ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 9

Тема: Уроки класного і позакласного читання у початковій школі

План
І. Обговорення питань:
1. Цілі уроків читання.
Коротко зупинимося на визначенні цілей уроку. У визначенні навчальних
цілей добрими орієнтирами є формулювання теми і перелік вимог, що
містяться в програмі з читання. Ці вимоги диференційовано за рівнями
досягнень.
Що стосується виховних цілей, як відомо, виховання на уроці здійснюється
через зміст твору, методи організації навчання, вплив особистості вчителя
колективні й особисті взаємини учнів, опору на їхній соціальний досвід. На
уроках читання зміст сучасних підручників створює сприятливі умови для
морально-етичного, громадянського, патріотичного, екологічного,
естетичного виховання. Власне, в «Читанках» немає жодного твору, який не
слугує основою для постановки і реалізації виховних цілей.
У постановці і досягненні розвивальних цілей уроків доцільно враховувати
три аспекти:
1) завдання предмета читання щодо мовленнєвого, літературного і творчого
розвитку дітей, які відображено У відповідних змістових лініях;
2) можливості формування і розвитку загальнонавчальних умінь і навичок у
процесі роботи над текстом (аналіз, порівняння, узагальнення, виділення
головного, планування та ін.), розвиток критичного мислення, самостійності
мислення, висловлення оцінних суджень тощо;
3) розвиток творчих здібностей на основі прочитаного і спостережень.
На уроках добукварного періоду навчання грамоти (читання) необхідно:
 розвивати усне мовлення першокласників (уміння слухати й розуміти усне
мовлення, говорити);
 формувати початкові уявлення про речення, слово, звуки мовлення,
голосні й приголосні звуки, тверді й м’які приголосні, склад, наголос;
 навчати дітей виокремлювати речення з мовного потоку, аналізувати їх за
кількістю слів та будувати графічні моделі речень;
 учити аналізувати слова за їх звуковою та складовою будовою —
створювати звуко-складові моделі слів;
 учити добирати речення і слова, які б відповідали заданим моделям
2. Типологія уроків класного читання.
В. Онищук виділив такі типи уроків: урок засвоєння нових знань; урок
формування умінь і навичок; урок застосування знань, умінь і навичок; урок
узагальнення і систематизації знань; урок перевірки знань, умінь і навичок;
комбінований урок.
У системі класного читання виділяється два типи уроків:
1) уроки ознайомлення з новим твором;
2) уроки узагальнення вивченого матеріалу.
Перший з них — основний. Він включає всі етапи його проведення,
передбачені дидактикою, а саме: перевірку домашнього завдання, виклад
нового матеріалу, закріплення його, визначення домашнього завдання. Це,
однак, не означає, що при вивченні будь-якої теми, аналізі матеріалу
необхідно вводити в урок усі названі етапи. Корективи в план уроку вчитель
вносить у зв'язку з тим, що окремі теми вивчаються не на одному, а на
кількох уроках. Однак загальна структура цього типу уроків саме така. На ній
будується урок з будь-якої теми незалежно від жанру твору. Щоправда, в
наповненні кожного з етапів даного типу уроків необхідно зважати на
жанрові особливості розглядуваного твору.
Другий тип — уроки узагальнення вивченого матеріалу — застосовується по
закінченні роботи над темою. До структури їх не вводиться такий етап, як
читання твору і перевірка первісного сприймання. І це має пояснення. Даний
тип уроку ставить за мету, повторюючи вивчене з теми, згадуючи зміст
творів, відновлюючи в пам'яті вивчені напам'ять вірші, систематизувати й
узагальнити одержані відомості і знання і паралельно працювати над
поліпшенням якостей читання, над умінням логічно й граматично правильно
формулювати свої думки.
3. Багатоваріантність побудови уроків читання.
1.Уроки вивчення творів одного жанру є найбільш поширеними.
Їх структура, кількість і послідовність етапів (навчальних епізодів і ситуацій)
визначається передусім особливостями творів певного жанру. У початкових
класах учні читають твори близько двадцяти жанрів (малі форми усної
народної творчості й авторські — українських і зарубіжних поетів і
письменників).
2.Уроки-інсценізацй (або уроки з елементами інсценізації).
Проведення таких уроків передбачає розігрування учнями ситуацій за
прочитаним. Уже в 2 класі діти охоче розігрують сценки за творами, які
мають чіткі виразні діалоги. У 3—4 класах також ви вчається чимало творів
різних жанрів, що дозволяють залучити дітей до інсценізації. Наприклад, у 4
класі доцільними є уроки-інсценізації за п'єсою «Лисиця, що впала з неба»,
байками, запровадження елементів інсценізації У відтворенні народних
усмішок, епізодів казок «Біда навчить», «Лисичка-кума».
