Методи та прийоми

формування критичного
мислення на роках біології.

Підготувала
вчитель біології
Мушкатівської ЗОШ І-ІІ ст.
Романчук Л. А.
 Критичне мислення – це особливий
вид діяльності, який дозволяє учневі
скласти власну думку про запропоновану
йому проблему. Це мислення, яке
розвивається шляхом накладання нової
інформації на особистий, життєвий
досвід.
 Метою технології формування критичного мислення є
розвиток необхідних не лише у навчанні, а й у повсякденному
житті таких розумових навичок учнів, як уміння:
•приймати зважені рішення;
•працювати з інформацією;
•всебічно аналізувати
явища і проблеми;
•оцінювати свої ідеї
з позиції іншого;
•виділяти причинно – наслідкові
зв’язки;
•розрізняти обґрунтовані
та не обґрунтовані оцінки.
 Завдання теорії: розвивати життєві уміння:
•ставити і розв’язувати проблему;
•аналізувати різні точки зору;
•висувати власну ідею, відстоювати свою
думку;
•самостійно приймати
рішення;
•знаходити потрібну інформацію
з різних джерел;
•оцінити, осмислити і
застосувати інформацію.
 Очікувані результати:
•розвиток особистості учня, його творчого
потенціалу та пізнавальної активності;
•підвищення інтересу до природничих наук;
•оволодіння учнями
навичками збереження
та зміцнення здоров’я;
•формування екологічного
мислення і активної
життєвої позиції.
 Критерії на яких ґрунтується розвиток мислення
дитини:
•максимум діяльності учнів, мінімум діяльності
вчителя;
•опора на почуття та емоції;
•здивування, зацікавленість, творчість, пошук
нових шляхів розв’язку, допитливість, кмітливість,
самостійність;
•задоволення від
процесу мислення.
 Етапи уроку з використанням
технологій критичного мислення.
Етап. Актуалізація наявного досвіду та знань учнів.
На цьому етапі важливо викликати інтерес до теми, що
вивчається, схвилювати, спровокувати учнів думати,
згадувати те, що вони знають.
Визначаються мета і завдання вивчення даної теми,
формується проблема.
Важливим етапом кожного уроку вважаю мотивацію,
звертаю увагу на особисту значущість знань. Налаштовую
дітей на творчий лад через організований початок уроку з
використанням прийомів: «Інтрига», здивуй (обговорюється
цікава інформація, висловлювання видатних ідей, вірш);
складання списку відомої інформації «Я знаю» і визначення
завдань «Хочу знати».
 Етап. Вивчення нового матеріалу.
На даному етапі відбувається безпосереднє
ознайомлення з новою інформацією. Учень слухає
пояснення вчителя, повідомлення учнів, переглядає
фільм, проводить експеримент, читає підручник (інші
джерела інформації). Активність учня проявляється в
тому, що він зіставляє нове, з тим, що йому вже відоме,
систематизує нові і наявні знання; формулює поняття.
Форми організації роботи різні: індивідуальні, парні,
групові.
Методи і прийоми: дослідницький (проведення
експерименту), читання з позначками, обмін
інформацією після читання або проведення
експерименту, дискусії, взаємне навчання, складання
опорних схем, таблиць, конспектів, прийом
«гронування».
 Етап. Рефлексія (осмислення).
На цьому етапі узагальнюється вивчений матеріал,
критично осмислюється і оцінюється залежно від інших,
наводяться переконливі аргументації, усвідомлюється
ситуація досягнення мети, оцінюється діяльність учнів,
визначаються завдання на майбутнє.
Методи і прийоми: заповнення узагальнюючих
таблиць, структурно – логічних схем – «гронування»,
порівняльних схем – «діаграма Вена», організація
дискусій – «займи позицію», «міфи і факти», написання
творчих робіт, взаємо – та самооцінювання.
 Методи і прийоми розвитку
критичного мислення
• Проблемний метод.
• Цей метод вимагає чіткої постановки проблеми; формує
в учнів вміння аналізувати ту чи іншу проблему з різних боків;
вміння відрізнити об’єктивний факт від суб’єктивної думки про
нього; приймати зважені рішення і переконливо аргументувати
їх.

• Визначення чи вибір проблеми.

• Напружене мислення (протиріччя між раніш отриманим знанням
та новим невідомим).
• Висунення ідей.
• Розв’язання проблеми (вибір оптимального варіанта).
• «Гронування»
• Цей прийом може бути використаний на початку уроку
(виявлення попереднього досвіду) – для стимулювання
розумової діяльності. На стадії осмислення – для структуризації
навчального матеріалу. На стадії рефлексії – для узагальненого
підбиття підсумків навчального матеріалу.
• В центрі дошки (зошита) записується ключове слово.
• Учні називають слова, фрази, які спадають на думку з обраної
теми.
• Коли всі ідеї записані, встановлюються зв’язки між поняттями.
• Від ключового слова в центрі відходять стрілки –
промені в різні боки, які сполучають це слово з іншими.
• Метод «Знаю – хочу дізнатись – вивчив»
• Цей метод застосовується при вивченні теми, з якою учні вже
частково знайомі. Він охоплює всі етапи уроку: актуалізацію,
усвідомлення і рефлексію.
• Повідомлення теми уроку.
• На дошці креслиться таблиця
• Я знаю (вмію)Хочу знати (вміти)ДізнавсяУчні розбиваються на пари
(групи) і записують у зошиті все, що знають з даної теми.
• Зі слів кожної пари заповнюється перша колонка. Коли учні не впевнені
в своїх знаннях, інформація записується в другу графу.
• В ході вивчення нової теми (читання підручника, пояснення вчителя,
виконання лабораторної роботи, перегляду фільму) знайдені відповіді
записуються в третю графу. Сюди заноситься нова інформація.
• Якщо на якісь запитання другої графи відповіді не знайдені, пропоную
учням звернутися до інших джерел (енциклопедії, інтернету, батьків,
науково – популярної літератури).
• «Читання з позначками»
• Цей прийом перетворює пасивне читання на
активне та уважне, він допомагає відстежувати
власне розуміння інформації.
• «√» - відома інформація;
«+» - нова інформація;
«?» - не зрозуміла інформація;
«-» - не згідні з твердженням (своя думка).
• Під час усного обговорення учні визначають,
що їм відоме зустрічалось, повідомляють, що нового
дізналися, ставлять запитання, аналізують
інформацію, висловлюють власні думки.
• Прийом «Діаграма Вена»
• Креслитсья два чи більше кола, які
частково накладаються одне на одне,
так щоб утворився спільний простір.
Вільний простір використовується для
запису ознак відмінності, а спільних –
для запису однакових (спільних) ознак
для всіх об’єктів