РОЗДІЛ VIII.

КУЛЬТУРА
УКРАЇНИ в середині XIX — на
початку XX ст.

Тема: «Розвиток освіти й науки»

 Умови розвитку освіти та науки
Бездержавне становище українських земель;
Полонізація, онімечення та русифікація нації;
Низький рівень освіченості населення;
Мала кількість безкоштовних навчальних закладів;
Відкриття нових університетів;
Навчання польською, німецькою чи російською мовами;
Просвітницька діяльність наукових товариств;
Проникнення європейських тенденцій розвитку
культури та науки.
 Початкова освіта
Масова неписьменність серед дорослих обумовила потреби в
особливих формах освіти, якими стали недільні школи.

Учні недільної шкіли

Сільська недільна школа

 Початкова освіта
• Перша недільна школа відкрилася 11
жовтня 1859 р. в Києві на Подолі в
будинку повітового дворянського
училища. Керівництво школою було
покладено на професора
університету П. Павлова. Обов’язки
вчителів взяли на себе студенти
університету цілком безкоштовно.
 Початкова
освіта

•Молода інтелігенція, студенти, що об’єдналися в

громади, активно займалися створенням недільних
шкіл. У 1862 р. в Україні їх діяло понад 110.
Викладання у багатьох із них велося українською
мовою, видані були букварі та підручники, в тому
числі “Буквар” Т. Шевченка.
Але того ж таки 1862 р. царський уряд вирішив
закрити недільні школи, а багато їх організаторів та
викладачів було заарештовано.
 •Початкові народні училища

14 липня 1864 року

затверджено “Положення
про початкові народні
училища”. Згідно з яким
усі школи дістали одну
назву – початкові народні
училища. Жінки одержали
право вчителювати.
• Великих зусиль для розвитку недільних шкіл, а також
жіночої освіти доклала Христина Алчевська (1841—1920).
• У 1862 р. вона заснувала жіночу недільну школу, яка
впродовж восьми років діяла нелегально, з 1870 р., після
переведення на законну площину, протягом 60 років була
прогресивним педагогічним та організаційно-методичним
центром освіти дорослих не тільки на українських землях,
але й у всій Російській імперії.

На міжнародному конгресі приватної ініціативи у

справі народної освіти (Франція, 1889 р.) X.
Алчевську було обрано віце-президентом
Міжнародної ліги освіти.
•Політика реформ проводилась
царизмом одночасно з політикою
репресій проти української культури.
Про це свідчив і відомий Валуєвський
циркуляр 1863 р., який загальмував
розвиток української культури.
Лише з початку 1870-х років в Україні
пожвавлюється культурно-освітня
діяльність. У цей час значну
підтримку шкільній освіті стали
надавати земства. Вони збільшують
асигнування на утримання і
будівництво шкіл. З 1871-го по 1895
рр. асигнування зростають у 6 разів.
Нового удару по розвиткові
української культури завдав Емський
указ Олександра II у 1876 р. 
Поширення земських шкіл
Початкова
освіта
 Початкова освіта на західноукраїнських землях
• У 1869 р. уряд Австро-Угорської імперії проголосив загальне обов’язкове
початкове навчання в цих регіонах.
• Однак через матеріальні нестатки багато українських дітей не мали
можливості відвідувати школу. До того ж у більшості шкіл навчання велося
іноземними мовами:
• у Східній Галичині — польською,
• у Північній Буковині — німецькою, румунською,
• у Закарпатті — угорською.

Це зумовило те, що рівень письменності серед українського

населення ледь сягав 40 %,
а в гірських районах — 10 %.
 Класичні Реальні Кадетські Духовні
гімназії гімназії училища училища
семінарії

Середня освіта

• Професійне спрямування
• Право вступати до університету
• 6-7 років навчання

У 1859 р. в Києві було відкрито

першу жіночу гімназію
Чимало середніх навчальних закладів утримували земства
(ремісничі училища) або приватні особи. Найвідомішою
була Колегія Павла Галагана, заснована в 1871 р. в Києві.
Вона працювала за спеціальною програмою й давала широкі
знання із загальних та українознавчих гуманітарних
дисциплін.
 Вища освіта
Львівський університет (1661 р.)

