Здобутки

Української
Революції
ОСВІТА

Презентацію підготував
Учень 10-Б класу
Кіріченко Владислав

Політика УЦР стосовно освіти
• На початок 1917 року в Україні діяло близько 30 тисяч
шкіл, у яких працювало 58 тисяч освітян. Система
управління освіти була майже суцільно зрусифікована.
Практично всі гімназії, училища й університети на
території України були зросійщеними. Навчанням
охоплювалося половина дітей шкільного віку. Навіть
питання видання підручників українською мовою у той
час виявилось складним питанням через значний брак
грошей у державній скарбниці.
• На початку березня 1917-го з ініціативи громадськості
в Києві було засновано Українське товариство шкільної
освіти ( першим очільником став Іван Стешенко), а вже
18 березня в Києві урочисто відкрилася Перша
українська гімназія імені Тараса Шевченка, директором
якої став учений-хімік і педагог Петро
Холодний. Питання реформування освітньої системи за
часів УЦ Ради не належало до категорії центральних.
Уряд УЦР не вбачав за потрібне негайно змінювати
існуючу будову цієї системи, але наголошував передусім
на завдані українізації навчального процесу. Мовне
питання в Україні було невіддільне від вирішення
майбутнього державного устрою Росії. Про це свідчить
зміст виступів учасників з’їзду народів, який проходив у
Києві з 8 до 15 вересня 1917 р. Ініціатором його
скликання стала Центральна Рада. Обговорювався
подальший державний устрій Росії, який би забезпечував
реалізацію прав усіх народів, зокрема й мовних прав.
Політика уряду Павла Скоропадського
За гетьмана продовжився процес українізації освіти. Поряд із російськими
засновувалися нові українські гімназії. Так, на кінець 1918 р. 150 із 836
гімназій були українськими. Чимало зусиль влада докладала для підготовки й
видання нових україномовних підручників для школи. Гетьманський уряд
опікувався також вищою освітою. Спроба швидкої українізації Київського
університету Св. Володимира за часів УЦР успіху не мала. Тому було
вирішено розпочати створювати нові університети з українською мовою
викладання та значною кількістю українознавчих дисциплін. Так, крім
університетів у Києві, Харкові, Одесі було відкрито ще два — Київський та
Кам’янець-Подільський державні українські університети. Уряд усіляко
підтримував вищі навчальні заклади і надавав їм статус державних.
За доби гетьманату в Києві створили Єврейський народний університет (діяв
із 9 червня 1918 до кінця 1920 р.) — перший вищий єврейський навчальний
заклад на території колишньої Російської імперії та єдиний в історії вищий
навчальний заклад, де викладання провадилося мовою ідиш. У Катеринославі
в цей період було відкрито приватний російський університет. У ньому діяли
дві кафедри, що викладали українською мовою. У листопаді 1918 р.
гетьманський уряд заснував Українську Академію наук (УАН) за сприяння
міністра народної освіти М. Василенка та вченого В. Вернадського. Останній і
став її першим президентом.
 Політка
Директорії
Час за якого керувала
Директорія, був дуже
складним та фактично
вирішальним для всього
українського народу. Для
освітніх реформ та
створення певної політики
часу зовсім не було. Хоча
після зречення
П.Скоропадського
Директорії дістався
ефективний державний
апарат та законодавча база
для проведення подальших
реформ. Директорія діяла
більш радикально ніж УЦР,
але все одно її це не
врятувало. Зростання анархії
та рівня незадоволення серед
населення призвело до краху
УНР.
 Висновок
Українська Революція дала поштовх для розвитку людей в усіх сферах
життя. Але згодом така бажана свобода почала змінюватися на
постійний страх невідомого та постійну зміну влади на певній
території. За рік одне місто могло бути під владою УНР, “білих”,
“червоних” та анархістів. В такі важкі часи було складно розвивати
освіту, але українці бажали бути освіченою нацією. Саме через це
українці зараз є дуже працьовитим та кмітливим народом. На мою
думку, саме Павло Скоропадський доклав найбільше зусиль для
створення основи, яка дала можливість розвитку справжньої та
освіченої нації!