
якою я найбільше захоплююся», «Як питань, пов’язаних з мовними явищами: - джерелами
У чому полягає милозвучність української
музика здатна впливати на людину», мови? – Як і коли орфографічний словник
«Чому важливо бути патріотом своєї стає в пригоді? – Які українські слова
країни»). «порушують» правила милозвучності?
 складання висловлення про дружбу чи
75 Найпоширеніші випадки чергування 1 людські чесноти з використанням слів, у
приголосних звуків (практично). яких відбувається спрощення (наприклад,
чесний, щасливий, совісний, безкорисливий,
76 Основні випадки чергування [у] - [в], [і] - 1 заздрісний, улесливий)
[й] (правила милозвучності).  складання усного повідомлення про
77 Уживання прийменника з і його варіантів 1 рослини-символи українського народу з
дотриманням правил уживання у-в, і-й (з
із, зі (зо) (правила милозвучності).
78 Контрольна робота №5 за темою 1 обґрунтуванням свого вибору) КР№5
 укладання пам’ятки щодо дотримання
«Фонетика. Графіка. Орфоепія. найпоширеніших чергувань приголосних
Орфографія. Вимова голосних і звуків
приголосних звуків. Чергування звуків.  записування аудіоповідомлення для
соцмереж зі зразками правильної вимови
Правопис префіксів» (тестові та  виконання проєкту (напр., підготовка й
практичні завдання). проведення мовознавчої вікторини на тему
«Фонетика. Орфоепія» чи «Наголос у
повсякденному житті»)
Тема №6. Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія. Уживання м’якого знака. Апостроф. Сполучення букв йо, ьо.
Подвоєння букв (15 год.)
79 Позначення м’якості приголосних на 1  записування слова фонетичною  вказує на конструктивні думки,
транскрипцією критично і толерантно
письмі. Уживання м’якого знака  визначення належності звуків до групи ставлячись до різних поглядів
(повторення і поглиблення). твердих чи м’яких  наводить кілька аргументів і
 орфоепічний тренінг (удосконалення прикладів на підтвердження
80 Уживання м’якого знака (тренувальні 1 вимови звуків відповідно до правил власної позиції,
вправи). орфоепії) використовуючи типові
81 Сполучення букв йо, ьо. 1  визначення в слові орфограм, мовленнєві конструкції,
обґрунтування написання слів, доречні цитати з тексту для
82 РМ (у). Будова елементарного роздуму. 1 записування правильно слів з вивченими увиразнення власних поглядів, РМ№22 (у)
83 РМ (у). Докладний усний переказ 1 орфограмами ідей, переконань РМ №23 (у)
художнього тексту розповідного  складання і проведення словникових  розрізняє тексти різних стилів і
диктантів типів
характеру з елементами роздуму (за  лінгвістичне мінідослідження  переказує зміст тексту в різний
планом) – «Мудрий суддя».  складання «хмари слів» на вивчену спосіб відповідно до завдання
орфограму  записує власні міркування або
84 Апостроф (повторення і поглиблення). 1  підготовка відеопам’ятки (постер, слайди, інформацію з інших джерел
85 Вживання апострофа (тренувальні 1 відеоролик, схема) для соцмереж про  створює письмові тексти
вправи) вживання апострофа чи м’якого знака визначених типів, стилів і
 робота з орфографічним словником жанрів, зважаючи на мету,
86 Урок творчості. Візуалізація текстової 1  аналіз, оцінювання тексту адресата, власний життєвий
інформації, переведення текстової  відповіді на запитання за змістом досвід
прочитаного чи почутого  складає та оформлює власне
інформації в графічну (схема, плакат,  проговорювання скоромовок висловлення згідно з
постер, малюнок, комікс, мем, мотиватор,  висловлення міркувань щодо проблемних усталеними орфографічними
фотоколаж, хмара слів, інтелект-карта, питань, пов’язаних з мовними явищами: - нормами
Для чого в українській мові  створює невеликі типові
сторінка лепбука, слайд-шоу, відеоролик використовують м’який знак і апостроф? повідомлення на спеціальних
тощо про вживання апострофа чи м’якого – Чи тільки м’яким знаком позначають захищених цифрових сервісах і
знака). м’якість приголосних на письмі? - Чим в соціальних мережах
збіг приголосних відрізняється від  знаходить і виправляє недоліки
87 РМ (п). Написання твору-роздуму на 1 подовження приголосних? та помилки в змісті, будові й РМ №24 (п)
тему, пов’язану із життєвим досвідом  складання висловлення, пов’язаного з мовному оформленні власних
конкретною життєвою ситуацією висловлень
учнів, у художньому стилі (за колективно  обмін думками на теми, пов’язані із  пояснює окремі виправлення з
складеним планом) - «Говорити правду
 не завжди легко». ціннісними орієнтирами урахуванням вивчених правил
 виконання проєкту (напр., складання  вирізняє фонетичні явища у
88 РМ (у). Аналіз письмового твору- 1 коміксу, казки, плакату, розроблення своєму та чужому мовленні, РМ №25 (у)
роздуму. макету вебсторінки, презентації тощо на пояснює їх суть
тему, пов’язану з фонетикою, орфоепією,  урізноманітнює власне
89 Подвоєння букв на позначення збігу 1 орфографією) мовлення завдяки роботі із
однакових приголосних. словниками та довідковими
90 Подвоєння букв на позначення збігу 1 джерелами
однакових приголосних (тренувальні
вправи).
91 Подвоєння букв на позначення 1
подовжених приголосних.
92 Подвоєння букв на позначення 1
подовжених приголосних (тренувальні
вправи).
93 Контрольна робота №6 за темою 1 КР №6
«Фонетика. Графіка. Орфоепія.
Орфографія. Уживання м’якого знака.
Апостроф. Сполучення букв йо, ьо.
Подвоєння букв» (тестові та практичні
завдання).
Тема №7. Відомості із синтаксису та пунктуації. Словосполучення і речення. Головні та другорядні члени речення (16 год.)
94 Словосполучення. Відмінність 1  визначення головного й залежного слова в  визначає ключові слова в
словосполученні почутому повідомленні
словосполучення від слова й речення.  складання словосполучень за схемами  доброзичливо висловлює своє
Головне й залежне слово в  проблемні питання: - Чи будь-які два ставлення до думок інших осіб,
словосполученні. слова утворюють словосполучення? – зважаючи на неповноту або
Навіщо потрібні розділові знаки в кінці суперечливість почутої
95 Граматична помилка в 1 речення? – Чому підмет і присудок інформації
словосполученнях. названо головними ЧР, а інші  добирає стиль мовлення
другорядними? – Який із членів речення, на відповідно до мети, потреб і
96 Речення, його граматична основа (підмет 1 вашу думку, є найголовнішим? Чи можемо умов спілкування
і присудок). Речення з одним головним ми обійтися хоча б без одного з них? –  дотримується норм у виборі
членом (загальне ознайомлення). Чому підмет і присудок не можуть бути мовленнєвих засобів
словосполученням?  формулює тему та основну
97 Граматична основа речення (тренувальні 1  конструювання словосполучень з поданих думку тексту
вправи). слів з використанням і без використання  розпізнає основні виражальні
прийменників засоби, використовує окремі з
98 Види речень за метою висловлювання; за 1  виправлення типових граматичних них
емоційним забарвленням: окличні і помилок у словосполученнях  визначає актуальність і
неокличні (повторення). Пунктуаційна  групування словосполучень залежно від несуперечливість тексту (напр.,
способу вираження головного слова чи наведена інформація є
помилка та її умовне позначення  замінювання словосполучень правдивою, актуальною, не
(практично). синонімічними містить суперечностей) на
99 РМ (п). Навчальний письмовий твір- 1  розбір словосполучення як синтаксичної основі власного досвіду та РМ №26 (п)
одиниці досвіду інших осіб
роздум у художньому стилі за  визначення в реченні чи тексті вказаних  записує власні міркування або
колективно складеним планом синтаксичних одиниць інформацію з інших джерел
(орієнтовні теми: «Чому потрібно берегти  підкреслення членів речення  створює письмові тексти
 синтаксичний розбір речення визначених типів, стилів і
природу», «Що може зробити мене  визначення пунктограм, обґрунтування жанрів, зважаючи на мету,
щасливим», «Чому необхідно знати вживання розділових знаків, записування адресата, власний життєвий
правильно речень із вивченими досвід
історію свого народу»). пунктограмами  складає та оформлює власне
10 РМ (у). Аналіз письмового твору- 1  лінгвістичне мінідослідження висловлення згідно з РМ №27 (у)
0 роздуму.  відновлення прислів’їв, приказок з певної усталеними пунктуаційними
групи слів нормами
10 Другорядні члени речення. Додаток. 1  виписування з довідникових джерел  добирає доречні засоби мовної
1 прислів’їв, приказок у формі спонукальних виразності для оформлення
речень власного висловлення
10 Означення як другорядний член речення. 1  визначення частин мови, якими виражено  висловлюється в захищеному
2 вказані члени речення цифровому середовищі щодо
10 РМ (у). Складання тексту вітальної 1  поширення речень додатками, проблем, пов’язаних із власним РМ №28 (у)
означеннями, обставинами життєвим досвідом, зокрема
3 листівки з використанням означень або  аналіз, оцінювання тексту, який містить навчанням, читацькою
Складання тексту-опису про природні вивчені синтаксичні одиниці практикою
явища з використанням епітетів.  виразне читання речень відповідно до мети  знаходить і виправляє недоліки
висловлення та інтонації та помилки в змісті, будові й
10 Додаток, означення (тренувальні вправи). 1  заміна словосполучень синонімічними з мовному оформленні власних
4 метою посилення виразності й образності висловлень
тексту  пояснює окремі виправлення з
10 Обставина як другорядний член речення. 1  складання речень указаного виду та з урахуванням вивчених правил
5 визначеними синтаксичними одиницями  аналізує зміст написаного з
10 Обставина (тренувальні вправи). 1 (зокрема за схемами) погляду цілісності та повноти
 перебудова речень (напр., розповідних на викладу
6 спонукальні або питальні)  виокремлює та розрізняє мовні
10 Синтаксичний розбір простого речення. 1  складання висловлення з використанням одиниці різних рівнів (слова,
опорних словосполучень (напр.: улюблені словосполучення, речення,
7 книжки, відповіді на запитання, тексти)
10 Урок культури мовлення. Уживання слів 1 запам’ятаю назавжди)  порівнює та зіставляє мовні
8 відповідно до їхнього лексичного  добирання ключових слів одиниці різних рівнів за
(словосполучень) для опису пам’ятки визначеними ознаками
значення, антисуржик, наголошування архітектури  вирізняє окремі синтаксичні
слів.  складання у формі спонукальних речень явища у своєму та чужому
10 Контрольна робота №7 за темою 1 порад, яких мають дотримуватися мовленні, пояснює їх суть КР №7
п’ятикласники, і розміщення цих порад у  порівнює тексти щодо
9 «Відомості із синтаксису та пунктуації. соцмережах наявності в них певних
Словосполучення і речення. Головні та  моделювання життєвих ситуацій із синтаксичних явищ
використанням прислів’їв
другорядні члени речення» (тестові та  створення тексту інформації для шкільного
