Цікаві факти про Києво-Могилянську академію

 Києво-Могилянська академія була заснована у 1615-му році на базі Київської братської школи, яка
отримала приміщення від волинської шляхтянки Галшки Гулевичівни. Школа мала підтримку Війська
Запорозького і, зокрема, гетьмана Петра Сагайдачного.
 Гетьман Сагайдачний з усім козацьким військом вступає до Київського братства і бере під свою опіку
школу. Пізніше Київський митрополит Петро Могила побудував в ній систему освіти за зразком єзуїтських
навчальних закладів.
 Статус академії навчальний заклад отримав ще за часів Гетьманщини, а пізніше російські царі
підтвердили цей статус у відповідних грамотах.
 За час існування Києво-Могилянської академії з її стін вийшло багато відомих випускників. Зокрема, у
Могилянці навчалися майже всі майбутні гетьмани України. Зокрема, Іван Виговський, Іван Брюховецький,
Петро Дорошенко, Іван Мазепа, Юрій Хмельницький, Іван Скоропадський, автор першої української
Конституції Пилип Орлик. Навчався тут і відомий поет-філософ Григорій Сковорода, пам’ятник якому стоїть
біля академії.
 Ніхто за життя Петра Могили не називав академію "Могилянською", ані польські королі, ані
московські царі. Це сталося вже понад 20 років після смерті Петра Могили. Вперше цю назву можна знайти у
грамоті короля Польщі Михаїла Корибута Вишневецького (внучатого небожа Петра Могили) у 1670 році.
Зазвичай Київську академію називали на честь своїх благодійників. За часів гетьмана Івана Мазепи академію
називали Могилянсько-Мазепинською.
 Зображення Староакадемічного корпусу є символом вітчизняної освіти і науки. Зокрема, його
використовує Український науковий інститут Гарвардського університету. У 2006 році ввели в обіг купюру
500 гривень, на реверсі якої зображений саме Староакадемічний корпус на тлі печатки Києво-Могилянської
академії XVIII століття. Історичне зображення корпусу також наявне як фоновий малюнок на 26-й сторінці
біометричного паспорта для виїзду за кордон.
 Усі вищі науки, починаючи з поетики, у Могилянці викладали латиною. Руська або українська
літературна (книжна) мова з часом завойовувала все більший простір в академії і в суспільстві. Згодом в
академії зростає інтерес до європейських мов. З 1738 р. до навчального курсу вводиться німецька, а з 1753 –
французька мова. З середини ХУІІІ ст. вивчається російська мова, а також староєврейська. Остання – з метою
поглибленого вивчення християнських першоджерел. В 1784 викладачам заборонили читати лекції
українською мовою.
 Після Жовтневого перевороту 1917 року Київську духовну академію закрили. Її будівлі передали
Дніпровській військовій флотилії. У 1935 році більшовики зруйнували Богоявленський собор Братського
монастиря, який належав академії. За часів СРСР у будівлях академії на Подолі розміщувалося Київське вище
військово-морське політичне училище.
 Ініціатором відновлення Києво-Могилянської академії став літурознавець і педагог В'ячеслав
Брюховецький. 14 вересня 1991 року він виступив на форумі української інтелігенції, де брав участь
майбутній президент України Леонід Кравчук. І вже 19 вересня вийшло розпорядження Голови Верховної
Ради № 1570-ХII "Про відродження Києво-Могилянської академії".
 В академії діяла власна система тестування і прийому абітурієнтів ще до запровадження зовнішнього
незалежного оцінювання. Абітурієнти здавали тести, які перевірялися комп’ютером для того, щоби
забезпечити прозорість і рівність умов вступу для всіх кандидатів. Ця система вступу стала прототипом
теперішнього ЗНО.
 Під час Помаранчевої революції 2004 року Могилянка стала першим українським університетом, який
разом із своїм керівництвом відкрито виступив проти фальсифікацій підрахунку голосів під час
президентських виборів. Колектив Академії організував страйк, а колону від університету до Майдану
очолював особисто почесний ректор Брюховецький.