3. Близькими до уроків-інсценізацій є уроки з ігровим сюжетом.
Як показують наші спостереження, цей вид уроків з успіхом застосовується в
усіх класах під час вивчення різних тем. Ігрові сюжети виступають як основа
побудови сценаріїв уроків. Наприклад, темами Уроків з ігровими сюжетами
можуть бути «Мандрівка сторінками улюблених казок», «Мандрівка по
Шевченківських місцях», «Зустрічі у клубі веселих і ви¬нахідливих», «Матч
Чомучок з Пізнайками», «Як журнал «Барвінок» завітав до нас» та ін. Крім
того, ігровий сюжет може бути основою проведення цікавих Узагальнюючих
уроків, уроків-ранків («Дружба з книгою — це свято») «Новорічна тема у
творах різних жанрів», «Веселі вірші російських поетів», «З гумором про
серйозне»).
4.Уроки-мандрівки, уроки-подорожі також є варіанти ігрового уроку.
Основою такого уроку може стати карта подорожі. Вдалий приклад такого
сценарій теми «Я хочу сказати своє слово» (2 клас) розроби вчителька С.
Сухонос з Черкащини. На її уроці читацька діяльність учнів розгорталась за
чарівним маті рутом: «Читайлики» — станція «Спостережливих» країна
«Жива казка» — острів «Фантазія» —«Поезії». На кожній зупинці діти
виконували ігрові вправи. Включення музичних фрагментів емоційно і
методично прикрашає урок, знімає перевтому учнів.
5.Уроки-роздуми.
Ці уроки відрізняються тим, що читацька діяльність учнів зосереджена на
аналізі й розв'язанні своєрідних морально-етичних проблем і пізнавальних
задач, які випливають з ситуації, описаної у творі. У багатьох випадках теми
уроків вже у своїй назві містять запитання, яке є стрижнем уроку. І щоб дати
на нього відповідь, дітям потрібно зануритись у текст, проаналізувати мотиви
поведінки дійових осіб, обміркувати їх, обговорити різні думки. Це можуть
бути такі теми: «Чому так багато книг потрібно людям?», «Чому різні книги
читають по-різному?» та ін.
6. Інтегровані уроки та уроки з блочною інтеграцією змісту різних предметів.
Цей вид уроків утвердився в дидактиці і методиці початкової школи, що
зумовлено насамперед підготовкою вчителя як багатопредметника, який
сприймає початкову школу як си а тому може організаційно і методично зв
язати близькі теми з різних предметів. Метою такого зв'язкує цікаве,
різнобічне вивчення близьких явищ, яке можна об'єднати досягненням
спільної мети. Великі можливості для проведення у початкових асах
інтегрованих уроків читання, з нашого погляду дає їх поєднання з близькими
темами уроків позакласного читання, української мови, образотворчого
мистецтва, музики, курсу «Я досліджую світ». Метою такої інтеграції є
створення кращих умов для удосконалення мовленнєвої діяльності учнів, їх
літературного розвитку, розширення знань про творчість письменника.
7. Уроки-діалоги.
Без навчального діалогу неможливий жоден урок, адже він є формою
реалізації будь-якого опитування, узагальнення. Діалог виступає змістовим і
діяльнісним компонентом уроків-роздумів, уроків-інсценізацій, але тут він
лише засіб, підпорядкований розв'язанню інших завдань. Вживаючи термін
«уроки-діалоги», ми маємо на меті привернути увагу вчителів до
невикористаних ожливостей діалогу як основної форми побудови читацької
діяльності на уроці. Діалог є основним компонентом особистісно
орієнтованого навчання, яке утерджує форму навчального спілкування,
побудовану активній взаємодії та взаєморозумінні його учасників.
Особливостями такого спілкування є: стимулювання самостійних суджень
учнів, опора на їхній життєвий і читацький досвід; розгорнутий обмін
думками, репліками, враженнями від прочитаного і моє—твоє—наше—моє),
короткі дискусії. Це створює сприятливі умови для індивідуального
самовираження кожної дитини, розвитку комунікативного потенціалу,
грамотного використання вербальних і не-вербальних засобів спілкування.
Ефективність уроку-діалогу значною мірою залежить від рівня
підготовленості школярів до участі у діалоговій взаємодії.
8. Уроки розвитку літературних творчих здібностей учнів.
У діяльності людини, як відомо, виявляються загальні і спеціальні здібності.
Загальні забезпечують виконання різних видів діяльності, а спеціальні —
формуються у спеціальних галузях — математичній, художній, мовленнєвій,
технічній та ін. У навчальній діяльності молодших школярів переважаючим є
формування загальних здібностей, разом з тим кожна освітня галузь має
значний потенціал для розвитку спеціальних здібностей.
9. Узагальнюючі уроки.
