КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«НІКОПОЛЬСЬКА СПЕЦІАЛІЗОВАНА ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ № 5»

МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК

«РОЗВИТОК ПІЗНАВАЛЬНИХ ТА ТВОРЧИХ

ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО
ВІКУ В УМОВАХ ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ»

Виконавець: Олексієнко Людмила Дмитрівна,

вчитель початкових класів
комунального закладу «Нікопольська
спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 5»

Нікополь
2021
 Автор: Олексієнко Людмила Дмитрівна, вчитель початкових класів КЗ
«Нікопольська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 5»

У методичному посібнику висвітлюються методи і прийоми, які сприяють

розвитку пізнавальних та творчих здібностей учнів початкових класів, подано
методичні поради щодо організації креативної діяльності учнів 1 - 4 класів. В
окремих розділах подано шляхи підвищення мотивації та активізації до
навчання на уроках у початковій школі через збагачення словникового запасу, а
також методику проведення уроків на яких учні навчаються помічати і
створювати образи, уважно і чуйно ставитися до слова, яскраво, образно
висловлювати свої думки, тлумачити значення незрозумілих слів. У роботі
надаються приклади уроків та виховних заходів; ТЗН, картки оперативного
контролю, перфокартки, таблиці.
Методичний посібник для вчителів початкових класів, які прагнуть, щоб
на уроках було цікаво; студентів педагогічних коледжів, які хочуть підвищити
ефективність викладання; методистів, які прагнуть допомогти професіоналам
успішно вирішувати їхні проблеми; батьків, які хочуть підказати вчителю, як
зробити уроки цікавішими.

https://onedrive.live.com/?authkey=
%21ACv6EuXuhD0yrXI&cid=EA274BD259A099B4&id=EA274BD259A099B4%2
12911&parId=EA274BD259A099B4%21229&o=OneUp

2
 ЗМІСТ
І. Вступ ……………………………………………………………………… 4
ІІ. Основна частина
2.1 Теоретичний розділ «Теоретичні основи процесу розвитку творчих
здібностей дітей молодшого шкільного віку»…………….……………............…6
2.2 Практичний розділ
2.2.1 Навчання та формування творчих здібностей школярів на
початковому етапі ………………………………………………………………….12
2.2.2 Розвиток творчих умінь молодших школярів прийомами
драмогерменевтики………………………………………………………………...22
ІІІ. Висновки ………………………………………………………………...28
IV.Список використаних джерел.…………………………………………..31
ДОДАТКИ
Додаток 1………………………………………………………..……………33
Додаток 2………………………………………………………..……………40
Додаток 3……………………………………………………….......………...45
Додаток 4…………………………………………………………………..…50

3
 І. ВСТУП
Сьогодення об’єктивно вимагає активізації пошуку перспективних
інноваційних педагогічних технологій, спрямованих на розвиток і саморозвиток
особистості. Неможливо передбачити, які знання можуть знадобитися дитині в
її позашкільному житті. З огляду на це в сучасному закладі освіти, особливо
перед учителем початкових класів, першочерговим завданням має стати
завдання не накопичення дитиною інформації, а розвиток мислення, вміння
аналізувати ситуацію, планувати свої дії на кілька кроків вперед, адекватно
оцінювати результати, самостійно набувати і переробляти інформацію,
перетворюючи знання в інструмент пізнання інших видів діяльності, вміння
конструктивно взаємодіяти з іншими.
Ось чому на передній план у освітньому процесі виходить проблема
розвитку творчих здібностей учнів, навчання їх творчо і критично мислити,
виховання особистості кожної дитини. Саме в процесі інтелектуального
виховання відбувається формування інтелектуальної культури особистості.
Розвиток творчих можливостей учнів важливий на всіх етапах шкільного
навчання, а надто – в молодшому шкільному віці [1, с.45]. Це пов’язано з тим,
що в початкових класах починають формуватися способи навчальної роботи,
закладаються прийоми вирішення навчальних завдань, якими учні
користуються надалі. Найголовніше завдання виховання та навчання –
пробудити в дитині жагу до пізнання. Розвинуті навички творчості дозволяють
майбутньому громадянину правильно ставити життєві цілі і досягати їх.
Тому метою роботи є теоретичне обґрунтування основних ідей і
положень досліджуваної проблеми; визначення умов, що забезпечують
ефективність формування творчих здібностей дітей; вивчення та узагальнення
педагогічного досвіду з розвитку творчих здібностей дітей у процесі навчання.
Відповідно до мети вирішувались наступні завдання:
- вивчити і проаналізувати психолого-педагогічну і науково-методичну
літературу з даної проблеми;
- визначити сутність творчих здібностей;

4
 - обґрунтувати педагогічні умови для формування творчих здібностей в
процесі навчання;
- вивчити особливості розвитку творчих здібностей в учнів;
Об'єкт нашого дослідження: творчі здібності учнів молодшого
шкільного віку.
Предмет дослідження: особливості розвитку творчих здібностей учнів
молодшого шкільного віку в навчальному процесі.
Практичне значення роботи визначається тим, що її основні висновки та
рекомендації можуть бути використані з метою розробки технологій виявлення
творчих здібностей, при роботі з обдарованими дітьми в практичній діяльності
вчителів початкових класів.

СПЕЦИФІЧНІ ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ:

ТВОРЧІСТЬ — це процес створення суб'єктивно нового, заснованого на
здатності породжувати оригінальні ідеї і використовувати нестандартні способи
діяльності.
ТВОРЧІ ЗДІБНОСТІ – це індивідуальні особливості людини, які визначають
успішність виконання ним творчій діяльності різного роду.
ІНТЕРАКТИВНЕ НАВЧАННЯ - це навчання, яке відбувається за умови
постійної, активної взаємодії всіх учасників освітнього процесу.
ДРАМОГЕРМЕНЕВТИКА – це синтез трьох компонентів: педагогіки, театру і
герменевтики.

5
 «Неможливо птаха навчити літати в клітці. Неможливо нарощувати
«творчі м'язи», не вилетівши на простір завдань «відкритих», які допускають
різноманітні підходи до вирішення, різний ступінь заглиблення у проблему,
різноманітні варіанти відповідей». А. Гін

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

2.1. Теоретичний розділ «Теоретичні основи процесу розвитку творчих
здібностей дітей молодшого шкільного віку»
Творчість визначається як діяльність людини, яка створює нові
матеріальні і духовні цінності, що володіють новизною і суспільною
значущістю, тобто в результаті творчості створюється щось нове, до цього ще
не існуючого. Поняттю «творчість» також можна дати і ширше визначення.
Філософи визначають творчість, як необхідну умову розвитку матерії,
утворення її нових форм, разом з виникненням яких змінюються і самі форми
творчості [5, с.105]. У психологічній літературі перші спроби розробки теорії
творчості припадають на кінець XIX – початок XX століття. Серед авторів був
російський учений С. О. Грузенберг. Згодом французький філософ М. Монтень
теоретично обґрунтував методи навчання та виховання, спрямовані на
активізацію і розвиток творчого мислення, ініціативи дитини. Свій вклад у
розробку зробили й українські науковці. Г. Ващенко, зокрема, вважав, що
школа, з одного боку, мусить дати учням певну суму наукових знань, виробити
в них науковий світогляд, а з іншого, – «виховати у них формальні здібності
інтелекту», без яких людина «не зможе рухати культури вперед», їй потрібні
«логічне мислення і творча фантазія» [8, с.39]. Для нас вчителів, навчання дітей
– це відповідальна робота, а для дитини – це життя. Кожному вчителеві
хотілося б створити в класі атмосферу добра і краси, щоб діти відчували себе
комфортно, з бажанням ішли до школи, щоб кожного дня вони не просто
насичувалися знаннями, а робили для себе якісь відкриття. Б. Астаф'єв писав
«Дитина, що випробувала радість творчості навіть у самому мінімальному
ступені, стає іншою, ніж дитина, що наслідує актам інших» [9, с.85].

6
 Першокласник, який приходить до школи, хоче мислити, спостерігати,
творити. Але нинішній стан навчання учнів молодшого шкільного віку
засвідчує, що 80% дітей залишаються пасивними на уроці і ця пасивність
спостерігається впродовж багатьох років навчання в школі. Фактором зниження
пізнавальної активності є педагогічні стереотипи такі як:
- дитина повинна хотіти знати;
- зацікавити школяра можна більшою мірою змістом навчання;
- дитина повинна добре і «якісно» відповідати на запитання. Ставити їх –
перевага вчителя;
- якщо на уроці діти виявляють емоції або ставлять непередбачувальні
запитання – це порушення дисципліни, а школярі «замало знають» [3, с.74].
Вплинути на процес навчання у початковій ланці, підвищити
ефективність, спрямувати його на розвиток особистості може система
розвивального характеру і використання інтерактивних технологій. Усім
відомо, що діти від природи допитливі і йдуть до школи з бажанням вчитися.
Щоб не згас цей вогник допитливості, щоб кожна дитина могла розвинути свої
творчі можливості, необхідне розумне керування з боку вчителя. А для цього
необхідно перетворити кожний урок у школі в урок мислення-спілкування, де
істина зароджується у палкій суперечці, у діалозі, під час якого важливо
навчити кожного учня міркувати, знаходити нові, оригінальні рішення і
отримувати задоволення від навчання [11, с.5].
Розвиток творчих можливостей у кожного школяра потребує від учителя
застосовування на уроці творчих завдань, що складають систему, яка дасть
можливість урізноманітнити творчу діяльність учнів і забезпечити перехід від
репродуктивних, формально-логічних дій до творчих. Кожен учитель повинен
пам'ятати, що творчі завдання забезпечують швидке набуття знань та вмінь,
закріплення і застосування їх на практиці. А це означає, що для розвитку
творчих можливостей велике значення мають пізнавальні процеси: пам'ять,
увага, уява, фантазія. Саме ці якості – основа для розвитку продуктивного
мислення і творчих здібностей. Серед проблемних завдань, над якими повинен

