Освіта та наука в Україні в

кінці ХVІІІ – в першій

половині ХІХ ст.
 Освітня політика Російської імперії в
Наддніпрянській Україні.
• Перехід українських земель під владу Російської
імперії значно погіршив освітній рівень українців.
• Офіційно закріплювався становий характер права
здобуття освіти.
• 1827 р. – указ імператора про заборону допуску
до середніх і вищих навчальних закладів вихідців
із кріпаків.
• Переважна більшість населення залишалася
неписьменною.
 Початкові школи в Наддіпрянщині.

Парафіяльні училища
У деяких селах існували
призначалися для дітей
школи дяків, що
«нижчих станів» і навчали у
утримувалися за кошти
них лише закону Божому,
батьків, навчання велося
арифметиці та грамоті.
українською мовою.

У 1850 р. в усіх
початкових школах
Наддніпрянщини
навчалося лише 67 тис.
учнів.
 Середня освіта в Наддніпрянщині

Повітові училища Губернські навчальні

Дво- , трикласні училища для заклади (гімназії)
дітей дворян, купців, чиновників, Для дітей дворян і
ремісників. чиновників.

• 19 гімназій в
Україні.
• Навчання тривало
7 років.
 Професійні навчальні заклади

1804 р. 1827 р.
• Перше українське • Полтавська школа
професійне училище каліграфії.
в Чернігові. • Садівниче училище в
• Полтавське училище Одесі.
з підготовки • Харківське
службовців держ. землеробське
Установ. училище.
 Професійні навчальні заклади
1828 р. 1834 р.
• Школа бджільництва • Херсонське училище
на Чернігівщині. мореплавства.
• Училище
виноробства та
садівництва в Криму.
• Фельдшерські
училища в декількох
містах.
 Приватні навчальні заклади
Інститути
Пансіони шляхетних
дівчат
• Для дітей • Для дочок
дворян. дворян.
• Працювали • Здобували
за освіту та
програмою виховання.
середніх
навчальних
закладів.
Рішельєвський ліцей Гімназія вищих наук
1817 р. м. Одеса 1820 р. м. Ніжин
 Університети

Харківський університет 1805 р. Київський університет Святого

Володимира 1834 р.

Київська духовна академія

1819 р.
на базі Києво-Могилянської
академії
 Освітня політика Австрійської імперії на
західноукраїнських землях.
• Зміни в системі освіти відбулися в період
реформ Марії-Терезії.
• У 1774 р. було прийнято закон про обов’язкову
початкову освіту для дітей 5–12 років.
• На Буковині румунська верхівка не бажала
сприяти здобуттю освіти українським
селянством.
• Боротьба греко-католицького духовенства за
освіту закарпатських русинів сприяла існуванню
в краї найліпшої серед усіх українських земель
системи народної початкової освіти.
Початкові школи на західноукраїнських
землях.

