Цікаві ідеї з рефлексії

Чим більше людина знає про те, що вже зроблено,

тим більше в його силах зрозуміти,що потрібно робити далі.
Б. Дізраелі.

1. Проблема і актуальність дослідження.Перед школою стоять нові

виклики сьогодення. Учень, щоб бути успішним,самостійним,
відповідальним, гнучким, вміти вчитися, окрім певної суми знань, умінь,
навичок, повинен оволодіти вмінням самостійно планувати, аналізувати,
контролювати свою діяльність, самостійно ставити перед собою нові
навчальні завдання і вирішувати їх.
А вчитель, повинен відповідним чином організувати навчальну діяльність,
створити умови для перетворення дитини в суб'єкта, зацікавленого в
самовдосконаленні і здатного до дії.
Кожен здобувач освіти повинен розуміти для чого він іде до школи і з
яким багажем знань він іде зі школи, для чого йому ці знання, уміння і
навички і де він їх застосує, іншими словами рефлексувати, осмислювати,
систематизувати. Рефлексія головним чином пов’язана з актуалізацією
проблеми усвідомлення свого «Я» та пошуку себе в житті,розвитку
особистісних якостей необхідних для самореалізації, самоствердження
компетентної особистості.
Діти поступово у співпраці з педагогом мають оволодівати уміннями
самооцінки й самоконтролю, тобто ставати суб’єктами учіння.
Можна стверджувати, що рефлексія та мотивація – обрамлення кожного
уроку. Рефлексійно - оцінний етап тісно пов'язаний з мотиваційним етапом
та самим процесом учіння. Роботу з підведення підсумків необхідно
організувати так, щоб учні змогли пережити почуття емоційного задоволення
від зробленого, радість перемоги над подоланими труднощами, щастя
пізнання нового, цікавого. Це призведе до виникнення потреб у творчості, у
наполегливості самостійного навчання, тобто до появи позитивної стійкої
мотивації навчальної діяльності.
В початковій школі на зміну бальному оцінюванню прийшло
формувальне, яке базується на самоусвідомленні себе як суб’єкта учіння,
здобувача освіти. Елементом формувального оцінювання є рефлексія. Серед
методичних рекомендації щодо формувального оцінювання учнів 1 класу в
пункті 4. «Забезпечення можливості й уміння учнів аналізувати власну
діяльність (рефлексія)» сказано, що у процесі навчання першокласників
важливе значення має становлення елементів рефлексії, спрямованих на
спостереження своїх дій та дій однокласників, осмислення своїх суджень,
дій, учинків з огляду на їх відповідність меті діяльності, оскільки початкові
навички рефлексії як особистісного новоутворення у повному обсязі мають
сформуватися тільки наприкінці молодшого шкільного віку.
Велику роль в самоусвідомленні грає самооцінювання. В початковій школі
воно лише формується, використовуючи різні методики. Самооцінювання
може здійснюватися на різних етапах навчальної діяльності – як на етапі
планування виконання навчального завдання (вироблення критеріїв оцінки),
так і по завершенню його виконання (оцінка учнем власної роботи за
виробленими критеріями).
2. Що таке рефлексія? Чи потрібна рефлексія на уроці?

