Professional Documents
Culture Documents
Комунальний заклад «Іваничівська ЗОШ I-III ступенів №2 Імені Юрія Лелюкова»
Комунальний заклад «Іваничівська ЗОШ I-III ступенів №2 Імені Юрія Лелюкова»
Етапи «Ґронування» :
Іменник 1
Прикметник 2
Дієслово 3
Фраза 4
Синонім 1
Сенкан
8
На уроках читання учні з моєю допомогою часто складають сенкани.
Ось деякі з них:
1. Іменник.
2. Власний, загальний.
3. Називає, відповідає, виступає.
4. Означає назву предмета.
5. Частина мови.
1. Сонце.
2. Гаряче, яскраве.
3. Світить, гріє, пестить.
4. Без сонця неможливе життя.
5. Світило.
1. Дощ.
2. Весняний, довгожданий.
3. Йде, ллє, падає.
4. Усе живе потребує дощу.
5. Опади.
Метод «Прес»
(Учні вчаться дискутувати, аргументувати свої думки)
Учням необхідно роздати матеріали, в яких зазначені чотири етапи методу
«Прес»:
Позиція: «Я вважаю, що…»;
Обгрунтування: «Тому що…»;
Приклад: «…наприклад…»;
Висновки: «Отже (тому) я вважаю…»
9
Ефективно впроваджую на уроках математики у роботі над задачами.
Наприклад. У садочку росло 7 груш, а яблунь на 2 більше. Скільки яблунь росло
у садочку?
1-й учень. Я вважаю, що ця задача розв'язується за допомогою дії додавання:
7 + 2 =9
2-й учень. Ми додаємо, тому що в умові сказано: «Яблунь на 2 більше».
3-й учень. Наприклад, Маринка намалювала 4 трикутники, а кружечків на 2
більше.
Скільки кружечків намалювала Маринка?
4-й учень. Отже, якщо в умові задачі сказано: «На стільки більше від якогось
числа», ми додаємо.
Метод «Прес» можна запропонувати до будь-якої проблеми за умови
дотримання чотирьох етапів.
Методика «Кубування»
Кубування є методом навчання, який полегшує розгляд різних сторін теми. Цей
підхід передбачає використання кубика із написанням на кожній грані вказівки
щодо напряму мислення або письма.
Наприклад, можливі такі вказівки на гранях:
1.Описати це (колір, форму, розміри).
2.Порівняти це ( На що це схоже? Від чого це відрізняється?).
3.Встановити асоціації (Про що це вас змушує думати? Що спадає на думку у
зв’язку з цим?).
4.Проаналізувати це (Скажіть, яким чином це зроблено? Ви це знаєте? Ви
можете це вигадати?)
5.Знайти застосування цьому (Яким чином це може бути застосовано?.
6.Запропонувати аргументи «за» або «проти» цього (Займіть певну позицію,
використовуйте повний діапазон аргументів від логічних до безглуздих).
Наприклад, діти на уроці розвитку зв’язного мовлення писали твір на тему
«Зимовий настрій». Я використала метод «Кубування», взявши за основу слово
«сніг».
10
До третьої грані куба я застосувала метод «Асоціативний кущ».
Всі асоціації записала на дошці.
Слово
Лексичне
значення слова
Синоніми
Антоніми
Приказка
Прислів’я
11
Числа: 24, 48
Третину від
числа
У 2 рази
більше
На 19 На 18
менше Зменшити більше
двічі
У 8 разів
менше
Методика « Передбачення»
Пропонує передбачення:
за прислів’ями;
за загадками;
за твердженням;
за ключовими словами, тощо.
2. Читання II частини.
Взаємні запитання по її змісту.
Запитання учителя.
- Чому Вітя віддав записку вчителеві?
- Що змусило вас так думати?
- Як будуть розвиватися події дальше?
3. Читання III частини.
Взаємні запитання по її змісту.
Запитання учителя.
- Чому Вітя почервонів?
- Чому в класі запанувала тишина?