Підготовка і проведення цих уроків в умовах зміни змісту і методичних
підходів предмета «Читання» передбачає певну новизну. У підручнику після
кожного розділу є блок «Пригадайте, поміркуйте», у якому зазначено основні
позиції імовірного сценарію узагальнюючого уроку. Завдання цього блоку
передбачають різні рівні складності навчальної діяльності: відтворення —
усвідомлення — конструювання — творчі завдання. Наприклад:
пригадайте..., як ви розумієте назву розділу..., складіть прислів'я...,
поміркуйте над загадкою, проведіть конкурс на кращого знавця казок,
спробуйте скласти загадки. На узагальнюючих уроках навчальна діяльність
передбачає включення ігрових елементів, ребусів, коротких вікторин. З
метою підготовки учнів до підсумкового тематичного оцінювання доцільно
включати завдання тестового характеру, на вибір правильної відповіді,
доповнення, конструювання.
4. Зміст, структура, методичні засоби уроків читання.
Для чіткої організації навчального процесу на уроці важливо правильно
визначити його структуру ‒ внутрішню будову, послідовність етапів.
Розрізняють мікро- і макроструктуру уроків. Макроструктуру становить
послідовність етапів уроку; в уроків одного типу вона однакова.
Мікроструктура ‒ внутрішня будова кожного етапу уроку (методи, прийоми і
засоби навчання).
До основних структурних елементів уроку належать: перевірка домашнього
завдання, актуалізація і корекція опорних знань; повідомлення теми, мети й
завдань уроку; мотивація навчальної діяльності учнів; сприйняття і засвоєння
навчального матеріалу; узагальнення і систематизація знань; застосування
знань на практиці, підбиття підсумків та повідомлення домашнього завдання.
Залежно від типу уроку ці елементи посідають різне місце в структурі
заняття і мають різну тривалість.
Урок засвоєння нових знань має таку структуру: 1. Організація учнів до
роботи на уроці. 2. Актуалізація і корекція опорних знань. 3. Повідомлення
теми, мети, завдань уроку і мотивація навчальної діяльності. 4. Сприймання і
первинне усвідомлення нового матеріалу, осмислення зв’язків і відношень в
об’єктах вивчення. 5. Узагальнення і систематизація знань, застосування їх у
різних ситуаціях. 6. Підбиття підсумків уроку.
Урок формування і вдосконалення вмінь і навичок. Загальна структура уроку
містить такі компоненти: 1. Організація учнів до роботи на уроці. 2.
Актуалізація і корекція опорних знань і практичного досвіду учнів. 10 3.
Повідомлення теми, мети і завдань уроку, мотивація учіння учнів. 4.
Вивчення правил і способів дій (вступні вправи). 5. Первинне застосування
набутих знань (пробні вправи). 6. Застосування учнями знань і дій у
стандартних умовах для вироблення навичок (тренувальні вправи). 7. Творче
перенесення знань і навичок у нові чи змінені умови для формування вмінь
(творчі вправи). 8. Підбиття підсумків уроку.
Урок закріплення й застосування знань, умінь і навичок. Урок має таку
структуру: 1. Організація учнів до роботи на уроці. 2. Відтворення і корекція
опорних знань, навичок і вмінь, необхідних учням для самостійного
виконання практичного завдання. 3. Мотивація навчальної діяльності,
усвідомлення учнями практичної значущості знань, умінь і навичок. (У
поясненні необхідно зазначити характер самостійного завдання, як підходити
до його виконання, якими мають бути його результати.) 4. Осмислення
змісту і послідовності застосування практичних дій. 5. Виконання учнями
завдання під контролем і з допомогою вчителя. 6. Узагальнення і
систематизація учнями результатів своєї роботи. 7. Підбиття підсумків уроку.
Урок повторення і корекції, узагальнення і систематизації знань і вмінь. Урок
має таку структуру: 1. Організація учнів до роботи на уроці. 2. Мотивація
навчальної діяльності учнів і повідомлення теми, мети й завдань уроку. 3.
Відтворення і корекція опорних знань, перевірка уміння застосовувати їх у
практичній діяльності. 4. Повторення знань і вмінь учнів шляхом
застосування учнями знань і вмінь у стандартних і в змінених
(нестандартних) умовах. 5. Узагальнення і систематизація понять, засвоєння
системи знань і застосування їх для пояснення нових фактів і виконання
практичних завдань. 6. Підбиття підсумків уроку.
Комбінований урок. Має таку структуру: 1. Організація учнів до роботи на
уроці. 2. Перевірка раніше засвоєних знань методом фронтальної бесіди,
індивідуального усного опитування. 3. Мотивація навчальної діяльності
учнів і повідомлення теми, мети й завдань уроку. 4. Сприйняття й
усвідомлення учнями нового навчального матеріалу. 5. Осмислення,
узагальнення і систематизація знань. 6. Підбиття підсумків уроку.