практичні завдання). вебсайту або шкільної електронної газети
про кумедну поведінку ваших домашніх
улюбленців з використанням різних за
метою висловлення речень
  складання розповіді з використанням
різних видів речень за метою
висловлювання (орієнтовні теми: «Я –
українець (українка)», «Ми відповідальні
за майбутнє країни», «Ми – патріоти»)
 переказування тексту за виписаними
словосполученнями
 складання діалогу-розпитування «Як
проїхати до центральної частини міста» (з
використанням реплік-речень, які містять
обставини)
 складання висловлення, пов’язаного з
конкретною життєвою ситуацією, з
вибором синтаксичних одиниць (зокрема з
метою уникнення конфліктних ситуацій)
 усне висловлення-роздум з використанням
визначених синтаксичних одиниць (напр.,
«Чому потрібно говорити правду?»)
Тема №8. Відомості із синтаксису та пунктуації. Речення з однорідними членами. Звертання. Вставні слова та
сполучення слів. Складне речення. Пряма мова. Діалог (19 год.)
11 Речення з однорідними членами (без 1  визначення в реченні чи тексті вказаних  стисло переказує зміст
синтаксичних одиниць почутого повідомлення,
0 сполучників і з найбільш уживаними  визначення пунктограм, обґрунтування підпорядковуючи намір
сполучниками). Кома між однорідними вживання розділових знаків, записування висловлення темі та основній
членами речення. правильно речень із вивченими думці
пунктограмами  перефразовує репліки в діалозі
11 Узагальнювальне слово в реченні з 1  підкреслення членів речення  визначає ключові слова в
1 однорідними членами. Двокрапка перед  синтаксичний розбір речення почутому повідомленні
 лінгвістичне мінідослідження  добирає стиль мовлення
ОЧР після узагальнювального слова.  замінювання вставних слів синонімічними відповідно до мети, потреб і
Тире перед узагальнювальним словом.  добирання сполучників для зв’язку частин умов спілкування
11 Розділові знаки у реченнях з 1 складного речення  дотримується норм у виборі
 складання схеми речення з прямою мовою мовленнєвих засобів
2 однорідними членами (тренувальні  проблемні питання: - Чи може один  пояснює функції основних
вправи). розділовий знак змінити зміст речення? – складників друкованого чи
Чи завжди перед сполучником і ставимо цифрового текстового джерела
11 РМ (п). Письмовий докладний переказ 1 кому? А перед сполучником але? – Чому інформації (заголовка, змісту,
РМ №29 (п)
3 тексту розповідного характеру з слова письменник і поет не можуть бути анотації тощо), розрізняє
елементами роздуму, що містить однорідними? – Чому звертання не є складники структури тексту
членом речення? – Чи варто уникати відповідно до його жанрово-
однорідні члени речення - «Чим я вживання вставних слів і звертань? родової належності та
завдячую своїй першій вчительці».  читання та аудіювання діалогів, а також стильових особливостей
11 РМ (у). Аналіз письмового переказу. МД. 1 текстів, які містять визначені синтаксичні  використовує заголовок, зміст РМ №30 (у)
одиниці та анотацію для оптимізації
4 Контроль аудіювання тексту-розповіді  відповіді на запитання за змістом роботи з текстом МД
«Майстер». прочитаного  формулює тему та основну Аудіюванн
 складання речень з указаними думку тексту я
синтаксичними одиницями, зокрема за  розпізнає основні виражальні
11 Звертання. Непоширені і поширені 1
5 звертання. Розділові знаки для виділення
звертань (повторення).
11 Ознайомлення з найбільш уживаними
6 вставними словами та сполученнями слів
(практично). Виділення вставних слів на
письмі комами.
11 Вставні слова та сполучення слів
7 (тренувальні вправи).
11 РМ (п). Лист до рідної людини з
8 використанням звертань і вставних слів.
11 Складні речення з безсполучниковим і
9 сполучниковим зв’язком.
12 Кома між частинами складного речення.
0 використанням визначених синтаксичних
12 Складні речення, розділові знаки у них
1 (тренувальні вправи).
12 РМ (п). МД. Письмо. Контрольний
2 письмовий докладний переказ тексту
розповідного характеру з елементами
роздуму («Дорога у житті»).
12 Пряма мова. Розділові знаки для
3 оформлення прямої мови.
12 Пряма мова (тренувальні вправи).
4 
12 Діалог. Розділові знаки для оформлення
5 діалогу.
12 РМ (у). Створення усного повідомлення
6 за визначеними характеристиками на
основі певної графічної інформації
(діаграми, графіка тощо).
12 Узагальнення вивченого з теми
7 «Відомості із синтаксису та пунктуації».
12 Контрольна робота №8 за темою
8 «Відомості із синтаксису та пунктуації.
Речення з однорідними членами.
Звертання. Вставні слова та сполучення
схемами засоби, використовує окремі з
 складання речень за картиною з них
використанням визначених синтаксичних  проєктує власну поведінку в
1 одиниць ситуаціях, подібних до тих, що
 перебудовування речень (напр., складних зображено в тексті
на речення з прямою мовою)  обґрунтовує значення
 редагування речень, у яких допущено інформації, здобутої в
помилки у вживанні ОЧР (з прочитаному тексті
коментуванням)  визначає актуальність і
1  доповнення речень однорідними членами, несуперечливість тексту (напр.,
звертанням чи вставним словом чи наведена інформація є
1  складання текстів з указаними правдивою, актуальною, не РМ №31 (п)
синтаксичними одиницями містить суперечностей) на
 складання тексту вітальної листівки з основі власного досвіду та
1 нагоди Дня матері, Дня Землі тощо з досвіду інших осіб
використанням звертань  переказує зміст тексту в різний
 складання тексту-відповіді відповідно до спосіб відповідно до завдання
1 запропонованої ситуації чи за фото з  створює текст за визначеними
характеристиками на основі
одиниць певної графічної інформації
1  складання розповіді (легенди) про історію (діаграми, графіка тощо)
рідного міста (села) з використанням  записує власні міркування або
складних речень інформацію з інших джерел
1  складання розповіді «Мудрі батькові  створює письмові тексти
РМ №32 (п)
поради» («Улюблені пісні моєї мами», визначених типів, стилів і МД
«Чого навчив мене мій тренер») з жанрів, зважаючи на мету, КПП №2
використанням речень, що містять пряму адресата, власний життєвий
мову досвід
1  інсценування байки, текст якої містить  складає та оформлює власне
діалог висловлення згідно з
 написання оповідання (казки) за поданим усталеними пунктуаційними
1 початком з використанням діалогу нормами
стислий переказ змісту почутого  добирає доречні засоби мовної
повідомлення з підпорядкуванням наміру виразності для оформлення
1 висловлення темі та основній думці власного висловлення
 складання висловлення, пов’язаного з  знаходить і виправляє недоліки
1 конкретною життєвою ситуацією, з та помилки в змісті, будові й РМ №33 (у)
вибором синтаксичних одиниць мовному оформленні власних
 створення тексту за визначеними висловлень
характеристиками на основі певної  пояснює окремі виправлення з
графічної інформації (діаграми, графіка урахуванням вивчених правил
тощо)  аналізує зміст написаного з
1  виконання проєкту (напр., складання погляду цілісності та повноти
плейлиста чи добірки пісень, у текстах викладу
яких є звертання або вставні слова;  виокремлює та розрізняє мовні
1 проведення гри «Найрозумніший») одиниці різних рівнів (слова, КР №8
словосполучення, речення,
тексти)
 вирізняє окремі синтаксичні
явища у своєму та чужому
 слів. Складне речення. Пряма мова. мовленні, пояснює їх суть
порівнює тексти щодо
Діалог» (тестові та практичні наявності в них певних
завдання). синтаксичних явищ
 творчо використовує мовні
засоби, обираючи із
запропонованих варіантів
доречні нестандартні рішення,
обґрунтовуючи зроблений
вибір
Тема №9. Повторення та узагальнення вивченого в 5 класі (12 год.)
12 Лексикологія. 1  тлумачення лексичного значення ужитих у  визначає основну і другорядну
реченнях (текстах) слів інформацію, мікротеми,
9  добирання синонімів, антонімів важливі деталі в почутому
13 Будова слова й орфографія. 1  визначення в слові орфограм, повідомленні
обґрунтування написання слів,  обґрунтовує достовірність,
0 записування правильно слів з вивченими повноту інформації, у разі
13 Фонетика й графіка. Орфоепія. 1 орфограмами потреби звертаючись до
1  доповнення речень словами з урахуванням відповідних джерел, доречно
контексту цитуючи окремі фрагменти
13 Орфографія. 1  виділення у слові значущих частин. Розбір почутого повідомлення
2 слова за будовою  формулює тему та основну
13 Синтаксис і пунктуація. 1  записування слова фонетичною думку тексту
транскрипцією. Фонетичний розбір слова  записує власні міркування або
3  розпізнавання в словах явищ уподібнення інформацію з інших джерел
13 РМ (у). МД. Читання мовчки тексту- 1 звуків, спрощення, чергування звуків  створює письмові тексти РМ №34 (у)
 визначення членів речення визначених типів, стилів і
4 розповіді художнього стилю «Кріселко».  синтаксичний розбір речення жанрів, зважаючи на мету,
МД
 визначення пунктограм, обґрунтування адресата, власний життєвий Читання
вживання розділових знаків, записування досвід мовчки
правильно речень з вивченими  створює невеликі типові
13 Підсумковий контрольний текстовий 1 пунктограмами повідомлення на спеціальних КД №2
5 диктант за ІІ семестр («Історія  розпізнавання в текстах слів з указаними захищених цифрових сервісах і
могутнього дуба»). орфограмами, фонетичними явищами, в соціальних мережах
різних за будовою, а також синтаксичних  порівнює та зіставляє мовні
13 Контрольна робота №9 за темою 1 одиниць одиниці різних рівнів 9текст, КР №9
6 «Повторення та узагальнення вивченого  читання вголос речень (текстів) з речення, словосполучення,
дотриманням правил вимови слів та слово, звук) за визначеними
в 5 класі» (тестові завдання). інтонування речень ознаками
13 Аналіз диктанту та контрольної роботи. 1  аналіз та оцінювання прочитаного чи  вирізняє окремі мовні явища у
7 прослуханого тексту своєму та чужому мовленні,
 відповіді на запитання за змістом пояснює їх суть
13 Урок культури мовлення. Уживання слів 1 прочитаного чи почутого
8 відповідно до їхнього лексичного  зіставлення прочитаного із зображеним на
малюнку
значення, антисуржик, розрізнення  складання речень вказаного виду чи з
паронімів, наголошування слів, точність і використанням визначених слів
логічність мовлення.  редагування речень, словосполучень, у
13 Узагальнення і систематизація вивченого 1 яких допущено лексичні чи граматичні
помилки (з коментуванням)
9 матеріалу.  обмін думками на теми, пов’язані із
14 Підсумковий урок за ІІ семестр. 1 ціннісними орієнтирами
 створення дописів-рекомендацій з
0 культури мовлення для розміщення в
соціальних мережах
 складання текстів указаної тематики та з
використанням визначених слів чи видів
речень
 ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів, що проводяться