Рефле́ксія (від лат. reflexio — «повертаюся назад») — філософський метод,

за якого об'єктом пізнання може бути сам спосіб пізнання (гносеологія) чи
знання, думка, вчинок (епістемологія).[5]
Рефлексія – reflexion (лат reflexio – відображення) – процес самопізнання,
самоаналізу, споглядання і розуміння власного внутрішнього світу, а також
сприйняття і розуміння психічного стану, можливого перебігу думок іншої
людини у спілкуванні, усвідомлення того, як партнер сприймає та оцінює
співрозмовника.[8]
Педагогічна рефлексія:
“Рефлексія – це навичка, яка дозволяє не тільки контролювати спрямованість
уваги, а й усвідомлювати власні думки, відчуття і загальний стан. Завдяки
рефлексії людина має можливість спостерігати за собою збоку і бачити себе
очима людей, які її оточують. Рефлексія – це будь-які наміри особистості,
спрямовані на самоаналіз. Вони можутьпроявлятися в оцінці своїх вчинків,
думок і подій. Від того, на скільки людина освічена і вміє себе контролювати,
залежатиме глибина рефлексії”.
Цілі рефлексії на уроці наступні:
 Привчання дітей до самоконтролю;
 Розвиток навички самоменеджменту (здатності опрацьовувати власні
помилки в тій чи іншій сфері життя);
 Формування осмисленого підходу до дійсності;
 Стимуляція критичного мислення.
У дітей 6-7 років закладаються основи для самоусвідомлення і
спостереження, які виводяться на рефлексивний рівень у майбутньому. Під
час роботи в групі дитина включається у взаємодію з іншими учнями, з
метою оволодіння знаннями. В результаті комунікацій дитина набуває
особистісного та суспільного значення.
Таким чином, у шестирічному віці рефлексія не може бути
автономною, для її розвитку потрібно використовувати форми і процедури
групової рефлексії, розподілені між дорослим, групою і дитиною. Під час
навчання у 1 класі дитину орієнтують у другому рівні цілісності рефлексії на
рівні феноменологізацій: пам'ятаю, згадую, забув, хвилююсь тощо.

Форми рефлексії:
 ретроспективна (виявлення і відтворення схем, засобів, процесів, що
мали місце в минулому) – тобто осмислення;
  проспективна (виявлення і коректування схем і засобів можливої
майбутньої діяльності) – тобто проектування;
 інтроспективна (контроль, коригування або ускладнення розумових
процесів у ході реалізації діяльності) – тобто регулювання діяльності
“тут і зараз”.

Класифікація рефлексії:[1]

Класифікація Форма роботи

рефлексії
1 за змістом  усна,
 письмова
2 за формою діяльності  індивідуальна,
 групова,
 колективна
3 за способом  анкетування,
проведення  опитування,
 малюнок
4 по функціях  фізична( встиг – не встиг, легко - важко)
 сенсорна(цікаво – сумно, комфортно –
дискомфортно)
 інтелектуальна (зрозумів не зрозумів,
якітруднощівиявив)
 духовна (створював чи руйнував).

3. Етапи методики проведення рефлексії :

1. Завершуємо попередню діяльність.

2. Підводимо підсумок. Відновлюємо послідовність виконання роботи без
оцінки.(Що?)
3. Оцінюємо власні дії з огляду на їхефективність та продуктивність .
Встановлюємо причинно – наслідкові зв’язки, співставляємо,
порівнюємо, систематизуємо.
(Чому? Як? Чому відбулося?Чому цього не отримали? Що було б, якщо
б …?Чи є інша можливість? Де ще відбувалося щось подібне?).
4. усвідомлюємо себе, як суб’єкта навчання відносно усвідомлення змісту
матеріалу. (Чого я навчився? Що я зрозумів? Що потрібно
доопрацювати, виправити?).
5. Обговорення результатів рефлексії.[25]
4. Прийоми проведення рефлексії:

 рефлексія емоційного стану;