7
працювати вчитель початкових класів для досягнення високого рівня розвитку
в учнів творчої активності, є врахування факторів, які впливають на
формування пізнавальних мотивів навчання.
Розширення інформаційного поля - створення системи накопичування
початкової інформації про певний об'єкт на різних уроках, у різних видах
діяльності, бо "порожня голова не думає"; проведення інтегрованих занять і
постійне заохочення до пригадування інформації з інших галузей науки для
розширення поняття та "висвітлення ще однієї зі сторін". По суті справи,
творчість - це "здатність створювати будь-яку принципово нову можливість"
(Г.С. Батіщев). [2, с.4].
Детальніше можна виділити наступні етапи творчої діяльності:
1. Накопичення знань і навиків, необхідних для чіткого викладу і
формування завдання, виникнення проблеми (постановка завдань).
2. Зосередження зусилль і пошуки додаткової інформації, підготовка
до вирішення завдання.
3. Відхід від проблеми, переключення на інші заняття (період
інкубації).
4. Осяяння або інсайт (геніальна ідея і проста здогадка скромних
масштабів - тобто логічний прорив, стрибок у мисленні, отримання результату,
не витікаючого однозначно з посилань).
5. Перевірка і доопрацювання задуму, його втілення [10, с.16].
Творчість — не суцільний і безперервний рух. У нім чергуються
підйоми, застої, спади. Вищою точкою творчості, його кульмінацією є
натхнення, для якого характерний особливий емоційний підйом, ясність і
виразність думки, відсутність суб'єктивного переживання, напруга.
П.І.Чайковський писав про свій творчий стан: «... іншого разу є абсолютно нова
самостійна музична думка. Звідки вона — непроникна таємниця. Сьогодні,
наприклад, з ранку я був охоплений тим незрозумілим вогнем натхнення,
завдяки якому я знаю заздалегідь, що все написане мною сьогодні матиме

8
властивість западати в серце і залишати у ньому враження, що невідомо звідки
береться» [6, с.123].
У різних людей стан натхнення має різну тривалість, частоту настання.
З'ясовано, що продуктивність творчої уяви залежить головним чином від
вольових зусиль і є результатом постійної напруженої роботи. Зі слів
І.Ю.Репіна, натхнення — це нагорода за каторжну працю [6, с.127].
Очевидно, що поняття, яке ми розглядаємо, тісним чином пов'язане з
"творчою діяльністю". Під творчою діяльністю ми розуміємо таку діяльність
людини, в результаті якої створюється щось нове, – чи предмет зовнішнього
світу або побудова мислення, що приводить до нових знань про світ, або
відчуття, що відображає нове відношення до дійсності.
Якщо уважно розглядати поведінку людини, її діяльність у будь-якій
області, то можна виділити два основні види вчинків. Одні дії людини можна
назвати відтворюючими або репродуктивними. Такий вид діяльності тісно
пов'язаний з нашою пам'яттю і його суть полягає в тому, що людина відтворює
або повторює вже раніше створені і вироблені прийоми поведінки і дії.
Окрім репродуктивної діяльності в поведінці людини присутня творча
діяльність, результатом якої є не відтворення вражень, що були у його досвіді
або діях, а створення нових образів або дій. У основі цього виду діяльності
лежать творчі здібності.
Відомий дослідник проблеми творчості А.Н.Лук, спираючись на
біографії видатних учених, винахідників, художників і музикантів виділяє
наступні творчі здібності :
1. Здатність бачити проблему там, де її не бачать інші.
2. Здатність згортати розумові операції, замінюючи декілька понять
одним і використовуючи все більш ємні в інформаційному відношенні символи.
3. Здатність застосувати навички, придбані при вирішенні однієї
задачі до вирішення інших.
4. Здатність сприймати дійсність цілком, не дроблячи її на частини.
5. Здатність легко асоціювати віддалені поняття.

9
 6. Здатність пам'яті видавати потрібну інформацію в потрібну
хвилину.
7. Гнучкість мислення.
8. Здатність вибирати одну з альтернатив вирішення проблеми до її
перевірки.
9. Здатність включати знову сприйняті відомості у вже наявні системи
знань.
10. Здатність бачити речі такими, якими вони є, виділяти
спостережуване з того, що привноситься інтерпретацією.
11. Легкість генерування ідей.
12. Творча уява.
13. Здатність доопрацювання деталей, до вдосконалення первинного
задуму [14, с. 38].
Молодші школярі велику частину своєї активної діяльності здійснюють
за допомогою уяви. Їх ігри - плід буйної роботи фантазії, вони з захопленням
займаються творчою діяльністю. Психологічною основою останньою також є
творча уява. Коли в процесі навчання діти стикаються з необхідністю
усвідомити абстрактний матеріал і їм потрібні аналогії, опори при загальному
недоліку життєвого досвіду, на допомогу дитині теж приходить уява. Таким
чином, значення функції уяви в психічному розвитку велике.
Однак, фантазія, як і будь-яка форма психічного відображення, повинна
мати позитивний напрямок розвиток. Вона повинна сприяти кращому зі знання
навколишнього світу саморозкриття і самовдосконалення особистості, а не
переростати в пасивну мрійливість, заміну реальному житті мріями. Для
виконання цього завдання необхідно допомагати дитині використовувати свої
можливості уяви у напрямі прогресивного саморозвитку, для активізації
пізнавальної діяльності школярів, зокрема розвитку теоретичного, абстрактного
мислення, увагу, мови і в цілому творчості [14, с. 89].
Отже, треба створити у школі таке середовище і таку систему взаємин,
які стимулювали б найрізноманітнішу діяльність дитини, поступово розвивали

10
б у неї саме те, що в даний момент може найефективніше розвиватися. Саме це
і є першою важливою умовою ефективного розвитку здібностей. Передусім для
розкриття здібностей учнів необхідно створити в класі творчу, доброзичливу,
емоційно позитивну атмосферу, і відкриття, які є кроком творчості.

11
 2.2. ПРАКТИЧНИЙ РОЗДІЛ
2.2.1. Навчання та формування творчих здібностей школярів на
початковому етапі
Для забезпечення розвитку творчих здібностей учнів початкових класів
потрібно використовувати в навчанні інтерактивні технології. Головна риса
інтерактивних технологій - використання власного досвіду учнями під час
розв'язання проблемних питань. Під час інтерактивного навчання учні вчаться
бути демократичними, спілкуватися з товаришами, поважати їхню думку,
критично мислити, приймати продумані рішення.
У своїй практиці використовую як групові так й індивідуальні форми
роботи. Метою застосування групової форми навчання є залучення учнів до
активної участі в процесі оволодіння програмовим матеріалом. Також, групові
завдання спонукають учнів до пошукової діяльності, використання додаткової
літератури, довідників. Для того щоб за певною темою підготувати презентацію
або ж дібрати до неї ілюстративний чи текстовий матеріал, продумати дизайн
тощо, учні звертаються до багатьох джерел, відбирають ту інформацію, що
стосується конкретної теми, естетично оформлюють свої роботи. Це важливо
при вивченні оглядових тем, де опрацьовується великий за обсягом матеріал.
На своїх уроках я впроваджую:
 Рольові ігри.
 Проведення театралізованих вистав.
 Індивідуальні творчі завдання.
 Ранкові зустрічі.
 Елементи ейдетики.
 Метод проектів.
 Створення проблемної ситуації.
 Виставки кращих робіт, малюнків, виробів.
 Конкурси, змагання, екскурсії.
 Створення ситуації успіху у навчанні.
 Використання елементів критичного мислення, та інші.
12
 Застосування названих технологій впливає на підвищення ефективності
всього освітнього процесу, бо вони дають можливість залучити всіх учнів до
обговорення проблеми, що, у свою чергу, сприяє розвитку критичного
мислення, діалогічного мовлення. Учні набувають навичок співпраці,
колективного пошуку рішень, беруть активну участь у навчанні та передачі
своїх знань іншим людям.
Часто практикую роботу в групах, парах. Організовую інтерактивні
прийоми: «Мікрофон», «Акваріум», «Карусель». Школярі дуже люблять
виконувати рольові ігри, розігрувати ситуації. У такій формі легко ввести в
роботу парну і групову роботу. Спочатку розподіл на групи проходить за
ініціативою вчителя. З часом, коли діти знають, що таке групова робота,
розподіл організовується:
- за бажанням (учні самі вибирають з ким вони б хотіли працювати);
- за лідером (призначаю лідерів, які формують свої групи);
- випадкова група (формується за принципом випадковості).
У результаті учні стараються висловлювати і відстоювати власну думку,
прислуховуються до думки товариша.
Як навчити дитину творчо мислити? Одним із найефективніших методів
є розвивальна гра. На уроках можна повідомляти учням цікаві факти про
звичайні предмети, які нас оточують, тоді в учнів формується розуміння того,
що і в звичайних речах багато невідомого, і його цікаво пізнавати. Наприклад:
Діти добре знають, що таке морква, гарбуз, та про ці овочі можна розповісти
ще багато цікавого. Так, у давнину ( середньовіччя ) моркву вважали ласощами
гномів. Існувало повір'я: якщо віднести до лісу миску з пареною морквою, то
вранці знайдеш на тому місці зливок золота. Вночі гноми з'їдять моркву і
щедро заплатять тому, хто її приніс. А от у Середній Азії з гарбуза роблять
різний посуд: пляшки, відра, ложки. У великих гарбузах зберігають зерно та
крупу. А в Африці у дощову погоду мандрівники ховають у гарбуз свій одяг і
використовують великі гарбузи, щоб подолати річку, будуючи з них пліт.

