Міністерство культури та інформаційної політики

Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського

Кафедра теорії і методики мистецької освіти

Конспект лекцій із дисципліни

ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ У МИСТЕЦЬКІЙ ОСВІТІ
студентки 1 курсу ОКР “Магістр” спеціалізації академічний спів Анісімової Софії
Викладач: доктор педагогічних наук, професор
Смирнова Тетяна Анатоліївна
 Тема 4. ПЕДАГОГІЧНА
ТЕХНОЛОГІЯ РОЗВИВАЛЬНОГО
НАВЧАННЯ

● Історія виникнення технології. Концептуальні

положення систем розвивального навчання.
Ключові терміни (зона найближчого розвитку,
розвиток, здібності, пізнавальна активність,
мотивація, задача).
● Педагогічна технологія розвивального навчання у вищій
школі.
● Структура і зміст педагогічної технології розвитку музиканта.
рівень актуального
розвитку (задачі, що
зона «ближнього
розвитку»
На початку 30-х років Л. Виготський
виконуються співробітництво з обґрунтував доцільність навчання,
самостійно) учителем.
орієнтованого на розвиток як на свою
пряму та безпосередню мету.

Принцип
«випереджуючого
навчання», яке вимагає
організації самостійної
діяльності, активізації
мислення, високого темпу,
швидкості засвоєння,
критичності розуму.
«Педагогіка повинна
орієнтуватися не на
вчорашній, а на завтрашній
день дитячого розвитку»,
зазначав Л. Виготський.
 Система розвивального навчання

Провідною є пізнавальна мотивація навчальної діяльності, а її стимулювання має

відбуватися в формі діалога, полілога, дискусій, спрямованих на розвиток уяви,
мислення, пам’яті. Критерієм високо рівня розвитку дитини (за Л. Занковим) стає
спостережливість, здатність до аналізу, практичні уміння.

Змістове дитина як
навчання повноцінний
суб’єкт Змістова Проблемний
Теоретичне
Учень - це
рефлексія виклад знань Технологія розвивального
мислення
дослідник- навчання Д. Ельконіна-В.
Змістовий Пізнавальні Свідомі
аналіз
творець
мотиви самозміни Давидова
 Важливими умовами
інтелектуальної діяльності
пізнавальна діяльність студента студента є спрямованість і
зосередженість
свідомості, визначення
уваги як важливої умови
Дивергентний стиль пізнання характеризується інтелектуальної діяльності
впевненістю в ситуаціях генерації нових ідей, вироблення студента.
альтернативних перспектив, творчою активністю, пошуком
різноманітної інформації, широтою інтересів. Для
представників такого стилю
характерною є розвинена уява,
емоційність, потяг до мистецтва,
різновекторних висловлювань.
Асимілюючий стиль пізнання –
його представники орієнтовані на
обробку значних обсягів інформації, її
виклад в компактній, логічній формі.
Конвергентний стиль пізнання
притаманний експериментаторам із
дослідницьким складом мислення,
спрямованим на вирішення практичних
проблем.
Контроль здійснюється з точки зору суб’
єктивних можливостей розвитку
кожного студента окремо. Студент
працює на найвищому рівні власних
можливостей, навіть, якщо результат
посередній, йому виставляються високі
бали, оскільки мета - вивести кожного
студента в режим розвитку. Викладач
до групи звертається з запитанням, а не
з відповіддю. Студент- суб’єкт пізнання.
Передбачає залучення студентів до
вирішення квазіпрофесійних задач:
моделювання ситуацій, пошук,
дослідження умов оптимального
вирішення задачі. Задачі для
афективної, психомоторної,
когнітивної сфер.
передбачає стимулювання студента до
самостійного формулювання ним мети і
активізації власної пізнавальної мотивації
1) Метод навчальної дискусії
2) Метод пізнавальних ігор
3) Метод створення ситуації інтересу
4) Метод створення ситуації новизни
навчального матеріалу.
5) Метод опори на життєвий досвід
Змістовий компонент спрямовує
викладача на забезпечення
студента значним обсягом
теоретичного матеріалу
Високий рівень швидкості із
необхідним поясненням,
стимулювання до розуміння,
усвідомлення і запам’ятовування
сутності текстів.
 Структура і зміст педагогічної технології розвитку музиканта. Технологія спрямовується на всі сфери
психічного розвитку студента-музиканта. Першочерговим є- когнітивний розвиток, зокрема, сфера
музичного мислення, музичної пам'яті, музичної уваги (уважність), музичної уяви (фантазія).
Обов`язковим має стати напрям розвитку афективної сфери (емоції, почуття, воля).

вдосконалення витримки, виходити за межі встановленої освітньої технічні вправи, практичні

самостійності, активності,
рефлексії забезпечують методи і
прийоми рольового
моделювання, імітаційні і рольові
ігри (“Я – успішний-співак”,
“Я – диригент”, “Я –-гітарист,
бандурист, баяніст”)
програми; варіативні, елективні
дисципліни, які поглиблюють
професійну компетентність музиканта.
активні методи (мозковий штурм, бліц-
опитування, семінар-дискусія, лекція-
бесіда, лекція-поліфонія).
консультації, перегляд відео
концертів, емоційно-
артистичні тренінги, вправи,
рольові ігри (“У концертній
залі”, “Музикант –
виконавець”), ситуативні
методи.