закладом, є формувальне, поточне та підсумкове: тематичне, семестрове, річне.
Семестрове та підсумкове (річне) оцінювання результатів навчання здійснюють за12-
бальною системою (шкалою), а його результати позначають цифрами від 1 до 12.
За рішенням педагогічної ради заклад освіти визначив адаптаційний період,
впродовж якого не здійснюється поточне та тематичне оцінювання (з 01 вересня по 01
листопада 2022 р.).
Формувальне (поточне формувальне) оцінювання, окрім рівневого або бального,
може здійснюватися у формі самооцінювання, взаємооцінювання учнів, оцінювання
вчителем із використанням окремих інструментів (карток, шкал, щоденника
спостереження вчителя, портфоліо результатів навчальної діяльності учнів тощо).
Основною ланкою в системі контролю у закладах загальної середньої освіти є поточний
контроль, що проводиться систематично з метою встановлення рівнів опанування
навчального матеріалу та здійснення корегування щодо застосовуваних технологій
навчання. Основна функція поточного контролю – навчальна. Запитання, завдання, тести,
тощо спрямовані на закріплення вивченого матеріалу й повторення пройденого, тому
індивідуальні форми доцільно поєднувати із фронтальною роботою класу.
Згідно з особливостями нових підходів оцінювання розширює свої функції:
- навчальна (забезпечувати зворотний зв’язок між учителем/учителькою і учнем/ученицею
як передумови підтримання дієвості й ефективності процесу навчання);
- діагностико-коригувальна (визначати рівні навчальних досягнень учнів/ учениць;
прогалини в них, причини труднощів у навчанні, шляхи усунення їх; виявляти рівні
сформованості компетентностей учнів/ учениць, їхню готовність до засвоєння нових знань,
опанування вмінь і навичок, а також здатність працювати самостійно);
- стимулювальна (стимулювати в учня/ учениці бажання покращувати власні освітні
результати, відповідати за них);
- сприяльна (допомагати вчитися, усвідомлювати важливість і необхідність інформації,
виявити прогалини в знаннях і вміннях);
- динамічна (фіксувати динаміку знаннєвого, поведінкового, ціннісного й особистісного
складників формування особистості учня порівняно з попередніми досягненнями чи
невдачами);
- мотивувальна (мотивувати в учнів/ учениць інтерес до предмета, прагнення досягати
успіху);
- спонукальна (активізувати учнів/ учениць до пізнавальної навчальної діяльності);
- виховна (впливати на формування діяльнісних й особистісних характеристик учня/
учениці - відповідальності, активності, ініціативності, організованості, сумлінності,
працьовитості, дбайливості, охайності тощо);
- рефлексійна (залучати учнів/ учениць до самооцінювання, підтримувати їхню високу
самооцінку).
Згідно з такими функціями, оцінювання розглядається як один із засобів ефективного
управління освітнім процесом, а не засобом налагодження дисципліни. Адже основною
функцією оцінки є не контроль результатів і підбиття підсумків, а стимулювання
покращення якості досягнень учнів/ учениць, ефективний засіб зворотного зв’язку щодо
ступеня власних досягнень і як засіб самооцінювання.
Основні завдання:
 установлення й оцінювання рівнів розуміння й засвоєння окремих елементів змісту
теми;
 установлення зв’язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем;
 закріплення знань, умінь і навичок.
Форми поточного оцінювання:
 індивідуальне опитування;
 групове опитування;
 фронтальне опитування.
Види робіт:
 виконання різних видів письмових робіт;
 взаємоконтроль у парах і групах;
 самоконтроль;
 усне повідомлення на лінгвістичну тему тощо.
 ІКТ-технології на уроці.

