Тема.

Методи розвитку критичного мислення

План

1. Критичне мислення та його характеристики.

2. Етапи розвитку критичного мислення.

3. Методи розвитку критичного мислення:

ЗХД, кубування, плакат думок, фішбоун, ментальні карти, шість капелюхів,

кластер, сенкан, діаграма Венна, входження в картину, мандрівка кольорами,
сінквейн тощо.

Література

1. Вукіна Н. В. Критичне мислення : як цього навчати /Н. В. Вукіна, Н. П. Дементієвська.

– Х. : “Основа”, 2007. – 108 с.

2. Корінько Л.М. Роль критичного мислення у формуванні учнівських компетенцій. - Х. :

Вид. група "Основа", 2010. - 95 с.

3. Кроуфорд А. Технології розвитку критичного мислення учнів/А.Кроуфорд, В. Саул, С.

Метьюз, Д. Макінстер; [наук. ред., передм. О.І.Пометун]. – К. : Плеяда, 2006. – 220 с.

4. Пометун О.І., Пироженко Л. В. та ін. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання:

Наук.-метод. посіб. /За ред. О. І. Пометун. – К.І.А.С.К., 2003. – 192 с.

5. Ярош Г.О., Седова Н.М. Сучасний урок у початковій школі. 33 уроки з використанням
технології розвитку критичного мислення. – Х.: Основа, 2005. – 240 с.
Методи розвитку критичного мислення

Критичне мислення - це здатність людини чітко виділити проблему, яку необхідно

розв’язати, самостійно знайти, обробити і проаналізувати інформацію; логічно побудувати
свої думки, навести переконливу аргументацію; здатність мислити мобільно, обирати
єдино вірне розв'язання проблеми; бути відкритим до сприйняття думок інших і
одночасно принциповим у відстоюванні своєї позиції.

Характеристика критичного мислення

Критичне мислення – це вміння активно, творчо, індивідуально сприймати інформацію,

оптимально застосовувати потрібний вид розумової діяльності, різносторонньо
аналізувати інформацію, мати особисту, незалежну думку та вміти коректно її
відстоювати, уміти застосовувати здобуті знання на практиці.
Критичне мислення – це процес, який найчастіше починається з постановки проблеми,
продовжується пошуком і осмисленням інформації, закінчується прийняттям рішення
щодо розв'язання поставленої проблеми.

Критичне мислення має такі характеристики:

1. Самостійність. Ніхто не може мислити за людину, висловлювати її думки, переконання,

ідеї тощо. Мислення стає критичним тільки якщо носить індивідуальний характер.

2. Постановка проблеми. Критичне мислення досить часто починається з постановки

проблеми, бо її розв'язання стимулює людину мислити критично. Початок розв'язання
проблеми – це збирання інформації за нею, бо роздумувати «на порожньому місці»
фактично неможливо.

3. Прийняття рішення. Закінчення процесу критичного мислення – це прийняття рішення,

яке дозволить оптимально розв'язувати поставлену проблему.

4. Чітка аргументованість. Людина, яка мислить критично, повинна усвідомлювати, що

часто одна і та ж проблема може мати декілька розв'язань, тому вона повинна підкріпити
прийняте нею рішення вагомими, переконливими, власними аргументами, які б доводили,
що її рішення є найкращим, оптимальним.

5. Соціальність. Людина живе в соціумі. Тому доводити свою позицію людина повинна в
спілкуванні. У результаті спілкування, диспуту, дискусії людина поглиблює свою позицію
або може щось змінити в ній.

Створення середовища для навчання

Існує низка умов, які вчителеві необхідно враховувати, щоб стимулювати критичне
мислення:
1. Час. Виділити час та забезпечити можливості для застосування критичного мислення.
2. Очікування ідей. Усвідомлювати, що очікується, висловлювати думки та ідеї у будь-
якій формі.
3. Спілкування. Дозволити учням вільно розмірковувати, обмінюватись думками.
4. Цінування думок інших. Вміти слухати, щоб мати можливість сформулювати власну
думку.
5. Віра в сили учнів. Підтримувати віру кожного учня в його здатність породжувати
критичні судження; цінувати критичні міркування учнів.
6. Активна позиція. Сприяти активному залученню учнів до процесу навчання.