Народні трикласні Недільні школи-

початкові школи читальні для дорослих
• 1805 р. перейшли в • Були відкриті після
підпорядкування революції 1848-49 рр.
церкви. • Навчання велося
• Після революції 1848- українською мовою.
49 рр. стали
чотирикласними.
• Навчання велося
українською мовою.
 Середня освіта на західноукраїнських
землях.
Гімназії:
• Їх кількість була незначною.
• Тут інтенсивніше ніж в початкових класах
відбувалося понімечення і покатоличення
учнів.
• В першій половині ХІХ ст. влада видала указ
про обов´язкове вивчення української
мови.
 Вища освіта на західноукраїнських
землях.
Львівський університет (заснований 1661 р.).
• На кінець першої половини ХІХ ст. тут
працювала кафедра української мови та
літератури.
 • 1817 р. – у Львові
Реальна (торгова)
академія.
• 1817 р. – у Львові
був створений
Оссолініум
(Львівський
інститут
У Закарпатті не було жодного
Оссолінських).
вищого навчального закладу.
У Північній Буковині – Він мав бібліотеку
Чернівецький ліцей готував та музей.
кадри духівництва. • 1844 р. – Технічна
академія у Львові.
Особливості розвитку науки в кінці ХVІІІ –
в першій половині ХІХ ст.
• Наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ ст.
в завжди багатій на таланти Україні
з’явилося чимало вчених світового рівня.
• Початок українського національного
відродження спричинив зростання
зацікавленості до історії та народної
культури.
Наукові центри Наддніпрянської України.
Першим науковим центром
Наддніпрянської України стало
засноване В.Каразіним на
Харківщині Філотехнічне
товариство (1811–1818 рр.).
Археологічні дослідження стали
головним напрямком діяльності
Тимчасового комітету для
розшуку старожитностей (1835–
1845 рр.), створеного в Києві.
Значну роль у розвиткові
наукових досліджень відігравало
Товариство наук при
Харківському університеті
(1812–1829 рр.).
Після ліквідації комітету його
повноваження було передано
офіційній установі – Тимчасовій
комісії для розгляду давніх актів
(Київській археографічній комісії)
при генерал-губернаторі
(1843 р.).
• Микола Костомаров,
історік.
• «Богдан
Хмельницький»,
«Руїна».
• Очолював Кирило-
Мефодіївське
товариство, професор
Київського
університету.
• Микола Маркевич, • Дмитро Бантиш-
історік. Каменський, історик.
• «Історія Малоросії» — • 4-томна «История
думка державної Малой России».
незалежності України.
• Розвиткові астрономії сприяло
заснування астрономічних
обсерваторій у Харкові (1808 р.),
Миколаєві (1821 р.) і Києві (1845).
• Цікаві спостереження небесних
явищ було здійснено професором
Харківського університету
Т. Осиповським
(1765–1832).
А ще він був визначним
математиком і створив
тритомний «Курс математики»,
який протягом кількох десятиліть
залишався основним
підручником з цієї дисципліни.
• Михайло Максимович (1804-
1873) — український вчений-
енциклопедист, історик, філолог,
етнограф, ботанік, поет зі
старшинського козацького роду
на Полтавщині.
• «Малоросійські пісні».
Переклав українською
«Слово о полку Ігоревім».
Досліджував «Повість минулих літ»,
«Руську Правду».
Перший ректор Київського
університету.
• Максимович був ученим
широкого діапазону — від
• Михайло Остроградський
(1801-1862) — видатний
український математик, походив
із козацько-старшинського роду
Остроградських.
• Навчався в Харківському
університеті.
• Працював переважно у Франції і
Росії. Професор Петербурзького
університету та Морського
кадетського корпусу, член
Петербурзької АН, Паризької,
Римської й Туринської Академій
наук.
• Автор 40 праць з математичного
аналізу.
• Василь Каразін (1773-1842)
— український вчений,
винахідник, громадський діяч.
• Засновник першого у Східній
Україні Харківського університету
(1805).
• Праці з агрономії, конструювання
сільськогосподарських машин.
• Зробив численні відкриття в
галузі органічної і неорганічної
хімії, першим запропонував
створення мережі
метеорологічних станцій по всій
державі.
 • Професор Харківського
• Фундатором української
хірургічної офтальмології
став професор Київського
університету, один з
засновників його
медичного
факультету В.Караваєв
(1811–1892).
університету
М. Єллінський
написав двотомний
підручник з основ хірургії,
за яким тривалий час
навчалися студенти
університетів і медичних
академій усієї Російської
імперії.
• Видатну роль у розвитку хімічної науки
відіграли праці професорів Харківського
університету О.Ходнєва та М.Бекетова.
 Домашнє завдання:
• Опрацювати §11, п.1-3 - усно.
• За допомогою матеріалу підручника, презентації
та Інтернету скласти таблицю за темою:
«Українські науковці в І пол. ХІХ ст.». (10-12 імен)
Галузь науки Видатні українські Досягнення або
науковці відкриття