Критерії оцінювання знань, умінь та навичок учнів у процесі поурочного вивчення

теми з української мови
Рівень Бали Розуміння й засвоєння учнями вивченої теми
Початковий 1 Учень/учениця має значні труднощі в розумінні
(Бали цього рівня окремих елементів змісту теми, не дає
одержують учні/учениці, самостійних відповідей, відповідає на запитання
які виявили незначні вчителя уривчастими реченнями
результати первинного стверджувального чи заперечного характеру
засвоєння окремих 2 Учень/учениця відповідає на елементарні
елементів змісту теми) запитання короткими репліками, що містять
значні недоліки різного характеру, має нечіткі
уявлення про окремі елементи змісту теми
3 Учень/учениця відповідає на запитання
короткими репліками, припускаючись помилок
різного характеру, але сам не будує зв’язну
відповідь
Середній 4 Учень/учениця слабко володіє теоретичним
(Бали цього рівня матеріалом, припускається чимало помилок у
заслуговують учні/учениці, будові висловлення, відповідь не підтверджує
які досягли певних успіхів належними прикладами; виявляє незначне
розуміння й засвоєння розуміння мовних одиниць, може за зразком
окремих елементів змісту відтворювати певні дії
теми) 5 Учень/учениця недостатньо розуміє мовну тему,
стисло відповідає на нескладні теоретичні
запитання, виявляє часткове розуміння мовної
теми, здатний із певними неточностями давати
визначення понять, формулювати правила
6 Учень/учениця достатньо розуміє мовну тему,
припускається низки помилок у будові відповіді,
однак не вистачає самостійності суджень,
аргументації; за допомогою вчителя аналізує
мовне явище, порівнює, узагальнює й робить
висновки; уміє виконувати практичні завдання
за зразком
Достатній 7 Учень/учениця розуміє мовну тему, однак
(Бали цього рівня демонструє невисокий рівень самостійності й
заслуговують учні/учениці,
які достатньо розуміють
зміст окремої теми, у
цілому вправно виконують
практичні завдання)
Високий
(Бали цього рівня
заслуговують учні/учениці,
які продемонстрували
високий рівень володіння
теоретичним матеріалом,
переконливо аргументують
свої відповіді, вправно
виконують практичні
завдання)
ХАРАКТЕРИСТИКА РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
І. Сприймає усну інформацію на слух / Аудіювання
ІІ. Усно взаємодіє та висловлюється / Говоріння
аргументованості суджень, трапляються
відхилення від теми, помилки у виконанні
практичних завдань; уміє наводити окремі
приклади на підтвердження власних думок
8 Учень/учениця загалом вправно виконує
теоретичні й практичні завдання, висловлює
судження і певною мірою аргументує їх; уміє
аналізувати, встановлювати зв’язки між
явищами й фактами, робить висновки; відповідь
повна, логічна, проте допускаються певні
недоліки за кількома критеріями (трьома)
9 Учень/учениця демонструє достатній рівень
оволодіння мовною темою; чітко відповідає на
теоретичні запитання, відповідь повна, логічна,
чітко аргументована; виявляє вміння
аналізувати й систематизувати інформацію,
вправно виконувати практичні завдання, проте
допускаються певні недоліки за кількома
критеріями (двома)
10 Учень/учениця виявляє високий рівень
засвоєння мовного матеріалу, розуміє значення
мовних одиниць та особливостей використання
їх у мовленні; розпізнає вивчені мовні явища,
групує, класифікує, робить висновки; відповідь
будує повно й зв'язно; практичні завдання
виконує чітко і правильно, проте за одним із
критеріїв допускає певні недоліки
11 Учень/учениця демонструє високий рівень
засвоєння мовного матеріалу, розуміння значень
мовних одиниць та особливостей використання
їх у мовленні; розпізнає вивчені мовні явища,
групує, класифікує, робить висновки; відповідь
будує повно і зв’язно; практичні завдання
виконує чітко й правильно, проте за одним із
критеріїв можливі незначні недоліки, які
самостійно виправляє
12 Учень/учениця демонструє повне засвоєння
мовного матеріалу; дає вичерпні відповіді на
поставлені запитання, аргументує власну думку,
робить логічні висновки й узагальнення;
установлює зв'язки між вивченим і засвоєним
змістом попередніх тем; висловлення цілісне,
повне, логічно побудоване, правильне;
практичні завдання виконує чітко й бездоганно,
не допускає жодних помилок.
(5 КЛАС)
ІІІ. Сприймає письмові тексти / Читання
IV. Письмово взаємодіє та висловлюється / Письмо

I. СПРИЙМАЄ УСНУ ІНФОРМАЦІЮ НА СЛУХ / АУДІЮВАННЯ

Перевіряється здатність учня/учениці сприймати на слух незнайоме за змістом
висловлювання із одного прослуховування:
а) розуміти мету висловлювання, фактичний зміст, причинно-наслідкові зв’язки, тему і
основну думку висловлювання, виражально-зображувальні засоби прослуханого твору;
б) давати оцінку прослуханому.
1. Перевірка аудіювання учнів/учениць здійснюється фронтально за одним із варіантів.
Варіант перший: учитель читає один раз незнайомий учням/ученицям текст, а потім
пропонує серію запитань з варіантами відповідей. Учні/учениці повинні мовчки
вислухати кожне запитання, варіанти відповідей до нього, вибрати один із варіантів і
записати лише його номер поряд із номером запитання: (наприклад, 1.3, де цифра «1» –
номер запитання, а цифра «3» – номер обраної відповіді).
Варіант другий: учні/учениці одержують видрукувані запитання та варіанти відповідей на
них і відзначають галочкою правильний з їхнього погляду варіант.
У п’ятому класі здобувачам освіти пропонуються 6 запитань з чотирма варіантами
відповідей.
2. Для одержання достовірних результатів тестування кількість варіантів відповідей на
тестове завдання не повинна бути меншою від чотирьох. Запитання стосуються всіх
зазначених вище характеристик висловлювання і розташовуються в порядку наростання їх
складності.
3. Одиниця контролю: відповіді учнів/учениць на запитання за прослуханим текстом,
одержані в результаті виконання тестових завдань.
Обсяг тексту аудіювання і тривалість звучання
Клас Обсяг та час звучання текстів, що належать до
художнього стилю інших стилів
5-й 400– 500 слів 4– 5 хв 300– 400 слів 3– 4 хв

Оцінювання аудіювання
Правильна відповідь на кожне із 6 запитань оцінюється двома балами, кожне із 12 запитань
оцінюється одним балом. Оцінювання здійснюється з огляду на те, що за цей вид
діяльності учень/учениця може отримати від 1 бала до 12 балів. Якщо учень/учениця з
певних причин не виконав/ла роботу, він/вона має пройти відповідну перевірку
додатково задля того, щоб отримати відповідний бал.

ІІ. УСНО ВЗАЄМОДІЄ ТА ВИСЛОВЛЮЄТЬСЯ / ГОВОРІННЯ

Під час перевірки складених учнями/ученицями висловлювань (діалогів, усних і
письмових переказів та творів) ураховується ступінь повноти вираження теми, міра
самостійності виконання роботи, ступінь вияву творчих здібностей, особистого ставлення
до змісту висловлювання.
1. Діалогічне мовлення
Усне діалогічне мовлення перевіряється в 5– 9 класах.
1. Перевіряються здатність учнів/учениць:
а) виявляти певний рівень обізнаності з теми, що обговорюється;
б) демонструвати вміння: складати діалог відповідно до запропонованої ситуації й мети
спілкування; самостійно досягати комунікативної мети, використовувати репліки для
стимулювання, підтримання діалогу, формули мовленнєвого етикету, дотримуватися теми
спілкування та норм літературної мови, додержуватися правил спілкування,
демонструвати певний рівень вправності у процесі діалогу (стислість,
логічність, виразність, доречність, винахідливість тощо);
в) висловлювати особисту позицію щодо теми, яка обговорюється;
г) аргументувати висловлені тези, ввічливо спростовувати помилкові висловлювання
співрозмовника.
Зазначені характеристики діалогу є основними критеріями під час його оцінювання.
2. Перевірка рівня сформованості діалогічного мовлення здійснюється таким чином:
учитель пропонує двом учням/ученицям вибрати одну із запропонованих тем чи
мовленнєвих ситуацій (теми чи ситуації пропонуються різного рівня складності), обдумати
її й обговорити із товаришем перед класом у формі діалогу протягом 3– 5 хвилин. Оцінка
ставиться кожному з учнів/учениць.
3. Матеріал для контрольних завдань добирається з урахуванням тематики
соціокультурної змістової лінії чинної програми, рівня підготовки, вікових особливостей
та пізнавальних інтересів учнів.
3. Одиниця контролю: діалог, складений двома учнями/ученицями.

Клас 5-й
Орієнтовна кількість реплік для двох учнів 6– 7 реплік
Примітка. Під час оцінювання діалогу необхідно диференціювати репліки на розгорнуті
(складаються з двох і більше речень) і нерозгорнуті (виражені одним реченням). Якщо
репліки розгорнуті, то їх кількість зменшується. До вказаної кількості не зараховуються
слова, що відносяться до мовленнєвого етикету (звертання, привітання, прощання тощо).

Оцінювання мовного оформлення діалогу

Мовне оформлення діалогу орієнтовно, спираючись на досвід учителя і не
підраховуючи помилок (зважаючи на технічні труднощі фіксації помилок різних типів в
усному мовленні).
Під мовним оформленням діалогу, тексту слід розуміти наявність/ відсутність
порушень лексичних, фразеологічних, граматичних (морфологічних, синтаксичних)
стилістичних, орфоепічних, акцентологічних, інтонаційних норм української літературної
мови, а також соціальних норм українського мовленнєвого етикету.