Або Умови для стимулювання до критичного мислення

Навчити дітей мислити критично — означає правильно поставити запитання, направити
увагу в правильне русло, вчити роботи висновки та знаходити рішення, Для того, щоб
кожна дитина могла розвинути свої творчі можливості, необхідне розумне керівництво з
боку вчителя.
  Мета учителя — створити ситуацію успіху для розвитку особистості дитини, дати
можливість кожному вихованцеві відчути радість досягнення, усвідомлення своїх
здібностей, віру у власні сили; допомогти дитині зрости в умовах успіху, дати відчути
радість від здолання труднощів, допомогти зрозуміти, що задарма в житті нічого не
дається, скрізь треба докласти зусиль. І тоді успіх супроводжується відчуттям радості та
задоволення від діяльності, виникає почуття компетентності.

  Деякі прийоми створення «ситуації успіху»:

1. «Радість класу» — емоційний відгук навколишніх на успіх учня класу,
констатація будь-якого, навіть незначного позитивного результату діяльності,
навіювання у дитини віри в себе.
2. «Лінія горизонту» — перший успіх дитини одразу підхоплюється вчителем,
пропонується повторити завдання на більш складному рівні, наче «відсуваючи»
лінію горизонту.
3. «Авансування» — вчитель в індивідуальній роботі виконує з учнем завдання,
пояснюючи йому складні місця, а потім у класі дає подібне завдання, що самостійно
виконується учнем, і він відчуває успіх.
Критичне мислення — мислення самостійне. Учні повинні мати достатньо свободи,
щоб мислити і самостійно вирішувати найскладніші питання. Мислити критично можна в
будь-якому віці. Навіть у першокласників накопичено для цього достатньо життєвого
досвіду та знань. Навіть малюки здатні думати критично і самостійно. Саме завдяки
критичному мисленню традиційний процес пізнання знаходить індивідуальність і стає
свідомим, безперервним та продуктивним.

Критичне мислення є досить складним процесом творчої переробки інформації,

пов’язаної з її усвідомленням, переосмисленням такої діяльності.
Ознаки людини, яка мислить критично
Будова уроку для розвитку критичного мислення
Базова модель уроку універсальна і має п'ять основних етапів.
I. Розминка
Замінює так званні організаційні моменти уроку.
Головна функція - створення сприятливого психологічного клімату на уроці.
Актуальність етапу - теплий психологічний клімат сприяє:
 кращому засвоєнню навчального матеріалу;
 підвищенню авторитету вчителя;
 психологічному розвантаженню учнів, які за день мають багато уроків.

I. Обґрунтування навчання
Етап передбачає:
1. Постановку мети уроку.
2. Розвиток внутрішньої мотивації до вивчення конкретної теми та предмета в
цілому.
Актуальність етапу
Навчальний матеріал засвоїться краще, якщо:
1.   Учні розуміють його конкретну практичну значимість для кожного з них.
2.   Чітко знають, що вимагатиметься від них на уроці.
I. Актуалізація (заохочення, викликання)
Її присутність на кожному уроці обов'язкова. Ця стадія дозволяє:
  актуалізувати й узагальнити наявні в учня знання з даної теми чи проблеми;
  викликати стійкий інтерес до теми, що вивчається, мотивувати учня до навчальної
діяльності;
  спонукати учня до активної роботи на уроці та вдома.
Девіз етапу: «Пробудіть, викличте зацікавленість, схвилюйте, спровокуйте учнів
пригадати те, що вони знають».
На цьому етапі відтворюються знання, вміння, встановлюється рівень досягнень з теми,
потрібних для наступного етапу уроку.
Актуальність етапу:
  те, що людина знає, визначає те, про що вона може дізнатися;
  знання, пов'язані з досвідом учнів, краще та швидше запам'ятовуються;
  створюються умови для «відкриття», самостійного здобування знань;
  підвищується роль учня на уроці.
I. Усвідомлення змісту
Ця стадія дозволяє учневі:
  отримати нову інформацію;
  осмислити її;
  співвіднести з уже наявними знаннями;
  учень знайомиться з новою інформацією;
  на цьому етапі учитель має найменший вплив на учнів;
  учень аналізує інформацію, визначає особисте розуміння.
Актуальність етапу
Розвиток уміння:
  працювати з інформацією;
  працювати самостійно;
  виділяти головне, суттєве;
  Формувати компетентності учнів з предмета.
I. Рефлексія
Тут основним є:
  цілісне осмислення, узагальнення отриманої інформації;
  присвоєння нового знання, нової інформації учнем;
  формування у кожного з учнів власного ставлення до досліджуваного матеріалу;
  учень стає власником ідеї; інформації, знань;
  можливість використання знань;
  обмін знаннями з іншими учнями;
  оцінка та самооцінка діяльності.
Актуальність етапу:
  усвідомлення того, що було зроблено на уроці;
Прийом критичного мислення «Плакат думок»