 рефлексія діяльності;
  рефлексія змісту навчального матеріалу. 
Сьогодні педагогіка розуміє рефлексію як самоаналіз діяльності та її
результатів. Розглянемо прийоми проведення рефлексії за функціональним
змістом.
Рефлексія емоційного стану та настрою проводиться традиційно на початку
уроку, завдання цього виду рефлексії обумовлене встановленням необхідного
емоційного контакту з класом. Часто цей вид рефлексії використовується і в
кінці заняття для закріплення його успішного результату. Педагог впливає на
сферу почуттів, використовуючи- картини, музику, різнокольорові картки,
зображення, що відображають спектр емоцій.
Рефлексія діяльності допомагає оптимізувати навчальний процес. Учні
усвідомлюють свій образ в процесі роботи з навчальним матеріалом (методи,
прийоми, вправи). Тобто вони самі беруть участь у підвищенні ефективності
навчального процесу. Часто використовується така рефлексія на етапі
актуалізації знань, умінь, навичок (очікувані результати). В кінці уроку
також вельми продуктивний цей вид рефлексії, він дозволяє оцінити
активність учнів на всіх етапах уроку.
Рефлексія змісту навчального матеріалу допомагає усвідомленню змісту
матеріалу. У цьому випадку використовуються різні прийоми та методи,
об’єднанні на злитті наявних знань з новими, систематизація знань, досвіду.
Якщо учитель творчо підійде до цього питання,то краще розвине свою
фантазію і матиме кращу віддачу від учнів.

ІІ. Цікаві ідеї самоаналізу

1. Рефлексія емоційного стану

Картки із зображенням обличчя, смайлики(сумного, веселого).

Показ великого пальця вверх, всторону чи вниз.

Картки із зображенням «погоди нашого уроку» – «сонечко» – мені було

цікаво, «сонечко та хмаринка» – інколи було не цікаво, «хмаринка» – було
сумно. Додаток 9.

Букет настрою. На дошці зображена ваза. Якщо сподобалось на уроці,

зрозуміло – червона квітка. Якщо не сподобалось, не зрозуміло – синя квітка.
Якщо потрібно довчити – жовта.Додаток 2.

Эмоційно-художнє оформлення. Пропонуються дві картини із зображенням

сумного та радісного пейзажу. Учням пропонується вибрати ту картину, яка
відповідає їх настрою.Додаток 18.

«Казковий герой» (фігурка з посмішкою - урок пройшов відмінно, сумна -

було нудно і нецікаво).
Острови..Ця методика підходить для довготривалих проектів. Ми ділимо
світ (ватман) на острови:
 острів«Радості»
 «Інтересу»
 «Незадоволення»
 «Задоволення»
 «Здивування»
 «Суму»
 «Розчарувань»

«Квіточка - семицвіточка», або палітра емоцій.

 Діти вибирають для себе пелюсточку, колір якої найбільш підходить до
кольору настрою, створюють загальну квітку.     
Нагадуємо, якому ж настрою відповідає який колір:
 червоний – захоплення,
 оранжевий – радість,благополуччя, творчість;
 жовтий –зрозуміло, хочеться ще інформації;
 зелений – заспокоює, все добре;
 блакитний - зрозуміло, але перенасичено;
 синий – незадоволення,сум;
 фіолетовий - тривога, напруга.

2. Рефлексія діяльності

Інтерактивна вправа «Очікування».

- Діти, чого кожен з вас очікує від уроку?
Учні рефлексують:
 я очікую, що на уроці буде цікаво…;
 я дізнаюсь про щось корисне, важливе…;
 я навчусь…;
 я допоможу…;
 будемо працювати в групах, парах…;
 цей урок навчить мене робити…;
 складати…;
 висловлювати своє ставлення до почутого….

«Коло вибору».Додаток 10.Це усвідомлений вибір способу подолання

конфліктів, які неминуче виникатимуть у школярів. Методика пропонує
декілька варіантів виходу із ситуації. 
 Обговори.
 Домовся.
 Почекай і охолонь.
 Попроси вибачення.
  Переключись на інше.
 Зупинись.
 Залиш так, як є.
 Зіграй у гру.

«Драбинка успіху».Нижня сходинка - у мене нічого не

вийшло; середня сходинка – у мене були складнощі; верхня сходинка – мені
все вдалося.
«Дерево успіху». Зелений лист –справився із завданнями, жовтий лист – не
всі завдання виконав, червоний лист – не справився.

«Калейдоскоп успішних справ».