Критерії оцінювання діалогу

Рівень Бал Характеристика складених учнями діалогів
и
1 Учень/учениця має значні труднощі в підтриманні
Початковий діалогу. Здебільшого він/вона відповідає на запитання
(Бали цього рівня лише “так” чи “ні” або аналогічними уривчастими
одержують учні/учениці, реченнями ствердного чи заперечного характеру.
успіхи яких у 2 Учень/учениця відповідає на елементарні запитання
самостійному складанні короткими репліками, що містять недоліки різного
діалогу поки що характеру, але сам/сама досягти комунікативної мети не
незначні) може.
3 Учень/учениця бере участь у діалозі за найпростішою за
змістом мовленнєвою ситуацією, може не лише
відповідати на запитання співрозмовника, а й
формулювати деякі запитання, припускаючись помилок
різного характеру. Проте комунікативна мета
 досягається ним/нею лише частково.
Середній 4 Учень/учениця бере участь у діалозі з нескладної за
(Балів цього рівня змістом теми, в основному досягає мети спілкування,
заслуговують проте репліки його/її недостатньо вдалі, оскільки не
учні/учениці, які досягли враховують належним чином ситуацію спілкування, не
певних результатів у відзначаються послідовністю, доказовістю; трапляється
складанні діалогу за чимало помилок у доборі слів, побудові речень, їх
двома-чотирма інтонуванні тощо.
показниками з 5 Учень/учениця бере участь у діалозі за нескладною за
нескладної теми, але за змістом мовленнєвою ситуацією, додержує
іншими критеріями елементарних правил поведінки в розмові, загалом
результати поки що досягає комунікативної мети, проте допускає відхилення
незначні) від теми, мовлення його/її характеризується
стереотипністю, недостатньою різноманітністю
і потребує істотної корекції тощо.
6 Учень/учениця успішно досягає комунікативної мети в
діалозі з нескладної теми, його/її репліки загалом є
змістовними, відповідають основним правилам
поведінки у розмові, нормам етикету, проте їм не
вистачає самостійності суджень, їх аргументації,
новизни, лаконізму в досягненні комунікативної мети,
наявна певна кількість помилок у мовному оформленні
реплік тощо.
Достатній 7 Діалогічне мовлення учня/учениці за своїм змістом
(Балів цього рівня спрямовується на розв’язання певної проблеми, загалом
заслуговують є змістовним, набирає деяких рис невимушеності;
учні/учениці, які з’являються елементи особистісної позиції щодо
самостійно, у цілому предмета обговорення, правила спілкування в цілому
вправно за більшістю додержуються, але ще є істотні недоліки(за 4-ма
критеріїв склали діалог з критеріями): невисокий рівень самостійності й
теми, що містить певну аргументованості суджень, можуть траплятися
проблему, відхилення від теми, помилки в мовному оформленні
продемонстрували реплік тощо.
належну культуру спіл- 8 Учень/учениця загалом вправно бере участь у діалозі за
кування, проте за ситуацією, що містить певну проблему, досягаючи
деякими з комунікативної мети, висловлює судження і певною
критеріїв(від 2-х до 4-х) мірою аргументує їх з допомогою загальновідомих
їх мовлення ще містить фактів, у діалозі з’являються елементи оцінних
певні недоліки ) характеристик, узагальнень, що базуються на
використанні прислів’їв і приказок, проте допускаються
певні недоліки за кількома критеріями(3-ма).
9 Учень/учениця самостійно складає діалог з проблемної
теми, демонструючи загалом достатній рівень
вправності і культури мовлення (чітко висловлює думки,
виявляє вміння сформулювати цікаве запитання, дати
влучну, дотепну відповідь, виявляє толерантність,
стриманість, коректність у разі незгоди з думкою
співрозмовника), але в діалозі є певні недоліки за 2-ма
критеріями, наприклад: нечітко виражається особиста
 позиція співбесідників, аргументація не відзначається
оригінальністю тощо.
Високий 10 Учень/учениця складає діалог за проблемною ситуацією,
(Балів цього рівня демонструючи належний рівень мовленнєвої культури,
заслуговують вміння формулювати думки, обґрунтовуючи власну
учні/учениці, які позицію, виявляє готовність уважно і доброзичливо
продемонстрували вислухати співрозмовника, даючи можливість
високу культуру висловитися партнеру по діалогу; додержується правил
спілкування, мовленнєвого етикету; структура діалогу, мовне
переконливо оформлення реплік діалогу звичайно відповідає нормам,
аргументуючи свої проте за одним з критеріїв можливі певні недоліки.
думки з приводу 11 Учень/учениця складає діалог, самостійно обравши
проблемної теми, даючи аспект запропонованої теми (або ж самостійно визначає
можливість висловитися проблему для обговорення), переконливо й оригінально
партнеру по діалогу; аргументує свою позицію, зіставляє різні погляди на той
змогли зіставити різні самий предмет, розуміючи при цьому можливість інших
погляди на той самий підходів до обговорюваної проблеми, виявляє повагу до
предмет, навести думки іншого; структура діалогу, мовне оформлення
аргументи “за“ і “проти“ реплік діалогу відповідає нормам.
в їх обговоренні тощо) 12 Учень/учениця складає глибокий за змістом і
досконалий за формою діалог, самостійно обравши
аспект запропонованої теми (або ж самостійно
визначає проблему для обговорення), демонструючи
вміння уважно і доброзичливо вислухати
співрозмовника, коротко, виразно, оригінально
сформулювати свою думку, дібрати цікаві, влучні,
дотепні, переконливі аргументи на захист своєї позиції,
у тому числі й з власного життєвого досвіду, зіставити
різні погляди на той самий предмет; здатний/здатна
змінити свою думку в разі незаперечних аргументів
іншого; додержується правил поведінки й мовленнєвого
етикету в розмові.
2. Монологічне мовлення (усні переказ і твір)
1. Перевіряється здатність учня/учениці:
а) виявляти певний рівень обізнаності з теми, що розкривається (усно);
б) демонструвати вміння:
- будувати висловлювання певного обсягу, добираючи і впорядковуючи необхідний для
реалізації задуму матеріал (епізод із власного життєвого досвіду, прочитаний або
прослуханий текст, епізод з кінофільму, сприйнятий (побачений чи почутий) твір
мистецтва, розповідь іншої людини тощо);
- ураховувати мету спілкування, адресата мовлення;
- розкривати тему висловлювання;
- виразно відображати основну думку висловлювання, диференціюючи матеріал на
головний і другорядний;
- викладати матеріал логічно, послідовно;
- використовувати мовні засоби відповідно до комунікативного завдання, дотримуючись
норм літературної мови;
- додержувати єдності стилю;
в) виявляти своє ставлення до предмета висловлювання, розуміти можливість різних
тлумачень тієї самої проблеми;
г) виявляти певний рівень творчої діяльності, зокрема:
- трансформувати одержану інформацію, відтворюючи її докладно, стисло, вибірково,
своїми словами, змінюючи форму викладу, стиль тощо відповідно до задуму
висловлювання;
- створювати оригінальний текст певного стилю;
- аргументувати висловлені думки, переконливо спростовувати помилкові докази;
- викладати матеріал виразно, доречно, економно, виявляти багатство лексичних і
граматичних засобів.
2. Організація контролю здійснюється за одним з двох варіантів.
Варіант перший: усі учні/учениці виконують роботу самостійно.
Варіант другий: учні/учениці складають висловлювання на основі диференційованого
підходу (для початкового рівня пропонуються докладні допоміжні матеріали, для
середнього (допоміжні матеріали загального характеру), а для одержання балів
достатнього і високого рівнів необхідно написати переказ чи твір самостійно.
3. Перевірка здатності говорити (усно переказувати чи створювати текст) здійснюється
індивідуально: учитель пропонує певне завдання (переказати зміст матеріалу докладно,
стисло, вибірково; самостійно створити висловлювання на відповідну тему) і дає учневі/
учениці час на підготовку.

