Києво-Могилянська

академія
Виконала: студентка
Факультету комп`ютерних наук та кібернетики
Групи СМПР – 1 курс, магістр
Лук`янець Анастасія
КОРОТКІ ВІДОМОСТІ

 Києво-Могилянська академія — стародавній навчальний

заклад в Києві, який під такою назвою існував від 1659 до
1817 року. Засновником Академії є Петро Могила.
Фактично всі сучасні українські ВНЗ в тій чи іншій мірі є
духовними спадкоємцями цього закладу через вихованців
Академії, які стали засновниками відповідних нових
богословських, філософських і наукових шкіл у цих вишах.
 Декілька сучасних вищих навчальних закладів претендують
на спадкоємність від Києво-Могилянської академії, серед
них насамперед Національний університет «Києво-
Могилянська академія», а також Київські духовні академія і
семінарія та Київська православна богословська академія.

Петро Могила
 ІСТОРІЯ

 Києво-Могилянська академія була заснована на базі Київської

братської школи, яка 1615 року отримала приміщення від
шляхтянки Галшки Гулевичівни. Деякі вчителі Львівської та
Луцької братських шкіл переїхали викладати до Києва. Школа
мала підтримку Війська Запорозького і, зокрема, гетьмана
Сагайдачного.

 У вересні 1632 року об'єдналися Київська братська і Лаврська

школи. У результаті було створено Києво-Братську колегію.
Київський митрополит Петро Могила побудував в ній систему
освіти за зразком єзуїтських навчальних закладів. Велика увага
в колегії приділялася вивченню мов, зокрема польської та
латини (мова викладання). Станових обмежень для отримання
освіти не було. Згодом колегія іменувалася Києво-
Могилянською на честь свого благодійника та опікуна. Рівень
навчання — академічний. Братський монастир, Києво-Могилянська
академія (комплекс)
 ІСТОРІЯ

 Згідно з Гадяцьким трактатом 1658 року між Річчю Посполитою і Гетьманщиною колегії
надавався статус академії і вона отримувала рівні права з Ягеллонським університетом. Після
входження українських земель у склад Московського царства статус академії був
підтверджений у грамотах російських царів Івана V 1694 року та Петра I 1701 року. За час
існування Києво-Могилянської академії, з її стін вийшло багато відомих випускників. До
вихованців належали гетьмани Іван Мазепа, Пилип Орлик, Павло Полуботок, Іван
Скоропадський та Іван Самойлович. Тут навчалися архітектор Іван Григорович-Барський,
композитори Артемій Ведель та Максим Березовський, філософ Григорій Сковорода та
науковець Михайло Ломоносов. Авторитет та якість освіти в академії також приводили сюди
іноземних студентів: росіян і білорусів, волохів, молдаван, сербів, боснійців, чорногорців,
болгар, греків та італійців. Вихованці академії часто продовжували освіту в університетах
Європи, оскільки, згідно з європейською традицією, викладання проводилось латиною.

 Незважаючи на намагання випускників перетворити академію на сучасний університет, за

розпорядженням уряду, указом Синоду від 14 серпня 1817 року Академію було закрито.
Натомість у 1819 році в приміщеннях Києво-Могилянської академії була створена Київська
Києво-Могилянська академія духовна академія.
та її вихованці.
Гравюра XVIII ст.
 ХРОНІКА

1615 Заснування монастиря, шпиталю та школи для дітей усіх станів на кошти, які відписала знатна киянка Галшка
Гулевичівна. 15 жовтня –День заснування Києво-Могилянської академії
1632 Об’єднання Київської братської та Київської лаврської шкіл та створення Києво-Братської (Могилянської)
колеґії (засновник - Петро Могила)
1658 Надання Києво-Могилянському колеґіуму юри­дичних прав вищої школи і титулу «академія» (за Гадяцькою
угодою, ратифікованою Сеймом Речі Поспо­литої у травні 1659 р.)
1694, 1701 Офіційне визнання царськими грамотами за Киє­во-Могилянською академією статусу вищої школи й
титулу «академія»
1763 Указ Катерини ІІ про заборону викладання українською мовою в Києво-Могилянській академії
1817 Рішення Священного Синоду про закриття Києво-Моги­лянської академії Відкриття на її території Духовної семі­
нарії, через 2 роки - Київської Духовної академії
1918 Закриття Київської Духовної академії
1920 Передача приміщень Духовної академії Дні­пров­ській військовій флотилії та Центральній науковій бібліотеці Ака­
демії наук України
1991 (19 вересня) Розпорядження Голови Верховної Ради України «Про відродження Києво-Могилянської акаде­мії на
її історичній території як незалежного вищого навчального закладу України – Унiверситету «Києво-Могилянська
академія» Призначення ректором-організатором УКМА доктора філологічних наук В’ячеслава Брюховецького
1992 (24 серпня) Офіційне відкриття Університету «Києво-Могилянська академія», посвята перших вступників у
студенти
1993 (23–24 травня) Схвалення навчальних програм та діяльності УКМА Міжнародною нарадою експертів ЮНЕСКО
 ХРОНІКА