13
Стимулювання допитливості шляхом створення ефекту здивування й
емоційного захоплення, тобто використання проблемності, інтриги, парадоксів.
Ступінь розвитку допитливості перед початком навчання у школі у
різних дітей неоднаковий. Не в усіх формується пізнавальне ставлення до
навколишньої дійсності, яке викликало б бажання вчитися. Одні діти
перенасичені інформацією, яку звикли більше споживати, ніж здобувати, в
інших немає смаку до нового, бо свого часу вогник допитливості не був
підтриманий. Навчальна діяльність цих дітей може бути позбавлена
безпосереднього інтересу й спонукається вчителем, батьками чи
однокласниками. Формування пізнавальних інтересів ґрунтується на розвитку у
шестирічних дітей сфери почуттів, передусім таких, як подив при зустрічі з
незвичним, несподіваним, тим, що суперечить власному досвідові або
уявленням, вагання й сумніви в процесі пошуку, радість відкриття, радість від
вирішення проблеми.
На своїх уроках стараюся запроваджувати методики РКМЧП (розвиток
критичного мислення через читання та письмо). Наприклад, під час вивчення
розділу теми «Л. Українка» пропоную обговорити в групах усе, що вони знають
про Л. Українку – це «мозкова атака». У цей час діти діляться думками,
фіксують їх на папері. У результаті цієї операції учні встановлюють рівень
власного знання, до якого можна додати щось нове.
Другим ступенем є «усвідомлення змісту». Даю завдання самостійно
прочитати статтю з підручника. Читаючи, на полях олівцем ставлять позначки
«V» - я це знаю, « - » - я цього не знаю. У цей час учень самостійно підтримує
свою зацікавленість роботою.
Третій ступінь системи «Рефлексія». Після читання статті ставлю
запитання. Під час обговорення звертаюся до результатів «мозкової атаки»,
записаних на дошці. З'ясовуємо, що зі сказаного підтвердилося, а що ні. Також
пропоную у вільний час звертатися до інших джерел. Кожен урок завершується
підсумком. Можна завершувати складанням учнями сенкану. Сенкан – це вірш,

14
який описує чи віддзеркалює тему. Воно походить від французького слова
«п'ять» і позначає у вірші 5 рядків, де
1 рядок – слово, яке позначає тему (імен.);
2 рядок – опис теми, два слова (прикмет.);
3 рядок – дія, пов'язана з темою 3 слова (дієслова);
4 рядок – фраза з 4 слів, що висловлює ставлення до теми;
5 рядок – одне слово (синонім до першого).
Наприклад Л. Українка «Давня весна»
1. Весна
2. Сонячна, весела
З. Іде, веселить, прикрашає
4. Розповсюджує красу, радість навколо
5. Красуня.
Цей спосіб заохочує учнів до міркування за темою і в той же час
можливість самооцінювати свої знання. Вся педагогічна діяльність базується на
співпраці вчителя і учнів, тому намагаюся організовувати роботу таким чином,
щоб використовувати творчу уяву школярів.
Для дітей молодшого шкільного віку самооцінка потребує поетапного
формування. Характер самооцінки впливає на його ставлення до навчання,
однолітків, дошкільного класу як колективу. Тому стараюся, щоб самооцінка
учня позитивно впливала на взаємодію з однолітками та на освітній процес.
Кількість пізнавальних завдань, які учні розв'язують самостійно,
повинна збільшуватись, а допомога вчителя відповідно має зменшуватись. І
якщо діти працюють ефективно, видно, що робота вчителя дала свої плоди. Для
заохочення дитячої творчості проводжу тренувальні вправи з віршування та
складання казок на уроках читання, Я і Україна, математики. Даю завдання до
дому: «Скласти свій маленький віршик або казку про цифру, знак, про
улюблену тварину, маму, пору року тощо.». Після цього зачитуємо роботи,
оцінюю словесно, підкреслюю творчі знахідки, роблю виставку таких робіт.
Націлюю, щоб діти переглядаючи телепередачі, читаючи книжки чули і

15
запам'ятовували красиві вислови, влучні слова і використовували їх у
повсякденному житті, при виконанні домашніх і класних завдань. Наприклад,
учениця 2 кл. Скрипник Катерина склала «Колискову для сестрички»:
Ой люлі, люлі
Кіт спить, мишка спить!
І ти Софіє, спи!
Ой люлі, люлі, Софієчко., спи!
Люлі, люлі, мишка в нірці спить,
А Софія не спить...
Ой, Софіє, будеш ти спати?
Софійко, мишка в нірці спить,
А кіт у кутку.
А Софійка в ліжечку.
Намагаюся виховувати не тільки носія знань, але й людину – чуйну,
добру, красиву внутрішньо. Адже для дитини найважливіша позитивна емоція –
радість пізнання. А активна пізнавальна діяльність школяра позитивно впливає
на якість засвоєння навчального матеріалу і розвиток творчих здібностей
особистості.
На уроках і виховних заходах проводжу роботу в групах:
І. Відкривши скриньку, дізнайтеся на чому ґрунтується правильність етикету:
1. В И И Й
2. Г А И И
3. К О И Й
4. П Р И Й
5. Т А И И
6. Ш Л И И
1. Той, хто виявляє хороше виховання, уважність (вихований).
2. Вишукано чемний, люб'язний (галантний).
3. Той, хто делікатно поводиться з людьми (коректний).
4. Той, хто виявляє щирість, доброзичливість (правдивий).
5. Той, хто має почуття міри, такт (тактовний).
6. Великодушний, благородний (шляхетний).

16
 У 3 класі при проведенні виховного заходу «Подивіться, по дорозі
торохтить зима на возі» проводилась презентація команд «Сніговик» та
«Зимонька». Учні виконували творчі завдання: в конвертах, конкурс на
кращого читця, продовжували прислів'я. Під час родинного свята в 4 класі
«Дзвенить струмочком рідна мова» заохочувала групу батьків на гру «Шапка
запитань», також дві групи учнів і одна група учнів читали і виправляли
помилки.
На уроках читання під час вивчення вірша А.Костецького «Бюро
знахідок»:
I група: Доповніть текст новими епізодами. Що ще можна знайти у чарівному
бюро знахідок?
II група: Як би ви були художниками, якими б всі намалювали речі із бюро?
Складіть словесний малюнок.
III група: Яку знахідку не можна повернути і чому?
При опрацьовуванні вірша Л.Українки «Давня весна» групи спочатку
вибирають капітана, читця, писаря. Потім перша група визначає художні засоби
у 1 та 2 куплетах, II група – у 3 і 4. III група – у 5 і 6 куплетах. Потім
проводимо конкурс на кращого читця.
«Ми - художники» (вивчення вірша Н. Забіли «Чотири пори року»).
Ким я бачу: І група – весну, II група – літо, III група – осінь, IV група – зиму.
Один представник з кожної групи аналізує і показує малюнок. Також на цьому
уроці використовую вправу «Мозкова атака» (на дошці написані слова,
потрібно описати кожну пору року).
В – весела Л – лагідне
Е – енергійна І – іскристе
С – сонячна Т – турботливе
Н – ніжна О – охайне
А – акуратна

О – обдарована З – зосереджена
С – струнка И-
І – інертна М – мила
Н – наполеглива А – авторитетна
Ь–
17
 Перед проведенням технології «Мікрофон» повторюю з дітьми правила:
- говорити має тільки той, в кого є «символічний» мікрофон;
- подані відповіді не коментуються;
- коли хтось висловлюється, решта мовчить.
Діти беруть мікрофон і розказують скоромовки, прислів’я, загадки,
потім передають його своїм товаришам.
Інтерактивна вправа «Очікування» (знаючи тему уроку записують на
аркушах паперу, про що вони хочуть дізнатися). В кінці уроку проводжу
рефлексію вправи «Очікування» (діти позначають, які очікування справдилися,
а які ні).
У якості «розігріву» часто проводжу вправи з нейробіки. Незважаючи на
свою універсальність, вправи з нейробіки дають потужний результат. Це
справжній крос-фітнес для мозку, який може задіяти відразу всі органи чуттів.
Виконувати ці вправи можна батьками із дітьми вдома, але найкраще – із
вчителями на першій хвилині уроку. Ефективні вправи, які з легкістю
домоможуть учителю цілий урок тримати увагу учнів, а також покращити
рівень засвоєння нового матеріалу.
Вправа «Гра на фортепіано»
Інструкція
Як відомо, на цьому інструменті грають двома руками, причому рухи
рук не симетричні.
Покладіть руки на парту. Уявіть фортепіано, спочатку спробуйте грати
мелодію лівою рукою, потім правою, а тепер з’єднайте обидві руки і зіграйте
мелодію двома руками.
Ускладнення: спробуйте «грати» в різних напрямках, починаючи
кожною рукою з іншого пальця.
Вправа «Різні прийоми читання»
Сприйняття тексту – одна з найскладніших задач для мозку (навіть
дорослої людини). Завдяки читанню можна постійно переключати мозкову
діяльність в різні режими. Протягом уроку використовуйте різні способи

18
читання: учні читають про себе і вголос, завдання читає і вчитель, і учні по
черзі. Запропонуйте гру: читати частину тексту з різними емоціями. Один учень
читає задачку плачучи, інший – низьким, басистим голосом. Також вдало, якщо
одну с частин тексту учні прочитають хором.
Ще одна дуже «робоча» вправа – це читати текст, закривши одне око
рукою. Наступний текст читається вже іншим оком.
Групова робота «Алфавіт і арифметичні дії»: у кожної групи на парті
алфавіт і картка, за допомогою алфавіту ви до кожної букви додаєте або
віднімаєте те число, яке записане під буквою і у вас вийде нове слово.

Б у р я к п е н а л
+ - - - + + + - - +
8 23 13 6 16 4 21 11 17 15
З а є ц ь у ч е н ь

Визначають, які з даних слів є словниковими.

Використовую також роботу на індивідуальних картках. Так, на уроці
української мови за темою «Тренувальні вправи на закріплення слів з
ненаголошеними [е] [и], правопис яких треба запам'ятати учні за першими
літерами слів повинні визначити словникові слова і записати їх.

Також

застосовую на своїх уроках універсальні інтелектуальні ігри.

Гра «Ланцюжок»: читаю цитати з оповідань, діти стараються відгадати
про якого письменника іде мова.