Який крок потрібно зробити для досягнення успіху?
«Вершина успіху».Діти вказують, якими якостями успішної людини вони
оволоділи за час навчання.

«Прикрашаємо ялинку».Кульки-іграшки – це етапи уроку. На малюнок

ялинки прикріплюємо кульки з пройденими етапами уроку.

«Поїзд вражень». На дошці розташовується поїзд з вагончиками, які

символізують етапи уроку. У дітей є по два смайлики (веселий і сумний).
Кожен повинен розподілити їх по вагончиках, зазначивши, яке сподобалося
завдання і яке не сподобалось.
«Полянка».На дошці картинка з галявиною квітів - етапів уроку. Учні
прикріплюють метелики (квіти), правильно виконавши завдання.
3. Рефлексія змісту учбового матеріалу

Продовжи фразу.. Учні можуть ланцюжком висловитися про значущі для

них цінності уроку:
Сьогодні я дізнався…
Булоцікаво…
Було складно…
Я зрозумів, що…
Тепер я зможу…
Я навчився…
У мене вийшло …
Я зміг…
Менісподобалося ...
Для мене стало новим ...
Мене здивувало ...
Я придбав ...
Менізахотілося ...
Мене надихнуло ...
Я виконав завдання…
Я відчув що…
Урок дав мені для життя…
« Рюкзак, м’ясорубка, корзина». Зрозумів, доопрацюю, ці знання не
потрібні, незрозумілі.Додаток 8.

Фразеологізми, або прислів’я. Підберіть вираз, відповідний вашому

сприйняттю уроку: чув краєм вуха, ворушив мізками, рахував ворон,
натхненно слухав і т.д.

Аналіз помилок, взаємоперевірка та взаємоаналіз.

Робота в парах.
«Плюс-мінус-цікаво». Едвард де Боно з Кембріджського університету
запропонував оцінювати урок очима учня за допомогою таблиці:
Ця  вправа дозволяє вчителю поглянути на урок очами учнів, проаналізувати
його з точки зору важливості для кожного учня. Можна виконувати як усно,
так і письмово.
До графи «П» – «плюс» записуємо все, що сподобалось на уроці, що здалося
цікавим та корисним.
До графи «М» – «мінус» записуємо все що не сподобалось, здалося важким,
незрозумілим та нудним.
До графи «Ц» – «цікаво» учні записують факти, про які дізнались на уроці,
чого б ще хотілось дізнатися.

«Знаю-Хочу знати – Дізнався».

Прийом, схожий на попередній, в таблиці фіксуємо власні знання та незнання
з певної теми або про певне поняття.
У стовпчик «З» – Знаю, запишемо те, що вже знали з даної теми.
У стовпчик «Х» – Хочу, пишемо те, чого хотіли дізнатися під час уроку.
У стовпчик «Д» – Дізнався, пишемо про що дізнались під час вивчення теми.

Сенкан. Цікавий прийом рефлексії у вигляді синквейна. Можна

застосовувати як заключне завдання з вивченої теми, для уточнення.
 Перший рядок – назва теми (одне слово);
 Другий  – опис теми в двух словах;
 Третій  – рядочок описудій в рамках даної теми (три слова);
 Четвертий рядочок – фраза з чотирьох слів, яка показує відношення
доданої теми;
 П’ятий рядочок – синонім, який показує суть теми.

Прийом «Три – Два – Один». 

 У першому рядочку пишемо три факти, які були новими, цікавими,
несподіваними на уроці.
 У другому – два факти, які здалися не цікавими, не корисними, або вже
були відомі учням.
  У третьому – один факт, який хотілось би вивчити детальніше,
поглибити знання.

«Корзина ідей». Учні записують на листочках свою думку про урок, всі
листочки складають у кошик, потім вибірково вчитель зачитує думки та
колективно обговорюють відповіді. 

Робота в групах змінного складу.Учні на листочках записують дві головні,

на їхню думку, тези з уроку і діляться своїми думками у парах змінного
складу. Хто поспілкується з найбільшою кількістю учасників за ревний час.