Оцінювання усного переказу/твору

За усне висловлювання (переказ, твір) ставлять одну оцінку – за зміст, а також якість
мовного оформлення (орієнтовно, спираючись на досвід учителя і не підраховуючи
помилок, зважаючи на технічні труднощі фіксації помилок різних типів в усному
мовленні).
ІІІ. СПРИЙМАЄ ПИСЬМОВІ ТЕКСТИ / ЧИТАННЯ
1. Читання вголос
Контрольна перевірка читання вголос здійснюється в 5-9 класах
1. Перевіряються здатність учня/учениці:
а) демонструвати певний рівень розуміння прочитаного;
б) виявляти вміння читати із достатньою швидкістю, плавно, з гарною дикцією, відповідно
до орфоепічних та інтонаційних норм;
в) виражати за допомогою темпу, тембру, гучності читання особливості змісту, стилю
тексту, авторський задум;
г) пристосовувати читання до особливостей слухачів (ступеня підготовки, зацікавленості
певною темою тощо).
2. Перевірка вміння читати вголос здійснюється індивідуально: учитель дає учневі/учениці
текст, опрацьований на попередніх уроках, деякий час на підготовку і пропонує прочитати
цей текст перед класом.
3. Матеріал для контрольного завдання: знайомий учневі/учениці текст, дібраний
відповідно до вимог програми для кожного класу; текст добирається з таким розрахунком,
щоб час його озвучення (за нормативною швидкістю) окремим/ою учнем/ученицею
дорівнював 1–2 хвилинам (для читання слід пропонувати невеликі тексти зазначених у
програмі стилів, типів і жанрів мовлення, відносно завершені уривки творів або порівняно
великий текст, розділений на частини, які читаються кількома учнями/ученицями
послідовно).
4. Одиниця контролю: озвучений учнем/ученицею текст (швидкість читання у
звичайному для усного мовлення темпі – 80–120 слів за хвилину).
 Критерії оцінювання читання вголос
Рівень Ба Характеристика читання
ли
Початковий 1 Учень/учениця читає, не зв’язуючи слова між собою
(Бали цього рівня інтонаційно, не відділяючи одне речення від іншого,
одержують учні/учениці, припускається значної кількості помилок на заміну,
які читають дуже перестановку, пропуск (складів, слів); вимовляє в
повільно, припускаються багатьох випадках слова відповідно до їх написання, а
значної кількості помилок не до норм вимови; швидкість читання в кілька
у структуруванні тексту і разів нижча за норми.
речення, прочитанні і 2 Учень/учениця читає, відриваючи окремі слова одне від
вимові слів, інтонуванні одного, не завжди відділяє одне речення від іншого;
речень) припускається помилок на заміну, перестановку,
пропуск (складів, слів); вимовляє в багатьох випадках
слова відповідно до їх написання, а не до норм вимови;
швидкість читання складає орієнтовно третину від
норми.
3 Читання характеризується певним рівнем зв’язності,
який проте ще недостатній, як і темп, що наближається
до половини норми. Допускається ще велика кількість
помилок різного характеру.
Середній 4 Учень/учениця читає, зі швидкістю, що дещо
(Бали цього рівня перевищує половину норми, поділяючи текст на
заслуговують речення, але припускається значної кількості помилок в
учні/учениці, які читають інтонуванні речень різних типів; у поділі речень на
зі швидкістю, що смислові частини, неправильно ставить логічний
наближається до норми, наголос; припускається орфоепічних помилок; читання
поділяючи текст на не досить плавне.
речення, пов’язуючи 5 Учень/учениця читає зі швидкістю, що наближається
слова в реченні між до норми, в основному правильно інтонуючи кінець
собою, але читають не речення, але припускається помилок у поділі речень на
досить плавно і виразно, смислові частини, логічному наголошуванні слів, а
припускаючись помилок в також в інтонуванні речень певної синтаксичної будови
інтонуванні, вимові тощо) (за програмою відповідного класу); припускається
орфоепічних помилок; читання не досить плавне.
6 Учень/учениця читає зі швидкістю, що відповідає
нормі, правильно інтонуючи кінець речення, логічно
наголошуючи слова, але робить окремі помилки в
поділі речень на смислові частини та в інтонуванні
речень певної синтаксичної будови (за програмою
відповідного класу); припускається орфоепічних
помилок; читання не досить плавне.
Достатній 7 Учень/учениця читає зі швидкістю в межах норми, у
(Бали цього рівня цілому плавно, правильно інтонуючи речення певної
заслуговують синтаксичної будови (за програмою відповідного
учні/учениці, які читають класу), роблячи логічні наголоси; поділ речення на
плавно, з належною смислові відрізки в цілому логічно правильний, але цей
швидкістю, правильно поділ не пристосований до особливостей слухацької
інтонують речення і аудиторії; емоційне забарвлення тексту в читанні
поділяють їх на смислові відсутнє; є орфоепічні помилки.
відрізки, але 8 Учень/учениця читає швидко, плавно, досить
припускаються певних правильно інтонуючи речення певних синтаксичних
недоліків за деякими структур, роблячи логічні наголоси; поділ речення на
критеріями(вираження смислові відрізки логічно правильний, але не завжди
авторського задуму, пристосований до особливостей слухацької аудиторії;
виконання комунікативно- темп, тембр, гучність читання не пов’язані з певним
го завдання; норм комунікативним завданням; емоційне забарвлення
орфоепії, дикції) тексту наявне, але воно не виявляє авторського задуму;
є орфоепічні помилки.
9 Учень/учениця читає швидко, плавно, правильно
інтонуючи речення різної синтаксичної будови; поділ
речення на смислові відрізки та логічне наголошування
слів правильні, але в окремих випадках темп, тембр,
гучність читання не пов’язані з відповідним
комунікативним завданням; емоційне забарвлення
недостатньо виявляє авторський задум; можуть бути
орфоепічні помилки.
Високий 10 Учень/учениця читає виразно, з гарною дикцією;
(Бали цього рівня інтонація (поділ речень на смислові частини, логічне
заслуговують наголошування слів, мелодика речень різної
учні/учениці, які синтаксичної будови), емоційне забарвлення, тембр,
читають плавно, швидко, темп, гучність читання відтворюють авторський задум,
правильно інтонують стильові характеристики тексту, але в читанні можуть
речення і поділяють їх на бути окремі недоліки(наприклад, недостатньо
смислові відрізки; добре враховано комунікативне завдання, особливості
відтворюють авторський слухацької аудиторії), незначні орфоепічні огріхи.
задум, стильові 11 Читання учня/учениці цілком відповідає усім
особливості тексту, зазначеним вище критеріям (глибоке проникнення у
розв’язують зміст прочитаного, бездоганне дотримання
комунікативне завдання; орфоепічних, інтонаційних норм, виразна передача
читають орфоепічно авторського задуму, стильових характеристик тексту,
правильно, з гарною врахування комунікативного завдання, особливостей
дикцією) слухацької аудиторії).
12 Учень/учениця читає винятково виразно, з гарною
дикцією; глибоко й тонко відтворюючи емоційне
забарвлення, авторський задум, стильові
характеристики тексту; вміло виконує комунікативне
завдання, визначене вчителем або самостійно.
2. Читання мовчки
1. Перевіряються здатність учня/учениці читати новий для них текст із належною
швидкістю, розуміти й запам’ятовувати після одного прочитування: фактичний
зміст, причинно-наслідкові зв’язки, тему і основну думку, виражально-зображувальні
засоби прочитаного твору; давати оцінку прочитаному.
2. Перевірка вміння читати мовчки здійснюється фронтально за одним із варіантів.
Варіант перший: учні/учениці читають незнайомий текст від початку до кінця, а відтак
відповідають на запитання вчителя за змістом прочитаного. Учні/учениці повинні
вислухати кожне запитання, варіанти відповідей на нього, вибрати один з них і записати
лише його номер поряд із номером запитання.
Варіант другий: учні/учениці одержують видруковані запитання та варіанти відповідей на
них і відзначають “галочкою” правильний з їхнього погляду варіант.
У 5 класі учням/ученицям пропонують 6 запитань за текстом з чотирма варіантами
відповідей.
Запитання повинні торкатися фактичного змісту тексту, його причинно-наслідкових
зв’язків, окремих мовних особливостей (переносне значення слова, виражальні засоби
мови тощо), відображених у тексті образів (якщо є), висловлення оцінки прочитаного.
3. Матеріал для контрольного завдання: невідомі учням/ученицям тексти різних стилів,
типів жанрів мовлення, що включають монологічне та діалогічне мовлення (відповідно до
вимог програми для кожного класу). Текст добирається таким чином, щоб учні, які мають
порівняно високу швидкість читання, витрачали на нього не менше 1 – 2 хвилини часу і
були завантажені роботою.

Обсяг текстів для контрольного читання мовчки

Клас Обсяг тексту для читання мовчки Швидкість читання мовчки (слів
художнього стилю інших стилів за хвилину)
5-Й 360–450 слів 300–360 слів 100 – 150
Одиниця контролю: відповіді учнів/учениць на запитання тестового характеру, складені
за текстом, що запропонований для читання, та швидкість читання.