19
 Ігри зі словами:
1. Склади слово.
2. Із слова по букві.
3. Слово розсипалося (газубр, тігьс).
4. Поверни втікачів (б_р_б_н, к_р_в_н).
5. Піжмурки зі словами (знайти слова, які заховалися)
кмісонцервювітеряиїморозхяф (сонце, вітер, мороз).
6. Розшифруй речення, замінивши всі букви на попередні за
алфавітом: лійгобктубсїгцєкобклсбьєфлсбйотюлєнїтуп (Київ – найстаріше і
найкраще українське місто).
Віддаю перевагу методу побудови «асоціативного куща». На початку
уроку визначаю одним словом тему, над якою проводиться робота, а учні
згадують, що виникає в пам'яті, стосовно цього слова. На уроках мови побудова
«асоціативного куща» може бути схемою. На уроках математики побудова
«асоціативного куща» може бути схемою що поступово складається учнями під

керівництвом учителя.
Вивчаючи тему «Кругообіг води в природі» будуємо з учнями також
«асоціативний кущ», який полегшує учням запам'ятати агрегатні стани води.

20
При підведенні підсумка уроку можна користуватися картками, які
стимулюють увагу та інтерес учнів до своєї самооцінки:
СПА ЛИ ЦЮ
ПРА МИ І
НАМ ВА СИБІ

(Ми працювали - і нам спасибі)

Отже, інноваційна педагогічна діяльність базується на співпраці вчителя

і учнів, при цьому вчитель і учні рівноправні суб'єкти навчання, тому
намагаються на своїх уроках організовувати роботу таким чином, щоб повністю
використовувати творчу уяву школярів.

2.2.2. Розвиток творчих умінь молодших школярів прийомами

драмогерменевтики
Ефективним для розвитку творчих умінь є використання прийомів
драмогерменевтики, яку називають соціоігровим стилем. Вона поєднує в собі
21
риси драматургії, герменевтичні та педагогічні елементи. Головними умовами
ефективності пропонованої методики навчання є використання таких
методичних підходів, які передбачають позицію учня як активного співтворця
уроку, самого процесу вивчення навчального матеріалу на уроці; застосування
різних видів інтеракції, що забезпечують реалізацію цієї умови (інтеракція –
взаємодія та спілкування учасників навчального діалогу). Задля оптимальної
інтеракції вважаю за доцільне використовувати прийоми драмогерменевтики.
Драмогерменевтика – це синтез трьох компонентів: педагогіки, театру і
герменевтики. Автором технології є Букатов В. М., теоретик і практик
соціоігрових методик навчання. Мета драмогерменевтики – на основі синтезу
трьох культурних і педагогічних традицій допомогти вчителеві організувати
освітній процес так, щоб розуміння матеріалу і взаєморозуміння на уроці (між
учителем і учнями, між самими учнями) були максимальними.
Драма – від грец. drama – «дія», герменевтика – від грец. htrmeneutikos –
той, що пояснює, тлумачить – мистецтво тлумачення і розуміння текстів,
вчення про принципи їх інтерпретації.
На моє переконання, використання театральних елементів на уроках –
шлях до виховання мовної особистості, активного читача, реалізації
особистісного потенціалу кожного учня. Окрім зазначеного, театралізація
призводить до нового типу спілкування: коли одні учні стають акторами –
імпровізаторами, то й інші мимохіть зацікавлюються діями і з пасивних
спостерігачів стають активними учасниками. У освітньому процесі я дбаю про
постійну зміну мізансцен і їх чергування. Макро- і мікромізансцени
відповідають певним життєвим ситуаціям.
З метою технологізації досвіду усі прийоми, які використовувалися мною
структуровані за декількома напрямами (за метою використання).
Семантичні: «Оцінка тексту», «Блукання текстом», «Обживання тексту»,
«Складання шпаргалки», «Товсте і тонке питання».
Логічні: «Кубики Блума», «Ромашка Блума», «Мозковий штурм»,
«Асоціації», «Майстерня помилок», «Інтонаційні етюди» («Знаки розділові»),

22
«Збери діалог», «Сенкан», «Хокку», «Діамант», «Рецепт приготування героя»,
«Створи паспорт», «Фішбоун», «Шифрувальник», «Мовна математика».
Психологічні: «Пантомімічний етюд», «Мікрофон», «Абетковий суп»,
«Займемося синтезом», «Мімічна гімнастика», «Зустріч з героєм», «Рюкзак»,
«Продовж думку», «Пальчики», «Кольоровий індекс», «Мімічна гімнастика»,
«Пантоміма».
Соціологічні: «Видимо – невидимо», «Скільки літер у незрозумілому
слові», «Інтерв’ю», «Від А до Я», «Завдання для викупу фантів», інсценізація,
рольові ігри та імітації, зміна мізансцен – зміна розміщення в просторі груп та
їх учасників, поділ учнів на групи.
На уроках мистецтва слова учні малюють словом, тобто досліджують
фонетичні, лексичні та синтаксичні особливості мови художнього твору,
вивчають особливості формування гумористичного тексту. Відтворюють
настрої пейзажних поезій, картин природи, порівнюють з власним образним
баченням. Проводять дискусії як джерело знаходження істини в різних жанрах
літератури, розглядають п’єси як основу мистецтва. На уроках театрального
мистецтва розвиваю естетичний смак, вчу правильно спілкуватися, тому дітям
подобається виступати перед великою аудиторією. Учні вчаться виявляти
розуміння особливості постановок театральних дійств в українських школах
минулого, відтворювати ігровий та ляльковий вертепи. Разом з дітьми
опрацьовуємо тренувальні вправи : відпрацювання вимови окремих звуків,
казання скоромовок, робота над диханням під час читання. Учні створюють
власні висловлювання: запрошення, привітання, подяки, компліменти,
заперечення, поради, відмови, рекомендації, оголошення. Розмічають тексти
партитурними знаками, умовними позначками, які допомагають уникати
логічних помилок у процесі повторних читань. Проводимо з дітьми конкурси
юних театрознавців. Учні з задоволенням працюють над етапами роботи для
створення спектаклю, з цією метою використовую доступні сценічні засоби для
реалізації режисерського задуму. Проводжу театральний практикум: ігри-
драматизації, етюди, пантоміми, акторські розминки, тренінги, вистави, творчі

23
зустрічі з самодіяльними читцями, читцями- професіоналами, екскурсії.
У своїй роботі я виокремила методичні особливості ефективного
впровадження драмогерменевтики в освітньому процесі:
 організація колективних форм роботи в групах і малих групах;
 здійснення спонтанного вибору партнера спілкування;
 можливість здійснити вибір ролі;
 відсутність в учнів інформації про мету дії перед її початком;
 використання «пасток», важких нетипових завдань;
 наявність на уроці відповідного обладнання;
 зміна мізансцен – зміна розміщення в просторі груп та їх учасників;
 організація на уроці «майстерні помилок»;
 організація «блукань»;
 складне завдання на розв’язувати у кілька етапів.
На основі методичних особливостей я виокремила чіткі правила
ефективного впровадження драмогерменевтики в освітньому процесі.
Драмогермевтичний підхід базується на використанні інтерактивних методів та
прийомів. Для розвитку творчих умінь на уроках використовую відповідний
арсенал технологій, форм і методів роботи. Серед методів і організаційних
форм роботи добираю ті, що базуються на демократичному стилі взаємодії,
спрямовані на самостійний пошук істини, сприяють критичному та
креативному мисленню, розвитку творчості: це активні форми роботи такі, як
рольові ігри, інтелектуальні аукціони, інтерактивні вправи.
У процесі підготовки уроку продумую і конкретно визначаю, який аспект
інтелектуально-творчих умінь доречно формувати до теми уроку; які методи,
прийоми, завдання та види вправ найповніше формують цей аспект; які
прогнозовані результати.
Прийоми драмогерменевтики використовую на різних уроках, починаючи
з 1-го класу. Вибір конкретних прийомів залежить від вікових особливостей
учнів, мети та змісту навчального предмету, тому мною розроблено детальне
планування уроків математики, літературного читання, української мови та

24
мистецтва для 2-го класу, у якому вказано тип уроку, його мета, перелік
творчих умінь, які формуються та відповідні прийоми драмогерменевтики.
Зазначені прийоми застосовую виходячи з міркувань доцільності,
раціональності та ефективності розвитку творчих умінь школярів.
З метою створення позитивної сприятливої атмосфери у класі на
організаційному етапі уроку використовую енерджайзери (вправи, на створення
позитивного емоційного настрою, стимулювання активності та інтересу на
уроці) «Ось який я!», «Що ти робиш?», «Компліменти». З метою актуалізації
опорних знань проводжу з учнями роботу у формі евристичної бесіди, роботу в
парах, або ж поєдную індивідуальну роботу і роботу в парах. Для цього
застосовую прийоми «Кубики Блума», «Ромашку Блума», «Мозковий штурм»,
«Асоціації». Сфокусувати увагу учнів на проблемі, викликати інтерес до теми,
налаштувати їх на ефективний процес пізнання, психологічно підготувати до
сприйняття теми – мета мотиваційного етапу уроку. Для цього я використовую
прийоми, що створюють проблемні ситуації, викликають у дітей здивування,
зацікавленість до знань та процесу їх сприймання. Це може бути короткочасна
розповідь, бесіда, демонстрування наочності, нескладна інтерактивна
технологія. З драмогерменевтичних прийомів я використовую такі: «Займемося
синтезом», «Пантомімічний етюд», «Мікрофон». Під час оголошення теми
уроку та очікуваних навчальних результатів я намагаюся забезпечити
розуміння учнями змісту їхньої діяльності. З цією метою використовую
прийоми «Шифрувальник», «Мовна математика». Як стверджують методисти,
текст як інструмент пізнання стає більш ефективним, коли створюються умови
для його критичного осмислення. З цією метою на етапі сприйняття та
усвідомлення нового матеріалу я використовую прийоми «Оцінка тексту»,
«Блукання текстом», «Обживання тексту», «Скільки літер у незнайомому
слові». Цікавими соціо-ігровими варіантами словникової роботи на уроках
української мови та літературного читання є прийоми «Видимо – невидимо»,
«Знайди букву», «Покажи слово». Для формування навичок виразного читання
застосовую прийоми «Знаки розділові», «Інтонаційні етюди»,»Збери діалог»,