1. Оберіть стимул для «обговорення» та поставте завдання.

Стимул – це матеріал, який мають проаналізувати діти. Він може бути у форматі питань,
завдань, цитат, фрагментів творів, зображень тощо.

2. Об’єднайте клас у групи та роздайте плакати.

Кожна група можете отримати свою тему, а може бути одна для всіх. Посередині аркуша
записують стимул (зображення, текст, цитата тощо). Вільне поле має використовуватись
для записів.

3. Підготуйте учнів
Вправа виконується у повній тиші. Уся комунікація відбувається у письмовій формі.
Інструкції вчителя мають бути  максимально чіткими, аби у дітей не виникало питань у
процесі виконання роботи.

4. Запис коментарів
Групи читають текст мовчки (чи розглядають зображення). Далі у письмовій формі
безпосередньо на аркуші діти пишуть питання, коментарі, зауваження до матеріалу. У
групі учні можуть запитувати один одного і відповідати лише письмово. Питання можуть
стосуватися теми, а можуть мати відсторонений характер, якщо з’явилися асоціації після
ознайомлення з матеріалом. Можна порекомендувати записувати питання, скажімо,
чорною ручкою, а відповіді – червоною.. Окрім тексту можна використовувати лінії,
підкреслення та різноманітні символи. Записувати має не хтось один, а всі, бо це командна
робота.

5. Знайомство з аркушами інших груп

Плакати передаються від столу до столу, або групи переходять, а аркуші лишаються на
столі. Школярі в повній тиші знайомляться з плакатами інших, у письмовій формі
коментують те, що вже записане. Плакат має наповнитися сторонніми думками.

6. Повернення до своїх аркушів

Наприкінці виконання вправи, групи мають повернутися до своїх плакатів. Вони вивчають
нові коментарі, питання, написані однокласниками. Тепер можна у групі словесно
обговорити нові зауваження. З’ясувати, чи змінили команди уявлення про матеріал. Вони
погодилися з коментарями, чи заперечили їх?

7. Обговорення з класом
Аналіз роботи (що нового діти дізналися після виконання вправи, чи сподобалось
працювати в парі, чи сподобались коментарі інших груп).
 РАФТ

Роль Аудиторія Формат Тема

Технологія РАФТ визначає 4 параметра розповіді :

• Р - роль. Хто ти? Від чийого імені розповідаєш?

• А - аудиторія. Для кого ти розповідаєш?
• Ф - формат. У якій формі ти розповідаєш? (розповідь, казка,
байка, діалог...)
• Т - тема. Про що ти пишеш? Яка ідея твоєї розповіді?

Про що я маю написати щоб зацікавити та звернути увагу?

• Роль: жителі України, земля, дерево…

• Аудиторія: інопланетянин, олень, лист, людина…
• Формат: казка, вірш, діалог, реклама…
• Тема: НУШ
 Ментальна карта

Карти розуму, або карти пам'яті, думок (англ. Mind map) — діаграма
відображають слова, ідеї, завдання, або інші елементи, розта
радіально навколо основного слова або ідеї.