Оцінювання читання мовчки

Оцінювання читання мовчки здійснюється за допомогою тестової перевірки: правильна
відповідь на кожне із 6 запитань оцінюється двома балами, а кожне із 12 запитань
оцінюється одним балом. Якщо учень/учениця з певних причин не виконав/ла роботу,
він/вона має пройти відповідну перевірку додатково задля того, щоб отримати
відповідний бал.
IV. ПИСЬМОВО ВЗАЄМОДІЄ ТА ВИСЛОВЛЮЄТЬСЯ / ПИСЬМО
(письмові переказ / твір / есе / диктант)
1. Перевіряється здатність учня/учениці:
а) виявляти певний рівень обізнаності з теми, що розкривається (письмово);
б) демонструвати вміння:
- будувати висловлювання певного обсягу, добираючи і впорядковуючи необхідний для
реалізації задуму матеріал (епізод із власного життєвого досвіду, прочитаний або
прослуханий текст, епізод з кінофільму, сприйнятий (побачений чи почутий) твір
мистецтва, розповідь іншої людини тощо);
- ураховувати мету спілкування, адресата мовлення;
- розкривати тему висловлювання;
- виразно відображати основну думку висловлювання, диференціюючи матеріал на
головний і другорядний;
- викладати матеріал логічно, послідовно;
- використовувати мовні засоби відповідно до комунікативного завдання, дотримуючись
норм літературної мови;
- додержувати єдності стилю;
в) виявляти своє ставлення до предмета висловлювання, розуміти можливість різних
тлумачень тієї самої проблеми;
г) виявляти певний рівень творчої діяльності, зокрема:
- трансформувати одержану інформацію, відтворюючи її докладно, стисло, вибірково,
своїми словами, змінюючи форму викладу, стиль тощо відповідно до задуму
висловлювання;
- створювати оригінальний текст певного стилю;
- аргументувати висловлені думки, переконливо спростовувати помилкові докази;
- викладати матеріал виразно, доречно, економно, виявляти багатство лексичних і
граматичних засобів.
2. Перевірка здатності письмово переказувати і створювати текст здійснюється
фронтально: учням/ученицям пропонується переказати прочитаний учителем (за
традиційною методикою або самостійно прочитаний) текст чи інший матеріал для переказу
або самостійно написати твір.
1. Переказ / переказ із творчим завданням
Матеріалом для переказу (усного/письмового) можуть бути: текст, що читається вчителем,
або попередньо опрацьований текст; самостійно прочитаний матеріал з газети, журналу,
епізод кінофільму чи телепередачі, розповідь іншої людини про певні події, народні звичаї
тощо. Якщо пишеться переказ із творчим завданням, учням/ученицям пропонується, окрім
того, також завдання, що передбачає написання творчої роботи, обов’язково
пов’язаної із змістом переказу.

Клас 5-й
Обсяг тексту для переказу 100–150 слів
Обсяг творчого завдання до переказу, виконаного письмово 0,3–0,5 сторінок
Обсяг тексту для стислого чи вибіркового переказу має бути у 1,5– 2 рази більшим за
обсяг тексту для докладного переказу. Якщо для контрольної роботи використовуються
інші джерела, то матеріал добирається так, щоб обсяг переказу міг бути в межах
пропонованих для певного класу норм.
Тривалість звучання усного переказу – 3– 5 хвилин.
2. Твір
Матеріалом для твору (усного/письмового) можуть бути: тема, сформульована на
основі попередньо обговореної проблеми, життєвої ситуації, прочитаного та
проаналізованого художнього твору; а також пропоновані для окремих учнів/учениць
допоміжні матеріали (якщо обирається варіант диференційованого підходу до
оцінювання).
Обсяг письмового твору з української мови
Клас 5-й
Кількість сторінок 0,5–1,0
3. Есе
Есе (есей) – самостійна творча письмова робота, ознакою якої є особистісний
характер сприймання проблеми та її осмислення, невеликий обсяг, вільна композиція,
невимушеність та емоційність викладу.
Види есе: вільне і формальне
Вільне Формальне
 Ознаки: Ознаки:
невеликий обсяг (7-10 речень); обсяг 120-200 слів
довільна форма і стиль викладу зі логічна організація структури:
збереженням структурованості наявність відповідних компонентів (тези, аргументи,
тексту (вступ, основна частина, приклади, оцінювальні судження, висновки);
висновок); ґрунтовність викладу;
наявність позиції автора. наявність позиції автора.
Вільне есе обмежене в часі (5 – 10 і 10 – 15 хв). До нього доцільно вдаватися на кожному
уроці й на різних етапах його: цілевизначення, закріплення, рефлексії тощо. Для написання
формального есе виділяють більше часу: від 20 до 45 хвилин.
Види формального есе:
інформаційне (есе-розповідь, есе-визначення, есе-опис); критичне;есе-дослідження
(порівняльне есе, есе-протиставлення, есе причини-наслідку, есе-аналіз).
Вимоги до формального есе
1. Обсяг – 1 – 2 сторінки тексту (120-200 слів).
2. Есе повинно сприйматися як цілісний твір, ідея якого зрозуміла й чітка.
3. Кожен абзац есе розкриває одну думку.
4. Необхідно писати стисло і ясно. Есе не повинно містити нічого зайвого, має нести лише
інформацію, необхідну для розкриття ідеї есе, власної позиції автора.
5. Есе має відрізнятися чіткою композиційною побудовою, бути логічним за структурою. В
есе, як і в будь-якому творі, повинна простежуватися внутрішня логіка, що визначається, з
одного боку, авторським підходом до питання, яке обговорюється, а з іншого – самим
питанням. Необхідно уникати різких стрибків від однієї ідеї до іншої, думка має
розкриватися послідовно.
6. Есе повинно засвідчити, що його автор знає й осмислено застосовує теоретичні поняття,
терміни, узагальнення, ідеї.
7. Есе повинно містити переконливе аргументування порушеної проблеми.
Структура есе
Есе складається з таких частин – вступ, основна частина, висновок.
Вступ – обґрунтування вибору теми есе.
Основна частина – теоретичні основи обраної проблеми й виклад основного питання. Ця
частина припускає розвиток аргументації й аналізу, а також обґрунтування їх, виходячи з
наявних даних, інших аргументів і позицій.
Висновок – узагальнення й аргументовані висновки до теми, підсумовує есе або ще раз
вносить пояснення, підкріплює зміст і значення викладеного в основній частині.
Критерії оцінювання письмових переказів / творів / есе
Мовне оформлення
орфографічн лексичні,
Ба Змістові
Рівні навчальних досягнень учнів і граматичні
ли помилки
пунктуаційн стилістичн
і помилки і
Початковий рівень
Побудованому учнем/ученицею тексту бракує
1. 15-16 13 і Окремі
зв’язності й цілісності, урізноманітнення потребує речення
і більше більше
лексичне та граматичне оформлення роботи
2. Побудоване учнем/ученицею висловлювання 13-14 12 Окремі
характеризується фрагментарністю, думки фрагмен
ти
викладаються на елементарному рівні; потребує
збагачення й урізноманітнення лексика і
 граматична будова мовлення
Учневі/учениці слід працювати над виробленням
умінь послідовніше й чіткіше викладати власні
3. думки, дотримуватися змістової та стилістичної Менше ½
11-12 11 норми
єдності висловлювання, потребує збагачення та
урізноманітнення лексика й граматична будова
висловлювання
Середній рівень
Висловлювання учня/учениці за обсягом складає
дещо більше половини від норми і
характеризується певною завершеністю,
4. зв’язністю; розкриття теми має бути повнішим,
9-10 9 7
ґрунтовнішим і послідовнішим; чіткіше мають
розрізнюватися основна та другорядна інформація;
потребує урізноманітнення добір слів, більше має
використовуватися авторська лексика
За обсягом робота учня/учениці наближається до
норми, загалом є завершеною, тему значною мірою
5. розкрито, проте вона потребує глибшого
7-8 8 6
висвітлення, має бути увиразнена основна думка,
посилена єдність стилю, мовне оформлення
різноманітнішим
За обсягом висловлювання учня/учениці сягає
норми, його тема розкривається, виклад загалом
6. зв’язний, але учневі ще слід працювати над
5-6 7 5
умінням самостійно формулювати судження,
належно їх аргументувати, точніше добирати слова
й синтаксичні конструкції
Достатній рівень
7. Учень/учениця самостійно створює достатньо
повний, зв’язний, з елементами самостійних
суджень текст, вдало добирає лексичні засоби, але
4 6 4
ще має вдосконалювати вміння чітко висвітлювати
тему, послідовно її викладати, належно
аргументувати основну думку
8. Учень/учениця самостійно будує достатньо повне,
осмислене висловлювання, загалом ґрунтовно
висвітлює тему, добирає переконливі аргументи на
3 5 3
їх користь, проте ще має працювати над
урізноманітненням словника, граматичного та
стилістичного оформлення роботи
9. Учень/учениця самостійно будує послідовний,
повний, логічно викладений текст; загалом
розкриває тему, висловлює основну думку; вдало 1+1
4 2
добирає лексичні засоби, проте ще має працювати (негруба)
над умінням виразно висловлювати власну позицію
і належно її аргументувати
Високий рівень
10. Учень/учениця самостійно будує послідовний, 1 3 1
 повний текст, ураховує комунікативне завдання,
висловлює власну думку, певним чином
аргументує різні погляди на проблему, робота
відзначається багатством словника, граматичною
правильністю, дотриманням стильової єдності й
виразності тексту
Учень/учениця самостійно будує послідовний,
повний текст, ураховує комунікативне завдання;
аргументовано, чітко висловлює власну думку,
зіставляє її з думками інших, уміє пов’язати
обговорюваний предмет із власним життєвим
11. 1
досвідом, добирає переконливі докази для 2 -
(негруба)
обґрунтування тієї чи іншої позиції з огляду на
необхідність розв’язувати певні життєві проблеми;
робота відзначається багатством словника,
точністю слововживання, стилістичною єдністю,
граматичною різноманітністю
Учень/учениця самостійно створює яскраве,
оригінальне за думкою та оформленням
висловлювання відповідно до мовленнєвої
ситуації; повно, вичерпно висвітлює тему; аналізує
різні погляди на той самий предмет, добирає
12.
переконливі аргументи на користь тієї чи іншої - 1 -
позиції, використовує набуту з різних джерел
інформацію для розв’язання певних життєвих
проблем; робота відзначається багатством
слововживання, граматичною правильністю та
різноманітністю, стилістичною довершеністю
Мовне оформлення перевірки письмових робіт
За письмове мовлення виставляють одну оцінку: на основі підрахунку допущених
недоліків за зміст і помилок за мовне оформлення, ураховуючи їх співвідношення.
Оцінюючи письмові роботи (перекази, твори), враховують наявність:
1) орфографічних та пунктуаційних помилок, які підраховуються сумарно, без
диференціації (перша позиція);
2) лексичних, граматичних і стилістичних помилок (друга позиція).
Загальну оцінку за мовне оформлення (МО) виводять таким чином: до бала
за орфографію та пунктуацію додають бал, якого заслуговує робота за кількістю
лексичних, граматичних і стилістичних помилок, одержана сума ділиться на 2:
4 5
МО: (7 + 8): 2 = 8 балів
І +V — Л+Г+С
Під час виведення єдиної оцінки за письмову роботу до кількості балів, набраних
за зміст переказу чи твору, додається кількість балів за мовне оформлення і їхня
сума ділиться на 2.
При цьому, якщо частка не є цілим числом, вона закруглюється в бік більшого
числа.
Остаточний вигляд запису:
З — 4: 7 балів
МО — 4 – 5: 8 балів (7+8): 2 = 8 балів
Це означає, що учнівська робота має чотири змістові помилки (за зміст – 7 балів) і дев’ять
помилок у мовному оформленні: чотири орфографічні та пунктуаційні (сумарно) помилки,
п’ять лексичних, граматичних і стилістичних (сумарно) помилок (за мовне оформлення – 8
балів). Сума цих балів ділиться на 2, і оскільки частка не є цілим числом (15 : 2 = 7,5), то
вона заокруглюється в бік більшого числа (8 балів).
Під час проведення уроків навчальних переказів/творів рекомендується на розсуд
учителя здійснювати вибірково перевірку певного виду діяльності. Проте під час перевірки
зошитів оцінюються всі письмові навчальні перекази/твори, що й враховується під час
виставлення оцінки за ведення зошита.
4. Диктант. Оцінювання правописних (орфографічних і пунктуаційних)
умінь учнів/учениць
Основною формою перевірки орфографічної та пунктуаційної грамотності є
контрольний текстовий диктант.
1. Перевірці підлягають уміння правильно писати слова на вивчені орфографічні
правила і словникові слова, визначені для запам’ятовування; ставити розділові знаки
відповідно до опрацьованих правил пунктуації; належним чином оформляти роботу.
Перевірка здійснюється фронтально за традиційною методикою.
2. Для контрольного текстового диктанту використовуються тексти, в яких кожне з
опрацьованих протягом семестру правил орфографії та/чи пунктуації були представлені 3–
5 прикладами.
Обсяг диктанту
Клас 5-й
Кількість слів у тексті 90–100
Примітка. У визначенні кількості слів у диктанті враховують як самостійні, так і службові
слова.
Критерії оцінювання диктанту
Рівні Початковий Середній Достатній Високий
Бали 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Кількість 15–16 1+1 1
13– 11– 9– 7–
помилок і біль- 5–6 4 3 (негру- 1 (негру- -
14 12 10 8
ше ба) ба)
Особливості оцінювання диктанту
1. Орфографічні та пунктуаційні помилки оцінюються однаково;
2. Виправляються, але не враховуються такі орфографічні і пунктуаційні помилки:
а) на правила, які не включені до шкільної програми;
б) на ще не вивчені правила;
в) у словах з написаннями, що не перевіряються, над якими не проводилась спеціальна
робота;
г) у передачі так званої авторської пунктуації.
3. Повторювані помилки ( помилка у тому самому слові, яке повторюється в диктанті
кілька разів), уважається однією помилкою .
4. Однотипні (помилки на те само правило), але в різних словах вважаються різними
помилками.
5. Розрізняють грубі і негрубі помилки; зокрема, до негрубих відносяться такі:
а) у винятках з усіх правил;
б) у написанні великої букви в складних власних найменуваннях;
в) у випадках написання разом і окремо префіксів у прислівниках, утворених від іменників
з прийменниками;
г) у випадках, коли замість одного знаку поставлений інший;
д) у випадках, що вимагають розрізнення не і ні (у сполученнях не хто інший, як....; не що
інше, як...; ніхто інший не...; ніщо інше не...);
е) у пропуску одного із сполучуваних розділових знаків або в порушенні їх послідовності;
є) у заміні українських букв російськими.
6. П’ять виправлень (неправильне написання на правильне) прирівнюються до однієї
помилки.