25
«Мовлення на цифрах». Для того, щоб учні узагальнили і систематизували
набуті знання на уроці, я добираю такі прийоми, які передбачають не лише
повторення вивченого, але й творче його застосування: «Сенкан», «Хокку»,
«Діамант», «Складання шпаргалки», «Рецепт приготування героя», «Створи
паспорт». Важливим етапом уроку є рефлексія, мета якої полягає у тому, щоб
учні згадали, виявили, й усвідомили основні компоненти діяльності. Як показав
досвід, важливим у ефективності рефлексії є різноманітність її форм і прийомів.
Її проводжу у формі бесіди, обговорення в загальному колі, застосовуючи
прийоми «Рюкзак», «Продовж думку», «Пальчики», «Кольоровий індекс»,
«Інтерв’ю», «Від А до Я».
Питання творчих умінь учнів на уроках у початкових класах є не лише
актуальним, але й перспективним як для розвитку учнів, так і для власної
педагогічної діяльності. Драмогерменевтика – технологія нова, а тому потребує
дослідження, аналізу, конкретних практичних рекомендацій. Обґрунтування
теоретико-методологічних засад драмогерменевтики та власний досвід
викладання дали змогу розробити технологію досвіду, на конкретних
прикладах показати її практичне застосування (Додаток 4).
Пошук шляхів ефективного навчання, що допоможуть сформувати
компетентну успішну особистість, триває. Зрозуміло, що немає прописаних
рецептів від освітніх проблем. Проте час від часу з’являються нові комплекси
методів і прийомів, спрямовані на досягнення конкретних навчальних цілей. Чи
сприятимуть вони досягненню мети, покаже час. Тому базою для власного
досвіду вважаю опрацювання ідей інноваційних освітніх технологій, їх
впровадження у освітній процес. Тому ідеї раніше використовуваних
технологій співзвучні з драмогерменевтикою і знайшли місце у моїй роботі.
На основі досягнутих результатів досвіду мною зроблено висновок, що
впровадження системи творчих завдань прийомами драмогерменевтики
гармонізує процес розвитку особистості учня, сприяє ефективності вивчення
учнями навчальних предметів у початковій школі, вдосконалює загальну
підготовку учнів щодо оволодіння предметних компетентностей за умов

26
системного, практично-творчого і комплексно-розвивального характеру
навчання, реалізації навчальних можливостей, створення сприятливої для
продуктивної діяльності атмосфери творчої співпраці вчителя та учня.

3. ВИСНОВКИ
Ми проаналізували особливості розвитку дітей молодшого шкільного
віку, звертаючи основну увагу на проблему формування творчих здібностей у
освітньому процесі. Творчість для молодшого школяра у навчальному процесі
передбачає наявність у нього здібностей, мотивів, знань і умінь, завдяки яким

27
створюється продукт, що відрізняється новизною, оригінальністю,
унікальністю. Вивчення цих властивостей особистості виявило важливу роль
уяви, інтуїції, неусвідомлюваних компонентів розумової активності, а також
потреби особистості в самоактуалізації, в розкритті і розширенні своїх творчих
можливостей. У процесі роботи над роботою переконалися, що лише вдала
інтеграція традиційних та сучасних педагогічних технологій інтерактивного,
особистісно зорієнтованого, проектного навчання, майстерне використання
інформаційно-комунікаційних технологій на основі постійного розвитку
творчих здібностей учнів дасть змогу формувати всебічно розвинену, мовно
багату особистість, що соціально вільно адаптована до реалій сьогодення.
Різноманітні ігри та цікаві вправи дають можливість у захоплюючій
формі розвивати, збагачувати, поглиблювати знання, закріплювати вивчений на
уроках матеріал. Завдяки прийомам драмогерменевтики розвивається гнучкість
розуму, кмітливість, збуджується інтерес до знань та пізнання довколишнього
світу. Саме створення цікавих ситуацій слугує передумовою для творчої
діяльності, активності в оволодінні знаннями та залучає учнів до дослідницької
діяльності. Все це сприяє самовираженню індивідуальності, особистості через
творчість. Формування творчого мислення учнів – це завдання особливо
актуальне для учителя початкових класів, бо в цьому віці у дитини формується
навчальна діяльність. Вміння вчитися, активність учня на уроці – все це є
критерієм його розвитку, як творчої особистості. Саме тому виявляю та
реалізую творчі здібності кожного учня, формую творчу особистість та готую
до творчої пізнавальної діяльності. Творча діяльність із дітьми – кращий
варіант втілення педагогіки співробітництва, що передбачає дружні стосунки
між учителем та учнем і взаємну зацікавленість спільною справою.

Для проведеного дослідження використовувалася методика для

визначення творчого потенціалу особистості – опитувальник «Який ваш
творчий потенціал?», у якому пропонувалося вибрати один із трьох варіантів

28
відповідей на поставлене питання, далі підраховувалася кількість набраних
балів. У підсумку визначили рівень творчого потенціалу, складовими якого є:
інтелектуальні, академічні, творчі, мистецькі, психомоторні та духовні
здібності. Одержані результати представлені у діаграмі:
Результати діаграми свідчать, що в досліджуваних «творчий клас»
показник творчих здібностей має найвищі оцінки та високий рівень розвитку,
що вказує на творчі можливості молодших школярів. При роботі над розвитком
творчих здібностей школярів важливо помітити специфіку обдарування й

допомогти учневі реалізувати й поглибити творчі здібності кожного. Успішний

розвиток творчих здібностей можливий лише за створення певних умов,
сприяючих їх формуванню. Такими умовами є:
1. Ранній фізичний та інтелектуальний розвиток дітей.
2. Створення ситуацій випереджуючого розвитку дитини.
3. Самостійне рішення дитиною завдань, які потребують
максимальної напруги сил, коли дитина дістається " стелі " своїх
можливостей.
4. Надання дитині свободи у виборі діяльності, чергуванні справ,
тривалості занять однією справою і т.д.
5. Розумна, доброзичлива допомога (а не підказка) дорослих.

29
 6. Комфортна психологічна обстановка, заохочення дорослими
прагнення дитини до творчості.
Отже, кожна дитина має певні здібності, тому завдання педагогів і батьків
– визначити, відшукати і допомогти їх розвинути. Успішне вирішення завдань
навчання і виховання молодших школярів перебуває у прямій залежності від
характеру взаємодії між учителем і учнем. Переорієнтація освітнього процесу
на формування творчої особистості реалізується за умов діалогізації,
співробітництва, що мають особистісну спрямованість і стимулюють до
творчого розвитку і самовдосконалення особистості. Особистість педагога й
особистість вихованця навчального закладу виступають як рівно-правні
співучасники педагогічного процесу з однаковою відповідальністю за кінцевий
результат їхньої співпраці та співтворчості. З огляду на це, особливо
актуальним стає теоретичне опанування та практичне впровадження освітніх
технологій для розвитку творчих здібностей учнів, до яких, насамперед, слід
віднести: розвиток критичного мислення через читання та письмо; технологію
розвиваючого навчання; проектно-моделюючі та нові інформаційні технології;
технологію колективної творчої діяльності; технологію "створення ситуації
успіху"; інтеграцію різних видів мистецтва та інші.

4. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бех І. Д. Виховання особистості: У 2 кн. ¾ К.: Либідь, 2003. – 280 с.
2. Большакова І. «Зробити працю школяра джерелом розумового

30
задоволенняі духовної радості» : підготовка дитини до школи / І.Большакова //
Початкова школа. – 2004.- №12. – С.3-5.
3. Ващенко Г. Загальні методи навчання: підручник для педагогів. – К.:
Українська видавнича спілка. – 1997.
4. Гадамер Г. Г. Герменевтика і поетика: вибрані твори; пер. з нім.; ред.
Є.Горева, П. Соколовський. – К.: Юніверс, 2001. – 288 с.
5. Державний стандарт початкової загальної освіти [електронний ресурс].
Режим доступу: http://www.mon.gov.ua /new-stmp /2011/20 _ 04 /12 /
6. Здібності, творчість, обдарованість: теорія, методика, результати
досліджень / За ред. В.О. Моляко, О.Л. Музики. – Житомир: Вид-во Рута. –
2006. – 320 с.
7. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід: Метод.
Посібник. – К. – 2002.
8. Ілляшенко,Т. Про готовність дітей до шкільного навчання /Т.Іляшенко //
Початкова школа. – 2002. -№3. –С. 69-71
9. Інтерактивні технології навчання у початкових класах / Авт.-упор.
І.І.Дівакова. – Тернопіль: Мандрівець, 2007. – 180
10. Мистецтво життєтворчості особистості. Науково-методичний посібник.:
У 2-х ч. – К.: ІЗМН. – 1997.
11. Моляко В. О. Психологічна готовність до творчої праці. – К. – Знання,
1989. – 48 с.
12. Моргун В. Розвиток інтелектуально-евристичних здібностей учня/
Психологічна підтримка творчості учня. – К., 2003. – С.4-8.
13. Музика О. Л. Рефлексія та ціннісна підтримка розвитку здібностей:
підходи до побудови методики дослідження// Творчий потенціал особистості:
проблеми розвитку та реалізації. – К. – 2005. – С. 187-190.
14. Рибалка В. В. Психологія розвитку творчої особистості: Навчальний
посібник. – К.: ІЗМН. – 1996. – 236 с.
15. Сиротенко Г.О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання. – Х.:
Видав. гр. «Основа». – 2003. – 78 с.

31
16. Хом’як І. Орфографічна компетентність як складник формування мовної
особистості // Дивослово. – 2015. – №11. – С. 2-5.
17. Шулдик В.І. Педагогічний аспект диференційованого підходу до учнів у
навчальному процесі: Навч.- метод. пос. – К.: ІЗМН. – 1997.
18. Щербакова, Л. Шести річки за партою: проблеми, завдання,
перспективи / Лідія Щербакові // Дошкільне виховання. – 2004. - №1. –С. 3-4.

32
33
 Додаток 1
Тема: Закріплення знань про вживання великої букви при написанні імен, по
батькові, прізвищ та кличок тварин.

Мета: Поглиблювати знання учнів про написання імен, по батькові, прізвищ

людей; про назви тварин та їх кличок; удосконалювати навички написання їх з
великої букви; розвивати спостережливість. Уміння користуватися набутими
знаннями; виховувати культуру спілкування.

Основні завдання уроку.

1. Закріплення вивченого
- визначення імен, по батькові, прізвищ;
- визначення назв та кличок тварин;
- написання слів з великої букви;
- будова словосполучень.