- Чому в поглядах дітей він побачив подив і обурення?
4. Читання IV частини.
Взаємні запитання по її змісту.
Запитання учителя.
- Чиє передбачення справдилось?
Методика «Джигсоу – 2»
20
У цьому випадку вчителька текст не поділяє на частини.
Кожній експертній групі дає низку питань, на які вона готує відповідь.
Потім учні повертаються до своїх постійних груп та ознайомлюють
товаришів із відповідями на свої питання.
Отже текст сприймається в цілому, але робота йде за частинами.
Цю методику я застосовую на уроках читання. Наприклад:
Методика «Дискусія»
- Отже, щодо вчинку Олександри виникло дві думки, два твердження. Діти
об’єдналися в дві групи: ті, хто – «за», і ті, хто – «проти».
Кожній групі відвела місце. Кожна група доводила свою думку, добирала
конкретні докази.
Методика «Кутки».
- Як би ви вчинили на місці Олександри?
1 група.
Попросили б хліба.
1) Тому, що дуже хочеться їсти.
2) Людина ж не останнє мені віддає, вона ділиться.
Якщо я не попрошу, не поїм, то у мене буде боліти голова і шлунок, і я не зможу
добре працювати на уроці.
2 група
Не попросили б.
1) Тому що у того, у кого просять, немає свого, воно куплене на зароблені
гроші.
2) Якщо ти будеш просити і тобі весь час будуть давати, то звикнеш до
легкого життя! А потім сам не захочеш заробляти.
3) Я не попросив би, тому що мені соромно. Краще бути голодним.
4) Люди будуть вважати тебе попрошайкою.
5)Це некрасиво — просити!
Відповіді-міркування дітей.
«Понятійна таблиця»
Місце Спосіб На
проживання пересування Живлення кого
схожі
Кит небо земля вода літає плаває бігає риба м’ясо все
Кінь
Орел
Метод «Доміно»
« Діаграма Венна »
Технологія «Карусель»
Художня праця
Тема. Елементи театрального мистецтва. Декорації. Перед виконанням
самостійної практичної роботи учням запропонувала зробити словесне
образотворення персонажів казки «Колобок».
1 група: створити усний образ колобка,
2 група: образ ведмедя;
3 група: образ лисички;
4 група: образ зайчика.
Словесне образотворення діти підсилили пантомімою. Учні імітували вдачу
персонажів. Наприкінці уроку групи учнів змагалися за кращу інсценізацію і
декорацію казки «Колобок».
26
Читання
Можна запропонувати учням інсценізацію діалогу, казки або уривка оповідання.
Наприклад: 1-й клас. Платон Воронько «Кошеня».
1група - працювала над словами автора;
2 група - над словами баранця;
3 група - над словами кошеняти.
Після цього кожна група виділила представника, який брав участь в
інсценізації вірша перед класом.
Позакласне читання
Тема. Добро. Оповідання В.Сухомлинсьного «Як їжачиха приголубила своїх
їжаченят».
Після обговорення прочитаного вдома оповідання, вибіркового читання,
читання за логічно завершеними частинами, аналізу поведінки героїв провела
роботу в групах. Для цього клас поділила на 5 груп: мовознавці, редактори,
художники-ілюстратори, казкарі, артисти.
Дала завдання кожній групі.
Мовознавцям:
- Користуючись «Словником школярика», пояснити значення слів «льон»,
«пожива».
- У яких місцях у тексті розповідь заспокійлива, стурбована, жаліслива, образлива?
Зачитайте.
Редакторам:
- Як можна переінакшити заголовок?
- Перебудуйте оповідання так, щоб зайчик став добрим.
Художникам-ілюстраторам:
- До яких слів подано ілюстрацію в підручнику? Зачитайте.
- Намалюйте свою ілюстрацію. Попросіть своїх однокласників
відгадати, яких слів вона стосується.
Казкарям:
- Пригадайте, які казки про їжачка або зайчика ви знаєте.
