Розвиток критичного мислення на уроках в початкових класах

В умовах реформування освіти значна роль приділяється вихованню особистості,

здатної самореалізуватися, самовизначатися, самоусвідомлюватися у реаліях сучасного
життя.
З огляду на це визначальна складова роботи вчителя – це пошук і впровадження
інноваційних педагогічних технологій навчання відповідно до сучасних проблем суспільства.
Використання активних форм і методів навчання безперечно мають багато переваг.
Вони відкидають одноманітність, посилюють інтерес до предмета, навчання, розвивають
творче критичне мислення, вчать культури спілкування, поліпшують міжособистісні
взаємини, краще реалізують єдність навчання, виховання і розвитку учнів.
Одним із наскрізних завдань Концепції нової української школи є розвиток
критичного мислення — це дуже важливий аспект не тільки у навчанні, а і в повсякденному
житті, де діти є дійовими особами. Адже дитина має навчитися пізнавати світ, навчитися
поводитися в різних незвичайних ситуаціях, використовувати власний досвід для сприйняття
навколишнього світу.
Навчити дітей мислити критично — означає правильно поставити запитання,
направити увагу в правильне русло, вчити робити висновки та знаходити рішення. Для того,
щоб кожна дитина могла розвинути свої творчі можливості, необхідне розумне керівництво з
боку вчителя.
Отже, мета вчителя — створити ситуацію успіху для розвитку особистості дитини, дати
можливість кожному учневі відчути радість досягнення, усвідомлення своїх здібностей, віру у
власні сили; допомогти дитині зрости в умовах успіху, дати відчути радість від здолання
труднощів. Дитина повинна зрозуміти, що задарма в житті нічого не дається, скрізь треба
докласти зусиль. І тільки тоді успіх буде супроводжуватися відчуттям радості та задоволення
від досягнутого.
Засади Державного стандарту, а саме розвиток громадянської, комунікативної та
соціальної компетентностей найкраще реалізовувати шляхом групової роботи. Наприклад на
уроці математики в третьому класі, при вивченні периметра, кожна група досліджувала
квадрати і працювала над таким завданням:
1-ша група : розкажіть все ,що ви знаєте про квадрат;
2-га група: виміряйте довжину сторони квадрата. Пригадайте, що таке периметр?
Обчисліть периметр квадрата.
3-я група :Як ще можна обчислити периметр квадрата? Обчисліть периметр другим
способом.
Чому серед безлічі інших технологій ми вибирали групову роботу, в чому її переваги?
Працюючи в групі, учень має можливість більше розмовляти, висловлювати свою думку,
сперечатись на задану тему;
Групова робота сприяє теплому, неофіційному кліматові. Невелика група перетворюється
у малу учнівську спільноту, у якій всі співпрацюють;
Групова робота сприяє розвиткові відповідальності та самостійності учнів. У невеличкій
групі важко « сховатися»;
 Маленькі групи допомагають учням з різними здібностями та вміннями досягти своєї мети.
Це є крок до індивідуалізації навчання;
 Групова робота вчить дітей орієнтуватися в умовах спілкування, добувати інформаційний
матеріал, відбирати необхідне для розкриття задуму, групувати його, аргументувати свої
висловлювання , уважно слухати висловлювання інших, стежити за регламентом своєї
роботи та промови.
Працюючи в групах діти навчаються:
- Поважати один одного; вміти контролювати власну імпульсивність;
- Не боятися висловлювати власну думку надавати можливість кожному учню розуміти і
рефлексувати з приводу того, що він знає і думає;
- Встановлювати адекватні стосунки з вчителями;
- Проявляти толерантність, запобігати конфліктам або виходити з них;
- Добирати різні шляхи розв’язання поставлених задач;
- Виконувати нестандартні завдання.

Також на уроках можна використовувати такі техніки:

- Стратегія «Асоціативний кущ»

- На уроці «Я досліджую світ» при вивченні теми « Вода в природі і житті людей.
Охорона водойм» при вивченні нового матеріалу діти створювали асоціативний кущ
«Павутинка», де вони записували все, що асоціюється з водою.
-
- Стратегія сенкан (п’ятиряддя)

Наприклад. Мова.

Рідна, солов’їна.

Згуртовує, дзвенить, лине.

Мова – то душа народу.

Скарб.

- Стратегія «Кубування»

Цей метод допомагає дитині зрозуміти, що вона вже знає, а що хоче дізнатися нового.

- Стратегія «есе»

Есе як метод формування критичного мислення полягає в написанні тексту в довільному

стилі.

Керуючись цими стратегіями на уроці, ми забезпечуємо умови для

повноцінного розвитку особистості, формування в неї творчого критичного мислення.