Педагогіка в епоху

Київської Русі.

Виконала студентка факультету романо-германської філології, 25-А групи, Косаківська Олена.

Перші свідчення про школу.
Наприкінці 8 – у 9 ст. у східних слов’ян формуються племінні князівства і
союзи. У 882році процес консолідації східнослов’янських князівств і земель
завершується утворенням держави Київська Русь. Це сприяло виникненню
писемності та шкіл, зростанню духовної культури наших предків.

З прийняттям християнства освіта й шкільництво набули подальшого розвитку.

Перше свідчення про школи на Русі датоване 988 роком і пов’язане з її
хрещенням. Так, князь Володимир відкрив у Києві при Десятинній церкві
школу “книжного вчення”, в якій навчалося 300 дітей.
Перші свідчення про школу.
У 9 ст. у період розквіту Київської Русі, тут існували школи:
-“книжного вчення”;
-монастирські школи;
- школи грамоти;
-кормильство;
- жіночі школи.
Школи “книжного вчення”.

Школи “книжного вчення” – школи підвищеного типу, де, як правило,

викладали “сім вільних мистецтв”. Навчання здійснювалось через роботу з
книжкою, з текстом, що розширювало межі пізнання й можливості освіти.
Молодь готувалася до діяльності в різних сферах державного, культурного
та церковного життя.
Монастриські школи.

Монастирські школи відкривалися при монастирях, де навчали

новоприйнятих ченців, майбутніх священнослужителів. Такі школи
засновувались різними монашеськими орденами і поділялись на зовнішні
(в яких навчалися миряни) і внутрішні (де навчалися майбутні монахи).
Освіта була диференційованою: ченці із заможних родин опановували
надбання середньовічної європейської освіти і готувалися до високих
посад у церковній ієрархії, особи ж простолюддя вчилися читати та
писати і готувалися до службових відправ.
Монастриські школи.

У монастирських школах вивчали “сім вільних мистецтв” – класичний

середньовічний підхід до середньої освіти, що мав безпосередній зв’язок з
надбанням античної школи та освіти. “Сім вільних мистецтв” складались із
двох циклів: тривіум – граматика, риторика і діалектика і квадривіума –
арифметика, геометрія, астрономія, музика.
Кормильство та жіночі школи.
Кормильство – форма домашнього виховання феодальної знаті. Князі
підбирали для малолітніх княжичів (віком 5 – 7 років) кормильців із числа
воєвод і знатних бояр; кормильці були і наставниками і управителями.

Жіночі школи забезпечували виховання жінок із знатних родів. Всесвітньо

відомим було відкрите онукою Ярослава Мудрого Анною Всеволодівною
при Андріївському монастирі (1086р.) перше в Європі жіноче училище для
виховання жінок із шляхетних родів.
Дяківська школа.

Створювалась дяківська школа в селі демократичним шляхом. Вибір на

посаду вчителя відбувався так: кожен з дяків залазив на дзвіницю, а батьки
учнів збиралися довкола і ставили йому запитання. З’ясовували ораторські
здібності претендентів, його знання псалмів, колядок, любов до дітей.
Навчання у школах відбувалося рідною мовою. Предметами навчання були
старослов’янська та українська мови, письмо, лічба. Закон Божий, співи.
Січові та полкові школи.
У добу козацтва система початкової освіти мала своєрідні навчальні
заклади: січові та полкові школи. На Запоріжжі січова школа складалася з
двох відділів:
-в одному навчалися козаки, які прагнули стати дяками, паламарями,
дияконами;
-в другому підлітки – майбутні козаки.
Вчили їх грамоти, арифметики, військової справи, співів. Навчалися у
січовій школі доти, доки оволодівали передбаченими знаннями та
вміннями. Кошовий атаман наглядав за навчальним процесом.
Січові та полкові школи.
В усіх адміністративних центрах, де стояли козацькі полки (Умань, Брацлав, Чернігів і тд;)
створювалися полкові школи. В них так само панували дух козацтва, демократичні засади,
ідеї народної педагогіки.
Учні мали досить широкі права. Оскільки в запорозьких школах термін навчання не був
встановлений, охочі могли залишатися в них скільки хотіли. Учень міг будь-коли залишити
школу і займатися іншою справою. До вчительської справ іноді залучались старші учні, які
успішно навчались. Учні в міру засвоєння ними шкільної премудрості самі ставали
вчителями і навчали інших.
Грунтовно в січовій школі вивчали арифметику і геометрію, географію та астрономію,
латинську мову, поетику, риторику.
Особливе місце в школах Запорозької Січі займало військово-фізичне виховання учнів.
Список використаних джерел.
https://pidru4niki.com/1150040935083/pedagogika/istoriya_ukrayinskoyi_shkoli_pedagogiki

Лекційний матаріал Князян Маріанни Олександрівни.

Дякую за увагу.