2. Збагачення словникового запасу

- утворення ласкавих слів.

3. Підвищення орфографічної грамотності

- написання слів з великої букви;
- поділ слів на склади.

Стратегії: «Гронування», «Мозкова атака», «Сенкан», «Позначки», «Есе».

Обладнання: картки до станів роботи «Практикум», «Бліцопитування» та ін.,

«Мудра Сова», індивідуальні картки для самостійної роботи, дідусь Казкар,
ілюстрації до казок, таблиця сенкану, прислів’я.

Хід уроку
І. Організація класу
Встаньте діти, всі рівненько,
Посміхніться всі гарненько,
Посміхніться ви до мене,

34
 Посміхніться і до себе,
Привітайтесь «Добрий день».
ІІ. Актуалізація опорних знань.
1. Розповідь учнями «Казки про велику букву».
1) Жила-була маленька буква. Її часто пропускали, недописували, а інколи
просто не помічали. Засмутилась маленька буква і вирішила все змінити.
Подумала: «А що коли я перейду з середини речення на початок!» І сталося
диво – дивне. Стали поважати малу букву, писали і її вже великою.

2) Але їй цього було мало. Захотілося їй дати ймення містам, вулицям, річкам і
морям, горам і долинам. Після цього її почали шанувати ще більше.

3) Але ї цього їй було мало. Задумала вона приєднатись до імен, по батькові,

прізвищ. Від цього вона стала ще більшою, товстою. З тих пір всі ті слова, в які
потрапила вона, пишуться з великої букви.
- Чому діти розповіли цю казку? ( вивчаємо тему «Велика буква»)
- В чому?

2. «Гронування»

3. «Бліцопитування»
- Хто дає дитині ім’я? 9батьки)
- Що означає слово по батькові? ( до ім’я дитини додається ім’я батька)
- Від чого можуть бути утворені прізвища? (від назв тварин, дерев,

35
зовнішніх рис, професій імен, від пір року….)
- З якої літери пишуться слова - назви тварин? ( з маленької)
- А слова – клички тварин? ( з великої)

ІІІ. Повідомлення теми і мети.

- Сьогодні ми з вами закріпимо наші знання про написання слів з
великої літери у (разом прочитати з дошки) іменах, прізвищах….
- Завдання до уроку приготувала Мудра Сова, тому мудра, адже знає,
що «мудрим ніхто не родився, а навчився» (таблиця).

IV. Робота над темою уроку.

1. Творча робота (усно)
- Утворіть імена та по батькові дітей, коли вони стануть дорослими
Ім’я дитини Ім’я батька
Семенко Галинка Михайло
Василько Оксанка Степан
Сергійко Вікуся Іван
Петрик Іринка Борис
Юрасик Оленка Петро
Андрійко Людмилка Роман

2. Каліграфічна хвилинка
Зошит свій я відкриваю
Та під нахилом кладу
Сяду рівно, не зігнуся
До роботи я беруся.

-З якого звука розпочинається слово Михайло?

- Запишемо:
Мм Мм Ми ха Михайлик
- Як ласкаво можна назвати дитину цим ім’ям?
- Як ще можна ласкаво назвати хлопчика з іменем Михайлик? ( Михась,
Мишко, Міша, Михасик)

36
- Поділіть це слово на склади, який склад наголошений?
- Складіть з цим словом речення, щоб у нього друг тваринка.
У Михайлика є собачка Шарко.
- Запишемо це речення.
- Які слова написали з великої букви, чому?

3. Робота в парах

- Випишіть клички тварин, додавши до них назву тварини: Олена, Орлик,

Сашко, Рябуха, Сірко, Сергій, Пушок, Оксана ( коник Орлик, корова Рябуха,
собачка Сірко, котик Пушок).
- З якої літери написали назву тварини та їх клички?

Взаємоперевірка: Якщо вам сподобалося, як написав ваш товариш, поставте на

полях «+», якщо ні «-».

4. Фізккультхвилинка
Стоїть в полі теремок,
Він закритий на замок: дрік – дрок
Біжить в полі коток: скік – скок,
Відчинив ключем замок: пок.

-А ми відкриваємо ключем знань підручник на с. 106.

5. Робота над в. 228.

- Прочитайте завдання під №1

- Прочитайте зачин
- Основну частину
- Кінцівку
- Яку назву можна придумати?

6. Групова робота Складання сенкану

(таблиця – 3 групи по рядам)

___________ тема(імен)

˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜ 2 прикм.

======== ======== 3 дієсл.

37
. . . . . . вислів

____________ синонім до теми (імен)

1) Цуценя
2) Гарне, красиве
3) Біжить, цікавиться, стрибає
4) Буде гарним, слухняним собачкою
5) Собача.

7. Робота за варіантами
І вар. ІІ вар.
- Виписати імена людей - клички тварин
(Михайлик, Степан) (Дунай, Дружок, Пушок)

8. Фізкультхвилинка

В країні Навпакінії
Є місто помилок
На вулиці Безглуздості
Живе казкар – дідок
Свої казки розказує
Він на ніч дітлахам
А помилки ти виправиш,
Якщо почуєш сам!

1) Жили собі лід та жаба. Спекла якось жаба колосок. А він скік поскік та й
утік. (Колобок)
2) Бігла миска, хвостиком заділа, яєчко впало і розлилось. Лід плаче, жаба
плаче, а булочка кудкудаче. (Курочка Ряба)
3) Попалив лід річку. Виросла річка велика – превелика. ( Ріпка)

Вчитель: Образився казкар – дідок, що ви смієтесь над його казочками та й

пішов собі додому. І де тепер його шукати, він не сказав нікому.
- А от уривок казки «Ріпка» він все-таки помістив в підручник.
- Хто знайшов цю вправу на ст. 107?
- Який номер цієї вправи? ( 230)
- Зачитаємо цей уривок.

38
- Прочитайте 2 завдання.
- Виконаємо це завдання.
- Хлопці випишуть назви людей та їх імена, а дівчатка – назви і клички тварин.
( Самоперевірка – якщо ви написали правильно «+», якщо є помилки – «-«.)
V. Усвідомлення (таблиця позначок – індивід. Картки)

- Ви старалися, добре працювали, але ще залишилося одне завдання від Мудрої

Сови:
- У вас на парті у кожного лежить картка № 2, на якій ви повинні зробити
позначку
«V» - це знаю»
« - » - я це не знаю

- Імена пишуться з великої літери

- По батькові пишеться з великої букви
- Прізвища пишуться з великої літери
- Клички тварин пишуться великої літери
- Назви міст, сіл, вулиць, річок з великої букви
- Чого ви ще не знали? ( на дошку повісити табличку назви міст…)
- На слідуючому уроці це буде тема нашого уроку, тому хто бажає:

VІ. Д/з
- Придумати речення, де є назви міст, сіл…
- повторити правила
- виконати в. 232

VІІ. Підсумок уроку

- Мудра Сова весь час спостерігала за тим, як ви вчилися. Давайте напишемо їй
листа «Есе», тобто що запам’ятали з уроку. А коли ми пишемо лист, то трохи
мріємо, розслабляємося, в чому нам допоможе музика.
(Маленькі листочки)
- Зачитати декілька записів.

39
 Додаток 2

Урок з математики
у 1 класі

40
Тема. Сприйняття нового матеріалу. Група об’єктів із спільною ознакою. Група
об’єктів як ціле. Кількість об’єктів групи і число. Відношення між об’єктами
групи. Рівні і нерівні групи об’єктів за кількістю. Числова рівність. Числова
нерівність. Знаки «більше», «менше». Письмо елементів цифр.
Мета: вчити утворювати групи предметів за певними ознаками, формувати
вміння називати кожний предмет, усі предмети. Учити порівнювати групи
об’єктів і відповідні числа, ознайомити із знаками «більше», «менше», з
числовими рівностями та нерівностями. Продовжувати вчити писати елементи
цифр. Розвивати уважність, спостережливість, виховувати бажання вчитися.
Обладнання: набірне полотно, картки із знаками « < », « > », « = »;
демонстраційний, лічильний матеріал, відеоматеріал.
Хід уроку
І. Організація класу
Доброго ранку бажаю вам я,
Дітки кмітливі, ви – дружна сім’я.
Бачу, що ви працювати охочі,
Сяють тому допитливі очі,
Одні одним усміхнімося
І мерщій до роботи берімося!
- А допомагати нам в цьому будуть наші помічники. Це хто? (Остап і Віта)
ІІ. Оголошення теми і мети уроку.
- Сьогодні ми навчимося об’єднувати предмети у групи за їх
призначенням, будемо порівнювати предмети і числа, познайомимося зі
знаками «більше», «менше», продовжимо писати елементи цифр.
- Прослухайте вірш
Я живу на Україні,
Де річки, озера сині, -
Чиста в них вода, прозора,
В дно глибинне світять зорі.
Найгарніші наші села,
Люди мудрі і веселі.
- Ми живемо з вами в якій країні?
- А наш край дуже родючий, щедрий і тому на нашому уроці математики
ми будемо включати в роботу ті предмети, на які багата наша сторона.
41
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
1. Групування предметів
Завдання:
На набірному полотні виставлено предметні картинки із зображенням машини,
яблука, груші, сливи, гриба, вишні.
- Розгляньте картки. Які предмети за спільною ознакою можна об’єднати в
одну групу?
- Чому ці предмети можна зібрати в одну групу? (Вони означають фрукти)
- Скільки об’єктів групи ми об’єднали? (Чотири)
- Покажіть це число.
- На набірному полотні виставлено геометричні фігури, різні за кольором.
- Згрупуйте предмети за формою і кольором.
- Скільки об’єктів згрупували за формою? (3)
- Покажіть це число.
- Скільки об’єктів згрупували за кольором? (5)
- Покажіть це число.
Висновок: Отже, об’єднати предмети у певні групи нам допомогли спільні
ознаки цих предметів.
Фізхвилинка:
Гуси-лебеді летіли,
На лужку тихенько сіли.
Покружили, поклювали
І тихесенько всі встали.
2. Утворення груп з різних предметів
- А світ природи рукотворний. Одні предмети створені природою, а інші із
штучних матеріалів.
Гра «Спіймай м’ячик»
(Учні беруть в руки м’ячик тільки в тому випадку, якщо предмет природний)
Яблуко, будинок, глина, ручка, лялька, дерево, вікно, телевізор, помідор.