«Зірочки».На зірочках учні записують свої досягнення на уроці, за день, за

неділю, і прикріплюють в щоденник, стенд.

«Долоньки».Під час пояснення якогось завдання учням пропонується дати

сигнал певним кольором вирізаної з цупкого паперу долоньки: білим – «все
зрозуміло» або «впораюсь самостійно», червоним – «потрібно пояснити ще
раз» або «потрібна допомога».

«Світлофор».Учитель домовляється з учнями, що вони, опрацювавши певну

тему, оберуть кольори світлофора: якщо під час виконання завдання все
зрозуміло - зелений; якщо мають якусь перешкоду чи сумнів – жовтий; якщо
не зрозуміли – червоний.
«Ліхтарик». Сигнал використовується для реагування учнями на вже
виконане завдання: на полі робочої сторінки учні малюють вертикальну
лінію («стовп» ліхтаря)й позначають на ній кружком («плафон») рівень
успішності кружок наверху означає, наприклад, що роботою задоволений,
вона – на думку дитини – виконана добре;
посередині – є сумніви, хочеться щось покращити; внизу – не задоволений
роботою, відчуває труднощі.
Рефлексійна мішень.Мішень потрібно розділити на кілька частин, секторів,
в залежності від чинників, які вас цікавлять. Чим ближче до цілі – тим
більший бал. Кожен учень може зробити чотири постріли – у кожен сектор
по одному. Сектор можна переіменувати, залежно від цілі та змісту
матеріалу.
Використання Лего.
Червоний – «Я не зміг / не змогла зробити».
 Оранжевий – «Я хотів/ хотіла це зробити, але невдалося».
 Жовтий – «Я це зробив/ зробила з допомогою».
 Зелений – «Я це зробив/ зробила, але з помилками».
 Блакитний– «я це зробив/ зробила».
 Синій – «Це було дуже просто».[14]

Анкетування. Анкета самоаналізу.

1. На уроці я працював:
а) активно,б)пасивно.
2. Своєю роботою на уроці я:
а)задоволений, б)незадоволений.
4. За урок я:
а) не втомився, б)втомився.
6. Матеріал уроку для мене був:
а)зрозумілим, б)не зрозумілим,
в)корисним, г)марним,
д) цікавим, д) нудним,
е)легким, є)важким.
7. Домашнє завдання мені здається:
а)цікавим, б) не цікавим.

Зробіть якісну та кількісну самооцінку уроку.

Кластер (гронування) – систематизація та взаємозв’язки понять, дій,
явищ…

Есе — невеликий за обсягом прозовий твір, що має довільну композицію і

висловлює індивідуальні думки та враження з конкретного приводу чи
питання.
Будова міркування (есе): твердження, доказ, висновок.

Планшет для самооцінювання. Рухомими ґудзиками показуємо результат

самооцінювання та вербального оцінювання вчителем роботи за урок, день,
тематичний тиждень.

Кубування–це використання кубика із написаними на кожному його боці

вказівок щодо напрямку мислення та письма. Застосовуючи цю стратегію,
слід пам’ятати, що черговість граней передбачає перехід від менш складних
завдань до більш складних
Вказівки на кожній з граней:
1. Опишіть.
– Як це виглядає? Опиши колір, розмір, форму тощо.
2. Порівняйте.
– На що це схоже? Від чого це відрізняється?
3. Встановіть асоціації.
– Що спадає вам на думку, коли ви думаєте про це?
4. Проаналізуйте.
– Скажіть, яким чином це зроблено? З яких частин складається? Вам не
обов’язково це знати, ви можете це вигадати.
5. Знайти застосування.
– Яким чином це може бути застосовано? Як це використовується? Для кого
це важливо?
6. Запропонувати аргументи “за” або “проти”.
– Як ви ставитеся до цього? Поясніть чому?