5. Підготовка вчителя до уроку читання.
На уроці, присвяченому опрацюванню художнього твору, вчитель має дбати
не тільки про пізнання дітьми навколишнього світу через аналіз тексту, а й
про виховання глибоких і стійких почуттів, про високу культуру емоційного,
чуттєвого сприймання. За допомогою художнього твору учитель може
мобілізувати на розв'язання цих завдань психіку дітей і водночас
активізувати й розвивати їхній інтелект. Але вдається це лише за тієї умови,
якщо він сам глибоко відчує силу художнього твору і зуміє використати її на
уроці так, щоб емоційний заряд не минув дитячих сердець.
Звичайно, ця робота нелегка. Вона вимагає від учителя застосування
відповідних знань теорії і практики виразного читання як найефективнішого
засобу естетичного впливу, взагалі естетичного виховання через літературу.
Успіх учителя залежить насамперед від обов'язкової і правильної підготовки
до кожного уроку, яка має включати в себе попередню роботу над твором
(опрацювання тексту відповідно до сприймань та аналізу його з дітьми), а
також визначення загальної мети уроку, організацію й проведення його
відповідно до сучасних вимог радянської педагогіки.
У поглядах на вимоги до уроку варто дотримуватися двох підходів —
загально педагогічного і методичного. Загалом можна виділити такі основні
групи загально педагогічних вимог до уроку: санітарно-гігієнічні, психолого-
фізіологічні, дидактичні, виховні.
Підготовка вчителя до уроку складається з двох органічно пов'язаних між
собою етапів: планування системи уроків з теми і конкретизації цього
планування стосовно кожного уроку, осмислення і складання планів окремих
уроків.
6. Типи основних структур занять і уроків позакласного читання,
методика їх проведення.
Основною метою позакласного читання в молодших класах являється
формування в учнів стійкої потреби самостійного й осмисленого читання,
формування потреби систематичного читання книг, спираючись на знання й
навички. Досягти цієї мети можна лише на основі вироблення в школярів
позитивного ставлення до читання за власною ініціативою.
До позакласного читання входить:
- ознайомлення учнів із творами, рекомендованими програмою початкових
класів;
- розширене читання творів письменника, який вивчається за програмою, з
метою поглибленого засвоєння його творчості й епохи , в яку він жив й
творив.
 Цими двома видами позакласного читання керує вчитель, проводить їх
відповідно до програми з літератури.
- стихійне самостійне читання.
Виділено шість видів уроків :
1. урок позакласного читання за темою;
2. урок позакласного читання за автором;
3. урок позакласного читання за жанром;
4. урок позакласного читання за періодичною пресою;
5. урок зразкового читання;
6. урок знайомства з новинками художньої літератури.
Формування читацької самостійності учнів здійснюється на уроках
позакласного читання за такими етапами: підготовчий, початковий і
основний.
Структура уроку позакласного читання на підготовчому етапі:
1. Бесіда, що передує читанню вчителя і готує дітей до сприймання твору (2-
3хв).
2.Виразне читання й перечитування вчителем твору (3-7 хв).
3. Колективне відтворення прослуханого, роздуми над прочитаним (4-5хв).
4. Перегляд книги для відшуковування певного твору (4-5хв).
5. Рекомендації щодо самостійної роботи з книгою вдома, у класі, в
позаурочний час (2-3хв).
Структура уроку позакласного читання на початковому етапі:
1. Робота з книжковою виставкою (до 5-и хв).
2. Читання учителем художнього твору вголос (7хв).
3. Бесіда-роздуми над прочитаним (5хв).
4. Самостійне знайомство з новою книгою.
5. Читання учнями названого вчителем твору мовчки (10-12хв 4-ий і 5-ий
етапи разом).
6. Виявлення й оцінка якості самостійного читання-розгляду книги (7-10хв).
7. Рекомендації до позаурочної роботи з книгою (1-2хв).
Структура уроку позакласного читання на основному етапі:
1. Робота з прочитаними книгами до уроку. Розширення і впорядкування
читацького кругозору учнів за рахунок колективного досвіду (10хв).
2. Бесіда про героїв книг та їх авторів (25хв).
3. Доповнення, уточнення читацького досвіду дітей учителем (7хв).
4. Завдання додому (3хв).
ІІ. Представлення моделей уроків читання різних типів, проведення
фрагментів уроків.
Завдання:
1. Розробити моделі побудови уроків класного читання:
а) опрацювання нового твору в 3 класі (тема за вибором студента);
б) підсумковий урок за матеріалом першої частини підручника з читання для
3 класу.
2 Дібрати завдання для розвитку творчої діяльності учнів на основі
прочитаного (текст для опрацювання обрати самостійно).