27
- Складіть коротеньку казку про їжачка та
зайчика.
Артистам:
- Подумайте, яку роль ви могли б виконати.
- Розіграйте оповідання за ролями.
Після завершення роботи кожна група мала можливість виступити перед
класом.
Саме в шкільні роки учні адаптуються до тих видів і форм діяльності, в яких їм
доведеться брати участь у дорослому житті. І цей процес відбувається за умов
комунікативно – діяльнісного підходу до навчання.
Я широко реалізовую особливі комунікативні завдання.
Комунікативні вправи виконують декілька функцій:
1. Навчальну – розвиток уміння сприймати інформацію різної модальності.
2 Релаксаційну – усунення емоційного напруження, створення сприятливої
атмосфери на заняттях.
3. Розвивальну – гармонійний розвиток особистісних якостей.
4.Виховну – психотренінг і психокорекція в ігрових моделях життєвих
ситуацій.
Комунікативна діяльність допомагає мені зробити клас інтерактивною
групою, де учні почуваються впевнено, висловлюючи свої погляди та думки. В
результаті створюється стимулююча, творча атмосфера.
Багато видів діяльності використовую на етапах підбиття підсумків, а також як
розминку під час ранкової зустрічі.
Одним з видів комунікативної діяльності є «розминка». Я використовую її
для того, щоб:
- фізично об’єднати учнів;
«Уяви себе»
Діти намагаються уявити себе на місці якогось предмета: маленького куща,
легенької хмарки, першого проліска, весняної бруньки. Перевтілюючись в
образ, відповідають на питання:
- Що бачиш навкруги? Що чуєш?
- З ким дружбу ведеш? Кого боїшся?
- Про що ти мрієш? Що любиш?
1. Я – (рослинка)
2. Бачу навкруги…Чую…
3. Дружу з …Боюся…
4. Мрію …Люблю…
1. Я – берізка.
2. Бачу навкруги багато моїх сестер. Чую щебетання птахів, шум вітру.
3. Дружу з берізкою, яка росте поруч. Боюся людей, які пробивають в мені
отвори і з мене витікає сік.
4. Мрію жити довго-довго і очищати повітря для всього живого. Люблю
літо, сонечко, дощик.
1. Я-пролісок.
2. Бачу навкруги струмочки талого снігу. Чую дзюрчання струмків.
3. Дружу з іншими пролісками. Боюся не опинитися у вазі.
29
4. Мрію дарувати красу і ще довго милувати погляди людей. Люблю сонечко
і весну.
1. Я - листочок дуба.
2. Бачу навкруги ліс, різні рослини і тварини, свого татуся-дуба і братиків-
листочків. Чую як шумить ліс, співають пташки, шелестять листочки
на дубі.
3. Дружу з жолудем, що росте поруч. Боюся зірватися і впасти на землю.
4. Мрію бути завжди зеленим і ніколи не опадати. Люблю, коли дощик
обливає мене, коли теплий вітерець похитує гілочку, на якій я росту.
1. Я - весняна брунька.
2. Бачу, як тане сніг, як прилітають птахи, як починає зеленити трава.
Чую дзюрчання струмків талого снігу, щебетання птахів.
3. Дружу з сонечком. Воно мене гріє. Боюся морозів. Від них я можу
загинути.
1. Я - маленький кущик.
2. Бачу навкруги великі дерева, кущі, зелені трави, квіти. Я у лісі. Чую
шелестіння листочків, стукіт дятла, кування зозулі.
3. Дружу з зайчиком, який ховається під моїми гілочками. Боюся хлопчиків,
які ламають мої гілочки задля забави.
4. Мрію вирости гарним кущем зі смачними ягодами. Люблю теплий дощик,
лагідне сонечко.
«Додай речення»
Мені весело, коли… . Я люблю… . Я хочу… . Мені сумно, коли… .
Мені соромно, коли… . Мені цікаво, коли… . Мені боляче, коли…
«Кому і за що»
Діти по черзі передають іграшку чи квітку і кажуть, кому і за що дарують її.