3. Робота в зошитах
а) Розгляньте малюнок

- Які предмети можна

об’єднати в одну групу? Чому?
- Назвіть кожен предмет цієї групи.
42
б) Письмо елементів цифр
/ . / . /

4. Ознайомлення зі знаками «більше», «менше»

- Давайте пригадаємо з якою буквою ми сьогодні познайомилися? («М»)
Перегляд відео фрагменту: Абетка – малятко. Літера М. Уроки тітоньки
Сови.
https://www.youtube.com/watch?
v=SwVl6Wn3Lcs&index=16&list=PLkLwod_eIKOWyf8vUxNq0oRkY1cOnDbeU
- Назвіть слова, які починаються з цього звука.
- А поки ми з вами придумували слова з буквою «м», Остап та Віка ніяк не
можуть помирити білочок та їжачків, які сперечаються, кого з них більше.
- Порахуємо їх.
- Кого насправді більше? (Їжачків)

- Це можна позначити спеціальним знаком « > »

- Ми поставимо цей знак між білочками та їжачками так, щоб відкритий
дзьобик дивився на їжачків, це означає, що їх більше.
- А ось дивіться на галас прибігли зайчата та ведмежата.
- Давайте порахуємо їх.
- Кого менше? (Ведмежат)

- Це можна позначити знаком « < ».

- Поставимо його між ведмежатами і зайчиками так, щоб закритий дзьобик
дивився на ведмедиків.
- А тепер порахуємо вовчиків та лисичок. По скільки їх?

43
 - Це можна позначити спеціальним знаком « = ».
- Ці знаки використовують для порівняння кількості предметів.
Знак порівняння – знак-дивак.
Чому дивак? Бо крутиться то вліво, то вправо і все порівнює. Повертається, де
більше і аж ротик відкриває від подиву. Ось так: > . А повертається кутиком у
бік, де менше, ображається, що мало і ротик закриває. Ось так: < . Там, куди
розкрив ротик знак, завжди більше. А рівність між числами в математиці
позначається спеціальним знаком, який складається із двох рисочок – дорівнює:
=.
Давайте виконаємо завдання за відео.
Відео «Як ставити знаки більше, менше, дорівнює»
https://www.youtube.com/watch?v=UakN65AFSM8
5. Робота в зошитах
а) Порівняй кількість предметів. Постав потрібний знак.

б)

Напиши знаки:
> = < = > = <

в) Складання і запис числових рівностей і нерівностей:

1 1 1 2 2 2 3 1 2 1 1 3
г) На який малюнок пішло більше квадратів? Постав потрібний знак.

ІV. Підсумок уроку

1. Що означає знак: « > », « < », « = » ?
2. Для чого треба знати ці знаки?

44
Додаток 3

45
А а Аа ааа
Ти живеш в Україні У тому краю, де співають солов’ї. Твій рід
український. А ти українець Бережи свій рід, свою Україну. За повір'ями
українців всі планети мають свої рослини. Аґрус, кропива, часник, перець -
колючі та пекучі рослини, а також: всі повзучі — горох, квасоля, міль, льонок
присвячені Марсу.

Б б Бдж цтв бджільництво

Цей промисел дає мед та віск. Власниками пасік раніше були і прості
селяни, і козаки, і навіть поміщики та козацька старшина. Це тому що
«солодкий промисел» був не тільки корисним - мед в усі часи використовували
як унікальний лікарський засіб.

В в вв вш вишиванка
Символ здоров'я, краси, щасливої долі, родової пам'яті, любові, святості,
це справжній оберіг. Вишиванка на грудях захищає душу людини від
руйнування, занепаду. Кружала, зубці, ромби, зигзаги - знаки, які символізують
землю й воду, людей і тварин, птахів і рослин.

Г г Гг рст грабарство
Обробка шкіри. Зі шкурки та вовни овець робили теплі ковдри та одяг. Зі
шкури корів та волів шили взуття, кожухи, шапки. Шкури дикого звіра
використовували для оздоблення зимового одягу.

Д д Д д ачі дукачі
Оздоблення, яким прикрашали одяг. Дукачі - великі срібні монети,
оздоблені камінцями, які підвішували до намиста. Цей звичай був поширений по
всій Лівобережній Україні.

Е є Ее еее

Є є Єє єєє єв Євангеліє
Церковна книга - кілька сот років том, були величезні за розмірами,
іноді могли сягати до половини людського зросту. На такі книги золотарі
робили гарні обкладинки із кольорових та дорогоцінних металів, колена з яких
була витвором мистецтва.

Ж ж Жж жн жнива
Час, коли збирали з полів хліб. Одним із найважливіших обрядів було
свято першого снопа, коли у полі розстеляли скатертину з хлібом та сіллю,
запалювали свічку. Перший сніп забирали додому й ставили на покуті, біля
образів. Останній сніп називався „дідух». Він призначався для діда - колійного
предка, який за повір’ями, у Святвечір відвідує своїх покійних родичів.

46
З з Зз ззз заручини
Своєрідне закріплення згоди на шлюб і прилюдним оголошенням цієї
події. Збиралися обидві родини наречених та їх родичі.

Ии Ии ии им

І Іі іі ік іконопис
Іконопис - традиції ведуть свій початок від часів Київської Русі. Ікони
писали не тільки монахи, а й художники, не пов 'язані із саном. Готову ікону
часто віддавали золотарям, які робили для неї вишуканий красивий оклад,
часто оздоблений дорогоцінними металами та коштовним камінням.

Ї ї Її їж із їжа
Українська кухня була дуже різноманітною, українці могли
користатися всіма дарами природи. Але найбільше Україна славилася своїми
родючими ланами, на яких колосилося жито і пшениця. Тому є багато страв з
рослинної їжі.

Кк КК АН колядування
Співання ритуальних пісень-побажань господарям осель та їх родині.
Колядники вдягалися в різні костюми й розігрували невеличкі вистави.

Лл Лл ов лісовик
Наші предки вірили, що навколишній світ сповнений істот, схожих на
людей. У лісі володарює лісовик. Він може заплутати людину й та не
вибереться з лісу, аж поки треті півні не заспівають, він білий, як сніг. Може
приймати різну подобу і показуватися вовком, лисом, собакою.

М м Мм ммм металообробка
Виробництво металевого посуду та інших предметів побуту.

Н н Нн он народний календар
Люди були дуже спостережливими і знали, як поводять себе птахи та
звірі перед дощем або морозом, які атмосферні явища спричиняють зміну
погоди. Всі ці спостереження люди передавали з покоління в покоління, до нас
ця народна мудрість дійшла у вигляді прикмет. Завдяки їм визначають погоду.

О о Оо ооо отаман
Селянські громади, чумаки, рибалки, ремісники вибирали собі ватажка-
отамана, якого вони слухалися. Найбільше значення він мав у запорізьких
козаків. Січовики вибирали собі людину, яка ставила на чолі коша і керувала
козаками.

47
Пп Пп Ппп піч
У коленій хаті обов'язково була піч. Вона була ніби символом життя і
дуже шанувалася, бо годувала й обігрівала мешканців хати. її використовували
і як ліжко.

Р р Рр Ррр ру рушник
Старовинний оберіг дому та родини. Хліб-сіль на вишитому рушникові
— це символ української гостинності. Рушники, як дорогі реліквії, передавалися
від покоління до покоління. Вони прикрашалися своєрідним орнаментом,
пов’язаним з культом сонця, місяця і зір. Їх розвішували на покуті, над вікнами
та на стінах.

Сс Сс евл сволок
Це балка, що підтримувала дах у хаті. Його українці ототожнювали з
Древом Життя, що за українськими легендами, підтримувало Небо. Сволок
вважали символом оселі і здоров'я її мешканців. Його прикрашали
орнаментами, малювали обереги.

Тт Тт. Ттт ткц ткацтво

Ремесло, що з давніх часів було одним із найважливіших. В Україні були
сприятливі умови для вирощування конопель. За допомогою веретена з пряжі
робили нитки, з яких на ткацькому верстаті ткали рядна, полотна, килими, а
також: пояси, вуздечки та інші вироби.

У у Уу ууу українські пісні

Існує багато жанрів – святкові, обрядові, історичні, ліричні, колискові,
балади, думи. Своїх пісень співали козаки, чумаки, селяни. Найбільш веселими
були святкові пісні: купальські, обжинкові, весільні, а також: колядки,
щедрівки, коломийки.

Ф ф Фф фф фі фігура
Спеціальна споруда із бочок. їх ставили у вигляді башти колами: унизу 6
бочок, на них по колу 5, потім 4,3,2. На самісінькому вершечку башти - бочку
без дна. У середину опускали гніт із мотузки, просочену смолою. Дозорці
запалювали фігуру, коли помічали татар. Вогонь та дим помічали на інших
постах і теж: запалювали фігури. Так сповіщали на Січ про напад.

Хх х Хх хл хліб
У повсякденному житті вживали здебільшого хліб із жита. Іноді до
житньої муки додавали різні домішки. На свята випікали пшеничний хліб. З
хлібом проводжали молодих до шлюбу, хліб приносили у дім новонародженого,
хлібом-сіллю зустрічали гостей, бралися. Ці звичаї збереглися й дотепер.

48
Цц Цц цц цілющі рослини
Збирали їх на городі, на лугах чи в лісах. Робили з них мазі, спиртові
настої, відвари або вживали в не переробленому вигляді, як-от часник та
цибулю. Застосовували продукти бджільництва - мед та прополіс.

Чч Ч. Ччч чумаки
Одним із найважливіших занять було чумацтво, На своїх возах вони
їздили на великі відстані, привозили щось із свого села, брали товар, яких
потребував їх край і поверталися. В основному чумаки їздили по сіль. Привезені
товари здебільшого продавали на ярмарках.

