ОСВІТА У ПЕРІОДІ З ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ

ХІХ- ПОЧАТКУ ХХСТ.

ПІДГОТУВАЛА РЕВИЧ АЛІНА
 Освіта

Початкова Середня Вища

(гімназії, реальні (університети,академії,
(земські,приватні) інститути)
училища)
 УМОВИ РОЗВИТКУ ОСВІТИ ТА НАУКИ

Бездержавне Полонізація, Низький рівень Мала кількість

становище онімечення та освіченості безкоштовних
українських земель русифікація нації населення навчальних закладів

Навчання Проникнення
Просвітницька
Відкриття нових польською, європейських
діяльність наукових
університетів німецькою чи тенденцій розвитку
товариств
російською мовами культури та науки
ПОЧАТКОВА ОСВІТА
 Перша недільна школа відкрилася 11 жовтня
1859 р. в Києві на Подолі в будинку
повітового дворянського училища.
Керівництво школою було покладено на
професора університету
П. Павлова. Обов’язки вчителів взяли на
себе студенти університету цілком
безкоштовно.

 В 1862 році царський уряд вирішив закрити

недільні школи, а багатьох їх організаторів
і викладачів було заарештовано. Проте
недільні школи не припинили свого
існування.
Великих зусиль для розвитку недільних шкіл, а також жіночої освіти
доклала Христина Алчевська (1841—1920).

 У 1862 р. вона заснувала жіночу недільну школу, яка

впродовж восьми років діяла нелегально, з 1870 р.,
після переведення на законну площину, протягом 60
років була прогресивним педагогічним та
організаційно-методичним центром освіти дорослих
не тільки на українських землях, але й у всій
Російській імперії.
 ПОЧАТКОВА ОСВІТА НА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ

 У 1869 р. уряд Австро-Угорської імперії проголосив загальне обов’язкове початкове навчання в цих
регіонах.
 Однак через матеріальні нестатки багато українських дітей не мали можливості відвідувати школу.
До того ж у більшості шкіл навчання велося іноземними мовами:

у Східній Галичині польською

у Північній Буковині німецькою, румунською

у Закарпатті угорською
 СЕРЕДНЯ ОСВІТА

Класичні Реальні Кадетські Духовні

семінаріЇ
гімназії гімназії училища училища

 Професійне спрямування
 Право вступати до університету
 6-7 років навчання
 У 1859 Р. В КИЄВІ БУЛО ВІДКРИТО ПЕРШУ ЖІНОЧУ ГІМНАЗІЮ
 Вища освіта
 Львівський університет
Початок ХХ століття з’являються нові вищі навчальні
заклади:

 Політехнічні інститут у Львові та Києві;

 Ветеринарні вищі навчальні заклади у Харкові та Львові;
 Технологічний в Харкові,
 Сільськогосподарський заклад в Одесі,
 Гірничий інститут в Катеринославі.
 Розвиток наук зумовлювали такі чинники:

розвиток промисловості після реформ 60—70-х рр. XIX ст., що потребував

кваліфікованих спеціалістів і нових технологій

загальноєвропейський прогрес у науці й техніці

поширення й подальше панування філософії позитивізму, яка сприяла пошуку точних

вимірів фізичних і суспільних явищ

відсутність ідеологічного забарвлення в дослідженнях, а отже, — конфлікту з владою

(хоч і не завжди).
 На західноукраїнських землях було закладено фундамент
національної української науки.

 Її осередком стало Наукове

товариство ім. Т. Шевченка (НТШ)
— науково-культурна громадська
організація, заснована в 1892 р.
Попередником НТШ було
Літературно-наукове товариство ім.
Т. Шевченка, утворене в грудні 1873
р.
 Товариство мало різні наукові секції, видавало
нариси, збірники, часописи, проводило культурно-
просвітницьку роботу серед населення.

 Мало в своєму складі іноземних членів

 Воно об’єднувало фахівців різних галузей знань,

письменників, культурних і державних діячів
Західної та Наддніпрянської України, інших
держав.
 ВИСНОВОК

Незважаючи на відсутність української державності, у другій половині XIX — на початку XX ст.

відбувалося формування основ української національної освіти та науки.

У цей час у системі освіти на українських землях відбулися позитивні зрушення, зумовлені
потребами часу. Проте ні Російська імперія, ні Австро-Угорщина не сприяли розвитку освіти
українською мовою. Однією з найскладніших проблем залишалася українізація школи.

Українська національна наука гуртувалася навколо Наукового товариства ім. Т. Шевченка. Ця

науково-культурна громадська організація відігравала роль своєрідної всеукраїнської Академії наук.

У науці цього періоду особливо вагомими були здобутки українських вчених-природознавців.

 Джерела

• https://naurok.com.ua/urok-na-temu-osvita-ukra-ni-drugo-
polovini-hih-st-201255.html

• https://osvita.ua/vnz/reports/pedagog/14562/

• https://www.youtube.com/watch?v=erjs3JyRpF4
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!!