Наприклад: «Я хочу передати цю квітку Тетянці за те, що вона першою
відгадала загадку на уроці. Я хочу передати цю квітку Миколці за те, що він
гарно грає на скрипці.»
«Логічний ланцюжок»
30
Перший, хто починає ланцюжок, називає будь-яке слово, другий додає своє
слово і пояснює, як воно пов’язане з першим.
Наприклад, виделка – тарілка (щоб снідати) – ваза (теж зроблена з фарфору) –
вода (наливають у вазу) – ріка (тече вода) – літо (добре влітку на річці) тощо.
«Добре-погано»
Ця вправа навчає бачити протиріччя в предметах, явищах. Клас поділяється на
дві команди «Добре» і «Погано». Наприклад, аналізується слово дощ.
Добре, що пішов дощ. Це означає прихід весни.
Погано, що він холодний.
Добре, що дощ змиває пил з вулиць.
Погано, що розмокне земля.
Добре, що почне рости травичка.
Погано, що не йдеш на прогулянку.
«Навпаки»
Діти працюють в групах чи парах. Називають слова: явища, дії, предмети, їх
ознаки, протилежні за значенням (антонімічні пари).
Наприклад: глибоко-мілко, ніч-день, білий-чорний тощо.
«Хто більше?»
Діти поділяються на команди. За 1-2 хвилини необхідно записати якнайбільше
назв предметів, які є в приміщенні.
«Опиши навпаки»
Учитель показує сюжетний малюнок, а групи учнів описують його, змінюючи
основні предмети, їх ознаки, дії, явища на протилежні.
«Група слів»
Ведучий пропонує групи слів (за кількістю команд), які необхідно використати
при побудові зв’язного тексту. Багато з них, на перший погляд, ніяк не
пов’язані за змістом, але їх необхідно об’єднати у невеликий текст.
Наприклад:
- хлопчик, дерево, олівець, ведмідь, озеро;
31
- хмарка, береза, зайчисько, мотузка, мисливець;
- річка, сонечко, зірки, посмішка, багаття;
- листя, осінь, джерельце, турпохід.
«Ситуація»
Я називаю нескладну ситуацію. Діти повинні придумати причини її
виникнення, а також розвинути ситуацію далі. Щоб показати її наслідки.
Наприклад:
- учень запізнився до школи;
- дівчинка загубила бібліотечну книгу;
- хлопчик не виконав домашнього завдання.
«Хто це»
Мета цієї гри – навчити учнів за допомогою асоціацій діагностувати характери
своїх товаришів, а також нетрадиційним шляхом висловлювати своє ставлення
до них.
Ведучий задумує когось з учнів, не називаючи його імені. Всі інші за
допомогою питань і відповідей ведучого з’ясовують кого саме він задумав.
Кожен має право на одне пряме питання. Наприклад: «Це Олена?». На початку
в ролі ведучого виступає учитель.
«Дзеркало»
Ця вправа розвиває спостережливість. Ведучий показує різноманітні рухи, а
діти, що виконують роль «дзеркала», повинні їх точно повторити.
«Знайди схожий предмет»
Учитель називає будь-який предмет. Учням необхідно знайти і назвати якомога
більше предметів, які схожі з ним за різними ознаками (форма, колір, розмір,
матеріал, властивості).
«Скажи своїми словами»
Ведучий називає нескладну фразу. Кожна група повинна передати її зміст
іншими словами.
«Ми – фантазери»
Це вправа для розвитку уяви. Діти об’єднуються в пари, групи, фантазують на
запропоновані вчителем теми; по черзі презентують свої роботи.
32
Наприклад:
уявіть, що корови мають крила і придумайте, як пасти таких
корів; збирати їх для доїння; запобігти зіткненню корів з
літаками.
уявіть, що було б, якби до телецентру для участі в дитячій
телепередачі зайшов крокодил;
1 Вступ 2