Ш ш Шш шшш шопа
Сарай, в якому селяни зберігали сільськогосподарський інвентар. Там
же в селянина був інструмент, коли треба було полагодити зламаний
реманент.

Щщ Щщ щщщ щедрівка
Щедрівка - святкова пісня, У перший день Нового року 14 січня (за
старим стилем - на Василя зранку - дорослі і діти чоловічої статі ходять від
хати до хати, символічно засіваючи хлібні зерна і бажають господарям
щастя, здоров’я, щедрого врожаю.

Ь ьь ььь

Ю Юю ююю Юрій
2-3 квітня існував звичай виганяти вперше після зими худобу в поле. В
цей день шанували святого Юрія, який за уявленням українців був
покровителем худоби. Вважалося, що на Юрія в полі чудодійна роса, і якщо
виганяти на цю росу пастися худобу, вона не буде хворіти.

Я я Яя яяя яйце
Яйце - це символ Всесвіту. Історія писанки пов'язана з культом
уславлення. Усі магічні знаки (трикутники, спіралі, кола) символізують
воскресіння природи. Вони уславлювали життєдайні сили - Сонце й Воду, від
яких залежить життя й добробут людини.

Додаток 4

49
 Урок з мистецтва
у 4 класі

Тема: Жанри театрального мистецтва. Основні види театру.

Мета: Продовжувати вчити учнів відрізняти жанри театрального мистецтва,
визначати основні види театру. Розвивати знання про найвідоміші театри
України і світу. Виховувати повагу до професії актора.
Формування ключових компетентностей:
50
загальнокультурної – дотримуватися норм мовленнєвої культури;
соціальної – продуктивно співпрацювати з різними партнерами в парній роботі;
громадянської – бережно ставитися до свого здоров’я та здоров’я оточуючих;
спілкуватися державною, рідною мовою – лаконічно та чітко формувати
відповіді.
Обладнання: Цеглинки LEGO, картки із зображенням певного виду театру і
картки з назвою театру, слайд з кросвордом, малюнки до гри « Збираємося до
театру», « Оживи предмет». Відео про театр.
I. Організаційна частина
1. Привітання
Сіли тихенько усі на місця
В край чудернацький запрошую Вас я.
«А саме куди?», - запитаєте ви.
Цеглинки відповідь допоможуть знайти!
2. Вправа «Розсипане слово» (скласти слово за допомогою LEGO цеглинок)

Т Р Т А
- Сьогодні ми вирушимо до театру. Пригадаємо, які види театрів існують,
також професії, які є у театрі, повторимо правила поведінки в театрі та
побуваємо на виставі. То ж відправляємося в подорож!
ІІ. Основна частина
1. Актуалізація знань учнів
Театр - це вид мистецтва, що відображає життя в сценічній дії, яку виконують
актори перед глядачами, а також установа, що здійснює сценічні вистави
певним колективом артистів і приміщення, будинок, у якому відбуваються
вистави.
Асоціативний кущ
- Подумайте і назвіть все, що може бути пов’язане з театром (завіса,
сцена, актори, лаштунки та інші)
2. Вправа «Встанови відповідність»
- Діти, Вам потрібно прикріпити назву театру до відповідної картинки і роз-
казати, що в такому театрі відбувається.
- Але спочатку переглянемо відео. Перегляд «Фіксики - Історія речей – Театр»
(https://www.youtube.com/watch?v=af4bqWJIZYw).

- А тепер до роботи.

51
 - оперний театр

драматичний театр

театр тіней

театр балету

ляльковий театр

- Молодці, Ви на правильному шляху!

3. Театральні професії
- Ну я бачу ви дуже знаєтеся у театрі, тож давайте з вами пригадаємо професії,
які є у театрі. Увага!
Він ходить по сцені скаче,
То сміється він, то плаче!
Хоч кого зобразить, –
Майстерністю всіх вразить! (актор)
Він пише музику для нас,
Мелодії грає,
Вірші покладе він на вальс.
52
Хто пісні складає? (композитор)
-Правильно.
Клоуном чи то царем,
Жебраком або королем.
Актора одягнути допоможе
Театральний… (костюмер)
Текст літературний він складає,
Головну посаду у театрі має.
Пише він сценарій до вистави,
Що ж це за професія цікава? (сценарист)
- Так.
Весь театр на ньому тримається
Він головний, всі йому підкоряються
Всі дії та сцени вистави
Він має на свій розсуд поставить... (режисер-постановник)
- Які ви всі молодці, професії у театрі ви знаєте, а чи знаєте ви, як називається
група музикантів, що грають музику у театрі? (оркестр)
- Так, молодці.
4. Кросворд «Театральне мистецтво»
Розв’язавши кросворд, діти, Ви дізнаєтесь , без кого ще не обходиться вистава.
1. Перший виступ актора у виставі чи взагалі в театрі.
2. Ознака персонажу, яка символізує його типові властивості.
3. Художнє оформлення місця та обстанови, де відбувається театральне
дійство, заповнення сцени речами, предметами побуту, що створюють зоровий
образ вистави.
4. Попередня робота при підготовці вистави, багаторазове повторення
окремих сцен, епізодів, актів з метою допрацювання, удосконалення акторами
своїх ролей.
5. Роздуми вголос або мова, звернена до глядачів.
6. Сукупність п’єс, поставлених театром за певний час.
7. Безсловесне театральне дійство, в котрому розкриття змісту дії і
створення художнього образу відбувається за допомогою міміки, жестів,
пластичних рухів.
8. Перерва між діями вистави.

1Д Е Б Ю Т
2 А Т Р И Б У Т
3Д Е К О Р А Ц І Я
4 Р Е П Е Т И Ц І Я
53
5 М О Н О Л О Г
6Р Е П Е Р Т У А Р
7П А Н Т О М І М А
8 А Н Т Р А К Т

5. Гра «Збираємося до театру» (робота в групах)

- Обведіть на картках ті предмети, які можна і потрібно взяти у театр (одна
група збирає жінку, а інша – чоловіка, потім проводиться обговорення)
Картка

54
 6. Правила поведінки у театрі

- На дошці прикріплені картинки із зображеннями правил поведінки в театрі.

Приходь на виставу вчасно! Не розмовляй по телефону!

Їсти можна в кафе, але не під час вистави!

55
 Потрібно підійти, обрати
собі картку і прокоментувати правило.

Приходь на виставу вчасно! Не розмовляй по телефону!

Їсти можна в кафе, але не під час вистави!

Квіти дарують в кінці вистави, а під час вистави не ходять!

7. Практична частина
Життя – це гра, а люди в ній актори. Кожен з яких грає головну роль
власної вистави свого життя. Втім, інколи дуже корисно зазирнути у себе крізь
призму чужого світосприйняття. Бо кожен з нас гірший, ніж хоче здаватися,
проте, кращий, аніж здається. І жоден не може побачити себе таким, яким
бачать інші. Тому, щоб зрозуміти себе, необхідно навчитися бачити чужими
очима. Це допомагає нам зробити театр.
Театр – це казковий світ, в якому створюється ілюзія життя, де, вдягаючи
маску на обличчя, знімаєш її з душі. Адже, виходячи на сцену, актори стають
справжніми. Чи грають? Грають нас, глядачів? Людей з реального світу, з
реальними почуттями, емоціями, долями…
Сцена – це відображення людського життя, в якому актор віддзеркалює
душу того, хто в нього вдивляється…
а) Гра-руханка «Театр звірів» (діти повторюють рухи тваринок, під музику)
- зайчик (вушки на маківці)
- коник (б’ють «копитом»)
- ведмедик (імітують, як ходить ведмедик)
- лелека (стоять на одній нозі)
- птахи (махають руками, як крилами)
б) Вправа «Оживи предмет» (робота в групах)
Кожна група отримує слово – назву предмета або малюнок предмета.
Представник від групи повинен від імені цього предмета озвучити його думку.
- Що я люблю?
- З ким дружу?
- Чого боюся?
- З ким не дружу?
- Про що мрію?
Потрібно розповісти так, щоб решта дітей здогадалися, хто це або що це.
Слова: дошка, смартфон, навушники, планшет, стілець, ручка.
в) Гра «Полювання на лева»
Орієнтовний час: 2-5 хвилин.
Принцип: Учні стають колом. Вчитель разом з дітьми промовляє слова віршика,
кожен рядок якого супроводжується відповідними рухами.
56
— Ми йдемо полювати на лева. (Впевнено йдемо по колу)
— Не боїмося ми нічого! (Відображаємо активним розмахуванням рук)
— Ой, а це що?
— Болото! Чав! Чав! Чав! (Імітуємо обережний хід, високо піднімаючи коліна)
— Ой, а це що?
— Море! Буль! Буль! Буль! (Робимо плавальні рухи руками)
— Ой, а це що?
— Поле! Топ! Топ! Топ! (Тупаємо ногами)
— Ой, а це що?
— Це дорога навпростець! (Упевнено йдемо)
— Ой, а це хто? Такий великий! (Показуємо) Такий пухнастий! (Рухи-
погладжування)
— Ой, та це ж лев! (Показуємо, як злякалися)
— Побігли додому! Через поле! Топ! Топ! Топ!
— Через море! Буль! Буль! Буль!
— Через болото! Чав! Чав! Чав!
— Прибігли додому! Сховалися! (Присіли)
— Які ми молодці! (Погладжуємо себе по голові)
— Які ми хоробрі! (Легенько стукаємо кулачком по грудях)
— Ми нічого не боїмося! (Заперечливо похитуємо вказівним пальчиком)Після
цих слів дівчата голосно кричать: «Дівчата!!!», - хлопчики: «Хлопчики!!!», - а
потім кричать усі разом.
Підводимо підсумки цієї гри. Що цікаво, дружніше було тоді, коли Ви
кричали разом. Тому, перемогла дружба.
ІІІ. Заключна частина
1. Вправа «Кубик Блума»
Назви … де ми сьогодні побували
Подумай … що хотів би ти подивитися у театрі наступного разу
Запропонуй … до якого театру ти хотів би ще піти
Поясни … що відбувається в театрі
Чому … ми ходимо до театру
Поділись … що ти відчуваєш після нашого заняття
2. Оціни свій настрій (за допомогою маски)

57