Харківський університет (1805 р.)

Київський університет Св.

Володимира (1834 р.)

Новоросійський університет (1865 р.)

Чернівецький університет (1875 р.)

 На початку ХХ століття з’являються
нові вищі навчальні заклади:
• Політехнічні інститут у Львові та Києві;
• Ветеринарні вищі навчальні заклади у Харкові та Львові;
• Технологічний в Харкові,
• Сільськогосподарський заклад в Одесі,
• Гірничий інститут в Катеринославі

вищі навчальні заклади залишалися

установами для вузького кола людей через
високу плату
 Розвиток наук зумовлювали такі чинники:

• розвиток промисловості після реформ 60—70-х рр. XIX ст., що

потребував кваліфікованих спеціалістів і нових технологій;

• загальноєвропейський прогрес у науці й техніці;

• поширення й подальше панування філософії позитивізму, яка

сприяла пошуку точних вимірів фізичних і суспільних явищ;

• відсутність ідеологічного забарвлення в дослідженнях, а отже, —

конфлікту з владою (хоч і не завжди).
 • Новим явищем було
виникнення громадських наукових
організацій. При Київському
університеті створюються наукові
товариства: філологічне, Товариства
математичне, фізико-медичне,
психіатричне, акушерсько-
гінекологічне, товариство
дослідників природи, історичне
товариство Нестора-літописця.

Товариство
Харківське сільського
Одеське Київське
товариство господарського Харківське
товариство фізико -
дослідників Південного математичне
дослідників математичне
природи краю товариство
природи товариство
• На західноукраїнських землях
було закладено фундамент
національної української
науки. Її осередком стало
Наукове товариство ім. Т.
Шевченка (НТШ) — науково-
культурна громадська
організація, заснована в 1892
р. Попередником НТШ було
Літературно-наукове
товариство ім. Т. Шевченка,
утворене в грудні 1873 р.
• У товаристві існувало три провідні
наукові секції –
історико-філософська, філологічна й
математично-природничо-лікарська, а
також ряд комісій, в тому числі
археографічна, бібліографічна,
етнографічна, правова, статистична та
ін. Визначний вклад у зміцнення
наукового потенціалу товариства вніс
М. Грушевський, який очолював його
роботу з 1897-го по 1913 рр.
• Товариство видавало нариси, збірники,
часописи, проводило культурно-
просвітницьку роботу серед населення.

• Мало в своєму складі іноземних членів

• Воно об’єднувало фахівців різних галузей

знань, письменників, культурних і
державних діячів Західної та
Наддніпрянської України, інших держав.
 висновки
•Незважаючи на відсутність української державності, у другій половині XIX
— на початку XX ст. відбувалося формування основ української
національної освіти та науки.

•У цей час у системі освіти на українських землях відбулися позитивні

зрушення, зумовлені потребами часу. Проте ні Російська імперія, ні Австро-
Угорщина не сприяли розвитку освіти українською мовою. Однією з
найскладніших проблем залишалася українізація школи.

•Українська національна наука гуртувалася навколо Наукового товариства

ім. Т. Шевченка. Ця науково-культурна громадська організація відігравала
роль своєрідної всеукраїнської Академії наук.

•У науці цього періоду особливо вагомими були здобутки українських вчених-

природознавців.
 Самостійна робота з підручником
(заповнити таблицю, користуючись текстом підручника)

науковець Галузь, в якій працював досягнення

І.Пулюй
М. Грушевський
Д.Заболотний
Б.Грінченко
Д.Багалій
В.Вернадський
Д. Граве
Дякую за
увагу