Практична робота №3

Використання технології розвитку критичного мислення на уроці

зарубіжної літератури

1. З'ясуйте, як учителю зарубіжної літератури створити сприятливе

освітнє середовище для розвитку критичного мислення? Наведіть
кілька прикладів.

На уроках вчителі використовують такі технології та прийоми

навчання: технологія критичного мислення, інтерактивні методи навчання,
ігрові технології, використання творчих завдань.

Можна організувати і провести урок літератури, який за зовнішніми

ознаками ніби відповідає вимогам до сучасного уроку. Але якщо такий урок
не націлений на серйозну роботу з текстом твору, то сприймається він як
сучасне шоу — не більше. Використання всіх сучасних технологій на уроці
літератури доцільне лише за умови, якщо вони дозволяють глибше осягнути
художній твір.

Найперше завдання викладача-філолога – організувати грамотний

ідейно- художній аналіз твору, який допоможе інтерпретувати (пояснити)
цей твір. Перш ніж виконувати творчі завдання на уроці, потрібно „увійти”
до тексту художнього твору, відчути його на емоційному рівні. Якщо твір
великий та складний, потрібно, щоб викладач читав уривки твору вголос на
уроці. Якщо є можливість, потрібно подивитись і фрагменти з фільмів,
знятих за творами.

Тоді вже можна починати творчу роботу з учнями. З найбільшим

інтересом учні виконують такі творчі завдання: написання літературного
диктанту, створення „асоціативних кущів”, створення сенканів, дають
відповіді на запитання вікторини за текстом, вирішують чи складають
кросворди.

Ось деякі прийоми, що сприяють розвитку критичного мислення учнів:

 «Коло Венна»

Даний прийом дозволяє порівнювати між собою два предмети або

поняття. На дошці зображується два коло, які перетинаються між собою.
Кожне з них відповідає за окреме поняття. Зона перетину об’єднує спільні
властивості.

«Кубування»

Метод дозволяє систематизувати, аналізувати інформацію, знаходити

їй застосування в повсякденному житті.

Слід виготовити з картону куб, на гранях якого зобразити назви

основних розумових понять: опишіть, порівняйте, знайдіть аргументи «за» та
«проти», проаналізуйте, асоціюйте, знайдіть практичне застосування.  

Після вивчення нової теми вчитель пропонує дітям закріпити знання,

відповідаючи на поставлені питання за допомогою кубіка.
«Літературний пінг-понг»

Застосовується під час перевірки домашнього завдання.

До дошки викликаються два учні. Вони по черзі задають один одному
запитання з теми домашнього завдання, які були підготовлені вдома. Клас
оцінює якість запитань і відповідей. Ураховується оригінальність,
кмітливість, гумор, ґрунтовність. Можна запросити декілька пар, як це
відбувається на звичайних змаганнях.

«Асоціативний кущ»

Головню метою даного прийому є систематизація отриманої

інформації.

Вчитель на дошці записує певне поняття. Діти повинні висловити всю

інформацію, що їм відома з даної теми. Вчитель записує вигуки дітей
навколо даного поняття, формуючи певний кущ зі слів. Характеристики
предмета за певними групи можна зображати різники кольорами.

Методика корисна при опрацюванні нової теми. Спочатку учні

виголошують все, що їм відомо з цього приводу. Після розгляду матеріалу
«кущ» можна доповнити новими поняттями, які були отриманні під час
уроку, зобразивши їх іншим кольором. Це дозволить наочно побачити обсяг
знань, який отримали учні за урок.
2. Перегляньте відеоролик "Критичне мислення. Таксономія Блума".
Обміркуйте й поясніть, як технологія розвитку критичного мислення
демонструє в дії "піраміду Блума"? Наведіть приклад.

Освітні цілі за пірамідою Блума: запам’ятовування (remembering),

 розуміння (understanding), 

 застосування (application), 

 аналіз (analysis), 

 синтез (synthesis)

 оцінка (evaluation). 

Якщо слідувати розробленій Блумом таксономії, то знання учнів – це

лише перший, найпростіший рівень класифікації. Далі йдуть ще п’ять
рівнів цілей (або результатів) навчання

Між рівнями мислення і відповідями на запитання, які ми

ставимо, існує прямий зв’язок. Більше того, самі запитання утворюють
ієрархію цілком відповідну таксономії мислення. Питання на
запам’ятовування відносяться до найнижчого рівня. Питання на оцінку
або судження розглядаються як високий рівень мислення. Насправді, всі
запитання важливі й усі вони приводять до різних видів мислення.
Використання на уроках запитань високого рівня – на аналіз, синтез, оцінку –
дозволить вчителеві ефективно розвивати критичне мислення учнів. Уміння
вчителя формулювати такі запитання є обов’язковою умовою вирішення цієї
проблеми.

3. Ознайомтеся з відеозаписом уроку зарубіжної літератури. Визначте й

опишіть, яку стратегію розвитку критичного мислення
старшокласників на уроці обрав учитель. Прокоментуйте один із
методичних прийомів, який, на вашу думку, виявився найбільш
ефективним.

Урок проводився в учнів 11 класу. Тема уроку була про моральний

вибір та його наслідки по роману «Мастер та Маргарита».
 Урок розпочався не з того що учитель оголошує тему уроку, а
послідовно веде дітей до цього використовуючи історію про вовків (добро і
зло) і який з них перемагає. Діти працюючи у групах роблять дуже серйозні
висновки але вони теж є правильними.
Однією із стратегій критичного мислення був «Кросенс». Діти
працюючи в групах повинні були здогадатися про якого героя йшла мова та
охарактеризувати його та розповісти про слабкі сторони характеру.
«Кросенс» є дуже цікавою стратегією, і учитель намагалась якомога
краже підлаштувати його під урок та дітей.
Також цікавим як на мене було завдання з QR кодом, в якому
потрібно було зробити 3 пости:
1. Вибір героя
2. Його рішення
3. Наслідки
В наш час дітей важко зацікавити вже традиційними методами навчання,
тому потрібно знаходити та долучати до уроку завдання з інноваційним
характером, так як було ось таке завдання з QR кодом в учнів 11 класу.