Додаток 1
до методичних рекомендацій
щодо оцінювання
навчальних досягнень учнів
5-6 класів, які здобувають
освіту відповідно до нового
Державного стандарту
базової середньої освіти

_____________________________________________________________________________
(назва закладу загальної середньої освіти)

СВІДОЦТВО ДОСЯГНЕНЬ
учня / учениці ______ класу
_____________________________________________________________________
(прізвище та ім’я учня / учениці)
_______________ навч. рік

Характеристика навчальної діяльності (загальні показники)

Назва Стан сформованості
(сформовано / формується)
виявляє інтерес до навчання
виявляє розуміння прочитаного
висловлює власну думку
критично та системно мислить
логічно обґрунтовує власну позицію
діє творчо
виявляє ініціативу в процесі навчання
конструктивно керує емоціями
оцінює ризики
самостійно приймає рішення
розв’язує проблеми
співпрацює з іншими
Характеристика результатів навчальної діяльності з навчального предмета
«Українська мова»
Результати навчання Рівень досягнення результатів
навчання
І семестр ІІ семестр Рік
Сприймає усну інформацію на слух / Аудіювання
Усно взаємодіє та висловлюється / Говоріння
Сприймає письмові тексти / Читання
Письмово взаємодіє та висловлюється / Письмо
Загальна оцінка результатів навчання**

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

1. «Про освіту» Закон України (Прийняття від 05.09.2017. Набрання чинності 28.09.2017)
[Електронний ресурс] – Режим доступу: https://osvita.ua/legislation/law/2231/
2. «Про повну загальну середню освіту» Закон України (16 січня 2020 р) [Електронний
ресурс] – Режим доступу: https://osvita.ua/legislation/law/2232/
3. Державний стандарт базової середньої освіти. Постанова КМУ № 898 від 30.09.2020 р.
[Електронний ресурс] – Режим доступу: https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/76886/
4. Типова освітня програма для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти (Наказ МОН
від 19.02.2021 р. № 235[Електронний ресурс] – Режим доступу:
https://imzo.gov.ua/2021/02/22/nakaz-mon-vid-19-02-2021-235-pro-zatverdzhennia-typovoi-
osvitn-oi-prohramy-dlia-5-9-klasiv-zakladiv-zahal-noi-seredn-oi-osvity/
5. Модельні навчальні програми для 5-9 класів нової української школи [Електронний
ресурс] – Режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-
programi/modelni-navchalni-programi-dlya-5-9-klasiv-novoyi-ukrayinskoyi-shkoli-
zaprovadzhuyutsya-poetapno-z-2022-roku?
fbclid=IwAR0Su0XZPqxv3Rp0dsyWvSEg3V7nV5NoRkq8qpUgeJD636tTFRtDHre69Hg
6. Новий освітній стандарт для 5-9 класів – що це за документ і що він змінює
[Електронний ресурс] – Режим доступу: https://nus.org.ua/questions/novyj-osvitnij-standart-
dlya-5-9-klasiv-shho-tse-za-dokument-i-shho-vin-zminyuye/
7. Методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу в першому (адаптивному)
циклі / 5 класах закладів загальної середньої освіти за Державним стандартом базової
середньої освіти в умовах реалізації концепції НУШ (МОН України №4.5/2303-21 від
06.08.2021) [Електронний ресурс] – Режим доступу:
https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/83419/
9. Методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які
здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти.
Наказ МОН № 289 від 01.04.2022 року [Електронний ресурс] – Режим доступу:
https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/86195/

10. Гнаткович Т., Котусенко О., Опачко О. Дорожня карта вчителя мовно-літературної
галузі: інструментарії оцінювання (для 5 та 6–11 класів закладів загальної середньої
освіти). – Ужгород, 2022. – 46 с.
11. Корисні онлайн-інструменти. Організація дистанційного навчання [Електронний
ресурс] – Режим доступу:
https://sites.google.com/view/coach-portfolio/%D1%86%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE
%D0%B2%D0%B0-%D0%BB%D0%B0%D0%B1%D0%BE
%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F/%D0%BA%D0%BE
%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D1%96-%D0%BE%D0%BD%D0%BB
%D0%B0%D0%B9%D0%BD-%D1%96%D0%BD
%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8?
fbclid=IwAR2rha63QV60N--lEg2iHH20Hc2lBui0Z7JP0qMoqmUW380XD_3Vt-vVGJo
12. Типи та структура уроків для початкової школи [Електронний ресурс] – Режим
доступу: https://pu.org.ua/Uroki.html