1994 (19 травня) Указ Президента України про надання УКМА статусу Національного
1994 (30 червня) НаУКМА ліцензовано за IV (найвищим) рівнем акредитації
1996 (30 червня) Перша Конвокація: дипломи отримав 151 випускник
2007 (24 травня) Відкриття бібліотеки Тетяни та Омеляна Антоновичів
2007 Присвоєння президенту НаУКМА, докторові філологічних наук В'ячеславу Брюховецькому звання «Герой
України» із врученням ордена Держави (Указ Президента України № 559/2007 від 25 червня 2007 р.)
2007 (29 червня) Обрання 16 сесією Академічної конференції президентом НаУКМА професора, доктора
філологічних наук Сергія Квіта
2008 (12 червня) Освячення престолу та приміщень церкви Святого Духа (XVIII ст.). Завершення 2-го етапу
масштабного проекту створення наукового, інформаційного та культурно-освітнього комплексу «Бібліотека–Му­зей–
Архів»
2008 (6 жовтня) Відкриття першої в Україні Докторської школи та набір перших докторантів PhD-програм НаУКМА
2009 (29 липня) Надання НаУКМА статусу самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого
навчально­го закладу (Постанова Кабінету Міністрів України № 799).
2010 (7 липня) Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1353-р про передання НаУКМА до сфери управління
Міністерства освіти і науки
2011 (24 листопада) Рішенням Вченої Ради НаУКМА вперше в Україні було присуджено ступінь доктора філософії
(PhD) НаУКМА
2014 (1 серпня) Президент України Петро Порошенко підписав реформаторський Закон України № 1556-VІI «Про вищу
освіту», над розробкою якого активно працювали могилянці
2014 (17 листопада) Новим президентом НаУКМА обрано Мелешевича Андрія Анатолійовича , доктора філософії у
галузі політології (PhD), професора, декана факультету правничих наук НаУКМА
 НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС
Процес навчання в Київській
Академії тривав дванадцять років.
Навчання в академії було відкритим
Предмети поділялися на так звані
для всіх станів суспільства. Рік
ординарні та неординарні класи. До
починався 1 вересня, але студентів
ординарних належали: фара,
приймали також пізніше протягом
інфіма, граматика, синтаксима,
року. Викладова мова — латинська.
поетика, риторика, філософія та
богослов'я.
В неординарних класах
викладались грецька, польська, В 1751 р. в академії почали
німецька, французька, єврейська та викладати російську мову та поезію,
російська мови, історія, географія, в 1784 р. було заборонено читати
математика (курси включали лекції українською мовою.
алгебру, геометрію, оптику,
діоптрику, фізику, гідростатику,
Випускникам академії надавався
гідравліку, архітектуру, механіку,
сертифікат з підписами ректора та
математичну хронологію), музика,
нотний спів, малювання, вище префекта.
красномовство, медицина, сільська
та домашня економіка.
 ВИДАТНІ ОСОБИСТОСТІ

Випускники та професори старої Києво-Могилянської академії

відіграли важливу роль в освітньому та професійному житті України.
Багато хто з козацької старшини та гетьманів Запорізького козацтва
навчалися тут. До випускників зокрема належали Іван Мазепа, Пилип
Орлик, Павло Полуботок, Іван Скоропадський та Іван Самойлович.
Канцлер Російської імперії Олександр Безбородько походив з України
та здобував освіту в КМА. Університет довгий час був також важливою
релігійною школою, звідси вийшли такі відомі християнські діячі як
Степан Яворський, Феофан Прокопович і Дмитро Ростовський.
Протягом 17 та 18 ст. КМА була колискою культурного життя України та
Російської імперії. Декілька поколінь художників, архітекторів,
музикантів та науковців були виховані в ній, наприклад архітектор Іван
Григорович-Барський, композитор Артемій Ведель, філософ Григорій
Іван Степанович Мазепа Сковорода та науковець Михайло Ломоносов.
 ВИДАТНІ ОСОБИСТОСТІ

Григорій Савич Сковорода Михайло Васильович Ломоносов Петро Петрович Гулак-

Артемовський
Дякую за увагу!